Формування портфеля цінних паперів і аналіз його прибутковості порівняльний аналіз

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Курсове завдання на тему
«Формування портфеля цінних паперів і аналіз його прибутковості (порівняльний аналіз
з дисципліни «Ринок цінних паперів»

Зміст
Введення
1. Науково-теоретичні дослідження фондового ринку України
1.1 Аналіз стану сучасного ринку цінних паперів в Україну
1.2 Фундаментальний аналіз фондового ринку
1.3 Технічний аналіз фондового ринку
1.4 Перспективи розвитку фондового ринку України
2. Обгрунтування вибору фінансових інструментів
2.1 Інструменти фондового ринку України
2.2 Формування портфеля цінних паперів
3. Характеристика об'єктів інвестування
3.1 ВАТ «Укрнафта»
3.2а «Райффайзен Банк Аваль»
3.3 ВАТ «Донбасенерго»
3.4 ВАТ «Фармак»
4. Розрахунок основних характеристик портфеля цінних паперів
5. Характеристика ризику портфеля
Висновок

Введення
Коли ми розмірковуємо над питанням інвестування коштів, нам хочеться сподіватися, що передбачуваний дохід буде стабільним. Але на практиці виходить, що реальний прибуток від інвестування особистих фінансів часто не відповідає нашим очікуванням. На це впливає безліч факторів. Ризик і прибутковість тут - величини дуже непостійні. І вкладати гроші тільки в якийсь один проект - це дуже великий ризик їх втрати. Грунтуючись на подібному висновку, ми рекомендуємо не обмежуватися одним фінансовим інструментом, а розподіляти свої особисті фінанси відразу на кілька інструментів. Це дає можливість компенсувати збитки за одним проектах за рахунок більшого доходу за іншими.
Всі активи, куди ви вкладаєте гроші, представляють собою єдину сукупність, яка називається інвестиційний портфель.
Під інвестиційним портфелем розуміється якась сукупність цінних паперів та інших активів, зібраних разом для досягнення певних цілей. Складовими інвестиційного портфеля можуть бути будь-які активи, від золота і нерухомості, до акцій і опціонів.
Залежно від виду та умов здійснюваної діяльності, використовуваних активів, необхідного капіталу інвестиційні портфелі можуть істотно відрізнятися за структурою і ступеню складності управління. Наприклад, портфель індивідуального інвестора, особисто керує своїми вкладеннями, може складатися лише з двох акцій різних підприємств. У той же час портфелі інституційних інвесторів (пайові та пенсійні фонди, банки, страхові компанії і т. п.) включають десятки або навіть сотні різних фінансових інструментів, а багатопрофільних корпорацій або холдингових груп реального сектора - безліч окремих підприємств і напрямків бізнесу.
Метою даної роботи є систематизація та поглиблення наукових знань і практичних навичок з питань інвестування. Мета роботи визначають її основні завдання.
По-перше, це огляд фондового ринку України, аналіз і вибір інформації, необхідної для формування портфеля цінних паперів.
По-друге, це аналіз стану економіки, на підставі якого робляться припущення з приводу зростання або зниження цін на ті чи інші папери, вплив на курс валюти, спроба оцінити рівень інфляції в країні, зміни в грошовому обігу.
Для оцінки якості цінних паперів для інвестування можуть використовуватися методи фундаментального і технічного аналізу.
В кінці роботи на основі розрахунку основних характеристик портфеля необхідно зробити висновки про прибутковість даного портфеля і пов'язаних з ним ризиками.

1 Науково - теоретичні дослідження фондового ринку України
1.1 Аналіз стану сучасного ринку цінних паперів в Україну
В Україні є 11 фондових бірж (відповідно до Агентству з розвитку інфраструктури фондового ринку України), які розташовані в 3 містах: Києві, Миколаєві та Дніпропетровську (в інших містах є лише філії бірж). Ці 11 бірж є ліцензованими організаторами торгів.
Фондові біржі України:
1. Фондова Біржа ПФТС
2. Київська Міжнародна Фондова Біржа (КМФБ)
3. Українська Фондова Біржа (УФБ)
4. Українська Міжбанківська Валютна Біржа (УМВБ)
5. Фондова Біржа «ІННЕКС»
6. Южно-Українська Торгово-Інформаційна Система «Південь-Сервер» (ПТІС)
7. Придніпровська Фондова Біржа (ПФБ)
8. Українська Міжнародна Фондова Біржа (УМФБ)
9. Торгово-Інформаційна Система «Перспектива»
10. Східно-Європейська фондова біржа (СЄФБ)
11. Українська Біржа (УБ)
Розподіл кількості емітентів, цінні папери яких включені до лістингу організаторів торгів:
біржі Україні за кількістю емітентів
ПФТС - найбільша фондова біржа в Україні за обсягом торгів і за всіма іншими показниками. Київська біржа ПФТС займає важливу роль у фондовому ринку Україні, так як більша частина всіх операцій відбувається на ній. Індекс ПФТС прийнято вважати показником всієї фінансової ситуації в Україні.
Перша Фондова Торговельна Система (або ПФТС) - це найбільша і єдина фондова біржа в Україну. Незважаючи на те, що в України є ще кілька фондових бірж, жодна з них не зрівняється з фондовою біржею ПФТС.
Торги на ПФТС проходять в електронному вигляді. Торговельна система ПФТС є аналогом американської біржі NASDAQ (найбільша електронна торговельна система в США). Торги на ПФТС проходять по буднях з 11:00 до 17:00 за Київським часом.
Чому необхідно ознайомитися з ПФТС?
... Тому, що переважна більшість торгів в Україну проводиться на біржі ПФТС. Якщо ви маєте намір брати участь у торгах цінними паперами, то вам треба знати хоча б базову інформацію про біржу ПФТС, головному торговельному майданчику країни.

Історія ПФТС

З 1995 по 1998 ПФТС розшифровувалася як «Позабіржова Фондова Торговельна Система. А в 2005 році організація перейменувалася в «Перша Фондова Торгова Система», зберігши абревіатуру «ПФТС».
Обсяг торгів на ПФТС показує стрімке зростання. За 12 років існування, річний обсяг торгів на ПФТС збільшився майже в 200 разів. Загальний обсяг торгів в 1997 році склав 356 млн. грн., А в 2009 - майже 55 млрд. грн.
історія обсягів торгів ПФТС (з 1997 по 2006)

Торговельна система ПФТС

Торгова система біржі ПФТС - це комплекс технологічних, організаційних, нормативних та програмно-апаратних рішень. Торгівля здійснюється як за принципом котирувань, так і за принципом заявок. Головна відмінність між системою котирувань і системою заявок полягає в тому, що в системі котирувань ціни виставляють маркет-мейкери, а в системі заявок ціни можуть виставляти всі учасники ринку.
Київська Міжнародна Фондова Біржа. ВАТ (ВАТ) «Київська міжнародна фондова біржа» є столичної біржею, яка займає наступну позицію після ПФТС, щодо діаграми.
Українська Фондова Біржа. Незважаючи на те, що ЗАТ «Українська Фондова Біржа» є першим організатором торгів цінними паперами в Україні, дана біржа займає далеко не перше місце по обороту та кількості емітентів. Найперша біржа Україні функціонує з 1991 року.

Українська Міжбанківська Валютна Біржа. Досить маленька за кількістю емітентів, ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» спочатку (з 1993 року) функціонувала лише як організатор торгів виключно на валютному ринку (forex), але в 1997 році вона стала організовувати торги і на фондовому ринку.

Фондова Біржа «ІННЕКС». Ця Київська біржа має філію в Донецьку. На діаграмі видно, що кількість емітентів у ЗАТ «Фондова біржа« ІННЕКС »різко скоротилася. Таке падіння говорить саме за себе. Сайт компанії підтверджує це явище відсутністю інформації та зручності.

Южно-Українська Торгово-Інформаційна Система «Південь-Сервер». «Південь-Сервер» - дочірнє підприємство Миколаївської асоціації «Південно-українська торгово-інформаційна система».

Придніпровська Фондова Біржа. Обсяг торгів Дніпропетровського ЗАТ «Придніпровська фондова біржа» за 2009 рік склав понад 38 млн. грн. Ця біржа - одна з самих дрібних в Україні за кількістю емітентів.

Українська Міжнародна Фондова Біржа. Київське ЗАТ «Українська міжнародна фондова біржа» поділяє друге місце з КМФБ по кількості емітентів (згідно діаграмі).

Торгово-Інформаційна Система «Перспектива». За кількістю емітентів в 2009, молода дніпропетровська біржа ТІС «Перспектива» не показала великого результату.

Східно-Європейська фондова біржа (СЄФБ). ВАТ «Східно-Європейська фондова біржа» засновано восени 2007 року. Офіційний сайт біржі боляче схожий за елементами управління з сайтом Біржі ПФТС. Порожні розділи на сайті - явна ознака того, що керівництву все одно, яке враження залишиться у потенційних емітентів і трейдерів про біржу.

Українська Біржа. Дітище російською РТС, "Українська Біржа" є другою найбільшою торговим майданчиком українського фондового ринку, після ПФТС. Основою ставкою Української Біржі є донесення інтернет-трейдингу в маси.

Серед 11-ти фондових бірж Україна, ПФТС займає лідируюче місце. За нею слідують Українська Біржа, Київська Міжнародна Фондова Біржа та Українська Міжнародна Фондова Біржа. Всім Українським біржам далеко до бірж у розвинених західних столицях: річні обсяги торгів на ПФТС досягаються на Лондонській біржі за півгодини.
1.2 Фундаментальний аналіз фондового ринку
Для успішної роботи на фінансових ринках необхідно постійно виконувати поточний і перспективний аналіз ситуації на ринках, необхідно володіти надійними методами аналізу різних інструментів і прогнозування зміни їх цін і прибутковості.
Особливістю фундаментального аналізу є те, що з його допомогою виробляється розгляд істоти відбуваються на ринку процесів, вивчення причин, що викликають зміну економічної ситуації, виявлення при цьому складних взаємозв'язків між різними явищами, що відбуваються на досліджуваному ринку та його секторах, на суміжних ринках. Коротко можна сказати, що фундаментальний аналіз вивчає причини, які рухають ринком.
У повному обсязі фундаментальний аналіз виконується на чотирьох основних рівнях або етапах, але при необхідності можна скорочувати обсяги або вилучати певні етапи цього аналізу. Такий варіант напрямки аналізу часто називають аналізом «зверху вниз».
А. Макроекономічний аналіз. Найважливішим напрямком та першим етапом фундаментального аналізу є загальноекономічний і макроекономічний аналіз. У цьому методі аналізу використовуються різні дослідження ситуації на ринку на основі вивчення попиту та пропозиції і ряду макроекономічних чинників.
Відомо, що ціни на фондовому ринку залежать, насамперед, від обсягу пропонованих на продаж цінних паперів (пропозицію) і обсягу капіталів, які в поточний момент інвестуються в цінні папери (попит), тобто співвідношення попиту та пропозиції визначає кон'юнктуру фондового ринку. І така кон'юнктура у різні періоди може сильно відрізнятися. У періоди високої кон'юнктури спостерігається приріст грошової маси, що спрямовується на фондовий ринок, що приводить до підвищення курсу для врівноваження ціни і часто до поступового зниження прибутковості. При низькій кон'юнктурі відзначається перевищення обсягу цінних паперів, запропонованих на продаж, платоспроможному попиту і в цій ситуації спостерігається відтік капіталів з відповідних секторів фондового ринку і власники цінних паперів можуть їх реалізувати тільки при згоді на зниження цін.
Наведемо основні макроекономічні показники, які слід враховувати при проведенні фундаментального аналізу:
- Правові основи інвестиційної діяльності;
- Стан, стійкість, збалансованість і перспективи зростання економіки країни, стан інвестиційного ринку (попит та пропозиція);
- Поточні темпи інфляції і очікування їх змін;
- Середня ставка відсотків за вкладами у банки;
- Кон'юнктура світових товарних ринків, ринків дорогоцінних металів, нерухомості та інших;
- Способи державного регулювання економіки;
- Процеси споживання і накопичення і інші фактори і показники.
Б. Галузевий або промисловий аналіз як частину фундаментального аналізу дозволяє класифікувати галузі з ділової активності, за стадіями розвитку та привабливості для інвестицій. Відомо, наприклад, що при зниженні цін на ринку найбільш сильно падає курс тих акцій, які належать до групи галузей, які відрізняються циклічним розвитком або мають під собою слабку основу, продукція яких значною мірою залежить від ситуації і кон'юнктури на ринках. А галузі, що мають монопольне становище на ринку або галузі, що виробляють необхідну для споживачів продукцію або послуги, можуть зберегти своє становище і навіть відкрити новий сектор виробництва і продажів. Також галузевий аналіз включає вивчення ділового циклу в економіці й окремих галузях, зміни різних галузевих показників та індикаторів.
В. Регіональний аналіз. Наступним етапом фундаментального аналізу є регіональний аналіз або вибір відповідних регіонів для інвестицій, вибір підприємств за регіонами країни відповідно до заздалегідь визначеними критеріями або вимогами до регіональної політики та економіки. Регіональні фактори, як і галузеві, носять стійкий характер терміном не менше року. Галузевий і регіональний аналіз проводиться експертним шляхом.
Г. Аналіз інвестиційної привабливості підприємств. Заключним етапом фундаментального аналізу є вироблення конкретної інвестиційної стратегії і вибір напрямів інвестицій з урахуванням ймовірного ризику та прибутковості, виявлення недооцінених ринком акцій. При цьому є різні підходи до методів такого аналізу. Перш за все, це аналіз конкретного підприємства, і в тому числі стан та перспективи розвитку менеджменту на даному підприємстві, організаційні та комерційні умови роботи, а також аналіз фінансового стану компанії.
Фінансова оцінка компанії проводиться за чотирма основними групами показників:
1. оборотність активів;
2. рентабельність активів (капіталу);
3. показники фінансової стійкості;
4. ліквідність активів.
Важливою частиною цього етапу є аналіз ринку цінних паперів і пошук тих компаній, ціни на акції яких будуть рости або тимчасово недооцінені. При цьому вивчається прибутковість акцій. На цьому етапі аналізу також слід розглядати склад керівництва компанією, практика управління компанією, її звітність, відкритість, склад власників великих пакетів акцій. Слід порівняти прибутковість цінних паперів даної компанії з прибутковістю інших цінних паперів на ринку, обов'язково аналізується фінансова звітність компанії.
Застосування методів фундаментального аналізу дозволяє перейти від спекулятивних операцій до портфельних інвестицій, дозволяє отримати велику стійкість операцій і менший вплив ризиків. Вважається, що пошук і використання для прийняття рішень фундаментальних закономірностей ринку може дати значно більше валового прибутку за рахунок вкладення великих сум, ніж ризиковані операції малими сумами.
1.3 Технічний аналіз фондового ринку
Технічний аналіз - метод оцінки цінних паперів грунтується на аналізі статистики, виробленої діяльністю ринку, що враховує такі дані, як колишні ціни і обсяг. Технічні аналітики не намагаються оцінити вартість торгуемого інструменту, замість цього вони, використовують графіки, діаграми, індикатори та інші інструменти, щоб визначити деяку тенденцію зміни цін. Найчастіше методи технічного аналізу використовуються для аналізу цін, що змінюються вільно, наприклад, на фондових біржах або на форексі.
Подібно до того, як існує безліч способів фундаментального аналізу, так само і в технічному аналізі використовується багато методів і способів для аналізу ринку. Деякі трейдери покладаються в своєму аналізі на фігури (патерни) на ціновому графіку, лінії підтримки і опору і фрактали, інші використовують технічні індикатори. Велика частина трейдерів комбінує використання і фігур та індикаторів для технічного аналізу фондового ринку. У будь-якому разі, саме це й відрізняє їх від фундаментальних аналітиків, технічні аналітики не дбають, недооцінені чи акції або переоцінені, єдине, що їх цікавить - як ціни рухалися в минулому і яку інформацію про рух ціни в майбутньому це може їм дати. Технічний аналіз фондового ринку грунтується на наступних трьох твердженнях:
1. Ціна враховує все.
2. Рух цін підпорядкований тенденціям (ціни утворюють тренди)
3. Історія повторюється
1. Ціна враховує все. Це твердження, є головною основою технічного аналізу. Суть технічного аналізу в тому, що він розглядає тільки ціновий рух, ігноруючи фундаментальні фактори. Проте, технічний аналіз передбачає, що, в будь-який момент часу, ціна паперу відображає все, що могло вплинути на її ціну, включаючи фундаментальні чинники. Технічний аналітик вважає, що причини, які хоч якось можуть вплинути на ринкову вартість цінного паперу (причини ці можуть бути найрізноманітнішими: економічні, політичні, психологічні), обов'язково знайдуть своє відображення в ціні на цю цінний папір. Все, що потрібно від трейдера - це уважне вивчення руху цін.
2. Рух цін підпорядкований тенденціям (ціни утворюють тренди)
У технічному аналізі фондового ринку цінові рухи, як передбачається, слідують за тенденціями, кажучи іншими словами, утворюють тренди. Основна мета складання графіків динаміки цін на фондовому ринку для технічного аналізу полягає в тому, щоб виявляти ці тенденції на ранніх стадіях їх розвитку і торгувати відповідно до їх напряму. Більшість механічних торгових систем заснована на цьому припущенні.
3. Історія повторюється. Ще один важливий принцип в технічному аналізі - історія має тенденцію повторювати себе, головним чином у термінах цінового руху. Технічний аналіз використовує зразки чартів, фігури та індикатори, щоб проаналізувати руху ринку і зрозуміти тенденції. Хоча багато з цих фігур і індикаторів використовувалися більше 100 років, вони, як все ще вважають, відносяться до справи, тому що вони ілюструють зразки в цінових рухах, які часто повторюють себе.
При вивченні всього різноманіття цінових рухів неминуче виникає питання - що спричинило те або інша зміна, що є рушійним фактором ціни?
Є дві теорії, чиї висновки дають в якійсь мірі відповідь на це питання.
Перша теорія цілком справедливо припускає, що ціна акції того чи іншого активу є відображенням його фундаментальної вартості, тобто всієї сукупності "зовнішніх" по відношенню до ринку факторів: вартості підприємства, стану його справ, і очікування можливих змін цих чинників. Всі ці фактори можна з тією або іншою точністю прорахувати і отримати якусь "справедливу" ціну на акції. Однак реальна ринкова ціна практично ніколи не дорівнює цієї "справедливої" оцінки, і це наводить на підозри про те, що фундаментальний аналіз враховує не всі сили, що діють на ціну акції.
Якщо б всі гравці ринку акцій діяли раціонально і володіли б однаковою інформацією, то ціна акції завжди була би віддзеркаленням фундаментальних факторів.
Так передбачає теорія ефективного ринку. Ефективний ринок означає раціональність поведінки всіх гравців, що, зрозуміло, дуже далеке від реальності припущення. Багато учасників ринку, якщо не більшість, приймають рішення під впливом сил, далеких від раціональності. Наприклад, сила звички. Або тиск психологічного дискомфорту, частіше несвідоме, але від того ще більш дієве. Або емоційна реакція на рух ціни.
Всі ці відхилення від ефективності породжують якісь загальні моделі руху цін, вивченням яких займається технічний аналіз. Як фактор руху ціни технічний аналіз передбачає саму ціну і її минулої динаміку. А сама ціна в рамках цієї теорії є склався в даний конкретний момент часу консенсус між покупцями і продавцями акції акції. Консенсус не стільки про те скільки ця акція коштує, скільки про те скільки ця акція буде коштувати.
Таким чином, вихідним "сировиною" для технічного аналізу є поточна ціна і її руху, що безпосередньо передують поточного моменту. Додатковим і часто дуже важливим параметром також є обсяг торгів. Тобто, вся робота відбувається на графіках ціни-обсягу.
Дуже важливим поняттям у технічному аналізі є таймфрейм. Він визначає мінімальний "квант" часу, який використовується для побудови графіка. Без вказівки таймфрейма питання "куди рухається ціна?" не має сенсу. Ціна може одночасно: рости останню годину, падати останній тиждень і рухатися без певного напрямку останній місяць. Універсальна природа технічного аналізу виявляється в тому, що він однаково працює на різних таймфреймах. На п'ятихвилинних графіках можна побачити ті ж самі фігури, що і на денних і на тижневих.
Самі цінові графіки можуть відображатися різними способами.
Три найбільш популярних способу: лінія, бари, японські свічки.
Є й інші, більш витончені способи подання цінового графіка.
У індикаторів є цілком конкретне призначення, нерозуміння якого може призвести до помилкового уявлення про їхню функцію. Як би не називав творець свій індикатор, вони не передбачають поведінки ринку в майбутньому. Індикатори будуються на основі минулих цінових даних і не можуть бути нічим крім опису цих минулих даних. Вони лише виявляють певний чинник, який діє на ринку (вірніше, що діяв до поточного моменту), очищають його від безлічі відволікаючих рухів, захаращують графік ціни. Приймати на віру заяву авторів індикатора про явне "прогнозує" значенні цього чинника все-таки не варто. Незважаючи на те, що у цінових графіків різних ринків і різних акцій є спільні риси, відмінностей у них також чимало, тому застосування в торгівлі того чи іншого індикатора вимагає ретельної перевірки його "прогнозуючого" ефекту.
Тепер від індикаторів переходимо до моделей руху. З них дуже сильним і важливим поняттям є тренд. Трендом називають досить тривалий односпрямоване рух ціни. Тренд переривається корекціями. Між трендами ринок може перебувати в стані бокового руху, боковика. Рух ціни вгору може відчувати труднощі при проходженні рівнів опору. Падіння ціни вниз може гальмуватися на рівнях підтримки. Ці моделі є досить вираженими для виявлення на графіках і робота з ними не викликають серйозних труднощів.
Ціна може малювати і більш витончені фігури і патерни: сходяться трикутники, що розходяться трикутники, канали, прапори, "голову і плечі" і ін Особливо багато різноманітних фігур розглядається в технічному аналізі на основі японських свічок, де різні комбінації свічок дають той чи інший сигнал . Слід бути обережним у використанні фігур без ретельного вивчення конкретного ринку або акції, оскільки такі нескладні патерни можуть сильно змінюватися від акції до акції і місцями не працювати зовсім.
Таким чином, технічний аналіз в порівнянні з фундаментальним працює в набагато більш нестабільною і імовірнісну середовищі, де на основі минулих рухів ціни робляться припущення про рухи майбутніх. Зрозуміло, і технічний і фундаментальний аналіз розглядають одне і те ж явище, лише з різних точок зору, кожен з них оцінює свій чинник впливу. Застосовувати їх краще в сукупності.
1.4 Перспективи розвитку фондового ринку України
Український фондовий ринок зараз перебуває на стадії формування і становлення. Незважаючи на об'єктивні труднощі, які виникають при цьому, зроблені кроки дають надію на те, що Україна поступово наближається до мети - створення ефективного і справедливого ринку цінних паперів, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.
Разом з тим вже є перші, іноді негативні, уроки. Зокрема, такі прикрі розчарування, як протиправна діяльність деяких довірчих товариств і фінансових посередників на ринку цінних паперів. Причина цього - недосконалість законодавчої бази і відсутність ефективного контролю з боку держави за процесами, які відбуваються на фондовому ринку.
В Україні обрано змішана, проміжна модель фондового ринку, на якому одночасно і з рівними правами присутні і комерційні банки, які мають всі права на операції з цінними паперами, і небанківські інститути.
Моделі фондових ринків інших країн представляють собою значною мірою результат еволюції вказаних ринків, характер якої визначається багатьма факторами. З одного боку, це конкретні історико-національні особливості певної країни, а також особливості ментальності її населення. З іншого, фондовий ринок представляє собою складну сукупність правовідносин з приводу цінних паперів, яка від цих особливостей не залежить.
Ефективне функціонування фондового ринку та зниження собівартості операцій, які здійснюються на ньому, залежить від досягнення вироблених світовим досвідом орієнтирів у стандартах щодо клірингу та розрахунків по цінних паперах, їх реєстрації та перереєстрації.
Конкретними орієнтирами в досягненні світових стандартів на рівні цінних паперів є такі кінцеві цілі:
держава повинна мати розвинуту та ефективно діючу систему Національного депозитарію цінних паперів. Крім збереження цінних паперів, система Національного депозитарію може здійснювати й подальше обслуговування угод з цінних паперів та обробці інформації з них. Депозитарій може як включати систему платежів у свою структуру, так і бути пов'язаним з окремою системою платежів;
• створення системи заліку вимог при наявності достатнього обсягу фондового ринку;
• всі угоди по цінних паперах повинні виконуватися відповідно до принципу «поставка проти платежу»;
• повинні бути прийняті стандарти Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) для обігу документів за операціями з цінними паперами та їх нумерації.
Обіг цінних паперів може забезпечуватися системами:
• біржовий і позабіржової торгівлі цінними паперами;
• Національного депозитарію цінних паперів;
• заліку вимог (клірингу), які будуть розвиватися, виходячи з потреб фондового ринку з метою забезпечення своєчасної поставки цінних паперів проти платежу. Для надання процесу грошового клірингу і виконання угод щодо цінних паперів, державного контролю і безпеки, кліринговим банком в системі Національного депозитарію мають виступати НБУ та уповноважені ним комерційні банки;
• швидко і ефективно організованої звірки умов угод щодо цінних паперів;
• надійного та безперешкодного засвідчення переходу прав власності в цінні папери. Для цього функція реєстрації права власності на цінні папери та їх переходу повинна бути відокремлена від емітентів і здійснюватися уповноваженими установами, незалежними від емітентів. Ці ж установи надаватимуть емітентам та акціонерам відомості про реєстр власників відповідних цінних паперів.
Для забезпечення достатньої прозорості фондового ринку може проводитися широке інформування про дохідність операцій з цінними паперами та ризики, пов'язані як з емітентами, так і з діяльністю посередників на фондовому ринку. Ця інформація буде забезпечуватися шляхом встановлення процедур та стандартів розкриття інформації про емісії цінних паперів, емітенти, ціни та обсяги торгівлі цінними паперами. Давати таку інформацію повинні емітенти, посередники системи біржової і позабіржової торгівлі, Комісія з цінних паперів через офіційні та спеціальні видання.
Держава може сприяти впровадженню передових технологій, необхідних для підтримки фондового ринку. Для кадрового забезпечення функціонування фондового ринку в Україні створюється система підготовки вітчизняних фахівців. Фондовий ринок України стає складовою частиною світового ринку фінансових ресурсів, надаючи іноземним інвесторам надійний механізм для здійснення інвестицій в економіку Україну.

2. Обгрунтування вибору фінансових інструментів
2.1 Інструменти фондового ринку України
Інвестування на фондовому ринку відбувається за рахунок купівлі-продажу інструментів фондового ринку, що обертаються на біржі. Найбільш поширеними інструментами фондового ринку є:
1. Акції
2. Облігації
3. Ф'ючерси та опціони
Розглянемо докладно кожний з них.
1) Акції дають право на отримання частки прибутку компанії у формі дивідендів і право на участь в голосуванні з основних питань на загальних зборах акціонерів. По суті, набуваючи акцію, інвестор набуває частинку компанії і всі пов'язані з цим права.
Розрізняють звичайні і привілейовані акції.
1. Звичайні акції дають право на участь в управлінні суспільством (1 акція відповідає одному голосу на зборах акціонерів, за винятком проведення кумулятивного голосування) і беруть участь у розподілі прибутку акціонерного товариства. Джерелом виплати дивідендів по звичайних акціях є чистий прибуток товариства. Розмір дивідендів визначається радою директорів підприємства і рекомендується загальним зборам акціонерів, яке може тільки зменшити розмір дивідендів щодо рекомендованого радою директорів.
2. Привілейовані акції можуть вносити обмеження на участь в управлінні, а також можуть давати додаткові права в управлінні (не обов'язково), але приносять постійні дивіденди (часто - фіксовані у вигляді певної частки від бухгалтерської чистого прибутку або в абсолютному грошовому вираженні). Як правило, в Україні існують значні обмеження на участь в управлінні компаніями, що викликано тим, що масова приватизація підприємств передбачала передачу привілейованих акції трудовому колективу, при цьому позбавляючи його права голосу на зборах акціонерів.
Дивіденди за привілейованими акціями можуть виплачуватися як з прибутку, так і з інших джерел - відповідно до статуту товариства. В даний час за українським законодавством, якщо за привілейованими акціями не виплачено дивіденди, то такі акції надають акціонерам право голосу на загальних зборах акціонерів (за винятком кумулятивних привілейованих акцій). Привілейовані акції поділяються на:
а) Привілейовані мають ряд привілеїв в обмін на право голосу. У їх власника визначена величина доходу на момент випуску і розміщення цінних паперів. Визначено розмір ліквідаційної вартості. Пріоритет при нарахуванні цих виплат по відношенню до звичайних.
б) Кумулятивні (накопичують). Привілеї - ті ж. Зберігається і накопичується зобов'язання з виплати дивідендів. Фіксований термін накопичення дивідендів. При невиплаті дивідендів права голосу не отримують.
Акція засновницька (аналог привілейованих акцій) - акція, що розповсюджується серед засновників акціонерних компаній і дає їм деякі переважні права. Тримачі таких акцій можуть мати додаткову кількість голосів на зборах акціонерів; користуватися першочерговим правом на одержання акцій у випадку їх подальших емісій; грати головну роль у вирішенні всіх питань, пов'язаних з діяльністю акціонерних компаній.
2) Облігація - це зобов'язання компанії (або ж держави - ​​якщо мова йде про державні облігації) виплатити власникові облігації фіксовану суму грошових коштів у заздалегідь певний момент часу.
Облігації служать додатковим джерелом коштів для емітента. Часто їх випуск має цільовий характер - для фінансування конкретних програм або об'єктів, дохід від яких в подальшому слугує джерелом для виплати доходу за облігаціями.
Економічна суть облігацій дуже схожа на кредитування, але не потребує оформлення застави і спрощує процедуру переходу права вимоги до нового кредитора.
Зазвичай дохід по облігаціях вище, ніж дохід при розміщенні аналогічних засобів у формі банківського депозиту. Зіставлення поточних прибутковості облігацій та позикового відсотка служить основою для формування цін облігацій на вторинному ринку цінних паперів.
Особливістю облігацій є фіксований період виплат стабільних відсотків. Зазвичай термін погашення від одного року до 30 років. Це дозволяє досить точно прогнозувати суму прибутку від таких інвестицій. Це цінні папери з фіксованим доходом. Фактично, на ринку облігацій здійснюються середньо-і довгострокові запозичення. Але для інвестора завжди є альтернатива у вигляді інвестицій з плаваючою прибутковістю - акції та банківські депозити. Зіставлення прибутковості призводить до зміни цін на ринку облігацій, коливання яких залежать не тільки від термінів виплат відсотків, а й від розміру поточної прибутковості по інструментах із плаваючою прибутковістю.

За типом доходу облігації бувають:

· Дисконтна облігація (англ. Zero Coupon Bond) - облігація, доходом за якою є дисконт (бескупонние облігація). Дисконтні облігації продаються за ціною нижче номіналу. Чим ближче дата погашення облігації, тим вище ринкова ціна облігації. Приклади дисконтних облігацій - ГКО, бобер.
· Облігація з фіксованою процентною ставкою (англ. Fixed Rate Bond) - купонна облігація, дохід за якою виплачується за купонами з фіксованою процентною ставкою. Інформація про купони зазначається у проспекті емісії облігацій. До цього типу облігацій відносяться ОФЗ, ОВГВЗ, більшість єврооблігацій.
· Облігація з плаваючою процентною ставкою (англ. Floating Rate Note (FRN); Floater) - купонна облігація зі змінним купоном, розмір якого прив'язується до деяких макроекономічних показників: до прибутковості державних цінних паперів, до ставок міжбанківських кредитів (LIBOR, EURIBOR, MOSPRIME) і т. п.
При здійсненні операцій купівлі-продажу процентних облігацій покупець сплачує продавцеві не тільки основну суму угоди (ціна у відсотках * номінал * кількість облігацій), але і суму накопиченого купонного доходу (НКД) з поточного купону. Для угод з відстроченою поставкою НКД звичайно розраховується на дату передбачуваної поставки.
Для кожного з купонів емітент вказує купонний термін (дата закінчення купонного терміну = дата погашення) та суму купона. Виходячи із зазначених даних можна розрахувати НКД на будь-яку дату в межах купонного періоду.
При укладанні угод з облігаціями ціна операції завжди вказується у відсотках від номіналу облігації. У котируваннях, що приходять з біржі, ринкова ціна також вказується у відсотках від номіналу.
Ціна дисконтної облігації зазвичай менше номіналу.
Ціна відсоткової облігації може бути як нижче, так і вище номіналу.
Якщо ціна вище номіналу, то говорять, що облігація продається з премією (з ажіо). Якщо нижче - то з дисконтом (з дизажіо).
3) Ф'ючерси і опціони - це похідні фінансові інструменти, що мають у своїй основі акції, облігації або інші види базового активу, що використовуються для високоризикованих спекулятивних операцій, а також з метою хеджування (управління ризиками). Ф'ючерси та опціони - це інструмент для професіоналів фондового ринку або приватних інвесторів, що мають суттєвий досвід інвестування.
Ф'ючерс можна розглядати як стандартизовану різновид форварда, який звертається на організованому ринку з взаємними розрахунками, централізованими всередині біржі.
Поставних ф'ючерс передбачає, що на дату виконання контракту покупець повинен придбати, а продавець продати встановлене в специфікації кількість базового активу. Постачання здійснюється за розрахунковою ціною, зафіксованої на останню дату торгів. У разі закінчення даного контракту, але відсутності товару у продавця біржа накладає штраф.
Розрахунковий (безпоставкових) ф'ючерс передбачає, що між учасниками проводяться тільки грошові розрахунки в сумі різниці між ціною контракту і фактичною ціною активу на дату виконання контракту без фізичної поставки базового активу. Звичайно застосовується для цілей хеджування ризиків зміни ціни базового активу або в спекулятивних цілях.
Ф'ючерсна ціна - це поточна ринкова ціна ф'ючерсного контракту, із заданим терміном закінчення дії. Якщо ціна ф'ючерсу на товар вище поточної ціни товару, а ціна далеких ф'ючерсних позицій вище ціни контрактів з ближніми термінами, то ф'ючерси знаходяться в контанго; в протилежному випадку - у беквордації.
Біржові опціони є стандартними біржовими контрактами, і їхній обіг аналогічно ф'ючерсах (ф'ючерсними контрактами). Для таких опціонів біржею встановлюється специфікація контракту. При укладанні угод учасниками торгів обмовляється тільки величина премії за опціоном, всі інші параметри і стандарти встановлені біржею. Публікується біржею котируванням за опціоном є середня величина премії за даним опціоном за день.
З точки зору біржової торгівлі опціони з різними цінами виконання або датами виконання вважаються різними контрактами. За біржовими опціонами клірингової палатою ведеться облік позицій учасників по кожному опціонного контракту. Тобто учасник торгів може купити один контракт, і якщо він продає аналогічний контракт, то його позиція закривається. Розрахункова палата біржі є протилежною стороною угоди для кожної сторони опціонного контракту. За біржовими опціонами існує також механізм справляння маржевих зборів (зазвичай сплачується тільки продавцем опціону).
Позабіржові опціони не стандартизовані - на відміну від біржових, вони полягають на довільних умовах, які обумовлюють учасники при укладанні угоди. Технологія укладання аналогічна форвардними контрактами. Зараз основними покупцями позабіржового ринку є великі фінансові інститути, яким необхідно хеджувати свої портфелі і відкриті позиції. Їм можуть бути потрібні дати закінчення, відмінні від стандартних. Основними продавцями позабіржових опціонів є в основному великі інвестиційні компанії.
Опціон може бути на покупку або продаж базового активу.
Опціон Call - опціон на покупку. Надає покупцеві право купити базовий актив.
Опціон Put - опціон на продаж. Надає покупцеві право продати базовий актив.
Відповідно можливі чотири види операцій з опціонами:
· Купити Опціон Call
· Виписати (продати) Опціон Call
· Купити Опціон Put
· Виписати (продати) Опціон Put
Найбільш поширені опціони двох стилів - американський і європейський.
Американський опціон може бути погашений в будь-який день строку до закінчення терміну опціону. Тобто для такого опціону задається строк, під час якого покупець може виконати даний опціон.
Європейський опціон може бути погашений тільки в одну вказану дату (дата закінчення терміну, дата виконання, дата погашення).
2.2 Формування портфеля цінних паперів
Розглядаючи питання про створення портфеля, інвестор повинен визначити для себе параметри, якими він буде керуватися.
1. Тип портфеля.
Можлива побудова портфелів двох типів:
ü орієнтований на переважне одержання доходу за рахунок відсотків і дивідендів;
ü спрямований на переважний приріст курсової вартості вхідних в нього інструментів.
2. Оцінити прийнятне для себе поєднання ризику та прибутковості портфеля, і відповідно визначити питому вагу в портфелі паперів з різними рівнями ризику і доходу.
Дане завдання випливає із загального принципу, який діє на фондовому ринку: чим більш високий потенційний ризик несе папір, тим більше високий потенційний дохід вона повинна мати, і навпаки.
У теорії та практиці управління портфелем існує два підходи:
Ø традиційний;
Ø сучасний.
Традиційний підхід грунтується на фундаментальному та технічному аналізі. Він робить акцент на широку диверсифікацію паперів за галузями. В основному купуються папери відомих компаній, які мають хороші виробничі і фінансові показники. На основі результатів їх минулої діяльності передбачається, що і в майбутньому вони будуть мати непогані показники. Крім того, враховується більш висока ліквідність таких паперів, можливість купувати і продавати їх у великих кількостях, заощаджуючи, таким чином, на комісійні.
Сучасна теорія портфеля заснована на використанні статистичних і математичних методів. Її відмінною рисою є взаємозв'язок між ринковим ризиком і доходом, а саме: інвестор повинен формувати щодо ризикований портфель, щоб розраховувати на відносно високий дохід. Використання такого підходу вимагає певного комп'ютерного та математичного забезпечення. У багатьох випадках стратегічно вірним буде комбінування перерахованих вище підходів.
У певний момент інвестор повинен прийняти рішення про покупку конкретних цінних паперів, які будуть перебувати в його портфелі. Оскільки портфель являє собою набір різних цінних паперів, це рішення еквівалентно вибору оптимального портфеля з набору можливих портфелів. Тому подібну проблему часто називають проблемою вибору інвестиційного портфеля.
У 1952 році Гаррі Маркович опублікував фундаментальну роботу, яка є основою підходу до інвестицій з точки зору сучасної теорії формування портфеля. Підхід Марковича починається з припущення, що інвестор в даний момент часу має конкретну суму грошей для інвестування. Ці гроші будуть інвестовані на певний проміжок часу, який називається періодом володіння. В кінці періоду володіння інвестор продає цінні папери, які були куплені на початку періоду, після чого або використовує отриманий дохід на споживання, або реінвестує дохід у різні цінні папери (або робить і те, й інше).
У певний момент інвестор повинен прийняти рішення про покупку конкретних цінних паперів, які будуть перебувати в його портфелі. Оскільки портфель являє собою набір різних цінних паперів, це рішення еквівалентно вибору оптимального портфеля з набору можливих портфелів. Тому подібну проблему часто називають проблемою вибору інвестиційного портфеля.
Маркович стверджує, що інвестор повинен засновувати своє рішення щодо вибору портфеля виключно на очікуваної прибутковості і стандартному відхиленні. Це означає, що інвестор повинен оцінити очікувану прибутковість стандартне відхилення кожного портфеля, а потім вибрати «кращий» з них, грунтуючись на співвідношенні цих двох параметрів. Очікувана прибутковість може бути представлена ​​як міра потенційного винагороди, пов'язана з конкретним портфелем, а стандартне відхилення - як міра ризику.
Метод, який буде застосований для вибору найбільш бажаного портфеля, використовує так звані криві байдужості. Ці криві відображають ставлення інвестора до ризику і прибутковості і, таким чином, можуть бути представлені як двовимірний графік, де по горизонтальній осі відкладається ризик, мірою якого є стандартне відхилення (σ p), а по вертикальній осі - винагорода, мірою якого є очікуване винагороду (K р).
Малюнок 3.1 являє собою графік кривих байдужості інвестора. З набору N цінних паперів можна сформувати нескінченну кількість портфелів. Однак інвесторові не треба проводити оцінку всіх цих портфелів. Інвестор повинен розглянути тільки підмножина можливих портфелів і обрати свій оптимальний портфель, який:
1. Забезпечує максимальну очікувану прибутковість для деякого рівня ризику
2. Забезпечує мінімальний ризик для деякого значення очікуваної прибутковості.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
k p
σ p
I 2
I 1

Малюнок 3.1. - Графік кривих байдужості інвестора
У даній роботі буде сформований портфель другого типу з застосуванням традиційного підходу до формування і управління портфелем.

3. Характеристика компаній, обраних у якості об'єкта інвестування
3.1 ВАТ «Укрнафта»
ВАТ "Укрнафта" це:
• більше 91% виробництва нафти, 27% газового конденсату і 17% газу від загального виробництва вуглеводнів України;
• 98 родовищ вуглеводнів на території двох нафтогазоносних регіонів України, які охоплюють Львівську, Івано - Франківської, Чернівецької, Сумської, Чернігівської, Полтавської, Харківської і Дніпропетровської області;
• 2 783 нафтових і газових свердловин;
• 391 АЗС у 24 регіонах України;
• більш 2,980 мільярдів фактичних внесків до бюджету країни;
• 28 628 працівників, які з року в рік своєю щоденною наполегливою працею примножують досягнуті результати.
Новини компанії:
1. Компанія "Укрнафта" закінчила 1 квартал 2010 року з прибутком 718,2 млн. грн.;
2. У березні ЦП "Укрнафта" очолили рейтинг найбільш торгованих акцій у ПФТС;
3. "Укрнафта" виплатила "Нафтогазу" 0,3 млрд. гривень дивідендів;
4. "Українська біржа" відновила торги акціями "Укрнафти".
Фондовий ринок відреагував на стабільне зростання фінансових показників компанії в 2000 році стрімким підвищенням курсу акцій. Ринкова капіталізація протягом року зросла з 110 млн. доларів США до 234 млн. доларів США. Капіталізація компанії на кінець року становила 24% від загальної суми капіталізації компаній, які входять в першу десятку найбільших за капіталізацією емітентів в Україну.
Протягом 2009 року акції компанії були лідером фондового ринку України. Акції ВАТ "Укрнафта" з 1997 року включені до лістингу Першої фондової торгової системи України (ПФТС) та Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ). За підсумками року в ПФТС акції ВАТ "Укрнафта" посіли перше місце за обсягами укладених угод - 267,9 млн.грн.
Акціонерний капітал компанії складається з 54228510 простих іменних акцій. НАК "Нафтогаз України" володіє 50% плюс одна акція; 0,03% акцій знаходяться у власності держави в особі Фонду державного майна України; більше 49% акцій знаходиться у власності приватних акціонерів. Акції, які залишилися в розпорядженні Фонду державного майна України, підлягають продажу для завершення плану розміщення акцій.
Стабільне зростання фінансових показників, великий виробничий потенціал компанії створюють основу для виходу на світові ринки капіталу.
ВАТ "Укрнафта" є першою з українських компаній, яка вийшла на американський фондовий ринок, здійснивши у 1999 році програму ADR першого рівня (депозитарій - The Bank of New York).
Акції компанії через механізм американських депозитарних розписок (ADR) вийшли на міжнародний фондовий ринок. Інвестори мають можливість придбати її ADR на Берлінській і Франкфуртської фондових біржах.
Акції компанії входять у розрахункову корзину індексу ПФТС і індексу Frontier Composite, який розраховується провідним рейтинговим агентством Standard and Рооr's для ринків, що розвиваються.
Виробничі та фінансові досягнення компанії, наявність перспектив розвитку та виплата дивідендів сприяють підвищенню інтересу інвесторів до ВАТ "Укрнафта" і зростанням вартості її акцій.
3.2 АТ «Райффайзен Банк Аваль»
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (скорочена назва - АТ «Райффайзен Банк Аваль») зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року - Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). З жовтня 2005 року банк став частиною банківської холдингової групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ (станом на 1 січня 2010 року група Райффайзен володіла 96,17% акцій банку).
Широкий перелік стандартних та інноваційних банківських послуг надаються клієнтам банку через загальнонаціональну мережу, до якої станом 1 січня 2010 входили 953 структурних підрозділів, які працюють у великих містах, обласних і районних центрах, окремих селах у всіх регіонах України.
Банк має ефективну структуру управління, побудовану на чіткому розподілі на бізнес-лінії та вертикалі підтримки (інформаційні технології та операційна підтримка, контролінг, безпека та інші) на рівні Центрального офісу та регіональних дирекцій банку. Як і всі міжнародні банки, Райффайзен Банк Аваль має чітке розмежовують функції фронт-офісу та бек-офісу з тим, щоб підвищити якість обслуговування клієнтів і зменшити ризики.
Райффайзен Банк Аваль традиційно відзначають серед найкращих українських банків за рівнем довіри і визнання з сторін клієнтів, партнерів та експертів - як українських, так і міжнародних. Протягом 2009 року банк знову неодноразово визнавали найкращим за версією різних рейтингів і досліджень.
Зокрема, британський фінансовий журнал Euromoney назвав Райффайзен Банк Аваль «Кращим банком в Україні». Український журнал «Компаньйон» відзначив його серед «Самих шанованих компаній Україна-2009», при цьому Райффайзен Банк Аваль став єдиною фінансовою установою, що ввійшли в цю десятку кращих з усіх галузей економіки.
За версією «Фінансового рейтингу-2009» газети «Бізнес» Райффайзен Банк Аваль був відзначений у номінації «Найбільш професійний банк».
Протягом минулого року не один раз найвищу оцінку отримувала і репутація Райффайзен Банку Аваль у рамках регулярного дослідження компанією GfK Ukraine іміджу найбільших українських банків. Кращими називали і пропоновані банком програми та послуги. Зокрема, за підсумками міжнародного фестивалю-конкурсу «Вибір року», депозити банку для фізичних осіб втретє були визнані кращими на ринку.
«Кращим банком для корпоративного бізнесу" Райффайзен Банк Аваль став за підсумками Першого національного конкурсу «Банк року-2009» журналу «Банкір». Найпривабливішим в Україні банком для обслуговування корпоративних клієнтів його назвали і за підсумками дослідження ринку банківських послуг для великих корпорацій, проведеного GfK Ukraine. Перша всеукраїнська професійна премія Luxury Lifestyle Awards 2009 у номінації «Приватбанкінг» також дісталася Райффайзен Банку Аваль.
Тижневик Kyiv Post за результатами опитування своїх читачів знову назвав Райффайзен Банк Аваль найкращим банком столиці. Кращими на регіональних рівнях визнавалися минулого року й обласні дирекції банку.
Банк прагне й надалі підвищувати якість обслуговування клієнтів, використовуючи свій досвід та досвід банків-членів групи Райффайзен Інтернаціональ, а також сучасні технології.

Фінансові показники АТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 1 січня 2010 року:

· Чисті активи - 54,05 млрд. грн.;
· Обсяг коштів юридичних осіб на строкових і поточних рахунках - 4,671 млрд. грн.;
· Обсяг коштів фізичних осіб на строкових і поточних рахунках - 7,669 млрд. грн.
· Капітал - 7.73млрд. грн.
· Чистий прибуток - 127 млн. грн.
АТ «Райффайзен Банк Аваль» на сьогодні - один з найбільших системних універсальних банків України.
26 травня. - Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КУА« Райффайзен Аваль »статутний капітал компанії збільшено на 10 млн грн. Статутний капітал компанії сьогодні становить 18 млн грн.
Розмір статутного капіталу компанії повністю відповідає ліцензійним умовам провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), враховуючи зміни, які були затверджені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 3 вересня 2009 року. Згідно з цими умовами, розмір сплаченого грошовими коштами статутного капіталу компанії з управління активами повинен становити не менше 7 млн ​​грн. на дату державної реєстрації юридичної особи (дату внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців).
3.3 ВАТ «Донбасенерго»
ВАТ «Донбасенерго» - велика енергогенеруюча компанія України сумарною потужністю електростанцій 3450 МВт
На електростанціях компанії встановлено енергоблочное обладнання одиничною потужністю від 80 до 800 МВт.
Електростанції і додатково обслуговуючі структурні одиниці призначені для виробництва електроенергії і тепла для власних потреб жілпоселков, для виконання налагоджувальних та ремонтних робіт, виконання проектних і науково - дослідних робіт для потреб енергопідприємств.
У 2003 році електростанції ВАТ «Донбасенерго» виработалі8365, 3 млн. кВтг. електроенергії і відпустили на Оптовий ринок електроенергії України 7535,2 млн. кВтг. електроенергії, що становить 5,5% від загального відпуску електроенергії всіма генеруючими компаніями Україні.
Частка компанії на ринку електроенергії в 2003 р. склала 6,45%.
До складу компанії входять:
· Старобешівська ТЕС
· Слов'янська ТЕС
· Електроремонт
· Донбассенергоспецремонт
· Донбассенергоналадка
· Теплоелектропроект
· ТПП «Енерготорг»
· Кураховокоммуненерго
· Луганскоммуненерго
· Славянскоммуненерго
· Донбассенергоавтотранс
Котирування акцій ВАТ «Донбасенерго» за останні 30 днів, згідно з даними ПФТС:

Структура акціонерного капіталу
Статутний фонд ВАТ «Донбасенерго» становить 149 185 800,00 грн.
Він поділений на 5967432 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 25 грн. Акції ВАТ «Донбасенерго» включені в лістинг Першої Фондової Торговельної Системи Україна (ПФТС) з 1997 року.
Згідно Постанови КМУ від 22.06.2004г № 794 в редакції Постанови КМУ від 13.06.2007г № 824 пакет акцій ВАТ «Донбасенерго» у кількості 2983717 шт. номінальною вартістю 25,00 грн. кожна, який належить державі, був переданий до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України».


3.4 ВАТ «Фармак»
Відкрите акціонерне товариство "Фармак" - одне з підприємств-лідерів фармацевтичної промисловості Україна - створено в 1991 році на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова, що здійснює свою діяльність з 1925 року. Завод був першим в Україні підприємством з виробництва синтетичних лікарських засобів. За роки свого 75-річного існування фірма стала однією з провідних підприємств вітчизняної фармацевтичної промисловості. Сьогодні загальна чисельність персоналу становить 960 чоловік. Номенклатура випускають лікарських засобів налічує більше 80 найменувань і охоплює такі розділи медицини, як кардіологія, рентгенологія, алергологія, ендокринологія, а також хімічні продукти і напівпродукти для синтезу субстанцій і ветеринарії.
Основними напрямками діяльності ВАТ "Фармак" є:
- Виробництво готових лікарських форм (таблеток, капсул, драже, розчинів для ін'єкцій, крапель для внутрішнього і зовнішнього застосування, мазей, паст, кремів у тубах і т. д.);
- Виробництво субстанцій і напівпродуктів для їхнього синтезу;
- Розробка і клінічне дослідження нових лікарських препаратів і готових лікарських форм у співробітництві з АМН, ДНЦЛЗ, вузами, клініками і лікарнями Україні.
ВАТ "Фармак" відповідає вимогам сучасного промислового підприємства і має у своєму розпорядженні фінансові, кадрові, інформаційні та матеріальні ресурси, необхідні для подальшого розвитку.
Для цілковитого задоволення потреб споживачів підприємство створює мережу фірмових аптек, в яких продукція підприємства реалізується за заводськими цінами.
Сьогодні успішно працюють фірмові аптеки в Києві, Дніпропетровську, Харкові. Мета створення власних аптек - не в тому, щоб тільки реалізовувати свою продукцію, головне - отримати зворотний зв'язок від покупців щодо якості, ефективності дії, зручності упаковки і т.д.
Велику увагу фірма приділяє роботі по захисту ринку збуту своєї продукції: покращує якість продукції, що випускається, впроваджує у виробництво нові високоефективні препарати, розробляє самостійно і спільно з вченими галузевих і академічних інститутів нові препарати, працює над організацією випуску конкурентоспроможної продукції, проводить реєстрацію своїх препаратів в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, створює спільні виробництва, здійснює охорону своєї продукції на підставі їх реєстрації в якості товарних знаків у відповідних патентних відомствах, посилено займається зміною дизайну упаковки готової продукції і т.п.
Вироби ВАТ "Фармак" зареєстровані і реалізуються в країнах СНД і Прибалтики, а також у Польщі та Болгарії.
Підтвердженням визнання ВАТ "Фармак" за межами країни стали міжнародні нагороди, отримані за останні роки - золоті призи за кращий імідж торгової марки у фармацевтичній галузі України і за досягнення у впровадженні системи якості на підприємстві ("За краще торгове ім'я", "Арка Європи якості і досконалості "- Іспанія, 1996-1997 рр..," За технологію та якість "- Німеччина, 1999 р .)
Акціонерне товариство буде і надалі впевнено відстоювати завойоване місце у фармацевтичній промисловості, відповідати вимогам світового ринку і своєю діяльністю сприяти охороні здоров'я людини. Головна стратегічна лінія ВАТ "Фармак" - всіма засобами впроваджувати концепцію "Повного контролю якості", створити більш досконалу систему якості на основі міжнародних стандартів ISO 9000, забезпечити виробництво лікарських засобів відповідно до високих вимог "стандарту" (GMP).
Колектив ВАТ "Фармак" пишається тим, що ліки власного виробництва не поступаються західним аналогам і при цьому значно дешевше, а це значить, що вони є доступними для широких верств населення України.

4. Розрахунок основних характеристик портфеля цінних паперів
При формуванні портфеля враховують такі характеристики цінних паперів - прибутковість, середню прибутковість, ступінь ризику і взаємозалежності, які визначаються на основі аналізу великого масиву статистичної інформації про курси за попередні періоди часу.
Нехай і - номер акції в майбутньому інвестиційному портфелі, що складається з m видів акцій; t - номер моменту часу (t = i, n); Ц it - ціна акції i-го виду в момент часу t; Р it - дивіденди за акцією i -го виду.
Введемо наступні поняття.
1. Прибутковість акції i-го виду за період часу t, у відсотках (формула 3.2)
(3.2)
2. Середня прибутковість акції i-го виду за період t, у відсотках:
(3.3)
3. Ступінь ризику акції i-го виду за період часу t, у відсотках:
; (3.4)
4. Ступінь взаємозалежності (корельованості) прибутковості акцій i-го j-го виду за період часу t (формула 3.5):
(3.5)
Тоді дохідність утвореного інвестиційного портфеля являє собою середньозважену величину з середніх доходностей кожного виду акцій (X i - частка акцій у портфелі):
(3.6)
Ступінь ризику портфеля визначається наступним чином:
(3.7)
Ефективність будь-яких інвестицій визначається на основі зіставлення ефекту (доходу) і витрат. Дохід визначається на основі реальної вартості окремих фондових інструментів, що формується під впливом двох основних показників: суми майбутнього грошового потоку від конкретного виду фондового інструменту та розміру дисконтної ставки, яка використовується при оцінці теперішньої вартості майбутнього грошового потоку.

5. Характеристика ризику портфеля
У портфелі катастрофічного ризику (втрата всього майна і банкрутство компанії) не схильна ні одна компанія. Акції всіх емітентів є високоліквідними.
Різною мірою критичного ризику (втрата передбачуваної виручки) та допустимого ризику можуть бути схильні до акції всіх компаній:
1) Чи можна очікувати зменшення прибутку ВАТ «Укрнафта», якщо ціни на нафту будуть знижуватися в умовах кризи;
2) ВАТ «Донбасенерго» змушене скорочувати обсяги виробництва у зв'язку зі збільшенням цін на сировинні матеріали;
3) Фінансові показники АТ «Райффайзен Банк Аваль» поки погіршуються. Проте в найближчому майбутньому очікується налагодження роботи банківської системи України, і як наслідок збільшення доходу даної компанії:
4) З боку ВАТ «Фармак» особливих ризиків не спостерігається, тому що компанія давно працює в даній галузі та виробництво має добре налагоджену структуру.
Можна сказати, що ризик портфеля мінімізований, однак не виключений повністю. Портфель представлений цінними паперами емітентів різних галузей. Таким чином був досягнутий певний рівень диверсифікації.

Висновок
Усі галузі, представлені у портфелі, є важливими для розвитку держави: АТ «Райффайзен Банк Аваль» на сьогодні - один з найбільших системних універсальних банків України; підтвердженням визнання ВАТ "Фармак" за межами країни стали міжнародні нагороди, отримані за останні роки - золоті призи за кращий імідж торгової марки у фармацевтичній галузі України і за досягнення у впровадженні системи якості на підприємстві; ВАТ «Донбасенерго» є одним з провідних українських виробників електроенергії та тепла; ВАТ "Укрнафта" - найбільша нафтовидобувна компанія України.
При формуванні портфеля були обрані ліквідні цінні папери надійних емітентів. Була обрана агресивна стратегія формування портфеля цінних паперів. Інвестиції були зроблені тільки в акції.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
126кб. | скачати


Схожі роботи:
Формування портфеля цінних паперів
Формування інвестиційного портфеля цінних паперів
Формування портфеля цінних паперів і управління ним
Формування портфеля цінних паперів в залежності від типу інвестора
Формування інвестиційного портфеля цінних паперів для інституційного інвестора вартістю 10
Оптимізація портфеля цінних паперів
Ринок цінних паперів Особливості його формування в Росії
Ринок цінних паперів. Особливості його формування в Росії
Фінансові інвестиції підприємства види цінних паперів і визначення їхньої прибутковості
© Усі права захищені
написати до нас