Управління оборотними активами 2 Теоретичні аспекти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Щоб вижити в умовах ринкової економіки не допустити банкрутства підприємства, треба добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку - позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, порок рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект фінансового важеля та інші, а також методику їх аналізу. Важливе місце у майні підприємства займає оборотний капітал - частина капіталу, вкладена у поточні активи, що є важливим чинником для ефективного розвитку підприємство.

Актуальність теми «Управління оборотними активами» полягає в тому, що від забезпеченості оборотними активами, їх структури та рівня використання багато в чому залежать ефективність функціонування та фінансова стійкість підприємств. Тому в систему управління оборотними активами поряд плануванням, нормуванням та обліком входить регулярний аналіз їх складу, динаміки, відповідності потребам поточної виробничо-господарської діяльності.

Головним завданням управління оборотними активами є - формування необхідного обсягу, оптимізація складу і забезпечення ефективного використання оборотних активів підприємства.

Головна мета курсової роботи - проаналізувати стан руху оборотних активів, виявити основні проблеми руху оборотних активів в господарській діяльності підприємства і дати рекомендації щодо поліпшення управління оборотними активами.

Виходячи з поставлених цілей можна сформувати завдання:

1) Вивчити теоретичні аспекти управління оборотними активами;

2) Проаналізувати управління оборотними активами на досліджуваному підприємстві;

3) Зробити висновки і запропонувати методи удосконалення управління оборотними активами підприємства.

Управління оборотними активами становить найбільш велику частину операції фінансового менеджменту. Це пов'язано з великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріально - речового і фінансового складу вимагають індивідуалізації управління; високою динамікою трансформації їх видів, пріоритетною роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності і інших цільових результатів операційної діяльності підприємства. До оборотних активів належать; запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів, запаси готової продукції, поточна дебіторська заборгованість, грошові активи та інші оборотні активи.

Об'єктом дослідження є м'ясопереробне підприємство «Желен».

Управління оборотними активами «Желен» забезпечує вибір політики їх фінансування на підприємстві і оптимізацію структури його джерел. У процесі управління оборотними активами «Желен» розробляє окремі фінансові нормативи, які використовуються для контролю ефективності їх формування та функціонування. Основними з нормативів є:

- Норматив власних оборотних активів підприємства;

- Система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;

- Система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів.

У 2010 р. керівництво підприємства «Желен» вважає першочерговими завданнями - це зростання обсягу виробництва, підвищення конкурентоспроможності, збільшення заробітної плати і технічне переозброєння.

В даній контрольній роботі проведено аналіз управління оборотними активами на підприємстві, і розглянуті питання перспективного розвитку на ринку в майбутньому.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ Управління оборотними активами

1.1 Визначення оборотних активів

Оборотними активами є активи, які можуть бути протягом одного виробничого циклу або одного року перетворені в грошові кошти.

Під чистими оборотними активами розуміють різницю між поточними активами і поточними зобов'язаннями.

Як відомо, всі активи підприємства складаються з основних, або постійних, і оборотних, або поточних. Оборотні кошти - це мобільна частина активів підприємства.

Оборотні активи включають в себе матеріально-виробничі запаси і витрати, готову продукцію, дебіторську заборгованість, грошові кошти. Перебуваючи в постійному русі, оборотні активи забезпечують безперебійний процес виробництва. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм вартості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім у виробничу і знову в товарну і грошову. Таким чином, виникає об'єктивна необхідність авансування коштів для створення нормальних умов виробничої діяльності до моменту отримання виручки від реалізації продукції. Кругообіг оборотних (поточних) активів представлений на рис. 1

Рис. 1 Кругообіг поточних активів

Оборотні активи становлять істотну частку всіх активів підприємства. Від вмілого управління ними багато в чому залежить успішна підприємницька діяльність господарюючого суб'єкта. Управління оборотними активами займає особливе місце в роботі фінансового менеджера, оскільки це постійний, щоденний і безперервний процес.

Об'єктами управління оборотними (поточними) активами служать: рівень їхньої ліквідності, склад, структура, величина, джерела покриття і їх структура.

За ступенем ліквідності розрізняють повільно реалізованих, швидко реалізованих і абсолютно ліквідні оборотні активи.

До повільно реалізованих оборотних активів відносяться запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції. Запаси готової продукції є більш ліквідною частиною повільно реалізованих активів. Визначення оборотних коштів, необхідних для утворення запасів готової продукції на складі, тісно пов'язане з прогнозуванням обсягів реалізації продукції, що випускається. При досить глибоке опрацювання питань збуту готової продукції її накопичення на складі може бути мінімальним.

Розмір грошових коштів, вкладених у незавершене виробництво, багато в чому залежить від тривалості виробничого циклу, який у свою чергу визначається технологією виробництва продукції, її техніко-економічними характеристиками і споживчими властивостями.

До бистрореалізуемих оборотних активів відноситься дебіторська заборгованість, оскільки вона здатна досить швидко трансформуватися в грошові кошти. Дебіторська заборгованість утворюється під час реалізації продукції та являє собою грошові кошти, які покупці повинні підприємству. У готівку грошові кошти вона перетворюється через певний термін. У складі оборотних активів обліковується дебіторська заборгованість, термін погашення якої не перевищує одного року.

Вона включає в себе:

- Дебіторську заборгованість з основної діяльності, оскільки підприємства в основному продають готову продукцію в кредит;

- Дебіторську заборгованість за фінансовими операціями;

- Аванси службовцям;

- Кошти на депозитах.

До абсолютно ліквідних активів належать грошові кошти в касі та на рахунках у банках. У складі оборотних коштів враховуються кошти, призначені для поточних грошових платежів.

На склад, структуру, величину оборотних коштів впливають: характер і складність виробництва, тривалість виробничого циклу, вартість сировини, умови його поставки, прийнятий порядок розрахунків, галузева специфіка, кон'юнктура ринку. Так, у торгівлі більшу частку в складі оборотних коштів складають товарні запаси, в ​​будівельних організаціях - незавершене виробництво, на транспорті - виробничі запаси, у фінансових компаній значна частка грошових коштів.

Розмір оборотних коштів не є постійною і залежить не тільки від обсягу виробництва, але і від таких факторів, як сезонність виробництва, нерівномірність поставок, несвоєчасність надходження коштів за відвантажену продукцію. Тому прийнято ділити оборотний капітал на постійний і змінний.

Постійний оборотний капітал можна розглядати як частину поточних активів, яка відносно постійна протягом виробничого циклу. Вона може бути або усередненої, або мінімальною величиною поточних активів, необхідних для виробничої діяльності в залежності від рішення фінансового менеджера.

Розмір змінного капіталу визначає додаткову потребу в оборотних коштах, пов'язану з відхиленнями, що виникають в окремі періоди виробничої діяльності підприємства. Наприклад, потреба в додаткових витратах, пов'язаних із сезонною закупівлею сировини в харчовій промисловості або з сезонної реалізацією готової продукції, зростанням дебіторської заборгованості і т.д.

1.2 Моделі управління поточними активами і пасивами

Якщо розмір оборотного капіталу занижений, то підприємство буде постійно зазнавати нестачу коштів, мати низький рівень ліквідності і, як наслідок, перебої у виробничому процесі, втрату прибутку. І навпаки, чим більше поточні активи перевищують поточні зобов'язання, тим вища ліквідність підприємства. Але збільшення оборотних коштів у порівнянні з оптимальною потребою в них приводить до уповільнення їх оборотності і також знижує прибуток. Таким чином, стратегія управління оборотними засобами повинна базуватися на забезпеченні платоспроможності підприємства та визначенні оптимального обсягу і структури оборотних коштів. У свою чергу визначення необхідної потреби в оборотних коштах ставить перед фінансовим менеджером завдання вибору оптимальної структури джерел фінансування оборотних коштів.

Комплексна політика управління оборотними коштами включає в себе управління поточними активами і поточними пасивами.

Під управлінням поточними активами розуміється визначення їх розміру, складу і структури.

Стратегія фінансування поточних активів визначається в залежності від того, яке рішення прийме фінансовий менеджер щодо джерел покриття тимчасових потреб, тобто покриття змінної частини оборотних коштів.

У фінансовому менеджменті розрізняють чотири моделі управління оборотними засобами: ідеальна, агресивна, консервативна і помірна.

Ідеальна модель управління поточними активами і пасивами:

Сама назва «ідеальна» говорить про те, що практично вона зустрічається вкрай рідко.

Це коли поточні активи повністю покриваються короткостроковими зобов'язаннями. Ця модель ризикована з точки зору ліквідності. У разі екстремальної ситуації (необхідність повного розрахунку з більшістю кредиторів) підприємство змушене буде для покриття поточної кредиторської заборгованості продати частину основних засобів.

Агресивна модель управління поточними активами і пасивами:

Це коли частка оборотних коштів значно вища за частку основних. Підприємство має великі запаси сировини, матеріалів, готової продукції, істотну дебіторську заборгованість. За рахунок короткострокового кредиту фінансується не тільки змінна частина поточних активів (тимчасова потреба в оборотних коштах), а й частину постійних поточних активів. Очевидно, чим більше частка короткострокового кредиту у фінансуванні постійного оборотного капіталу, тим агресивніше фінансова політика. При управлінні оборотними коштами за агресивної моделі зростають витрати підприємства на сплату відсотків за кредит, що знижує економічну рентабельність і створює ризик втрати ліквідності.

Консервативна модель управління поточними активами і пасивами:

Це якщо питома вага поточних активів відносно низький. Відповідно, частка короткострокового фінансування в загальній величині всіх пасивів підприємства невелика. За рахунок короткострокового кредиту покривається лише частина змінних поточних активів підприємства. Вся інша потреба в оборотних коштах покривається за рахунок постійних пасивів. Таку політику фінансовий менеджер вибирає за умови глибокого опрацювання обсягів продажів, чіткої організації взаєморозрахунків, налагоджених зв'язків з постачальниками сировини і матеріалів. Консервативна політика сприяє зростанню рентабельності активів. Разом з тим вона містить елементи ризику у випадку виникнення непередбачених ситуацій в розрахунках або при реалізації продукції.

Помірна модель управління поточними активами і пасивами:

Помірна фінансова політика управління оборотними коштами являє собою компроміс між агресивною і консервативної моделлю. У цьому випадку всі параметри (економічна рентабельність, оборотність, ліквідність) усереднені.

Виходячи з всебічної оцінки розміру, складу та структури поточних активів фінансовий менеджер може розробити комплексну політику управління оборотними коштами на кожен конкретний період виробничої діяльності підприємства.

1.3 Склад оборотних активів і методика управління ними

Дебіторська заборгованість - це сума боргу, що приписується підприємству від інших юридичних осіб або громадян.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, що викликає зростання дебіторської заборгованості на підприємствах. Тому важливим завданням фінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю, спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення своєчасної інкасації боргу.

У сучасній господарській практиці дебіторська заборгованість класифікується за такими видами:

1) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, строк оплати яких не настав;

2) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, неоплачені в строк;

3) дебіторська заборгованість за векселями отриманими;

4) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

5) дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом;

6) інші види дебіторської заборгованості.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості як чинника, що впливає на оборотність оборотних активів, яка є характеристикою ефективності їх використання, розраховуються такі основні показники:

Коефіцієнт заборгованості:

Коефіцієнт оборотності відбиває кількість оборотів дебіторської заборгованості за аналізований період.

Коефіцієнт закріплення коштів у дебіторській заборгованості, що характеризує її величину на один карбованець виручки від продажів. Цей коефіцієнт є показником, зворотним коефіцієнту оборотності.

Чим нижче коефіцієнт закріплення, тим ефективніше використовуються кошти, авансовані у дебіторську заборгованість.

Оцінку рівня здійснюють на основі наступних показників:

а) Коефіцієнту відволікання оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги.

б) Коефіцієнту можливої ​​інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Формування принципів кредитної політики відображає умови цієї практики і спрямоване на підвищення ефективності операційної та фінансової діяльності підприємства.

Тип кредитної політики характеризує принципові підходи до її здійснення з позиції співвідношення рівнів прибутковості і ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три типи кредитної політики: консервативний (жорсткий) помірний і агресивний (м'який).

Визначення можливої ​​суми обігового капіталу, спрямованого в дебіторську заборгованість за товарним і споживчим кредитом.

Формування системи кредитних умов. До складу цих умов входять наступні елементи: строк надання кредиту; розмір кредиту, що надається; вартість надання кредиту; система штрафних санкції за прострочення виконання зобов'язань покупцями.

Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту. В основі встановлення таких стандартів оцінки покупців лежить їх кредитоспроможність.

Формування процедури інкасації поточної дебіторської заборгованості. До складу цієї процедури повинні бути передбачені: терміни і форми попереднього і наступного нагадувань покупцям про дату платежів; можливості та умови пролонгування боргу за наданим кредитом: умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, використовуваними в даний час, є факторинг, облік векселів, виданих покупцями продукції і форфейтинг.

Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасної інкасацією поточної дебіторської заборгованості організовується в рамках побудови загальної системи фінансового контролю на підприємстві як самостійний його блок. Одним з видів - «Система АВС» стосовно до контролю дебіторської заборгованості підприємства. У категорію А включаються великі і сумнівні види поточної дебіторської заборгованості. У категорію В - кредити середніх розмірів, У категорію С - інші види дебіторської заборгованості.

Рух грошових коштів організації у часі являє собою безперервний процес, створюючи грошовий потік.

Грошовий потік - це сукупність розподілених у часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів у процесі господарської діяльності організації.

Для здійснення нормальної життєдіяльності організація повинна мати у своєму розпорядженні оптимальною сумою грошових коштів. Недолік грошових коштів може негативно відбитися на діяльності організації і привести до неплатоспроможності, зниження ліквідності, збитковості і навіть до банкрутства. Надлишок грошових коштів так само може мати негативні наслідки для організації. Щоб приймати оптимальні управлінські рішення, пов'язані з рухом грошових коштів, для досягнення найкращого ефекту господарської діяльності керівництву організації потрібна постійна обізнаність про стан грошових коштів. Отже, необхідні систематичний грошовий аналіз та оцінка грошових потоків організації.

Метою аналізу грошових потоків є - отримання необхідного обсягу їх параметрів, що дають об'єктивну, точну і своєчасну характеристику напрямків надходження і витрачання грошових коштів, обсягів, складу, структури, об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, що роблять різний вплив на зміну грошових потоків.

Прямий метод аналізу руху грошових коштів полягає в розгляді даних про позитивних і негативних грошових потоках організації, сформованих на основі касового методу шляхом включення до звіту господарських оборотів, пов'язаних з грошовими операціями. Цей метод заснований на порівнянні показників, що містяться у звіті "Про рух грошових коштів», нарахування і оцінці необхідних величин (абсолютних і відносних відхилень, темпів зростання, питомої ваги окремих показників притоку і відтоку грошових коштів у загальному обсязі позитивних і негативних грошових потоків), за звітний період, а також оцінці динаміки досліджуваних показників. Прямий метод аналізу грошових потоків має один недолік: він не дозволяє проаналізувати вплив різних чинників на зміну залишку грошових коштів у взаємозв'язку зі зміною показників, що формують фінансові результати діяльності організації. З цією метою використовується непрямий метод формування звіту та його аналізу.

Управління грошовими активами або залишками грошових коштів та їх еквівалентів, які постійно перебувають в розпорядженні підприємства, становить невід'ємну частину функції загального управління оборотними активами. Розмір залишку грошових активів, яким оперує підприємства в процесі господарської діяльності, визначає рівень його абсолютної платоспроможності, характеризує його інвестиційні можливості.

Основною метою фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Поряд з цією метою важливим завданням у процесі управління грошовими активами є забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів.

Стійке фінансове становище підприємства є найважливішим чинником його застрахованого від можливого банкрутства. З цих позицій важливо знати наскільки платоспроможне підприємство і яка ступінь ліквідності його активів.

Коефіцієнти платоспроможності та ліквідності відображають здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання легко реалізовані засобами. Високе значення даних коефіцієнтів свідчить про стійке фінансове становище підприємства, низька їх значення - про можливі проблеми з готівкою і утрудненнях в подальшої операційної діяльності. У той же час дуже велике значення коефіцієнтів свідчить про невигідному вкладенні коштів в оборотні активи.

За даними бухгалтерської (фінансової) звітності розрахуємо наступні показники платоспроможності та ліквідності:

1) Коефіцієнт поточної платоспроможності (покриття);

2) Коефіцієнт проміжної платоспроможності та ліквідності;

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

При обчисленні фінансових показників платоспроможності та ліквідності за базу для розрахунку приймається сума короткострокових зобов'язань підприємства.

Коефіцієнт поточної платоспроможності (покриття) - розраховується за формулою

Кн ≥ 2.

Цей коефіцієнт характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності та погашення його термінових зобов'язань.

Цей коефіцієнт використовують як один з основних показників платоспроможності та ліквідності, тому що він показує, в якій мірі короткострокові зобов'язання підприємства покриваються його оборотними активами, здатними, як передбачається, перетворитися в грошову форму в терміни, що співпадають з погашенням боргів.

Коефіцієнт проміжної платоспроможності та ліквідності розраховується за формулою:

До ≥ 1.

Цей коефіцієнт дозволяє краще, ніж коефіцієнт поточної ліквідності оцінити платоспроможність, так як включає при розрахунку до складу активів їх найбільш ліквідну частину.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності можна розрахувати за формулою:

Чим більше величина цього коефіцієнта, тим більше гарантія погашення боргів. Нормальне обмеження, коли Ка.л. ≥ 0,2

Загальний рівень термінової ліквідності оборотних активів повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. У цих цілях з урахуванням обсягу і графіка майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена частка оборотних активів у формі грошових коштів, високо і середньо неліквідних активів.

Забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів.

Оборотні активи повинні генерувати певний прибуток при використанні в операційній діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних активів здатні приносити підприємству прямий дохід в процесі фінансової діяльності у формі відсотків і девідентов. Складовою частиною управління оборотних активів є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфеля короткострокових фінансових інвестицій виступають у формі їх еквівалентів.

Вибір форм і джерел фінансування оборотних активів. Цей етап управління оборотних активів забезпечує вибір політики їх фінансування на підприємства та оптимізації структури його джерел. У процесі управління оборотних активів на підприємств розробляються окремі фінансові нормативи, які використовуються для контролю ефективності їх формування та функціонування. Основними з таких нормативів є:

- Норматив власних оборотних активів підприємства;

- Система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;

- Система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів. Мета і характер використання окремих видів оборотних активів мають істотний відмітні особливості.

2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ оборотних активів підприємства «Желен»

2.1 Організаційно-правова та соціальна характеристика об'єкта дослідження

М'ясопереробне підприємство «Желен», створено відповідно до ЦК РФ, Закону про товариства, інших нормативних актів, затверджено засновниками в жовтні 2003 року.

Товариство є комерційною організацією, і предметом його діяльності є:

1) виробництво ковбасних виробів;

2) продаж продукції власного виробництва;

У Нині м'ясопереробне підприємство «Желен» випускає понад 170 найменувань ковбасних виробів: варених і варено-копчених ковбас, сосисок, сардельок, шинок та делікатесів. З них близько 70 найменувань виробляється на експорт. Цей асортимент дозволяє задовольнити найрізноманітніші запити споживачів як за ціною, так і за якістю. Хочеться відзначити класичні ковбаси, такі як Сервелат ГОСТ, Докторська, Молочна, Руська, Чайна, які останнім часом користуються постійно зростаючим попитом. Ну, а хіти продажів - це Вершкова, Сервелат Зернистий, Сервелат Тірольський, сосиски Вершкові, Молочні, сосиски з сиром. Серед делікатесів користуються великою увагою Карбонат Східний, Рулет курячий, Горіх м'ясний. Дуже подобається нашим покупцям ковбаса в натуральній оболонці (Домашня, Дачна, сардельки, шпикачки), а також в оригінальному виконанні (Вершкова в сітці, Сервелат ГОСТ в сітці).

Особливу увагу на підприємстві приділяється дизайну оболонки: яскраві, барвисті етикетки виділяють продукцію серед інших виробників і здатні прикрасити будь-який стіл. А сучасна вакуумна упаковка допомагає без використання консервантів зберегти якість і донести до покупця свіжий і соковитий продукт.

Якість нашої продукції залежить від високої культури виробництва, ретельного відбору сировини і компонентів, дотримання всіх гігієнічних норм, суворе відповідність технології виробництва необхідним стандартам. Контроль за якістю вихідної сировини здійснюється знаходяться на підприємстві державним ветеринарним лікарем, який проводить огляд сировини та перевірку всіх необхідних документів.

На всіх стадіях виробництва діє контроль температурних режимів і технологічних параметрів виробництва. Це можливо завдяки сучасному високотехнологічному устаткуванню провідних світових виробників, таких як LASKA, AUTOTHERM, KRAMER-GREBE, HANDTMAN, VEMAG. Це обладнання дозволяє випускати продукцію високої якості.

Підприємство «Желен» заслужило не тільки повагу покупців, але й відзначено нагородами, подяками від адміністрації міста Орська, Міністерства сільського господарства, Департаменту агропромислового комплексу Оренбурзької області, численними дипломами активного учасника російських і міжнародних виставок і семінарів. Два роки поспіль підприємство займає перше місце по Оренбурзькій області в номінації «Класична Докторська». Але головне в продукції «Желен» - це не тільки свіже м'ясо і ароматні спеції, але й тепло рук і любов, з якою працівники ставляться до улюбленої справи.

Провідні фахівці підприємства при безпосередній участі директора Гура Євгена Сергійовича постійно розробляють нові види продукції. Щодня проводяться дегустації для оцінки смакових властивостей продукції. Завдяки службі головного механіка своєчасно обслуговується і вводиться в експлуатацію нове обладнання. Будівельна бригада веде роботи з розширення виробничих площ і площ для зберігання та реалізації продукції.

На підприємстві існує комп'ютеризований облік виробництва і реалізації продукції. Організація фірмової торгівлі, створення служби маркетингу та регулярне проведення рекламних акцій дозволяє бути ближче до споживача.

Складна робота по збільшенню потужностей і випуску якісних ковбасних виробів - досягнення всього колективу підприємства «Желен». Це відбувається завдяки професіоналізму, працьовитості, відповідальності персоналу. На підприємстві існує гарна традиція сімейної наступності, коли батьки передають навички та любов до ковбасного виробництва своїм дітям і трудяться разом.

Керівництво підприємства робить все для того, щоб робота приносила людям радість. Це гідна, стабільна заробітна плата і аванс, податки і відрахування до Пенсійного фонду, оплачувані відпустки та лікарняні листи, матеріальна допомога та заохочення висококваліфікованих працівників і працівників зі стажем. Це комфортні і безпечні умови праці: зручний і красивий спецодяг, безкоштовний транспорт, гаряче харчування в затишній їдальні, планові медогляди.

Важливе місце у роботі підприємства займає спонсорська діяльність. Підприємство «Желен» є спонсором школи № 20 п. Ударник, надає матеріальну допомогу футбольній та волейбольній дитячій команді п. Ударник, адміністрації міста у проведенні спортивних заходів та свят для дітей і людей похилого віку, таким чином бере активну участь у житті міста.

2.2 Аналіз структури оборотних активів «Желен»

Найважливішою частиною фінансових ресурсів підприємства є його оборотні активи.

Елементами оборотних активів підприємства «Желен» є:

запаси;

податок на додану вартість по придбаних цінностей;

дебіторська заборгованість;

грошові кошти.

Проведемо аналіз оборотних активів підприємства «Желен» по періоду: 2008-2010 рр.., Використовуючи різні методи економічного аналізу (горизонтальний, вертикальний, порівняльний).

Розглянемо структуру оборотних активів «Желен» (таблиця 1).

У зазначених нижче таблицях розраховано, яку частку становлять окремі види основних засобів у їх загальній кількості. Це дозволяє оцінити, які кошти переважають у підприємства.

Таблиця 1 Аналіз складу, величини і структури оборотних активів по підприємству «Желен» за 2008-2010 рр..

Показники

Період

Зміни


2008 р

2009 р

2010 р

Абсолютна (+,-) 2008-2010

Абсолютна (+,-) 2008-2010

Темп росту,% 2008-2010

Темп росту,% 2008-2010

1

2

3

4

5

6

7

8

II. Оборотні активи








Запаси

66246

50811

55348

-10898

+4537

-16,5

+8,9

% До підсумку оборотних активів

80,41

70,03

77,6

-2,81

7,57

-3,49

10,8

ПДВ по придбаних цінностях

2863

2537

2480

-383

-57

-13,4

-15,1

% До підсумку оборотних активів

3,47

3,5

3,48

0,01

-0,02

0,3

-0,6

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)

-

-

-

-

-

-

-

% До підсумку оборотних активів

-

-

-

-

-

-

-

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

13272

19144

13400

128

-5744

+0,96

-30

% До підсумку оборотних активів

16,11

26,39

18,8

+2,69

-7,59

16,7

-10,19

Грошові кошти

2

61

90

+88

+29

+4400

+47,5

% До підсумку оборотних активів

0,01

0,08

0,12

0,11

0,04

1100

50

Разом у розділі

82383

72553

71318

-11065

-1236



Висновок: З даних таблиці 1 видно, що в цілому по оборотних активів спостерігається тенденція до зниження, тому в порівнянні з 2008 роком вони знижені на 11065 тис. крб., Це відбулося в результаті зниження запасів на 10898 тис. крб., ПДВ на 383 тис. руб., але разом з тим спостерігається збільшення дебіторської заборгованості на 128 тис. руб. та грошових коштів на 88 тис. руб.

А за структурою спостерігається тенденція до зниження темпу росту запасів на 16,5%, ПДВ на 13,4%, збільшення дебіторської заборгованості на 0,96%, збільшення грошових коштів на 4400%. Велику частку в структурі оборотних активів займають запаси, вони становлять 80,41%, потім йде дебіторська заборгованість 16,11%, ПДВ - 3,47%, грошові кошти 0,01%.

Роблячи висновок з усього вищесказаного можна сказати, що запаси знижуються за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Для того щоб змінити становище в оборотних активів в порівнянні з 2008 роком керівництво підприємства «Желен» має розробити правильну політику по роботі з дебіторами. Прагнути до мінімізації дебіторської заборгованості, уникати дебіторів з високим ризиком несплати. Для дебіторів з найбільшим ступенем ризику слід застосовувати передоплату відпущеної продукції (товарів, послуг) або пропонувати акредитивну форму розрахунків.

За даними таблиці 1 видно, що в цілому по оборотних активів спостерігається тенденція до зниження так в порівнянні з 2009 роком вони знижені на 1236 тис. руб., Це відбулося за рахунок зниження дебіторської заборгованості на 5744 тис. руб., ПДВ на 57 тис. руб., але разом з тим спостерігається збільшення запасів на 4537 тис. руб., збільшення грошових коштів на 29 тис. крб.

За структурою спостерігається тенденція до збільшення темпу зростання запасів на 8,9%, до збільшення грошових коштів на 47,5%, до зниження ПДВ на 15,1%, до зниження дебіторської заборгованості на 30%. Велику частку в структурі оборотних активів займають запаси, вони становлять 70,03%, потім йде дебіторська заборгованість, яка становить 26,39%, ПДВ - 3,5%, грошові кошти 0,08%.

Роблячи висновок у порівнянні з 2009 роком можна сказати, що відбулося збільшення запасів і грошових коштів за рахунок зниження дебіторської заборгованості, що сприятливо відбивається на господарській діяльності підприємства.

З усього вище сказаного, слід, щоб підняти рівень оборотних активів підприємства керівництву «Желен» необхідно використання ефективного аналітичного забезпечення управління дебіторською заборгованістю, воно дозволить контролювати стан розрахунків з дебіторами, знижувати ризик неповернення дебіторської заборгованості та утворення простроченої заборгованості, своєчасно визначати потребу в додаткових ресурсах для покриття дебіторської заборгованості, виробляти раціональну політику надання кредитів, що призведе до покращення фінансового стану підприємства.

За даними таблиці 1 побудуємо діаграму

Рис. 2 - Динаміка зміни оборотних активів м'ясопереробного підприємства «Желен» за 2008-2010 рр.

Висновок

У роботі розглянуті склад, структура та функції оборотних коштів, принципи організації і методи планування оптимальної потреби в оборотних коштах.

Вибір конкретного методу планування оборотних коштів залежить від таких факторів, як термін функціонування організації, наявність статистичних даних за минулі періоди про зміну величини планованої частини оборотних коштів, зміна обсягів виробництва.

Метод прямого рахунку, що дозволяє отримувати найбільш точні результати, припускає нормування оборотних коштів, вкладених в запаси і витрати, незавершене виробництво та готову продукцію на складі. Головне завдання нормування полягає у визначенні економічно обгрунтованої величини оборотних коштів у мінімальному розмірі, що забезпечує безперебійне фінансування планових витрат на виробництво і продаж продукції, а також здійснення розрахунків у встановлені терміни. У роботі наводяться розрахункові формули загального нормативу оборотних коштів і приватних нормативів, до яких відносяться нормативи по виробничим запасам (сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, тарі), незавершеного виробництва і готової продукції.

Ефективність використання оборотних коштів вимірюється показниками оборотності. До числа цих показників відносяться кількість оборотів оборотних коштів, період (тривалість) одного обороту, коефіцієнт закріплення (відносний рівень запасів оборотних коштів), розмір оборотних коштів, вивільнених з обігу в результаті прискорення їх оборотності.

У роботі пропонуються основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.

Список літератури

Щербина О.В. Фінанси організацій. - М.: «Инфра-М», 2005

Маслов Б.Г. Підвищення ефективності використання оборотного капіталу: матеріально-виробничі запаси. / / Управлінський облік № 1, 2005, «Справа і Сервіс» (http://www.dis.ru/uu/arhiv/2005/1/7.html)

Кашин С.М. Капітал високих обертів / / Журнал "Секрет фірми", № 18, 2003. (Опубліковано на сайті «Технології корпоративного управління») http://www.iteam.ru/publications/finances/section_30/article_2451/

4. Фінансовий менеджмент. Теорія і практика: підручник / за ред. Є.С. Стоянової Є.С.. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Перспектива, 2005 .- 656 с.

5. Гаврилова, О.М. Фінансовий менеджмент: навч. посібник / О.М. Гаврилова [и др.]. - 2-е вид. - М.: КноРус, 2006 .- 336 с.

6. Фінансовий менеджмент: підручник / за ред. Г.Б. Поляка. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006 .- 527 с.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
93.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Управління оборотними активами
Управління оборотними активами 2
Управління оборотними активами на підприємстві
Управління оборотними активами підприємства
Політика управління оборотними активами
Управління оборотними активами 2 Поняття і
Управління оборотними активами ТОВ Міраж
Управління оборотними активами 2 Особливості формування
Особливості управління оборотними активами ТОВ РУДО АКВА
© Усі права захищені
написати до нас