1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | пл.тек рем. | - | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | 1 | кап. ремонт | - | - | - | - | 1 | - | 1 | - | 1 | - | - | 1 |
4. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ РЕМОНТІВ КОМБАЙНІВ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН Визначаємо кількість капітальних ремонтів за допомогою коефіцієнта охоплення за формулою: N К = n × h 0 × h з × h В, де n - Загальна кількість комбайнів конкретної марки; h 0 - річний коефіцієнт охоплення капітальних ремонтів; h з - поправочний коефіцієнт, що враховує зональні особливості експлуатації; h В - поправочний коефіцієнт, що враховує середній термін використання машин у парку. Кількість планових поточних ремонтів визначаємо за формулою: N т пл = n - N гп, де п р п, - число комбайнів експлуатуються в гарантійний період. Для комбайнів беремо (з програми 3-4) наступні коефіцієнти: Таблиця № 7 Комбайни | h 0 | h з | h У | Єнісей - 1200 | 0,15 | 0,95 | 1 | КСК - 100А | 0,15 | 0,95 | 1,15 | ККУ - 2А | 0,20 | 0,95 | 1,25 |
Тоді кількість капітальних ремонтів буде: «Єнісей-1200» N К = n × h 0 × h з × h У = 11 × 0,15 × 0,95 × 1 = 1,56. Приймаються кількість капітальних ремонтів для «Єнісей-1200» N К = 2. Визначаємо кількість капітальних ремонтів для комбайна КСК-100А: N К = n × h 0 × h з × h У = 4 × 0,15 × 0,95 × 1,15 = 0,81. Приймаються капітальних ремонтів для КСК-100А N К = 1. Визначаємо кількість капітальних ремонтів для ККУ-2А N К = n × h 0 × h з × h У = 4 × 0,20 × 0,95 × 1,25 = 0,95. Приймаються капітальних ремонтів для ККУ-2А N К = 1. Визначаємо кількість планових технічних ремонтів для комбайнів «Єнісей 1200»: N т пл = n - N тп = 11 - 2 = 9 Визначаємо кількість поточних ремонтів для комбайнів КСК-100А: N т пл = n - N тп = 5 - 1 = 4. Визначаємо кількість поточних ремонтів для комбайнів ККУ-2А: N т пл = n - N тп = 4 - 1 = 3. 5. РОЗРАХУНОК Трудомісткість поточного ремонту Для тракторів: Т-150К, ДТ-75МВ, МТЗ-100. Для тракторів трудомісткість поточних ремонтів всіх тракторів однієї марки визначається за формулою: Т т Неплях = t т Неплях × n, де Т т Неплях - середня річна трудомісткість непланового поточного ремонту одного трактора конкретної марки (люд / год). Річна трудомісткість планових поточних ремонтів тракторів конкретної марки визначається: N пл т = 0,001 × А т × t т × N т пл, де n - кількість тракторів конкретної марки. А т-прийнята періодичність планового поточних ремонтів для тракторів конкретної марки в умовних еталонних га; t т - норматив питомої трудомісткості поточного ремонту тракторів, що припадають на 100 умовних еталонних га чол / год. Нормативні дані по поточних ремонтів тракторів. Таблиця № 8 Марка трактора | Середньорічна трудомісткість непланового ТР одного t т Неплях трактора, люд / год | Норматив питомої трудомісткості ТР тракторів, що припадають на 1000 усл.етал.га | До - 701 Т - 150К ДТ - 75МВ МТЗ - 100 | 31,5 19,1 19,4 17,4 | 58 76 110 97 |
Визначаємо трудомісткість поточних ремонтів для тракторів Т-150К Т т Неплях = t т Неплях × n = 19,1 × 4 = 76,4 чол / год Т т пл = 0,001 × А т × t 1 × N т пл = 0,001 × 2210 × 76 × 1 = 167,96 осіб / год. Визначаємо трудомісткість поточних ремонтів для тракторів для ДТ-75МВ Т т Неплях = t т Неплях × n = 19,4 × 10 = 194 чол / год Т т пл = 0,001 × 1220 × 110 × 3 = 402,6 чол / год Визначаємо трудомісткість поточних ремонтів для тракторів МТЗ-100: Т т Неплях = t т Неплях × n = 17,4 × 22 = 382,8 чол / год Т т пл = 0,001 × 1020 × 97 × 9 = 890,46 осіб / год Визначаємо трудомісткість поточних ремонтів для комбайнів: У комбайнів трудомісткість непланових поточних ремонтів складає 20% від трудомісткості планових поточних витрат. Нормативність сумарною річною трудомісткості поточного ремонту одного комбайна даної марки наведено у Додатку 1. Для розрахунку трудомісткості планового і окремо непланового ремонту одного комбайна використовуємо формулу: t т пл = Т т сум: 1,2, де t т Неплях = Т т сум - t т пл. Визначаємо трудомісткість непланових поточних ремонтів для комбайнів «Єнісей-1200»: t т пл = Т т сум: 1,2 = 210: 1,2 = 175 чол / год, Тоді на всі планові поточні ремонти: T т пл = t т пл × n = 175 × 11 = +1925 чол / год t т Неплях = Т т сум - t т пл = 210 - 175 = 35 чол / год Тоді на всі непланові поточні ремонти: Т т Неплях = t т Неплях × n = 35 × 11 = 385 чол / год Для комбайнів КСК-100А: t т пл = Т сум: 1,2 = 200: 1,2 = 167 чол / год Тоді на всі планові поточні ремонти: T т пл = 167 × 5 = 835 чол / год t т Неплях = Т т сум - t т пл = 210 - 167 = 43 чол / год Тоді на всі непланові поточні ремонти: Т т Неплях = 43 × 5 = 215 чол / год Для комбайнів ККУ-2А: Норматив трудомісткості збільшується на 50%, так як комбайни старі. t т пл = Т t сум × 1,5: 1,2 = 69 × 1,5: 1,2 = 86,25 чол / год Тоді всі планові технічні ремонти: T т пл = 86,25 × 4 = 345 чол / год t т Неплях = 103,5 - 86,25 = 17,25 чол / год На всі комбайни: Т т Неплях = 17,25 × 4 = 63 чол / год Для не складних сільськогосподарських машин. Трудомісткість непланових ТР становить 15% трудомісткості планових технічних ремонтів. Сумарну річну трудомісткість технічного ремонту однієї машини даного виду вибираємо з додатка 4. Розрахунок ведемо як для комбайнів. Для плугів. З 32 плугів приймаємо ПЛН - 5 - 35 - 4 шт; ПЛН - 4 - 35 - 11 шт; ПЛН - 3 - 35 - 17 шт ПЛН - 5 - 35: t т пл = 21: 1,15 = 18 чол / год T т пл = 18 × 4 = 72 чол / год t т Неплях = 21 - 18 = 3 люд / год Т т Неплях = 3 × 4 = 12 чол / год ПЛН - 4 - 35: t т пл = 17: 1,15 = 14,5 чол / год T т пл = 14,5 × 11 = 232 чол / год t т Неплях = 17 - 14,5 = 2,5 чол / год Т т Неплях = 2,5 × 11 = 27,5 чол / год ПЛН - 3 - 35: t т пл = 14: 1,15 = 12 чол / год T т пл = 12 × 17 = 204 чол / год t т Неплях = 14 - 12 = 2 чол / год T т Неплях = 2 × 17 = 34 чол / год Загальна трудомісткість планових поточних ремонтів плугів: Т то пл = 72 + 159,5 + 204 = 435,5 чол / год T т Неплях = 12 + 27,5 + 34 = 73,5 чол / год Для культиваторів: Приймаю: КПС - 4 - 10 шт (для суцільної обробки) КОН - 2,8 - 4 шт (для міжрядної обробки) КПС - 4: t т пл = 22: 1,15 = 19 чол / год T т пл = 19 × 10 = 190 чол / год t т Неплях = 22 - 19 = 3 люд / год Т т Неплях = 3 × 10 = 30 чол / год КОН - 2,8 ПМ: t т пл = 27: 1,15 = 23 чол / год T т пл = 23 × 4 = 92 осіб / год t т Неплях = 27 - 23 = 4 люд / год Т т Неплях = 4 × 4 = 16 чол / год Загальна трудомісткість планових поточних ремонтів культиваторів: T т пл = 190 + 92 = 282 чол / год T т пл = 30 + 16 = 46 чол / год Для лущільщіков з 9 приймаю: ЛДГ - 10 - 7 шт ЛДГ - 15 - 2 шт ЛДГ - 10: t т пл = 31: 1,15 = 27 чол / год T т пл = 27 × 7 = 189 чол / год t т Неплях = 31 - 27 = 4 люд / год Т т Неплях = 4 × 7 = 28 чол / год ЛДГ - 15: t т пл = 17: 1,15 = 15 чол / год T т пл = 15 × 2 = 30 чол / год t т Неплях = 17 - 15 = 2 чол / год Т т Неплях = 2 × 2 = 4 чол / год Загальна трудомісткість планових поточних ремонтів плугів: T палив = 189 + 30 = 219 людей / год T то Неплях = 28 + 4 = 32 чол / год Для сівалок зернових: t т пл = 63: 1,15 = 55 чол / год T т пл = 55 × 13 = 715 чол / год t т Неплях = 63 - 55 = 8 чол / год Т т Неплях = 8 × 13 = 104 чол / год Для саджалок картопляних: t т пл = 91: 1,15 = 79 чол / год T т пл = 79 × 4 = 316 чол / год t т Неплях = 91 - 79 = 12 чол / год Т т Неплях = 12 × 4 = 48 чол / год Для борін зубових: t т пл = 4: 1,15 = 3 люд / год T т пл = 3 × 95 = 285 чол / год t т Неплях = 4 - 3 = 1 чол / год Т т Неплях = 1 × 95 = 95 чол / год Для косарок: t т пл = 40: 1,15 = 34 чол / год T т пл = 35 × 11 = 385 чол / год t т Неплях = 40 - 35 = 5 чол / год Т т Неплях = 5 × 11 = 55 чол / год Для прес-підбирачів: t т пл = 76: 1,15 = 66 чол / год T т пл = 66 × 5 = 330 чол / год t т Неплях = 76 - 66 = 10 чол / год Т т Неплях = 10 × 5 = 50 чол / год Для грабель тракторних: t т пл = 41: 1,15 = 36 чол / год T т пл = 36 × 12 = 432 чол / год t т Неплях = 41 - 36 = 5 чол / год Т т Неплях = 5 × 12 = 60 чол / год Для автомобілів. Для автомобілів планових поточні ремонти не передбачені. Проте, поточні ремонти проводиться за потребою. Часто їх приурочують до проведення чергових номерних технічних обслуговувань. Трудомісткість проведення таких ремонтів можна визначити за формулою: T = 0.001 × B r × n × t, де B r - Річний запланований пробіг одного автомобіля конкретної марки, км; n-кількість автомобілів конкретної марки в господарстві; t - питома трудомісткість поточного ремонту автомобіля конкретної марки, яка припадає на 100 км пробігу (чел/час/1000км). Для автомобілів конкретної марки: ГАЗ - 53-12 t = 5,9 чел/час/1000км. ГАЗ-САЗ - 53-07. t = 6,8 чел/час/1000км. ЗІЛ - 431-410 t = 5,3 чел/час/1000км. Для ГАЗ - 5312 Т = 0.001 × B r × n × t = 0,001 × 27200 × 8 × 5,9 = 1283,84 осіб / год Для ГАЗ-САЗ - 35-07 Т = 0.001 × B r × n × t = 0,001 × 26200 × 5 × 6,8 = 890,8 чол / год. Для ЗІЛ - 4314-10. Т = 0.001 × B r × n × t = 0,001 × 29700 × 4 × 5,3 = 629,64 осіб / год. Тоді загальна трудомісткість поточного ремонту всіх автомобілів буде: Т заг = 1283,84 + 890,8 + 629,64 = 2804,28 осіб / год. 6. ВИЗНАЧЕННЯ РІЧНИЙ ЗАВАНТАЖЕННЯ СЛУЖБИ МАЙСТРА-налагоджувальник Майстер-налагоджувальник разом з механізаторами або слюсарем-наладчиком проводять номерні і сезонні технічні обслуговування для тракторів, номерні ТО для комбайнів. Його робочим місцем є пост технічного обслуговування. Для проведення нізкономерних технічних обслуговувань при великому видаленні тракторів і комбайнів від центральної садиби, він використовує пересувний агрегат технічного обслуговування. Трудомісткість технічного обслуговування наведена в таблиці (5,6 - для Т-150К в графіку). Сезонне технічне обслуговування планується по одному на кожен трактор у квітні і в жовтні. Трудомісткість технічних обслуговувань комбайна можна визначити за укрупненими розрахунком, використовуючи нормативи на 100 годин роботи. «Єнісей-1200» - t = 3,43 чел.час/100 годину; «КСК-100А» - t = 6,3 чел.час/100 годину. ККУ-2А - t = 7 чел.час/100 годину. Кількість годин роботи комбайна за сезон: «Єнісей-1200» - У т = 115 годин; «КСК-100А» - У т = 130 годин; «ККУ-2А» - У т = 195 годин. Тоді трудомісткість номерних технічних обслуговувань всіх комбайнів кожної марки складе: «Єнісей-1200» Т = 0,01 × У т × n × t = 0,01 × 115 × 3,43 × 11 = 43,38 чол / год; «КСК-100А» Т = 0,01 × 130 × 6,3 × 5 = 40,95 чол / год; ККУ - 2А; Т = 0,01 × 4 × 195 × 7 = 54,6 чол / год; 7. РОЗПОДІЛ РЕМОНТІВ І ТО ЗА МІСЦЕМ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ ГОСНИТИ дає рекомендації з розподілу ремонтів, обслуговуючий робіт між підприємствами і підрозділами технічного сервісу. Таблиця № 9. Орієнтовний розподіл обсягів робіт між майстернями (підрозділам господарств, підприємств і районів). Найменування машин та обладнання | Розподіл робіт у% |
| ТО | ТР |
| Госп-во | РОБ | Госп-во | РОБ | Трактори та самохідні шасі, в тому числі К-700 і Т-150К Зернозбиральні комбайни Спец. комбайни Автомобілі | 80
20
90
90 40 | 20
80
10
10 60 | 70
10
70
70 25 | 30
90
30
30 75 |
При визначенні частки трудомісткості робіт, що припадають на ЦРМ господарства враховується: стан районних і обласних підприємств, технічних сервісів, фінансові можливості самого господарства, що вже склалися схеми взаємодії ЦРМ зі службами машинного двору, майстра-наладчика, майстра-діагностика, профілакторію, автогаража, пункту ТО машин. Беремо обслуговуючу базу центральної садиби господарства типу «В», коли на ній обслуговується та ремонтується весь машинно-тракторний парк господарства. Капітальний ремонт машин або їх комплект повністю направляють виконувати на спеціалізовані підприємства. Номерні та сезонні ТО автомобілів, супутній ТР виконує профілакторного автогаражів. Частина робіт з поточного ремонту цих машин або вузлів виконує ЦРМ. Номерні та сезонні ТО тракторів будуть виконуватися на ділянці технічного обслуговування при ЦРМ службою майстра-наладчика, кілька нізкономерних ТО проводиться в полі. Номерні ТО комбайнів проводять у полі. Таблиця № 10. Розподіл трудомісткості робіт в господарстві залежно від місця виконання. Найменування машин та обладнання, вид робіт | Розподіл робіт |
| ЦРМ | Гараж | Машинний двір | У полі | Трактори та самохідні шасі: ТО поточної ремонт Автомобілі ТО поточний ремонт Комбайни, самохідні причепи, стаціонарні машини ТО Поточний ремонт Поточний ремонт грунтообробних, посівних, Сінозбиральні машин, причепів |
70 90 20
50 80
50 |
100 80 |
|
Таблиця № 11 Розрахунок частки трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт, що припадають на ЦРМ. Найменування машин та обладнання | Сумарна трудомісткість | Звіт про роботи . Виконаних у господарстві | У тому числі в ЦРМ |
|
| % | Чіл годину | % | Чіл годину | Трактор Т-150К Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
167,96 16,4 |
70 100 |
117,57 16,4 |
100 90 |
117,57 14,76 | Трактор ДТ-75 МВ Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
402,6 194 |
70 100 |
281,82 194
|
100 90 |
281,82 174,6 | МТЗ-102 Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
890,46 382,8 |
70 100 |
623,32 382,8 |
100 90 |
626,32 34,452 | Комбайн «Єнісей-1200» Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
1925 385 |
70 100 |
1347,5 385 |
100 80 |
1347,5 308 | КСК-100А Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
835 215 |
70 100 |
584,5 215 |
100 80 |
584,5 172 | ККУ-2А Плановий поточний ремонт Неплановий поточний ремонт |
345 63 |
90 100 |
310,5 63 |
100 80 |
310,5 50,4 | Поточний ремонт автомобілів Плановий поточний ремонт |
2804,28 |
100 |
2804,28 |
50 |
1402,14 | Плугів Культиваторів Лущильників Сівалок зернових Картоплесаджалок Зубових борін Косарок Прес-підбирачів Грабель тракторних Розкидувач добрив Причепів тракторних | 435,5 282 2219 715 316 285 385 330 150 432 676 | 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 | 435,5 282 219 715 316 285 385 330 150 432 676 | 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 | 435,5 282 219 715 316 285 385 330 150 432 676 | Непланових поточних ремонтів всіх СХМ | 717,5 | 100 | 717,5 | 80 | 574 | Технічне обслуговування тракторів | 1358,08 | 100 | 1358,08 | 70 | 951,16 | Разом | 14928,26 |
|
|
| 11482,29 |
8. СКЛАДАННЯ РІЧНОГО ПЛАНУ ЗАВАНТАЖЕННЯ ЦРМ ГОСПОДАРСТВА Крім основних робіт ЦРМ господарства виконують і додаткові роботи. Трудомісткість додаткових робіт визначають у відсотковому відношенні від сумарної трудомісткості основних робіт у майстерні: 1. Ремонт обладнання майстерні 5-8%. Приймаються - 8%. 2. Ремонт, виготовлення пристроїв та інструментів, 0,5% -1%. Приймаємо 1%. 3. Ремонт і виготовлення деталей до фонду запчастин 3-5%. Приймаються 5%. 4. Інші позапланові роботи по 10-12%. Приймаються 12%. Виконуємо розрахунки: Т рем про = 11482,29 × 0,08 = 920,08 осіб / год. Т рем Приспи = 11482,29 × 0,01 = 115,01 осіб / год Т рем дет = 11482,29 × 0,05 = 575,05 осіб / год. Т Неплях раб = 11482,29 × 0,12 = 1380,12 осіб / год. Трудомісткість всіх основних і додаткових робіт зводимо в загальну таблицю. 9. ПОБУДОВА ГРАФІКА ЗАГАЛЬНОЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ ЦРМ Графік будується на аркуші графічної частини проекту. За вертикальної осі відкладаємо напруженість чол / год / день. По горизонталі кількість робочих днів за місяцями року, на вільному місці аркуша розміщують умовні позначення. Графік виконується на основі річного плану завантаження ЦРМ. Він наочно показує напруженість у більш конкретні періоди роботи майстерні, яка в плані завантаження ЦРМ захована за сумарною трудомісткістю по місяцях. Для градуювання вертикальної осі необхідно з річного плану завантаження ЦРМ взяти сумарну трудомісткість найбільш завантаженого місяця і розділити її на кількість робочих днів цього місяця, до отриманого результату додати 20-25 одиниць. Це і буде орієнтовна найвища точка на осі напруженості. По горизонтальній осі зручніше працювати з масштабом (1мм - 1 робочий день). Заповнення графіка доцільніше починати з тих робіт, які проводяться весь рік. 10. РОЗРАХУНОК Такт і ФРОНТУ ПЛАНОВОЇ ТР ТРАКТОРІВ І КОМБАЙНІВ Такт - це проміжок часу між заходом на ремонт або виходом з ремонту попередньої і наступної машини. , Де: Ф н - номінальний фонд часу майстерні за розрахунковий період в годинах; N т пл - кількість планових ТР конкретних машин за розрахунковий період. Ф н = Д р × × t см - Д п × (t см - t 1), де: Д р - кількість передсвяткових, передвихідні днів в періоді; t см / t 1 - тривалість звичайної та укороченою зміни в годинах. ДТ - 75МВ Ф н = 27 × 7 - 5 × (7 - 6) = 184 години, годин. Приймаються t = 61 годину МТЗ - 10 0 Ф н = 48 × 2 - 11 × (7 - 6) = 325 години, годин. Приймаються t = 36 год Т - 150К Ф н = 15 × 7 - 2 × (7 - 6) = 103 години, години. Приймаються t = 103 години Комбайн «Єнісей - 1200» Ф н = 53 × 7 - 11 × (7 - 6) = 360 годин, годин. Приймаються t = 40 год Комбайн КСК - 100А Ф н = 32 × 7 - 7 × (7 - 6) = 217 годин, години. Приймаються t = 54 год Комбайн ККУ - 2А Ф н = 21 × 7 - 3 × (7 - 6) = 144 години, годин. Приймаються t = 48 год 11. РОЗРАХУНОК ШТАТУ ПРАЦІВНИКІВ У залежності від характеру виконуваних функцій всі працюючі поділяються на групи: виробничі, допоміжні робітники; інженерно-технічні працівники (ІТП); молодший обслуговуючий персонал (МОП); пожежно-сторожова охорона (ПСО). Розрізняють явочное і списочное число робітників. Явочное середньо-річна кількість робітників визначається за номінальним фонду часу. Р я = Т сум:: Ф н, де Т сум - річна сумарна трудомісткість робіт в майстерні в чол / год (з таблиці 13): Ф н - річний номінальний фонд часу робітника в годинах. Ф н = Д р × t см - Д п × (t c т - t п), де Д р - число робочих днів у році; t зм - тривалість зміни (годину); Д п-число передсвяткових і передвихідні днів; t п - тривалість укороченою зміни. Ф н = 308 × 7 - 54 (7 - 6) = 2102 годин. Р я = 14954,95: 2102 = 7,11 чол. Приймаються Р я = 7 робітників. Списочное середньорічне число робітників визначають за формулою: Р з = Т сум: Ф р × до, де Ф р - дійсний фонд часу робітника; до - перевиконання норм виробітку к = (1,05 - 1,15). Приймаються до = 1,1. Дійсний фонд часу робочого визначаю за формулою: Ф р = (Ф н - Д про × t см) - h р, де Д о - кількість відпускних днів, h р - коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу з поважної причини (0,95). Д р = (2102 - 24 × 7) × 0,95 = 1837,3 осіб / год. Р з = 14954,95: 1873,3 × 1,1 = 7,39 чол. Приймаю 7 робітників. Число допоміжних робітників становить 10-15% від числа основних виробничих робітників. Приймаю 15%. Р в = Р з × 0,15 = 7 × 0,15 = 1,05. Приймаються одного робочого слюсаря-ремонтника. Число Ітп, службовців і малообслуговуваних персонал беруть соответствнно 8-10%, 2-3%, 2-4% від суми виробничих і допоміжних робіт. Приймаю максимальне значення: 10%, 3%, 4%. Р ІТП = (7 + 1) × 0,1 = 0,8. Приймаю Р ІТП = 1 робочого-бухгалтера з довантаженням аналогічними роботами з автогаражу і службам машинного двору. Р моп = (7 + 1) × 0,04 = 0,32. Приймаю Р моп = 1 робочого - прибиральницю з довантаженням прибирання гаража. Число працівників пожежно-сторожової охорони повинно відповідати числу постів. Для майстерні господарства окремого сторожа не вводять, так як він охороняє всю ремонтно-обслуговуючу базу ЦРМ і пожежне ДПО на всій центральній садибі. Тоді загальна кількість робочих майстерні складе: Р заг = 7 + 1 + 1 + 1 + 1 = 11 робітників. 12. Розрахунок необхідної кількості ВИРОБНИЧИХ РОБІТНИКІВ ДЛЯ ДІЛЯНКИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАКТОРІВ Визначення кількості робочих постів, обладнання, потрібної площі, розрахунки освітлення, опалення, вентиляції, визначення потреби в електроенергії, стиснутому повітрі, пари і повітря для технологічних цілей. Річну трудомісткість робіт на конкретному виробничому ділянці ЦРМ визначають у процентному співвідношенні від сумарної трудомісткості за видами робіт. Вибрані відсотки і результати розрахунків зводять у відомість. Таблиця № 12. Відомість завантаження виробничої дільниці Найменування робіт | Сумарна річна трудомісткість | У тому числі ТО тракторів |
|
| % | Чол / год | Ремонт гусеничних тракторів. Ремонт колісних тракторів Ремонт автомобілів Ремонт самохідних комбайнів | 456,42 1100,17 1402,14 2412 | 11,3 11,3 12,2 12,5 | 51,8 124,32 171,06 301,5 | Разом |
|
| 648,46 |
Потрібне кількість виробничих робітників для ділянки буде: Р уч = 648,46:1837,3 × 1,1 = 0,32. Приймаю Р уч = 1 робітника. 13. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ НАБОРУ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІЛЯНКИ На основі даних цього розділу буде розраховуватися потребная площа ділянки. Існують формули для розрахунку необхідної кількості обладнання. Таблиця № 15. Відомість потрібного набору обладнання. Основне обладнання | Кількість | Марка | Габарити (Мм) | Займана площа |
|
|
|
| ед.оборуд. м | всього, м | Прилад для перевірки КВП Прилад для діагностики ЦПГ Стенд для перевірки електроприладів Кутовий люфтомір Компресорна установка Прилад для діагностики системи змащення Ванна Візок Візок для перевезення ПММ Ящик для піску Шафа для одягу Підвісний кран
Вимірювальна лінійка РС Разом | 1
1
1
1
1
1
1 1 1
1 1
1
2 | Е-204
К-69
537
КУ-4832
КУ-1315
КУ-4858
ОМ-1316 ПТ 034 2222 - v
ОРГ1468 ПМЗ1910А
ГОСТ 7890-57 ГОСТ 8301 | 390х240
258х175
755х100
630х395
1430х715
375х330
1034х654 1150х500 2565х635
500х400 860х360
| 1,26
0,86
1,71
2,3
4,3
1,41
3,42 3,3 6,5
1,8 2,5
| 1,26
0,86
1,71
2,3
4,3
1,41
3,42 3,3 6,5
1,8 2,5
26,04 |
14. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ХОДОВОЇ ЧАСТИНИ І РУЛЕВОГО УПРАВЛІННЯ Ходова частина складається з: кістяка, переднього моста, колісного двіжетеля і підвіски. Передніми колесами трактора керують за допомогою рульового управління, яке включає в себе кермовий механізм, рульовий привід і гідропідсилювач. Передній міст складається з трубчастої балки, телескопічно зчленованою з висувними трубами і з'єднаної з переднім брусом напіврами за допомогою осі хитання, поворотних цапф напрямних коліс і трапеції рульового управління. А двох кінців у балку вставлені висувні кулаки, що складаються з висувною труби і кронштейна. Висувна труба куркулів може встановлюватися в балці передньої осі в шести фіксованих положеннях з інтервалом через 50мм, що дозволяє міняти колію за переднім колесам від 1250 до 1750мм. Розмір колії 1850мм досягається перестановкою коліс щодо маточини, тобто їх встановленням поворотом на 180 0 протилежними опорними поверхнями дисків. На верхніх кінцях поворотних цапф за допомогою конусних шліців встановлені поворотні важелі, затягуються гайками, пов'язані зі сферичними шарнірами рульових тяг і сошкою механізму повороту. Рульова тяга складається з труби, в яку ввернути корпусу шарнірів, що фіксуються контргайками. Кульовий палець розташований у вкладишах корпусу шарнірів і затягнутий пробкою. З іншого кінця на палець надітий чохол. Пробка зафіксована від провертання дротом. Поворотна цапфа встановлена в висувному кулаці у втулках. Верхня втулка запресована в кронштейн і ущільнені гумовим кільцем, яке ущільнено в обоймі, запресованої в кулак. Нижня втулка запресована у склянку, пркрепленний до куркуля двома болтами. Поворотна цапфа в нижній частині ущільнена кільцями, закритими пластиною. Маточина переднього колеса змонтована на цапфі за допомогою двох конічних роликових підшипників, затягуємо через наполегливу шайбу з внутрішнім вусом регулювальної гайкою, зафіксованої шплінтом від провертання. Зовнішній підшипник закритий кришкою. Внутрішній підшипник ущільнений манжетою і повстяним кільцем в обоймі, запресованої в маточину. Навантаження на колеса передається через пружини підвіски, опорні шайби поворотні цапфи, маточини. Тарілчасті пружини служать для зниження динамічних навантажень, що виникає при русі трактора по нерівній поверхні. Передня вісь трактора МТЗ-100 уніфікована з віссю тракторів МТЗ-80, а маточина - з маточиною ЮМЗ-6. Передній міст трактора МТЗ-100 може мати модифікацію, що відрізняється наявністю пружин підвіски, які розташовані зовні кронштейна висувного кулака і встановленням додаткових пружин. Зовнішні пружини сприймають силу тяжіння передньої частини трактора з урахуванням навішуються сільськогосподарських машин, а верхні виключають ударні навантаження в контакті кронштейна висувного кулака з важелем. У процесі експлуатації через кожні 1000 мотогодин перевіряють наявність зазору в шарнірних з'єднаннях рульових тяг погойдуванням від руки або поворотом рульового колеса. Наявність вільного ходу в шарнірах не допускається. Зазор усувають наступним чином: пробку звільняють від контровочной дроту і загортають в корпус шарніра до вибору зазору між кульовими пальцями і вкладками, після цього пробку контрять. Осьовий зазор в підшипниках маточин напрямних коліс повинен бути 0,08-0,20 мм. У процесі експлуатації через зношування підшипників і інших контактних деталей це значення змінюється. У результаті порушується нормальна робота. Вільний хід в підшипниках маточин напрямних коліс перевіряють через 1000 мотогодин. Передню вісь вивішують до відриву передніх коліс від опорної поверхні і погойдуванням їх перевіряють вільний хід в підшипниках, який усувають їх регулюванням, дотримуючись послідовність: Відвертають болти і знімають кришку; Виймають шплінт короночной гайки і, провертаючи колесо, затягують гайку до появи опору обертанню колеса; Гайку відпускають до збігу найближчій її прорізи з отвором під шплінт в осі цапфи. Перевіряють легкість обертання колеса; Встановлюють шплінт і кришку, заповнену мастилом.
Колеса. На задніх колесах тракторів МТЗ-100 застосовані шини 15,5-38. Для зниження тиску на грунт і збільшення тягово-зчіпних якостей і прохідності трактора передбачена установка спарених коліс з шинами 15,5-38, а для роботи у вузьких міжряддях - 11,2-42. За рахунок спарених коліс збільшені габарити трактора, тому такі трактора не рекомендується використовувати на транспортних роботах. Провідні колеса встановлюють на болтах маточин півосей кінцевих передач заднього моста і кріплять їх гайками з конусним торцем. Маточини встановлені на півосях і закріплені болтами. Від провертання маточина утримується шпонкою і силою тертя в контакті поверхонь піввісь і маточини. Черв'як знаходиться в постійному зачепленні із зубчатою гребінкою півосей, обертанням якого регулюють ширину колії задніх коліс. Колію трактора можна змінити за переднім колесам від 1340 до 1910мм, по задніх от1350 до 2100мм для шин 11,2-42. що дозволяє працювати в міжряддях 0,45 м, 0,6 м, 0,7 м, 0,9 м і більше. Ширину колії передніх коліс трактора МТЗ 100 регулюють безступінчатим гвинтовим механізмом, розташованим на рукавах переднього моста, переміщаючи корпусу конічних пар щодо рукавів переднього ведучого моста, а так само зміною взаємного розташування диска і обода. Для зміни колії треба: Загальмувати задні колеса; Підняти передню частину трактора; Послабити затягування клинів, частково відвернувши їх гайки; Встановити штифт в положення, відповідне обраної колії.
Таблиця № 14 Колія, мм | Положення диска і обода | L, мм | Положення штифта I | 1350 1400 1600 1700 1800 | А А А У У | 7 34 135 135 130 | I I II II II |
Колію задніх коліс регулюють безступінчатий: Підняти задню частину трактора до відриву від грунту; Очистити поверхню півосі від бруду; Відвернути болти і зняти кришку черв'яка; Відвернути на 4-6 оборотів болти. якими кріпиться вкладиш; Обертанням черв'яка перемістити маточину з колесом на півосі, по черзі затягти болти кріплення вкладиша, перевірити відсутність зависання на рейки півосі черв'яка, затягнути болти; Установити на місце кришку черв'яка.
Для коліс з шинами 15,5-38 колію до 1600мм регулюють без перевстановлення їх, понад 1600мм колеса разом з маточинами міняються місцями. Напрями обертання повинно залишатися незмінним. Стійкість руху трактора, його керованість і знос шин залежить від кутів установки коліс і збіжності. Кут розвалу, поперечного і поздовжнього шкворня витримані заводом-виробником, і в процесі експлуатації не регулюються. Встановлюється тільки збіжність передніх коліс. Вона повинна бути в межах 4-8мм. Збіжність перевіряють як через кожні 250 мотогодин, так і при переінсталяції колії передніх коліс: Перевіряють осьовий зазор в підшипниках напрямних коліс і шарнірах рульових тяг; Встановлюють рульову сошку в середнє положення на осі трактора; Перевіряють розміри і довжину лівої і правої рульових тяг. Вони повинні бути однаковими; Заміряють відстань Г між внутрішніми закраїнами ободів коліс і роблять відмітку крейдою в місцях виміру. Трактор переміщують настільки, щоб мітка виявилася ззаду на тій же висоті, і визначають відстань В. В повинно бути більше Г на 4-8мм. Це і є збіжність коліс; Труби рульових тяг контрять гайками; Перевіряють радіуси повороту трактора в ліву і праву сторону. Їх значення не повинні бути різними. В іншому випадку виробляють регулювання.
Перед монтажем шин перевіряються стан обода, покришки і камери. Монтаж роблять у наступній послідовності: Один борт за допомогою монтажних лопаток заводять за околицю обода; У покришку вставляють суху камеру. Покриту тальком. Вентиль камери вставляють в отвір обода, камеру піддуває до розгладження, усувають складки; Через околицю обода заводять другий борт покришки; Шину накачують до необхідного тиску.
Накачуються шини від пневматичної системи: Випускають повітря з ресивера пневматичної системи; Відвертають гайку баранчик зі штуцера регулятора тиску повітря; Під'єднують шланг до штуцера: Включають компресор і, контролюючи тиск по манометру, накачують шини; Отсоединяют шланг і перевіряють тиск по контрольному манометру; Відключають компресор. Отсоединяют шланг; На штуцер-регулятор навертають гайку-баранчик.
Для тривалої та надійної роботи шин треба: Підтримувати тиск у шинах відповідно до рекомендацій; Не допускати тривалого буксування; Періодично і своєчасно переставляти шини; Строго дотримуватись правил монтажу і демонтажу шин; Оберігати шини від попадання на них нафтопродуктів; Очищати протектори; Робота і стоянка трактора на спущених колесах не допустима; Регулювати і контролювати збіжність коліс; При тривалому зберіганні трактора встановлюються на підставках.
Норми навантажень і тиск в шинах. Таблиця № 15 Позна чення шин | Навантаження на шини, н (кгс), при швидкості до 30км / ч і тиску, МПа (кгс / см 2) |
| 0,098 (1,0) | 0,108 (1,1) | 0,118 (1,2) | 0,127 (1,3) | 0,137 (1,4) | 0,147 (1,5) | 0,157 (1,6) | 0,167 (1,7) | 0,176 () 1,8 | 0,216 (2,2) | 15,5-38
18,4 R 38
11,2-42
11,2-20
9-20 | 14270 (1455) -
-
7500 (765) - | 15160 (1545) 20800 (2120) 10150 (1035) 7950 (810) - | 15990 (1630) 21830 (2225) 10790 (1100) 8340 (850) 6820 (695) | 16580 (1690) 22760 (2320) 11280 (1150) 8730 (890) 7060 (720) | 17410 (1775) 23690 (2415) 11770 (1200) 9120 (930) 7450 (760) | -
24720 (2520) 12260 (1250) 9520 (970) 7750 (790) | -
25650 (2615) 12650 (1290) 9810 (1000) 7990 (815) | -
26630 (2715) -
10200 (1040) 8290 (845) | -
27610 (2815) -
|
10590 (1080) 8580 (875) | -
-
-
11530 (1175) 9710 (990) |
Таблиця № 16. Зміна навантаження на шини в залежності від швидкості руху Швидкість, км / год | Зміна навантаження на шини коліс,% |
| провідних | напрямних | 8 20 45 30 35 | +40 +20 +7 0 -10 | +50 +35 +15 0 -10 |
Загальні рекомендації по режимах внутрішнього тиску в шинах. Види робіт | Тиск в шинах задніх коліс, (кгс / см 2) | Тиск у шинах передніх коліс, (кгс / см 2) |
|
| МТЗ-100 | МТЗ-102 | Для всіх видів робіт Для роботи на м'яких грунтах Для робіт з важкими СХМ | 0,137 +0,0098 (1,4 +0,1) 0,098 +0,0098 (1,0 +0,1) 0,157 +0,0098 (1,6 +0,1) | 0,167 +0,0098 (1,7 +0,1) 0,167 +0,0098 (1,7 +0,1) 0,216 +0,0098 (2,2 +0,1) | 0,137 +0,0098 (1,4 +0,1) 0,137 +0,0098 (1,4 +0,1) 0,216 +0,0098 (2,2 +0,1) |
Гідропідсилювач рульового управління Гідропідсилювач (ГОРУ) рульового управління призначений для маневрування і зниження зусилля на рульове колесо. Гідрооб'ємне рульове управління складається з насоса-дозатора з блоком клапанів, рульового механізму, насоса з приводом від дизеля, гідроакумулятора і трубопроводів. Масляний бак ГОРУ об'єднаний з ємністю гідроагрегатів роздільно-агрегатної гідросистеми. Рульовий механізм встановлений на передньому брусі трактора, насос-дозатор НД-80К з блоком клапанів розташований на дизелі, гідроакумулятор на - корпусі масляного бака гідронавісна системи. Насос-дозатор з'єднаний маслопроводах з силовими циліндрами рульового механізму, з насосом НШ-10ЛЗ і гідроакумулятором. Масло від насоса надходить насосу-дозатора, а потім у бак гідросистеми трактора. Порожнини циліндрів рульового механізму при відсутності повороту керма замкнені пасками золотника насоса-дозатора. При повороті золотник зміщується, забезпечуючи подачу масла в силовий циліндр рульового механізму пропорційно куті повороту керма. При не працюючому двигуні і повороті керма дозатор працює як насос, що забезпечує поворот коліс. Насос-дозатор НД-80К з блоком клапанів - аксіально-поршнвого типу і забезпечений насосом з кульовими поршнями, золотником, встановленим в корпусі, кульковим зворотним клапаном, що забезпечує підживлення з бака при не працюючому двигуні. У кришці розташовані запобіжний, два протиударних і зворотний клапани. Поршні розташовані у двох блоках і взаємодіють з розташованої між ними двосторонньої кулачковою шайбою. Золотник з'єднаний з рульовим валом гвинтовий парою і при обертанні валу переміщається в осьовому напрямку. У нейтральному положенні золотник утримується за допомогою пружин. Рульовий вал через штифт жорстко з'єднаний з кулачковою шайбою, обертання якої призводить до осьовому переміщенню кульових поршнів і подачі масла під тиском у ГОРУ. Поршневі порожнини заповнюються при русі поршнів під дією пружин, тобто в момент, коли виступ шайби звільняє їх і поршень, потрапляє в лунку шайби. Зворотний клапан охороняє приводиться від дизеля насос від пікових тисків, що виникають при ударах коліс при русі, і дозволяє зберегти тиск на зливний магістралі, з'єднаної з гідроакумулятора, при непрацюючому двигуні. Запобіжний клапан обмежує максимальний тиск у нагнітальному магістралі. Клапани обмежують тиск в магістралях при ударних навантаженнях. Гідроакумулятор призначений для підтримки тиску в системі управління при не працюючому двигуні. Він складається з гільзи, поршня, в якому розташовані клапани. Робоча рідина поступає через отвір А у кришці і починає переміщати поршень, стискаючи пружину. Пружиною кулька клапана підтискається до клапана, який інший пружиною притиснутий до сідла. Переміщення триває до упору кульки в штовхач, при подальшому русі поршня кулька відходить від клапана і потік масла через отвір Б корпусу гідроакумулятора зливається в бак. Клапан відкривається долаючи зусилля пружини, при не справності гідроакумулятора (наприклад, при зависанні поршня в гільзі, не досягнувши упору кульки в штовхач). Тиск спрацювання клапана-0,78-0,98 Мпа. Таким чином, охороняється вся система від перевантажень. Після припинення подачі робочої рідини від насоса-дозатора при не працюючому дизелі пружина переміщає поршень, кулька клапана відходить від штовхача і пружиною підтискається до клапана, перекриваючи потік масла з зливний магістралі насоса-дозатора в бак. При цьому в зливний магістралі досягається тиск 0,147-0,249 МПа, що забезпечує надійне управління трактором при не працюючому двигуні. Гідроакумулятор розташований на корпусі гідроагрегатів. Рульовий механізм повороту включає в себе два циліндра, поршні, які з'єднані між собою штоком. Шток пов'язаний з поворотним валом через сухар і палець. На шліцах поворотного валу, встановленого у двох опорах, закріплена сошка. У кришці размешен клапан блокування заднього моста. Масло, що подається від насоса-дозатора в один з циліндрів, пересуває обидва поршня і шток. В цей же час олія, витісняється з другого циліндра надходить до насоса-дозатора. Шток з допомогою сухаря і пальця провертає вал разом з сошкою, яка пов'язана з керманичами тягами. Привід механізму повороту призначений для передачі зусилля від керма до насоса-дозатора рульового управління. Колонка рульового приводу встановлена на балці передньої стінки кабіни. Труба колони рульового приводу приварена до вилки шарнірно з'єднаної з кронштейном гвинтами. Рульове колесо встановлено на шліцах полого валу, усередині якого проходить гвинт, з'єднаний з маховичком. Гвинт вворачивают гайку, до якої також запресований штифт, що фіксує її від провертання в проміжному валу. На гайці і волові виконані скоси з виступом на валу і пазом на гайці. При вворачивания гвинта гайка і вал взаємно переміщаються по скосам і притискаються до внутрішніх стінок валу, забезпечуючи цим фіксацію рульового валу в проміжному валу в задньому положенні. Положення рульового колеса регулюється в осьовому напрямку (по висоті) безступінчатий в межах 100 мм. Для зміни положення рульового колеса відвертають маховичок на 3-5 оборотів, прикладаючи посиливши в осьовому напрямку, встановлюють рульове колесо в потрібне положення, загортають маховичок до упору і перевіряють надійність фіксації. Конструкцією передбачено регулювання кута нахилу до горизонту рульової колонки в межах от25 до 40 0 з фіксацією в чотирьох положеннях через 5 0 за допомогою фіксатора і сектора. Фіксатор закріплений на осі кронштейна і притискається пружиною до сектора, який жорстко пов'язаний з вилкою рульової колонки. Для зміни положення рульового колеса тягу переміщають на себе (фіксатор при цьому вийде з паза сектора) і рульове колесо встановлюється в потрібне положення. Далі відпускають тягу, плавно повертають рульову колонку тому - вперед до збігу фіксатора, притискається пружиною, з пазом сектора. Зусилля обертання від рульового колеса до насоса-дозатора рульового управління передається через виступ на рульовому валу, паз на гайці, штифт, проміжний вал і здвоєний карданний шарнір. Насос-дозатор закріплений на кронштейні. Проміжний вал обертається в трубі на пластмасових втулках, які для зниження вібрації встановлені в гумових амортизаторах. Від осьових переміщень вал зафіксований і законтрить гайками. Проміжний вал змазують ЛИТОЛ-24 перед складанням. Прокачування системи рульового управління включає: Підняття переднього моста трактора до відриву від поверхні; Пуск двигуна і повернення керма на малих обертах в обидва боки до упору по 8-10 разів на початку повільно, потім швидко, не утримуючи колесо в крайніх положеннях; Зупинка дизеля. Опускання переднього моста.
15. МЕХАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТО ТРАКТОРІВ При зовнішній мийці тракторів використовуємо моніторну пересувну машину ОМ-5362. вона являє собою насосні агрегати з гідродинамічним дією струменя. Складається з насоса високого тиску, приводного електродвигуна, напірного рукава і пістолета брандсбойтів, встановлена на рухомий візку. При заливанні або заміні мастила і для продувки і полкачкі шин, а так само для закачування пластичного мастила використовуємо пересувну установку ОЗ-16384. Для перевірки рівня електроліту застосовуємо рівнемір (скляна трубка діаметром 3-5мм з поділками). Для перевірки щільності електроліту в акумуляторах використовується ареометр. Для підйому великих деталей використовуємо підвісний кран 2-10, 8-9-6-220. 16.ОХРАНА ПРАЦІ 1. Розрахунок освітлення При розрахунку штучного освітлення треба підрахувати кількість ламп для ділянки, вибрати тип світильників, визначити висоту підвісу, розмістити їх по ділянці. Необхідна кількість ламп для нормальної освітленості визначається за формулою: , Де Е сер - середня освітленість, яка береться з таблиці методички; F - площа приміщення м 2; к - коефіцієнт запасу освітленості до = 1,3; F лк - світловий потік кожної лампи, лк береться з таблиці методички; h - коефіцієнт використання світлового потоку (для приміщень ремонтних майстерень 0,3-0,5); Визначаю кількість ламп потужністю 200Вт: Приймаю 13 ламп. 2. Розрахунок вентиляції При розрахунку штучної вентиляції необхідний повітрообмін, підбирають вентилятор і електодвігатель. Продуктивність вентилятора визначають за формулою: W в = V n К в м 3, де V n - обсяг приміщення м 3; К в - кратність обміну повітря (r -1) береться з таблиці методички. По продуктивності підбирають відповідний вентилятор. Визначили необхідну потужність N b (кВт) на валу електродвигуна для приводу вентилятора. кВт, де Q в - продуктивність одного вентилятора (м 3 / год) береться з таблиць методички; H в - напір вентилятора (повний тиск) береться з таблиць методички; до 3 - коефіцієнт запасу (для відцентрових до з = 1,3); h в - ККД вентилятора береться з таблиць методички). W s = 87 × 5.9 = 405 W в = 405 × 5 = 2025м 3 / год квт. Приймаються 1,1 квт 3. Санітарія Проводиться розрахунок природного освітлення за формулою. Площа вікон м 2. F о = F п × a, де F п - площа підлоги приміщення, (м 2), a - коефіцієнт природної освітленості (0,253 - 0,35). Висота вікон (м): h о = h - (h 1 - h 2), де h - висота приміщення; h 1 - висота від підлоги до стелі (1.52), приймаємо 1,5 м; h 2 - відстань від верхнього вікна до стелі (0,5 м). h = 5 × (1,5 - 0,5) = 5м Наведена ширина вікна (м): h 0 = H: у F = 87 × 5 × 0,253 ¸ 3,5 = 955л / м 2 Так само в санітарії розраховують опалення. Визначають річна витрата палива, кількість нагрівальних приладів і, в деяких випадках, вибирають котел. Річна потреба (т) в умовному паливі: Q у = q т HV (1000к h к), де: q т - витрата теплоти на 1м 3 будівлі (Дж / год); H - кількість годин в опалювальному періоді (ч), 10; V - об'єм будівлі (м 3), 2025; K - теплотворна здатність умовного палива, рівна 29330Дж / ч. h к - ККД котельної установки, рівний 0,75. Річна потреба (т) в натуральному паливі: Q п = Q у × a, де a - коефіцієнт переведення умовного палива в натуральне. Число нагрівальних приладів на ділянці: , Де: V п - об'єм будівлі по зовнішньому обсягом (м 3), 2625; q 0 і q в - питома витрата теплоти на опалення і вентиляцію при різниці внутрішньої й зовнішньої температури (0 С); q 0 = 188 × 2,3 (Дж / год × м 3 З 0); (0,62 ¸ 1,04) (Дж / год м 3 З 0). t в - внутрішня температура приміщення (0 С), +1 0 С; t м - мінімальна зовнішня t 0 у час опалювального сезону (0 С), -36 0 С; F 1 - площа поверхні нагріву одного нагрівального приладу (м 2) (для ребристих труб = 4м 2) До п - коефіцієнт теплопередачі Дж / (год × м 2 × с), (для ребристих труб = Дж / (год × м 2 × с); t сер - середня розрахункова температура води в приладі, рівна 80 0 С. штук У приміщенні майстерні, на дільницях мають бути створені сприятливі умови для роботи. Відхилення від санітарних норм, контрольовані санепідемстанцією не повинні перевищувати допустимих величин. Повинно бути забезпечені хороше освітлення штучне і природне, яке розраховується для кожної ділянки майстерні. Так само розраховуються вентиляція та опалення. Витяжка повинна бути гарною, особливо влітку й тепло взимку. На ділянці має бути розташовано: туалет, душ, рукомийник і місце для відпочинку і місце для куріння в спеціально відведеному місці з урною. Близько рукомийника повинні розташовуватися предмети особистої гігієни: мило, порошок і т.д. Туалет повинен підтримуватися в чистоті завжди і оброблятися дезінфікуючими засобами. Душ повинен мати холодну і гарячу воду та предмети особистої гігієни: мило, шампунь і так далі. У майстерні періодично повинна проводиться прибирання свого робочого місця і всієї ділянки. У майстерні має розташовуватися місце для медичного працівника, а якщо його немає, то на кожній ділянці майстерні має розташовуватися місце для аптечки, в якій повинні бути: бинти, вата. Зеленка, йод, палять, ножиці і таблетки для надання першої допомоги при головному болю, серцеві засоби і так далі. Аптечка повинна періодично перевірятися і змінюватися. 17. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ Майстерня повинна бути забезпечена протипожежним устаткуванням та інвентарем, до числа яких входять: вогнегасники, ящик з піском, відра, багри, сокири. Інвентар розміщується на різних ділянках майстерні в пожежонебезпечному місці. Для розміщення протипожежного інвентарю використовуються дерев'яні щити пофарбовані в червоний колір. Звертатися з вогнегасником слід навчитися в допожарной обстановці. Для гасіння невеликих кількостей спалахнули легкозаймистих рідин в ремонтних майстернях використовуються пісок, воду, пінні вогнегасники. Заряджені вогнегасники повинні бути опломбовані і розміщені в легкодоступних місцях або пожежних щитах. Не рідше одного разу на три місяці їх слід перевіряти шляхом зважування. Якщо при зважуванні буде виявлено витік вуглекислоти, то такі вогнегасники повинні бути замінені або перезаряджаючи. Пісок зберігають у спеціальних ящиках, забезпечених однією або двома совковими лопатами. Пісок повинен бути сухим, без грудок і в достатній кількості. Вода є ефективним засобом гасіння пожеж, але її не можна застосовувати для гасіння палаючої електропроводки, що знаходиться під напругою, електродвигунів, генераторів, ємностей з нафтопродуктами. Охорона праці. У кожному господарстві необхідно проводити інструктаж з охорони праці. Інструктаж на робочому місці, проводить керівник дільниці або завідувачем майстерні з метою ознайомлення робітника з конкретними умовами роботи ділянки, виконуваними операціями і вимогами техніки безпеки пов'язаними з дорученою роботою. Головна мета повсякденного інструктажу - контроль за виконанням правил техніки безпеки на робочих місцях. Крім питань, пов'язаних з виконанням правил техніки безпеки, що працюють інформують про нещасні випадки, якщо вони були й вказують причини, за якими вони відбулися. Відомості про проходження вступного інструктажу записуються у картку, яка зберігатися в особовій справі працівника. Керівники зобов'язані один-два рази на рік проводити навчання робочого персоналу з техніки безпеки. Завідувач майстерні повинен організувати куточок з техніки безпеки, забезпечений літературою, яка містить правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при проведенні різних ремонтних робіт. У звези з тим, що в напружені періоди залучаються механізатори для проведення робіт, необхідно приділяти особливу увагу обов'язкового проведення всіх видів інструктажу та створенню безпечних умов роботи в майстерні цього контингенту робітників. 18. РОЗРАХУНОК планової собівартості одиниці РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ Собівартість одиниць, виконані в майстерні, можна визначити за формулою: З = ЗП о + ЗП д + Н сф + Н р + П т + П е + З ч + З ст + Н ва + Н рц + Н рз, де: ЗП о - оновний заробітна плата виробничим робітникам, руб; ЗП д - додаткова заробітна плата виробничим робітникам, руб. (Відпускні, зарплата за понаднормові години роботи); Н сф - нарахування до соціальних фондів, руб (соціальне страхування, медичне страхування, пеня); Н р - витрати на ремонтні матеріали; П т-витрати на технологічне паливо, руб; П е - витрати на технічну енергію; З год - витрати на запасні частини; З ст - витрати на виконання робіт на стороні; Н рц - накладні загальновиробничі цехові витрати; Н вн - накладні не виробничі витрати; Н ро - накладні загальногосподарські витрати. Для економічних витрат по ЦРМ використовують наступні показники: годинні тарифні ставки робітників з нормальними умовами праці, візьмемо 6 рублів за годину. Преміальні становлять 40% від основної заробітної плати і розглядалися як обов'язкові, при роботі без порушення трудової дисципліни, при високій якості роботи і виконання змінних робіт. Додаткова заробітна плата від основної становлять 15% складається з відрахувань до соціальних фондів від основної та додаткової зарплати складають: у пенсійний фонд - 28%; соціальне страхування - 5,4%; медичне страхування - 3,6%; фонд зайнятості - 1,5%. Загальновиробничі накладні витрати від зарплати складають - 17%, загальногосподарські - 36%, позавиробничі - 0%, Планові накопичення від повної собівартості складають - 16%. Визначаємо собівартість ТО для трактора. Середня тарифна ставка по 4 розряду - 75 рублів за годину. Основна зарплата виробничого робочого визначається за формулою: ЗП о = СТК, де: З = 75 рублів; Т - технічна норма часу трудомісткості в годинах - 8 годин к - коефіцієнт, що враховує доповнення до основної заробітної плати,% - 1,4 ЗП про = 75 × 8 × 1,4 = 840 рублів. Додаткова зарплата: ЗП д = ЗП про × 0,15 = 840 × 0,15 = 126 рублів. Нарахування до соціальних фондів Н сф = (840 + 126) × (0,28 + 0,054 + 0,036 + 0,015) = 372 рублів. Вартість ремонтних матеріалів і запасних частин. Н р - ремонтні матеріали: Гас 5 літрів - 40 рублів; Долівочние масла 50 літрів - 2000 рублів З год - запасні частини: прокладка ковпака грубої очистки - 110 рублів. Всього 4150 рублів. Загальновиробничі накладні витрати знаходяться за формулою. Н рц = (ЗП о + ЗП д + Н сф) × 0,17 = (840 + 126 + 372) × 0,17 = 227,5 рублів. Внутрішньогосподарська собівартість. Планова собівартість з урахуванням вищевикладених розрахунків буде визначатися за формулою: С / = ЗП о + ЗП д + Н сф + З ч + З ст + Н рц = 840 + 126 + 372 + 227,5 + 2150 = 3343,5 рублів. Для розрахунку повної собівартості знайдемо. Накладні витрати: Н рз = (ЗП о + ЗП д + Н сф) × 0,36 = 480 рублів. Визначимо накладні витрати, які складають 10% від Н рз: Н вн = Н рз × 0,1 = 480 × 0,1 = 48 рублів. Тоді повна собівартість ремонту складе: С = С / + Н рз + Н вн = 3343,5 + 480 + 48 = 3871,5 рубля. Ціна ремонту включає комерційні нарахування для розвитку виробництва, які становлять 16% від повної собівартості. С / = 1,16 × 3871,5 = 9940 рублів. Повна вартість технічного обслуговування складає 4490 рублів, що прийнятно для господарства. ВИСНОВОК В результаті виконання дипломному проекті я навчився оформляти проекти за спеціальними технічними дисциплін, пов'язувати за термінами технічної і виробничої експлуатації машинно-тракторного парку. Виконувати технологічну планування виробничої дільниці, визначати витрати на ремонт та обслуговування. Даний проект я пов'язав з реальною майстерні, ділянки апаратури. З урахуванням обраного устаткування визначив площу ділянки і склав його план. Дав характеристику господарства, на основі даних зробив розрахунки технічного обслуговування і ремонту і відобразив їх графічно. Розрахував площа ділянки і висловив його на кресленні з урахуванням обладнання, розробив заходи щодо протипожежної безпеки. Розрахував собівартість технічного обслуговування рульового керування трактора, яка склала 9940 рублів. Використаної літератури Водолазів Н.К. «Курсове та дипломне проектування з механізації сільськогосподарських машин», 1991р. Ульман І.В. та інші «ТО і ремонт автомобілів». Методичні та інші рекомендації з предмету «ТО та ремонт машин», 1999р. Пасічників Н.С. «Технологія технічного догляду за трактором», 1996 р. Шаров М.А. «Трактори ДТ-75М, К, Б» Россельхозиздат, 1978 р. Ксеневіч І.П. - «Трактори МТЗ-100-102» Агропромиздат, 1986 р.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Сільське, лісове господарство та землекористування | Диплом 250кб. | скачати
Схожі роботи: Технічне обслуговування рульового керування трактора МТЗ 100 Діагностика технічне обслуговування та ремонт рульового механізму типу шестерня рейка Технічне обслуговування трансмісії Технічне обслуговування електроустановок Технічне обслуговування самоскида Технічне обслуговування автобусів Технічне обслуговування 2 автомобіля ГАЗ-53 Технічне обслуговування системи живлення Технічне обслуговування сільськогосподарських машин
|