план INEC Damir 2 4 2002-06-03T17: 15:00 Z 2010-05-14T14: 05:00 Z 2010-05-14T14: 05:00 Z 3 19285 109925 p.person 916 257 128953 14.00 6 пт 6 пт 0 3 false false false false RU X-NONE X-NONE

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедра фінансів і банківської справи

Стверджую
Зав. Кафедрою

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

студент:
1.Тема дипломної роботи: Удосконалення доходів та витрат Національного банку України (по Одеській області)
2.Сроки здачі закінченої роботи 15 травня 2002
3.Ісходние дані до дипломної роботи: Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 17.01.01 р.; Внутрішня документація Національного банку України по Одеській області
4.Содержаніе пояснювальної записки
· Загальна характеристика доходів і видатків установ Національного банку України
· Аналіз, облік і контроль доходів і видатків установ Національного банку України.
· Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України
5.Графіческій матеріал:
· Аналіз динаміки і структури питомої ваги комісійних доходів управління НБУ в Одеській області
· Аналіз динаміки і структури питомої ваги інших операційних доходів управління
· Аналіз динаміки і структури адміністративних видатків управління НБУ
· Аналіз динаміки і структури неопераційних витрат управління НБУ
· Розрахунок коефіцієнта прискорення (уповільнення)
6.Консультанти по дипломній роботі _____________________________________________
___________________________________________________________________________________

7.Дата видачі заданія________________2002 р.
Руководітель________ (                          )

Завдання прийняв до ісполненію_________ (                          )

Зміст
Введення стор.3
1. Загальна характеристика доходів і витрат
установ Національного банку України стор.4
1.1 Доходи установ Національного банку України стор.4
1.1.1 Процентні доходи стор.6
1.1.2 Комісійні доходи стор.6
1.1.3 Інші операційні доходи стор.10
1.1.4 Інші доходи стор.11
1.1.5 Позареалізаційні доходи стор.13
1.2 Витрати установ Національного банку України стор.14
1.2.1 Процентні витрати стор.14
1.2.2 Комісійні витрати стор.14
1.2.3 Адміністративні витрати стор.14
1.2.4 Інші витрати стор.15
1.2.5 Позареалізаційні витрати стор.15
1.2.6 Оплата не основних податків стор.16
2. Аналіз, облік і контроль доходів і витрат
установ Національного банку України. стор.16
2.1 Облік і контроль доходів установ
Національного банку України стор.16
2.1.1 Позареалізаційні доходи стор.16
2.2.1 Облік процентних витрат і прирівняних
до них комісій стор.20
2.2.2 Облік господарських витрат стор.21
2.2.3 Аналіз доходів і видатків управління
Національного банку України стор.25
2.2.4 Облік і аналіз процентних доходів стор.26
2.2.5 Аналіз комісійних доходів стор.31
2.2.6 Аналіз інших операційних доходів стор.34
2.2.7 Аналіз неопераційних доходів стор.37
2.2.8 Аналіз видатків управління Національного
банку України стор.38
2.2.9 Аналіз витрат на утримання персоналу стор.39
2.2.10 Аналіз адміністративних витрат стор.40
2.2.11 Аналіз неопераційних витрат стор.41
3. Проблеми і перспективи розвитку банківської
системи Україна стор.43
3.1 Закон "Про Національний банк України".
Досягнення і втрати стор.48
Висновок стор.51
Список використаної літератури стор.53
Програми стор.55
Введення
Доходи НБУ, які залишаються після відрахування до відповідних фондів та створення резервів, після закінчення календарного року надходять у дохід державного бюджету України. Це визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Національний банк України має особливе положення при оподаткуванні, а саме: його установи (крім госпрозрахункових, які оподатковуються у загальному порядку), сплачують до державного бюджету України суми перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у випадку, коли вони не відшкодовані валовими доходами тих періодів) після закінчення фінансового року. У разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок державного бюджету України.
Темі доходів і витрат приділяється, не обгрунтоване мало уваги. Хоча, чим більше доходів отримує Національний банк, тим більше коштів буде надходити до Державного бюджету. Отже, Правлінню Національного банку України необхідно більше уваги приділяти Національному банку, сприяти поліпшенню його діяльності.
У даній роботі будуть розглянуто структуру доходів і видатків управління Національного банку України в Одеській області. Управління Національного банку України в Одеській області в даний час зазнає певні фінансові труднощі, тому для нього актуальним є питання поліпшення прибутковості банківських операцій, а для цього велике значення має підвищення доходів від усіх операцій при одночасному зниженні витрат на проведення цих операцій.
1.Загальна характеристика ДОХОДІВ І ВИТРАТ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

1.1 Доходи установ Національного банку України

НБУ за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним роком позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним роком . НБУ щорічно має представляти Верховній Раді України річний звіт про свою роботу, свій баланс і зведений баланс комерційних банків. Річний звіт, баланс НБУ супроводжуються аудиторським висновком, з яким ознайомлюється Президент України і Кабінет Міністрів України. Для перевірки свого річного балансу НБУ пропонує Верховній Раді Україні аудиторську фірму. Порядок призначення аудитора має визначатися Верховною Радою України. Ревізійне управління НБУ, яке безпосередньо підлеглий Голові НБУ, повинен проводити внутрішній аудит своїх підрозділів з метою перевірки їх діяльності. Структурні одиниці НБУ мають підлягають не менше одного разу на два роки перевірці їх фінансової та господарської діяльності. Державна скарбниця України та підрозділи, які мають оборотні каси, а також сховища з резервними фондами грошових знаків повинні перевірятися один раз на рік.

Основні джерела ресурсів НБУ:

§ статутний капітал та ін фонди банку;
§ залишки коштів на рахунках державної скарбниці та ін державних структур;
§ залишки коштів на рахунках банків;
§ кошти в обігу та в міжбанківських розрахунках;
§ ін пасиви.
Основні напрямки розміщення ресурсів:
ü золотовалютний запас;
ü цінні папери;
ü кредити видані;
ü кошти на рахунках в інших банках;
ü касова готівка;
ü інші активи.
Внаслідок своєї діяльності НБУ (як і будь-яке державне підприємство) отримує прибуток, який розподіляється так:
-Частина на власні потреби;
-Частина на формування золотовалютного запасу;
-Частина (основна) перераховується до бюджету.
Всі доходи і витрати банку включаються до 6 і 7 клас, відповідно, незалежно від порядку оподаткування.
Обороти і залишки за рахунками доходів і витрат накопичуються з початку звітного року і в кінці року закриваються на рахунок № 5040 "Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження".
Доходи і витрати Національного банку України обчислюються щомісячно при складанні бюджету банку.
Доходи банку - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або зростання активів, або зменшення зобов'язань, які зумовлюють збільшення капіталу. За банківські операції та послуги визначена плата у вигляді тарифів. Тарифи визначаються Правлінням банку і є обов'язковим для дотримання регіональними управліннями та установами НБУ. Існують різні види доходів Національного банку України основні з яких процентні.
1.1.1. Процентні доходи. Процентні доходи банк отримує від продажу кредитних ресурсів уряду, надання комерційним банкам короткострокових і довгострокових кредитів через закриті кредитні аукціони, шляхом ломбардного їх кредитування, на основі договорів "РЕПО". До процентних доходів відносять також доходи від розміщених термінових депозитів і вкладів, а також інші процентні доходи.
До цієї категорії належать доходи (витрати), які обчислюються пропорційно до часу і сумі і є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик.
Наступним видом доходів установ Національного банку є комісійні доходи.
1.1.2. Комісійні доходи. Це - надходження за надані послуги системи електронних платежів (СЕП) та електронної пошти, розрахунково - касове обслуговування банків, доходи за операціями з клієнтами НБУ, від операцій на валютному ринку та інші комісійні доходи. Це також результат від торговельних операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.
Національний банк України на ринку державних облігацій виконує функції агента Міністерства фінансів України з обслуговування випуску облігацій на первинному ринку, надає платні послуги депозитарію комерційним банкам, біржам та позабіржовим фондовим торговельним системам, як дилер на вторинному ринку державних облігацій здійснює їх придбання в інших осіб (учасників біржових торгів) і виступає їх продавцем. Здійснює розрахунки за дорученням клієнтів, банків - кореспондентів і їх касове обслуговування, ведення рахунків клієнтів і банків - кореспондентів - це основні банківські операції НБУ.
Комісійні доходи за послуги СЕП і електронної пошти. Порядок розрахунків
ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до обумовленого в договорі числа кожного місяця посилає ЗАКАЗЩІКУ засобами системи ЕП (електронної пошти) розрахунків за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАКАЗЩІК повинен здійснювати оплату послуг (а також штрафів і пені) не пізніше 20 робочих днів після отримання розрахунку.
Пеня, передбачена договором, оплачується ВИКОНАВЦЕМ не пізніше кількості робочих днів, обумовлених у договорі, після отримання розрахунку від замовника.
Оплата за підкріплення операційної каси ЗАКАЗЩІКА готівкою здійснюється ним у день отримання готівки.
Структурні компоненти СЕП.
Система електронних платежів складається з таких компонентів:
§ прикладного програмного забезпечення;
§ засобів електронного зв'язку;
§ засобів захисту інформації.
Прикладне програмне забезпечення складається з:
§ програмно-технічних комплексів АРМ (автоматизоване робоче місце) СЕП, призначених для забезпечення виконання розрахунків;
§ інформаційно-розшукової системи Національного банку України, призначеної для одержання довідкової інформації про проходження платежів;
§ системи резервування роботи СЕП, призначеної для забезпечення оновлення роботи СЕП у разі збоїв, відмов обладнання, інших незвичайних ситуацій. Порядок використання системи резервування роботи СЕП регламентується окремими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Засобами системи зв'язку для задоволення транспортних потреб СЕП є система ЕП. Для передачі банківських документів в електронному вигляді учасникам СЕП надаються програмні засоби з вузла системи ЕП.
Програмно-технічні комплекси АРМ СЕП відповідають трьом рівням структури СЕП.

АРМ-1 - програмно-технічний комплекс ЦРП (Центральна розрахункова палата), призначений для управління роботою розрахункових палат та забезпечення синхронізації роботи СЕП у цілому.
АРМ-2 - програмно-технічний комплекс РРП (Регіональна розрахункова палата), призначений для обслуговування міжбанківських розрахунків банківського (віртуального банківського) регіону та організації взаємодії з іншими РП.
АРМ-НБУ - програмно-технічний комплекс банківської установи - учасника СЕП, призначений для обміну файлами СЕП між учасником розрахунків і РП, а також для обміну інформацією з іншими програмно-технічними комплексами інформаційно-обчислювальної межі Національного банку України.
АРМ-2 працює в циклічному режимі. Цикл обробки інформації (сеанс) складається з двох частин (режимів):
§ прийом інформації від учасників розрахунків;
§ передача інформації учасникам розрахунків.
Під час режиму прийому АРМ-2 отримує та перевіряє на відповідність вимогам СЕП файли.
У кінці банківського дня АРМ-2 передає до територіального управління Національного банку інформацію про розрахунки, які здійснені через СЕП, для відображення їх на кореспондентських рахунках банків - учасників СЕП та інших рахунках територіального управління Національного банку згідно з додатком 12 Інструкції.
Суми розрахункових документів в електронному вигляді, які були ініціоніровани учасником розрахунків, але не завершені протягом одного банківського дня, відображаються на транзитних рахунках у відповідних РП.
Емісія банками-резидентами платіжних карток внутрішніх і міжнародних одне або / і багатоемітентних платіжних систем і еквайринг за ним можуть здійснюватися за умови отримання ліцензії Національного банку України на здійснення таких операцій. Обласна дирекція комерційного банку має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні Національного банку. Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок.
У разі порушення комерційним банком (установою банку) Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням та інших нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення розрахунків з використанням платіжних карток, використовуються адекватні допущеному порушенню способи впливу, передбачені чинним законодавством Україна.
У разі прострочення оплати наданих послуг замовник платить виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентні річні з простроченої суми. За затримку оплати наданих послуг замовник платить виконавцю пеню в розмірі відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня. Плата за послуги та пеня нараховуються, якщо тимчасова зупинка виконавцем роботи замовника в СЕП триває більше місяця. Приводом для перекладу комерційного банку на обслуговування кореспондентського рахунку в інше територіальне управління Національного банку може бути:
§ реєстрація Національним банком України змін і доповнень до статуту комерційного банку, пов'язаних зі зміною його місцезнаходження (переміщення банку);
§ зміна обслуговуючого територіального управління Національного банку відповідно до нормативно - правовими актами Національного банку України.
Національний банк погоджує з комерційним банком день переведення і через СЕП інформує про це ЦРП, територіальне управління Національного банку, де закривається рахунок цього банку.

1.1.3. Інші операційні доходи. Це в першу чергу доходи від діяльності служби інкасації Національного банку України, яка здійснює інкасацію грошового виторгу, перевезення банкнот і монет та інших цінностей (дорогоцінних металів, каменів та інше). Причому необхідно зауважити, що доходи від інкасаторських служб займають найбільшу питому вагу серед доходів НБУ.
Послуги, що надаються інкасаторські служби НБУ поділяються на:
- Супровід касира;
- Супровід цінностей на підставі заявки;
- Безпосередньо сама інкасація з касиром від НБУ.
Для отримання цієї послуги КБ укладає 3-х сторонній договір з НБУ, організацією та комерційним банком (КБ), в якому вона обслуговується. Перевезення цінностей здійснюється на підставі заявки. Причому підкріплення для банків і вивіз коштів понад суми, обумовленої в договорі, здійснюється безкоштовно.
Оплата за надані послуги проводиться в кінці місяця.
Доходи від реєстрації та видачі ліцензії. Ліцензування банківської діяльності полягає в наданні банкам офіційного дозволу на здійснення певних банківських операцій. Національний банк України визначає порядок видачі банкам ліцензії згідно статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність", "Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій" затвердженого постановою Правління НБУ від 6 травня 1998 року. Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою допустити на ринок банківських послуг України комерційних банків і банківських установ, умови діяльності яких відповідають встановленим Національним банком України обов'язковим вимогам і не загрожують інтересам їхніх клієнтів. Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені у статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та інші операції з дозволу Національного банку України. Закон забороняє здійснення банківських операцій тими економічними суб'єктами, які не мають банківської ліцензії, а також передбачати повноваження органів нагляду щодо проведення розслідування стосовно суб'єктів, які підозрюються в тому, що вони здійснюють операції, не маючи на це права.

1.1.4. Інші доходи. Ці доходи формуються від продажу ювілейних монет, випущених НБУ в обіг як засіб платежу, від продажу іншої банківської продукції; акцизних марок, сертифікатів, цінних паперів, візових етикеток, чекових книжок, розрахункових чеків та банкнотного паперу, а також від реалізації основних фондів (засобів , будівель, комп'ютерної та обчислювальної техніки, меблів, транспортних засобів, інструментів, інвентарю та інше), які використовувалися в операційній та неопераційної діяльності банку і звільнилися від їхнього морального зносу, модернізації та інших факторів.
Доходи від продажу пам'ятних та ювілейних монет, ін банківської продукції
Впровадження програми розвитку нумізматики в Україну, накресленої Національним банком, вимагає не тільки виконання планів щодо випуску та реалізації нових колекційних монет, а й значного підвищення ефективності маркетингової складової цієї програми. В Україні слід удосконалити механізм дрібнооптового продажу монет поштою. На нинішньому етапі освоєння ринку необхідно визначити пріоритети маркетингової роботи. Серед них, очевидно, повинна бути активна виставкова діяльність, створення гнучкої системи цін і сприятливих умов для працюючих з оптовими і дрібнооптовими дилерами та потенційними замовниками, пошук нових ринків збуту.
Незалежно від того, чи визначає уряд метою створення Національним банком України монет і повинен здійснювати ряд способів для подальшого розвитку ринку банківських металів як відносно самостійного сегмента фінансового ринку. На першому етапі необхідно внести зміни до Положення "Про торгівлю банківськими металами", а саме: дозволити здійснити операції з ними на позабіржовому міжбанківському ринку; скасувати розділ клієнтських операцій з банківськими металами на роздрібні і оптові та встановити граничний розмір роздрібних операцій; закрити вимоги щодо розрахунків за зобов'язаннями за операціями з банківськими металами на внутрішньому ринку винятково в національній валюті. Для нормативного забезпечення операцій банків з необособленное металом необхідно дозволити Порядок здійснення операцій і ведення обліку банківських металів на металевих рахунках клієнтів.
На наступних етапах НБУ слід вирішувати питання про виконання функцій депозитарію банківських металів і розробити нормативну базу розрахунків за операціями з ними на міжбанківському позабіржовому ринку. Нормативна база ліквідного та конкурентного ринку повинна мати положення про банки - маркмейкери ринку банківських металів і порядок здійснення операцій НБУ щодо підтримання їх ліквідності.
Нині не достатньою є пропозиція вітчизняних колекційних монет в регіонах з численною українською діаспорою - в Канаді, Австралії. Перспективним ринком можуть бути країни колишнього Радянського Союзу. Про це свідчить виставка - продаж пам'ятних та ювілейних монет, організована в рамках "Днів України" в Естонії, успішно проведених у вересні 2000 року за підтримки торгово-економічної місії України в цій країні. Стабільність стратегії НБУ і далі буде базуватися на довгострокових програмах випуску монет, розробці нових концепцій.
         Доходи від продажу основних засобів. Статутом Національного банку України, який затверджений постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 р., визначено, що майно Національного банку складається із фондів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Національного банку України ( розділ VI, ст.27).
Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, отримані від банківської діяльності згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
1.1.5. Позареалізаційні доходи. Національного банку включають штрафи, пені, неустойки, отримані від господарських операцій на основі укладених з господарськими органами, суб'єктами підприємницької діяльності контрактів, угод, договорів, та інші позареалізаційні доходи.
1.2 Витрати установ Національного банку України.
Витрати Національного банку України - це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу або використання активів або виконання заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу.
Витрати Національного банку України поділяються за такими ознаками:
1.2.1 Процентні витрати. Вони включають витрати, отримані Національним банком України кредитами, за строковими депозитами комерційних банків, кредитами, залученими від міжнародних організацій, та інші процентні витрати. У плані рахунків знаходяться в 70 розділі, групи 702 "Процентні витрати за залученими коштами", 704 "Процентні витрати за отриманими кредитами", 709 "Інші процентні витрати".
1.2.2 Комісійні витрати. Це витрати за операціями з банками, за операціями з цінними паперами та на валютному ринку, інші комісійні витрати. Визначені ці витрати в 71 розділі "Комісійні витрати" плану рахунків Національного банку. Групи рахунків визначені як 710 "Комісійні витрати за операціями з банками", 712 "Комісійні витрати за операціями з цінними паперами", 713 "Комісійні витрати за операціями на валютному ринку", 719 "Інші комісійні витрати".
1.2.3 Адміністративні витрати. До їх складу входять витрати на утримання персоналу (фонд основної та додаткової заробітної плати, внески на державне соціальне страхування, інші обов'язкові нарахування на заробітну плату, матеріальна допомога та інші соціальні виплати, інші витрати на утримання персоналу), витрати на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації. Розділ 73 "Адміністративні витрати" плану рахунків Національного банку України. До них відносяться групи рахунків 730 "Витрати на утримання персоналу", 731 "Витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів", 732 "Експлуатаційні та господарські витрати", 733 "Витрати на обслуговування телекомунікацій", 735 "Амортизаційні відрахування".
Витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів. Вони пов'язані з проведенням усіх видів ремонту та обслуговування, утримання автотранспорту, з орендною платою, лізингом та інше. Визначені групою рахунків № 731.
       Експлуатаційні та господарські витрати - включають витрати за опалення, освітлення та водопостачання, на охорону, придбання спецодягу, малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, поштово - телеграфні, витрати на зв'язок, телефонну мережу та захист інформації та інше. Їх визначає 732 група рахунків.
Витрати на обслуговування платіжної системи НБУ, а саме: витрати на SWIFT і на REUTER, на обслуговування телекомунікацій та електронної пошти, на мобільний зв'язок, на реалізацію Державної програми електронних грошей та інше. Група 733 плану рахунків Національного банку України.
1.2.4. Інші витрати. До них належать витрати на аудит, і утримання служби інкасації, представницькі витрати, витрати на маркетинг і рекламу, на спонсорство і благодійну діяльність, спеціальні витрати, пайова участь у будівництві житла, орендні платежі та інше. Розділ 76 "Інші витрати" плану рахунків Національного банку України, включаючи в свою чергу групи 760 "Позареалізаційні витрати" та 761 "Оплата не основних податків".
1.2.5 Позареалізаційні витрати. Це штрафи, пені, неустойки, сплачені за господарські операції, інші штрафи, пені, неустойки, що сплачені, та інші позареалізаційні витрати, визначені групою 760 плану рахунків Національного банку.
1.2.6 Оплата не основних податків, зокрема податок на землю, акцизний збір, ПДВ, до Фонду України соціального захисту інвалідів, за не створені робочі місця та інше. До них відносяться витрати 761 групи "Оплата не основних податків".
1.3 Забезпечення банківської безпеки
Одним з пріоритетних напрямків у вирішенні завдання PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" обеспеченіяPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" надійності і PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" PRIVATE "TYPE = PICT ; ALT = "банковскойPRIVATE" TYPE = PICT; ALT = "системи Україна є визначення та реалізація чіткої стратегії по боротьбі з фінансовою злочинністю.
Необхідність комплексного, стратегічного підходу до захисту кредитних організацій (банків), а отже, і їх клієнтів, від кримінальної дії набуває всі більше практичного значення. В умовах повного реформування економічних відносин, недосконалість і навіть розбалансованості правового регулювання багатьох сторін життя нашого суспільства, зростає загроза кримінального втручання у найбільш важливі сфери економіки, насамперед у недержавний PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскійPRIVATE "TYPE = PICT; ALT = "сектор.
Загальновизнано, що з усіх сфер економіки України саме в PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскойPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" системі відбулися найбільш глибокі структурні перетворення, саме вона потенційно є найбільш працездатною, сконцентрувавши в себе досить значні фінансові ресурси.
Разом з тим слід зазначити, що українська PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскаяPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" система функціонує ще недостатньо ефективно. Це зумовлено не тільки станом самої PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскойPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" системи і PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскогоPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" законодавства, а й більш загальними причинами, що мають свої корені в економічну і фінансову кризу, що породжує в свою чергу криза правопорядку та PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" в країні, сприяє криміналізації все нових сфер економіки, і насамперед у сфері грошового обігу.
Зростаюча експансія з боку кримінального світу представляє серйозну загрозу економічній PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банків. У зв'язку з цим рішуче, адекватну протидію злочинним посяганням є однією з пріоритетних завдань PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскогоPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" співтовариства.
Фактично PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскаяPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" діяльність країни виявилася зоною підвищеного ризику, найбільш вразливою перед злочинної експансією.
Величезні обсяги нецільового використання державних та інших інвестиційних коштів, що спрямовуються на розвиток виробництва. Нерідко ці кошти не доходять до виробників, використовуються для закупівлі різних споживчих товарів, "прокручуються" в комерційних структурах, відволікаються у вигляді частки статутного капіталу створюваних підприємств і організацій.
Значної шкоди кредитно - грошових відносин завдає незаконна PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскаяPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" діяльність, а також легалізація грошових коштів, придбаних злочинним шляхом.
Особливу стурбованість українських підприємців викликає потужний і постійно більший пресинг на сферу приватного бізнесу з боку злочинних угруповань. Прикладами можуть служити факти створення і використання баз даних (досьє) на підприємців професійними вимагачами і шахраями, випадки розкрадання "чутливою" для фінансово - господарської діяльності інформації (у тому числі даних про PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскіхPRIVATE "TYPE = PICT ; ALT = "рахунках і доходи), прослуховування ліній зв'язку та встановлення в офісах спеціальних підслуховуючих пристроїв, підробки документів в електронній формі і т. п.
Непослідовна, на жаль, позиція держави. Поки кризові явища в країні зберігають досить гострий характер, держава намагається дистанціюватися від проблем комерційних банків з метою зменшення відповідальності перед суспільством і населенням за їх діяльність. Разом з тим очевидно, що соціальна напруженість, пов'язана з крахом великої кількості банків, невиконанням ними взятих зобов'язань, неминуче змусить влади перейти до звичайної (для країн з розвиненою економікою) практиці і прийняти на себе значну частину відповідальності за діяльність комерційного PRIVATE "TYPE = PICT ; ALT = "банковскогоPRIVATE" TYPE = PICT; ALT = "сектора, PRIVATE" TYPE = PICT; ALT = "обеспеченіеPRIVATE" TYPE = PICT; ALT = "йому цивілізованих умов для нормального функціонування. Безумовно, значна роль у вирішенні проблем PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" у фінансово - кредитній сфері належить PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскомуPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" спільноті . Багато чого вже зроблено в практичному плані. Ряд банків створили свою службу PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =", інформаційно - аналітичні підрозділи, охорону, інкасацію, оснащуються необхідними технічними засобами і автоматизованими системами. Але також і очевидно, що вжиті заходи не дають належного результату, оскільки сфера PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскойPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" та іншої фінансової діяльності не стала менш небезпечною.
У числі причин, що зумовили вкрай низьку ефективність вжитих заходів, можна б виділити:
- Нескоординованість прийнятих заходів. По суті, кожен банк, кожна кредитно - фінансова
- Структура реалізують ті заходи, які відповідають їх можливостям, особовому сприйняттю керівників і до яких готовий персонал;
- Неповнота обліку факторів, що визначають PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" банковскуюPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностьPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" і, отже, ігнорування їх у практичній діяльності. Як правило, проблеми PRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" безопасностіPRIVATE "TYPE = PICT; ALT =" кредитно - фінансової структури багато обмежують лише внутрішніми а