Реферат
Умови успішної адаптації студента
до навчальної діяльності у ВНЗ
План
Введення
1. Проблема адаптації студентів до умов навчальної роботи у ВНЗ
2. Умови успішної адаптації студента до навчання у ВНЗ
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Ефективність і якість навчання студентів у вищій школі оцінюється все більш комплексно і цілісно. Сьогодні в якості критеріїв якості професійно-педагогічної підготовки, поряд із знаннями і вміннями, виступають професійні якості особистості, риси характеру, здатність самостійно і творчо добувати і застосовувати знання. Це обумовлює те, що освітній процес в педагогічному вузі має бути спрямований не тільки на розвиток когнітивної сфери студентів, а й розвивати їх пізнавальну активність, самостійність, сприяти оволодінню методами самоосвіти, формування та вдосконалення особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.
Актуальність проблеми адаптації студентів до навчально-професійної діяльності зумовлена тим, що в період навчання у вузі закладаються основи професіоналізму, формується потреба і готовність до безперервного самоосвіти в умовах, що змінюються. У зв'язку з цим особливо важливо, щоб студенти, які активно включалися в процес оволодіння знаннями і способами їх освоєння з початкових етапів навчання, усвідомлювали, що результати навчально-професійної діяльності стають справжнім надбанням особистості.
1. Проблема адаптації студентів до умов навчальної роботи у ВНЗ
Проблема адаптації студентів до умов навчання у вищій школі являє собою одну з важливих завдань, досліджуваних в даний час у педагогіці і дидактиці вищої школи [1]. При цьому специфіка процесу адаптації студентів у ВНЗ визначається різницею в методах навчання як в середній так і вищій школах. Так, наприклад, першокурсникам бракує навичок і вмінь, які необхідні у вузі для успішного оволодіння програмою. Спроби компенсувати це посидючістю не завжди призводять до успіху. Проходить чимало часу, перш ніж студент пристосується до нових вимог навчання. Звідси часто виникають істотні відмінності в діяльності, і особливо в її результатах, при навчанні одного і того ж людини в школі та вузі. Крім того, слабка наступність між середньою і вищою школою, своєрідність методики та організації навчального процесу у ВНЗ, великий обсяг інформації, відсутність навичок самостійної роботи викликають велике емоційне напруження, що нерідко призводить до розчарування у виборі майбутньої професії [2].
Враховуючи вищесказане, авторами Лисенко Р.Б., Ржавським Е.А., Никифорової М.П. проводилися дослідження серед студентів різних технічних спеціальностей вузу. Нижче наводяться результати анкетування серед студентів-другокурсників спеціальності «фізика» і «екологія». Були обрані студенти 2 курсу, через те, що процес адаптації при переході з школи до ВНЗ у них вже відбувся і одночасно з цим не забуті труднощі, його супроводжують. З аналізу результатів випливає, що студенти в рівній мірі оцінили значимість гуманітарних дисциплін для адаптації у вузі (ця група обома спеціальностями була оцінена як среднезначімая). У той же час спостерігаються незначні відхилення в оцінці таких груп дисциплін як економічні дисципліни і психологія, соціологія. Разом з тим, на думку студентів спеціальності «фізика», 4 група дисциплін - психологія, соціологія - найбільш швидко допомагає студентам адаптуватися у вузі, тоді як економічні дисципліни були оцінені ними як найменш впливовий чинник. Студенти спеціальності «екологія» також виділили важливість такої групи дисциплін, як психологія, соціологія, однак, цей фактор найбільш значущим ними визнаний не був, економічні дисципліни також були оцінені ними як один з найменш значущих чинників. Найбільша відмінність спостерігалося в оцінці таких груп як загальнонаукові дисципліни та спеціальні дисципліни. Як видно з діаграм, загальнонаукові дисципліни студентами фізиками були визнані одним з найбільш значущих чинників (ця група дисциплін опинилася на другому місці), тоді як студенти екологи вважають її найменш значущим чинником для якнайшвидшої адаптації студента у вузі. Що стосується спеціальних дисциплін, то екологи вважають їх найбільш важливою групою для більш швидкої адаптації, в той час як фізики визнають ці дисципліни, навпаки, одним з найменш важливих факторів.
Дане дослідження може бути цікаво не тільки для викладачів ВНЗ, а й для вчителів школи, і може бути продовжене з метою практичного використання в процесі управління якістю освіти.
2. Умови успішної адаптації студента до навчання у ВНЗ
У наукових дослідженнях з проблеми професійної освіти (Б. А. Ашмарин, В. М. Видрін, Ю. Д. Желєзняк, Л. П. Матвєєв та ін) відзначається, що професійна педагогічна діяльність студента - це вищий рівень його навчальної діяльності. Проте вона не просто будується на фундаменті його теоретичної підготовки, особистісних якостей і умінь, а органічно «вростає» в них, створюючи цілісну, комплексну, системну, професійну підготовленість.
Викладачами кафедри теоретичних основ фізичного виховання факультету фізичної культури і спорту Красноярського державного педагогічного університету ім. В.П. Астаф'єва розроблені рекомендації, спрямовані на вдосконалення процесу професійної підготовки студентів за спеціальністю «Фізична культура».
Перший курс:
· Створення у студентів адекватного уявлення про обрану професію;
· Допомога в усвідомленні суспільної значущості професії та прищеплення любові до неї;
· Формування позитивного ставлення до своєї професії;
· Забезпечення успішної адаптації студентів до нових соціальних умов.
Другий курс:
· Знайомство з професійною діяльністю;
· Формування професійного ідеалу, умінь і навичок;
· Залучення студентів до професійного самоосвіти;
· Вміння аналізувати соціально значимі проблеми, збирати, зберігати й обробляти інформацію з використанням інформаційних автоматизованих систем.
Третій курс:
· Закріплення позитивного ставлення до обраної професії;
· Формування у студентів адекватної самооцінки своєї професійної підготовленості;
· Формування відповідального ставлення у студентів до оволодіння професією;
· Вміння планувати і проводити основні види фізкультурно-спортивних занять з дітьми дошкільного та шкільного віку, дорослими людьми з урахуванням санітарно-гігієнічних, кліматичних, регіональних та національних умов.
Четвертий курс:
· Розвиток самостійності у вирішенні професійних завдань;
· Вдосконалення професійно-педагогічних умінь;
· Актуалізація професійних мотивів на змістовній стороні діяльності;
· Підвищення вольової активності у пізнавальній і практичній діяльності;
· Конструювання навчальних занять з використанням інноваційних педагогічних технологій, методів і засобів педагогічного спостереження, аналізу та оформлення зібраних даних.
П'ятий курс:
· Формування свідомого ставлення до суспільної і особистої значущості обраної професійної діяльності;
· Роз'яснення перспектив і підготовка студентів до продовження професійної самоосвіти в майбутній роботі;
· Підвищення вольової активності в оволодінні професією;
· Виховання рефлексивного ставлення до альтернативних поглядів і підходів до вивчення проблем фізкультурно-спортивної діяльності.
Проблема адаптації студентів до навчально-професійної діяльності поки що не стала предметом спеціального дослідження, хоча практика і показує, що значна кількість студентів приходить до ВНЗ після значної перерви після закінчення школи (більше 2-х років - 50,4% студентів ОЗО), що обумовлює труднощі в організації та оволодінні новими методами навчально-професійної діяльності. Це призводить до незадоволення результатами навчально-професійної діяльності, сумнівів у правильності вибору професії. У зв'язку з цим назріла необхідність у вирішенні виявляються в процесі професійної підготовки студентів суперечностей:
- Соціально-педагогічного характеру: з одного боку, між збільшеною потребою російського суспільства у висококваліфікованих фахівцях, які володіють навичками навчально-професійної діяльності, а з іншого боку, не повністю реалізованими потенційними можливостями навчальних закладів у її організації;
-Науково-педагогічного характеру: з одного боку, між існуванням значної кількості досліджень, присвячених проблемам навчально-професійної діяльності, а з іншого боку, недостатньою теоретичною розробленістю проблеми адаптації студентів до навчально-професійної діяльності;
-Науково-методичного характеру: з одного боку, між існуючими вимогами до якості підготовки майбутніх фахівців, а з іншого, недостатнім змістовно-методичним забезпеченням процесу адаптації студентів до навчально-професійної діяльності.
Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на процес адаптації студентів до навчально-професійної діяльності дозволив Федорової Є.Є [3, с.13] конкретизувати досліджуваний поняття, яке ми розглядаємо як процес активного включення студентів в освітнє середовище вузу (адаптивна ситуація), формування потреби у придбанні професійних знань, умінь і навичок, організації життєдіяльності на основі присвоєння норм і цінностей професійної діяльності (адаптивна потреба) і задоволеність новим статусом, спрямованість на саморозвиток особистості майбутнього професіонала (адаптованість) (рис.1).
ref SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рис.1. Адаптація студентів вузу до навчально-професійної діяльності.
Дослідження та пошук соціально-педагогічних та психологічних вимог і властивостей адаптації студентів до навчально-професійної діяльності дозволили нам зробити наступні висновки:
· Структура адаптації студентів до навчально-професійної діяльності включає три пов'язаних чинника: адаптивна потреба, адаптивна ситуація і адаптованість;
· Динаміка адаптації студентів до навчально-професійної діяльності послідовна, тому що розвиток йде по наростаючій від інтуїтивного рівня до творчого;
· Адаптація студентів до навчально-професійної діяльності забезпечує адекватну взаємодію об'єкта з соціальним середовищем; формування нових якостей особистості; професійну ідентифікацію і т.д.; передбачає формування нового соціального статусу, освоєння нових соціальних ролей, придбання нових цінностей, осмислення значущості традицій професійної діяльності.
· Адаптація студентів до навчально-професійної діяльності - початковий етап реального процесу соціального, професійного, психофізіологічного вростання майбутнього фахівця в трудову діяльність, де він отримує можливість самореалізації.
Процес адаптації студентів вузу до навчально-професійної діяльності, таким чином, виступає як діалектична єдність протилежних сторін: пристосування індивіда до середовища та активного зміни даного середовища. Причому, обидві сторони не існують одне без одного і служать в сукупності вираженням єдиного процесу освоєння людиною навколишнього його адаптируемой середовища. Отже, процес адаптації відбувається в діяльності індивіда як специфічне соціально-психологічний стан особистості [3, с.9].
З іншого боку, виділені особливості актуалізують проблеми професійної підготовки, дають зразки діяльності в різних ситуаціях, дозволяють генералізувати досвід ситуативної взаємодії, опосередковано впливати на систему міжособистісних відносин.
Висновок
Таким чином, проблема адаптації студентів до умов навчання у вищій школі являє собою одну з важливих завдань, досліджуваних в даний час у педагогіці і дидактиці вищої школи [1]. Сучасна система професійної освіти служить не тільки для передачі спеціальних знань, а й для розвитку майбутнього фахівця як представника і носія певної культури, яка характеризується сукупністю знань, умінь, а також певним світоглядом, життєвими установками і цінностями, особливостями професійної поведінки.
Наукова та практична актуальність проблеми адаптації полягає в тому, що сучасне суспільство зацікавлене зберегти і поліпшити фізичне і психічне здоров'я людини, підвищити його інтелектуальний потенціал. Тому вивчення механізмів і закономірностей адаптації людини в різноманітних виробничих і соціальних умовах на різних рівнях набуває в даний час фундаментальне значення.
Список використаних джерел
1. Андрєєва Д.А. Про поняття адаптація. Дослідження адаптації студентів до умов навчання у вузі / / Людина і суспільство: Уч. записки XIII. - Л.: ЛДУ, 1973, с. 62-69
2. Васильєва С.А., Копеіна Н.С. Психологічна ідентичність як умова успішної адаптації студентів до навчального колективу / / Сучасні проблеми прикладної соціології та соціальної психології в трудових колективах. Тези доповідей. - Л.: Вид-во Ленінгр. ун-ту, 1984. - С. 332
3. Федорова О.Є. Адаптація студентів ВНЗ до навчально-професійної діяльності. - Магнітогорськ, 2007 - 13.00.08
Умови успішної адаптації студента
до навчальної діяльності у ВНЗ
План
Введення
1. Проблема адаптації студентів до умов навчальної роботи у ВНЗ
2. Умови успішної адаптації студента до навчання у ВНЗ
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Ефективність і якість навчання студентів у вищій школі оцінюється все більш комплексно і цілісно. Сьогодні в якості критеріїв якості професійно-педагогічної підготовки, поряд із знаннями і вміннями, виступають професійні якості особистості, риси характеру, здатність самостійно і творчо добувати і застосовувати знання. Це обумовлює те, що освітній процес в педагогічному вузі має бути спрямований не тільки на розвиток когнітивної сфери студентів, а й розвивати їх пізнавальну активність, самостійність, сприяти оволодінню методами самоосвіти, формування та вдосконалення особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.
Актуальність проблеми адаптації студентів до навчально-професійної діяльності зумовлена тим, що в період навчання у вузі закладаються основи професіоналізму, формується потреба і готовність до безперервного самоосвіти в умовах, що змінюються. У зв'язку з цим особливо важливо, щоб студенти, які активно включалися в процес оволодіння знаннями і способами їх освоєння з початкових етапів навчання, усвідомлювали, що результати навчально-професійної діяльності стають справжнім надбанням особистості.
1. Проблема адаптації студентів до умов навчальної роботи у ВНЗ
Проблема адаптації студентів до умов навчання у вищій школі являє собою одну з важливих завдань, досліджуваних в даний час у педагогіці і дидактиці вищої школи [1]. При цьому специфіка процесу адаптації студентів у ВНЗ визначається різницею в методах навчання як в середній так і вищій школах. Так, наприклад, першокурсникам бракує навичок і вмінь, які необхідні у вузі для успішного оволодіння програмою. Спроби компенсувати це посидючістю не завжди призводять до успіху. Проходить чимало часу, перш ніж студент пристосується до нових вимог навчання. Звідси часто виникають істотні відмінності в діяльності, і особливо в її результатах, при навчанні одного і того ж людини в школі та вузі. Крім того, слабка наступність між середньою і вищою школою, своєрідність методики та організації навчального процесу у ВНЗ, великий обсяг інформації, відсутність навичок самостійної роботи викликають велике емоційне напруження, що нерідко призводить до розчарування у виборі майбутньої професії [2].
Враховуючи вищесказане, авторами Лисенко Р.Б., Ржавським Е.А., Никифорової М.П. проводилися дослідження серед студентів різних технічних спеціальностей вузу. Нижче наводяться результати анкетування серед студентів-другокурсників спеціальності «фізика» і «екологія». Були обрані студенти 2 курсу, через те, що процес адаптації при переході з школи до ВНЗ у них вже відбувся і одночасно з цим не забуті труднощі, його супроводжують. З аналізу результатів випливає, що студенти в рівній мірі оцінили значимість гуманітарних дисциплін для адаптації у вузі (ця група обома спеціальностями була оцінена як среднезначімая). У той же час спостерігаються незначні відхилення в оцінці таких груп дисциплін як економічні дисципліни і психологія, соціологія. Разом з тим, на думку студентів спеціальності «фізика», 4 група дисциплін - психологія, соціологія - найбільш швидко допомагає студентам адаптуватися у вузі, тоді як економічні дисципліни були оцінені ними як найменш впливовий чинник. Студенти спеціальності «екологія» також виділили важливість такої групи дисциплін, як психологія, соціологія, однак, цей фактор найбільш значущим ними визнаний не був, економічні дисципліни також були оцінені ними як один з найменш значущих чинників. Найбільша відмінність спостерігалося в оцінці таких груп як загальнонаукові дисципліни та спеціальні дисципліни. Як видно з діаграм, загальнонаукові дисципліни студентами фізиками були визнані одним з найбільш значущих чинників (ця група дисциплін опинилася на другому місці), тоді як студенти екологи вважають її найменш значущим чинником для якнайшвидшої адаптації студента у вузі. Що стосується спеціальних дисциплін, то екологи вважають їх найбільш важливою групою для більш швидкої адаптації, в той час як фізики визнають ці дисципліни, навпаки, одним з найменш важливих факторів.
Дане дослідження може бути цікаво не тільки для викладачів ВНЗ, а й для вчителів школи, і може бути продовжене з метою практичного використання в процесі управління якістю освіти.
2. Умови успішної адаптації студента до навчання у ВНЗ
У наукових дослідженнях з проблеми професійної освіти (Б. А. Ашмарин, В. М. Видрін, Ю. Д. Желєзняк, Л. П. Матвєєв та ін) відзначається, що професійна педагогічна діяльність студента - це вищий рівень його навчальної діяльності. Проте вона не просто будується на фундаменті його теоретичної підготовки, особистісних якостей і умінь, а органічно «вростає» в них, створюючи цілісну, комплексну, системну, професійну підготовленість.
Викладачами кафедри теоретичних основ фізичного виховання факультету фізичної культури і спорту Красноярського державного педагогічного університету ім. В.П. Астаф'єва розроблені рекомендації, спрямовані на вдосконалення процесу професійної підготовки студентів за спеціальністю «Фізична культура».
Перший курс:
· Створення у студентів адекватного уявлення про обрану професію;
· Допомога в усвідомленні суспільної значущості професії та прищеплення любові до неї;
· Формування позитивного ставлення до своєї професії;
· Забезпечення успішної адаптації студентів до нових соціальних умов.
Другий курс:
· Знайомство з професійною діяльністю;
· Формування професійного ідеалу, умінь і навичок;
· Залучення студентів до професійного самоосвіти;
· Вміння аналізувати соціально значимі проблеми, збирати, зберігати й обробляти інформацію з використанням інформаційних автоматизованих систем.
Третій курс:
· Закріплення позитивного ставлення до обраної професії;
· Формування у студентів адекватної самооцінки своєї професійної підготовленості;
· Формування відповідального ставлення у студентів до оволодіння професією;
· Вміння планувати і проводити основні види фізкультурно-спортивних занять з дітьми дошкільного та шкільного віку, дорослими людьми з урахуванням санітарно-гігієнічних, кліматичних, регіональних та національних умов.
Четвертий курс:
· Розвиток самостійності у вирішенні професійних завдань;
· Вдосконалення професійно-педагогічних умінь;
· Актуалізація професійних мотивів на змістовній стороні діяльності;
· Підвищення вольової активності у пізнавальній і практичній діяльності;
· Конструювання навчальних занять з використанням інноваційних педагогічних технологій, методів і засобів педагогічного спостереження, аналізу та оформлення зібраних даних.
П'ятий курс:
· Формування свідомого ставлення до суспільної і особистої значущості обраної професійної діяльності;
· Роз'яснення перспектив і підготовка студентів до продовження професійної самоосвіти в майбутній роботі;
· Підвищення вольової активності в оволодінні професією;
· Виховання рефлексивного ставлення до альтернативних поглядів і підходів до вивчення проблем фізкультурно-спортивної діяльності.
Проблема адаптації студентів до навчально-професійної діяльності поки що не стала предметом спеціального дослідження, хоча практика і показує, що значна кількість студентів приходить до ВНЗ після значної перерви після закінчення школи (більше 2-х років - 50,4% студентів ОЗО), що обумовлює труднощі в організації та оволодінні новими методами навчально-професійної діяльності. Це призводить до незадоволення результатами навчально-професійної діяльності, сумнівів у правильності вибору професії. У зв'язку з цим назріла необхідність у вирішенні виявляються в процесі професійної підготовки студентів суперечностей:
- Соціально-педагогічного характеру: з одного боку, між збільшеною потребою російського суспільства у висококваліфікованих фахівцях, які володіють навичками навчально-професійної діяльності, а з іншого боку, не повністю реалізованими потенційними можливостями навчальних закладів у її організації;
-Науково-педагогічного характеру: з одного боку, між існуванням значної кількості досліджень, присвячених проблемам навчально-професійної діяльності, а з іншого боку, недостатньою теоретичною розробленістю проблеми адаптації студентів до навчально-професійної діяльності;
-Науково-методичного характеру: з одного боку, між існуючими вимогами до якості підготовки майбутніх фахівців, а з іншого, недостатнім змістовно-методичним забезпеченням процесу адаптації студентів до навчально-професійної діяльності.
Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на процес адаптації студентів до навчально-професійної діяльності дозволив Федорової Є.Є [3, с.13] конкретизувати досліджуваний поняття, яке ми розглядаємо як процес активного включення студентів в освітнє середовище вузу (адаптивна ситуація), формування потреби у придбанні професійних знань, умінь і навичок, організації життєдіяльності на основі присвоєння норм і цінностей професійної діяльності (адаптивна потреба) і задоволеність новим статусом, спрямованість на саморозвиток особистості майбутнього професіонала (адаптованість) (рис.1).
Уміння та навички навчально-професійних діяльності |
Професійна спрямованість |
Потреба в самоосвіті |
Пізнавальний інтерес |
Професійна компетентність |
Адаптація студентів до навчально-професійної діяльності |
Професійна самосвідомість |
| |||
|
Рис.1. Адаптація студентів вузу до навчально-професійної діяльності.
Дослідження та пошук соціально-педагогічних та психологічних вимог і властивостей адаптації студентів до навчально-професійної діяльності дозволили нам зробити наступні висновки:
· Структура адаптації студентів до навчально-професійної діяльності включає три пов'язаних чинника: адаптивна потреба, адаптивна ситуація і адаптованість;
· Динаміка адаптації студентів до навчально-професійної діяльності послідовна, тому що розвиток йде по наростаючій від інтуїтивного рівня до творчого;
· Адаптація студентів до навчально-професійної діяльності забезпечує адекватну взаємодію об'єкта з соціальним середовищем; формування нових якостей особистості; професійну ідентифікацію і т.д.; передбачає формування нового соціального статусу, освоєння нових соціальних ролей, придбання нових цінностей, осмислення значущості традицій професійної діяльності.
· Адаптація студентів до навчально-професійної діяльності - початковий етап реального процесу соціального, професійного, психофізіологічного вростання майбутнього фахівця в трудову діяльність, де він отримує можливість самореалізації.
Процес адаптації студентів вузу до навчально-професійної діяльності, таким чином, виступає як діалектична єдність протилежних сторін: пристосування індивіда до середовища та активного зміни даного середовища. Причому, обидві сторони не існують одне без одного і служать в сукупності вираженням єдиного процесу освоєння людиною навколишнього його адаптируемой середовища. Отже, процес адаптації відбувається в діяльності індивіда як специфічне соціально-психологічний стан особистості [3, с.9].
З іншого боку, виділені особливості актуалізують проблеми професійної підготовки, дають зразки діяльності в різних ситуаціях, дозволяють генералізувати досвід ситуативної взаємодії, опосередковано впливати на систему міжособистісних відносин.
Висновок
Таким чином, проблема адаптації студентів до умов навчання у вищій школі являє собою одну з важливих завдань, досліджуваних в даний час у педагогіці і дидактиці вищої школи [1]. Сучасна система професійної освіти служить не тільки для передачі спеціальних знань, а й для розвитку майбутнього фахівця як представника і носія певної культури, яка характеризується сукупністю знань, умінь, а також певним світоглядом, життєвими установками і цінностями, особливостями професійної поведінки.
Наукова та практична актуальність проблеми адаптації полягає в тому, що сучасне суспільство зацікавлене зберегти і поліпшити фізичне і психічне здоров'я людини, підвищити його інтелектуальний потенціал. Тому вивчення механізмів і закономірностей адаптації людини в різноманітних виробничих і соціальних умовах на різних рівнях набуває в даний час фундаментальне значення.
Список використаних джерел
1. Андрєєва Д.А. Про поняття адаптація. Дослідження адаптації студентів до умов навчання у вузі / / Людина і суспільство: Уч. записки XIII. - Л.: ЛДУ, 1973, с. 62-69
2. Васильєва С.А., Копеіна Н.С. Психологічна ідентичність як умова успішної адаптації студентів до навчального колективу / / Сучасні проблеми прикладної соціології та соціальної психології в трудових колективах. Тези доповідей. - Л.: Вид-во Ленінгр. ун-ту, 1984. - С. 332
3. Федорова О.Є. Адаптація студентів ВНЗ до навчально-професійної діяльності. - Магнітогорськ, 2007 - 13.00.08