Удосконалення стратегії розвитку АКБ Приватбанк у сегменті іпотечного кредитування населення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

ДИПЛОМНА РОБОТА

Удосконалення стратегії розвитку АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування населення
Дніпропетровськ 2006

АНОТАЦІЯ
Дипломна робота на тему: «Удосконалення стратегії розвитку АКБ" Приватбанк "у сегменті іпотечного кредитування населення».
Актуальність досліджень дипломної роботи полягає в тому, що іпотечне кредитування з 01.01.2004 дає нові механізми взаємовигідного довгострокового кредитування, яке засноване на двоступеневої схемою початкового кредитування банками суб'єктів господарювання і подальшого коротко-і довгострокового оборотного рефінансування придбаних іпотечних активів через механізми реалізації нових цінних паперів ( іпотечних сертифікатів).
Предмет досліджень: комплекс банківського маркетингу сектора іпотечного кредитування в комерційному банку, формування стратегії розвитку сектора іпотечного кредитування.
Об'єкти досліджень: найбільший в Україну акціонерний комерційний банк АКБ "Приватбанк" а також банківська система України.
Мета досліджень: оцінка становлення комплексу маркетингу сектора іпотечного кредитування в комерційних банках за 2 роки після введення законів про іпотеку в Україну.
Практична цінність отриманих результатів полягає в розробці пропозицій щодо перспективного стратегічного плану маркетингу розвитку банківських продуктів АКБ "Приватбанк" в секторі іпотечного кредитування.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ, ІПОТЕКА
Дипломна робота розроблена у 2006 році, захищена - в 2006 році.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Робота представлена ​​на 90 сторінках, містить 18 таблиць, 32 рисунка, додатки на 13 сторінках. Перелік використаної літератури містить 68 найменувань.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ
1.1 Аналіз маркетингових стратегій у банківській системі
1.1.1 Сутність стратегічного маркетингу і структура його елементів
1.1.2 Особливості банківського маркетингу
1.1.3 Маркетингові стратегії на ринку банківських послуг
1.2 Інструменти маркетингового аналізу вибору перспективних сегментів ринку
1.3 Досвід іпотечного кредитування в розвинених зарубіжних країнах і стандарти іпотечного кредитування в Україні
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ АКБ "ПРИВАТБАНК"
2.1 Загальна характеристика АКБ "Приватбанк"
2.2 Аналіз макро-та мікросередовища діяльності АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
2.3 Портфельний аналіз та SWOT-аналіз діяльності АКБ «Приватбанк» на ринку іпотечного кредитування
2.4 Аналіз банківських послуг на ринку іпотечного кредитування в Україні
2.4.1 Умови кредитування фізичних осіб для придбання житла в АКБ "Приватбанк"
2.4.2 Порівняльні умови кредитування фізичних осіб для придбання житла в банку «Райффайзенбанк Україна»
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ АКБ "ПРИВАТБАНК" У сегменті іпотечного кредитування приватних осіб
3.1 Проблеми та можливості розвитку бізнесу АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування приватних осіб
3.1.1 Аналіз проблем макросередовища (PEST-аналіз)
3.1.2 Аналіз конкуренції на ринку банківських послуг в України
3.1.3 Перспективи ринку іпотечного кредитування для АКБ «Приватбанк»
3.2 Формування стратегічних цілей розвитку позицій АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
3.3 Сегментування ринків іпотечного кредитування для банківських продуктів АКБ "Приватбанк"
3.4 Вибір цільових сегментів ринку іпотечного кредитування для банківських продуктів АКБ "Приватбанк"
3.5 Вибір базової стратегії і стратегії зростання ринкової частки АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування
3.6 Оцінка ефективності вибору конкурентної стратегії АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (ЛІТЕРАТУРИ)
ДОДАТКИ

ВСТУП
Банківська політика, яка визначає дії на перспективу, виробляється у процесі стратегічного планування, яке являє собою найбільш відповідальну частину банківського управління. Складовими частинами банківської політики є:
- Кредитна політика;
- Депозитна політика;
- Інвестиційна політика;
- Процентна політика.
При формуванні банківської політики велике значення має визначення перспектив змін кількісних, якісних і соціальних показників розвитку банку, обгрунтування принципів здійснення його діяльності, виділення пріоритетів і вибір методів організації роботи.
Актуальність досліджень дипломної роботи полягає в тому, що іпотечне кредитування з 01.01.2004 дає нові механізми взаємовигідного довгострокового кредитування, яке засноване на двоступеневої схемою початкового кредитування банками суб'єктів господарювання і подальшого коротко-і довгострокового оборотного рефінансування придбаних іпотечних активів через механізми реалізації нових цінних паперів ( іпотечних сертифікатів), для існування яких необхідний розвинений ринок іпотечних цінних паперів в Україні.
Предмет досліджень: комплекс банківського маркетингу сектора іпотечного кредитування в комерційному банку, формування стратегії розвитку сектора іпотечного кредитування.
Об'єкти досліджень: найбільший в Україну акціонерний комерційний банк АКБ "Приватбанк" зі 100% національним капіталом і порівняння його роботи в секторі іпотечного кредитування з комерційним банком зі 100% іноземним капіталом «Райффайзенбанк Україна», а також іншими банками банківської системи України.
Мета досліджень: оцінка становлення комплексу маркетингу сектора іпотечного кредитування в комерційних банках за 2 роки після введення законів про іпотеку в Україні та розробка пропозицій щодо перспективного стратегічного плану маркетингу розвитку банківських продуктів АКБ "Приватбанк" в секторі іпотечного кредитування.
Завданнями дипломної роботи відповідно до завдання були наступні:
- В 1 розділі необхідно: розкрити поняття стратегічного маркетингу і характерні ознак типових маркетингових стратегій розвитку банківських послуг;
- У 2 розділі необхідно: дати загальну характеристику функціонувати
вання досліджуваного банку АКБ «Приватбанк»; ідентифікувати вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на його розвиток; визначити стратегічний простір і основні потреби ринку для формування планів розвитку банківських послуг в секторі іпотечного кредитування, а також наявність у банку можливостей для пропозиції послуг на ринку іпотечного кредитування ;
У 3 розділі необхідно: обгрунтувати вибір вектора розвитку АКБ «Приватбанк» у секторі іпотечного кредитування; розробити комплекс стратегічного маркетингу розвитку ринкової частки в концентрованому сегменті ринку іпотечного кредитування, спрогнозувати перспективи розвитку АКБ «Приватбанк» в обраному напрямку;
Метод досліджень дипломного проекту: стратегічний маркетинговий аналіз, діагностика комплексу маркетингу, програмно-математичне моделювання ефективності схем операцій банку на ринку іпотечного кредитування, побудова алгоритмів і програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).
Інформаційно-методологічна база досліджень дипломного проекту - звітні документи АКБ «Приватбанк» за 2001 -2006 роки, інформаційні матеріали Національного банку України, Всеукраїнської банківської ліги, Всеукраїнської іпотечної асоціації.

РОЗДІЛ 1. МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ
1.1 Аналіз маркетингових стратегій у банківській системі
1.1.1 Сутність стратегічного маркетингу і структура його елементів
Маркетингова політика фірми заснована на двох взаємодоповнюючих підходах - стратегічному й операційному. Стратегічний маркетинг - це систематичний і постійний аналіз потреб і вимог ключових груп споживачів, а також розробка концепцій ефективних товарів або послуг, що дозволяють компанії обслуговувати вибрані групи покупців краще, ніж конкуренти, і тим самим забезпечують виробнику стійку конкурентну перевагу.
Стратегічний маркетинг Операційний маркетинг
(Процес аналізу) (активний процес)
Аналіз потреб: визначення базового ринку Сегментація ринку: макро-і микросегментация Аналіз привабливості:
Потенціал ринку-життєвий цикл Аналіз конкурентоспроможності:
стійку конкурентну перевагу

Вибір стратегії розвитку
Вибір цільового сегмента План маркетингу (цілі, позиціонування, тактика) Комплексне маркетингове тиск
(Товар, збут, ціна, комунікації)

Бюджет маркетингу

Реалізація плану та контроль


Рис. 1.1. Дві особи маркетингу.
Операційний маркетинг - це організація збуту, продажів і політики комунікації для інформування потенційних покупців і демонстрації відмінних якостей товару при зниженні витрат на пошук покупців. Операційний маркетинг це активний процес з короткостроковим горизонтом планування, направлений на вже існуючі ринки. Це класичний комерційний процес отримання заданого обсягу продажів шляхом використання тактичних засобів, що відносяться до товару, збуту, ціною і комунікації.
Стратегічний маркетинг - це перш за все аналіз потреб фізичних осіб і організацій. Роль стратегічного маркетингу - простежувати еволюцію заданого ринку і виявляти різні існуючі або потенційні ринки або їхні сегменти на основі аналізу потреб, які потребують задоволенні.
Виявлені товарні ринки становлять собою економічні можливості, привабливість яких слід оцінити. Привабливість товарного ринку кількісно вимірюється поняттям потенціалу ринку, а динамічно характеризується тривалістю свого існування, або життєвим циклом. Для конкретної фірми привабливість товарного ринку залежить від її конкурентоспроможності, іншими словами, від її здатності задовольняти потреби покупців краще, ніж суперники. Конкурентоспроможність буде існувати до тих пір, поки фірма утримує конкурентну перевагу або завдяки особливим якостям, що відрізняє її від суперників, або в силу більш високої продуктивності, які забезпечують їй перевагу у витратах.
Роль стратегічного маркетингу полягає в тому, щоб націлити фірму на привабливі економічні можливості, тобто можливості, адаптовані до її ресурсів і ноу-хау, що забезпечують потенціал для зростання та рентабельності.
Процес стратегічного маркетингу має середньо і довгостроковий горизонти; завданням його є уточнення місії фірми, визначення цілей, розробка стратегії розвитку і забезпечення збалансованої структури товарного портфеля - ці дві функції взаємно додатковими в тому сенсі, що структура стратегічного плану повинна бути тісно пов'язана з операційним маркетингом.
Стратегічний маркетинг є складовою частиною маркетингового менеджменту і стратегічного менеджменту фірми. Його основна мета полягає в розробці маркетингової стратегії для досягнення маркетингових цілей фірми з урахуванням місцевих ринкових вимог та можливостей фірми [34].
Базова ділова стратегія фірми розробляється на основі корпоративної місії і встановлення цілей фірми і ділиться на функціональні стратегії відповідно з організаційною структурою фірми.
Місце стратегічного маркетингу в структурі управління маркетингом фірми (тобто в структурі маркетингового менеджменту) визначається тим, що він охоплює стадію планування маркетингу в аспекті постановки маркетингових цілей і розробка маркетингових стратегій.
Основні категорії стратегічного маркетингу такі: місія фірми, стратегічне господарський підрозділ, маркетингова мета, портфель бізнесу фірми, маркетингова стратегія, ринкова частка фірми, відносна ринкова частка фірми.
Місія фірми (або корпоративна місія) - визначає ті види і різновиди бізнесу, на які орієнтується фірма (Рис.1.2).
Місію фірми визначають такі основні фактори:
- Коло потреб, які задовольняє фірма;
- Коло споживачів фірми;
- Товари, які виробляє фірма;
- Конкурентні переваги фірми;
Головним стратегічним плановим рішенням є вибір цілей для підприємства - місії та конкретних цілей, які забезпечують їх реалізацію. Оскільки підприємство - це відкрита система і існує завдяки тому, що задовольняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, то й місія його повинна відшукувати в навколишньому середовищі, а не всередині підприємства. Отже, прибуток не може бути місією підприємства, так як вона цілком внутрішня проблема, хоч і істотна.
Категорія "стратегічна господарська одиниця" (схе) підприємства - характеризується такими параметрами [29]:
- Певний вид продукції, яка включає товари або послуги;
- Специфічні потреби, які повинні бути задоволені;
- Певна група споживачів;
- Конкурентні переваги фірми;
Сукупність усіх схе в межах фірми становить "портфель бізнесу фірми", завдання стратегічного маркетингу щодо управління портфелем:
- Зміцнювати становище стійких прибуткових схе;
- Розвивати, інвестувати перспективні схе;
- Виключати з діяльності неприбуткові, безперспективні схе;
- Формувати нові схе.
Маркетингова ціль встановлюється після формування місії фірми та визначення впливу маркетингового середовища. Маркетингові цілі мають:
- Ієрархічність (підпорядкованість);
- Кількісну визначеність;
- Реальність;
24. Волков С.С. Іпотечне Кредитування в Україні: передумови, ризико та перспективи / / Український дiловій тижневик "Контракти" / № 35 вiд 30-08 - 2004
25. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998
26. Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К.: Лібра, 1998
27. Голубков Є.П. Маркетинг: стратегія, плани, структура. - М.: Справа лтд, 1995
28. Длігач А., Писаренко Н. Портфельні війни / / Журнал "Маркетолог" № 3, 2005 р.
29. Дей Д. Стратегічний маркетинг. - М. Вид-во: Ексмо-Пресс, 2002
30. Євтух О.Т. Іпотека - Механізм ефективного використання ресурсів - Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.
31. Євтух О.Т. Доходна іпотека - Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2000, 304 с.
33. Іпотека -2005 (рейтинг житлових кредитів) / / Журнал «Діловий журнал», жовтень 2005, стор 31 -55
34. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Навч.посібнік. - Київ, ІВЦ Вид-во "Політехніка", 2003. - 152 с.
35. Коцовська Р., Річаківська У та інш. Операції комерційніх банків - Львів: ЛБІ НБУ, 2001
36. Котлер Ф., Армстронг Г., Дж. Сандерс, В. Вонг, ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ, 2-е європейське видання, - М., СПб.; К.: Видавничий дім "Вільямс", 1998.
37. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб.: Пітер Ком, 1998. - 896 с.
38. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч.посібнік. - К.: КНЕУ, 1998 - 202 с.
39. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірмі - Київ, КНЕУ, 2002. - 245 с.
40. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Є.В. Основи організації іпотечного кредитування - М.: «Вища школа», 1998
41. Лагутін В.Д. Становлення та розвиток системи іпотечного Кредитування / / «фінанси України», № 1, 2004, с.75 - 82
42. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник .- 3-е изд-К.: «Знання», 2002, 215 с.
43. Ламбен Ж.Ж. Стратегічний маркетинг. - СПб.: Наука, 1996.
44. Лук'янець т.І Рекламний менеджмент. - К.: Вид-во КНЕУ, 1999
45. Луцій О.П. Міжнародний маркетинг: Конспект лекцій - Київ, Вид-во Європейського Університету, 2000 -45 с.
46.Мінцберг Г., Куїнн Дж. Б., Гошал С. Стратегічний процес / Пер. з англ. під ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
47. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.
48. Новошінська В.В. Міжнародний маркетинг: Навчальний посібник. - Київ, Центр Навчальної Літератури, 2004. - 176 с.
49. Огляд Ринку іпотечного Кредитування країн Європейського Союзу / / Українська національна іпотечна Асоціація, 2002
50. Портер М. Конкуренція. - М., 2000.
51. Портер М. Конкурентні сили і формування стратегії / / Класика маркетингу / Укл. Б. М. Еніс, К. Т. Кокс І ін. Спб., 2001.
52. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Методи і технології. - Дніпропетровськ, Арт-Пресс, 1997.
53. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: Сучасні Концепції, методи та Моделі: Монографія. - КНЕУ, 2002 .- 316 с.
54. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-е вид., Доп. І перероб. - К.: КНЕУ. 2004. - 468 с.
55. Роуз П.С. Банківський менеджмент. Пер. з англ. з 2-го вид .- М.: «Справа ЛТД», 1995 .- 768 с.
56. Синки, Дж. мл. Управління фінансами в комерційних банках. Пер. з англ. 4-го переробленого вид. / Під ред. Р. Я. Левити, Б. С. Пінкерса. - М.: 1994, Catallaxy .- 820 c.
57. Спіцин І.О., Спіцин Я.О. Маркетинг в банку. - Тернопіль: АТ «Тарнекс», К.: ЦММС «Піспайс», 1993. - 656 с.
58. Стандарти житлового іпотечного кредиту / / Українська національна іпотеч на Асоціація, Протокол № 3 від "12" березня 2004 р..

ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А.1 Основні показники діяльності банківської системи України за 2000 - 2006 року (млн.грн.) [34]

п / п
Показники
Дата
01.01.2001
01.01.2002
01.01.2003
01.01.2004
01.01.2005
2006
01.01
01.02
1.
Кількість зареєстрованих банків
195
189
182
179
182
186
188
2.
Виключено з Державного реєстру банків
9
9
12
8
4
1
0
3.
Кількість банків, які знаходяться в стадії ліквідації
38
35
24
20
20
20
20
4.
Кількість діючих банків
153
152
157
158
160
165
164
4.1
з них: з іноземним капіталом
22
21
20
19
19
23
23
4.1.1
в т.ч. з 100% іноземним капіталом
7
6
7
7
7
9
9
5.
Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків,%
13.3
12.5
13.7
11.3
9.6
19.5
19.2
АКТИВИ
1.
Загальні активи (не Ськоректірованная на резерви під активні операції)
39866
50785
67774
105539
141497
223024
221189
1.1
Чисті активи (скориговані на резерви за активними операціями)
37129
47 591
63896
100234
134348
213878
211811
2.
Високоліквідні активи
8270
7744
9043
16043
23595
36482
34045
3.
Кредитний портфель
23637
32097
46736
73442
97197
156385
156728
3.1
з нього: кредити надані суб'єктам господарської діяльності
18216
26564
38189
57957
72875
109020
108777
3.2
кредити надані фізичним особам
941
1373
3255
8879
14599
33156
33772
4.
Довгострокові кредити
3309
5683
10690
28136
45531
86227
87037
4.1
з них: довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності
2761
5125
9698
23239
34693
58528
58814
5.
Проблемні кредити (прострочені та сумнівні)
2679
1863
2113
2500
3145
3379
3661
6.
Вкладення в цінні папери
2175
4390
4402
6534
8157
14338
13985
7.
Резерви під активні операції банків
2737
3194
3905
5355
7250
9370
9582
% Виконання формування резерву
61.5
85.4
93.3
98.2
99.7
100.05
100.04
7.1
з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями
2 336
2963
3575
4631
6367
8328
8494
ПАСИВИ
1.
Пасиви, усього
37129
47591
63896
100234
134348
213878
211811
2.
Балансовий капітал
6507
7915
9983
12882
18421
25451
25931
2.1
з нього: статутний капітал
3671
4573
5998
8116
11605
16111
16346
2.2
Частка капіталу в пасивах
17.5
16.6
15.6
12.9
13.7
11.9
12.2
3.
Зобов'язання банків
30622
39 676
53 913
87352
115927
188427
185880
3.1
з них: кошти суб'єктів господарської діяльності
13071
15653
19 703
27987
40128
61214
58977
3.1.1
з них: строкові кошти суб'єктів господарської діяльності
2867
4698
6161
10391
15377
26807
25610
3.2
вклади фізичних осіб
6649
11165
19092
32113
41207
72542
73332
3.2.1
з них: строкові вклади фізичних осіб
4569
8060
14128
24861
33204
55257
57222
Довідково:
1.
Регулятивний капітал
5148
8025
10099
13274
18188
26373
26489
2.
Адекватність регулятивного капіталу (Н2)
15.53
20.69
18.01
15.11
16.81
14.95
15.08
3.
Доходи
7446
8583
10470
13949
20072
27537
2668
4.
Витрати
7476
8051
9785
13122
18809
25367
2398
5.
Результат діяльності
-30
532
685
827
1263
2170
270
6.
Рентабельність активів,%
-0.09
1.27
1.27
1.04
1.07
1.31
...
7.
Рентабельність капіталу,%
-0.45
7.50
7.97
7.61
8.43
10.39
...
8.
Чиста процентна маржа,%
6.31
6.94
6.00
5.78
4.90
4.90
...
9.
Чистий спред,%
7.10
8.45
7.20
6.97
5.72
5.78
...

Таблиця А.2 Активи та зобов'язання перших 30 комерційних банків України за станом на 01.01.2006 року [37]


Таблиця А.3 Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 комерційних банків України за станом на 01.01.2006 року [37]


Таблиця А.4 Власний капітал перших 30 комерційних банків України за станом на 01.01.2006 року [37]


Таблиця А.5 Депозити фізичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року [37]


Додаток Б
Таблиця Б.1 Баланс АКБ "Приватбанк" за 2000 - 2004 роки



Таблиця Б.2 Баланс АКБ "Приватбанк" за 2003 - 2006 роки


Таблиця Б.4 ​​Показники балансу АКБ «Приватбанк» за 2003 - 2006 роки
- Узгодженість (сумісність);
- Гнучкість.
Ринкова частка фірми - це питома вага товарів фірми в загальній місткості даного ринку збуту. Відносна ринкова частка фірми - визначається як відношення ринкової частки фірми до ринковій частці найсильнішого ринкового конкурента.
Методи маркетингової діяльності полягають у тому, що проводяться:
- Аналіз зовнішньої (стосовно підприємства) середовища, в яку входить не тільки ринок, але і політичні, соціальні, культурні та інші умови, що сприяють комерційному успіху або перешкоджають йому;
- Аналіз споживачів, як реальних, так і потенційних. Даний аналіз полягає в дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних і інших характеристик людей, що приймають рішення про покупку, а також їхніх потреб у широкому сенсі цього поняття;
- Вивчення існуючих і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і / або модернізації старих, включаючи їхній асортимент і параметричні ряди, упакування і т.д.
- Планування товароруху і збуту, включаючи створення, при необхідності, відповідних власних збутових мереж зі складами і магазинами і / або агентських мереж;
- Забезпечення формування попиту і стимулювання збуту (ФОССТИС) шляхом комбінації реклами, особистого продажу, некомерційних престижних заходів ("паблік рілейшнз") і різного роду матеріальних стимулів, спрямованих на покупців, агентів і конкретних продавців;
- Забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на товари, що поставляються, визначенні "технології" використання цін, кредитів, знижок і т. п.
- Задоволення технічних і соціальних норм регіону, у якому збувається продукція, що означає обов'язок забезпечити належну безпеку використання товару і захисту навколишнього середовища, відповідність морально-етичним правилам, належний рівень споживчої цінності товару;
На основі зібраної та проаналізованої інформації, побудованих прогнозів, формулюються і обгрунтовуються можливі стратегічні альтернативи розвитку компанії та її бізнесів.
Стратегічний план маркетингу:
- Задає напрямок для діяльності підприємства.
- Дозволяє краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування на ринок і планування ціноутворення.
- Забезпечує кожному структурному підрозділу на підприємстві чіткі цілі, які пов'язуються з загальними завданнями підприємства.
- Стимулює координацію зусиль підрозділів у різних напрямках.
- Змушує підприємство оцінювати свої сильні і слабкі сторони з точки зору конкурентів, можливостей і загроз у навколишньому середовищі.
- Визначає альтернативні дії чи комбінацію їх, які має вжити організація.
- Створює основу для розподілу ресурсів.
Процес стратегічного планування можна представити у вигляді такої послідовності дій:
Визначення завдань підприємства
- Визначення стратегічних господарських одиниць (схе)
-Встановлення цілей маркетингу
-Комплексний аналіз ситуації для кожного схе (аналіз навколишнього середовища маркетингу / аналіз діяльності підприємства)
-Розробка стратегічного плану маркетингу
-Реалізація тактики маркетингу.
Відмітна перевага підприємства щодо конкурентів може бути досягнуто за допомогою:
- Новизни продукції;
- Виділяється образу продукції або іміджу підприємства;
- Якості продукції;
- Доступності її придбання;
- Організації сервісного обслуговування;
- Низьких цін та інших характеристик.
Основою для прийняття стратегічного плану маркетингу є комплексний аналіз для кожної схе, який проводиться на основі ретельного вивчення навколишнього середовища маркетингу.
Аналіз зовнішнього середовища включає в себе:
- Аналіз споживачів;
- Аналіз конкурентів;
- Аналіз кон'юнктури ринку і тенденцій на ньому;
- Аналіз загальних умов збуту й організації просування продукції на ринок.
Аналіз внутрішнього середовища на підприємстві прийнято називати ситуаційним аналізом або SWOT - аналізом, наведеним у наступних розділах.
1.1.2 Особливості банківського маркетингу
Функції маркетингу являють собою сукупність видів діяльності, які включають [27]:
- Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому діє підприємство;
- Аналіз ринків, споживачів, конкурентів і конкуренції;
- Вивчення товарів та формування концепції нових товарів;
- Планування виробництва, товароруху, збуту та сервісу;
- Формування попиту і стимулювання збуту;
- Формування та здійснення цінової політики;
- Розробку і реалізацію маркетингових програм;
- Інформаційне забезпечення маркетингу;
- Управління маркетингом як організації послідовного або одночасного (маркетинг-мікс) виконання функцій.
У більш вузькому значенні під комплексом маркетингу (маркетинг-міксом) розуміються основні інструменти маркетингу. Е. Дж. Маккарті описує їх за допомогою концепції «4 Г». Абревіатура розшифровує як product, price, plate, promotion і має на увазі [37]:
- Продукт як такий, тобто набір виробів та послуг з певними властивостями, особливостями створення та упаковка, яка фірма пропонує цільовому ринку (product);
- Ціну продукту, тобто грошову суму, яку споживачі повинні заплатити для отримання товару (price);
- Місце реалізації продукту, власне ринок (place);
- Просування, тобто діяльність фірми з інформування покупців про достоїнства свого товару і їх переконання в необхідності покупки даного товару (promotion);
Перші два Р (product і price), як бачимо, відносяться до продукту, інші два (place і promotion) - до системи розподілу.
Основні завдання та функції маркетингу відповідно елементів комплексу маркетингу показані в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 Зміст маркетингової діяльності
Змінні комплексу маркетингу
Основні завдання та функції маркетингу
Продукт (товар)
Розробка нових продуктів
Удосконалення продуктів, які випускаються
Розширення асортименту продукції
Прийняття рішень про використання товарних марок
Прийняття рішень щодо пакування товару
Прийняття рішень про послуги для покупців (рівні сервісу, доставки, післяпродажному обслуговуванні і т.д.)
Ціна
Встановлення цін з урахуванням типу ринку, дій конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, етапу життєвого циклу продукту та ін
Розподіл (розповсюдження) продукту
Планування і формування каналів розподілу продукту: збутових каналів, демонстраційних залів, власних торгових підприємств, торгових посередників-підприємств
Робота із замовленнями покупців
Складування продукції
Збереження продукції
Транспортування продукції
Просування продукту
Реклама продукції
Стимулювання (заохочення) купівлі чи продажу товарів і послуг
Особисті продажі у вигляді усного представлення товарів покупцем
Складовою частиною операційного маркетингу є також управління маркетинговою діяльністю. Воно містить у собі систему планування маркетингу, маркетинговий контроль.
Загальною метою маркетингу є вплив на попит. Виділяють кілька станів попиту і відповідних їм завдань маркетингової діяльності - табл.1.2 [39].
Таблиця 1.2 Стану попиту ринку і види маркетингу
Стан попиту
Види маркетингу і розв'язувані задачі
Негативний
Конверсійний, який допомагає подолати негативний попит.
Відсутній
Стимулюючий, збудливий попит.
Прихований
Розвиваючий, перетворюючий схований попит у реальний.
Падаючий
Ремаркетинг, який оживляє попит шляхом нового підходу до пропозиції товару.
Нерегулярний
Синхромаркетинг, який надає коливному попиту відносну стабільність.
Повноцінний
Підтримуючий, який забезпечує збереження попиту шляхом зниження цін на продукцію, відновлення і доповнення її асортименту.
Надмірний
Демаркетинг, за допомогою якого знижують рівень попиту за рахунок підвищення цін, ослаблення зусиль по його стимулюванню, збереження сервісних послуг.
Нераціональний
Протидіючий, який зменшує або ліквідує попит за допомогою антиреклами, різкого підвищення цін і обмеження доступності товарів (спиртне, сигарети).

Особливим різновидом маркетингу є банківський маркетинг, який має на меті вирішення наступних завдань [57]:
- Встановлення існуючих і потенційних ринків банківських послуг;
- Вибір конкретних ринків і встановлення потреб замовника;
- Встановлення довго-і короткострокових цілей для розвитку існуючих і нових видів послуг;
- Впровадження нових видів послуг у практику й контроль банку за реалізацією програми впровадження.
Застосування банком маркетингу характеризується наявністю в його діяльності наступних рис, що є сутнісними ознаками маркетингу:
- Орієнтація банку на потреби клієнтів (маркетингова філософія);
- Застосування цілої сукупності інструментів ринкової політики (маркетинг-мікс);
- Планомірна координація всіх видів діяльності в сфері збуту (маркетингове управління).
Маркетингове управління слід розглядати з позиції перетворення банківських ринків збуту в ринки покупця.
У сфері послуг банки другими після авіакомпаній звернулися до маркетингу і стали активно використовувати спочатку окремі елементи маркетингу, а потім - концепцію маркетингу і стратегічного планування.
Це було викликано наступними факторами [55]:
- Проникнення банків на зарубіжні ринки і їх конкуренція з місцевими банками; глобалізація банківської конкуренції;
- Поява та розвиток практично у всіх країнах величезного числа небанківських установ, що склали конкуренцію банкам;
- Розширення спектру послуг, що надаються банками, і розвиток небанківських методів запозичення грошових коштів (наприклад, випуск облігацій);
- Розвиток інформаційних технологій і засобів комунікації на базі сучасної техніки і як наслідок - розширення регіональної і національної сфери діяльності фінансово-кредитних інститутів;
- Розвиток конкуренції усередині банківської системи, а також між банками і небанківськими інститутами як у сфері залучення коштів, так і в сфері надання кредитних послуг;
- Обмеження цінової конкуренції на ринку банківських послуг, пов'язані з державним регулюванням, а також з тим, що існує граничний розмір відсотка, нижче якого банк вже не отримує прибуток, висувають на перший план проблеми управління якістю банківського продукту і просуванням продукту на ринок.
Основу маркетингової діяльності банку становить аналіз його ринкових можливостей, який передбачає проведення маркетингових досліджень з метою визначення місця на ринку позичкового капіталу (рис.1.2).




Рис.1.2. Загальна схема організації маркетингової діяльності в банку

Стратегічна концепція маркетингу означає зміщення акценту зі споживача (клієнта) або продукту на зовнішнє оточення фірми. Всебічне знання споживачів стає недостатнім. Щоб досягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, який включає конкуренцію, урядову політику і регулювання, більш широкі економічні, політичні й соціальні чинники макросередовища, які й визначають еволюцію ринку та маркетингу.
Збір інформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банку, виявлення його конкурентних переваг повинні знайти своє відображення у стратегії керування маркетинговою діяльністю. Стратегія показує, як досягти поставлених цілей; вона визначає, де, коли і як банк буде надавати послуги клієнтам.
Банківським послугам властиві специфічні характеристики, які повинні бути враховані при розробці стратегії маркетингу:
1) невідчутність послуг, їх абстрактний характер;
2) непостійність якості послуг та невіддільність послуг від кваліфікації
людей, що їх представляють;
3) несохраняемость послуг.
Особливості банківського продукту:
1) надання банківських послуг пов'язано з використанням грошей в різних формах (готівка, безготівкові гроші та розрахунки);
2) нематеріальні банківські послуги набувають зримі риси за допомогою майнових договірних відносин;
3) більшість банківських послуг має протяжність у часі: угода, як правило, не обмежується одноразовим актом, встановлюються більш-менш тривалі зв'язки клієнта з банком.

Вигоди від певного виду послуг, як правило, необхідні та вигідні лише певним групам клієнтів. Для інших груп ці послуги можуть бути занадто дорогими або непотрібними в даний момент. Група клієнтів, що підходить для даної послуги, утворює цільовий ринок. Клієнт банку може бути частиною декількох цільових ринків, призначених для різних видів послуг. Найперша задача маркетингових служб - виявити цільові ринки для своїх послуг.

Є два типи маркетингової стратегії, пов'язаної з пошуком цільових ринків серед маси банківських клієнтів. Банк може йти «від продукту», тобто вибрати певний вид послуг і на основі наявної в нього інформації про клієнтів визначити, хто потребує цієї послуги. Другий шлях - це метод перехресного продажу, коли при здійсненні якоїсь операції банк пропонує клієнту нові або додаткові послуги.
Для успішного просування продукту на ринок і його реалізації на допомогу приходить метод сегментації ринку, тобто поділу неоднорідного великого ринку на ряд більш дрібних однорідних сегментів, що дозволяє у свою чергу виділити групи клієнтів із близькими або ідентичними інтересами або потребами.
1.1.3 Маркетингові стратегії на ринку банківських послуг
Коло завдань стратегічного маркетингу - це систематичний і постійний аналіз потреб і вимог ключових груп споживачів, а також розробка концепцій ефективних товарів або послуг, що дозволяють компанії обслуговувати вибрані групи споживачів краще, ніж конкуренти, і тим самим забезпечують виробнику стійку конкурентну перевагу [51].
На схемі рис.1.3 визначаються сфери маркетингу та менеджменту по відношенню до генеруються економічною діяльністю процесам. Вона задає не діяльнісної, а процесне відображення розглянутої системи і визначає діяльності менеджменту і маркетингу як механізми здійснення груп процесів. Згідно зі схемою, менеджмент є діяльність, повністю охоплює маркетинг, але, крім того, що включає в якості об'єкта управління процес відтворення можливостей виробника.

Рис.1.3. Сфери маркетингу та менеджменту по відношенню до процесів, що генеруються економічною діяльністю
Оскільки об'єктом маркетингу є процеси, маркетинг, як і менеджмент, слід розглядати як різновид організаційно-управлінської діяльності. Саме в силу того, що маркетинг є організаційно-управлінською діяльністю, можна обговорювати стратегії маркетингу.
У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідні елементи.
Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками [38]:
1. Залежно від терміну їх реалізації:
- Довгострокові;
- Середньострокові;
- Короткострокові;
2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:
- Маркетингові стратегії на стадії впровадження товару;
- Маркетингові стратегії на стадії росту;
- Маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;
- Маркетингові стратегії на стадії спаду;
3. Станом ринкового попиту:
- Стратегія конверсійного маркетингу;
- Стратегія креативного маркетингу;
- Стратегія стимулюючого маркетингу;
- Стратегія синхромаркетинг;
- Стратегія підтримує маркетингу;
- Стратегія ремаркетинг;
- Стратегія протівомаркетінга;
4. Залежно від загальноекономічного стану фірми і його маркетингових напрямків розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми:
- Стратегія виживання;
- Стратегія стабілізації;
- Стратегія зростання;
Стратегія зростання передбачає зростання обсягів продажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми.
Маркетингові стратегії росту діляться на такі різновиди:
- Маркетингова стратегія інтенсивного (органічного) зростання;
- Маркетингова стратегія інтеграційного зростання;
- Маркетингова стратегія диверсифікації;
5. За елементами маркетингового комплексу:
- Товарна стратегія;
- Цінова стратегія;
- Стратегія товарного руху;
- Стратегія просування;
6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):
- Стратегія цінового лідерства;
- Стратегія диференціації;
- Стратегія фокусування (концентрації);
7. Залежно від виду диференціації:
- Стратегія товарної диференціації;
- Стратегія сервісної диференціації;
- Стратегія іміджевої диференціації;
- Стратегія кадрової диференціації.
8. Залежно від конкурентного положення фірми та її маркетингових напрямків:
- Стратегія ринкового лідера;
- Стратегія Челенджер (претендентів на лідерство);
- Стратегія послідовників;
- Стратегія ринкової ніші.
9. У залежності від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпів зростання її ринку збуту, або в залежності від конкурентоспроможності і привабливості ринку збуту:
- Стратегія розвитку;
- Стратегія підтримки;
- Стратегія збирання врожаю;
- Стратегія елімінації;
10. Залежно від методу обрання цільового ринку:
- Стратегія товарної спеціалізації;
- Стратегія сегментної спеціалізації;
- Стратегія односегментної концентрації;
- Стратегія вибіркової спеціалізації;
- Стратегія повного охоплення.
11. У залежності від ступеня сегментації ринків збуту фірми:
- Стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;
- Стратегія диференційованого маркетингу;
- Стратегія концентрованого маркетингу.
Стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічного управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень щодо формування стратегій, розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.
Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі здійснення місії підприємства. Цілі приходять до виконавців, керівництво стимулює їх досягнення і тільки в цьому випадку вони стають значимою частиною стратегічного планування.
Наступний етап стратегічного планування - діагностичний, що включає аналіз навколишнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.
Аналіз навколишнього середовища має на меті виявити потенційні загрози та можливості, з якими підприємство може зустрітися в майбутньому. Зазвичай їх виділяють у сім областей: 1) економічні фактори; 2) політичні фактори; 3) ринкові фактори; 4) фактори технології; 5) фактори конкуренції; 6) міжнародні фактори; 7) соціокультурні фактори. Результатом такого аналізу може стати перелік майбутніх загроз і можливостей з урахуванням їх значення і ступеня впливу на підприємство.
Після визначення структури ринку банк вибирає для себе ту або іншу стратегію маркетингу (табл.1.3) [25].
Таблиця 1.3 Критерії вибору стратегічної мети банку
Концепція маркетингу
Характеристика ринку
Завдання банку
Невраховані фактори
Вдосконалення банківських технологій
Схильність споживачів до широко розповсюдженим та доступним за ціною послуг
Поліпшення методів організації діяльності банку, зниження витрат і цін на банківські продукти
Не задовольняються запити та потреби клієнтів, вище середнього рівня
Удосконалення банківського продукту
Перевага переваг банківського сервісу вищої якості
Покращення якості обслуговування клієнтів
Не враховується низький рівень платоспроможного попиту на послуги банку частини клієнтів, забуваються реальні потреби середнього споживача
Інтенсифікація комерційних зусиль
Падіння рівня реалізації продуктів
Активізація заходів в галузі стимулювання збуту
Можливий малий ефект від рекламних дій, неврахування повсякденних потреб клієнтів
Концепція банківського маркетингу
Посилення конкуренції на фінансових ринках
Попереднє виявлення потреб цільових ринків, надання унікальних та більш ефективних послуг у порівнянні з конкурентами
Незацікавленість банку у створенні свого сприятливого образу в очах громадськості та задоволенні довготермінових потреб споживачів
Концепція соціально-етичного маркетингу
Зростання впливу громадської думки, конс'юмеризм, юридичне оформлення прав споживачів
Об'єднання стратегічного напрямку розвитку банку з громадськими течіями та інтересами
Можлива обмеженість внутрішніх ресурсів банку
1.2 Інструменти маркетингового аналізу вибору перспективних сегментів ринку
Основними інструментами маркетингового аналізу при виборі перспективних сегментів ринку є наступні:
- SWOT-аналіз можливостей і загроз бізнесу
- Матриця зростання «Бостонської консультативної групи»
- Матриця привабливості ринку «Дженерал Електрик-Мак Кінсі»
- Матриця конкурентного аналізу за М. Портером
- PEST - аналіз зовнішнього середовища
SWOT - це акронім слів Strengts (сили), Weaknesses (слабості), Opportunities (сприятливі можливості) і Тhreats (погрози). Внутрішня обстановка фірми відображається в основному в S і W, а зовнішня - в О і Т [20].
Класичний SWOT-аналіз передбачає визначення сильних і слабких сторін у діяльності фірми, потенційних зовнішніх загроз і сприятливих можливостей і їх оцінку в балах щодо середньогалузевих показників або по відношенню до даних стратегічно важливих конкурентів. Класичним поданням інформації такого аналізу було складання таблиць сильних сторін у діяльності фірми (S), її слабких сторін (W), потенційних сприятливих можливостей (О) і зовнішніх загроз (Т) [4, 5, 6].
У ряді робіт, наприклад, [19, 29], викладається методика SWOT-аналізу, основний акцент у якому зроблено не на методи визначення та оцінку S, W, O і T, а на формулювання конкретних стратегій і заходів на основі S, W і з урахуванням O і T. Так, в [19] пропонується після визначення S, W, O, T перейти до складання матриці стратегій:
SO - заходи, які необхідно провести, щоб використовувати сильні сторони для збільшення можливостей компанії;
WO - заходи, які необхідно провести, долаючи слабкі сторони і використовуючи представлені можливості;
ST - заходи, які використовують сильні сторони організації для запобігання загроз;
WT - заходи, які мінімізують слабкі сторони для запобігання загроз.
Далі відбувається відбір і ранжування заходів. Ясен недолік цієї методики - немає комплексності розгляду з оцінкою ймовірності виникнення конкретних ситуацій (можливостей та загроз). Очевидно, що важливо не тільки визначити можливості і загрози, але й спробувати оцінити важливість врахування тієї чи іншої загрози або можливості в стратегії фірми.
Найбільш популярна процедура аналізу становища на ринку диверсифікованої компанії (що має кілька схе) - побудова матриць портфеля схе. Зазвичай такі матриці будуються на основі пари стратегічно важливих змінних, таких, як швидкість зростання галузі, розміри ринку, довгострокова привабливість галузі, конкурентний статус і т. д. Такі двовимірні матриці відносно прості і дають чітку ринкову обстановку. Найбільшого поширення набули матриці БКГ (BCG - Bosfon Consulting Group) і "Дженерал Електрик" (рис.1.4).

Рис. 1.4. Матриця БКГ формування стратегії [37]
Привабливість схе визначається за наступною формулою [37]:
П = aG + bR - gT, (1.1)
де G - перспективи зростання в схе;
R - перспективи рентабельності в схе;
T - оцінка нестабільності бізнесу;
a, b, g - вагові коефіцієнти, що відображають індивідуальний підхід фірми (a + b + g = 1).
Конкурентний статус фірми (КСФ) визначається ключовими чинниками успіху (КФУ) [38], щодо яких робиться оцінка в балах (за нуль приймаються середньогалузеві значення). Далі КСФ може бути підрахований таким чином:
(1.2)
де: А i - оцінка i-го фактора в групі;
i-ваговий коефіцієнт, що характеризує відносну важливість i-го фактора для галузі та фірми;
k-число факторів у групі;
j - ваговий коефіцієнт, що характеризує відносну важливість j-ї групи для галузі та фірми;
l - число груп чинників;
i - поточний номер чинника всередині групи факторів;
j - поточний номер групи чинників.
Піонером у розробці вдосконаленої матриці стратегічного портфеля схе фірми зі змінними: привабливість схе-КСФ є фірма "Дженерал Електрик" (у співпраці з консультативною фірмою Mc Kinsey). Ця матриця має розмірність 3x3. Зазвичай в цій матриці площі кіл, що відображають схе, пропорційні обсягами продажів у них, а заштриховані сектори показують частку ринку, контрольовану фірмою (мал. 1.5).


Рис. 1.5. Матриця "Дженерал-електрик" - McKinsey
Такі матриці зазвичай доповнюються інформацією про доцільні потоки інвестицій: Наприклад, в матриці "Дженерал електрик" виділяють три області пріоритетів для інвестицій:
- Зі слабким пріоритетом,
- Середнім,
- Високим (див. рис. 1.6).

Рис. 1.6. Пріоритети потоків інвестицій відповідно до матриці "Дженерал-електрик" - McKinsey
Представляючи свою концепцію конкурентного аналізу М. Porter [50] проник у сутність структури в різноманітних конкурентних середовищах. Його концепція називає п'ять конкурентних сил, які визначають привабливість певної галузі. Цими рисами є:
- Вхідні бар'єри при проникненні в область нових конкурентів;
- Загроза продуктів-замінників;
- Вплив покупців, яке дозволяє їм відстоювати свої інтереси;
- Вплив постачальників, що дозволяє їм відстоювати їх інтереси;
- Суперництво між існуючими конкурентами в області.
У табл.1.4 наведені позитивні і негативні прояви впровадження маркетингових конкурентних стратегій за М. Портером [51].
Таблиця 1.4 Порівняльна характеристика стратегій Портера
Стратегія
Шляхи реалізації
Переваги
Недоліки
Цінове
лідерство
1. Економія на масштабах виробництва
2. Спрощення дизайну
3. Підвищення ефективності процесу виробництва
1. Створюються високі вхідні бар'єри на ринок збуту фірми
1. Можливість звуження ринку збуту
2. Можливість цінової війни
3. Складність підтримки низьких витрат протягом тривалого часу
Диференціація
1. Надання товару таких якостей, які будуть відрізняти його від конкурентних товарів і будуть важливими для споживача
1. Створюється певний високий імідж товару і фірми
1. Можливість функціональної конкуренції
2. Великі витрати
3. Більш висока ціна на диференційований товар може бути прийнятою для споживачів
Концентрація
1. Зосередження на одному сегменті
2. Створення іміджу високого професіоналізму
1. Більше розуміння потреб сегменту
2. Імідж
3. Можливість концентрації зусиль
1. Можливість скорочення цільового сегмента
2. Можливість видової конкуренції
PEST - Аналіз - це інструмент, призначений для виявлення політичних (Policy), економічних (Economy), соціальних (Society) і технологічних (Technology) аспектів зовнішнього середовища, які можуть вплинути на стратегію компанії. Політика вивчається тому, що вона регулює влада, яка в свою чергу визначає середовище компанії та отримання ключових ресурсів для її діяльності. Основна причина вивчення економіки це створення картини розподілу ресурсів на рівні держави, яка є найважливішою умовою діяльності підприємства. Не менш важливі потреби-тельские переваги визначаються за допомогою соціальної компоненти PEST - Аналізу. Останнім чинником є ​​технологічна компонента. Метою її дослідження прийнято вважати виявлення тенденцій у технологічному розвитку, які часто є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів [48].
Основні положення PEST - Аналізу:
- Стратегічний аналіз кожної з чотирьох зазначених компонент повинен бути достатньо системним, оскільки всі ці компоненти тісним і складним чином взаємопов'язані;
- Не можна покладатися тільки на ці компоненти зовнішнього середовища, так як реальне життя значно ширше і різноманітніше;
- PEST - Аналіз не є загальним для всіх організацій, так як для кожної з них існує свій особливий набір ключових факторів.
Відбір базисних факторів проводиться шляхом застосування PEST-аналізу, виділяє чотири основні групи факторів (аспекту), що визначають поведінку досліджуваного об'єкта:
- P olicy - політика;
- E conomy - економіка;
- S ociety - суспільство (соціокультурний аспект);
- T echnology - технологія.

1.3 Досвід іпотечного кредитування в розвинених зарубіжних країнах і стандарти іпотечного кредитування в Україні
У розвинених країнах (США, Великобританія, Канада, Німеччина, Франція, Італія) іпотечне кредитування вже давно стало класичним інструментом на фінансовому ринку, який дозволяє сьогодні говорити про існування різних моделей розвитку іпотеки [40].
Становлення національної моделі іпотечного кредитування потребує вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду в цій сфері.
На сьогодні існує дві основні моделі іпотеки: німецька (франко-скандинавська) і американська [41]. Головна відмінність між цими моделями полягає в тому, які саме джерела використовуються для фінансування іпотечних кредитів. Так, відповідно до американської моделлю, превалюючим джерелом є фондовий ринок, на якому шляхом випуску іпотечних облігацій мобілізуються необхідні кредитні ресурси. Завдяки такому механізму у США формується близько 52% ресурсів, що спрямовуються на іпотечне кредитування.
Американська модель іпотечного кредитування є більш складною, ніж німецька. Сьогодні вона являє собою цілу систему іпотечних банків, ощадних і кредитних асоціацій, страхових компаній, пенсійних фондів тощо. Функціонування стількох учасників на ринку іпотеки дало поштовх формуванню і розвитку вторинного іпотечного ринку та використання фондових механізмів фінансування іпотечних кредитів. У різні роки в США були створені спеціалізовані іпотечні організації, такі, як Федеральна національна іпотечна асоціація, Корпорація житлового кредитування і Урядова національна іпотечна асоціація. На сьогодні з Федеральної іпотечної асоціації утворено дві окремі компанії. Одна з них повністю приватна компанія, акції якої котируються на фондовому ринку. Інша зберегла державний статус і отримала назву Державної національної іпотечної асоціації (GNMA). Сферою її діяльності є фінансування і підтримка іпотечних програм, які не можуть повністю фінансуватися на комер-чеський основі.
Однією з особливостей американської моделі іпотечного кредитування є те, що практично всі учасники ринку іпотеки можуть випускати боргові зобов'язання для залучення капіталу на фінансовому ринку. В останні роки ринок іпотечних цінних паперів, зокрема іпотечних облігацій, випущених у США, є одним з найбільш динамічних і масштабних за розміром капіталу. На початок 90-х років його обсяг становив близько $ 3,5 трлн., А в 2002 р., за оцінками експертів, загальний обсяг ринку іпотечних облігацій у США склав $ 4,3 трлн., Що становить 22% загального обсягу випущених в США облігацій [30].
Коли мова йде про американську систему іпотечних цінних паперів, частіше за все маються на увазі так звані Mortgage-Basked Securities (MBS), які представляють собою фінансовий інструмент, який дає право інвесторам на отримання грошових надходжень від певного набору (пулу) прав вимог за іпотечними кредитами , забезпеченими заставою нерухомості. Позичальники погашають іпотечні кредити щомісячними або щоквартальними платежами. Власники іпотечних цінних паперів, забезпечених пулом таким, за певною заздалегідь схемою отримують більшу частину цих платежів. На практиці існує широка різноманітність MBS, які розрізняються за типом активів, якими забезпечуються, гарантіями і т.п. При цьому існує два основних способи розподілу платежів, які надходять від іпотечного пулу [31]:
1. Платежі позичальників просто передаються власникам іпотечних цінних паперів. Такі папери називаються наскрізними або перехідними (pass-through). Власники перехідних паперів мають право на частку в грошовому потоці, народжене пулом кредитів. Емітент сертифікатів участі є лише керуючим самим пулом. Ризики, пов'язані з несвоєчасним поверненням позичальниками кредитів, включених у пул, несуть власники таких цінних паперів. Перехідні сертифікати за своєю конструкцією схожі на паї інвестиційного фонду.
2. Вся емісія іпотечних цінних паперів поділяється на декілька класів. Платежі і ризики можуть бути перерозподілені між цими класами відповідно певному набору правил структурування та обслуговування. Такі папери називаються структурованими іпотечними цінними паперами. Типовими прикладами структурованих іпотечних цінних паперів є СМО (Collateralized Mortgage Obligations) і CMBS (Commercial Mortgage-Basked Securities).
У даний час американська модель вторинного ринку успішно використовується у Великобританії та Канаді, а також у багатьох країнах Латинської Америки - Аргентині, Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Еквадорі, Мексиці.
У німецькій моделі основним джерелом формування кредитних ресурсів для іпотечних кредитів є система ощадних вкладень і лише близько 20% необхідних кошти залучається на фондовому ринку [50].
Основою функціонування системи ощадних вкладень є так звані будівельні (житлові) ощадні каси. Джерелом кредитних ресурсів для цільових житлових позик у цих касах є вкладення громадян, плата за користування позиками, а також державна премія, яка виплачується відповідно контрактом про житлові заощадження за умови, що вкладник протягом року вклав на свій рахунок певну суму. Кредит на придбання житла може отримати тільки вкладник ощадної каси. Слід зауважити, що процентні ставки по депозитах і кредитах в таких касах є незмінними протягом всього терміну договору з вкладником. При цьому ці ставки, як правило, є на 4-5% нижче, ніж за такі аналогічні операції на ринку.
Особливу увагу заслуговує система державної підтримки вкладників житлових ощадних кас у Німеччині. Основними формами цієї підтримки є державні грошові дотації при погашенні відсотків за кредит і система податкових пільг. Зрозуміло, що диференціація видів і розмірів державної підтримки залежить переважно від фінансового та сімейного стану боржника.
Говорячи про європейську модель іпотечного кредитування, найчастіше мають на увазі класичну німецьку однорівневу модель, в якій іпотечні банки залишають видані позики в своєму портфелі, а для залучення коштів випускають власні облігації, забезпечені платежами від позичальників і заставою нерухомого майна (іпотечні облігації, або пфандбріфи ).
Важливо підкреслити той факт, що зниження рівня процентних ставок у 1999 році значно пожвавило ринок іпотеки і відповідно зростання процентних ставок протягом 2000 року послабило темпи зростання (графіки ріс.1.7). Це яскраво свідчить про зменшення розриву між загальним обсягом наданих житлових кредитів і чистими житловими кредитами.

Ріс.1.7. Динаміка процентних ставок за іпотечними кредитами у деяких країнах ЄС [49]

Стандарти житлового іпотечного кредитування фізичних осіб розроблені на підставі світового досвіду Українською національною іпотечною асоціацією (УНІА) відповідно до рішення робочої наради за участю Національного банку України, УНІА і членів УНІА (пункт 4 меморандуму від "10" липня 2003 р. "Про становлення сучасного ринку іпотечного кредитування в Україні ") [58].
Предметом цих Стандартів є житлові іпотечні кредити, які надаються позичальникам - резидентам України та забезпечені іпотекою нерухомого майна житлового призначення (житлових будинків і житлових квартир). Ці Стандарти не поширюються на житлові кредити, забезпечені іпотекою об'єктів незавершеного будівництва.
Основна мета стандартів - якщо іпотечний кредит виданий банком відповідно до вимог стандарту, він може бути рефінансований в Державній іпотечній установі Україна, а також включений в іпотечний пул, який дає право на випуск іпотечний цінних паперів ринку для короткострокового рефінансування довгострокового вкладення банківських активів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ АКБ "ПРИВАТБАНК"
2.1 Загальна характеристика АКБ "Приватбанк"
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (ЗАТ КБ "Приватбанк"), зареєстровано в Національному банку України 19 березня 1992 року, реєстраційний номер - 92 [63].
ПриватБанк є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користуються понад 16% населення України.
Станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 співробітників у порівнянні з 10 342 співробітниками станом на 31.12.2001 року. На сьогоднішній день в банку працює понад 28 тисяч співробітників, з них 3 650 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки.
Технологічна інфраструктура АКБ «Приватбанк» станом на 01.05.2006 року характеризується як [63]:
- Кількість філій та відділень по Україні - 2010;
- Кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) за
Україна - 3153;
- Кількість платіжних POS-терміналів у мережі торгівлі та послуг
Україна - 16626;
- Кількість емітованих пластикових карток для безготівкових
розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування - 9566600;
- Кількість рахунків юридичних осіб - 224 704;
- Кількість рахунків фізичних осіб-підприємців - 174 997.
У табл. Б.1 - Б.4 Додатку Б наведено звітні баланси та звіти про фінансові результати АКБ "Приватбанк" за 2000 - 2006 року [62-63].
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ "Приватбанк" згідно з даними табл. А.1 - А.7 Додатки А [65] є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України:
- Обсяг валюти активів балансу - 21 664,360 млн.грн. (1 місце);
- Обсяг власного капіталу - 2 307,466 млн.грн. (1 місце);
- Обсяг статутного капіталу - 189,228 млн.євро (2 місце);
- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
- 16 763,230 млн.грн. (1 місце);
- Обсяг поточних і термінових депозитів фізичних осіб
- 9 966,027 млн.грн. (1 місце);
- Обсяг поточних і термінових депозитів юридичних осіб
- 4 016,333 млн.грн. (3 місце);
- Обсяг балансового прибутку - 472,042 млн.грн. (1 місце);
- Прибутковість статутного капіталу - 41,774% (11 місце);
- Прибутковість активів балансу - 2,179% (6 місце);
2.2 Аналіз макро-та мікросередовища діяльності АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
Станом на 1 лютого 2006 року в Державному реєстрі банків значиться 188 банків, з них 164 банки мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, в тому числі: 132 банки - акціонерні товариства (з них: 91 - відкриті акціонерні товариства (2 банки - державні), 41 - закриті акціонерні товариства), 32 банки - товариства з обмеженою відповідальністю (табл.А.1 Додатка А) [62].
За січень 2006 р. капітал (балансовий) банків збільшився на 2,6% і становить 26 102,3 млн. грн.
Зобов'язання банків України на 01.02.2006 становили 185872,8 млн. грн., В т.ч. нерезиденти - 16,4% від зобов'язань.
Зобов'язання банків мають таку структуру. Вклади фізичних осіб складають 39,5% від загальної суми зобов'язань банків; кошти суб'єктів господарської діяльності - 31,7%; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, які отримані від інших банків - 14,1%; кошти Національного банку України - 0,4%; засіб небанківських фінансових установ - 2,4%; кошти бюджету та позабюджетних фондів - 1,5%; субординований борг - 1,4%; цінні папери власного боргу - 1,5%; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій - 1,9%, інші зобов'язання - 5,6%.
Банки мають таку структуру внесків населення з точки зору термінів. Строкові вклади складають 57222,0 млн. грн. або 78,0% від загальної суми вкладень, а вклади до запитання - 16112,0 млн. грн. або 22,0%. Населення віддає перевагу внескам у національній валюті, які становлять 55,6% від загальної суми вкладів фізичних осіб.
Активи за станом на 01.02.2006 р. становлять 211975,1 млн. грн. Загальні активи - становлять 221219,7 млн. грн., В т.ч. нерезиденти - 6,4% від загальних активів.
Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають - 15,4% від суми загальних активів, кредити - 70,8%, вкладення в цінні папери - 6,3%, дебіторська заборгованість - 0,7%, основні кошти і нематеріальні активи - 5,4%, нараховані доходи до отримання - 1,0%, інші активи - 0,4% від суми загальних активів.
Кредити мають таку структуру. Кредити, які надані суб'єктам господарювання, становлять 69,4% від загального обсягу наданих кредитів; строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках і в НБУ, і кредити, що надані іншим банкам - 9,0%; кредити, надані фізичним особам - 21,5%, кредити, надані небанківським фінансовим установам - 0,1%.
У 2006 році тривала тенденція зростання довгострокових кредитів та кредитів в інвестиційну діяльність. Довгострокові кредити збільшилися на 0,7% і на звітну дату становили 86856,0 млн. грн. або 55,4% від наданих кредитів. Кредити в інвестиційну діяльність збільшилися на 3,7% і становлять 13987,0 млн. грн. (12,9% від кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності).
Близько 72% наданих банками інвестиційних кредитів є іпотечними кредитами, при цьому 55% ​​іпотечних кредитів видано юридичним особам для будівництва та ремонту основних засобів, а 45% - видано фізичним особам для придбання та ремонту нерухомості (будівлі, споруди, земельні ділянки) [62] .
Таким чином, станом на 2006 рік обсяг ринку іпотечного кредитування в Україні визначається як [67]:
- Іпотечні кредити юридичним особам - 5,539 млрд. грн. або 5,11% від загальної суми виданих кредитів у банківській системі України;
- Іпотечні кредити фізичним особам - 4,53 млрд.грн. або 4,18% від загальної суми виданих кредитів у банківській системі України;
На рис.2.1-2.2 наведені дані про обсяги та динаміку пасивних і активних операцій в банківській системі Україні (161 банк).


Рис. 2.1. Динаміка обсягів пасивних операцій у банківській системі України [65]


Рис.2.2. Динаміка обсягів активних операцій в банківській системі України [65]
Як показує аналіз графіків на рис.2.2, з 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за рік) обсяг виданих кредитів фізичним особам по банківській системі збільшився з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. (На + 23 млрд.грн.), При цьому обсяг залучених строкових депозитів фізичних осіб зріс з рівня 35 млрд.грн. до рівня 52 млрд.грн. (На +17 млрд.грн.), А обсяг залучених поточних депозитів фізичних осіб зріс з рівня 10 млрд.грн. до рівня 16 млрд. грн. (На +6 млрд.грн.). Таким чином, основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб в банківській системі України за 2005 -2006 року є залучені строкові та поточні депозити фізичних осіб.
Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана тільки в дуже обмеженому обсязі для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб становить від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на строк 10 -20 років. При цьому відносно дешеві поточні депозити фізичних осіб є нестійкою ресурсною базою і не можуть бути використані для іпотечного кредитування. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою термінових депозитів фізичних осіб, яка при ринковій економіці не може бути нижче вартості грошей (облікова ставка Національного банку України) та рівня інфляції.
Оскільки облікова ставка НБУ в 2005 -2006 році становить 9,5%, а офіційна інфляція не перевищує 10% на рік, то природною реакцією ринкової комерційних банків є встановлення процентної ставки на термінові депозити фізичних осіб на рівні від 10,5% (3 місяці ) до 12,0% (12 місяців) у національній валюті. Отже, природною є і ставка іпотечних кредитів у національній валюті, яка не знижується нижче рівня 16 -17% річних, тобто на 5,0 - 5,5% вище вартості ресурсів.
Оскільки більше 72% іпотечних кредитів видано в іноземній валюті, то на іпотечному ринку в банківській систем України, в основному, працює інша система ціноутворення. Штучно, ставка строкових депозитів в іноземній валюті для фізичних осіб в банківській системі встановлена ​​на 4 - 5% нижче ставки термінових депозитів у національній валюті, тобто на рівні 7,0% (3 місяці) і 8,0% (12 місяців), при цьому ставка депозитів у євро встановлюється штучно на 0,5 -0,7% нижче, ніж ставка в доларах США. Природно, що при такій ціні ресурсів в іноземній валюті, яка сформована за рахунок вкладів населення в іноземній валюті, процентна ставка за іпотечними кредитами в іноземній валюті на сьогоднішній день в банківській системі становить від 11,5% до 12% річних, тобто на 4% вище вартості ресурсів.
Так як тільки 40% строкових вкладів у валюті мають термін більше 12 місяців, ресурсна база іпотечних кредитів у банківській системі Україні може бути оцінена як 57,22 млрд.грн .* 0,44 * 0,4 = 10 млрд. грн. , Що відповідає реальному обсягу виданих іпотечних кредитів у банківській системі України в 2006 році.
Таким чином, як показав аналіз, в банківській системі України з урахуванням відсутності ресурсних джерел з терміном залучення понад 1 рік для видачі іпотечних кредитів на 10-20 років використовуються тільки довгострокові вклади населення в іноземній валюті (12 місяців), як найбільш стійка частина залучених пасивів . Отже, розширення обсягів іпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсної бази банків України до моменту впровадження нових механізмів залучення довгострокових ресурсів для іпотечного кредитування.
Враховуючи отримані дані макроаналізу іпотечного кредитування в банківській системі Україні, проведемо мікроаналіз процесів іпотечного кредитування в об'єкті досліджень - АКБ «Приватбанк».
На рис.2.3 - 2.4 наведено динаміку абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках, а також динаміка відносних часткою власного капіталу у валюті балансу [63].


Рис.2.3. Динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках

Рис.2.4. Динаміка відносних часткою власного капіталу у валюті балансу АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках

На рис.2.5 наведено порівняння базових індексів зростання валюти пасивів балансу та власного капіталу в АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005

роках.
Рис.2.5. Базові індекси зростання валюти пасивів балансу та власного капіталу в АКБ "Приватбанк" щодо рівня 2000 року
Як показав індексний аналіз (рис.2.5):
- У 2000 - 2002 роках індекси зростання власного капіталу були вище індексів зростання валюти пасивів балансу в АКБ "Приватбанк" на 10%;
- З 2003 року індекси зростання власного капіталу в АКБ "Приватбанк" стали значно перевищувати індекси зростання валюти пасивів балансу, в результаті чого на кінець 2005 року зафіксовано індекс зростання валюти балансу за 2000 - 2005 року - 6,0 при рівні індексу зростання власного капіталу за 2000 - 2005 року - 8,0, тобто порівняльне перевищення темпів зростання становить вже 23%.
На рис.2.6 наведено результати аналізу виконання АКБ "Приватбанк" вимог нормативу Н1 [15] за мінімальним рівнем капіталу в євро (регулятивний капітал не менше рівня 8 млн евро на 01.01.2007).

Рис.2.6. Аналіз виконання АКБ "Приватбанк" нормативу Н1 капіталу (не менше 8 млн. євро)


Як показує аналіз даних, наведених на рис.2.6, рівень регулятивного капіталу в АКБ "Приватбанк" перевищує норматив у 8 млн. євро з 2000 року, досягши за состояніюм на 01.01.2006 року рівня більше 350 млн.євро. Таким чином, нарощування власного капіталу АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках виконувалося виключно в інтересах банку в сегменті багаторазового перевищення нормативів НБУ [15].
На рис. 2.7 наведені дані розрахунків рентабельності активів і власного капіталу АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках.


Рис.2.7. Рентабельність активів і власного капіталу в АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках

Як показують результати, наведені на рис.2.7, з другої половини 2004 року і протягом 2005 року рентабельність власного капіталу в АКБ "Приватбанк" зросла з рівня 10-20% до рівня понад 40%, тобто дивідендна прибутковість акціонерів АКБ "Приватбанк" стала постійно вище альтернативної ставки відсотків за депозитами в банківській системі України, таким чином інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
На рис.2.8 наведена динаміка нормативів адекватності регулятивного і основного капіталу Н2 і Н3 в АКБ "Приватбанк" у 2001-2005 роках. Як пока-зують аналіз, станом на початок 2006 року АКБ "Приватбанк" характеризується як добре капіталізований банк [15], у якого:
- Розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам (не менше 8 млн. євро) - фактично більше 350 млн.євро;
- Співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення (10%) і становить не менше ніж 17 відсотків - фактично 19,57%;
- Співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) більше ніж його нормативне значення (4%) і становить 8 відсотків і більше - фактично 10,3%.


Рис.2.8 Динаміка нормативів адекватності регулятивного і основного капіталу Н2 і Н3 в АКБ "Приватбанк" у 2001-2005 роках
Таким чином, формування основи ресурсної бази - власного капіталу в комерційному акціонерному банку АКБ "Приватбанк" у 2000 - 2005 роках показало:
1. Рівень статутного капіталу зріс з 140 млн. грн. (2000 рік) до 1130 млн.грн. (2005 рік), сумарний рівень статей загального власного капіталу зріс з рівня 280,2 млн.грн. (2000) до рівня 2 272,3 млн.грн. (2005).
2. Відносний рівень власного капіталу у валюті пасивів балансу зріс з рівня 7,76% (2000 рік) до рівня 10,3% (2005 рік).
3. Дивідендна прибутковість акціонерів АКБ "Приватбанк" складає не менше 40% річних, що вище альтернативної ставки депозитів, тобто інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
2.3 Портфельний аналіз та SWOT-аналіз діяльності АКБ «Приватбанк» у сегменті іпотечного кредитування
У портфелі АКБ "Приватбанк" пропонуються наступні банківські продукти в сегменті іпотечного кредитування:
1. "Ключове рішення" квартирного питання
Банківський продукт припускає:
- Мінімальна кількість часу на оформлення угоди
- Комплексне рішення свого "квартирного питання"
- Безпека і законність операції з придбання нерухомості
- Отримання комплексного обслуговування в Іпотечних центрах ПриватБанку в будь-якому регіоні України
- Оформлення протягом 30 хвилин "Іпотечного сертифіката", що гарантує надання кредиту
- Звільнення від необхідності збирати грошові кошти на початковий внесок
Умови програми з банківського продукту
- Строк надання кредиту - до 20 років
- Сума кредиту - 100% від вартості квартири
- Початковий внесок 0%
- Забезпечення кредиту - застава нерухомості
- Мінімальний пакет документів для оформлення кредиту
Процентні ставки за іпотечними споживчих кредитах і витрати на оформлення іпотечного кредиту представлені в табл.2.2 -2.3.
Таблиця 2.2 Процентні ставки по іпотечних кредитах на покупку житла в АКБ «Приватбанк» (первинний і вторинний ринок)
Термін кредитування, років
Ставка, рік.
UAH
USD
EUR
до 10 років (початковий внесок 20%; 30%)
21.00%
15.96%
15.96%
Таблиця 2.3 Типові витрати Позичальника при оформленні житлового кредиту в АКБ «Приватбанк»
Послуги банку:
Комісія за обслуговування
одноразово
З одночасним оформленням кредитного договору та договору іпотеки
З відстрочкою оформлення договору іпотеки
500 грн.
А) від 1% від суми рефінансування (min 850 грн.)-При сумі рефі-сування від 5 000 до 20 000 дол. США
г) до 0,5% від суми рефінансування (min 2800 грн.)-при сумі рефінансування більше 100 000 дол США
Послуги страхової компанії:
Страхування предмета іпотеки
щорічно
0,4% від оціночної вартості нерухомості
Страхування від нещасного випадку
щорічно
0,3% від суми кредиту
Страхування титулу *
щорічно
0,3% від суми кредиту
Послуги нотаріуса:
Держмито
одноразово
1% від суми договору купівлі-продажу
Пенсійний фонд
одноразово
1% від суми договору купівлі-продажу
Оформлення договору застави
одноразово
0,1% від суми договору іпотеки
Послуги нотаріуса **
одноразово
до 400 грн.
Послуги оцінювача:
Експертна оцінка об'єкта нерухомості
одноразово
250 - 550 грн.
2. "Молодіжне іпотечне кредитування" (спеціальна пропозиція) Банківський продукт припускає:
- Клієнтам у віці до 35 років є можливість отримати пільговий кредит у рамках спільної програми з Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву.
- Умови програми
а) термін надання кредиту - до 20 років
б) сума кредиту - 100% від вартості квартири
в) первинний внесок 0%
г) забезпечення кредиту - застава нерухомості
д) мінімальний пакет документів для оформлення кредиту
- Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі - Фонд) є державною спеціалізованою фінансовою установою, підпорядкованою Кабінету Міністрів України та створеною з метою сприяння проведенню державної житлової політики.
У своїй діяльності Фонд керується Конституцією, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також Положенням "Про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2000р. № 1604. Порядок часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла врегульований постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла "від 4 червня 2003 року № 853.
Пільговий кредит може отримати молода сім'я або одинокий молодий громадянин (громадянка), які одержують у банку кредит на будівництво (реконструкцію) або придбання житла, а саме:
- Сім'я, в якій чоловік і дружина мають вік до 35 років включно;
- Неповна сім'я, в якій мати (батько) має вік до 35 років включно і має неповнолітніх дітей (дитину);
- Самотні молоді громадяни у віці до 35 років включно.
Максимальний розмір кредиту, за яким може бути надана часткова компенсація, визначається шляхом множення нормативної площі на розрахункову вартість 1 кв.м. нерухомості, яка дорівнює середній вартості будівництва 1 кв.м житла, що склалася в регіоні згідно даних Держбуду на день укладення кредитного договору. Нормативна площа визначається виходячи з норми 21 кв.м. загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. м на сім'ю.
Якщо дана сім'я бажає отримати кредит в більшій сумі, то компенсація здійснюється тільки виходячи з вищевказаної суми, а по іншій частині кредиту родина оплачує відсотки самостійно в повному обсязі.
Максимальна сума кредиту, яка може бути фактично видана конкретному позичальникові, визначається банком в залежності від фінансового стану конкретного позичальника і може бути нижче максимальної суми пільгового кредиту.
Часткова компенсація визначається в розмірі:
- Однієї облікової ставки НБУ для кандидата, який не має дітей або має 1 дитину,
- Півтори облікової ставки НБУ для кандидата, який має 2 дітей;
- Подвійної облікової ставки НБУ для кандидата, який має 3 і більше дітей;
- Додатково в розмірі половини облікової ставки - для кандидата, який потребує поліпшення житлових умов.
Розмір часткової компенсації визначається на день укладення кредитного договору і не може бути більше, ніж процентна ставка за кредитом.
Компенсація здійснюється тільки у випадку своєчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом відшкодування частини відсоткової ставки за кредитом припиняється і поновленню не підлягає.
Для отримання права на часткову компенсацію кандидат подає до регіонального відділення Фонду такі документи:
- Заяву про надання часткової компенсації;
- Довідку про склад сім'ї;
- Копію свідоцтва про шлюб, паспортних даних;
- Копію свідоцтва про народження дитини (дітей);
- Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера
- Довідку про перебування на квартирному обліку (у разі необхідності).
Кандидати, щодо яких прийнято рішення про надання часткової компенсації, подають в регіональне відділення Фонду такі документи:
- Копію кредитного договору, завірену комерційним банком;
- Копію інвестиційної угоди із забудовником (підрядником) на будівництво (реконструкцію) або копію договору про участь у Фонді фінансування будівництва, укладеного відповідно до закону, або нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу житла;
- Звіт проведення експертної оцінки (у разі придбання житла);
- Довідку-розрахунок комерційного банку про розмір зобов'язань за кредитом і прогнозований розмір відсотків за користування кредитом
Таблиця 2.3 Процентні ставки за кредити на купівлю житла в АКБ «Приватбанк» за програмою молодіжного іпотечного кредитування (первинний і вторинний ринок)
Термін, років
Ставка, річних
UAH
USD
EUR
до 20 років (перший внесок 0%)
12,00%
12,00%
12,00%
На рис. 2.10 -2.14 наведені характеристики основних активних операцій і кредитного портфеля в АКБ "Приватбанк".


Ріс.2.10. Структура активних операцій АКБ "Приватбанк"
Ріс.2.11. Динаміка показників кредитного портфеля та рівня резервування кредитних ризиків в АКБ "Приватбанк"

 
Рис.2.12. Динаміка обсягів і структури кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк»


Рис.2.13. Структура кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк»
Таблиця 2.4 Матриця SWOT - аналізу діяльності АКБ "Приватбанк" для сегменту іпотечного кредитування
МАТРИЦЯ SWOT-АНАЛІЗУ
Сильні сторони (S)
1. Провідне положення на банківському ринку
1.Опит роботи на ринку
2. Високий рівень банківського сервісу
3 .. Широка мережа відділень і автоматів самообслуговування
4.Наявність електронної пошти, зв'язок через Web-вузли
5. Наявність у банку власного програмного забезпечення з іпотечного кредитування
Слабкі сторони (W)
1. Відсутність ресурсної бази з тривалістю залучення коштів більше 12 місяців
2. Перекіс в іпотечному кредитуванні населення в іноземній валюті без наявності у позичальників реальних джерел доходів в іноземній валюті
3. Висока вартість залучених ресурсів для іпотечного кредитування і низька привабливість кредитування для населення через високу вартість кредитів
Можливості (О)
1.Сніженіе вартості ресурсів за рахунок єврокредитів банків Європи
2. Накопичення ресурсної бази з терміном залучення понад 20-30 років за рахунок недержавних пенсійних фондів
3. Наявність тісних контактів з ріелтерами та будівельними організаціями
SO-стратегія
1.Расшіренія участі на ринку іпотечного кредитування
2.Прівлеченія уваги клієнтів до програм іпотечного кредитування
3.Автоматізація системи іпотечних калькуляторів для населення
4. Інформація клієнтів про найбільш вигідному кредиті
WO-стратегія
1. Створення маркетингової групи та відділу недержавних пенсійних фондів
2. Створення підрозділу роботи з новими видами іпотечних цінних паперів рефінансування кредитів
3. Створення підрозділу роботи з Державною іпотечною установою рефінансування кредитів
Загрози (Т)
1. Низька платоспроможність населення і відмова від іпотечних кредитів
2. Підвищення вартості будівництва і втрата попиту на ринку нерухомості
ST-стратегія
1.Формірованіе пільгових програм іпотечного кредитування за рахунок фондів державної підтримки житлового забезпечення населення
2. Підвищення терміну кредитування до 30-40 років і зниження рівня щомісячних внесків до прийнятного рівня доходів населення
3. Зниження відсотків по кредиту за рахунок зниження вартості ресурсів
WT-стратегія
1.Предоставленіе відстрочок в платежах на 2-5 років від моменту надання кредиту
2. Створення вертикально-інтегрованих ФПГ по житловому будівництву і регулювання цін на житло
3. Використання іпотеки землі як джерела фінансування
2.4 Аналіз банківських послуг на ринку іпотечного кредитування в Україні
За показниками розвитку іпотечного кредитування України потихеньку наближається до розвинених країн. У 2005 р. питома вага іпотечних кредитів у ВВП зріс з 1% до 2,5%, з них «класична» іпотека (кредит на покупку житла) - з 0,6% до 1,6%. Частка іпотеки в кредитному портфелі банків збільшилася з 3,6% до 7,4%, хоча рости ще є куди: загальноприйнятий у світі «стандарт» для універсальних банків - 10%. [67]
Незважаючи на дорожнечу іпотечних кредитів за останні два роки ставки в гривнях знизилися з 27 до 17-19%, а в доларах - з 18 до 12-14%. Конкуренція на ринку підтвердила оптимістичні прогнози. За даними виконавчого директора Української національної іпотечної асоціації Антона Сергєєва за станом на 1 липня 2005 р. 12 основних банків контролювали приблизно 85% ринку, а портфель іпотечних кредитів в Україні досяг 5,6 млрд. гривень. Лідером у сфері іпотечного кредитування є "ПриватБанк", частка якого в загальному обсязі житлових іпотечних кредитів досягла 15,22%. На другому місці "Правекс-Банк" - 13,42%, за ним йдуть банк "Аваль" - 12,31%, "УкрСиббанк" - 12,26%, "Укрсоцбанк" - 10,37%, "Фінанси та кредит" - 5,2%, "Райффайзенбанк" - 4,37%, "Аркада" - 3,85%, "Надра" - 2,53%, "Ощадбанк" - 2,34%, "Промінвестбанк" - 2,3% , "ТАС-Комерцбанк" - 0,84% та інші банки - 15%. З початку 2005 року в Україні почав свою роботу ще один потенційний великий гравець на ринку іпотечного кредитування "Міжнародний іпотечний банк". За прогнозами банку, у найближчі 3-4 роки він займе 10-20% ринку [28].
Українська національна іпотечна асоціація (УНІА) підвела підсумки роботи іпотечного ринку в 2005 р. Результати вражають - ринок виріс майже в 3,5 рази, досягнувши 10,6 млрд. грн. [67].
Таким зростанням ринок зобов'язаний трьом найбільшим банкам, які були виставлені на продаж у 2005 р. - УкрСиббанку, Укрсоцбанку і «Авалю». Ці банки намагалися привести свої кредитні портфелі у відповідність з європейськими стандартами, оскільки європейські банкіри воліють працювати з роздрібними клієнтами, з фізособами. Це дозволяє диверсифікувати портфель і знизити ризики: кредити невеликі, прибуткові, позичальники порівняно надійні.
У число перших 12 найбільших іпотечних кредиторів стабільно входять ті ж банки, які числяться серед банків-лідерів за активами в цілому. Тільки з кореляцією за наявністю іноземних власників: чим більше частка заморського капіталу, тим, як правило, активніше банк працює з іпотекою.
Істотно здали позиції банк «Аркада» і Ощадбанк. На решту 140 працюючих банків (з яких іпотекою займаються 20-40) припадає менше 15%. Тобто ринок іпотеки, як відзначає асоціація, залишається дуже концентрованим, пробитися вгору нелегко.
Тільки 14 банків мають портфелі іпотечних кредитів обсягом понад 100 млн. грн. Пояснення банальне: в першої десятки є можливість залучати довгострокові дешеві ресурси за кордоном, особливо це стосується банків з іноземним капіталом. Австрійським, французькою, італійською співвласникам набагато вигідніше давати кошти на кредитування в Україні під 10-20%, ніж у себе на батьківщині під 5-6%.
У 2005 році куплений групою «Райффайзен» АППБ «Аваль» двічі знижував відсоткові ставки на покупку житла в кредит. Для доларових позик - з 12,2-13% до 12%, для кредитів у євро - з 12,5-13% до 11,5%, для гривневих - з 18,5-19% до 16%.
Куплений італійським банком АКБ «Укрсоцбанк» у грудні 2005 р. також знизив ставки до 16-16,25% у гривні, до 12,5-12,75% у доларах США і до 11,5-11,75% в євро, а зовсім нещодавно оголосив про нову акцію "купівля без авансу".
Портфель кредитування фізичних осіб на придбання житла в АКБ "УкрСиббанк" на 1 січня 2006 року перевищив 1 млрд. грн. На початок 2005 року даний показник складав менше 400 млн. грн. - Ріст за рік у 2,5 рази. До кінця року за програмою іпотечного кредитування заплановано збільшення портфеля ще на 450 млн. грн. Іпотечне кредитування є одним з пріоритетних напрямків розвитку "УкрСиббанку", частка іпотечних кредитів у кредитному портфелі фізичних осіб банку на сьогодні становить, за даними Української національної іпотечної асоціації 12,26%.
Сьогодні, у зв'язку з певним дефіцитом ресурсів на ринку і зростанням їх вартості у банківській системі з'явилася тенденція до посилення умов кредитування. В "УкрСиббанку" умови кредитування фізичних осіб на придбання житла залишаються одними з найдоступніших на ринку. Процентна ставка у гривні знижена з 17% до 15,5%, ставка в дол. США - 12,5%, в Євро - 11,5%. Максимальний термін кредитування не скоротився і складає, як і раніше 21 рік. Відсутні штрафні санкції за дострокове погашення кредиту та будь-які інші банківські комісії протягом всього строку кредитування. Банківська комісія у розмірі 1,5% від суми кредиту стягується одноразово.
Крім того, з червня 2005 року банк активно працює за програмою з Фондом сприяння молодіжного житлового будівництва. За три місяці співпраці "УкрСиббанком" було надано кредитів за даною програмою на суму понад 40 млн. грн.
Також "УкрСиббанк" став першим серед комерційних банків, що надали кредит на придбання житла в рамках пілотного проекту з Державною іпотечною установою.
Рівень конкуренції в сфері іпотечного кредитування досить високий, і тим часом це ніяк не відображається на розмірах кредитних ставок і не покращує загальний клімат на ринку в України. Якщо і раніше іпотечні кредити були для населення недоступною розкішшю, то і тепер лише 6-7% бажаючих можуть дозволити собі реалізувати свої мрії про нову житлоплощі за допомогою кредиту. Держава як арбітр між основною масою населення і приватним бізнесом не могло залишатися осторонь. Ще в жовтні 2004 року Кабмін створив Державну іпотечну установу (ДІУ) [68]. Але лише в 2005 році почали серйозно говорити про функціонування державної іпотеки. ДІУ повинна стати посередником між потенційними інвесторами та українськими банками, яке за рахунок випуску іпотечних цінних паперів буде рефінансувати іпотечні кредити за ставкою близько 10%. Уряд виділив для діяльності ДІУ 20 млрд. грн. (4 млрд. дол). Ця цифра у багатьох фахівців викликала лише скептичні посмішки. Адже, наприклад, статутний фонд Казахської іпотечної компанії, яка зараз успішно діє на тамтешньому ринку, становить 70 млрд. дол Більш того, позначених грошей у ДІУ ще немає, уряд лише планує позичити на зовнішніх ринках 2 млрд. дол (приблизно 10 млрд . грн.), направити в розпорядження ДІУ гроші від доплат за приватизовані раніше підприємства і від продажу земель несільськогосподарського призначення. Керівники ДІУ заявляють, що виділена сума достатня для здійснення пілотного проекту організації - перші п'ять тисяч українських сімей отримають іпотечний кредит під 9,5% річних, що на 7,5% нижче від середньоринкового показника. Віддавати такий кредит сім'я може протягом 30 років.
2.4.1 Умови кредитування фізичних осіб для придбання житла в АКБ "Приватбанк"
У 2005 році Приватбанк, одним з перших в Україні, запровадив в практику інноваційний підхід до вирішення "квартирного" питання для того сегмента населення України, який зацікавлений у придбанні житла або поліпшення житлових умов, але не має для цього достатніх фінансових ресурсів. Нова Іпотечна програма Приватбанку щодо житла у кредит має серйозні переваги над програмами інших кредитними установами.
До 01.07.2006 р. банк проводить акцію житлового кредитування "Ключове рішення" з першим внесок 0% і строком кредитування до 20 років [63].
Таблиця 2.5 Розрахунок витрат і кредитування при придбанні 1-х кімнатної квартири за 22500 доларів США при кредиті на термін 20 років в АКБ "Приватбанк"



"Приватбанк" у рамках створюваних Іпотечних центрів надає повний спектр послуг в одному місці і в один час:
- Консультації ліцензованих кредитних спеціалістів Приватбанку
- Повний юридичний супровід процесу придбання квартири, включаючи послуги нотаріуса
- Послуги професійних ріелтерів
- Повна гарантія безпеки і законності угоди, яка укладається
- Спеціальні кімнати для укладення договорів, сейфи, охорона - забезпечують надійність і конфіденційність угоди.
Переваги для клієнтів і рієлтерських компаній:
1. Економія часу, оскільки підбір квартири, яку купує клієнт, здійснюється після отримання ним Іпотечного сертифіката.
2. Економія витрат на поїздку до нотаріуса.
3. Гнучке комісійну винагороду за кожну угоду, проведене разом із Приватбанком.

2.4.2 Порівняльні умови кредитування фізичних осіб для придбання житла в банку «Райффайзенбанк Україні »
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) "Райффайзенбанк Україна" згідно з даними табл. А.2 - А.7 Додатки А [65] займає наступні рейтингові місця в банківській системі України:
- Обсяг валюти активів балансу - 7 048,990 млн.грн. (7 місце);
- Обсяг власного капіталу - 786,134 млн.грн. (6 місце);
- Обсяг статутного капіталу - 87,045 млн.євро (8 місце);
- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
- 6 018,400 млн.грн. (6 місце);
- Обсяг поточних і термінових депозитів фізичних осіб
- 1 152,062 млн.грн. (13 місце);
- Обсяг поточних і термінових депозитів юридичних осіб
- 2 308,038 млн.грн. (7 місце);
- Обсяг балансового прибутку - 83,817 млн.грн. (4 місце);
- Прибутковість статутного капіталу - 16,125% (30 місце);
- Прибутковість активів балансу - 1,189% (28 місце);

Умови кредитування за програмою "Житло в кредит" [64]:

а) Вимоги до позичальника:
- Приватні особи, які мають стабільний дохід, достатній для погашення суми кредиту і відсотків по ньому.
б) Кредит надається:
- На придбання нерухомості на вторинному ринку житла;
- На фінансування будівництва квартири, згідно з інвестиційним договором (договору про пайову участь у будівництві) на первинному житловому ринку. В забезпечення Позичальник надає наявну в нього житлову нерухомість як альтернативне забезпечення.
в) Кредити надаються у національній валюті, доларах США і ЄВРО:
- Максимальна сума кредиту: 200 000 доларів США (або еквівалент в іншій валюті);
- Початковий внесок за рахунок коштів Позичальника складає не менше 15% від вартості житла. Початковий внесок може бути дорівнює 0%, якщо в іпотеку оформлюється додаткова нерухомість. Додаткова нерухомість повинна відповідати вимогам забезпечення, її вартість повинна покривати початковий внесок позичальника;
- Максимальний термін кредитування: 20 років.
г) Погашення кредиту та відсотків:
- Щомісячні платежі рівними частинами (ануїтет);
- За графіком-щомісячне погашення кредиту рівними частинами з нарахуванням відсотків на залишок заборгованості.
д) Обов'язкове страхування:
- Страхування заставного майна;
- Страхування Позичальника від нещасного випадку;
- Страхування втрати права власності на нерухомість. Страхування права власності проводиться не більше 3 років.
е) Відносини кредиту та заставного майна:
- Для нерухомості, розташованої в обласних центрах, співвідношення максимальної суми кредиту до вартості житла складає:
§ ≤ 85% при сумі кредиту від 3 000 до 50 000 USD;
§ ≤ 80% при сумі кредиту від 50 001 до 100 000 USD;
§ ≤ 70% при сумі кредиту від 100 001 до 200 000 USD.
- Для нерухомості, розташованої в інших регіонах, співвідношення максимальної суми кредиту до вартості житла складає:
§ ≤ 85% при сумі кредиту від 3 000 до 30 000 USD;
§ ≤ 80% при сумі кредиту від 30 001 до 50 000 USD;
§ ≤ 70% при сумі кредиту від 50 001 до 80 000 USD;
§ ≤ 50% при сумі кредиту від 80 001 до 200 000 USD.
ж) Процентні ставки за кредитами наведені в табл.2.6

Таблиця 2.6 Процентні ставки по кредитах на житло в «Райффайзенбанк Україна»
Термін
10-15 років
15-20 років
Ставка в гривнях
15,5% (плаваюча)
Ставка в доларах
11%
12% (плаваюча)
Ставка в Євро
10,5%
10,5% (плаваюча)
і) Необхідні документи Позичальника (фізичної особи):
- Заповнена Анкета-заява;
- Цивільний паспорт і копія паспорта дружини / чоловіка позичальника (всі сторінки з інформацією);
- Свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження дитини (якщо є);
- Дозвіл органу опіки та піклування в разі якщо:
- Малолітня (віком до 14 років) або неповнолітня (віком від 14 до 18 років) особа зареєстрована (прописана) за адресою нерухомого майна, яке передається в іпотеку банку;
- Малолітня чи неповнолітня особа є співвласником нерухомого майна, яке передається в іпотеку банку;
- Довідка з податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків позичальникові і дружині / чоловікові позичальника;
- Довідка з місця роботи (згідно зі стандартами ДПАУ), засвідчена в бухгалтерії, що підтверджує посаду Позичальника (дружини / чоловіка), нараховану заробітну плату та сплачені податки за останні 12 місяців;
- Документи, що підтверджують інші доходи позичальника (за наявності доходу не за основним місцем роботи), в т.ч. декларація про доходи в ДПА на останню звітну дату;
- Копії документів, які підтверджують право власності Позичальника на нерухоме або інше майно, що зазначене в анкеті;
- Довідка з банку про наявність кредитного рахунку, з обов'язковим зазначенням дати відкриття рахунку, залишку заборгованості та стану обслуговування боргу (у випадку наявності рахунків у інших банках);
- Інвестиційний договір (договір про пайову участь у будівництві, про участь у фонді фінансування будівництва)-за наявності;
- Нотаріально засвідчена згода дружини / чоловіка (інших співвласників) на передачу в іпотеку нерухомості або їхня особиста присутність при укладанні договору.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ АКБ "ПРИВАТБАНК" У сегменті іпотечного кредитування приватних осіб
3.1 Проблеми та можливості розвитку бізнесу АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування приватних осіб
3.1.1 Аналіз проблем макросередовища (PEST-аналіз)
У матеріалах формування маркетингової стратегії роботи банку на сегменті приватних осіб важливе значення мають результати PEST-аналізу для Україні, а саме [25]:
- Купівельна спроможність населення;
- Демографічна ситуація і номінальна річна ємність ринку споживачів за сегментами (клієнти банку);
У табл.3.1 наведені основні дані, які характеризують демографічну ситуацію і купівельну спроможність населення України.
Таблиця 3.1 Показники купівельної спроможності та структурні групи населення України [62]

Як показує аналіз даних табл.3.1:
- На кожного працюючого в Україну припадає 1 пенсіонер і 1 непрацюючий (діти та студенти);
- Рівень доходів населення неприпустимо низький для придбання товарів і послуг вартістю більше 200 доларів на місяць;
3.1.2 Аналіз конкуренції на ринку банківських послуг в України
У табл. А.1 - А.7 Додатка А наведені результати рейтингового аналізу конкурентного середовища в банківській системі Україні станом на 1 січня 2006 року. Як показник рейтингу враховувалася інтегральна частка операцій кожного банку за сумою до загального обсягу операцій у банківській системі України.
Як показує аналіз даних ринку залучених ресурсів банківською системою України (154 банку) депозитні операції нерівномірно сконцентровані [65]:
а) На ринку депозитів фізичних осіб:
- Перші 25 банків залучили 80,3% ресурсів фізичних осіб;
- З них перші 3 банки залучили 38% ресурсів фізичних осіб;
- Лідер ринку - АКБ "Приватбанк" (15,1% ресурсів фізосіб);
б) На ринку депозитів юридичних осіб:
- Перші 25 банків залучили 76,3% ресурсів юридичних осіб;
- З них перші 3 банки залучили 32% ресурсів юридичних осіб;
- Лідер ринку - АКБ "Укрсоцбанк" (13,2%);
- АКБ "Приватбанк" - на 3 місці (7,1% обсягу ресурсів юросіб);
в) На ринку кредитування та інвестування:
- Перші 25 банків утримують 74,36% операцій;
- З них перші 3 банки утримують 29% операцій;
- Лідер ринку - АКБ "Приватбанк" (12,3% від обсягу операцій);
г) Рейтинг прибутковості банків:
- Перші 30 банків отримують 80,2% від загальних доходів системи;
- З них перші 3 банки отримують 37% від загальних доходів;
- Лідер ринку - АКБ "Приватбанк" - (24,75% від обсягу доходів);
д) Рейтинг обсягів власних капіталів банків:
- Перші 25 банків зосередили 63,6% капіталу системи;
- Лідери ринку - АППБ "Аваль", АКБ "Приватбанк" (за 9,53%);
3.1.3 Перспективи ринку іпотечного кредитування для АКБ «Приватбанк»
Перспективними напрямками діяльності АКБ «Приватбанк» на ринку іпотечного кредитування України є його взаємодія з:
- Державним фондом сприяння молодіжному будівництву [66];
- Державною іпотечною установою рефінансування [68];
- Української Національної Іпотечної Асоціацією [67];
У табл.3.2 -3.3 представлені дані Державного Фонду сприяння молодіжному будівництву за порівняльним характеристикам іпотечних кредитом, що видаються банками - асоційованими членів програми молодіжного будівництва з частковою державною компенсацією кредиту.
У розвитку ринку іпотечного кредитування АКБ «Приватбанк» приймає діяльну участь в Української Національної Іпотечної Асоціації [67], яка є неприбутковою, добровільним і відкритим об'єднанням юридичних осіб, прямо чи опосередковано використовують у своїй діяльності угоди про іпотеку або здійснюють у межах своєї компетенції нормативне регулювання іпотечних відносин. Спільна участь органів державної влади і управління та Асоціації у сприянні становленню ринку іпотеки в Україні здійснюється шляхом асоційованого членства в Асоціації на підставі угод про співробітництво та координацію дій.

Таблиця 3.2 Умови іпотечного кредитування молодіжного житлового будівництва
№ п / п
Найменування показника
Одиниця виміру
ЗАТ КБ "Приватбанк"
АК Промислово - інвестиційний банк (ЗАТ)
АКБ
"УкрСиббанк"
1.
Розмір відсоткової ставки, під яку надаються кредити:
1.1.
На будівництво житла (гривня)
%
16
20
18
1.2.
На будівництво житла (валюта)
%
13
14
12,5
1.3.
На придбання житла (гривня)
%
16
20
18
1.4.
На придбання житла (валюта)
%
13
14
12,5
2.
Розмір першого внеску позичальника, при наданні кредиту:
2.1.
На будівництво житла
%
20 (0)
30
25
2.2.
На придбання житла
%
20 (0)
30
25
3.
Максимальний термін надання кредиту:
3.1.
На будівництво житла
року
20
15
21
3.2.
На придбання житла
року
20
15
21
4.
Пільговий період по сплаті основної суми боргу за кредитами, отриманими на будівництво або придбання житла
місяців
18
12
12
5.
Разове комісійна винагорода банку при оформленні кредиту
%
6
Н
0
Метою створення і діяльності Асоціації є сприяння всебічному розвитку іпотечних відносин, масовому поширенню по всій території Україні довгострокового іпотечного фінансування суб'єктів економічних відносин і населення шляхом участі в розробці концепції іпотечної фінансової системи в Україні та створення інституційних основ його функціонування. Асоціація також сприяє створенню єдиного економічного простору, спільного для українських банків і їх клієнтів, для формування іпотечних відносин (відносин), відпрацювання та впровадження законодавчих норм іпотечного кредитування.
Так, моделювання технологій іпотечного кредитування на порталі УНІА у вигляді «Іпотечного конструктора» допоможе [67]:
1. Виконати багатокроковий розрахунок за допомогою зручної майстер - тест технології WIZARD.
2. Здійснити моделювання Ваших фінансових можливостей по окремих мультивалютним (UAH, USD, EUR) статтями доходів і витрат з урахуванням кількості членів Вашої родини.
3. Спланувати вартість житла в зручній для Вас валюті (UAH, USD, EUR).
4. Визначитися з банком, який може надавати Вам іпотечний кредит, виходячи з його пропозицій щодо процентних ставок за окремими валютами, максимальними термінами і сумами кредиту.
5. Визначитися із терміном і валютою кредиту.
6. Визначитися з сумою кредиту і початковим внеском у межах вартості житла та LTV обраного банку.
7. Розрахувати суму щомісячного платежу для погашення кредиту.
8. Перевірити відповідності щомісячних платежів показниками PTI, OTI обраного банку.
9. У разі невідповідності сумі щомісячних платежів Вашим можливостям і вимогам банку продовжити процес моделювання - збільшити розмір початкового внеску (зменшити розмір кредиту), збільшити термін кредитування, вибрати інший банк і т.п..
10. Задати параметри кредитного періоду (умовний або календарний).
11. Поставити технологію погашення кредиту - ануїтетними або періодичними платежами.
12. Отримати проект іпотечного договору для конкретного банку.
13. Заповнити аплікаційну реальну форму і відправити її у вибраний банк.
Ануїтетні платежі - однакові за розміром періодичні платежі в рахунок поступового погашення основної суми боргу за житловим іпотечним кредитом разом зі сплатою відсотків, розраховані на весь термін кредиту, який повністю погашається останнім аннуїтетним платежем.
Періодичні платежі - періодичні платежі, які включають погашення основної суми боргу рівними частками та сплату відсотків, нарахованих на непогашену частину основного боргу за кредитом.
Коефіцієнт LTV (LOAN-TO-VALUE RATIO) - відношення суми наданих Банком коштів до оціночної вартості предмета іпотеки.
Коефіцієнт РTI (PAYMENT-TO-INCOME RATIO) - платіж до доходу - відношення суми періодичних платежів Позичальника за житловим іпотечним кредитом, включаючи сплату частини основного боргу, відсотків за кредитом, інших винагород Кредитора, будь-яких податкових платежів (в т.ч. податку на нерухомість) у зв'язку з кредитною або іпотечним договором, витрат на страхування предмета іпотеки та інших страхових платежів до сукупного доходу Позичальника за той же період. Максимальне значення коефіцієнта PTI має становити не більше 40%.
Коефіцієнт OTI (OBLIGATIONS-TO-INCOME RATIO) - зобов'язання до доходу - відношення загальної суми всіх періодичних зобов'язань Позичальника до чистого сукупного доходу Позичальника за той же період. Максимальне значення коефіцієнта ТІ не повинно перевищувати 50%.
Мета діяльності Державної іпотечної Установи - сприяння подальшому розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні, зокрема шляхом рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ, які проводять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів) за рахунок коштів, отриманих від розміщення цінних паперів, та впровадження ефективних механізмів підвищення рівня їх ліквідності.
Предметом діяльності Установи є [68]:
- Придбання, отримання у заставу, відчуження та здійснення інших операцій з іпотечними активами (правами вимоги за іпотечними кредитами) - см.табл.3.3;
- Надання іпотечним кредиторам кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечене іпотечними активами;
- Управління іпотечними активами;
- Випуск цінних паперів;
- Надання послуг з обслуговування міжнародних кредитних ліній, кошти яких спрямовуються у сферу іпотечного кредитування.
Таблиця 3.3 МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ Державної іпотечної установи до рефінансує іпотечними житловими кредитами [68]
Цільове призначення кредиту:
1. Придбання у власність окремого житлового будинку або окремої квартири:
- З метою постійного проживання;
- Для здачі в оренду (з можливим включенням до кредитного договору вимогу про сплату орендних платежів на рахунок, відкритий у банку).
2. Поліпшення якості окремого житлового будинку або окремої квартири.
3. Інші цілі
Тип продукту:
Стандартний іпотечний житловий кредит з фіксованою ставкою (аннуітетний кредит) із щомісячною сплатою відсотків
Місця розташування нерухомості:
Територія України.
Позичальники:
Позичальник повинен бути громадянином України, бути правоздатним та дієздатним у відповідності до чинного законодавства України.
Термін кредиту:
Мінімальний - 5 років максимальний - 30 років.
Вік:
Позичальником може бути особа, яка досягла 18 років на момент видачі іпотечного кредиту. Іпотечний кредит має бути погашений Позичальником до досягнення пенсійного віку, а саме: для чоловіків - 60 років;
для жінок - 55 років.
Сума іпотечного кредиту:
Максимальний розмір суми кредиту на одного позичальника в залежності від місця розташування житло встановлюється:
450 000 грн. - М. Київ
350 000 грн. - Міста понад 1 млн. населення
250 000 грн. - Інші міста обласного значення
150 000 грн. - Міста районного значення
100 000 грн. - Інші міста та селища.
Мінімальний розмір суми кредиту на одного позичальника - 15 000 грн.
Закінчення табл.3.3
Ставка кредитування
Процентна ставка за користування іпотечним кредитом встановлюється первинним кредитором з урахуванням ставки рефінансування ДІУ і максимального рівня маржі первинного кредитора, встановлених ДІУ. Ця ставка встановлюється на весь термін дії договору про іпотечний кредит, крім випадків визначених Стандартами ДІУ.
Коефіцієнт PTI
Максимальне значення відношення періодичних витрат Позичальника на обслуговування боргу за іпотечним кредитом, до чистого сукупного доходу Позичальника за аналогічний період повинно становити не більше 40%
Коефіцієнт ТІ
Максимальне значення відношення загальної суми всіх періодичних зобов'язань Позичальника до чистого сукупного доходу Позичальника за аналогічний період повинно становити
не більше 50%
Коефіцієнт LTV
Співвідношення між сумою іпотечного кредиту та вартістю іпотеки повинно становити не більше 70%. При цьому, коефіцієнт LTV може бути збільшений до 90% за умови наявності додаткового забезпечення (порука, гарантія, страхування, майнового права на депозит).
Визначення вартості нерухомості:
Проводиться незалежним оцінювачем
Вартість придбання може не відповідати оціночної вартості, встановленої оцінювачем. Для визначення суми кредиту в розрахунки включається менша величина однієї з двох сум: договірної або вартості, встановленої на підставі незалежної оцінки нерухомого майна.
Володіння нерухомістю:
Право власності або володіння на правах довгострокової оренди (мінімум 75 років).
Необхідне забезпечення:
Страхування від пошкодження та знищення предмету іпотеки здійснюється у розмірі оціночної вартості предмета іпотеки (страховий тариф - не вище 0,2%)
Страхування життя та втрати працездатності Позичальником здійснюється у розмірі зобов'язань за іпотечним кредитом (страховий тариф - не вище 0,8%).

3.2 Формування стратегічних цілей розвитку позицій АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
В даний час в Україні іпотечні кредити складають тільки 1% від ВВП, тоді як у країнах з перехідною економікою цей показник повинен сягати 10-20%. У країнах Західної Європи цей показник ще вище, наприклад, у Нідерландах іпотечне кредитування складає 60% ВВП, у Великобританії ця цифра перевищує 50%, в Греції досягає 7%, в Казахстані - 2%. Така ситуація дозволяє багатьом експертам говорити, що в країні не існує повноцінного іпотечного кредитування. Як стверджують експерти, на даний момент в Україні існує лише якась подібність класичної іпотеки - так звана квазііпотека. Але головні з них лежать у сфері психології. Українські банкіри неохоче дають іпотечні кредити, боячись ризиків для своїх капіталів, тоді як громадяни їх неохоче беруть через неприйняття поняття життя в борг [33].
Таким чином, ємність ринку іпотечного кредитування в найближчі роки може зрости у 7 -10 разів, що вимагає стратегічної підготовки банку до заняття позицій лідера в цьому перспективному сегменті кредитування.
Основна місія АКБ "Приватбанк", як лідера банківської системи України на сьогоднішньому етапі розвитку формулюється наступним чином:
А) "Приватбанк" - універсальний банк
Приватбанк має генеральну ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій та здійснює весь спектр банківських послуг з обслуговування на вітчизняному ринку корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів.
б) Приватбанк - соціально значущий банк
Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, Приватбанк вважає одним з пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Зараз банк пропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, які здійснюються у партнерстві з провідними вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями і автовиробниками.
в) Приватбанк - творець Національної мережі банківського обслуговування
Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, що включає в себе 2 100 філій і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якому місці країни. Широке коло закордонних партнерів Приватбанку не тільки демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, а й, найголовніші, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. Приватбанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції і розвитку (СБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Німецького-Українсько-німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.
г) Приватбанк - лідер у сфері впровадження провідних банківських послуг
Приватбанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогодні банком випущено понад 9,6 мільйона пластикових карток (40% від загальної кількості карток, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карток банку працює 2 306 банкоматів, пластикові картки банку приймають до оплати понад 16 тисяч торгово-сервісних точок по всій Україні.
Приватбанк також є лідером на ринку послуг фізичним особам. Так, понад 40% клієнтів банків, які оформляють кредити на покупку побутової техніки, користуються кредитними програмами Приватбанку.
Стратегічні цілі розвитку позицій АКБ "Приватбанк" на банківському ринку України в умовах тенденцій об'єднання великих українських банків - послідовників лідера і виникнення нових об'єднаних лідерів, а також законодавчого дозволу на розгортання в Україні філій світових банків, можна сформулювати як:
- Розширення національної мережі обслуговування населення Україна філіями та відділеннями АКБ "Приватбанк";
- Розширення і підвищення географічної щільності установки банкоматів і терміналів автоматичного самообслуговування клієнтів АКБ "Приватбанк";
- Розширення послуг по використанню мережі Інтернет - доступу до банку з будь-якої точки світу;
- Завоювання пенсійно-соціального сектора ресурсної бази приватних клієнтів банку;
- Посилення функцій банку з формування недержавних пенсійних фондів і завоювання ролі управління їх коштами;
3.3 Сегментування ринків іпотечного кредитування для банківських продуктів АКБ "Приватбанк"
Проведене в дипломній роботі дослідження ринків споживачів іпотечного кредитування дозволяє виділити наступні ознаки сегментування:
а) за фізичними властивостями об'єктів нерухомості в іпотечному кредитуванні:
- Житлова іпотека
- Земельна іпотека
- Виробнича іпотека
- Іпотека транспортних засобів, умовно зарахованих до нерухомості;
б) за юридичним статусом клієнта:
- Юридичні особи для придбання, будівництва чи ремонту (реновації) основних фондів комерційної діяльності;
- Фізичні особи-підприємці для придбання, будівництва чи ремонту (реновації) основних фондів комерційної діяльності;
- Фізичні особи для придбання, будівництва або реновації об'єктів нерухомості, які їм будуть належати на правах приватної власності;
в) по об'єктах нерухомості:
- Існуюча нерухомість у стані ринкової ліквідності;
- Будується нерухомість, яка придбає стан ринкової ліквідності тільки після закінчення будівництва;
- Нерухомість, що вимагає капітального ремонту (реновації), яка придбає стан ринкової ліквідності тільки після закінчення капітального ремонту;
г) за статусом застави, що забезпечує іпотечний кредит:
- Заставою є об'єкт нерухомості, що купується;
- Заставою є додатковий об'єкт нерухомості, який
переоформлюється на збудований або відновлений об'єкт
кредитуемой нерухомості (кредитування під титул власності);
д) по валюті кредитування:
- Іпотечні кредити в національній валюті;
- Іпотечні кредити в доларах США;
- Іпотечні кредити в євро;
- Іпотечні кредити в інших конвертованих валютах;
е) за статусом пільговість кредитування:
- Стандартне іпотечне кредитування без пільг;
- Молодіжне іпотечне кредитування за пільговими ставками з гарантованим відшкодуванням банку різниці ставок з державного фонду сприяння молодіжному будівництву;
ж) за обсягами кредитування одного позичальника:
- До 25 000 тисяч доларів США (1-кімнатна квартира)
- До 40 000 тисяч доларів США (2 - кімнатна квартира)
- До 55 000 тисяч доларів США (3 - кімнатна квартира)
- До 200 000 тисяч доларів США (елітна 4-кімнатна квартира)
- До 1 млн. доларів США (окремий елітний котедж)
3.4 Вибір цільових сегментів ринку іпотечного кредитування для банківських продуктів АКБ "Приватбанк"
Матриця вибору цільових підсегмент для АКБ «Приватбанк» у сегменті іпотечного кредитування фізичних осіб має такий вигляд (див. рис. 3.4).
Тобто, для АКБ «Приватбанк» найбільш привабливим є кредитування «молодіжна іпотека», при якій здійснюється компенсації за рахунок державного фонду сприяння молодіжному будівництву, а також можливість рефінансування з боку Державної іпотечної організації. Також високу ступінь привабливості має кредитування новобудов, оскільки це відповідає стратегічному напрямку діяльності АКБ «Приватбанк» щодо залучення коштів недержавних накопичувальних пенсійних фондів, а термін амортизації нового житла - 50 років задовольняє вимогам недержавних пенсійних фондів про прибутковому вкладенні пенсійних внесків.
Середній щабель привабливості має іпотечне кредитування придбання існуючого житла (вторинний ринок) з певним рівнем експлуатаційного зносу, а низьку - іпотечне кредитування ремонту (реновації) нерухомості.

Привабливість стратегічної зони іпотечного крелдітованія

Висока

Середня

Низька

Конкурентна позиція банку

Низька

Середня

Висока
Молодіжна іпотека
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Іпотека ремонту
Іпотека втор. ринку
Іпотека новобудов
7,7; 7,65
5,4; 6,75
4,3; 3,1
3,7; 2,55
Підпис: Привабливість стратегічної зони іпотечного крелдітованіяПідпис: ВисокаПідпис: СередняПідпис: Низька


Рис. 3.4. Матриця «Дженерал Електрик» - McKinsey для АКБ «Приватбанк»
3.5 Вибір базової стратегії і стратегії зростання ринкової частки АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування
Конкурентна стратегія АКБ "Приватбанк" - це стратегія диференціації, оскільки позиція банку - найближча до лідерства на банківському ринку. Переваги стратегії диференціації:
- Створюється певний імідж банківських продуктів, який знижує чутливість споживача до ціни;
- Перевагу споживачів і неповторність банківських продуктів створюють високі вхідні бар'єри на ринок;
- Перевагу споживачів створює своєрідний захист проти банківських продуктів конкурентів;
- Висока ціна дає можливість отримання високого прибутку.
Основна стратегія зростання ринкової частки АКБ "Приватбанк" - це зростання на наступних сегментах:
- Залучення довгострокових пасивів у сегменті недержавних пенсійних фондів;
- Створення комплексу зв'язку клієнт-ріелтер - банк;
- Підвищення швидкості прийняття рішень за іпотечними сертифікатами, що дозволяє клієнту шукати собі відповідну квартиру з впевненістю в отриманні кредиту на певну суму - менше 30 хв (технологія скоринг-кредитування);
- Збільшення кількості спеціалізованих іпотечних центрів з 60 до 180 - ця структура дає можливість не бігати клієнту від ріелтера в банк і назад, а вирішувати всі питання у ріелтера;
- Новий напрям - ПриватБанк дає можливість клієнту отримати під 0,98% кредит у розмірі 5% від суми іпотечного кредиту на ремонт квартири. Гроші надходять на картку, і клієнт протягом 30 днів може безперешкодно ці гроші здати.
- З жовтня 2005 року запроваджується експериментальний іпотечних кредитів - гроші безпосередньо з ПриватБанку надходять на рахунок продавця.
3.6 Оцінка ефективності вибору конкурентної стратегії АКБ "Приватбанк" на ринку іпотечного кредитування
Використовуючи інформацію за ставками іпотечного кредитування в АКБ «Приватбанк» і «Райффайзенбанк Україна», а також інформацію щодо вартості залучених ресурсів у цих банках для забезпечення видачі іпотечних кредитів (Додаток Г) проведемо оцінку ефективності існуючої та перспективної моделей стратегії іпотечного кредитування.
У якості довгострокових ресурсних оплачуваних джерел для довгострокового іпотечного кредитування використовуються:
а) термінові депозити юридичних осіб за середньозваженою ставкою в національній та іноземній валютах 5,9% ("Райффайзенбанк") і 8,2% (АКБ "Приватбанк") річних (станом на 01.01.2006 року по банківській системі України - Додаток Г [ 63-64]);
б) строкові депозити фізичних осіб за середньозваженою ставкою по національній і іноземній валютах 8,7% ("Райффайзенбанк") і
11,9% річних (АКБ "Приватбанк") (станом на 01.01.2006 року по банківській системі України - Додаток Г [63-64]);
в) строкові депозитні сертифікати за середньозваженою ставкою по національній і іноземній валютах 6% ("Райффайзенбанк") і 10,0% річних (АКБ "Приватбанк") (станом на 01.01.2006 року по банківській системі України - Додаток Г [63-64 ]);
Використання поточних міжбанківських кредитів (депозитів) та коштів юридичних і фізичних осіб на поточних рахунках для іпотечного кредитування є неприпустимим.
Середньозважена за ресурсними джерелами іпотечних кредитів річна ставка вартості ресурсів розраховується як:
а) "Райффайзенбанк Україна" (01.01.2006)

б) АКБ "Приватбанк" (01.01.2006)


Таким чином, за рахунок різної структури строкових депозитів фізичних і юридичних осіб і різних процентних ставок середньозважена вартість джерел іпотечних ресурсів в "Райффайзенбанк Україна" на 3,7% річних нижче, ніж в АКБ "Приватбанк".
Для розрахунку рентабельності іпотечного кредиту, крім прямої вартості джерел іпотечних ресурсів слід врахувати додаткові витрати на:
- Неопераційні витрати банку, тобто витрати на адміністративно-господарське управління, оплату роботи персоналу та інші неопераційні витрати;
- Витрати банку на створення резервів на стандартну і нестандартну заборгованість, рівень якої за рахунок нестандартної заборгованості можна для іпотечних забезпечених кредитів прийняти на рівні 0,5%;
Коефіцієнт накладних (неопераційних) витрат на рівень оплати за іпотечні ресурси розраховується як:
а) "Райффайзенбанк Україна" (01.01.2006)

б) АКБ "Приватбанк" (01.01.2006)


Розрахунок рентабельності іпотечного кредиту (з урахуванням податку на прибуток 25%) виконується за формулою:
а) "Райффайзенбанк Україна" (01.01.2006) - середньозважена вартість ставки іпотечних кредитів у національній та іноземній валюті - 13,5%

б) АКБ "Приватбанк" (01.01.2006) - середньозважена вартість ставки іпотечних кредитів у національній та іноземній валюті - 16,0%

Таким чином, при сьогоднішній вартості довгострокових джерел іпотечних ресурсів (7,0 -10,7% річних) та враховуючи значний коефіцієнт накладних неопераційних витрат у комерційних банках (1,72-1,84), рентабельність іпотечних кредитів при середньозважених (за національною і іноземній валютах) ставках кредитування 13,5-16,0% річних - позитивна +0,43% річних в "Райффайзенбанк" і негативна - 4,2% річних в АКБ "Приватбанк".
Зниження річної ставки іпотечних кредитів у національній валюті на 3% (до рівня 11,5-13,0% річних) при сьогоднішній ресурсній базі комерційних банків неможливо.
Отримані результати обгрунтовують причини нерозвиненості іпотечного кредитування в банківській системі Україні, оскільки для виходу на рентабельний режим іпотечного кредитування треба мати вартість іпотечних ресурсів не вище 5,0% річних.
Вихід на позитивний рівень рентабельності іпотечних кредитів можливий тільки з використанням схем рефінансуванням за рахунок іпотечних облігацій.

ВИСНОВКИ
Портфель інвестиційних іпотечних кредитів населенню в досліджуваному в дипломній роботі АКБ "Приватбанк" у травні 2006 року перевищив 3 млрд. грн., Тобто його частка досягла 30% від загальної суми іпотечного кредитування населення в банківській системі України.
ПриватБанк є лідером серед українських комерційних банків по кількості клієнтів - його послугами користуються понад 16% населення України. Технологічна інфраструктура АКБ «Приватбанк» станом на 01.05.2006 року характеризується як:
- Кількість філій та відділень по Україні - 2010;
- Кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) по Україні - 3153;
- Кількість платіжних POS-терміналів у мережі торгівлі та послуг України - 16626;
- Кількість емітованих пластикових карток для безготівкових розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування - 9566600;
- Кількість рахунків юридичних осіб - 224 704;
- Кількість рахунків фізичних осіб-підприємців - 174 997.
Станом на 1 января.2006 року АКБ "Приватбанк" є лідером банківської системи України і займає наступні рейтингові місця:
- Обсяг валюти активів балансу - 21, 7 млрд.грн. (1 місце);
- Обсяг власного капіталу - 2,3 млрд.грн. (1 місце);
- Обсяг статутного капіталу - 189,2 млн.євро (2 місце);
- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
- 16, 8 млрд.грн. (1 місце);
- Обсяг кредитів фізичним особам - 6,35 млрд.грн.
- Обсяг поточних і термінових депозитів фізичних осіб
- 9,97 млрд.грн. (1 місце);
- Обсяг поточних і термінових депозитів юридичних осіб
- 4,0 млрд.грн. (3 місце);
- Обсяг балансового прибутку - 472,0 млн.грн. (1 місце);
- Рентабельність статутного капіталу - 41,8% (11 місце);
- Рентабельність активів балансу - 2,18% (6 місце);
Дослідження показали, що динаміка і структура кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк» протягом 1 кварталу 2005 - 1 кварталу 2006 років характеризується наступними показниками:
- Загальна сума виданих кредитів фізичним особам на кінець 1 кварталу 2006 року склала 7,5 млрд. грн., Тобто за 1 квартал 2006 року зросла на 1 млрд. грн.;
- Кредити на купівлю автомобілів виросли з 1,3 млрд.грн. до 2,9 млрд грн., зайнявши частку 38,1% у кредитному портфелі фізичних осіб;
- Іпотечні кредити на покупку нового і споруджуваного житла зросли з 0,95 млрд.грн. до 2,2 млрд грн., зайнявши частку 28,6% у кредитному портфелі фізичних осіб;
- Кредити на покупку побутової техніки зросли з 0,6 млрд.грн. до 1,4 млрд. грн., зайнявши частку 19,0% у кредитному портфелі фізичних осіб;
- Іпотечні кредити на покупку житла на вторинному ринку виросли з 0,4 млрд.грн. до 0,65 млрд. грн., зайнявши частку 9,5% у кредитному портфелі фізичних осіб;
- Нецільові споживчі кредити (кредитні картки) зросли з 0,2 млрд. грн. до 0,32 млрд. грн., зайнявши частку 4,76% у кредитному портфелі фізичних осіб;
Частка іпотечних кредитів у загальному обсязі кредитів приватним особам у банку досягла 38%.
В Україні ринок житлового іпотечного кредитування становить більше половини загального обсягу іпотечних кредитів. Інша половина припадає на кредитування під заставу нерухомості комерційного призначення.
В даний час в Україні іпотечні кредити складають тільки 1% від ВВП, тоді як у країнах з перехідною економікою цей показник повинен сягати 10-20%. У країнах Західної Європи цей показник ще вище, наприклад, у Нідерландах іпотечне кредитування складає 60% ВВП, у Великобританії ця цифра перевищує 50%, в Греції досягає 7%, в Казахстані - 2%. Така ситуація дозволяє багатьом експертам говорити, що в країні не існує повноцінного іпотечного кредитування. Як стверджують експерти, на даний момент в Україні існує лише якась подібність класичної іпотеки - так звана квазііпотека. Але головні з них лежать у сфері психології. Українські банкіри неохоче дають іпотечні кредити, боячись ризиків для своїх капіталів, тоді як громадяни їх неохоче беруть через неприйняття поняття життя в борг.
Таким чином, ємність ринку іпотечного кредитування в найближчі роки може зрости у 7 -10 разів, що вимагає стратегічної підготовки банку до заняття позицій лідера в цьому перспективному сегменті кредитування.
Як показали результати досліджень, проведені в дипломній роботі, з 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за рік) обсяг виданих кредитів фізичним особам по банківській системі збільшився з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. (На + 23 млрд.грн.), При цьому обсяг залучених строкових депозитів фізичних осіб зріс з рівня 35 млрд.грн. до рівня 52 млрд.грн. (На +17 млрд.грн.), А обсяг залучених поточних депозитів фізичних осіб зріс з рівня 10 млрд.грн. до рівня 16 млрд. грн. (На +6 млрд.грн.). Таким чином, основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб в банківській системі України за 2005 -2006 року є залучені строкові та поточні депозити фізичних осіб.
Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана тільки в дуже обмеженому обсязі для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб становить від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на строк 10 -20 років. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою термінових депозитів фізичних осіб, яка при ринковій економіці не може бути нижче вартості грошей (облікова ставка Національного банку України) та рівня інфляції.
Оскільки облікова ставка НБУ в 2005 -2006 році становить 9,5%, а офіційна інфляція не перевищує 10% на рік, то природною реакцією ринкової комерційних банків є встановлення процентної ставки на термінові депозити фізичних осіб на рівні від 10,5% (3 місяці ) до 12,0% (12 місяців) у національній валюті. Отже, природною є і ставка іпотечних кредитів у національній валюті, яка не знижується нижче рівня 16 -17% річних, тобто на 5,0 - 5,5% вище вартості ресурсів.
Оскільки більше 72% іпотечних кредитів видано в іноземній валюті, то на іпотечному ринку в банківській систем України, в основному, працює інша система ціноутворення. Штучно, ставка строкових депозитів в іноземній валюті для фізичних осіб в банківській системі встановлена ​​на 4 - 5% нижче ставки термінових депозитів у національній валюті, тобто на рівні 7,0% (3 місяці) і 8,0% (12 місяців), при цьому ставка депозитів у євро встановлюється штучно на 0,5 -0,7% нижче, ніж ставка в доларах США. Природно, що при такій ціні ресурсів в іноземній валюті, яка сформована за рахунок вкладів населення в іноземній валюті, процентна ставка за іпотечними кредитами в іноземній валюті на сьогоднішній день в банківській системі становить від 11,5% до 12% річних, тобто на 4% вище вартості ресурсів.
Так як тільки 40% строкових вкладів у валюті мають термін більше 12 місяців, ресурсна база іпотечних кредитів у банківській системі Україні може бути оцінена як 57,22 млрд.грн .* 0,44 * 0,4 = 10 млрд. грн. , Що відповідає реальному обсягу виданих іпотечних кредитів у банківській системі України в 2006 році.
Таким чином, як показав аналіз, в банківській системі України з урахуванням відсутності ресурсних джерел з терміном залучення понад 1 рік для видачі іпотечних кредитів на 10-20 років використовуються тільки довгострокові вклади населення в іноземній валюті (12 місяців), як найбільш стійка частина залучених пасивів . Отже, розширення обсягів іпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсної бази банків України до моменту впровадження нових механізмів залучення довгострокових ресурсів для іпотечного кредитування.
Стратегічні цілі розвитку позицій АКБ "Приватбанк" на банківському ринку України в умовах тенденцій об'єднання великих українських банків - послідовників лідера і виникнення нових об'єднаних лідерів, а також законодавчого дозволу на розгортання в Україні філій світових банків, можна сформулювати як:
- Розширення національної мережі обслуговування населення Україна філіями та відділеннями АКБ "Приватбанк";
- Розширення і підвищення географічної щільності установки банкоматів і терміналів автоматичного самообслуговування клієнтів АКБ "Приватбанк";
- Розширення послуг по використанню мережі Інтернет - доступу до банку з будь-якої точки світу;
- Завоювання пенсійно-соціального сектора ресурсної бази приватних клієнтів банку;
- Посилення функцій банку щодо формування недержавних пенсійних фондів і завоювання ролі управління їх коштами;
Цільове сегментування ринку іпотечного кредитування для банківських продуктів АКБ «Приватбанк» показало, що найбільш привабливим підсегмент для банку є кредитування «молодіжна іпотека», при якій здійснюється компенсація за рахунок державного фонду сприяння молодіжному будівництву, а також можливість рефінансування з боку Державної іпотечної установи. Також високу ступінь привабливості має кредитування новобудов, оскільки це відповідає стратегічному напрямку діяльності АКБ «Приватбанк» щодо залучення коштів недержавних накопичувальних пенсійних фондів, а термін амортизації нового житла - 50 років задовольняє вимогам недержавних пенсійних фондів про прибутковому вкладенні пенсійних внесків. Середній щабель привабливості має іпотечне кредитування придбання існуючого житла (вторинний ринок) з певним рівнем експлуатаційного зносу, а низьку - іпотечне кредитування ремонту (реновації) нерухомості.
Основна стратегія зростання ринкової частки АКБ "Приватбанк" у сегменті іпотечного кредитування - це використання іміджу банку як лідера банківської системи України та впровадження наступних напрямків діяльності:
- Залучення довгострокових пасивів у сегменті недержавних пенсійних фондів, для чого необхідно форсувати їх створення на базі прямої взаємодії з банком;
- Випуск іпотечних цінних паперів і розміщення їх серед інвестиційних компаній як засобів короткострокового рефінансування довгострокових активів;
- Створення комплексу зв'язку клієнт - ріелтер - банк;
- Підвищення швидкості прийняття рішень за іпотечними сертифікатами, що дозволяє клієнту шукати собі відповідну квартиру з впевненістю в отриманні кредиту на певну суму - менше 30 хв (впровадження технології скоринг-кредитування);
- Збільшення кількості спеціалізованих іпотечних центрів з 60 до 180 - ця структура дає можливість не бігати клієнту від ріелтера в банк і назад, а вирішувати всі питання у ріелтера, який одночасно є агентом банку по іпотечному кредитуванню;
- Новий напрям - ПриватБанк дає можливість клієнту отримати під 0,98% кредит у розмірі 5% від суми іпотечного кредиту на ремонт квартири. Гроші надходять на картку, і клієнт протягом 30 днів може безперешкодно ці гроші здати.
- З жовтня 2005 року запроваджується експериментальний іпотечних кредитів - гроші безпосередньо з ПриватБанку надходять на рахунок продавця.
Для забезпечення подальшого зростання ринку житлового іпотечного кредитування слід подолати стримуючі розвиток цього ринку фактори. Як показали результати проведених досліджень, при сьогоднішній вартості довгострокових джерел іпотечних ресурсів (9,7-10,7% річних) та враховуючи значний коефіцієнт накладних неопераційних витрат у комерційних банках (1,72-1,84), рентабельність іпотечних кредитів при середньозважених ( по національній і іноземній валютах) ставках кредитування 13,5-16,0% річних - позитивна +0,43% річних в "Райффайзенбанк" (джерело ресурсів - низькопроцентні єврокредити від системних банків «Райффайзен» в Європі) і негативна - 4,2 % річних в АКБ "Приватбанк" (джерело ресурсів - валютні довгострокові депозити населення України).
Отримані результати обгрунтовують причини нерозвиненість іпотечного кредитування в банківській системі Україні, оскільки для виходу на рентабельний режим іпотечного кредитування треба мати вартість іпотечних ресурсів не вище 5,0 - 6,0% річних.
Вихід на позитивний рівень рентабельності іпотечних кредитів можливий тільки з використанням схем, закладених в перспективну стратегію роботи АКБ «Приватбанк» на ринку іпотечного кредитування:
- Рефінансування за рахунок іпотечних облігацій;
- Поява довгострокових ресурсів накопичувальної системи недержавного пенсійного страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (ЛІТЕРАТУРИ)

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про іпотечне Кредитування, операції з консолідованім іпотечнім Боргом та іпотечні сертифікати» / / від 19 червня 2003 року 979-IV (Із змінамі І доповненнями, внесеними Законами України таборували від 15 грудня 2005 року N 3201-IV)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про іпотеку" / / від 5 червня 2003 року N 898-IV (Із змінамі І доповненнями, внесеними Законами України таборували від 22 грудня 2005 року N 3273-IV)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про банки І банківську Діяльність" / / від 7 грудня 2000 року N 2121-III (Із змінамі І доповненнями, внесеними Законами України таборували від 22 грудня 2005 року N 3273-IV)

4. Закон України "Про Національний банк України" / / від 20 травня 1999 року N 679-XIV (станом на 10.01. 2002 року N 2922-III)
5. ЗАКОН УКРАЇНИ - "Про Цінні папери І фондову біржу» / / від 18.06. 1991 року N 1201-XII (Із змінамі на 3.06.1999 N 719-XIV)
6. Закон України "Про господарські товариства" / / від 19 вересня 1 991 року N 1576-XII (від 1917 травня 2001 року N 2409-III)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про фінансово-кредитні механізмі і управління майном при будівніцтві житла та операціях з нерухомістю" / / від 19 червня 2003року N 978-IV
8. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про страхування" / / від 7 березня +1996 року N 85/96-ВР (Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745-III цею Закон виклад у новій редакції), Із змінамі І доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 липня 2004 року N 1971-IV
9. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про заставу" / / від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII (Із змінамі І доповненнями, внесеними Законами України таборували від 18 листопада 2003 року N 1255-IV)
10. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про недержавне Пенсійне забезпечення» / / 9 липня 2003 року N 1057-IV (Із змінамі І доповненнями, внесеними Законом України от 15 грудня 2005 року N 3201-IV)
11. КОНЦЕПЦІЯ Створення національної системи іпотечного Кредитування / / розпорядження Кабінету Міністрів України от 10 серпня 2004 р.. № 559-р
12. Про затвердження Тимчасового порядку ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ іпотек / / Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВА від 31 березня 2004 р.. N 410
13. Про стандартні (типові) форму бланка заставної / / Рішення ДЕРЖАВНОЇ комісії з цінніх паперів та фондового ринку від 4 вересня 2003 року N 363
14. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського Обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського Обліку банків України / / Постанова Правління Національного банку України от 17 червня 2004 року N 280 (Із змінамі І доповненнями, внесеними постановами Прав-ління Національного банку України станом від 1 грудня 2005 року N 457)
15. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні / / Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінамі І доповненнями, внесеними постановами Прав-ління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407)
16. Про затвердження Інструкції про порядок складання та опрілюднення фінансової звітності банків України / / Постанова Правління Національного банку України от 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінамі І доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2005 року N 484)
17. Про внесення змін до Методики розрахунку економічніх норматівів регулювання діяльності банків в Україні / / ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125 (Із змінамі І доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493)
18. Аакер Д. Стратегічне ринкове управління / Пер. з англ. під ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Пітер, 2002. - 544 с.
19. Ансофф І. Стратегічне управління: Сокр.пер. з англ. - М.: Економіка, 1989. - 519 с.
20. Армстронг Г., Котлер Ф. Введення в маркетинг: Навчальний посібник. - М. Вид. Дім «Вільямс», 2000
21. Банківські операції. Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пудовкіна та інш. Київ: КНЕУ, 2000.
22. Банківська справа: Підручник / За ред. О. І. Лаврушина - Москва, «Фінанси та статистика», 1998 - 576 с.
23. Поверне Дж,, Моріарті С. Маркетингові комунікації. Інтегрований підхід: Пер. з англ. / За ред. С.Г. Божук. -СПб.: Пітер, 2001.-864с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Диплом
550.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація і аналіз іпотечного житлового кредитування в ЗАТ КБ ПриватБанк
Організація і аналіз іпотечного житлового кредитування в ЗАТ КБ ПриватБанк
Удосконалення системи іпотечного житлового кредитування
Механізм забезпечення кредитування банками України та шляхи удосконалення на прикладі ЗАТ КБ ПриватБанк
Оцінка фінансового стану позичальника – проблеми та шляхи розвитку (на базі матеріалів АКБ Приватбанк)
Оцінка фінансового стану позичальника проблеми та шляхи розвитку на базі матеріалів АКБ Приватбанк
Оцінка фінансового стану позичальника – проблеми та шляхи розвитку (на базі матеріалів АКБ Приватбанк)
Проблеми банків у розвитку іпотечного кредитування
Проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування
© Усі права захищені
написати до нас