Чому більшість міжнародних угод закінчується плачевно

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Кількість транснаціональних злиттів і поглинань з 1990 по 2000 р. збільшилося в п'ять разів і після тимчасового затишшя знову продовжило рости. Результати численних досліджень показують, що міжнародні злиття і поглинання, як правило, бувають невдалими. Але навіть об'єктивні дані не можуть стримати апетити гендиректорів, що прагнуть вийти на міжнародні ринки.

За даними дослідницької компанії Dealogic, в I кварталі 2005 р. обсяг міжнародних угод склав $ 75 млрд, що в три рази більше в порівнянні з минулим роком. Серед помітних угод - пропозиція про покупку за $ 13 млрд компанією Pernod Ricard конкуруючої фірми - виробника напоїв Allied Domecq і продаж IBM за $ 1,75 млрд свого підрозділу з виробництва персональних комп'ютерів компанії Lenovo найбільшому китайському виробникові ПК.

Теоретично існує три розумні причини купівлі іноземних компаній. По-перше, за допомогою подібних угод можна швидше і легше потрапити на зарубіжний ринок. Купується не тільки бізнес, але і бренд, знайомий споживачам даної країни. А якщо існують торговельні обмеження, поглинання може бути єдиним способом їх подолати.

По-друге, міжнародна диверсифікація може стабілізувати потік грошових коштів і поглинаюча компанія стане здаватися менш ризикованою для фінансових ринків. У результаті теоретично вартість капіталу може знизитися. Чи станеться це на практиці - досить спірне питання. По-третє, освоєння закордонного ринку збільшує масштаб, в якому компанії можуть експлуатувати нематеріальні активи і технології. Це та сама «синергія» - збільшення ефективності компанії, що утворилася в результаті злиття. Саме цим ефектом акціонери виправдовують більшість великих угод.

Як виявив Джо Данболт, викладач фінансів в Університеті Глазго, акціонери британських компаній отримують значно більше, якщо їх компанію набуває іноземний покупець. До того ж іноземні покупці набагато частіше платять готівкою.

Однак, результати численних досліджень доводять, що більшість транснаціональних злиттів і поглинань закінчуються вельми плачевно. Сара Мюллер з Школи бізнесу Кокса Південного методистського університету і Фредерік Шлінгеманн зі Школи бізнесу Катца Університету Пітсбурга вивчили 4430 угод з поглинання компаніями США в період з 1985 по 1995 р. Вони розглядали первісну реакцію фондової біржі на угоди і довгострокові операційні показники поглинаючих компаній. Їх висновок був виразно: «У разі міжнародних угод американські поглинають компанії мають значно нижчі ринкові й операційні показники, ніж у випадку внутрішніх».

До подібних висновків прийшли також Ервін Блек з Університету Брігама Янга і Томас Карнс і Томас Джандік з Університету Арканзасу. У результаті дослідження довгострокового поведінки курсів акцій 361 американської компанії, що уклала міжнародні угоди, вони прийшли до висновку: «У більшості випадків розширення американських компаній за рахунок придбань веде до зниження їх ринкової вартості».

Виходить, що придбання зарубіжних компаній вигідно тільки на папері. У реальності покупці або зазнають труднощів з правильною оцінкою купуються компаній, або не можуть домогтися позитивного ефекту від злиття, на який так розраховували. Перешкодити покупцеві можуть і відмінності у стандартах ведення бухгалтерського обліку. Навіть найкращі фінансові аналітики помиляться, якщо їм не дати правильно складеного балансу або звіту про рух грошових коштів. «Відмінності в системах бухгалтерського обліку часто ускладнюють проведення точного фінансового аналізу», - доводять Блек, Карнс і Джандік.

Навіть якщо потенціал угоди оцінений вірно, покупцеві потрібно зуміти його реалізувати. Це може бути складно в країнах, де інститути влади і законодавство обмежують діяльність керівництва компаній. І дійсно, Мюллер і Шлінгеманн виявили, що американські компанії-покупці відчувають себе гірше, якщо придбані ними компанії знаходяться в країнах з обмеженим ринком капіталу. Навіть якщо інститути влади не здійснюють тиску на бізнес, керівникам доводиться стикатися з відмінностями у національних і корпоративних культурах. Тільки коли вони відчують себе комфортно в новій обстановці - а на це можуть піти роки, - компанія-покупець може сподіватися досягти бажаного ефекту. Тим часом чергові потерпілі в результаті подібних угод можуть втішитися тим, що вони далеко не перші й, швидше за все, далеко не останні. (FT, 29.05.2005, Ірина Окунькова)

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Доповідь
9кб. | скачати


Схожі роботи:
Види міжнародних угод торгового характеру
Патентування винаходів відповідно до міжнародних угод
Поняття і види угод Умови дійсності угод Умови і строки угод
Правова природа концесійних угод та угод про розподіл продукції
Революція 1917 року чому Лютий чому жовтня
У чому мав рацію і в чому помилявся Раскольников
Чому вогняне і чому А
Недійсність угод
Недійсність угод 2
© Усі права захищені
написати до нас