Фінансово економічний аналіз ТОВ Афон

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ІНАУКІ Укрина І АР КРИМ
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського
Економічний факультет
Денне відділення
Дмитрієва Ірина Геннадіївна
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТОВ «АФОН»
Курсова робота
на здобутті кваліфікаційного рівня «бакалавра» за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво»
6.050.100 «Фінанси»
Випускник
Дмитрієва І.Г.
Науковий керівник
Ст. пр. Куссий М.Ю.
До захисту допускаю
зав.каф. Єрмоленко Г.Г.
Сімферополь
2008

ЗМІСТ
Введение________________________________________________________3
Розділ 1. Показники фінансового состоянія__________________________9
1.1. Поняття, основна мета, функції і види фінансового аналіза_______9
1.2. Аналіз взаємозв'язків у фінансових результатах___________________16
1.3. Методика аналізу фінансової стійкості підприємства. Методика діагностики ймовірності банкротства_______________________________28
Висновки до розділу 1______________________________________________40
Розділ 2. Фінансовий аналіз ТОВ «Афон »__________________________ 42
2.1. Загальна характеристика підприємства та балансовий аналіз___________42
2.2. Аналіз основних показників діяльності ТОВ «Афон». Діагностика банкротства_____________________________________________________48
Висновки до розділу 2_______________________________________________59
Висновки і приложения____________________________________________63
Список источников__________________________________69
Приложения_____________________________________________________72

ВСТУП
Для того щоб ефективно управляти підприємством, слід володіти інформацією про результативність його діяльності і на її основі приймати відповідні рішення.
В умовах становлення ринкових відносин фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства особливо необхідний і повинен бути спрямований на подальший економічний і соціальний розвиток підприємств, зміцнення їх фінансового стану, підвищення ефективності використання господарського потенціалу. Економічний аналіз як наука постійно вдосконалює методику, широко використовуючи при цьому практику аналітичної роботи на основі ЕОМ, інших новітніх технічних засобів збору та обробки інформації, економіко-математичні та інші раціональні методи дослідження господарських процесів. Підвищення теоретичного рівня аналізу господарської діяльності потребує вивчення, узагальнення і використання сучасної аналітичної роботи.
Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки пов'язана з необхідністю підвищувати ефективність виробництва, конкурентоспроможність продукції і послуг. Зробити це неможливо без систематичного фінансового аналізу підприємства, який дає можливість виробити необхідну стратегію і тактику розвитку підприємства і на їх основі сформувати оптимальну виробничу програму, виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
В економічному аналізі першорядну увагу приділяється ефективності використання технічних, матеріальних і фінансових ресурсів, підвищенню продуктивності праці, прискорення оборотності оборотних коштів, збільшення рентабельності виробництва. Тому економічний аналіз як наукову дисципліну відносять до найважливішого засобу керівництва і контролю виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій.
Економічний аналіз проводиться з використанням сучасних методів дослідження на основі системного, комплексного підходу до вивчення предмета аналізу.
У більш широкому сенсі - аналізом займається теорія економічного аналізу; в професійному - фінансово-економічний аналіз діяльності у відповідних галузях. У даній роботі розглядається фінансово-економічний аналіз у будівництві, торгівлі, на прикладі ТОВ «Афон», що займається електромонтажними роботами.
Одним з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників відображають, процес формування та використання його фінансових коштів і по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності.
Аналіз фінансового стану підприємства дозволяє вивчити стан капіталу в процесі його кругообігу, виявити здатність підприємства до стійкого функціонування і розвитку в мінливих умовах зовнішнього і внутрішнього середовища.
Грамотно проведений аналіз дасть можливість виявити і усунути недоліки у фінансовій діяльності і знайти резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності; спрогнозувати фінансові результати, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових коштів. Також фінансовий аналіз дозволить зробити діагностику банкрутства та виявити заходи щодо зміцнення або виходу зі складної фінансової ситуації.
Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, - інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки - для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники - для своєчасного надходження платежів, податкові інспекції - для виявлення плану надходження коштів до бюджету і т.д. Цим пояснюється актуальність обраної теми роботи.
Мета роботи - критичне узагальнення існуючих методик фінансового аналізу, вивчення існуючих форм бухгалтерської та статистичної звітності, що використовуються для цілей фінансового аналізу і проведення аналізу фінансово-економічного стану ТОВ «Афон», оцінка його поточного стану, виявлення основних проблем фінансової діяльності, а також визначення того , по яких напрямках потрібно вести роботу щодо поліпшення управління фінансами.
Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні завдання:
1. Вивчення теоретичних та методологічних засад здійснення фінансового аналізу діяльності підприємств. У рамках вирішення цієї задачі необхідно розглянути понятійний апарат фінансового аналізу; інструментарій здійснення фінансового аналізу, що припускає під собою сукупність методів, прийомів і способів здійснення аналізу фінансового стану підприємства, а також сукупність основних економічних показників, які дозволяють описати поточне і перспективне фінансове становище підприємства.
2. Проведення фінансового аналізу діяльності підприємства на підставі бухгалтерської звітності за 2004-2007 рр..
3. попередній огляд балансу та аналіз його ліквідності.
4. Характеристика майна підприємства: основних і оборотних засобів та їх оборотності, виявлення проблем.
5. Характеристика джерел коштів підприємства: власних і позикових.
6. Оцінка фінансової стійкості.
7. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності.
8. Аналіз прибутку та рентабельності.
9. Розробка рекомендацій щодо оптимізації фінансово-економічної діяльності підприємства.
Об'єктом дослідження курсової роботи є комерційне підприємство - ТОВ «Афон», що здійснює електромонтажні роботи на території АР Крим.
Предметом дослідження є фінансовий стан підприємства, а також моделі діагностики фінансово-економічного стану підприємства.
Аналізований період охоплює три роки роботи підприємства: з 2004 р . по 2007 р .
В якості бази дослідження використовується ТОВ «Афон».
Нормативно-правова база:
1. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій, затверджена Наказом Агентства з питань банкрутства підприємств від 27.06.1997 № 81.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87
4. Методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню своєчасних заходи щодо запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу, затверджені Наказом Мінтрансу від 10.02.2003 № 92.
5. ПБО 25 «Фінансовий звіт малого підприємства», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39
При написання використовувалася наступна методика дослідження: огляд балансового методу, використання експрес-аналізу, а також відомі методики діагностики банкрутства: Сміта і Вінакора, Фітцпатрік, Мелвіна.
Для найкращого вивчення матеріалу робота була структурована на 2 розділу. У першому, «Показники фінансового стану», було розглянуто теоретичні аспекти фінансового аналізу. Для кращого огляду розділ був розбитий на три підрозділи: 1. Поняття, основна мета, функції і види фінансового аналізу. 2. Аналіз взаємозв'язків у фінансових результатах. 3. Методика аналізу фінансової стійкості підприємства та методика діагностики ймовірності банкрутства. У першому підрозділі розкриваються основні поняття, цілі і види фінансового аналізу. При вивченні видів фінансового аналізу представлені 5 формул, які відображають розрахунок СVР-аналізу та факторного аналізу. У другому розділі даються основи розрахунків основних і додаткових показників ефективності діяльності підприємства. У цьому розділі представлена ​​таблиця, яка відображає змінні стійкого зростання SGR - одного з додаткових показників ефективності підприємства. Також відбувається розрахунок SGR за формулою (1.6.). Третій підрозділ дає уявлення про основні методи, які показують стійкий стан підприємства, а також близькість до банкрутства. У ході цього дослідження було представлено 12 формул і 1 рисунок.
У другому розділі, «Фінансовий аналіз ТОВ« Афон », автором був проведений фінансово-економічний аналіз підприємства. Він був розбитий на 2 підрозділи: 1. Загальна характеристика підприємства та балансовий аналіз. 2. Аналіз основних показників діяльності ТОВ «Афон» і діагностика банкрутства. Перший підрозділ відображає характерні риси діяльності фірми. Також тут розглядається аналіз підприємства на основі балансового методу. На його основі була зроблена таблиця «Оцінка майнового стану підприємства». У другому підрозділі більш поглиблено аналізується фінансовий аналіз підприємства на основі основних показників діяльності. Також проводиться діагностика банкрутства даної кампанії. Для кращого надання розрахунків і оцінки діяльності підприємстві використовується 4 таблиці.
В ході курсової роботи були виявлені сильні і слабкі сторони, а також розроблені рекомендації для подальшої діяльності. Основні джерела інформації, на основі яких робилися розрахунки, аналіз і висновки представлені в додатках до даної курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

1.1 Поняття, основна мета, функції і види фінансового аналізу

Основна мета фінансового аналізу - одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів. Фінансовий аналіз дозволяє виявити найбільш раціональні напрямки розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [27 c. 225].
Основними функціями фінансового аналізу є [10 c. 231]:
· Об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності та ділової активності аналізованої компанії;
· Виявлення факторів і причин досягнутого стану та отриманих результатів;
· Підготовка та обгрунтування прийнятих управлінських рішень в галузі фінансів;
· Виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану і фінансових результатів, підвищення ефективності всієї господарської діяльності.
Практика фінансового аналізу виробила основні методи читання фінансових звітів, серед них можна виділити наступні [3 c.26]:
· Горизонтальний аналіз;
· Вертикальний аналіз;
· Трендовий аналіз;
· Метод фінансових коефіцієнтів;
· Порівняльний аналіз;
· Факторний аналіз.
Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім роком. Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників дозволяє зіставити статті балансу і обчислюються за ним показники на початок і кінець одного або кількох звітних періодів. Він допомагає виявити відхилення, які потребують подальшого вивчення. При горизонтальному аналізі обчислюють абсолютні та відносні зміни показників. Зіставлення дозволяє визначити загальний напрямок руху балансу. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величині фінансових результатів інформацію про потужність підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.
Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Вертикальний аналіз - це вираз статті балансу (показника) через певні процентні відношення до відповідної базової статті (за базовим показником). За допомогою вертикального аналізу виявляють основні тенденції і зміни в діяльності підприємства. Так, на підставі співвідношення власного і позикового капіталів можна зробити висновок про автономію підприємства в умовах ринкових зв'язків, про його фінансової стійкості.
Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз.
Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський порівняння за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарське порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язку показників. Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому, факторний аналіз може бути як прямим, тобто що полягає в роздробленні результативного показника на складові частини, так і зворотним, коли окремі елементи з'єднуються в загальний результативний показник [2 c. 69]
Так можна виділити наступні види фінансового аналізу:
Аналіз беззбитковості і CVP - аналіз
CVP - аналіз займається вивченням взаємозв'язків між такими факторами як [25 c. 95]:
1. Ціна продуктів
2. Розмір або рівень активності
3. Змінні витрати на одиницю
4. Загальні постійні витрати
5. Комбінація проданих продуктів.
Наведені чинники визначать здатність підприємства отримувати збитки або прибуток залежно від співвідношення доходів і пов'язаних з ними витрат.
Цей аналіз є ключовим чинником для прийняття багатьох рішень, до яких належить вибір продуктів, ціноутворення, маркетингові дослідження, використання виробничих потужностей і т.д. CVP - аналіз є найкращим інструментом для менеджера щодо визначення прибуткового потенціалу фірми або організації.
CVP - аналіз іноді називають аналізом беззбитковості, тоді як аналіз беззбитковості є тільки частиною CVP - аналізу, але головною. Аналіз беззбитковості спрямований на вирішення дух завдань. По-перше, це визначення обсягу виробництва (продажу), при якому доходи дорівнюють сукупним витратам. По-друге, визначення обсягу виробництва для отримання необхідного прибутку.
Основою CVP - аналізу є поділ витрат за функціями і елементам, на постійні та змінні при багатопродуктової виробництві. Ведення обліку з класифікацією на постійні та змінні витрати є прерогативою підприємства і вимагає додаткових зусиль і ресурсів, а також бажання керівництва щодо інформації яка використовується для прийняття рішень. У загальному випадку, рівняння для визначення доходу і загальних витрат можуть бути записані у вигляді [14 c. 26]:
D = D (Q)
C = VC (Q) + FC, де (1.1.)
D - сукупні доходи;
C - загальні витрати;
VC-змінні витрати на виробництво Q одиниць продукції;
FC - постійні витрати.
Слід зазначити, що в рівняння (1. 1.) Відсутні VC e - змінні витрати на одиницю продукції і P - ціна за одиницю, тому що вони в загальному випадку є функціями Q.
Різниця між D і VC називається маржинальним доходом при заданому обсязі Q, або внеском на покриття постійних витрат і прибутку. Маржинальний дохід може бути визначений як сума доходу від продажу, зменшена на обсяг змінних витрат, який може бути використаний для покриття постійних витрат [20 c. 256]
Наступним елементом є аналіз не грошових постійних витрат (амортизації). В умовах Україна багаторазова індексація основних коштів призвела до суттєвого спотворення їх балансової вартості в порівнянні з ринковою. Найбільш цікавим є проведення аналізу без урахування суми постійних не грошових витрат. Такий підхід дозволяє класичний аналіз беззбитковості розділити на 2 етапи. На першому етапі визначається точка беззбитковості без обліку амортизації в грошовому вираженні, як точка, за якої можуть з'явитися позитивні грошовими потоки. На наступному етапі слід визначити ринкову вартість обладнання, строки експлуатації, і річну норму амортизації, після цього перерахувати точку беззбитковості з урахуванням амортизаційних витрат, а також витрат на оплату відсотків, якщо необхідно вирішувати проблему придбання обладнання та отримання грошей в кредит. При цьому величина прибутку може не змінюватися, оскільки повернення кредиту, і відсотків кожного разу здійснюється в період одержання залишків у грошовому потоці. Такий підхід допоможе частково зняти проблему порівняння підприємств з різними масштабами для отримання бажаного прибутку.
Обмеження 4 може стати не таким суворим, оскільки на собівартість запасів відповідно до стандартів обліку відноситься тільки частина постійних виробничих накладних витрат пропорційно величині виробничих потужностей. При неповній експлуатації виробничого обладнання постійні накладні витрати ведуть себе в запасах як змінні.
Перераховані вище можливості розширення застосування CVP-аналізу мають дискусійний характер.
Регресійний аналіз
Основні завдання аналізу [19 c. 365]:
1. Встановлення та оцінка взаємозв'язків між ознаками за допомогою коефіцієнтів парної кореляції. Високий коефіцієнт кореляції (> 0,8) говорить про тісний лінійного зв'язку між ознаками (це мультіколлінеаность). Один з колінеарних ознак слід виключити.
2. Побудова рівняння регресії.
У залежності від рівняння регресії розрізняють [23 c. 95]:
Просту регресію: один фактор і один результуючий показник (наприклад, залежність виручки від реклами);
Лінійну регресію: рівняння являє собою рівняння прямої;
Множинну регресію: кілька факторів і один результуючий показник. Метою множинного кореляційно-регресійного аналізу є встановлення і кількісна оцінка тісноти зв'язків між парами ознак-факторів (предикторів). Аналіз множинної регресії здійснюється при допущенні, що незалежні змінні некорельованих один з одним. В іншому випадку, відокремити власне вплив кожної з цих змінних на залежну змінну дуже важко, а іноді неможливо. Таке явище називається мультіколлінеаностью [4 c. 468].
Факторний аналіз
Факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів на результуючий в рамках детермінованої залежності між ними.
  Детермінована залежність: одному чи кільком чинникам відповідає одне значення результуючого показника.
Стохастична залежність: одному чи кільком чинникам відповідає кілька значень результуючого показника.
Для факторного аналізу підійде як окремий коефіцієнт, наприклад, коефіцієнт покриття, так і агрегований показник, наприклад, рівняння Дюпона (1.2.)
(1.2.)
Для визначення впливу фактора у разі детермінованих залежностей використовується кілька моделей [30, c. 36]:
1. Метод на основі диференціювання
Якщо ми маємо функцію від двох аргументів
, Де (1.3.)
і R - аргументи функції f,
то диференціал від неї записується у вигляді
, Де (1.4.)
- Прирости значення функції та її аргументів;
- Приватні похідні функції f по її аргументів;
- Помилка обчислень, рівна відхиленню значення суми отриманих творів від точного значення.
Отриманий вираз дозволяє виділити в зміна функції під впливом: двох факторів ( - Вплив першого фактора; - Вплив другого фактора) і - Помилки обчислень, обумовленої їх спільним впливом.
Інші методи відрізняються від диференціального тим, що з різних міркувань розподіляють значення між розглянутими факторами.
В якості прикладу розглянемо функцію , Що відображає залежність N - випуску продукції від - Продуктивності праці і R - чисельності працівників.
У випадку методу диференціювання:
- Вплив зміни продуктивності праці (інтенсивний фактор);
- Вплив зміни числа працівників (екстенсивний фактор);
- Помилка обчислень, що дорівнює в даному випадку [24 c. 215].
2. Індексний метод
Застосування цього методу розглянемо на тому ж прикладі.
Індексом (0) будемо постачати показники, пов'язані з минулого (базового) періоду.
Індексом (1) будемо постачати показники, пов'язані з поточним (розглядався) періоду.
У прийнятих позначеннях зміна обсягу випуску продукції за розглянутий період (від базового до звітного) може бути виражене як результат впливу двох факторів зміни продуктивності праці при виробництві продукції кожного виду і зміни чисельності працюючих, що займаються випуском продукції відповідного виду, що виражається співвідношенням
, Де (1.5.)
- Індекс (вплив) чисельності працюючих, що відображає вплив на зміни обороту зростання чисельності працюючих:

- Індекс (вплив) продуктивності праці, що відображає вплив на зміни обороту зростання продуктивності праці працюючих:

Різниця чисельника і знаменника дає абсолютне вплив факторів.
При розрахунках абсолютного впливу застосовуються загальні правила.
Правило 1. При визначенні впливу кількісного фактора його приріст множиться на величину базового якісного фактора.
Правило 2. При визначенні впливу якісного чинника його приріст множиться на звітний (наступне за базовим) значення кількісного чинника. [13 c. 265]

1.2. Аналіз взаємозв'язків у фінансових результатах

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність. Платоспроможність - це здатність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру. Оцінка платоспроможності підприємства визначається на конкретну дату. [10 c. 165]
Здатність підприємства вчасно і без затримки платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Основні засоби (якщо тільки вони не купуються з метою подальшого перепродажу), як правило, не є джерелами погашення поточної заборгованості підприємства в силу своєї специфічної ролі в процесі виробництва і, як правило, через скрутних умов їх термінової реалізації.
Підприємство може бути ліквідним в тій чи іншій мірі, оскільки до складу поточних активів входять найрізноманітніші оборотні кошти, серед яких є як легко реалізовані, так і важкореалізовані. Ліквідність активів - це здатність активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період трансформації, тим вище ліквідність активів.
У ході аналізу ліквідності вирішуються такі завдання [26 c. 213]:
· Оцінка достатності коштів для покриття зобов'язань, терміни яких закінчуються у відповідні періоди;
· Визначення суми ліквідних коштів і перевірка їх достатності для виконання термінових зобов'язань;
· Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства на основі низки показників.
У той же час у складі короткострокових пасивів звичайно виділяються зобов'язання різного ступеня терміновості. Звідси одним із способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу й пасиву між собою. З цією метою зобов'язання підприємства групуються за ступенем їх терміновості, а його активи - по ступеню ліквідності (швидкості можливої ​​реалізації). Так, найбільш строкові зобов'язання підприємства (строк сплати яких наступає в поточному місяці) співставляються з величиною активів, що володіють максимальної ліквідністю (кошти, легко реалізовані цінні папери). При цьому частина строкових зобов'язань, які залишаються незабезпеченими, повинна врівноважуватися менш ліквідними активами - дебіторською заборгованістю підприємств із стійким фінансовим становищем, легко реалізованими запасами товарно-матеріальних цінностей. Інші короткострокові зобов'язання співвідносяться з такими активами, як дебітори, готова продукція, виробничі запаси та ін
Існує кілька ступенів ліквідності [31, c. 165]:
Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не в змозі скористатися перевагами знижок і виникаючими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недолік ліквідності означає, що немає свободи вибору, це обмежує свободу діяльності керівництва.
Більш значний недолік ліквідності означає, що підприємство не в змозі оплатити свої поточні зобов'язання. Це може призвести до інтенсивної продажу довгострокових вкладень та активів, в гіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.
Для власників недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові капіталовкладення.
Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може означати несвоєчасну виплату відсотків і основної суми боргу.
Поточний стан ліквідності підприємства може вплинути на його взаємини з контрагентами. Така зміна може бути виражено нездатністю даного підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками і клієнтами.
Хоча використовуються в обліку визначення сформульовано на базі припущення про невизначеною мірою тривалості діяльності підприємства, аналітик завжди повинен перевіряти обгрунтованість такого припущення, вивчаючи ліквідність і платоспроможність підприємства (ці показники завжди входять до складу показників, що визначають ступінь близькості до банкрутства) [11 c. 659].
Можна виділити наступні показники ліквідності [5 c. 65]:
1.Рабочій капітал - це перевищення поточних активів (оборотних) активів над поточними зобов'язаннями. Якщо має місце перевищення поточних зобов'язань над поточними активами, то говорять про дефіцит робочого капіталу. Він має значення не тільки як сукупність ліквідних активів, які забезпечують страховий запас для кредиторів. Обсяг чистого робочого капіталу важливий ще й тому, що представляє ліквідні резерви, якими покриваються витрати, які є результатом непередбачених обставин і невизначеності щодо здатності підприємства збалансувати виплати та надходження грошових коштів.
Абсолютна величина робочого капіталу має значення тільки при порівнянні з іншими показниками, такими як обсяг продажів і сума активів. Ця величина в кращому випадку обмежено корисна для оцінки достатності робочого капіталу та порівняння з аналогічними показниками інших підприємств [12 c. 26].
2. Коефіцієнт покриття - це відношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Причини використання коефіцієнта покриття:
§ Він визначає ступінь, в якій оборотні активи перевищують поточні зобов'язання. Чим вищий цей показник, тим більше впевненість, що поточні зобов'язання будуть погашені вчасно і в повному обсязі за рахунок оборотних активів.
§ Перевищення оборотних активів над поточними зобов'язаннями забезпечує резервний запас для компенсації збитків. Коефіцієнт покриття визначає межу безпеки для покриття будь-якого можливого зниження ринкової вартості оборотних активів.
§ Як і робочий капітал, цей показник характеризує кордон безпеки для компенсації невизначеності і непередбачених обставин, які можуть тимчасово і несподівано призупинити або скоротити приплив грошових коштів.
Однак у коефіцієнта покриття як міри ліквідності та платоспроможності є ряд обмежень у застосуванні: По-перше, коефіцієнт покриття дає статичне уявлення про те, які грошові ресурси є в наявності зараз для покриття зобов'язань. Існуючий резерв грошових ресурсів не має логічної і причинного зв'язку з майбутніми грошовими потоками. А по-друге, майбутні грошові потоки залежать від показників, які не включені в коефіцієнт покриття: обсягу реалізації, витрат, прибутку, зміни умов діяльності [18 c. 156].
Для розширення застосування коефіцієнта покриття його доповнюють рядом показників:
1. Норма грошових резервів = (Грошові кошти та грошові еквіваленти) / Сума оборотних активів.
Чим більше величина цього показника, тим вище рівень ліквідності цієї групи активів. Це в свою чергу означає, що відносно даної групи активів існує мінімальна небезпека втрати вартості і, що практично немає ніякого тимчасового лага для звернення цих активів в грошові кошти.
2. Достатність грошових резервів = (Грошові кошти та грошові еквіваленти) / Сума поточних зобов'язань.
Цей показник характеризує величину грошових коштів для сплати поточних зобов'язань. При використанні даного показника не приймається до уваги рефінансування поточних активів і пасивів
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - показник її оборотності. Якість - це ймовірність стягнення заборгованості без втрат. Показником цієї вірогідності є ступінь відповідності термінів заборгованості умов платежу, встановленим підприємством. Досвід показує, що чим довше рахунку залишаються неоплаченими, тим менше їх вірогідність їх інкасування взагалі. Період інкасування дебіторської заборгованості - це показник терміну дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Чистий обсяг продажів у кредит / Середня дебіторська заборгованість
Період інкасування = 360 днів / Середній коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Так само досліджують структуру дебіторської заборгованості в залежності від строків.
4. Показники оборотності запасів. У більшості видів діяльності слід підтримувати певний рівень запасів, щоб забезпечувати існуючий рівень продажів. У разі невідповідності - падіння рівня реалізації. З іншого боку, надлишкові запаси пов'язані з додатковими витратами на зберігання, страховими платежами, податками і ризиком втрати вартості в результаті фізичного та морального зносу.
Для розрахунку показників, що характеризують запаси, слід уважно вивчити структуру запасів та методи їх вибуття, привести їх до порівнянної увазі.
Оборотність запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середня величина запасів
Термін оборотності запасів = 360 днів / Коефіцієнт оборотності запасів
Якщо рівень оборотності нижче рівня за минулі роки або нижче нормального для даної галузі, то це може призвести до висновку, що до складу запасів включені запаси, які не користуються попитом або не можуть бути продані з інших причин.
Подальше дослідження може показати, що уповільнення оборотності запасів відбулося через створення запасів відповідно до майбутніми контрактними зобов'язаннями, в очікуванні підвищення цін, дефіциту або з інших причин, які повинні бути проаналізовані в майбутньому. Може бути на підприємстві слід запровадити систему «точно в строк».
Більш точно оцінка оборотності запасів може бути проведена за допомогою розрахунку окремих показників оборотності для головних статей запасів: сировини, незавершеного виробництва, готової продукції, тому що коефіцієнт оборотності є агрегованим показником, об'єднуючим сильно відрізняються за оборотності елементи.
5. Коефіцієнт термінової ліквідності. Коефіцієнт термінової ліквідності = (Грошові кошти та їх еквіваленти + Дебіторська заборгованість) / (Поточні активи)
Запаси виключаються з коефіцієнта термінової ліквідності, тому що вони найменш ліквідний елемент оборотних активів, хоча бувають випадки, коли запаси деяких видів можуть бути більш ліквідними, ніж дебіторська заборгованість. Друга причина виключення запасів полягає в складності їх оцінки (методах вибуття запасів).
Ліквідність балансу характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань, необоротних активів і довгострокових зобов'язань.
Зручною формою для визначення ліквідності балансу є наступні дії:
Оборотні активи
-
Поточні зобов'язання
=
Робочий капітал
+
Необоротні активи
-
Довгострокові зобов'язання
=
Власний капітал
У даному випадку застосовується метод складання балансу. Даний метод дозволяє визначити робочий капітал і оцінити частину активів, сформованих за рахунок власного капіталу [4 c. 356].
У фінансовому аналізі використовуються наступні коефіцієнти аналізу грошових потоків [12 c. 56]:
1. Коефіцієнт достатності грошових потоків
За допомогою цього коефіцієнта визначають ступінь достатності грошових коштів, які підприємство одержує в результаті господарської діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій у виробничі запаси і готівкових дивідендів. Щоб усунути вплив економічних циклів, при розрахунку цього коефіцієнта беруть підсумок за 5 років.
Коефіцієнт достатності грошових потоків = Сума грошових коштів в результаті господарської діяльності за 5 років / Сума витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій у виробничі запаси і готівкових дивідендів за 5 років
Сума грошових коштів в результаті господарської діяльності за 5 років - це чисті надходження грошових коштів від основної діяльності (ф. № 3).
Сума витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій у виробничі запаси і готівкових дивідендів за 5 років - це купівля основних засобів, купівля підприємств, приріст запасів, виплата дивідендів (ф. № 3).
Інвестиції в іншу важливу статтю робочого капіталу (дебіторську заборгованість) не враховуються у розрахунку на тій підставі, що вони можуть бути профінансовані спочатку за рахунок короткострокового кредиту (тобто зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги). Враховується тільки приріст виробничих запасів. У тому році, коли обсяг запасів зменшується, зміни вважаються рівними нулю.
Значення цього коефіцієнта = 1, означає, що підприємство покрило свої потреби без фінансування з боку. При падінні цього коефіцієнта нижче 1 внутрішніх джерел грошових коштів може бути недостатньо для підтримки дивідендних виплат і зростання виробництва. Цей коефіцієнт може також відображати вплив інфляції на потреби підприємства в грошових коштах.
2. Коефіцієнт реінвестування грошових коштів
Цей коефіцієнт корисний при вимірюванні частки інвестицій в активи, які представляють собою грошові кошти, реінвестовані у підприємство для заміни активів і зростання виробництва. Вважається задовільним рівень інвестування = 8-10%
Коефіцієнт реінвестування грошових коштів = (грошові кошти, отримані в результаті господарської діяльності - Дивіденди) / (Загальна вартість обладнання + Інвестиції + Інші активи + Робочий капітал).
Грошові кошти, отримані в результаті господарської діяльності - це чисті надходження грошових коштів від основної діяльності (ф. № 3).
Робочий капітал = оборотні активи - поточні зобов'язання (за ф. № 1)
Також існують додаткові показники ефективності діяльності підприємства.
1. Економічна додана вартість (EVA) [5 c. 195].
Іншим способом вираження того факту, що для створення вартості компанія повинна забезпечувати прибутковість використання інвестованого капіталу більшу, ніж вартість залучення капіталу, є концепція економічної доданої вартості (economic value added - EVA).
Концепція EVA була розроблена і зареєстрована консалтинговою фірмою Stern Stewart & Co. Концепція економічного прибутку обговорюється в економічній літературі більше 100 років, з часів появи теорії економічного доходу Альфреда Маршалла.
Показник EVA визначається як різниця між чистим операційним прибутком після сплати податків (net operating profit after tax - NOPAT) і платою за використаний капітал у вигляді вартості капіталу (у грошовому вираженні). Вартість використання капіталу визначається на основі мінімальної очікуваної ставки прибутковості, необхідної для того, щоб розрахуватися як з акціонерами, так і з кредиторами.
Перевага EVA полягає в явному обліку тієї обставини, що фірма в дійсності не створює вартості для акціонерів до тих пір, поки вона не покриє всі свої капітальні витрати. Обчислення облікового прибутку (accounting profit), хоча і дозволяє в явному вигляді враховувати платежі боргового фінансування, цей метод не враховує витрат, пов'язаних з фінансуванням на основі власного капіталу. Економічна прибуток (і, отже, EVA) відрізняється від облікової прибутку в тому відношенні, що вона включає плату за використання всього капіталу компанії - як позикового, так і власного. Іншими словами, фірма, що демонструє позитивну обліковий прибуток, насправді може руйнувати вартість, оскільки її акціонери можуть не отримувати необхідну прибутковість. Таким чином, позитивне значення EVA вказує на те, що вартість для акціонерів створюється, тоді, як від'ємне значення EVA свідчить про руйнування цієї вартості.
2. Коефіцієнт стійкого зростання (SGR) [29 c. 165].
Управління ростом підприємства вимагає збалансованості обсягів реалізації, операційної ефективності і фінансових ресурсів. Ван Хорн зауважив, що «багато приносять себе в жертву, перенасичений зовнішнім фінансуванням, і як результат, в арбітражних судах розглядається чимало справ про банкрутство. Фокус полягає у визначенні того, чи узгоджуються бажані показники економічного зростання фірми з реальними можливостями фірми та фінансового ринку ».
Коефіцієнт стійкого зростання (SGR) - максимальний річний приріст продажів (у відсотках), який базується на прогнозованих коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти платоспроможності і виплати дивідендів. Якщо реальне зростання перевищує стійкий, то він виявляється у відповідному зростанні заборгованості. Моделювання процесу росту дозволяє прийти до розумного компромісу.
Моделювання при постійних факторах:
Припущення: 1. Коефіцієнти, що характеризують баланс і результати діяльності, постійні; 2. Підприємство не використовує зовнішніх позик; 3. Капітал акумулюється тільки за рахунок нерозподіленого прибутку.
Для визначення коефіцієнта стійкого зростання (SGR) необхідні наступні змінні, представлені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Змінні стійкого зростання SGR
Для вітчизняних ПБО
Де
A / S -
Коефіцієнт капіталомісткості
(Активи на продажу)
Серед. підсумок активів (ф.1р. 280) / виручку від реалізації (ф.2.р.035)
NP / S -
Коефіцієнт чистої рентабельності
(Чистий прибуток на продажу)
Чистий прибуток (ф.2. Р.020 або р.025) / виручку від реалізації (ф.2.р.035)
b -
Коефіцієнт нерозподіленого прибутку
(1 - b) - це коефіцієнт виплат по дивідендах
(1 - b) х Чистий прибуток (ф.2. Р.020 або р.025) = Сума дивідендів (ф.2. Р.340 х ф.2 р.300), тобто
b = 1 - (ф.2. р.340 х ф.2 р.300) / (ф.2. р.020 або р.025),
D / Eq -
Коефіцієнт відношення власних і позикових коштів
Відношення власного (ф.1. Р. 380) і позикового капіталу (ф.1. Р.480 + р.620)
S 0 -
Обсяг продажів за минулий період (базове значення обсягу продажів)
виручка від реалізації (ф.2.р.035) за попередній період
-
Абсолютна зміна обсягу продажів за поточний період в порівнянні з минулим періодом
виручка від реалізації (ф.2.р.035) за даний період - виручка від реалізації (ф.2.р.035) за попередній період
Джерело [29, 166 c.]
Коефіцієнт капіталомісткості - це зворотне значення традиційного коефіцієнта оборотності активів, характеризує ефективність операційної діяльності підприємства. Чим менше значення коефіцієнта, тим більше ефективно використовуються ресурси. Цей коефіцієнт перебуває під впливом наступних факторів [29, c. 132]:
§ Управління дебіторською заборгованістю, яке виражається через середній період її інкасації;
§ Управління товарно-матеріальними запасами, що виражається коефіцієнтом оборотності запасів;
§ Управління основними засобами, що виражаються в продуктивності обладнання;
§ Управління ліквідністю, про що свідчить їхня частка в загальній сумі активів. Для більшої наочності, ми робимо припущення, що питома вага ліквідних активів невеликий. Якщо ця умова не виконується, то краще використовувати коефіцієнт частки операційних активів в обсязі продажів.
Моделювання при змінних чинниках:
Для того, щоб побачити, що відбувається, коли ми переходимо від стабільного стану до мінливих з року в рік змінним, варто перетворити модель сталого зростання.
, Де (1.6.)
NewEq - обсяг додатково залученого власного капіталу
Div - сума виплачених за рік дивідендів
S / A - відношення обсягу продажів до загальної суми активів
У результаті приріст власного капіталу і приріст обсягу продажів можуть бути не збалансовані в часі. Іншими словами слід використовувати початковий обсяг продажів і початкове значення акціонерного капіталу як вихідні дані для побудови нової моделі. Крім того, вводиться нове поняття суми виплачених дивідендів, замінюючи їм коефіцієнт виплати дивідендів. Нарешті, ми припускає можливість випуску звичайних акцій у поточному році, хоча її значення може дорівнювати нулю.
Рівняння (1.6.) Представляє можливий приріст обсягу продажів, розрахований виходячи з показника власного капіталу на початок періоду + зміни за рахунок додаткового продажу акцій або виплати дивідендів. Величина вкладеного капіталу визначається шляхом додавання позикових коштів, а потім множиться на коефіцієнт відношення обсягу продажів до загальної суми активів (капіталоотдачі). Знаменник в перших дужках дорівнює 1 - планована капіталоотдачі компанії, (NP / S) (S / A), помножена на коефіцієнт заборгованості в загальній сумі капіталу. Після поділу чисельника на знаменник ми отримуємо прогнозний рівень продажів. В останніх дужках ми ділимо прогнозний рівень продажів на початковий, визначаючи тим самим допустимий за даних змінах зростання продажів на наступний рік.

1.3. Методика аналізу фінансової стійкості підприємства. Методика діагностики ймовірності банкрутства

Однією з характеристик стабільного положення підприємства служить його фінансова стійкість. Фінансове становище підприємства вважається стійким, якщо воно покриває власними коштами не менше 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення нормальної господарської діяльності, ефективно використовує фінансові ресурси, дотримується фінансову, кредитну та розрахункову дисципліну, іншими словами, є платоспроможним [28 c. 365].
Фінансова стійкість зумовлена ​​як стабільністю економічного середовища, в рамках якої здійснюється діяльність підприємства, так і результатами його функціонування, його активного і ефективного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів.
Фінансова стійкість - характеристика, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами підприємства і ефективному їх використанні, безперебійному процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства [34, c. 23].
Аналіз стійкості фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє з'ясувати, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідало вимогам ринку і відповідало потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва, а надлишкова - перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності в довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Багато бізнесменів в Україну вважають за краще вкладати в справу мінімум власних коштів, а фінансувати його в основному за рахунок грошей, узятих у борг. Показники фінансової стійкості характеризують ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Однак якщо структура "власний капітал - позикові кошти" має значний перекіс у бік боргів, підприємство може легко збанкрутувати, якщо кілька кредиторів одночасно вимагатимуть свої гроші назад в один і той же час.
Під банкрутством прийнято розуміти фінансову кризу, тобто нездатність фірми виконувати свої поточні зобов'язання. Крім цього, фірма може відчувати економічну кризу (ситуація, коли матеріальні ресурси компанії використовуються неефективно) і криза управління (неефективне використання людських ресурсів, що часто означає також низьку компетентність керівництва і, отже, неадекватність управлінських рішень вимогам навколишнього середовища). Відповідно, різні методики передбачення банкрутства, як прийнято називати їх у вітчизняній практиці, насправді передбачають різні види криз. Саме тому оцінки, отримані за їх допомогою, нерідко настільки сильно розрізняються [15 c. 98].
Інша справа, що будь-який з означених видів криз може призвести до колапсу, смерті підприємства. У зв'язку з цим, розуміючи механізм банкрутства як юридичне визнання такого колапсу, дані методики умовно можна назвати методиками передбачення банкрутства. Представляється, однак, що жодна з них не може претендувати на використання в якості універсальної саме через "спеціалізації" на якому-небудь одному вигляді кризи. Тому видається доцільним відстеження динаміки зміни результуючих показників по декількох з них. Вибір конкретних методик, очевидно, повинен диктуватися особливостями галузі, в якій працює підприємство. Більш того, навіть самі методики можуть і повинні піддаватися коректуванню з урахуванням специфіки галузей.
Коефіцієнт Альтмана (індекс кредитоспроможності), запропонований 1968 р . відомим західним економістом Альтманом (Edward I. Altman). Індекс кредитоспроможності побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналізу (Multiple-discriminant analysis - MDA) і дозволяє в першому наближенні розділити господарюючі суб'єкти на потенційних банкрутів і небанкротов [30 c. 196].
При побудові індексу Альтман обстежив 66 підприємств, половина яких збанкрутіла в період між 1946 і 1965 рр.., А половина працювала успішно, і досліджував 22 аналітичних коефіцієнта, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період.
Ступінь близькості підприємства до банкрутства визначається за наступною формулою:
де (1.7.)
поточні активи,
додатковий капітал,
чистий прибуток,
статутний капітал,
виручка від реалізації,
валюта балансу.
Таблиця 1.2.
Імовірність близькості банкрутства згідно з індексом Альтмана
Значення Z
Вірогідність банкрутства
менше 1,8
Дуже висока
від 2,81 до 2,7
Висока
від 2,71 до 2,99
Середня
від 3,0
Низька
Джерело [8, с. 53]
Беручи до уваги, що формула розрахунку Z-показника в представленому тут вигляді відрізняється від оригіналу (зокрема, замість статутного капіталу (СК) в оригінальному варіанті використовується ринкова вартість акцій - невизначуваним зараз показник), рекомендується знизити верхню межу «дуже високою» ступеня ймовірності банкрутства до 1. При ретроспективному аналізі підприємства слід звертати увагу не стільки на шкалу ймовірності банкрутства, скільки на динаміку цього показника.
Z - показник Альтмана є комплексним показником, що включає в себе цілу групу показників, що характеризують різні сторони діяльності підприємства: структуру активів і пасивів, рентабельність і оборотність. У зв'язку з цим видається цікавим аналіз впливу окремих складових показника Альтмана на зміну оцінки ймовірності банкрутства.
Необхідно ще раз підкреслити, що не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох чинників: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, сформованої структури джерел коштів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства та ін Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки в результаті просторово-часових зіставлень по групам споріднених підприємств.
Тим не менш, основний підхід до оцінки оборотності - чим вище коефіцієнти оборотності (тобто менше період обороту), тим ефективніша комерційна діяльність підприємства і тим вище його ділова активність.
Підприємство може зменшити дефіцит грошових коштів шляхом продажу невикористовуваних основних засобів або здачі їх в оренду.
Модель Вінакора і Сміта (A. Winakor, RF Smith), розрахована за результатами дослідження 183 підприємств, що зазнають фінансові труднощі протягом 10 років до 1931р. в США [6 c. 459].
Показник банкрутства = чистий оборотний капітал / сума активів
Модель Фітцпатрік (PJ Fitzpatrick), побудована на основі аналізу 3 - і 5-літніх трендів 20 підприємств, які збанкрутували в 1920-1929гг. Порівнюючи їх дані з показниками контрольної групи з 19 успішно діючих підприємств, він зробив висновок що найкращими показниками банкрутства є наступні коефіцієнти [7 c. 569]:
Прибуток / чистий власний капітал
Чистий власний капітал / сума заборгованості
Модель Мервіна (CL Merwin), що вивчив досвід 939 підприємств в 1926-1936гг. У результаті він виявив 3 коефіцієнта для передбачення банкрутства за 4-5 років [9 c. 156]:
Коефіцієнт покриття: Чистий оборотний капітал / сума активів
Чистий власний капіталу / сума заборгованості
У моделях 1-3 всі коефіцієнти характеризуються знижують трендами перед припиненням діяльності і показують значення нижче нормального рівня.
Модель Бівер (WH Beaver), який виявив, що фінансові коефіцієнти виявилися корисними для передбачення банкрутства і невиконання зобов'язань по облігаціях щонайменше за 5 років до краху. Він визначив, що коефіцієнти можна використовувати для точного розмежування підприємств, який терплять крах і уникають його, в значно більшій мірі, ніж при випадковому прогнозі. Одним з його висновків було те, що і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі було кращим показником прогнозування банкрутства, на другому місці були показники структури капіталу, на третьому - коефіцієнти ліквідності, на останньому - показники оборотності [8 c. 195].
Модель Таффлера [16, с.126] представлена ​​у формулі (1.8.)
Y = 0,51 X 1 + 0,13 X 2 +0,18 X 3 +0,16 X 4, де (1.8.)
X 1 - прибути від реалізації / короткострокові зобов'язання
X 2 - оборотні активи / зобов 'язання
X 3 - короткострокові зобов'язання / суму активів
X 4 - виручка від реалізації / суму активів
Якщо значення Y> 0,3, то це ознака дуже високу ймовірність банкрутства, тоді як значення Y <0,2 свідчить про малу його ймовірності.
Модель Лисиця [17 c. 265] представлена ​​у вигляді формули (1.9.)
Y = 0,063 X 1 + 0,092 X 2 +0,057 X 3 +0,001 X 4, де (1.9.)
X 1 - чистий робочий капітал / суму активів
X 2 - виручка від реалізації / суму активів
X 3 - нерозподілений прибуток / суму активів
X 4 - ринкова вартість власного капіталу / балансова вартість власного капіталу
X 5 - власний капітал / позиковий капітал
Якщо значення Y> 0,037, то це ознака дуже високу ймовірність банкрутства, тоді як значення Y <0,037 свідчить про малу його ймовірності.
Модель Чессер [21 c. 365]:
Y =- 2,0434-5,24 X 1 +0,0053 X 2 -6,650 X 3 +4,4009 X 4 -0,0791 X 5 -0,102 X 6 (1.10.),
де X 1 - грошові кошти і ліквідні цінні папери / суму активів
X 2 - виручка від реалізації / грошові кошти і ліквідні цінні папери
X 3 - прибуток до сплати відсотків і податків / суму активів
X 4 - зобов'язання / суму активів
X 5 - основний капітал / суму чистих активів
X 6 - оборотний капітал / виручка від реалізації
Якщо значення Y <0,5, то це ознака дуже високу ймовірність банкрутства, тоді як значення Y> 0,5 свідчить про малу його ймовірності.
Модель Фулмера [22, с. 134] була розроблена на основі обробки даних 60 підприємств (30 підприємств-банкрутів і 30 підприємств, які працювали нормально з середнім річним балансом 455 тис. дол)
K = 5,528 X 1 +0,212 X 2 +0,073 X 3 +1,27 X 4 -0,12 X 5 +2,335 X 6 +0,0575 X 7 +1,083 X 8 + +0,894 X 9 -6,075, де (1.11.)
X 1 - нерозподілений прибуток минулих років / суму активів
X 2 - виручка від реалізації / суму активів
X 3 - прибуток до оподаткування / власний капітал
X 4 - (прибуток після оподаткування + амортизація) / (суму короткострокових і довгострокових зобов'язань)
X 5 - довгострокові зобов'язання / суму активів
X 6 - короткострокові зобов'язання / суму активів
X 7 - log (матеріальні активи / курс гривні до долара)
X 8 - (оборотні активи + короткострокові зобов'язання) / зобов'язання
X 9 - log (прибуток до оподаткування +% до оплати) /% до оплати
Якщо значення K <0, то це ознака дуже високу ймовірність банкрутства, тоді як значення K> 0 свідчить про малу його ймовірності.
Модель Спрінгейта [23 c. 167] була розроблена на основі обробки даних 50 підприємств з середнім річним балансом 2,5 млн. дол)
K = 1,03 X 1 +3,07 X 2 +0,66 X 3 +0,4 X 4, де (1.12.)
X 1 - (оборотні активи + короткострокові зобов'язання) / суму активів
X 2 - (прибуток до оподаткування +% до оплати) / суму активів
X 3 - прибуток до оподаткування / короткострокові зобов'язання
X 4 - виручка від реалізації / суму активів
Якщо значення K <0,862, то це ознака дуже високу ймовірність банкрутства, тоді як значення K> 0,862 свідчить про малу його ймовірності.
Для діагностики банкрутства в Україні використовуються такі методики.
1. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій, затверджена Наказом Агентства з питань банкрутства підприємств від 27.06.1997 № 81 [32].
2. Методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню своєчасних заходи щодо запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу, затверджені Наказом Мінтрансу від 10.02.2003 № 92 [33].
3. Модель Андрущак Є.М. [1, с. 19-20]
, Де (1.13.)
Z - інтегральний показник для визначення рівня загрози банкрутства,
N i - відношення i-го показника фінансового стану до його нормативного значення,
n - кількість показників (у даній моделі n = 3),
N 1 - коефіцієнт абсолютної ліквідності, поділений на його нормативне значення = 0,2,
N 2 - коефіцієнт концентрації власного капіталу, поділений на його нормативне значення = 0,5,
N 3 - показник рентабельності власного капіталу, поділений на його нормативне значення = 0,1 +1,1 b 3 (де b-річний темп інфляції).
Модель дає можливість на основі значень відхилень відповідних показників від нормативного розрахувати Z, причому відхилення в кращу сторону повинні зменшувати показник Z, а в гірший - збільшувати його. Врахувати знак допомагає функція:
(1.14.)
Оскільки , То, можна представити у вигляді формули (1.15.):
(1.15.)
Вибір показників фінансового стану не є випадковим. З показників ліквідності та платоспроможності були обрані коефіцієнти абсолютної ліквідності та концентрації власного капіталу (автономії), з показників рентабельності - коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Винятком стала група показників ділової активності, оскільки в цю групу входять показники оборотності. Враховуючи особливості в тривалості операційного циклу на різних підприємствах, яка залежить від специфіки їхньої діяльності, складно встановити універсальний нормативний рівень даних показників.
Коли всі показники N i на нормативному рівні і краще за нього Z = 0. Більшому значенню Z відповідає більша ймовірність банкрутства. Коли перші два показники приймають найгірші значення (= 0), рентабельність власного капіталу = 0 (відсутність прибутку), рівень загрози банкрутства (Р) може бути оцінений як високий.
4. Моделі Колесар К. і Резникової Т.А., Проскура Є.Ю. Запропоновано інтегральні показники для визначення загрози банкрутства, які розраховуються сума значень коефіцієнтів помножених на відповідний ваговий коефіцієнт. Однак точні значення вагових коефіцієнтів можуть бути розраховані на основі емпіричного аналізу значної кількості підприємств мінімум за 5 років при несуттєвому зміні зовнішніх умов. Таких даних у України немає.
На рис. 1. графічно представлена ​​залежність ймовірності банкрутства Р від показника Z як монотонно зростаюча функція від Z.
Рис. 1.1.
Залежність ймовірності банкрутства Р від показника Z
SHAPE \ * MERGEFORMAT
P
1
0 Z

Джерело: [1, c. 127]
5. Дискримінантний модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства (розрахована О. Терещенко). Дікрімінантний аналіз грунтується на емпірично-індуктивному способі дослідження фінансових показників з широким застосуванням елементів економетричного моделювання. Він має дві фази: фазу виведення дискримінантної функції і фазу класифікації (угруповання об'єктів у відповідності зі значенням інтегрального показника). Базовий алгоритм побудови лінійної багатофакторної дискримінантної функції можна відобразити в такій формі
Z = a 0 + a 1 x 1 + a 2 x 2 + ... + a p x p, де (1.16.)
Z - залежна змінна (інтегральний показник фінансового стану підприємства)
x 1, x 2 ... x p - незалежні змінні дискримінантної моделі
a 1, a 2 ... a p - параметри дискримінантної моделі, a 0 - вільний член дискримінантної функції, значення якого полягає у приведенні критичного значення показника Z (лінії розділу) до наперед визначено величиною, наприклад, до нуля.
Основний сенс економетричних розрахунків у рамках побудови дискримінантної моделі зводиться до визначення її параметрів. Відповідні розрахунки базуються на необхідності дотримання дискримінантного критерію ( ):
, (1.17.)
де QSb (a) - міжгрупова дисперсія залежної змінної, QSw (a) - внутригрупповая варіація залежної змінної. Отже, дискримінантні коефіцієнти повинні бути підібрані так, щоб було максимальним. Завдяки такому підходу забезпечується мінімізація відсотка неправильної класифікації, тобто помилкового віднесення підприємства до тієї чи іншої групи. Для тестування рівня дотримання загального дискримінантного критерію, тобто умови максимально чіткого розмежування груп досліджуваних елементів, рекомендується використовувати критерій, який носить назву «лямбда Вілкса» (Wilk's Lambda) і описується таким алгоритмом .
Інструментарій побудови економетричний оцінки ймовірності банкрутства на основі дискримінантного аналізу застосуємо в процесі обробки емпіричних даних про фінансове становище 850 вітчизняних підприємств усіх галузей господарства та видів економічної діяльності.
У результаті виїдена дискримінантний модель у вигляді
Z = 1,04 x 1 + 0,75 x 2 + 0,15 x 3 +0,42 x квітня +1,8 x 5 - 0,063 x 6 -2,16, де (1.18.)
X 1 - коефіцієнт покриття. Характеризує рівень дотримання «золотого правила» фінансування, тобто здатність підприємства забезпечити фінансову рівновагу в довгостроковому періоді;
X 2 - коефіцієнт фінансової незалежності (автономії). Відноситься до групи показників, що характеризують структуру капіталу підприємства, його незалежність від позикових коштів. Показує частку власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування. Рекомендовані значення структури капіталу тісно пов'язані з галузевою належністю підприємства;
X 3 - оборотність вкладеного капіталу. Характеризує групу показників оборотності і показує швидкість обігу інвестованого в підприємство капіталу. В аналітичних цілях достатність цього показника визначається галузевою належністю підприємства та обсягами його діяльності;
X 4 - коефіцієнт рентабельності операційних продажів по cash-flow. Відноситься до групи показників, що розраховуються на базі чистого грошового потоку від операційної діяльності. Характеризує ефективність основної діяльності підприємства і показує чистий грошовий потік від операційної діяльності, який припадає на одиницю виручки від реалізації та інших операційних доходів;
X 5 - рентабельність активів за cash-flow. Показує величину чистого грошового потоку від операційної та інвестиційної діяльності, який припадає на одиницю активів підприємства;
X 6 - коефіцієнт оборотності позикового капіталу. Розраховується як відношення чистої виручки від реалізації до позикового капіталу. Характеризує здатність підприємства погасити свою заборгованість за рахунок чистої виручки від реалізації.
Якщо Z <- 0,55, то фінансовий стан підприємства визнається незадовільним,
якщо , То однозначні висновки про якість фінансового стану підприємства зробити неможливо, потрібно додатковий експертний аналіз,
якщо Z> 0,55, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним.

Висновки до розділу 1
На підставі розглянутого чогось у розділі 1 можна зробити наступні висновки:
1. У процесі фінансового аналізу використовуються різні показники для отримання конкретного уявлення про ефективність діяльності підприємства за конкретний проміжок часу. Основними методами фінансового аналізу можна виділити: горизонтальний, вертикальний, трендовий аналізи, метод фінансових коефіцієнтів, порівняльний і факторний аналізи. У ході фінансового аналізу використовують такі види аналізу: 1. аналіз точки беззбитковості і СVP-аналіз; 2. регресійний аналіз; 3. факторний аналіз.
2. Найважливішим аналізом для визначення фінансового стану підприємства є визначення платоспроможності підприємства. Здатність підприємства вчасно і без затримки виплатити короткострокові зобов'язання утворюють ліквідність. У свою чергу ліквідність визначає наступні показники: 1. робочий капітал; 2. коефіцієнт покриття; 3. коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; 4. показник оборотності запасів; 5. коефіцієнт термінової ліквідності. Також для аналізу фінансових результатів необхідний аналіз грошових потоків. Для цього використовують такі коефіцієнти як коефіцієнт достатності грошових потоків і коефіцієнт реінвестування грошових коштів. Крім основних показників існують додаткові показники ефективності діяльності підприємства. У першу чергу, це економічна додана вартість або ЕVA, а також коефіцієнт стійкого зростання - SGR.
3. Для визначення правильного функціонування підприємства використовують дві методики - це методика аналіз фінансової стійкості підприємстві і методика діагностики ймовірності банкрутства. Аналіз стійкості фінансового стану дозволяє визначити, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом попереднього періоду. Методика діагностики ймовірності банкрутства виявляє здатність підприємства виконати свої поточні зобов'язання. Так для виявлення банкрутства підприємства використовуються кілька методик діагностики банкрутства. Найвідоміша методика - це визначення коефіцієнта Альтмана, який являє собою функцію від деяких показників, що характеризує економічний потенціал підприємства в результаті його роботи за минулий період. Крім методики Альтмана у сучасній практиці використовують методики наступний відомих вчених: Вінакора і Сміта, Фітцпатрік, Мервіна, Бівера, Таффлера, Лисиця, Чессер, Фулмера, Спінгета. Для діагностики банкрутства в Україні використовують такі методики: 1. проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможності підприємства; 2. методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу; 3. модель Андрущак Є.М., 4. моделі Колесар К., Резникової Т.А., Проскура Є.Ю.; 5. діскрімінатівная модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, розрахована О. Терещенко.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТОВ «АФОН»
2.1. Загальна характеристика підприємства та балансовий аналіз
Товариство з обмеженою відповідальністю «Афон» зареєстрований виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя 30 квітня 2004 року і створено на необмежений термін.
Підприємство створене шляхом об'єднання майнових внесків двох засновників у рівних частках з метою отримання прибутку. Статутний капітал у розмірі 20500 грн. Основною метою діяльності товариства є виробничо-господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку, використану на задоволення соціально-економічних інтересів учасників та членів трудового колективу Товариства.
Фірма має самостійний баланс, поточні та інші, включаючи валютні рахунки у філіях банків. ТОВ «Афон» керуються у своїй діяльності законодавством України, в т.ч. Законами України: «Про господарські товариства» Цивільним кодексом України, Господарським Кодексом України та Статутом підприємства.
Майно підприємства складається з основних фондів і оборотних коштів, а також інше належне йому на правах власності майно, вартість якого відображається у самостійному балансі підприємства, а також майно або кошти, безповоротно віддані суспільству юридичними або фізичними особами. Товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна: доходів від цінних паперів, кредитів банків та інших кредитів, капітального вкладення та дотацій бюджетів, придбаного в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у затвердженому законодавством порядку, відданими йому у власність учасниками, у тому числі вкладу в статутний капітал, продукцією виробленої товариством у результаті господарської діяльності, іншого майна, придбаного на умовах, не заборонених законом.
Основним узагальнюючим показником є ​​прибуток. Вона формується за рахунок надходження від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також витрат на оплату праці. Чистий прибуток, отриманий після покриття витрачених витрат, а також розрахунків з кредиторами і бюджетом, залишається у повному розпорядженні товариства. Збитки, які виникають в процесі діяльності товариства, відшкодовуються в першу чергу за рахунок резервного фонду, а за умов, якщо його не вистачає - за рахунок інших коштів, які є в суспільстві, у встановленому чинним законодавством України порядку.
Фірма працює на основі ліцензії № 406229 від 26.12.2007г. і надає спектр послуг з виконання, проектування електромонтажних робіт. Ці послуги такі:
1. Проектні роботи (для звичайних умов, для нового будівництва та капітального ремонту).
2. Проектування внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж і споруд.
3. Зведення несучих і огороджувальних споруд і конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж
4. Проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду і т.д.
Згідно з методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної звітності підприємства, затвердженого МФУ, Лист від 09.01.2001 р. № 053-41 (із змінами і доповненнями, внесеними листом Міністерства фінансів України від 10 січня 2002 року № 053-43) можна зробити висновок , що баланс підприємства повністю не несе помилок. З цього приводу можна виділити основні показники. Так вартість основних засобів, у тому числі залишкова вартість розраховується як первісна вартість за вирахуванням зносу:
На 01.01.2005р. це розраховується як: 14600-2000 = 12600 грн. На 01.01.2006р.: 15100-7100 = 8500 грн. На 01.01.2007р.: 19700-11700 = 8000 грн. На 01.01.2008р.: 25900-14900 = 11000 грн.
Загальна сума необоротних активів розраховується як сума залишкової вартості, незавершеного будівництва, залишкової вартості, довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в капіталі та інших довгострокових фінансових інвестицій, а також довгострокової дебіторської заборгованості та відстроченими податковими активами, а також інших необоротних активів. Оскільки на даному підприємстві немає нематеріальних активів, незавершеного будівництва і довгострокових фінансових інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості, а також відстрочених податкових активів, то нематеріальні активи розраховуються сумою основних засобів та інших необоротних активів. Тому на 2005р.: 12600 +0 = 12600 грн., Тому що у 2004 році інших необоротних активів не було представлено; на 2006р.: 8500 +1300 = 9800 грн.; на 2007р.: 8000 +1600 = 9600 грн.; на 2008р.: 11000 +300 = 11300 грн.
Не маловажну роль при фінансовому аналізі мають оборотні активи. При розрахунку чистої реалізованої вартості враховуються первісна вартість за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Оскільки на даному підприємстві резерв сумнівних боргів не представлені, то чиста реалізована вартість дорівнює початкової вартості і складає на 2005р. 25500 грн., На 2006 та 2007рр. 400 грн., А на 2008р. 300 грн.
Якщо говорити про загальну суму оборотних активів, то вона складається із запасів, векселів одержаних, чистої реалізованої продукції, дебіторської заборгованості за розрахунками, грошових коштів і їх еквівалентів, як у національній, так і в іноземній валюті, а також з інших оборотних активів.
Дані показники показують майновий стан підприємства. Тенденцію майнового стану можна простежити на підставі поданої таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Оцінка майнового стану підприємства
Показник
01.01.2005 (базовий)
01.01.2006
01.01.2007
01.01.2008
на початок року
на початок року
на початок року
на початок року
Абс. величина тис.грн.
% До підсумку балансу
Абс. величина тис.грн.
% До підсумку балансу
Відхилення від 2001р.,%
Абс. величина тис.грн.
% До підсумку балансу
Відхилення від 2002 р .,%
Відхилення від базового,%
Абс. величина тис.грн.
% До підсумку балансу
Відхилення від 2003 р .,%
Відхилення від базового,%
1. Необоротні активи
12600
30,66%
9800
9,81%
-22,22%
9 600,00
4,40%
-2,04%
-23,81%
11300
7,10%
17,71%
-10,32%
в т.ч. ОС (залишкова вартість)
12600
30,66%
8500
8,51%
-32,54%
8 000,00
3,67%
-5,88%
-36,51%
11000
6,91%
37,50%
-12,70%
2. Необоротні активи
27700
67,40%
3600
3,60%
-87,00%
160600,00
73,64%
4361,11%
479,78%
118800,00
74,67%
-26,03%
328,88%
в т.ч. виробничі запаси
0
0%
0
0%
0%
85 600,00
39,25%
0%
0%
0
0%
0%
0%
Всього активів:
41100
100%
99900
100%
143,07%
218 100,00
100%
118,32%
430,66%
159100,00
100%
-27,05%
287,10%
Джерело: розрахований автором за матеріалами бухгалтерської звітності підприємства
На підставі цієї таблиці можна зробити висновок такий, що стан активів збільшувалася протягом 2005 і 2006 років у порівнянні з базовим, а в 2007 році трохи знизилися по відношенню до попереднього, проте відхилення від базового складає 287,10%. Це говорить про позитивні зміни на підприємстві, так протягом своєї діяльності підприємство збільшує активи по відношенню до часу установи. Найбільшу частку в структурі активів займають оборотні активи, що в середньому становить близько 70%. Основне місце у формуванні активів займають грошові кошти та їх еквіваленти, також дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом. Якщо Оборотні активи показують стрімкий підйом, то необоротні всупереч нормативним значенням стрімко зменшуються. Сильний спад спостерігається впродовж 2005 і 2006 років. І лише в 2007 році вони стабілізуються, однак, як ми бачимо, відхилення від базового все одно негативне і складає -10,32%.
Одним з найважливіших характеристик даного підприємства є те, що протягом усього періоду існування підприємства немає довгострокової дебіторської заборгованості - це знижує частку повільно реалізованих активів. Але, не дивлячись на це, присутній дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, що складає заборгованість замовників за виконані роботи та надані послуги. Позитивним є те, що протягом даного періоду вона стрімко падає.
Необхідно також проаналізувати статті пасиву балансу. Як ми бачимо, головним недоліком є ​​те, що підприємство має непокритий збиток. Хоча протягом першого року існування підприємства спостерігається нерозподілений прибуток у розмірі 22200 грн. протягом наступних періодів функціонування компанії спостерігається значний спад даного показника. Так на 1 січня 2006 року ми маємо непокритий збиток у розмірі 12600 грн., Що перевищує попередній рік на 34800 грн. У наступному році підприємству вдалося знизити різницю даного показника, однак він як і раніше, характеризується непокритим збитком і становить 400 грн. У 2007 році знову йде збільшення непокритого збитку та його стан вже складає 1800 грн.
Несприятливим фактором для діяльності підприємства є кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги. Вона з кожним роком збільшується. Так якщо на 2005 рік її взагалі не було, то на 2006р. вона становить 85500 грн., на 2007 - 124700 грн., а в подальшому 139500 грн.
Хоча сприятливим є те, що поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом на протязі аналізованого періоду швидко падали й до 2007 року зовсім зникли.
Таким чином, на підставі проведеного попереднього огляду балансу ТОВ «Афон» за 20045-2008 роки, можна зробити висновок про незадовільну роботу підприємства і зростання поганих показників статей. У зв'язку з цим необхідно дати оцінку кредитоспроможності підприємства, що виробляється на основі аналізу ліквідності балансу.
Перш ніж перейти до оцінки кредитоспроможності зробимо аналіз форми 2 - звіту про фінансові результати. Простежити тенденцію можна на основі додатку Б.
Якщо подивитися на показники доходу від реалізації послуг, то можна зауваж, що протягом усього періоду спостерігається швидке зниження. На кінець 2006 року відхилення від базового 2004 склало -71,67%. Також можна помітити зниження собівартості реалізованої продукції. Це викликано тим, що підприємства в процесі свого існування вирішило змінити напрям своєї діяльності. На початковому етапі форма займалася крім електромонтажних робіт ще і поставкою товарів. У 2005 році компанія вирішила припинити даний вид діяльності. Як ми можемо помітити, дана політика призвела до несприятливих показниками фінансової діяльності.
Також цей негатив можна помітити на зниженні валового прибутку. Так у 2005 році валовий прибуток відрізнялася від базового на 65%. У 2006 році показник трохи зріс, однак все одно не перевищував базовий. Але тепер різниця склала всього -40%.
Як можна помітити, прибуток від фінансових результатів від операційної діяльності збільшився у 2006 році на 15,38% в порівнянні з 2004р. Але це мізерно мало, якщо врахувати, що в 2005р. показник перевищив первинний аж на 946,15%.
Таким чином, при аналізі фінансових результатів, що зміна діяльності суттєво поміняла співвідношення показників підприємства. Так на даному етапі свого існування компанія знаходитися не задовільному фінансовому становищі. Для більш глибокого аналізу діяльності розглянемо його ліквідність, платоспроможність, рентабельність, а також проаналізуємо його ділову активність.
2.2. Аналіз основних показників діяльності ТОВ «Афон». Діагностика банкрутства
Для аналізу ліквідності підприємства використовуються декілька показників. Проаналізуємо ситуацію даного підприємства на основі деяких з них.
Коефіцієнт покриття показує відношення оборотних активів до поточних зобов'язань. Цей показник має бути більше 1, і чим вище даний показник, тим вище впевненість, що поточні зобов'язання будуть погашені вчасно. Цей розрахунок представлений у додатку В.
Як ми коефіцієнт покриття відповідає нормам тільки в 2004 і 2006 роках, в інших він менше 1. Це говорить про те, що поточні зобов'язання не можуть бути погашені вчасно.
Але на підставі даного показника не можна робити кінцевий висновок про погану кредитоспроможності підприємства, так як даний показник дає статичне уявлення про наявність необхідних ресурсів для покриття зобов'язань. А також майбутні грошові потоки залежать від показників, які не включені в даний показник. На цій підставі можна порахувати норму і достатність грошових резервів. Так норма грошових резервів розраховується як відношення грошових коштів та грошових еквівалентів до суми оборотних капіталів. На даному підприємстві розрахунок можна представити в наступному вигляді:
Рік розрахунок показник
2004 27700/8400 0,04
2005 3600/91800 0,7
2006 160600/124700 0,37
2007 118800/1395000 0,6
На основі отриманих даних можна зробити висновок про те, найвищий рівень ліквідності спостерігався в 2005 році і становив 0,7, також можна помітити те, що в цей рік норма грошових резервів пройшла стрімке зростання в порівнянні з попереднім. Як ми бачимо, у наступному році показник характеризується зменшенням до 0,37. І тільки до 2007 року відбувається підвищення до 0,6. Це показує нам, що ТОВ «Афон» може платити за короткостроковими зобов'язаннями за допомогою своїх грошових коштів та еквівалентів.
При аналізі достатності грошових резервів даний показник розраховується як відношення грошових коштів та грошових еквівалентів до суми поточних зобов'язань.
Аналогічно представимо розрахунок цього коефіцієнта.
Рік розрахунок показник
2004 1200/8400 0,14
2005 2600/91800 0,02
2006 59500/124700 0,48
2007 71700/1395000 0,51
Таким чином, ми бачимо, що в 2005 році найменший показник, тобто підприємство майже не змозі оплатити свої поточні зобов'язання. І, можна зробити висновок, що в наступні роки коефіцієнт зростає і на початок 2008 року вже становить 0,51.
Таким чином, після аналізу коефіцієнта покриття ми бачимо, що при погашенні поточних зобов'язань підприємству доцільно використовувати свої грошові кошти та їх еквіваленти.
Для більш докладного аналізу ліквідності можна використовувати коефіцієнт швидкої ліквідності, який нам покаже платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Для розрахунку даного коефіцієнтів використовується відношення найбільш ліквідних коштів до поточних зобов'язань. Так на додатку В ми бачимо, що Протягом перших двох років показник сильно відхилений від базових значень. Тільки на 01.01.2007р. можна побачити те, що підприємство було здатне сплатити поточні зобов'язання. А вже в 2007 році показник перевищив нормативне значення, але різниця була не істотна. Тобто на даному етапі при невеликих умовах фірма могла забезпечити оплату своїх зобов'язань.
Однак лише за цим поданням не можна сказати, що стан підприємства незадовільно. Для більш цілісного сприйняття фінансової ситуації на підприємстві розглянемо коефіцієнт абсолютної ліквідності, який покаже ставлення грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Як видно з додатка В хоча протягом всього періоду коефіцієнт більше нуля, але в 2005 році, він був близький до нуля і до цього року коефіцієнт стрімко знижувався. Проте після 2005 року ми бачимо стрімкий підйом показника, що означає певна велика частина боргів, може бути сплачена негайно. У 2006 і 2007 роках ця частина склала 0,4-0,5 відповідно.
Для аналізу розширення своєї подальшої діяльності підприємства використовують розрахунок чистого оборотного капіталу, який розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Даний показник повинен бути більше нуля і підвищуватися. В аналізі даного підприємства можна побачити, що в 2005 і 2007 роках цей показник був негативний і досягав значних розмірів. Це говорить про те, що в ці роки на підприємстві не надавалося можливості сплата своїх поточних зобов'язань і розширення своєї подальшої діяльності. Найважливішим негативним моментом при аналізі даного показника я знаходжу те, що така негативна ситуація склалася на даний рік.
Після розрахунку ліквідності доцільно було б розрахувати платоспроможність даного підприємства. Це дасть нам уявлення про структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступеня фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.
Для розрахунку платоспроможності будемо використовувати такі коефіцієнти, як коефіцієнт платоспроможності, фінансування, забезпеченості власними обіговими коштами і коефіцієнт маневреності власного капіталу. Дані розрахунку подані в додатку В.
Коефіцієнт платоспроможності або автономії розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Даний показник повинен перевищувати значення 0,5. Так ми бачимо, що тільки в перший рік показник задовольняє нормативному значенню, проте в інші роки показник сильно відрізняється від норми. Це говорить про те, що питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність мізерно малий, тому підприємство залежить від авансованих у його діяльність коштів. Дану тенденцію показує, і розрахунок коефіцієнта фінансування представленого в додатку В. Він розраховується як співвідношення позикових і власних коштів. Тільки в 2004 році він був нижче 1. У наступні роки сильно відрізняється від нуля. Хоча сприятливим є те, що стрімко знижується, і, можливо, у наступні роки досягне свого нормативного значення. Таким чином, на даному етапі діяльності підприємство сильно залежить від позикового капіталу.
Для аналізу забезпеченості підприємства власними оборотними засобами використовуємо коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами представлений у додатку В. Він розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до велич оборотних активів. Можна помітити те, що в 2004 і 2006 роках показник позитивний, більше значення 0,1 і дорівнює 0,7 і 0,2 відповідно. У решту він негативний, а в 2005 році досягає -24,5. Це показує те, що на даних етапах свого життя фірма балу не в змозі забезпечити себе власними оборотними засобами.
Для того щоб зрозуміти, в чому причина розглянемо показник маневреності власного капіталу (додаток В) і з'ясуємо, яка частина власного капіталу вкладена в оборотні кошти, а яка капіталізована. Для розрахунку використовуємо відношення чистого оборотного капіталу до власного. Як слід було б очікувати, в 2004 і 2006 роках для фінансування поточної діяльності використовується власний капітал, який вкладений в оборотні кошти, а інші роки відбувається капіталізація.
У цілому після аналізу спостерігається несприятлива ситуація платоспроможності підприємства. Особливо яскраво вона виражена в 2005 і 2007 роках. Це говорить про те, що в ці роки фінансовий стан був не стійким і форма залежить від додаткових джерел фінансування.
Тепер розглянемо ефективність основної діяльності, тобто швидкість оборотності фінансових ресурсів. Для цього розглянемо докладно коефіцієнт оборотності активів, кредиторської та дебіторської заборгованостей, матеріал запасів, основних засобів, власного капіталу, а також термін погашення дебіторської і кредиторських заборгованостей. Розрахунки представимо у додатку В.
Для аналізу ефективності використанням підприємством всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення будемо використовувати коефіцієнт оборотності активів. Він розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства. З обчислень випливає, що протягом усього періоду показник знижується, тобто підприємство не ефективно використовує свої ресурси.
Подальшим пунктом дослідження буде розрахунок коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості - це відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості. За проробленим розрахунками видно, що підприємства протягом своєї діяльності з дуже малою швидкістю здатне обертати кредиторську заборгованість за даний період, що аналізується, а також можна побачити зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. При аналізі кредиторської заборгованості слід також звернути увагу на те, з якою швидкістю відбувається погашення кредиторської заборгованості. І як ми бачимо, термін, по-перше, дуже маленький, а по-друге, відбувається його збільшення всупереч зменшення, що характеризується несприятливим умовою.
Наступним логічним дослідженням стане аналіз оборотності дебіторської заборгованості та терміну її погашення. При цьому тенденція повторюється і відбувається стрімке зменшення швидкості оборотності кредиторської заборгованості, а, отже, і зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Також виглядає і термін погашення дебіторської заборгованості, тобто мало того, що він незначний він ще й підвищується.
Так як матеріальні запаси на підприємстві представлені тільки в 2006р., То аналіз їх оборотності є недоцільним. Більш докладно варто зупинитися на коефіцієнті оборотності основних засобів, який покаже ефективності використання основних засобів на підприємстві. Для його розрахунку використовується формула чиста виручка від реалізації послуг / середньорічна вартість основних засобів. І, як ми бачимо, всупереч правильному функціонуванню, спостерігається зниження показників. Це говорить про те, що підприємство неефективно використовує свої основні засоби. Також неефективно підприємство використовує і власний капітал. Це можна побачити зі стрімкого зниження показника коефіцієнта оборотності власного капіталу, який розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини власного капіталу підприємства.
Таким чином, можна зробити висновок, що при аналізі ділової активності ТОВ «Афон» виявляється незадовільний стан. Також проглядається нерентабельне використання коштів та неефективне їх вкладення. Це можна визначити на підставі аналізу рентабельності підприємства представленого в додатку В.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників як: коефіцієнт рентабельності активів, власного капіталу, діяльності та рентабельності продукції.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів, коефіцієнта рентабельності власного капіталу, коефіцієнта рентабельності діяльності та коефіцієнта рентабельності продукції.
Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів у дане підприємство.
Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.
Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво і збут і характеризує прибутковість основної діяльності підприємства.
Як ми бачимо з розрахунків, на підприємстві до 2006 року спостерігалося збільшення показників коефіцієнтів, а після різке зниження. Таким чином, на сьогоднішній день ми маємо несприятливу ситуацію, тобто підприємство неефективно використовує свої активи, вкладає кошти в дане підприємство, а також на господарська діяльність виявилася неефективною. Також протягом усього періоду відбувається зниження коефіцієнта рентабельності продукції, що говорить про зниження прибутковості основної діяльності.
Цей висновок був зроблений на підставі експрес аналізу. Для більш докладної картини розглянемо також інші методи.
Використовуємо факторний аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності та показника на основі диференціювання. Для цього виконаємо наступні розрахунки:
Коеф.абс. лікв =
ф.1. (р.260-р.100-р.110-р.120-р.130-р140)
ф.1р.620
Вплив 1 фактора (а)
Вплив 2 чинники (b)
Помилка
Дані розрахунків можна представити в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Факторний аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності та показника на основі диференціювання ТОВ «Афон»
рік
2004
2005
2006
чисельник (а)
27 700,00
3 600,00
75 000,00
знаменник (b)
8 400,00
91 800,00
124 700,00
Коеф.абс. лікв
3,297619048
0,039215686
0,601443464
2005-2004
2006-2005

-24 100,00
71 400,00

83 400,00
32 900,00
2005-2004
2006-2005
Вплив 1 фактора (а) =
-4,93974 E-09
1,52566 E-10
Вплив 2 чинники (b) =
32,74064626
0,014054424
помилка
-0,288968825
2,170212766
Джерело: обраховано автором за тематичними матеріалами звітів підприємства
На підставі цих даних можна зробити висновок про те, що на формування коефіцієнта абсолютної ліквідності в 2005-2004 рр.. вплив зробив 1-й фактор, тобто оборотні кошти за вирахуванням запасів, а от протягом 2006-2005 рр.. впливає другий чинник - поточні зобов'язання. Цей же висновок робився і раніше.
Наступним етапом мого дослідження буде факторний аналіз коефіцієнта рентабельності на основі індексного методу. Це можна порахувати за формулою:
Коеф. рентабельності діяльності
ф.2.р.220 або р.225

ф.2.р.035


Вплив 1 фактора (с)
Вплив 2 чинники (d)
Розрахунки представляємо в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Факторний аналіз коефіцієнта рентабельності ТОВ «Афон»
рік
2004
2005
2006
чисельник (c)
300,00
9800,00
400,00
знаменник (d)
1813400,00
590400,00
513700,00
Коеф. Рент. Деят
0,000165435
0,016598916
0,000778665
2005-2004
2006-2005
Вплив 1 фактора (с) =
32,66666667
0,040816327
Вплив 2 чинники (d) =
0,325576266
0,870088076
Джерело: розрахований автором за матеріалами бухгалтерських звітів підприємства
Можна помітити наступне вплив факторів протягом періоду діяльності: у 2005-2004 рр.. сильно впливає на рентабельність чистий прибуток, в 2006-2005рр. - Чистий дохід від реалізованої продукції.
Необхідно також розрахувати коефіцієнт стійкого зростання при постійних факторах. Цей розрахунок проводиться на підставі наступної формули:
, Де
A / S - коефіцієнт капіталомісткості (активи на продажу).
NP / S - коефіцієнт чистої рентабельності (чистий прибуток на продажу).
b - коефіцієнт нерозподіленого прибутку (1 - b) - це коефіцієнт виплат по дивідендах.
D / Eq - коефіцієнт відношення власних і позикових коштів.
Таким чином, розрахунок можна представити у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Розрахунок коефіцієнта стійкого зростання по ТОВ «Афон»
2004
2005
2006
A / S -
0,038877247
0,269308943
0,367140354
NP / S -
0,000165435
0,016598916
0,000778665
b -
1
1
1
D / Eq -
0,41
0,13
0,15
SQR =
0,006024096
0,074945634
0,00244152
Джерело: розрахований автором на основі балансу підприємства
Як ми бачимо максимальний річний приріст продажів, який базується на прогнозованих коефіцієнта ділової активності, коефіцієнти платоспроможності і виплати дивідендів дуже низький.
На підставі всього вищесказаного необхідно зробити висновок про те, що фінансовий стан на даному підприємстві незадовільний. Для поліпшення його стан необхідно провести реструктуризацію.
Наступним логічним пунктом даного дослідження буде діагностика банкрутства підприємства.
Діагностика банкрутства ТОВ «Афон»
Так як фінансова положення підприємства на основі аналізу основних показників діяльності підприємства, то необхідно провести діагностику банкрутства. Для цього будемо використовувати наступні методи: модель Вінакора і Сміта, модель Фітцпатрік, модель Мервіна. Розрахунки за даними методів представлені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Оцінка ймовірності банкрутства на основі моделей Вінакора і Сміта, Фітцпатрік і Мервіна
рік
Методика розрахунку
Для ПБО
на 1.01.2005
на 1.01.2006
на 1.01.2007
на 1.01.2008
Модель Вінакора і Сміта
чистий оборотний капітал / сума активів
ф.1. (р.260-р.620) / ф.1.р.280
0,47
-0,88
0,16
-0,13
Модель Фітцпат-ріка
прибуток / чистий власний капітал
ф.2р.220 або р.225 / ф.1 (р.380гр3 + р.380гр4) / 2
0,014706
0,69014
0,0204
чистий власний капітал / сума заборгованості
ф.1р.380 / ф.1 (р.480 + р.620)
3,892857
0,088235
0,16279
0,13548
Модель Мервіна
коефіцієнт покриття
ф.1 р.260/ф.1р.620
3,297619
0,039216
1,28789
0,85161
чистий зворотній капітал / сума активів
ф.1 (р.260-р.620) / ф.1р.280
0,47
-0,88
0,16
-0,13
чистий власний капітал / сума заборгованості
ф.1р.380 / ф.1 (р.480 + р.620)
3,892857
0,088235
0,16279
0,13548
Джерело: розрахований автором за тематичними матеріалами звітів підприємства
При розрахунку показника банкрутства на основі моделі Вінакора і Сміта можна з'ясувати співвідношення чистого оборотного капіталу до суми активів. На основі розрахунків (таблиця 2.5.) Можна побачити, що в 2005 і 2007 роках показник банкрутства був негативний. Це означає, що в цей час підприємство найбільш схильне до банкрутства.
Модель Фіцпатріка дає для аналізу банкрутства наступні коефіцієнти - це відношення прибутку до чистих власним капіталам, а також відношення чистого власного капіталу до суми заборгованості. Розрахувавши даним методом ми бачимо (таблиця 2.5.), Що з кожним роком співвідношення даних показників ставати нижче. Це свідчить про те, що в прибуток з кожним роком ставатиме більше по відношенню до власного капіталу, а відповідно останній збільшується в порівнянні до суми заборгованості. З цього випливає те, що підприємство все наближається з року в рік до свого повного банкрутства.
Мервін, вивчивши велику кількість підприємств, виявив 3 коефіцієнта, які передбачають банкрутство підприємства за 4-5 років. Це коефіцієнт покриття, а також запозичене з моделі Вінакора і Сміта відношення чистого оборотного капіталу до суми активів і з моделі Фітцпатрік відношення чистого власного капіталу до суми заборгованості. Якщо з останніми двома ми розібралися вище, і виявили тенденцію банкрутства, то на коефіцієнті покриття зупинимося докладніше. Як видно з таблиці 2.5. у 2005 і 2007 роках коефіцієнт нижче 1. Ця ж тенденція помітна була і з попередніх досліджень. Таким чином, можна зробити висновок про те, що в цих роках спостерігається критичне становище близьке до банкрутства.
Висновки до розділу 2
Після розгляду фінансового стану підприємства можна зробити наступні висновки:
1. При аналізі активів можна простежити сприятливу ситуацію, тобто повішення оборотних і необоротних активів. Однак при аналізі пасивів видно, що є непокритий збиток, кредиторська заборгованість. При аналізі звіту про фінансові результати видно, що знижується показник дохід від реалізації послуг і валового прибутку.
2. Після аналізу ліквідності підприємство опинилося неліквідним. Це було виявлено при аналізі кредитоспроможності, коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої і абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу. Так коефіцієнт покриття показав, що поточні зобов'язання підприємства не можуть бути погашені вчасно. Проте підприємство може оплатити свої короткострокові зобов'язання за допомогою своїх грошових знаків і їх еквівалентів. При аналізі швидкої ліквідності видно, що тільки в 2007р. фірма може оплатити свої зобов'язання. Однак коефіцієнт абсолютної ліквідності говорить нам про те, що, починаючи з 2005 року ТОВ «Афон» здатне сплатити негайно більшу частину своїх боргів. Проте чистий оборотний капітал говорить про те, що на підприємстві на даному етапі не можливості сплатити своїх поточних зобов'язань та розширити свою подальшу діяльність.
3. При оцінці платоспроможності спостерігається зниження платоспроможності підприємстві. Даний аналіз був зроблений на основі коефіцієнта платоспроможності, фінансування, забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу. Коефіцієнти платоспроможності та фінансування говорять про те, що власний капітал малий і підприємство залежить від авансованих коштів. Також видно з розрахунку коефіцієнта забезпеченості те, що підприємство в 2005 і 2007 було не здатне забезпечити себе власними оборотними засобами. Це відбувається через те, що в ці роки відбувається капіталізація, що показує коефіцієнт маневреності.
4. Після розгляду ділової активності та рентабельності підприємства показники не задовольняють нормативним значенням. Для цього розглядалися коефіцієнти оборотності активів, кредиторської та дебіторської заборгованостей, матеріал запасів, основних засобів, власного капіталу, а також термін погашення дебіторської і кредиторських заборгованостей. Якщо розглядати коефіцієнт оборотності активів, то можна побачити те, що протягом усього періоду відбувається його зниження, тобто підприємство неефективно використовує свої ресурси. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та її термін говорить про те, що підприємства протягом своєї діяльності з дуже малою швидкістю здатне обертати кредиторську заборгованість за даний період, що аналізується, а також можна побачити зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. А також можна помітити маленький термін погашення заборгованості і стрімке зменшення. При аналізі дебіторської заборгованості відбувається стрімке зменшення швидкості оборотності кредиторської заборгованості, а, отже, і зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнт оборотності основних засобів говорить про те, що підприємство неефективно використовує свої основні засоби. Також неефективно підприємство використовує і власний капітал. Це можна побачити зі стрімкого зниження показника коефіцієнта оборотності власного капіталу. При аналізі рентабельності використовуються наступні показники: коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.
5. Факторний аналіз довів правильність оцінок на підставі попередніх методів, так при аналізі ліквідності можна побачити, що на формування коефіцієнта абсолютної ліквідності в 2005-2004 рр.. вплив зробив 1-й фактор, тобто оборотні кошти за вирахуванням запасів, а от протягом 2006-2005 рр.. впливає другий чинник - поточні зобов'язання. Якщо подивитися на аналіз рентабельності підприємстві, то можна побачити те, що на підприємстві до 2006 року спостерігалося збільшення показників коефіцієнтів, а після різке зниження. Таким чином, на сьогоднішній день ми маємо несприятливу ситуацію, тобто підприємство неефективно використовує свої активи, вкладає кошти в дане підприємство, а також на господарська діяльність виявилася неефективною. Також протягом усього періоду відбувається зниження коефіцієнта рентабельності продукції, що говорить про зниження прибутковості основної діяльності. При розрахунку коефіцієнта рентабельності можна помітити наступне вплив факторів протягом періоду діяльності: у 2005-2004 рр.. сильно впливає на рентабельність чистий прибуток, в 2006-2005рр. - Чистий дохід від реалізованої продукції. При аналізі коефіцієнта стійкого зростання можна помітити те, що максимальний річний приріст продажів, який базується на прогнозованих коефіцієнта ділової активності, коефіцієнти платоспроможності і виплати дивідендів дуже низький.
6. Після того, як з'ясувалося незадовільний стан підприємства, було проведено діагностика банкрутства. Для цього використовувалися такі методи: модель Вінакора і Сміта, модель Фітцпатрік, модель Мервіна. Модель Вінакора і Сміта показала, що в 2005 і 2007 рр.. підприємство було схильне до банкрутства. Такі ж висновки можна зробити і на підставі наступної моделі Фітцпатрік, яка показує зменшення показників і наближення фірми до банкрутства. У методиці Мервіна крім розрахованих показників попередніми авторами також використовується розрахунок коефіцієнта покриття. Він також показав тенденцію того, що на даному етапі свого життя підприємство близько до банкрутства.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
У цій роботі було розглянуто фінансово-економічний аналіз ТОВ «Афон» у першому розділі були розглянуті теоретичні основи фінансового аналізу. У ході чого можна зробити такі висновки
1. У процесі фінансового аналізу використовуються різні показники для отримання конкретного уявлення про ефективність діяльності підприємства за конкретний проміжок часу. Основними методами фінансового аналізу можна виділити: горизонтальний, вертикальний, трендовий аналізи, метод фінансових коефіцієнтів, порівняльний і факторний аналізи. У ході фінансового аналізу використовують такі види аналізу: 1. аналіз точки беззбитковості і СVP-аналіз; 2. регресійний аналіз; 3. факторний аналіз.
2. Найважливішим аналізом для визначення фінансового стану підприємства є визначення платоспроможності підприємства. Здатність підприємства вчасно і без затримки виплатити короткострокові зобов'язання утворюють ліквідність. У свою чергу ліквідність визначає наступні показники: 1. робочий капітал; 2. коефіцієнт покриття; 3. коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; 4. показник оборотності запасів; 5. коефіцієнт термінової ліквідності. Також для аналізу фінансових результатів необхідний аналіз грошових потоків. Для цього використовують такі коефіцієнти як коефіцієнт достатності грошових потоків і коефіцієнт реінвестування грошових коштів. Крім основних показників існують додаткові показники ефективності діяльності підприємства. У першу чергу, це економічна додана вартість або ЕVA, а також коефіцієнт стійкого зростання - SGR.
3. Для визначення правильного функціонування підприємства використовують дві методики - це методика аналіз фінансової стійкості підприємстві і методика діагностики ймовірності банкрутства. Аналіз стійкості фінансового стану дозволяє визначити, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом попереднього періоду. Методика діагностики ймовірності банкрутства виявляє здатність підприємства виконати свої поточні зобов'язання. Так для виявлення банкрутства підприємства використовуються кілька методик діагностики банкрутства. Найвідоміша методика - це визначення коефіцієнта Альтмана, який являє собою функцію від деяких показників, що характеризує економічний потенціал підприємства в результаті його роботи за минулий період. Крім методики Альтмана у сучасній практиці використовують методики наступний відомих вчених: Вінакора і Сміта, Фітцпатрік, Мервіна, Бівера, Таффлера, Лисиця, Чессер, Фулмера, Спінгета. Для діагностики банкрутства в Україні використовують такі методики: 1. проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможності підприємства; 2. методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню своєчасних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу; 3. модель Андрущак Є.М., 4. моделі Колесар К., Резникової Т.А., Проскура Є.Ю.; 5. діскрімінатівная модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, розрахована О. Терещенко.
На теоретичній основі розглянутої в 1 розділі були зроблені розрахунки по ТОВ «Афон». На основі цих розрахунків зроблено висновки:
Після розгляду фінансового стану підприємства можна зробити наступні висновки:
1. При аналізі активів можна простежити сприятливу ситуацію, тобто повішення оборотних і необоротних активів. Однак при аналізі пасивів видно, що є непокритий збиток, кредиторська заборгованість. При аналізі звіту про фінансові результати видно, що знижується показник дохід від реалізації послуг і валового прибутку.
2. Після аналізу ліквідності підприємство опинилося неліквідним. Це було виявлено при аналізі кредитоспроможності, коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої і абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу. Так коефіцієнт покриття показав, що поточні зобов'язання підприємства не можуть бути погашені вчасно. Проте підприємство може оплатити свої короткострокові зобов'язання за допомогою своїх грошових знаків і їх еквівалентів. При аналізі швидкої ліквідності видно, що тільки в 2007р. фірма може оплатити свої зобов'язання. Однак коефіцієнт абсолютної ліквідності говорить нам про те, що, починаючи з 2005 року ТОВ «Афон» здатне сплатити негайно більшу частину своїх боргів. Проте чистий оборотний капітал говорить про те, що на підприємстві на даному етапі не можливості сплатити своїх поточних зобов'язань та розширити свою подальшу діяльність.
3. При оцінці платоспроможності спостерігається зниження платоспроможності підприємстві. Даний аналіз був зроблений на основі коефіцієнта платоспроможності, фінансування, забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу. Коефіцієнти платоспроможності та фінансування говорять про те, що власний капітал малий і підприємство залежить від авансованих коштів. Також видно з розрахунку коефіцієнта забезпеченості те, що підприємство в 2005 і 2007 було не здатне забезпечити себе власними оборотними засобами. Це відбувається через те, що в ці роки відбувається капіталізація, що показує коефіцієнт маневреності.
4. Після розгляду ділової активності та рентабельності підприємства показники не задовольняють нормативним значенням. Для цього розглядалися коефіцієнти оборотності активів, кредиторської та дебіторської заборгованостей, матеріал запасів, основних засобів, власного капіталу, а також термін погашення дебіторської і кредиторських заборгованостей. Якщо розглядати коефіцієнт оборотності активів, то можна побачити те, що протягом усього періоду відбувається його зниження, тобто підприємство неефективно використовує свої ресурси. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та її термін говорить про те, що підприємства протягом своєї діяльності з дуже малою швидкістю здатне обертати кредиторську заборгованість за даний період, що аналізується, а також можна побачити зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. А також можна помітити маленький термін погашення заборгованості і стрімке зменшення. При аналізі дебіторської заборгованості відбувається стрімке зменшення швидкості оборотності кредиторської заборгованості, а, отже, і зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Коефіцієнт оборотності основних засобів говорить про те, що підприємство неефективно використовує свої основні засоби. Також неефективно підприємство використовує і власний капітал. Це можна побачити зі стрімкого зниження показника коефіцієнта оборотності власного капіталу. При аналізі рентабельності використовуються наступні показники: коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.
5. Факторний аналіз довів правильність оцінок на підставі попередніх методів, так при аналізі ліквідності можна побачити, що на формування коефіцієнта абсолютної ліквідності в 2005-2004 рр.. вплив зробив 1-й фактор, тобто оборотні кошти за вирахуванням запасів, а от протягом 2006-2005 рр.. впливає другий чинник - поточні зобов'язання. Якщо подивитися на аналіз рентабельності підприємстві, то можна побачити те, що на підприємстві до 2006 року спостерігалося збільшення показників коефіцієнтів, а після різке зниження. Таким чином, на сьогоднішній день ми маємо несприятливу ситуацію, тобто підприємство неефективно використовує свої активи, вкладає кошти в дане підприємство, а також на господарська діяльність виявилася неефективною. Також протягом усього періоду відбувається зниження коефіцієнта рентабельності продукції, що говорить про зниження прибутковості основної діяльності. При розрахунку коефіцієнта рентабельності можна помітити наступне вплив факторів протягом періоду діяльності: у 2005-2004 рр.. сильно впливає на рентабельність чистий прибуток, в 2006-2005рр. - Чистий дохід від реалізованої продукції. При аналізі коефіцієнта стійкого зростання можна помітити те, що максимальний річний приріст продажів, який базується на прогнозованих коефіцієнта ділової активності, коефіцієнти платоспроможності і виплати дивідендів дуже низький.
6. Після того, як з'ясувалося незадовільний стан підприємства, було проведено діагностика банкрутства. Для цього використовувалися такі методи: модель Вінакора і Сміта, модель Фітцпатрік, модель Мервіна. Модель Вінакора і Сміта показала, що в 2005 і 2007 рр.. підприємство було схильне до банкрутства. Такі ж висновки можна зробити і на підставі наступної моделі Фітцпатрік, яка показує зменшення показників і наближення фірми до банкрутства. У методиці Мервіна крім розрахованих показників попередніми авторами також використовується розрахунок коефіцієнта покриття. Він також показав тенденцію того, що на даному етапі свого життя підприємство близько до банкрутства.
На основі даних фінансовий стан є незадовільним і тому можна зробити пропозиції для кращого функціонування підприємства у подальшому:
1. Збільшити ліквідність. Для цього необхідно збільшити обсяг оборотних активів, для того, щоб підприємство змогло покривати свої поточні зобов'язання. Збільшення оборотних активів слід здійснити шляхом збільшення чистої реалізованої вартості та грошових коштів та їх еквівалентів.
2. Для збільшення платоспроможності необхідне збільшення власних коштів, щоб підприємство не залежало від позикових. Це необхідно здійснити шляхом збільшення власного капіталу і зниження непокритого збитку.
3. Необхідно підвищити ділову активність для більшої швидкості оборотності фінансових ресурсів. Для цього слід підвищити чистий виторг від реалізації послуг. Для цього необхідно збільшення виробництва, що підвищить загальну виручку від реалізації послуг.
4. Для більш ефективного вкладення коштів в підприємство і раціонального їх використання необхідно підвищити рентабельність підприємства. Це відбудеться за рахунок того, якщо збільшаться активи й власний капітал.
Для реалізації даних пропозицій також необхідна правильна маркетингова стратегія, підвищення рівня кваліфікації персоналу, також якщо підприємство відновить діяльність з поставки продукції, то показники істотно збільшаться. Дана пропозиція викликано на основі того, що саме погіршення показників відбувається під час перетворення діяльності та зміни її виду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрущак Є.М. Діагностика банкрутства українських підприємств. - К.: Україна, 2004 - 140 с.
2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз. - М.: ДІС, 2007 - 128 с.
3. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2004-152с.
4. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація: Пер. з англ. / Наук. ред. перекладу чл.-кор. РАН І.І. Єлісєєва. Гол. редактор серії проф. Я.В. Соколов. - М.; Фінанси і статистика, 2006 - 625с.
5. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. - К.: Ніка-Центр, 1999 - 365 с.
6. Вакуленко Т.Г., Фоміна Л.Ф. Аналіз бухгалтерської звітності для прийняття рішень. - М.: Герда, 1999 - 566 с.
7. Градов А.П. Економічна стратегія фірми. - СПб.: Соціальна література, 2005 - 655с.
8. Грамотенко Т.А. Банкрутство підприємств: економічні аспекти. - М.: Пріор, 2000 - 256с.
9. Деркач Д.І. Аналіз виробничо-господарської діяльності підрядних-будівельних організацій. - М.: Фінанси і статистика, 2000 - 196 с.
10. Донцова Л.В. Аналіз бухгалтерської звітності. - М.: ДІС, 1999 -234 с.
11. Друрі К. Управлінський і виробничий облік. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003 - 1071с.
12. Дудар О. Основні напрямки розвитку системи управління фінансовими результатами економічної діяльності. К.: Банківська справа, 2003 - 50с.
13. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М.: Бухгалтерський облік, 2002 -528 с.
14. Жарковський Є.П., Романова К.Г., Романова С.С. Аналіз господарської діяльності будівельних організацій. - М.: Стройиздат, 1989 -322 с.
15. Журавльов В.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств. - Чебоксари: ЧІЕМ СПБДТУ, 1999 - 135с.
16. Ковальов А.І. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Центр економіки і маркетингу, 2000. - 480с.
17. Козлова О.І. Оцінка кредитоспроможності підприємства. М.: АРГО, 1999 - 274 с.
18. Колос Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. - М.: ЮНИТИ, 1997 - 352с.
19. Любушин Н.П. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 471с.
20. Макар'ян Е.К. , Герасименко Г.Л. Фінансовий аналіз. - М.: ПРІОР, 1999 -319 с.
21. Мазур І.І., Шапіро В.Д. Реструктуризація підприємств і компаній. - М.: Вища школа, 2000 - 587с.
22. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент. М.: Банки і біржі, 2006 - 400с.
23. Патров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. - М.: Фінанси і статистика, 2003 - 256с ..
24. Прикіна Л.В. Економічний аналіз підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2003 - 236с.
25. Рєзнікова Т.А., Проскура Є.Ю. Особливості оцінки рівня кризового стану для підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. - К.: Вісник, 2001 - 127 с.
26. Рішар Ж. Аудит і аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2002 - 235с.
27. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: Екоперспектіва, 2006 - 326с ..
28. Шмален Г. Основи і проблеми економіки підприємства. - М.: Фінанси і статистика, 2006 - 452с.
29. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 2005 - 213 с.
30. Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу підприємства. - М.: Юні-Глоб, 2002 - 232 с.
31. Закон України від 16.07.99 № 996 - ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
32. Міжнародні стандарти фінансової звітності. - М.: Аскер-Асса, 1999 -120 с.
33. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій, затверджена Наказом Агентства з питань банкрутства підприємств від 27.06.1997 № 81.
34. Методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню своєчасних заходи щодо запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу, затверджені Наказом Мінтрансу від 10.02.2003 № 92.
35. ПБО 25 «Фінансовий звіт малого підприємства», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39
36. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87
37. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87

Додаток А
БАЛАНС
АКТИВ
код рядка
на 1.01.2005
на 1.01.2006
на 1.01.2007
на 1.01.2008
1. Необоротні активи
Основні засоби
залишкова вартість
030
12 600,00
8 500,00
8 000,00
11 000,00
первісна вартість
031
14 600,00
15 100,00
19 700,00
25 900,00
знос
032
2 000,00
7 100,00
11 700,00
14 900,00
Інші необоротні активи
070
0
1300
1600
300
Усього по 1 розділу:
080
12 600,00
9 800,00
9 600,00
11 300
2. Оборотні активи
6 400,00
Запаси:
виробничі запаси
100
0,00
0,00
85 600,00
0,00
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізована вартість
160
25 500,00
400
400
300
первісна вартість
161
25 500,00
400
400
300
Дебіторська заборгованість за розрахунками
з бюджетом
170
1000,00
600
15100
46800
Грошові кошти та їх еквіваленти
в національній валюті
230
1200
2600
59500
71700
Усього по 2 розділу:
260
27 700,00
3 600,00
160 600,00
118 800,00
3. Витрати майбутніх періодів
270
800
86500
47900
29000
Баланс
280
41 100,00
99 900,00
218 100,00
159 100,00
ПАСИВ
1.Власне капітал
Статутний капітал
300
10 500,00
20 500,00
20 500,00
20 500,00
Резервний капітал
340
0
200
200
200
Непокритий збиток
350
22 200,00
-12 600,00
-400,00
-1 800,00
Усього по 1 розділу:
380
32 700,00
8 100,00
20 300,00
18 900,00
4. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
530
0
85 500,00
124700
139500
Поточні зобов'язання за розрахунками
з бюджетом
550
8400
3500
0
0
Інші поточні зобов'язання
610
0,00
2 500,00
0
0
Всього по 4 розділу:
620
8 400,00
91 800,00
124 700,00
139 500,00
5. Доходи майбутніх періодів
630
0
0
73100
700
Баланс
640
41 100,00
99 900,00
218 100,00
159 100,00
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Статті
код рядка
2005
2006
2007
1.Фінансова результати
Дохід виручка від реалізації продукції товарів, робіт, послуг
010
2176000,00
708500,00
616500,00
ПДВ
015
362600,00
118100,00
102800,00
Чистий дохід виручка від реалізації продукції
035
1813400,00
590400,00
513700,00
Собівартість реалізованої продукції
040
959400,00
293100,00
0,00
Валова
прибуток
050
854000,00
297300,00
513700,00
Інші операційні доходи
060
300,00
14000,00
200,00
Адміністративні витрати
070
785000,00
268412,50
499900,00
Витрати на збут
080
43400,00
7287,50
Інші операційні витрати
090
24600,00
22000,00
12500,00
Фінансові результати від операційної діяльності
прибуток
100
1300,00
13600,00
1500,00
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
прибуток
170
1300,00
13600,00
1500,00
Податок на прибуток від звичайної діяльності
180
1000,00
3800,00
1100,00
Фінансові результати від звичайної діяльності
прибуток
190
300,00
9800,00
400,00
Чистий
прибуток
220
300,00
9800,00
400,00
2. Елементи операційних витрат
матеріальні витрати
230
785000,00
217400,00
409000,00
витрати на оплату праці
240
31100,00
42400,00
66700,00
відрахування на соціальні заходи
250
12300,00
15900,00
24200,00
амортизація
260
5100,00
4600,00
5500,00
інші операційні витрати
270
19500,00
17400,00
7000,00
Усього:
280
853000,00
297700,00
512400,00

Додаток Б
Показники
2004 р . (Базовий)
2005 р .
2006 р .
Абсолютна величина тис.грн.
Абсолютна величина тис.грн.
Абсолютне відхилення тис.грн.
Відхилення,%
Абсолютна величина тис.грн.
Абсолютне відхилення тис.грн.
Відхилення,%
Відхилення від базового,%
Дохід виручка від реалізації продукції товарів, робіт, послуг
2 176 000,00
708 500,00
-1 467 500,00
-67,44%
616 500,00
-92 000,00
-12,99%
-71,67%
Собівартість реалізованої продукції
959 400,00
293 100,00
-666 300,00
-69,45%
0,00
-293 100,00
-100,00%
-100,00%
Валова
прибуток
854 000
297 300
-556 700,00
-65,19%
513 700,00
216 400,00
72,79%
-39,85%
Інші операційні доходи
300,00
14 000,00
13 700,00
4566,67%
200,00
-13 800,00
0,00%
-33,33%
Адміністративні витрати
785000
268412,5
-516 587,50
-65,81%
499900
231 487,50
86,24%
-36,32%
Витрати на збут
43400
7287,5
-36 112,50
-83,21%
0
-7 287,50
-100,00%
-100,00%
Інші операційні витрати
24600
22000
-2 600,00
-10,57%
12500
-9 500,00
-43,18%
-49,19%
прибуток
1 300,00
13 600,00
12 300,00
946,15%
1500
-12 100,00
-88,97%
15,38%
прибуток
300
9800
9 500,00
0,00%
400
-9 400,00
0,00%
0,00%
Податок на прибуток від звичайної діяльності
1000
3800
2 800,00
0,00%
1100
-2 700,00
0,00%
0,00%
прибуток
300
9800
9 500,00
0,00%
400
-9 400,00
0,00%
0,00%

Додаток В
Зведена таблиця фінансових показників підприємства
Показники
Нормативне значення
на 01.01.2005р.
на 01.01.2006р.
на 01.01.2007р.
на 01.01.2008р.
1 Аналіз майнового стану
Коефіцієнт зносу основних засобів
Зменшення
0,136986301
0,470198675
0,593908629
0,575289575
2 Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт покриття
> 1
3,297619048
0,039215686
1,287890938
0,851612903
Коефіцієнт швидкої ліквідності
0,6-0,8
3,297619048
0,039215686
0,601443464
0,851612903
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
> 0 Збільшення
0,142857143
0,02832244
0,477145148
0,513978495
Чистий оборотний капітал
> 0 Збільшення
19 300,00
-88 200,00
35 900,00
-20 700,00
3 Аналіз платоспроможності підприємства
Коефіцієнт платоспроможності
> 0,5
0,795620438
0,081081081
0,09307657
0,118793212
Коефіцієнт фінансування
<1 Зменшення
0,256880734
11,33333333
9,743842365
7,417989418
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами
> 0,1
0,696750903
-24,5
0,223536737
-0,17424242
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
> 0 Збільшення
0,590214067
-10,88888889
1,768472906
-1,0952381
4 Аналіз ділової активності
2005р.
2006р.
2007р.
Коефіцієнт оборотності активів
Збільшення
25,72198582
3,713207547
2,723753977
х
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Збільшення
37,23613963
5,525503042
3,888720666
х
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Збільшення
67,917603
68,25433526
16,23064771
х
Термін погашення дебіторської заборгованості
Зменшення
0,058894894
0,058604336
0,246447343
х
Термін погашення кредиторської заборгованості
Зменшення
0,107422521
0,723915989
1,028615924
х
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів
Збільшення
6,848130841
0
х
Коефіцієнт оборотності основних засобів
Збільшення
122,1144781
33,93103448
22,53070175
х
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
Збільшення
88,89215686
41,57746479
26,20918367
х
5 Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів
> 0, збільшення
0,004255319
0,06163522
0,002120891
х
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
> 0, збільшення
0,014705882
0,690140845
0,020408163
х
Коефіцієнт рентабельності діяльності
> 0, збільшення
0,000165435
0,016598916
0,000778665
х
Коефіцієнт рентабельності продукції
> 0, збільшення
2,031746032
1,945945946
1,232142857
х
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
519.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансово-економічний аналіз ТОВ Афон
Фінансово-економічний аналіз підприємства
Фінансово економічний аналіз шахти Південна
Фінансово економічний аналіз шахти Південна
фінансово-економічний аналіз діяльності автобусного парку
Фінансово-економічний аналіз господарської діяльності підприємства
фінансово економічний аналіз діяльності автобусного парку
Економічний аналіз ТОВ Регіна
Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ РУСАГРО Покровка
© Усі права захищені
написати до нас