ФРАНЦІЯ (ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА) - одна з найбільших капіталістичних держав і розвинених держав; вона розташована в західній частині Європейського материка. Франція - одна з найбільших країн сучасної Європи. Територія її - 552 тис. км 2. З півдня країна омивається теплими водами Середземного моря, де Франції належить о-в Корсика. У західних берегів країни ні вдень, ні вночі не змовкає гучний подих хвиль Атлантичного океану. А від північної сусідки - Великобританії - Францію відокремлюють морські протоки Ла-Манш і Па-де-Кале. На північному сході, у Фландрії й Арденнах, Франція межує з Бельгією і Люксембургом. Далі, до сходу, височіють куполоподібні вершини Вогезів. Тут проходить франко-німецький кордон. Досягши р.. Рейну, прикордонні стовпи круто повертають до півдня, піднімаючись, все вище і вище: спочатку на гірські схили Юри, по яких проходить границя зі Швейцарією, а потім на покриті снігами хребти Альп, що відокремлюють Францію від Італії. Тут знаходиться найвища гора Західної Європи - Монблан (4810 м). Альпійські хребти прорізані глибокими і досить широкими долинами, зручними для повідомлення. На південно-заході лежить менш висока, але важкодоступна гірська система Піренеїв. Вона утворює природну границю Франції з Іспанією і невеликою державою Андоррою.
Економіко-географічне становище України характеризується двома особливостями: по-перше, Франція межує з країнами Європейського Союзу, по-друге, має протяжні морські кордони, що дозволяє їй використовувати дешевий морський транспорт для зв'язку з іншими країнами.
У давнину на території сучасної Франції жили племена кельтів (галлів) і країна називалася Галлією. У V ст. Галлію завоювали франки - народ, що прийшов із правого берега Рейну (від них країна одержала свою назву - Франція). Франки асимілювали з кельтами. Територія сучасної Франції сформувалася у своїх основних рисах в кінці XV століття внаслідок об'єднання численних феодальних володінь під егідою французьких королів та ліквідації англійських володінь після Столітньої війни (1337-1453 р.р.), а також у результаті укладання різних договорів, торгових угод. Формування території держави не обмежувалося приєднанням найближчих областей. Об'єктом колоніального захоплення стають райони Північної та Центральної Америки, Західної Африки і Південно-Східної Азії. Періодом найвищого колоніального могутності Франції є початок XX століття.
У час, що передує другій світовій війні уряд Франції разом з урядами Великобританії і США потурав агресивній політиці фашистської Німеччини. Він не перешкоджав німецьким фашистам окупувати Австрію і Чехословаччину і цим сприяв розв'язанню другої світової війни. Після того, як Німеччина в 1939 р. напала на спільницю Франції - Польщу, обурювання французького народу змусило уряд оголосити війну Німеччині. Але це була "дивна війна". Французьке військове командування не збиралося воювати з Гітлером, і, коли в травні 1940 р. гітлерівські війська вторглись у Францію, реакційний французький уряд здав Париж і капітулював перед фашистськими агресорами. Але наприкінці 1944 р. французькі патріоти, натхнені перемогами СРСР і його союзників над гітлерівською Німеччиною, за допомогою англо-американських військ звільнили свою країну від німецьких окупантів. Ще було багато військових конфліктів, у яких Франція брала участь. Кілька років французькі імперіалісти вели війну проти повсталого В'єтнаму. 7 років вони вели війну в Алжирі, народ якого вимагав незалежності. У 1956 р. Франція разом з Великобританією й Ізраїлем почала збройну інтервенцію в Єгипет. Але Єгипет був підтриманий багатьма миролюбними країнами (у т.ч. і СРСР). У 1961 р. у Франції різко активізувала свою діяльність Секретна Озброєна Організація. У країні виникла погроза фашизму, але уряду вдалося розв'язати цю важку ситуацію.
Нині Франція - буржуазна республіка, що утворює Французьке співтовариство, куди входять, крім метрополії, і колоніальні території: зі статусом "заморських департаментів" - Гваделупа, Гвіані, Мартініка, Реюньйон, острова Сен-П'єр і Мікелон; зі статусом "заморських територій" - Нова Каледонія, Полінезія, острови Уолліс і Футуна, острів Майотта. З 1958 року в країні існує режим П'ятої республіки, що характеризується концентрацією політичної влади в руках президента. Згідно з конституцією вища законодавча влада належить парламенту.
Населення Франції - 57,2 млн. чоловік. За кількістю населення вона займає 4-е місце в Європі. Природний приріст після II світової війни дещо підвищився і становить приблизно 12 осіб на 1000 жителів. Франція, - високо урбанізована країна: частка міського населення становить до 80% від усього населення. Щільність населення становить 102 чоловік на 1 км. Франція - однонаціональних держава, оскільки 9 / 10 всього населення становлять французи. Державна мова - французька. Переважна більшість віруючих - католики (84%). Важливим засобом поповнення трудових ресурсів країни здавна служить імміграція вихідців з колишніх колоній країни.
Рельєф країни переважно рівнинний, лише по околиці розташовані гори, різні за висотою. Клімат визначається сильним впливом західних вітрів з Атлантичного океану і теплою течією Гольфстрім. Це зумовлює переважання помірного клімату з м'якою зимою, теплим літом і високою кількістю опадів. За Франції протікають великі річки: Сена, Луара, Гаронна. Вони здебільшого рівнинні, судноплавні. Ліси покривають 20% території країни. Це в основному змішані ліси.
Франція дуже багата корисними копалинами. Є родовища вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольорових металів. В основному вони розташовані на півночі і на півдні, центральні і західні райони мають слабку сировинну базу. Практично немає руд легуючих металів.
За обсягом промислової продукції Франція стоїть на 4 місці в капіталістичному світі, поступаючись тільки США, Японія і ФРН. У промисловості панують великі компанії, які мають зв'язки з монополіями інших країн. Для Франції характерно також посилення ролі державно-монополістичного капіталу, який вкладає великі кошти у військову промисловість. Країна відрізняється високими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
В енергетиці власні запаси покривають лише Ѕ потреб країни. Так як нафта вивозиться з країн Перської затоки, нафтопереробні заводи розташовуються в морських портах країни. Видобуток вугілля скорочується, оскільки він не витримує конкуренції на світовому ринку з більш дешевим вугіллям з США та Австралії. Залежність від імпорту паливних ресурсів призвела до розвитку атомної енергетики, до будівництва приливних станцій на півострові Бретань.
Чорна металургія є "хворий" галуззю в економіці, тому що характеризується застоєм, скороченням потужності. Це пояснюється тим, що Лотаринзький басейн - старий економічний район, руда тут низької якості, і країна переходить на імпортну сировину, що змінює географію галузі і наближає підприємства до морських портів. Але при цьому в географічному розподілі праці між країнами ЄС Франція спеціалізується на поставках прокату. Передумовою розвитку кольорової металургії служать багаті родовища бокситів на південно-сході країни. Поблизу гідроелектростанцій в Альпах працюють алюмінієві заводи.
На машинобудівних заводах умілими руками французьких робітників створюються автомобілі і локомотиви, верстати і трактори, мотори і різне устаткування; на верфях портових міст будуються судна. Хімічні підприємства роблять кислоти, штучне волокно, барвники, пластмаси, медикаменти. Здавна Франція славиться парфумерними виробами. Текстильні фабрики випускають тканини бавовняні і лляні, із синтетики і натурального шовку.
У Франції вирощуються майже всі сільськогосподарські культури помірного поясу; пшениця і ячмінь, кукурудза і овес, цукровий буряк і картопля. Виноградники і сади є майже у всіх районах Франції. На сонячному узбережжі Середземного моря дозрівають маслини, апельсини, лимони й інші фрукти; тут же розводять багато квітів, особливо троянд.
Париж - столиця Франції - є великою міською агломерацією. Населення Парижа разом із пригородами досягає 10 млн. чоловік. Крім Парижа, агломераціями у Франції є Ліон, Марсель, Лілль. "Великий Париж" розкинувся на площі в 1500 км 2. Він виник 2000 років тому з невеликого селища Лютеції на острові Ситі, посередині Сени. Тепер на цьому острові знаходиться знаменитий собор Паризької богоматері. Його величезні вежі відображаються у водах ріки. Площа перед собором вважається географічним центром французької столиці. На лівому березі Сени розташований один із самих старих районів міста - Латинський квартал. Він відомий як найбільший у Франції центр навчальних закладів. У древньому паризькому університеті - Сорбоні - більш 60 тис. студентів, тобто чверть всіх учнів Французьких Вузах. По сусідству з Латинським кварталом стародавній особняк "Готель Матиньон" - резиденція глави французького уряду. Тут же, у лівобережній частині міста, засідають і члени обох палат французького парламенту: сенатори - у Люксембурзькому, а депутати Національних зборів - у Бурбонському палаці. На правому березі Сени розташовані ділові і торгові квартали. Тут же знаходиться всесвітньо відомий палац Лувр. У ньому зберігається безліч творів образотворчого мистецтва, наприклад картина Леонардо да Вінчі "Джоконда". Правобережний Париж прикрашений чудовим архітектурним ансамблем - площею Згоди. У західній частині Парижа знаходиться знаменита Ейфелева вежа і Тріумфальна арка, Ейфелева вежа побудована в 1889 році як символ міжнародної виставки, вона з дивною легкістю здіймається на 300 з гаком метрів 7 тис. т. металевих конструкцій, немов сплетених у дивне мереживо. Зараз Ейфелева вежа не тільки прикраса Парижа, але і краща телевізійна вишка в Європі. Тріумфальна арка розташована на площі Зірки, від якої, як промені, розходяться 12 вулиць. Західні квартали Парижа забудовані упорядкованими кварталами і розкішними особняками. Тут багато зелені. Один Булонський ліс - чудесний парк на західній околиці міста - займає більш 8 км 2. Східні квартали міста заселені трудовим людом.
На фабриках і заводах Парижа і його передмість зайнято 13 тис. робітників. Тут виробляється 70% усіх французьких автомобілів, 90% авіамоторів, більше 70% тракторів в районі столиці знаходяться численні хімічні заводи, підприємства, що виробляють верстати, електроустаткування і різні прилади. Швейні фабрики й ательє створили Парижеві "законодавця мод".
Париж - не тільки промисловий, але і транспортний центр країни. До столиці з усіх кінців країни сходиться 11 головних залізничних магістралей і понад півтора десятка важливих шосейних доріг. Залізницям у Франції важко суперничати з автомобільним транспортом. Протяжність основних залізничних ліній в країні трохи більше 45 тис. км., А густа мережа шосейних доріг, покритих бетоном чи асфальтом, досягла вже 500 тис. км. Повітряні "ворота" Парижа - аеропорти Орлі і Бурже - щорічно пропускають понад 3 млн. пасажирів і велику кількість вантажів.
Париж - торговий центр Франції. Кожен десятий житель столиці зайнятий у торгівлі. Крім великих універсальних магазинів і безлічі дрібних крамниць, у місті десятки ринків. Найбільший з них - Центральний ринок.
На південь від Парижа лежить плоскогір'я Центрального масиву. Це самий великий район країни. Південні схили гір майже суцільно вкриті виноградником. Під виноградники зайнято в країні близько 1,5 млн. га; розведення винограду - одна з головних галузей французького землеробства. У виробництві вина Франція займає друге місце в світі після Італії.
На сході Центрального масиву при злитті р.. Сени з іншою великою рікою південно-східній Франції - Роною, розташований м. Ліон - другий після Парижа транспортний вузол, промисловий і культурний центр. У Ліоні і його передмістях 700 тис. жителів. Місто здавна славиться виробництвом шовку. У Ліонському музеї, єдиному в своєму роді, зібрані зразки більше 400 тис. шовкових виробів. У Ліонському районі побудовано чимало підприємств нових галузей промисловості - хімічної, кінематографічної, автомобілебудівної. Велике значення мають також заводи, які виготовляють верстати і машини для текстильної промисловості. З Ліоном тісно пов'язаний, розташований недалеко від нього, м. Сент-Етьєн. У цьому місті більше 200 тис. жителів. Він оточений з усіх боків шахтами луарские вугільного басейну. На базі дешевого палива в місті давно розвилася металургія, а потім з'явилися металообробні і збройові заводи. Русло Рони перекрито кількома греблями гідроелектростанцій. Енергія Ронського каскаду приводить в рух мотори на заводах і фабриках багатьох міст південно-східної Франції. Широко застосовують її і для виплавки алюмінію. Сировина для цього - боксити - добуваються в південній провінції Прованс.
На крайньому сході Середземноморського узбережжя Франції між горами, покритими вічно зеленою рослинністю і ніжно-блакитним морем, затиснута неширока смужка землі - Лазурний берег. Краса пейзажів і субтропічний клімат створили містам цього куточка Франції славу першокласних курортів (такі як усім відомі Ніццу і Канни).
Франція - член ЄС, "великої сімки", Організації економічного співробітництва та деяких інших економічних і політичних союзів.
Економіко-географічне становище України характеризується двома особливостями: по-перше, Франція межує з країнами Європейського Союзу, по-друге, має протяжні морські кордони, що дозволяє їй використовувати дешевий морський транспорт для зв'язку з іншими країнами.
У давнину на території сучасної Франції жили племена кельтів (галлів) і країна називалася Галлією. У V ст. Галлію завоювали франки - народ, що прийшов із правого берега Рейну (від них країна одержала свою назву - Франція). Франки асимілювали з кельтами. Територія сучасної Франції сформувалася у своїх основних рисах в кінці XV століття внаслідок об'єднання численних феодальних володінь під егідою французьких королів та ліквідації англійських володінь після Столітньої війни (1337-1453 р.р.), а також у результаті укладання різних договорів, торгових угод. Формування території держави не обмежувалося приєднанням найближчих областей. Об'єктом колоніального захоплення стають райони Північної та Центральної Америки, Західної Африки і Південно-Східної Азії. Періодом найвищого колоніального могутності Франції є початок XX століття.
У час, що передує другій світовій війні уряд Франції разом з урядами Великобританії і США потурав агресивній політиці фашистської Німеччини. Він не перешкоджав німецьким фашистам окупувати Австрію і Чехословаччину і цим сприяв розв'язанню другої світової війни. Після того, як Німеччина в 1939 р. напала на спільницю Франції - Польщу, обурювання французького народу змусило уряд оголосити війну Німеччині. Але це була "дивна війна". Французьке військове командування не збиралося воювати з Гітлером, і, коли в травні 1940 р. гітлерівські війська вторглись у Францію, реакційний французький уряд здав Париж і капітулював перед фашистськими агресорами. Але наприкінці 1944 р. французькі патріоти, натхнені перемогами СРСР і його союзників над гітлерівською Німеччиною, за допомогою англо-американських військ звільнили свою країну від німецьких окупантів. Ще було багато військових конфліктів, у яких Франція брала участь. Кілька років французькі імперіалісти вели війну проти повсталого В'єтнаму. 7 років вони вели війну в Алжирі, народ якого вимагав незалежності. У 1956 р. Франція разом з Великобританією й Ізраїлем почала збройну інтервенцію в Єгипет. Але Єгипет був підтриманий багатьма миролюбними країнами (у т.ч. і СРСР). У 1961 р. у Франції різко активізувала свою діяльність Секретна Озброєна Організація. У країні виникла погроза фашизму, але уряду вдалося розв'язати цю важку ситуацію.
Нині Франція - буржуазна республіка, що утворює Французьке співтовариство, куди входять, крім метрополії, і колоніальні території: зі статусом "заморських департаментів" - Гваделупа, Гвіані, Мартініка, Реюньйон, острова Сен-П'єр і Мікелон; зі статусом "заморських територій" - Нова Каледонія, Полінезія, острови Уолліс і Футуна, острів Майотта. З 1958 року в країні існує режим П'ятої республіки, що характеризується концентрацією політичної влади в руках президента. Згідно з конституцією вища законодавча влада належить парламенту.
Населення Франції - 57,2 млн. чоловік. За кількістю населення вона займає 4-е місце в Європі. Природний приріст після II світової війни дещо підвищився і становить приблизно 12 осіб на 1000 жителів. Франція, - високо урбанізована країна: частка міського населення становить до 80% від усього населення. Щільність населення становить 102 чоловік на 1 км. Франція - однонаціональних держава, оскільки 9 / 10 всього населення становлять французи. Державна мова - французька. Переважна більшість віруючих - католики (84%). Важливим засобом поповнення трудових ресурсів країни здавна служить імміграція вихідців з колишніх колоній країни.
Рельєф країни переважно рівнинний, лише по околиці розташовані гори, різні за висотою. Клімат визначається сильним впливом західних вітрів з Атлантичного океану і теплою течією Гольфстрім. Це зумовлює переважання помірного клімату з м'якою зимою, теплим літом і високою кількістю опадів. За Франції протікають великі річки: Сена, Луара, Гаронна. Вони здебільшого рівнинні, судноплавні. Ліси покривають 20% території країни. Це в основному змішані ліси.
Франція дуже багата корисними копалинами. Є родовища вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольорових металів. В основному вони розташовані на півночі і на півдні, центральні і західні райони мають слабку сировинну базу. Практично немає руд легуючих металів.
За обсягом промислової продукції Франція стоїть на 4 місці в капіталістичному світі, поступаючись тільки США, Японія і ФРН. У промисловості панують великі компанії, які мають зв'язки з монополіями інших країн. Для Франції характерно також посилення ролі державно-монополістичного капіталу, який вкладає великі кошти у військову промисловість. Країна відрізняється високими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
В енергетиці власні запаси покривають лише Ѕ потреб країни. Так як нафта вивозиться з країн Перської затоки, нафтопереробні заводи розташовуються в морських портах країни. Видобуток вугілля скорочується, оскільки він не витримує конкуренції на світовому ринку з більш дешевим вугіллям з США та Австралії. Залежність від імпорту паливних ресурсів призвела до розвитку атомної енергетики, до будівництва приливних станцій на півострові Бретань.
Чорна металургія є "хворий" галуззю в економіці, тому що характеризується застоєм, скороченням потужності. Це пояснюється тим, що Лотаринзький басейн - старий економічний район, руда тут низької якості, і країна переходить на імпортну сировину, що змінює географію галузі і наближає підприємства до морських портів. Але при цьому в географічному розподілі праці між країнами ЄС Франція спеціалізується на поставках прокату. Передумовою розвитку кольорової металургії служать багаті родовища бокситів на південно-сході країни. Поблизу гідроелектростанцій в Альпах працюють алюмінієві заводи.
На машинобудівних заводах умілими руками французьких робітників створюються автомобілі і локомотиви, верстати і трактори, мотори і різне устаткування; на верфях портових міст будуються судна. Хімічні підприємства роблять кислоти, штучне волокно, барвники, пластмаси, медикаменти. Здавна Франція славиться парфумерними виробами. Текстильні фабрики випускають тканини бавовняні і лляні, із синтетики і натурального шовку.
У Франції вирощуються майже всі сільськогосподарські культури помірного поясу; пшениця і ячмінь, кукурудза і овес, цукровий буряк і картопля. Виноградники і сади є майже у всіх районах Франції. На сонячному узбережжі Середземного моря дозрівають маслини, апельсини, лимони й інші фрукти; тут же розводять багато квітів, особливо троянд.
Париж - столиця Франції - є великою міською агломерацією. Населення Парижа разом із пригородами досягає 10 млн. чоловік. Крім Парижа, агломераціями у Франції є Ліон, Марсель, Лілль. "Великий Париж" розкинувся на площі в 1500 км 2. Він виник 2000 років тому з невеликого селища Лютеції на острові Ситі, посередині Сени. Тепер на цьому острові знаходиться знаменитий собор Паризької богоматері. Його величезні вежі відображаються у водах ріки. Площа перед собором вважається географічним центром французької столиці. На лівому березі Сени розташований один із самих старих районів міста - Латинський квартал. Він відомий як найбільший у Франції центр навчальних закладів. У древньому паризькому університеті - Сорбоні - більш 60 тис. студентів, тобто чверть всіх учнів Французьких Вузах. По сусідству з Латинським кварталом стародавній особняк "Готель Матиньон" - резиденція глави французького уряду. Тут же, у лівобережній частині міста, засідають і члени обох палат французького парламенту: сенатори - у Люксембурзькому, а депутати Національних зборів - у Бурбонському палаці. На правому березі Сени розташовані ділові і торгові квартали. Тут же знаходиться всесвітньо відомий палац Лувр. У ньому зберігається безліч творів образотворчого мистецтва, наприклад картина Леонардо да Вінчі "Джоконда". Правобережний Париж прикрашений чудовим архітектурним ансамблем - площею Згоди. У західній частині Парижа знаходиться знаменита Ейфелева вежа і Тріумфальна арка, Ейфелева вежа побудована в 1889 році як символ міжнародної виставки, вона з дивною легкістю здіймається на 300 з гаком метрів 7 тис. т. металевих конструкцій, немов сплетених у дивне мереживо. Зараз Ейфелева вежа не тільки прикраса Парижа, але і краща телевізійна вишка в Європі. Тріумфальна арка розташована на площі Зірки, від якої, як промені, розходяться 12 вулиць. Західні квартали Парижа забудовані упорядкованими кварталами і розкішними особняками. Тут багато зелені. Один Булонський ліс - чудесний парк на західній околиці міста - займає більш 8 км 2. Східні квартали міста заселені трудовим людом.
На фабриках і заводах Парижа і його передмість зайнято 13 тис. робітників. Тут виробляється 70% усіх французьких автомобілів, 90% авіамоторів, більше 70% тракторів в районі столиці знаходяться численні хімічні заводи, підприємства, що виробляють верстати, електроустаткування і різні прилади. Швейні фабрики й ательє створили Парижеві "законодавця мод".
Париж - не тільки промисловий, але і транспортний центр країни. До столиці з усіх кінців країни сходиться 11 головних залізничних магістралей і понад півтора десятка важливих шосейних доріг. Залізницям у Франції важко суперничати з автомобільним транспортом. Протяжність основних залізничних ліній в країні трохи більше 45 тис. км., А густа мережа шосейних доріг, покритих бетоном чи асфальтом, досягла вже 500 тис. км. Повітряні "ворота" Парижа - аеропорти Орлі і Бурже - щорічно пропускають понад 3 млн. пасажирів і велику кількість вантажів.
Париж - торговий центр Франції. Кожен десятий житель столиці зайнятий у торгівлі. Крім великих універсальних магазинів і безлічі дрібних крамниць, у місті десятки ринків. Найбільший з них - Центральний ринок.
На південь від Парижа лежить плоскогір'я Центрального масиву. Це самий великий район країни. Південні схили гір майже суцільно вкриті виноградником. Під виноградники зайнято в країні близько 1,5 млн. га; розведення винограду - одна з головних галузей французького землеробства. У виробництві вина Франція займає друге місце в світі після Італії.
На сході Центрального масиву при злитті р.. Сени з іншою великою рікою південно-східній Франції - Роною, розташований м. Ліон - другий після Парижа транспортний вузол, промисловий і культурний центр. У Ліоні і його передмістях 700 тис. жителів. Місто здавна славиться виробництвом шовку. У Ліонському музеї, єдиному в своєму роді, зібрані зразки більше 400 тис. шовкових виробів. У Ліонському районі побудовано чимало підприємств нових галузей промисловості - хімічної, кінематографічної, автомобілебудівної. Велике значення мають також заводи, які виготовляють верстати і машини для текстильної промисловості. З Ліоном тісно пов'язаний, розташований недалеко від нього, м. Сент-Етьєн. У цьому місті більше 200 тис. жителів. Він оточений з усіх боків шахтами луарские вугільного басейну. На базі дешевого палива в місті давно розвилася металургія, а потім з'явилися металообробні і збройові заводи. Русло Рони перекрито кількома греблями гідроелектростанцій. Енергія Ронського каскаду приводить в рух мотори на заводах і фабриках багатьох міст південно-східної Франції. Широко застосовують її і для виплавки алюмінію. Сировина для цього - боксити - добуваються в південній провінції Прованс.
На крайньому сході Середземноморського узбережжя Франції між горами, покритими вічно зеленою рослинністю і ніжно-блакитним морем, затиснута неширока смужка землі - Лазурний берег. Краса пейзажів і субтропічний клімат створили містам цього куточка Франції славу першокласних курортів (такі як усім відомі Ніццу і Канни).
Франція - член ЄС, "великої сімки", Організації економічного співробітництва та деяких інших економічних і політичних союзів.