Реферат на тему:
Ухилення від призову на строкову військову службу. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову на строкову військову службу —
карається обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Об’єкт злочину — порядок комплектування ЗС та інших вій ськових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар де ст. 401.
2. Об’єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від при зову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змі шаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).
Призов на строкову військову службу — це передбачений чин ним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяки: інших військових формувань України (неконтрактний спосіб кок плектування).
Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різ ним, але визначення конкретного способу має значення для пра бильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати в самокаліченні, симуляції хвороби, підробленн документів (зміст відповідних понять див. у коментарі до ст. 409) іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної коміо завідомо неправдивих відомостей про смерть чи тяжку хвороб близького родича тощо або у свідомому замовчуванні яких-небуд відомостей), а так само в прямій відмові від несення обов’язків вій ськової служби, і в таких випадках злочин є закінченим з момент отримання повного або тимчасового звільнення від військової слу жби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробк< документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстаї кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову вій ськову службу. У разі ж, якщо наявними є ознаки лише готуванні до вчинення цього злочину, то кримінальна відповідальність згідне з ч. 2 ст. 14 виключається.
При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, др призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез’явлення у даному випадку вважаються такі, що підтверджуються відповідними документами: а) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина або інші обставини, що позбавили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт і строк, б) смерть або тяжка хвороба його близького родича.
Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.
Нез’явлення військовозобов’язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 КАП. За цією ж статтею військовозобов’язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу (адже готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335, не тягне кримінальної відповідальності).
Службові особи органів реєстрації актів громадянського стану за неподання військовим комісаріатам відомостей про зміну призовниками прізвища, імені, по батькові, про внесення до реєстрації актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження несуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 211-6, керівники або інші відповідальні за військово-облікову роботу службові особи за несвоєчасне подання у військові комісаріати документів на жильців, які є призовниками, для оформлення взяття на військовий облік — за ст. 211-5, а за перешкодження своєчасній явці призовників на збірні пункти чи призовні ділянки — за ст. 211-4 КАП. Якщо ж вказані дії вчинено з метою сприяння призовникові в ухиленні від призову на військову службу, зазначені особи повинні нести відповідальність за пособництво в ухиленні від призову на строкову військову службу (ст. ст. 27 і 335).
Початком перебування на військовій службі для призовників і офіцерів, що призиваються із запасу, є день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину. Тому особа, яка прибула на призовний пункт для відправлення у військову частику, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за ст. ст. 407, 408 або 409.
3. Суб’єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу: призовник або офіцер що призивається із запасу, у т.ч. такий, що перебуває на тим-
чашвому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав не перебуває на військовому обліку взагалі.
Не- підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб’єктами розглядуваного злочину особи: які не досягли 18 років аб«г иа день відправки на строкову військову службу вже досягли 25-років (офіцери — ЗО років); які визнані за станом здоров’я непридатними да військової служби в мирний час; батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби; які пройшли військову службу в інших державах; які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або -прапорщиків в навчальних закладах МВС, СЕ, інших військових формувань та мають військові чи спеціальні звання; щодо яких ведеться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або криміальна справа розглядається судом — до прийняття відповідного рішення; яких засуджено до позбавлення волі (при цьому повторне ухилення Від призову на строкову військову службу після відбуття покарання (крім позбавлення волі) за такий злочин не звільняє особу від кримінальної відповідальності); особи жіночої статі.
Підлягають виключенню з військового обліку особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу.
Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до> законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військоау службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване у зв’язку з тим, що ці особи ухилилися від проходження альтернативної служби або під час її проходження брали участь у страйку, займалися підприємницькою діяльністю, навчалися в установах освіти (крім середніх або вищих установ освіти з вечірньою чи заочною формами навчання).
Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від. військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.
Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка: а) за сімейними обставинами; б) за станом здоров’я; в) для продовження навчання; г) у зв’язку з депутатською діяльністю і діяльністю як сільських, селищних і міських голів; д) на період роботи за спеціальністю за основним місцем роботи призовникам — педагогічним працівникам з вищою педагогічною освітою у загальноосвітніх навчальних закладах; в інших випадках, визначених законом, — протягом дії відстрочки.
Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за ст. ст. 27 і 335, а за відповідних обставин і за ст. ст. 121, 122, 125, 130, 133 (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 (якщо нею було підроблено відповідні.документи).
4. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст, 335, характеризується виною у вигляді прямого умислу. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку, з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.
Конституція України (ст. 65).
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” в редакції від 18 червня 1999р. (ст. ст. І, 15, 17, 18, 19, 24, ч. 5ст. 37).
Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” в редакції від 18 матого 1999 р. (ст. ст. 2, 8, 12).
Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників. Затверджене постановою КМ № 377 від 9 червня 1994 р.
Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Положення про комісії у справах альтернативної (невійськової) служби. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну (невійськову) службу. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Затверджені постановою КМ № 2066 від 10 листопада 1999р.
Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № / від 4 січня 1995 р.
Інструкція з військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.
Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов’язаних контингентів’в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.
Мобілізація — це комплекс заходів, які здійснюються у державі з мстою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань — на орга-лізацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проголитися відкрито чи приховано і може бути загальною або частковою, а також цільовой. В мирний час може проводитись цільова мобілізація — з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.
2. Об’єкт цього злочину, а також його об’єктивна і суб’єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335. Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез’явленні суб’єкта не обов’язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією’можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої “броні”).
3. Суб’єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі — військовозобов’язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов’язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов’язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов’язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов’язаний див, коментар до ст. 401).
Щодо вікової ознаки суб’єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин — це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів — 35 і 50, молодших офіцерів — 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) — 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) — 55 і 60, вищих офіцерів — 60 і 65 років, для жінок — прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу — 50, інших війсь-ковозобов’язаних-жінок — 45 років), а щодо статевої — то військовозобов’язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається : Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров’я і віком.
Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.
Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, суттєво відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями в порядку, встановленому КМ; б) визнані тимчасово нездатними до військової служби за станом здоров’я — на термін до шести місяців;
в) чоловіки, на утриманні яких перебуває більше чотирьох дітей віком до 16 років; г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (проте, вони можуть бути призваними тільки за місцем’ проживання у разі їх згоди); д) які зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України; е) які є народними депутатами, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Підлягають виключенню з військового обліку особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів» які досягли граничного віку перебування в запасі, які припинили громадянство України, а також ті, що не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею. Тому такі особи не можуть бути суб’єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).
Закон України “Про загальний військовий обов’язок {військову службу” в редакції від 18 червня 1999р. (ст. ст. 37, 39, 41).
Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” в редакції від 13 травня 1999р. (ст. ст. 1, 21).
Закон України “Про оборону України” в редакції від 5 жовтня 2000 р. (ст. ст. 1, 17).
Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО№ 1 від4січня 1995 р.
Інструкція з військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.