Розповідь Івана Сергійовича Тургенєва "Муму" мене дуже вразив. Коли Герасим вбив собачку, я не могла
стримати сліз. А як же було важко йому самому! Адже він виростив Муму з маленького щеняти. Це єдина істота, яке любило Герасима, та й він встиг прив'язатися до собачці. Але Герасим був кріпаком і змушений виконувати всі накази і капризи свій пані.
Я задаю собі питання: "Чому ж Герасим не пішов у село з Муму?". Він не посмів не послухатися барині, але і не захотів жити в будинку, де розпоряджаються жорстокі і нелюдські люди. А пані знову знайшла винних, щоб вигородити себе.
Кріпацтво принижувало не лише селян, але й губило і самих поміщиків, привчала їх до безкарності.
В оповіданні Тургенєва "Муму" ми бачимо бариню, яка думала тільки про себе, свій спокій, а інші люди повинні були їй догоджати, виконуючи будь-яку її примху. Проти такого порядку речей виступає письменник. Він був чесною людиною і не міг миритися з кріпосним правом.