Анотація
Мета дипломного дослідження - розробка пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності МУП м. Череповця «Електромережа».
Об'єктом дослідження є МУП м. Череповця «Електромережа».
Предмет дослідження - фінансово-господарська діяльність підприємства.
У першому розділі даного дипломного проекту розкрито сутність аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, його завдання, класифікація методів і прийомів аналізу.
У другому розділі дана характеристика підприємства МУП м. Череповця «Електромережа». Проведено аналіз складу і структури майна підприємства, аналіз використання трудових ресурсів, аналіз ліквідності і платоспроможності, аналіз ділової активності, аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.
У третьому розділі дані основні рекомендації щодо вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства. Запропоновано наступні заходи:
1. Зниження втрат електроенергії в електричних мережах;
2. Заходи щодо зниження дебіторської заборгованості;
3. Створення групи інших доходів.
Проведено розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів.
Зміст
Введення
Теоретичні основи економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства
Сутність аналізу фінансово-господарської діяльності
Зміст комплексного економічного аналізу
Система формування економічних показників як база аналізу фінансово-господарської діяльності
Класифікація методів і прийомів аналізу фінансово-господарської діяльності
Аналіз фінансово-господарської діяльності МУП «Електромережа» м. Череповця
Характеристика МУП «Електромережа» м. Череповця
Аналіз складу і структури майна
Аналіз використання трудових ресурсів
Оцінка ліквідності та платоспроможності
Аналіз фінансової стійкості підприємства
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Аналіз ділової активності підприємства
Пропозиції щодо вдосконалення фінансово-господарської діяльності МУП «Електромережа»
Заходи щодо зниження втрат електроенергії в електричних мережах
Робота з дебіторською заборгованістю
Створення групи інших доходів
Висновок
Список використаних джерел
Програми
Введення
Для сучасної економіки характерна посилюється нестабільність зовнішнього середовища. Події стають все більш непередбачуваними. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства дає можливість розробити необхідну стратегію і тактику розвитку господарюючого суб'єкта, на основі яких формується виробнича програма, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва.
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства - комплексний метод вивчення, вимірювання та узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських планів і на динаміку розвитку підприємства.
Мета аналізу полягає не тільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, але і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансово-господарської діяльності показує, за якими напрямками необхідно вести цю роботу, дає можливість виявити найбільш важливі аспекти і слабкі позиції у фінансовому стані підприємства. Результати аналізу показують, напрямки розвитку підприємства в конкретний період його діяльності. Головною метою аналізу є своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансово-господарської діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Тема випускної кваліфікаційної роботи актуальна в даний час, оскільки своєчасне і постійне відстеження динаміки показників фінансово-господарської діяльності підприємства дозволяє вчасно помічати ознаки неблагополуччя і приймати правильні управлінські рішення для успішного розвитку підприємства. Метою випускної кваліфікаційної роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Для досягнення мети випускної кваліфікаційної роботи необхідно вирішити наступні завдання:
Вивчити теоретичні основи аналізу фінансово-господарської діяльності;
Провести комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства і визначити найбільш слабкі позиції у фінансовому стані підприємства в даний момент;
Розробити заходи щодо вдосконалення фінансово-господарської діяльності й оцінити їх ефективність.
Об'єктом дослідження випускної кваліфікаційної роботи є підприємство міського господарства МУП «Електромережа».
Предметом дослідження є фінансово-господарська діяльність даного підприємства.
Джерелами інформації для виконання роботи є праці російських і зарубіжних авторів, закони РФ, а також річна бухгалтерська звітність підприємства за 2006 - 2008 рр..
Практична значимість даної випускної кваліфікаційної роботи полягає в тому, що результати аналізу фінансово-господарської діяльності та запропоновані заходи щодо її вдосконалення можуть бути використані керівництвом підприємства для прийняття управлінських рішень та впровадження на практиці розроблених проектів.
Теоретичні основи економічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства
Сутність аналізу фінансово-господарської діяльності та його роль в управлінні підприємством
Аналіз фінансово-господарської діяльності - це систематизована сукупність методів, способів, прийомів, використовуваних для одержання висновків і рекомендацій економічного характеру відносно певного суб'єкта господарювання.
Процедура проведення аналізу складається з поділу проблеми на складові частини, більш доступні для вивчення. З використанням спеціальних методів, способів, прийомів вирішуються окремі завдання, а їх об'єднання дозволяє отримати спільне рішення проблеми. [3.С.5]
Економічний аналіз спрямований на дослідження процесів, що виникають при створенні та продажу продукції (товарів, послуг). Оскільки створення та продажу продукції (товарів, послуг) передбачають ряд послідовних етапів (тематичних напрямків, видів діяльності), описуваних концепцією життєвого циклу систем, то і тематичними напрямками економічного аналізу є такі види діяльності, як проектна, інвестиційна, фінансова, виробнича та інші. Тематичні напрямки аналізу представлені на малюнку 1.
Виділяються такі тематичні види економічного аналізу, як економічний аналіз у проектній діяльності, інвестиційної діяльності, у фінансовій і виробничій діяльності і т.д. Оскільки виробнича і фінансова діяльність підприємства нерозривно пов'язані між собою, то вживається термін «фінансово-господарська діяльність». [3.С.5]
Рис. 1 Тематичні напрямки економічного аналізу
Предметом аналізу є діяльність конкретних господарюючих суб'єктів будь-якої форми власності, спрямована на отримання прибутку чи забезпечення збалансованості витрат і доходів, що вивчається комплексно з метою об'єктивної оцінки її ефективності та виявлення резервів її підвищення, а також забезпечення стійкості функціонування аналізованого господарюючого суб'єкта.
Мета аналізу фінансової діяльності конкретних господарюючих суб'єктів будь-якої форми власності - підготувати інформацію для прийняття управлінських рішень.
Інформація для прийняття управлінських рішень готується за трьома напрямками:
оцінка досліджуваних явищ;
діагностика, тобто встановлення причинно-наслідкових зв'язків і оцінка «сили впливу» окремих факторів на результат;
прогнозування наслідків прийнятих рішень.
Зрозуміти результати оцінки, діагностики та прогнозування можна, знаючи закони розвитку і функціонування систем. [4.С.70]
Зазначена мета передбачає, з одного боку, вивчення законів розвитку і функціонування систем для їх подальшого використання в економічному аналізі, а з іншого - вироблення методів аналізу, адекватних різним станам, стадіями, етапами розвитку систем і конкретним завданням аналізу.
В основі класифікації видів економічного аналізу лежить класифікація функцій керування, оскільки економічний аналіз є необхідним елементом кожної функції управління економікою (рис. 2). [3.С.7]
Рис. 2 Зміст економічного аналізу
У спеціальній літературі види економічного аналізу класифікуються не тільки за двома головними ознаками: змістом процесу і об'єктів управління. Види економічного аналізу, крім того, класифікують за:
суб'єктам, тобто хто проводить аналіз (керівництво й економічні служби, власники й органи господарського управління, постачальники, покупці, кредитні та фінансові органи);
періодичності (періодичний річний, квартальний, місячний, декадний, щоденний, змінний аналіз);
змісту і повноті досліджуваних питань (повний аналіз усієї господарської діяльності, локальний аналіз діяльності окремих підрозділів, тематичний аналіз окремих питань економіки);
методам вивчення об'єкта (комплексний, порівняльний, суцільний і вибірковий аналіз тощо)
Результати проведення комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства повинні дозволити практично в реальному масштабі часу приймати рішення щодо усунення негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Саме за допомогою систематичного фінансово-економічного аналізу можна перейти до розробки дієвої системи планування і прогнозування, рейтингової оцінки фінансового стану та інвестиційної привабливості підприємства, що є основою антикризового управління.
Зміст комплексного економічного аналізу
Основна відмінність комплексного аналізу - єдина мета і всебічність (системність) аналізу. Системність проявляється в певній логіці, в обгрунтованій послідовності розгляду показників фінансово-господарської діяльності, що представлено на малюнку 3. [4.С.86]
На практиці окремі види аналізу зустрічаються рідко, але необхідно знати найважливіші принципи їх організації та методи. На кожному рівні управління щодня приймається безліч рішень, обгрунтованих різними видами економічного аналізу.
Основою для прийняття рішень щодо регулювання виробництва є оперативний аналіз, для якого характерне моделювання господарських ситуацій, застосування стандартних рішень.
Рис. 3 Схема аналізу основних груп показників у системі комплексного економічного аналізу
Для вирішення завдань стратегічного управління, як правило, застосовується підсумковий комплексний економічний аналіз окремих підприємств, всебічний аналіз економічної перспективи їх розвитку.
Головне в комплексному аналізі - системність, ув'язка окремих розділів аналізу між собою, аналіз взаємозв'язку і взаємної обумовленості цих розділів і вихід результатів аналізу кожного блоку на узагальнюючі показники ефективності.
1.3 Система формування економічних показників як база аналізу фінансово-господарської діяльності
Співвідношення екстенсивності та інтенсивності розвитку виражається в показниках використання виробничих ресурсів. Обсяг виробництва у вартісному виразі і виручка від реалізації є результат дії всіх видів ресурсів.
У свою чергу, кожен показник використання ресурсів (фондовіддача, матеріаловіддача, продуктивність праці, оборотність оборотних коштів тощо) формується під впливом інших факторів - екстенсивних та інтенсивних. Для виявлення інтенсивності в чистому вигляді слід проводити поглиблений аналіз. Для цілей комплексного аналізу наведені вище показники використання ресурсів можна вважати інтенсивними факторами. На малюнку 4 представлені фактори, показники і кінцеві результати підвищення інтенсифікації та ефективності фінансово-господарської діяльності.
Управління ефективністю пов'язано з факторами інтенсифікації, які в сукупності характеризують техніко-організаційний рівень виробництва. Безпосередніми джерелами ефективності є виробничі ресурси, використання яких може бути екстенсивним і інтенсивним. Високі темпи підвищення ефективності можуть бути забезпечені тільки інтенсивними факторами.
Виробничі ресурси (засоби і предмети праці, жива праця) | Продуктивність праці або трудомісткість | Споживання (витрати) ресурсів (собівартість) |
Матеріаловіддача або матеріаломісткість | ||
Амортізаціоотдача засобів праці або амортізаціоемкость | ||
Оборотність основних виробничих фондів | Застосування (авансування) ресурсів | |
Оборотність оборотних виробничих фондів |
Рис. 4 Схема факторів і показників ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства
Кінцеві результати господарської діяльності характеризуються обсягом виробничої діяльності, фінансовими результатами, фінансовим станом і платоспроможністю організації. [3.С.90]
Господарська діяльність підприємства характеризується системою економічних показників, яка включає:
Показники використання основних виробничих засобів:
фондовіддача -,
фондомісткість -,
амортизація -,
де F - основні засоби;
N - обсяг продукції;
А - амортизації.
Показники використання матеріальних ресурсів:
матеріаловіддача -,
матеріаломісткість -,
де М - матеріальні розряди,
N - обсяг продукції.
Показники використання праці та заробітної плати:
продуктивність праці -,
трудомісткість -,
де R - показники використання праці,
N - обсяг продукції.
Показники обсягу, структури і якості продукції, створюваної в процесі використання перелічених та інших виробничих ресурсів:
де N - обсяг продукції,
F - основні засоби,
М - матеріальні розряди,
R - показники використання праці.
Одночасно спожиті ресурси формують сукупні витрати, або собівартість продукції:
де S - собівартість продукції,
А - амортизації,
М - матеріальні розряди,
U - оплата праці.
Різниця між обсягом продукції і її собівартістю визначає величину, динаміку і якість прибутку:
де П - прибуток,
N - обсяг продукції,
S - собівартість продукції.
На придбання застосованих ресурсів необхідно авансувати капітал, який характеризується величиною і структурою (необоротні і оборотний капітал):
де А к - авансований капітал,
F - основні засоби,
Е - оборотні кошти.
Оборотність капіталу характеризується показниками:
де - Оборотність капіталу,
N - обсяг продукції,
А к - авансований капітал,
е 0 - оборотність оборотних коштів,
Е - оборотні кошти.
Узагальнюючим показником ефективності фінансово-господарської діяльності є показник активів:
де R a - рентабельність,
П - прибуток,
А к - авансований капітал,
N - обсяг продукції.
Таким чином, кожен показник має своє значення і місце в системі контролю та аналізу, і лише комплексне використання всіх показників дає можливість всебічно та об'єктивно дослідити фінансово-господарську діяльність підприємства. [5.С.91]
1.4 Класифікація методів і прийомів аналізу фінансово-господарської діяльності
Характерними особливостями методів економічного аналізу є: використання системи показників; вивчення причин зміни цих показників, виявлення і вимірювання взаємозв'язку між показниками.
Система показників формується в ході планування, обліку і аналізу, розробки систем і підсистем економічної інформації.
Завданням аналізу є розкриття та вивчення причин (факторів) зміни показників, що входять в систему.
Виявити всі причини важко і практично недоцільно. Завдання аналітика полягає в тому, щоб встановити найбільш суттєві з них. [4.С.70]
Існують різні класифікації методів фінансового аналізу. Практика фінансового аналізу виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед можна виділити основні:
Горизонтальний аналіз (тимчасовий) - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний аналіз (структурний) - визначення структури підсумкових фінансових показників, з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.
Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника. За допомогою тренда ведеться перспективний прогнозний аналіз.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності за окремими показниками фірми, визначення взаємозв'язку показників.
Сравнительный анализ - это как внутрихозяйственный анализ сводных показателей отчетности по отдельным показателям фирмы, подразделений, цехов, так и межхозяйственный анализ показателей данной фирмы с показателями конкурентов, со средне отраслевыми и средними хозяйственными данными.
В качестве инструментария для финансового анализа широко используются финансовые коэффициенты. Это относительные показатели финансового состояния предприятия, которые выражают отношение одних абсолютных финансовых показателей к другим.
Анализ финансово-хозяйственной деятельности МУП «Электросеть» г. Череповца
2.1 Характеристика МУП «Электросеть» г. Череповца
Предприятие МУП «Электросеть» г. Череповца, основано в 1916 году. Запуск электростанции произошел в феврале 1916 года. Череповецкая городская электро-водопроводная станция объединяла четыре объекта: электростанция, водопровод, канализация, монтажное бюро. Основной задачей являлось снабжение водой и электрической энергией г. Череповца и железной дороги, спуск нечистот и проведение мелких монтажных работ.
На основании постановления Череповецкого горисполкома от 29 мая 1940 года с 1 июня водопровод и канализация были выделены в самостоятельную хозрасчетную единицу с самостоятельным балансом. Основными задачами электростанции остались: обслуживание города электроэнергией и проведение монтажных работ.
До 1920 года она находилась в ведении отдела коммунального хозяйства Череповецкого губисполкома, с 1920 по 1927 годы Череповецкого уездного коммунального отдела, с 1927 по 1930 годы подчинялась Череповецкому горкомхозу. С 1 января 1965 года Череповецкая городская электросеть была передана на областной бюджет Вологодскому областному энергоуправлению.
10 июня 1971 года Череповецкой городской электросети были переданы электрические сети г. Белозерска, п. Кадуй и Чебсары. Позднее переданы также сети Кириллова, поселков Вашки, Суда, Шексна.
В 1997 году Государственное предприятие «Череповецкая межрайонная электросеть» решением КУИ г. Череповца реорганизовано в Муниципальное унитарное предприятие «Череповецкая межрайонная электросеть». В этом же году МУП «ЧМРЭС» впервые получило в соответствии со своим статусом право самостоятельно участвовать в Региональной энергетической комиссии по тарифному регулированию.
2 июня 2004 года в соответствии с Постановлением мэрии города Череповца Муниципальное унитарное предприятие «Череповецкая межрайонная электросеть» переименовано в Муниципальное унитарное предприятие г. Череповца «Электросеть».
Объем годового потребления электроэнергии МУП «Электросеть» превышает 600 млн. кВт/ч.
Основними видами діяльності підприємства є:
передача и распределение электрической энергии, обеспечение потребителей в пределах располагаемой мощности;
обеспечение электроснабжения потребителей, подключение к сетям филиала в соответствии с заключенными договорами;
выполнение работ, определяющих условия параллельной работы в соответствии с режимами Единой энергетической системы в рамках договорных отношений;
обеспечение эксплуатации энергетического оборудования в соответствии с действующими нормативными требованиями, проведения своевременного и качественного ремонта энергетического оборудования, технического перевооружения и реконструкции энергетических объектов;
ремонт, техническое перевооружение и развитие элементов региональной энергосистемы.
В настоящее время череповецкие электрические сети входят в состав Вологодской энергетической системы. Предприятие осуществляет эксплуатацию и ремонт электрических сетей (линий и подстанций) напряжением 0,4 – 220 кВ, расположенных в шести административных районах западной части Вологодской области.
Основными промышленными потребителями электроэнергии являются ОАО «Северсталь», ОАО «Аммофос», ОАО Череповецкое производственное объединение (ЧПО) «Азот», ЗАО Специализированное предприятие (СП) «Агро-Череповец», ОАО «Северсталь-Метиз», гидросооружения Волго-Балтийского водного пути и электротяга Северной и Октябрьской железных дорог.
С объединенной энергосистемой Череповецкий энергоузел связан транзитными линиями 500 кВ Конаково – Череповец и Череповец – Вологда – Кострома, линиями 220 кВ Пошехонье – Череповец – 1,2 и двумя транзитными линиями 110 кВ Череповец – Вологда.
В составе МУП «Электросеть» организовано 10 производственных служб, цех ремонта оборудования по функциональному принципу и 7 районных распределительных сетей.
Эксплуатационно-ремонтное оборудование электрических сетей осуществляется по смешанной схеме:
капитальный ремонт линий и подстанций 35 – 220 кВ и техническое обслуживание средств диспетчерско-технологического управления, релейной защиты и автоматики выполняются в основном централизованно с базы предприятия;
капитальный и текущий ремонты распределительных сетей 0,4 – 10 – 35 кВ и частично оборудования подстанций проводятся персоналом районов электрических сетей с баз, расположенных в центрах административных районов.
МУП «Электросеть» является эксплуатационным, т.е. основной деятельностью является не производство продукции, а услуги по передаче и распределению энергии, учитывая потери в электрических сетях при передаче.
2.2 Оценка состава и структуры имущества
При анализе финансово-хозяйственной деятельности предприятия особое внимание уделяется изучению состояния, динамики и структуры основных средств, так как они занимают большой удельный вес в долгосрочных активах предприятия.
Основные фонды предприятия делятся на промышленно-производственные основные фонды (ППОФ) и основные фонды непроизводственного назначения (НОФ).
Производственную мощность предприятия определяют промышленно-производственные основные фонды. Кроме того, принято выделять активную часть (рабочие машины и оборудование) и пассивную часть фондов, а также отдельные подгруппы в соответствии с их функциональным назначением (здания производственного назначения, склады, рабочие и силовые машины, оборудование, измерительные приборы и т.д.).
Такая детализация необходима для выявления резервов повышения эффективности использования основных фондов на основе оптимизации их структуры.
В Приложении А представлены данные о движении основных средств предприятия за 2006 – 2008 гг. На основе этих данных составим таблицу 1 и проанализируем изменения в наличии и структуре основных фондов за данный период.
Из таблицы 1 видно, что наибольший удельный вес в структуре основных фондов занимают промышленно-производственные фонды, что является положительным для производственного процесса.
За рассматриваемый период наблюдается некоторое изменение в наличии и структуре основных фондов.
Таблиця 1.
Наличие, движение и структура основных фондов
Группа основных фондов | 2006 | 2007 | 2008 | |||
Наличие, тис. руб. | Питома вага,% | Наличие, тис. руб. | Питома вага,% | Наличие, тис. руб. | Питома вага,% | |
ППОФ | 248 883,96 | 72,56 | 314 349,27 | 75,84 | 358 750,89 | 77,71 |
НОФ | 94 138,80 | 27,44 | 100 148,42 | 24,16 | 102 883,01 | 22,29 |
Всего основных фондов |