Удосконалення товарної політики підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Федеральне агентство з освіти

ГОУ СПО «Кіровський авіаційний технікум»

Пояснювальна записка

080802.КПСД002.015ПЗ

УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Студентка групи В-45

А. Н. Мокерова

Керівник проекту

Л. С. Целіщева

Зміст

Введення

1. Товарна політика підприємства

    1. Формування товарної політики

    2. Життєвий цикл виробу. Конкурентоспроможність підприємства та продукції

    3. Формування асортименту

2. Аналітична частина

2.1 Аналіз внутрішнього середовища підприємства

2.2 Аналіз товарної політики підприємства

2.3 Рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення товарної політики ІП Прослав А. І

Висновок

Список літератури

Введення

Ринковий успіх є головним критерієм оцінки діяльності підприємств, а їх ринкові можливості зумовлюються правильно розробленою і послідовно здійснюваною товарною політикою.

Підприємницька діяльність є ефективною, коли вироблений фірмою товар або надається нею послуга знаходить попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток.

Для того щоб вироблений товар чи послуга надається були завжди конкурентноздатними і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і маркетингових рішень.

Товарна політика є ядром маркетингових рішень, навколо якого формуються інші рішення, пов'язані з умовами придбання товару і методами його просування від виробника до кінцевого споживача.

Товарну політику неможливо відокремити від реальних умов діяльності підприємства. Як показує практика, що знаходяться приблизно в однаково важких умовах сформованої економічної обстановки в Росії оптові торговельні підприємства по різному вирішують свої проблеми: одні виявляють повне невміння і безпорадність, а інші, дотримуючись принципів і методів маркетингу, знаходять перспективні шляхи.

Товар займає основне місце в комплексі маркетингу. Саме він повинен задовольняти реальні потреби і потреби людини, а маркетинг покликаний допомогти кожному виробнику виявити і забезпечити їх задоволення краще, ніж це роблять конкуренти.

Маркетинг використовується не тільки виробничими підприємствами, але також торговими організаціями, організаціями сфери послуг, окремими особами. Тому маркетинг не є якоюсь універсальною, уніфікованої концепцією, навпаки, напрями і методи її реалізації вимагають адаптації до типу організації, умовам і можливостям її застосування.

Актуальність товарної політики обумовлюється тим, що в умовах ринкової економіки грамотно складена товарна політика прямо впливає на ефективність роботи підприємства.

Об'єктом написання курсового проекту є ІП Прослав А. І.

Метою написання курсового проекту є вивчення теоретичних основ товарної політики та застосування отриманих знань при дослідженні товарної політики ІП Прослав А. І.

Основні завдання курсового проекту:

  • вивчити поняття товарна політика та її складові;

  • вивчити товарну політику ІП Прослав;

  • дати рекомендації по вдосконаленню товарної політики ІП Прослав.

Предметом дослідження є товарна політика організації.

1. Товарна політика підприємства

Товарна політика являє собою сукупність цілей, завдань та основних напрямів, визначених вищим керівництвом організації у відношення найбільш значущих характеристик товару і спрямованих на стимулювання збуту, для досягнення цілей організації.

Товарна політика визначається на стадії розробки стратегії організації, а маркетингові заходи щодо її реалізації є частиною стратегії маркетингу, його тактикою.

Складові елементи товарної політики:

  1. Асортиментна політика - цілі, завдання та основні напрями формування асортименту, визначаються керівництвом організації. Асортимент характеризується широтою, повнотою стійкістю, структурою, гармонійністю і раціональністю;

  2. Політика в області якості - основні напрямки і цілі організації в області якості, офіційно сформульовані вищим її керівництвом. Загальною метою в області якості є досягнення і підтримку заданого рівня встановлених вимог для забезпечення конкурентоспроможності товарів. Також політика в сфері якості повинна вирішувати внутрішні та зовнішні цілі;

  3. Цінова політика - цілі, завдання та основні напрями в галузі ціноутворення, спеціально сформульовані вищим керівництвом організації. Мета цінової політики - забезпечення запланованого прибутку, а також конкурентоспроможності товарів за допомогою цін на реалізовані товари;

  4. Збутова політика - цілі, завдання основні напрямки в області збуту, офіційно сформульовані вищим керівництвом організації. Цей вид товарної політики особливо важливий для виробників продукції та виконавців послуг. Мета збуту - регулювання обсягу продажів для забезпечення запланованого прибутку організації та задоволення потреб цільових споживачів;

  5. Інформаційна політика - цілі, завдання та основні напрями комунікативних заходів, офіційно сформульованих вищим керівництвом організації. Мета інформаційної політики - формування та підтримку споживчих переваг товарів і послуг, що реалізуються організацією, а також її іміджу та конкурентоспроможності.

    1. Формування товарної політики

Товарна політика передбачає певні цілеспрямовані дії товаровиробника або наявність у нього заздалегідь обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити спадкоємність рішень та заходів щодо формування асортименту і його управління; підтримання конкурентоспроможності товарів на необхідному рівні; знаходженню для товарів оптимальних товарних сегментів; розробці і здійсненню стратегії упаковки, маркування, обслуговування товарів. Добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення товарного асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду покажчиком загальної спрямованості дій, здатних скоригувати поточні ситуації.

Механізм стимулювання повинен орієнтуватися на конкретного потенційного споживача, для якого виробник випускає товари.

Розробка і здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов:

а) чіткого уявлення про цілі виробництва;

б) збуту і експорту на перспективу;

в) наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства;

г) хорошого знання ринку і характеру його вимог;

д) повного уявлення про свої можливості і ресурси в даний час і в перспективі.

В умовах необхідності залучення все більших ресурсів для вирішення виробничо-збутових і інших задач, а також невизначеності кінцевих комерційних результатів потрібна ретельна опрацювання всього комплексу питань, що входять в товарну політику.

У стратегічному плані товарна політика підприємства повинна виходити з того, що кожен товар має певний період ринкової стійкості, характеризується обсягами його продажів в часі. Перехід від однієї стадії життєвого циклу до іншої відбувається плавно, тому служба маркетингу повинна уважно стежити за змінами в обсягах продажів товару, щоб своєчасно вловити кордону стадій і відповідно дати рекомендації керівництву підприємства для внесення змін до товарної політику перерозподілу маркетингових ресурсів і зусиль.

Важливим елементом товарної політики є своєчасне внесення в товар змін, які підвищують його споживчу цінність і розширюють коло його можливих покупців (модернізація чи модифікація товару).

Інший стратегічний підхід до проведення товарної політики, спрямованої на збереження або навіть збільшення частки ринку, полягає у створенні і введенні на ринок нових товарів. Така політика розрахована на певний сегмент ринку, що сформувався коло покупців, які здобули довіру до торгової марки фірми і до фірми в цілому.

Оскільки кінцевий успіх відтепер є головним критерієм оцінки діяльності підприємств, а їх ринкові можливості зумовлюються правильно розробленою і послідовно здійснюваною товарною політикою, то саме на основі вивчення ринку і перспектив його розвитку підприємство одержує вихідну інформацію для вирішення питань, пов'язаних з формуванням, плануванням асортименту і його вдосконаленням.

Розробка товарної політики передбачає:

  • комплексний аналіз можливостей діючих ринків з позиції забезпечення успішної реалізації планованої номенклатури продукції, тобто оцінка ринків збуту;

  • оцінку рівня конкурентоспроможності власного товару й аналогічного товару, виробленого конкурентами;

  • вибір найбільш сприятливих ринків і встановлення для кожного з них відповідної номенклатури продукції, обсягу реалізації і ціни;

  • аналіз виручки та розробка плану перспективної номенклатури продукції з урахуванням її конкурентоспроможності;

  • вивчення можливості нецінової конкуренції.

Аналіз діючих ринків. Для оцінки ринків збуту необхідно визначити місце товару на різних ринках, виходячи з платоспроможності попиту на відповідний товар, а також структуру покупців по платоспроможному попиту для кожного з аналізованих ринків та перелік конкурентів.

Аналіз ринків збуту дозволяє:

  • встановити ємність ринку та окремих його сегментів;

  • оцінити кон'юнктурні і прогнозні можливості реалізації продукції;

  • визначити поведінку покупців і їх платоспроможність;

  • виявити методи виробничої та маркетингової діяльності конкурентів;

  • оцінити вплив нового товару на покупців і суперників;

  • встановити потенційну номенклатуру продукції, що випускається.

Великий вплив на вибір товарної політики надає оцінка можливості реалізації товару не тільки на місцевому ринку, але і по регіонах. Для кожного ринку і його сегментів визначається ємність - планова і фактична частка забезпечення підприємством відповідних ринків товарами.

Узагальнення практики конкуренції дозволяє виділити п'ять базових стратегій, на основі яких реалізуються конкурентні відносини між підприємствами:

  • стратегія зниження собівартості продукції полягає в орієнтації на масовий випуск стандартної продукції, що зазвичай більш ефективно і вимагає менших питомих витрат, ніж виготовлення невеликих партій різнорідної продукції. У цьому випадку економія змінних витрат досягається за рахунок високої спеціалізації виробництва;

  • стратегія диференціації продукції. Основна ідея диференціації полягає в зосередженні зусиль на виробництві користується обмеженим попитом продукції, що дозволяє ухилитися від цінової конкуренції з більш потужними підприємствами і в той же час дає можливість конкурувати з ними за специфічні групи споживачів;

  • стратегія сегментування ринку. Основна ідея полягає в тому, що підприємство може обслуговувати свій вузький цільовий ринок більш ефективно, ніж конкуренти, які розосереджують свої ресурси на всьому ринку;

  • стратегія впровадження нововведень. У цьому випадку підприємства зосереджують зусилля на пошуку принципово нових, ефективних технологій, проектуванні необхідних, але невідомих досі видів продукції, методів організації виробництва, прийомів стимулювання збуту і т. п.;

  • стратегія негайного реагування на потреби ринку. Основний принцип поведінки - вибір та реалізація проектів, найбільш рентабельних у поточних ринкових умовах. Підприємства, націлені на швидке реагування, готові до негайної переорієнтації виробництва, зміни його масштабів з метою отримання максимального прибутку в короткий проміжок часу, незважаючи на високі питомі витрати, зумовлені відсутністю будь-якої спеціалізації свого виробництва.

1.2 Життєвий цикл виробу. Конкурентоспроможність підприємства та продукції

Життєвий цикл товару - період, протягом якого товар купується на ринку. Ця концепція використовується для створення і збуту продукції, розробки стратегії маркетингу з моменту надходження товару на ринок до його зняття з ринку. Життєвий цикл товару може бути представлений у вигляді певної послідовності стадій існування його на ринку з певними тимчасовими рамками. Динаміка життя вироби показує обсяг можливих (фактичних) продажів в кожне певний час існування попиту на нього. При всьому різноманітті можна виділити наступні основні етапи життєвого циклу товару:

  1. етап впровадження - фаза появи нового виробу на ринку (спочатку у вигляді пробних продажів). Мета маркетингу - створити ринок нового виробу. На цій стадії товар ще є новинкою. Щоб він був визнаний і прийнятий споживачами в комерційному сенсі і довів свої переваги, потрібні значний час і великі витрати грошових коштів. При цьому обсяг реалізації малий і зростає дуже повільно. Якщо впровадження пройшло успішно, виріб вступає у фазу зростання.

  2. етап розвитку - фаза визнання покупцем вироби і швидкого збільшення попиту на нього. У цей період мета маркетингу - розширити збут і сукупність модифікації вироби. Зростають число і обсяг повторних і багаторазових покупок, репутація і популярність вироби підвищуються в результаті обміну думками між покупцями. Часто конкуруючі підприємства звертають увагу на цей потенційний ринок. Починають пропонувати аналогічні або подібні вироби і, проводячи власні рекламні заходи, тим самим прискорюють збільшення ємності ринку.

  3. етап зрілості (стабілізації) - фаза поступового задоволення попиту на даний виріб. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах - зберегти переважне положення вироби на ринку якомога довше. Знижуються темпи зростання попиту та стабілізуються обсяги продажів. У цій фазі стає необхідним збільшення витрат на маркетинг - рекламу, підвищення якості виробу, поліпшення сервісу; можливе зниження цін для підтримки обсягів продажів. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена в цій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. В кінці цієї фази повинні прийматися тактичні та стратегічні рішення по товару - його подальша модифікація або перехід на нову модель.

  4. етап насичення відбувається в той період, коли, незважаючи на зниження цін і використання інших заходів впливу на покупців, ріст продажів припиняється. Торгівля може залишатися прибутковою через зниження витрат виробництва внаслідок більш повного використання можливостей технології, підвищення продуктивності праці, зменшення браку. Маркетингова стратегія на цьому етапі полягає в проведенні заходів щодо стимулювання збуту, поліпшення якості та сервісу, зниження цін.

  5. етап занепаду - фаза різкого зниження обсягів продажів, а згодом і прибутку. Для проведення змін в асортиментній політиці підприємство може посилити маркетингові заходи (реклама, упаковка, методи збуту і т.д.) або ж взагалі відмовитися від виробництва втратив популярність товару. Обсяг реалізації починає зменшуватися. Розглянуте виріб завершує свій життєвий цикл. Воно витісняється з ринку черговим поколінням нових та перспективних продуктів.

Різні етапи життєвого циклу товару вимагають використання різних стратегій маркетингу. Для того щоб максимально продовжити період зростання ринку для даного товару, фірма підприємство використовує такі підходи:

а) підвищення якості новинки, додання їй нових властивостей;

б) випуск нових моделей того ж товару;

в) проникнення в нові сегменти ринку;

г) використання нових каналів розподілу;

д) переорієнтування реклами;

е) своєчасне зниження ціни для залучення додаткових споживачів.

Фірма, що використовує ці стратегічні прийоми розширення ринку, зміцнить своє конкурентне становище. Глибоке знання особливостей поведінки споживачів і товарів в результаті розвитку життєвого циклу товарів гарантує прибуток в процесі реалізації продукції.

Підприємство рідко дозволяє товару повністю пройти всі стадії життєвого циклу. Інтенсивне використання науково-дослідних розробок дозволяє на стадії зрілості застарілого товару почати виведення на ринок його модифікованого або нового аналога.

З плином часу товарний асортимент зазвичай збільшується. Через швидких змін поточної життя не можна задовольнятися тільки існуючим асортиментом товарів. Споживач чекає нових товарів, і фірми-постачальники та виробники прагнуть задовольнити цей попит на нововведення.

1.3 Формування асортименту

Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб виробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які, відповідаючи профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимогам певних категорій споживачів. Набір товарів, пропонованих підприємством-виробником на ринку, називають асортиментом.

Товарний асортимент - це вся сукупність виробів, випущених підприємством. Вона включає різні види товарів. Вид товару ділиться на асортиментні групи відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною.

Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів або марок), які утворюють нижчу щабель класифікації.

Товарний асортимент характеризується широтою (кількістю асортиментних груп), глибиною (кількістю позицій у кожній асортиментній групі) і сопоставимостью (співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів, кінцевого використання, каналів розподілу і цін).

Формування асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і звичайними товарами, упредметненими товарами та ліцензіями і «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів чи змушений слідувати за іншими виробниками. Суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично усіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва, реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів відповідно до вимог споживачів.

Формування на основі планування асортименту продукції - безперервний процес, що триває протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про створенні і закінчуючи вилученням з асортименту.

Основними фазами планування асортименту продукції є наступні:

1) визначення поточних і потенційних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельного поводження на відповідних ринках;

2) оцінка існуючих аналогів конкурентів по тим же напрямкам;

3) критична оцінка випущених підприємством виробів на тому ж асортименті, але вже з позицій покупця;

4) вирішення питань про те, які продукти слід додати в асортимент, а які вилучити з нього через зміни в рівні конкурентоспроможності; варто диверсифікувати продукцію за рахунок інших напрямків виробництва підприємства, виходять за рамки його сформованого профілю;

5) розгляд пропозицій про створення нових продуктів, удосконалення існуючих, а також нових способів і сфер застосування товарів;

6) розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нових чи удосконалених продуктів, включаючи питання цін, собівартості і рентабельності;

8) проведення випробувань (наприклад, тестування) продуктів із урахуванням потенційних потреб з метою з'ясування їхньої прийнятності за основними показниками;

9) розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упаковки, сервісу і т.д. відповідно до результатів проведених випробувань, що підтверджують прийнятність характеристик виробу чи визначили необхідність їхньої зміни.

Оцінка і перегляд всього асортименту, планування і управління асортиментом - невід'ємна частина маркетингу.

Навіть добре продумані плани збуту і реклами не зможуть виправити помилки, допущені при плануванні асортименту.

Формування асортименту може здійснюватися різними методами в залежності від масштабів збуту, специфіки виробленої продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробником. Головне завдання служб маркетингу - прийняття принципових рішень щодо асортименту, включаючи:

а) вилучення нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;

б) визначення необхідності досліджень і розробок для створення нових і модифікації існуючих виробів;

в) затвердження планів і програм розробки нових або вдосконалення вже випущених продуктів;

г) виділення фінансових коштів на затверджені програми й плани.

Ще однією важливою умовою є те, що виробник повинен організувати систематичний контроль за поведінкою товару на ринку, за його життєвим циклом. Тільки за такої умови буде отримана повна і достовірна інформація, що дозволяє приймати вірні рішення. Для полегшення вирішення цієї проблеми слід мати методики оцінки стану товару на різних ринках, де працює підприємство.

Планування асортименту починається або з моменту виявлення потреби, або з моменту, коли в результаті вивчення ринку або на основі іншої інформації сформувалося інше уявлення про продукт. Незалежно від джерела ідеї нового продукту необхідно провести дослідження ринку, щоб з'ясувати, чи відповідає задуманий продукт створеної потреби.

Якщо мова йде про новий або вдосконаленому продукті, призначеному для доповнення існуючого асортименту або заміни вже випускається, то черговий крок полягає в тому, щоб дати попередню оцінку ідеї, яка склалася на основі висновків проведеного дослідження ринку. Якщо ідея оцінюється як перспективна, то на продукт складається специфікація виходячи з вимог споживача.

Якщо попередня калькуляція витрат виробництва показує можливість отримання прийнятної норми прибутку, то випускається невелика партія виробів для випробування за допомогою потенційних споживачів.

Одночасно служба маркетингу розробляє попередні плани і визначає бюджети збуту і реклами з тим, щоб перевірити вигідність збуту нового продукту для підприємства. Результати випробувань реально покажуть, чи потрібно вносити в продукт які-небудь зміни до того, як він буде випущений на ринок.

Який би не був рекомендований план реалізації виробу, він повинен твердо грунтуватися на реальній оцінці наявного ризику, а також ті переваги прибутку або втрат, які можуть бути пов'язані із здійсненням обраного курсу. Результати будуть залежати від того, які сильні і слабкі сторони є в підприємства в порівнянні з конкурентами, тобто від його конкурентоспроможності у всіх областях, що стосуються самого виробу, організації збуту, реклами, дослідження маркетингу, інформаційної служби, а також від її здатності діяти більш швидко, рішуче, гнучко, ніж конкуренти.

Таким чином, процес планування асортименту має вихідні умови, свої особливості і логіку прояву, без яких ця технологія не дасть необхідних результатів.

2. Аналітична частина

2.1 Аналіз внутрішнього середовища підприємства

Об'єктом написання даної курсової роботи є підприємство індивідуальний підприємець Прослав А. І., який веде свою діяльність з 1996 року і користується попитом серед покупців Кіровської області, республіки Комі, Удмуртії, міста Архангельська.

Стратегічними завданнями організації є вдосконалення процесу виробництва, підвищення якості та розширення асортименту продукції, що виробляється.

Назва організації - ІП Прослав А. І.

Юридична адреса: Кіровська область, ст. Просніца, вул. Молодіжна, 1. Телефон: (83361) 7-34-68.

Виписка проводиться за адресою: 610000, м. Кіров, вул. Щорса, 105. Телефон / Факс: (8332) 70-39-45, 70-43-32, 70-43-08.

Організаційно-правова форма даного підприємства - індивідуальний підприємець.

Директор - Прослав Андрій Іванович.

E-mail: proslav-kirov@yandex.ru, proslaw@yandex.ru

Профіль діяльності - виробництво та реалізація оптом і в роздріб копченої, солоної, в'яленої риби і пресервів.

Асортимент досить великий: філе оселедця, пресерви з морепродуктів, ікра оселедця, рибна нарізка, риба (оселедець, скумбрія, горбуша, лящ, краснопірка, терпуг) холодного копчення, риба (йорж, щука, краснопірка, вобла, лящ, навага, чехоня, окунь) в'ялена, риба (оселедець, скумбрія, горбуша, терпуг, краснопірка, окунь) гарячого копчення, риба слабосолона, риба у вакуумній упаковці, салати рибоовощние, салати з морської капусти.

Форми продажу включають опт, дрібний опт, роздріб.

Підприємство здійснює доставку своєї продукції споживачам. Продукт транспортується автомобільним і залізничним транспортом.

Сировина постачають з Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, оптових баз міста Кірова.

Власної мережі магазинів фірма не має, тому що вони поставляють продукцію у всі торгові точки міста і вважають не вигідним і високо витратним відкриття власного магазина.

2.2 Аналіз товарної політики підприємства

Організаційна структура підприємства представлена ​​на малюнку 1.

Рисунок 1 - Організаційна структура ІП Прослав

Управлінські функції виконує керівник організації - Прослав Андрій Іванович. Він знаходиться на стратегічному рівні.

Тактичний рівень управління на цьому підприємстві включає з себе логіста, заступника директора з суспільних питань, маркетингову службу, головного бухгалтера, заступника директора з виробничих питань. Виконання оперативних функцій відводиться водіям, вантажникам, різноробочим, бухгалтеру-касиру.

Маркетингова служба (до неї входять чотири співробітники організації) підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і виконує наступні функції:

  1. аналітична функція включає наступні підфункції:

    1. вивчення ринку - це комплекс заходів щодо вивчення процесів у сфері товарного обігу, спрямованих на забезпечення збалансованості попиту і пропозиції товарів і послуг;

    2. дослідження товару - це визначення відповідності техніко-економічних показників і якості товарів, що обертаються на ринках запитам і вимогам покупців, а також аналіз їх конкурентоспроможності;

    3. аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

  2. виробнича функція складається з наступних підфункцій:

    1. організація виробництва нових товарів і нових технологій;

    2. організація матеріально-технічного забезпечення виробництва;

    3. управління якістю і конкурентоспроможністю готової продукції;

  3. збутова функція - це організація системи збуту і руху товару, формування попиту і стимулювання збуту і організація сервісу:

    1. організація системи товароруху. Система товароруху забезпечує підприємству доставку продукції до місця продажу або експлуатації (установки) в точно обумовлений час і з максимально високим рівнем обслуговування;

    2. організація системи формування попиту та стимулювання збуту. Інструментом формування попиту та стимулювання збуту в системі маркетингу служить елемент комплексу маркетингу «Просування». Просування - будь-яка форма повідомлень для інформації, переконання, нагадування про товари, послуги, громадської діяльності, ідеї і т. д;

    3. проведення цілеспрямованої товарної політики - цілеспрямовані дії підприємства, завдяки яким забезпечуються ефективне з комерційної точки зору формування номенклатури та асортименту товарів і заплановані обсяги продажів;

    4. проведення цілеспрямованої цінової політики;

  4. функція управління, комунікації та контролю пов'язана зі створенням організаційних структур управління, плануванням, комунікаціями і організацією контролю:

    1. організація стратегічного і оперативного планування на підприємстві;

    2. інформаційне забезпечення управління маркетингом;

    3. комунікативна функція маркетингу (організація системи комунікацій на підприємстві);

    4. організація контролю маркетингу (зворотні зв'язки, ситуаційний аналіз).

Товар знаходиться в русі від 1 до 4 місяців, залежно від терміну придатності. На виробництві товар знаходиться близько одного місяця, потім через посередника він надходить в оптову ланку, де знаходиться від 1 до 2 місяців, потім товар надходить до роздрібного продавця або реалізуються прямо з оптової бази. У роздрібного продавця товар перебуває до того моменту, поки він не буде реалізований. Якщо товар не знаходить переваги в споживача, його відразу знімають з виробництва і на ринок вводять нові види товарів.

Одним з напрямків товарної політики ІП Прослав є виробництво продукції під торговими марками «Глобус», «Красногорський», «Добрий рада», ЗАТ «Тандер» магазин магніт місто Краснодар.

Рибна продукція це такий товар, який завжди користувався попитом серед споживачів, причому деякі види риби можуть дозволити собі споживачі з малим достатком. Тому можна сказати, що на даний момент продукція ІП Прослав знаходиться на етапі стабілізації життєвого циклу, тобто маркетингова служба організації веде свою діяльність в галузі збереження переважного положення продукту на ринку за допомогою реклами. Реклама здійснюється через засоби масової інформації (газета «Бізнес - Навігатор»), Internet (delovoy-kirov.ru; fishretail.ru; meatinfo.ru), на автомобілях, які здійснюють доставку продукції до роздрібного продавця, різні транспаранти на торгових точках.

Своєчасне оновлення асортименту продукції з урахуванням зміни кон'юнктури ринку забезпечує ділову активність підприємства і його конкурентоспроможність. При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на даний вид продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних у його розпорядженні.

Установка цін на продукцію здійснюється з урахуванням витрат на виробництво (собівартості) та прибутку, яку підприємство хоче отримати від реалізації своєї продукції, тобто ІП Прослав використовує витратний метод для формування ціни.

Основними конкурентами ІП Прослав в Кіровській області є:

  1. ІП Чагаєв С. М.:

    1. керівник: Чагаєв Сергій Миколайович;

    2. види діяльності: оптова торгівля, виробник готової продукції (м'ясо, м'ясопродукти, худобу, риба, морепродукти);

    3. види продукції: оптова торгівля рибними виробами. Виробництво і продаж рибної продукції, продукції з м'яса птиці;

    4. час роботи: пн-пт 8:00-16:00;

    5. адреса: 610014, м. Кіров, вул. Пугaчeвa, д. 31, оптова база;

  2. ЗАТ «Пінгвін»:

    1. завідувач - Засіків Ігор Миколайович;

    2. види діяльності: виробництво солоної, в'яленої, пряної, копченої, свіжомороженої рибопродукції, рибної кулінарії, а також пресервів з обробленої риби в різних заливках;

    3. оптові бази: 610035, м. Кіров, вул. Воровського, б 111-а (КЦ «Вятський»);

    4. телефон / факс 51-36-55, 63-01-58;

    5. час роботи: 8-17 (Пн-Пт), вих. (Сб-Нд), 610046, м. Кіров, вул. Московська, д. 98А, Тел. 51-55-92

  3. Кіров Риба:

    1. вид діяльності: оптова торгівля рибою: свіжомороженої, солоної, в'яленої, холодного і гарячого копчення; вагова, у вакуумній упаковці, пресерви в різних заливках з морепродуктів, ікорному-рибне масло, салати з морської капусти, рибоовощние салати;

    2. адреса: 610035, м. Кіров, Мaклінa, д. 73-a;

    3. телефон: (8332) 40-50-01, 57-01-14 - загальний;

    4. e-mail: ivan@ribnik.kirov.ru;

    5. час роботи: 8.30-17, обід 12-12.30 (Пн-Пт), 8.30-13 (Сб), вих. (Вс);

    6. торгівля по межгороду: 610035, м. Кіров, вул. Воровського, д 111-а, каб. 17

Основним конкурентом ІП Прослав є ЗАТ Пінгвін, тому що ця організація щільно зміцнила свої позиції на ринку, вона давно відкрита і виробляє досить якісну продукцію. У деяких видах продукції ІП Прослав не в силах конкурувати з ЗАТ Пінгвін навіть у встановленні ціни. Інші ж організації не є серйозними конкурентами для організації, оскільки вони або роблять менш якісну продукцію, або в них більш високі ціни.

2.3 Рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення товарної політики ІП Прослав А. І

Проведені дослідження показують, що організація ІП Прослав А. І веде маркетингову діяльність на досить високому рівні. Головна увага приділяється формуванню асортименту, стимулювання попиту на товар.

В умовах сьогоднішнього економічного кризи фірма досить раціонально використовує кошти і свої можливості з області формування і вдосконалення своєї товарної політики.

Товарна політика підприємства досить грамотно розроблена, але в умовах ринкової економіки вона вимагає постійного вдосконалення. В вдосконалення товарній політиці ІП Прослав, на мій погляд, повинен входити ряд напрямків, робота в яких дозволить підприємству бути найбільш конкурентною на ринку, збільшити товарообіг, отже, збільшити прибуток. Це наступні напрямки:

  1. Поліпшення якості виробленої продукції. Для цього необхідно:

    1. анкетування серед споживачів для визначення їх переваг;

    2. проведення дегустацій продукції із залученням технологів і менеджерів з продажів для більш точних результатів дослідження;

  2. Розширення клієнтської бази даних:

    1. здійснення пошуку нових покупців;

    2. введення нових умов співпраці: відстрочення платежів, бонусні програми, знижки та багато іншого;

    3. різні дії щодо стимулювання збуту (реклама, проведення дегустацій для споживачів і т. п.);

  3. Удосконалення технічного виробництва товарів:

    1. заміна обладнання, придбання нового;

    2. поліпшення технічної бази підприємства;

    3. збільшення обсягу виробництва;

    4. звільнення робочої сили для виконання іншої роботи;

  4. Розглянути весь асортимент виробленої продукції і на основі анкетування прибрати товари, які не задовольняють потреби цільового споживача, і виводити на ринок нові види товарів, які користуватимуться попитом;

  5. Підприємству слід звернути увагу на формування ціни, тому що витратний метод застосовується досить рідко, він ніяк не пов'язаний з поточним попитом і не враховує споживчі властивості товару. В умовах ринкової економіки і великої кількості конкурентів, було б доцільно використовувати метод ціноутворення - встановлення ціни на основі поточних цін на аналогічні товари, що підвищило б рівень конкурентоспроможності товару, а в перспективі могло б збільшити обсяг продажів.

Висновок

У процесі виконання курсового проекту були виконані всі поставлені мною мети. Я вивчила теоретичні основи товарної політики, життєвого циклу товару, конкурентоспроможності товару, формування асортименту.

У другому розділі мною було досліджено об'єкт написання курсового проекту ІП Прослав А. І., охарактеризувала його маркетингову діяльність, оцінила товарну політику підприємства і дала свої рекомендації щодо вдосконалення товарної політики.

На підприємстві ІП Прослав досить якісно розроблена товарна політика, якої вони дотримуються протягом своєї роботи, вдосконалюючи її залежно від різних чинників, наприклад, економічної ситуації в країні, зміни уподобань цільового споживача, ситуації на ринку, результатів проведення маркетингових досліджень і багатьох інших факторів .

Внесені мною рекомендації по вдосконаленню товарної політики ІП Прослав допоможуть організації добитися головної мети організації - отримання максимального прибутку.

Список літератури

1 Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер.с англ. - М.: «Ростінтер», 1996. - 704 с.

2 Баришев А.Ф. Маркетинг: Підручник / Олександр Федорович Баришев .- 2-е вид., Стер. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 208 с.

3 Ноздревой Р.Б., Крилова Г.Д., Соколова М.И. Маркетинг: навчальний посібник. - М.: ТК Вилби, Видавництво Проспект, 2005. - 232 с.

4 Хруцкий В.Е., Корнєєва І.В. Сучасний маркетинг: Настільна книга по дослідженню ринку: Учеб. посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 560 с.: Іл.

5 Басовский Л.Є. Маркетинг: Курс лекцій. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 219 с. - (Серія «Вища освіта»).

6 Маркетинг: Підручник, практикум та навчально-методичний комплекс з маркетингу (Р. Б. Ноздрева, Г. Д. Крилова, М. І. Соколова, В. Ю. Гречко. - М.: Юрист, 2000. - 568 с.

7 http://www.marketing.spb.ru - Енциклопедія маркетингу.

8 коротких А.В. Маркетингові дослідження: Учеб. посібник для вузів .- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 367 с.

9 Синяева І.М., Земляк С.В., Синяев В.В. Маркетингові комунікації: Підручник / За ред. проф. Л.П. Дашкова. - М.: Видавничо-торгова корпорація "Дашков і К °", 2005.

10 Фостер Т. Як підвищити ефективність роботи з клієнтами - М.: АСТ Астрель, 2005 - 157 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Курсова
93.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз та удосконалення товарної політики підприємства на прикладі ТОВ ОМНІ
Формування маркетингової товарної політики підприємства на прикладі ВАТ Рівне-Льон
Удосконалення політики управління прибутком підприємства ВАТ Вологодський верстатобудівний
Удосконалення товарної стратегії магазину
Розробка товарної політики
Розробка товарної політики фірми
Розробка товарної політики АТ Будматеріали
Маркетинг в системі товарної політики
Аналіз товарної інноваційної політики заводу АКВАІЗОЛ
© Усі права захищені
написати до нас