Міністерство освіти і науки Республіки Казахстан
Карагандинський Державний Університет
імені Є. О. букетна
Курсова робота
на тему: «ФУНКЦІЇ І ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ РК ЯК ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ КРАЇНИ»
Караганда 2008
ВСТУП
На ранніх стадіях розвитку кредитної системи було відсутнє чітке розмежування між центральними і комерційними банками.Комерційні банки широко використовували випуск банкнот як одне з джерел мобілізації капіталу. У міру розвитку кредитної системи відбувався процес централізації банкнотної емісії в небагатьох великих комерційних банках, в результаті чого монопольне право випуску банкнот закріпилося за одним банком, що користувався загальним довірою комерційних банків, чиї банкноти могли успішно виконувати функцію загального кредитного знаряддя обігу.
Спочатку такий банк називався емісійним чи національним, а в подальшому - центральним банком, що відповідало його чільного місця. Центральний банк служить віссю, центром кредитної системи.
З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:
¾ державні, капітал яких належить державі;
¾ акціонерні;
¾ змішані - акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі.
Незалежно від того, належить чи ні капітал центрального банку державі, історично між банком і урядом склалися тісні зв'язки. Уряд зацікавлений з надійності центрального банку в силу особливої ролі останнього в проведенні економічної політики уряду.
Незалежно від належності капіталу, центральний банк є юридично самостійним. Найчастіше він підзвітний або законодавчому органу, або спеціальної банківської комісії, утвореної парламентом. Істотна ступінь незалежності центрального банку є необхідною умовою ефективності його діяльності, яка нерідко вступає в протиріччя з короткостроковими цілями уряду.
У той же час незалежність центрального банку від уряду має відносний характер в тому сенсі, що економічна політика не може бути успішною без чіткого погодження і тісної ув'язки її основних елементів: грошово-кредитної і фінансової політики.
Республіка Казахстан має дворівневу банківську систему. Національний Банк Республіки Казахстан являє собою верхній рівень банківської системи країни.
Національний Банк Республіки Казахстан є центральним банком країни і відповідає за функціонування грошово-кредитної сфери. Основною метою діяльності Національного Банку є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан.
Досягнення Національним Банком основної мети, спрямованої на забезпечення стабільності цін у країні, цілком залежить від реалізації таких основних завдань як розробка та проведення грошово-кредитної політики держави, здійснення валютного регулювання та валютного контролю, а також сприяння забезпеченню стабільності фінансової системи.
Сьогодні, коли економіка Казахстану разом з іншими країнами переживає світова фінансова криза, тема цього курсового дослідження є актуальною і сучасною.
Метою курсової роботи є вивчення функцій і операцій Національного Банку Республіки Казахстан як центрального банку країни.
У відповідності з поставленою метою були сформульовані завдання курсової роботи:
¾ вивчити сутність, функції та операції центральних банків;
¾ визначити місце і роль центрального банку в кредитній системі країни;
¾ розглянути правовий статус, структуру, мету та завдання Національного Банку Республіки Казахстан;
¾ проаналізувати функції та операції Національного Банку Республіки Казахстан як центрального банку країни;
¾ вивчити грошово-кредитну політику Національного Банку Республіки Казахстан.
1. МІСЦЕ І РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В КРЕДИТНІЙ СИСТЕМІ КРАЇНИ
1.1 Сутність, функції та операції центральних банків
Банк (від італ. Banco - лава) - фінансова організація, установа, виробляє різноманітні види операцій з грошима і цінними паперами і що надає фінансові послуги уряду, підприємствам, громадянам і одне одному [14, 231]. Банки випускають, зберігають, видають у кредит, купують і продають, обмінюють гроші й цінні папери, контролюють рух грошових коштів, обіг грошей і цінних паперів, надають послуги щодо платежів і розрахунків.Розрізняють два основні різновиди банків, що утворюють разом дворівневу банківську систему країни [18, 209]:
1) центральний банк - головний державний банк країни, основна ланка грошово-кредитної системи держави; наділений особливими функціями, особливо правом емісії грошових знаків та регулювання діяльності комерційних банків. Центральний банк є «банком банків», органом, що допомагають державі, уряду налагоджувати грошове звернення, управляти бюджетом. Основними функціями є емісія грошей, зберігання золотовалютних резервів держави, кредитування і ведення рахунків комерційних банків та уряду, регулювання грошового обігу, контроль за діяльністю кредитних установ;
2) комерційні банки - найчастіше недержавні банки, що виконують широке коло банківських операцій, які обслуговують переважно підприємства, фірми, організації, установи і надають банківські послуги населенню. Основні функції комерційних банків - прийом внесків і надання кредитів, ведення рахунків, здійснення безготівкових платежів, виплата коштів за вкладами, купівля і продаж цінних паперів, валюти, надання послуг.
У дворівневої банківської системи банком першого рівня може бути тільки Центральний банк. У різних країнах він називається по-різному: Державний, Центральний, резервний, Національний і т.д.
З точки зору власності на капітал центральні банки бувають [12, 57]:
¾ державні, капітал яких належить державі (Великобританія, ФРН, Франція, Росія);
¾ акціонерні (США, Італія);
¾ змішані - акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (Японія, Бельгія).
Деякі центральні банки були відразу утворені в якості державних (у Німеччині, Росії); інші створювалися як акціонерні, а потім націоналізувалися (у Великобританії, Франції). Але не залежно від того, чи належить капітал центрального банку державі, історично між банком і урядом склалися тісні зв'язки. Уряд зацікавлений з надійності Центрального банку в силу особливої ролі останнього в проведенні економічної політики уряду. Однак не у всіх країнах уряд може диктувати свої умови Центральному банку, приклади наведені в Додатку 2 [3, 121].
Як правило, на чолі Центрального банку варто директорат з штатними та / або позаштатними його членами, які призначаються урядом або президентом держави на певний період часу.
Зазвичай Центральний банк виконує такі функції:
¾ у взаємодії з Урядом своєї країни розробляє та проводить єдину державну грошово-кредитну політику, спрямовану на захист, зміцнення і забезпечення стійкості національної валюти;
¾ монопольно здійснює емісію готівки і організовує їх обіг;
¾ встановлює правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності для банківської системи;
¾ здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає і відкликає ліцензії кредитних організацій і організацій, що займаються аудитом;
¾ здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій;
¾ регулює емісію цінних паперів кредитними організаціями відповідно до законів;
¾ здійснює самостійно або за дорученням Уряду всі види банківських операцій;
¾ здійснює валютне регулювання, включаючи операції з купівлі та продажу іноземної валюти;
¾ визначає порядок розрахунків з іноземними державами;
¾ організує і здійснює валютний контроль як безпосередньо, так і через уповноважені банки відповідно до законодавства.
Розглянемо більш детально деякі з основних функцій Центрального банку.
Збереження стабільної купівельної спроможності грошової одиниці і забезпечення ефективності системи грошових платежів і розрахунків - є основними завданнями, які Центральні банки переслідують в області грошово-кредитної політики.
Крім того політика Центрального банку є однією з важливих частин макроекономічного регулювання, спрямованого на досягнення економічного зростання, низького рівня інфляції та безробіття.
Виділяються такі основні інструменти, якими оперує Центральний банк для регулювання грошово-кредитної політики [2, 89]:
¾ зміна облікового відсотка;
¾ зміна норм обов'язкових резервів комерційних банків;
¾ операції на відкритому ринку (купівля і продаж державних зобов'язань).
Внаслідок зміни облікового відсотка відбувається регулювання здатності комерційних банків поповнювати резерви за рахунок короткострокових кредитів Центрального банку. Ставка облікового відсотка - це ставка відсотка, під який центральний банк надає кредити комерційним банкам для поповнення їхніх грошових резервів і кредитування клієнтів. Чим вище облікова ставка центрального банку, тим більш високий відсоток стягують комерційні банки за наданий ними кредит, і навпаки.
Обов'язковий резерв - встановлювані законодавчими та іншими нормативними актами норми резервування коштів, ресурсів господарюючими суб'єктами, організаціями. Між розміром резервів і здатністю банків до надання кредитів існує взаємозв'язок. Зростання кредитів, (і зобов'язань по депозитах), обумовлює необхідність збільшення резервів, і навпаки скорочення кредитів (депозитів) вивільняє резерви.
Тому, здійснюючи регулювання норм обов'язкових резервів банків, Центральний банк впливає на ринок позикового капіталу і кредитні операції.
Операції на відкритому ринку - один з елементів здійснення грошово-кредитної політики держави, що полягає в тому, що центральний банк купує і продає цінні папери (векселі, казначейські зобов'язання, облігації) на відкритому ринку, впливаючи тим самим на курс цінних паперів і одержуючи прибуток. За допомогою таких операцій збільшується або зменшується обсяг грошової маси в обігу. На відкритому ринку Центральний банк може продавати державні зобов'язання у разі, коли переслідується мета обмеження емісії грошей і обмеження здатності банків до надання кредитів і навпаки.
Крім основних інструментів регулювання грошово-кредитних звернень Центральний банк застосовує і так звані селективні методи регулювання, в якості яких можуть виступати:
¾ встановлення верхньої межі відсоткових ставок, які сплачуються банками за строковими вкладами;
¾ зміна маржі по операціях з біржовими, цінними паперами тощо.
У ринковій економіці Центральний банк здійснює купівлю та продаж як вітчизняної так і іноземної валюти. Коли уряд допускає перемінний курс національної валюти, Центральний банк може здійснювати інтервенцію для купівлі або продажу валюти, якщо уряд вважає, що обмінний курс став вище або нижче бажаного рівня. Коли уряд здійснює політику фіксованого валютного курсу, Центральний банк продає частину резервів іноземної валюти і купує вітчизняну, якщо прогнозується девальвація. У разі ревальвації (офіційне підвищення золотого змісту національної валюти або фактичне підвищення її валютного курсу) здійснюється зворотна операція. Якщо ж уряд допускає обмежені коливання обмінного курсу на свою валюту, Центральний банк лише періодично вступає в "гру", коли зміна курсу національної валюти перевищує певний граничний рівень.
Таким чином, грошово-кредитна політика - це проводиться урядом країни за допомогою Центрального банку курс і здійснювані заходи в галузі грошового обігу та кредиту, спрямовані на забезпечення сталого, ефективного функціонування економіки, підтримання в належному стані грошової системи. Основними складовими такої політики є операції на відкритому ринку, облікова політика, наявність обов'язкових резервів.
Грошова емісія. Емісія (від лат. Emissio - випуск) - випуск в обіг цінних паперів, грошових знаків у всіх формах [14, 278]. Емісія грошей означає не тільки друкування грошових знаків, а й збільшення всієї маси готівки і безготівкових грошей в обігу. Основні форми емісії: емісія кредитних грошей - банкнот, депозитно-чекова емісія, емісія цінних паперів.
У всіх країнах з плином часу відповідним Центральним банком було монополізовано право друку та випуску грошей. Хоча право карбування монет було частково надано Центральному банку, а частково відповідного уряду. Однак і в цьому випадку монети запускаються в обіг через Центральний банк [12, 134].
Банкноти тільки Центрального банку є необмежено «законним платіжним засобом» і тим самим засобом погашення боргів. Також Центральний банк встановлює правила поводження з грошовою масою і створює систему резервних фондів готівки. У разі посилюється інфляції це означає збереження централізованої системи лімітування і оперативного регулювання готівкової емісії. Коштами, що знаходяться в резервних фондах, можуть розпоряджатися тільки Правління Центрального банку та його обласні управління. Тільки з їх дозволу грошові знаки можуть бути переміщені з резервних фондів до оборотної каси (або операційну касу філій банків, при яких не відкриті резервні фонди). Власне ця операція і означає емісію - випуск готівкових грошей в обіг. Переміщення грошових знаків з оборотної каси до резервних фондів обумовлює вилучення грошей з обігу. Ця операція, відповідно до правил касового регулювання, здійснюється автоматично - при перевищенні лімітів оборотних (операційних) кас.
Організація міжбанківських розрахунків. Міжбанківські розрахунки є складовим елементом платіжного механізму держави. Безготівкові платежі між суб'єктами підприємницької діяльності ніяк не можуть бути завершені в межах одного банку. Так як, в основному, у суб'єктів підприємницької діяльності рахунки відкриті в різних банках, звідси неминуче виникають міжбанківські розрахунки. Вони являють собою систему здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими організаціями.
У світовій практиці склалися загальні принципи організації міжбанківських розрахунків, які засновані на наступних моделях:
¾ шляхом організації кореспондентських відносин між банками;
¾ через кореспондентські рахунки в установах Центрального бака;
¾ через клірингові установи;
Сьогодні більшість банків різних країн перейшли на електронну систему платежів, яка працює в режимі реального часу і дозволяє завершувати розрахунки між банками протягом операційного дня.
У складі Центральних банків є такий підрозділ як розрахункова палата, на яку покладено технічне проведення міжбанківських розрахунків на основі електронних технологій. Розрахункова палата побудована по дворівневому принципу:
¾ Центральна розрахункова палата, яка підкоряється безпосередньо Центральному банку;
¾ Регіональні розрахункові палати, які є структурними підрозділами територіальних управлінь Центральних банків.
У центральній розрахунковій палаті відкриваються технічні рахунки регіональних розрахункових палат, по яких фіксуються проведені за день операції. Ведення рахунків дозволяє проводити контроль за правильністю здійснення операцій по технічних кореспондентських рахунках регіональними розрахунковими палатами. Крім того, узагальнення відображеної за цими рахунками інформації дозволяє отримати досить чітку і ясну картину стану платіжного обороту між регіонами.
Контроль над діяльністю комерційних банків є однією з найважливіших функцій Центрального банку. В умовах ринкової економіки, банки, що є комерційними підприємствами, цілком можуть збанкрутувати. А банкрутства банків підривають довіру населення до банківської системи країни в цілому і дестабілізують економічну ситуацію. Тому основним завданням Центрального банку країни є контроль над діяльністю комерційних банків з метою недопущення банкрутства кредитних установ. Дане завдання реалізується за допомогою диференційованої системи заходів, пов'язаних з наглядом, контролем, подачею заявок і профілактикою.
Система контролю спрямована на скорочення зовнішніх і внутрішніх банківських ризиків. До зовнішніх банківських ризиків належать:
¾ ризик ліквідності (нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов'язань перед клієнтами);
¾ валютний ризик (збитки від несприятливої зміни валютного курсу в умовах відкритої валютної позиції);
¾ ризик облікової ставки (збитки від змін процентної ставки, яка встановлюється за кредитами Центрального банку, в умовах фіксованої процентної ставки за наданими кредитами);
¾ ризик по цінних паперах (збитки від зміни курсу цінних паперів, що знаходяться в портфелі банку).
Внутрішніми факторами банківського ризику вважають комерційні, пов'язані з людським фактором - кваліфікація персоналу і ділові якості керівників, виконавська дисципліна, якість аудиторської служби і ін, а також операційно-технічні ризики, що відображають ступінь працездатності систем, що забезпечують внутрішню роботу банку: системи безпеки, бухгалтерського обліку, матеріально-технічних засобів, засобів зв'язку, транспорту тощо
Для зниження внутрішніх ризиків проводяться такі процедури, як ліцензування, аудиторські перевірки, інспектування діяльності комерційних банків співробітниками Центрального банку.
Комерційні банки зобов'язані щомісячно надавати Центральному банку наступну інформацію:
¾ баланс з додатком розрахунку економічних нормативів;
¾ звіт про кредитний портфель;
¾ звіт про портфель цінних паперів;
¾ звіт про валюту і валютної позиції;
¾ звіт про ризик процентної ставки;
¾ звіт про надання та погашення спорідненими особами кредиту банку.
Управління банківського нагляду також вправі вимагати від банку надання будь-якої іншої інформації, навіть якщо вона віднесена до банківської службової або комерційної таємниці. Сюди, зокрема, відноситься інформація про великих кредитах.
Робота з банківського нагляду ділиться за трьома основними напрямками: загальний нагляд, інтенсивний нагляд та нагляд високого ступеня.
Загальний нагляд поширюється тільки на стабільно працюючі банки, які фінансово стійкі, дотримуються економічні нормативи, норми чинного законодавства, вказівки Центрального бака і т.д. Одним словом мають хорошу репутацію. Його здійснюють регіональні управління Центрального банку.
Інтенсивний нагляд застосовується до тих банків, які періодично порушують економічні нормативи та допускають незначні інші порушення, а також не відрізняються фінансовою стабільністю.
Нагляд високого ступеня застосовується по відношенню до банків, які систематично (два і більше разів протягом кварталу) порушують економічні нормативи, а також допускають інші грубі порушення або мають незадовільний фінансовий стан.
Повноваження Центрального банку в усуненні порушень виражаються в наступних заходах:
¾ обов'язковість для комерційних банків виконання вказівок Центрального банку;
¾ вимоги до засновників банків щодо фінансового оздоровлення банків, заміні їх керівників, реорганізації або ліквідації банків;
¾ стягнення штрафів;
¾ підвищення норм обов'язкових резервів;
¾ призначення тимчасової адміністрації по управлінню банком на період, необхідний для його фінансового оздоровлення;
¾ відкликання ліцензій на здійснення банківських операцій.
Наділення центрального банку вказаними повноваженнями дозволяє забезпечити ефективне функціонування дворівневої банківської системи. Для реалізації перелічених функцій центрального банку необхідна велика мережа регіональних установ, а так само центральний апарат.
Організаційна структура центрального банку представлена його основними органами управління, службами та підрозділами, кожне з яких наділяється відповідними повноваженнями і виконує строго певні функції. Орієнтовна структура Центрального банку наведена в Додатку [12, 265].
Таким чином, особлива роль центрального банку в кредитній системі полягає країни в тому, що він головним чином обслуговує комерційні банки і держава, будучи для них кредитором останньої інстанції. Він знаходиться у державній власності і на нього покладені функції загального регулювання діяльності кожного комерційного банку в рамках єдиної кредитної системи країни. Центральний банк покликаний приводити їхню діяльність у відповідність із загальною економічною стратегією держави, і виступає ключовим агентом державної грошово-кредитної політики.
1.2 Операції центральних банків
Центральний банк здійснює свої функції шляхом проведення банківських операцій, які, як і у будь-якого іншого банку, діляться на пасивні і активні. Пасивні - це операції з формування і залучення банківських ресурсів. А активні - операції з розміщення та видачі банківських ресурсів [8, 106].До пасивних операцій центральних банків відносяться:
¾ емісія банкнот (частка до 90-95% від всіх пасивів) є важливим джерелом ресурсів центрального банку. У наш час відмінено золоте забезпечення банкнот. Сучасний механізм емісії банкнот заснований на кредитуванні комерційних банків, купівлі державних паперів і збільшенні золотовалютних резервів. Забезпеченням банкнотної емісії є активи центрального банку. У цьому виявляється взаємозв'язок його пасивних і активних операцій. Розміри пасивної операції «емісія банкнот» залежать від його активних операцій: позик банкам, купівлі державних цінних паперів, іноземної валюти і золота;
¾ прийом депозитів кредитних установ становлять значну частину пасивів центральних банків. Центральні банки приймають від комерційних депозити, за якими виплачуються відсотки;
¾ зберігання капіталів та резервів комерційних банків. На рахунках центральних банків зберігаються кошти казначейства (міністерства фінансів) і інших урядових відомств. Комерційні банки відкривають у центральних банках безвідсоткові кореспондентські рахунки і спеціальний резервний рахунок;
¾ залучення коштів з-за кордону. Центральні банки можуть отримувати кредити від міжнародних фінансово-кредитних організацій або інших центральних банків. У ряді країн центральні банки вдаються до позик: випускають власні боргові цінні папери (облігації, векселі). Вони використовуються для проведення операцій на відкритому ринку і приймаються центральними банками в заставу при кредитуванні комерційних банків.
До активних операцій центральних банків відносяться:
¾ купівля / продаж золота та іноземної валюти;
¾ обліково-позичкові - купівля / продаж та врахування державних і комерційних векселів і зобов'язань. Центральні банки надають позики уряду і банків. Для покриття касових розривів (між поточним надходженням доходів та витратами бюджету) можуть бути надані позички казначейству терміном не більше одного року;
¾ ломбардне кредитування - позики під заставу цінних паперів. Короткострокові позики для підтримки ліквідності комерційних банків зазвичай надаються центральним банком під заставу простих і переказних векселів, державних цінних паперів та інших активів;
¾ інвестиційні - довгострокові вкладення в державні цінні папери. Здійснюються центральними банками з різними цілями. По-перше, купівля ними державних зобов'язань служить головною формою кредитування уряду для покриття бюджетного дефіциту. У портфелі центрального банку звичайно знаходиться дуже незначна частина державних цінних паперів. Основними кредиторами держави виступають не центральні банки, а комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, компанії та населення. По-друге, покупка центральними банками державних цінних паперів здійснюється з метою регулювання ліквідності банківської системи, грошової маси і курсу державних облігацій в ході проведення грошово-кредитної політики. Для збільшення ресурсів комерційних банків центральні банки використовують купівлю векселів у комерційних банків. Ця операція називається переобліком, так як центральний банк здійснює вторинну купівлю векселів, які комерційні банки купили у своїх клієнтів. Інший метод розширення ліквідності комерційних банків - купівля у банків державних цінних паперів із зобов'язанням центрального банку подальшого їх продажу через певний строк за заздалегідь фіксованою ціною;
Банківські інвестиції - це купівля банком цінних паперів. Інвестиції центрального банку складаються із вкладень в державні цінні папери. Купівля центральним банком державних зобов'язань у більшості промислово розвинених країн є головною і навіть єдиною формою кредитування уряду. Пряме кредитування держави, тобто надання банківської позики, в цих країнах практично відсутнє (наприклад, в США, Канаді, Японії, Великобританії, Швейцарії, Швеції) або обмежено законом (у ФРН, Франції, Нідерландах).
Слід звернути увагу на те, що в портфелі центрального банку знаходиться лише незначна частина державних цінних паперів, основна їх маса перепродується банком на ринку цінних паперів.
Відповідно основними кредиторами держави виступають не центральні, а комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, компанії, населення.
Важливою, а нерідко головною метою покупки центральним банком державних цінних паперів є регулювання ліквідності банківської системи та управління державним боргом в ході проведення грошово-кредитної політики.
Операції центрального банку відображаються в його балансі, який складається з активів і пасивів [6, 120]. До активних статтями пасиву належать:
¾ дорогоцінні метали;
¾ кошти в іноземній валюті, розміщені у нерезидентів;
¾ кредити в рублях, у тому числі кредити кредитним організаціям - резидентам і нерезидентам;
¾ цінні папери, включаючи державні папери;
¾ інші активи.
До пасивних статей відносяться:
¾ готівкові гроші в обігу;
¾ засоби на рахунках у Центральному банку, в тому числі Уряду, кредитних організацій - резидентів і нерезидентів;
¾ кошти в розрахунках;
¾ капітал;
¾ інші пасиви.
Кредитні операції Центрального банку не обмежуються сумою акумульованих кредитних ресурсів. Як банк першого рівня він здійснює видачу позичок на емісійній основі незалежно від стану пасивної частини свого балансу на дату видачі кредиту. Пасиви Центрального банку автоматично збільшується в міру надання кредиту.
Здійснювані Центральним банком кредитні операції відіграють підпорядковану роль по відношенню до організації платіжного механізму та грошового обігу країни: вони покликані забезпечити наявність залишку коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків у сумі, достатній для безперебійного функціонування міжбанківської системи та задоволення потреб обороту в готівці.
Кредити Центрального банку - це основне джерело державного внутрішнього боргу країни.
Безумовно, безпосереднє кредитування підприємств Центральним банком обмежена. Звичайно, не кожен підприємець і далеко не кожне підприємство може отримати кредит у центрального банку, це доступно не всім. Кредит видається господарюючим суб'єктам, що забезпечує діяльність Центрального банку (включаючи створення матеріально-технічної бази для випуску власної валюти). Практикується видача позичок співробітникам Центрального банку з коштів фонду матеріального заохочення.
2. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН ЯК Головною ланкою кредитної системи
2.1 Правовий статус, структура, цілі та завдання Національного Банку Республіки Казахстан
В даний час Республіка Казахстан має дворівневу банківську систему. Національний Банк Республіки Казахстан являє собою верхній (перший) рівень банківської системи Республіки Казахстан. Всі інші банки являють собою нижній (другий) рівень банківської системи за винятком Банку Розвитку Казахстану, що має особливий правовий статус.Організаційно-правове оформлення дворівневої банківської системи відбулося з прийняттям Закону Казахської РСР від 7 грудня 1990 року «Про банки і банківську діяльність в Казахській РСР». Подальше вдосконалення та реорганізація банківської системи, оформлення змін відбувалося з прийняттям Закону Республіки Казахстан від 13 квітня 1993 року «Про Національний банк Республіки Казахстан», Закону Республіки Казахстан від 14 квітня 1993 року «Про банки у Республіці Казахстан», Постанови Президента Республіки Казахстан від 15 лютого 1995 року N 2044 «Про затвердження Програми реформування банківської системи в Казахстані на 1995 рік», Указу Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, від 30 березня 1995 року «Про Національний банк Республіки Казахстан», Указу Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, від 31 вересня 1995 року «Про банки і банківську діяльність в Республіці Казахстан».
Національний Банк Республіки Казахстан є центральним банком Республіки Казахстан.
Завдання, принципи діяльності, правовий статус і повноваження Національного банку регулюються Указом Президента Республіки Казахстан, що має силу закону, «Про Національний банк Республіки Казахстан» [9].
Національний Банк Казахстану є юридичною особою, має самостійний баланс, діє на принципах повного госпрозрахунку і, спільно з підвідомчими йому підрозділами, являє собою єдину централізовану структуру з вертикальною схемою підпорядкування.
Національний Банк Казахстану має печатку із зображенням Державного герба Республіки Казахстан і зі своїм найменуванням. Структурні підрозділи Національного Банку Казахстану, що мають статус юридичної особи, мають свою печатку. Національний Банк Казахстану має власну емблему (рисунок 1). Центральний апарат Національного Банку Казахстану розташовується в м.Алмати.
Малюнок 1. Емблема Національного Банку Республіки Казахстан
Структура і загальна штатна чисельність Національного Банку затверджені Указом Президента від 31 грудня 2003 року № 1271 «Про затвердження Положення та структури Національного Банку Республіки Казахстан».
Відповідно до статті 12 Закону Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан» органами Національного Банку є Правління і Рада директорів.
Відповідно Законом Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан» та Положенням про Національний банк Республіки Казахстан, затвердженим Указом Президента Республіки Казахстан від 31 грудня 2003 року № 1271 Правління є вищим органом Національного Банку Республіки Казахстан і має право розглядати і приймати рішення з будь-якого питання, входить у компетенцію Національного Банку.
Правління складається з 9 чоловік. До складу Правління входять Голова Національного Банку та чотири посадові особи Національного Банку (заступники Голови), один представник від Президента Республіки Казахстан, два представники від Уряду Республіки Казахстан та голова Агентства Республіки Казахстан з регулювання та нагляду фінансового ринку та фінансових організацій (стаття 16 Закону Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан»). Члени Правління від Президента Республіки Казахстан, Уряду Республіки Казахстан та Національного Банку призначаються та звільняються, відповідно, Президентом Республіки Казахстан, Урядом Республіки Казахстан та Головою Національного Банку.
Порядок роботи Правління Національного Банку визначається його Регламентом [16]. Правління Національного Банку Казахстану знаходиться в місті Алмати.
Відповідно до статті 19 Закону Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан» органом оперативного управління Національного Банку є Рада директорів Національного Банку Казахстану.
До складу Ради директорів входять Голова, його заступники, керівники структурних підрозділів Національного Банку за поданням Голови. Склад Ради директорів затверджується Правлінням Національного Банку (стаття 19 Закону Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан»). В даний час в його складі 14 членів (Таблиця 1).
Рада директорів, відповідно до Закону Республіки Казахстан «Про Національному Банку Республіки Казахстан», приймає рішення з питань, що знаходяться у веденні Національного Банку, за винятком тих питань, які входять до компетенції Правління та Голови Національного Банку (або його заступників). Порядок роботи Ради Директорів визначається його Регламентом [15].
Таблиця 1 - Склад Ради директорів Національного Банку РК
| № | П.І.Б. | Посада |
| 1. | Сайденов Анвар Галімуллаевіч | Голова НБ РК |
| 2. | Акишев Даніяр Талгатовіч | заступник Голови НБ РК |
| 3. | Альжанов Батирбек Асилбековіч | заступник Голови НБ РК |
| 4. | Сартбаев Медет Максутовіч | заступник Голови НБ РК |
| 5. | Таджіяков Бісенгалі Шамгаліевіч | заступник Голови НБ РК |
| 6. | Бадирленова Жанат Рашитовна | директор Департаменту по роботі з персоналом |
| 7. | Герасименко Юрій Вікторович | директор Департаменту монетарних операцій |
| 8. | Дюга Наталія Миколаївна | директор Департаменту платіжного балансу і валютного регулювання |
| 9. | Жамаубаев Ерулан Кенжебековіч | директор Департаменту координації |
| 10. | Мажіта Дауренбек Мажітовіч | директор Департаменту по роботі з готівкою |
| 11. | Молчанов Сергій Миколайович | директор Департаменту інформаційних технологій |
| 12. | Мусаєв Руслан Наріманович | директор Департаменту платіжних систем |
| 13. | Шалгімбаева Нуртай Туяковна | директор Департаменту бухгалтерського обліку |
| 14. | Шаріпов Серік Бозлановіч | директор Юридичного департаменту |
Постановою Уряду від 3 вересня 2007 року № 762 було створено АТ «Національний аналітичний центр при Уряді та Національному Банку Республіки Казахстан» зі статутним капіталом у розмірі 2,0 млрд. тенге. Акціонерами організації є Національний Банк і Уряд з рівною часткою участі - по 50%.
Національний Банк підзвітний Президентові Республіки Казахстан, але в межах наданих йому законодавством повноважень незалежний у своїй діяльності.
Національний Банк координує свою діяльність з Урядом Республіки Казахстан, враховує у своїй діяльності економічну політику Уряду і сприяє її реалізації, якщо це не суперечить виконанню його основних функцій та здійснення грошово-кредитної політики.
Однією з особливостей функціонування Національного банку РК в ролі центрального банку держави є те, що при виконанні своїх завдань він не повинен керуватися метою отримання прибутку.
Статутний капітал Національного банку Казахстану належить державі і формується в розмірі 20 мільярдів казахстанських тенге шляхом передачі у розпорядження Національного банку Казахстану основних фондів та відрахувань від отриманого ним чистого доходу, а також коштів, що виділяються з республіканського бюджету. Статутний капітал служить забезпеченням зобов'язань Національного Банку РК.
Резервний капітал Національного банку Казахстану утворюється в розмірі статутного капіталу, поповнюється за рахунок чистого доходу і призначається виключно для компенсації втрат та відшкодування збитків по проведених операціях згідно з положенням, що затверджується Правлінням Національного банку Казахстану.
Основною метою Національного Банку Республіки Казахстан є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан. Для реалізації основної мети на Національний Банк покладаються такі завдання:
¾ розробка та проведення грошово-кредитної політики держави;
¾ забезпечення функціонування платіжних систем;
¾ здійснення валютного регулювання і валютного контролю;
¾ сприяння забезпеченню стабільності фінансової системи.
Основним завданням Національного банку Казахстану є забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти Республіки Казахстан.
Указом Президента Республіки Казахстан від 31 грудня 2003 року Національний Банк був реорганізований шляхом виділення з нього державної установи «Агентство Республіки Казахстан з регулювання та нагляду фінансового ринку та фінансових організацій», який здійснює державне регулювання та нагляд фінансового ринку та фінансових організацій.
Створення окремого регулятивного органу для нагляду за всіма учасниками фінансового ринку є важливим кроком у розвитку регулювання фінансового ринку. Світова практика показує, що така схема регулювання найбільш ефективною для розвитку фінансового сектору, фінансових інструментів і фінансових посередницьких послуг. Національний Банк буде тісно координувати свою діяльність із створеним Агентством фінансового регулювання та нагляду фінансового ринку та фінансових організацій.
2.2 Функції та операції Національного Банку Республіки Казахстан
Національний Банк України відповідно до покладених на нього завдань виконує наступні функції:¾ проведення державної грошово-кредитної політики в Республіці Казахстан;
¾ здійснення емісії банкнот і монет на території Республіки Казахстан;
¾ здійснення функції банку банків;
¾ здійснення функції банку, фінансового радника, агента Уряду Республіки Казахстан та інших послуг для Уряду та інших державних органів за угодою з ними;
¾ організація функціонування платіжних систем;
¾ здійснення валютного регулювання і валютного контролю в Республіці Казахстан;
¾ управління золотовалютними активами Національного Банку;
¾ здійснення контролю та нагляду за діяльністю фінансових організацій, а також регулювання їх діяльності з питань, віднесених до компетенції Національного Банку;
¾ здійснення довірчого управління Національним фондом Республіки Казахстан.
Національний Банк Республіки Казахстан представляє, в межах своєї компетенції, інтереси Республіки Казахстан у відносинах з центральними банками і банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях.
Національний Банк є єдиним державним органом, уповноваженим проводити грошово-кредитну політику.
Грошово-кредитна політика здійснюється шляхом встановлення:
¾ офіційної ставки рефінансування;
¾ рівнів ставок винагороди з основних операцій грошово-кредитної політики;
¾ нормативів мінімальних обов'язкових резервів;
¾ у виняткових випадках прямих кількісних обмежень на рівень та обсяги окремих видів операції.
З метою проведення державної грошово-кредитної політики Національний Банк Казахстану:
¾ регулює обсяг грошової маси в обігу;
¾ здійснює регулювання рівня банківських процентних ставок в Республіці Казахстан шляхом зміни офіційних ставок;
¾ купує і продає облігації, депозитні сертифікати, дисконтні та процентні цінні папери з термінами погашення не більше одного року, які Національний Банк Казахстану вважає придатними для забезпечення кредитів;
¾ здійснює операції з похідними фінансовими інструментами;
¾ виписує чеки і векселі в будь-якій валюті;
¾ вносить до Міністерства фінансів пропозиції з питань графіка випуску державних цінних паперів і погашення державного боргу з урахуванням їх впливу на ліквідність банківської системи і пріоритетів грошово-кредитної політики;
¾ встановлює цільові орієнтири зростання одного або декількох показників грошової маси в обігу;
¾ встановлює процентні ставки за своїми операціями;
¾ здійснює інтервенції на валютному ринку;
¾ встановлює норматив мінімальних обов'язкових резервів, що депонуються в Національному Банку Казахстану у тому числі з можливою диференціацією по термінах, обсягам і вилам залучених коштів (резервні вимоги);
¾ визначає види платіжних інструментів, що допускаються до обігу на території Республіки Казахстан, і встановлює правила їх обігу.
З метою реалізації грошово-кредитної політики Національний Банк Казахстану здійснює наступні види операцій:
1) надання позик;
2) прийом депозитів;
3) валютні інтервенції;
4) випуск короткострокових нот Національного Банку Казахстану;
5) купівля і продаж державних та інших цінних паперів, у тому числі з правом зворотного викупу;
6) переоблік комерційних векселів;
7) інші операції за рішенням Правління Національного Банку Казахстану.
Національний Банк Казахстану здійснює ліцензування, контроль і нагляд за фінансовими організаціями Республіки Казахстан.
Національний Банк Казахстану співпрацює з уповноваженим органом, центральними банками і наглядовими органами інших держав і має право обмінюватися інформацією, необхідною для здійснення ними контрольних функцій.
Національний Банк Казахстану проводить наступні операції в національній валюті:
1) надає кредити власникам банківських рахунків, відкритих в Національному Банку Казахстану на строк не більше одного року під забезпечення високоліквідними, безризиковими цінними паперами та іншими активами, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
2) переобліковуються комерційні векселі першокласних емітентів векселів з термінами погашення не більше одного року;
3) купує і продає державні цінні папери;
4) купує і продає депозитні сертифікати, боргові цінні папери, які Національний Банк Казахстану вважає придатними для забезпечення кредитів;
5) приймає депозити, здійснює платежі і перекази грошей, приймає на зберігання та управління цінні папери й інші цінності;
6) здійснює операції з похідними фінансовими інструментами;
7) при необхідності відкриває рахунки в банках і фінансових організаціях на території Республіки Казахстан і за її межами;
8) виписує чеки і видає векселі;
9) здійснює інші банківські операції, а також угоди від свого імені у відповідності зі своїми завданнями, якщо це прямо не заборонено цим Законом.
Активні і пасивні операції Національного Банку РК знаходять відображення в бухгалтерському балансі банку. В якості ілюстрації в Додатку 7 наведено консолідований баланс Національного Банку РК за станом на 31 грудня 2006 і 2007 рр.. [4] З балансу видно, що активи Національного Банку РК за станом на 31 грудня 2007 року на 43,4% складаються з інвестицій, наявних для продажу, на 37% - з вимог до банків і іншим організаціям, на 9,6 % - із золота, 7,7% - дебіторської заборгованості по операціях зворотного РЕПО. Пасиви Національного Банку РК за станом на 31 грудня 2007 року на 38,4% складаються з грошей в обігу, на 27,5% - з вимог банків та інших установ, 9,9% припадає на рахунки Національного Фонду Республіки Казахстан, 3,2 % припадає на рахунки Міністерства фінансів Республіки Казахстан, 0,4% припадає на резерви Фондів гарантування, на 9,9% випущені боргові цінні папери.
Національний Банк Казахстану представляє Президенту Республіки Казахстан річний звіт у термін, встановлений Президентом.
У 2007 році виконання завдань, що стоять перед Національним Банком Республіки Казахстан, ускладнилося високим ступенем неясності перспектив розвитку світового фінансового ринку і, відповідно, внутрішньої економіки. В умовах високого ризику подальшого погіршення ситуації на світовому фінансовому ринку центральні банки найбільших розвинених країн почали надавати допомогу своїм банківським системам для стабілізації ситуації.
У 2007 році річна інфляція в Республіці Казахстан склала 18,8% - це максимальний рівень за останні 7 років. Специфіка поточного моменту полягає в тому, що в умовах посилення інфляційного тиску і погіршення ситуації на фінансовому ринку перед Національним Банком Республіки Казахстан, як і перед іншими центральними банками, виникла певна дилема. З одного боку, необхідно забезпечити досягнення стабільності цін, а, з іншого - стабільність фінансової системи, зберегти умови для подальшого економічного зростання.
У цих умовах Національний Банк Республіки Казахстан прийняв рішення розробити Основні напрямки грошово-кредитної політики на два роки вперед, тобто на 2008-2009 роки [13]. При цьому крім реалізації основної мети особливу увагу приділено комплексу заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи.
Регулювання надлишкової ліквідності в іноземній валюті сприяла лібералізація валютного режиму. З 1 січня 2007 року Законом Республіки Казахстан «Про валютне регулювання та валютний контроль» [9] були повністю скасовані обмеження по капітальних операціях між резидентами і нерезидентами.
Основним інструментом грошово-кредитної політики першій половині 2007 року був випуск короткострокових нот. У січні-липні обсяг випущених короткострокових нот склав 3,8 трлн. тенге (в 2,1 рази більше, ніж у відповідному періоді 2006 року). Середньозважена прибутковість по нотах зросла з 4,69% у грудні 2006 року до 5,64% в грудні 2007 року.
Починаючи з 1 березня 2007 року, Національний Банк Республіки Казахстан приступив до випуску нот з термінами обігу до 1 року (до 1 березня випускалися ноти з терміном лише 28 днів). Випуск нот здійснювався з термінами обігу 28 днів (1 місяць), 3 місяці, 6 місяців і 1 рік.
У січні-липні 2007 року від банків другого рівня було залучено депозитів на суму 4,1 трлн. тенге, що на 34,5% менше, ніж у відповідному періоді 2006 року. Залишки за депозитами банків у Національному Банку Республіки Казахстан знизилися на 86,2% до 18,2 млрд. тенге на кінець липня 2007 року. Зниження обсягів депозитів банків у Національному Банку Республіки Казахстан було обумовлено зниженням їх привабливості порівняно з короткостроковими нотами.
На внутрішньому валютному ринку в січні-липні 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан виступав переважно як покупець іноземної валюти. Тим не менш, обсяги нетто-покупок іноземної валюти були несуттєвими - 291 млн. дол США.
За допомогою випуску короткострокових нот Національний Банк Республіки Казахстан не тільки повністю абсорбував тенговом ліквідність, отриману банками в результаті операцій Національного Банку Республіки Казахстан на внутрішньому валютному ринку (40,8 млрд. тенге) і в результаті зниження залишків на депозитах банків у Національному Банку Республіки Казахстан (113,4 млрд. тенге), а й частина надлишкової ліквідності банків (на 163,4 млрд. тенге).
Протягом 11 місяців 2007 року офіційна ставка рефінансування залишалася на рівні 9,0%, а ставка за залученими Національним Банком Республіки Казахстан депозитами від банків другого рівня - 4,5%. З 1 грудня 2007 року обидві ставки було підвищено до 11,0% і 5,5%, відповідно.
У другій половині 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан, реагуючи на зміну ситуації і вияв дефіциту ліквідності в банків, обумовленого глобальною кризою, робив кроки щодо забезпечення стабільності фінансової системи шляхом надання ліквідності банкам. Вибір на користь забезпечення фінансової стабільності був правильним, і по даному шляху пішли багато центральних банків, у тому числі розвинених країн.
З метою забезпечення банків короткостроковій тенговом ліквідністю Національний Банк Республіки Казахстан з серпня 2007 року збільшив обсяги проведення операцій зворотного РЕПО, почав проводити операції валютного СВОП під заставу іноземної валюти, а також під заставу залишків на кореспондентських рахунках банків у Національному Банку Республіки Казахстан у вільно-конвертованій валюті. Також Національний Банк Республіки Казахстан відновив практику дострокового погашення власних короткострокових нот.
Крім того, Національним Банком Республіки Казахстан була введена нова форма позик рефінансування, а саме короткострокові позики під заставу залишків на кореспондентських рахунках банків у Національному Банку Республіки Казахстан в національній валюті. Дані операції рефінансування проводилися з терміном 7 днів.
За період з серпня по грудень 2007 року Національним Банком Республіки Казахстан були проведені операції зворотного РЕПО в обсязі 723,9 млрд. тенге, операції валютного СВОП - 4043,1 млрд. тенге. Станом на кінець грудня 2007 року обсяг непогашеної банками заборгованості перед Національним Банком Республіки Казахстан за операціями зворотного РЕПО становив 4,0 млрд. тенге, за операціями валютного СВОП - 123,8 млрд. тенге.
Починаючи з серпня 2007 року, значно скоротився попит з боку банків на короткострокові ноти, в результаті чого в обіг випускалися ноти зі строками обігу тільки 28 днів. Обсяги операцій Національного Банку Республіки Казахстан по залученню депозитів проводилися в незначних обсягах. Це було пов'язано з відсутністю «вільної» ліквідності банків.
У результаті обсяги нот в обігу скоротилися до 228,9 млрд. тенге (в цілому за 2007 рік - зниження на 57,1%), обсяги депозитів банків у Національному Банку Республіки Казахстан - до 9,9 млрд. тенге (в цілому за 2007 рік - зниження на 92,4%).
На внутрішньому валютному ринку в серпні-грудні 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан виступав переважно як продавець іноземної валюти. Обсяг нетто-продажів іноземної валюти досяг 6,5 млрд. дол США.
Підсумком операцій Національного Банку Республіки Казахстан на внутрішньому ринку стало поповнення ліквідності банків другого рівня на 58,2 млрд. тенге за серпень-грудень 2007 року.
У серпні Національним Банком Республіки Казахстан був переглянутий механізм мінімальних резервних вимог. Зміни були спрямовані на скорочення бази резервних зобов'язань та розширення структури резервних активів, що дозволило банкам додатково вивільнити, за оцінкою, 150 млрд. тенге. Дані зміни вступили в силу з 9 жовтня 2007 року.
Крім того, в липні 2007 року були прийняті зміни до нормативів мінімальних резервних вимог. Відповідно до них норматив по внутрішніх зобов'язаннях знижується з 6% до 5%, а норматив по іншим (включаючи зовнішні) зобов'язаннями підвищується з 8% до 10%. Враховуючи, що в структурі зобов'язань банків другого рівня обсяг інших зобов'язань перевищує обсяги внутрішніх зобов'язань, даними змінами передбачалося додатково «зв'язати» частина надлишкової ліквідності банків. Введення даних нормативів планувалося з серпня 2007 року.
Однак з урахуванням виникнення проблем банків з ліквідністю терміни набуття чинності нових нормативів мінімальних резервних вимог були перенесені на 1 липня 2008 року.
Результатом заходів Національного Банку Республіки Казахстан в 2007 році стало суттєве уповільнення темпів зростання грошової пропозиції. За 2007 рік відбулося стиснення грошової бази на 2,5% (у 2006 році - розширення на 126,4%) до 1464,3 млрд. тенге. За попередніми даними за 2007 рік грошова маса збільшилася на 25,5% (за 2006 рік - на 78,1%) до 4613,7 млрд. тенге, готівкові гроші в обігу - на 23,1% (на 45,9%) до 739,7 млрд. тенге.
У рамках переходу до принципів інфляційного таргетування Національний Банк Республіки Казахстан буде дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу, тобто обмінний курс тенге буде встановлюватися залежно від попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку.
Перехід до принципів інфляційного таргетування передбачає посилення методологічної роботи з удосконалення грошово-кредитної політики. Національний Банк Республіки Казахстан сконцентрує зусилля щодо вдосконалення існуючих моделей прогнозування та розроблення нових моделей.
Економічний розвиток Республіки Казахстан в 2008-2009 роках буде докорінно відрізнятися від тих прогнозів, які були зроблені на даний період у попередні роки. Це обумовлено, головним чином, зміною ситуації на світовому фінансовому ринку. У зв'язку з цим були повністю переглянуті підходи до розробки сценарних варіантів розвитку.
Вперше за останні роки Республіка Казахстан зіткнулася з ситуацією, коли відбувається суттєве уповільнення економічного зростання. Тому Національним Банком не розглядається сценарій, який передбачає збереження високих темпів реального зростання ВВП. Також не розглядається варіант зниження світових цін на нафту, оскільки його реалізація, як і реалізація сценарію високого економічного зростання в Республіці Казахстан, в майбутні два роки малоймовірна.
Існуюча невизначеність стосовно перспектив розвитку світової економіки, за оцінками, буде залишатися в найближчому майбутньому високою. Джерелами її є волатильність на світових фінансових і товарних ринках, невизначеність геополітичної ситуації в основних нафтовидобувних регіонах світу.
У зв'язку з цим очікується, що світові ціни на основні позиції казахстанського експорту (нафта, метали) залишаться на високому рівні, різких коливань на світових продовольчих ринках відбуватися не буде. Також не очікується поліпшення умов запозичення для ринків, що розвиваються.
Така ситуація, з одного боку, буде сприяти збереженню значних надходжень експортної виручки до Республіки Казахстан. З іншого боку, залучення зовнішнього запозичення вітчизняними банками в обсягах попередніх років буде проблематичним, принаймні, в найближчі 1-2 роки.
Таким чином, незважаючи на відносне зростання доходів від експорту сировинних товарів, сальдо поточного рахунку платіжного балансу Республіки Казахстан в 2008 і 2009 роках буде залишатися дефіцитним. Збереження значного дефіциту по поточних операціях буде обумовлено домінуванням у структурі виплат за поточними операціями витрат, пов'язаних з діяльністю підприємств з прямими іноземними інвестиціями (імпорт товарів та послуг і виплати доходів, включаючи дивіденди) і платежів в обслуговування зовнішнього боргу банківського сектору.
В умовах цінової кон'юнктури, сприятливою для експорту енергоносіїв та інших сировинних товарів, нетто-приплив прямих іноземних інвестицій забезпечить фінансування пов'язаних з ними поточних витрат. У той же час, обмежений доступ до залучення ресурсів на міжнародних ринках капіталу і необхідність виплат у погашення та обслуговування накопиченого зовнішнього боргу, які за оцінкою у 2008 році складуть близько 12 млрд. дол США, обумовлює недостатність залучення ресурсів з-за кордону для покриття потреб фінансування операцій поточного і фінансового рахунків. Обмеження у залученні зовнішніх ресурсів зажадають від банків зміни стратегій розвитку на середньострокову перспективу та напрями потоків фінансових ресурсів.
У цих умовах істотно сповільниться обсяг кредитування економіки банківським сектором Республіки Казахстан, що забезпечить помірне економічне зростання. Основне уповільнення в економічному зростанні очікується за рахунок несировинних галузей, які в останні роки вносили суттєвий внесок в реальне зростання ВВП.
Подальший розвиток економіки Республіки Казахстан буде також забезпечуватися реалізацією Плану першочергових дій щодо забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан, затвердженого постановою Уряду Республіки Казахстан від 6 листопада 2007 року [1].
Тим не менш, не виключається варіант, при якому ситуація на світових фінансових ринках буде продовжувати погіршуватися. У цьому випадку економічний розвиток Республіки Казахстан буде відбуватися за більш негативному варіанту.
У зв'язку з цим розглядаються 2 сценарії розвитку економіки: базовий і песимістичний.
При базовому сценарії очікується збереження значного дефіциту по поточних операціях (понад 5 млрд. дол США). При цьому передбачається, що банки не зможуть рефінансувати за рахунок нового зовнішнього запозичення всі зобов'язання перед нерезидентами, термін погашення яких настає в 2008 і 2009 роки. Очікується, що в цих умовах зовнішні активи банків скоротяться.
У рамках даного сценарію очікується, що реальне зростання ВВП в 2008 році складе 5%, а в 2009 році - 6,3%.
Уповільнення темпів економічного зростання буде сприяти зниженню потреби в імпорті товарів і скорочення в цілому внутрішнього попиту, що забезпечить коригування ситуації в платіжному балансі до 2009 року. Як наслідок в 2009 році очікується збалансований платіжний баланс, що передбачає збереження обсягу міжнародних резервів Національного Банку Республіки Казахстан на рівні 2008 року і стабільність номінального обмінного курсу тенге.
При зроблених припущеннях щодо майбутньої динаміки показників реального сектору та платіжного балансу для даного сценарію отримані такі прогнози на 2008-2009 роки. За вказаний період середньорічний ріст грошової бази складе 11-15%, грошової маси - 17-9%, кредитів економіці 16-18%, депозитів в банківській системі 15-17%.
При песимістичному сценарії припускається, що виконання зобов'язань банків перед нерезидентами буде забезпечуватися скороченням зовнішніх активів банків за умови відсутності нового запозичення з-за кордону. Це спричинить скорочення обсягів внутрішніх інвестицій та уповільнення зростання внутрішніх заощаджень. Скорочення внутрішнього інвестиційного та споживчого попиту приведе до зниження витрат на імпорт і буде обмежувати розширення дефіциту поточного рахунку в 2008 і 2009 роках.
В умовах відсутності доступу до зовнішніх ресурсів необхідність обслуговування зовнішніх боргових зобов'язань зумовить нетто-відтік капіталу з країни.
Це буде надавати високий тиск на обмінний курс тенге в бік його послаблення.
У рамках даного сценарію очікується, що економічного зростання в Республіці Казахстан у 2008 і 2009 роках спостерігатися не буде.
При виконанні припущень, зроблених щодо майбутньої динаміки показників реального сектору та платіжного балансу, в 2008-2009 роках відбудеться скорочення грошової пропозиції в економіці за рахунок скорочення зовнішніх і внутрішніх активів банківської системи і, відповідно, відтоку депозитів. За вказаний період середньорічне стиснення грошової бази складе 2-4%, зниження грошової маси відбудеться в середньому на 6-7%, кредитів економіці - на 4-5%, депозитів в банківській системі - на 3-4%.
Слід зазначити, що реалізація обох сценаріїв передбачає суттєве уповільнення річної інфляції. Якщо на кінець 2007 року річна інфляція склалася на рівні 18,8%, то на кінець 2008 та 2009 років вона знизиться до рівня, що вимірюється однозначним числом. Таке уповільнення інфляції пов'язане зі зниженням впливу об'єктивних факторів, як скорочення зростання грошової пропозиції, обмеження зростання сукупного попиту, відсутність очікувань зовнішніх шоків.
Основною метою грошово-кредитної політики Національного Банку Республіки Казахстан на 2008-2009 роки буде утримання річної інфляції (грудень порівняно з груднем попереднього року) у межах 7,9-9,9% в 2008 році і 7,5-9,5% в 2009 році при реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв. Це відповідає рівню середньорічної інфляції в межах 16-18% і 8,0-10,0%, відповідно.
Грошово-кредитне регулювання, здійснюване центральними банками, будучи однією із складових економічної політики держави, одночасно дозволяє поєднувати макроекономічне вплив з можливостями швидкого коректування регулюючих заходів.
В останні десятиліття грошово-кредитна політика зарубіжних країн зазнала серйозну еволюцію під впливом змін умов відтворення суспільного капіталу, і перш за все поглиблення процесу інтернаціоналізації господарських зв'язків і поступового формування єдиного світового фінансового ринку. Зазначені тенденції зажадали відповідних коригувань у внутрішній економічній політиці, зокрема обмеженого застосування жорстких і автономних методів державного регулювання. Це зумовило необхідність більшої гнучкості грошово-кредитної політики та підвищення швидкості її реагування на зміну ринкових умов, а також розширення співробітництва центральних банків.
У результаті змінився характер грошово-кредитної політики: вона стала пріоритетною в макроекономічному регулюванні та орієнтованої переважно на методи непрямого впливу. Першочерговими цілями грошово-кредитної політики стали обмеження зростання грошової маси в обігу і ослаблення інфляційних процесів.
Головним напрямком діяльності центральних банків є регулювання грошового обігу.
Національний Банк Республіки Казахстан є центральним банком Республіки Казахстан.
Основною метою Національного Банку Республіки Казахстан є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан. Для реалізації основної мети на Національний Банк покладаються такі завдання:
¾ розробка та проведення грошово-кредитної політики держави;
¾ забезпечення функціонування платіжних систем;
¾ здійснення валютного регулювання і валютного контролю;
¾ сприяння забезпеченню стабільності фінансової системи.
Національний Банк є єдиним державним органом, уповноваженим проводити грошово-кредитну політику країни.
Сьогодні, коли ситуація в Казахстані характеризується кризою кредитоспроможності і фінансової ліквідності, високою інфляцією і спадом темпів зростання економіки, роль Національного Банку як найважливішого інструменту макроекономічного регулювання економіки, багато разів зростає.
У 2008 році Національний Банк вживає заходів, спрямовані на забезпечення стабільності цін у Казахстані і підтримання стабільності фінансового ринку. Основними операціями регулювання ставок винагороди на фінансовому ринку, а також регулювання ліквідності банків є випуск короткострокових нот, залучення депозитів від банків, надання позик рефінансування.
Національний Банк продовжує надання банкам позик рефінансування у вигляді проведення операцій зворотного РЕПО і СВОП.
З метою підтримки кредитної активності банківського сектора РК і стимулювання економічного зростання Національний Банк з 1 липня 2008 року знизив ставки рефінансування з 11% до 10,5% річних. Таким чином Національний банк намагається стимулювати зниження ставок за кредитами банків другого рівня з тим, щоб розширити коло позичальників.
Іншим, не менш важливим рішенням Національного банку РК є зниження нормативів мінімальних резервних вимог з 6% до 5% по внутрішніх і з 8% до 7% - зовнішніми зобов'язаннями. За підрахунками аналітиків Національного банку, зниження нормативів мінімальних резервних вимог дозволить вітчизняним комерційним банкам вивільнити близько 90 мільярдів тенге, які поповнять короткострокову ліквідність банківського сектору і можуть бути спрямовані на підтримку кредитної активності банківських інститутів Казахстану.
Крім того, правління Національного банку РК прийняв рішення про подвоєння статутного капіталу «Казахстанського фонду гарантування депозитів» з 16 мільярдів тенге до 30 мільярдів тенге. Дана міра прийнята Національним банком РК з метою підвищення довіри населення до банківської системи, а також залучення грошових накопичень населення в економіку країни. При цьому з метою підвищення довіри населення до банківської системі 10 жовтня 2008 року Президент РК Нурсултан Назарбаєв прийняв рішення про збільшення суми гарантійного відшкодування за депозитами фізичних осіб у банках другого рівня з 700 (семисот) тисяч тенге до 5 (п'яти) мільйонів тенге. Дане рішення покликане сприяти розширенню депозитної бази комерційних банків і збільшення їх ліквідності.
Таким чином, Казахстан одним із перших у світі відчув на собі наслідки глобальної фінансової кризи. Лише скоординовані дії Уряду, Національного Банку та інших державних органів дозволять економіці Казахстану подолати ці труднощі.
2. Банківська справа. Підручник для ВНЗ; ред., Лаврушин О.І. - КноРус; 2008 р ., 768 с.
3. Вешкін Ю.Г. Банківські системи зарубіжних країн. - М.: Економіст, 2006 р ., 400 с.
4. Річний звіт Національного Банку Республіки Казахстан за 2007 рік
5. Гроші, кредит, банки. Підручник; Козак А.Ю., Марамигін М.С., Прокоф'єва Є.М. и др. - М.: Економіст, 2007 р ., 656 с.
6. Гроші, кредит, банки. Навчальний посібник для ВНЗ; ред., Лаврушин О.І. - КноРус, 2008 р ., 560 с.
7. Гроші. Кредит. Банки; ред., Іванов В.В., Соколов Б.І. - Проспект Велбі, 2008 р ., 848 с.
8. Жарковський Є.П., Арендс І.О. Банківська справа. - Омега-Л, 2006 р ., 400 с.
9. Закон Республіки Казахстан від 13 червня 2005 року N 57 «Про валютне регулювання та валютний контроль» (із змінами і доповненнями станом на 12.01.2007г.)
10. Закон Республіки Казахстан від 30 березня 1995 року N 2155 «Про національний банк Республіки Казахстан» (станом на 28.02.2007р.)
11. Корчагін Ю.А. Гроші. Кредит, Банки. - Фенікс, 2006, 348 с.
12. Лаврушин О.І., Фетисов Г.Г., Мамонова І. Організація діяльності Центрального банку. - КноРус, 2008 р ., 432 с.
13. Основні напрямки грошово-кредитної політики на 2008-2009 роки
14. Райзберг Б.А., Лозівський Л.Ш., Стародубцева Є.Б. Сучасний економічний словник. 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с. - (Б-ка словників «ИНФРА-М»).
15. Регламент роботи Правління Національного Банку Республіки Казахстан
16. Регламент роботи Ради директорів Національного Банку Республіки Казахстан
17. Свиридов О.Ю. Гроші, кредит, банки. 3-тє вид. испр. Доп. - МарТ, 2005 р ., 488 с.
18. Стародубцева Є.Б. Основи банківської справи. Підручник. - Форум, 2007 р ., 256 с.
19. Тавас А.М. Основи банківської справи. - Маркет ДС, 2006 р ., 568 с.
20. Турбанов А.В., Тютюнник А.В. Банківська справа. - Фінанси і статистика, 2005 р ., 608 с.
3. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН
За практиці Національний Банк Республіки Казахстан щорічно розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на майбутні 3 роки, в яких визначаються цільові орієнтири щодо інфляції, а також заходи грошово-кредитної політики з їх досягнення. Визначення стратегічних напрямків політики на середньостроковий період підвищує передбачуваність політики Національного Банку Республіки Казахстан і знижує ступінь невизначеності для учасників фінансового ринку в напрямку його розвитку.У 2007 році виконання завдань, що стоять перед Національним Банком Республіки Казахстан, ускладнилося високим ступенем неясності перспектив розвитку світового фінансового ринку і, відповідно, внутрішньої економіки. В умовах високого ризику подальшого погіршення ситуації на світовому фінансовому ринку центральні банки найбільших розвинених країн почали надавати допомогу своїм банківським системам для стабілізації ситуації.
У 2007 році річна інфляція в Республіці Казахстан склала 18,8% - це максимальний рівень за останні 7 років. Специфіка поточного моменту полягає в тому, що в умовах посилення інфляційного тиску і погіршення ситуації на фінансовому ринку перед Національним Банком Республіки Казахстан, як і перед іншими центральними банками, виникла певна дилема. З одного боку, необхідно забезпечити досягнення стабільності цін, а, з іншого - стабільність фінансової системи, зберегти умови для подальшого економічного зростання.
У цих умовах Національний Банк Республіки Казахстан прийняв рішення розробити Основні напрямки грошово-кредитної політики на два роки вперед, тобто на 2008-2009 роки [13]. При цьому крім реалізації основної мети особливу увагу приділено комплексу заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи.
3.1 Грошово-кредитна політика Національного Банку Республіки Казахстан в 2007 році
У першому півріччі 2007 року грошово-кредитна політика Національного Банку Республіки Казахстан була спрямована на проведення політики щодо підвищення ставок по операціях грошово-кредитної політики, а також вжиття заходів щодо абсорбування надлишкової ліквідності банків.Регулювання надлишкової ліквідності в іноземній валюті сприяла лібералізація валютного режиму. З 1 січня 2007 року Законом Республіки Казахстан «Про валютне регулювання та валютний контроль» [9] були повністю скасовані обмеження по капітальних операціях між резидентами і нерезидентами.
Основним інструментом грошово-кредитної політики першій половині 2007 року був випуск короткострокових нот. У січні-липні обсяг випущених короткострокових нот склав 3,8 трлн. тенге (в 2,1 рази більше, ніж у відповідному періоді 2006 року). Середньозважена прибутковість по нотах зросла з 4,69% у грудні 2006 року до 5,64% в грудні 2007 року.
Починаючи з 1 березня 2007 року, Національний Банк Республіки Казахстан приступив до випуску нот з термінами обігу до 1 року (до 1 березня випускалися ноти з терміном лише 28 днів). Випуск нот здійснювався з термінами обігу 28 днів (1 місяць), 3 місяці, 6 місяців і 1 рік.
У січні-липні 2007 року від банків другого рівня було залучено депозитів на суму 4,1 трлн. тенге, що на 34,5% менше, ніж у відповідному періоді 2006 року. Залишки за депозитами банків у Національному Банку Республіки Казахстан знизилися на 86,2% до 18,2 млрд. тенге на кінець липня 2007 року. Зниження обсягів депозитів банків у Національному Банку Республіки Казахстан було обумовлено зниженням їх привабливості порівняно з короткостроковими нотами.
На внутрішньому валютному ринку в січні-липні 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан виступав переважно як покупець іноземної валюти. Тим не менш, обсяги нетто-покупок іноземної валюти були несуттєвими - 291 млн. дол США.
За допомогою випуску короткострокових нот Національний Банк Республіки Казахстан не тільки повністю абсорбував тенговом ліквідність, отриману банками в результаті операцій Національного Банку Республіки Казахстан на внутрішньому валютному ринку (40,8 млрд. тенге) і в результаті зниження залишків на депозитах банків у Національному Банку Республіки Казахстан (113,4 млрд. тенге), а й частина надлишкової ліквідності банків (на 163,4 млрд. тенге).
Протягом 11 місяців 2007 року офіційна ставка рефінансування залишалася на рівні 9,0%, а ставка за залученими Національним Банком Республіки Казахстан депозитами від банків другого рівня - 4,5%. З 1 грудня 2007 року обидві ставки було підвищено до 11,0% і 5,5%, відповідно.
У другій половині 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан, реагуючи на зміну ситуації і вияв дефіциту ліквідності в банків, обумовленого глобальною кризою, робив кроки щодо забезпечення стабільності фінансової системи шляхом надання ліквідності банкам. Вибір на користь забезпечення фінансової стабільності був правильним, і по даному шляху пішли багато центральних банків, у тому числі розвинених країн.
З метою забезпечення банків короткостроковій тенговом ліквідністю Національний Банк Республіки Казахстан з серпня 2007 року збільшив обсяги проведення операцій зворотного РЕПО, почав проводити операції валютного СВОП під заставу іноземної валюти, а також під заставу залишків на кореспондентських рахунках банків у Національному Банку Республіки Казахстан у вільно-конвертованій валюті. Також Національний Банк Республіки Казахстан відновив практику дострокового погашення власних короткострокових нот.
Крім того, Національним Банком Республіки Казахстан була введена нова форма позик рефінансування, а саме короткострокові позики під заставу залишків на кореспондентських рахунках банків у Національному Банку Республіки Казахстан в національній валюті. Дані операції рефінансування проводилися з терміном 7 днів.
За період з серпня по грудень 2007 року Національним Банком Республіки Казахстан були проведені операції зворотного РЕПО в обсязі 723,9 млрд. тенге, операції валютного СВОП - 4043,1 млрд. тенге. Станом на кінець грудня 2007 року обсяг непогашеної банками заборгованості перед Національним Банком Республіки Казахстан за операціями зворотного РЕПО становив 4,0 млрд. тенге, за операціями валютного СВОП - 123,8 млрд. тенге.
Починаючи з серпня 2007 року, значно скоротився попит з боку банків на короткострокові ноти, в результаті чого в обіг випускалися ноти зі строками обігу тільки 28 днів. Обсяги операцій Національного Банку Республіки Казахстан по залученню депозитів проводилися в незначних обсягах. Це було пов'язано з відсутністю «вільної» ліквідності банків.
У результаті обсяги нот в обігу скоротилися до 228,9 млрд. тенге (в цілому за 2007 рік - зниження на 57,1%), обсяги депозитів банків у Національному Банку Республіки Казахстан - до 9,9 млрд. тенге (в цілому за 2007 рік - зниження на 92,4%).
На внутрішньому валютному ринку в серпні-грудні 2007 року Національний Банк Республіки Казахстан виступав переважно як продавець іноземної валюти. Обсяг нетто-продажів іноземної валюти досяг 6,5 млрд. дол США.
Підсумком операцій Національного Банку Республіки Казахстан на внутрішньому ринку стало поповнення ліквідності банків другого рівня на 58,2 млрд. тенге за серпень-грудень 2007 року.
У серпні Національним Банком Республіки Казахстан був переглянутий механізм мінімальних резервних вимог. Зміни були спрямовані на скорочення бази резервних зобов'язань та розширення структури резервних активів, що дозволило банкам додатково вивільнити, за оцінкою, 150 млрд. тенге. Дані зміни вступили в силу з 9 жовтня 2007 року.
Крім того, в липні 2007 року були прийняті зміни до нормативів мінімальних резервних вимог. Відповідно до них норматив по внутрішніх зобов'язаннях знижується з 6% до 5%, а норматив по іншим (включаючи зовнішні) зобов'язаннями підвищується з 8% до 10%. Враховуючи, що в структурі зобов'язань банків другого рівня обсяг інших зобов'язань перевищує обсяги внутрішніх зобов'язань, даними змінами передбачалося додатково «зв'язати» частина надлишкової ліквідності банків. Введення даних нормативів планувалося з серпня 2007 року.
Однак з урахуванням виникнення проблем банків з ліквідністю терміни набуття чинності нових нормативів мінімальних резервних вимог були перенесені на 1 липня 2008 року.
Результатом заходів Національного Банку Республіки Казахстан в 2007 році стало суттєве уповільнення темпів зростання грошової пропозиції. За 2007 рік відбулося стиснення грошової бази на 2,5% (у 2006 році - розширення на 126,4%) до 1464,3 млрд. тенге. За попередніми даними за 2007 рік грошова маса збільшилася на 25,5% (за 2006 рік - на 78,1%) до 4613,7 млрд. тенге, готівкові гроші в обігу - на 23,1% (на 45,9%) до 739,7 млрд. тенге.
3.2 Цілі та пріоритети грошово-кредитної політики Національного Банку Республіки Казахстан на 2008-2009 роки
Основним пріоритетом Національного Банку Республіки Казахстан 2008-2009 рр.. є продовження роботи щодо переходу до принципів інфляційного таргетування. Інфляційне таргетування повністю відповідає основній меті Національного Банку Республіки Казахстан щодо зниження інфляції і, зважаючи підвищеної прозорості поставленої мети, забезпечує більшу довіру учасників ринку.У рамках переходу до принципів інфляційного таргетування Національний Банк Республіки Казахстан буде дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу, тобто обмінний курс тенге буде встановлюватися залежно від попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку.
Перехід до принципів інфляційного таргетування передбачає посилення методологічної роботи з удосконалення грошово-кредитної політики. Національний Банк Республіки Казахстан сконцентрує зусилля щодо вдосконалення існуючих моделей прогнозування та розроблення нових моделей.
Економічний розвиток Республіки Казахстан в 2008-2009 роках буде докорінно відрізнятися від тих прогнозів, які були зроблені на даний період у попередні роки. Це обумовлено, головним чином, зміною ситуації на світовому фінансовому ринку. У зв'язку з цим були повністю переглянуті підходи до розробки сценарних варіантів розвитку.
Вперше за останні роки Республіка Казахстан зіткнулася з ситуацією, коли відбувається суттєве уповільнення економічного зростання. Тому Національним Банком не розглядається сценарій, який передбачає збереження високих темпів реального зростання ВВП. Також не розглядається варіант зниження світових цін на нафту, оскільки його реалізація, як і реалізація сценарію високого економічного зростання в Республіці Казахстан, в майбутні два роки малоймовірна.
Існуюча невизначеність стосовно перспектив розвитку світової економіки, за оцінками, буде залишатися в найближчому майбутньому високою. Джерелами її є волатильність на світових фінансових і товарних ринках, невизначеність геополітичної ситуації в основних нафтовидобувних регіонах світу.
У зв'язку з цим очікується, що світові ціни на основні позиції казахстанського експорту (нафта, метали) залишаться на високому рівні, різких коливань на світових продовольчих ринках відбуватися не буде. Також не очікується поліпшення умов запозичення для ринків, що розвиваються.
Така ситуація, з одного боку, буде сприяти збереженню значних надходжень експортної виручки до Республіки Казахстан. З іншого боку, залучення зовнішнього запозичення вітчизняними банками в обсягах попередніх років буде проблематичним, принаймні, в найближчі 1-2 роки.
Таким чином, незважаючи на відносне зростання доходів від експорту сировинних товарів, сальдо поточного рахунку платіжного балансу Республіки Казахстан в 2008 і 2009 роках буде залишатися дефіцитним. Збереження значного дефіциту по поточних операціях буде обумовлено домінуванням у структурі виплат за поточними операціями витрат, пов'язаних з діяльністю підприємств з прямими іноземними інвестиціями (імпорт товарів та послуг і виплати доходів, включаючи дивіденди) і платежів в обслуговування зовнішнього боргу банківського сектору.
В умовах цінової кон'юнктури, сприятливою для експорту енергоносіїв та інших сировинних товарів, нетто-приплив прямих іноземних інвестицій забезпечить фінансування пов'язаних з ними поточних витрат. У той же час, обмежений доступ до залучення ресурсів на міжнародних ринках капіталу і необхідність виплат у погашення та обслуговування накопиченого зовнішнього боргу, які за оцінкою у 2008 році складуть близько 12 млрд. дол США, обумовлює недостатність залучення ресурсів з-за кордону для покриття потреб фінансування операцій поточного і фінансового рахунків. Обмеження у залученні зовнішніх ресурсів зажадають від банків зміни стратегій розвитку на середньострокову перспективу та напрями потоків фінансових ресурсів.
У цих умовах істотно сповільниться обсяг кредитування економіки банківським сектором Республіки Казахстан, що забезпечить помірне економічне зростання. Основне уповільнення в економічному зростанні очікується за рахунок несировинних галузей, які в останні роки вносили суттєвий внесок в реальне зростання ВВП.
Подальший розвиток економіки Республіки Казахстан буде також забезпечуватися реалізацією Плану першочергових дій щодо забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан, затвердженого постановою Уряду Республіки Казахстан від 6 листопада 2007 року [1].
Тим не менш, не виключається варіант, при якому ситуація на світових фінансових ринках буде продовжувати погіршуватися. У цьому випадку економічний розвиток Республіки Казахстан буде відбуватися за більш негативному варіанту.
У зв'язку з цим розглядаються 2 сценарії розвитку економіки: базовий і песимістичний.
При базовому сценарії очікується збереження значного дефіциту по поточних операціях (понад 5 млрд. дол США). При цьому передбачається, що банки не зможуть рефінансувати за рахунок нового зовнішнього запозичення всі зобов'язання перед нерезидентами, термін погашення яких настає в 2008 і 2009 роки. Очікується, що в цих умовах зовнішні активи банків скоротяться.
У рамках даного сценарію очікується, що реальне зростання ВВП в 2008 році складе 5%, а в 2009 році - 6,3%.
Уповільнення темпів економічного зростання буде сприяти зниженню потреби в імпорті товарів і скорочення в цілому внутрішнього попиту, що забезпечить коригування ситуації в платіжному балансі до 2009 року. Як наслідок в 2009 році очікується збалансований платіжний баланс, що передбачає збереження обсягу міжнародних резервів Національного Банку Республіки Казахстан на рівні 2008 року і стабільність номінального обмінного курсу тенге.
При зроблених припущеннях щодо майбутньої динаміки показників реального сектору та платіжного балансу для даного сценарію отримані такі прогнози на 2008-2009 роки. За вказаний період середньорічний ріст грошової бази складе 11-15%, грошової маси - 17-9%, кредитів економіці 16-18%, депозитів в банківській системі 15-17%.
При песимістичному сценарії припускається, що виконання зобов'язань банків перед нерезидентами буде забезпечуватися скороченням зовнішніх активів банків за умови відсутності нового запозичення з-за кордону. Це спричинить скорочення обсягів внутрішніх інвестицій та уповільнення зростання внутрішніх заощаджень. Скорочення внутрішнього інвестиційного та споживчого попиту приведе до зниження витрат на імпорт і буде обмежувати розширення дефіциту поточного рахунку в 2008 і 2009 роках.
В умовах відсутності доступу до зовнішніх ресурсів необхідність обслуговування зовнішніх боргових зобов'язань зумовить нетто-відтік капіталу з країни.
Це буде надавати високий тиск на обмінний курс тенге в бік його послаблення.
У рамках даного сценарію очікується, що економічного зростання в Республіці Казахстан у 2008 і 2009 роках спостерігатися не буде.
При виконанні припущень, зроблених щодо майбутньої динаміки показників реального сектору та платіжного балансу, в 2008-2009 роках відбудеться скорочення грошової пропозиції в економіці за рахунок скорочення зовнішніх і внутрішніх активів банківської системи і, відповідно, відтоку депозитів. За вказаний період середньорічне стиснення грошової бази складе 2-4%, зниження грошової маси відбудеться в середньому на 6-7%, кредитів економіці - на 4-5%, депозитів в банківській системі - на 3-4%.
Слід зазначити, що реалізація обох сценаріїв передбачає суттєве уповільнення річної інфляції. Якщо на кінець 2007 року річна інфляція склалася на рівні 18,8%, то на кінець 2008 та 2009 років вона знизиться до рівня, що вимірюється однозначним числом. Таке уповільнення інфляції пов'язане зі зниженням впливу об'єктивних факторів, як скорочення зростання грошової пропозиції, обмеження зростання сукупного попиту, відсутність очікувань зовнішніх шоків.
Основною метою грошово-кредитної політики Національного Банку Республіки Казахстан на 2008-2009 роки буде утримання річної інфляції (грудень порівняно з груднем попереднього року) у межах 7,9-9,9% в 2008 році і 7,5-9,5% в 2009 році при реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв. Це відповідає рівню середньорічної інфляції в межах 16-18% і 8,0-10,0%, відповідно.
ВИСНОВОК
Головними завданнями, що стоять перед усіма центральними банками, є підтримання купівельної спроможності національної грошової одиниці та стабільності кредитно-банківської системи країни. Всі центральні банки мають схожі функції, застосовують зіставні інструменти регулювання. Це обумовлює поступове зближення їхніх організаційних структур, координацію їх діяльності, а в Західній Європі - формування єдиної грошово-кредитної і валютної політики країн - учасниць ЄС.Грошово-кредитне регулювання, здійснюване центральними банками, будучи однією із складових економічної політики держави, одночасно дозволяє поєднувати макроекономічне вплив з можливостями швидкого коректування регулюючих заходів.
В останні десятиліття грошово-кредитна політика зарубіжних країн зазнала серйозну еволюцію під впливом змін умов відтворення суспільного капіталу, і перш за все поглиблення процесу інтернаціоналізації господарських зв'язків і поступового формування єдиного світового фінансового ринку. Зазначені тенденції зажадали відповідних коригувань у внутрішній економічній політиці, зокрема обмеженого застосування жорстких і автономних методів державного регулювання. Це зумовило необхідність більшої гнучкості грошово-кредитної політики та підвищення швидкості її реагування на зміну ринкових умов, а також розширення співробітництва центральних банків.
У результаті змінився характер грошово-кредитної політики: вона стала пріоритетною в макроекономічному регулюванні та орієнтованої переважно на методи непрямого впливу. Першочерговими цілями грошово-кредитної політики стали обмеження зростання грошової маси в обігу і ослаблення інфляційних процесів.
Головним напрямком діяльності центральних банків є регулювання грошового обігу.
Національний Банк Республіки Казахстан є центральним банком Республіки Казахстан.
Основною метою Національного Банку Республіки Казахстан є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан. Для реалізації основної мети на Національний Банк покладаються такі завдання:
¾ розробка та проведення грошово-кредитної політики держави;
¾ забезпечення функціонування платіжних систем;
¾ здійснення валютного регулювання і валютного контролю;
¾ сприяння забезпеченню стабільності фінансової системи.
Національний Банк є єдиним державним органом, уповноваженим проводити грошово-кредитну політику країни.
Сьогодні, коли ситуація в Казахстані характеризується кризою кредитоспроможності і фінансової ліквідності, високою інфляцією і спадом темпів зростання економіки, роль Національного Банку як найважливішого інструменту макроекономічного регулювання економіки, багато разів зростає.
У 2008 році Національний Банк вживає заходів, спрямовані на забезпечення стабільності цін у Казахстані і підтримання стабільності фінансового ринку. Основними операціями регулювання ставок винагороди на фінансовому ринку, а також регулювання ліквідності банків є випуск короткострокових нот, залучення депозитів від банків, надання позик рефінансування.
Національний Банк продовжує надання банкам позик рефінансування у вигляді проведення операцій зворотного РЕПО і СВОП.
З метою підтримки кредитної активності банківського сектора РК і стимулювання економічного зростання Національний Банк з 1 липня 2008 року знизив ставки рефінансування з 11% до 10,5% річних. Таким чином Національний банк намагається стимулювати зниження ставок за кредитами банків другого рівня з тим, щоб розширити коло позичальників.
Іншим, не менш важливим рішенням Національного банку РК є зниження нормативів мінімальних резервних вимог з 6% до 5% по внутрішніх і з 8% до 7% - зовнішніми зобов'язаннями. За підрахунками аналітиків Національного банку, зниження нормативів мінімальних резервних вимог дозволить вітчизняним комерційним банкам вивільнити близько 90 мільярдів тенге, які поповнять короткострокову ліквідність банківського сектору і можуть бути спрямовані на підтримку кредитної активності банківських інститутів Казахстану.
Крім того, правління Національного банку РК прийняв рішення про подвоєння статутного капіталу «Казахстанського фонду гарантування депозитів» з 16 мільярдів тенге до 30 мільярдів тенге. Дана міра прийнята Національним банком РК з метою підвищення довіри населення до банківської системи, а також залучення грошових накопичень населення в економіку країни. При цьому з метою підвищення довіри населення до банківської системі 10 жовтня 2008 року Президент РК Нурсултан Назарбаєв прийняв рішення про збільшення суми гарантійного відшкодування за депозитами фізичних осіб у банках другого рівня з 700 (семисот) тисяч тенге до 5 (п'яти) мільйонів тенге. Дане рішення покликане сприяти розширенню депозитної бази комерційних банків і збільшення їх ліквідності.
Таким чином, Казахстан одним із перших у світі відчув на собі наслідки глобальної фінансової кризи. Лише скоординовані дії Уряду, Національного Банку та інших державних органів дозволять економіці Казахстану подолати ці труднощі.
ЛІТЕРАТУРА
1. http://www.nationalbank.kz - Офіційний сайт Національного Банку Республіки Казахстан2. Банківська справа. Підручник для ВНЗ; ред., Лаврушин О.І. - КноРус;
3. Вешкін Ю.Г. Банківські системи зарубіжних країн. - М.: Економіст,
4. Річний звіт Національного Банку Республіки Казахстан за 2007 рік
5. Гроші, кредит, банки. Підручник; Козак А.Ю., Марамигін М.С., Прокоф'єва Є.М. и др. - М.: Економіст,
6. Гроші, кредит, банки. Навчальний посібник для ВНЗ; ред., Лаврушин О.І. - КноРус,
7. Гроші. Кредит. Банки; ред., Іванов В.В., Соколов Б.І. - Проспект Велбі,
8. Жарковський Є.П., Арендс І.О. Банківська справа. - Омега-Л,
9. Закон Республіки Казахстан від 13 червня 2005 року N 57 «Про валютне регулювання та валютний контроль» (із змінами і доповненнями станом на 12.01.2007г.)
10. Закон Республіки Казахстан від 30 березня 1995 року N 2155 «Про національний банк Республіки Казахстан» (станом на 28.02.2007р.)
11. Корчагін Ю.А. Гроші. Кредит, Банки. - Фенікс, 2006, 348 с.
12. Лаврушин О.І., Фетисов Г.Г., Мамонова І. Організація діяльності Центрального банку. - КноРус,
13. Основні напрямки грошово-кредитної політики на 2008-2009 роки
14. Райзберг Б.А., Лозівський Л.Ш., Стародубцева Є.Б. Сучасний економічний словник. 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с. - (Б-ка словників «ИНФРА-М»).
15. Регламент роботи Правління Національного Банку Республіки Казахстан
16. Регламент роботи Ради директорів Національного Банку Республіки Казахстан
17. Свиридов О.Ю. Гроші, кредит, банки. 3-тє вид. испр. Доп. - МарТ,
18. Стародубцева Є.Б. Основи банківської справи. Підручник. - Форум,
19. Тавас А.М. Основи банківської справи. - Маркет ДС,
20. Турбанов А.В., Тютюнник А.В. Банківська справа. - Фінанси і статистика,
Додаток
Орієнтовна структура Центрального банку [1] План першочергових дій щодо забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан. Затверджений постановою Уряду Республіки Казахстан від 6 листопада 2007