Фразеологічний каламбур у сучасній публіцистиці

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

В. Н. Вакуров

Фразеологія - одне з самих яскравих і дієвих засобів мови. Не випадково її образно називають перлиною російської мови. Метафоричність, емоційність, оцінність, експресивність - всі ці якості фразеологічних одиниць надають нашої мови образність і виразність.

Улюбленим прийомом у письменників і журналістів все більше стають різні перетворення фразеологізмів. Можливість їх трансформацій випливає із збереження в фразеологізмів внутрішньої форми (тобто вихідного буквального їх сенсу) і відносній стійкості. Перетворенням можуть бути піддані як семантика, так і структура словосполучень. Трансформація семантики фразеологізмів можлива тому, що вони володіють внутрішньою формою. А ця їх особливість дозволяє авторам «реставрувати» в тій чи іншій мірі витертий образ і пристосувати узагальнений, метафоричний сенс того чи іншого виразу до конкретних умов контексту.

У даній статті ми розглянемо випадки творчого перетворення семантики фразеологізмів на матеріалі сучасної публіцистики.

При семантичних перетвореннях одне і те ж словосполучення сприймається і як семантично цілісне, нерозкладне, стійке, і як вільне, семантично розкладені. У лінгвістичній літературі зустрічаються різні терміни, які називають це явище: «синтез двох значень», «розкладання фразеологізму», «модифікація фразеологізму», «актуалізація внутрішньої форми фразеологізму», «двоплановість сталого словосполучення» та ін

Ми вважаємо, що семантично перетворені фразеологізми - не що інше, як фразеологічні каламбури.

У поемі А. С. Пушкіна «Мідний вершник» читаємо:

Тут буде місто закладений

На зло гордовитому сусідові.

Природою тут нам призначено

У Європу прорубати вікно ...

Тут поет вжив вираз прорубати вікно в Європу, яке стало крилатим, фразеологічним. А ось цікавий приклад, в якому журналіст перетворив семантику цієї фрази, створивши фразеологічний каламбур: «Петро Перший рубав до Європи вікно, коли треба було вчитися користуватися європейської дверима. Учора в Брюсселі президентові Росії показали ключ від заповітних дверей, який остаточно потрапить до нас в руки року через півтора - два »(Куранти. 1993. 10 грудня.) Зверніть увагу: фразеологічний каламбур підтримується метафоричними поєднаннями користуватися європейської дверима і показали ключ від заповітних дверей .

Цей же фразеологізм ліг в основу каламбуру, створеного журналістом «Комсомольської правди»: «Роттердам обробляє одночасно 700 судів ..., а Ленінград всього дванадцять!! Ганьба! Місто Петра з вікна в Європу перетворився на криву і брудну шпаринку »(1991. 6 травня). Ще приклад: «Дойко козлів відпущення, тобто нас з вами, будуть здійснювати на підставі Постанови уряду від 23.12.1993. "Про порядок переміщення фізичними особами через митний кордон РФ товарів" »(Моск. комс. 1994. 26 січня.).

Яскравий прийом створення фразеологічного каламбуру полягає в паралельному вживанні фразеологізму і вільного словосполучення, що є етимологічним прототипом цього виразу (багато дослідників таке словосполучення називають омонімом фразеологізму).

Розглянемо такий приклад: «Зам. голови правління ... звернувся зі слізним проханням до вищої контору: дайте вказівку ..., щоб 4 вагони горілки допомогли молодий базі стати на ноги ... Але банк підстав для виключення не розшукав, справедливо вважаючи, що за допомогою горілки не стають на ноги .., а скоріше, валяться з ніг »(Ізвестія. 1974. 28 февр.). Автор зіштовхнув тут два словосполучення - фразеологічне стати на ноги і вільний не стають на ноги (вільне значення цього поєднання підтримується його антонімом - валяться з ніг).

Цей вид семантичного перетворення фразеологізму називається повним суміщенням, сутністю якого є реалізація в даному контексті обох значень словосполучення.

Журналіст може залучити для побудови каламбуру два фразеологізму, що мають у своєму складі певні слова: «Президент вимушений був, як ви кажете, покласти себе на рейки заради з'ясування волі народу ... На щастя, народ піднявся в містах Росії. І якщо продовжити вашу порівняння - президент ліг на рейки, - то З'їзд народних депутатів завдяки такому вчинку Бориса Миколайовича зійшов з рейок »(Куранти. 1993. 30 березня).

Ще два аналогічні приклади: «Треба добре підготуватися, оперативно створити страйковий фонд ... Ілюзій вже немає: за 608-ї постанови водили-водили нас за ніс і залишили з носом »(Росія. 1991. 23-29 березня);« Але в нашому випадку, видно, актрисі потрібно побільше пилу пустити в очі. А вже коли пил зовсім стовпом стоїть, то, по суті, нічого й не видно »(Начало. 1993. № 41).

Фразеологізм плисти за течією представляє собою метафоризацію вільного словосполучення того ж складу. Інакше кажучи, плисти за течією можна метафорично і буквально. Використовуючи цю особливість словосполучення, журналіст будує такий контекст, в якому об'єднує в словосполученні плисти за течією метафоричне (фразеологічне) і буквальне, вільне значення. Таке слововживання і є фразеологічний каламбур: «Сьогодні наша політична і ідеологічне керівництво задавлене тактикою, майже непосильним вантажем національних, економічних, екологічних проблем, при вирішенні яких все частіше доводиться плисти за течією. Куди нас винесе? Ми волоком вибралися до витоків незнайомій річки і пустилися в плавання ... Але куди впадає річка? Не чекає чи нас за найближчим плесом Ніагара? »(Знамя. 1990. № 12).

Якщо журналіст пише про який-небудь предмет, він може створити каламбур, вибравши з маси фразеологізмів той, в якому міститься слово, яке називає описуваний предмет. Так, в наступному тексті журналіст розповідає про збір журавлини. Ви, читач, звичайно, вже здогадалися (раз мова йде про журавлині), який фразеологізм використовував журналіст для створення каламбуру. Ви мали рацію, ось цей текст: «гарних хлопців побачим і вирішили збирати журавлину за американською технологією ... Результат - з пустого в порожнє. Журавлина вийшла розлога: збитку сто тисяч »(Комс. правда. 1991. 2 листоп.). Ще приклад: «Так що Священна Радянська Соціалістична наказує, здається, довго жити. Жити довго, поруч, на радість один одному, в добросусідство і взаємовигідній співпраці »(кніжн. огляд. 1991. № 1).

Розглядаючи приклади перетворення фразеологізмів, пов'язаного з каламбурною переосмисленням окремих компонентів, слід сказати про те, що таке перетворення «грунтується на можливості вичленувати окремий елемент фразеологізму в якості самостійної семантичної одиниці, так як кожне слово, залишаючись компонентом фразеологічного обороту, набуває двоїсту сутність: воно входить до складу структурно і семантично складного цілого як його інтегральна частина, зберігаючи в той же час потенційні якості самостійної лексичної одиниці »(Шадрін Н. Л. Засоби оказіонального перетворення фразеологічних одиниць як система елементарних прийомів / / Лінгвістичні дослідження. Ч. 2. М., 1973. С. 185).

Семантичне перетворення фразеологізму можливо в тому випадку, якщо контекст містить слово, тематично близьке слову-компоненту даного виразу. Наприклад, слова коваль, молот, ковадло - одного семантичного поля. Ввівши в текст слово коваль, журналіст «змушує» читача сприйняти словосполучення між молотом і ковадлом і як стійке (фразеологічне), і як вільне: «Нам довго говорили, що ми самі ковалі свого щастя, але якось так виходило, що ми постійно опинялися між молотом і ковадлом »(Комс. правда. 1991. 10 січня.).

Ще приклади, в яких тематично близькі слова внаслідок асоціації виявляють відразу два значення словосполучення - фразеологічне і вільне: «- Що нового, колего? - Запитує один лікар іншого. - О, унікальний випадок? Солом'яна вдова, хвора на сінну лихоманку »(Крокоділ. 1990. № 8);« І якщо членам Спілки художників СРСР ще якось вдається вирішити свої проблеми, то молодим ще не членам творчої спілки, але вже талановитим - навіть на пташиних правах не вдається влетіти у вікна жодної мансарди »(Крокоділ. 1989. № 11).

У наступному прикладі каламбур побудований на введенні в текст слова балалайка, тематично близького компоненту скрипка в складі висловлювання грати першу скрипку: «Партградци на цій підставі вирішили, що Жидков буде лише числиться, а фактично першу скрипку гратиме Маоцзедунька. Як вона буде грати, про це ніхто не подумав, хоча вона не вміла грати навіть останню балалайку "(Наш сучасник. 1993. № 4).

Рідкісний, оригінальний каламбур будується в результаті зіткнення слова-компонента фразеологізму з цим же словом, за формою являє собою власну назву: «Товариш Горновий, наслідуючи товариша Непомнящего, вважає, що матеріали архіву становлять інтерес тільки для архіваріусів і щурів ... Нам дуже не по серцю Івани, що не пам'ятають своєї спорідненості »(Рябов І. Нариси і фейлетони. М., 1958. С. 207).

Перетворення семантики фразеологізму здійснюється в контексті. Спеціально створений автором контекст не тільки допомагає читачеві відновити фразеологічний образ, але і підсилює разом з тим стерту метафоричність та емоційність.

Якщо для виявлення сенсу стійкого словосполучення необхідний один контекст, то для виявлення двох смислів - вільного та зв'язаного (зіткнення яких - основа фразеологічного каламбуру) - обов'язкові два контексту, кожен з яких актуалізує «своє» значення.

Ці два контексту конкретно реалізуються за допомогою двох рядів текстових компонентів: один ряд дозволяє читачеві сприйняти фразеологічне, а інший - буквальне, початкове значення словосполучення, наприклад: «Поки до будівництва нових і реконструкції старих станцій доклали свою руку 8 комерційних структур, в руці був мільярд рублів »(Моск. комс. 1993. 28 жовтня.). Тут один контекстний ряд-доклали свою руку 8 комерційних структур, який виявляє фразеологічне значення поєднання докласти руку, а інший контекстний ряд - в руці був мільярд рублів, який відтворює буквальне, вільне значення словосполучення докласти руку.

Ще приклад: «Вчора відбулося четверте засідання« круглого столу ». За «круглим столом» не було жодного представника президента Б. Єльцина. От і шукай тут згоди ... Схоже, у офіційного «круглого столу» з'явилися гострі кути »(Куранти. 1993. 7 квітня.).

Аналізуючи роль контексту в перетворенні семантики фразеологізмів, необхідно підкреслити наступне: залежність значення вільного словосполучення від контексту відносна, тому що в будь-якому контексті (крім спеціально побудованого з метою створення фразеологічного каламбуру) сенс такого поєднання ясний з значень слів, його складових, фразеологізм ж реалізує своє значення тільки в зв'язку з іншими словами контексту. І в цьому випадку залежність сприйняття словосполучення від текстового оточення є абсолютною.

Фразеологізм народжується в контексті і в контексті ж відроджується його буквальний сенс. Якщо загальномовне семантика абстрактна, то мовна - конкретна. Ця конкретність мовної семантики фразеологізму зумовлена ​​ситуацією, контекстом. Специфіка співвідношення фразеологізм-контекст полягає в тому, що фразеологічна одиниця є, по-перше, особливий самостійний контекст і, по-друге, є частиною контексту. «Оскільки контекст у широкому розумінні - це не що інше, як мовний потік, в якому конкретизуються мовні одиниці, але контекстуальна специфіка фразеологізму - це, по суті, фразеологічна специфіка взаємодії мова - мова» (Мокієнко В. М. Слов'янська фразеологія. М. , 1980. С. 171).

Загальномовні фразеологічний образ злитий воєдино. І це певною мірою затемнює його. У випадках же контекстного перетворення семантики фразеологізму цей образ постає перед нами яскравим, повнокровним, тому що при цьому вичленяються обидві складові частини фразеологічного образу: узагальненість, метафоричність і чуттєва конкретність предметного уявлення.

Можна виділити два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень:

1. «На початку образу - фразеологізм і до нього наводиться вільне поєднання ...

2. Створення образу йде іншим, протилежним шляхом і первинним виявляється вільне словосполучення »(Ковальов В. П. Основні індивідуально-авторські прийоми експресивного використання фразеологізмів / / Питання семантики фразеологічних одиниць. Ч. I. Новгород, 1971. С. 306-307).

У публіцистиці використовуються обидва цих типу створення і, відповідно, сприйняття фразеологічного образу, побудованого на основі перетворення семантики стійкого словосполучення:

1. Від фразеологізму до його прототипу (вільному словосполучення), наприклад: «Навесні приємно поговорити про здобутки. Дерева, нирки, мімози ... - Все це розташовує. У такі дні не хочеться кусати побратимів по перу і чорнилу. Їх хочеться хвалити, прославляти, піднімати на щит і в такому вигляді носити по всьому місту »(Ільф І., Петров Є. Собр. Соч. В 5 т. Т. 3. М., 1961. С. 284).

У цьому прикладі автори спочатку вводять в текст фразеологізм піднімати на щит, а потім - вільне словосполучення носити по всьому місту, яке відроджує первинний, прямий сенс словосполучення піднімати на щит.

Ще приклад: «Все далі в минуле відходять від нас нелегкі роки Великої Вітчизняної. Чимало в її історії ще залишилося білих плям. Але білими вони здаються тільки з першого погляду: найчастіше при уважному розгляді в них переважає червоний колір, колір людської крові ... »(Огонек. 1988. № 15).

2. Від вільного словосполучення до фразеологизму.

У російській мові існує фразеологізм умивати руки в значенні «усуватися від відповідальності». Це крилатий вислів перегукується з євангельською легендою про Пілата, який умив руки перед натовпом, віддавши їй Ісуса для страти (мається на увазі ритуальне умивання рук, що свідчить про непричетність до якої-небудь події).

У наведеному нижче тексті журналіст вжив вільне словосполучення чисті руки законодавця, що відновлює буквальний зміст виразу умивати руки. У результаті це словосполучення сприймається читачем каламбурно, тобто і в прямому, буквальному, і у фразеологічному значеннях: «Здається, біблійний сюжет про Понтія Пілата вельми надихаючим чином впливав на депутатів. Ми, мовляв, намагалися й робили, що могли. Але нас не почули. Наполягати не сміємо ... Наполегливість останнім часом Верховна Рада демонструє лише в тому, щоб називатися "вищою владою". Ну що ж, у законодавця, звичайно, руки повинні бути чисті. І, ймовірно, тому депутати пристрастилися їх раз у раз вмивати. Дуже рельєфно цей синдром проявився 28 березня, коли прем'єр-міністр кинув війська на зібралася мітингувати столицю »(Куранти. 1991. 16 квітня.).

Ще приклади: "Кажуть, Адам Козлевич купив свою знамениту" Антилопу-Гну "на додачу з пальмою в зеленій діжці. Але, як ви знаєте, пальму першості на дорозі особистий шофер Остапа Бендера не втримав »(Комс. правда. 1988. 29 березня);« У разі перемоги Жириновського на президентських виборах його урочисто введуть в Кремлівські палати. Його особиста палата буде № 6 »(Куранти. 1992. 20 листоп.).

Нерідко автор допомагає читачеві усвідомити фразеологічний каламбур, підкреслюючи, що словосполучення вжито як у буквальному, так і в переносному, фігуральному сенсі: «Небо над ним було безхмарно-ясним, але лише в прямому сенсі. Якщо ж висловлюватися фігурально, то хмари над Світланою вже згустилися »(Крокоділ. 1974. № 20);« Еля посадила його на сходи якогось-то установи ... Голова виявилася зафіксована в одному положенні. Ігор клював носом у прямому і переносному сенсі цього слова »(Огонек. 1990. № 10).

У літературі каламбур іноді називають «мішурою словесних дотепів», «порожнім зубоскальство», «дрібним дотепності», «словесної дрібнички» (Див., напр.: В. Фролов. Про радянської комедії. М., 1954. С. 319, 324 ).

Таке твердження бездоказово, голослівно. Загальновідомо, що художня форма - елемент змісту. У цьому сенсі каламбур відображає якусь суттєву сторону зображуваного, його внутрішні суперечності й несподівані зв'язки. Крім того, цей мовний прийом, володіючи підвищеною інформативністю, викликає активність сприйняття думки автора. Каламбурно перетворення фразеологізму - не просто словесна гра, а перш за все дієва зброя в руках публіциста. Така змістовна, інформативна сторона фразеологічного каламбуру. Якщо ж характеризувати цей стилістичний прийом з чисто мовної точки зору, то не можна не погодитися з В. М. Мокієнко в тому, що «актуальність протиставлення прямого і переносного планів у фразеології служить одним з найпотужніших джерел експресивності» (Мокієнко В. М. Багатозначність слова і етимологія фразеологізму / / Проблеми фразеології. Межвуз. СБ наук. праць. Тула, 1980. С. 26).

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
33.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Функціональні особливості запозичень іншомовної лексики в сучасній публіцистиці
Кіт Бегемот. Жіночий Фразеологічний Словник (Довідковий посібник для чоловіків)
Імідж автора в публіцистиці
Прецедентні вислови в публіцистиці
Достоєвський у публіцистиці Т Манна
Моральна проблематика в публіцистиці Бердяєва
Національні питання в політичній публіцистиці ІС Аксакова
Прибалтійський питання в політичній публіцистиці ІС Аксакова
Думки про Росію в публіцистиці І Буніна і М. Горького
© Усі права захищені
написати до нас