Контрольне завдання № 1
Вихідні дані (Варіант № 4):
Еп, У | 9 |
I 0K, мА | 12 |
U 0КЕ, У | 4 |
E Г, мВ | 50 |
R Г, кОм | 0,6 |
f Н, Гц | 120 |
f В, кГц | 10 |
M, дБ | 1 |
t мнучи, о C | 0 |
t Смакс, о C | 35 |
Зобразимо повну принципову схему попереднього каскаду елементами зв'язку з джерелом сигналу і подальшим каскадом.
Виберемо тип транзистора виходячи із заданого режиму його роботи і частоти верхнього зрізу підсилювача f У
Еп = 9В; I 0K = 12 мА; f В = 10кГц
Візьмемо низькочастотний транзистор малої потужності. Наприклад ГТ108А [3]. Це германієвий сплавний транзистор pnp типу.
Випишемо його основні параметри з довідника [3]:
Параметри | Режим вимірювання | ГТ108А |
h 21ЕМІН | U КЕ =- 5В; I Е = 1 мА; t С = 20 о C | 20 |
h 21ЕМАКС | 55 | |
С К, пФ | U КБ =- 5В; f = 465 кГц | 50 |
τ К, нс | U КБ =- 5В; f = 465 кГц | 5 |
f h21Е, МГц | U КЕ =- 5В; I Е = 1 мА | 0,5 |
I КБО, мкА | U КБ =- 5В; t С = 20 о C | 15 |
Розрахуємо параметри малосигнальний моделі біполярного транзистора [1].
Середнє значення коефіцієнта передачі струму дорівнює:
(1.1)
h 21Е = 33,2.
Вихідна провідність визначається як
(1.2)
h 22Е = 1,2 * 10 -4 Див
Тут U A - напруга Ерлі, рівне 70 ... 150 В у транзисторів типу р-n-р.
Об'ємний опір області бази r Б можна визначити з постійного часу τ До колекторного переходу:
(1.3)
r Б = 100 Ом
Диференціальний опір емітерного переходу визначається за формулою:
(1.4)
r Б'Е = 74 Ом
де = 2,2 Ом диференціальний опір емітера;
0,026 В - температурний потенціал при Т = 300 К;
m = 1 - поправочний коефіцієнт, що приймається приблизно дорівнює 1 для германієвих транзисторів.
Вхідний опір транзистора:
(1.5)
h 11Е = 174 Ом
Ємність емітерного переходу дорівнює:
(1.6)
З Б'Е = 4,3 нФ
Провідність прямої передачі:
(1.7)
Y 21Е = 0,191 См
Розрахуємо параметри еквівалентної схеми біполярного транзистора по дрейфу [1].
Мінімальна температура переходу транзистора
(1.8)
де P K - потужність, що розсіюється на колекторі транзистора;
(1.9)
P K = 48 мВт,
R ПС = 0,5 ° С / мВт,
t Пmin = 14,4 ° С.
Максимальна робоча температура переходу:
t Пmax = t Сmax + R ПС P K (1.10)
t Пmax = 49,4 ° С
Значення параметра h / 21Е транзистора при мінімальній температурі переходу:
(1.11)
h / 21Е = 26,4.
Значення параметра h / / 21Е транзистора при максимальній робочій температурі переходу:
(1.12)
h / / 21Е = 52,3.
Зміна параметра Δ h 21Е в діапазоні температур:
(1.13)
Δ h 21Е = 26
Зміна зворотного струму колектора в діапазоні температур:
(1.14)
Δ I КБ0 = 81 мкА,
де α - коефіцієнт, який приймається для германієвих транзисторів в інтервалі 0,03 - 0,035
Еквівалентна зміна струму в ланцюзі бази в діапазоні температур:
(1.15)
Δ I 0 = 0,4 мА
Еквівалентна зміна напруги в ланцюзі бази, викликане зміною температури навколишнього середовища:
(1.16)
Δ U 0 = 0,12 В
Розрахуємо елементи еммітерной стабілізації струму спокою транзистора:
Задамося падінням напругою на опорі R Е в ланцюзі емітера транзистора рівним
U RЕ = 0,2 Eп = 1,8 В (1.17)
Визначимо опір цього резистора:
(1.18)
R Е = 150 Ом
а також опір резистора в ланцюзі колектора:
(1.19)
R До = 267 Ом
Округлимо їх значення до найближчих стандартних, вони будуть рівні відповідно 150 Ом і 270 Ом
Задамося допустимим зміною струму колектора в діапазоні температур з умови
(1.20)
Δ I 0К = 0,5 I 0K = 6 мА
При цьому необхідно враховувати, що менше значення зміни цього струму призводить до збільшення струму, споживаного резистивним дільником у ланцюзі бази, до зниження вхідного опору і погіршення ККД каскаду.
Виходячи з необхідної стабілізації струму спокою каскаду, визначають еквівалентний опір в ланцюзі бази транзистора:
(1.21)
R Б = 4,2 кОм (стандартна величина - 4,3 кОм)
Розрахуємо струм бази в робочій точці:
(1.22)
I ПРО = 0,36 мА
Нехай U 0БЕ = 0,3 В
Напруга на нижньому плечі резистивного дільника в ланцюзі бази:
(1.23)
U Rб2 = 2,1 В
Опір верхнього плеча резистивного дільника в ланцюзі бази:
(1.24)
R Б1 = 10 кОм (стандартна величина - 10 кОм)
Опір нижнього плеча дільника в ланцюзі бази:
(1.25)
R Б2 = 4,2 кОм (стандартна величина - 4,3 кОм)
Вхідні опору розраховується R ВХ і наступного R ВХ2 = R Н каскадів:
(1.26)
R ВХ1 = 167 Ом
Вихідний опір каскаду:
(1.27)
R ВИХІД = 260 Ом
Визначимо ємності розділових (С Р1 і С Р2) і блокувального (С Е) конденсаторів. Ці конденсатори вносять частотні спотворення в області нижніх частот приблизно в рівній мірі. У зв'язку з цим задані на каскад частотні спотворення М Н (дБ) в децибелах доцільно розподілити порівну між даними елементами:
М НСР1 = М НСР2 = М НСЕ = 0,33 дБ
Ємність першого розділового конденсатора:
(1.28)
З Р1 = 6,1 мкФ (стандартна величина - 6,2 мкФ)
Ємність другий розділового конденсатора:
(1.29)
З Р2 = 11 мкФ (стандартна величина - 10 мкФ)
Ємність блокувального конденсатора в ланцюзі емітера:
(1.30)
де
(1.31)
М 0 = 7,7;
З Е = 238 мкФ (стандартна величина - 240 мкФ);
Опір навантаження каскаду по змінному струму:
(1.32)
= 103 Ом
Коефіцієнт передачі каскаду по напрузі:
(1.33)
До U = 20
Наскрізний коефіцієнт передачі по напрузі:
(1.34)
До Є = 4,2
Вихідна напруга каскаду:
(1.35)
U ВИХІД = 213 мВ
Коефіцієнт передачі струму:
(1.36)
K i = 20
Коефіцієнт передачі потужності:
(1.37)
K P = 383
Верхня гранична частота каскаду визначається за формулою:
(1.38)
де - Еквівалентна постійна часу каскаду в області верхніх частот.
Постійну часу можна визначити з виразу
(1.39)
де і - Постійні часу вхідний і вихідний ланцюгів відповідно.
Ці постійні часу визначаються за формулами
(1.40)
(1.41)
де С 0 - еквівалентна вхідна ємність каскаду,
З н - Ємність навантаження.
Еквівалентна вхідна ємність каскаду включає ємність переходу база - емітер і перераховану на вхід ємність переходу база - колектор С до:
(1.42)
З 0 = 5,3 нФ;
= 0,7 мкс; = 0,5 мкс;
= 0,9 мкс.
f У = 180 кГц.
Визначимо частотні спотворення в області верхніх частот
(1.40)
М В = 0,013
і порівняємо їх з заданим значенням М. Оскільки умова виконується, тобто М В (дБ) <М (дБ), отже розрахунок зроблений вірно.
Контрольне завдання № 2
тип схеми: 7;
тип транзистора: pnp - КТ363Б
Випишемо основні параметри заданих транзисторів:
КТ363Б | |
h 21Еmin | 40 |
h 21Еmax | 120 |
| H 21Е | | 15 |
fізм, МГц | 100 |
τ K, пс | 5 |
C K, пФ | 2 |
Eг = 1мВ; fc = 10кГц; Rг = 1кОм; Rн = 1кОм Сн = 100пФ; Ср2 = 10мкФ.
Принципова схема аналізованого каскаду з підключеними до неї джерелом сигналу і навантаженням має вигляд:
Розрахуємо режим роботи транзисторів по постійному струму, нехай Еп = 10 В.
Розрахунок схеми по постійному струму проводиться в наступному порядку. Розрахуємо струм дільника в базових колах транзисторів:
(2.1)
Визначити потенціали баз транзисторів:
(2.2)
(2.3)
Знайдемо потенціали емітерів транзисторів:
(2.5)
(2.6)
Напруга U 0БЕ вибирається в інтервалі 0.5 ... 0,7 В для кремнієвих транзисторів, виберемо U 0БЕ = 0,5 В.
Розрахуємо струм в резисторі, підключеному до емітер першого транзистора:
(2.7)
Розрахуємо струм колектора в робочій точці, для цього знайдемо спочатку знайдемо з реднє значення коефіцієнта передачі струму:
(2.8)
h 21Е = 69,
тоді:
(2.9)
(2.10)
Визначимо напругу на колекторі в робочій точці:
(2.11)
(2.12)
За результатами розрахунку статичного режиму визначаються параметри моделей першого і другого транзисторів:
Вихідна провідність визначається як
(2.13)
h 22 1 = 1,3 * 10 -5 См, h 22 2 = 1,2 * 10 -5 Див
Тут U A - напруга Ерлі, рівне 100 ... 200 В у транзисторів типу n-р-n. Приймемо U A = 100В.
Гранична частота підсилення транзистора по струму визначається за одиничною частоті посилення f Т:
(2.14)
Гранична частота f Т знаходиться за формулою:
(2.15)
f Т1, 2 = 1,5 ГГц;
= 22 МГц.
Об'ємний опір області бази r Б можна визначити з постійної часу τ До колекторного переходу транзистора, що приводиться в довідниках:
(2.16)
r Б1, 2 = 2,5 Ом.
Диференціальний опір емітерного переходу визначається за формулою:
(2.17)
r Б'Е1 = 2,2 кОм, r Б'Е2 = 2,2 кОм.
де диференціальний опір емітера;
0,026 мВ - температурний потенціал при Т = 300 К;
m - поправочний коефіцієнт, що приймається приблизно рівним 1.5 для кремнієвих транзисторів.
r Е1 = 31 Ом, r Е2 = 31 Ом.
Ємність емітерного переходу дорівнює:
(2.18)
З Б'Е1 = 3,4 пФ; З Б'Е2 = 3,3 пФ
Визначимо коефіцієнт передачі по напрузі, вхідний і вихідний опір кінцевого каскаду, побудованого за схемою з ОЕ.
Вхідний опір транзистора VT2:
h 11 лютого = r Б2 + r Б 'Е2 = 2,2 кОм (2.19)
Вхідний опір каскаду:
(2.20)
Вихідний опір каскаду:
(2.21)
Опір навантаження каскаду по змінному струму:
(2.22)
Коефіцієнт передачі каскаду по напрузі:
(2.23)
K U2 = 16
Визначимо коефіцієнт передачі по напрузі, наскрізний коефіцієнт передачі по напрузі, вхідний і вихідний опору вхідного каскаду. При цьому необхідно враховувати, що навантаженням вхідного каскаду є вхідний опір кінцевого каскаду. Вхідний каскад побудований по схемі з ОЕ.
Вхідний опір транзистора VT2:
h 11 Січня = r Б1 + r Б 'Е1 = 2,2 кОм (2.24)
Вхідний опір каскаду:
(2.25)
Вихідний опір каскаду:
(2.26)
(2.27)
Опір навантаження каскаду по змінному струму:
(2.28)
Коефіцієнт передачі каскаду по напрузі:
(2.29)
K U1 = 32
Наскрізний коефіцієнт передачі по напрузі:
(2.30)
Коефіцієнт передачі по напрузі всього підсилювача визначається за формулою
K U = K U1 * K U2 = 500 (2.31)
Наскрізний коефіцієнт передачі по напрузі K E всього підсилювача визначається аналогічно:
K Е = K Е1 * K U2 = 310 (2.32)
Вхідний опір підсилювача визначається вхідним опором вхідного каскаду, а вихідний - вихідним опором кінцевого каскаду.
Постійні часу в області нижніх частот, пов'язані з розділовими конденсаторами СР1, Ср2, визначаються за формулами:
τ Н1 = СР1 * (Rг + R ВХ1) = 13 мс (2.33)
τ Н2 = Ср2 * (R ВИХ2 + Rн) = 20 мс (2.34)
Постійна часу в області нижніх частот, пов'язана з блокувальним конденсатором Се, визначається за формулою:
τ Н3 = СеRе = 30 мс (2.35)
Еквівалентна постійна часу в області нижніх частот дорівнює
(2.36)
де τ Нi, τ Нj - еквівалентні постійні часу каскаду в області нижніх частот пов'язані з i-м розділовим і j-м блокувальним і конденсаторами відповідно. τ Н = 10 мс
Нижня частота зрізу визначається за формулою:
(2.37)
У підсилювачі є три постійних часу в області верхніх частот, пов'язані з вхідними ланцюгами вхідного і кінцевого транзисторів і ємністю навантаження:
τ Вi = Сi * Ri, (2.38)
де Сi - ємність i-го вузла відносно загального проводу,
Ri - еквівалентний опір i-го вузла відносно загального проводу.
Вхідна ємність транзистора в схемі з загальним емітером дорівнює:
(2.39)
(2.40)
З 01 = 70 пФ, З 02 = 37 пФ.
n (2.41)
(2.42)
(2.43)
Еквівалентна постійна часу в області верхніх частот дорівнює
(2.44)
τ У = 75 нс
Верхня частота зрізу визначається за формулою:
(2.45)
f В = 2 МГц
Література
. Войшвилло. Г. В. Підсилювальні пристрої / Г. В. Войшвилло. - М.: Радіо і зв'язок, 1983.
. Тітце, У. Напівпровідникова схемотехніка. / У. Тітце, К. Шенк. - М.: Світ, 1982.
. Галкін, В. І. Напівпровідникові прилади: довідник / В. І. Галкін, А. Л. Буличов, В. А. Прохоров. - 2-е вид. - Мінськ: Білорусь, 1987.