Рід Чарльз (Charles Reade, 1814-1884) - англійський романіст і драматург. Почав свою літературну діяльність як драматург.
П'єси Ріда - «Ladies Battle» (Жіноча війна, 1851), «Angelo» (Анджело, 1851), «Masks and faces» (Маски та особи, 1852 (згодом перероблена в роман під назвою «Peg Woffington», 1853)) і «Gold» (Золото, 1853) - не мали успіху (за винятком «Масок та осіб», що вважалася одним з його найкращих творів), і Рід, перейшовши до прози, придбав популярність соціальним романом «It's never too late to mend» (Ніколи не пізно виправитися, 1856), що зображує зловживання у в'язницях. За ним пішла серія авантюрно-шахрайський і кримінальних «сенсаційних» романів: «The course of true love never did run smooth» (Любов ніколи не протікає гладко, 1857), «Jack of all trades» (На всі руки від нудьги, 1858) , «The autobiography of a thief» (Автобіографія злодія, 1858), «White lies» (Брехня, 1860) та побутовий роман з життя шотландських рибалок «Christie Johnstone» (Христі Джонстон, 1853). У 1861 вийшов історичний роман Р. «The cloister and the hearth» (Монастир і будинок), що зображає Голландію XV ст. і витриманий у тонах романтичної традиції Скотта-Бульвера. Надалі Рід повернувся до актуальної соціальної тематики і після роману «Ніколи не пізно виправитися» випустив «Hard cash» (Готівкові, 1863), де зобразив кричущі умови в будинках для божевільних; в 1869 вийшов «Foul play» (Злочинні справи), що описує злочинні махінації судновласників, а потім Р. випустив реформістські романи «Put yourself in his place» (Поставте себе на його місце, 1870) і «A woman-hater» (жінконенависник, 1877), що зображують злидні сільського населення. З сенсаційних романів останнього періоду цікаві: «Griffith Gaunt» (Гріффіт Гонт, 1866), «The wandering heir» (Спадкоємець-блукач, 1875; дію цих двох романів відбувається у XVIII ст.), «A simpleton» (простак, 1873) і «A perilous secret» (Небезпечна таємниця, 1884); дещо осібно стоїть роман «Drink» (Пияцтво, 1879), написаний під впливом роману Золя «L'assommoir» (Западня).
Р., дворянин за походженням (син оксфордського сквайра), змикається з реформістської дрібною буржуазією, відображає у своїй творчості типові для неї суперечності - негативне ставлення до великої промислової буржуазії і симпатію до пролетаріату, але поряд з цим боязнь соціальної революції. Звідси часткова критика існуючого суспільного ладу, вимога реформ і примиренство до системи в цілому. У творчості Ріда, як і в соціальній літературі, породженої чартистському рухом, взагалі немає спроби зруйнувати капіталізм, а лише прагнення внести до нього поправки для запобігання революції. Відзначимо однак протиріччя між актуальною соціально-політичною тематикою і методом, яким Р. трактує свій матеріал.
Р. доводить поширені в його час принципи сенсаційного роману (гіперболізація, риторичність і мелодраматичність) до абсурду. Психологічний аналіз (за винятком «Монастиря і вдома» і «Гриффіта Гонта») у нього майже відсутній. Р. широко застосовує прийоми сенсаційної романтики Радкліфф, застосовуючи їх до нової конкретно-історичній обстановці. Напівзруйновані замки замінюються урбаністичним фоном смердючих вулиць, горищ і підвалів, боргових в'язниць і пр.; жорстокий граф, герой готичного роману, перетворюється на безчесного комерсанта, судновласника, судового інспектора і т. п., зберігаючи проте риси традиційного лиходія. В даний час соціальні романи Ріда представляють інтерес лише для вивчає історію Англії, так як містять багатий документальний матеріал.
Список літератури
I. На рос. яз. перекл.: Краще пізно, ніж ніколи, «Біб-ка для читання», 1857, IX-XII
від. вид., СПБ, 1863
Ніколи не пізно виправитися, СПБ, 1857
Любить - не любить, М., 1860
Монастир і любов, «Вітчизняні записки», 1862, III, VII-XII
від. вид., СПБ, 1865
Важкі гроші, «Вітчизняні записки», 1864, I-VI
від. вид., СПБ, 1865
Ревнощі, «Вітчизняні записки», 1866, XXII-XXIV
1867, I-III
Північ і південь, М., 1867
Підробка, «Дело», 1868, X-XII
Поставте себе на його місце, СПБ, 1869
Пригода Жерарда, СПБ, 1871
Страшне спокуса, СПБ, 1871
Простушка, СПБ, 1874
Вельможний бродяга, СПБ, 1875
Ненависник жінок, «Вітчизняні записки», 1877, VI-XII
від. вид., СПБ, 1877
Проста історія, «Вісник Європи», 1884, XI-XII.
II. Coleman J., Ch. Reade as I knew him, L., 1903
Phillips WE, Dickens, Reade and Collins, L., 1920
Hruby A., Zur Darstellungstechnik des englischen Romans. Die Personen in Charles Reades «Matter of Fact» Romanen, Wien, 1928
Elwin M., Ch. Reade, A biography, L., 1931.
Н. Єгорова
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://feb-web.ru