Управління витратами на виробництво

виправити

Міністерство освіти Російської Федерації
ННОУ Південно-уральський інститут «управління і економіки»
Курсова робота
З дисципліни: «Лабораторний практикум з бухгалтерського обліку»
На тему: «Управління витратами на виробництво»
Виконав студент:
Бакулін М.А.
Група: БЗС-502
Дата відправлення _________
Перевірив викладач: Струну Є.Л.
Дата перевірки ___________________
м. Челябінськ, 2007

Зміст
Теоретична частина
1. Теоретичні основи управління витратами на виробництво і реалізацію продукції
1.1 Поняття і склад витрат виробництва та обігу
1.2. Класифікація витрат на виробництво
1.3. Зарубіжний досвід визначення витрат виробництва
1.4. Управління витратами на виробництво і реалізацію продукції
2. Вдосконалення практики управління витратами на виробництво і реалізацію продукції
2.1. Значення і зміст методики управління витратами на основі маржинального аналізу
2.2. Угруповання витрат у системі маржинального аналізу
Список літератури
Практична частина

Теоретична частина
1. Теоретичні основи управління витратами на виробництво і реалізацію продукції
1.1. Поняття і склад витрат виробництва
Діяльність фірми пов'язана з певними витратами (витратами). Витрати відбивають, скільки і яких ресурсів було використано фірмою. Загальна величина витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукцією (робіт, послуг), називається собівартістю.
Собівартість продукції (робіт, послуг) є найважливішим якісним показником, що відбиває результати господарської діяльності підприємства, а також інструментом оцінки техніко-економічного рівня виробництва і праці, якості управління. Вона виступає як вихідна база для формування цін, а також безпосередньо впливає на прибуток, рівень рентабельності і формування загальнодержавного грошового фонду - бюджету.
У «Положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)» вказується: «Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції (робіт, послуг ) природних ресурсів, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію ». Наведене визначення собівартості відноситься до виробничих витрат й у прийнятій класифікації становить виробничу собівартість, а з урахуванням витрат по реалізації продукції - повну собівартість промислової продукції.
У собівартість продукції включають:
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією і організацією виробництва;
- Витрати на оплату праці;
- Витрати, пов'язані з використанням природної сировини;
- Витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технології та організації виробництва, а також з поліпшенням якості продукції;
- Витрати, пов'язані з винахідництвом, технічним удосконаленням і раціоналізаторськими пропозиціями;
- Витрати з обслуговування виробничого процесу (поточний, середній і капітальний ремонт);
- Витрати із забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки;
- Витрати, пов'язані з набором робочої сили;
- Поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;
- Витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів;
- Витрати з транспортування працівників до місця роботи і назад;
- Виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсації тощо);
- Відрахування на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення, в державний фонд зайнятості від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції;
- Відрахування по страхуванню майна підприємства;
- Витрати на оплату відсотків по короткострокових позичках банків, оплата послуг банків;
- Витрати з гарантійного обслуговування;
- Витрати, пов'язані зі збутом продукції (упакування, зберігання, транспортування);
- Витрати на відтворення основних виробничих фондів (амортизація на повне відновлення);
- Знос (амортизація) по нематеріальних активах;
- Втрати від браку;
- Втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин.
Величина цих витрат залежить від цін на ресурси, необхідні для виробництва товарів, а також від технології їх використання. Ціна, за якою отримуються виробничі ресурси, не залежить від діяльності підприємства. Вона визначається складним попитом та пропозицією на ресурси. Отже, для підприємства надзвичайно важливий технологічний аспект формування витрат виробництва, що визначає, з одного боку, кількість приваблюваних виробничих ресурсів, а з іншого боку - якість їхнього використання. Причому підприємство повинне використовувати такі методи виробництва, які були б ефективними як з технологічної, так і з економічної точок зору і забезпечували б наіменьшіеіздержкі виробництва.
Залежно від місця виникнення витрат у господарській діяльності підприємства розрізняють цехову, виробничу і повну собівартість.
Під цехової собівартістю розуміються витрати цеху на виготовленні продукції. Собівартість продукції може визначатися для ділянки, зміни, бригади.
Виробнича собівартість - це сума виробничих витрат цеху і загальнозаводських витрат, які включають витрати по управлінню підприємством (заробітна плата персоналу заводоуправління, амортизація і поточний ремонт будівель загальнозаводського призначення і т.д.). Враховуються також і непродуктивні витрати (втрати від шлюбу, нестача і псування матеріальних цінностей та ін.)
Повна собівартість промислової продукції складається з витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто це сума виробничої собівартості і позавиробничих витрат (вартість тари, придбаної на стороні, відрахування збутовим організаціям відповідно до встановлених норм і договорами й ін.)
У залежності від мети (планування, облік, аналіз, управління і т.д.) можуть використовуватися наступні різновиди собівартості: собівартість валової, товарної або реалізованої продукції, собівартість порівнянної продукції, собівартість одиниці продукції і т.д..
Розрізняють також планову, розрахункову і звітну (фактичну) собівартість.
Планова собівартість відбиває максимально припустиму величину витрат і включає тільки ті витрати, які при даному рівні техніки та організації виробництва є для підприємства необхідними. Вона розраховується за прогресивними плановим нормам використання активної частини основного капіталу, трудових витрат, витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.
Розрахункова собівартість використовується при техніко-економічних розрахунках з обгрунтування проектів впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Фактична собівартість відбиває реальні витрати на виробництво і реалізацію продукції. На підприємствах з налагодженим виробництвом звітна собівартість, як правило, повинна бути нижче планової. Режим економії створюється при поліпшенні використання основного капіталу трудових і матеріальних ресурсів. Перевищення звітної собівартості від планової спостерігається при погіршенні роботи підприємства.

1.2. Класифікація витрат на виробництво
У вітчизняній практиці управління витратами для цілей планування, обліку і калькулювання існує наступна класифікація:
* По виду виробництва - основне і допоміжне;
* По виду продукції - окремий виріб, група однорідних виробів, замовлення, переділ, роботи, послуги;
* За місцем виникнення витрат - ділянка, цех, виробництво, госпрозрахункова бригада;
· За складом і економічним змістом - за елементами і статтями витрат;
· За способами включення у собівартість - прямі і непрямі;
• за ступенем участі в процесі виробництва - основні і накладні;
• за ступенем залежності від зменшення обсягу виробництва - на пропорційні (умовно-змінні) і непропорційні (умовно-постійні)
· За часом віднесення на собівартість продукції - поточні витрати, витрати майбутніх періодів і майбутні витрати;
• за ступенем однорідності витрат - на елементні і комплексні.
Для практичного використання в системі управління формуванням витрат доцільно використовувати класифікацію по елементах і статтям витрат.
Угруповання витрат по економічних елементах застосовується при складанні кошторису витрат на виробництво всієї випущеної продукції, плануванні зниження собівартості, визначення її структури, а також при нормуванні оборотних коштів. Вона відрізняється від угруповання витрат по статтях тим, що в ній усі витрати розподіляються за видами, що характеризує їхній економічний зміст, без обліку місць їхнього виникнення.
Для підприємств усіх галузей промисловості встановлена наступна обов'язкова номенклатура витрат на виробництво за економічними елементами:
* Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів). Сюди відноситься вартість придбаних зі сторони для виробництва продукції сировини і матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, палива й енергії всіх видів, що витрачаються як на технологічні цілі, так і на обслуговування виробництва (опалення будинок, транспортні витрати і т.д.). З витрат на матеріальні ресурси виключається вартість поворотних відходів, під якими розуміються залишки сировини, матеріалів, що утворилися в процесі виробництва продукції та втратили повністю або частково споживчі якості вихідного продукту й у силу цього використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням;
* Витрати на оплату праці. Сюди відноситься основна і додаткова заробітна плата промислово-виробничого персоналу підприємства, в тому числі премії робітникам та службовцям за виробничі результати, стимулюючі і компенсуючі виплати, а також витрати на оплату праці не складаються в штаті підприємства працівників, зайнятих у основної діяльності;
* Відрахування на соціальні потреби. Сюди відносяться обов'язкові відрахування за встановленими нормами органам соціального страхування, Пенсійного фонду, Державного фонду зайнятості і медичного страхування у відсотках до оплати праці працівників;
* Амортизація основних фондів. Сюди входить сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, що визначаються виходячи з їх балансової вартості і встановлених норм, включаючи і прискорену амортизацію їх активної частини;
* Інші витрати. Сюди відносяться всі інші витрати, які не ввійшли в раніше перераховані елементи витрат. Це податки, збори, відрахування в спеціальні фонди і плата по кредитах у межах установлених ставок, витрати на відрядження, оплата послуг зв'язку та інші.
Угрупування витрат за економічними елементами непридатна для обчислення собівартості одиниці продукції, так як багато витрати не можливо розподілити по видах продукції.
При калькулюванні собівартості одиниці окремих видів продукції застосовується угруповання витрат по калькуляційних статтях. Таке групування здійснюється в залежності від місця виникнення і призначення витрат за видами продукції і послуг. Вона використовується для визначення собівартості одиниці окремих видів продукції, а також для планування та обліку витрат по цехах і переробкам виробництва.
Перелік статей калькуляції, їх склад і методи розподілу по видах продукції, робіт, послуг визначаються галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структури виробництва. Як типовий угруповання застосовується наступна номенклатура, статей калькуляції:
* Сировину і матеріали (за вирахуванням вартості зворотних відходів). Сюди включаються витрати на всю сировину й основні матеріали, які входять до складу вироблюваної продукції або є необхідні компонентами при її виготовленні, включаючи витрати на придбання, заготівлю і доставку їх на склад підприємства. Вартість допоміжних матеріалів, покупних виробів і напівфабрикатів може бути виділена в окрему статтю, якщо вони займають значну питому вагу в собівартості продукції. Собівартість сировини власного видобутку визначається за цехової собівартості кар'єрів;
* Паливо на технологічні цілі. Сюди включаються витрати на всі види палива, використовуваного безпосередньо в технологічному процесі. Витрати на паливо витрачається на опалення приміщень, враховуються в статті загальновиробничих і загальногосподарських витрат;
* Енергія на технологічні цілі. Сюди включаються витрати усіх видів енергії покупної або власного вироблення, використовуваної в технологічному процесі;
* Основна заробітна плата виробничих робітників. Сюди включаються витрати на оплату праці робітників безпосередньо пов'язаних з виготовленням продукції, включаючи премії та інші виплати стимулюючого характеру;
* Додаткова заробітна плата виробничих робітників. Сюди включаються виплати передбачені законодавством про працю або колективними договорами за опрацьованим на виробництві час: оплата чергових і додаткових відпусток; оплата пільгових годин підліткам і т.д. Визначається за встановленими відсотками до основної заробітної плати;
* Відрахування на соціальне страхування виробничих робітників виробляється за встановленими відсотками від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників;
* Витрати на підготовку і освоєння виробництва. Сюди включаються витрати пов'язані з освоєнням нових виробництв, нових цехів і технологічних ліній;
* Витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Сюди включаються витрати на амортизацію і ремонт устаткування і транспортних засобів, на експлуатацію устаткування (мастильні й обтиральні матеріали, заробітна плата з відрахуванням на соціальне страхування допоміжних робітників, обслуговування обладнання), інші витрати пов'язані з утриманням та експлуатації обладнання;

* Загальновиробничі витрати. Сюди включаються витрати на утримання апарату управління та молодшого обслуговуючого персоналу цеху, амортизацію, зміст і усі види ремонту виробів, споруд та інвентарю цеху, витрати по охороні праці, а також втрати від простоїв, від нестачі матеріальних цінностей та інші невиробничі втрати цеху.
Підсумовування витрат по перерахованим вище статтях утворять цехову собівартість продукції.
· Загальногосподарські витрати. Сюди включаються витрати, пов'язані з управлінням підприємством і організацією виробництва в цілому (заробітна плата апарату управління, відрядження, амортизація, утримання та поточний ремонт будівель і т.д.), а також податки, збори, непродуктивні витрати.
Загальновиробничі і загальнозаводські витрати розподіляються між окремими видами продукції, як правило, пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників;
· Втрати від браку. Сюди відноситься вартість остаточно заробітної продукції, а також витрати на виправлення браку.
Підсумовування усіх витрат по всім перерахованим вище калькуляційних статтях утворить виробничу собівартість.
· Позавиробничі витрати включають витрати по збуту готової продукції.
Всі вище перелічені статті витрат утворюють повну собівартість продукції.

Взаємозв'язок трьох видів собівартості показана на малюнку.

Статті витрат

\ S

Сировина і матеріали; паливо і енергія на
технологічні цілі; основна заробітна
плата виробничих робітників; додат-
тельная заробітна плата виробничих
них робітників; відрахування на соціальне
страхування; витрати на підготовку і
освоєння виробництва; втрати від браку;
інші виробничі витрати.

\ S

Цехова собівартість

Виробнича (фабрично-заводська) собівартість

Повна (комерційна) собівартість

Таким чином, економічні елементи витрат і калькуляційні статті витрат істотно відрізняються за своїм змістом. У той час як в одному економічному елементі зібраний весь обсяг даного виду витрат, ці витрати в залежності від їх призначення і ролі у виробництві продукції відображаються в різних статтях калькуляції. Так, витрати на електроенергію, що обліковуються за елементу витрат «матеріальні витрати» розосереджені по наступних статтях калькуляції: «енергія на технологічні цілі», «витрати на утримання та експлуатацію устаткування», «загальновиробничі витрати», «загальногосподарські витрати». Також відноситься до елемента «заробітна плата», яка також розосереджена по декількох статтях калькуляції і т.п.
У залежності від способів включення в собівартість окремих видів продукції витрати підрозділяються на прямі і непрямі. [8.195]
Прямі витрати - це витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, основна заробітна плата виробничих робітників і т.п.), які можуть бути прямо і безпосередньо включені в їхню собівартість.
Непрямі витрати не можуть бути віднесені до випуску певного виробу, оскільки вони пов'язані з роботою цеху або підприємства в цілому. Вони розподіляються між різними виробами пропорційно тому або іншому умовному вимірнику, наприклад, заробітній платі основних виробничих робітників.
За рівнем участі в процесі виробництва витратою поділяються на основні, безпосередньо пов'язані зі здійсненням виробничого процесу, і накладні, пов'язані із забезпеченням та управлінням виробництвом.
За ступенем залежності від зміни обсягу виробництва з Атрато поділяються на пропорційні (умовно-змінні) і непропорційні (умовно-постійні).
Умовно-змінні витрати змінюються пропорційно росту обсягу виробництва (сировина, основні матеріали, витрата палива, енергії на технологічні цілі і т. д.).
Умовно-постійні витрати при зменшенні обсягу виробництва істотно не змінюються (витрати на освітлення, опалення, амортизації будинків і споруд тощо).
За часів віднесення витрат витрати поділяються на поточні та одноразові.
Поточними витратами є ті, які виробляються і включаються до собівартості продукції звітного періоду.
Одноразовими називаються витрати, що забезпечують процес виробництва протягом тривалого часу. Вони підрозділяються у свою чергу на витрати майбутніх періодів і майбутні витрати. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, вироблені в звітному періоді, але включаються до собівартості продукції поступово частинами в наступні періоди. Майбутніми називають витрати, які включаються у витрати поточного періоду, але будуть проводиться в майбутніх періодах. Робиться це з метою рівномірного включення їх до собівартості продукції. До таких витратою відносяться резерви на оплату працівникам чергових відпусток, на проведення ремонтів устаткування і д.р.
За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні і комплексні.
Комплексні витрати - це багатоелементні статті. Сюди відносяться загальновиробничі та загальногосподарські, комерційні та інші витрати.
Такий поділ необхідно перш за все при плануванні собівартості нових видів продукції, коли виявляються всі витрати по їх видам.
У ринковій економіці витрати класифікують також на явні і неявні (імпліцитні).
До явних (бухгалтерських) ставляться витрати, що приймають форму прямих платежів постачальникам факторів виробництва. Наприклад, заробітна плата робітників, службовців, менеджерів, виплати банкам і іншим постачальникам фінансових і матеріальних ресурсів і багато чого іншого.
Неявні (імпліцитні) витрати - це альтернативні витрати використаних ресурсів, що належать власникам фірми або знаходяться у власності фірм як юридичної особи. Такі витрати не передбачені контрактами, зобов'язаннями для явних платежів і не відбиваються в бухгалтерській звітності, але від цього вони стають менш реальними. Наприклад, фірма використовує приміщення приналежному її власникові і нічого за це не платить, отже імпліцитні витрати будуть рівні можливості одержання грошових платежів за здачу цього будинку кому-небудь в оренду.
В умовах ринкової економіки класифікація витрат у вітчизняному господарстві буде спрощуватися і наближатися до закордонної практики, про зміст якої розказано в наступному параграфі.

1.3. Зарубіжний досвід визначення витрат виробництва
У розвинених країнах останні 35-40 років широко використовується метод визначення витрат на виробництво продукції по обмеженій номенклатурі калькуляційних статей. У витрати включаються тільки змінні витрати: сировина і матеріали, оплата праці, змінна частина непрямих витрат. Ці витрати розглядаються як функція величини виробничої діяльності. Зовсім обгрунтовано вважається, що постійні витрати слабко пов'язані з витратами виробництва окремих видів продукції. Відповідно до цього широко прийнято підрозділ витрат виробництва підприємства на постійні, змінні, валові й граничні. У свою чергу, постійні витрати підрозділяються на дві групи: залишкові і стартові.
До залишковим відносяться частина постійних витрат, які продовжує нести підприємство, незважаючи на те, що виробництво і реалізація продукції на якийсь час повністю зупинені.
До стартовим відноситься та частина постійних витрат, які виникають з поновленням виробництва і реалізації продукції.
Між залишковим і стартовим витратами не існує чіткого розмежування. На вирішення питання про те, до якої групи постійних витрат відносити ті чи інші витрати, впливає термін, на який призупинено виробництво і реалізація продукції. Чим довший період зупинки господарської діяльності, тим менше величина залишкових витрат, тому що при цьому зростають можливості звільнитися від окремих видів витрат або скоротити їх (наприклад, договорів про оренду приміщень, контрактів про наймання на роботу окремих категорій працівників тощо)
Сума постійних і змінних витрат становить валові витрати підприємства.
Розрізняють також граничні витрати. Так як на підприємствах нерідко виникає питання про необхідність розширення або скорочення виробництва продукції. При цьому слід вирішити наскільки виправданим може бути те або інше розширення і скорочення виробництва. При рішення цих питань необхідно вміти розраховувати величину витрат приросту при розширенні господарської діяльності і відповідно витрат скорочення при її згортанні.
Що стосується угруповання витрат виробництва за економічними елементами і за статтями витрат, то на закордонних підприємствах застосовується угруповання, близька вітчизняної.
До угруповання витрат по економічних елементах включаються витрати на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, витрати на утримання персоналу (оплата праці працівників), амортизація основного капіталу (основних фондів), витрати з виплати відсотків та інші зовнішні витрати (оренда приміщень, страхові внески , транспортні витрати, послуги сторонніх організацій, реклама та інші витрати).
До складу угруповання витрат по статтях витрат входять наступні статті:
1. «Матеріали». Ці витрати складають найбільш важливу статтю витрат. До них належать витрати на придбання сировини, матеріалів основних і допоміжних, напівфабрикатів. Величина витрат на матеріали безпосередньо залежить від обсягу виробництва продукції і відноситься до змінних витрат підприємства. Вони змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції.
2. «Оплата праці». Сюди входить заробітна плата робітників і адміністративного персоналу. За кордоном так само, як і в нашій країні, застосовуються дві принципово відрізняються друг від друга форми оплати праці: погодинна і відрядна.
Обидві форми оплати праці (і відрядна і погодинна) можуть мати свої різновиди. Наприклад, за кордоном широко застосовується відрядна оплата з гарантованим мінімумом, відрядно-преміальна. Так, при відрядній оплаті з гарантованим мінімумом мінімальний розмір заробітної плати може бути встановлений відповідно до погодинної заробітної платою. Така змішана оплата праці забезпечує робітникові мінімальний розмір заробітку з одночасним використанням переваг відрядної оплати праці.
Формою оплати праці адміністративного персоналу на закордонних підприємствах служать, як і в нашій країні, посадові оклади. Крім окладів таким працівникам у порядку стимулювання виплачуються так звані Тантьєма (премії), зазвичай співвідносні з прибутком підприємства. Деякі фірми укладають угоди зі своїми працівниками в тій або іншій формі розподілу частини свого прибутку.
3. «Плата за оренду приміщень». Ця плата нерідко становить відносно велику статтю витрат. Якщо підприємство орендує приміщення, то величина витрат по цій статті буде дорівнює загальній величині орендної плати. Якщо ж приміщення належить самому підприємству, то плата за його оренду буде складатися з ряду статей: виплат по іпотечній заборгованості, податків на нерухомість, страхування, експлуатаційних витрат, а також з точці зору втрачених можливостей - відсотків від власного капіталу, вкладеного в дану нерухомість.
4. «Амортизація». На закордонних підприємствах під амортизацією розуміється частина постійних витрат, яка складається шляхом розподілу одноразових витрат на придбання основного капіталу на кілька періодів його використання. При цьому використовується кілька методів розрахунку величини амортизації: амортизація по залишковій вартості; амортизація за обсягом виробництва.
Найбільш близька вітчизняним методам обчислення амортизації є лінійна амортизація. У відповідності з цим методом щорічна величина амортизації капіталу А розраховується по формулі:
А = (ПС - ЛС) / СС,
де ПС - первісна вартість даного елемента основного капіталу (основних фондів). Сюди включаються також витрати з доставки та монтажу;
ЛС - ліквідаційна вартість (вартість реалізації даного елемента після закінчення терміну його служби);
СС - термін служби цього елемента основного капіталу (період часу, протягом якого планується використання даного елемента).
5. «Інші витрати». Сюди відносяться витрати на експлуатацію та ремонт машин та інші елементи основного капіталу, витрати на різні види енергоносіїв, витрати на доставку продукції покупцеві, телекоммутаціонние витрати, поштовий збір і деякі інші.
Слід також зазначити, що на підприємствах закордонних країн під структурою витрат нерідко розуміється процентне співвідношення змінних і постійних підприємства в рамках його валових витрат. За таким співвідношенням роблять певні висновки.
Наприклад, відносно високий рівень постійних витрат свідчить про високий рівень механізації та автоматизації виробництва, а відносно високий рівень змінних витрат - про високих витратах на оплату праці працівників.
На підприємствах зарубіжних країн здійснюється порівняльний аналіз витрат виробництва конкурентів. Такий аналіз дозволяє зіставити структуру витрат власного виробництва зі структурою витрат конкурентів, виявити їх переваги, а також зайві витрати в конкурентів і на основі цього аналізу прийняти необхідні напрямки на поліпшення структури витрат виробництва, зниження цих витрат.

1.4. Управління витратами на виробництво і реалізацію продукції
Досягнення високих результатів роботи підприємства припускає управління витратами на виробництво і реалізацію продукції. Це складний процес, який означає по своїй сутності керування всією діяльністю підприємства, тому що охоплює всі сторони відбуваються виробничих процесів.
У вітчизняній практиці під управлінням собівартістю продукції розуміється планомірний процес формування витрат на виробництво всієї продукції і собівартості окремих виробів, контроль за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції, виявлення резервів її зниження. Основними елементами системи управління собівартістю продукції є: прогнозування і планування, нормування витрат, облік і калькулювання, аналіз і контроль за собівартістю (рис. 1.2).

Регулювання

Прогнозування

Планування

Нормування

Облік витрат на виробництво

Калькулювання

Економічний аналіз

Контроль витрат

№	Операція	Сума	Дебет	Кредит
1	Надійшли від постачальників основні засоби. Згідно з рахунком-фактурою: Купівельна ціна поставлених основних засобів	40 500	08	60
	ПДВ, включений в рахунок-фактуру постачальника 18%	7 290	19	60
	Разом:	47 790
2	Надані консультаційні послуги, пов'язані з придбанням основних засобів. Складено акт і пред'явлений рахунок-фактура: за тарифом	1 060	08	60
	ПДВ, включений в рахунок-фактуру 18%	191	19	60
	Разом:	1 251
3	Списуються витрати за транспортування придбаних основних засобів, оплачені з підзвітних коштів: Вартість послуг за тарифом згідно з рахунком-фактурою	720	08	71
	ПДВ по рахунку-фактурі 18%	130	19	71
	Разом:	850
4	Оплачено рахунок-фактура за договором підряду	4 956 000	60	51
	Прийнято за актом виконані будівельно-монтажні роботи по договору-підряду Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт по зведенню будівлі цеху згідно з рахунком-фактурою	4 200 000	08	60
	ПДВ по рахунку-фактурі 18%	756 000	19	60
	Разом:	4 956 000
5	Відображено витрати за реєстрацію права власності на задні цеху	2 100	08	60
6	Внесено засновниками в якості внеску до статутного капіталу	30 000	51	75
7	Прийняті об'єкти основних засобів до бухгалтерського обліку за первісною вартістю (суму визначити)	4 244 380	01	08
8	Нараховано амортизації я основних засобів, що знаходяться в експлуатації до початку поточного місяця: обладнання та інших об'єктів, що використовуються в основному виробництві	2 300	25	02
	об'єктів, використовуваних у допоміжних виробництвах	1 200	23	02
	Об'єктів загальногосподарського призначення	2 250	26	02
	Разом:	5 750
9	Списано амортизація, нарахована за основними засобами, підлягають реалізації в звітному місяці	6 780	02 / 1	01 / 2
10	Списана первісна вартість основних засобів, що реалізуються у звітному періоді	30 700	01 / 2	01 / 1
11	Списано залишкову вартість основних засобів, реалізованих у звітному місяці, (суму визначити)	23 920	91 / 2	01 / 2
12	Відображено продажну вартість основних засобів, відвантажених покупцю, на підставі виписаного рахунку-фактури: за договірною вартістю без ПДВ	21 125	62	91 / 1
	ПДВ 18%	3 803	91 / 2	68
	Разом:	24 928
13	Відвантажено обладнання в якості внесків до статутного фонду іншої організації обладнання, яке потребує монтажу по фактичної собівартості заготовлення	7 200	58 / 4	07
14	Списуються витрати на завантаження, розвантаження та доставки обладнання, що вимагає монтажу, переданого до статутного капіталу іншої організації (послуги сторонньої організації)	780	58 / 4	76
15	На підставі рахунку-фактури транспортної організації відображена сума ПДВ з доставки, навантаження та розвантаження обладнання, переданого до статутного капіталу іншої організації	140	58 / 4	76
16	Відображено договірна вартість переданого обладнання і списана різниця в його оцінці (суму визначити)	25 360	62 / 1	91 / 1
17	Виручка (надійшла на розрахунковий рахунок) за договірною ціною (включаючи ПДВ) за реалізовані основні засоби	25 360	51	62 / 1
18	Прийняті до оплати рахунки-фактури постачальників з транспортних послуг, пов'язаними з реалізацією основних засобів: Вартість послуг по рахунках постачальників (без ПДВ)	700	91 / 2	60
	ПДВ по рахунку-фактурі постачальника 18%	126	19	60
	Разом:	826
19	Здійснені щомісячні відрахування в резерві майбутніх витрат та платежі для регулювання витрат на ремонт основних засобів: основних цехів	4 000	25	96
	допоміжних цехів	2 200	23	96
	загальногосподарських підрозділів	3 800	26	96
	Разом:	10 000
20	Пред'явлені акти у рахунку-фактури підрядників за виконані ремонтні роботи: вартість робіт без ПДВ	12 600	96	60
	ПДВ по ремонтних робіт 18%	2 268	19	60
	Разом:	14 868
21	Оприбутковано придбані нематеріальні активи в акцептовано рахунок:	5 800	04	08
	Вартість за рахунком-фактурою (без ПДВ)	5 800	08	60
	ПДВ 18%	1 044	19	60
	Разом:	6 844
22	Нараховано щомісячна амортизація по нематеріальних активах загальногосподарського призначення	8 300	26	05
23	Списана первісна вартість нематеріальних активів, що підлягають реалізації	7 965	91 / 2	04
24	Списано амортизація, нарахована за матеріальних активів, що підлягають реалізації	1 750	05	91 / 1
25	Описано: Нематеріальні активи, відвантажені (реалізовані) покупцеві за залишковою вартістю (суму визначити)	6 215	91 / 2	04
	витрати з реалізації, оплачені з підзвітних сум	620	91 / 2	71
	Вартість переданих покупцю реалізованих нематеріальних активів (включаючи ПДВ)	9 800	62	91 / 1
	ПДВ по реалізованих нематеріальних активів 18%	1495	91 / 2	68 / 2
26	Надійшли Ра розрахунковий рахунок суми за реалізовані нематеріальні активи	9800	51	62
27	Прийняті до оплати протягом місяця рахунки постачальників матеріалів: за оптовими цінами	410 420	15	60
	ПДВ по рахунку-фактурі 18%	73 876	19	60
	Разом:	484 296
28	Відображаються витрати з транспортування, вивантаження та інших операцій з заготовлению матеріалів: за рахунками-фактурі постачальників (без ПДВ)	70 360	15	60
	ПДВ за рахунками-фактурами постачальника 18%	12 665	19	60
	Разом:	83 025
29	Відображаються витрати на придбання, вивантаження та інші операції з заготовляння матеріалів: За авансовими звітами (без ПДВ)	13 662	15	71
	ПДВ за авансовими звітами 18%	2 459	19	71
	Разом:	16 121
30	Оприбутковано придбані протягом місяця матеріали за обліковими цінами	410 420	10	15
31	Списано відхилення фактичної собівартості придбаних матеріалів від їх облікової ціни (суму визначити)	84 022	16	15
32	Відпущені у виробництво матеріали за обліковою ціною, призначені для: виготовлення продукції	210 100	20	10
	на виробництво послуг допоміжних виробництв	150 400	23	10
	на обслуговування обладнання та інші загальновиробничі цілі в основному виробництві	120 300	25	10
	на загальногосподарські цілі	170 500	26	10
	на упаковку продукції	60 300	44	10
	Разом:	711 600
33	Списано відхилення фактичної собівартості матеріалів, що відносяться до витраченим: на виготовлення продукції	28 174	20	16
	на виробництво послуг допоміжних виробництв	20 169	23	16
	на обслуговування обладнання та інші загальновиробничі цілі в основному виробництві	16 132	25	16
	на загальногосподарські цілі	22 864	26	16
	на упаковку продукції	8 086	44	16
	Разом: (для розрахунку сум відхилень складіть табл., Наведену в додаток 1)	95425
34	Відвантажено покупцям матеріали за ринковими цінами	2 778	62 / 1	91 / 1
35	Списано фактична собівартість реалізованих заготовляння матеріалів: за обліковою ціною	2 315	91 / 2	10
35	Відхилення фактичної собівартості заготовлення від облікової оцінки (див. Додаток 1)	310	91 / 2	16
36	Нараховано ПДВ по реалізованих матеріалами	424	91 / 2	68
37	Надійшли на розрахунковий рахунок суми за реалізовані матеріальні активи	2 778	51	62
38	Нараховані суми, належні на оплату праці робітникам за виготовлення продукції	270 500	20	70
	працівникам за обслуговування основних цехів	80 400	25	70
	працівникам допоміжних виробництв	90 600	23	70
	управлінському персоналу організації	210 200	26	70
	премії працівникам, зайнятим виготовленням продукції	130 400	20	70
	за листками непрацездатності	30 300	69	70
	Разом:	812 400
39	Здійснені утримання із заробітної плати: Податок на доходи працівникам (фізичних осіб)	97 500	70	68 / 1
	за виконавчими документами	22 300	70	76 / 2
	у відшкодування матеріального збитку	250	70	73 / 2
	Разом:	120 050
40	Зроблено відрахування на державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення і медичне страхування на основі заробітної плати 26%: робітників, зайнятих виготовленням продукції	70 330	20	69
	працівників, які обслуговують основні цехи	20 904	25	69
	працівників допоміжних цехів	23 556	23	69
	управлінського персоналу організації	54 652	26	69
	премії працівників, зайнятих виготовленням продукції	33 904	20	69
	Разом:	203 346
41	Отримано готівку грошові кошти в касу організації з розрахункового рахунку за чеком	955 000	50	51
42	Отримано готівку грошові кошти в касу організації в якості внеску а статутний капітал від фізичних осіб	80 000	50	75 / 1
43	Повернуто до каси залишок невикористаних підзвітних сум.	520	50	71
44	Погашено заборгованість за недостачу, виявлену в ході інвентаризації, шляхом внеску грошових коштів у касу організації	150	50	73 / 2
45	Видана заробітна плата працівникам організації (за другу, половину попереднього місяця і аванс за поточний місяць)	980 000	70	50
46	Видана сума під звіт	20000	71	50
47	Підтверджено доцільність витрат, включених до складу витрат, за авансовими звітами: загальногосподарських	320	26	71
	витрат пі продажу	1 150	44	71
	Разом:	1 470
48	Депоновані невиплачені суми заробітної плати та авансу	3 370	70	76 / 4
49	Внесено на розрахунковий рахунок грошові кошти з каси	7 020	51	50
50	Отримано короткостроковий кредит банку на поповнення оборотних коштів	190 000	51	66
51	Згідно з отриманими рахунками-фактурами нараховані витрати за використання тепла, світла, газу та ін в процесі: обслуговування основного виробництва	25 700	25	60
	обслуговування допоміжного виробництва	7300	23	60
	обслуговування загальногосподарських підрозділів організації	10200	26	60
	реалізації продукції	2100	44	60
	ПДВ по придбаних послуг 18%	8 154	19	60
	Разом:	53 454
52	Оплачено рахунки організацій, що надають тепло, світло, газ, електроенергію та аналогічні послуги	53 454	60	51
53	Перераховано заборгованість: постачальникам і підрядникам (за розрахунками поточного місяця, див. операції 1,18,20,21,27,28), у тому числі ПДВ	637 649	60	51
	різним кредиторам (за розрахунками за березень, див. операцію 2), у тому числі ПДВ	1 251	60	51
	різним кредиторам (за розрахунками минулих періодів), е тому числі ПДВ,	270 830	76 / 5	51
	бюджету з податків	420 170	68	51
	органам соціального страхування і забезпечення	230 450	69	51
	на сплату короткострокового кредиту	50 000	66	51
	на сплату довгострокового кредиту	80 000	67	51
	Разом:	1 690 350
54	Надійшла на розрахунковий рахунок виручка за продукцію за оптовими цінами, включаючи ПДВ	1 210 600	51	62
55	На валютний рахунок надійшла виручка за продукцію, відвантажену зарубіжному покупцеві	400 000	52	62
5 Додати в блог або на сайт Цей текст може містити помилки. Бухгалтерія \| Лабораторна робота 387.3кб. \| скачати Схожі роботи: Управління витратами на виробництво і реалізацію продукції Управління витратами 5 Управління витратами Управління витратами 2 Управління витратами Управління витратами 4 Управління витратами 3 Управління витратами на підприємстві 2 Управління виробничими витратами

Значення коефіцієнта реагування витрат	Характер проведення витрат
К = 0 0 <К <1 К = 0 К> 1	Постійні витрати Дегрессивно витрати Пропорційні витрати Прогресивні витрати

№	Найменування рахунків	Сума
№	Найменування рахунків	Дебет	Кредит
01	Основні засоби	11 280 000
02	Амортизація основних засобів		4 823 275
04	Нематеріальні активи	765 300
05	Амортизація нематеріальних активів		191 325
07	Обладнання до установки	30 200
08	Вкладення у необоротні активи	627 520
10	Матеріали (за обліковими цінами)	613 370
15	Заготівельні і придбання матеріальних126 210 цінностей
16	Відхилення у вартості матеріальних цінностей	53 270
19	Податок на додану вартість по придбаних цінностей	65 610
20	Основне виробництво	1 320 780
43	Готова продукція	672 570
50	Каса	6 780
51	Розрахунковий рахунок	7 241 200
52	Валютний рахунок	1 270 530
57	Переклади в дорозі	75 800
58	Фінансові вкладення	580 000
59	Резерви під забезпечення вкладень у цінні папери		192 500
60	Розрахунки з постачальниками і підрядниками		429 710
62	Розрахунки з покупцями і замовниками	892 700
66	Розрахунки за короткостроковими кредитами і позиками		1 597 800
67	Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками		6 417 800
68	Розрахунки по податках і зборам		420 170
69	Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню		230 450
70	Розрахунки з персоналом з оплати праці		729 530
71	Розрахунки		4 500
73	Розрахунки з персоналом за іншими операціями	70 350
75	Розрахунки з засновниками	270 560
76	Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами: - Дебіторами - Кредиторами	109 600	270 830
80	Статутний капітал		9 770 000
81	Власний капітал	1 561 300
82	Резервний капітал		27 500
83	Додатковий капітал		978 600
84	Нерозподілений прибуток		665 100
96	Резерви майбутніх витрат		46 630
98	Доходи майбутніх періодів		75 800
99	Прибуток і збитки		765 130
	Разом	27 627 650	27 627 650