Форми безготівкових розрахунків 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РФ
ФГТУ ВПО Вятському ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ
Факультет економічний
Кафедра грошей, кредиту та фінансів
Самостійна робота
з дисципліни «Гроші та кредит»
«Форми безготівкових розрахунків»
Виконав: студент 4 курсу очної
прискореної форми навчання
Мелентьєва Ю.С.
Керівник: ст. викладач
Казанцева Т.М.
Кіров 2009

БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ
Безготівкові розрахунки здійснюються через кредитні організації (філії) та / або Банк Росії за рахунками, відкритими на підставі договору банківського рахунку або договору кореспондентського рахунку (субрахунку) (далі залежно від необхідності - рахунки або рахунок), якщо інше не встановлено законодавством і не обумовлено використовується формою розрахунків.
Розрахункові операції з перерахування грошових коштів через кредитні організації (філії) можуть здійснюватися з використанням:
1) кореспондентських рахунків (субрахунків), відкритих в Банку Росії;
2) кореспондентських рахунків, відкритих в інших кредитних організаціях;
3) рахунків учасників розрахунків, відкритих в небанківських кредитних організаціях, які здійснюють розрахункові операції;
4) рахунків межфіліальних розрахунків, відкритих усередині однієї кредитної організації.
Списання грошових коштів з рахунку здійснюється за розпорядженням його власника або без розпорядження власника рахунку у випадках, передбачених законодавством та / або договором між банком і клієнтом.
Списання грошових коштів з рахунку здійснюється на підставі розрахункових документів у межах наявних на рахунку грошових коштів, якщо інше не передбачено в договорах, укладених між Банком Росії або кредитними організаціями та їх клієнтами.
При недостатності коштів на рахунку для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог списання коштів здійснюється в міру їх надходження до черговості, встановленої законодавством.
Допускаються наступні форми безготівкових розрахунків:
а) розрахунки платіжними дорученнями;
б) розрахунки по акредитиву;
в) розрахунки чеками;
г) розрахунки по інкасо.
Форми безготівкових розрахунків обираються клієнтами банків самостійно і передбачаються в договорах, укладених ними зі своїми контрагентами.
У рамках форм безготівкових розрахунків в якості учасників розрахунків розглядаються платники та одержувачі коштів (збирачі), а також обслуговують банки та банки-кореспонденти.
Банки не втручаються у договірні відносини клієнтів. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів, крім виникли з вини банків, вирішуються в установленому законодавством порядку без участі банків.
Банки здійснюють операції по рахунках на підставі розрахункових документів.
При здійсненні безготівкових розрахунків використовуються такі розрахункові документи:
а) платіжні доручення;
б) акредитиви;
в) чеки;
г) платіжні вимоги;
д) інкасові доручення.
Бланки розрахункових документів виготовляються в друкарні або з використанням електронно-обчислювальних машин.
Допускається використання копій бланків розрахункових документів, отриманих на розмножувальній техніці, за умови, якщо копіювання проводиться без спотворень.
Розрахункові документи на паперовому носії заповнюються із застосуванням пишуть чи електронно-обчислювальних машин шрифтом чорного кольору, за винятком чеків, які заповнюються ручками з пастою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору (допускається заповнення чеків на друкарській машинці шрифтом чорного кольору). Підписи на розрахункових документах проставляються ручкою з пастою або чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору. Відбиток печатки та відбиток штампа банку, що проставляються на розрахункових документах, повинні бути чіткими.
При заповненні розрахункових документів не допускається вихід текстових і цифрових значень реквізитів за межі полів, відведених для їх проставлення. Значення реквізитів повинні читатися без труднощі.
Підпису, печатки і штампи повинні проставлятися у призначених для них полях бланків розрахункових документів.
Виправлення, помарки і підчищення, а також використання коригувальної рідини в розрахункових документах не допускаються.
Розрахункові документи дійсні до пред'явлення в обслуговуючий банк протягом десяти календарних днів, не рахуючи дня їх виписки.
Розрахункові документи пред'являються в банк у кількості примірників, необхідній для всіх учасників розрахунків. Всі примірники розрахункового документа повинні бути заповнені ідентично.
Другий і наступні екземпляри розрахункових документів можуть бути виготовлені з використанням копіювального паперу, розмножувальної техніки або електронно-обчислювальних машин.
Розрахунки платіжними дорученнями
Платіжним дорученням є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку, оформлене розрахунковим документом, перевести певну грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку. Платіжне доручення виконується банком у термін, передбачений законодавством, або в більш короткий термін, встановлений договором банківського рахунку або визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.
Платіжними дорученнями можуть здійснюватись:
а) перерахування грошових коштів за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;
б) перерахування грошових коштів до бюджетів всіх рівнів і в позабюджетні фонди;
в) перерахування грошових коштів з метою повернення / розміщення кредитів (позик) / депозитів і сплати відсотків за ним;
г) перерахування грошових коштів в інших цілях, передбачених законодавством або договором.
Відповідно до умов основного договору платіжні доручення можуть використовуватися для попередньої оплати товарів, робіт, послуг або для здійснення періодичних платежів.
Платіжні доручення приймаються банком незалежно від наявності грошових коштів на рахунку платника.
Після перевірки правильності заповнення та оформлення платіжних доручень на всіх примірниках (крім останнього) прийнятих до виконання платіжних доручень в полі "Надходження в банк плат." відповідальним виконавцем банку проставляється дата надходження до банку платіжного доручення. Останній примірник платіжного доручення, в якому в полі "Відмітки банку" проставляються штамп банку, дата прийому та підпис відповідального виконавця, повертається платнику як підтвердження прийому платіжного доручення до виконання.
При відсутності або недостатності коштів на рахунку платника, а також якщо договором банківського рахунку не визначені умови оплати розрахункових документів понад наявні на рахунку грошових коштів, платіжні доручення вкладаються у картотеку по позабалансовому рахунку N 90902 "Розрахункові документи, не сплачені в строк". При цьому на лицьовій стороні у правому верхньому куті всіх примірників платіжного доручення проставляється відмітка у довільній формі про приміщення в картотеку із зазначенням дати. Оплата платіжних доручень провадиться в міру надходження коштів до черговості, встановленої законодавством.
При оформленні платіжного ордера на часткову оплату на всіх його примірниках в полі "Відмітки банку" проставляються штамп банку, дата, а також підпис відповідального виконавця банку. Перший примірник платіжного ордера на часткову оплату також завіряється підписом контролюючого працівника банку.
На лицьовій стороні частково оплачуваної платіжного доручення у верхньому правому куті робиться відмітка "Часткова оплата". Запис про частковому платежі (порядковий номер часткового платежу, номер і дата платіжного ордера, сума часткового платежу, сума залишку, підпис) виконується відповідальним виконавцем банку на зворотному боці платіжного доручення.
При здійсненні часткової оплати за платіжним дорученням, перший примірник платіжного ордера, яким проводиться оплата, поміщається в документи дня банку, останній примірник платіжного ордера служить додатком до виписки з особового рахунку платника.
При здійсненні останньої часткової оплати за платіжним дорученням, перший примірник платіжного ордера, яким було зроблено цей платіж, разом з першим примірником оплачуваної платіжного доручення міститься в документи дня. Решта екземпляри платіжного доручення видаються клієнту одночасно з останнім примірником платіжного ордера, що додаються до виписки з особового рахунку.
При оплаті платіжного доручення на всіх примірниках розрахункового документа в полі "Списано з рах. Плат." проставляється дата списання грошових коштів з рахунку платника (при частковій оплаті - дата останнього платежу), в полі "Відмітки банку" проставляються штамп банку і підпис відповідального виконавця.
Банк зобов'язаний інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення не пізніше наступного робочого дня після звернення платника до банку, якщо інший термін не передбачений договором банківського рахунку. Порядок інформування платника визначається договором банківського рахунку.
Розрахунки за акредитивами
При розрахунках за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива (далі - банк-емітент), зобов'язується зробити платежі на користь одержувача коштів за подання останнім документів, відповідних всім умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку (далі - виконуючий банк) провести такі платежі. В якості виконуючого банку може бути банк-емітент, банк одержувача коштів чи інший банк. Акредитив відокремлений і незалежний від основного договору.
Банками можуть відкриватися такі види акредитивів:
· Покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані);
· Відкличні та безвідкличні (можуть бути підтвердженими).
При відкритті покритого (депонованого) акредитива банк-емітент перераховує за рахунок коштів платника або наданого йому кредиту суму акредитива (покриття) у розпорядження виконуючого банку на весь термін дії акредитива.
При відкритті непокритого (гарантованого) акредитива банк-емітент надає виконуючому банку право списувати кошти з ведеться в нього кореспондентського рахунку банку-емітента в межах суми акредитива або вказує в акредитиві інший спосіб відшкодування виконуючому банку сум, виплачених за акредитивом відповідно до його умов. Порядок списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента за непокритим (гарантованим) акредитиву, а також порядок відшкодування грошових коштів за непокритим (гарантованим) акредитиву банком-емітентом виконуючому банку визначається угодою між банками. Порядок відшкодування коштів за непокритим (гарантованим) акредитиву платником банку-емітенту визначається в договорі між платником і банком-емітентом.
У разі зміни умов або скасування відкличного акредитива банк-емітент зобов'язаний направити відповідне повідомлення одержувачу коштів не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​зміни умов або скасування акредитива.
Умови безвідкличного акредитива вважаються зміненими або безвідкличний акредитив вважається скасованим з моменту отримання виконуючим банком згоди одержувача коштів. Часткове прийняття змін умов безвідкличного акредитива одержувачем коштів не допускається.
На прохання банку-емітента безвідкличний акредитив може бути підтверджений виконуючим банком з прийняттям на себе зобов'язання, додатково до зобов'язання банку-емітента, здійснити платіж одержувачу коштів за надання їм документів, що відповідають умовам акредитива (підтверджений акредитив). Умови підтвердженого акредитива вважаються зміненими або акредитив вважається скасованим з моменту отримання банком-емітентом згоди виконуючого банку, що підтвердив акредитив, і одержувача коштів.
Про відкриття акредитива і його умов банк-емітент повідомляє отримувача коштів через виконуючий банк або через банк отримувача коштів за згодою останнього.
Платіж по акредитиву проводиться в безготівковому порядку.
Передача документів про відкриття акредитива і його умов, про підтвердження акредитива, про зміну умов акредитива або його закриття, а також про згоду банку на прийняття (відмову у прийнятті) представлених документів може здійснюватися банками з використанням будь-яких засобів зв'язку, що дозволяють достовірно встановити відправника документа.
Розмір і порядок оплати послуг банків при розрахунках за акредитивами регулюються умовами договорів, укладених з клієнтами, і угодами між банками, які беруть участь у розрахунках за акредитивами.
ПОРЯДОК РОБОТИ З АКРЕДИТИВАМИ в банку-емітенті
При розрахунках по акредитиву платник подає в банк-емітент два примірники заяви на відкриття акредитива, в якому доручає банку-емітенту відкрити акредитив. Форму заяви на відкриття акредитива банк-емітент розробляє самостійно. У заяві на відкриття акредитива вказуються такі відомості:
найменування банку-емітента;
найменування банку - отримувача коштів;
найменування виконуючого банку;
вид акредитива (відкличний або безвідкличний);
умова оплати акредитива;
перелік і характеристика документів, що подаються одержувачем коштів, та вимоги до оформлення зазначених документів;
дата закриття акредитива, період подання документів;
найменування товарів (робіт, послуг), для оплати яких відкривається акредитив, термін відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), вантажовідправник, вантажоодержувач, місце призначення вантажу.
Для здійснення розрахунків по покритому (депонованому) акредитиву в акредитиві вказується номер рахунку, відкритого виконуючим банком для здійснення розрахунків за акредитивом. Зазначений рахунок відкривається за запитом банку-емітента, складеним у довільній формі на підставі заяви на відкриття акредитива. Номер вказаного рахунку доводиться виконуючим банком до відома банку-емітента, а банком-емітентом - до відома платника.
Якщо виконуючим банком є ​​банк, не обслуговує отримувача коштів, у полі "N рах. Одержувача" акредитива вказуються реквізити банку, що обслуговує отримувача коштів, і номер рахунку отримувача коштів.
У разі зміни умов або скасування акредитива платником подається до банку-емітента відповідне розпорядження. Відповідно до зазначеного розпорядження банк-емітент направляє у виконуючий банк повідомлення про зміну умов або скасування акредитива. Зазначене розпорядження платника, повідомлення банку-емітента про зміну умов або скасування акредитива можуть направлятися у вигляді документа на паперовому носії, складеного в довільній формі та оформленого підписами осіб, які мають право підпису розрахункових документів, і відбитком печатки, або у вигляді документа в електронній формі у Відповідно до умов договору між платником і банком-емітентом (для зазначеного розпорядження платника) або угоди між банком-емітентом і виконуючим банком (для повідомлення банку-емітента про зміну умов або скасування акредитива виконуючому банку).
Одержувач коштів може бути повідомлений про зміну умов або скасування акредитива банком-емітентом через виконуючий банк або через банк отримувача коштів.
Перерахування грошових коштів у виконуючий банк з метою збільшення суми покритого (депонованого) акредитива здійснюється платіжним дорученням банку-емітента, який складається на підставі розпорядження платника про збільшення суми акредитива. При цьому в якості номера рахунку одержувача вказується номер рахунку, проставлений у полі "Рах. N (40901)" акредитива при його відкритті, а в полі "Призначення платежу" платіжного доручення включаються дані, що дозволяють ідентифікувати акредитив, в тому числі дата і номер акредитива .
Порядок збільшення суми непокритого (гарантованого) акредитива визначається за угодою між банком-емітентом і виконуючим банком.
При отриманні від виконуючого банку документів по акредитиву банк-емітент перевіряє відповідність поданих документів та їх реквізитів умовам акредитива на підставі самих документів (далі - перевірка за зовнішніми ознаками). Термін перевірки документів не повинен перевищувати семи робочих днів, наступних за днем ​​отримання документів, якщо інше не передбачено угодою між банком-емітентом і виконуючим банком.
При встановленні невідповідності документів за зовнішніми ознаками умовам акредитива банк-емітент має право відмовити у їх прийнятті або попередньо запросити платника про можливість прийняття зазначених документів. При відмові у прийнятті зазначених документів банк-емітент зобов'язаний повідомити про це банк, від якого одержані документи, або одержувача коштів, вказавши у повідомленні на розбіжності, які є причиною відмови.
При встановленні невідповідності за зовнішніми ознаками документів, прийнятих виконуючим банком від отримувача коштів, умовам акредитива банк-емітент має право вимагати від виконуючого банку повернення сум, виплачених одержувачу коштів за рахунок переведеного у виконуючий банк покриття (по покритому (депонованому) акредитиву), відновлення сум, списаних з кореспондентського рахунку, відкритого у виконуючому банку, або відмовити виконуючому банку в поверненні сум, виплачених одержувачу коштів (за непокритим (гарантованим) акредитиву).
Банк-емітент зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​повернення суми невикористаного залишку або суми зменшеного або скасованого покритого (депонованого) акредитива, зарахувати відповідну суму на рахунок платника, з якого були списані грошові кошти в рахунок покриття по акредитиву.
ПОРЯДОК РОБОТИ З АКРЕДИТИВАМИ у виконуючому банку
Виконуючий банк негайно повідомляє про надходження акредитива одержувачу коштів узгодженим з ним способом з наступним письмовим підтвердженням у довільній формі не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​надходження акредитива від банку-емітента. Якщо виконуючий банк не є банком, обслуговуючим отримувача коштів, виконуючий банк має право повідомити одержувачу коштів про надходження акредитива через банк отримувача коштів.
При сумніві в правильності зазначення реквізитів в акредитиві виконуючий банк має право направити запит у довільній формі до банку-емітента. Уточнення реквізитів в акредитиві здійснюється в межах терміну дії акредитива. При цьому виконуючий банк може попередньо повідомити одержувача коштів або банк, що обслуговує отримувача коштів, про відкриття акредитива на користь одержувача коштів.
Для отримання грошових коштів по акредитиву одержувач коштів подає до виконуючого банку чотири примірники реєстру рахунків форми 0401065 (додаток 21 до цього Положення) і передбачені умовами акредитива документи. Перший примірник реєстру рахунків оформляється підписами осіб, які мають право підпису розрахункових документів, і відбитком печатки. Якщо виконуючий банк є банком, обслуговуючим отримувача коштів, у рядках "Виконуючий банк" і "Банк одержувача" реєстру рахунків проставляються однакові реквізити. Якщо виконуючий банк не є банком, обслуговуючим отримувача коштів, у рядку "Виконуючий банк" реєстру рахунків проставляються реквізити банку, в який одержувачем коштів подаються документи по акредитиву. Реєстр рахунків (у встановленому цим пунктом кількості примірників) і передбачені умовами акредитива документи повинні бути представлені в зазначений у акредитиві період, але в межах терміну дії акредитива. Четвертий примірник реєстру рахунків оформляється відбитком штампа банку, датою отримання документів і підписом бухгалтерського працівника і служить розпискою в отриманні документів.
Виконуючий банк зобов'язаний перевірити за зовнішніми ознаками відповідність документів умовам акредитива, а також правильність оформлення реєстру рахунків. Термін перевірки документів не повинен перевищувати семи робочих днів, наступних за днем ​​отримання документів, якщо інше не передбачено угодою між банком-емітентом і виконуючим банком.
При встановленні відповідності зазначених документів умовам акредитива і правильності оформлення реєстру рахунків виконуючим банком здійснюється платіж по акредитиву. На всіх прийнятих банком примірниках реєстру рахунків проставляються штамп банку, дата прийому і підпис бухгалтерського працівника. При виконанні відкличного акредитива виконуючий банк здійснює платіж в повній сумі, якщо до моменту подання документів він не отримав від банку-емітента розпорядження про скасування акредитива, в частині суми акредитиву - при отриманні від банку-емітента розпорядження про зменшення суми акредитива.
При встановленні невідповідності зазначених документів за зовнішніми ознаками умовам акредитива виконуючий банк має право відмовити у їх прийнятті, негайно повідомивши про це одержувача коштів і банк-емітент і вказавши на розбіжності, які є причиною відмови. Одержувач коштів вправі повторно подати документи, передбачені акредитивом, до закінчення терміну його дії.
При платежі по акредитиву сума, зазначена в реєстрі рахунків, зараховується (перераховується) на рахунок отримувача коштів платіжним дорученням виконуючого банку. Перший примірник платіжного доручення разом з першим примірником реєстру рахунків поміщається в документи дня банку в якості підстави списання грошових коштів з рахунку, призначеного для обліку сум за покритому (депонованому) акредитивом, або підстави списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого у виконуючому банку, за непокритим (гарантованим) акредитиву.
Виконуючий банк направляє банку-емітенту другий примірник реєстру рахунків з додатком необхідних умовами акредитива документів, а також третій примірник реєстру рахунків для використання в банку-емітенті і для вручення платнику.
Якщо умовами акредитива передбачено акцепт уповноваженого платником особи, останнє зобов'язане представити виконуючому банку або довіреність, видану платником (якщо уповноваженим є фізична особа), або копію договору (якщо уповноваженою особою є організація).
Закриття акредитива у виконуючому банку здійснюється:
1) після закінчення терміну дії акредитива (у сумі акредитива або його залишку);
2) при відмові одержувачем коштів від використання акредитива (в повній сумі або у її частині) до закінчення терміну його дії, якщо це допускається умовами акредитиву, шляхом направлення заяви про закриття акредитива виконуючому банку. Умовами акредитиву може бути передбачено одержання згоди платника і (або) банку-емітента на відмову від використання акредитива одержувачем коштів. Відмова від використання підтвердженого акредитива можливий за згодою підтверджуючого банку;
3) при відкликання акредитива (в повній сумі або у її частині) банком-емітентом, у тому числі на вимогу платника або після отримання згоди одержувача коштів по безвідкличного акредитиву.
При відкликанні покритого (депонованого) акредитива в частині суми акредитиву на лицьовій стороні акредитива бухгалтерським працівником виконуючого банку проставляється відмітка "Частковий відгук", сума, позначена цифрами, обводиться і проставляється нова сума. На зворотному боці покритого (депонованого) акредитива проводиться запис про розмір суми, що підлягає і дату повернення, яка засвідчується підписом бухгалтерського працівника із зазначенням прізвища, а також штампом банку.
Повернення суми банку-емітенту по покритому (депонованому) акредитивом здійснюється виконуючим банком платіжним дорученням одночасно із закриттям акредитива після закінчення терміну дії акредитива або в день подання документа, що є підставою для закриття акредитива.
Порядок відкликання непокритого (гарантованого) акредитива встановлюється угодою між банком-емітентом і виконуючим банком.
Про закриття акредитива виконуючий банк повинен направити в банк-емітент повідомлення, складене у довільній формі і оформлена відбитком штампа банку, датою складання та підписом бухгалтерського працівника.
Розрахунки чеками
Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю. Чекодавцем є юридична особа, яка має грошові кошти в банку, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеків, чекодержателем - юридична особа, на користь якої виданий чек, платником - банк, у якому знаходяться грошові кошти чекодавця.
Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються частиною другою Цивільного кодексу Російської Федерації, а в частині, їм не врегульованою, - іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами.
Чек оплачується платником за рахунок грошових коштів чекодавця.
Чекодавець не має права відкликати чек до закінчення встановленого строку для його пред'явлення до оплати.
Подання чека до банку, що обслуговує чекодержателя, для одержання платежу вважається пред'явленням чека до оплати.
Платник за чеком зобов'язаний упевнитися всіма доступними йому способами у справжності чека. Порядок покладання збитків, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, регулюється законодавством.
Зберігання бланків чеків банками здійснюється в порядку, встановленому нормативними актами Банку Росії.
Для здійснення безготівкових розрахунків можуть застосовуватися чеки, що випускаються кредитними організаціями.
Чеки кредитних організацій можуть використовуватися клієнтами кредитної організації, що випускає ці чеки, а також у міжбанківських розрахунках за наявності кореспондентських відносин.
Чеки, що випускаються кредитними організаціями, не застосовуються для розрахунків через підрозділи розрахункової мережі Банку Росії.
Чек має містити всі обов'язкові реквізити, встановлені частиною другою Цивільного кодексу Російської Федерації, а також може містити додаткові реквізити, що визначаються специфікою банківської діяльності та податковим законодавством. Форма чека визначається кредитною організацією самостійно.
У випадку, коли сфера обігу чеків обмежується кредитною організацією та її клієнтами, чеки використовуються на підставі договору про розрахунки чеками, що укладається між кредитною організацією та клієнтом.
Чеки, що випускаються кредитними організаціями, можуть застосовуватися в міжбанківських розрахунках на підставі договорів, укладених з клієнтами, і міжбанківських угод про розрахунки чеками у відповідності з внутрішньобанківськими правилами проведення операцій з чеками, що розробляються кредитними організаціями та визначають порядок і умови використання чеків.
Міжбанківська угоду про розрахунки чеками може передбачати:
- Умови обігу чеків при здійсненні розрахунків;
- Порядок відкриття та ведення рахунків, на яких обліковуються операції з чеками;
- Склад, способи та строки передачі інформації, пов'язаної з обігом чеків;
- Порядок підкріплення рахунків кредитних організацій - учасників розрахунків;
- Зобов'язання і відповідальність кредитних організацій - учасників розрахунків;
- Порядок зміни і розірвання угоди.
Внутрішньобанківські правила проведення операцій з чеками, що визначають порядок і умови їх використання, повинні передбачати:
- Форму чека, перелік його реквізитів (обов'язкових, додаткових) та порядок заповнення чека;
- Перелік учасників розрахунків даними чеками;
- Строк пред'явлення чеків до оплати;
- Умови оплати чеків;
- Ведення розрахунків і складу операцій з чекообороту;
- Бухгалтерське оформлення операцій з чеками;
- Порядок архівування чеків.
РОЗРАХУНКИ ЗА ІНКАСО
Розрахунки по інкасо являють собою банківську операцію, за допомогою якої банк (далі - банк-емітент) за дорученням і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії щодо одержання від платника платежу. Для здійснення розрахунків по інкасо банк-емітент має право залучати інший банк (далі - виконуючий банк).
Розрахунки за інкасо здійснюються на підставі платіжних вимог, оплата яких може проводитися за розпорядженням платника (з акцептом) або без його розпорядження (в безакцептному порядку), і інкасових доручень, оплата яких проводиться без розпорядження платника (у безспірному порядку).
Платіжні вимоги та інкасові доручення пред'являються одержувачем коштів (стягувачем) до рахунку платника через банк, що обслуговує отримувача коштів (стягувача).
Одержувач коштів (стягувач) представляє в банк зазначені розрахункові документи при реєстрі переданих на інкасо розрахункових документів, який складається у двох примірниках. До реєстру можуть включатися на розсуд отримувача коштів (стягувача) платіжні вимоги та (або) інкасові доручення.
Перший примірник реєстру оформляється двома підписами осіб, які мають право підпису розрахункових документів, і відбитком печатки.
Пропущені документи викреслюються з реєстру переданих на інкасо розрахункових документів і повертаються одержувачу коштів (стягувачу), кількість і сума розрахункових документів у реєстрі виправляються. Обидва примірники реєстру та виправлення в них завіряються підписом відповідального виконавця банку-емітента.
Останні екземпляри розрахункових документів разом з другим примірником реєстру повертаються одержувачу коштів (стягувачу) в якості підтвердження прийому документів на інкасо.
Перші екземпляри реєстрів залишаються в банку-емітенті, підшиваються в окрему папку, використовуються в якості журналу реєстрації прийнятих на інкасо розрахункових документів.
Банк-емітент, який прийняв на інкасо розрахункові документи, приймає на себе зобов'язання доставити їх за призначенням. Дане зобов'язання, а також порядок і терміни відшкодування витрат з доставки розрахункових документів відображаються в договорі банківського рахунка з клієнтом.
Установи та підрозділи розрахункової мережі Банку Росії здійснюють експедирування розрахункових документів самих кредитних організацій та інших клієнтів Банку Росії в порядку, передбаченому нормативними актами Банку Росії.
Кредитні організації (філії) організують доставку розрахункових документів своїх клієнтів самостійно.
Платіжні вимоги та інкасові доручення клієнтів кредитних організацій (філій), які пред'являються до рахунку кредитної організації (філії), повинні направлятися в установу чи підрозділ Банку Росії, що обслуговує дану кредитну організацію (філія).
Оплата розрахункових документів здійснюється у міру надходження грошових коштів на рахунок платника у черговості, встановленої законодавством.
Допускається часткова оплата платіжних вимог, інкасових доручень.
При неотриманні платежу за платіжною вимогою, інкасовому дорученням або повідомлення про постановку в картотеку банк-емітент може на прохання одержувача (стягувача) коштів направити у виконуючий банк запит у довільній формі про причини несплати зазначених розрахункових документів не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​отримання відповідного документа від отримувача коштів (стягувача), якщо інший термін не передбачений договором банківського рахунку.
У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта щодо отримання платежу на підставі платіжного вимоги або інкасового доручення банк-емітент несе перед ним відповідальність відповідно до законодавства.
Розрахунки платіжними вимогами
Платіжне вимога є розрахунковим документом, що містить вимогу кредитора (отримувача коштів) за основним договором до боржника (платника) про сплату певної грошової суми через банк.
Платіжні вимоги застосовуються при розрахунках за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а також в інших випадках, передбачених основним договором.
Розрахунки за допомогою платіжних вимог можуть здійснюватися з попереднім акцептом і без акцепту платника.
Без акцепту платника розрахунки платіжними вимогами здійснюються у випадках:
1) встановлених законодавством;
2) передбачених сторонами за основним договором за умови надання банку, обслуговуючому платника, права на списання грошових коштів з рахунку платника без його розпорядження.
У платіжній вимозі зазначаються:
а) умова оплати;
б) строк для акцепту;
в) дата надсилання (вручення) платнику передбачених договором документів у разі, якщо ці документи були відіслані (вручені) ім платнику;
г) найменування товару (виконаних робіт, наданих послуг), номер і дата договору, номери документів, що підтверджують поставку товару (виконання робіт, надання послуг), дата поставки товару (виконання робіт, надання послуг), спосіб постачання товару та інші реквізити - в полі "Призначення платежу".
Розрахунки платіжними вимогами, з акцептом
У платіжній вимозі, оплачуваній з акцептом платника, в полі "Умова оплати" одержувач коштів проставляє "з акцептом".
Строк для акцепту платіжних вимог визначається сторонами за основним договором. При цьому термін для акцепту повинен бути не менше п'яти робочих днів.
На всіх примірниках прийнятих виконуючим банком платіжних вимог проставляється дата, по настанні якої закінчується термін акцепту платіжної вимоги. При обчисленні дати в розрахунок приймаються робочі дні. День надходження до банку платіжної вимоги до розрахунку зазначеної дати не включається. Останній примірник платіжного вимоги використовується для сповіщення платника про надходження платіжної вимоги.
Платник протягом терміну, встановленого для акцепту, представляє в банк відповідний документ про акцепт або відмову в цілому або частково від його акцепту на підставах, передбачених в основному договорі, в тому числі у разі невідповідності застосовуваної форми розрахунків з укладеним договором.
Платник може надати виконуючому банку в договорі банківського рахунку право оплачувати платіжні вимоги, пред'явлені до його рахунку будь-якими або зазначеними платником кредиторами (одержувачами коштів), при неотриманні від платника документа про акцепт або відмову від акцепту (повному або частковому) платіжної вимоги протягом терміну, встановленого для акцепту.
При акцепт платіжних вимог заява складається у двох примірниках, перший з яких оформляється підписами посадових осіб, які мають право підпису розрахункових документів, і відбитком друку платника.
При повному або частковому відмову від акцепту заява складається в трьох примірниках. Перший і другий примірники заяви оформляються підписами посадових осіб, які мають право підпису розрахункових документів, і відбитком друку платника.
Акцептовані платіжні вимога не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​прийому заяви, списується меморіальним ордером з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для розрахунку, і оплачується з рахунку платника. Примірник заяви разом з першим примірником платіжного вимоги містяться в них дня в якості підстави списання грошових коштів з рахунку клієнта.
При повній відмові від акцепту платіжна вимога списується меморіальним ордером з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для розрахунку, і не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​прийому заяви, підлягає поверненню до банку-емітента разом з примірником заяви для повернення одержувачу коштів.
При частковій відмові від акцепту платіжна вимога не пізніше робочого дня, наступного за днем ​​прийому заяви, списується в повній сумі меморіальним ордером з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для розрахунку, і оплачується в сумі, акцептованою платником. При цьому сума платіжної вимоги, позначена цифрами, обводиться і поряд з нею виводиться нова сума, що підлягає оплаті. Вироблена запис завіряється підписом відповідального виконавця банку.
Розрахунки платіжними вимогами, без акцепту
У платіжній вимозі на безакцептне списання грошових коштів на підставі договору в полі "Умова оплати" одержувач коштів указує "без акцепту", а також дату, номер основного договору і відповідний його пункт, що передбачає право безакцептного списання.
Безакцептне списання грошових коштів з рахунку у випадках передбачено основним договором і на підставі додаткової угоди з банком.
Відсутність умови про безакцептне списання грошових коштів у договорі банківського рахунку або додаткової угоди до договору банківського рахунку, а також відсутність відомостей про кредиторі (одержувачі коштів) та інших вищевказаних відомостей є підставою для відмови банком в оплаті платіжної вимоги без акцепту. Дане платіжна вимога оплачується в порядку попереднього акцепту з терміном для акцепту п'ять робочих днів.
При прийомі платіжних вимог на безакцептне списання грошових коштів відповідальний виконавець виконуючого банку зобов'язаний перевірити наявність посилання на законодавчий акт (основний договір), що дає право одержувачу коштів на зазначений порядок розрахунків, його дату, номер, відповідний пункт, а також у встановлених випадках наявність показань вимірювальних приладів та діючих тарифів або запису про розрахунки на підставі вимірювальних приладів та діючих тарифів.
Розрахунків за інкасовими дорученнями
Інкасове доручення є розрахунковим документом, на підставі якого здійснюється списання грошових коштів з рахунків платників у безспірному порядку.
Інкасові доручення застосовуються:
1) у випадках, коли безперечний порядок стягнення грошових коштів встановлено законодавством, в тому числі для стягнення грошових коштів органами, які виконують контрольні функції;
2) для стягнення за виконавчими документами;
3) у випадках, передбачених сторонами за основним договором, за умови надання банку, обслуговуючому платника, права на списання грошових коштів з рахунку платника без його розпорядження.
При стягненні коштів на підставі виконавчих документів інкасове доручення має містити посилання на дату видачі виконавчого документа, його номер, номер справи, по якій прийнято рішення, які підлягають примусовому виконанню, а також найменування органу, який виніс таке рішення.
Банки не приймають до виконання інкасові доручення на списання грошових коштів у безспірному порядку, якщо доданий до інкасовому дорученням виконавчий документ подано після закінчення строку, встановленого законодавством.
Банки, що обслуговують боржників, за відсутності або недостатності коштів на рахунку боржника для задоволення вимог роблять на виконавчому документі відмітку про повне або часткове невиконання зазначених у ньому вимог у зв'язку з відсутністю на рахунку боржника грошових коштів
Списання грошових коштів у безспірному порядку передбачено основним договором або додатковою угодою з банком.
Відсутність умови про списання грошових коштів у безспірному порядку в договорі банківського рахунку або додаткової угоди до договору банківського рахунку, а також відсутність відомостей про кредиторі (одержувачі коштів) та інших вищевказаних відомостей є підставою для відмови банком в оплаті інкасового доручення.
Банки призупиняють списання грошових коштів у безспірному порядку в наступних випадках:
- За рішенням органу, що здійснює контрольні функції відповідно до законодавства, про призупинення стягнення;
- При наявності судового акта про призупинення стягнення;
- З інших підстав, передбачених законодавством.
Виконавчий документ, стягнення грошових коштів за яким не проводилося (за винятком випадків припинення виконавчого провадження) або вироблено частково, повертається разом з інкасовим дорученням виконуючим банком банку-емітенту для передачі стягувачеві особисто під розписку про одержання або рекомендованою поштою з повідомленням. При цьому виконуючий банк робить на виконавчому документі відмітку про дату повернення виконавчого документа із зазначенням стягненої суми, якщо мала місце часткова оплата документа.
Виконавчий документ, стягнення грошових коштів за яким вироблено або припинена відповідно до законодавства, повертається виконуючим банком рекомендованою поштою з повідомленням в суд або інший орган, який видав виконавчий документ. При цьому виконуючий банк робить на виконавчому документі відмітку про дату його виконання з зазначенням стягненої суми або даті повернення із зазначенням підстави припинення стягнення (номер і дата заяви стягувача, ухвали суду (арбітражного суду) чи іншого документа) і стягненої суми, якщо мала місце часткова оплата документа.
Про повернення виконавчого документа в журналі реєстрації банку робиться відмітка із зазначенням дати повернення, суми (або залишку суми) і причини повернення.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
78.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Форми безготівкових розрахунків 2 Основні форми
Форми безготівкових розрахунків 2
Форми безготівкових розрахунків 2
Форми безготівкових розрахунків 2
Форми безготівкових розрахунків
Принципи організації та форми безготівкових розрахунків в РФ
Форми безготівкових розрахунків в Республіці Білорусь
Форми безготівкових розрахунків на підприємствах та їх вдосконалення
Принципи організації безготівкового грошового обороту і форми безготівкових розрахунків
© Усі права захищені
написати до нас