Техніко-економічний аналіз та обгрунтування ринкової новизни програмного продукту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ

Державні освітні установи

ВИЩОЇ ОСВІТИ

«Воронезького державного ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

(ГОУВПО «ВДТУ»)

Інженерно-економічний факультет

Кафедра менеджменту і економіки галузевих виробництв

Курсова робота

з дисципліни: Організація і планування виробництва на підприємствах медико-технічного профілю

Тема: Техніко-економічний аналіз та обгрунтування ринкової новизни програмного продукту

Розрахунково-пояснювальна записка

Розробив (а) студент (ка)

Керівник

Члени комісії

Нормоконтролер

200 8

Зміст

Завдання на курсову роботу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2

Зауваження керівника ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 6

1 Характеристика програмного продукту і стадій розробки ... ... ... ... ... .. 7

2 Визначення трудомісткості розробки програмного продукту і окремих стадій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8

3 Визначення складу групи виконавців розробки програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10

4 Побудова мережевого плану-графіка виконання розробки та впровадження програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11

5 Розрахунок витрат на розробку програмного продукту і договірної ціни ... 17

5.1 Розрахунок вартості матеріалів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 18

5.2 Розрахунок вартості спеціального обладнання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 18

5.3 Розрахунок заробітної плати виконавців ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 22

5.4 Визначення собівартості, договірної і продажної ціни ... ... ... ... .. 23

6 Розрахунок експлуатаційних витрат, пов'язаних з використанням нового програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25

7 Визначення економічної ефективності програмного продукту ... .. 26

7.1 Річний економічний ефект від виробництва нового програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 28

7.2 Річний економічний ефект від використання програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29

7.3 Розрахунок економії витрат на оплату машинного часу ... ... ... ... ... ... ... 31

7.4 Розрахунок умовної річної економії витрат на оплату праці працівників .. 32

7.5 Розрахунок відносної річної економії витрат на матеріали ... ... ... ... 32

7.6 Розрахунок загального економічного ефекту від використання програмного продукту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33

7.7 Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності ... ... ... ... ... ... .. 34

8 Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту ... ... ... .... ... ... .. 34

9 Вивчення та оцінка ринкового попиту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 37

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 45

Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 46

Введення

Гінекологічні патології займають значне місце в структурі захворюваності у жінок. Патології міометрія (міома матки, аденоміоз) є найбільш частими і зустрічаються у кожної п'ятої-восьмої хворий, що зазнала гістероскопії. Сьогодні для діагностики патології міометрія в арсеналі лікаря є всі сучасні методи діагностики. Крім збору анамнезу й дослідження місцевого статусу серед методів інструментальної діагностики патології міометрія (міоми матки, аденоміозу) широко застосовуються ультразвукове сканування з кольоровим доплерівським картуванням, гістероскопія, рентгенотелевізійних гістеросальпінгографія, комп'ютерна томографія, мультиспіральна комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія і лапароскопія.

Між тим, точна диференціальна діагностика патологій міометрія часто буває, неможлива, тому що гінекологічні захворювання носять імовірнісний характер, більшість діагностичних ознак виражаються якісними показниками, які індивідуальні для кожного пацієнта.

Таким чином, лікуючого лікаря доводиться вирішувати складне завдання з аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних ознак для встановлення точного діагнозу.

Одним із засобів підвищення ефективності діагностики даних патологій є автоматизація обробки діагностичних даних з використанням сучасних технологій, а також створення комп'ютерної системи підтримки прийняття рішень, яка брала б до уваги великий обсяг діагностичної інформації та виключала помилки суб'єктивного характеру.

У цій роботі ми розглянемо економічні аспекти розробки комп'ютерної системи підтримки прийняття рішень для діагностики патологій міометрія.

1 Характеристика програмного продукту і стадій його розробки

Основним призначенням розроблюваного програмного продукту (ПП) є підтримка прийняття рішень при діагностиці патологій міометрія. Програма дозволяє на основі оцінки основних інформативних клінічних та інструментальних показників, які забезпечують ранню діагностику гінекологічних захворювань, підвищити ефективність діагностики патологій міометрія.

Розробка програмного продукту включає п'ять стадій:

1) Технічне завдання (ТЗ). На цій стадії замовник формує вимоги до ПП і консультує розробників з даного питання. Далі йде обгрунтування принципової можливості вирішення даного завдання, розробляється концепція, визначаються та узгоджуються терміни розробки ПП.

2) Ескізний проект (ЕП). На даній стадії опрацьовується ТЗ і за підсумками вибирається і розробляється математична модель, алгоритм розробки ПП.

3) Технічний проект (ТП). На стадії ТП розробляється програмна документація та визначається конфігурація технічних засобів для реалізації ПП.

4) Робочий проект (РП) є найбільш трудомістким етапом, на якому відбувається безпосередня розробка ПП, його випробування та налагодження. Результатом даної стадії є готовий ПП з керівництвом користувача і робочою документацією.

5) Впровадження (ВН). На цій стадії проводиться перевірка правильності роботи ПП на практиці в процесі підготовки відповідної документації, а потім ПП здається в експлуатацію.

Даний ПП має наступні характеристики:

- Обсяг паматі - 7 Мбайт;

- Ступінь новизни - А;

- Група складності - II;

- Директивний термін розробки - 14 міс.

2 Визначення трудомісткості розробки програмного продукту і окремих стадій

Загальна трудомісткість розробки програмного продукту (ПП) розраховується за формулою

,

де Т р - значення трудомісткості, визначеної за обсягом розроблюваного ПП для відповідної групи складності, чел.-дн.; а К сл - додатковий коефіцієнт складності.

У нашому випадку ПП містить 7тис. умовних машинних команд і має II групу складності, отже, Т р = 2322 чел.-дн. А коефіцієнт складності знайдемо за формулою

.

де K i - коефіцієнт, що враховує рівень підвищення складності за додатковими характеристиками ПП.

Додатковими характеристиками розроблюваного ПП будуть: функціонування ПП у розширеній операційному середовищі та інтерактивний доступ.

Таким чином, загальна трудомісткість дорівнює

Трудомісткість кожної стадії розробки ПП визначається за формулами:

1. Стадія ТЗ: ,

2. Стадія ЕП: ,

3. Стадія ТП: ,

4. Стадія РП: ,

5. Стадія ВН: ,

де L j - питома вага трудомісткості j-ої стадії розробки, К н - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь новизни ПП, К т - поправочний коефіцієнт, що враховує ступінь використання в розробці типових стандартних програм.

Так як ступінь новизни розроблюваного ПП А, то L 1 = 0,11; L 2 = 0,09; L 3 = 0,11; L 4 = 0,55; L 5 = 0,14; К н = 1 і ступінь охоплення функцій, що реалізовуються стандартними програмами становить 40-60%, то К т = 0,7.

Отже,

,

,

,

,

Уточнена загальна трудомісткість розробки ПП розраховується за наступною формулою

3 Визначення складу групи виконавців розробки програмного продукту

Кількість виконавців, необхідне для виконання робіт зі створення програмного забезпечення, визначається за формулою

,

де Ч - чисельність виконавців, чол; Ф Д - дійсний (корисний) фонд часу одного працюючого в місяць, дн; D - директивний термін виконання розробки, міс.

Таким чином,

Далі складаємо штатний розпис співробітників (таблиця 1).

Таблиця 1 - Штатний розпис співробітників

Найменування посади

Кількість

Розряд

Оклад, р

Науковий керівник

1

14

6469, 9

Головний інженер

1

11

5156,6

Інженер-програміст

1

10

4708,1

Інженер-програміст

1

9

4291,8

Оператор

2

7

3555,8

Технік

1

7

3555,8

4 Розрахунок і побудова мережевого плану-графіка виконання розробки програмного продукту

Для побудови мережевого плану-графіка виконання розробки та впровадження ПП весь процес розробки розділимо на конкретні роботи, встановимо їх логічну послідовність, призначимо виконавців і визначимо тривалість виконання робіт. Перелік робіт та їх тривалість наведемо в таблиці 2.

Таблиця 2 - Перелік і тривалість робіт

Код роботи

Зміст роботи

Трудомісткість роботи, чел.-дн.

Виконавці

Тривалість роботи, дн.

Технічне завдання

291


1-2

Постановка завдання

20

2

10

2-3

Обгрунтування принципової можливості розв'язання задачі

35

4

9

3-5

Попередній вибір методів рішення задачі

70

5

14

2-4

Визначення складу ППП

44

4

11

3-6

Визначення складу і структури інформаційної бази

32

4

8

4-6

Вибір мов програмування

20

3

7

5-7

Визначення стадій, етапів і термінів розробки ПП

50

4

12

7-8

Узгодження та затвердження ТЗ

20

4

5

Ескізний проект

238


8-9

Вивчення та опрацювання ТЗ

24

4

6

6-10

Консультації розробників

28

5

6

9-11

Встановлення переліку та складу інформації

43

4

11

10-11

Встановлення структури форм вхідних і вихідних документів

48

5

10

11-12

Визначення методів вирішення завдань

59

5

12

12-13

Затвердження ЕП

36

4

9

11-14

Видача рекомендацій виконавцям

9

2

5

14-15

Визначення складу та організації обробки даних

38

4

10

13-14

Вирішення питань щодо застосування ППП

23

3

8

15-16

Аналіз та визначення форм вхідних і вихідних документів з компонуванням реквізитів

35

4

9

14-16

Організація контролю оброблюваної інформації

41

4

10

16-17

Підготовка контрольно-отладочного прикладу

32

3

11

17-18

Остаточне визначення конфігурації технічних засобів

29

4

7

17-19

Контроль за дотриманням вимог до складу і оформлення постановки завдання

26

3

9

18-20

Розробка програмної документації

29

4

7

19-20

Передача програмної документації для включення до ТП

12

2

6

20-21

Узгодження та затвердження ТП

17

4

4

Робочий проект

1019


21-22

Вивчення постановки завдання

92

7

13

22-23

Розробка програми

204

6

34

22-25

Налагодження програми

183

5

36

22-26

Опис контрольного прикладу

82

5

16

23-24

Підготовка посібників програміста і оператора

102

5

20

24-27

Комплексне налагодження завдань і здача в дослідну експлуатацію

132

6

22

25-26

Коригування програм і документації за результатами комплексного налагодження

71

5

14

26-27

Підготовка документації РП до розгляду

61

5

12

27-28

Розмноження робочої документації

31

3

10

28-29

Узгодження та затвердження РП

61

5

12

Впровадження

371


29-30

Перевірка алгоритму і програм вирішення задач

74

6

12

30-31

Перевірка технологічного процесу обробки даних

74

5

15

30-32

Дослідна експлуатація завдань

67

5

13

31-33

Коригування технічної документації за результатами дослідної експлуатації

63

5

13

32-33

Підготовка документації

56

5

11

33-34

Здача ПП в промислову експлуатацію

37

4

9

Далі розрахуємо наступні параметри мережного графіка:

- Ранні терміни звершення подій

;

- Пізні терміни звершення подій

;

- Резерв часу подій

.

Результати обчислень представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Ранні та пізні терміни звершення і резерви часу подій

Номери подій

Ранній термін звершення події

Пізній строк звершення події

Повний резерв часу події

1

0

0

0

2

10

10

0

3

19

19

0

4

21

44

23

5

33

33

0

6

28

51

23

7

45

45

0

8

50

50

0

9

56

56

0

10

34

57

23

11

67

67

0

12

79

79

0

13

88

88

0

14

96

96

0

15

106

106

0

16

115

115

0

17

126

126

0

18

133

134

1

19

135

135

0

20

141

141

0

21

145

145

0

22

158

158

0

23

192

192

0

24

212

212

0

25

194

208

14

26

208

222

14

27

234

234

0

28

244

244

0

29

256

256

0

30

268

268

0

31

283

283

0

32

281

285

4

33

296

296

0

34

305

305

0

Потім визначимо повні і вільні резерви часу робіт і коефіцієнт завантаженості робіт (таблиця 4).

Таблиця 4 - Резерви часу і коефіцієнти завантаженості робіт

Код роботи

Тривалість

Резерви часу роботи

Коефіцієнт завантаженості



повний

вільний


1-2

10

0

0

1

2-3

9

0

0

1

3-5

14

0

0

1

2-4

11

23

0

0, 32

3-6

8

24

1

0,25

4-6

7

23

0

0,23

5-7

12

0

0

1

7-8

5

0

0

1

8-9

6

0

0

1

6-10

6

23

0

0,2

9-11

11

0

0

1

10-11

10

23

23

0,3

11-12

12

0

0

1

12-13

9

0

0

1

11-14

5

24

24

0,17

14-15

10

0

0

1

13-14

8

0

0

1

15-16

9

0

0

1

14-16

10

9

9

0,52

16-17

11

0

0

1

17-18

7

1

0

0,88

17-19

9

0

0

1

18-20

7

1

1

0,88

19-20

6

0

0

1

20-21

4

0

0

1

21-22

13

0

0

1

22-23

34

0

0

1

22-25

36

14

0

0,72

22-26

16

48

34

0,25

23-24

20

0

0

1

24-27

22

0

0

1

25-26

14

14

0

0,5

26-27

12

14

14

0,46

27-28

10

0

0

1

28-29

12

0

0

1

29-30

12

0

0

1

30-31

15

0

0

1

30-32

13

4

0

0,76

31-33

13

0

0

1

32-33

11

4

4

0,73

33-34

9

0

0

1

Мережевий план-графік розробки і впровадження ПП показаний на малюнку 1.

Малюнок 1 - Мережевий план-графік розробки і впровадження ПП

Критичний шлях представляє собою послідовність наступних робіт: 1 2 3 5 7 8 9 11 12 13 14 15 16 17 19 20 21 22 23 24 27 28 29 30 31 33 34. Загальна тривалість критичного шляху становить 305 днів, що укладається в рамки директивного терміну, отже, необхідність в оптимізації мережевого графіка відсутня.

5 Розрахунок витрат на розробку програмного продукту та договірної ціни

Визначення витрат на розробку програмного забезпечення здійснюється за статтями витрат:

- Матеріали (вартість всіх матеріальних ресурсів: паперу, дисків і т.д.);

- Спеціальне обладнання і витрати на ЕОМ;

- Основна зарплата виробничого персоналу;

- Додаткова зарплата (оплата чергових і додаткових відпусток, часу на виконання державних та інших обов'язків);

- Єдиний соціальний податок;

- Витрати на відрядження (добові, квартирні, вартість проїзду);

- Амортизаційні відрахування;

- Накладні витрати (загальногосподарські витрати організації на виробництво, управління, обслуговування);

- Контрагентські витрати (вартість робіт, виконуваних сторонніми організаціями);

- Інші прямі витрати (оплата консультацій та експертиз, непередбачених витрат);

- Собівартість;

- Прибуток;

- Договірна ціна з урахуванням ПДВ.

5.1 Розрахунок вартості матеріалів

Матеріали й куплені вироби розрахуємо за нормами витрат матеріалів методом прямого рахунку за формулою:

,

де q М j - Норма витрати j-го матеріалу на розробку ПП, шт; Ц М j - ціна одиниці j-го матеріалу, р; Н ТР - норма транспортних витрат. Результати обчислень подамо у таблиці 5.

Таблиця 5 - Розрахунок вартості матеріалів

Найменування

Ціна за од., Р

Кількість, шт.

Сума, р

Дискета

CD-RW

Папір

Ручка

Олівець

Картридж для принтера

10

20

100

10

8

370

5

5

2

15

10

2

50

100

200

150

80

740

Разом



1320

Транспортно-заготівельні витрати, 15%



198

Всього



1518

5.2 Розрахунок вартості спеціального обладнання

Далі визначимо вартість спеціального устаткування (таблиця 6). Вартість одиниці обладнання взята з прайс-листа магазину «Рет».

Таблиця 6 - Розрахунок вартості спеціального обладнання

Найменування устаткування

Потужність, кВт

Кількість

Ціна за од., Р

Сума, р

ПЕОМ Intel Pentium

Принтер HP DeskJet D4263

Сканер HP ScanJet 2400

0,4

0,3

0,22

3

1

1

27500

2091

1709

82500

2091

1709

Разом




86300

Транспортно-заготівельні витрати, 15%




12945

Всього




99245

Тепер визначимо витрати, пов'язані з використанням комп'ютерного обладнання під час розробки ПП.

Вартість одного машино-години представляє собою відношення річної собівартості одного машино-години до корисного фонду часу роботи техніки. При п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями загальне число робочих днів у 2008 році - 250, норма робочого часу на тиждень - 40 год, отже, норма робочого часу на рік буде дорівнює 1993 години.

Середньомісячний номінальний фонд часу дорівнює

.

Таким чином, корисний фонд часу роботи устаткування з урахуванням простоїв та інших факторів становить

,

де К р - коефіцієнт втрат на ремонт, простої (1%).

Вартість одного машино-години обчислимо за формулою

,

де Р т - поточні витрати, І оп - знос, пов'язаний з експлуатацією устаткування і приміщень, Ф п - корисний фонд часу.

Поточні витрати включають в себе: витрати на електроенергію, оренду приміщення, техобслуговування техніки і податок на майно.

Витрати на електроенергію визначимо наступним чином:

,

де З к - вартість 1 кВт × год, р; W - споживана потужність, кВт; Ф п - корисний фонд часу, год

В даний час С до = 1,13 р. Отримуємо витрати на електроенергію:

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

Витрати на техобслуговування техніки складають 25% від її вартості, таким чином:

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

Витрати на оренду приміщення визначаються як добуток вартості оренди одного квадратного метра на кількість квадратних метрів

.

У даному випадку вартість оренди одного квадратного метра дорівнює 800 р., а площа дорівнює 30 м 2, тобто .

Податок на майно складає 2% від вартості техніки, отже,

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

Тепер знайдемо загальну суму поточних витрат для кожного виду обладнання:

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

Далі визначимо знос обладнання, який пов'язаний з експлуатацією обладнання та приміщення.

Знаючи норму амортизаційних відрахувань, розрахуємо амортизацію обладнання:

- Для комп'ютера Н а = 10%, ;

- Для принтера Н а = 12%, ;

- Для сканера Н а = 12%, .

Амортизація приміщення за рік становить 2% від річної оренди приміщення, тобто .

Таким чином, знос устаткування дорівнює

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

Результати обчислень подамо у таблиці 7.

Таблиця 7 - Поточні витрати і знос устаткування

Статті витрат

ЕОМ

Принтер

Сканер

Витрати на електроенергію, р

1039,6

779,7

571,8

Витрати на техобслуговування, р

6875

522,75

427,25

Витрати на оренду приміщення, р

24000

-

-

Податок на майно, р

550

41,82

34,18

Поточні витрати, р

32464,6

1344,27

1033,23

Амортизація обладнання за рік, р

2750

251

205

Амортизація приміщення за рік, р

480

-

-

Знос, р

3230

251

205

Разом

35694,6

1595,27

1238,23

Тепер визначимо вартість одного машино-години, підставляючи отримані значення поточних витрат і зносу в формулу, представлену вище, отримаємо:

- Для комп'ютера ;

- Для принтера ;

- Для сканера .

5.3 Розрахунок заробітної плати виконавців

Основна заробітна плата розраховується для кожного виконавця, виходячи з його місячного окладу і терміну розробки ПП. Вартість однієї години роботи розраховується за формулою:

,

де Q міс - місячний оклад i-го працівника відповідно з кваліфікаційним розрядом, р; дн - кількість робочих днів у місяці, ч - кількість робочих годин в дні.

Заробітна плата виконавців визначається за наступною формулою:

,

де р - тривалість розробки, міс; n i - кількість працівників i-ої кваліфікації, які беруть участь у розробці ПП.

Результати обчислень подамо у вигляді таблиці 8.

Таблиця 8 - Розрахунок основної заробітної плати виконавців

Посада

Кількість

Розряд

Оклад, р

Вартість однієї години роботи, р

Основна зарплата, р

Науковий керівник

1

14

6469, 9

36,7

90578,6

Головний інженер

1

11

5156,6

29,3

72192,4

Інженер-програміст

1

10

4708,1

26,7

65913,4

Інженер-програміст

1

9

4291,8

24,4

60085,2

Оператор

2

7

3555,8

20,2

99562,4

Технік

1

7

3555,8

20,2

49781,2

Разом





438113,2

Визначимо додаткову заробітну плату, використовуючи формулу:

,

де Н ДОП - норматив додаткової заробітної плати (17%).

5.4 Визначення собівартості, договірної і продажної ціни

Собівартість програмного продукту визначається за формулою

,

де Р м - витрати на матеріали, р; Р з - витрати на спеціальне обладнання, р; Р ОЗП - основна заробітна плата, р; Р ДЗП - додаткова заробітна плата, р; Р отч - відрахування на соціальні потреби, р; Р накл - накладні витрати, р.

Відрахування на соціальні потреби обчислюються як відсоток від загальної заробітної плати:

,

де Н отч - норматив відрахувань на соціальні потреби (26%).

Далі визначимо накладні витрати за такою формулою:

,

де Н накл - норматив накладних витрат (15%).

Таким чином, собівартість дорівнює

Нормативну прибуток визначимо за формулою:

,

де R H - норматив рентабельності (15%).

Розрахунок договірної ціни розробленого ПП зробимо за формулою:

,

де C ПП - кошторисна вартість розробки ПП, р; П Н - прибуток розробляє організації, р.

Всі попередні розрахунки зведемо в таблицю 9 для наочності.

Таблиця 9 - Розрахунок кошторисної вартості та договірної ціни ПП

Найменування статті витрат

Сума, р

1. Матеріали й куплені вироби

2. Спеціальне обладнання для наукових і експериментальних робіт

3. Основна заробітна плата виконавців

4. Додаткова заробітна плата виконавців

5. Відрахування на соціальні потреби

6. Накладні витрати

7. Кошторисна вартість

8. Нормативна прибуток

9. Договірна ціна

1518

99245

438113,2

74479,2

133274

65717

812366,4

121855

934221

Тепер розрахуємо продажну ціну ПП за такою формулою

,

де Ц дог - договірна ціна ПП, Р тр - транспортні витрати (15% від договірної ціни), Р то - націнка торгових організацій (3% від договірної ціни).

Отже,

.

6 Розрахунок експлуатаційних витрат, пов'язаних з використанням нового програмного продукту

Витрати, пов'язані з експлуатацією програми, визначаються наступним чином:

,

де Т мв - машинний час ЕОМ, використовуваної протягом року для вирішення завдань за допомогою ПП, машіно-ч/год; так як робочий день складає 8 годин і коефіцієнт використання ПП від загального часу 0,625, то Т мв = 250 ∙ 8 ∙ 0,625 = 1250 машіно-ч/год; Т ч - експлуатаційні витрати, що припадають на одну годину машинного часу ЕОМ, р / машино-год;

,

Ц пр - ціна ПП, р; Т с - термін служби ПП, років (у нашому випадку термін служби 4 роки).

Розрахунок машинного часу ЕОМ наведено в таблиці 10.

Таблиця 10 - Розрахунок машинного часу ЕОМ

Найменування показника

Кількість годин роботи в день

Кількість робочих днів у році

Значення показника

Машинне час ЕОМ

5

250

1250

Таким чином, експлуатаційні витрати дорівнюють

.

7 Визначення економічної ефективності програмного продукту

Ефективність - одна з найбільш загальних економічних понять, це характеристика системи з точки зору співвідношення витрат і результатів її функціонування. До основних показників економічної ефективності відносяться: економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, термін окупності капітальних вкладень і ін

Економічний ефект - результат впровадження будь-якого заходу, виражений у вартісній формі, у вигляді економії від його здійснення.

Основними джерелами економії від використання ПП в обчислювальних процесах і процесах створення нових ПП є:

- Підвищення технічного рівня і якості обчислювальних та проектних робіт;

- Підвищення надійності функціонування обчислювальної техніки;

- Підвищення коефіцієнта використання обчислювальних ресурсів і освоєння нових ПП за рахунок скорочення трудомісткості алгоритмізації, програмування і налагодження програм;

- Зменшення чисельності персоналу;

- Скорочення витрати машинного часу на налагодження і здачу завдань в промислову експлуатацію;

- Збільшення обсягів і скорочення термінів переробки інформації;

- Підвищення продуктивності праці програмістів та інших спеціалістів;

- Зниження витрат на матеріали та інше.

Для порівняльної оцінки ПП візьмемо базовий варіант, який можна порівняти з новим ПП і виконує схожі функції, але розроблений раніше (2007 рік).

Товар-конкурент має наступні показники:

1. Об'єм пам'яті - 9 Мбайт;

2. Час обробки даних - 0,6 с;

3. Час виконання типової операції - 6 хв;

4. Надійність - 2;

5. Термін служби - 4 роки;

6. Договірна ціна - 990200 р.

7.1 Річний економічний ефект від виробництва нового програмного продукту

Річний економічний ефект від виробництва нового ПП визначається по різниці приведених витрат на базовий і новий варіанти в розрахунку на річний обсяг випуску:

,

де Е - річний економічний ефект від виробництва ПП, р; З 1, З 2 - приведені витрати на одиницю випуску ПП за базовим і новому варіантам, р; А 2 - річний обсяг випуску в розрахунковому році, од (для розробленого ПП дорівнює 1) .

Наведені витрати при виробництві ПП представляють собою суму поточних витрат (собівартості) на випуск ПП і капітальних (одноразових) вкладень в ПП, яка обчислюється за формулою

,

де З i - питомі приведені витрати на виробництво ПП, р; З i - питомі поточні витрати (собівартість) на виробництво ПП, р; К р - питомі капітальні вкладення в ПП, р; Е н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0, 15).

Таким чином, якщо прийняти, що при розробці базового і нового ПП використовувалося комп'ютерне обладнання одного виду, то капітальні вкладення будуть рівні і, отже,

,

.

А річний економічний ефект від виробництва нового ПП дорівнює

.

Показник приросту прибутку при виробництві та постачанні ПП утворюється за рахунок зміни цін на ПП підвищеної якості. Цей показник визначається за формулою

,

де Δ П - приріст прибутку в розрахунковому році, р; Ц 1, С 1 - оптова ціна і собівартість виробництва одиниці базових ПП в році, що передує виробництва нових, р; Ц 2, С 2 - оптова ціна і собівартість виробництва одиниці нових ПП, р; А 2 - річний випуск ПП в розрахунковому році, од.

.

Отримане значення показує, що виробництво нового ПП дешевше на 7302 р, ніж виробництво базового ПП.

7.2 Річний економічний ефект від використання програмного продукту

Річний економічний ефект від використання ПП як елемента нової або вдосконаленої технології проектування і ведення обчислювального процесу або процесу створення нових ПП визначимо за формулою

де Е - річний економічний ефект від використання ПП в обчислювальних процесах, р; З 1, З 2 - приведені витрати на одиницю робіт (функцій), які виконуються за допомогою базового і нового ПП, р; А 2 - річний обсяг виконуваних за допомогою нового ПП робіт (функцій) у розрахунковому році, натур. од.

Наведені витрати на одиницю робіт (функцій) розраховуються за формулою

,

де С i - собівартість одиниці робіт (функцій) вироблених ПП, р; Е н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (0,15), К р - питомі капітальні вкладення, р.

Спочатку визначимо собівартість одиниці робіт, яка включає в себе витрати на друк одного аркуша (для базового 2,5 р. / л, для нового 2 р / л), вартість однієї операції, і витрати на комп'ютер та принтер.

Заробітна плата оператора, що працює з програмою буде дорівнює 3555,8 р, годинна заробітна плата 3555,8 / (22 * 8) = 20,2 р / ч. Час виконання типової операції на новому ПП дорівнює 4 хв, на базовому 6 хв, з цього випливає, що за годину на новому ПП оператор може виконати 15 операцій, а на базовому 10. Таким чином, отримаємо вартість однієї типової операції для нового ПП 20,2 / 15 = 1,35 р, для базового 20,2 / 10 = 2,02 р.

Значить, собівартість дорівнює

і приведені витрати на одиницю робіт

Отже, річний економічний ефект від використання ПП

.

7.3 Розрахунок економії витрат на оплату машинного часу

Розрахунок економії витрат на оплату машинного часу при заміні базового ПП на новий зробимо наступним чином

,

де Δ З м1 - річна економія витрат на оплату машинного часу роботи i-го ресурсу обчислювального комплексу, пов'язаного з виконанням функцій досліджуваних ПП, р; Т 1 ij, T 2 ij - час виконання j-их операцій на i-му ресурсі обчислювального комплексу в базовому і новому ПП, А 2 j - кількість j-их операцій, які виконуються за новим варіантом ПП протягом року, Ц м1 - вартість однієї години роботи i-го ресурсу обчислювального комплексу, р / ч.

Вартість години роботи i-го ресурсу обчислювального комплексу включає витрати на роботи комп'ютера та принтера, а також вартість паперу, отже,

.

Час обробки даних для базового і нового ПП відповідно рівні 0,6 і 0,45 с.

Таким чином,

.

7.4 Розрахунок умовної річної економії витрат на оплату праці працівників

Визначення умовної річної економії витрат на оплату праці працівників j кваліфікації при зміні трудомісткості процесів підготовки та обробки інформації в результаті впровадження ПП відбувається за формулою

,

де С ЗП j рік - річний фонд заробітної плати працівника j-ої кваліфікації на підготовці та обробці даних, р; Q 1, Q 2 - трудомісткість підготовки та обробки одиниці даних у базовому і новому ПП, чол / год; A 2 - річний обсяг робіт з підготовки та обробці даних на новому ПП, натур. од; Ф j - річний фонд робочого часу одного працівника j-ої кваліфікації з підготовки та обробці даних, ч.

У новому ПП на підготовку та обробку даних іде 15 хв (Q 2 = 4 чол / год), у базовому внаслідок більш низькій швидкості - 17 хв (Q 1 = 3,5 чол / год).

7.5 Розрахунок відносної річної економії витрат на матеріали

Визначення відносної річної економії витрат на матеріали при впровадженні нових ПП, які забезпечують безпаперову технологію обробки інформації, здійснюється за формулою

,

де Δ З М - відносна річна економія витрат на матеріали, р; З 1М, З - витрати на матеріали в розрахунку на одиницю робіт (функцій), які виконуються ПП, у базовому і новому варіантах, р; А 2 - річний обсяг робіт, виконуються з використанням нового ПП, натур. од.

.

7.6 Розрахунок загального економічного ефекту від використання програмного продукту

Загальний економічний ефект від виробництва і використання за весь термін служби нових ПП розраховується за формулою

,

де Е заг - загальний економічний ефект від виробництва і експлуатації нового ПП за весь термін його служби, р; З 1, З 2 - наведені питомі витрати на базовий і новий ПП, р; В 1, В 2 - річний обсяг робіт, вироблених із допомогою базового і нового ПП, натур.ед.; У 2 / В 1 - коефіцієнт зростання продуктивності нового ПП по відношенню до базового; (Р 1 + Е н) / (Р 2 + Е н) - коефіцієнт обліку зміни строків служби нового ПП в порівнянні з базовим; U 1, U 2 - річні середні питомі експлуатаційні витрати користувача при експлуатації одиниці базового і нового ПП, р; К 2, К 1 - питомі середні капітальні вкладення користувача при використанні одиниці базового і нового ПП в розрахунку на обсяг робіт , які з допомогою нового ПП, р; (U 1 - U 2)-Е н * (К 2-К 1) - середня величина річної економії споживача на наведених витратах, р; ((U 1 - U 2)-Е н * (К 2-К 1)) / (Р 2 + Е н) - середня економія користувача на наведених витратах для всього строку служби ПП в порівнянні з базовим, р; А 2 - обсяг впровадження ПП в аналізований період, од.

Отримали, що

7.7 Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності

Коефіцієнт економічної ефективності Є показує величину річного приросту прибутку П), що утворюється в результаті виробництва або експлуатації нового ПП на один рубль одноразових капітальних вкладень (К)

.

Річний приріст прибутку визначається на основі різниці між ціною і собівартістю одиниці ПП.

Тому

Так як розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності перевищує нормативне значення (0,15), отже, виробництво та впровадження ПП вважається ефективним.

8 Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту

Конкурентоспроможність товару - це ступінь його відповідності обраному ринку з комерційних, технічними та економічними показниками, що забезпечує можливість збуту товару на цьому ринку. Це ті характеристики, які вигідно відрізняють даний товар від товарів-конкурентів.

Проведемо оцінку конкурентоспроможності розробленого ПП.

Технічна прогресивність нового ПП визначається коефіцієнтом еквівалентності. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється шляхом порівняння технічного рівня товару-конкурента і розробляється ПП по відношенню до еталонного рівня ПП даного напрямку.

,

де К тн і К тб - коефіцієнти технічного рівня нового і базового ПП, які можна розрахувати за формулою

,

де β - коефіцієнт вагомості i-го технічного параметра, n - число параметрів, П i - чисельне значення i-го технічного параметра порівнюваного ПП, П е - чисельне значення i-го технічного параметра еталону.

Як еталон буде виступати ПП з наступними параметрами: обсяг пам'яті - 6 Мбайт, час обробки даних - 0,1 с, надійність - 1.

Значення параметрів порівнюваних ПП подамо у таблиці 11.

Таблиця 11 - Чисельні значення порівнюваних параметрів

Найменування параметра

Вага параметра,

β

Значення параметра

Пб / Пе

Пн / Пе

β * Пб / Пе

β * Пн / Пе



Пб

Пн

Пе





Об'єм пам'яті

0,2

9

7

6

0,67

0,86

0,134

0,172

Час обробки даних

0,3

0,6

0,45

0,1

0,17

0,22

0,051

0,066

Кількість відмов

0,5

2

1

1

0,5

1

0,25

0,5

Разом:




0,435

0,738

Користуючись даними з таблиці 11, розрахуємо

.

Отримане значення коефіцієнта еквівалентності більше одиниці, отже, розроблений ПП є технічно прогресивним.

Далі обчислимо коефіцієнт зміни функціональних можливостей нового ПП за формулою

,

де К фвн, До фвб - бальна оцінка невимірних показників нового і базового виробу відповідно.

Параметри, що описують можливості ПП наведені в таблиці 12.

Таблиця 12 - Параметри ПП

Найменування показника

Бальна оцінка базового ПП

Бальна оцінка нового ПП

Об'єм пам'яті

3

4

Функціональні можливості

4

5

Швидкодія

3

4

Зручність інтерфейсу

4

5

Ступінь стомлюваності

2

3

Продуктивність праці

3

4

Разом:

19

25

.

Коефіцієнт функціональних можливостей перевищує одиницю, тобто новий ПП перевершує за своїми функціональними можливостями базовий в 1,3 рази.

Також конкурентоспроможність нового ПП по відношенню до базового можна оцінити за допомогою інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності, що враховує всі раніше розраховані показники.

,

де К н - коефіцієнт відповідності нового ПП нормативам (1), К ц - коефіцієнт ціни споживання.

Коефіцієнт ціни споживання обчислюється як відношення договірної ціни нового ПП до договірної ціни базового, тобто

.

Інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності дорівнює

К И> 1, означає новий ПП більш конкурентоспроможний, ніж базовий ПП.

Для наочності всі розраховані коефіцієнти занесемо в таблицю 13.

Таблиця 13 - Показники конкурентоспроможності

Коефіцієнти

Значення

Коефіцієнт еквівалентності

1,7

Коефіцієнт зміни функціональних можливостей

1,3

Коефіцієнт відповідності нормативам

1

Коефіцієнт ціни споживання

0,94

Інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності

2,3

9 Вивчення та оцінка ринкового попиту

У будь-якій ринковій системі як орієнтує на кінцеві цілі і рушійної сили економічного розвитку виступає попит кінцевих споживачів. Тому питання вивчення та прогнозування попиту є вихідними і найважливішими інструментами організації маркетингової діяльності в масштабах комерційних фірм, а також регулювання ринку і товарного обігу в регіональному та національному масштабах.

Під споживчим попитом розуміється та частина сукупної суспільної потреби в товарах і послугах, яка при даному рівні цін і тарифів може бути задоволена за рахунок грошових коштів споживачів.

У залежності від ступеня задоволення розрізняють реалізований (задоволений) і незадоволений попит. Реалізований попит характеризується сумою грошових коштів споживачів, витрачених на покупку товарів. Показником задоволеного попиту населення в товарах служить роздрібний товарообіг. Прямих показників незадоволеного попиту не існує. Непрямими його показниками можуть бути: приріст заощаджень і залишок грошових коштів на руках у населення, помітне підвищення цін на зазначені товари, різке зниження запасів зазначених товарів у торговельній мережі та на складах виробників.

Першим напрямком застосування теорії попиту є її використання для розробки стратегії підприємства-виробника на ринку. Для визначення обсягу виробництва необхідно оцінити ситуацію на ринку, тобто провести аналіз попиту і оцінити рівень конкурентоспроможності продукції, виробленої даним підприємством.

Розмір реального попиту залежить від реальної купівельної спроможності (попит завжди є платоспроможний попит), а також ціни на товар.

Зробити аналіз попиту теоретично дуже складно, тому що будь-яке вивчення статистики, залучення соціологічних досліджень дає дуже приблизний результат. Особисті контакти з можливими покупцями дають можливість визначити їх перевагу і вимоги, але це вимагає великих витрат часу і грошей. Необхідно враховувати, що попит на традиційні товари практично постійний, а при випуску принципово нових товарів попит тільки зароджується і може випереджати пропозицію, тобто обсяг виробництва даного товару.

Запропонувати товар, який відповідає особливостям попиту покупців, можливо тільки на основі докладного вивчення попиту на конкретному підприємстві.

При вивченні попиту на рівні торгового підприємства необхідно враховувати такі особливості: попит повинен вивчатися не тільки в цілому, але і в розрізі окремих товарних груп і асортиментних позицій; попит повинен вивчатися відносно не лише сукупного усередненого покупця, але й кожної конкретної групи покупців, розділених по різними ознаками; необхідно визначити і конкретизувати об'єкт вивчення попиту; чітко намітити організаційний рівень вивчення попиту, що передбачає виділення функцій і завдань.

Незважаючи на те, що попит формується безпосередньо на підприємствах, тим не менш, вивченням його повинен займатися не тільки сам користувач інформації, тобто підприємство, але і більш високі рівні організації та управління, такі, як об'єднання підприємств, асоціації тощо При цьому основні функції повинні здійснювати спеціалізовані служби з вивчення споживчого попиту, що виконують роботу кваліфіковано за замовленнями підприємств, фірм на договірних умовах, або спеціально створені відділи вивчення попиту в структурі великих підприємств.

Одним з найбільш поширених методів вивчення попиту є оперативний метод, який заснований на застосуванні спеціальних многосчетчікових касових апаратів. У якості інформації для вивчення попиту можуть служити дані, отримані в результаті застосування касових апаратів, що дозволяють постійно враховувати щоденну реалізацію товарів за кількістю, сумі, структурі. Отримана інформація про попит накопичується за тривалі проміжки часу і може бути використана з метою оперативного управління торговим процесом, наприклад, для поточного та оперативного планування товарообігу, підвищення ефективності товаропостачання і регулювання стану товарних запасів на підприємстві. Сучасні многосчетчіковие касові апарати зчитують інформацію зі штрих-кодів, якими забезпечені товари і які розташовані на упаковці, що також дозволяє отримувати повну інформацію про реалізований товар.

Вивчення попиту на рівні підприємства може вивчатися у формі купівельних конференцій, виставок, виставок-продажів, ярмарків, презентацій і т.п. Проведення купівельних конференцій найбільш доцільно на підприємствах, що мають достатньо постійний контингент покупців. Основні питання, що виносяться на обговорення, зазвичай пов'язані з якістю товарів і послуг, пропонованим асортиментом, новими товарами та послугами, режимом роботи, формами обслуговування і т.п.

Конференції можуть проводитися в очній і заочній формах. У першому випадку покупці усно висловлюють свої думки та побажання, а в другому - попередньо поширюються анкети, які покупці заповнюють і опускають у спеціальні ящики. Потім ці дані обробляються і на їх підставі робляться висновки, приймаються управлінські рішення.

Ефективним методом вивчення попиту є виставки та виставки-продажу. Поряд з демонстрацією товарів можуть бути проведені показ роботи технічно складних товарів, консультації по товарах; організовано продаж товарів зі знижкою або наданням більш тривалого, ніж звичайно, гарантійного терміну; показані рекламні ролики та фільми, слайди, поширена друкована продукція, проведені аукціони з продажу окремих товарів.

Найбільш ефективним методом вивчення попиту вважається анкетне опитування. Його здійснення складається з кількох етапів:

1. Визначення проблеми дослідження, тобто цілей, завдань, обсягу та характеру опитування;

2. Розробка цільових та програмних опитувань;

3. Вибір способу проведення опитування і опитуваних осіб;

4. Розробка пробної анкети, її випробування і остаточна редакція питань;

5. Організація самого опитування, включаючи підготовчу роботу з друкування бланків опитування та інструктаж осіб, які виробляють опитування.

У процесі проведення опитування населення виникає складна проблема, пов'язана із забезпеченням репрезентативності результатів опитування (тобто наскільки отримані результати реально відображають процеси, що вивчаються). Репрезентативність вибірки залежить від чисельності та відбору опитуваних осіб. Математична статистика передбачає два основні методи: метод ймовірнісної вибірки і квотна вибірка, яка передбачає відбір опитуваних осіб з метою побудови зменшеної моделі генеральної досліджуваної сукупності. Досвід проведення опитувань показує, що для отримання репрезентативних результатів необхідно опитати приблизно 1500-2000 осіб. Однак репрезентативність вибірки залежить не тільки від кількості опитуваних, але і від правильності самої методики проведення опитування. Опитування може бути проведений на основі особистого контакту або шляхом письмового заповнення анкет.

Крім анкетування, можна використовувати методи вивчення реалізованого попиту, які грунтуються або на аналізі зареєстрованої продажу товарів або на балансових розрахунках. Балансовий метод обліку реалізованого попиту розраховується за формулою:

,

де Р С - реалізований попит, О Н - залишок товарів на початок періоду обліку, П - надходження товарів за період обліку, О К - залишок на кінець періоду обліку.

Незадоволений попит можна розрахувати за формулою:

,

де Р Н - розмір незадоволеного попиту, Р П - фактичний продаж за період обліку, К - коефіцієнт задоволення попиту.

Очікуваний попит розраховується наступним чином:

,

де Р С - реалізований попит, Р Н - незадоволений попит.

Варто зауважити, що дані формули не враховують сезонних і випадкових коливань попиту.

Отримана тим чи іншим способом інформація про попит повинна бути оброблена і використана на підприємстві. Використання обробленої інформації може переслідувати наступні цілі:

- Визначення оптимальної концепції розвитку підприємства;

- Розробка прогнозів торгово-господарської діяльності;

- Вдосконалення організації торгово-технологічного процесу;

- Підвищення рівня обслуговування покупців;

- Вироблення цінової стратегії і т.д.

Основними завданнями підприємства з вивчення попиту є:

- Організація та забезпечення постійного обліку інформації, що дозволяє всебічно охарактеризувати локальний попит на товари і послуги;

- Укладання договорів і організація постачання підприємства товарами, відповідними обсягом і структурою попиту з урахуванням тимчасового чинника;

- Накопичення, узагальнення та систематизація інформації про попит з метою використання даних для прогнозування і планування обсягу продажу товарів на різні періоди часу.

У конкретному вираженні вивчення попиту на підприємстві передбачає насамперед одержання щоденної інформації по попиту, на основі якої здійснюється процес оперативного управління та планування діяльності підприємства (прийняття управлінських рішень про закупівлі товарів, графіках завезення, ціновій політиці, необхідності та обсяги рекламних заходів, вдосконалення організації продажу і т.п.).

Одночасно отримання, накопичення та узагальнення інформації про попит з її подальшою обробкою (бажано на сучасних комп'ютерах) служить базою для перспективного прогнозування товарообігу підприємства, розробки виробничої програми, підставою для встановлення довгострокових договірних відносин з постачальниками та укладання угод купівлі-продажу.

Таким чином, завдяки вивченню попиту та можливості оперативного управління підприємством з урахуванням отриманих результатів може бути забезпечено відповідність між попитом і пропозицією, що практично виражається у збільшенні товарообігу як у фактичних, так і в порівнянних цінах, суми прибутку, а також у підвищенні рентабельності торговельного підприємства .

Прогнозування попиту - це наукове передбачення загального обсягу і структури попиту, які можуть бути пред'явлені на ринку в прогнозованому періоді при певних умовах зміни платоспроможності споживачів і пропозиції товарів. Прогнози споживчого попиту необхідні для розробки стратегій розвитку виробничих і торговельних підприємств, для вироблення раціональної політики державного регулювання товарного обігу.

Процес прогнозування споживчого попиту включає наступні етапи:

1. Підготовку та обробку вихідної інформації для розрахунку прогнозу;

2. Розробку гіпотези передбачуваних соціально-економічних умовах розвитку попиту в прогнозованому періоді;

3. Розрахунок прогнозу на перспективу;

4. Оцінку отриманих результатів прогнозування попиту і розробку правил їх можливого коректування.

Вибір конкретних методів його прогнозування значною мірою залежить від тривалості періоду прогнозування і ступеня деталізації або агрегування споживчого попиту.

У залежності від тривалості періоду прогнозування споживчого попиту може бути короткостроковим (на 1-2 роки), середньостроковим (на 3-5 років) і довгостроковими (на строк понад 5 років).

У залежності від ступеня деталізації або агрегованості структури попиту розрізняють: прогноз загального обсягу платоспроможного попиту; прогноз макроструктури попиту; прогноз попиту на окремі товари; прогноз мікроспроса.

У сучасній практиці застосовуються різні підходи до прогнозування структури попиту: генетичний, нормативний, евристичний, порівняльний. Кожний з них реалізується за допомогою певних способів розрахунків попиту, які представлені в таблиці 14.

Таблиця 14 - Підходи і методи прогнозування структури попиту

Підходи до прогнозування попиту

Методи прогнозування

Генетичний

Економіко-статистичні

Нормативний

Застосування раціональних форм споживання

Евристичний

Методи експертних оцінок

Порівняльний

Методи аналогії

Вивчення і прогнозування попиту повинне стати основою для організації і поточного управління господарської діяльності підприємства, планування обсягу продажів, забезпечення процесу закупівлі товарів, підвищення організації і рівня обслуговування покупців, а також для вивчення ефективної цінової політики. Тому вивчення попиту є не самоціллю, а об'єктивною необхідністю, що передбачає вдосконалення всіх сторін господарської діяльності торговельного підприємства, підвищення його конкурентоспроможності та ролі на ринку конкретних товарів і послуг.

Висновок

У цій роботі був проведений техніко-економічний аналіз та обгрунтування ринкової новизни комп'ютерної системи підтримки прийняття рішень для діагностики патологій міометрія. Була розрахована загальна трудомісткість розробки та впровадження ПП (2210 люд.-дн.), кількість виконавців - 7 чоловік. На основі результатів розрахунків був розроблений і побудований мережевий план-графік розробки і впровадження ПП, критичний шлях якого не перевищує директивний термін розробки ПП.

Крім того ми визначили витрати на розробку ПП, договірну і продажну ціну ПП. Вирахували річний економічний ефект від виробництва нового ПП і показник приросту прибутку. Визначили розрахункове значення коефіцієнта економічної ефективності, він перевищує нормативне значення, отже, можна зробити висновок про те, що виробництво і впровадження розробленого ПП ефективно.

Також провели аналіз конкурентоспроможності розробленого ПП, на основі розрахунку коефіцієнта еквівалентності, зміни функціональних можливостей, інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності, який більше одиниці, що дозволяє говорити про те, що розроблений ПП конкурентоспроможний і за технічними та економічними показниками випереджає аналогічний йому товар-конкурент.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Курсова
225.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Техніко економічний аналіз та обгрунтування ринкової новизни програмного продукту
Техніко економічне обгрунтування програмного забезпечення для розрахунку параметрів супутникового зв`язку
Техніко економічний аналіз підприємства 2
Техніко економічний аналіз підприємства
Аналіз техніко економічних показників і обгрунтування економічної доцільності проектних рішень
Аналіз господарської діяльності ЗАТ Сарапульського м`ясокомбінату та техніко економічне обгрунтування
Техніко-економічний аналіз. Аналіз собівартості
Техніко-економічний аналіз діяльності автотранспортного підприємства
Техніко економічний аналіз діяльності ВАТ Саянстрой
© Усі права захищені
написати до нас