"Воля до влади" - бортовий журнал потерпілих аварію корабля. Це вкрай жорстока книга, звернена до тих, кому вже нічого втрачати. Особливо не пощастило "Волі до влади" в Росії. Лише тепер російському читачеві доступний повний переклад легендарної книги - все 1067 афоризмів - безумовно, подія, у тому числі і літературне.
Автор книги: Фрідріх Ніцше (Friedrich Nietzsche).
Назва: Воля до влади. Досвід переоцінки всіх цінностей. Незавершений трактат Фрідріха Ніцше в реконструкції Елізабет Ферстер-Ніцше і Петера Гаста; М.: Культурна революція, 2005; - 880 стор
Оригінал: Friedrich Nietzsche. Wille zur Macht. Versuch einer Umwertung aller Werte. Ausgewahlt und geordnet von Peter Gast und Elisabeth Forster-Nietzche.
Данила Михайлович Давидов, критик, філолог і літературний діяч.
В історії людства знайдеться небагато текстів, які зіграли таку історіотворную роль, як «Воля до влади. Досвід переоцінки всіх цінностей ».
Цю книгу огортає якась страшна таємниця. За масштабами брехні і небилиць, нагромаджених навколо «Волі до влади», ця книга утримує пальму першості, принаймні, у XX столітті. Сама історія її виникнення та існування являє собою повну загадок детективну історію, яку ось вже більше ста років намагається розгадати не одне покоління дослідників. Справа в тому, що автентичної «Волі до влади» не існує: своєї версії цієї книги Ніцше не залишив. Протягом останніх чотирьох-п'яти років свого життя він дійсно працював над проектом з назвою «Воля до влади». Але проект цей так і залишився незавершеним, розчинившись в божевіллі автора. Тим не менш, зусиллями літературних спадкоємців філософа ця книга була змонтована і з тих пір нерозривно пов'язана з ім'ям Ніцше. Більш того, «Воля до влади» стала сприйматися як його головний і найвідоміша праця, а сам він - переважно як автор саме цієї книги, іноді навіть на шкоду іншим творам.
Однак містифікація на цьому не закінчилася. Сьогодні існує близько десятка різних варіантів «Волі до влади». За розрізненим рукописів сховався від світу в душевної хвороби мислителя цю книгу склали його сестра Елізабет Ферстер-Ніцше і Петер Гаст. У результаті ми маємо свого роду книгу-пульсар з вічно змінними текстовими конфігураціями. Все це, поза сумнівом, також сприяло тому, що «Воля до влади» стала самим хвилюючим текстом, навколо якого вже ціле століття нескінченно киплять ідейні пристрасті. Найбільші розуми XX століття билися над її таємними письменами з такою пристрастю і надією, немов вона приховує велике знання, від якого залежать долі світу.
Конференції з ніцшеанства проводяться від Чикаго до Пекіна, від Палермо до Кембриджу. Філософія XX століття стає мало не коментарем до Ніцше, а «Воля до влади» - його самим цитованим і інтерпретується твором. Йому зобов'язані своєю появою майже всі головні течії сучасної думки: філософія життя і екзистенціалізм, герменевтика і структуралізм, сучасна епістемологія і лінгвістика ... Він стає родоначальником цілого спектру сучасних філософських методів: генеалогії, колажу, деконструкції, перспектівізма, структуралізму. Його думка дає потужний імпульс авангардним формам світового мистецтва: сюрреалізму, дадаїзму, футуризму, абстракціонізму.
Не тільки високочолі мислителі виявилися піддані магії цієї книги. Для самих широких верств читаючої публіки «Воля до влади» стала, можливо, першим в історії масовим філософським бестселером. У ній мова вперше безпосередньо зайшла про суть життя кожної людини, в ній філософія ставала особистою справою кожного.
«Воля до влади» - бортовий журнал потерпілих аварію корабля. Це вкрай жорстока книга, звернена до тих, кому вже нічого втрачати, до тих, хто висить над безоднею. Вона присвячена особливим людям. «Людям, до яких мені хоч скільки-небудь є справа, я бажаю пройти через страждання, покинутость, хвороба, насильство, приниження - я бажаю, щоб їм не залишилися невідомі глибоке презирство до себе, борошна невіри в себе, гіркоту і порожнеча подоланого; я їм анітрохи не співчуваю, бо бажаю їм єдиного, що на сьогодні здатна довести, має людина ціну або не має: у силах чи він вистояти ...».
Яка вийшла вперше в 1901 році, а в 1906-му отримала канонічний вигляд (за цим виданням та здійснено російський переклад), "Воля до влади" (або, як слід було б вірніше перевести, "Воля до могутності") стала сверхвліятельной книгою, але одночасно та книгою, схильною до різноманітної критиці.
Особливо не пощастило "Волі до влади" в Росії. У 1910 році друга частина перекладу не побачила світ, заборонена духовної цензурою. За радянської влади, само собою, і мови не могло йти про публікації цієї праці: радянському історику філософії належало вважати "Волю до влади" зловмисної підробкою. Таким чином, лише тепер російському читачеві доступний повний переклад легендарної книги - все 1067 афоризмів.
Вихід повного перекладу "Волі до влади" - безумовно, подія, у тому числі і літературне. Ми часто забуваємо про те, що Ніцше був справді великим письменником. Цей пам'ятник несамовитості - необхідна ланка в ланцюзі самогубних проявів європейської людини, а ланцюг цю слід бачити виразно, щоб не будувати різного роду ідеологічних ілюзій.