Шляхи вдосконалення обліку та управління товарно-матеріальних запасів на підприємстві в Казахстані

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ОБЛІК І АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

І МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 6

1.1 Принципи обліку та аудиту товарно-матеріальних запасів 6

1.2 Методи обліку товарно-матеріальних запасів 8

1.3. Аудит товарно-матеріальних запасів 34

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ТОВАРНО-

МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 45

2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства 45

2.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності 48

2.3. Облік і аудит товарно-матеріальних запасів на підприємстві 65

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА УПРАВЛІННЯ

ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 72

3.1. Удосконалення організації обліку 72

3.2. Удосконалення організації аудиту 75

3.3. Підвищення ефективності використання товарно-матеріальних

запасів 76

ВИСНОВОК 78

Список використаної літератури 82

ДОДАТКИ 85 ВСТУП

У виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства важливу роль відіграють товарно-матеріальні запаси.

Виробничі запаси і матеріальні цінності є предметами праці і забезпечують основний виробничий процес підприємства. Собівартість їх повністю передається на знов створений продукт, займаючи при цьому досить висока питома вага.

В даний час в умовах ринкової економіки підготовка та придбання матеріально-виробничих запасів має велике значення на початковій стадії заготовляння. Для досягнення мети щодо належного заготовлению і споживання товарно-матеріальних цінностей, з подальшим раціональним використанням, служба бухгалтерського обліку повинна містити повну, прозору інформацію, що дозволяє щомісяця проводити аналіз дій з заготовлению та придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для вишукування резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального придбання товарно-матеріальних цінностей. [40]

Організація матеріального обліку - один з найбільш складних ділянок облікової роботи. На промисловому підприємстві номенклатура матеріальних цінностей обчислюється десятками тисяч найменувань, а інформація з обліку матеріально-виробничих запасів становить більше 30% всієї інформації з управління виробництвом. Тому організація обліку і контролю з придбання, руху, збереженням і використання матеріальних цінностей пов'язана з великими труднощами. Велике значення має автоматизація всіх облікових робіт, починаючи від виписки облікових документів і закінчуючи складанням необхідної звітності. Невід'ємною частиною обліку і контролю матеріально-виробничих запасів є економічний аналіз їх використання, який поглиблює пошуки резервів підвищення ефективності виробництва. [12]

Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і багатоваріантних підходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів. [40]

У підприємств тепер з'явилася можливість вибору різних способів організації обліку заготовляння і придбання матеріалів; відображення вартості матеріалів, що залишилися в кінці місяця в дорозі або не вивезених зі складів постачальників; виявлення відхилень фактичної собівартості матеріальних цінностей від облікових цін і їх подальшого розподілу між витраченими у виробництві матеріалами та їх залишками на складах; погашення вартості що знаходяться в експлуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін

Керівники підприємств (структурних підрозділів), що здійснюють виробничу діяльність, повинні постійно стежити за дотриманням нормативів, за динамікою фактичних питомих витрат, так як матеріальні витрати займають високу питому вагу у загальних витратах на виробництво, а отже, ці витрати істотно впливають на величину одержуваного прибутку. Звідси випливає, що економія матеріальних ресурсів є найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва.

Без правильної організації обліку і контролю над використанням товарно-матеріальних цінностей неможливо забезпечити контроль за залишками, надходженням і витратами запасів на складах. [9]

Таким чином, з вищесказаного випливає, що дана тема досить актуальна в умовах ринкової економіки.

Необхідною умовою виконання планів і безперебійної роботи підприємства з виробництва продукції, зниження її собівартості, зростанню прибутку, рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства товарно-матеріальними запасами.

Товарно-матеріальні запаси є найбільш ліквідною статтею серед статей оборотних активів. Для прискореного звернення цієї статті в кошти підприємству необхідно мати відповідні служби, а саме службу маркетингу - комплексну систему організації збуту продукції орієнтовану на задоволення потреб споживача на основі дослідження і прогнозування ринку. Аналіз цієї статті має велике значення для ефективного фінансового управління. Запаси можуть складати значну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але і в цілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, що підприємства зазнають труднощів зі збутом продукції, порушенням технології виробництва і вибором неефективних методів реалізації. Порушення оптимального рівня товарно-матеріальних запасів призводить до збитків у діяльності підприємств, оскільки збільшує витрати по зберіганню цих запасів, відволікає з обороту ліквідні кошти, збільшує небезпеку знецінення товарів і зниження їхніх споживчих якостей, призводить до втрати клієнтів. [22]

Метою випускної роботи є вивчення обліку та аудиту виробничих запасів і матеріальних цінностей на основі даних ТОО АСК «Кайрат і К °», яка займається виробництвом випуску залізо-бетонних виробів для комунікацій зв'язку, випуску будівельних матеріалів у вигляді сплітерних блоків і житловим будівництвом, типу малогабаритних котеджів для приватних фізичних осіб.

Основними завданнями даної роботи є аналіз виробничих запасів і матеріальних цінностей ТОО АСК «Кайрат і К °», розгляд практики їх обліку, виявлення та розбір наявних недоліків, а також рекомендації щодо їх усунення.

У першій главі роботи розглянуті загальні положення з обліку та аудиту товарно-матеріальних цінностей, розглянуто теоретичні основи обліку та аудиту виробничих запасів.

У другому розділі представлена ​​коротка характеристика підприємства, дано опис облікової політики підприємства, розглянута діюча практика організації обліку матеріалів, вказано методи перевірки стану обліку матеріалів на підприємстві.

У третій главі роботи представлені рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку на підприємстві та ліквідації виявлених у ході перевірки недоліків; представлені рекомендації щодо оптимізації проведення аудиту матеріально-виробничих запасів.

У процесі виконання роботи були використані законодавчі, нормативні, методичні матеріали, навчальні посібники, а також публікації в спеціальних журналах, пов'язані з урахуванням матеріально-виробничих запасів.

Наявність у підприємства достатніх товарно-матеріальних запасів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.

Проведений аналіз господарської діяльності на основі даних бухгалтерського обліку ТОО АСК «Кайрат і К °» і відбитий в даній роботі показує, як використовуються товарно-матеріальні запаси підприємства.

1. ОБЛІК І АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

1.1 Принципи обліку та аудиту товарно-матеріальних запасів

Основні принципи бухгалтерського обліку в організаціях встановлюються Стандартами бухгалтерського обліку затверджені наказом Міністерства фінансів Республіки Казахстан від 28 січня 2003 р. № 27.

Основні принципи бухгалтерського обліку:

Нарахування. Доходи і витрати визнаються в бухгалтерському обліку і відображаються у фінансових звітах суб'єкта в міру надходження або виникнення, а не на основі отримання грошових коштів або оплати.

Фінансові звіти складаються на основі принципу нарахування, відповідно до якого доходи визнаються (відображаються), коли вони були понесені, а тоді, коли грошові кошти отримані або виплачені. Згідно з принципом нарахування слід згідно з принципом нарахувань, відстрочення та розподілу для приведення у відповідність доходів і витрат звітного періоду, які можуть бути отримані в результаті однієї і тієї ж або побічно пов'язаних операцій або подій. У бюджетних установах і суб'єктів, визначених у п. 2 статті 16 Указу Президента Республіки Казахстан, що має силу Закону, «Про бухгалтерський облік», допускається визначення доходу з надходження грошових коштів. [6]

Безперервність. Суб'єкт розглядається як постійно діючий, тобто як продовжує функціонувати в доступному для огляду майбутньому. Передбачається, що у нього немає ні наміру, ні необхідності в ліквідації або значному скороченні масштабу діяльності.

Суб'єкт продовжує і буде продовжувати свою діяльність протягом невизначеного періоду часу.

Зрозумілість. Інформація, яка надається у фінансових звітах суб'єкта, повинна бути зрозуміла всім користувачам.

Значущість. Фінансова інформація повинна бути значимою для того, щоб задовольнити потреби користувачів в процесі прийняття ними рішень і допомагати їм в оцінці подій господарської діяльності.

Суттєвість. Облікова політика повинна бути спрямована на розкриття у фінансових звітах інформації, яка є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне уявлення можуть вплинути на економічні рішення користувачів фінансової звітності. На значущість інформації може впливати, як її сутність, так і її цінність (суттєвість).

Достовірність. Інформація є достовірною, якщо в ній відсутні суттєві помилки або упередженість, і на неї можуть покластися користувачі.

Нейтральність. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути вільною від упередженості для того, що бути нейтральною і надійною.

Обачність. Дотримання обережності при прийнятті господарських рішень, необхідних для оцінки в умовах невизначеності для того, щоб активи та дохід не були переоцінені, а зобов'язання або витрати не були переоцінені.

Завершеність. З метою забезпечення достовірності інформація у фінансових звітах повинна бути повною.

Порівнянність. Щоб фінансова інформація була корисною і змістовною, вона повинна бути порівнянною від одного звітного періоду в інший. Користувачі повинні бути поінформовані про облікову політику, яка використовується суб'єктом при підготовці фінансової звітності, всі зміни в цій політиці та результати цих змін.

Послідовність. Облікова політика обрана суб'єктом, застосовується ним послідовно від одного звітного періоду до іншого. Користувачі повинні мати можливість порівнювати фінансові звіти суб'єкта за різні звітні періоди, для того щоб визначити тенденції змін у його фінансовому становищі.

Правдиве і неупереджене уявлення. Фінансові звіти повинні створювати у користувачів правдиве і неупереджене уявлення про фінансовий стан, внаслідок фінансово-господарської діяльності.

Своєчасність. При необгрунтованої затримки звітної інформації вона може втратити свою значимість. Для представлення своєчасної інформації може виникнути необхідність звіту до того, як всі аспекти угоди іншої події відомі, що порушує достовірність. З іншого боку, якщо звіт відкладається до тих пір, поки всі аспекти не будуть відомі, навіть дуже надійна інформація може принести чимало користі користувачам, оскільки вони були змушені приймати рішення раніше. З метою досягнення балансу між значимістю і надійністю треба вирішити, як найкраще задовольнити потреби користувачів при прийнятті рішень. [5]

Аудиторські організації (аудитори) зобов'язані дотримуватися професійні етичні принципи аудиту і використовувати їх як основу при прийнятті будь-яких рішень професійного характеру.

Основні професійні етичні принципи аудиту:

Незалежність. Полягає в обов'язковому відсутності в аудитора фінансової, майнової, спорідненою або будь-якої зацікавленості у справах суб'єкта, що перевищує відносини за договором на надання аудиторських послуг, а також будь-якої залежності від третіх осіб.

Чесність. Полягає в обов'язковій прихильності аудитора професійному обов'язку, а також дотриманні загальних норм моралі.

Об'єктивність. Полягає в обов'язковості застосування неупередженого, неупередженого і самостійного, не обумовленого будь-яким впливом, підходу до розгляду будь-яких професійних питань і формування суджень, висновків і висновків.

Професійна компетентність і належна ретельність. Полягає у володінні необхідним обсягом знань і навичок, що дозволяє йому забезпечувати кваліфіковане, якісне, що відповідає сучасним вимогам надання професійних послуг. Аудиторська організація не повинна надавати послуги, що виходять за рамки професійної компетентності і межі її повноважень відповідно до наявними ліцензіями. [21]

Конфіденційність. Полягає в забезпеченні збереження документів, одержуваних або складаються в ході аудиту, аудитор не має права передавати ці документи або їх копії (як цілком, так і частково) яким би то не було третім особам або усно розголошувати містяться в них, без згоди власника (керівника) господарюючого суб'єкта. Дотримання цього принципу обов'язково незалежно від продовження або припинення відносин з клієнтом і без обмеження в часі. Також аудитор не має права використовувати для своєї вигоди або в інтересах третіх осіб інформацію про справи клієнтів, що стала відомою під час виконання професійних завдань.

Професійна поведінка. Полягає у дотриманні пріоритету суспільних інтересів і в тому, що аудитор повинен підтримувати високу репутацію професії і утримуватися від скоєння вчинків, несумісних з наданням аудиторських послуг і здатних підірвати повагу і довіру до професії аудитора, завдати шкоди її громадському іміджу.

Дотримання технічним стандартам. Полягає у дотриманні встановлених нормативних технічних положень (розрахунків, характеристик, стандартів), а також стандартів ведення документації, звітності, прийнятих в масштабі фірми.

Аудиторська організація (аудитор) повинні на всіх етапах аудиту (планування та проведення аудиту) виходити з позиції професійного скептицизму, беручи до уваги ймовірність того, що одержувані аудиторські докази та інформація про економічне суб'єкті можуть бути невірними.

Основні принципи аудиту незмінні при аудиті фінансової звітності всіх суб'єктів, у тому числі державного сектора. [24]

1.2 Методи обліку товарно-матеріальних запасів

Облік товарно-матеріальних цінностей організується у відповідності зі стандартом бухгалтерського обліку 7 «Облік товарно-матеріальних запасів». Даним стандартом визначено, що товарно-матеріальні запаси - це активи у вигляді:

  • запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, конструкцій і деталей, палива, тари і тарних матеріалів, запасних частин, інших матеріалів, призначених для використання у виробництві або виконання робіт і послуг;

  • незавершеного виробництва, виконання робіт, послуг;

  • готової продукції, товарів, призначених для продажу в ході діяльності суб'єкта.

Мета цього стандарту полягає у визначенні порядку обліку товарно-матеріальних запасів. [5]

Матеріальні засоби, що виконують у виробничому процесі роль предметів праці, беруть участь у ньому одноразово і переносять всю свою вартість на собівартість виготовленої продукції одноразово.

Запаси не повинні бути надмірними, оскільки в іншому випадку витрачені на їх створення грошові кошти будуть перебувати без руху і тому не зможуть бути використані для виконання інших господарських операцій. Відповідність фактичних запасів встановленим нормативам слід постійно контролювати і регулювати в ході прийняття управлінських рішень.

Виходячи з цього організація бухгалтерського обліку матеріальних цінностей повинна забезпечити вирішення наступних завдань:

  • контроль за дотриманням встановлених норм матеріальних запасів, за їх збереженням, своєчасним і повним оприбуткуванням запасів;

  • своєчасне і повне документальне оформлення всіх операцій з руху запасів і обчисленням їх фактичної собівартості;

  • контроль за станом складських запасів з метою виявлення та реалізації непотрібних у виробництві суб'єкта. [7]

Споживання матеріалів у процесі виробництва призводить до появи відходів, які поділяються на поворотні і безповоротні.

У процесі виробництва товарно-матеріальні запаси враховуються по-різному. Одні з них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати тощо), інші змінюють тільки свою форму (змащувальні матеріали, лаки, фарби), треті входять у виріб без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини) , четверті тільки сприяють виготовленню виробів, не входять в їх масу чи хімічний склад (інструмент, спецодяг та ін.)

За функціональної ролі та призначення в процесі виробництва всі запаси поділяються на:

  • основні - товарно-матеріальні запаси, що утворюють матеріальну (речовинну) основу продукту (наприклад, метал у випуску залізо-бетонних виробів, бетон, розчин, цеглу у будівництві будинків, споруд; пісок, щебінь, цемент у випуску сплітерних блоків та інші);

  • допоміжні - товарно-матеріальні запаси, які використовуються для впливу на основні матеріали і додання продукту певних споживчих властивостей (наприклад, паливно мастильні (бензин, дизельне паливо, мазут, масла) для автомобілів, відпрацьоване масло для змащення металоформ) або для обслуговування та догляду за знаряддями праці та полегшення процесу виробництва (мастильні, обтиральні матеріали та інші), а також для сприяння виробничому процесу.

    Облік матеріальних запасів ведеться на активних, основних, інвентарних рахунках підрозділу 20 «Матеріали». Рахунки цього підрозділу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух сировини, матеріалів, палива, тари, запасних частин та інших запасів, які використовуються при виробництві готової продукції, виконання робіт і надання послуг, у загальних і адміністративних цілях, в процесі реалізації готової продукції (товарів , робіт, послуг).

    Відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку (затвердженого наказом Міністра фінансів Республіки Казахстан від 18 вересня 2002 р. № 438, з урахуванням змін від 21.10.2003 р. № 372), підрозділ 20 «Матеріали» включає рахунки:

    Рахунок 201 «Сировина і матеріали», на якому відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом сировини і основних матеріалів (у тому числі будівельних), що входять до складу вироблюваної продукції, допоміжних матеріалів, які беруть участь у виробництві продукції, а також у процесі реалізації, технічних цілей, сприяння виробничому процесу.

    Сировина - речові елементи, призначені для подальшої промислової переробки.

    Основні матеріали - речові елементи виробництва, що складають основу продукції і відразу переносять свою вартість на продукцію (роботи, послуги).

    Рахунок 202 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі». На цьому рахунку відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (у тому числі будівельних конструкцій і деталей), які вимагають витрат з їх обробки або збирання.

    Рахунок 203 «Паливо». Паливо, як правило, є допоміжним матеріалом. У залежності від призначення паливо поділяють на технологічне (для технологічних цілей), рухове (пальне) і господарське (для опалення). На рахунку 203 відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом нафтопродуктів (нафта, дизельне паливо, гас, бензин та інші) і мастильних матеріалів, призначених для експлуатації транспортних засобів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії та опалення будівель, твердого (вугілля, торф, дрова та інші) і газоподібного палива. На цьому рахунку враховують відходи виробництва та вторинні матеріали, використовувані як тверде паливо.

    Рахунок 204 «Тара і тарні матеріали». Тара призначена для зберігання, упакування і збереження якості товарно-матеріальних запасів (мішки, ящики, коробки та ін.) Розрізняють два основних види тари - інвентарну і неінвентарні. У залежності від термінів служби інвентарна тара враховується або в складі основних засобів підприємства, або у складі запасів. Неінвентарні тара враховується у складі запасів і призначається для пакування готової продукції. На рахунку 204 відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом всіх видів тари, крім використовується як господарський інвентар, і тари, яка має ознаками основних засобів.

    Підприємства, що займаються постачанням, збутом і торгівлею, враховують тару під товарами і тару порожню на рахунку 222 «Товари».

    Рахунок 205 «Запасні частини». На цьому рахунку відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом придбаних чи виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів та інші, а також автомобільних шин у запасі та обороті.

    Рахунок 206 «Інші матеріали». На цьому рахунку враховується наявність і рух зворотних відходів виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), матеріалів, отриманих від вибуття основних засобів, які не можуть бути використані підприємством як матеріали, паливо або запасні частини (металобрухт, брухт), зношених шин , утильний гуми та інші.

    Рахунок 207 «Матеріали, передані в переробку». На цьому рахунку враховується наявність і рух матеріалів, переданих в переробку на сторону та в подальшому включаються до собівартості отриманих з них виробів.

    Рахунок 208 «Будівельні матеріали» використовується підприємствами-забудовниками. На цьому рахунку відображаються операції, пов'язані з наявністю і рухом матеріалів, використовуваних безпосередньо в процесі будівельних та монтажних робіт, для виготовлення будівельних деталей, для зведення і обробки конструкцій і частин будівель і споруд, будівельні конструкції та деталі, а також інші товарно-матеріальні запаси , необхідні для потреб будівництва (вибухові речовини та ін.)

    До кожного рахунку підприємство може відкрити субрахунки і аналітичні рахунки з обліку матеріалів. Крім балансових рахунків підприємство може використовувати позабалансові рахунки.

    По кожному рахунку будь-який господарюючий суб'єкт при розробці облікової політики може передбачити необхідну кількість субрахунків та аналітичних рахунків у розрізі груп і підгруп з обліку матеріалів.

    У синтетичному обліку товарно-матеріальні запаси відображають за їх фактичною собівартістю, а в аналітичному обліку - за твердим обліковими цінами. [8]

    Одним з найважливіших питань обліку запасів є їх оцінка. Зіставлення і зведення в єдиному балансі різних об'єктів обліку можливе за допомогою такого методу бухгалтерського обліку, як оцінка. Оцінка - це процес визначення грошових сум, за якими елементи фінансової звітності мають визнаватися і включатися в баланс і до звіту про доходи та витрати.

    У Стандартах бухгалтерського обліку рекомендовано застосовувати такі методи оцінки матеріальних запасів: метод специфічної (суцільний) ідентифікації, метод середньозваженої вартості, метод оцінки запасів за цінами перших покупок («ФІФО»), метод оцінки запасів за цінами останніх покупок («ЛІФО»). У перекладній літературі використовують абревіатуру «ФІФО», «ЛІФО», в той же час носії мови вимовляють "Файф" і "Лайф". Розглянемо зміст цих методів оцінки на наведених нижче прикладах. [6]

    Таблиця 1 - Відомості про наявність та рух матеріальних цінностей на суб'єкті за травень

    Показники

    Кількість, шт

    Ціна, тенге


    Сума, тенге

    Залишок на 1 травня

    1000

    20-00

    20000

    Придбано в травні:

    1 партія


    200


    21-00


    4200

    2 партія

    300

    23-00

    6900

    3 партія

    600

    20-00

    12000

    4 партія

    200

    22-00

    4400

    РАЗОМ по приходу

    1300

    X

    27500

    РАЗОМ з залишком

    2300

    Середня ціна 20-65

    47500

    Залишок на 1 нюня

    900

    X

    Х

    Джерело: Радостовец В.К., Радостовец В.В. Шмідт О.І. Бухгалтерський облік на підприємстві: Вид. 3. доп і переробки .- Алмати: Центраудіт-Казахстан, 2002.

    Метод специфічної (суцільний) ідентифікації. Цей метод застосовується в тих випадках, якщо є можливість чітко організувати партійний облік запасів. Передбачається, що по кожній одиниці товару можна встановити, наприклад, що вони складаються з 300 одиниць, що були на 1 травня, за 20 тенге на суму 6000 тенге, 100 одиниць з першої партія за ціною 21 тенге на суму 2100 тенге, 300 одиниць з третьої партії за ціною 20 тенге на суму 6000 тенге і 200 одиниць з четвертої партії за ціною 22 тенге на суму 4400 тенге. Тоді загальна вартість залишку складе 18500 тенге (6000 + 2100 + 6000 + 4400). Отже, вартість витрачених за місяць матеріалів складе 29000 тенге (47500 - 18500).

    Метод середньозваженої вартості. При цьому методі передбачається, що вартість матеріальних запасів - це середня вартість наявних запасів на початок місяця (періоду) плюс вартість надійшли протягом цього місяця (періоду). У нашому прикладі, середня вартість одиниці матеріалу складе 20 тенге 65 тіин (47500: 2300); витрачених протягом місяця матеріалів - 28913 тенге (2300 - 900 = 1400; 1400 * 20 65); залишку 18587 тенге (900 * 20 - 65) .

    Метод «ФІФО» - метод оцінки запасів ні цінами перших покупок. Цей метод заснований на припущенні, що фактична собівартість запасів, придбаних в першу чергу, повинна бути віднесена до витраченим матеріалами. Собівартість запасів на кінець місяця відноситься до останніх постачання, а їх вибуття до більш ранніх поставкам. У нашому прикладі, залишок запасів на кінець місяця в кількості 900 одиниць буде оцінений: четверта партія 200 одиниць по 22 тенге на суму 4400 тенге, третя партія 600 одиниць за ціною 20 тенге на суму 12000 тенге, 100 одиниць з другої партії по 23 тенге на суму 2300 тенге, а всього на суму 18700 тенге. Витрата запасів у кількості 1400 одиниць (2300-900) буде оцінений на суму 28800 тенге 47500-18700).

    Метод «ЛІФО» - метод оцінки запасів за цінами останніх покупок. Даний метод базується на тій передумові, що собівартість запасів, придбаних останніми, використовується для визначення вартості запасів, витрачених в першу чергу, а собівартість запасів на кінець місяця (періоду) розраховується за собівартістю запасів, придбаних першими. У нашому прикладі, залишок на кінець місяця в кількості 900 одиниць буде оцінений за ціною залишку на початок місяця (20 тенге) на суму 18000 тенге. Витрата матеріалів за місяць - 29500 тенге (47500 - 18000). [6]

    Зробимо зіставлення даних при застосуванні різних методів оцінки запасів у таблиці 2.

    Таблиця 2 - зіставлення даних при застосуванні різних методів.

    Показники

    Метод специфічної (суцільний) ідентифікації

    Метод середньої вартості

    Метод-«ФІФО»

    Метод-«ЛІФО»

    1

    2

    3

    4

    5

    Витрата запасів:

    кількість одиниць

    1400

    1400

    1400

    1400

    вартість, тенге

    29000

    28910

    28800

    29500

    Залишок запасів на кінець місяця:





    кількість одиниць

    900

    900

    900

    900

    вартість, тенге

    18500

    18585

    1700

    18000

    Джерело: Радостовец В.К., Радостовец В.В. Шмідт О.І. Бухгалтерський облік на підприємстві: Вид. 3. доп і переробки .- Алмати: Центраудіт-Казахстан, 2002. . [6]

    Оцінка матеріальних запасів і суми транспортно-заготівельних витрат безпосередньо впливають на розмір валового доходу через собівартість реалізованої продукції, а отже, і на величину прибуткового податку з юридичних осіб. Тому правильність застосування оцінки матеріальних запасів контролюється податковими органами.

    Матеріальна відповідальність являє собою правові відносини між підприємством і його працівниками, яке зобов'язує їх відшкодовувати збиток, який виникає внаслідок нестачі, псування, розкрадання цінностей в результаті неправильних дій або бездіяльності працівників, які спричинили виникнення збитку.

    У зв'язку з тим, що працівники складського господарства є матеріально відповідальними особами, вони зобов'язані забезпечувати збереження і попереджати розкрадання, ввірених їм товарів.

    Договір про матеріальну відповідальність являє собою двосторонню угоду, за якою сторони беруть на себе певні зобов'язання і мають можливість вимагати один від одного виконання прийнятих пунктів договору. Договір укладається у письмовій формі у двох примірниках і підписується, з одного боку - адміністрацією, з іншого - матеріально відповідальною особою. Перший примірник зберігається в адміністрації, другий - у матеріально відповідальної особи. Всі зміни повинні бути внесені в обидва примірники договору. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє весь період роботи матеріально відповідальної особи.

    У договорі про матеріальну відповідальність слід домовитися про умови праці, порядок ведення обліку та подання звітності до бухгалтерії, заходи щодо забезпечення збереження цінностей і порядок відшкодування заподіяної шкоди. Договір про матеріальну відповідальність може бути розірваний за ініціативою сторін у разі недотримання будь-який з них своїх зобов'язань.

    Переміщення матеріально відповідальних працівників (переклад, звільнення, відхід у відпустку і повернення з відпустки, тривала хвороба тощо) обов'язково супроводжується інвентаризацією цінностей.

    У разі не забезпечення збереження цінностей матеріально відповідальні особи притягаються до відповідальності. Підставою для цього є дані інвентаризаційного опису і письмове пояснення матеріально відповідальної особи про причини утворення збитків. Збиток може бути відшкодовано добровільно. При відмові від добровільного відшкодування спори вирішуються через суд.

    Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини господарюючому суб'єкту, у випадках, коли:

    • між працівником і суб'єктом укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей;

    • майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

    • шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

    • шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, товарів, напівфабрикатів, виробів (продукції).

    Відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), в результаті якої було завдано шкоди господарюючому суб'єкту.

    У матеріально відповідальних осіб, що здійснюють зберігання матеріальних цінностей, повинні бути:

    • інструкції з приймання, зберігання, відпуску та обліку матеріальних цінностей, затверджені керівником суб'єкта;

    • номенклатура-цінник матеріалів (товарів), що знаходяться в обігу на даному складі;

    • норми запасу матеріалів, відхилення від яких повинні повідомлятися службі маркетингу;

    • список посадових осіб, яким надано право вимагати й дозволити відпустку матеріалів, із зразками їх підписів;

    • список посадових осіб, які зобов'язані входити до складу комісій з приймання матеріальних цінностей;

    • список матеріалів (товарів), які повинні прийматися при обов'язковій участі комісії;

    • графік роботи складу;

    • терміни повірки ваг і вимірювальних приладів. [11]

    Під рухом запасів розуміється їх надходження, переміщення усередині підприємства і вибуття. Джерелами надходження та причини вибуття товарно-матеріальних запасів бувають найрізноманітніші. Це можна побачити на малюнку 1. [9]

    Малюнок 1. - Рух запасів.

    Первинні документи з руху товарно-матеріальних запасів грають важливу роль в організації матеріального обліку. Документальне оформлення всіх відбуваються в підприємстві господарських операцій, пов'язаних з рухом товарно-матеріальних запасів, дозволяє організувати систематичний контроль за збереженням на складах і у матеріально-відповідальних осіб. Раціонально розроблена первинна документація і схема документообігу з обліку запасів дають можливість отримувати необхідну інформацію для оперативного керівництва компанією та здійснювати як попередній, так і наступний контроль за їх використанням.

    Первинні документи з руху запасів повинні ретельно оформлятися, обов'язково містити всі необхідні реквізити. Відповідно до СБУ 24 «Організація бухгалтерської служби» від 31.12.1997 р. № 455 (зі змінами від 11.03.2003 р. № 101) форми або вимоги до первинних документів, що застосовуються для оформлення операцій або подій, затверджуються уповноваженим органом відповідно до законодавством Республіки Казахстан. В даний час діють типові форми первинних документів, затверджені наказом Міністерства фінансів Республіки Казахстан від 19.03.2004 р. № 128.

    Товарно-матеріальні запаси надходять від постачальників, підзвітних осіб, які закуповують запаси в порядку готівкового розрахунку, від списання які прийшли в непридатність основних засобів, від власного виробництва. Для виконання робіт, надання послуг чи виробництва продукції підприємства визначають потребу в товарно-матеріальних ресурсах і купують їх або виробляють. На постачання необхідних запасів підприємство укладає договори з постачальниками, які визначають права, обов'язки і відповідальність сторін з постачання.

    Контроль над виконанням укладених договорів поставки, за своєчасністю надходження та оприбуткування товарно-матеріальних запасів здійснюється у великих підприємствах відділом постачання (маркетингу), в підприємствах середнього та малого бізнесу - менеджером з постачання (маркетингу). Уповноважені особи ведуть оперативний облік виконання договорів поставки: виконання умов договору за асортиментом запасів, їх кількістю, ціною, термінами відвантаження та інше. Бухгалтер підприємства здійснює контроль над організацією даного оперативного обліку.

    З товарно-матеріальними запасами постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи: рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, квитанції до залізничної накладної, сертифікати, специфікації, якісні посвідчення та інше, які надходять до бухгалтерії, де перевіряють правильність їх оформлення. Потім транспортні документи передають відповідальному виконавцю з постачання для отримання і доставки запасів.

    Зі станції залізниці, пристані або аеропорту, а також від місцевих постачальників цінності отримує експедитор підприємства. Для цього експедитор отримує в бухгалтерії підприємства довіреність заповнену обліковими працівником.

    Довіреністю визнається письмове уповноваження однієї особи (довірителя) для представництва від його імені, що видається ним іншій особі (повіреному) (ст. 167 Цивільного кодексу Республіки Казахстан). Підприємства можуть використовувати такі форми, затверджені наказом Міністерства фінансів Республіки Казахстан від 19 березня 2004 р. № 128 «Про затвердження типових форм первинних документів»:

    а) типова форма № ТМЗ-1 з корінцем, на якому виробляються записи з видачі та використання довіреності з відповідними реквізитами;

    б) типова форма № ТМЗ-1а, яка передбачає ведення заздалегідь пронумерованому і прошнурованому журналу обліку виданих довіреностей (типова форма № ТМЗ-2). Журнал обліку виданих довіреностей зберігається в особи, відповідальної за видачу та реєстрацію довіреностей.

    Довіреність повинна бути заповнена у відповідності з методичними рекомендаціями від 16.03.1998 р. № 46 «Про порядок видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних запасів і відпуску їх за дорученням». Відповідно до цього документа мінімальними вимогами до реквізитами довіреності є: термін дії, найменування та поштова адреса споживача; найменування та поштова адреса платника (якщо споживач і платник є однією особою, то по рядку «Найменування платника» пишеться «Він же»); розрахунковий рахунок; найменування банку платника, номер довіреності, дата видачі; прізвище, ім'я та по батькові повіреного; дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу повіреного; найменування постачальника; номер і дата накладної (іншого документів, які замінюють). Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером (або особою, що здійснює ведення бухгалтерського обліку) і завіряється печаткою.

    При видачі довіреності слід мати на увазі, що перелік підлягають отриманню товарно-матеріальних запасів записується на зворотному боці доручення тоді, коли в документі на відпуск (контракті і т.п.) не наведено найменування і кількість товарно-матеріальних запасів, які підлягають отриманню.

    Повірена особа на наступний день після кожного отримання товарно-матеріальних цінностей незалежно від того, чи отримані вони за дорученням повністю або частинами, подає в бухгалтерію (або особі, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку) довірителя документи про виконання доручень і про здачу товарно-матеріальних цінностей на склад або відповідного матеріально-відповідальній особі.

    Повіреному особі, яка не відзвітував у використанні довіреності після закінчення терміну, нові довіреності не видаються. Термін дії видається довіреності встановлюється суб'єктом.

    Невикористані довіреності повертаються довірителю на наступний день після закінчення строку довіреності. При поверненні невикористаної довіреності у журналі обліку виданих довіреностей або в корінці довіреності робиться відмітка «не використана» і зберігається до кінця звітного періоду в особи, відповідальної за їх видачу та реєстрацію. Після закінчення звітного періоду невикористані довіреності анулюються.

    Довіреність, незалежно від терміну дії, передається відправнику при першому відпуску товарно-матеріальних запасів. Повірений разом з дорученням пред'являє і зазначений в дорученні документ, що засвідчує особистість.

    Після закінчення відпустки товарно-матеріальних запасів довіреність здається в бухгалтерію (або особі, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку) разом з документами на відпуск останньої партії товарно-матеріальних запасів за дорученням.

    Відпуск товарно-матеріальних запасів відправником за дорученням не рекомендується проводити у випадках:

    1) подання довіреності з незаповненими реквізитами;

    2) подання довіреності з поправками і підчистками;

    3) не пред'явлення документа, що посвідчує особу особи, зазначеного в довіреності;

    4) закінчення строку, на який була видана довіреність;

    5) отримання повідомлення від суб'єкта, яка видала довіреність, про її анулювання;

    6) припинення діяльності (ліквідації, реорганізації) суб'єкта, від імені якої видана довіреність, та інші.

    Підприємству рекомендується визначити осіб, які забезпечують:

    1) контроль за дотриманням правил, що встановлюють порядок оформлення, видачі і реєстрації довіреностей;

    2) інструктаж осіб, яким видається довіреність, про порядок подання документів (накладних, інших замінюють документів), про виконання доручень довірителя;

    3) контроль за своєчасним поданням відповідних прибуткових документів (накладних, інших замінюють документів) в межах терміну дії доручення;

    4) своєчасний контроль за поверненням невикористаних доручень.

    Товарно-матеріальні цінності експедитор доставляє на склад підприємства і здає комірнику.

    При відсутності розбіжностей надійшли товарно-матеріальні цінності оприбутковуються на склад шляхом складання прибуткового ордера форми № ТМЗ-3. Він застосовується для оприбуткування матеріалів, що надходять у підприємство від постачальників або з переробки, і складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою у день надходження запасів на склад.

    Якщо кількість чи якість прибулих матеріальних цінностей не збігається з даними супровідних документів, то приймає їх комісія за актом про приймання товарно-матеріальних цінностей (форми ТМЗ-4).

    Акт у 2-х примірниках складає приймальна комісія з обов'язковою участю матеріально-відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. Він затверджується керівником підприємства або іншою уповноваженою особою.

    Після приймання товарно-матеріальних запасів акти з доданням документів (товарно-транспортних накладних і т.д.) передають: один примірник у бухгалтерію підприємства для обліку руху товарно-матеріальних запасів, інший - відділу постачання або бухгалтерії для направлення претензійного листа постачальнику. Графа «Номер паспорта" заповнюється тільки у випадках виявлення розбіжностей при оформленні операцій з надходження товарно-матеріальних запасів, що містять дорогоцінні метали і камені.

    У разі виявлення втрат матеріальних запасів, що знаходяться в процесі заготовлення, зберігання або виробництва, складається акт форми № ТМЗ-4а. Оформлений документ є підставою для списання з підрозділів, відповідальних за збереження товарно-матеріальних запасів, вартості цих запасів і відшкодування їх вартості за рахунок винних осіб. Документ додається до акта про приймання товарно-матеріальних запасів (типова форма № ТМЗ-4). Заповнюється у двох примірниках і підписується комісією і винними особами. Перший примірник направляється в бухгалтерію, другий - залишається у підрозділі.

    Акт про псування, бою, лому товарно-матеріальних запасів (ф. № ТМЗ-4б) (додаток 5) застосовується для обліку товарно-матеріальних запасів, які підлягають списанню внаслідок допущеної в організації псування, бою, лому. Складається і підписується комісією у двох примірниках. Перший примірник направляється в бухгалтерію і є підставою для списання з матеріально-відповідальних осіб втрат товарно-матеріальних запасів. Другий примірник залишається в підрозділі. [8]

    Приміщення складів повинні бути ізольовані, обладнані сигналізацією, необхідною кількістю стелажів, осередків, піддонів, засобами механізації та ваговимірювальними приладами.

    Облік матеріалів на складі здійснює завідуючий складом (комірник). Його приймають на роботу за погодженням з бухгалтером підприємства. За встановленою формою з комірником укладають типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За відсутності посади, завідувача складу його обов'язки можуть бути покладені на будь-якого працівника за його згодою з обов'язковим укладенням договору про матеріальну відповідальність.

    Облік руху та залишків матеріалів комірник веде на картках обліку товарно-матеріальних запасів типової форми № ТМЗ-5. На кожен номенклатурний номер відкривають окрему картку. Тому складський облік називають сортовим і ведуть тільки в натуральному вираженні. Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів в день здійснення операції. Після кожного запису виводять залишок матеріальних цінностей. У результаті склад підприємства має в своєму розпорядженні оперативними відомостями про стан запасів.

    Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво і на інші потреби, щодня оформляють лімітно-забірними картками (додаток 6). Лімітно-забірна картка використовується для обліку відпуску зі складу сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів для виробничих потреб підприємства (цеху, на об'єкти, ділянки) у межах затвердженого ліміту. Ліміт відпустки визначається на основі існуючих нормативів розрахунковим шляхом виходячи з обсягів виробничих будівель цехів і з урахуванням перехідних залишків запасів на початок звітного періоду. Лімітно-забірні картки виписуються у двох примірниках терміном на місяць, а при невеликих обсягах списання - на квартал. Один примірник карти до початку місяця передається цеху-споживачу матеріальних цінностей, другий - складу. Комірник зазначає в обох примірниках карти дату і кількість відпущених запасів і виводить залишок ліміту по кожному їх номенклатурному номеру. В лімітно-забірної карті підрозділу підписується комірник, а карті складу - представник підрозділу-одержувача. Всі видані лімітно-забірні карти реєструються відділом постачання (маркетингу) у спеціальному реєстрі, копія якого направляється в бухгалтерію для контролю за своєчасною здачею карт після використання ліміту. При автоматизації обліку відпуску запасів ліміт розраховується одночасно з випискою лімітно-забірних карт з урахуванням використання лімітів.

    Бухгалтерія підприємства у встановлені терміни здійснює перевірку правильності запису і виведення залишків у картках на складах. Про проведену звірці бухгалтер ставить свій підпис у графі 9 картки обліку товарно-матеріальних цінностей.

    Усі первинні документи зі складу здають в бухгалтерію. Лімітно-забірні карти передають у міру використання ліміту, але не пізніше першого числа наступного місяця. Приймання документів, що оформляють рух товарно-матеріальних запасів, бухгалтер проводить на складі на підставі реєстру приймання-здачі документів типової форми № ТМЗ-6, складеного матеріально-відповідальними особами в одному екземплярі.

    В кінці місяця на склад з бухгалтерії передають відомість обліку залишків товарно-матеріальних запасів на складі типової форми № ТМЗ-7, в яку завідувач складом переносить залишки з карток обліку товарно-матеріальних запасів. Після цього відомість повертають до бухгалтерії для таксування і підрахунку підсумків за обліковими групами товарно-матеріальних запасів і в цілому за відомістю. Дані відомостей звіряють із підсумковими записами в регістрах синтетичного обліку.

    Таким чином, функції завідуючого складом зводяться до виписки прибуткових складських документів, ведення карток обліку товарно-матеріальних запасів, брати участь у складанні реєстрів приймання-здачі документів і запису залишків у відомість обліку залишків.

    Після закінчення місяця за підсумковими даними всіх карток складають оборотні відомості аналітичного обліку і звіряють їх з оборотами і залишками на відповідних синтетичних рахунках.

    Бухгалтерія господарюючого суб'єкта здійснює облік придбання, наявності і витрачання матеріалів не тільки в натуральному, а і в грошовому вираженні. [7]

    Придбання та підготовка матеріалів відображається в бухгалтерському обліку на підставі прибуткових документів і платіжних вимог постачальників за кредитом рахунка 671 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» на якому здійснюються синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками.

    Зі складу в бухгалтерію надходять всі прибуткові і витратні документи. Після всебічної їх перевірки, перш за все, роблять оцінку прийнятих та відпущених матеріалів за обліковою ціною (таксування документів). Перевірені документи піддають роздільної угрупованню у трьох напрямках, відображених на малюнку 2.

    Документи


    Прибуткові

    Витратні

    1. По складах і матеріально відповідальним особам

    2. По групах або видам матеріалів

    3. За постачальникам та іншим джерелам надходження

    3. По об'єктах калькуляції та об'єктам інших витрат



    Рисунок 2 - Групування прибуткових і витратних документів бухгалтерією підприємства



    Угруповання прибуткових документів за постачальникам в бухгалтерії поєднується з урахуванням придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками в журналі-ордері № 6 або в його заміняють, комп'ютерних роздруківках.

    Групування документів по складам та матеріально-відповідальних осіб, а також групам чи видам матеріалів здійснюється складанням накопичувальних відомостей, які ведуться окремо по приходу і витраті, окремо для кожного складу. В кінці місяця в накопичувальних відомостях по приходу і витраті виводять підсумки за групами матеріалів, синтетичних рахунках і складу в цілому, а в накопичувальних відомостях по приходу, крім того, залишок матеріалів, що переходить на наступний місяць.

    Накопичувальні відомості по приходу і витраті матеріалів містять необхідні дані для заповнення відомості № 20 «Рух матеріальних цінностей (у грошовому вираженні)», яка містить два розділи. Дані першого розділу дозволяють отримувати інформацію про надходження матеріалів на підприємство за фактичною собівартістю і обліковими цінами, на основі якої визначається сума і середній відсоток транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) або відхилень (+, -), а також сума транспортно-заготівельних витрат (відхилень ) на залишок матеріалів, що підлягає списанню.

    У другому розділі, на підставі даних накопичувальних відомостей або звітів про залишки та рух матеріальних цінностей, здійснюється зведення даних про залишки та рух цінностей за місяць за обліковими цінами і фактичної собівартості. Дані цього розділу звіряються з головною книгою по рахунках підрозділу 20 «Матеріали».

    Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат або середній відсоток відхилень фактичної собівартості матеріалів від облікової вартості по кожному синтетичному рахунку визначається за наступною формулою:

    Середній відсоток ТЗВ = ______( ТЗВ на початок місяця + ТЗВ за місяць) х 120

    Залишок матеріалів на початок місяця +

    + Надходження матеріалів за місяць

    - За обліковими цінами.

    Угруповання витрачених матеріальних цінностей по об'єктах калькуляції виконує виробничий відділ бухгалтерії на основі первинних документів або шляхом розподілу пропорційно нормативному витраті матеріалів на фактичний випуск продукції. На основі отриманої угруповання виробляється списання матеріальних цінностей за обліковою вартістю і частці транспортно-заготівельних витрат або відхилень (+, -) на відповідні рахунки і об'єкти калькуляції. [11]

    У таблиці 3 наведено кореспонденції рахунків з обліку руху матеріалів.

    Таблиця 3 - Кореспонденції рахунків з обліку руху матеріалів

    п / п

    Зміст операції

    Кореспондуючі рахунки



    дебет

    кредит

    1

    2

    3

    4

    1

    Надходження матеріальних цінностей

    Вартість які поступили і оприбуткованих матеріальних цінностей згідно з розрахунковими документами постачальників (без ПДВ), які перебувають на обліку з ПДВ у Республіці Казахстан

    201 - 206, 208, 222

    671


    на суми, що приймаються до відшкодування, включені в податкові рахунки-фактури постачальників, які перебувають на обліку з ПДВ

    331

    671

    2

    Витрати по заготівлі і доставці матеріальних цінностей (без ПДВ):




    а) оплата тарифів (фрахту) за провезення вантажів всіма видами транспорту:

    201 - 206, 208, 222

    671


    б) доставка і розвантаження матеріальних цінностей на складах підприємства сторонніми підприємствами;

    201 - 206, 208, 222

    671


    в) відрядження по безпосередньому заготовлению матеріальних цінностей.

    201 - 206, 208, 222

    671


    на суми ПДВ, що приймаються до відшкодування, включені в податкові рахунки-фактури постачальників, які перебувають на обліку з ПДВ, в частині витрат по заготівлі матеріальних цінностей

    331

    671, 333, 687

    3

    Претензії, пред'явлені постачальникам після акцепту (оплати) розрахункових документів на що надійшли матеріальні цінності у зв'язку з:




    невідповідністю якості, завищенням цін, виявленим в документах;




    арифметичними помилками;

    334

    671


    нестачею в дорозі (понад норми природного убутку) з вини транспортних підприємств, а також недовантажень постачальниками;

    334

    671


    нестачею в дорозі (понад норми природного убутку) з вини матеріально відповідальної особи, яка супроводжує вантаж.

    334

    671

    4

    Оприбуткування надійшли на склад матеріальних цінностей, придбаних підзвітними особами (без ПДВ)

    201 - 206, 208, 222

    333, 687


    на суми ПДВ, що приймаються до відшкодування, включені в податкові рахунки-фактури, надані підзвітними особами

    331

    333, 687

    5

    Прийняття на облік матеріальних цінностей власного виробництва

    201 206

    900

    6

    Оприбуткування на склад готової продукції власного виробництва

    221

    900

    7

    Прийняття на облік матеріальних цінностей на витрати виробництва, але фактично не використаних (повернення з виробництва)

    201 - 206, 208

    126, 901, 921, 931, 951

    8

    Оприбуткування відходів виробництва за цінами можливого використання

    201 - 206, 208

    126, 901, 921, 931, 951

    9

    Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих безоплатно від інших підприємств, від ліквідації основних засобів

    201 - 206, 208

    727

    10

    Оприбуткування лишків матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації

    201 - 206 208, 222

    727

    11

    Дооцінка матеріальних цінностей

    201 - 206, 208, 222

    543

    12

    Взаємний залік надлишків і нестач матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації

    201 - 206, 208, 221, 222

    201 - 206, 208, 221, 222


    Вибуття матеріальних цінностей



    1

    Відпустка матеріальних цінностей цехам основного виробництва

    901

    201 - 206

    2

    Відпустка матеріальних цінностей цехах допоміжного виробництва

    921

    201 - 206

    3

    Списання матеріальних цінностей, використаних на накладні витрати

    931

    201 -206, 208

    4

    Списання матеріальних цінностей, використаних у соціальній сфері

    941

    201 - 206, 208, 222

    5

    Списання вартості матеріалів, використаних на виправлення браку

    951

    201 - 206

    6

    Списання вартості матеріальних цінностей, використаних на загальні та адміністративні витрати

    821

    201 - 206, 208, 222

    7

    Списання вартості матеріальних цінностей, використаних на витрати по реалізації товарів (робіт, послуг)

    811

    201 - 206, 208, 222

    8

    Списання фактичної собівартості матеріальних цінностей, реалізованих на сторону

    845

    201 - 206, 208

    9

    Списання собівартості реалізованої, готової продукції (робіт, послуг)

    801

    221

    10

    Списання собівартості реалізованих товарів, придбаних для продажу

    802

    222

    11

    Списання вартості матеріальних цінностей, переданих іншим підприємствам безоплатно

    845

    201 - 206, 208, 221, 222

    12

    Уцінка матеріальних цінностей

    543

    201 - 206, 208, 221, 222

    13

    Списання вартості матеріальних цінностей, спожитих при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (землетруси, повені, селю і т. д.)

    861, 862

    201 - 206, 208, 221, 222

    14

    Взаємний залік надлишків і нестач, виявлених при інвентаризації

    201 - 206, 208, 221, 222

    201 - 206, 208, 221, 222

    15

    Списання нестач і псування матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризаціях незалежно від причини виникнення:

    334

    201 - 206, 208, 221, 222


    списання недостачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку;

    126, 821, 935

    334


    списання недостачі понад норми убутку, втрат від псування цінностей, розкрадань на винну особу;

    333

    334


    списання недостачі понад норми убутку, втрат від псування цінностей, а також розкрадань при відсутності конкретних винуватців і у випадку, коли судом відмовлено у стягненні з матеріально відповідальних осіб через необгрунтованість позовів.

    821

    334

    Джерело: Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    Інвентаризація - спосіб перевірки відповідності фактичної наявності товарів, тари та інших видів цінностей у натурі даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться з метою забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та схоронності наявних на складі цінностей. Інвентаризації підлягають як належні, так і не належать даному підприємству цінності.

    Інвентаризації проводяться у встановлені терміни, а також при зміні матеріально відповідальних осіб, при проведенні аудиторських перевірок, після стихійних лих, на вимогу контрольних і слідчих органів і т.д.

    У залежності від повноти охоплення інвентаризації можуть бути повними і частковими.

    При повній інвентаризації перевірці підлягають всі засоби. Проводиться вона повинна обов'язково в кінці року перед складанням річного звіту.

    При частковій інвентаризації перевірці піддається один або кілька видів засобів у певних місцях зберігання.

    Залежно від підстави проведення інвентаризації бувають планові і позапланові.

    Планові проводяться у встановлені терміни, а позапланові - у міру необхідності, як правило, раптово. [15]

    Відповідальність за правильне і своєчасне проведення інвентаризації покладається на керівника і головного бухгалтера підприємства. У наказі на проведення інвентаризації крім складу комісії зазначається обсяг і причини інвентаризації, терміни початку і закінчення робіт.

    Перед інвентаризацією необхідно опломбувати всі підсобні приміщення та інші місця зберігання товарів, що мають окремі виходи і входи, перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів та дотримання термінів їх перевірки і таврування. У матеріально відповідальної особи береться розписка про те, що всі документи по приходу і витраті цінностей здані в бухгалтерію і, що ніяких не оприбуткованих і не списаних у витрату цінностей у нього немає. Матеріально відповідальна особа складає товарний звіт, в якому виводить залишок товарів і тари на момент проведення інвентаризації.

    Голова комісії повинен завізувати всі прибуткові і витратні документи і по залишках товарів і тари. Це є важливим моментом для бухгалтерії при визначенні облікових залишків товарів і тари на момент інвентаризації.

    До моменту закінчення інвентаризації повинна бути закінчена обробка всіх документів по приходу і витраті цінностей і зроблені відповідні записи в аналітичному обліку на день інвентаризації.

    Після перевірки цінностей у приміщенні його закривають і пломбують, Ключ від замка залишається у матеріально відповідальної особи, а пломбір - у голови комісії. Відкриття приміщення проводиться разом.

    Категорично забороняється вносити до опису дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

    Затарені товари не розпаковують, якщо це може викликати зниження їх якості, а перевіряють на вибірку (не менше 10%). В інших випадках все нерозпаковані товари повинні бути розпаковані і перевірені за кількістю і якістю.

    Фактична наявність цінностей по кожному їх виду записується в інвентаризаційні описи, що заповнюються в двох-трьох примірниках. Один примірник опису складає матеріально відповідальна особа, решта - представник інвентаризаційної комісії. При передачі цінностей від однієї матеріально відповідальної особи іншій по одному примірнику заповнюють приймає і здає. На кожній сторінці опису вказують прописом число порядкових номерів цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках незалежно від одиниць виміру, записаних на сторінці. Кожну сторінку описи підписують матеріально відповідальна особа і всі члени комісії.

    У кінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа дає розписку про те, що перевірка цінностей проведена в його присутності правильно, претензій до роботи комісії він не має і зазначені цінності він бере на подальше відповідальне зберігання.

    Ніяких помарок, підчисток в описах не допускається. Виправляють виявлені помилки у всіх примірниках описів коректурним способом, тобто закреслюють неправильні записи і надписують необхідні. Виправлення мають бути і завірено підписами всіх членів інвентаризаційної комісії. У інвентаризаційних описах не можна залишати незаповнені рядки, тому в останніх листах опису незаповнені рядки прокреслюють.

    На цінності, які прийшли в непридатність, становлять окрему інвентаризаційний опис. У протоколі комісії вказують причини псування і винних осіб. [16]

    Тара інвентаризується разом з товаром. Її підбирають за видами і заносять до опису.

    Інвентаризація цінностей закінчується виявленням її результатів. Результатом інвентаризації може бути надлишок або недостача матеріальних цінностей.

    При виявленні великих нестач комісія повинна закрити і опечатати приміщення і негайно повідомити про результати інвентаризації керівнику підприємства.

    За всіма недостач (понад норми убутку) і надлишків матеріально відповідальна особа зобов'язана подати інвентаризаційної комісії письмове пояснення.

    На підставі інвентаризаційних описів і даних бухгалтерського обліку бухгалтерія складає порівнювальні відомості, у яких виводяться надлишки і нестачі цінностей.

    Одночасно матеріально відповідальна особа складає додатковий товарний звіт, в якому вказується сума нестачі або надлишку. У результаті цього в товарному звіті фактичні залишки цінностей будуть відповідати даним, отриманим під час інвентаризації. [13]

    Основні поняття з організації виробничого обліку.

    Промислове підприємство - складний механізм, що складається з основного, допоміжного, підсобного, експериментального виробництва і господарства.

    Ці окремі цеху або ділянки діляться на основні і допоміжні.

    До основного виробництва належать виробництва, що випускають продукцію, для якої і створено підприємство.

    Допоміжні виробництва обслуговують основне виробництво. До складу допоміжних виробництв входять: ремонтно-механічні, транспортні, інструментальні цехи, водо-і газопостачання і т.д.

    Розрізняють три види виробництва: індивідуальне, серійне, масове.

    Індивідуальне - це виробництво, при якому готові вироби випускаються одиничними екземплярами або невеликими повторюваними замовленнями.

    Для даного виробництва характерні високі витрати на підготовчу роботу і немає чіткого поділу за спеціалізацією.

    Серійне виробництво характеризується періодичністю виготовлення однакових виробів, які утворюють їх серію.

    Масове виробництво характеризується виготовленням однакової продукції протягом тривалого часу. [18]

    Будь-яке виробництво продукції, робіт та послуг пов'язане з витратами. Визначимо поняття «витрати», «витрати».

    У поняття «витрати» входить зменшення активів або збільшення зобов'язань, пов'язаних з виникненням витрат виробництва.

    Витрати - це витрати, пов'язані з поточним обліковим періоду. Витрати являють собою використовуваний ресурс для отримання доходів у поточному періоді.

    Витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції в грошовій формі становлять собівартість продукції. [10]

    Бухгалтерія виробництва ділиться на фінансову бухгалтерію, яка веде облік за рахунками розділів 1-8 Типового плану рахунків бухгалтерського обліку, та виробничу (управлінську) бухгалтерію, що включає підрозділ 90 Типового плану рахунків бухгалтерського обліку.

    Для того щоб дізнатися, як ставиться на баланс продукція, треба розповісти про розділ «Рахунки виробничого обліку», в якому розписуються витрати. Даний розділ включає такі рахунки:

    Підрозділ 90 «Основне виробництво»

    900 «Основне виробництво»

    901 «Матеріали»

    902 «Оплата праці виробничих робітників»

    903 «Відрахування від оплати праці»

    904 «Накладні витрати»

    Підрозділ 91 «Напівфабрикати власного виробництва»

    910 "Напівфабрикати власного виробництва»

    911 «Матеріали»

    912 «Оплата праці виробничих робітників»

    913 "Відрахування від оплати праці»

    914 «Накладні витрати»

    Підрозділ 92 «Допоміжне виробництво»

    920 «Допоміжне виробництво»

    921 «Матеріали»

    922 «Оплата праці працівників»

    923 «Відрахування від оплати праці»

    924 «Накладні витрати»

    Підрозділ 93 «Накладні витрати»

    930 «Накладні витрати»

    931 «Матеріали»

    932 «Оплата праці працівників»

    933 «Відрахування від оплати праці»

    934 «Ремонт основних засобів»

    935 «Знос основних засобів та амортизація нематеріальних активів»

    936 «Комунальні послуги»

    937 «Орендна плата»

    938 «Інші»

    Робота виробництва на підприємстві визначається технологією.

    Бухгалтер, що працює на підприємстві, повинен спочатку ознайомитися з технологією виробництва, тому він працює спільно з технологом і з заступником директора по виробництву. Використовуючи вищеперелічений перелік рахунків, він повинен перекласти виробництво на мову бухгалтерії. Виробництво передбачає створення нових виробів, використовуючи інші вироби, які називаються «Матеріалами», використовуючи робочий праця - «Оплата праці», враховуючи оподаткування соціальним податком оплати праці - «Відрахування від оплати праці», а також різні витрати, які необхідні для роботи робочих в цьому цеху, такі як: ганчір'я для протирання інструментів, канцелярські товари для записів і так далі, що разом називається накладними витратами.

    У бухгалтерському обліку є поняття фактичної собівартості і планової, а різновид планової - нормативна. А також відповідно фактична вартість виробу і облікова вартість.

    Коли підприємство купує товарно-матеріальні цінності, бухгалтер ставить їх на облік за ціною, по якій підприємство їх купило.

    Якщо виробництво складне, то воно має кілька цехів основного виробництва, в якому використовується своя технологія і випускаються різні вироби, які можуть розглядатися як вироби основного виробництва (вироби, які на кінець періоду не придбали властивості готового виробу), напівфабрикати, які в подальшому виробництві будуть використані на виготовлення продукції в готовому вигляді, а також продукції допоміжного виробництва, а також напівфабрикати допоміжного виробництва.

    Технолог зобов'язаний надати технологічну карту на виготовлення виробу, затверджену уповноваженими особами.

    У цій картці зазначаються:

    • матеріали, необхідні для виготовлення виробу;

    • витрати по теплу, воді, електроенергії, які використовуються за технології у виробництві;

    • обладнання, необхідне для виробництва;

    потужність обладнання, тобто кількість виробів, що випускаються в певний проміжок часу;

    • кількість робітників, необхідних для виробництва, і їх кваліфікація;

    • накладні витрати по основному виробництву;

    • необхідність виробництва напівфабрикатів і допоміжного виробництва.

    На основі отриманої технологічної карти затверджується штатний розклад по цехах або ділянок виробництва.

    Нарахування заробітної плати в цьому випадку може бути відрядними або на основі окладу.

    Вартість матеріалів попередньо може бути визначена згідно з маркетинговим дослідженням або на основі вже отриманих від постачальників матеріалів.

    Для планування, обліку і аналізу витрат, що утворюють собівартість продукції, необхідно вести облік за такими видами угруповань витрат:

    • місцем виникнення витрат,

    • видами робіт і послуг,

    • видами або статтями витрат.

    Усі витрати поділяються на постійні та одноразові.

    Постійні мають місце в кожному виробничому циклі.

    Одноразові або періодичні пов'язані із забезпеченням процесу виробництва і передбачені нормами або плануванням (ремонт, розробка нових виробів).

    Витрати також діляться на умовно-постійні, величина яких не змінюється від випуску виробів, та умовно-змінні, величина яких залежить від випуску продукції.

    Для складання нормативної калькуляції складаються розроблювальні таблиці:

    • Розподіл витрати матеріалів на одиницю виробу;

    • Витрата заробітної плати;

    • Відрахування від заробітної плати;

    • Знос (амортизація) основних засобів;

    • Інші витрати.

    Такі таблиці створюються для напівфабрикатів і незавершеного виробництва.

    На основі їх визначається нормативна вартість готового виробу, напівфабрикату та незавершеного виробництва. [8]

    Дана вартість може бути прийнята керівництвом для обліку продукції, приблизна форма розрахунків представлена ​​в таблицях 4, 5, 6, 7.

    Таблиця 4 - Розрахунок нормативної вартості.

    Напівфабрикат А

    Найменування матеріалу

    Кількість

    Вартість в тенге

    Метал 1

    1

    123

    Метал 2

    15

    172

    Матеріал

    1

    178

    РАЗОМ


    473

    Джерело: самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    За зміну робітник 1 виготовляє 37 напівфабрикатів А.

    Оклад робітника за місяць 12000 тенге, заробітна плата за один робочий день 545 тенге (12000:22), заробітна плата на виготовлення одного напівфабрикату А 14,72 тенге (545:37).

    Робочий 2 за зміну обробляє 18 напівфабрикатів А, отже, потрібно 2 робочих за фахом 2 (37:18).

    Оклад 12000 тенге. [8]

    Таблиця 5 - Розрахунок нормативної вартості.

    Професія

    Кількість

    Зарплата в тенге

    Робочий 1

    1

    14,72

    Робочий 2

    2

    29,44

    Разом


    44,16

    Соціальний податок

    20%

    8,83

    Джерело: самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    Таблиця 6 - Накладні витрати

    Найменування витрат

    Величина

    Вартість на 1 од. в тенге

    Амортизація

    25600

    25600: 12:22:37 = 2,62

    Оренда

    30000

    30000: 22: 37 = 36,85

    Комунальні

    1 200

    1200: 22: 37 = 0,001

    Разом


    39,47

    Джерело: самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    Таблиця 7 - Нормативна калькуляція на напівфабрикат А.

    Найменування

    Вартість в тенге

    Матеріали

    473

    Оплата праці

    44,16

    Відрахування (соціальний податок)

    8,83

    Накладні витрати

    39,47

    Разом

    565,46

    Джерело: самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    Таблиця 8 - Можлива кореспонденція рахунків по рахунку 900 «Основне виробництво» і рахунку 910 "Напівфабрикати власного виробництва»:

    п / п

    Зміст операції

    Кореспонденція рахунків



    Дебет

    Кредит

    1

    2

    3

    4

    1

    Перенесення витрат незавершеного виробництва на початок звітного періоду

    900, 910

    211, 212

    2

    Вартість матеріалів, використовуваних у виробництві

    900, 910

    201-206, 208

    3

    Вартість вироблених виробів допоміжного виробництва

    901, 911

    920

    4

    Акцептовані рахунки постачальників гарячої та холодної води, пари, газу, електроенергії, використовуваних за технологією

    901, 911

    671

    5

    Витрати на оплату праці виробничих робітників

    902, 912

    681

    6

    Нарахування резерву на оплату відпусток робітникам

    902, 903, 912,913

    685

    7

    Нарахування соціального податку на заробітну плату робітників

    903, 913

    635

    8

    Списання накладних витрат

    904, 914

    930

    9

    Списання вартості невиправного браку

    938

    900, 910

    10

    Узагальнення витрат основного виробництва

    900

    901, 904

    11

    Узагальнення витрат напівфабрикатів власного виробництва

    910

    911, 914

    12

    Оприбуткування напівфабрикатів власного виробництва

    212

    910

    13

    Оприбуткування готової продукції

    221

    900

    14

    Оприбуткування виробів власного виробництва, що використовуються в подальшому як матеріали

    201-206, 208

    900, 910

    15

    Некомпенсовані страхуванням

    861

    900, 910

    16

    Компенсовані

    862

    900, 910

    17

    Віднесення на винних

    334, 333, 321-323

    900, 910

    18

    Списання витрат за анульованими замовленнями, не дала продукції

    863

    900, 910

    19

    Оприбуткування відходів за ціною можливого використання

    206

    901, 911

    20

    Недостача незавершеного виробництва

    938

    900, 910

    21

    Списання залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду

    211, 212

    900, 910

    22

    Списання фактичної собівартості виконаних робіт і послуг

    801

    900

    Джерело: Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.


    Таблиця 9 - Можлива кореспонденція рахунків по рахунку 920 «Допоміжне виробництво»


    Зміст операції

    Кореспонденція рахунків



    Дебет

    Кредит

    1

    Узагальнення витрат напівфабрикатів власного виробництва

    920

    921-924

    2

    Перенесення витрат незавершеного виробництва на початок звітного періоду

    920

    213

    3

    Віднесення в кінці звітного періоду вартості незавершеного виробництва допоміжних виробництв

    213

    920

    4

    Списання фактичної собівартості готової продукції (робіт, послуг), що підлягають реалізації

    221,801

    920

    5

    Списання фактичних витрат, вироблених за рахунок резервів на поточний ремонт основних засобів і на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості

    687

    920

    6

    Списання готової продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, які у процесі збуту

    811

    920

    7

    Списання готової продукції (робіт, послуг) допоміжного виробництва для загальних і адміністративних потреб

    821

    920

    8

    Списання фактичної собівартості готової продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, використовуваної в основному виробництві

    901,934, 936.938

    920

    9

    Матеріали, відпущені під допоміжні виробництва

    921

    201-206, 208, 671

    10

    Витрати на оплату праці робітників допоміжних виробництв

    922

    681

    11

    12


    13

    Нарахування соціального податку Нарахування резерву на оплату відпустки робочим допоміжних цехів Нарахування соціального податку

    923

    922


    903, 913

    635

    685


    635

    12

    Списання накладних витрат Списання вартості невиправного браку

    904, 914

    938

    930

    900, 910

    13

    Списання накладних витрат, що відносяться до допоміжного виробництва

    924

    930

    Джерело: Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

    Звіти по списанню матеріалів повинні бути затверджені технологом, головним інженером і першим керівником, тільки на підставі цих звітів бухгалтер списує матеріали. [8]

    1.3 Аудит товарно-матеріальних запасів

    Мета аудиторської перевірки обліку виробничих запасів полягає у підтвердженні достовірності даних по наявності і руху товарно-матеріальних цінностей, у встановленні правильності оформлення операцій по виробничим запасам у відповідності з діючими нормативними актами Республіки Казахстан. [21]

    У методиці перевірки основних комплексів робіт з обліку матеріально-виробничих запасів, перш за все, необхідно перевірити положення облікової політики щодо обліку товарно-матеріальних запасів, які відображені в документі «Облікова політика», про що піде мова в наступному розділі. При цьому особливу увагу слід звернути на те:

    Основні елементи облікової політики, які стосуються організації обліку товарно-матеріальних цінностей, наведені в таблиці 10.

    Таблиця 10 - основні елементи облікової політики, які стосуються організації обліку товарно-матеріальних цінностей

    п / п

    Елементи облікової політики підприємства

    Варіант вибору

    1

    Форма бухгалтерського обліку

    Спрощена

    Журнально-ордерна

    Комп'ютеризована

    2

    Спосіб оцінки матеріалів при відпуску у виробництво та іншому вибутті

    1. За собівартістю кожної одиниці запасів

    2. За середньої собівартості

    3. за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО)

    4. За собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО)

      3

      Придбання матеріальних цінностей

      З використанням рахунків 20, 21, 22

      З використанням тільки рахунки 20

      4

      Оцінка матеріалів в поточному обліку

      За фактичною собівартістю

      Джерело: Подільський В.М., Савін А.А., Сотникова Н.В. та ін, Аудит - Москва 2003.

      Уточнивши виконання покладеної облікової політики, можна приступати до перевірки відповідних комплексів задач з обліку матеріальних цінностей. До таких комплексів відносяться:

      Аудиторська перевірка операцій з товарно-матеріальними цінностями організації має велике значення. Первинні документи по надходженню і витраті виробничих запасів грають важливу роль в організації матеріального обліку, так як є його основою. Безпосередньо за первинними документами здійснюють попередній, поточний і послідовний контроль за рухом, збереженням і подальшим використанням матеріальних ресурсів. Первинні документи з руху матеріалів повинні ретельно оформлятися, обов'язково містити підписи осіб, які вчинили операції та коди відповідних об'єктів обліку. Контроль за дотриманням правил оформлення руху матеріальних ресурсів покладено на головного бухгалтера та керівників відповідних підрозділів розглянутого підприємства.

      Приступаючи до перевірки аудитору необхідно вивчити всі нормативні документи, що стосуються порядку прийому, обліку, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, зокрема, положення з обліку матеріалів, тари, малоцінних і швидкозношуваних предметів, про порядок видачі довіреностей товарно-матеріальних цінностей та інші (див. малюнок 3) [25]









      Рисунок 3 - Прийоми використовуються при аудиторській перевірці.

      Основною метою аудиторської перевірки є отримання достовірності інформації:

      • про наявність, рух та оцінці наявних матеріальних цінностей;

      • про забезпечення схоронності цінностей і дотримання встановлених нормативів їх виробничого споживання;

      • про розподіл вартості витрачених на виробництво матеріальних цінностей по об'єктах калькулювання. [24]

      Методика аудиту матеріальних цінностей містить ряд етапів. Розглянемо кожен з них.

      Етап 1. Перевірку операцій з матеріальними цінностями рекомендується починати з аналізу їх оцінки, так як у фактичну собівартість придбання матеріалів крім їх вартості за цінами придбання включаються також: транспортно-заготівельні витрати; сплачуються постачальницьким організаціям комісійні винагороди; мита; оплата послуг стороннім організаціям з транспортування, доставки і зберіганню цінностей. У той же час аудитор повинен перевірити, чи не включалися у вартість матеріалів витрати на утримання складів, відділів постачання і збуту виробництва або витрати на відрядження працівників для оформлення та узгодження договорів на постачання матеріалів, які повинні включатися до складу загальногосподарських витрат.

      Етап 2. Він включає три основних питання: інвентаризація товарно-матеріальних цінностей; перевірка повноти їх оприбуткування; аналіз правильності списання.

      Перевірка запасів розглядається звичайно як основна частина аудиту на тих підприємствах, де їх сума є значною величиною. Навмисне або ненавмисне перекручення кількості або оцінки даних по запасах миттєво позначається як на фінансові результати підприємства (оскільки впливає на визначення собівартості реалізованої продукції), так і на балансі в цілому.

      • Відсутність об'єктивної інформації про стан і вартісній оцінці товарно-матеріальних цінностей негативно позначається на фінансовому стані підприємства, оскільки, по-перше, адміністрація підприємства не має можливості точно планувати діяльність підприємства, по-друге, спотворюються показники фінансового стану підприємства, і зовнішні користувачі звітності ( кредитори, банки, інвестори) не можуть об'єктивно судити про рентабельність та платоспроможності підприємства, по-третє, відбувається спотворення сум податків. [24]

      У функції аудитора при перевірці товарно-матеріальних цінностей входять:

      • присутність при інвентаризації, якщо запаси значні і аудитор ставиться з довірою до очікуваних результатів;

      • спостереження за виконанням процедур інвентаризації та ідентифікації з метою визначення ступеня відповідності їх інструкцій, розробленим адміністрацією, або нормативним законодавчим актам;

      • здатність вирішити потрійну задачу:

      1) забезпечити точність результатів інвентаризації та відображення останніх;

      2) усунути подвійний рахунок і забезпечити повноту охоплення запасів;

      3) виявити застарілі, повільно обертаються і пошкоджені запаси;

      • перевірка правильності підрахунку на основі випадкової вибірки;

      • перевірка правильності віднесення операцій до звітного періоду на ділянках, де здійснюється рух запасів (це необхідно для підтвердження точності і повноти обхвату при інвентаризації);

      • отримання задовільних пояснень з приводу невідповідностей обліковими даними і коректування останніх;

      • перевірка правильності оцінки фактичного обсягу запасів. [21]

      До проведення інвентаризації аудитору слід запитати документи про результати інвентаризації за минулі періоди, проаналізувати зміни в кількості та структурі запасів, обговорити з адміністрацією питання організації та проведення контрольно-інвентаризаційної роботи; ознайомитися з номенклатурою та обсягами товарно-матеріальних цінностей, а також отримати інформацію про всі місцях їх зберігання; виявити дорогі об'єкти і методи їх обліку; проаналізувати систему внутрішнього контролю, зберігання та документування руху цінностей; домовитися про участь в інвентаризації компетентних фахівців і проінструктувати їх.

      Терміни і частота проведення інвентаризацій передбачені Законом про бухгалтерський облік та фінансову звітність. При зміні матеріально-відповідальних осіб, зміні форми власності підприємства також потрібне обов'язкове щорічне проведення інвентаризації в кінці року, але не раніше 1 жовтня звітного року.

      Аудитору слід переконатися в тому, що проведення інвентаризації починають з отримання останнього товарного звіту з усіма документами, а також підписи матеріально-відповідальної особи про те, що всі товарно-матеріальні цінності та всі документи, як по приходу, так і по витраті їм пред'явлені.

      При проведенні інвентаризації аудитор не повинен входити до складу інвентаризаційної комісії, але спостерігаючи за її роботою, він стежить за правильністю виконання процедур, які дозволять правильно ідентифікувати запаси, визначити їх кількість. Аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи свої записи із записами інвентаризаційної комісії. Перш за все він звертає увагу на дорогі, застарілі або пошкоджені цінності; досліджує, чи зберігаються запаси третім особам окремо з тим, щоб відстежити правильність їх відображення в обліку. На основі цього встановлюється достовірність визначення залишків цінностей. [23]

      Особлива увага при проведенні інвентаризації слід звертати на номери, марки, найменування товарно-матеріальних цінностей. Іноді при звіряння номерів та марок, зазначених у паспортах та даних прибуткових документів, виявляється заміна нового автомобільного мотора було у використанні або дорогого дешевим.

      При аудиті запасів і незавершеного виробництва їх неправильне відображення безпосередньо позначається на фінансових показниках.

      При перевірці відображення аудитор концентрує увагу на даних рахунків-фактур на товари, що надійшли в самому кінці звітного періоду, а також даних рахунків-фактур на товари, що надійшли на самому початку нового звітного періоду, їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку (за дебетом підрозділу 20 « Матеріали », 22« Товари »і кредиту рахунків: 671« Розрахунки з постачальниками і підрядниками », рахунки підрозділу 68« Інша кредиторська заборгованість »).

      Потім проводиться оцінка надходження товарно-матеріальних цінностей, що були в звітному періоді, на які рахунки-фактури поки не надійшли. Аудитор повинен переконатися, що вони правильно відображені на рахунках.

      Дуже важливо, щоб аудитор з метою подальшого контролю відразу ж після закінчення інвентаризації зняв копію інвентаризаційної відомості, оскільки на практиці зустрічалися випадки, коли в інвентаризаційні відомості вносилися суттєві зміни.

      У інвентаризаційні відомості, які складаються за результатами інвентаризації, включають дані про виявлені надлишки та недостачі. Аудитор перевіряє правильність даних, включених до інвентаризаційної відомості, тобто проводить звірку фактичної наявності, грунтуючись на своїх записах результатів інвентаризації та облікових даних. При цьому аудитор звертає увагу на можливі ознаки, що свідчать про приховування нестач, а саме: необумовлені виправлення цін, кількості та сум окремих товарів (матеріалів) у відомостях, підчистки записів; додавання і дописки цін в інвентаризаційні відомості; виправлений підрахунок одиниць товару по сторінках опису ; перевірки окремих товарів у кінці опису та інші.

      Якщо за результатами проведеної інвентаризації виявлено розбіжності фактичної і облікової кількості, то необхідно з'ясувати:

      а) наскільки часто зустрічаються розбіжності і яка їхня значимість;

      б) вплив цих розбіжностей на план вибіркової аудиторської перевірки.

      Якщо загальна сума перевищує припустиму похибку, то аудитор повинен прийняти рішення про те, як слід оцінити сальдо звітів товарно-матеріальних цінностей. Найімовірніше аудитор збільшить обсяг вибірки, однак, якщо очевидно, що рівень помилок надто високий, то найпростішим способом вирішення проблеми буде вимога аудитора до клієнта суцільної інвентаризації запасів у найближчі терміни і про вдосконалення системи внутрішнього контролю.

      Якщо за результатами проведеної інвентаризації виявлено розбіжності фактичної наявності та облікових даних, повинен бути випущений наказ керівника підприємства і відповідно до його вказівок розбіжність має бути виправлене. Облікові дані слід замінити фактичними або ж, якщо матеріально-відповідальна особа не згідно в недостачі, його доводи повинні бути проаналізовані та проведена повторна інвентаризація. Крім того, перевіряється своєчасність і ефективність стягнення з відповідальних осіб заборгованості по нестачах цінностей, виявлені за минулі періоди.

      Практика показує, що врахування виявлених надлишків і недостач веде до відхилень від приписаних норм бухгалтерського обліку, наприклад, часто нестачі зараховуються надлишками щодо різних товарів, надлишки і недостача невірно відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

      Надлишки, виявлені в ході інвентаризації повинні бути оприбутковані за дебетом рахунків товарно-матеріальних цінностей та за кредитом рахунку 727 «Інші доходи». Виявлені недостачі повинні бути віднесені на рахунок розрахунків з винними особами (субрахунок 334 «Інші дебітори»). Недостача товарів може бути віднесена на витрати, якщо винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом.

      При перевірці повноти оприбуткування і правильності списання товарно-матеріальних цінностей аудитору слід знати, що для контролю операцій з придбання матеріальних цінностей та розрахунків з постачальниками використовується журнал-ордер № 6, а при використанні електронно-обчислювальних машин - машинограми кредитових і дебетових оборотів по рахунку 671 « Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ». Записи в журналі-ордері № 6 ведуться позиційним способом - за кожним документом (рахунку-фактурі). Якщо при прийманні матеріальних цінностей встановлено недостача вантажів у дорозі понад норм природного убутку або пред'явлена ​​претензія постачальнику за сортності, комплектності тощо, то на суму недостачі (претензії) за дебетом рахунка 671 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Виявлені при прийманні надлишки матеріалів оприбутковуються звичайної записом:

      дебет рахунка 201 «Матеріали»;

      кредит рахунку 671 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

      І показуються в журналі-ордері № 6 окремими рядками як невідфактуровані поставки. При перевірці повноти оприбуткування товарно-матеріальних цінностей аналізуються розрахункові документи, що надходять від постачальників: платіжні вимоги, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні з різного роду додатками. Прибулі на підприємства товарно-матеріальні цінності повинні своєчасно оприбутковуватися на склад або, якщо вони відразу не передані у виробництво, оформлятися як надійшли на склад і відпущені потім у виробництво, про що в документах робляться спеціальні позначки. У цьому випадку працівник складу підтверджує наявність і передачу товарно-матеріальних цінностей у виробництво. Як свідчить практика ревізійна іноді порядок передачі цінностей у виробництво, минаючи склад, порушується, що призводить до зловживань. [23]

      Товарно-матеріальні цінності повинні оприбутковуватися у відповідних одиницях виміру. Приймання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від постачальників може оформлятися прибутковими ордерами, що виписуються на підставі розрахункових та інших супровідних документів постачальників, але на фактично прийняте кількість цінностей.

      Особливо ретельно аудитор повинен аналізувати документи на списання матеріалів у виробництво і їх нормування. Найбільшого поширення в якості витратних документів отримали лімітно-забірні (лімітні) карти. [22]

      Якщо потреба в матеріалах нерегулярна, то їх відпускають на вимогу. Матеріальні цінності оприбутковуються і відпускаються за вагою, обсягом, площі або рахунку, а іноді враховуються у двох одиницях виміру. При цьому фактичним витратою матеріалів вважається їх споживання у процесі виробництва. Відпустка самих матеріалів у цехові комори слід розглядати як переміщення матеріальних цінностей. Тому аудитор повинен відзначити як недолік практику приймання матеріалів та відпуску у виробництво без зважування, виміру, перерахунку або без технічних випробувань їх якості. Нерідко це призводить до утворення прихованих від обліку лишків матеріальних цінностей. Синтетичний облік використання матеріалів здійснюється в журналах-ордерах № 10. Записам у цих регістрах зазвичай передує угруповання видаткових документів за напрямками витрачання матеріалів. Аудитору слід звертати увагу на постановку контролю за невідфактуровані поставки. Надійшли у звітному місяці невідфактуровані матеріальні цінності, за якими постачальники не пред'явили до оплати рахунків-фактур, відображаються в журналі-ордері № 6 за умовною оцінкою роздільно по кожній поставці, причому замість номера рахунку ставиться літера "Н". У наступному місяці за надходження звітів ці записи сторнуються з одночасним оприбуткуванням матеріалів за фактичною собівартістю на підставі розрахункових документів постачальників.

      При перевірці організації обліку руху матеріальних цінностей на складах перш за все треба проконтролювати організацію складського господарства та контрольно-пропускної системи. Далі перевіряють, як організований складський облік матеріалів і як ведеться контроль з боку бухгалтерії. Підприємства можуть застосовувати переважно три основних варіанти обліку руху матеріалів на складах: оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод, картково-документаційного, бескарточний.

      Якщо застосовується сальдовий метод, то аудитор перевіряє відомості по приходу і витраті матеріалів, звіряє підсумкові дані цих відомостей з сальдовими відомостями. Сальдо на початок + Надходження - Витрата = Сальдо на кінець. Другий метод передбачає складання в бухгалтерії кількісно-сумових оборотних відомостей по групах і проводить звірку залишків з картками складського обліку. Звичайно здійснюється вибіркова звірка, так як суцільний контроль - операція вельми трудомістка.

      Третій метод - найбільш ефективний. Він застосовується, як правило, при використанні персонального комп'ютера (ПК). У цьому випадку картки складського обліку в звичайним варіанті не ведуться. Сам процес складського обліку організується на ПК, а за певні періоди (місяць, квартал) складаються оборотні відомості. Аудитор знайомиться зі своїми документами, з'ясовує, як ведеться звірка даних складського обліку з бухгалтерськими даними.

      Особлива увага повинна бути приділена перевірці операцій з відпуску матеріальних цінностей у виробництво. Для цієї мети на підприємстві можна застосувати один з таких методів оцінки: метод специфічної (суцільний) ідентифікації; метод середньозваженої вартості; метод ФІФО, метод ЛІФО (що розглядаються в параграфі 1.2).

      За кожним методом застосовуються свої алгоритми розрахунку перевірки, які й використовує аудитор. Тут безумовно, неоціненну допомогу аудитору може надати застосування персональних комп'ютерів для виконання трудомістких розрахунків.

      Перевірка правильності віднесення і списання матеріальних цінностей, утворених у результаті нестач і розкрадань, проводиться аудитором в тому випадку, якщо такі дані виявлені. Вони можливі в результаті форс-мажорних обставин (землетрус, повінь, пожежа) або виявляються при проведенні інвентаризації.

      В аудиторській перевірці необхідно перевірити, як ведеться облік на синтетичних рахунках підрозділу 20 «Матеріали». Основна увага при цьому, безумовно, слід приділити рахунку 201 «Сировина і матеріали», який поділяється на субрахунки за групами матеріальних цінностей.

      Основними джерелами інформації є первинні документи з обліку виробничих запасів (що розглядаються в параграфі 1.2).

      Для виконання перевірки комплексів задач з обліку матеріальних цінностей застосовують різні методи отримання аудиторських доказів.

      Так, для підтвердження фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей можна провести інвентаризацію. У ході аудиторської перевірки аудитори можуть самі проводити інвентаризацію або спостерігати за процесом її проведення.

      Для підтвердження достовірності арифметичних підрахунків товарно-матеріальних цінностей, відповідності їх величиною, відображеної в первинних документах і в регістрах бухгалтерського обліку, зазвичай використовується перерахунок даних.

      Відображення в бухгалтером обліку проведених господарських операцій і реальність залишків на рахунках обліку товарно-матеріальних запасів перевіряють за допомогою підтвердження.

      Для підтвердження правильності відображення в бухгалтерському обліку надходження і витрачання товарно-матеріальних запасів, повноти і своєчасності їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку, обгрунтованості їх оцінки використовується перевірка документів.

      Операції, відображені в первинному обліку, в журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі, бухгалтерської звітності, перевіряються в ході простежування. Особливу увагу тут слід звернути на відповідність кореспонденції рахунків, сум оборотів і залишків в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

      При зіставленні наявності товарно-матеріальних цінностей у різні періоди, даних звіту про рух товарно-матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку, оцінки співвідношень між різними статтями звіту і зіставленні їх з даними за попередні періоди можна застосовувати аналітичні процедури.

      Аудитор також перевіряє, як ведеться облік за невідфактурованих постачання і матеріалів, які сплачені, але на склад не надійшли (матеріали в дорозі).

      За операціями надходження матеріалів аудитор перевіряє та операції з придбання матеріалів, отриманих в порядку обміну (бартер), що надійшли безоплатно і ін

      Заключним етапом перевірки є контроль ведення зведеного обліку матеріальних цінностей. Ці дані перевіряються за даними журналу-ордера ф. № 10, відомостей ф. № 10 та Головної книги.

      Крім того, аудитор перевіряє зведені дані з інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і переоцінці матеріалів в частині їх відображення в балансі.

      При необхідності аудитор може провести аналіз усієї системи організації обліку матеріальних цінностей і дати рекомендації по її раціоналізації.

      Як шляхів удосконалення обліку виробничих запасів можна запропонувати: використання персонального комп'ютера; застосування найбільш ефективних методів обліку і оцінки запасів, організації руху матеріальних цінностей на складах.

      У своїй роботі аудитор може зіткнутися з перевіркою фактів випуску та реалізації неврахованої продукції. Неврахована продукція - фактично випущена і реалізована продукція, яка за бухгалтерським документам не значиться випущеної і реалізованої. Для виготовлення неврахованої продукції створюються надлишки сировини. Це робиться різними способами, наприклад:

      • за рахунок заниження показників здавачів продукції;

      • зайво списується сировину понад норми природного убутку або замінюється сировина більш цінне на менш цінне і ін

      Подібні порушення не тільки призводять до великих розкраданнях грошей і матеріальних цінностей, але й погіршують якість продукції, що випускається. На державних підприємствах такі зловживання зустрічалися досить часто. Проте в даний час на акціонерних і приватних підприємствах продовжують випускати необліковану продукцію, оскільки з сум, отриманих від її реалізації не потрібно платити податок державі і дивіденди акціонерам. Аудитор може зіткнутися з такого роду зловживаннями при проведенні перевірки за дорученням органу дізнання, прокурора, слідчого і суду за що знаходяться в їх провадженні справ і матеріалів про порушення законодавства чи на прохання річних зборів акціонерів. Слід підкреслити, що це найбільш складна в аудиторській практиці робота.

      На аудиторській фірмі, як правило, працюють фахівці в галузі обліку і контролю. Між тим, для підтвердження висновків бухгалтерської ревізії, виникає необхідність в організації експертиз та залучення різного роду фахівців. Тому аудиторські фірми можуть залучати для своєї роботи експертів - фахівців, особливо під час проведення аудиторських перевірок за дорученням слідчих і судових органів.

      До найбільш характерних помилок з обліку товарно-матеріальних цінностей можна віднести наступні:

      • не укладені договори про матеріальну відповідальність з комірниками (матеріально-відповідальними особами);

      • неправильно оформляються документи по приходу і витраті товарно-матеріальних цінностей;

      • не ведеться аналітичний облік руху товарно-матеріальних запасів у бухгалтерії;

      • нерегулярно проводиться звірка даних по руху матеріальних цінностей у бухгалтерії і на складах підприємства;

      • не проводиться щорічна інвентаризація товарно-матеріальних цінностей;

      • на складах зберігається велика кількість невикористовуваних товарно-матеріальних запасів;

      • неправильно виробляється списання товарно-матеріальних цінностей за видами витрат (на основне виробництво, непрямі витрати та ін);

      • невірно ведеться облік податку на додану вартість за що надійшли товарно-матеріальних запасів.

      Удосконалення обліку і контролю наявності та руху виробничих запасів підприємства слід проводити за наступними напрямками:

      по-перше, спрощувати оформлення операцій по приходу і витраті товарно-матеріальних цінностей. Відпуск матеріалів у виробництво, де це доцільно, можна оформляти на підставі встановленого ліміту у картках складського обліку матеріалів, передбачивши в них підпис особи, яка отримує цінності. Також можна на картках складського обліку виробляти і внутрішнє переміщення цінностей. Спрощує облік і підвищує контроль за використанням матеріалів відпустку їх по розкрійним картками, комплектувальні відомості та ін В умовах застосування персональних комп'ютерів можна відмовитися від введення карток складського обліку, замінивши їх машинограмме, сортовий зворотному декларації чи дискетою.

      по-друге, виходячи з вимог ринкової економіки, удосконалювати методологію бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів. До теперішнього часу немає єдиної думки про класифікацію виробничих запасів, їх оцінці в поточному обліку, склад відхилень у вартості матеріалів і т.д. До теперішнього часу серед економістів немає одностайності щодо організації обліку тари. Немає єдиного підходу у нарахуванні зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

      по-третє, стежити за ретельним і своєчасним проведенням інвентаризацій, контрольних і вибіркових перевірок, які мають важливе значення в збереженні матеріалів.

      Вирішення цих та інших проблем дозволить налагодити більш дієвий і менш трудомісткий облік і аудит за наявністю, рухом і використанням матеріальних ресурсів, а також досягти їх економії. [22]

      2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

      2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства

      ТОО Алматинська будівельна компанія «Кайрат і К °» заснована і заснована за рішенням засновників, у листопаді 1992 року.

      У галузі «Будівництво» ТОО АСК «Кайрат і К °» виконує повний комплекс робіт, має ліцензію на виробництво будівельно-монтажних робіт в сейсмічних зонах. Виступаючи, як генеральний підрядник по об'єктах будівництва, залучає самостійно субпідрядників на окремі види робіт.

      Компанія має на території 3,5 Га:

      • промислову базу, з випуску залізобетонних виробів, обсяг перероблюваної бетону 6000 м ³ на рік;

      • цех з виготовлення широкого спектру будівельних виробів на вібропресі обладнанні «Рифей-Універсал»

      • розчинно-бетонний вузол;

      Підприємство має досвід у будівництві об'єктів соціально-культурної сфери; житла та виробничих будівель і споруд.

      Будучи генеральним підрядником з будівництва, у липні 1999 року ввели в дію об'єкт «Будинок Центральної Республіканської Мечеті», на перетині вул. Пушкіна - Маметової м. Алмати.

      У 2002 році виграли тендер, оголошений Департаментом державних закупівель м. Алмати з ремонту об'єктів соціальної сфери

      За результатами 2004-2005р.р. має позитивний баланс.

      Прибуток від фінансово-господарської діяльності за 2005 рік склала 886230 тенге.

      Заборгованості перед працівниками підприємства з оплати праці немає.

      Заборгованості з податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди немає.

      Склад інженерно-технічних працівників представлений у складі сертифікованих фахівців високої кваліфікації мають досвід роботи: в будівництві, у виробництві по випуску залізобетонних виробів і будівельних матеріалів у вигляді сплітерних блоків, тротуарної плитки та інших аналогічних виробів.

      Компанія має медичний центр, організований на базі цехових лікарів. Забезпечує безкоштовне лікування працівників підприємства.

      Основним видом діяльності є будівництво, випуск залізобетонних виробів.

      Компанія має медичний центр і кафе.

      Партнери представлені в наступних юридичних осіб:

      ТОО «Связьсервісстрой», ЗАТ ПСТК «Бітелеком", ТзОВ "Байланис Туран», ВАТ Теміржоли «Транстелеком», ВАТ «Алматителефонстрой», Кизилординська, Карагандинське, Павлодарське, Костанайська ОДТ АТ «Казахтелеком», ТОВ «Сакура», ТОВ «Алонсо» .

      Адміністрацією підприємства укладено договори з такими контролюючими органами, як: Алматинський Державний Центр стандартизації та метрології, Районне і Міське Управління Санепіднагляду.

      На підприємстві організована служба охорони праці і техніки безпеки. Службою охорони праці виробляються первинний і плановий інструктаж з техніки безпеки при роботі на всіх ділянках виробництва, що забезпечує безпеку життя працівників. У зонах робочих місць такі шкідливі фактори, як шум і вібрація, знаходяться в межах допустимих норм, що підтверджено лабораторними дослідженнями Міський та Республіканської СЕС на тих ділянках, де це необхідно робочим видаються респіратори і навушники.

      Малюнок 4. Структура управління підприємством





      Облікова політика підприємства:

      ТОО Алматинська будівельна компанія «Кайрат і К о» заснована і заснована за рішенням засновників, у листопаді 1992 року, перереєстрована, внаслідок перетворення в товариство з огранініченной відповідальністю в 2002 році.

      Основним видом діяльності є будівництво.

      Форма власності - приватна.

      Організація облікової роботи.

      Ведення бухгалтерського обліку здійснюється на основі:

      • закону Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

      • стандартів бухгалтерської звітності;

      • методичних рекомендацій до стандартів бухгалтерської звітності;

      • вказівок, інструкцій, наказів щодо організації бухгалтерського обліку.

      Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється бухгалтерами, прийнятими за трудовим договором.

      Бухгалтерські записи проводяться на підставі первинних документів, що фіксують факт здійснення господарської операції відповідно до Указу Президента РК, має силу Закону, «Стандартами бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Національної комісії Республіки Казахстан з бухгалтерського обліку.

      У процесі господарської діяльності формується робочий план рахунків на основі Генерального плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. До основних рахунках відкриваються підрахунку.

      На підприємстві фінансові звіти складаються на основі принципу нарахування, тобто доходи визнаються (відображаються), коли вони зароблені, а витрати та збитки, коли вони були понесені.

      Облік основних засобів.

      Критерієм віднесення матеріальних активів до основних засобів є термін служби даних активів в діяльності підприємства більше - одного року. Основні засоби надходять на підприємство в результаті операцій покупки. Прихід оформляється прибутковою накладною стандартного типу. Основні засоби на момент приходу відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, а в результаті переоцінки відображаються в обліку і звітності за поточною вартістю (СБУ № 6). Для нарахування амортизації застосовується метод рівномірного списання вартості (СБУ № 1). Річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості, яка амортизується, терміну корисної служби та граничних норм амортизації, встановлених Законом РК «Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету».

      Облік товарно-матеріальних запасів

      Товарно-матеріальними запасами на підприємстві є активи у вигляді готової продукції, товарів, призначених для продажу в ході діяльності підприємства. Прихід товарів оформляється на підставі рахунків - фактур. Матеріальні цінності обліковуються за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі). Собівартість товарно-матеріальних запасів включає ціну покупки, витрати на придбання товарів, транспортні, витрати, та інші витрати, прямо пов'язані з придбання товарів. Оцінка собівартості товарно-матеріальних запасів проводиться за середньозваженою вартістю. Облік руху матеріальних цінностей на складі здійснюється сальдовий метод. Витрати списуються згідно з нормами СНиП на фактично виконані обсяги робіт. «Акт приймання виконаних і прийнятих будівельно-монтажних робіт» (довідка ф.2, див. додаток), з випуску продукції - згідно норм за калькуляцією (СБУ № 7).

      Облік грошових коштів.

      Рух грошових коштів ведеться в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При русі грошових коштів у розрізі операційної діяльності застосовується прямий метод (СБУ № 4).

      Праця і заробітна плата.

      Прийом на роботу, звільнення та надання відпусток співробітникам підприємства проводиться на підставі наказів, що видаються керівником підприємства. Також затверджено керівником штатний розпис підприємства. Оплата праці співробітників адміністративно-управлінського персоналу проводиться на підставі посадових окладів, встановлених штатним розкладом. Оплата праці робочого персоналу проводиться відповідно встановлених тарифів і обсягу випущеної продукції. Основним документом з нарахування заробітної плати є розрахункова відомість, затверджена керівником підприємства. Нарахування заробітної плати відображається на рахунку 681 «Розрахунки з оплати праці». Пенсійні внески нараховуються і перераховуються в недержавні пенсійні фонди і визнаються витратами у звітний період, протягом якого працівник працює у роботодавця (СБУ № 16).

      Статутний капітал.

      Статутний капітал підприємства складається з суми вкладів засновників і сформований відповідно до установчих документів. Облік податкового платежу визначається на основі врахування податкового ефекту методом зобов'язань і розглядається як витрати, понесені з метою отримання доходу, і нараховується у той же період, в якому виникли відповідні доходи (СБУ № 11).

      Дохід.

      Дохід оцінюється за вартістю реалізації, одержаної або належної до отримання. Вартість реалізації визначається угодою між суб'єктом і покупцем або користувачем активу (СБУ № 5).

      2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

      В умовах ринкової економіки керівництво підприємства при відповідальному ставленні до фінансово-господарської діяльності підприємства чітко представляють за рахунок яких джерел ресурсів здійснюється виробничо-господарська діяльність підприємства. Значимість фінансових ресурсів за допомогою, яких здійснюється формування виробничого потенціалу підприємства набуває особливого значення, тому аналіз наявності джерел формування і розміщення капіталу, а також аналіз господарської діяльності мають виключно важливе значення. Основними джерелами інформації для аналізу служать бухгалтерський баланс, звіти: про прибутки і збитки, про рух грошових коштів, про рух капіталу, про наявність та рух основних засобів, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізуруют окремі статті балансу.

      Показниками фінансово-господарської діяльності підприємства є: дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тобто грошові надходження за конкретний період на розрахунковий рахунок або до каси підприємства за реалізовану або відвантажену продукцію. У процесі роботи у підприємства можуть виникати доходи від неосновної діяльності. До таких доходів відносяться: доходи від реалізації нематеріальних активів; доходи від реалізації основних засобів та інші доходи, не пов'язані з основним видом діяльності.

      До витрат відносяться: витрати на придбання продукції, собівартість продукції (робіт, послуг); загальні та адміністративні витрати підприємства; витрати по реалізації; витрати за відсотками.

      Різниця між сумами доходів і витрат, утворює або прибуток, або збиток фінансово - господарської діяльності підприємства.

      Основними факторами, що впливають на дохід від реалізації, є попит, що формується на ринку на даний вид продукції, а також економічність і компактність підприємства, що дозволяють зменшити витрати на реалізовану продукцію. Важливим чинником при досить стійкий попит, є стан ліквідності та платоспроможності підприємства і те, наскільки воно дозволить задовольнити сформувався рівень попиту на ринку. [22]

      Розглянемо на підставі даних балансу ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2005 рік і даних звітів про доходи та витрати за 2003 - 2005 роках, основні показники діяльності підприємства (додаток 2). У таблицях 11 і 12 розглянемо склад і структуру підприємства, а також склад і структуру джерел придбання цього майна.

      Таблиця 11 -12 - Склад і структура активів ТОО АСК «Кайрат і К º»

      за 2005р.

      тис. тенге

      Активи

      На початок року

      На кінець року

      Зміна

      за рік

      (+: -)

      тис. тг

      Гр. 4 -

      гр. 2


      тис.

      тенге

      у% до підсумку

      тис.

      тенге

      у% до підсумку



      З

      балансу

      Гр.2 х 100 / підсумок гр.2

      З

      балансу

      Гр.4 х

      100 / підсумок гр.4


      Довгострокові активи

      Нематеріальні активи

      236,70

      10,7%

      237,40

      12,2%

      0,70

      Основні засоби

      1965,90

      89,3%

      1700,58

      87,8%

      -265,32

      Разом:

      2202,60

      100

      1937,98

      100

      -264,62

      Оборотні активи

      ТМЗ






      товари

      710,80

      33,0%

      457,30

      43,1%

      -253,50

      матеріали

      290,05

      13,5%

      315,50

      29,7%

      25,45

      Дебіторська заборгованість

      233,70

      10,8%

      35,50

      3,3%

      -198,20

      Гроші на розрахунковому рахунку

      921,00

      42,7%

      252,40

      23,8%

      -668,60

      Разом:

      2155,55

      100

      1060,70

      100

      -1094,85

      ВСЬОГО:

      4358,15


      2998,68


      -1359,47

      Джерело: баланс підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» за 2003-2005 рр..

      За даними цих таблиць можна сказати, що активи підприємства складаються в основному з основних засобів. Вартість основних засобів у загальній сумі довгострокових активів становить на початок 2005 року 89,3%, на кінець 2005 року 87,8%. Також у складі активів є нематеріальні активи (технічні умови, ліцензії) їх частка на початок і на кінець 2005 року становила відповідно 10,7% і 12,2%. Оборотні активи ТОО АСК «Кайрат і К º» складаються в основному з товарів (видаткових матеріалів), що знаходиться на складі для подальшої реалізації. Частка таких товарів у загальній сумі оборотних активів на початок 2005 року становила 33%, на кінець 2005 року - 43,1%. Гроші на розрахунковому рахунку підприємства становлять певну частку в оборотних активах, на початок 2005 року, 42,7%, на кінець року 23,8%.

      Джерела коштів підприємства складаються з власного капіталу та зобов'язань підприємства. Власний капітал складаються із статутного капіталу, його частка у власних коштах складає на початок 2005 року 19,2%, на кінець року 12,4%. (Див. таблицю 13)

      Резервний фонд підприємства становить у власних коштах на початок року 22,8%, на кінець 24,7%. Нерозподілений прибуток становить значну частку у власних коштах 58,0% на початок року і 62,9% на кінець року.

      Позикові кошти підприємства складаються в основному з розрахунків з постачальниками і підрядчиками, тобто заборгованості за вже отриману продукцію.

      Частка розрахунків з постачальниками і підрядниками у зобов'язаннях підприємства на початок 2005 року становить 88,2%, кінець року 81%.

      Таблиця 13 - Склад і структура власного капіталу і зобов'язань

      ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2004 рік

      тис. тенге

      Власний капітал і

      зобов'язання


      На початок року

      На кінець року

      Зміна за рік

      (+; -)

      тис. тенге


      тис. тенге

      % До підсумку

      тис. тенге

      % До підсумку



      З балансу

      Гр.1 х 100 / підсумок гр. 1

      З балансу

      Гр.3 х100 / підсумок гр.3

      Гр. 3-гр.1

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      Власний капітал

      Статутний капітал

      185

      19,2%

      185

      12,4%

      0

      Резервний фонд (капітал)

      220

      22,8%

      370

      24,7%

      150

      Нерозподілений прибуток

      560,3

      58,0%

      941,2

      62,9%

      380,9

      Разом:

      965,3

      100

      1496,2

      100

      530,9

      Зобов'язання

      Короткострокові кредити

      200

      5,9%

      0

      0%

      -200

      Розрахунки з постачальниками і підрядниками

      2992,4

      88,2%

      1212,7

      81%

      -1779,7

      Розрахунки з кредиторами

      120,7

      3,6%

      220,8

      15%

      100,1

      Орендні зобов'язання

      2,113

      0,1%

      3,54

      0%

      1,427

      Розрахунки по податках

      52

      1,5%

      42,627

      3%

      -9,373

      Розрахунки з працівниками

      25,6

      0,8%

      22,78

      2%

      -2,82

      Інша кредиторська заборгованість

      0,036

      0,0%

      0,029

      0%

      -0,007

      Разом:

      3392,849

      100

      1502,476

      100

      -1890,373

      продовження таблиці 13

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      ВСЬОГО:

      4358,149

      2998,676

      -1359,473

      Джерело: баланс підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» за 2003-2005 рр..

      На підставі даних звітів про доходи та витрати ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2005 рік (див. таблиця 14) розглянемо їх зміни в динаміці за три роки.

      Таблиця 14 - Оцінка рівня доходів і витрат ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2003 -2005 рр..

      тис. тенге

      п / п

      Найменування показників

      Роки

      Зміна 2005р. у% до рівня



      2003р.

      2004

      2005







      2003р

      2004р

      1

      Дохід від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг) без ПДВ

      28200

      27460

      29630

      105,1

      107,9

      2

      Собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг)

      21100,4

      20875

      22123

      104,8

      106

      3

      Валовий дохід

      6899,6

      6585

      7090

      102,8

      107,7

      4

      Витрати періоду

      6099,2

      6310,9

      6310,7

      100,0

      103,5

      5

      Загальні та адміністративні витрати

      3440

      3453,5

      3550,2

      103,2

      102,8

      6

      Дохід до оподаткування

      800,4

      544,1

      886,2

      110,7

      162,9

      7

      Чистий дохід (збиток)

      560,3

      380,9

      640,4

      114,3

      168,1

      Джерело: звіт про доходи та витрати ТОО АСК «Кайрат і К °» за 2003-2005 рр..

      Як видно з таблиці, дохід від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг підприємства у 2005 році був на 5,1% більше, ніж у 2003 році, і виріс по відношенню до 2005 р. на 7,9%. Ці зміни пояснюються більш активною роботою підприємства у 2005 році. Собівартість товарів і послуг в 2005 році на 4,8% більше, ніж у 2003 році. Валовий дохід в 2003 році більше ніж у 2004р. на 589 тис.тг., а в 2005 р. валовий дохід порівняно з 2004р. збільшився на 505 тис.тенге.

      Витрати періоду в 2003 - 2005 роках склали відповідно 6099,2; 6310,9 і 3550,2 тис. тенге. У ці витрати включаються оплата праці адміністративного та управлінського персоналу, оплата послуг зв'язку, банківське обслуговування, аудиторські та консалтингові послуги, витрати на відрядження, податки та інші.

      З витрат періоду витрати з реалізації склали в 2003 році - 2659200 тенге. у 2004 році - 2587400 тенге, в 2005 році -2760,5 тис. тг. У ці витрати включаються послуги з реалізації продукції: реклама, витрати на маркетинг, просування і зберігання товару, заробітна плата управлінського та лінійного персоналу та інші. Чистий дохід ТОО АСК «Кайрат і К º» у 2003 р. склав 560 300 тенге, в 2004 р. - 380 900 тенге, а в 2005 р. - 640,4 тис. тг.

      Ритмічність роботи ТОВ АСК «Кайрат і К º» в розрізі по кварталах року представлена ​​на рисунку 5. Як видно з діаграми підприємство працює не зовсім ритмічно, між окремими періодами є значні різниці в обсягах реалізації. Так, за розглянуті три роки можна сказати, найбільші обсяги реалізації, а отже і найвищий рівень попиту, припадають на другий і четвертий квартали року, найнижчі обсяги на перший і третій. Показники сезонності розраховуються у вигляді відношення обсягу реалізації товарів у середньому за два роки до среднеквартальному рівня у середньому за два роки.

      Проведення таких розрахунків дозволяє заздалегідь розраховувати і планувати обсяги продукції, що випускається, з орієнтацією на сезонність попиту, це дозволяє більш раціонально витрачати кошти підприємства, а вироби, таким чином не залежуються на складі. [22]

      При аналізі макросередовища підприємства враховувалися такі особливості. Місто Алмати є найбільшим мегаполісом у Республіці Казахстан. Тут сконцентровані основні фінансові потоки.

      В даний час урядом в Казахстані прийняті різні заходи з підтримки малого та середнього підприємництва. Створено умови для розвитку підприємництва. Важливою умовою можна назвати прийняття закону «Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету» від 21 червня 2001 р., згідно з яким для підприємств, що здійснюють нові види виробництв, існують податкові преференції, а також закону «Про інвестиції», «Про зовнішнє запозичення» та ін [3]

      Малюнок 5 - щоквартальний графік ритмічності роботи ТОВ АСК «Кайрат і К º» за 2003-2005 рр..

      Існують різні інвестиційні фонди для розвитку підприємницьких структур в нашій країні.

      Сьогодні доступність широкому споживачеві товарів різних за якістю, естетичним властивостям в кінцевому підсумку веде до пересичення і бажанням споживачів купувати товари виходячи з індивідуальних потреб, належної якості та властивостей. [40]

      На ринку з постачання та реалізації будівельних матеріалів, запасних частин і комплектуючих, а також різних видів послуг існує досить велика кількість як вітчизняних, так і зарубіжних фірм.

      Ерментаускій завод залізобетонних виробів, Алматинський комбінат будматеріалів, АТ «Курилис» Матеріали, АТ «Моноліт», АТ «Конкріт продактс», сторітельное підприємство СП № 7, будівельно-монтажне управління БМУ № 11.

      Зазначені підприємства могли б розглядатися як потенційні конкуренти ТОО АСК «Кайрат і К º» якби не той факт, що цей ринок має величезний потенціал зростання.

      Таким чином, ТОО АСК «Кайрат і К º» є стабільно фінансово стійким підприємством і його фінансове становище і конкурентно-спроможність зміцнюються рік від року.

      Процеси виробництва та відтворення вимагають, щоб відома маса товарів, засобів виробництва постійно перебувала на ринку і, отже, становила запас. Ніяке товарний обіг неможливо без матеріального запасу у вигляді засобів виробництва і предметів споживання.

      Матеріальні запаси є ефективним засобом попередження диспропорцій в народному господарстві завдяки тому, що гарантуючи нормальний кругообіг коштів організацій, вони забезпечують умови для гнучкого зміни їх економічної стратегії, оскільки є можливість швидкого маневрування.

      Запаси на підприємстві як складова частина матеріальних ресурсів покликані забезпечити відповідність попиту та пропозиції, вдосконалення асортименту виробів. Формування асортименту товарів пов'язане з освітою, зберіганням і управлінням запасами. Товарні запаси необхідні для забезпечення безперервності і ритмічності процесу обігу. Як відомо, запаси можуть існувати у вигляді: засобів виробництва; індивідуального споживання і товарного.

      Товарний запас - це маса товарів, що перебувають у сфері поводження з моменту надходження їх у торгівлю з виробництва до моменту реалізації, тобто в процесі переміщення від виробництва до споживача.

      Необхідність утворення запасів пояснюється умовами транспортування і реалізації товарів, змінами пропозиції та попиту, дискретністю процесу постачання товарів при відносно безперервному споживанні, можливістю випадкових коливань розмірів пропозиції і попиту, а також інтервалів завезення товарів і т.д.

      Товарні запаси мають не тільки вартісне вираження, але існують і як споживчі вартості. Як споживчі вартості товари постійно оновлюються, а як вартості вони постійно перебувають у сфері обігу. Як споживчі вартості всі товари різні, а як вартості - однорідні. Розміри товарних запасів повинні перебувати в певній відповідності з розміром товарообігу. Для здійснення безперебійного товарообігу каналах товарного обігу весь час повинен знаходитися достатній, оптимальний товарний запас (з урахуванням того, що асортимент його в максимальному ступені повинен бути наближений до попиту). Як надмірне наявність запасів, так і їх недостатність приносять економічний збиток організації.

      У першому випадку заморожуються кошти, витрачені на виробництво і зберігання зайвої кількості товарів, погіршується фінансовий стан організації, порушується процес відтворення. Наявність великих запасів може призвести до того, що їхня цінність (як споживчих вартостей) внаслідок морального і матеріального старіння різко впаде або взагалі зникне. У другому випадку недолік товарних запасів негативно позначається на торговому обслуговуванні населення, пропозиція товарів буде відставати від платоспроможного попиту. В кінцевому рахунку в обох випадках погіршується фінансовий стан організації, тому питання про розмір товарних запасів є актуальним. Отже, важливо домагатися постійної наявності в торговельних організаціях таких товарних запасів, які б за своїми розмірами і складом відповідали б встановленому обсягом товарообігу і забезпечували безперебійне задоволення попиту населення, а потреба в товарних запасах визначалася б на основі прогнозованого обсягу товарообігу та їх приросту за рахунок розширення (поліпшення) асортименту товарів.

      Товарні запаси в торгових організаціях становлять велику питому вагу в сумі оборотних активів. Нормалізація товарних запасів, їх ефективне управління - один з найважливіших напрямків вдосконалення роботи торгівлі. Успішне виконання її функцій багато в чому залежить від створення запасів товарно-матеріальних цінностей в достатній кількості і в необхідних місцях для забезпечення в торгових організаціях тих видів товарів і в такій кількості, які необхідні для безперебійного задоволення потреб населення, що призведе в результаті до зростання продажів і прибутку. [33]

      Аналіз товарних запасів здійснюється на основі фінансової бухгалтерської, оперативної та статистичної звітності, матеріалів поточного бухгалтерського обліку, звітів матеріально відповідальних осіб, даних інвентаризацій, вибіркових обстежень і т.д.

      Фінансово-економічний аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності; якщо він заснований на даних тільки бухгалтерської звітності - зовнішній аналіз; внутрішньогосподарський аналіз може бути доповнений і іншими аспектами: аналізом ефективності авансування капіталу, аналізом взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку і т.п . [29]

      Одним з основних видів активів в комерційному підприємстві ТОО АСК «Кайрат і К º» є товарно-матеріальні запаси, а саме матеріали і товари, призначені для реалізації. Цей вид активів має безпосереднє відношення до виробничого процесу і бере участь у виробничому циклі, а, отже, входять до складу оборотного капіталу.

      Розглянемо динаміку складу і структури активів ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2003-2005 рр.. в таблицях 15, 16.

      Таблиця 15-Динаміка складу і структури активів ТОО АСК «Кайрат і К º» за 2003-2005рр.

      тис. тенге

      Активи


      2003 р

      2004 р

      2005 р

      Змінений 2005р до 2004р

      (+: -)

      тис. тг.

      Зміна 2005р до 2004р

      %


      тис. тг.

      у% до підсумку

      тис. тг.

      у% до підсумку

      тис.тг

      у% до підсумку




      З балансу

      Гр.1 х 100 / підсумок гр.1

      З балансу

      Гр.1 х 100 / підсумок гр.3

      З балансу

      Гр.3 х100 / підсумок гр.5

      Гр. 5 - гр. 3

      Гр.5 * 100/гр.3


      1

      2

      3

      4

      5

      6

      7

      8

      Довгострокові активи



      Нематеріальні активи

      224,3

      11,09

      236,7

      10,75

      237,40

      12,2%

      0,7

      100,3

      Основні засоби

      1798,9

      88,91

      1965,9

      89,25

      1700,58

      87,8%

      45,6

      102,3

      Разом:

      2023,2

      100

      2202,6

      100

      1937,98

      100

      46,3

      102,1

      Оборотні активи

      Товарно-матеріальні запаси:

      Товари

      978,2

      42,36

      980,3

      40,4

      457,30

      43,1%

      719,4

      173,4

      матеріали

      180,8

      7,83

      290,4

      12

      315,50

      29,7%

      25,1

      108,6

      Дебіторська заборгованість

      200,5

      8,68

      233,7

      9,6

      35,50

      3,3%

      726,9

      411,0

      Гроші на розрахунковому рахунку

      950

      41,13

      921

      38

      252,40

      23,8%

      210

      122,8

      Разом:

      2309,5

      100,00

      2425,4

      100

      1060,70

      100



      Усього:

      4332,7


      4497,9


      2998,68




      Джерело: баланс підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» за 2003-2005 рр..

      Таблиця 16 - Аналіз структури доходу від реалізації продукції (товарно-матеріальних запасів) ТзОВ АСК «Кайрат і К º» за 2003-2005 рр..

      тис.тенге.

      п / п

      Найменування товарів

      Роки

      Зміна 2005р. у% до рівня



      2003р.

      2004

      2005







      2003р

      2004р

      1

      Залізо-бетонні вироби

      14050

      13134

      14297

      101,8

      108,9

      2

      Спліторние блоки

      7200

      7231

      6876

      95,5

      95,1

      3

      Будівельно-монтажні та ремонтні роботи

      6950

      7095

      8457

      121,7

      119,2

      4

      Разом, дохід від реалізації продукції

      28200

      27460

      29630

      105,1

      107,9

      Джерело: звіт про доходи (розшифровка до річного звіту за видами виконуваних робіт).

      У загальній структурі товарів і товарно-матеріальних запасів ТОО АСК «Кайрат і К º» переважають залізо-бетонні вироби (рисунок 5)

      У таблицях 15 і 16 проведемо аналіз показників фінансової стійкості підприємства і аналіз рівня рентабельності виходячи з даних, наведених в (додаток 3).

      З розрахунків видно, що коефіцієнти маневреності, автономії, забезпеченості запасів власними джерелами відповідають існуючим нормативам, а коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів і коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами набагато вище нормативів. Становище підприємства стійке, банкрутство малоймовірно. [29]

      Малюнок 5. - Структура товарно-матеріальних запасів

      Таблиця 17 - Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ АСК «Кайрат і К º» на кінець 2005 року

      тис.тенге

      п / п

      Показники

      Нормативні обмеження

      Сума

      1

      2

      3

      4

      1

      Довгострокові та оборотні активи


      2 998,68

      1.1

      Власний капітал


      1 496,2

      1.2

      Зобов'язання короткострокові


      42,627

      2

      Зобов'язання



      2.1

      Розрахунки з постачальниками і підрядниками


      1212,7

      2.2

      Інша кредиторська заборгованість і нарахування


      220,8

      3

      Основні засоби і необоротні активи



      3.1

      Нематеріальні активи


      237,40

      3.2

      Основні засоби


      1700,58

      4

      Оборотні активи



      4.1

      Товарно-матеріальні запаси


      772,80

      4.2

      Дебіторська заборгованість


      36

      4.3

      Гроші на розрахунковому рахунку


      252,40

      5

      Коефіцієнт автономії (Ка)

      > 0,5

      0,3

      6

      Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (Кз / а)

      <1

      0

      7

      Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобільною засобів (Км / і)


      1,1

      8

      Коефіцієнт маневреності (Км)

      > 0,5

      0,35

      9

      Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами (Ко)

      > 0,6 -0,8

      0,75

      10

      Коефіцієнт майна виробничого призначення (КПІ)

      > 0,5

      0,75

      Джерело: баланс підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» 2005 р.

      Таблиця 18 - Аналіз рівня рентабельності реалізації

      тис. тенге

      п / п

      Показники

      роки

      Зміна 2005р в% до рівня

      Відхилення (+;-)

      Гр.5-гр.4



      2003р

      2004 р

      2005 р

      2003р

      2004 р




      1

      2

      3

      4

      5

      6

      1

      Валовий дохід

      560,3

      380,9

      640,4

      114,3

      168,1

      53,8

      2

      Дохід від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг)

      28200

      27460

      29630

      105,1

      107,9

      2,8

      3

      Середньорічна вартість основних засобів

      1780,4

      1 900,50

      2005,3

      112,6

      105,5

      -7,1

      4

      Середньорічна вартість оборотних засобів

      1937,5

      1643

      1900,2

      98,1

      115,7

      17,6

      5

      Середньорічна вартість виробничих запасів

      3717,9

      3543,5

      3905,5

      105,0

      110,2

      5,2

      6

      Коефіцієнт фондомісткості виробничих фондів (стор. 3 / стор 2)

      0,063

      0,069

      0,07

      111,1

      101,4

      -9,7

      7

      Коефіцієнт закріплення оборотних засобів (стор. 4 / стор 2)

      0,068

      0,059

      0,06

      88,2

      101,7

      13,5

      8

      Чистий дохід на 1 тенге від реалізації готової продукції (стор. 1 / стор 2)

      0,019

      0,014

      0,02

      105,3

      142,9

      37,6

      9

      Рівень рентабельності виробництва (стор. 1 / стор 5) х 100%

      15,07

      10,75

      16,4

      108,8

      152,6

      43,7

      Джерело: звіт про доходи й витрати за 2003-2005 рр.., Розроблювальні таблиці з визначення середньорічної вартості основних засобів, обігових коштів, виробничих запасів.

      З таблиці 18 видно, що коефіцієнт фондомісткості в 2004 році збільшився, а коефіцієнт закріплення оборотних коштів зменшився. Це пояснюється тим, що в 2004 році вартість основних засобів збільшилася, а середні залишки товарно-матеріальних запасів зменшилися. Дохід на 1 тенге від реалізації готової продукції у 2005 році зменшився в 1,4 рази, рентабельність виробництва зменшилась в 1,5 рази в порівнянні з 2004 роком. Це ще раз підкреслює, що в 2003 році ТОО АСК «Кайрат і К º» працювало більш успішно і ефективно ніж у 2004 році. А згідно з показниками підприємства на 2005 рік, цей рік виявився більш успішним, ніж 2004 рік.

      Розглянемо ритмічність роботи ТОВ АСК «Кайрат і К º» в розрізі по кварталах року. Виведемо середні показники за два роки і визначимо в яких кварталах найкращі показники доходів, тобто виявимо найбільш вдалі сезони для продажу залізо-бетонних виробів, будівельних матеріалів (спліторних блоків) та виконання будівельно-монтажних робіт (таблиця 19). [31]

      Таблиця 19 - Ритмічність роботи підприємства

      тис. тенге


      Квартали року

      Обсяг реалізації залізо-бетонних виробів

      Відхилення (+, -)


      2003

      2004

      2005

      У середньому за три роки



      Показник сезонності%

      1 квартал

      2 квартал

      3 квартал

      4 квартал

      5630,0

      7200,8

      6780,2

      8589,0

      4907,0

      7933,0

      6680,0

      7940,0

      6530,2

      8100,1

      7500

      7499,7

      5689,1

      7744,6

      6986,7

      8009,6

      75.72

      108,75

      96,73

      118,78

      Разом:

      28200,0

      27460,0

      29630

      28430,0


      Середньо-квартальний

      рівень

      7050

      6865

      7407,5

      7107,5


      Джерело: Звіт про доходи й витрати за 2003-2005 роки по ТОВ АСК «Кайрат і К °»

      З таблиці видно, що найбільш вдалі сезони це другий і четвертий квартал року.

      У фінансовому аналізі найбільш часто знаходить застосування коефіцієнта забезпеченості поточних активів власними оборотними засобами, що показує яка частина оборотних коштів підприємства була сформована за рахунок власного капіталу.

      Нормативне значення показника не нижче 0,1.


      Як показують розрахунки, на досліджуваному підприємстві за рахунок власного капіталу на початку року було сформовано 48% його оборотних коштів. До кінця року цей показник зріс до 69%, тобто перевищив своє нормативне значення. [32]

      Забезпеченість товарно-матеріальних запасів власними оборотними засобами - це частка від ділення власних оборотних коштів на величину матеріальних запасів, тобто показник того, якою мірою матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових. Вважається, що нормативне його значення повинно бути не менше 0,5.


      Іншим показником, що характеризує стан оборотних коштів, є коефіцієнт співвідношення ТМЗ і власних оборотних коштів


      По суті цей показник - зворотний показнику забезпеченості матеріальних запасів.

      Показник співвідношення товарно-матеріальних запасів і власних оборотних коштів знаходить застосування в економічно розвинених країнах. Його нормативне значення, як правило, більше l, a c урахуванням нормативного значення попереднього показника, не повинно перевищувати 2. Значне перевищення цього критерію свідчить про погіршення становища, оскільки це означає, що має місце непомірно висока частка омертвлення в запасах капіталу.

      На досліджуваному підприємстві показник співвідношення запасів і власних оборотних засобів на початку року був досить високий 1,06. До кінця року його значення зросло до 1,67. Відповідно змінилися і значення показника забезпеченості матеріальних запасів з 0,94 на початок року до 1,49 на кінець року.

      Виходом із ситуації може стати ліквідація частини матеріально-виробничих запасів. З цією метою товарно-матеріальні запаси необхідно згрупувати за категоріями їх ліквідності. Спочатку виділити групу легко реалізованих запасів і готової продукції користується попитом. У другу групу включити менш ліквідну продукцію виробничо-технічного призначення і незавершене виробництво. І в третю групу включаються важкореалізовані запаси готової продукції вийшли з ужитку і залежані запаси.

      Далі слід провести розрахунки мінімального рівня обсягів запасів, необхідних для безперебійної роботи підприємства, а надлишкові запаси реалізувати.

      Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства податок на майно підприємства береться з усієї сукупності основних і оборотних коштів, підприємству необхідно позбавлятися від важкореалізованих активів. Так за результатами проведеної інвентаризації залежані запаси повинні бути списані, готова продукція, що не користується попитом, може бути реалізована зі знижкою.

      Як зазначалося раніше, товарно-матеріальні запаси формуються як за рахунок власних оборотних коштів, так і за рахунок короткострокових позик і позик, а також кредиторської заборгованості за товарними операціями.

      З урахуванням цього, для аналізу представляє інтерес показник покриття запасів.


      На аналізованому підприємстві, досить «нормальних» джерел коштів для покриття товарно-матеріальних запасів. На початку року даний показник дорівнював 1,57 і до кінця року став дорівнює 1,83. В результаті це призвело до зменшення кредиторської заборгованості з оплати праці, із соціального страхування і забезпечення, перед бюджетом і т.д. [11]

      Таблиця 20. - Зведена таблиця показників фінансової стійкості, що характеризують стан оборотних коштів

      Показник

      Значення показника

      Рекомендований критерій


      2004 р

      2005 р


      Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власними оборотними засобами

      0,48

      0,69

      > 0,1

      Коефіцієнт забезпеченості товарно-матеріальних запасів власними оборотними засобами

      0,94

      1,49

      > 0,5

      Коефіцієнт співвідношення товарно-матеріальних запасів і власних оборотних коштів

      1,06

      1,67

      > 1 <2

      Коефіцієнт покриття товарно-матеріальних запасів

      1,57

      1,83


      продовження таблиці 20

      1

      2

      3

      4

      Коефіцієнт маневреності власного капіталу

      0,54

      0,56

      Коефіцієнт маневреності функціонального капіталу

      0,25

      0,07

      Дані таблиці свідчать про те, що підприємство має в своєму розпорядженні певний запас міцності.

      Показники оборотності показують скільки разів на рік (або за аналізований період) обертаються ті чи інші активи підприємства Зворотній величина, помножена на 360 днів (або кількість днів в аналізованому періоді), вказує на тривалість одного обороту цих активів

      Показник оборотності товарно-матеріальних запасів.

      Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, ті швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів відображає за інших рівних умов підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства.

      У практиці найбільш часто виконують розрахунки оборотності коштів, вкладених в запаси товарно-матеріальних цінностей і використовуваних покупцями продукції підприємства в порядку їх комерційного кредитування. Значний інтерес представляє вимір ступеня навантаження іншій частині використовуваних засобів, вкладених у нерухоме майно. Певний інтерес представляє і відповідь на питання, наскільки інтенсивно використовується вся сума капіталів, авансованих у підприємство, у зіставленні з загальним оборотом з продажу.

      У цілому, чим вище показник оборотності запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіше фінансове становище фірми. Особливо актуально підвищення оборотності і зниження запасів при наявності великої заборгованості у підприємства. У цьому випадку тиск кредиторів може відчуватися перш, ніж можна що-небудь зробити із запасами, особливо при несприятливій кон'юнктурі.

      Оскільки товарно-матеріальних запасів враховуються по вартості їх придбання, то для розрахунку коефіцієнта оборотності запасів використовується не виручка від реалізації, а собівартість реалізованої продукції.


      Цей показник може бути також виражений в днях. Сума днів, протягом яких оплачуються рахунки і реалізуються матеріально-виробничі запаси, характеризує тривалість циклу, протягом якого матеріально-виробничі запаси перетворюються у готівку грошові кошти. Прискорення оборотності, що досягається за рахунок скорочення часу виробництва і обігу, надає позитивний ефект на результати діяльності підприємства.

      Чим швидше оборотні кошти обертаються в процесі функціонування підприємства, тим менше їх буде потрібно при даному обсязі виробництва. Різні галузі мають різну оборотність, тому її доцільно порівнювати з середньогалузевої. Уповільнення обороту в серійному виробництві свідчить зазвичай про труднощі у збуті. [32]

      Таблиця 21. - Оцінка стану оборотності товарно-матеріальних запасів тис. тенге

      Показник

      Значення показника

      Відхилення



      2004

      2005


      1

      Середньорічні товарно-матеріальні запаси, ТНГ.

      27460

      29630

      2170

      2

      Собівартість реалізованої продукції, ТНГ.

      20875

      22123

      1248

      3

      Оборотність товарно-матеріальних запасів

      (Стр 2: стр.1)

      1,32

      1,34

      0,02

      Джерело: звіт про доходи й витрати за 2004 - 2005 рр.., Розроблена таблица за визначенням середньорічної вартості товарно-матеріальних запасів.

      Дані таблиці свідчать про прискорення оборотності товарно-матеріальних запасів.

      Головною метою управління активами підприємства, у тому числі і товарно-матеріальними запасами, є в загальному випадку максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому в умовах економічної кризи стійка платоспроможність важливіше прибутковості (неплатоспроможність може бути гірше збитковості).

      Для поліпшення фінансового стану підприємства необхідно продумане відношення до великих закупівель про запас сировини, матеріалів і комплектуючих виробів (за винятком активів зі стійким зростанням ринкових цін, випереджаючим інфляцію, і то в обмежених межах). Вигода від таких закупівель може бути чисто ілюзорною, оскільки вони, як правило, призводять до заниження собівартості з усіма наслідками, що випливають звідси «податковими наслідками» і до уповільнення оборотності оборотних коштів, що робить негативний вплив на фінансову стійкість підприємства. [9]

      2.3 Облік і аудит товарно-матеріальних запасів на підприємстві

      Оцінка товарно-матеріальних запасів є одним з найважливіших питань обліку на досліджуваному підприємстві застосовується метод середньозваженої вартості.

      Метод середньозваженої вартості. При цьому методі підприємство визначає середньозважену вартість, таким чином: середня вартість наявних запасів на початок місяця плюс вартість надійшли протягом цього місяця матеріалів. При відпуску у виробництво, на експлуатаційні та ремонтні роботи матеріали розцінюються за середньозваженою собівартістю, яка визначається із собівартості залишку на початок місяця і собівартості заготовленого кількості в звітному місяці. Визначення середньої фактичної собівартості визначається після того, як зроблена рознесення в картках кількісно-сумового обліку матеріалів останньої поставки даного виду матеріалів.

      Такий розрахунок робиться по кожному виду матеріальних цінностей, якими можна говорити про вибуття матеріалів.

      Розрахунок за цим методом наведено в таблиці 5 за матеріалом «Електроди МР - 3»

      Таблиця 22 - метод середньозваженої вартості на прикладі матеріалу «Електроди МР - 3» за червень 2005 року

      Показники

      Кількість, кг.

      Ціна, тенге

      Сума,

      тенге

      Залишок на 1 червня

      7,00

      155,31

      1 087,17

      Придбано:




      1 партія

      3,00

      158,90

      476,70

      2 партія

      2,00

      160,00

      320,00

      3 партія

      5,00

      159,00

      795,00

      РАЗОМ по приходу

      10,00


      1 591,70

      РАЗОМ з залишком

      17,00

      157,58

      2 678,87

      Витрата:




      1 партія

      2,00

      157,58

      315,16

      2 партія

      1,00

      157,58

      157,58

      3 партія

      4,00

      157,58

      630,32

      РАЗОМ по витраті

      7,00

      157,58

      1 103,06

      Залишок на 1 липня

      10,00

      157,58

      1 575,81

      Джерело: матеріальний звіт за липень 2005 року.

      Аналізуючи таблицю 1922 можна простежити, як сформувалася вартість витрат і залишку на 1 липня 2005 року матеріал «Електроди МР - 3»: середня вартість одиниці матеріалу складе 157,58 тенге (2678,87 / 17); витрата за квітень складе 1103,06 тенге (7 * 157,58); вартість залишку складе 1575,81 тенге (7 * 157,58).

      На підприємстві ТОВ АСК «Кайрат і К º» використовується метод середньозваженої вартості, хоча в деяких випадках застосування цього методу стримується відсутністю необхідних засобів автоматизації обліку. Даний метод був вибраний виходячи з таких показників: метод середньозваженої вартості є найбільш традиційним для облікової практики в Республіки Казахстан.

      Оцінка за середньозваженою ціною дозволяє підприємству:

      Облік товарно-матеріальних цінностей ведеться окремо по матеріально-відповідальним особам. Матеріальна відповідальність визначає правові відносини між підприємством і його працівниками. Підприємство і працівник укладає договір про матеріальну відповідальність в умовах якого передбачається відшкодування збитків нанесених підприємству в результаті непрвільних дій або бездіяльності працівників. Крім того в договорі обумовлюються умови праці порядок ведення обліку та подання звітності до бухгалтерії, заходи щодо забезпечення збереження цінностей і порядок відшкодування заподіяної шкоди. Договір про матеріальну відповідальність може бути розривається за ініціативою сторін у разі недотримання будь-який з них своїх зобов'язань.

      У разі не забезпечення збереження цінностей матеріально відповідальні особи притягаються до відповідальності. Підставою для цього є дані інвентаризаційного опису і письмове пояснення матеріально відповідальної особи про причини утворення збитків.

      Матеріально-відповідальні особи беруть участь в надходженні, переміщенні всередині підприємства та вибуття товарно-матеріальних цінностей. Ці операції відображаються документально (рахунок - фактура, накладна, вимога) за наступного малюнку. [17]

      Малюнок 6 - Рух матеріальних цінностей

      Документальне оформлення всіх відбуваються на підприємстві операцій, по руху товарно-матеріальних цінностей проводиться на типових формах первинних документів, затверджених наказом Міністерства фінансів Республіки Казахстан від 19.03.2004 р. № 128.

      Первинні документи оформляються на паперових носіях і містять такі реквізити:

      Товарно-матеріальні запаси надходять на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, які закуповують запаси в порядку готівкового розрахунку, від власного виробництва і знаходять відображення в обліку за формою, представленої на рисунку 7. [12]






      Малюнок 7 - Порядок надходження матеріалів

      На постачання необхідних запасів підприємство укладає договори з постачальниками, які визначають права, обов'язки і відповідальність сторін з постачання.

      Контроль над виконанням укладених договорів поставки за своєчасністю надходження та оприбуткування товарно-матеріальних запасів здійснюється першим керівником. Бухгалтер підприємства здійснює контроль над організацією оперативного обліку.

      З товарно-матеріальними запасами постачальник висилає підприємству супровідні документи: рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, сертифікати, специфікації, які надходять до бухгалтерії, де перевіряють правильність їх оформлення. Документи передаються відповідальному виконавцю з постачання для отримання і доставки запасів.

      Відповідальний виконавець оформляє доручення на право отримання товарно-матеріальних цінностей. На підприємстві застосовується типова форма ТМЗ-1а за отриману довіреність відповідальна особа розписується в журналі обліку виданих довіреностей. Журнал обліку зберігається у заступника головного бухгалтера.

      Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером і засвідчується печаткою.

      На зворотному боці доручення вказується перелік підлягають отриманню товарно-матеріальних запасів.

      Повірена особа звітує після кожного отримання товарно-матеріальних цінностей за фактично отримані товарно-матеріальні цінності.

      Товарно-матеріальні цінності повірена особа доставляє на склад підприємства і здає комірнику. На складі доставлені запаси ретельно перевіряють на відповідність кількості, асортименту та якості даним, зазначеним у супровідних документах.

      Надійшли товарно-матеріальні цінності оприбутковуються на склад за накладною.

      Організацію складського обліку на підприємстві здійснює завідуючий складом (комірник). Облік руху та залишків матеріалів комірник веде в інвентарній книзі за кожною номенклатурою, для цього накладні по приходу і витраті товарно-матеріальних цінностей групуються за однойменною матеріалами на допоміжній таблиці.

      Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться на підприємстві один раз на рік станом на 1 квітня, згідно наказу.

      Підприємство здійснює масовий випуск продукції.

      Бухгалтер використовує перелік рахунків відповідно до Типового плану рахунків бухгалтерського обліку, при визначенні фактичної собівартості своєї продукції використовуються рахунки розділу «Рахунки виробничого обліку». [10]

      На підприємстві розробляється нормативна калькуляція на будівельні матеріали (спліторние блоки, тротуарна плитка, залізо-бетонні вироби і т. д.) згідно форм, розглянутих у таблицях 23, 24, 25, 26.

      Таблиця 23 - Розрахунок нормативної калькуляції на спліторний блок

      Найменування матеріалу

      Кількість, шт.

      Вартість в тенге

      Щебінь

      0,5 кг

      60

      Фарба

      0,5 кг

      60

      Пісок

      0,5 кг

      63

      Цемент

      1 кг

      13

      РАЗОМ


      196

      Джерело: журнал-ордер № 6 по ТОВ АСК «Кайрат і К °»

      За зміну бригада (12 осіб) формувальників виготовляє 700 сплітерних блоків.

      Оклад робітника за місяць 26 950 тенге, заробітна плата за один робочий день 1225 тенге (26 950: 22), заробітна плата за виготовлення одного блоку 21 тенге.

      Таблиця 24 - Розрахунок нормативної калькуляції на спліторний блок

      Професія

      Кількість, чол.

      Зарплата в тенге

      Робочий-формувальник

      12

      21,0

      Разом


      21,0

      Соціальний податок

      20%

      4,2

      Соціальні відрахування

      2%

      0,42

      Джерело: табель обліку робочого часу; норматив заробітної плати на випуск одиниці вироби, затверджений керівником підприємства.

      Таблиця 25. - Накладні витрати

      Найменування витрат

      Величина

      Вартість на 1 од. в тенге

      Амортизація

      25600

      25600: 12:22:37 = 2,62

      Оренда

      30000

      30 000: 22: 37 = 36,85

      Комунальні

      1 200

      1200: 22: 37 = 0,001

      Разом


      39,47

      Джерело: розрахунок амортизації обладнання, що приймає до участі у виготовленні виробів; рахунки-фактури, відповідно до укладених договорів; (договір оренди, договір на комунальні послуги з відповідними службами ДКП «Водоканал», Алмати ГЕРС).

      Таблиця 26 - Нормативна калькуляція на сплітерний блок

      Найменування

      Вартість в тенге

      Матеріали

      196

      Оплата праці

      21

      Відрахування (соціальний податок)

      4,62

      Накладні витрати

      39,47

      Разом

      261,09

      Джерело: розроблена таблица з визначення собівартості вироби, складена технологом підприємства і затверджена першим керівником ТОО АСК «Кайрат і К °».

      На підприємстві ТОВ АСК «Кайрат і К °» здійснюється внутрішній аудит, складом комісії, затвердженим першим керівником підприємства. До складу комісії включено: заступник головного бухгалтера, головний інженер, матеріально-відповідальні особи.

      Аудит товарно-матеріальних запасів на підприємстві ТОВ АСК «Кайрат і К °» проводиться один раз на рік на момент інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за станом на 1 квітня поточного року.

      На момент утворення (установи) ТООАСК «Кайрат і К °» поставила перед собою мету отримання найвищих матеріальних благ., Тобто найвищого доходу. Після вивчення фінансово-господарської діяльності підприємства виявляються проблеми існуючі в обліку та аудиті товарно-матеріальних запасів на підприємстві.

      Сучасне виробництво розвивається в умовах ринкових відносин, в умови науково-технічного прогресу, головним змістом якого є автоматизація виробництва. Проблема досліджуваного підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» полягає в тому, що керівництво підприємства не надає належного значення цьому факту, тому приклад не повна автоматизація обліку товарно-матеріальних запасів.

      Наступною проблемою є те, що аудит товарно-матеріальних запасів на підприємстві здійснюється за станом на 1 квітня в період абсолютної завантаженості працівників бухгалтерії та матеріально-відповідальних осіб у зв'язку зі здачею річної декларації про доходи та витрати.

      Недоліком щодо прискорення обліку руху товарно-матеріальних запасів є відсутність локальної системи комп'ютерної мережі.

      3. Шляхи вдосконалення обліку та управління товарно-матеріальних запасів на підприємстві

      3.1. Удосконалення організації обліку

      Підприємство здійснює випуск залізобетонних виробів і будівельних матеріалів (сплітерние блоки), а також здійснює виконання будівельно-монтажних робіт. З огляду на цю особливість у виробничій діяльності підприємства з метою раціональної організації обліку та контролю за використанням товарно-матеріальних запасів на підприємстві необхідно розробити напрямки вдосконалення обліку, ними можуть бути:

      1. Автоматизація обліку товарно-матеріальних запасів.

      Матеріальні засоби, що виконують у виробничому процесі роль предметів праці, беруть участь у ньому одноразово і переносять всю свою вартість на собівартість виготовленої продукції одноразово. Для здійснення безперервного технологічного процесу виробництва підприємства повинні створити відповідні запаси матеріалів, напівфабрикатів, палива і т.д. на складі. В даний час на підприємстві величезне значення надається питанням автоматизації рішень завдань з обліку, контролю, аналізу та аудиту товарно-матеріальних запасів на програмному продукті 1С-бухгалтерія. Він базується на створенні веденні інформаційної бази про наявність товарно-матеріальних запасів, сформованих на підставі інвентарної картки.

      Функції 1С-бухгалтерії з обліку товарно-матеріальних запасів полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних операцій:

      • автоматизація документування первинної інформації;

      • оперативне управління, контроль за наявністю і рухом товарно-матеріальних запасів;

      • розрахунок собівартості товарно-матеріальних запасів.

      Технологічний процес обробки інформації складається з наступних етапів:

      • підготовка первинної інформації;

      • створення інвентарної картотеки на момент упровадження;

      • створення нормативно-довідкової інформації на момент упровадження;

      • створення набору даних руху товарно-матеріальних запасів;

      • проведення розрахунків і занесення інформації в збережену базу;

      • розрахунок собівартості та витрат;

      • формування інформації для подальшого використання;

      • проведення контролю і аналізу результативної інформації;

      • прийняття управлінських рішень за наявною інформацією.

      Керівник, бухгалтер і аудитор можуть проаналізувати або отримати значення будь-якого необхідного показника з інформаційної бази за необхідний період часу.

      В даний час особливе значення надається прогнозуванню використання товарно-матеріальних запасів. Для прогнозування бухгалтер проводить аналіз фондовіддачі товарно-матеріальних запасів за певний період і шляхом використання бази знань формує пропозиції з управління. З цієї точки зору особливо важливі питання ефективного використання товарно-матеріальних запасів (виявлення непотрібних товарно-матеріальних запасів) і питання зростання збуту продукції на існуючому парку товарно-матеріальних запасів. [30]

      Таким чином, комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу та аудиту товарно-матеріальних запасів дозволяє оперативно отримати всі необхідні дані за певний період й істотно підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

      2. Комп'ютеризація обліку на місцях складського господарства з встановленням локальної системи мережі.

      Комп'ютеризація обліку приведе до скорочення робочого часу працівників обліку та матеріально-відповідальної особи з ведення складського обліку. В даний час відсутність комп'ютеризованого обліку руху товарно-матеріальних цінностей від дозволу до відпустки і отримання займає значну частину робочого часу від керівника до конкретної особи випускає продукцію.

      3. Розробка і впровадження структури номенклатурних номерів

      Виробничі підприємства розробляють номенклатуру (перелік) споживаних у виробництві товарно-матеріальних запасів за їх однорідними ознаками. При цьому кожному найменуванню, типорозміру і сорту матеріалів присвоюється умовне цифрове позначення - номенклатурний номер (код), який потім проставляється в усіх документах по наявності і руху товарно-матеріальних запасів. [11]

      Номенклатурні номери будуються по-різному.

      На досліджуваному підприємстві відсутня структура номенклатурних номерів.

      Тому, бажано в обліку товарно-матеріальних запасів аналізованого підприємства розробити структуру номенклатурних номерів. На мій погляд, було б раціонально, для полегшення і скорочення робочого часу облікового працівника обробного первинні документи по руху товарно-матеріальних запасів, розробити дев'ятизначну структуру номенклатурних номерів, з яких: три перші знака утворюють номер балансового рахунку, четвертий-номер субрахунка, п'ятий - номер групи товарно-матеріальних запасів, шостий і сьомий - номер підгрупи в кожній групі, два останніх - порядковий номер матеріального запасу в підгрупі. При цьому система шифрування може бути порядкова, серійна, подразрядная і комбінована. Кількість символів в шифрі повинно бути мінімальним, але достатнім для того, щоб охопити найважливіші ознаки всього переліку застосовуваних матеріальних цінностей. Деяка кількість шифрів слід резервувати для запасів, які можуть надійти вперше. Присвоєння номенклатурного номера (коду) знову надійшли запасам проводиться бухгалтерією або відділом постачання (маркетингу).

      4. Введення додаткового контролю за обліком товарно-матеріальних цінностей.

      Введення додаткового контролю за обліком товарно-матеріальних запасів з боку керівництва підприємства є дуже важливим. Це означає перегляд керівником бухгалтерських документів, вивчення ним нормативних актів, що діють в цій області. Такий підхід дозволить більш раціонально витрачати кошти на придбання товарно-матеріальних запасів, витрачати менше часу на переконання керівництва в необхідності придбання того чи іншого товару, підвищити дисципліну використання товарно-матеріальних запасів працівниками підприємства. Крім того, потрібно ввести аналіз ефективності використання товарно-матеріальних запасів, за даними бухгалтерського обліку під безпосереднім контролем керівника підприємства. В обліку будівельно-монтажних і ремонтних робіт щомісяця проводити зіставлення фактичної витрати матеріалів з ​​витратою визначеним за виробничим нормам. [19]

      При цьому керівник буде одержувати більш повну картину стану справ на підприємстві.

      5. Впровадження нової форми забезпечення об'єктів будівництва товарно-матеріальними запасами.

      З метою скорочення накладних витрат, економного використання власного автотранспорту та мінімальної втрати робочого часу працівників відділу постачання, беручи до уваги особливість укладання договорів на здійснення підрядного будівництва, а саме те, що підприємство здійснює будівельні роботи на одиничному об'єкті від нуля під ключ, підприємству необхідно відмовитися від існуючої системи постачання товарно-матеріальних запасів на об'єкт за схемою:

      Рисунок 8 - Існуючий порядок надходження товарно-матеріальних цінностей.

      і працювати за принципом Постачальник - приоб'єктний склад, розташований безпосередньо на об'єкті відповідно до, такої схеми:

      Рисунок 9 - Пропонований порядок надходження товарно-матеріальних цінностей.

      При цьому, бухгалтерською службою необхідно посилити контроль за надходженням документів та проводити звірення документів зданих підзвітною особою з документами прийнятими від служби відділу постачання.

      Обліковою політикою підприємства не передбачено порядок відпустки матеріалів зі складу і перелік осіб, яким дозволяється вимагати і одержувати матеріали як зі складів так і від постачальників, це може призвести до зловживання щодо використання товарно-матеріальних цінностей і невиправданим додаткових витрат. Таким чином, пропозиція про перегляд облікової політики в частині порядку відпуску товарно-матеріальних цінностей зі складу є, на мій погляд важливим.

      3.2. Удосконалення організації аудиту.

      З огляду на те, що Республіка Казахстан ступила на новий шлях розвитку економічних відносин на міжнародному ринку, і в зв'язку з цим враховуючи відбуваються зміни і доповнення в бухгалтерському обліку та податковому законодавстві підприємству необхідно прийняти рішення про вдосконалення організації аудиту.

      Аудит обліку товарно-матеріальних запасів виражений на сьогоднішній день у вигляді окремого заходу як щорічна інвентаризація й аналіз її результатів - це вкрай недостатній аудит. [23]

      Для аналізованого підприємства прийшов час забезпечити аудит - формування та використання товарно-матеріальних запасів з періодичністю один раз на квартал.

      Це дозволить підприємству своєчасно вживати заходів щодо усунення допущених упущень в частині поставок товарно-матеріальних цінностей, і в їх використанні, а також своєчасно усувати причини необгрунтованої втрати або псування товарно-матеріальних запасів.

      Діюча система раптової перевірки для підприємств з приватною формою власності не зовсім досконала форма аудиту. Інвентаризаційна комісія створена з працівників підприємства не в змозі проводити аудит періодично, часто.

      Хотілося б запропонувати впровадження внутрішнього постійно діючого аудиту.

      Постійно діючий внутрішній аудит дозволить підприємству своєчасно усувати допущені помилки як в організації обліку товарно-матеріальних запасів, так і в організації ефективності виробничих процесів підприємства. Підвищить акуратність і уважність в оформленні документів з обліку товарно-матеріальних запасів, підвищить уважність і відповідальність персоналу в роботі, збільшить ефективність роботи підприємства.

      Хотілося б запропонувати підприємству організувати внутрішній аудит оцінки товарно-матеріальних запасів.

      Оцінка матеріальних запасів і суми транспортно-заготівельних витрат безпосередньо впливають на розмір валового доходу через собівартість реалізованої продукції, а отже, і на величину прибуткового податку з юридичних осіб. В даний час правильність застосування оцінки матеріальних запасів контролюється податковими органами. [13]

      3.3. Підвищення ефективності використання товарно-матеріальних запасів підприємства.

      З метою підвищення ефективності використання товарно-матеріальних запасів підприємству необхідно провести ряд деяких перетворень, а саме:

      А. Придбання спеціальної мірної тари.

      З метою економічного відпустки у виробництво сипучих матеріалів (пісок, цемент, суха фарба) підприємству необхідно мати мірну тару або склади-цистерни відпускають нормоване кількість сипучого сировини.

      Оснастити місця зберігання матеріальних запасів ваговими засобами.

      Б. Привести у відповідність зберігання товарно-матеріальних запасів відкритого зберігання.

      В. забетонувати і обгородити майданчики для матеріалів відкритого зберігання.

      З метою запобігання негативних результатів господарської діяльності підприємства і забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей:

      дозволяти відпустку товарно-матеріальних цінностей строго за лімітно-забірними картками відображає витрати матеріалів на певний вид робіт або продукцію, що випускається.

      Ефективність використання товарно-матеріальних запасів в умовах ринкової економіки передбачає одну з найважливіших завдань - економію матеріальних ресурсів.

      Економія товарно-матеріальних цінностей на підприємстві може бути досягнута впровадженням наступних заходів:

      - При здійсненні випуску залізо-бетонних виробів робити точний розкрій металу при в'язанні металлокаркаса (арматури, дріт в'язальний);

      - При здійсненні випуску сплітерних блоків, більш відповідально, поставитися до розрахунку норми споживаної фарби для кольорових виробів, точно дотримуватися розрахунок норм закладки піску, цементу, щебеню, розробленого технологом підприємства.

      - У виконанні будівельно-монтажних робіт використовувати товарно-матеріальні цінності строго відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами.

      Крім перерахованих вище пропозицій щодо ефективного використання товарно-матеріальних запасів хотілося б запропонувати керівництву підприємства наступне:

      Провести розрахунки максимального використання підйомних машин і механізмів безпосередньо на промисловій базі, внаслідок чого зменшитися обсяг ручної роботи і підвищиться кількість продукції, що випускається. [30]

      ВИСНОВОК

      Підводячи підсумки проведеної роботи з вивчення організації обліку та аудиту виробничих запасів і матеріальних цінностей можна зробити наступні висновки:

      Виробничі запаси і матеріальні цінності є предметами, на які спрямована праця людини з метою отримання готової продукції. На відміну від засобів праці, які зберігали у виробничому процесі свою форму і переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються цілком і повністю переносять свою вартість на цей продукт і замінюються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання матеріально-виробничих запасів. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і зростанням цін на ресурси. В умовах переходу до ринкової економіки великого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів видачу особливо дефіцитних і дорогих матеріалів. Для забезпечення збереження виробничих запасів, правильної приймання, зберігання та відпуску цінностей велике значення має наявність на підприємстві в достатній кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою та іншими пристосуваннями. Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього і поточного контролю за дотриманням норм запасів і витрачанням матеріальних ресурсів, приділяти більше уваги підвищенню достовірності оперативного обліку руху напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей і вузлів у виробництві. Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформації для вишукування резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм витрат, забезпечення належного зберігання та збереження.

      Виробничі запаси і матеріальні цінності відіграють величезну роль у процесі праці, тому що вони в свою чергу утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства.

      Виробничі запаси і матеріальні цінності - це частина майна, яка використовується:

      а) при виробництві продукції виконанні робіт та наданні послуг, призначених для продажу, наслідком якого є досягнення мети, а саме, отримання найвищої прибутку;

      б) для управлінських потреб підприємства.

      Однією з умов безперервності виробництва є постійне поновлення його матеріальної основи - засобів виробництва. У свою чергу, це визначає безперервність руху самих засобів виробництва, який відбувається у вигляді їх кругообігу.

      З цього випливає, що виробничі запаси і матеріальні цінності використовуються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. [40]

      Основними завданнями обліку та аудиту товарно-матеріальних запасів є: контроль за збереженням товарно-матеріальних запасів; контроль за забезпеченням виробництва товарно-матеріальними цінностями; виявлення фактичних витрат, пов'язаних із заготівлею матеріалів; контроль за дотриманням норм виробничого споживання; правильний розподіл вартості витрачених у виробництві матеріалів по об'єктах калькуляції; раціональна оцінка товарно-матеріальних запасів. [24]

      Аудит товарно-матеріальних цінностей, на мій погляд, повинен включати наступні питання:

        1. Перевірка правильного відображення в балансі товарно-матеріальних запасів.

        2. Наявність та збереження товарно-матеріальних запасів.

        3. Організація складського обліку і забезпеченості підприємства товарно-матеріальними запасами.

        4. Правильне оформлення первинних документів по руху товарно-матеріальних цінностей.

        5. Відповідність оцінки товарно-матеріальних запасів з прийнятим методом оцінки на підприємстві по обліковій політиці.

        6. Організація документального оформлення та здійснення бухгалтерських записів по операціях, пов'язаних з реалізацією товарно-матеріальних запасів.

      При цьому собівартість товарно-матеріальних цінностей включає: витрати на придбання запасів, транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з їх доставкою до місця зберігання і приведенням у належний стан. Витрати на придбання товарно-матеріальних запасів включають в себе ціну покупки; транспортно-заготівельні витрати, сплачені постачальницьким, посередницьким організаціям та інші витрати, прямо пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей.

      Первинні документи по надходженню і витраті товарно-матеріальних запасів є основою організації бухгалтерського і матеріального обліку. Безпосередньо за первинними документами здійснюють поточний і наступний контроль за рухом, збереженням і раціональним використанням товарно-матеріальних цінностей.

      Основними документами, службовцями підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей є:

      рахунок-фактура, в якому зазначені його порядковий номер і дата складання, найменування, адресу та РНН постачальника і покупця, номер свідоцтва про взяття на облік з податку на додану вартість, найменування нових товарів та їх кількість, вартість товарів без податку на додану вартість , ставка податку на додану вартість, сума податку на додану вартість, вартість товарів з урахуванням податку на додану вартість;

      товарно-транспортна накладна;

      накладна та документи, виписані матеріально-відповідальною особою, яка прийняла товар. [8]

      Напрямок вдосконалення обліку товарно-матеріальних запасів в ТОВ АСК «Кайрат і К °»:

      1. Автоматизація обліку товарно-матеріальних запасів.

      В даний час на підприємстві величезне значення надається питанням автоматизації рішень завдань з обліку, контролю, аналізу та аудиту товарно-матеріальних запасів на програмному продукті 1С-бухгалтерія. Він базується на створенні веденні інформаційної бази про наявність товарно-матеріальних запасів, сформованих на підставі інвентарної картки.

      Функції 1С-бухгалтерії з обліку товарно-матеріальних запасів полягає у виконанні наступних системних обліково-контрольних операцій:

      • автоматизація документування первинної інформації;

      • оперативне управління, контроль за наявністю і рухом товарно-матеріальних запасів;

      • розрахунок собівартості товарно-матеріальних запасів.

      Технологічний процес обробки інформації складається з наступних етапів:

      • підготовка первинної інформації;

      • створення інвентарної картотеки на момент упровадження;

      • створення нормативно-довідкової інформації на момент упровадження;

      • створення набору даних руху товарно-матеріальних запасів;

      • проведення розрахунків і занесення інформації в збережену базу;

      • розрахунок собівартості та витрат;

      • формування інформації для подальшого використання;

      • проведення контролю і аналізу результативної інформації;

      • прийняття управлінських рішень за наявною інформацією.

      Керівник, бухгалтер і аудитор можуть проаналізувати або отримати значення будь-якого необхідного показника з інформаційної бази за необхідний період часу.

      В даний час особливе значення надається прогнозуванню використання товарно-матеріальних запасів. Для прогнозування бухгалтер проводить аналіз фондовіддачі товарно-матеріальних запасів за певний період і шляхом використання бази знань формує пропозиції з управління. З цієї точки зору особливо важливі питання ефективного використання товарно-матеріальних запасів (виявлення непотрібних товарно-матеріальних запасів) і питання зростання збуту продукції на існуючому парку товарно-матеріальних запасів.

      Таким чином, комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу та аудиту товарно-матеріальних запасів дозволяє оперативно отримати всі необхідні дані за певний період й істотно підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

      2. Комп'ютеризація обліку на місцях складського господарства з встановленням локальної системи мережі.

      Комп'ютеризація обліку приведе до скорочення робочого часу працівників обліку та матеріально-відповідальної особи з ведення складського обліку. В даний час відсутність комп'ютеризованого обліку руху товарно-матеріальних цінностей від дозволу до відпустки і отримання займає значну частину робочого часу від керівника до конкретної особи випускає продукцію.

      3. Розробка і впровадження структури номенклатурних номерів

      В обліку товарно-матеріальних запасів аналізованого підприємства бажано розробити структуру номерів що мають дев'ять знаків: три перші знака утворюють номер балансового рахунку, четвертий-номер субрахунка, п'ятий - номер групи товарно-матеріальних запасів, шостий і сьомий - номер підгрупи в кожній групі, два останні - порядковий номер матеріального запасу в підгрупі. При цьому система шифрування може бути порядкова, серійна, подразрядная і комбінована. Кількість символів в шифрі повинно бути мінімальним, але достатнім для того, щоб охопити найважливіші ознаки всього переліку застосовуваних матеріальних цінностей. Деяка кількість шифрів слід резервувати для запасів, які можуть надійти вперше. Присвоєння номенклатурного номера (коду) знову надійшли запасам проводиться бухгалтерією або відділом постачання (маркетингу).

      4. Введення додаткового контролю за обліком товарно-матеріальних цінностей.

      Введення додаткового контролю за обліком товарно-матеріальних запасів з боку керівництва підприємства є дуже важливим. Це означає перегляд керівником бухгалтерських документів, вивчення ним нормативних актів, що діють в цій області. Такий підхід дозволить більш раціонально витрачати кошти на придбання товарно-матеріальних запасів, витрачати менше часу на переконання керівництва в необхідності придбання того чи іншого товару, підвищити дисципліну використання товарно-матеріальних запасів працівниками підприємства. Крім того, потрібно ввести аналіз ефективності використання товарно-матеріальних запасів, за даними бухгалтерського обліку під безпосереднім контролем керівника підприємства. В обліку будівельно-монтажних і ремонтних робіт щомісяця проводити зіставлення фактичної витрати матеріалів з ​​витратою визначеним за виробничим нормам.

      При цьому керівник буде одержувати більш повну картину стану справ на підприємстві.

      1. Впровадження нової форми забезпечення об'єктів будівництва товарно-матеріальними запасами.

      З метою скорочення накладних витрат, економного використання власного автотранспорту та мінімальної втрати робочого часу працівників відділу постачання, беручи до уваги особливість укладання договорів на здійснення підрядного будівництва, а саме те, що підприємство здійснює будівельні роботи на одиничному об'єкті від нуля під ключ, підприємству необхідно здійснювати пряму поставку товарно-матеріальних запасів на приоб'єктний склад.

      Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їх організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їх використання. [30]

      Список використаної літератури

      1. Цивільний кодекс Республіки Казахстан (особлива частина) від 1 липня 1999 року N 409-1 / / Казахстанська правда від 13 липня 1999

      2. Кодекс Республіки Казахстан «Про адміністративні правопорушення» від 30 січня 2001 р. N 155-II / / Казахстанська правда від 13 лютого 2001р.

      3. Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету (Податковий кодекс Республіки Казахстан) від 12 червня 2001 року N 209-2 / / Казахстанська правда від 17 червня 2001

      4. Закону РК "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007р. за № 234 - III.

      5. Стандарти бухгалтерського обліку. Нормативні акти - Алмати: Каржі-Каражат методичні рекомендації - Алмати, 2005.

      6. Радостовец В.К., Радостовец В.В. Шмідт О.І. Бухгалтерський облік на підприємстві: Вид. 3. доп і переробки .- Алмати: Центраудіт-Казахстан, 2002

      7. Назарова В. Л. Бухгалтерський облік господарюючих суб'єктів - Алмати: Каржи-Каражат, 2003.

      8. Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Випуск 3 - Алмати: Бухгалтер, 2004.

      9. Лашун Л.Г., Сіпакова І.В. Організація складського обліку - Алмати 1999.

      10. Облік товарно-матеріальних запасів (нормативна база), Досьє бухгалтера № 2 - Алмати, 2000.

      11. Лашун Л.Г. Бухоблік на практиці, Центральний будинок бухгалтера - Алмати 2005.

      12. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. Видання 4-е, перероблене і доповнене .- М.: ИНФРА-М 2002.

      13. Перевірки господарюючих об'єктів (нормативна база), Досьє бухгалтера № 4 - Алмати, 2003.

      14. Горєва Т.А., жовтяків Д.В. Довідковий посібник з бухгалтерського обліку та оподаткування .- С.-П. 1999.

      15. Інвентаризація в 2005р.: Ситуація з практики, Бібліотека бухгалтера і підприємця - Алмати, 2005.

      16. Луговий В.А. Облік матеріалів. - М.: АТ Інкосаудіт, 1999.

      17. Мизиковский Є.А. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник .- М., 2001.

      18. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг, Бібліотека бухгалтера і підприємця - Алмати, 2002

      19. Кабилбаев Г. Бібліотека бухгалтера - будівництво, Алмати 2004

      20. Облік паливно-мастильних матеріалів - проблема в правильному оформленні документів, Бібліотека бухгалтера і підприємця - Алмати 2005

      21. Помічник бухгалтеру про аудит, Бухгалтер - Алмати 2001.

      22. Дюсембаев К.Ш. Аудит і аналіз фінансової звітності: Навч. посібник. / К.Ш. Дюсембаев, С.К. Егембердіева, З.К. Дюсембаева. - Алмати: «Каржи-каражат», 1998. - 512 с.

      23. Абленов Д.О., Основи аудиту, Економіка - Алмати 2003.

      24. Ажібаева З.М. Аудит, Економіка - Алмати 2005.

      25. Данилевський Ю.А. та ін Аудит (навчальний посібник), М: 2002.

      26. Подільський В.М., Савін А.А., Сотникова Н.В. та ін, Аудит - М: 2003.

      27. Андросов А.М., Вікулова Є.В. Бухгалтерський облік. - М.: Андросов, 2000.

      28. Облікова політика підприємства, Бухгалтер - Алмати 2004.

      29. Нурсеітов Е.О. Фінансова звітність, Бухгалтер - Алмати 2002.

      30. Горфінгель В.Я., Купрякова Є.М. Економіка підприємства, ЮНИТИ - М.: 1996.

      31. Забєліна О.В., Толкаченко Г.Л. Фінансовий менеджмент, Іспит - М: 2005.

      32. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Мн. - М.: ИП «Нове знання», 2000. -359с.

      33. Введення в облік і початки аналізу: Навчальний посібник / Авт.сост. Сахарчук Є.Е. - Алмати: Алма-Атинська Школа Менеджменту, 2000.-98 с.

      34. Методичні рекомендації щодо застосування типового плану рахунків: Бюлетень бухгалтера - Алмати, 2004.

      35. Звіт про результати фінансово-господарської діяльності ТОВ АСК «Кайрат і К о» за 2003 -2005 рік.

      36. Баланс підприємства ТОВ АСК «Кайрат і К °» за 2003-2005 рр..

      37. Радостовец В.В., Шмідт О.І. Теорія і галузеві особливості бухгалтерського обліку - Алмати: «Центраудіт-Казахстан», 2000.-496с.

      38. Нурсеітов Е.О. Особливості національного звіту і МСФЗ, БІКО - Алмати 2004.

      39. Жаббарова В., Мулькеманова А. Як підготуватися до податкової перевірки, Бухгалтер - Алмати 2003

      40. Економіка підприємства: Підручник / За ред. проф.О.І. Волкова. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 416с

      41. Економічний аналіз у торгівлі. / Под ред. М. І. Баканова. -М.: Фінанси і статистика, 2004.

      84


      Додати в блог або на сайт

      Цей текст може містити помилки.

      Бухгалтерія | Диплом
      633.1кб. | скачати


      Схожі роботи:
      Шляхи вдосконалення обліку та управління товарно матеріальних зап
      Облік і аудит товарно матеріальних запасів на прикладі Управління дош
      Облік і аудит товарно-матеріальних запасів на прикладі Управління дошкільних та позашкільних установ
      Облік товарно-матеріальних запасів
      Аналіз товарно матеріальних запасів
      Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів
      Організація первинного обліку на підприємстві та шляхи його вдосконалення
      Організація роботи з управління персоналом на підприємстві ТОВ "Кристал" і шляхи її вдосконалення
      Організація первинного обліку обласного управління інкасації та шляхи його вдосконалення
      © Усі права захищені
      написати до нас