Фінансування страхування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

1. Основи організації фінансів страховика

Відповідно до завдань функціонування страхової компанії її грошовий обіг має свої особливості в порівнянні з іншими фінансовими інститутами ринку і включає формування і використання коштів страхового фонду, фінансування власних витрат по веденню страхової справи (за аналогією зі структурою брутто-ставки), інвестування власних коштів і коштів страхового фонду.

Кожен з виділених елементів грошового обороту коштів страхової компанії має свій соціально-економічний зміст, у зв'язку з чим рух коштів на кожному етапі проходить під впливом різних економічних і юридичних чинників.

Так, особливості грошового обігу, пов'язаного з наданням страхового захисту, визначаються принциповими моментами категорії страхування і ризиковим імовірнісним характером руху платежів, тобто розподіляються за цільовими направленнями, закладеним в тарифі. Основою формування страхового фонду є ймовірність збитку, а основою його розподілу - фактичний збиток страхувальників. Можлива ймовірність неспівпадання обсягу сформованого страхового фонду і потреб у виплаті страхового відшкодування тягне за собою основну особливість в організації фінансів страховика: формування страхових резервів та їх інвестування.

Принцип акумулювання і наступного розподілу значних грошових потоків зумовлює склад і структуру капіталу страхової компанії, виділяючи в якості його основної частини фінансові ресурси. Останні найчастіше являють собою по суті залучений капітал, який деякий час складає групу тимчасово вільних коштів страховика. Це дозволяє позначити кошти, що знаходяться в обігу страховика, як його фінансовий потенціал. Фінансовим потенціалом страхової компанії називаються фінансові ресурси, що знаходяться в господарському обороті і використовуються для проведення страхових операцій і здійснення інвестиційної діяльності.

У момент організації страхової компанії першим і базисним елементом є власний капітал, який в процесі діяльності поповнюється за рахунок різних джерел (прибутку, результатів інвестиційної діяльності, емісійного доходу). Проведення страхових операцій передбачає акумулювання страхової премії, причому збір внесків з усіх учасників страхового фонду супроводжується фактами виконання зобов'язань страховика по виплаті страхового відшкодування лише деяким з них. Із суми зібраних платежів (страхових внесків) здійснюється погашення витрат страхової компанії на ведення справи, закладених у структурі тарифу.

Фінансовий потенціал страхової компанії складається з двох основних частин - власного капіталу і залученого, причому залучена частину капіталу в значній мірі переважає над власною. В основі залученого капіталу лежить сукупна страхова премія, що надійшла в страхову компанію за мінусом навантаження, що забезпечує покриття витрат на ведення справи. Сукупна нетто-премія є страхові резерви компанії, призначені для виплат страхового відшкодування (забезпечення). [6, c.8]

Права та охоронювані законодавством інтереси страхувальників забезпечуються наявністю у страховиків сплачених статутних фондів, страхових резервів, а також системою перестрахування. [1], [2]

Таким чином, основна особливість організації фінансів страховика полягає у формуванні страхових резервів та їх інвестування. Даний принцип зумовлює склад і структуру капіталу страхової компанії, виділяючи в якості його основної частини фінансові ресурси.

2. Фінансові результати діяльності страховиків, собівартість страхових операцій: доходи, витрати, прибуток, рентабельність

Страхова компанія як будь-яка інша підприємницька структура витягує зі своєї діяльності певний прибуток. Доходом страховика називається сукупна сума надходжень на його рахунки в результаті здійснення ним страхової та іншої, не забороненої законодавством діяльності (табл. 2.1) [5, с. 173].

Механізм отримання, склад і структура доходів страхових компаній відображають специфіку та стратегію кожного окремого страховика. Залежно від джерела надходжень вони умовно поділяються на три групи:

доходи від страхових операцій;

доходи від інвестиційної діяльності;

інші доходи, отримані від діяльності, безпосередньо не пов'язаної зі страховими операціями.

У своїй діяльності страховик несе певні витрати, пов'язані з наданням страхового захисту своїм страхувальникам. Витрати, обумовлені проведенням статутної діяльності та відображаються в установленому порядку в бухгалтерській звітності, називаються витратами страхової компанії. Їх можна класифікувати за різними ознаками (табл. 2.2) [5, с. 175]:

за часом здійснення (послідовності фінансування);

по відношенню до основної діяльності (пов'язаності зі страховими операціями);

за цільовим призначенням.

Витрати страховика в цілому складають собівартість страхової послуги.

Фінансовий результат діяльності страхової компанії визначається шляхом зіставлення її доходів і витрат за звітний період.

Показником результативності діяльності страхової організації є прибуток, який визначається як різниця між доходами, отриманими при здійсненні страхування, в тому числі співстрахування, перестрахування, а також інвестиційної та іншої діяльності, та витратами на виплату страхового забезпечення (страхового відшкодування), на ведення справи, а також відрахуваннями до страхових резервів, фонд запобіжних заходів та гарантійні фонди. [7, с.41-42]

Прибуток у страхуванні може розглядатися у двох аспектах:

прибуток як фінансовий результат;

прибуток нормативна, або прибуток у тарифах.

Нормативна прибуток являє собою елемент навантаження до нетто-ставці тарифу. Це розрахунковий прибуток страховика, планована з конкретного виду страхування. Нормативна прибуток закладається в тариф при його розрахунку, однак в силу імовірнісного характеру страхової діяльності (і відхилення фінансового результату від розрахункової величини) остаточний її розмір складається на основі зіставлення валового доходу з витратами;

при аналізі фінансово-господарської діяльності страхових компаній особливо виділяють прибуток від інвестиційної діяльності.

Показники рентабельності характеризують фінансові результати та ефективність діяльності страхової організації. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і систематизуються у відповідності з інтересами учасників економічного процесу.

Як кількісний показник рентабельність являє собою різницю між доходами і витратами, виражену у відсотках. Рентабельність, будучи кінцевим результатом діяльності підприємства, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування і підвищення конкурентоспроможності.

Таким чином, у процесі функціонування страхова організація несе витрати, специфіка яких зумовлена ​​галузевою належністю, отримує різні види доходів. Різниця між доходами і витратами в абсолютному вираженні становить величину прибутку, у відносному - рентабельності.

3. Запасні фонди та резерви страхової організації, їх значення і умови використання

Як було зазначено вище, фінансовий потенціал страхової компанії складається з двох основних частин - власного капіталу і залученого, причому залучена частину капіталу в значній мірі переважає над власною. В основі залученого капіталу лежить сукупна страхова премія, що надійшла в страхову компанію за мінусом навантаження, що забезпечує покриття витрат на ведення справи. Сукупна нетто-премія є страхові резерви компанії, призначені для виплат страхового відшкодування (забезпечення). Страхові резерви - сукупність мають цільовий характер фондів грошових коштів, за допомогою яких забезпечується розкладка збитку серед учасників страхування, а також формується додатковий дохід від інвестування. [5, c.176-177]

Страхові резерви відображають величину не виконаних на даний момент часу зобов'язань страховика за укладеними із страхувальниками договорами страхування, і за своїм характером вони є кредитним капіталом.

Отже, для забезпечення виконання прийнятих на себе страхових зобов'язань страхова організація утворює із страхових внесків страхові резерви за видами страхування, які належать до страхування життя (математичні резерви), за видами страхування, інших, ніж страхування життя (технічні резерви). Резерви із страхування життя призначені для розрахунку зі страхувальниками після закінчення терміну дії договору або при настанні страхової події. Для проведення операцій по ризикових видах страхування формуються обов'язкові резерви:

резерв незароблених премії;

резерв заявлених, але неврегульованих збитків;

резерв що відбулися, але незаявлених збитків;

Рекомендовані резерви:

резерв катастроф;

резерв коливання збитковості. [7, c.38]

Порядок і умови утворення страхових резервів встановлюються Комітетом по нагляду за страховою діяльністю при Міністерстві фінансів Республіки Білорусь.

Страхові резерви обчислюються в національній або іноземній валюті, в якій страхова організація отримала страхові внески і прийняла зобов'язання з відповідних видів страхування (перестрахування). Кошти страхових резервів не підлягають вилученню у страхової організації, мають цільове призначення, використовуються тільки для страхових виплат і не включаються у вартість майна цієї організації, що припадає на частку учасника в її статутному фонді. [7, c.38]

На відміну від страхових резервів, страхові фонди формується за рахунок власних коштів страхової компанії, до них відносять запасний (резервний), флуктуаційний, централізований, превентивних заходів та інші фонди. [5, c.177]

Так, фонд попереджувальних (превентивних) заходів створюється страховою організацією за рахунок відрахувань із страхових внесків, має цільове призначення і використовується для фінансування заходів, спрямованих на зниження можливих збитків від пожеж, стихійних лих, експлуатації джерел підвищеної небезпеки, забруднення навколишнього середовища, споживання товарів неналежної якості вітчизняного та іноземного виробництва, транспортних пригод, загибелі або пошкодження застрахованого майна, а також на запобігання інших страхових випадків.

Кошти, що відраховуються до фонду попереджувальних заходів, включаються до собівартості страхових послуг.

Що ж до обов'язкових видів страхування та добровільного страхування життя страхові організації зобов'язані створювати гарантійні фонди на випадок:

невиконання своїх зобов'язань;

визнання їх економічно неспроможними. [7, c.39]

Кошти в дані фонди відраховуються від страхових внесків, за даними видами і включаються до собівартості страхових послуг.

Страхова організація має право інвестувати кошти страхових резервів у порядку, обумовленому Урядом РБ. Розміщення страхових резервів має здійснюватися на умовах повернення, ліквідності, прибутковості і диверсифікації.

Основними напрямами інвестування є вкладення коштів страхових резервів в державні цінні папери, цінні папери місцевих розпорядчих і виконавчих органів, у цінні папери суб'єктів господарювання, у нерухоме майно. При цьому встановлено обмеження вкладення коштів страхових резервів в один об'єкт інвестицій. [3]

Таким чином, страхові резерви - це сукупність мають цільовий характер фондів грошових коштів, за допомогою яких забезпечується розкладка збитку серед учасників страхування, а також формується додатковий дохід від інвестування. Страхові резерви є, по суті, залученими коштами страхової компанії і повинні бути використані суворо за цільовим призначенням.

На відміну від страхових резервів страхові фонди формується за рахунок власних коштів страхової компанії.

Список літератури

Про страхування: Закон Республіки Білорусь від 3 червня 1993 р. № 2343-XII / ред. від 31.01.2000 / (Відомості Верховної Ради Республіки Білорусь. -1993. - № 22.-ст.276).

Про вдосконалення регулювання страхової діяльності в Республіці Білорусь: Декрет Президента Республіки Білорусь від 28 вересня 2000 р. № 20 (Національна економічна газета. -2000. - № 47.-С.2.).

Про затвердження Положення про порядок інвестування страховими організаціями коштів страхових резервів: Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 16 червня 2003 р. № 800 / ред. від 11.12.2004 / (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. -2003. -5/12624).

Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Страхування. -СПб: Питер, 2001. -256с.

Грищенко Н.Б. Основи страхової діяльності: Навчальний посібник. -Барнаул: Изд-во Алт. ун-ту, 2001. -274с.

Мамедов А. Фінанси страхових організацій і фінансова система / / Страхова справа. -2003. - № 7. -C.8-12.

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу «Комерційне страхування» / Укл. М.Є. Карпіцкій. -Гродно: ГрГУ, 2001. -47с.

Муріна М.М. Страхова справа: навч. посібник / Муріна М.М., Роговська А.А. -Мн.: УП "ІОЦ Мінфіну", 2005. -245с.

Ринок страхування в Білорусі: Аналіз та рекомендації / / Страхування в Білорусі. -2005. - № 1. -C.15-22.

Електронний ресурс http://www.businessvoc.ru/bv/Term.asp?theme=&word_id=26220

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
27.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Страхування нещасних випадків. Екологічне страхування власників джерел підвищеної небезпеки
Загальні основи і принципи класифікації страхування Форми проведення страхування
Страхування нещасних випадків Екологічне страхування власник
Проектне фінансування
Фінансування театрів
Основи фінансування
Інвестиції та їх фінансування
Фінансування проекту
Бюджетне фінансування
© Усі права захищені
написати до нас