Фінансовий аналіз підприємства 4

Зміст
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 3
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1 Зміст, предмет, цілі та завдання фінансового аналіза6
1.2 Баланс підприємства «НОКС» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11
РОЗДІЛ II.АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА «НОКС»
2.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу ... ... ... ... 17
2.2 Показники операційного аналізу ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
2.3 Аналіз рентабельності і ділової активності ... ... ... ... ... 25
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... 31

ВСТУП
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.
Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, яке відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, які впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін "фінанси" за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвиненою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.
Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки курсової роботи.
Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, яка полягає в тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів. У цих умовах перед менеджерами підприємств постає велика кількість питань, головними з яких є наступні:
Як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства для його подальшого розвитку?
Яким чином можна покращити управління фінансовими ресурсами?
Яким чином визначити показники фінансово-господарської діяльності, що забезпечують стійке фінансове стан підприємства?
На ці та інші важливі питання дає відповідь об'єктивний аналіз фінансового стану підприємства, яке дозволяє найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що кількість яких-небудь ресурсів є обмеженим, і в цих умовах домогтися максимального економічного ефекту можна не лише за рахунок регулювання обсягу виробництва, а й шляхом оптимального співвідношення різних ресурсів. Фінансові ресурси мають першорядне значення з усіх видів, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальними витратами часу в який-небудь інший вид.
Фінансовий аналіз підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і повністю підлеглий волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес- плану.
Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ та аналізу результатів фінансової діяльності підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України. У першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу підприємства, розглядаються поняття аналізу, а також вивчається інформаційна база проведення аналізу. Другий розділ роботи присвячений практичному аналізу та оцінці діяльності підприємства "НОКС", що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. Завданням цієї роботи є не тільки суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі підприємства "НОКС".

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1 Зміст, предмет, цілі та завдання фінансового аналізу

Суть методу аналізу будь-яких явищ і об'єктів полягає в тому, що процес пізнання починається з з'ясування загальної характеристики об'єкта, який вивчається. Так здійснюють його уявне розчленування на частини, кожна з яких вивчається окремо. Отримані знання підсумовують і синтезують.
Мета оцінки ФСП - встановлення причинно-наслідкових зв'язків у господарських процесах, оцінка рівня фінансового стану підприємства, виявлення основних закономірностей його розвитку і розробка обгрунтованих фінансових рішень на майбутнє.
Фінансовий стан підприємства - результат взаємодії всіх елементів системи підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз підприємства проводиться такими методами як:
1.Вертікальний і горизонтальний аналіз:
Таблиця 1.1. Схема побудови горизонтального аналізу балансу підприємства

Найменування статей	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютні зміни	Відносні зміни
1	2	3	4	5 = 4-3	6 = 5 * 100 / 3

Метою горизонтального аналізу є оцінка динаміки вартості майна, власного капіталу і зобов'язань в часі.
Технологія аналізу досить проста: послідовно в другій і третій колонках поміщають дані по основних статтях балансу на початок і кінець року. У західних уявленнях часто дані кінця року поміщають першими. Потім у четвертій колонці обчислюється абсолютне відхилення значення кожної статті балансу. В останній колонці визначається відносна зміна у відсотках кожної статті.
Вертикальний аналіз
Метою вертикального аналізу є визначення змін в структурі активів і пасивів підприємства. Технологія вертикального аналізу полягає в тому, що загальну суму активів підприємства (при аналізі балансу) і виручку (при аналізі звіту про прибуток) приймають за сто відсотків, і кожну статтю фінансового звіту представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.
За результатами вертикального аналізу балансу, звіту про фінансові результати, потрібно зробити висновки і рекомендації. Наприклад, при комплексному аналізі ефективності як структурного аналізу виступає аналіз структури капіталу: так, при дослідженні рентабельності власного капіталу зміна структури у бік збільшення позикового капіталу знижує частку власного капіталу, що проявляється у зростанні рівня рентабельності, дозволяє зробити висновок про структуру балансу та звіту про прибутку в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури.
2. Показники операційного аналізу.
Коефіцієнт зміни валового продажу служить цілям кількісної характеристики збільшення обсягу продажів поточного періоду по відношенню до обсягу валового продажу попереднього періоду. Розрахунок даного показника здійснюється за формулою
Виручку за поточний рік - Виручку за минулий рік
Виручку за минулий рік
Коефіцієнт валового доходу показує, яку частку валовий дохід займає у виручці підприємства. Розрахунок коефіцієнта здійснюється за формулою
Валовий дохід
Виручку
Коефіцієнт операційного прибутку показує ефективність основної (операційної) діяльності підприємства поза зв'язку з фінансовими операціями і нормами фіскального регулювання, прийнятими в країні. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:
.
Прибутковість продажів (коефіцієнт чистого прибутку) є підсумковою характеристикою прибутковості основної діяльності підприємства за період часу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою
.
3. Аналіз рентабельності.
Показники рентабельності дають уявлення про ефективність господарської діяльності підприємства.
Слід перерахувати деякі показники рентабельності:
а) рентабельність продажів:
Операційний прибуток
Рентабельність продажів
Виручку від реалізації
Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії. Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції.
б) рентабельність активів і власного капіталу.
Операційний прибуток
Рентабельність активів
Активи
Рентабельність активів - це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він висловлює віддачу, яка припадає на рубль активів компанії.
Чистий прибуток
Рентабельність власного капіталу
Власний капітал
Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання лише власних джерел фінансування підприємства. При розрахунку цього показника використовується чистий прибуток підприємства в поєднанні з величиною власного капіталу підприємства.
в) рентабельність оборотних активів.
Чистий прибуток
Рентабельність оборотних активів =
Оборотні Активи
Рентабельність оборотних активів показує віддачу кожної гривні, вкладеної в оборотні активи.
5.Аналіз ділової активності.
Одним з напрямків аналізу результативності є оцінка ділової активності аналізованого об'єкта. Ділова активність проявляється в динамічності розвитку організації, досягненні нею поставлених цілей, що відображають абсолютні вартісні і відносні показники.
Ділова активність означає зусилля, які підприємство прикладає для виходу на ринок продукції, праці, капіталу, а при аналізі фінансово-господарської діяльності цей термін застосовується для характеристики поточної ефективності виробничої і комерційної діяльності.
Група коефіцієнтів ділової активності показує наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, перш за все, у швидкості обороту його засобів.
Ділова активність у фінансовому аспекті знаходить своє відображення в оборотності коштів підприємства, яка виражається за допомогою відносних показників, які дуже важливі для організації з наступних причин:
а) від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту
б) з розмірами обороту, а отже, і з оборотністю пов'язана відносна величина умовно-постійних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожен оберт доводиться цих витрат
в) прискорення обороту на тій або іншій стадії кругообігу засобів тягне за собою прискорення обороту і на інших стадіях
Коефіцієнти (показники) ділової активності (таблиця 1.2.) Дозволяють оцінити ефективність використання власних коштів підприємства і виражаються в оцінці оборотності активів компанії. Показник оборотності активів відображає, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства.
Таблиця 1.2. Показники ділової активності підприємства "НОКС"

Показник	Розрахункова формула
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
Оборотність дебіторської заборгованості
Оборотність кредиторської заборгованості
Оборотність запасів
Оборотність активів

1.2. Баланс підприємства «НОКС»
Перш за все, розглянемо перелік і визначення основних понять, які служать основою для складання фінансових звітів підприємств.
Активи підприємства - це його ресурси, які повинні принести підприємству вигоди в майбутньому. Активи підприємства повинні належати йому (а не бути, наприклад, орендованими) і повинні бути раніше придбаними (а не знаходяться в стадії придбання).
Зобов'язання підприємства трактуються, як джерела придбання активів, запозичені на якийсь час у інших осіб (не власників підприємства).
Власний капітал підприємства розглядається як залишок активів після вирахування з них суми всіх зобов'язань. Іноді власний капітал називають чистими (тобто звільненими від боргів) активами. Власний капітал складається з інвестицій власників підприємства і величини прибутку, одержуваної в результаті господарської діяльності і залишеної (реінвестованого) підприємству.
Доходи являють собою збільшення активів підприємства, обумовлених головним чином виробництвом і постачанням товарів і послуг в рамках основної діяльності підприємства. Підприємство може одержувати доходи також від інвестиційної діяльності як результат володіння і продажу активів.
Витрати (витрати, витрати) являють собою зменшення активів або збільшення зобов'язань (пасивів) або поєднання того й іншого у зв'язку з виробництвом і постачанням товарів і послуг у рамках діяльності підприємства.
Прибуток підприємства за період часу - це різниця між доходами підприємства за даний період і його витратами, що викликали отримання цих доходів.
Наведені вище визначення є ключовими для формування балансу та звіту про прибуток. Баланс - це фінансовий звіт, що відображає стан засобів, зобов'язань і капіталу на певний момент часу в грошовому вираженні. Баланс складається з двох частин - активу і пасиву. Актив показує економічні ресурси підприємства, які повинні принести прибуток у результаті господарської діяльності. Пасив балансу відображає право власності на ці економічні ресурси і складається з капіталу і зобов'язань, які підприємство має перед кредиторами. Баланс може будуватися за двома ознаками - за ступенем збільшення або зменшення ліквідності активів.
Слід підкреслити, що формат розміщення основних статей балансу не відіграє вирішальної ролі, важливішою є правильна інтерпретація змісту кожної статті і вміння на основі кількісних значень статей баланс зробити правильні висновки. Автор має досвід ефективної співпраці з однією великою українською компанією, яка представляє собою холдинг, що складається з понад десятка окремих підприємств. Фінансовий менеджер цього холдингу з успіхом використовувала пропоновані нижче підходи до формування фінансової звітності у всіх підприємствах холдингу і для консолідованої звітності.
Нижче наведено характеристику основних понять балансу підприємства. Поняття "баланс" вживається тут і скрізь далі не як бухгалтерська категорія, а виключно як інформаційний опис активів підприємства та джерел їх фінансування.
У таблицях 1.3 та 1.4 наведено баланс і звіт про прибуток, що дають уявлення про підприємство за два роки.

Таблиця 2.4. Вертикальний аналіз звіту про прибуток

Звіт про прибуток за	2002	2003
Виручка	100.00%	100.00%
Виробнича собівартість:	74.66%	76.86%
Матеріальні витрати	42.75%	45.42%
Оплата прямого праці	15.00%	14.00%
Виробничі накладні витрати	13.58%	14.87%
Амортизація	2.91%	2.22%
Амортизація нематеріальних активів	0.41%	0.35%
Валовий дохід	25.35%	23.14%
Адміністративні витрати	4.50%	6.00%
Маркетингові витрати	10.50%	8.50%
Операційний прибуток	10.35%	8.64%
Прибуток / збиток від продажу активів	0.10%	0.43%
Дивіденди отримані	0.04%	0.11%
Прибуток до сплати відсотків і податків	10.49%	9.17%
Відсотки по облігаціях	0.91%	0.78%
Процентні платежі за довгостроковим боргом	0.26%	0.17%
Процентні платежі по банківській позичці	0.09%	0.11%
Прибуток до податку на прибуток	9.23%	8.12%
Податок на прибуток	2.77%	2.44%
Чистий прибуток	6.46%	5.68%

Представлені дані дозволяють зробити наступні висновки.
1. Частка оборотних коштів компанії становить приблизно половину активів компанії, причому з кожним роком вона зростає.
2. Частка основних засобів зменшується, незважаючи на придбання нового обладнання.
3. Частка короткострокових заборгованостей знаходиться на рівні однієї третьої від величини активів підприємства і не зазнає істотних змін.
4. Частка довгострокових заборгованостей компанії незмінно зменшується і на кінець 2003 року становить 11.68%.
5. Власний капітал компанії перебуває на рівні 50% від загальної суми його пасивів, що говорить про середній рівень ризикованості компанії стати банкрутом.
Як випливає з наведеного вище опису, горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства є ефективним засобом для дослідження стану підприємства та ефективності його діяльності. Рекомендації, зроблені на основі цього аналізу носять конструктивний характер і можуть істотно поліпшити стан підприємства, якщо вдасться їх втілити в життя.
2.2. Показники операційного аналізу.
2002р. 2003р.
А). Коефіцієнт зміни валових продажів = 17,07% 45,56%

Графік 2.1.
  Дані співвідношення чітко свідчать про те, що підприємство мало дуже суттєве збільшення продажів в 2003 році, в порівнянні з попереднім роком. У той же час темпи зростання обсягів продажів в 2002 році істотно знизилися і склали всього 17 відсотків. Слід зазначити, що таке зростання обсягів продажів у нормальних ринкових умовах говорить про порівняно високому рівні ефективності операційної діяльності підприємства.
2002р. 2003р.
Б). Коефіцієнт валового доходу = 25,35% 23,14%

Графік 2.2.
Слід очікувати, що зниження коефіцієнта валового доходу призведе до зменшення прибутковості продажів, якщо підприємство не знизить загальні, адміністративні або маркетингові витрати.
2002р. 2003р.
В). Коефіцієнт операційного прибутку =    10,49% 9,17%
Графік 2.3.

Графік 2.3.
По-перше, ці значення по роках закономірно нижче показника валового доходу. По-друге, ефективність діяльності компанії з точки зору операційної прибутку знизилася ще більш істотно в порівнянні з показником валового доходу. Це говорить про те, що менеджмент підприємства у 2003 році не зміг втриматися на незмінному в порівнянні з минулим роком відносному рівні загальних, адміністративних та маркетингових витрат. І це, в свою чергу, однозначно призведе до погіршення прибутковості продажів.
2002р. 2003р.
Г). Прибутковість продажів = 6,46% 5,68%

Графік 2.4.
Отримане зниження прибутковості продажів за елементами вже було пояснено вище при аналізі попередніх показників прибутковості. Слід також додати, що відносне зниження цього показника менше істотно в порівнянні зі зниженням показника операційного прибутку. Цього говорить про те, що фінансовий менеджер компанії, за рахунок залучення не дуже дорогих кредитів зміг злегка поліпшити становище компанії, не допустивши драматичного зниження показника чистого прибутку.
2.3. Аналіз рентабельності і ділової активності.
Аналіз рентабельності.
2002р. 2003р.
Рентабельність продажів = 10% 8%
Рентабельність активів = 16% 15%
Рентабельність власного капіталу = 20% 18%
Рентабельність оборотних активів = 17% 15%

Графік 2.5.
Зменшення рентабельності продажів підприємства "НОКС" характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію продукції (зменшення), а також оцінює частку собівартості в продажах. Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства.
За звітний період рентабельність активів знизилася, що є негативною тенденцією, низькі значення рентабельності активів характеризують низьку ефективність використання активів компанії.
Рентабельність власного капіталу характеризує збиток, що припадає на власний капітал і в даному випадку цей збиток дуже малий.
Чим нижче значення рентабельності оборотних активів, тим менш ефективно використовуються оборотні кошти.
Аналіз ділової активності.
Вивчаючи порівняльну динаміку абсолютних показників ділової активності, оцінюють відповідність їх оптимальному співвідношенню:

Таблиця 2.4. Показники ділової активності підприємства "НОКС"

Показник	2002	2003
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	6,2	6,4
Оборотність дебіторської заборгованості	4,5	3,7
Оборотність кредиторської заборгованості	6,4	11,3
Оборотність запасів	17,8	24,4
Оборотність активів	3,1	3,5

Графік 2.7.
На підставі даних (таблиця 2.4 та графіка 2.7) про коефіцієнти можна зробити наступні висновки:
1.коеффіціент оборотності власного капіталу не дуже малий, що свідчить про дію частини власних коштів, тобто про раціональність їх структури;
2.Коеффіціент оборотності активів має також непогане значення, що свідчить про середній оборотності капіталу, вкладеного в активи підприємства;
3.оборачіваемость дебіторської заборгованості зменшується з плином часу, але при цьому його значення свідчить про позитивні результати при управлінні поточними активами;
4.большое значення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості є поганим результатом і, крім того, значення коефіцієнта має тенденцію до увиличение.

Висновок
Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.
Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи і тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.
Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.
Стійка діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, які потрібні враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.
Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів. Великі обсяги готової продукції на складі свідчать про те, що дана продукція не дуже користується попитом через високу ціну, яка, у свою чергу, обумовлена ​​великою собівартістю.
Оскільки існує дві великі проблеми - проблема збуту та оптимізації кредиторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звичайно, шляхом зниження відпускних цін. Щодо кредиторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами.
Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на придбання нового обладнання чи на розширення виробничої та збутової діяльності.
Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу з тих пір, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів, роботи яких використовувались автором під час написання даної роботи, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчий попит сприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчий попит в будь-якій формі розуміє виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.
Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств.

Література
1. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз - Г.: ДІС, 1997.
2. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу - Г.: Фінанси і статистика, 1993.
3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін Фінансова діяльність підприємства, 1998.
4. Білик М. Державні підприємства як об'єкт фінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки / / Український журнал "Економіст" - 1999. № 1.
5. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту - К.: НІКА-ЦЕНТР, 1999.
6. Бріх Є. Основи фінансового менеджменту - К.: Молодь, 1994.
7. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз:. Аналіз звітності; Фінанси і статистика, 1996.
8. Коласса Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства: проблеми, концепції і методи - Г.: Фінанси, 1997.
9. Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік і аналіз фінансових активів - К.: "Фенікс", 1997.
10. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник, 2000р.