Управління матеріальними запасами

ЗМІСТ

1. Визначення оптимальних параметрів поставки

2. Контроль за станом матеріальних запасів

3. Особливості управління запасами на досліджуваному підприємстві

Список використаних джерел

1. Визначення оптимальних параметрів поставки

Основними параметрами поставки є: величина замовленої партії, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.

Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються і, відповідно, оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:

- Обсяг попиту (обороту);

- Витрати з доставки товарів;

- Витрати по зберіганню запасу.

В якості критерію оптимальності вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і зберіганню.

І витрати з доставки і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, однак характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу замовлення, різний. Витрати з доставки товарів при збільшенні розміру замовлення очевидно зменшуються, так як перевезення здійснюються більш великими партіями і, отже, рідше. Графік цієї залежності, що має форму гіперболи, представлений на рис. 1.

Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру замовлення. Ця залежність графічно представлена ​​на рис. 2.

Рис. 1. Залежність витрат на транспортування від розміру замовлення

Рис. 2. Залежність витрат на зберігання запасів від розміру замовлення

Склавши обидва графіка, отримаємо криву, що відображає характер залежності сукупних витрат з транспортування і зберігання від розміру замовленої партії (рис. 3). Як бачимо, крива сумарних витрат має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні. Абсциса цієї точки S _опт дає значення оптимального розміру замовлення.

Рис. 3. Залежність сумарних витрат на зберігання і транспортування від розміру замовлення (оптимальний розмір замовлення - S _опт)

Задача визначення оптимального розміру замовлення, поряд з графічним методом, може бути вирішена і аналітично. Для цього необхідно знайти рівняння сумарної кривої, продиференціювати його і прирівняти другу похідну до нуля. В результаті отримаємо формулу, відому в теорії управління запасами, як формулу Уїлсона, що дозволяє розрахувати оптимальний розмір замовлення:

,

де

S _опт - оптимальний розмір замовляється партії;

О - величина обороту;

З _т - витрати, пов'язані з доставкою;

З _х - витрати, пов'язані зі зберіганням.

2. Контроль за станом матеріальних запасів

Управління запасами, поряд з нормуванням, передбачає організацію контролю за їх фактичним станом.

Контроль за станом запасів - це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і прийняття оперативних заходів до ліквідації відхилень.

Необхідність контролю за станом запасів обумовлена ​​підвищенням витрат в разі виходу фактичного розміру запасу за рамки, передбачені нормами запасу. Контроль за станом запасу може проводитися на основі даних обліку запасів, переписів матеріальних ресурсів, інвентаризацій або в міру необхідності.

На практиці застосовуються різні методи контролю. При першому методі період, через який підприємство направляє замовлення постачальнику, не змінюється (система з фіксованою періодичністю замовлення). Сутність другого методу полягає в тому, що як тільки запас якого або товару досягне заздалегідь певного мінімального значення, цей товар замовляється. При цьому розмір замовляється партії весь час один і той же (система з фіксованим розміром замовлення).

Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення. Контроль стану запасів за цією системою здійснюється через рівні проміжки часу за допомогою проведення інвентаризації залишків. За результатами перевірки складається замовлення на постачання нової партії товару.

Розмір замовленої партії товару визначається різницею передбаченого нормою максимального товарного запасу та фактичного запасу. Оскільки для виконання замовлення, потрібен певний період часу, то величина замовленої партії збільшується на розмір очікуваного витрати за цей період. Розмір замовляється партії (Р) визначається за наступною формулою:

P = З _макс - (З _{ф -} З _t ),

де

З _макс - передбачений нормою максимальний запас;

З _ф - фактичний запас на момент перевірки;

З _t - запас, який буде витрачений до протягом розміщення та виконання замовлення.

Оскільки замовлення здійснюється через рівні проміжки часу, то величина замовленої партії в різних періодах також буде різна. Природно, застосовувати цю систему можна тоді, коли, є можливість замовляти партії, різні за величиною (наприклад, у випадку застосування контейнерної доставки товару, що замовляється ця система непридатна). Крім того, систему не застосовують, якщо доставка або розміщення замовлення обходиться дорого. Наприклад, якщо попит за минулий період був незначний, то замовлення також буде незначною, що припустимо лише за умови неістотності витрат, пов'язаних з виконанням замовлення.

Особливістю описуваної системи є також і те, що вона допускає виникнення дефіциту. Якщо попит різко посилиться, то запас закінчиться до настання терміну подання замовлення. Це означає, що система застосовна, коли можливі втрати від дефіциту для підприємства також несуттєві.

Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в наступних випадках:

- Умови постачання дозволяють отримувати замовлення різними за величиною партіями;

- Витрати з розміщення замовлення та доставка порівняно невелика;

- Втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

Система контролю за станом запасів з фіксованим розміром, замовлення означає, що поповнення запасу є величиною постійною. Інтервали часу, через які здійснюється розміщення замовлення, в цьому випадку можуть бути різні.

Нормованими величинами в цій системі є величина замовлення, розмір запасу в момент розміщення замовлення і величина страхового запасу. Замовлення на поставку розміщується при зменшенні готівкового запасу до точки замовлення. Після розміщення замовлення запас продовжує зменшуватися, так як замовлений товар привозять не відразу, а через якийсь - то проміжок часу t. Величина запасу в точці замовлення вибирається такою, щоб у нормальній, робочої ситуації за час t запас не опустився нижче страхового. Якщо ж попит непередбачено збільшиться, або ж буде порушений термін поставки, то почне працювати страховий запас. Комерційна служба підприємства в цьому випадку повинна вжити заходів, що забезпечують додаткове постачання. C истема контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту.

На практиці система контролю за станом запасу з фіксованою кількістю замовлення застосовується переважно в наступних випадках:

- Великі втрати в результаті відсутності запасу;

- Високі витрати по зберіганню запасів;

- Висока вартість товару, що замовляється;

- Високий ступінь невизначеності попиту;

- Наявність знижки з ціни залежно від замовляється кількості.

Система з фіксованим розміром замовлення передбачає безперервний облік залишків для визначення точки замовлення. При наявності широкої номенклатури матеріалів (або асортименту для торгового підприємства) необхідною умовою застосування системи є використання технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.

3. Особливості управління запасами на досліджуваному підприємстві

Одним з філій ВАТ "Балтика" є завод "Балтика-Хабаровськ", відкритий на Далекому Сході в квітні 2003 року.

Завод займає земельну ділянку площею 10,5 га. Свою роботу завод, потужність якого становить 100 млн. літрів пива в рік, почав з випуску першої партії нового пива "ДВ". В даний час завод виробляє 11 сортів пива і мінеральну негазовану воду "Кришталева-4". В даний час чисельність працівників становить 498 осіб.

Потреба заводу "Балтика - Хабаровськ" в оборотних коштах (запасах) визначається з урахуванням умов і особливостей її діяльності. У зв'язку з особливостями формування, планування, призначення і використання оборотних коштів прийнято розмежовувати їх на нормовані і ненормовані.

До категорії нормованих належать оборотні засоби, що є плановим джерелом - для освіти у організацій різних видів нормованих запасів, і витрат, і складові певну суму власних оборотних коштів. По кожному виду нормованих запасів (витрат) встановлюється норматив, під яким розуміється мінімальна, постійна величина запасу (витрат), необхідна для безперебійної діяльності підприємства або організації. Нормативи вводяться по кожному різновиду матеріалів - в натуральних одиницях.

До складу нормованих оборотних засобів включені товарно-матеріальні запаси, що знаходяться на складах і в дорозі, залишки тари, допоміжних матеріалів, малоцінного інвентарю та ін, а також деякі види витрат (витрати майбутніх періодів, наприклад). Величина нормованих оборотних коштів розраховується в цілому по підприємству. Загальна сума нормативу по всіх видах нормованих запасів і витрат є сукупний норматив власних оборотних коштів фірми.

Основну частину нормативу товарних запасів складають залишки товарів на складах. Крім того, у складі нормативу по товарних запасах враховуються залишки товарів знаходяться в дорозі, а в ряді випадків і неоформлені відвантаження.

Для розрахунку нормативу товарних запасів використовуються дані про плановане обсязі реалізації з урахуванням того, що товарний запас повинен бути достатнім для успішного виконання плану. У розрахунку нормативу товарних запасів береться до уваги тільки реалізація через склади (без реалізації транзитом).

Норматив товарних запасів на кінець планованого року розраховується, виходячи з даних IV кварталу поточного року. При цьому потреба в оборотних коштах обчислюється, виходячи з обсягу товарообігу за собівартістю, тобто складського обороту - в цінах покупки з додаванням транспортних витрат.

При розрахунку нормативу по товарах використовуються дані про плановане обсязі обороту, але за вирахуванням з нього суми стягуваних націнок. До отриманого результату додається планована сума транспортних витрат. Таке коригування дозволяє визначити необхідну суму коштів, авансованих на освіту товарного запасу.

Іншим показником, що використовується в розрахунку нормативу товарних запасів, є норма запасу (в днях).

Поточна частина сукупної норми матеріального запасу залежить від частоти або інтервалу поставок відповідного виду матеріалів. Оскільки з різних видів матеріалів інтервали між суміжними постачаннями неоднакові, норми запасів встановлюються диференційовано - по кожному виду (групі) матеріальних ресурсів. Враховуючи безперервне чергування постачань різних матеріалів, як норми поточного запасу приймається половина середньої тривалості періоду між поставками.

Поряд з нормою поточного запасу розраховується страховий запас, який необхідний для безперебійного постачання споживачів при можливих затримках чергових поставок. При необхідності передбачається норма підготовчого запасу.

У випадках, коли норма запасів по окремих групах матеріалів не розраховується (у зв'язку з великою трудомісткістю такої роботи при широкій номенклатурі), як норми запасів приймається фактична її величина за попередній рік. Виходячи з норм запасів, по окремих групах матеріалів визначається середньозважена норма запасів за сукупним матеріальним залишкам, що знаходяться на складах комерційної організації.

У необхідних випадках до розрахованої нормі запасів додається норма (в днях) по товарах, що знаходяться в дорозі, і по неоформленим відвантажень. Такі норми встановлюються в цілому по сукупному залишку товарно-матеріальних цінностей, а не по окремих групах.

Норматив по малоцінних та швидкозношуваних предметів призначений для утворення необхідних запасів інвентаря, інструментів, пристроїв та спецодягу. При встановленні нормативу за вказаними цінностям зазвичай виходять з їх середніх фактичних залишків в минулому періоді, за винятком зайвих і непотрібних. Враховуючи, що малоцінні і швидкозношувані предмети знаходяться на складі, або в експлуатації, норматив визначається в розмірі їх сукупної величини. При цьому приймається до уваги, що при передачі малоцінних та швидкозношуваних предметів зі складу в експлуатацію частину їх вартості (у більшості випадків - 50%) відноситься до витрат. Норматив з таких предметів встановлюється, виходячи з фактичних залишків, - за вирахуванням зносу.

Нормативи з іншим нормованих активів, у тому числі по допоміжних матеріалів, запасних частин (для власних потреб), палива, встановлюються, як правило, у такому ж порядку як по малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, одним з яких є співвідношення розміщення їх у сфері виробництва та сфері обігу. Чим більше оборотних коштів обслуговує сферу виробництва, а всередині останньої - цикл виробництва, тим більш раціонально вони використовуються.

Оборотність оборотних коштів - це тривалість одного повного кругообігу коштів, починаючи з першої і закінчуючи третьою фазою. Чим, швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукції підприємство може зробити з однією і тією ж сумою оборотних коштів

Швидкість оборотності оборотних коштів обчислюється за допомогою трьох взаємопов'язаних показників: тривалості одного обороту в днях, кількості оборотів за рік (півріччя, квартал), а також величини оборотних коштів, що припадають на одиницю реалізованої продукції.

Тривалість одного обороту в днях визначається на підставі формули

О = С _о: (Т: Д), або О = (С _о  Д): Т,

де

О - тривалість одного обороту, днів;

С - залишки оборотних коштів (середньорічні чи на кінець планованого (звітного) періоду), грн.;

Т - обсяг товарної продукції (за собівартістю або в цінах), грн.;

Д - число днів у звітному періоді.

Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів, чинених оборотними коштами за рік (півріччя, квартал), і визначається за формулою

К _о = Т: З _о,

де

К _о - коефіцієнт оборотності, тобто кількість обертів.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів - це показник, зворотний коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину оборотних коштів, що припадають на одиницю реалізованої продукції.

Для найбільш точного визначення величини майбутніх запасів на підприємстві проводиться аналіз динаміки запасів в попередні періоди.

Дані для розрахунку величини виробничого (товарного) запасу є комерційною таємницею і тому даний розрахунок не може бути представлений.

Фінансове становище підприємства, його показники ліквідності і платоспроможності безпосередньо залежать від того, наскільки швидко кошти, вкладені в поточні (оборотні) активи, перетворюються в реальні гроші.

Показники оборотності оборотних коштів мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість перетворення оборотних коштів у грошову форму безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Розрахунок показників оборотності запасів представлений у табл. 1.

Таблиця 1

Показники оборотності запасів заводу "Балтика - Хабаровськ" в 2004 - 2005 рр..

За минулий 2005 показники оборотності запасів підприємства покращилися.

Основними факторами, що впливають на формування запасу є наступні:

- Сума витрат по завезенню товарів, включаючи витрати по транспортуванню і прийманню товарів;

- Сума витрат по зберіганню товарів на складі підприємства (зміст складських приміщень та обладнання, витрати персоналу і т.д.).

Чим більше партія замовлення і рідше завезення матеріалів, тим нижче сума витрат по завезенню матеріалів. Але, з іншого боку, великий розмір однієї партії викликає зростання витрат на зберігання товарів на складі, тому що при цьому збільшується розмір запасу в днях.

Рішення завдання скорочення періоду обороту оборотних коштів в цілому полягає в зниженні періоду обороту кожної з найбільш вагомих складових поточних активів, тобто запасів матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції.

Розглянемо способи вирішення даної проблеми по кожній з основних складових оборотних коштів.

Для скорочення періоду обороту «О» і відповідно збільшення значення коефіцієнта оборотності «К _о» стосовно до запасів матеріалів і покупних виробів необхідно реалізувати комплекс організаційно-технічних і фінансових заходів.

Одним з ефективних способів мінімізації коштів у запасах матеріалів є впровадження на підприємстві системи своєчасного виробництва та методики оптимального вкладення коштів у запаси матеріалів і покупних виробів.

У числі інших способів, що впливають на мінімізацію витрат в запасах матеріалів, слід відзначити: встановлення прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива; заміна дорогих видів матеріалів і палива більш дешевими без зниження якості продукції; систематична перевірка стану складських запасів.

Для результативного управління періодом обороту коштів у незавершеному виробництві необхідно контролювати і надавати фінансові та організаційно-технічні дії на хід виробничого процесу.

На заводі "Балтика - Хабаровськ" оптимізація періоду обороту коштів у готової продукції досягається застосуванням методу АВС контролю, який використовується для визначення ключових моментів і пріоритетів в області управлінських завдань, процесів, матеріалів, постачальників, груп продуктів, ринків збуту, категорій клієнтів.

Ефективне управління оборотністю коштів у готової продукції досягається також розвитком дилерської мережі. Така мережа дозволяє істотно знизити запаси продукції на складах підприємства, прискорити продаж продукції і, як наслідок, знизити період обороту коштів в готовій продукції.

Список використаних джерел

1. Анікін Б.А. Логістика. - М.: Проспект, ТК Велбі, 2006. - 408 с.

2. Роззяви А.М. Логістика матеріальних запасів і фінансових активів. - СПб.: Питер, 2005. - 352 с.

3. Канке А.А., Кошова І.П. Логістика. - М.: ИНФРА-М, ФОРУМ, 2005. - 352 с.

4. Козловський В.А., Саврук Н.Т., Козловська Е.А. Логістичний менеджмент. - СПб.: Лань, 2002. - 272 с.

5. Радіонов А.Р., Радіонов Р.А. Логістика: Нормування збутових запасів і оборотних коштів підприємства. - М.: Проспект, ТК Велбі, 2006. - 416 с.

6. Радіонов А.Р., Радіонов Р.А. Менеджмент: нормування і управління виробничими запасами і оборотними коштами підприємства. - М.: Економіка, 2005. - 614 с.

7. Шрайбфедер Д. Ефективне управління запасами. - М.: Альп.Бізнес Букс, 2005. - 304 с.