Управління оборотними активами 2 Особливості формування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Оборотні активи - це частина майна організації, предмети якого беруть участь в одному циклі виробництва і обігу товару, послідовно переносять свою вартість з однієї стадії кругообігу в іншу і відшкодовують її з виручки поточного періоду. Оборотні активи займають велику питому вагу в загальній валюті балансу. Це найбільш мобільна частина капіталу, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності та фінансовий стан підприємства. Основна мета аналізу при цьому - своєчасне виявлення і усунення недоліків управління оборотним капіталом і знаходження резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання. Оборотні активи забезпечують безперервність операційних процесів - ліквідність, їх величина повинна бути мінімально необхідною, але достатньою. Зайві запаси знижують ефективність (рентабельність, оборотність), а недолік може привести до зривів ліквідності. Тому важливим елементом управління оборотними активами служить розрахунок потреби в оборотних коштах або визначення необхідного оборотного капіталу.

Оборотні активи мобільні, мінливі, реагують на зовнішні і внутрішні зміни, що підкреслює необхідність поточного (оперативного) аналізу та моніторингу ділової активності. Моніторинг передбачає регулярний контроль залишків оборотних коштів, відстежування й запобігання ризиків зриву ліквідності, координування дій у разі збільшення строків поставок, виробничих збоїв, затримок платежів і інших негативних подій. При зростанні ділової активності капітал вивільняється, а при зниженні потрібні додаткові фінансові вливання на поповнення оборотних коштів. Поліпшення використання оборотних активів націлене на прискорення оборотності, тобто на збільшення числа оборотів і скорочення періоду обороту. Для цього слід оптимізувати строки поставок, вибирати дисциплінованих, надійних постачальників, застосовувати прогресивні методи організації виробничих процесів для скорочення їх тривалості, досліджувати ринок і стимулювати збут для попередження затоварення. У рамках управління заборгованостями необхідно оцінювати платоспроможність клієнтів, контролювати своєчасність платежів. Основна умова управління заборгованостями - оборотність дебіторської заборгованості повинна бути вище, ніж оборотність кредиторської заборгованості:

Об'єкт дослідження - оборотні кошти підприємства ВАТ «Російські залізниці». Предмет дослідження - система управління оборотними активами.

Актуальність теми не викликає сумнівів, тому мета роботи - вивчити особливості забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві, розглянути стан і шляхи вдосконалення управління оборотними активами на підприємстві ВАТ «Російські залізниці». Завдання роботи:

- Вивчити теоретичні особливості формування оборотних коштів, їх класифікацію, нормування, показники використання;

- Дослідити забезпеченість і ефективність використання оборотних коштів на прикладі підприємства ВАТ «Російські залізниці»;

- Розробити пропозиції щодо вдосконалення управління оборотними активами ВАТ «РЖД» та оцінити їх ефективність.

Методи дослідження: горизонтальний і вертикальний аналіз балансу, метод коефіцієнтів, монографічний метод.

Інформаційною базою роботи послужили розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки підприємства, економічної теорії, аналізу ФХД і теорії управління, монографії та наукові статті у періодичних виданнях, а також установчі документи, бухгалтерська і фінансова звітність за 2006-2008 рр.. ВАТ «РЖД».

1. Теоретичні основи управління оборотними активами підприємства

1.1 Склад і структура оборотних коштів

Поряд з основними фондами для роботи підприємства величезне значення має наявність оптимальної кількості оборотних коштів.

Оборотні кошти (оборотний капітал) - це сукупність грошових коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний кругообіг грошових коштів (рис. 1) [5, с. 203].


Оборотні кошти


Оборотні виробничі фонди



Фонди обігу

- Виробничі запаси

- Незавершене виробництво

- Витрати майбутніх періодів



- Готова продукція

- Дебіторська заборгованість

- Грошові кошти

Нормовані оборотні активи



Ненормовані





Сировина і основні матеріали

Допоміжні матеріали

Паливо, тара та ін матеріали

Запасні частини

Покупні напівфабрикати

МШП

Незавершене виробництво

Витрати майбутніх періодів

Напівфабрикати собст. виробництва


Готова продукція на складі

Відвантажена продукція

Грошові кошти в розрахунках






















Малюнок 1 - Склад оборотних коштів підприємства

Оборотні активи - це кошти, що інвестуються організацією в поточні операції протягом кожного циклу виробництва. Характерними особливостями оборотних засобів є:

- Повне споживання протягом 1 виробничо-фінансового циклу;

- Перебування у постійному обороті.

Оборотні виробничі фонди - це предмети праці (сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини тощо); засоби праці з терміном служби не більше 1 року або вартістю не більше 50-кратного встановленого мінімального розміру оплати праці на місяць (малоцінні та швидкозношувані предмети й інструменти); незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але неоплачені, а також кошти в розрахунках і грошові кошти в касі і на рахунках. Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються. Вони переносять свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції та її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції. Це дозволяє систематично поновлювати процес виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства [9, с. 165]. Оборотні виробничі фонди складаються з трьох частин:

- Виробничі запаси;

- Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення;

- Витрати майбутніх періодів;

Виробничі запаси - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес. Вони складаються з сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, пального, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тари і тарних матеріалів, запасних частин для поточного ремонту основних фондів. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення - це предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення, не закінчені повністю в одних цехах підприємства і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства. Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції, які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду (витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування та ін.) Оборотні виробничі фонди в своєму русі також пов'язані з фондами обігу. Вони включають готову продукцію на складах, товари в дорозі, грошові кошти і кошти в розрахунках зі споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість. Сукупність грошових коштів підприємства, призначених для утворення оборотних фондів і фондів обігу, складають оборотні кошти підприємства.

Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів у вартісному виразі або їх складовими частинами називається структурою оборотних фондів. Вона вимірюється у відсотках. Структура оборотних коштів промислових підприємств залежить від рівня механізації, прийнятої технології, організації виробництва, тривалості виробничого циклу, галузевої приналежності та ін Наприклад, у легкій і харчовій промисловості переважає частка виробничих запасів; в електроенергетиці відсутня незавершене виробництво; в машинобудуванні, у зв'язку зі значною тривалістю виробничого циклу, близько половини обсягу оборотних фондів припадає на незавершене виробництво [11, с. 219].

У залежності від структури оборотних коштів намічаються основні шляхи поліпшення їх використання, особливо по тим елементам, які мають найбільшу питому вагу. У своєму русі оборотні кошти послідовно проходять три стадії: грошову, продуктивну і товарну. Грошова стадія кругообігу - підготовча. Вона протікає в сфері обігу, де відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів. Виробнича стадія - безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату та пов'язані з нею витрати, а також переноситься вартість основних фондів на вироблену продукцію. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації. На товарній стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на продуктивній стадії. Лише після перетворення товарної форми вартості виробленої продукції в грошову авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виручки від реалізації продукції. Решта суми складає грошові, накопичення, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначених для розширення оборотних коштів, приєднується до них і робить разом з ними наступні цикли обороту.

Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту цих коштів. Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Д-Т ... П ... Т1-Д1;

де Д - грошові кошти, що авансуються господарюючим суб'єктом; Т - засоби виробництва; П - виробництво; Т1 - готова продукція; Д1 - грошові кошти, отримані від продажу продукції і включають у себе реалізований прибуток. Три крапки (...) означає, що обіг коштів перервано, але процес їх кругообігу продовжується у сфері виробництва.

Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства.

1.2 Визначення потреби в оборотних коштах

Оборотні кошти за джерелом освіти і по режиму їх використання поділяються на власні і позикові.

Власні кошти постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок статутного капіталу та прибутку підприємства шляхом нормування, для державних підприємств - за рахунок коштів бюджету (у період їх створення). Зменшення потреби у власних оборотних коштах досягається за рахунок використання коштів, які постійно перебувають в обороті підприємства. Вони називаються стійкими пасивами. До них відносяться: постійно перехідна заборгованість по заробітній платі, внески на соціальне страхування, резерв на покриття платежів по відпустках робітників, заборгованість постачальникам за поставлені малоцінні предмети та матеріали з акцептовим рахунках, прибуток та ін Наприклад, заробітна плата виплачується через 8-10 днів після отримання коштів від постачальника. Протягом цього часу заборгованість із заробітної плати перебуває в обігу підприємства.

Як правило, потреба в оборотних коштах у підприємства протягом року не однакова, у зв'язку з чим формувати їх тільки за рахунок власних фінансових джерел неефективно. Тому додаткову потребу в оборотних коштах, обумовлену тимчасовими потребами, доцільно забезпечувати за рахунок позикових коштів. Позикові кошти утворюються за рахунок надання підприємствам кредитів комерційними банками. У залежності від способів формування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих належать кошти, вкладені у виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, а також витрати майбутніх періодів, готова продукція, що знаходиться на складі підприємства. Нормовані оборотні кошти становлять понад 80% оборотних коштів підприємств. Ненормовані оборотні кошти вкладені в продукцію, відвантажену споживачеві, але ще не оплачену, залишену на відповідальному зберіганні у покупців. У цю групу входять кошти в розрахунках, грошові кошти підприємства. Нормування даних елементів оборотних коштів неможливо через мінливість їх складу і потреби в них підприємств.

У сучасних умовах, коли багато підприємств знаходяться, на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення. Процес визначення економічно обгрунтованих розмірів оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва та інших оборотних коштів. Нормування оборотних засобів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скорочення тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.

В даний час використовуються три основні методи визначення потреби в оборотних коштах.

Аналітичний метод передбачає визначення потреби в оборотних коштах у розмірі їх среднефактіческіх залишків з урахуванням росту обсягу виробництва. Щоб виключити недоліки минулих періодів в організації руху оборотних коштів, аналізуються фактичні залишки виробничих запасів з метою виявлення непотрібних, зайвих, неліквідних і всі стадії незавершеного виробництва для виявлення резервів скорочення тривалості виробничого циклу. Вивчаються причини накопичення готової продукції на складі і визначається дійсна потреба в оборотних коштах. При цьому враховуються конкретні умови роботи підприємства в майбутньому році. Даний метод застосовується на підприємствах, де кошти, вкладені в матеріальні цінності і витрати, займають більшу питому вагу в загальній сумі оборотних коштів.

При використанні коефіцієнтного методу запаси і витрати підрозділяються на залежні від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, витрати на незавершене виробництво, готова продукція на складі) і не залежні (запчастини, МШП, витрати майбутніх періодів). У першому випадку потреба в оборотних коштах визначається виходячи з їх розміру в базисному році і темпів зростання виробництва продукції в майбутньому році. Якщо на підприємстві аналізується оборотність оборотних коштів і вишукуються можливості її прискорення, то реальне прискорення оборотності в планується необхідно врахувати при визначенні потреби в оборотних коштах. По другій групі оборотних коштів, що не має пропорційної залежності від зростання обсягу виробництва, потреба планується на рівні їх среднефактіческіх залишків за ряд років. При необхідності можна використовувати аналітичний і коефіцієнтний методи в поєднанні. Спочатку аналітичним методом визначається потреба в оборотних коштах, що залежать від обсягу виробництва, а потім за допомогою коефіцієнтного методу враховуються зміни обсягу виробництва.

Метод прямого рахунку передбачає обгрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних коштів з урахуванням усіх змін у рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортування товарно-матеріальних цінностей, практиці розрахунків між підприємствами. Цей метод дуже трудомісткий і вимагає високої кваліфікації економістів, залучення до нормування працівників багатьох служб підприємства, але дозволяє найбільш точно розрахувати потребу підприємства в оборотних коштах. Метод прямого рахунку використовується при організації нового підприємства і періодичному уточненні потреби в оборотних коштах діючих підприємств. Головною умовою його застосування є ретельне опрацювання питань постачання і виробничого плану підприємства. Важливе значення має стабільність господарських зв'язків, так як періодичність та гарантованість постачання лежать в основі розрахунку норм запасу. Метод припускає нормування оборотних коштів, вкладених в запаси і витрати, готову продукцію на складі. У загальному вигляді його зміст включає розробку норм запасу за окремими найважливіших видах товарно-матеріальних цінностей усіх елементів нормованих оборотних коштів, а також визначення нормативів у грошовому вираженні для кожного елемента оборотних коштів і сукупної потреби підприємства в оборотних коштах.

Нормування оборотних коштів безпосередньо на підприємстві здійснюється у два етапи. На першому етапі здійснюється розробка довготривалих норм оборотних коштів методом прямого рахунку по кожному елементу нормованих оборотних коштів (сировина, матеріали, паливо та ін.) Ці норми діють кілька років. На другому етапі здійснюється щорічний розрахунок на основі довготривалих норм нормативу власних оборотних коштів у грошовому вираженні і визначення планової суми приросту цього нормативу. У процесі нормування визначають норму і норматив оборотних коштів.

Норма оборотних коштів - максимально допустима планова величина витрат сировини, матеріалів, палива та інших елементів оборотних коштів, встановлена ​​на розрахункову одиницю продукції.

Норматив оборотних коштів - це розмір фінансових ресурсів, призначених для формування незнижувальний мінімальних запасів оборотних коштів і забезпечення безперервності процесу виробництва. Норматив оборотних коштів (Н ос) розраховується за формулою

Н ОС = Н ПЗ + Н НП + Н ДП + Н БП (1)

де Н ПЗ - норматив виробничих запасів; Н НП - норматив незавершеного виробництва; Н ДП - норматив запасу готової продукції; НБП - норматив витрат майбутніх періодів. Таким чином, норма - це допустима величина витрат оборотних засобів для виробництва одиниці продукції, а норматив - усього випуску.

Виробничі запаси на підприємствах діляться на поточні, страхові (гарантійні), транспортні та підготовчі. Поточні запаси забезпечують безперебійну виробничу діяльність підприємства на період між двома черговими поставками і є основною частиною оборотних коштів. Тривалість інтервалів між черговими постачаннями встановлюється на основі договорів з постачальниками. Середній інтервал поставок визначається відношенням кількості днів у році до числа поставок кожного виду матеріалів. Норматив поточного запасу в натуральному вираженні даного виду матеріалу (З Т) дорівнює добутку середньодобового його споживання (а) на половину інтервалу поставок в днях (І):

ЗТ = а * І * 0,5 (2)

Страховий (гарантійний) запас створюється для забезпечення безперебійної роботи підприємства на випадок можливих порушень періодичності поставок матеріалів. Норматив страхового запасу (З З) у натуральному вираженні приймається в розмірі 50% від нормативу поточного запасу (З Т). Його можна також визначити виходячи з часу, необхідного для організації отримання матеріалу від постачальника і середньодобового споживання даного матеріалу:

З З = а (В1 + В2 + В3 + В4) (3)

де В1 - час, необхідний для відвантаження матеріалів, дні; У 2 - час перебування матеріалу в дорозі, дні; У 3 - час приймання матеріалу, дні; У 4 - час, необхідний для підготовки матеріалів у виробництво, дні.

Транспортний запас враховує тривалість перебування оплачених вантажів в дорозі. Норматив транспортного запасу (З ТР) в натуральному виразі визначається за формулою

З ТР = а (У 2-В 5) (4)

де В 5 - час обороту платіжних документів, дні.

Підготовчий запас створюється на час, необхідний для підготовки і запуску у виробництво матеріалу, що надійшов (час приймання, складування, лабораторного аналізу матеріалів). Норматив підготовчого запасу (З П) у натуральному виразі визначається за формулою:

З П = а * У 4 (5)

Якщо не потрібно спеціальних операцій для підготовки матеріалу у виробництво, то норматив підготовчого запасу приймається рівним величині середньодобового споживання даного виду матеріалу. Крім розглянутих елементів виробничих запасів може створюватися сезонний запас за тими видами матеріальних ресурсів, для яких освіта запасів пов'язане або з сезонним характером виробництва (сільськогосподарська продукція), або з умовами транспортування (водним шляхом). Норматив сезонного запасу в натуральному вираженні встановлюється виходячи з середньодобового споживання та кількості днів від дати початку накопичення матеріальних ресурсів у пункті відправлення до дати надходження першої партії на підприємство. Норматив оборотних коштів по кожному елементу виробничих запасів у грошовому виразі визначається твором нормативу в натуральному вираженні (3 i) на планово-розрахункову ціну відповідного елемента запасу (Ц i):

НПЗ = (6)

Норматив оборотних коштів для забезпечення незавершеного виробництва (Н НП) залежить від тривалості виробничого циклу і коефіцієнта наростання витрат:

ННП = (7)

де З вал - витрати на виробництво валової продукції;

Т ц - тривалість виробничого циклу;

К н - коефіцієнт наростання витрат; Д - тривалість періоду.

Наростання витрат у виробничому процесі може відбуватися рівномірно і нерівномірно. Коефіцієнт наростання витрат на підприємствах визначається за формулою:

КН = (8)

де З о - одноразові витрати сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, вироблені на початку процесу виробництва, руб.; З н - наростаючі витрати (усі інші витрати до закінчення процесу виробництва), грн.; 0,5 - коефіцієнт, що характеризує рівномірність наростання наступних витрат.

Коефіцієнт наростання витрат на підприємствах, де витрати здійснюються нерівномірно, визначається за формулою:

КН = (9)

де З ср - середня собівартість виробу в незавершеному виробництві, руб.; З пр - виробнича собівартість виробу, грн.

Норматив запасу готової продукції (Н гп) на складі підприємства визначається часом для накопичення партії, навантаження, транспортування її до станції відправлення, виписки рахунків - платіжних вимог і пред'явлення в банк в межах терміну, встановленого банком:

НГП = З с (І ОТГ + В док) (10)

де З с - середньодобові витрати на виробництво продукції, грн.; І ОТГ - інтервал відвантаження ДП, дні; У док - час оформлення плат. документів, дні.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується окремо за витратами на освоєння нових виробництв, розробку нових технологій, перепланування цехів і переналагодження устаткування і т.д. З метою мобілізації вільних грошових коштів і запуску їх у господарський обіг для підприємств усіх форм власності встановлюється державний норматив на зберігання грошових коштів у касах підприємств. Усі суми понад цей нормативу повинні здаватися на банківський депозит. Сума нормативів запасів оборотних коштів за окремими статтями становить загальний норматив власних оборотних коштів підприємства [5, с. 207-209].

1.3 Показники оцінки та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів

Ступінь ефективності використання оборотних коштів характеризують такі основні показники: коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту; завантаження оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності (К О) визначається діленням обсягу реалізації продукції в оптових цінах (РП), на середній залишок оборотних коштів на підприємстві (СО):

КВ = (11)

Коефіцієнт оборотності характеризує число кругообігів, скоєних обіговими коштами підприємства за певний період (рік, квартал), або показує обсяг реалізованої продукції, який припадає на 1 крб. оборотних коштів.

З формули видно, що збільшення числа оборотів веде або до зростання випуску продукції на 1 руб. оборотних коштів, або до того, що на цей же обсяг продукції потрібно затратити меншу суму оборотних коштів.

Величина коефіцієнта завантаження оборотних коштів (КЗ) обернена коефіцієнту оборотності. Даний показник характеризує суму оборотних коштів, витрачених на 1 руб. реалізованої продукції:

КЗ = (12)

Тривалість одного обороту (у днях) знаходиться діленням кількості днів у періоді (Д) на коефіцієнт оборотності (К О):

Т = (13)

Чим менше тривалість обороту або більше число чинених оборотними засобами кругообігів при тому ж обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно оборотних коштів, і навпаки, чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються [7, 245-246].

Оборотність оборотних коштів характеризує ефективність їх використання. Від тривалості обороту залежить величина запасів, витрати на їх зберігання, формування величини прибутку.

Однак при визначенні показника оборотності потрібно вирішити ряд питань: за якою методикою розраховувати показник оборотності: шляхом відношення вартості реалізованої продукції до середньорічним залишкам оборотних коштів або шляхом відношення затрат; як оцінювати реалізовану продукцію при розрахунку показника оборотності: в діючих цінах або порівнянних; з податками, віднімається з реалізації або без податків від реалізації; при розрахунку показника оборотності оборотних коштів по реалізації продукції остання обчислюється в поточних або порівнянних цінах, а середньорічні залишки - за собівартістю.

Визначення оборотності оборотних коштів за собівартістю реалізованої продукції призводить до того, що на підприємствах, де собівартість продукції збільшується, зростає і коефіцієнт оборотності, тобто скорочується тривалість одного обороту; при зниженні собівартості, навпаки, оборотність сповільнюється і збільшується тривалість одного обороту.

Це суперечить завданню підвищення ефективності виробництва, і в першу чергу за рахунок зниження собівартості. Якщо обчислювати показник оборотності в діючих цінах, то він не можна порівняти в динаміці. Тому вартість реалізованої продукції доцільно використовувати при розрахунку показників ефективності в порівнянних цінах.

При цьому з вартості реалізованої продукції податки від реалізації (ПДВ, акцизи тощо), повинні виключатися, оскільки вони не беруть участі у формуванні оборотних коштів, прибутку, оборотності активів [4, с. 71-72].

Порівнянність показників оборотності на різних підприємствах і на окремо взятому підприємстві за відсутності єдиної методики обчислення цього показника практично неможлива.

У такому разі не можна виявити і кількісно порівняти вплив окремих факторів на зміну оборотності та тривалості одного обороту при розробці заходів з управління оборотними активами, що забезпечують підвищення ефективності їх використання [2, с. 74].

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їх використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів. Абсолютне вивільнення відображає пряме зменшення потреби в оборотних коштах.

Відносне вивільнення відбиває зміну як величини оборотних коштів, так і обсягу реалізованої продукції. Щоб його визначити, потрібно обчислити потреба в оборотних коштах за звітний рік виходячи з фізичного обороту з реалізації продукції за цей період і оборотності за попередній рік.

Величина вивільнених оборотних засобів (В) визначається:

В = (14)

де Вр - виручка від реалізації продукції у звітному періоді, руб.; Д 1 і Д 2 про - середня тривалість обороту в базисному і планованому періоді, дні; Д п - тривалість розрахункового періоду, дні.

Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства. Тому в наступній частині роботи розглянемо забезпеченість і ефективність використання оборотних засобів виробничого підприємства ВАТ «Російські залізниці»

2. Управління оборотними активами на підприємстві ВАТ «Російські залізниці»

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

Залізничний комплекс має особливе стратегічне значення для Росії. Він є сполучною ланкою єдиної економічної системи, забезпечує стабільну діяльність промислових підприємств, своєчасний підвіз життєво важливих вантажів у найвіддаленіші куточки країни, а також є найбільш доступним транспортом для мільйонів громадян. У 2007 році залізницям у Росії виповнилося 170 років.

Відкрите акціонерне товариство «Російські залізниці» входить у світову трійку лідерів залізничних компаній. Це визначають наступні чинники:

- Величезні обсяги вантажних і пасажирських перевезень;

- Високі фінансові рейтинги;

- Кваліфіковані фахівці в усіх областях залізничного транспорту;

- Велика науково-технічна база;

- Проектні та будівельні потужності;

- Значний досвід міжнародного співробітництва.

ВАТ «РЖД» було засновано постановою Уряду РФ від 18 вересня 2003 року № 585. Створення Компанії стало підсумком першого етапу реформування залізничної галузі у відповідності з постановою Уряду РФ від 18 травня 2001 року № 384. 1 жовтня 2003 - початок діяльності ВАТ «РЖД».

Засновником та єдиним акціонером ВАТ «РЖД» є Російська Федерація. Від імені Російської Федерації повноваження акціонера здійснює Уряд Російської Федерації. Майно компанії було сформовано шляхом внесення до статутного капіталу ВАТ «РЖД» за балансовою вартістю активів 987 організацій федерального залізничного транспорту. Динаміка зростання статутного капіталу ВАТ «РЖД» представлена ​​в наступне таблиці.

Період

Розмір статутного капіталу (у руб.)

Розмір статутного капіталу (в акціях)

01.01.2007

1 535 700 000 000

1 535 700 000

01.01.2008

1 541 697 819 000

1 541 697 819

07.07.2009

1 583 197 189 000

1 583 197 189

Технічні характеристики ВАТ «РЖД»

Експлуатаційна довжина залізниць 85,2 тис. км.

Протяжність електрифікованих ліній 42,9 тис. км.

Частка у вантажообігу транспортної системи Росії - 43%

Частка в пасажирообігу транспортної системи Росії - 41%

Парк рухомого складу:

Вид

Кількість

Вантажні локомотиви (електровози і тепловози)

11 100

Вантажні вагони всіх типів

624 900

Маневрові локомотиви (тепловози)

5 900

Пасажирські локомотиви (електровози і тепловози)

2 700

Пасажирські вагони далекого прямування

24 100

Пасажирські вагони приміських поїздів

15 600

Місія компанії полягає в задоволенні ринкового попиту на перевезення, підвищення ефективності діяльності, якості послуг та глибокої інтеграції в Євразійському транспортну систему.

Головні цілі діяльності товариства - забезпечення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у залізничних перевезеннях, роботах і послугах, що надаються залізничним транспортом, а також отримання прибутку.

Стратегічні цілі компанії:

- Збільшення масштабу транспортного бізнесу;

- Підвищення виробничо-економічної ефективності;

- Підвищення якості роботи та безпеки перевезень;

- Глибока інтеграція в Євразійському транспортну систему;

- Підвищення фінансової стійкості та ефективності.

Враховуючи важливість ролі залізничного транспорту в економіці країни, а також на необхідності формування інноваційної політики галузі була розроблена «Біла книга ВАТ« РЖД »- документ, що описує основні напрямки науково-технічного розвитку Компанії до 2015 року.

ВАТ «Російські залізниці» є юридичною особою і організує свою діяльність на підставі законодавства Російської Федерації і статуту. ВАТ «Російські залізниці» має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території російської Федерації і за її межами.

ВАТ «Російські залізниці» має круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою, скорочене фірмове найменування російською та англійською мовами і вказівка ​​на місце його знаходження, суспільство має право мати інші печатки, а також штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему та інші засоби візуальної ідентифікації.

Повне фірмове найменування товариства - відкрите акціонерне товариство «Російські залізниці». Скорочене фірмове найменування товариства російською мовою - ВАТ «РЖД».

Місце знаходження ВАТ «Російські залізниці»: 107144, м. Москва, вул. нова Басманна, д. 2.

Головними цілями діяльності ВАТ «Російські залізниці» є забезпечення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у залізничних перевезеннях, роботах і послугах, що надаються залізничним транспортом, а також отримання прибутку.

Види діяльності ВАТ «РЖД»:

- Вантажні перевезення;

- Пасажирські перевезення;

- Надання послуг інфраструктури;

- Надання послуг локомотивної тяги;

- Ремонт рухомого складу;

- Будівництво об'єктів інфраструктури;

- Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- Утримання соціальної сфери.

Органи управління ВАТ «РЖД»

1. Загальні збори акціонерів. Оскільки єдиним акціонером товариства є Російська Федерація і від її імені повноваження здійснюються Урядом РФ, то рішення зборів акціонерів приймаються Урядом одноосібно і оформляються пісьменно.2. Рада директорів суспільства. Призначається Урядом РФ.

3. Президент товариства. Призначається Урядом РФ.

4. Правління товариства.

Філії ВАТ «РЖД»: залізні дороги; функціональні філії; перевізні компанії; філії в області техніко-економічного та фінансового забезпечення; філії в галузі капітального будівництва; філії в галузі ремонту рухомого складу; філії в області колійного господарства; філії в галузі інформатизації та зв'язку ; філії в галузі соціальної сфери; філії - проектні бюро.

Моніторинг проміжних результатів структурної реформи залізничного транспорту в цілому свідчить про її ефективної реалізації. У процесі реалізації Програми структурної реформи на залізничному транспорті забезпечується підвищення стійкості роботи залізничного транспорту, його доступності та безпеки, зниження транспортного навантаження на економіку, підвищення якості послуг, збереження соціальної стабільності.

2.2 Експрес-аналіз фінансового стану

Фінансовий стан підприємств, його стійкість багато в чому залежать від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства (співвідношення основних і оборотних коштів), а також від врівноваженості активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою. З цією метою розраховують показники представлені в табл. 1.

Таблиця 1 - Динаміка фінансової стійкості ВАТ «РЖД» 2006-2008 рр..

Показник

Критерій

2006

2007

2008

Динаміка






2007/2006

2008/2007

К-т концентрації СК

0,5

0,9225

0,9005

0,8389

-0,0220

-0,0617

К-т фін. напруженості

0,0775

0,0995

0,1611

0,0220

0,0617

К-т фін. важеля

1

0,0840

0,1105

0,1921

0,0265

0,0816

К-т маневреності СК

0,2-0,5

0,0044

-0,0181

-0,0395

-0,0226

-0,0213

К-т фін. стійкості

0,6

0,9502

0,9282

0,8918

-0,0219

-0,0364

Рівень фінансового левериджу

0,0300

0,0308

0,0632

0,0008

0,0324

К-т забезпеченості СОС

0,5

0,0755

-0,2947

-0,4408

-0,3702

-0,1461

На підставі цих показників можна сформулювати висновки:

1. Динаміка зміни коефіцієнта концентрації власного капіталу (фінансової автономії, незалежності) негативна. Питома вага власного капіталу у валюті балансу змінився з 92,25% у 2006 р. до 83,89% у 2008 р. У випадку ВАТ «РЖД» дане співвідношення не значно вище нормативного 0,5, що говорить про високу фінансової стійкості.

2. Коефіцієнт концентрації залучених коштів (фінансової напруженості) - у даного показника спостерігається тенденція до зростання, але при цьому у підприємства невелика залежність від зовнішніх інвесторів.

3. Коефіцієнт капіталізації (плече фінансового важеля). У 2006 р. на 1 рубль власних коштів припадало 0,08 рубля позикових, у 2007 р. і в 2008 р. на 1 рубль власних коштів припадало 0,11 і 0,19 рубля позикових відповідно.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу - значення показника весь досліджуваний період негативне - з-за відсутності власних оборотних коштів. Зменшення даного показника в динаміці у разі ВАТ «РЖД» свідчить про погіршення структури балансу до 2009 р. оскільки залучення позикових джерел при формуванні необоротних активів говорить про ризик банкрутства для підприємства.

5. Коефіцієнт фінансової стійкості. У даному випадку значення КФУ практично збіглося з КСК на увазі відносно низьких значень у підприємства довгострокових зобов'язань у досліджуваному періоді. У цілому значення коефіцієнта цілком достатня, все це говорить про високий рівень фінансової стійкості ВАТ «РЖД».

6. Рівень фінансового левериджу - значення показника збільшується за рахунок зростання довгострокової заборгованості з 0,03 до 0,06 або майже в два рази.

7. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - значення показника нижче нормативних значень і негативні, тобто ВАТ «РЖД» не має в своєму розпорядженні достатньо коштів в обороті сформованих за рахунок власних джерел, що позначається на можливості підприємства здійснювати поточну фінансово-господарську діяльність, знижує його ліквідність і платоспроможність.

Крім того, фінансова стійкість визначається співвідношенням вартості матеріальних обігових коштів і величини власних і позикових джерел їхнього формування. Тому додатково проведемо експрес аналіз фінансової стійкості ВАТ «РЖД» для цього розрахуємо і зведемо в допоміжну таблицю 2:

1. Надлишок / недостача ВОК = ВОК-З = СК-ВОА-МПЗ-ПДВ;

2. Надлишок / недостача власних і довгострокових джерел СД = СД-З = СК + ДО-ВОА-МПЗ-ПДВ;

3. Надлишок / недостача загальних джерел ОІ = ОІ-З = СК + ДО + КО-ВОА-МПЗ-ПДВ.

Таблиця 2 - Експрес-аналіз фінансової стійкості

Показник

Ум. позн.

2006

2007

2008

Зміна + / -

1. Власний капітал

СК

2495937104

2585756156

2940328532

444391428

2. Необоротні активи

ВОА

2559713895

2712205223

3242018465

682304570

3. Власні оборотні кошти

СОС

-63776791

-126449067

-301689933

-237913142

4. Запаси і ПДВ

З

105166244

88898490

101488266

-3677978

5. Надлишок / недолік власних оборотних коштів

СОС

-168943035

-215347557

-403178199

-234235164

6. Довгострокові зобов'язання

ДО

74793263

79543534

185685418

110892155

7. Власні та довгострокові джерела

СД

11016472

-46905533

-116004515

-127020987

8. Надлишок / недолік власних і довгострокових засобів

СД

-94149772

-135804023

-217492781

-123343009

9. Короткострокові зобов'язання

КВ

134830478

206072284

379159947

244329469

10. Загальні джерела фінансування

ОІ

145846950

159166751

263155432

117308482

11. Надлишок / недолік загальних джерел

ОІ

40680706

70268261

161667166

120986460

У цілому у підприємства не вистачає власних коштів для формування основних виробничих фондів, у 2006 р. ця нестача склала 63776791 тис. крб., А до 2009 р. збільшився майже в п'ять разів - 301689933 тис. крб. У цілому на зміну СОС вплинув як зростання суми необоротних активів, так і одночасне збільшення позикового капіталу.

Зміни та значення другого показника (надлишок / нестача власних і довгострокових джерел СД) збігається зі зміною і динамікою власних оборотних коштів з-за відносно незначною величини у підприємства довгострокових зобов'язань.

Значення показника надлишок / нестача загальних джерел на відміну від перших двох показників має позитивну величину (надлишок) через введення в розрахунок суми короткострокових зобов'язань.

Завдання аналізу ліквідності та платоспроможності виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності підприємства, тобто його здатності вчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями. Проведемо розрахунок абсолютних показників ліквідності (табл. 3). Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4.

Таблиця 3 - Групування активів ВАТ «РЖД» за ступенем ліквідності і пасивів за терміновістю погашення у 2006-2008 рр.., Тис. руб.

Стаття балансу

2006

2007

2008

АКТИВ

Грошові кошти

7173972

3515326

25094458

Короткострокові фінансові вкладення

11025529

2543018

39163909

Разом А1 найбільш ліквідні активи

18199501

6058344

64258367

Інші оборотні активи

7255636

10275984

7586014

Дебіторська заборгованість до 12 міс.

29589717

44277502

78285714

ПДВ по придбаних цінностях

25230582

10650525

10347166

Разом А2 швидко реалізованих активи

62075935

65204011

96218894

Готова продукція

8225069

9701697

11620846

Сировина і матеріали

46480011

57895743

69173088

Разом А3 повільно реалізованих активів

54705080

67597440

80793934

Необоротні активи

2559713895

2712205223

3242018465

Довгострокова дебіторська заборгова-ть

10866434

20306956

21884237

Разом А4 важкореалізовані активи

2570580329

2732512179

3263902702

Усього активів

2705560845

2871371974

3505173897

ПАСИВ

Кредиторська заборгованість

116219872

163219572

209471257

Заборгованість учасникам

0

0

0

Інші короткострокові зобов'язання

0

0

0

Разом П1 найбільш термінові зобов'язання

116219872

163219572

209471257

Короткострокові позики і кредити

14054579

37603784

164822438

Разом П2 короткострокові

14054579

37603784

164822438

Довгострокові кредити і позики

74793263

79543534

185685418

Разом П3 довгострокові

74793263

79543534

185685418

Капітал і резерви

2495937104

2585756156

2940328532

Доходи - витрати майбутніх періодів

4556027

5248928

4866252

Разом П4 постійні пасиви

2500493131

2591005084

2945194784

Всього пасивів

2705560845

2871371974

3505173897

У випадку ВАТ «РЖД» співвідношення наступні:

- За 2006 р.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

- За 2007 р.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

- За 2008 р.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

Курсивом виділимо невідповідність умовам ліквідності.

Зведемо результати угруповання активів і пасивів в загальну табл. 4.

Таблиця 4 - Групування активів і пасивів ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр.., Тис. руб.

Актив

2006

2007

2008





А1

18199501

6058344

64258367

А2

62075935

65204011

96218894

А3

54705080

67597440

80793934

А4

2570580329

2732512179

3263902702

Баланс

2705560845

2871371974

3505173897

Пасив

2006

2007

2008

П1

116219872

163219572

209471257

П2

14054579

37603784

164822438

П3

74793263

79543534

185685418

П4

2500493131

2591005084

2945194784

Баланс

2705560845

2871371974

3505173897

Платіжний надлишок / нестача


2006

2007

2008

А1-П1

-98020371

-157161228

-145212890

А2-П2

48021356

27600227

-68603544

А3-П3

-20088183

-11946094

-104891484

А4-П4

70087198

141507095

318707918

На досліджуваному підприємстві протягом всіх періодів спостерігається невідповідність першої умови абсолютної ліквідності - у ВАТ «РЖД» недостатньо високоліквідних активів для погашення найбільш термінових зобов'язань, тобто присутній ризик недостатньої ліквідності. У 2006 р. ця нестача склала 98020371 тис. крб., 2007 - 157 161 228 тис. руб., 2008 - 145 212 890 тис. руб., Таким чином спостерігається негативна динаміка, що пов'язано з більш високим темпом зростання кредиторської заборгованості, ніж грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень.

Відповідність другої умови ліквідності забезпечується за рахунок значних сум дебіторської заборгованості, проте в 2008 р. заборгованість підприємства зовнішнім кредиторам перевищила суму А1 і А2, нестача коштів склала 68603544 тис. крб. Недотримання третьої умови ліквідності на підприємстві ВАТ «РЖД» походить з-за значної величини довгострокових зобов'язань, перевищення заборгованості підприємства над його запасами і готовою продукцією також дуже значно. Четверте умова ліквідності на ВАТ «РЖД» також не дотримується - протягом 2006-2008 рр.. величина власного капіталу була нижче величини необоротних або важкореалізованих активів, що говорить про нестійкому фінансовому стані, тому що фінансування необоротних активів за рахунок позикових джерел неприпустимо з-за різних швидкостей оборотності (зовнішньої заборгованості та іммобілізованих активів). У цілому ж ВАТ «РЖД» не може бути визнано ліквідним. Значення відносних показників ліквідності представлені в табл. 5

Таблиця 5 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності за 2006-2008 рр..

Показник

норматив

2006

2007

2008

2007/2006

2008/2007

2008/2006

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2-0,5

0,1566

0,0371

0,3068

-0,1195

0,2696

0,1502

Коефіцієнт термінової ліквідності

0,8-1,0

0,5341

0,3995

0,4593

-0,1346

0,0599

-0,0748

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,5-2,0

0,4707

0,4142

0,3857

-0,0566

-0,0284

-0,0850

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у випадку ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр.. була дуже низькою - в цьому періоді за рахунок наявних грошових коштів підприємство могло погасити лише близько 3% кредиторської заборгованості, а в 2008 р. значення показника досягло нормативного значення. Для показника термінової ліквідності зазвичай задовольняє співвідношення 0,8-1,0. У випадку ВАТ «РЖД» значення цього показника було недостатнім протягом 2006-2008 рр.., Тобто підприємство могло погасити протягом 3-х місяців трохи більше 45% кредиторської заборгованості. У принципі такі зміни значення коефіцієнта пов'язані тільки зі зміною суми дебіторської заборгованості. Коефіцієнт поточної ліквідності - задовольняє зазвичай значення 1,5-2,0. На підприємстві ВАТ «РЖД» його величина також була нижче нормативної протягом усього досліджуваного періоду, до того ж простежується негативна динаміка коефіцієнта, тобто зростання заборгованості зовнішнім кредиторам у підприємства відбувається швидше, ніж приріст власних оборотних коштів, що, звичайно ж, негативно характеризує його діяльність.

Виходячи з цього, можна охарактеризувати ліквідність ВАТ «РЖД» як недостатню протягом усього досліджуваного періоду. Крім того, слід відзначити тенденцію до зниження показників абсолютної та термінової ліквідності підприємства як явно негативне. Розрахунок показників платоспроможності представлений в табл. 6. Виходячи з отриманих в результаті аналіз даних можна зробити наступні висновки:

Таблиця 6 - Розрахунок показників платоспроможності

Показник

Кр-й

2006

2007

2008

Динаміка, + / -

Чистий оборотний капітал, тис. руб.

4706065

-61963561

-133022500

-137728565

К-т загальної платоспроможності

1

0,4506

0,2863

0,3930

-0,0576

Показник «Чистий оборотний капітал» говорить про відсутність у підприємства тимчасово вільних коштів, у випадку ВАТ «РЖД» ці суми досить значні. Також спостерігається зменшення цього показника з 4706065 тис. крб. в 2006 р. до -133022500 тис. руб. в 2008 р. Таким чином до 2009 р. ВАТ «РЖД» зазнавало недолік в оборотних коштах. У значеннях коефіцієнта загальної платоспроможності намітилася тенденція до зменшення, хоча за весь досліджуваний період підприємство ВАТ «РЖД» могло погасити лише 45,06% (у 2006 р.), 28,63% в 2007 р. і 39,3% в 2008 р ., що говорить про можливі простроченнях платежів.

Проте в рамках поставлених у роботі завдань, необхідно більш докладно проаналізувати ефективність фінансово-господарської діяльності, розрахувавши показники рентабельності в табл. 7.

На підставі розрахунків табл. 7 можна зробити наступні висновки:

- В цілому простежується негативна динаміка показників рентабельності. Варто також відзначити низький рівень показників рентабельності ВАТ «РЖД».

Таблиця 7 - Аналіз показників рентабельності ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр..

Коефіцієнт

2006

2007

2008

динаміка

Рентабельність всього капіталу

0,0098

0,0294

0,0038

-0,0059

Рентабельність використання власного капіталу

0,0106

0,0327

0,0046

-0,0060

Рентабельність використання оборотних активів

0,1811

0,5309

0,0509

-0,1302

Рентабельність продажів

0,0834

0,0785

0,0603

-0,0231

Рентабельність виробничої діяльності

0,0341

0,0944

0,0129

-0,0211

Коефіцієнт витрат

0,9128

0,9178

0,9397

0,0269

- Рентабельність усіх вкладень у ВАТ «РЖД» склала в 2008 р. 0,4 коп. на кожен рубль вкладень;

- Рентабельність використання власного капіталу - 0,5 коп. на кожен рубль капіталу підприємства в 2008 р., зменшення показника до 2009 р. склало 0,6 коп. на кожен рубль;

- В результаті використання оборотних активів ВАТ «РЖД» отримувало з кожної гривні, вкладеної в них, 5,1 коп. в 2008 рр.., тоді як у 2006 - 18 коп., тобто ефективність використання оборотних активів підприємства знизилася на 13 коп. з кожної гривні, вкладеної в них, за три роки;

- Показники рентабельності продажів також досить низький - 8,4 і 6 коп з кожної гривні виручки від реалізації товарів, робіт, послуг в 2006 і 2008 рр.., В цілому значень даного показника явно недостатньо;

- Значення рентабельності виробничої діяльності в 2008 р. 1,3 коп. говорять про те, що з кожної гривні витраченого на виробництво і реалізацію було отримано менше 2 коп. прибутку, безсумнівно в сучасних умовах отримані значення повинні спонукати керівництво підприємства до рішучих заходів щодо підвищення ефективності господарської діяльності та інвестиційної привабливості «РЖД»;

- Питома вага витрат у виручці досить високий - більше 90% в 2006-2008 рр.. відповідно, це також свідчить про те, що незважаючи на отриманий прибуток, ефективність фінансово-господарської діяльності ВАТ «РЖД» занадто мала.

2.3 Аналіз оборотних активів підприємства

Спочатку проаналізуємо склад та структуру активів підприємства в динаміці за три (2006-2008) року. На підставі даних, наведених у табл. 1, можна сформулювати наступні висновки. Величина майна підприємства ВАТ «РЖД» у 2007 р. виріс на 165811129 тис. крб. або на 6,13%, в 2008 р. вона зросла на 633 801 923 тис. руб. (На 22,07%), при цьому:

- Величина позаоборотних активів зросла на 682304570 тис. крб. в 2008 порівняно з 2006 р.;

- Сума оборотних активів ВАТ «РЖД» зросла на 13319801 тис. крб. за 2007 р. в основному за рахунок зростання суми довгострокової дебіторської заборгованості на 9440522 тис. крб., короткострокової дебіторської заборгованості на 14687785 тис. крб. та інших оборотних активів на 3020348 тис. крб., а такі статті балансу як «ПДВ по придбаних цінностей» і «Запаси» зменшилися на 14580057 тис. крб. і на 1687697 тис. крб. відповідно;

- Протягом 2008 р. сума оборотних активів зросла на 103 988 681 тис. руб., Це відбулося в результаті зростання запасів на 12893135 тис. крб., Довгострокової і короткострокової дебіторської заборгованості на 1577281 і 34008212 тис. крб. відповідно, зростання короткострокових фінансових вкладень на 36620891 тис. крб. та грошових коштів на 21579132 тис. крб.;

- Наявність довгострокової дебіторської заборгованості має привернути найпильнішу увагу керівництва ВАТ «РЖД», тому що це показник коштів, абстрактних з обороту підприємства, крім того, завжди є ризик неповернення сум покупцями, тим більше, що це відбувається на тлі значного зменшення суми абсолютно ліквідних активів - грошових коштів в 2007 р.;

У структурному співвідношенні в складі активів ВАТ «РЖД» відбулися наступні зміни:

- У цілому питомі ваги наведених розділів активу зазнали несуттєві зміни;

- Співвідношення між іммобілізованими та мобільними активами в 2006 р. 94,61 / 5,39; в 2007 р. 94,46 / 5,54; в 2008 р. 92,49 / 7,51;

- В принципі таке співвідношення на користь необоротних активів можна вважати цілком прийнятним, враховуючи специфіку діяльності ВАТ «РЖД» - великий обсяг рухомого вантажного і пасажирського складу;

- Таким чином, оборотні активи займають незначне місце в складі майна підприємства, менше 8% протягом усього досліджуваного періоду, проте в абсолютному вираженні суми оборотних активів значні - від 145846950 тис. крб. у 2006 до 263 155 432 тис. руб. до 2009 р.;

Таблиця 8 - Горизонтальний і вертикальний аналіз активів ВАТ «РЖД» за 2006-2008 рр.., Тис. руб.

Показник

2006

2007

2008

Абсолютне відхилення (+/-), тис. руб.

Темп зростання / зниження,%

Питома вага, у% до валюти балансу

Абсолютна зміна (+/-), тис. руб.













2007 до 2006 р.

2008 г.к 2007

2007 до 2006 р.

2008 г.к 2007

2006

2007

2008

2007 до 2006

2008 до 2007

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1. Необоротні активи всього:

2559713895

2712205223

3242018465

152491328

529813242

1,0596

1,1953

94,61

94,46

92,49

-0,15

-1,96

1.1. Нематеріальні активи

1192059

1975841

3257293

783782

1281452

1,6575

1,6486

0,04

0,07

0,09

0,02

0,02

1.2. Основні засоби

2296201061

2275151011

2685101293

-21050050

409950282

0,9908

1,1802

84,87

79,24

76,60

-5,63

-2,63

1.3. Незавершене будівництво

164863318

220656950

285792927

55793632

65135977

1,3384

1,2952

6,09

7,68

8,15

1,59

0,47

1.4. Довгострокові вкладення в матеріальні цінності

1059901

2724362

5366949

1664461

2642587

2,5704

1,9700

0,04

0,09

0,15

0,06

0,06

1.5. Довгострокові фінансові вкладення

53713804

162743364

207531087

109029560

44787723

3,0298

1,2752

1,99

5,67

5,92

3,68

0,25

1.6. Відкладені податкові активи

12105124

13794999

18780105

1689875

4985106

1,1396

1,3614

0,45

0,48

0,54

0,03

0,06

1.7. Інші необоротні активи

30578628

35158696

36188811

4580068

1030115

1,1498

1,0293

1,13

1,22

1,03

0,09

-0,19

2. Оборотні активи всього:

145846950

159166751

263155432

13319801

103988681

1,0913

1,6533

5,39

5,54

7,51

0,15

1,96

2.1. Запаси

79935662

78247965

91141100

-1687697

12893135

0,9789

1,1648

2,95

2,73

2,60

-0,23

-0,12

сировину, матеріали

46480011

57895743

69173088

11415732

11277345

1,2456

1,1948

1,72

2,02

1,97

0,30

-0,04

готова продукція

8225069

9701697

11620846

1476628

1919149

1,1795

1,1978

0,30

0,34

0,33

0,03

-0,01

2.2. ПДВ по придбаних цінностях

25230582

10650525

10347166

-14580057

-303359

0,4221

0,9715

0,93

0,37

0,30

-0,56

-0,08

2.3. Дебіторська заборгованість (більше 12 місяців)

10866434

20306956

21884237

9440522

1577281

1,8688

1,0777

0,40

0,71

0,62

0,31

-0,08

2.4. Дебіторська заборгованість

29589717

44277502

78285714

14687785

34008212

1,4964

1,7681

1,09

1,54

2,23

0,45

0,69

2.5. Короткострокові фінансові вкладення

11025529

2543018

39163909

-8482511

36620891

0,2306

15,4006

0,41

0,09

1,12

-0,32

1,03

2.6. Грошові кошти

7173972

3515326

25094458

-3658646

21579132

0,4900

7,1386

0,27

0,12

0,72

-0,14

0,59

2.7. Інші оборотні активи

7255636

10275984

7586014

3020348

-2689970

1,4163

0,7382

0,27

0,36

0,22

0,09

-0,14

РАЗОМ АКТИВІВ

2705560845

2871371974

3505173897

165811129

633801923

1,0613

1,2207

100,00

100,00

100,00

0,00

0,00

- Питома вага запасів і витрат у загальній сумі майна підприємства склав в 2006 р. 2,95%; в 2007 р. 2,73; в 2008 р. - 2,6%, тобто є найбільшим в складі оборотних активів;

- Питома вага дебіторської заборгованості (і довго-та короткострокової) збільшується в досліджуваному періоді з 0,4% і 1,09% до 0,62% і 2,23%, хоча у відносному вираженні сума заборгованості покупців ВАТ «РЖД» невелика, в абсолютному вираженні ці суми значні, що потребує вжиття заходів з боку керівництва до стягнення заборгованості, що особливо актуально в умовах економічної кризи;

- Грошові кошти також займають незначне місце в складі активів підприємства ВАТ «РЖД», їх питома вага у майні тільки в 2008 р. досягав значення питомої ваги 0,72%, тобто в наявності досить низька платоспроможність підприємства;

- Останні два факти (наявність довгострокової дебіторської заборгованості, її зростання і зростання короткострокової заборгованості, низьке значення грошових коштів) негативно характеризують діяльність підприємства ВАТ «РЖД» у контексті управління оборотними активами.

Важливу характеристику структури джерел коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення (КІПН). Нормальним вважається таке обмеження КІПН 0,5.

КІПН = (ОФ + НЗС + ЗП + НЗВ) / А (15)

де ОФ - основні фонди;

НЗС - незавершене будівництво;

ЗП - запаси;

НЗП - незавершене виробництво;

А - активи.

Значення даного показника для ВАТ «РЖД» наступне:

- За 2006 р. КІПН = (2296201061 +164863318 +46480011) / 2705560845 = 0,9268

- За 2007 р. КІПН = (2275151011 +220656950 +57895743) / 2871371974 = 0,8894

- За 2008 р. КІПН = (2685101293 +285792927 +69173088) / 3505173897 = 0,8673;

У випадку ВАТ «РЖД» значення коефіцієнта вище нормативного, що говорить про раціональне використання коштів, вкладених у виробниче забезпечення.

У цілому в структурі і динаміці активів (майна) ВАТ «РЖД» відбулися зміни, які можна розцінювати наступним чином:

- Як негативні:

- Збільшення суми довго-і короткострокової дебіторської заборгованості;

- Найнижче значення абсолютно ліквідних активів - грошових коштів;

- Значне переважання необоротних активів;

- Як позитивні:

- Зростання майна підприємства;

- Оптимальне співвідношення майна виробничого призначення;

- Здійснення фінансової роботи - короткострокові фінансові вкладення.

Проаналізуємо склад і структуру оборотних активів підприємства за їх видами залежно від участі в процесі виробництва в табл. 9. На підставі розрахованих показників можна зробити висновок про те, що в структурі оборотних активів суттєвих змін зазнали такі статті, як дебіторська заборгованість - зростання в 2,5 разів, грошові кошти - зростання в 3,5 разів, сировина, матеріали збільшилися на 47,85 %, витрати в незавершеному виробництві зросли на 79,49%, що призвело до зростання фондів обігу в 2,4 р.., виробничих оборотних фондів на 15,66%.

Таблиця 9 - Склад і структура оборотних коштів ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр.. за функціональною роллю у процесі виробництва

Показники

2006

2007

2008

2008 до 2006 р.


Тис. руб.

%

Тис. руб.

%

Тис. руб.

%


Фонди обігу

56354194

41,82

78950308

50,41

133303831

59,51

236,55

грошові кошти

7173972

5,32

3515326

2,24

25094458

11,20

349,80

дебіторська заборгованість

40456151

30,02

64584458

41,24

100169951

44,72

247,60

інші оборотні активи

7255636

5,38

10275984

6,56

7586014

3,39

104,55

готова продукція і товари для перепродажу

1468435

1,09

574540

0,37

453408

0,20

30,88

Виробничі оборотні фонди

78405039

58,18

77651157

49,59

90682840

40,49

115,66

сировину і матеріали

44904461

33,32

56580698

36,13

66393481

29,64

147,85

витрати в незавершеному виробництві

1545940

1,15

1299644

0,83

2774755

1,24

179,49

витрати майбутніх періодів

6724056

4,99

9120290

5,82

11167438

4,99

166,08

ПДВ по придбаних цінностях

25230582

18,72

10650525

6,80

10347166

4,62

41,01

Розглянемо також склад і структуру джерел фінансування оборотних активів підприємства в табл. 10.

Таблиця 10 - Показники складу і структури джерел фінансування оборотних коштів ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр..

Показники

2006

2007

2008

2008 до 2006 р.


Тис. руб.

Тис. руб.

Тис. руб.


Власні

2495937104

2585756156

2940328532

117,80

Позикові

60184415

78985894

297572705

494,43

Залучені

149439326

206629924

267272660

178,85

Разом джерел

2705560845

2871371974

3505173897

129,55

Залучені кошти ВАТ «РЖД» збільшилися на 78,85%, власні - на 17,8%, найбільше зросла сума позикових коштів - в 4,94 рази. Рядок таблиці «Разом джерел» ілюструє позитивну динаміку джерел фінансування оборотних коштів ВАТ «РЖД» (зростання на 29,55%).

Важливим елементом оборотних активів є матеріально виробничі запаси, які беруть участь у процесі виробництва і знаходяться на складі для забезпечення безперервного процесу. Проведемо аналіз динаміки та структури МПЗ (таб. 11).

Таблиця 11 - Аналіз динаміки матеріально-виробничих запасів ВАТ «РЖД» за 2006-2008 рр..

Показник

роки

Зміни 2008 до 2006 р.


2006

2007

2008

абсолютне, тис. руб.

відносне,%

Запаси, тис. руб., В т.ч.

54705053

67597440

80793934

26088881

147,69

сировину, матеріали та ін аналогічні цінності,

44904461

56580698

66393481

21489020

147,85

тварини на вирощуванні

29586

15401

4852

-24734

16,40

витрати в незавершеному виробництві

1545940

1299644

2774755

1228815

179,49

готова продукція і товари для перепродажу

1468435

574540

453408

-1015027

30,88

товари відвантажені

32575

799

0

-32575

0,00

витрати майбутніх періодів

6724056

9120290

11167438

4443382

166,08

За показниками даної таблиці можна сказати, що до 2009 р. запаси збільшилися на 47,69 у порівнянні з 2006 р. в основному за рахунок збільшення кількості сировини, матеріалів та інших аналогічних цінностей на 47,85% і витрат у незавершеному виробництві на 79, 49%, що говорить про позитивну тенденцію на підприємстві, оскільки спостерігається зростання реалізації продукції підприємства.

Проведемо аналіз складу і структури дебіторської заборгованості, оскільки вона займає значну питому вагу в складі оборотних активів ВАТ «РЖД». У балансі даного підприємства дебіторська заборгованість представлена ​​як заборгованістю, за якою платежі очікуються протягом 12 місяців, так і довгостроковою. У процесі аналізу також вивчимо динаміку дебіторської заборгованості (табл. 12).

Як показують дані цієї таблиці, в абсолютному вираженні сума короткострокової дебіторської заборгованості значно зросла - на 34008212 тис. крб. або на 76,81%. Проаналізувавши давність утворення дебіторської заборгованості, встановлено, що в її складі є суми, нереальних для стягнення, або такі, за якими закінчуються терміни позовної давності, таким чином сумнівна дебіторська заборгованість до 2009 р. займає значне місце в сумі оборотних активів ВАТ «РЖД» - 9,77%, при цьому її величина в абсолютному вираженні зросла на 1577281 тис. крб., а у відносному - зменшилася на майже на 25%.

Таблиця 12 - Аналіз динаміки дебіторської заборгованості покупців і замовників ВАТ «РЖД» за 2007-2008 рр..

Показник

Роки

Зміна, + / -


2006 р

2007

абсолютне, тис. руб.

відносне,%

Оборотні активи, тис. руб.

156601465

223986671

67385206

143,03

Дебіторська заборгованість (платежі за якими очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

в сумі, тис. руб.

44277502

78285714

34008212

176,81

у% до оборотних активів, тис. руб.

28,27

34,95

6,68

123,62

Сумнівна дебіторська заборгованість

в сумі, тис. руб.

20306956

21884237

1577281

107,77

у% до оборотних активів, тис. руб.

12,97

9,77

-3,20

75,35

Якість дебіторської заборгованості оцінюється також питомою вагою в ній вексельної форми розрахунків, оскільки вексель виступає високоліквідним активом, який може бути реалізований третій особі до настання строку його погашення. Вексельне зобов'язання має значно більшу силу, ніж звичайна дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги отриманих векселів в загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про підвищення її надійності та ліквідності. На підприємстві ВАТ «РЖД» дебіторська заборгованість векселями не забезпечується.

У наступній частині роботи проаналізуємо ефективність використання оборотних активів ВАТ «РЖД» і розглянемо заходи щодо вдосконалення управління цим видом майна підприємства.

3. Ефективність управління оборотними активами підприємства, резерви її підвищення

3.1 Шляхи оптимізації оборотних активів

Поліпшення використання оборотного капіталу з розвитком підприємництва набуває все більш актуального значення, так як вивільняються при цьому матеріальні та грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій. Раціональне та ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність.

Ефективність використання оборотних активів характеризується системою економічних показників, одним з яких є співвідношення розміщення їх у сфері виробництва та сфері обігу. Чим більше обігових коштів обслуговує сферу виробництва, а всередині останньої - цикл виробництва (зрозуміло, за відсутності наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей), тим більш раціонально вони використовуються.

Про ступінь використання оборотних активів можна судити за показником віддачі оборотних коштів, який визначається як відношення прибутку від реалізації до залишків оборотних коштів, найважливішим показником інтенсивності використання оборотних коштів є швидкість їх оборотності. Оборотність оборотних активів - це тривалість одного повного кругообігу коштів, починаючи з першої і закінчуючи третьою фазою. Чим швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукту підприємство може зробити з однією і тією ж сумою оборотних коштів. У різних господарюючих суб'єктах оборотність оборотних коштів різна, тому що залежить від специфіки виробництва та умов збуту продукції, від особливостей у структурі оборотних коштів, платоспроможності підприємства та інших чинників.

Однією з вагомих складових оборотних коштів підприємства є дебіторська заборгованість, тобто боргові права до клієнтів.

Відповідно оборотність коштів у складі дебіторської заборгованості істотно впливає на оборотність всіх оборотних коштів підприємства. Слід підкреслити, що рішення задачі прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості - одне з найскладніших завдань фінансового менеджменту на підприємствах.

Особливої ​​актуальності проблема неплатежів набуває в умовах інфляції, коли відбувається знецінення грошей. Падіння купівельної спроможності грошей характеризується однойменною коефіцієнтом, зворотним індексом цін: К = 1/IЦ. Щоб підрахувати збитки підприємства від невчасної оплати рахунків дебіторами, необхідно від простроченої дебіторської заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей термін. Наприклад, протягом 2008 р. при погашенні дебіторської заборгованості замовником ТОВ «Сфера» в сумі 72,9 тис. руб. через 8 місяців. Інфляція за цей період склала 9%. Звідси реальна величина власного капіталу в результаті знецінення грошей зменшилася на: (72,9 / (1 ​​+0,09)) - 72,9 = 66,88-72,9 = -6,019 тис. руб.

Можна також підрахувати загублені вигоди від недовикористання цих коштів в операційному або інвестиційному процесі. Для цього необхідно провести дисконтування суми кожного виду простроченого платежу з альтернативної ставкою прибутковості і зіставити з сумою простроченого платежу. Середня річна ставка відсотка по депозитних вкладах зі щоквартальною виплатою процентів склала за цей період 7%. Звідси загублені вигоди склали:

72,9 / (1 ​​+0,07 / 3) 4 - 72,9 = 66,5 - 72,9 = -6,385 тис. руб.

Таким чином, можливі збитки підприємства складуть 6,019 +6,385 = 12,404 тис. руб.

Спрогнозуємо зміна дебіторської заборгованості на підприємстві ВАТ «РЖД» у 2009 р. в табл. 13.

Таблиця 13 - Прогноз дебіторської заборгованості ВАТ «РЖД» за 2009 р.

Показники

Факт

2008

Прогноз на 2009

рік

Темп зростання

%

Зміна доля. вагу.


Сума тис. руб.

Уд. вагу. %

Сума тис. руб.

Уд. вагу. %



Оборотні активи, тис. руб.

263155432

100

329470601

100

125,2

-

Дебіторська заборгованість, тис. руб.

78285714

29,75

71787999

21,79

91,7

-7,96

Інфляція (%).

13,5


9


66,7

-

За даними таблиці зробимо висновок, що при зростанні інфляції грошові кошти знецінюються, і величина власного капіталу зменшується, тобто при інфляції 9% дебіторська заборгованість зменшується на 6497715 тис. крб. Що ж стосується боргових прав до клієнтів у частині розрахунків за товар, роботи, послуги та аванси, видані постачальникам, то такі права в більшості випадків реалізуються вкрай повільно. Зростання дебіторської заборгованості через взаємних неплатежів між підприємствами, а також між державою і підприємствами носить стійкий характер в умовах економіки перехідного періоду.

Складність вирішення цього завдання обумовлена ​​тією обставиною, що, по суті, вперше у світовій практиці період обороту дебіторської заборгованості (вимірюється в днях) став вимірюватися не днями, а місяцями і навіть роками. Саме тому управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості в сучасних умовах - одне з найпріоритетніших напрямів фінансового менеджменту підприємств.

Для ефективного управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості доцільно застосовувати наступний комплекс взаємопов'язаних заходів. По-перше, необхідна чітка робота з обліку та списання дебіторської заборгованості з урахуванням наявної нормативно-правової бази.

Зазначена робота з обліку та списання заборгованості поєднується з аналізом дебіторів і визначенням обсягу ілюзорних (нереальних) надходжень грошових коштів. Аналіз дебіторів дозволяє виключити на майбутнє дебіторів з високим ризиком.

По-друге, для скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості можна використовувати метод АВС контролю за дебіторами.

По-третє, важливо використовувати можливість оплати боргів векселями, цінними паперами (акції, облігації), оскільки очікування оплати «живими грошима» може обійтися набагато дорожче.

По-четверте, по можливості потрібно орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зниження ризику несплати монопольним споживачем.

По-п'яте, слід використовувати можливості продажу рахунків дебіторів факторинговій компанії (спеціалізована організація або факторинговий відділ комерційного банку). По можливості потрібно орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зниження ризику несплати монопольним споживачем. В умовах економіки перехідного періоду у вітчизняній практиці така форма управління оборотністю дебіторської заборгованості обмежена.

Проте з розвитком ринкових відносин вона отримає широке поширення. Тут важливо, щоб у вітчизняній економіці постійно виявлялася тенденція зниження рівня інфляції. Тоді і рахунки дебіторів стануть більш привабливими для факторингових компаній.

По-шосте, не слід затягувати звернення до арбітражного суду, якщо боржник неадекватно реагує на претензії. Часто навіть предісковое звернення до боржника дає позитивну реакцію.

По-сьоме, важливо, щоб з будь-якого з напрямків роботи в частині прискорення оборотності дебіторської заборгованості були задіяні кваліфіковані менеджери. Втім, це в рівній мірі відноситься до будь-якого менеджера, вирішального питання, пов'язані з управлінням оборотними засобами.

Виробничі запаси - це комплексна група, що включає сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети.

У зв'язку з різним характером функціонування їх у процесі виробництва методи нормування окремих елементів виробничих запасів неоднакові.

При поставках сировини за узгодженим графіком і щоденному їх споживанні у виробництві власної продукції рівними партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 360 днів на число планованих поставок. При цьому враховуються терміни збіги поставок одного і того ж виду матеріалів від різних постачальників.

Для більш глибокого дослідження проблеми прискорення оборотності оборотних коштів підприємства в цілому і в кожній найбільш значущою складовою поточних активів розглянемо питання регулювання тривалості виробничого та фінансового циклів. Тривалість виробничого циклу визначається як сума періодів оборотів запасів матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції. Фінансовий цикл більше виробничого на період обороту дебіторської заборгованості і період обороту авансів постачальникам матеріалів. Таким чином, оборотність поточних активів тим вище, чим менше тривалість виробничого та фінансового циклів.

Ефективне управління виробничим і фінансовим циклами полягає у вирішенні сукупності наступних завдань:

- Скорочення виробничого циклу і відповідно зменшення періоду обороту матеріалів, зменшення періоду обороту незавершеного виробництва, зменшення періоду обороту готової продукції;

- Зменшення періоду обороту дебіторської заборгованості;

- Зменшення періоду обороту авансів за матеріали, тобто скорочення часу між оплатою матеріалів та їх надходженням на підприємство до початку виробничого циклу.

Таким чином, рішення задачі прискорення оборотності оборотних коштів підприємства в ряді випадків залежить від того, як на підприємстві вирішується проблема зменшення тривалості обороту капіталу в незавершеному виробництві. Актуальність вирішення проблеми особливо зростає в умовах економіки перехідного періоду.

Для результативного управління періодом обороту коштів у незавершеному виробництві необхідно контролювати і надавати фінансові та організаційно-технічні впливу на хід виробничого процесу.

Що ж стосується боргових прав до клієнтів у частині розрахунків за товар, роботи, послуги та аванси, видані постачальникам, то такі права в більшості випадків реалізуються вкрай повільно. Зростання дебіторської заборгованості через взаємних неплатежів між підприємствами, а також між державою і підприємствами носить стійкий характер в умовах економіки перехідного періоду.

Причому якщо методи управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості в країнах з розвиненою ринковою економікою достатньо розроблені і стали нормою, то рішення проблеми дебіторської заборгованості на вітчизняних підприємствах тими ж способами в багатьох випадках неприйнятно.

Складність вирішення цього завдання обумовлена ​​тією обставиною, що, по суті, вперше у світовій практиці період обороту дебіторської заборгованості (вимірюється в днях) став вимірюватися не днями, а місяцями і навіть роками. Саме тому управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості в сучасних умовах - одне з найпріоритетніших напрямів фінансового менеджменту підприємств.

Для визначення впливу структурних змін в розміщенні оборотних коштів залишки елементів оборотних коштів зіставляються з обсягом товарної продукції (Т), який приймався при обчисленні загальної оборотності оборотних коштів.

При цьому сума показників приватної оборотності окремих елементів оборотних коштів буде дорівнює показнику оборотності всіх оборотних коштів підприємства, тобто загальної оборотності.

Оборотність оборотних коштів за окремими видами (сировина, матеріали, паливо тощо), що обчислюється при розрахунку нормативів власних оборотних коштів, а також для конкретизації зміни про оборотності або інших цілей, визначається за тими ж формулами, виходячи із залишків цих видів товарно-матеріальних цінностей (С о) і обороту по витраті їх за відповідний період.

Так, за оборот (Т) для певних видів виробничих запасів приймається не обсяг товарної продукції, а витрата даного виду оборотних коштів у процесі виробництва за відповідний період. У результаті прискорення оборотності визначена сума оборотних коштів вивільняється.

Вивільнення може бути абсолютним відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів має місце тоді, коли фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу чи залишків оборотних коштів за попередній (базовий) період при збереженні або збільшенні обсягу реалізації за цей період.

Раніше, при централізованій системі управління, вивільнені з обороту кошти передавалися вищестоящої організації. З проведенням приватизації і акціонування абсолютно вивільнені обігові кошти можуть бути направлені підприємством на подальше розширення виробництва, освоєння нових видів виробів, поліпшення постачання і збуту та інші заходи щодо вдосконалення підприємницької діяльності.

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається у тих випадках, коли прискорення оборотності оборотних коштів відбувається одночасно зі зростанням обсягу виробництва на підприємстві. Вивільнені при цьому кошти не можуть бути вилучені з обігу, так як знаходяться в запасах товарно-матеріальних цінностей, які забезпечують зростання виробництва. Відносне і абсолютне вивільнення оборотних коштів мають єдину економічну основу і значення, бо означають для господарюючого суб'єкта додаткову економію коштів. Різниця цих показників дає суму вивільнення коштів. Величина вивільнених оборотних засобів (В) визначається:

В = (16)

де Вр - виручка від реалізації продукції у звітному періоді, руб.; Д 1 і Д 2 про - середня тривалість обороту в базисному і планованому періоді, дні; Д п - тривалість розрахункового періоду, дні.

Викладені методи прискорення оборотності поточних активів охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління оборотним капіталом.

Поліпшення використання оборотних коштів з розвитком підприємництва набуває все більш актуального значення, так як вивільняються при цьому матеріальні та грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій.

Раціональне та ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність.

3.2 Підвищення ефективності використання оборотних активів ВАТ «РЖД»

Проведемо аналіз ділової активності ВАТ «РЖД» в напрямку аналізу рівня ефективності використання ресурсів комерційної організації. Розрахунок показників виконаний у табл. 14.

Таблиця 14 - Розрахунок показників оборотності оборотних активів ВАТ «РЖД» у 2006-2008 рр..

Показник

2006

2007

2008

2007 / 2006

2008 / 2007

2008 / 2006

К-т оборотності оборотних коштів, оборотів

5,82

6,13

4,19

0,31

-1,94

-5,51

Період оборотності, днів

62,71

59,55

87,18

-3,16

27,63

-65,86

Коефіцієнт оборотності запасів, оборотів

10,62

12,47

12,09

1,85

-0,38

-8,77

Оборотність запасів, дні

34,37

29,28

30,20

-5,09

0,92

-39,46

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, оборотів

28,69

22,03

14,07

-6,66

-7,96

-35,35

Період оборотності, дні

12,72

16,57

25,94

3,84

9,37

-8,88

Коефіцієнт оборотності грошових коштів, оборотів

118,34

277,52

43,90

159,19

-233,62

40,85

Період оборотності, дні

3,08

1,32

8,31

-1,77

7,00

-4,85

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, оборотів

7,30

5,98

5,26

-1,33

-0,72

-8,63

Період оборотності, дні

49,97

61,07

69,40

11,10

8,33

-38,87

На основі виконаних розрахунків можна сформулювати наступні висновки. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує швидкість оборотності оборотних активів. Його зниження до 2008 р. однозначно заслуговує негативної оцінки - у разі ВАТ «РЖД» всі оборотні активи підприємства проходячи повний цикл здійснювали 5,82 і 6,13 оборотів у рік в 2006-2007 р. і 4,19 в 2008 р., що негативно характеризує управління активами. Відповідно із зменшенням оборотності виросла і тривалість періоду обороту оборотних коштів з 62,71 дня в 2006 р. до 87,18 дня в 2008 р.

Оборотність матеріально-виробничих запасів в 2006 р. склала 34,37 дня, в 2008 р. - 30,2 дня, відповідно зросла кількість оборотів, що здійснюються запасами підприємства з 10,62 обороту в 2006 р. до 12,09 у 2008. Показник оборотності грошових коштів змінився за аналогією з показником оборотності активів, але тривалість періоду набагато менше через маленьких сум грошових коштів протягом 2006-2008 рр.. Якщо в 2006 р. грошові кошти здійснювали повний оборот за 3,08, то в 2008 - за 8,31 дня, тобто коефіцієнт оборотності зменшився з 118,34 до 43,9 обороту. У цілому негативна тенденція зростання тривалості обороту всіх проаналізованих видів оборотних активів може бути пояснена як зростанням виручки до 2008 р., так і загальним зменшенням всіх складових оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості демонструє аналогічну динаміку: з 28,69 оборотів у 2006 р. кошти підприємства у дебіторській заборгованості стали здійснювати 14,07 обороту в 2008 р., відповідно збільшивши тривалість перебування коштів підприємства в цьому виді активів з 12,72 дні до 25 , 94 дня. Оборотність кредиторської заборгованості підприємства навпаки зросла: за досліджуваний період кількість оборотів зросла на 2,04 обороту на рік з відповідним скороченням періоду на 19 днів.

У випадку ВАТ «Російські залізниці» має місце уповільнення оборотності всіх оборотних коштів у порівнянні з 2006 роком. Основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів:

- Скорочення освіти зайвих і непотрібних запасів;

- Вивчення платоспроможності покупців і своєчасні заходи по стягненню дебіторської заборгованості;

- Скорочення термінів оборотності по всіх фазах кругообігу засобів;

- Правильна організація роботи по матеріально-технічному забезпеченню виробництва.

Після аналізу ефективності використання оборотних активів важливо визначити ступінь їх використання, так як раціональне використання сировини, матеріалів, палива та інших видів матеріальних ресурсів - найважливіший фактор зростання виробництва і зниження собівартості продукції, а отже, зростання прибутку і рентабельності. Для цього нам необхідно провести розрахунок наступних показників: матеріаломісткість і зворотного показника матеріаломісткості - матеріаловіддачі. Матеріаломісткість показує, який обсяг реалізації послуг припадає на кожен рубль вкладених у виробництво матеріальних ресурсів.

Показник матеріаломісткості в 2006-2007 рр.. склав 0,85 руб. виручки на кожен рубль, вкладений у матеріальні ресурси. Показник матеріаловіддачі склав 1,18 руб. виручки з кожної гривні, вкладеної в матеріальні ресурси. Значення показників протягом досліджуваного періоду не змінювалися. Це можна пояснити тим, що на підприємстві на продукти харчування власного виробництва складені калькуляції і використовуються норми технологічного збірника рецептур, тобто вкладення сировини у виробництво продукції і реалізована торговельна націнка нормованих і, отже, співвідношення собівартості і націнки залишається незмінним, а звідси і випливає сталість вищенаведених показників, тобто грошова виручка і витрати змінюються пропорційно.

Узагальнюючим показником ефективної діяльності підприємства є показники рентабельності, розраховані в п. 2.2. справжньої роботи, як видно з вищенаведених розрахунків, ефективність фінансово-господарської діяльності ВАТ «РЖД», в т.ч. і ефективність вкладень підприємства в оборотні активи невиправдано низька.

Рішення завдання скорочення періоду обороту оборотних коштів в цілому полягає в зниженні періоду обігу кожної з найбільш вагомих виявляють поточних активів, тобто запасів матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості. Розрахунок відносного вивільнення оборотних коштів ВАТ «РЖД» проведемо в табл. 15.

Таблиця 15 - Відносне вивільнення коштів у випадку ВАТ «РЖД»

Показник

розрахунок

Значення 2008

Фактичний обсяг товарної продукції за собівартістю в 2008 році, тис. руб.


1101710458

Фактична сума всіх оборотних коштів на кінець 2008 року, тис. руб.


263155432

Обсяг товарної продукції на 2009 рік, тис. руб. - Зростання 17,5%


1294509788,15

Намечаемое прискорення оборотності оборотних коштів


10 днів

Оборотність оборотних коштів у 2008 році

360 * 263155432/1101710458

85,99 дн.

Сума оборотних коштів виходячи з обсягів товарної продукції і оборотності в 2008 році в прогнозному 2009 тис. руб.

1294509788,15 * 85,99 / 360

309208046,34

Сума оборотних коштів виходячи з обсягу товарної продукції в 2008 році з урахуванням прискорення їх оборотності, тис. руб.

1294509788,15 * (85,99-10) / 360

273249441,11

Відносне вивільнення оборотних коштів у результаті прискорення оборотності в 2009 році, тис. руб.

309208046,34 - 273249441,11

35958605,23

З таблиці видно, що відносне вивільнення оборотних коштів у результаті прискорення оборотності хоча б на 10 днів складе 35958605,23 тис. руб. У результаті у підприємства з'являються кошти, які можна вкласти у фінансову або інвестиційну діяльність і отримати додатковий дохід.

У контексті прискорення оборотності, зведемо заходи щодо поліпшення фінансового стану в таблицю 9. Також рекомендується, з метою вишукування додаткових грошових коштів, розробити і провести процедури економії поточних витрат і реструктуризацію кредиторської заборгованості (приділивши особливу увагу мінімізації комунальних платежів та скорочення зобов'язань перед бюджетом).

Фінансове становище підприємства, його показники ліквідності і платоспроможності безпосередньо залежать від того, наскільки швидко кошти, вкладені в поточні (оборотні) активи, перетворюються в реальні гроші. З усіх складових оборотних коштів найбільш вагомими є: кошти в запасах матеріалів і покупних виробів; кошти в незавершеному виробництві; кошти в готовій продукції; дебіторська заборгованість (сума боргів, належних підприємству від юридичних і фізичних осіб у результаті господарських і ділових взаємин з ними), або боргові права до клієнтів.

Таблиця 16 - План фінансового оздоровлення підприємства

№

Захід

Терміни виконання

Відповідальний за виконання

Фінансовий результат (тис. крб.)

1

Ліквідація дебіторської заборгованості, в т.ч.


стягнення простроченої дебіторської заборгованості через арбітражний суд

До 6 місяців

Бухгалтер, юрист



одержання поточної дебіторської заборгованості

До 14 днів

Бухгалтер, менеджер

Не менш 11636881


отримання підтвердження про отримання відвантажених товарів покупцями і своєчасна оплата

До 14 днів

Бухгалтер

Не менш 25871423

2

Застосування штрафних санкцій до контрагентів згідно укладених договорів, в т.ч.


поставки товарів за несвоєчасну оплату

щомісячно

Бухгалтер, юрист

0,02% за день прострочення


поставки неякісної сировини і матеріалів постачальниками

У міру надходження

Бухгалтер, юрист

Згідно з доповненнями до договорів


суборенди при несвоєчасній оплаті

Щомісяця

Бухгалтер, юрист

0,02% за день прострочення

3

Мінімізація комунальних витрат

До 3 місяців

Управління з АГЧ


4

Зменшення кількості матеріальних запасів і сировини, списання некондиційних і непридатних до вживання.

До 3 місяців

Бухгалтер, комірник

Не менш 6393481

Прискорення оборотності оборотних активів і вивільнення в результаті цього оборотних коштів у будь-якій формі дозволяють підприємству спрямувати їх на свій розсуд на розвиток підприємницької діяльності й обійтися без залучення додаткових фінансових ресурсів. Виходячи з отриманих в результаті аналіз даних можна зробити наступні висновки: в цілому запропоновані заходи позитивно вплинули на підвищення ефективності використання оборотних активів, прискорення їх оборотності, що дає вивільнення грошових коштів і можливість їх використання в інвестиційній діяльності.

Висновок

Ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва. На жаль, власні фінансові ресурси, якими в даний час мають в своєму розпорядженні підприємства, не можуть повною мірою забезпечити процес не тільки розширеного, але й простого відтворення. Відсутність на підприємствах необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни призвели до виникнення взаємних неплатежів. Взаємна заборгованість підприємств - характерна риса економіки перехідного періоду. Значна частина підприємств не зуміла швидко адаптуватися до формується ринкових відносин, нераціонально використовує наявні оборотні кошти, не створює фінансові резерви. Важливо й те, що в умовах інфляції, нестабільності господарського законодавства неплатежі увійшли в сферу комерційних інтересів ряду підприємств, які навмисне затримують розрахунки з постачальниками, і тим самим реально зменшують свої платіжні зобов'язання через зниження купівельної вартості рубля:

Ефективність використання оборотних коштів зумовлена ​​численними зовнішніми та внутрішніми факторами. Незалежно від інтересів і стратегії функціонування підприємства важливими є такі зовнішні фактори: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, фінансово-кредитної та науково-технічної політики та ін

Найбільш значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів є на самому підприємстві. Підприємство може використовувати перш за все внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних коштів. З урахуванням структури оборотних коштів найбільш суттєві резерви в системі ефективної організації виробничих запасів.

До основних шляхах скорочення виробничих запасів відносяться: раціональне їх використання; ліквідація наднормативних запасів матеріалів, залучення в господарський оборот наднормативних і зайвих запасів; вдосконалення, системи матеріально-технічного забезпечення виробництва, в тому числі шляхом зміцнення договірної дисципліни і встановлення чітких договірних умов поставок, забезпечення їх виконання; вдосконалення нормування; розширення і раціоналізація прямих господарських зв'язків; оптимальний вибір постачальників; ефективна робота транспортної системи та ін Найбільш суттєві результати дає поліпшення організації складського господарства. Скорочення часу перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві досягається шляхом удосконалювання організації виробництва, поліпшення використання основних фондів, застосовуваної техніки і технологій, економії на всіх стадіях руху оборотних коштів.

І, нарешті, прискорення оборотності оборотних коштів у сфері обігу досягається шляхом мінімізації періоду перебування готової продукції на складах підприємства та періоду її оплати споживачем. Найважливіші передумови прискорення оборотності оборотних коштів - дотримання договірної та платіжної дисципліни, ефективна: маркетингова стратегія підприємства, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху. Прискорення оборотності оборотних засобів дозволяє вивільнити значні суми, завдяки чому можна збільшити обсяг виробництва без додаткового фінансування, а вивільнені кошти використати відповідно до потреб підприємства.

Список використаної літератури

  1. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом?. - М.: Фінанси і Статистика, 2004 - 223 с.

  2. Власова В.М. Фінанси і статистика: Навчальний посібник - М.: ЮНИТИ-ДАНА 2002 р. - 240 с.

  3. Волкова О.І., Дев'яткіна О.В. Економіка підприємства (фірми): Підручник - М.: ИНФРА-М 2003. - 600 с.

  4. Іонова І.Ф., М.М. Селезньова Фінансовий аналіз. Управління фінансами - М.: ЮНИТИ 2003 - 534 с.

  5. Моляков Д.С. Фінанси підприємств галузей народного господарства - М.: ФиС, 2004 - 212 с.

  6. Поршнева А.Г. Основи та проблеми економіки підприємства М.: Фінанси і статистика. 2002 - 92 с.

  7. Самсонов Н.Ф. Фінанси, грошовий обіг і кредит: Навчальний посібник. М.: Статистика 2001 - 301 с.

  8. Самсонов Н.Ф. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. М.: ИНФРА-М 2002 - 495 с.

  9. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент Підручник для вузів М.: Перспектива 2005 - 425 с.

  10. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент - М.: Дзеркало 2002. - 264 с.

  11. Фінансовий менеджмент: теорія і практика / За ред. Стоянової Є.С. - М.: Перспектива, 2003 - 463 с.

  12. Фінансовий менеджмент: Підручник / за ред. д.е.н. проф. А.М. Ковальової. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 284 с.

  13. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів / під ред. акад. Г.Б. Поляка. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 527 с.;

  14. Фінансовий менеджмент: управління капіталом та інвестиціями: Підручник для вузів. - М.: ГУ ВШЕ, 2000. - 504 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
350.6кб. | скачати

Схожі роботи:
Особливості управління оборотними активами ТОВ РУДО АКВА
Управління оборотними активами 2
Управління оборотними активами
Політика управління оборотними активами
Управління оборотними активами 2 Поняття і
Управління оборотними активами підприємства
Управління оборотними активами на підприємстві
Управління оборотними активами ТОВ Міраж
Управління оборотними активами 2 Теоретичні аспекти
© Усі права захищені
написати до нас