№ 175.
Дано: | Розв’язок: |
l = 2; l = 3
| Для орбітального квантового числа l = 2, магнітне квантове число може мати п’ять значень: -2, -1, 0, 1, 2. Для орбітального квантового числа l = 3, магнітне квантове число може мати сім значень: -3, -2, -1, 0, 1, 2, 3.
|
m = ?
|
Окреме завдання: конфігурація атомних орбіталей атома заліза.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 4s2 |
| 4p |
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3d6 |
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
| 3p6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
| 3s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
| 2p6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| 2s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
1s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||
|
|
|
Конфігурація атомних орбіталей атома заліза у збудженому стані (Fe+6)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 4s1 |
| 4p1 |
| |||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3d6 |
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
|
| 3p6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
| 3s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
|
|
| 2p6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
| 2s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
1s2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
| ||||||||||||||||
|
|
|
№ 289
Дано: | Розв’язок: |
ΔНС2Н4 = 52,3 кДж/моль ΔНН2О = -285,8 кДж/моль ΔНСО2 = -383,5 кДж/моль | Н2С = СН2 + 3О2 2СО2 + 2Н2О(ж.) + 6226 кДж Визначимо кількість моль етилену, що бере участь у даній реакції. З термохімічного рівняння, використовуючи стандартні ентальпії утворення речовин (ΔН простих речовин = 0), що входять в реакцію (подані у довідкових матеріалах підручника), запишемо вираз, позначивши кількість моль етилену за Х: 52,3Х = 2Х(-285,8) + 2Х(-393,5) + 6226; 1410,9Х = 6226 Звідки: Х = 4,41 моль. З рівняння реакції бачимо, що оксиґену для проходження такого перетворення потрібно в тричі більше ніж етилену, тому νО2 = 3νС2Н4 = 3*4,41 =13,24 моль. Звідки об’єм оксигену: VO2 = νО2 * Vm = = 13,24 моль * 22,4 л/моль = = 296,5л.
|
VO2 = ? |
№ 398.
Дано: | Розв’язок: |
m 50%р-наKOH = 1кг | Складемо рівняння, позначивши масу необхідного для розведення розчина за Х: В 50%-му розчині міститься 500г КОН і 500г Н2О, тому коли ми додаватимемо 20%-ний р-н, до присутнього в 50%-му р-ні КОН додаватиметься 0.2Х (по масі) КОН, а загальна маса розчину збільшуватиметься на Х. В результаті розведення має вийти 25% р-н. Вище сказане можна записати у вигляді виразу: ; 0,5кг + 0,2Х = 0,25кг + 0,25Х; 0,25кг = 0,05Х; Х = 5кг.
|
Отримати 25% р-н КОН
m 20%р-наKOH = ?
|
№ 540.
Дано: | Розв’язок: |
Р-н С СН3СООН = 0,01н К СН3СООН = 0,042 | Рівняння дисоціації: СН3СООН СН3СОО – + Н + Запишемо вираз для константи дисоціації оцтової кислоти: ; З умови, що даний розчин 0,01н слідує – концентрація [CH3COOH] = 0,01 моль/л Враховуючи [CH3COO-] = [H+] підставимо у вираз для константи дисоціації: ; [СН3СОО – ] [Н +] = 0,00042 ; Знайдемо концентрацію іонів гідроґену: [H+] = 0,02049; Звідки pH середовища: pH = - ln[0,02049] = 3,88 |
рН р-на = ?
|
№ 626а
Дано: |
Mn(OH)2 + Cl2 + KOH MnO2 + ... |
Розв’язок: |
Аналізуючи ліву і праву частину рівняння можна зробити висновок, що в даній реакції Mn буде виступати відновником: Mn+2 – 2e Mn+4 (втрачає два електрони) Через те, що оксиґен у даному рівнянні не змінює ступеня окислення – окисником може виступити тільки хлор. Можливий хід реакції: Mn(OH)2 + Cl2 + KOH MnO2 + KCl + H2O Тоді: Cl2 + 2e 2Cl – Прирівняємо кількість речовин у обох частинах рівняння реакції: Mn(OH)2 + Cl2 + 2KOH MnO2 + 2KCl + 2H2O
|
№ 650.
Дано: | Розв’язок: |
Гальванічний елемент | Cu – катод: Для того, щоб в гальванічному елементі купрум міг виступати в якості катода, для анода потрібно обрати менш електронегативний елемент – наприклад цинк (Zn). Схема такого гальванічного елемента: Zn | ZnSO4 || CuSO4 | Cu Реакція, що відбувається: Zn + CuSO4 = ZnSO4 + Cu Zn = Zn+2 + 2e – анод окислюється (φZn = - 0,76 В) Cu+2 + 2e = Cu – катод відновлюється (φCu = 0,34 В) Стандартна ЕРС даної реакції: Е = φCu – φZn = 0,34 – ( – 0,76) = 1,1В
Cu – анод: Для того, щоб в гальванічному елементі купрум міг виступати в якості анода, для катода потрібно обрати більш електронегативний елемент – наприклад золото (Au). Схема такого гальванічного елемента: Cu | CuCl2 || AuCl3 | Au Реакція, що відбувається: 3Cu + 2AuCl3 = 3CuCl2 + 2Au Cu = Cu+2 + 2e – анод окислюється (φCu = 0,34 В) Au+3 + 3e = Au – катод відновлюється (φAu = 1,50 В) Стандартна ЕРС даної реакції: Е = φAu – φCu = 1,50 – 0,34 = 1,16В |
Cu – катод Cu – анод |
№ 672а.
Дано: |
H2O2 + HOCl HCl + O2 + H2O |
Знайти: |
В якому напрямку самовільно може відбуватися реакція? |
Розв’язок: |
Запишемо стандартні електродні потенціали електрохімічних систем, що беруть участь у реакції: HOCl + H+ + 2e = Cl– + H2O (φ1 = 1,49) H2O2 = O2 + 2H+ + 2e (φ2 = 0,68) Через те, що φ1 > φ2 , окисником в даній реакції є HOCl, значить реакція відбуватиметься з ліва на право. |
№ 690.
Дано: |
Скласти схему електролізу водного розчину хлориду цинку. а) анод цинковий б) анод вугільний |
Розв’язок: |
Вугільний анод: Вугільний анод є нейтральним – він не братиме участі в електрохімічних реакціях. Реакції, що можуть відбуватися на аноді: 2Сl– = Cl2 + 2e (φ1 = 1,36) – окислення хлорид-іону або 2H2O = O2 + 4H+ + 4e (φ2 = 1,23) Хоча φ1 > φ2 , але відбуватиметься саме перший процес. Це пов’язано зі значним перенавантаженням другого процесу: матеріал анода гальмує його протікання. На катоді в цей час можуть відбуватися такі реакції: Zn+2 + 2e = Zn (φ3 = – 0,76) * або 2H2O + 2e = H2 + 2OH– Та через те, що стандартний електродний потенціал системи (*) негативніший за потенціал водневого електрода в нейтральному водному середовищі ( – 0,41В), відбуватиметься електрохімічне відновлення води, що супроводжується виділенням гідроґену. Цинковий анод: Завдяки тому, що (φ3 = – 0,76) значно менший за потенціали (φ1 = 1,36) і (φ2 = 1,23), буде відбуватися анодне розчинення цинку. |
№ 716.
Дано: |
Із розчину комплексної солі PtCl4*6NH3 нітрат срібла осаджує весь хлор у вигляді хлориду срібла, а з розчину солі PtCl4*3NH3 – тільки ¼ частину хлору. |
Знайти: |
Написати координаційні формули цих солей, визначити координаційне число платини у кожній із них. |
Розв’язок: |
З умови задачі: з PtCl4*6NH3 нітрат срібла осаджує весь хлор, значить він входить у зовнішню сферу комплексної сполуки, а 6NH3 у внутрішню, тому координаційна формула речовини: [Pt(NH3)6]Cl4 і відповідно координаційне число платини дорівнює 6 – за кількістю лігандів. Аналогічно міркуючи: з PtCl4*3NH3 нітрат срібла осаджує тільки ¼ хлору, значить, тільки один атом хлору входить у зовнішню сферу комплексної сполуки, три інші, разом з 3NH3 – у внутрішню, тому координаційна формула речовини: [Pt(NH3)3Cl3]Cl і відповідно координаційне число платини в цій сполуці теж дорівнює 6.
|
№ 232.
Дано: |
CHCl3 |
Знайти: |
Скласти валентну схему молекули. а) який зв’язок найбільш полярний? б) в якому напрямку зміщена електронна хмара цього зв’язку?
|
Розв’язок: |
Молекула хлороформу має вигляд представлений на рис. 1. Чотири неспарених електрони збудженого атома вуглецю беруть участь в утворенні чотирьох ковалентних зв’язків з трьома атомами хлору (1s22s22p63s23p5) і одним атомом водню (1s1), що мають по одному неспареному електрону на зовнішніх орбіталях. Найбільш полярним зв’язком є зв’язок між атомами вуглецю і хлору. В цьому легко переконатися обчисливши різниці відносних електронегативностей атомів для зв’язків: C – Cl і C – H. (Cl = 3,0; C = 2,5; H = 2,1) Δχ c – cl =3,0 – 2,5 = 0,5; Δχ c – н = 2,5 – 2,1 = 0,4 => Δχ c – cl > Δχ c – н. Електронна хмара цього зв’язку зміщена в сторону Cl, як більш електронегативного атома. |
№ 314.
Дано: |
CaO, ZnO, SnO2, NiO, Al2O3. |
Знайти: |
Які з перелічених оксидів можуть бути відновлені воднем до вільного метала за температури 298 К? |
Розв’язок: |
Щоб дати відповідь на це питання потрібно обчислити стандартну енергію Ґібса реакцій:
По-перше реакції позначені (*) не можуть відбутися (за даних умов), бо в них беруть участь оксиди активних металів, які під час відновлення воднем одразу перетворяться в гідрооксиди. Стандартні енергії Ґібса для сполук, що беруть участь в реакціях: ΔGo298 : CaO(–604,2), ZnO(–320,7), SnO2 (–519,3), NiO (–211,6), Al2O3 (–1582,0), H2O (–237,3)
|
№ 668.
Дано: |
Водневий електрод занурений в розчин з рН = 0. |
Знайти: |
На скільки зміниться електродний потенціал електрода, якщо розчин нейтралізувати до рН = 7 ? |
Розв’язок: |
Для того, щоб дати відповідь на це питання обчислимо значення φ якщо рН розчину дорівнює 7. φ = – 0,059 рН = –0,41 В. Відповідно значення водневого електрода зменшиться на 0,41 В. Відповідь в). |
№ 362.
Дано: |
C(графіт) + СО2 (г.) 2СО(г.) ΔНо = 172,5 кДж |
Знайти: |
а) Як зміниться вміст СО в рівноважній суміші з підвищенням температури але за незмінного тиску? Зі зростанням загального тиску але за незмінної температури? б) Чи зміниться константа рівноваги за умови підвищення загального тиску і незмінній температурі? За умови збільшення температури? За умови введення в систему каталізатора?
|
Розв’язок: |
а) Через те, що ΔНо = 172,5 кДж > 0 – реакція екзотермічна, тому за умови підвищення температури, та за незмінного тиску, рівновага зміститься вліво, тобто в сторону оберненої, відповідно концентрація СО в суміші зменшиться. За незмінної температури збільшення тиску призведе до зменшення об’єму системи, що в свою чергу викличе збільшення концентрації речовин, що беруть участь в реакції. Якщо до збільшення тиску швидкість прямої реакції була: v1 = k1[CO2], а оберненої: v2 = k2[CO]2 . Вважатимемо, що концентрації речовин збільшились в n разів, тоді швидкості реакцій: v1’ = k1n[CO2] = nv1 – пряма; v2’ = k2(n[CO])2 = n2v2 – обернена; => Швидкість оберненої реакції після підвищення тиску збільшиться в n2 разів, а пряма лише в n, значить концентрація СО в суміші зменшиться.
б) На константу рівноваги зміна тиску за незмінної температури не вплине тому, що вона залежить лише від природи речовин, що беруть участь в реакції і від температури. Так. – К.Р. залежить від температури. Ні. Тому що каталізатор однаково змінює енергію активації як прямої, так і оберненої реакції. Через це він не впливає на відношення констант і швидкостей реакцій, тому каталізатор не впливає на розмір константи рівноваги і, відповідно, не може ні збільшити, ні зменшити вихід реакції. Він лише може пришвидшити або сповільнити настання рівноваги.
|
№ 2.
Дано: |
Маса О2 дорівнює 0,200г; маса ґалоґену – 3,17г. |
Знайти: |
Еквівалентна маса галоґену? |
Розв’язок: |
Еквівалентна маса кисню – 8 г/моль. Використовуючи закон еквівалентів, складемо дві пропорції для кожної реакції: метал – кисень; метал – ґалоґен: 1) 0,2г кисню еквівалентні Хг метала 8г/моль кисню – Zг/моль метала 2) Хг метала – 3,17г ґалоґена Zг/моль метала – Yг/моль ґалоґена Права частина пропорції №1 дорівнює лівій частині пропорції №2, відповідно ліва частина 1-ї дорівнює правій частині 2-ї, тому можна записати: 0,2г кисню еквівалентні 3,17г ґалоґена 8г/моль кисню – Yг/моль ґалоґена Звідки еквівалентна маса галогена: Егалогена = (3,17г ∙ 8г/моль) |
/ 0,2г = 126,8 г/моль. |
№ 84.
Дано: |
Dпов. = 0,875 (етилен) . |
Знайти: |
МСН2=СН2 =? |
Розв’язок: |
D = M1/M2 ; => МСН2=СН2 = Mпов./D = 32г/моль ∙ 0,875 = 28 г/моль. |
№ 61.
Дано: |
Vпов. = 1л; ωсо2 = 0,03% . |
Знайти: |
Кількість молекул СО2? |
Розв’язок: |
Обчислимо який об’єм СО2 міститься у 1л повітря: VCO2 = Vпов.∙ 0,03 / 100% = 1л ∙ 0,03 / 100% = 3 ∙ 10–4л. Кількість речовини, що відповідає такому об’єму СО2 : υ = V/Vm = 3 ∙ 10–4л / 22,4л/моль = 1,34∙10–5моль. Звідки: n =υ ∙ NA = 1,34 ∙ 10–5 ∙ 6,02 ∙ 10–23 = 8,0625 ∙ 1018шт. |
№ 105.
Дано: |
ωс = 93,75% ; ωН = 6,25% Dпов. = 4,41 . |
Знайти: |
Молекулярну формулу речовини. |
Розв’язок: |
Позначимо кількість атомів карбону та гідроґену в простій формулі речовини відповідно через X іY. Атомні маси цих елементів: 12 і 1. Тому відношення мас карбону і гідроґену в складі речовини складає 12X:Y. За умовою задачі це відношення: 93,75 : 6,25. Значить: 12X:Y = 93,75 : 6,25, звідки: . Найпростіша формула сполуки: С1,25Н1. Цій формулі відповідає молекулярна маса М = 12 ∙ 1,25 + 1∙ 1 = 16. Справжню молекулярну масу речовини знайдемо, виходячи з її густини за повітрям: Мпов. = 29г/моль D = M1/M2 ; => Мречовини = Mпов./D = 29г/моль ∙ 4,41 = 127,89 ≈ 128 г/моль. Відношення коефіцієнтів у формулі речовини знайдемо з відношення молекулярних мас речовини і її найпростішої формули: Мреч./Мнайпрост. ф-ли = 128 / 16 = 8 X = 1,25 ∙ 8 = 10, Y = 1 ∙ 8 = 8. => Формула речовини: С10Н8. |
№ 111.
Дано: |
А) Mg(OH)2; б) Fe(NO3)3; в) H2SO4; г) (NH4)2SO4. |
Знайти: |
Обчислити вміст у відсотках кожного елемента у сполуках. |
Розв’язок: |
|
№ 177.
Дано: | ||||||||||||||||||||||||||||||||
n + l : а) 5; б) 6; в) 7. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Знайти: | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Послідовність заповнення електронних орбіталей. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Розв’язок: | ||||||||||||||||||||||||||||||||
а) Знайдемо можливі значення n і l, що відповідають сумі: Але n > 0, l = n –1 і l < n, тому множина
можливих значень зменшується: Атомні орбіталі, яким відповідають значення l, що рівні 0, 1, 2, 3, називаються відповідно s-, p-, d- і f-орбіталями. Значенню n відповідає номер енергетичного рівня. Виходячи з другого правила Клечковського (за однакових значень суми n і l атомні орбіталі заповнюються у порядку послідовного зростання головного квантового числа n), отримаємо, що електронні орбіталі заповнюються у такому порядку: 3d 4p 5s. Аналогічно міркуючи запишемо послідовність заповнення електронних орбіталей для суми n і l, що дорівнює 6, 7: б)
Звідки: 4d 5p 6s. в)
Звідки: 4f 5d 6p 7s.
|
№ 142.
Дано: |
Ba BaO BaCl2 Ba(NO3)2 BaSO4 Mg MgSO4 Mg(OH)2 MgO MgCl2 . |
Знайти: |
Скласти рівняння реакцій. |
Розв’язок: |
2BaO + O2 2BaO; BaO + 2HCl BaCl2 + H2O; BaCl2 + 2HNO3 Ba(NO3)2 + 2HCl; Ba(NO3)2 + H2SO4 BaSO4 + 2HNO3.
Mg + H2SO4 MgSO4 + H2; MgSO4 + 2NaOH Na2SO4 + Mg(OH)2; Mg(OH)2 MgO + H2O; MgO + 2HCl MgCl2 + H2O. |
№ 207.
Дано: |
Атом: ядро: 16 – нейтронів; 15 – електронів. |
Знайти: |
Атом (символ, заряд ядра і масове число)? |
Розв’язок: |
Електронна оболонка цього атома містить 15 електронів, значить до складу його ядра входить 15 протонів – це випливає з загальної електронейтральності атома. Кількість протонів відповідає заряду ядра атома і його порядковому номеру в таблиці хімічних елементів: Z = 15, №15. Номеру 15 відповідає хімічний елемент Фосфор, його масове число рівне: 30,97376. Отже символ даного елемента: |
№ 230.
Дано: |
K –Cl, Ca – Cl, Fe – Cl, Ge – Cl. |
Знайти: |
Обчислити різниці відносних електронегативностей зв’язків. Яка з них характеризується найбільшим ступенем йонності? |
Розв’язок: |
Відносні електронегативності елементів: Cl = 3,0; Ge = 2,0; Fe = ?; Ca = 1,04; K = 0,91. (В справочних відомостях не було знайдено відносної електронегативності для Fe, але виходячи з таблиці відносних електронегативностей для інших елементів і періодичної таблиці хімічних елементів, можна зробити висновок, що значення електронегативності феруму знаходиться між значеннями 2,0 і 1,04 (Ґерманію і Кальцію), тому суттєво не вплине на відповідь.) Обчислимо різниці електронегативностей зв’язків: K – Cl = 3,0 – 0,91 = 2,09; Ca – Cl = 3,0 – 1,04 = 1,96; Fe – Cl = 3,0 – ? = (1,96 < ? > 1,0); Ge – Cl = 3,0 – 2,0 = 1,0. Робимо висновок, що найбільшою йонністю характеризується зв’язок K – Cl, а найменшою – Ge – Cl, значення для зв’язку Fe – Cl знаходиться між ними. |
№ 255.
Дано: |
l = 4 ∙ 10–11м. |
Знайти: |
Дипольний момент (D, Кл/м)? |
Розв’язок: |
Заряд електрона: q = 1,60 ∙ 10–19Кл. Один Дебаль: 1D = 3,33 ∙ 10–30Кл/м. μ = q ∙ l = 1,60 ∙ 10–19 ∙ 4 ∙ 10 –11 = 6,4 ∙ 10–30Кл/м = 6,4 ∙ 10–30/(3,33 ∙ 10–30)D = =1,92 D. |
№ 291.
Дано: |
VH2 = VC2H2 (н. у.); H2O(г.). |
Знайти: |
В якому випадку виділиться більше теплоти? У скільки разів? |
Розв’язок: |
Те, що H2 і C2H2 було взято за однакових умов і їх об’єми рівні, відповідає тому, що кількість речовини у першому і другому випадках однакова. Запишемо рівняння реакцій горіння відносно 1моль речовин, і розрахуємо тепловий ефект: H2 + ½O2 = H2O(г.) ΔH1 = – 241,8кДж; C2H2 + 2,5O2 = 2CO2 + H2O ΔH2 = –241,8 – 2 ∙ (–393,5) – (226,8) = – 1255,6кДж Бачимо, що під час горіння ацетилену виділяється більше теплоти. Обчислимо у скільки разів її кількість перевищує кількість теплоти, що виділяється під час горіння гідроґену: ΔH1/ΔH2 = 1255,6/241,8 = 5,19 рази. |
№ 329.
Дано: |
3A + B 2C + D; [A] = 0,03моль/л; [B] = 0,01моль/л; [C] = 0,008моль/л. |
Знайти: |
Вихідні концентрації А і В? |
Розв’язок: |
(В умові задачі нам не було задано концентрацію речовини D, аналізуючи відповідь у підручнику і концентрації даних речовин, робимо висновок, що в умові задачі допущена помилка, речовина D не бере участь у реакції, а тому рівняння реакції запишеться: 3A + B 2C). Щоб знайти вихідні концентрації речовин А і В врахуємо, що згідно з рівнянням реакції з 3-х молей А і 1-го моля В утворюється 2моль С. Оскільки за умовою задачі в кожному літрі системи утворилося 0,008моля речовини С, то в ході реакції було витрачено С/2 = 0,004моля речовини В і (С/2) ∙ 3 = 0,012моля речовини А. Таким чином вихідні концентрації А і В: [Ao] = 0,012 + 0,03 = 0,042моль/л; [Bo] = 0,01 + 0,004 = 0,014моль/л. |
№ 401.
Дано: |
V20%р-нуH2SO4 = 100мл (ρ = 1,14г/мл) => 5%р-н. |
Знайти: |
VH2O – ? |
Розв’язок: |
Обчислимо масу 20% розчину сульфатної кислоти: mр-ну = V ∙ ρ = 100мл ∙ 1,14г/мл = 114г. Тепер знайдемо масу сірчаної кислоти у цьому розчині: m(H2SO4) = mр-ну ∙ 20 / 100% = 114 ∙ 20 / 100% = 22,8г; маса води у цьому розчині: m(H2O)20%р-н = 114 – 22,8 = 91,2. Використовуючи знайдену масу, обчислимо масу 5%р-ну: m5%р-ну = 22,8 ∙ 100 / 5 = 456г. Маса води, що міститься у даному розчині: m(H2O)5%р-н = 456 – 22,8 = 433,2г. Для того, щоб знайти об’єм потрібної для приготування розчину води, віднімемо від отриманного значення m(H2O)20%р-н : m(H2O)необх. = m(H2O)5%р-н – m(H2O)20%р-н = 433,2 – 91,2 = 342г або ж 342мл. |
№ 466.
Дано: |
V0,5Mр-ну(С12H22O11) = 100мл ; VH2O = 300мл; t = 25oC => T = 298K. |
Знайти: |
P = ? |
Розв’язок: |
Обчислимо кількість моль сахарози у розчині виходячи з її молярної концентрації 0,5М: за означенням молярної концентрації (відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину; наприклад 1М розчин або См = 1моль/л) 0,5 моль 1000мл ν 100мл => ν = 0,05моль. Після того, як ми додамо до розчину 300мл води, його об’єм стане рівним 400мл, а кількість сахарози в розчині залишиться сталою, тобто 0,05моль, тому молярна концентрація розчину стане: 0,05моль 400мл См 1000мл => См = 0,125М Звідки осмотичний тиск: P = CMRT = 0,125 ∙ 8,31 ∙ 298 = 309,55кПа. |
№ 541.
Дано: |
Vр-нуNaOH = 1л; mNaOH =1г. |
Знайти: |
pH = ? |
Розв’язок: |
MNaOH = 40г/моль. Обчислимо кількість речовини NaOH, що міститься у розчині: νNaOH = m / M = 1г / 40г/моль = 0,0025моль. Рівняння дисоціації даного лугу: NaOH = Na+ + OH– => Кількість іонів OH– дорівнює кількості молекул NaOH, значить [OH–] = 0,0025моль/л звідки pOH = – lg[OH–] = – lg0,0025 = 2,6, відповідно pH = 14 – pOH = 14 – 2,6 = 11,4.
|
№ 580.
Дано: |
а) Pb(NO3)2 + KI; б) NiCl2 + H2S ; в) K2CO3 + HCl; г) CuSO4 + NaOH; ґ) CaCO3 + HCl; д) Na2SO3 + H2SO4; е) AgBr3. |
Знайти: |
Написати в іонно-молекулярній формі рівняння реакцій, що призводять до утворення малорозчинних осадів або газів. |
Розв’язок: |
|
№ 580б.
Дано: |
NiCl2 + H2S |
Знайти: |
Написати в іонно-молекулярній формі рівняння реакції, що призводить до утворення малорозчинного осаду. |
Розв’язок: |
Через те, що солі утворені сульфуром мало розчинні, то сульфіт нікелю випаде в осад: NiCl2 + H2S NiS + 2HCl Ni2+ + S2– NiS |
№ 586.
Дано: |
ZnBr2, K2S, Fe2(SO4)3, MgSO4, Cr(NO3)3, K2CO3, Na3PO4, CuCl2. |
Знайти: |
Які з перерахованих солей гідролізуються? Для кожної написати в молекулярній і йонно-молекулярній формі рівняння гідролізу по кожному ступеню, зазначити реакцію водного розчину солі. |
Розв’язок: |
Через те, що всі перераховані солі утворені або слабкими основами і сильними кислотами, або сильними основами і слабкими кислотами, то всі вони будуть гідролізуватися. ZnBr2 I ступінь: ZnBr2 + H2O ZnOHBr + HBr Zn2+ + H2O ZnOH+ + H+ ІІ ступінь: ZnOHBr + H2O Zn(OH)2 + HBr ZnOH+ + H2O Zn(OH)2 + H+ Реакція розчину: кисла K2S I ступінь: K2S + H2O KHS + KOH S2– + H2O HS– + OH– ІІ ступінь: KHS + H2O H2S + OH– HS– + H2O H2S + OH– |
Реакція розчину: лужна Fe2(SO4)3 I ступінь: Fe2(SO4)3 + 2H2O 2(FeOH)SO4 + H2SO4 Fe3+ + H2O FeOH2+ + H+ ІІ ступінь: 2(FeOH)SO4 + 2H2O (Fe(OH)2)2SO4 + H2SO4 FeOH2+ + H2O Fe(OH)+2 + H+ IІІ ступінь: (Fe(OH)2)2SO4 + H2O Fe(OH)3 + H2SO4 Fe(OH)2+ + H2O Fe(OH)3 + H+ Реакція розчину: кисла MgSO4 I ступінь: 2MgSO4 + 2H2O (MgOH)2SO4 + H2SO4 Mg2+ + H2O MgOH+ + H+ ІІ ступінь: (MgOH)2SO4 + H2O Mg(OH)2 + H2SO4 MgOH+ + H2O Mg(OH)2 + H+ Cr(NO3)3 I ступінь: Cr(NO3)3 + H2O CrOH(NO3)2 + HNO3 Cr3+ + H2O CrOH+ + H+ ІІ ступінь: CrOH(NO3)2 + H2O Cr(OH)2NO3 + HNO3 CrOH+ + H2O CrOH2+ + H+ IІІ ступінь: Cr(OH)2NO3 + H2O Cr(OH)3 + HNO3 Cr(OH)2+ + H2O Cr(OH)3 + H+ Реакція розчину: кисла K2CO3 I ступінь: K2CO3 + H2O KHCO3 + KOH CO32– + H2O HCO3– + OH– ІІ ступінь: KHCO3 + H2O KOH + H2CO3 H2O + CO2 HCO3– + H2O H2CO3 + OH– Реакція розчину: лужна Na3PO4 I ступінь: Na3PO4 + H2O Na2HPO4 + NaOH PO3–4 + H2O HPO2– + OH– ІІ ступінь: Na2HPO4 + H2O NaH2PO4 + NaOH HPO2–4 + H2O H2PO–4 + OH– IІІ ступінь: NaH2PO4 + H2O H3PO4 + NaOH H2PO–4 + H2O H3PO4 + OH– Реакція розчину: лужна CuCl2 I ступінь: CuCl2 + H2O Cu(OH)Cl + HCl Cu2+ + H2O Cu(OH)+ + H+ ІІ ступінь: Cu(OH)Cl + H2O Cu(OH)2 + HCl Cu(OH)+ + H2O Cu(OH)2 + H+ Реакція розчину: кисла |
№ 626б.
Дано: |
MnO2 + O2 + KOH = K2MnO4 + ... |
Знайти: |
Закінчити рівняння реакції. |
Розв’язок: |
MnO2 + O2 + KOH = K2MnO4 + H2O2 Через те, що в розчині присутній KOH, то MnO2 не може бути окисником (тому що не проявляє окислювальних властивостей у лужних розчинах), він не буде відновлюватись, а навпаки – окислюватись, до Mn6+ (тобто змінить ступінь окислення з 4+ на 6+), з утворенням манґаната. Окисником у даній реакції буде молекулярний кисень: він змінить ступінь окислення з 0 до 2–, а також (через те, що утворюється H2O2) з 0 до 1–. Підрахувавши кількість атомів кисню і калію в обох частинах реакції, побачимо, що потрібно поставити коефіцієнт 2 біля KOH. Остаточно рівняння буде мати вигляд: MnO2 + O2 + 2KOH = K2MnO4 + H2O2 |
№ 652.
Дано: |
Гальванічний елемент: срібний і стандартний гідроґенний електроди, 1М р-н AgNO3. |
Знайти: |
Рівняння електродних процесів і сумарної реакції. Яка ЕРС елемента? |
Розв’язок: |
Запишемо рівняння реакцій, що відбуваються на електродах: Ag+ + 2e Ag φ = 0,80В 2H+ + 2e H2 φ = 0B Сумарне рівняння реакції: 2Ag+ + H2 2Ag + 2H+ Щоб визначити ЕРС елемента необхідно обчислити електродні потенціали на електродах за даної концентрації розчину. Обчислимо значення φ, використавши рівняння Нернста: φAg = 0,80 + 0,059lg1 = 0,80 + 0 = 0,80B Аналогічно для гідрогену: φH = 0. ЕРС гальванічного елементу: E = φAg – φH = 0,80 – 0 = 0,80B. |
№ 672б.
Дано: |
2HIO3 + 5H2O2 = I2 + 5O2 + 6H2O |
Знайти: |
В якому напрямку самовільно може відбуватись реакція? |
Розв’язок: |
Запишемо стандартні електродні потенціали електрохімічних систем, що беруть участь в реакції: 2IO–3 + 12H+ + 10e = I2 + 5O2 + 6H2O φ1 = 1,19B O2 + 2H+ + 2e = H2O2 φ2 = 0,68B. Оскільки φ1 > φ2, то окисником буде HIO3, а відновником – H2O2; дана реакція буде протікати з ліва на право. |
№ 695.
Дано: |
Розчин KCl і Cu(NO3)2. |
Знайти: |
Запропонувати найбільш простий спосіб отримання KNO3. |
Розв’язок: |
Найбільш простим способом отримання KNO3 буде електроліз даного розчину, з мідним катодом і інертним анодом. Під час проходження струму крізь розчин на катоді буде осідати купрум, а на аноді виділятиметься хлор. Йони калію і NO–3 будуть залишатися в розчині, утворюючи KNO3. |
№ 717.
Дано: |
Відомі дві комплексні солі кобальту, що відповідають одній емпіричній формулі CoBrSO4 ∙ 5NH3, вони відрізняються лише тим, що розчин однієї солі дає з BaCl2 осад, але не утворює осаду з AgNO3, а розчин іншої солі навпаки. |
Знайти: |
Написати координаційні формули обох солей і рівняння їх дисоціації на йони. |
Розв’язок: |
Те, що перша сіль дає осад з BaCl2, але не дає осаду з AgNO3, означає, що йон SO2–4 знаходиться у зовнішній сфері комплексної сполук, а Br– у внутрішній, значить формула цієї речовини: [Co(NH3)5Br]SO4 Рівняння дисоціації: [Co(NH3)5Br]SO4 [Co(NH3)5Br]2+ + SO2–4. Друга сіль реагує навпаки, значить Br– у зовнішній сфері, а SO2–4 – у внутрішній, формула: [Co(NH3)5SO4]Br Рівняння дисоціації: [Co(NH3)5SO4]Br [Co(NH3)5SO4]+ + Br–. |
№ 1.
Дано: | Розв’язок: |
MMe = 5,00г. MMexOy = 9,44г.
| З умови задачі випливає, що в оксиді металу на 5г метала припадає 9,44 – 5 = 4,44г оксиґену. Відповідно до означення еквівалента, еквівалент оксиґену – ½. Виходячи з молекулярної маси оксиґену його еквівалентна маса ЕО = 16 ∙ ½ = 8г/моль. Із закону еквівалентів, маси речовин, що взаємодіють, пропорційні їх еквівалентним масам. Значить: 5,00г металу еквівалентні 4,44г оксиґену ЕМе г/моль 8г/моль Звідки: ЕМе = 5,00 ∙ 8г/моль / 4,44г = 9,009г/моль. |
ЕМе = ?
|
№ 85.
Дано: | Розв’язок: |
VГ = 0,001м3 mГ = 0,00152кг VN2 = 0,001м3 mN2 = 0,00125кг
| а) Виходячи з закону Авогадро m1 / m2 = M1 / M2, підставивши дані з умови задачі отримаємо: (MN2 = 28г/моль) |
МГ = ?
|
№ 107.
Дано: | Розв’язок: |
mр-ни = 1,88г mCO2 = 0,88г mH2O = 0,3г mAgBr = 3,76г D = 94
| З умови задачі видно, що спалена сполука містила в собі карбон, гідроґен і бром, але до її складу міг входити і оксиґен. Масу вуглецю, що містився в речовині знайдемо виходячи з мали отриманого під час спалювання СО2 . Молярна маса СО2 – 44г/моль (1моль СО2 = 44г), а в 1 молі СО2 міститься 12г карбону. Знайдемо масу карбону, що міститься у 0,88г СО2: В 44г міститься 12г 0,88 mС mС = 12 ∙ 0,88 / 44 = 0,24г. Обчислимо подібним чином масу гідроґену і брому, що містилися у сполуці: MH2O = 18г/моль MAgBr = 188г/моль mH2 =2 ∙ 0.3 / 18 =0,04 mBr = 80 ∙ 3,76 /188 = 1,6г Таким чином у речовині, що згоріла на 0,24г карбону припадає 0,04г гідроґену і 1,6г брому. Через те, що сума цих трьох мас дорівнює масі вихідної речовини (1,88), то оксиґен в ній не містився. Обчислимо відношення кількості атомів карбону (Х), гідроґену (Y) і брому (Z) в молекулі речовини, що згоріла: X:Y:Z = 0,24/12 : 0,04/1 : 1,6/80 = 0,02 : 0,04 : 0,02 = 2 : 4 : 2 Значить, найпростіша формула речовини C2H4Br2, молекулярна маса MC2H4Br2 =188г/моль. Густина речовини за гідроґеном D = 94, відповідно молярна маса: Мр-ни = МН2 ∙ D =2 ∙ 94 = 188г/моль вона співпадає з молекулярною масою найпростішої формули речовини, тому формула речовини: C2H4Br2 |
Молекулярна формула ?
|
№ 121.
Дано: | Розв’язок: |
mHCl = 7,3г mNH3 = 4,0г
| Рівняння реакції: HCl +NH3 NH4Cl Знайдемо кількість речовини HCl і NH3, що відповідають їх масам (7,3 і 7,0): νHCl = m / MHCl =7,3г / 36,5г/моль = 0,2моль νNH3 = m / MNH3 = 4,0г / 17г/моль = 0,235моль Через те, що HCl і NH3 реагують у співвідношенні 1:1, то скільки моль HCl візьме участь в реакції, стільки ж реагуватиме і NH3. Виходячи з того, що кількість HCl менша ніж NH3, робимо висновок, що NH3 буде у надлишку, він прореагує лише в кількості 0,2моль. 0,035моль залишиться після реакції. З рівняння реакції видно, що кількість NH4Cl буде такою ж як і HCl і NH3, тобто 0,2моль. Його маса: mNH4Cl = ν ∙ M = 0,2моль ∙ 53,5г/моль = 10,7г. Маса NH3, що залишиться: mNH3 = 0,035моль ∙ 17г/моль = 0,595г ≈ 0,6г. |
mNH4Cl = ? mгазів = ? |
№ 187.
Дано: | Розв’язок: |
Cr, Cu
| Cr 1s22s22p63s23p63d54s1 Cu 1s22s22p63s23p63d104s1 Особливістю цих атомів є те, що вони мають однакову кількість підрівнів у електронних оболонках. Але атом Cu містить на 5 електронів більше ніж Cr. Обидва атоми містять один 4s електрон. |
Особливості електронних оболонок? Кількість 4s електронів?
|
№ 261.
Дано: |
CH4, C2H6, C2H4, C2H2. |
Знайти: |
Які типи гібридизації АО карбону відповідають утворенню молекул? |
Розв’язок: |
Формулі CH4 відповідає sp3 гібридизація, C2H6 – sp3, C2H4 – sp2, C2H2 – sp.
|
№ 289.
Дано: | Розв’язок: |
ΔHo298 = 6226 кДж | Рівняння реакції горіння етилену: C2H4 + 3О2 2СО2 + 2Н2О(р) – 6226кДж Стандартні ентальпії утворення: ΔHo(H2O(р)) = –285,8кДж; ΔHo(С2H4) = 52,3кДж; ΔHo(СO2) = –393,5кДж. Обчислимо тепловий ефект реакції у перерахунку на 1 моль C2H4 ΔHo = 2 ∙ ( – 285,8) + 2 ∙ (–293,5) – (52,3) = 1410,9кДж Тепер обчислимо кількість моль C2H4, що беруть участь у реакції. В ході реакції виділилось 6226кДж енергії, а з 1молю 1410,9кДж. Відповідно кількість моль C2H4: νC2H4 = 6226 / 1410,9 = 4,41моль. З рівняння реакції: на один моль C2H4 припадає три моль О2, значить кількість моль О2, що взяли участь у реакції: νО2 = 4,41 ∙ 3 = 13,23. За н. у. він буде мати об'єм: VО2 = νО2∙Vm = 13,23моль ∙ 22,4л/моль = 296,352л. |
VO2 = ?
|
№ 336.
Дано: | Розв’язок: |
Т = 150оС t = 16хв. γ = 2,5 а) Т2 = 200оС б) Т2 = 80оС | Переведемо 16хв. в секунди t = 960с. Використаємо рівняння, що визначає зміну швидкості реакції від температури: υt + Δt / υt = γΔt / 10 Припустимо, що за 1с. в реакцію вступає 1л речовин. Тоді υ = V / t = л /с. А через те, що ця величина стоїть і в чисельнику, і в знаменнику дробу, то не важливо, в яких одиницях вимірюється швидкість. Ми можемо відставити в рівняння час, і тоді відповідь теж буде у одиницях часу(у нашому випадку в секундах). Отже для випадку а) : υ–50 / υ150 = γ–50 / 10 => υ–50 = 960 ∙ 2,5–5 = 9,8304с Для випадку б): υ70 / υ150 = γ70 / 10 => υ70 = 960 ∙ 2,57 = 585937,5c або 162год. 45,6хв.
|
t = ?
|
№ 454.
Дано: | Розв’язок: |
VН2О = 1л Т = 0оС VН2S = 4,62л ω% = 5% | Визначимо скільки грамів Н2S потрібно для приготування 5%(по масі) розчину Н2S. Позначимо невідому масу за X, тоді: 95X = 5000 X = 52,63г В них міститься: νН2S = m / M = 52,63г / 34г/моль =1,55моль речовини. Через те, що об’єм газу і його розчинність зменшуються пропорційно тискові, то якщо потрібно розчинити в: n = νН2Sпотр. / νН2S = 1,55 / 0,206 = 7,5разів більше газу, відповідно потрібно збільшити тиск у стільки ж разів. Po =101,3кПа – нормальний тиск. P = n ∙ Po = 7,5 ∙ 101,3кПа ≈ 760кПа. |
Р = ?
|
№ 499.
Дано: |
В 200г води розчинено: 1) 31г карбаміду CO(NH2)2; 2) 90г глюкози C6H12O6. |
Знайти: |
Чи буде температура кипіння цих розчинів однакова? |
Розв’язок: |
Щоб відповісти на це питання потрібно обчислити моляльну концентрацію розчинів CO(NH2)2 і C6H12O6. МCO(NH2)2 = 60г/моль; МC6H12O6 = 180г/моль mCO(NH2)2 = νCO(NH2)2 / mН2O = 31г / 60г/моль / 0,2кг = 2,58моль/кг mC6H12O6 = νC6H12O6 / mН2O = 90г / 180г/моль / 0,2кг = 2,5моль/кг. Відповідь НІ, тому що розчинник один(вода) Δtкип. = Е ∙ m, m1 > m2 => t1 > t2. |
№ 553.
Дано: |
В 0,01н. розчині одноосновної кислоти рН = 4. |
Знайти: |
Ця кислота сильна, чи слабка? |
Розв’язок: |
Щоб визначити силу кислоти нам потрібно знати її константу дисоціації: Концентрацію кислоти визначаємо за нормальністю розчину: [кислота] = 0,01моль/л. Через те, що вона одноосновна, то розпадається на один іон гідроґена і аніон(їх концентрації в розчині будуть рівні). Концентрацію йонів гідроґену знайдемо із значення рН розчину: [H+] = 10–4 => [аніон] = 10–4, тоді вираз для константи дисоціації кислоти запишеться: К = (10–4)2 / 0,01 = 1 ∙ 10–6. Через те, що константа дисоціації кислоти дуже мала, робимо висновок, що кислота слабка. Відповідь а). |
№ 584е.
Дано: |
Ca(OH)2 + CO2 |
Знайти: |
Написати в йонно-молекулярній формі рівняння реакції. |
Розв’язок: |
Ca(OH)2 + CO2 СaCO3+ H2O Ca2+ + 2OH– + CO2 СaCO3+ H2O Зміщення рівноваги реакції відбувається тому, що продуктами є нерозчинна сіль СaCO3 і малодисоціююча речовина Н2О. |
№ 526.
Дано: |
а) CH3COOH – NaCl – C6H12O6 – CaCl2 б) C6H12O6 – CH3COOH – NaCl – CaCl2 в) CaCl2 – NaCl – CH3COOH – C6H12O6 г) CaCl2 – CH3COOH – C6H12O6 – NaCl Концентрація 0,01М. |
Знайти: |
В якому випадку спостерігається зменшення осмотичного тиску? |
Розв’язок: |
Осмотичний тиск над електролітом: P =iCmRT. З формули видно, що R і T сталі, за умовою задачі Сm теж, значить величина осмотичного тиску залежатиме лише від ізотонічного коефіцієнту речовин, що розчиняються (чим більший і тим більший тиск). Вважатимемо ступінь дисоціації α = 1, тоді для: CH3COOH і = 1 + 1(2 – 1) = 2 NaCl і = 1 + 1(2 – 1) = 2 C6H12O6 і = 1 + 1(1 – 1) = 1 CaCl2 і = 1 + 1(3 – 1) = 3 а) 2 = 2 > 1 < 3 б) 1 < 2 = 2 < 3 в) 3 > 2 > 2 > 0 (тому, що NaCl сильніше дисоціює ніж CH3COOH) г) 3 > 2 > 1 < 2 Варіант в) відповідає зменшенню осмотичного тиску. |
№ 671.
Дано: |
Гальванічний елемент з двома гідроґенними електродами. Розчини а) 0,1М HCl б) 0,1M CH3COOH в) 0,1M H3PO4 |
Знайти: |
В якому розчині буде найбільша ЕРС? |
Розв’язок: |
Стандартний гідроґенний електрод має φ = 0, тому ЕРС елементу залежатиме від потенціалу другого електрода – чим більшим, за модулем він буде, тим більшою буде ЕРС. Через те, що всі розчини мають однакову концентрацію, потенціал електрода буде обумовлений концентрацією йонів у кожному з розчинів, вони ж, в свою чергу, залежать від константи дисоціації кислоти, отже найбільший потенціал буде в розчині оцтової кислоти. |
№ 714.
Дано: | Розв’язок: |
Р-н NaOH VO2 = 2,8л
| Складемо рівняння процесів, що відбуваються піл час електролізу розчину NaOH. Через те, що електродний потенціал натрію φNa = -2,71 – значно менший за потенціал гідроґену, то на катоді буде виділятися Н2 : 2Н2О + 2е = Н2 + 2ОН–. На аноді буде виділятися оксиґен, його виділення буде наслідком реакції: 4ОН– = О2 + 2Н2О + 4е. В другій реакції з чотирьох моль йонів ОН– утворюється 1моль молекул оксиґену. А в другій з двох молей Н2О буде утворено 2моля молекул Н2. Щоб зрівняти кількість моль молекул і йонів в обох рівняннях, помножимо коефіцієнти на 2, тоді з чотирьох молей Н2О буде утворено 2моля молекул Н2. Значить гідроґену внаслідок електролізу розчину NaOH виділиться вдвічі більше ніж оксиґену, тобто 2,8л ∙ 2 = 5,6л. |
VH2 = ?
|
№ 636а.
Дано: |
Cu2S + HNO3 = H2SO4 + ... |
Знайти: |
Закінчити рівняння реакції. |
Розв’язок: |
З умови бачимо, що сульфур змінює свій ступінь окислення з 2– на 6+, тому виступає в даній реакції сильним відновником. Купрум ймовірніше змінить ступінь окислення з 1+ на 2+, тому теж буде відновником. Окисником у даній реакції виступатиме нітроґен – знаходиться у найвищому з можливих для нього ступенів окислення – 5+. Використаємо залежність продуктів реакції HNO3 з речовинами, які виявляють сильні відновні властивості. Припустимо, що нітроґен змінить свій ступінь окислення до 0. Тоді можливий перебіг реакції: Cu2S + HNO3 = H2SO4 + Cu(NO3) + H2O + N2 Розставимо коефіцієнти і остаточно отримаємо: Cu2S + 6HNO3 = H2SO4 + 2Cu(NO3) + 2H2O + N2 |
№ 681.
Дано: |
а) Fe2+ до Fe3+ б) Cu+ до Cu2+ в) Mn2+ до MnO–4 г) Sn2+ до Sn4+ |
Знайти: |
Які з даних йонів можна окислити бромною водою? |
Розв’язок: |
Запишемо значення стандартних електродних потенціалів для кожного з процесів. А також потенціал брому. а) φ = 0,77 б) φ = 0,15 в) φ =1,51 г) φ = 0,15 φBr = 1,07 Бромна вода може окислити тільки ті йони, потенціал яких менший ніж потенціал брому: а), б), г). |
№ 598.
Дано: |
Cr(NO3)3 + Na2S |
Знайти: |
Скласти молекулярне і йонно-молекулярне рівняння реакції. |
Розв’язок: |
2Cr(NO3)3 + 3Na2S + 6H2O 2Cr(OH)3 + 6NaNO3 + 3H2S 2Cr3+ + 3S2– + 6H2O 2Cr(OH)3 + 3H2S |
№ 305.
Дано: |
а) розширення ідеального газу у вакуум; б) випаровування води за температури 100оС і парціальному тискові 101,325кПа; в) кристалізація переохолодженої води. |
Знайти: |
Знаки ΔH, ΔS, ΔG. |
Розв’язок: |
а) розширення ідеального газу – це ендотермічна реакція (ΔU > 0), тому і ентальпія цього процесу буде більше 0 (знак +). За умови збільшення об’єму буде зростати невпорядкованість системи, тому ΔS > 0 (знак +). А ΔG = ΔH – TΔS => за сталої температури >0 (знак +). б) Закипання води ендотермічна реакція => ΔU > 0 => ΔH > 0, також під час закипання збільшується невпорядкованість системи => ΔS > 0. Цей процес відбувається за досить високої температури, тому ΔG < 0. в) Кристалізація води екзотермічний процес => ΔU < 0 => ΔH < 0. Під час кристалізації збільшується впорядкованість системи, тому ΔS < 0. Кристалізація відбувається за досить низької температури => ΔG < 0. |