ǿ161 h 10 Заготівля Точіння чорнове Точіння чистове |
|
|
|
|
| 50 | +2 · 3,3 = 6,6 | ᴓ 167,6 h12 | -0,4 |
| 12,5 | +2 · 1,95 = 3,9 | ᴓ 163,7 h11 | -0,25 |
| 2,5 | +2 · 1,35 = 2,7 | ᴓ 161 h10 | -0,16 | ǿ55 h 11 Заготівля Зенкер чорнове Зенкер чистове |
|
|
|
|
| 50 | +2 · 3,2 = 6,4 | ᴓ 61,4 h12 | -0,3 |
| 12,5 | +2 · 1,9 = 3,8 | ᴓ 57,6 h11 | -0,19 |
| 6,3 | +2 · 1,3 = 2,6 | ᴓ 55 h11 | -0,19 | ᴓ 13Н10 Заготівля Свердління |
|
|
|
|
| 50 | -2 · 6,5 = 13 | - |
|
| 6,3 | -2 · 6,5 = 13 | ᴓ 13Н10 | +0,07 | ǿ143Н10 Заготівля Розточування чорнове Розточування чистове |
|
|
|
|
| 50 | -2 · 3,3 = 6,6 | ᴓ 136,4 Н 12 | +0,4 |
| 12,5 | -2 · 1,95 = 3,9 | ᴓ 140,3 Н 11 | +0,25 |
| 6,3 | -2 · 1,35 = 2,7 | ᴓ 143Н 10 | +0,16 | ǿ152 h 11 Заготівля Точіння чорнове Точіння чистове |
|
|
|
|
| 50 | +2 · 3,3 = 6,6 | ᴓ 158,6 h 12 | -0,4 |
| 12,5 | +2 · 1,95 = 3,9 | ᴓ 154,7 h 11 | -0,25 |
| 6,3 | +2 · 1,35 = 2,7 | ᴓ 152 h 11 | -0,25 |
2.6 Розрахунок режимів різання і Те 1. Вихідні дані. На полуавтоматном верстаті 1К282 розточують отвір з ᴓ 136,4 до ᴓ 140,3. Довжина отвори L = 30мм. Довжина заготовки L 1 = 92,3 мм. Матеріал заготовки сталь 45Л, обробка чорнова, Ra = 12,5 мкм. 2. Вибір типу РІ. 2.1 Вибір РІ. Вибираємо токарний різець з напайнимі пластиною Т15К6 [18, с.192] 2.2 Геометричні параметри різця ц = 92 ˚ ц 1 = 8 ˚ [18, с.192] 3. Призначення режимів різання. 3.1 Визначення глибини різання t = (9) t = = 1,95 мм 3.2 Призначення подачі. Sp = St ∙ Ks, (10) St = 0,28, тому що матеріал заготовки сталь 45Л, t = 1,95 мм. Таблиця 11 ... 16 [18, с.266] Ks = 1, тому що СНІД-середня Sp = 0,28 ∙ 1 = 0,28 3.2.1 Коригування подачі за паспортом верстата. [21, с.421] S д = 0,29 3.3 Призначення періоду стійкості різця. Карта Т-3 [20, с.26] Для ТЗ різців стійкість Т = 60хв. 3.4 Визначення швидкості різання 3.4.1 Табличне значення швидкості різання. Карта Т-4 [20, с.29 ... 36] х табл. = 98,5 , Тому що t = 1,95 мм, S д = 0,29 , Матеріал деталі сталь 45Л, матеріал ріжучої частини - ТЗ. 3.4.2 Розрахункове значення швидкості різання з урахуванням поправочних коефіцієнтів. х р = х т ∙ До 1 ∙ К 2 ∙ К 3, (11) До 1 = 0,65 До 2 = 1,15 До 3 = 1 х р = 98,5 ∙ 0,65 ∙ 1,15 ∙ 1 = 73,6 3.5 Розрахунок частоти обертання шпинделя n р = , Хв -1 (12) n р = = 166 хв -1 3.5.1 Коригування обертання шпинделя за паспортом верстата. [21, с.421] n д = 160 хв -1 3.5.2 Коригування швидкості різання х д = (13) х д = = 72,5 3.6 Визначення сили різання Р z, Н 3.6.1 Табличне значення Р z табл. Карта Т-5 [20, с.35] Р z табл. = 340 Н, тому що S д = 0,29 , T = 1,95 мм 3.6.2 Коригування з урахуванням поправочних коефіцієнтів. [21, с.36] Р z = Pz т ∙ К1 ∙ К2, до Г (14) 1кг = 10Н Р z = 340 ∙ 0,85 ∙ 1 = 2890 Н 3.7 Визначення потужності, потрібної на різання N рез = , КВт (15) N рез = = 3,1 кВт 3.7.1 Поправочний коефіцієнт за потужністю N рез <N шп де N шп - потужність шпинделя, [21, с.421]. N шп = 1,2 ∙ N двиг ∙ з (16) з - коефіцієнт корисної дії, [21, с.421] N шп = 1,2 ∙ 18,5 ∙ 0,8 = 17,76 кВт 3.8 Визначення основного машинного часу То = , Хв (17) 3.8.1 Визначення довжини робочого ходу L рх = L рез + y + Δ, мм (18) де L різ - довжина різання, мм y - величина врізання, мм Δ - величина перебігаючи, мм y + Δ = 3 мм [20, с.300] L рез = 40 мм L рх = 40 +3 = 43 мм То = = 0,93 хв 4. Результати розрахунків зведені в таблицю 11. 2.7 Розрахунок технічних норм часу Операція 005 токарна. N рік = 100000шт., Модель верстата - 1К282; маса деталі--3,35 кг; габарити деталі - ш161х89; установка в трикулачні самоцентруючийся патрон; МІ-калібр-пробка і калібр-скоба; норма Те = 1, 09 хв 2. Розрахунок Тшт-к. Тшт-к = Тшт + , Хв (19) де Тп.з. - Підготовчо-заключний час на партію деталей, хв Тп.з. = 15 хв, тому що операція токарна. Таблиця 6.1 [16, с.214] n - кількість деталей в партії, шт. n = , Шт. (20) де а - періодичність запуску, днів. Прийнято а = 3 дні. n = = 591 шт. Тшт. - Час на обробку однієї деталі, хв Тшт .= Топ + Тобс, хв (21) де Топ - оперативний час, хв Топ = Те + Тв ∙ Квн, хв (22) де Те - основний час, хв Тв - допоміжний час, хв Тв = Туст + Тз.о. + Туп + тизм., Хв (23) де Туст - час на установку деталі, хв Туст = 0,082 хв, тому що установка в трикулачні патрон; m д = 3,35 кг. Таблиця 5.6 [16, с.200] Тз.о. - Час на закріплення і відкріплення деталі, хв Тз.о. = 0,024 хв, тому що закріплення в трикулачні патроні, m д = 3,35 кг. Таблиця 5.7 [16, с.201] Туп - час на керування верстатом, хв - Включити і вимкнути верстат кнопкою - 0,01 хв Туп = 0,01 хв Тизм - час на вимірювання деталі, хв Тизм .= 0,09 +0,03 = 0,12 хв, тому що МІ-калібр-пробка і калібр-скоба, m д = 3,35 кг. Таблиця 5.10 [16, с.206] Тв = 0,082 +0,024 +0,01 +0,12 = 0,236 Квн - поправочний коефіцієнт, який для КСП = 1,5 [16, с.100] Топ = 1,09 +0,236 · 1,5 = 1,44 хв Тобс - час на обслуговування верстата, хв Тобс = , Хв (24) Поб - відсоток від Топ Поб = 7%, тому що операція токарна. Таблиця 6.1 [16, с.214] Тобс = = 0,10 хв Тшт = 1,44 +0,10 = 1,54 хв Тшт-к = 1,54 + = 1,56 хв 3. Розраховані дані зводимо в таблицю 12. Таблиця 12 - Зведена таблиця технічних норм часу. Аналітичний метод У хвилинах Номер та найменування операції | Те | Тв | Квн | Топ | Тобс | Тотд | Тшт | Тпз | n, шт | Тшк |
|
| Туст | Тз.о. | Туп | Тизм |
|
|
|
|
|
|
|
|
005 Токарна | 1,09 | 0,082 | 0,024 | 0,01 | 0,12 | 1,5 | 1,44 | | |
| 1,64 | | 591 | 1,66 | 010 Протяжна | 0,7 | 0,069 | 0,024 | 0,05 | 0,04 | 1,5 | 0,97 | | | 1,11 | | 591 | 1,13 | 015 Токарна | 1,18 | 0,082 | 0,024 | 0,085 | 0,09 | 1,5 | 1,6 | | | 1,82 | | 591 | 1,84 | 020 Калібрувальна | 0,25 | 0,054 | 0,024 | 0,05 | 0,04 | 1,5 | 0,49 | | | 0,51 | | 591 | 0,53 | 025 Свердлильна | 1,15 | 0,082 | 0,024 | 0,085 | 0,09 | 1,5 | 1,57 | | | 1,77 | | 591 | 1,79 | 030 Фрезерна | 1,03 | 0,069 | 0,024 | 0,085 | 0,09 | 1,5 | 1,54 | | | 1,76 | | 591 | 1,78 | 035 Свердлильна | 0,95 | 0,082 | 0,024 | 0,085 | 0,09 | 1,5 | 1,37 | | | 1,43 | | 591 | 1,45 |
2.8 Визначення кількості устаткування і його завантаження Для великосерійного виробництва розрахунок кількості обладнання m р визначається за формулою: m р = , Шт. (25) де N рік - річна програма випуску, шт; t шт - штучний час на виготовлення одиниці виробу, хв F д - дійсний річний фонд часу, год Квн - коефіцієнт виконання норм. m р 005 = = 0,71 Приймаються 1 верстат На решту операції розрахунки виконані аналогічно. Результати зведені у таблиці 14. Визначення завантаження обладнання Кз.о. Кз.о. = (26) Де m р - розрахункова кількість обладнання, шт. m пр - прийнята кількість обладнання, шт. Кз.о. 005 = = 0,71 На решту операції розрахунки виконані аналогічно. Результати зведені у таблиці 14. Таблиця 14 - Кількість верстатів і їх завантаження Номер операції | Найменування операції |
Тшт-к. |
m р. |
m пр. |
Кз.о. | 005 | Токарна | 1,66 | 0,71 | 1 | 0,71 | 010 | Протяжна | 1,13 | 0,48 | 1 | 0,48 | 015 | Токарна | 1,84 | 0,79 | 1 | 0,79 | 020 | Калібрувальна | 0,53 | 0,22 | 1 | 0,22 | 025 | Свердлильна | 1,79 | 0,77 | 1 | 0,77 | 030 | Фрезерна | 1,78 | 0,76 | 1 | 0,76 | 035 | Свердлильна | 1,45 | 0,62 | 1 | 0,62 | РАЗОМ: | 7 | 0,61 |
3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 3.1 Опис наладки на токарний восьмішпіндельний напівавтомат 1К282 Обробка на напівавтоматі ведеться з подвійною індексації. Позиції 1 і 2 - завантажувальна. Деталь встановлюється в трикулачні патрон. Позиція 4 - Розточити отвір ᴓ 140,3 Н11 на L = 30 ± 0,2 мм Різець розточний Т15К6 Розточити отвір ᴓ 39,5 Н11 на L = 67,9 -0,3 мм Різець розточний Т15К6 Позиція 6 - Точити поверхню попередньо ᴓ 163,7 h 11 на L = 42,9 ± 0,2 мм Різець прохідний Т15К6 Точити поверхню остаточно ᴓ 161 h 10 на L = 42,9 ± 0,2 мм Різець прохідний Т10К5 Точити фаску 4х45 ᵒ Різець прохідний Т15К6 Розточити отвір ᴓ 143Н10 на L = 30 ± 0,2 мм Різець розточний Т10К5 Позиція 8 - Точити торець в розмір 41 -0,25 мм Різець підрізної Т15К6 Точити торець в розмір 66,2 -0,19 мм Різець підрізної Т15К6 Розточити виточку ᴓ 45Н11 в = 2 ± 0,01 мм Різець спеціальний Т15К6 Позиція 3 - Розточити отвір ᴓ 40Н11 на L = 66,2 -0,19 мм Різець розточний Т10К5 Позиція 5 - Розточити виточку ᴓ 45Н11 в = 2 ± 0,01 мм Різець спеціальний Т10К5 Точити поверхню в розмір 1 ± 0,01 Різець спеціальний Т15К6 Точити поверхню 56 на h = 2 ± 0,01 мм Різець спеціальний Т15К6 Точити поверхню в розмір 154,7 h 11 Різець спеціальний Т15К6 Позиція 7 - Точити торець А попередньо в розмір 90,9 ± 0,5 мм Різець підрізної Т15К6 Точити торець А остаточно в розмір 89,9 ± 0,5 Різець підрізної Т10К5 3.2 Опис конструкції та розрахунок ріжучого інструменту На 030 операції фрезерується паз. У даному дипломному проекті пропоную застосувати дискову тристоронню фрезу зі вставними ножами, оснащеними твердим сплавом ГОСТ 5348-69. Кріплення вставних ножів в корпусі здійснюється за допомогою радіальних рифлень, що дає можливість компенсації зносу пластин (шару, знятого за переточуванні). Відновлення розміру по діаметру досягається перестановкою ножів на одне або декілька рифлень, а по ширині відповідним висуненням ножів. 1. Вибір матеріалу для виготовлення фрези: Матеріал ножів - сталь 20Х ГОСТ 4543-71 Матеріал напойних платівок - Т15К6 ГОСТ 26611-85 Матеріал корпусу - Сталь 40Х ГОСТ 4543-71 2. Визначення зовнішнього діаметра. d a = 0.12 · B 0.25 · t 0.09 · S z 0.75 · L 0.75 · y -0.25 +2 (t +10), мм (27) де B - Ширина фрезерування, мм B = 35 мм t - глибина фрезерування, мм t = 35мм S z - подача на зуб, S z = 0,07 L - відстань між оправленнями, мм L = 30мм Y - допустимий прогин оправлення y = (0,2 ... 0,4) = 0,3 T - глибина паза або уступу, мм t = 35мм d a = 0,12 · 35 0,25 · 35 0,09 · 0,07 0,75 · 30 0,75 · 0,3 -0,25 +2 (35 +10) = 146,9 мм Розраховане значення округляємо до найближчого значення Таблиця 81 [18, с.180] Приймаються d a = 150 мм 3. Визначення діаметра отвору d = 0.44 · d a, мм (28) d = 0,44 · 150 = 48,4 мм Уточнення діаметру посадочного отвору проводять згідно з ГОСТ 9472-83. Таблиця 90 [39, с. 250] Приймаються d = 40мм 4. Розрахунок числа зубів фрези з умови рівномірності фрезерування. Кількість зубів визначає продуктивність обробки. [26, с.114] о - коефіцієнт рівномірності фрезерування Z = · О, шт. (29) ш - кут контакту фрези з заготівлею про ≥ 2 ш = arcsin (30) arcsin = 34.2 ᵒ Розраховане число зубів Z округлюють з ДСТУ в відповідності з прийнятим типом фрези. Приймаються Z = 16 шт. 5. Визначення геометричних параметрів проектованих фрез. [26, с109] б - головний задній кут, б = 10 ᵒ ц - головний кут в плані, ц = 90 ᵒ ц 1 - допоміжний кут в плані, ц 1 = 2 ᵒ г - передній кут, м =- 5 ᵒ щ-л - кути нахилу гвинтових канавок і зубів фрези, щ-л = 10 ᵒ При виготовленні фрези і її заточенню необхідно знати нормальний задній кут фрези б N в перерізі, перпендикулярному головній ріжучій крайці. tgб N = (31) tgб N = = 0.18 Визначаємо окружний крок. t okp = (32) t okp = = 31.4 Висота зуба. h = (0.3 ... 0.45) · t okp (33) h = 0.4 · 31.4 = 12.6 Радіус закруглення дна западини. r = 0.4 ... 0.75 мм = 0,5 мм Радіус закруглення спинки зуба. R = (0.3 ... 0.45) · d квітня (34) R = 0,4 · 150 = 64 3.3 Опис конструкції та розрахунок вимірювального інструмента Калібр-пробка ᴓ 20,1 Н8 призначена для контролю отвору після розгортання на 035 операції. Конструкція калібр-пробки складається з ручки і двох запресованих вставок - прохідний і непрохідний. Матеріал ручки - сталь 20Х ГОСТ 4543-71 Матеріал вставки ПР - сталь У10А ГОСТ 1435-74 вставки НЕ - сталь У10А ГОСТ 1435-74 Робочі поверхні калібр-пробки повинні бути зносостійкими - твердість 58 ... 64 HRC е. Визначення розмірів калібр-пробки для розміру отвору ᴓ 20,1 Н8 (+0,033) Визначаємо Dmax = 20, 133 мм, Dmin = 20,1 мм За ГОСТ 24853-81 знаходимо допуски на калібр: Y = 4мкм; H = 4мкм; Z = 5мкм. Граничні розміри прохідний боку калібр-пробки: ПР min = Dmin + Z- , Мм (35) ПР max = Dmin + Z + , Мм (36) ПР min = 20,1 +0,005 - = 20,103 мм ПР max = 20,1 +0,005 + = 20,107 мм Приспи = 20,107 -0,004 мм Призн = Dmin - Y, мм (37) Призн = 20,1-0,004 = 20,096 мм Граничні розміри НЕ прохідний боку пробки: НЕ max = Dmax + , Мм (38) НЕ min = Dmax - , Мм (39) НЕ max = 20,133 + = 20,135 мм НЕ min = 20,133 - = 20,131 мм Неісп = 20,135 -0,004 мм
4 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 4.1 Виробнича санітарія Завдання виробничої санітарії - звести до мінімуму ймовірність ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються небезпечними і шкідливими факторами. Небезпечні виробничі фактори - фактори, вплив яких на працюючого в певних умовах призводять до травми або іншим професійним захворюванням. Небезпечні виробничі фактори - рухомі деталі механізмів, розпечені тіла. Шкідливі - повітря, домішки в ньому, теплота, недостатнє освітлення, шум, вібрація, іонізуючі лазерне та електромагнітне випромінювання. Забезпечення здорових і безпечних умов праці покладаються на адміністрацію підприємства. Адміністрація підприємства зобов'язана впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що забезпечують санітарно-гігієнічні умови та запобігають виникненню професійних захворювань робітників. Одним з необхідних умов здорової і високопродуктивної праці є забезпечення чистоти повітря і нормальних метеорологічних умов у робочій зоні приміщення, тобто в просторі до двох метрів над рівнем підлоги. Система руху повітря, яка здійснюється вентиляторами. Існують припливна і витяжна вентиляція. - Воздухоприемник; - Трубопровід; - Фільтр очищення; - Вентилятор; - Воздухонасадкі з отворами. Кондиціювання застосовується для створення необхідних санітарно-гігієнічних умов. Кондиціонери бувають центральні та місцеві. У центральних приготування повітря здійснюється за повітропроводу. У місцевих кондиціонерах приготування повітря відбувається в обслуговуваному приміщенні без застосування воздуховодов. Шум один з найбільш поширених несприятливих факторів навколишнього середовища. Тривалість впливу шуму на організм людини призводить до повної або часткової втрати слуху, а також ураження центральної нервової системи та іншим змінами в організмі. Джерелами шуму є тертьові, затинається й вібруючі частини обладнання. До індивідуальних засобів захисту від шуму відносяться: навушники, вкладиші у вушну раковину, протишумні каски, захисна дія яких заснована на ізоляції й поглинання звуку. Світло грає велику роль у збереженні здоров'я і працездатності людини. Світловий потік через сітчасту оболонку ока діє на нервову систему і інші органи і функції людини. Для більшості видів робіт найбільш оптимальними є природне освітлення, але також застосовується штучне (здійснюється електролампами) і суміщене освітлення. Природне освітлення підрозділяється на бокове (через вікна), верхнє (через аерроціонние ліхтарі, прийоми перекриттів), комбіноване. На проектованому ділянці застосовується комбіноване освітлення. 4.2 Безпека праці Небезпечна зона обладнання - це простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного чи шкідливого виробничого фактора. Головною проблемою, яка має вирішальне значення для запобігання нещасного випадку, є правильна організація робочого місця. У зв'язку з цим до робочого місця пред'являються наступні вимоги: - Планування робочого місця повинна позбавляти робітника від зайвих і утомливих трудових рухів і забезпечувати зручну робочу позу; - Робоче місце повинне бути забезпечене інструментами і пристосуваннями, необхідними для виконання робіт згідно з завданням, а також для особистої безпеки; поблизу робочого місця повинні бути ящики або шафки для зберігання інструменту та особистих речей; - Робочі місце повинно бути забезпечене необхідними матеріалами, їх необхідно зберігати в тарі й встановлювати поблизу робочого місця; - Необхідні оптимальні розміри робочої зони у відповідності з антропометричними даними людини (зріст, розміри і форма тіла, сила і напрямок руху рук, слух, зір); - Робоче місце повинне освітлюватися і провітрюватися, постійно утримуватися в чистоті, неприпустимо його захламление і хаотичне застосування інструменту і матеріалів. Перед початком роботи на технологічному обладнанні необхідно: привести робочий одяг в порядок, візуально переконатися у справності відображень струмоведучих частин апаратури, рухомих частин верстата, захисних кожухів, екранів, справність вимірювального, ріжучого і допоміжного інструменту. Перед запуском верстата переконатися, що його робота нікому не загрожує небезпекою. Будь-яке сучасне виробництво насичено електрообладнанням. Не виняток і підприємства металообробної галузі. Напрямок мережі підприємства становить 380/220В. Цей струм є смертельно небезпечним для людини, тому необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: - Самостійно не намагатися ремонтувати електрообладнання верстата; - При найменшому відчутті електроструму повідомити про це майстра; - Працювати тільки на дерев'яній решітці; - Працювати на верстаті без заземлення заборонено; - Місцеве джерело світла повинен бути не більше 36В. Вимоги до пристрою і безпеки експлуатації систем що працюють під тиском встановлюють правила Держгіртехнагляду. Для виявлення технологічних факторів розгерметизації судини і апарати, що працюють під тиском, перед пуском в експлуатацію, а також періодично піддаються огляду і випробувань. 4.3 Пожежна безпека Технічні засоби пожежної захисту проектують в залежності від категорії виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою, яка у свою чергу залежить від ознак горючих речовин, які використовуються або звертаються в розглянутому виробництві. Категорію пожежної небезпеки виробництва визначають за нормами технологічного проектування або переліком, затвердженим міністерством відповідної галузі промисловості. Так виробничі процеси в металообробній промисловості відносяться до категорії Г або Д. Найбільш частою причиною загоряння є несправність і неправильна експлуатація електроустаткування: коротке замикання; надмірний нагрів струмів провідних частин; електричні дуги; при розрядах статистичного електрики. Причиною вибухів і пожеж також може бути витік газів, відкладення вибухонебезпечного пилу на будівельних конструкціях, обладнання, кабелях. Запобігання пожеж в будівлях здійснюється головним чином шляхом виключення можливості утворення горючих або вибухонебезпечних середовищ і джерел запалювання. При пожежі необхідно в найкоротший час евакуювати з приміщення всіх людей. Максимальна відстань від найбільш віддаленого робочого місця до евакуаційного робочого виходу не повинна перевищувати ста метрів, число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох, перед входом у приміщення повинен висіти план евакуації людей на випадок пожежі. Організація та відповідальність за пожежну безпеку на підприємстві покладається на керівників відділів, цехів, дільниць. При порушенні правил та вимог пожежної безпеки керівник має право написати на порушників дисциплінарні та адміністративні стягнення. З метою протипожежної безпеки на ділянці в легко доступному місці повинен знаходитися пожежний щит, який містить: пісок, сокиру, лопату, пожежне відро, багор, вогнегасник. На проектованому ділянці застосовують вогнегасники типу ОУ8 - вогнегасник вуглекислий, призначений для гасіння невеликих вогнищ загоряння різних речовин і матеріалів, а також для гасіння електропроводки що знаходиться під напругою. 4.4 Охорона навколишнього середовища Викиди машинобудівних підприємств відносять до джерел антропогенного забруднення. Стічні води, якщо їх не фільтрувати, будуть містити металеву і образівную пил, емульсії, масла, окапіну, кислоти; в повітря разом з димом викидають сірчистий газ, оксиди азоту, окис вуглецю, вуглеводні та інші сполуки. Крім того, в процесі виробництва утворюються тверді промислові та побутові відходи у вигляді брухту, стружки, шлаків, окапіни, сміття. Щоб не завдавати навколишньому середовищу особливої шкоди всі викиди і відходи машинобудівних підприємств підлягають фільтрації та утилізації. Найбільш ефективною формою захисту природного середовища від викидів промислових підприємств є розробка та впровадження безвідходних та металлоотходних технологічних процесів. До пасивних методів захисту відносять пристрої та системи, які застосовують для очищення вентиляційних і технологічних викидів від шкідливих домішок; розсіювання їх в атмосфері; очищення стічних вод; поховання; ліквідації та знешкодження токсичних відходів. Для очищення повітря широко застосовуються газо-, пило-, і шуму-не вловлюють апарати і системи; очищення стічних вод здійснюється проціджуванням, відстоюванням, фільтрацією. 4.5 Заходи з економії паливно-енергетичних ресурсів Для повної оцінки підсумків виконання всього комплексу заходів 2006-2007 рр.. знадобився уважний помісячний аналіз фактичного споживання ПЕР заводом у 2008 р. Загальна фактично досягнута економія з моменту впровадження всіх заходів програми склала близько 10 800 ту.т, економічна ефективність виразилася в сумі понад 5 380 млн. руб. При загальних витратах на виконання всіх реалізованих проектів в обсязі 12,5 млрд. руб. прямий термін окупності Програми становив 2,3 року, що більше, ніж у два рази нижче рекомендованого Департаментом з енергоефективності терміну, при якому заходи визнаються енергоефективними. Причому економічний ефект виявився в два рази вище розрахункового багато в чому за рахунок істотної недооцінки втрат енергії в мережах, трубопроводах, технологічному та енергетичному обладнанні, що мають низький ККД, витоку і т.п. Загальне споживання заводом електроенергії незалежно від джерела надходження скоротилося на 3,3%, витрати природного газу заводом, який збільшує діюча мініТЕЦ, зріс лише на 1,3%. Така динаміка споживання газу пояснюється одночасним зниженням газоспоживання котлів при зниженні споживання тепла. У той же час зростання виробництва товарної продукції за аналізований період склав 124,1%, причому частка ПЕР в собівартості товарного випуску скоротилася з 5,0% в 2007 р. (у 2006 р. - 6,2%) до 2,9% (а в 2009 р. і того нижче - до 2,7%), тобто динаміка зниження частки ПЕР у собівартості товарної продукції склала мінус 42,6%. Це є основним показником, заради чого і починається робота в енергозбереженні, а також показником ефективності цієї роботи, оскільки більш об'єктивного фактичного показника не існує. І один із самих цікавих підсумків: якщо в 2007 р. року за 12 місяців оплата за енергоресурси (газ і електроенергія) склала близько 9,9 млрд. рублів, то в 2008 р. - трохи більше 7,0 млрд., тобто . практично зменшилася на 30% при неодноразових підвищення цін на енергоносії, що зробила істотний внесок у зниження частки ПЕР в собівартості продукції, що випускається.
5 УПРАВЛІННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА НА ДІЛЯНЦІ 5.1 Організація механічної ділянки і робочих місць 5.1.1 Організаційна структура, метод організації виробництва на ділянці і вид руху оброблюваних деталей Стосовно до розроблюваного дипломному проекті ділянки механічної обробки деталі «Водило» 70-4202065, виходячи з вищесказаного, при великосерійному типі виробництва, N = 100000шт. і масі деталі m = 3,35 кг, вважаю за доцільне застосувати предметну структуру ділянки. Виходячи з наведених вище розрахунків, технологічне обладнання ділянки додано повністю, що не дозволяє довантажити його типовими деталями. Після надходження заготовки з заготівельного ділянки проводиться механічна обробка деталей. Після завершення технологічного циклу, деталі пред'являються працівникам ВТК для остаточної приймання деталей. Для ділянок з предметної структурою характерні різноманітне обладнання і оснащення, але вузька номенклатура деталей або виробів. Обладнання підбирається відповідно до технологічного процесу і розташовується в залежності від послідовності виконуваних операцій. Таке формування характерно для підприємств серійного і великосерійного виробництва. До переваг предметної структури можна віднести просте узгодження роботи дільниць, тому що всі операції з виготовлення конкретного виробу зосереджені на одній дільниці. Все це призводить до стійкої повторюваності виробничого процесу, до підвищення відповідальності керівника дільниці за випуск продукції у встановлені терміни, необхідної кількості і якості. Однак ця структура має і деякі суттєві недоліки. Науково-технічний процес викликає розширення номенклатури продукції, що випускається і збільшення різноманітності застосовуваного обладнання, а при вузькій предметній спеціалізації ділянки виявляються не в змозі випускати потрібну номенклатуру виробів без дорогого реконструкції. У великосерійному виробництві деталі в більшості випадків виготовляються партіями. Тому дуже важливим є питання про раціональному виборі руху партії деталей. Аналізуючи види руху стосовно розроблюваному ділянці механічної обробки деталі «Водило» 70-4202065 при великосерійному виробництві з урахуванням коефіцієнта завантаження устаткування приймаємо паралельний вид руху. Побудуємо графік технологічного циклу при паралельному русі деталей по операціях. Тпар .= 10,18 + (500-25) · 1,84 = 884,18 хв При поточному виробництві проводиться різна номенклатура продукції партіями. Основна характеристика потокового виробництва: - Робочі місця розміщуються по технологічному процесу. Це означає, верстати орієнтовані на виконання певних операцій; - На робочих місцях обробляються однакові деталі; - Технологічне обладнання спеціальне, в основному напівавтоматичне; - Не виникають простої обладнання; - Для переміщення деталей з операції на операцію використовуються склизу; Виходячи з вище сказаного і аналізуючи завантаження обладнання згідно отриманих розрахунків, приймаємо потокову лінію, так як випуск продукції одного найменування дозволяє забезпечити повне завантаження обладнання відповідно до нормативів. 5.1.2 Опис проекту планування ділянки На підставі наведених розрахунків і обгрунтування методу організації виробництва складаємо планування розміщення устаткування на ділянці. Устаткування в своєму розпорядженні в порядку виконання технологічного процесу. На початку ділянки маємо тару для складування заготовок, які надходять з заготівельного ділянки. Для міжопераційного переміщення деталей застосовуємо склизу. Переміщення деталі з операції на операцію відбувається за допомогою сковзалом і ящиків накопичувачів. Відстань між верстатами допустиме (0,9 м). Планування ділянки виконана в масштабі 1:100. Після остаточної обробки деталі надходять на стіл контролера ВТК, який оснащений вимірювальним, вимірювальним обладнанням і трьома ящиками: для заготовок, для бракованих деталей і для готової продукції. Пожежний щит і кран на ділянці розташовані так, щоб можна було безперешкодно до нього підійти. Місце майстра і контрольний стіл розташовані в кінці ділянки. Контрольний стіл обладнаний трьома ящиками: для заготовок, для готової продукції, для бракованої продукції. Всього на ділянці використовується 7 верстатів. Багатоверстатне обслуговування не передбачається. Відповідно до правил техніки безпеки проводиться заземлення на кожному верстаті. Також до кожного верстата підведений стиснене повітря і емульсія.
5.2 НОП на ділянці 5.2.1 Розподіл праці на ділянці На даному проектованому ділянці виходячи з функціонального розподілу праці усі працівники ставляться до ППП (виробничо промислової персонал), і тому числі керівники (майстер, начальник цеху, служба механіків), спеціалістів (нормувальник, технолог), молодший обслуговуючий персонал (прибиральники). У свою чергу працівники поділяються на основних: токар-автоматник, верстатник широкого профілю, фрезерувальник, свердлувальника; допоміжних: слюсар, електрик, наладчик. За кваліфікованому поділу праці присвоюються розряди: 005, 015, 025, 035 - 4р., 010-020, 030 - 3р. 5.2.2 Форми організації праці основних робітників Крім паралельного багатоверстатного обслуговування, на потокової лінії можливе послідовне обслуговування не повністю завантажених робочих місць. Послідовне обслуговування робочих місць одним робочим можливо в тому випадку, якщо загальна зайнятість робочого протягом зміни не перевищує 100%. При суміщення професій і спеціальностей виконавець крім своєї роботи виконує роботу іншого робітника. Суміщення професій і спеціальностей дозволяє знизити монотонність праці, підвищить продуктивність, подолати вузьку спеціалізацію праці, підвищити ефективність виробництва. Суміщення професій заохочується матеріально. Так, робітникам за суміщення професій і виконання установленого обсягу робіт з меншою чисельність можуть бути дані надбавки в розмірі до 50% ставки (окладу). Розрахуємо так випуску продукції для великосерійного виробництва: t в = , (47) t в = = 2,34 5.2.3 Система обслуговування робочого місця верстатника на верстаті Обслуговування робочого місця верстатника - це забезпечення його засобами, предметами праці та послугами, необхідними для здійснення трудового процесу. Це дозволяє більш ефективно використовувати робочий час основних робочих, скоротити простої і забезпечити безперебійне та ефективне функціонування виробництва. Система обслуговування - це поєднання різних місць, дільниць, цехів і всього виробництва в цілому, виконуваних за заздалегідь встановленим розпорядком. Таблиця 15 - Розподіл робіт з обслуговування робочого місця Вид робіт з обслуговування | Виконавець на ділянці | Забезпечення інформацією і документацією | Майстер | Прийоми, зберігання та видача матеріальних цінностей | Допоміжні робітники | Забезпечення енергією і паливом | Електрик | Забезпечення інструментом та пристосуванням | Допоміжні робітники | Налагодження устаткування | Налагоджувальник | Поточний ремонт та обслуговування | Слюсар-ремонтник | Контроль роботи | Контролер | Охорона праці | Майстер | Культурно-побутове обслуговування | Прибиральники |
5.3 Система контролю якості продукції Якість продукції визначається рядом показників, найважливішими з яких є надійність, довговічність, технологічність. Деталь «Водило» 70-4202065, повинно бути надійно в роботі, довговічно, мати гарний товарний вигляд. Недостатня надійність виробів призводить до необхідності їх заміни виробами-дублерами і частим ремонтів, що збільшує витрати виробництва і експлуатації. Недостатня зносостійкість, малі терміни служби призводять до частої зміни виробів в експлуатації і невиправданого збільшення витрат на виробництво цієї продукції. Конструкторські та технологічні бюро працюють над підвищенням зносостійкості і довговічності виробів, тому що збільшення строків служби виробів рівноцінно додаткового їх випуску. На даній ділянці проходять заходи щодо забезпечення якості: - Інструктажі; - Заміна технологічного оснащення при її подальшої непридатності; - Періодичні комісії з перевірки контрольно-вимірювальних приладів і точності вимірювання. Завдання технічного контролю якості: - Запобігання випуску неякісної продукції; - Зміцнення виробничої дисципліни; - Підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість продукції. Основні функції ВТК: - Перевірка вихідних матеріалів, інструментів та інших цінностей, які будуть використані для виробництва продукції; - Контроль продукції на всіх стадіях її виготовлення; - Контроль дотримання технологічної дисципліни на ділянці; - Оформлення відповідних документів про приймання придатної продукції і документів на забраковані вироби і цінності, які прийшли з інших підприємств; - Участь у випробуванні нових і модернізованих виробів, проведення аналізу шлюбу, участь у роботах з підготовки продукції до атестації; - Контроль виконання робіт з ізолювання шлюбу; - Розробка заходів щодо підвищення якості продукції; - Розробка та впровадження прогресивних форм і методів технічного контролю. На даній ділянці використовуються такі методи контролю як: - Візуальний; - Геометричний; - Лабораторний аналіз. На даній ділянці використовуються такі форми контролю як: - Наступний; - Проміжний; - Остаточний; - Суцільний; - Вибірковий. Вибрані засоби контролю: - Калібр-скоби; - Калібр-пробки; - Штангенциркулі; - Індикатори.
6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 6.1 Розрахунок капітальних витрат Таблиця 16 - Характеристика обладнання, що застосовується Найменування і модель верстата | Ко-ли-чес-во | Потужність, кВт | Ремонтна складність | Вартість, УРАХУВАННЯМ |
|
| од. | Σ | механі-чна | електри-чна | од. | Σ |
|
|
|
| од. | Σ | од. | Σ |
|
| Токарний п / авт. 1К282 Протяжною МП633-001 |
Калібрувальний П6324 Свердлильний агрегатний Фрезерний АМ11274 Свердлильний ХА8451 | 2 1 1 1 1 1 | 55 30 22 7,5 7,5 7,5 | 110 30 22 7,5 7,5 7,5 | 61 24 20 16 23 16 | 122 24 20 16 23 16 | 57 22 18 14 21 14 | 114 22 18 14 21 14 | 144000 185000 154000 135000 189000 135000 | 288000 185000 154000 135000 189000 135000 | РАЗОМ: | 221 |
| 203 |
| 1086000 |
Виробнича площа визначається за формулою: S пр = a · b, м 2 (40) де a - довжина ділянки, м b - ширина ділянки, м S пр = 37,5 · 9,25 = 346,9 м 2 S заг = S пр · Кскл + S побут, м 2 (41) де S побут - площа побутового приміщення, м 2 Кскл - коефіцієнт складської, Кскл = 1,2 S побут = 1,22 · Ч р1см, м 2
де Ч р1см - чисельність робітників у першій зміні, чол Ч р1см = 6чел S побут = 1,22 · 6 == 7,32 м 2 S заг = 346,9 · 1,2 +7,32 = 423,6 м 2 Розраховуємо виробничий обсяг приміщень: V заг = V пр + V непр, м 3 (42) V пр = S пр · h пр, м 3 (43) де h пр - висота приміщення, м h пр = 9м V пр = 346,9 · 9 = 3122,1 м 3 V непр = S непр · h непр, м 3 (44) де h непр - висота невиробничого приміщення, м h непр = 3м S непр - площа невиробничого будівлі, м 2 S непр = S заг-S пр, м 2 (45) S непр = 423,6-346,9 = 76,7 м 2 V непр = 76,7 · 3 = 230,1 м 2 V заг = 3122,1 +230,1 = 3352,2 м 3 Розрахунок вартості будівлі, обладнання, амортизаційних відрахувань Таблиця 17 - Зведена таблиця капітальних витрат Найменування об'єкта | Вартість початкова, УРАХУВАННЯМ | Витрати на ВТМ | Загальна вартість, УРАХУВАННЯМ | Амортизація |
|
| % | Σ |
| % | Σ | Виробнича будівля Технологічне обладнання Підйомно-транспортне обладнання Інші ОФ | 100566
1086000
4% ТО
2% ТО | 25
10
-
- | 25141,5
108600
-
- | 125707,5
1194600
47784
23892 | 3
10
15
5 | 3771
119460
7167,6
1194,6 | Разом ОФ: | 1391983,5 |
| 131593,4 |
Визначаємо вартість будівлі: Сзд = V зд · З 1 м 3, т. р. (46) де З 1 м 3 - вартість 1 м 3, т. р. З 1 м 3 = 30т.р Сзд = 3352,2 · 30 = 100566т.р. 25% - на сантехмонтаж будівлі Сстм.зд. = 0,25 · Сзд, т.р (47) Сстм.зд. = 0,25 · 100 566 = 25141,5 УРАХУВАННЯМ Собщ.зд. = Сзд. + Сстм.зд., УРАХУВАННЯМ (48) Собщ.зд. = 100566 +25141,5 = 125707,5 УРАХУВАННЯМ Розраховуємо амортизацію: Азд .= , УРАХУВАННЯМ (49) де НЗД. - Норма амортизації на будівлю НЗД .= 2-3%, приймаємо НЗД .= 3% Азд .= = 3771,2 УРАХУВАННЯМ
6.2 Праця та заробітна плата Таблиця 18 - Баланс часу заводу і робочого на 2010р. Елементи фонду робочого часу | Дні | Годинники | Календарний фонд часу Номінальний фонд робочого часу, Фн Дійсний фонд роботи заводу, Фд Невихід на роботу: - Чергові і додаткові відпустки - Неявки через хворобу - Декрет і відпустки - Відпустка на навчання - Інші невиходи | 365 257 -
24 6 0,35 0,7 2,5 | - 2050 3895
192 48 2,8 5,6 20,3 | Ефективний фонд часу, Фе |
| 1781,3 |
Розрахунок чисельності робітників Таблиця 19 - Зведена таблиця чисельності робітників ділянки Категорія робочих | Кількість обладнання | Кількість осіб | 1 зміна | 2 зміна |
|
| розрахункове | прийняте |
|
| Основні робочі: - Токар-автоматник - Верстатник широкого профілю - Свердлувальника - Фрезерувальник |
2 2 2 1 |
2,7 1,55 3,1 1,6 |
3 2 4 2 |
2 1 2 1 |
1 1 2 1 | Всього основних робітників: |
| 8,95 | 11 | 6 | 5 | Допоміжні робітники: - Електрик - Слюсар - Налагоджувальник |
|
|
0,45 0,63 0,8 |
|
| Всього допоміжних робітників: |
|
| 1,88 |
|
|
Чо.р. = , Чол. (50) = = 1,55 чол.
Чв.р. = · N, чол. (51) де Q обсл. - Обсяг обслуговування, кількість ремонтних одиниць. (Таблиця 16) Нобсл. - Норма обслуговування, рем.ед. Нобсл. для електриків = 900 рем.ед. n - кількість змін = · 2 = 0,45 чол. Розрахунок фонду заробітної плати та середньомісячної заробітної плати за категоріями Визначаємо тарифну ставку першого розряду: Тст 1 р. .= · Котре., УРАХУВАННЯМ (52) де ЗП1р.зав. - Місячна тарифна ставка 1-го розряду по проектованому підприємству, УРАХУВАННЯМ ЗП1р.зав .= 245 УРАХУВАННЯМ Тср.мес. - Середньомісячна кількість годин по виробничому календарем на розрахунковий рік, ч. Тср.мес .= 170,8 ч. Котре. - Коефіцієнт, що враховує вид робіт та галузеву приналежність Котре .= 1,1 Тст. 1 р. .= · 1,1 = 1,58 т. р. Визначаємо тарифні ставки за розрядами робітників: Тст. I р .= Тст. 1 карб. · Ктар, УРАХУВАННЯМ (53) де Ктар - коефіцієнт, що показує у скільки разів тарифні ставки другого і попередніх розрядів вище, ніж перший Тст. 4 р .= 1,58 · 1,57 = 2,48 т. р. Визначаємо відрядні розцінки: Рсд .= , УРАХУВАННЯМ (54) де Тшт. - Час на одну деталей-операцію, хв Рсд. 005 = = 0,07 т. р. Тарифний фонд заробітної плати ФЗПтар.: ФЗПтар .= Рсд. · N, УРАХУВАННЯМ (55) ФЗПтар. 005 = 0,07 · 100000 = 7000 т. р. 6.3 Розрахунок матеріальних та енергетичних витрат Розрахунок вартості сировини і матеріалу Таблиця 22 - Розрахунок вартості сировини і матеріалу | Вага возв-ратних відходів-дів | Вартість матеріалу | Вартість зворотних відходів | Вартість за вирахуванням зворотних відходів |
| m з | m д |
|
| Од., УРАХУВАННЯМ | N, УРАХУВАННЯМ | Од., УРАХУВАННЯМ | N, УРАХУВАННЯМ | Од., УРАХУВАННЯМ | N, УРАХУВАННЯМ | Сталь 45Л Виливок в кокіль |
5,01 |
3,35 |
100000 |
1,66 |
14 |
1400000 |
0,3 |
30000 |
13,7 |
1370000 |
Визначаємо витрати металу на виготовлення партії деталей: Визначаємо вартість металу на одиницю виробу: См.ед. = m з · Цм 1 кг, УРАХУВАННЯМ (56) де Цм 1 кг - ціна матеріалу за кілограм, з урахуванням витрат на отримання заготовки, УРАХУВАННЯМ Цм 1 кг = 2,8 т. р. См.ед. = 5,01 · 2,8 = 14 т. р. Витрата на N = См.ед. · N, УРАХУВАННЯМ (57) Витрата на N = 14.100000 = 1400000 УРАХУВАННЯМ Визначаємо масу і вартість зворотних відходів: Вотх .= m з - m д, кг (58) Вотх .= 5,01-3,35 = 1,66 кг Сотхе .= Вотх. · Цотх. 1 кг, УРАХУВАННЯМ (59) де Цотх. 1 кг - ціна відходів за 1 кг, УРАХУВАННЯМ Цотх. 1 кг = 0,17 т. р. Сотхе .= 1,66 · 0,17 = 0,3 т. р. Розрахунок витрат і вартості енергії на технологічні і побутові потреби Таблиця 23 - Розрахунок річної потреби в силовий енергії Найменування і модель верстата | Кіль-кість | Потужність, кВт | ККД | Фд | Кз.о. | Річні витрати силової електро-енергії, кВт · год |
|
| од. | заг. |
|
|
|
| 1. Токарний п \ авт. 1К282 2. Протяжною МП633-001 3. Калібрувальний П6324 4. Свердлильний агрегатний 5. Фрезерний АМ112-74 6. Свердлильний ХА8451 |
2
1
1
1
1
1 |
55
30
22
7,5
7,5
7,5 |
110
30
22
7,5
7,5
7,5 |
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8 |
3895
3895
3895
3895
3895
3895 |
0,75
0,48
0,22
0,77
0,76
0,62 |
295968,8
51660
17363,5
20717,8
20448,8
16681,9 | РАЗОМ: | 422840,8 |
Визначаємо обсяг силової енергії: Q сіл.ен. = , К Вт (60) де N вуст. - Загальна потужність за видами обладнання, кВт; КВР. - Коефіцієнт одночасного використання, КВР .= 0,7 Ке - коефіцієнт, що враховує втрати у мережі, Ке = 0,95 Кдв. - Коефіцієнт, що враховує втрати в двигуні, Кдв .= ККД Q сіл.ен. = = 295968,8 кВт · год Визначаємо вартість силової енергії: Ссіл.ен. = Σ Q сіл.ен. · Тариф за 1 кВт · год, УРАХУВАННЯМ (61) Ссіл.ен. = 422840,8 · 260 = 109938600руб .= 109938,6 УРАХУВАННЯМ Таблиця 24 - Зведена таблиця витрати і вартості енергії Вид енергії | Одиниця виміру | Тариф за одиницю, крб. | Витрата | Вартість, УРАХУВАННЯМ | Силова енергія Стиснене повітря Технічна вода | Квт · год м 3 м 3 | 260 2150 800 | 422840,8 1663,2 83,2 | 109938,6 3575,9 66,6 | Разом енергії на технічні потреби: | 113581,1 | Побутова вода: - Гаряча - Холодна - Стоки Опалення Освітлення Вентиляція |
Гкал м 3 м 3 Гкал Квт · год Квт · год |
71000 1200 350 71000 260 260 |
1,9 165,5 165,5 71,8 15904,4 17230,3 |
134,9 198,6 57,9 5097,8 4135,1 4479,9 | Разом енергії на побутові потреби: | 14104,2 | Всього енерговитрати: | 127685,3 |
Визначаємо витрату технічної води: Q тех.в. = , М 3 (62) де q - норма витрати води (3-5 л на верстат на годину) q = 5л m т.ч. - кількість верстатів, що використовують технічну воду, шт. Q тех.в. = = 83,2 м 3 Визначаємо витрати стиснутого повітря: Q сж.в. = q · m сж.в. · Фд · Кз.о.ср., м 3 (63) де q - норма витрати води, м 3 q = 0,1 м 3 на верстат m сж.в. - кількість верстатів зі стисненим повітрям, шт. Q сж.в. = 0,1 · 7.3895.0, 61 = 1663,2 м 3 Визначаємо витрати електроенергії на освітлення: Q осв .= · Кдеж. + · Кдеж., КВт · год (64) де S пр. - Виробнича площа, м 2 S непр. - Невиробнича площа, м 2 Тосв. - Час освітлення на розрахунковий період, годин на рік Н - норма освітлення Кдеж. - Коефіцієнт, що враховує чергове освітлення, приймаємо 1,05 Q осв .= · 1,05 + · 1,05 = 15904,4 кВт · год Визначаємо витрату побутової води: Q бит.в. = , М 3 (65) де q - норма витрати води на одного робочого (40-80л) Приймаються q = 50л Др. - Кількість робочих днів Q бит.в. = = 165,5 м 3 Визначаємо витрату опалення: Q від .= , Гкал (66) де V - об'єм приміщення, м 3 q - норма опалення t ср.н.в. - середня температура зовнішнього повітря в період опалювання t від. - кількість годин опалення в місяць, t від. = 310ч. Тот. - Число місяців, Той .= 6 Q від .= = 71,8 Гкал Визначити витрату енергії на підігрів побутової води: Q гор.в. = 0,15 · 12,88 = 1,9 Гкал Розрахунок електроенергії на вентиляцію: Q вент .= , КВт · год (67) де Р - витрати електроенергії на вентиляцію 1 м 3 будівлі на годину Ч - кількість годин вентиляції в добу, приймаємо Ч = 2 години на добу Д - кількість днів роботи V - об'єм будівлі, м 3 К - кратність обміну повітря, приймаємо К = 2 Q вент .= = 17230,3 кВт · год 6.4 Собівартість вироби. Ціна Таблиця 25 - Кошторис загальновиробничих витрат Статті витрат | Сума, УРАХУВАННЯМ | Примечание і розрахунки | 1. ЗП допоміжних робітників | 16831,6 | Таблиця 21 | 2. ЗП цехового персоналу | 15408,5 | 15% (ФОТосн. + ФОТвсп.) = 0,15 (85892 +16831,6) | Разом на заробітну плату | 32240,1 |
| 3. Відрахування до фонду соціального захисту | 10961,6 | 34% ЗП = 0,34 · 32240,1 | 4. Обов'язкове страхування | 322,4 | 1% ЗП = 0,01 · 32240,1 | 5. Амортизація ОФ | 131593,4 | Таблиця 17 |
| 6. Витрати на ремонт і утримання ОФ | 41759,5 | 3% ОФ = 0,03 · 1391983,5 | 7. Енерговитрати на побутові потреби | 14104,2 | Таблиця 24 | 8. Допоміжні матеріали | 1225 | 5 · Зпбаз. на верстат в рік = 5.35.7 | 9. Витрата на охорону праці | 10272,4 | 10% (ФОТосн. + ФОТвсп.) = 0,1 (85892 +16831,6) | 10. Зміст і витрати інструменту та інвентарю | 24500 | 100 · Зпбаз. на верстат в рік = 100.35.7 | 11. Витрати на винахідництво і раціоналізацію | 1247,4 | 3 · Зпбаз. на верстат в рік = 3.35.7 | 12. Інші витрати | 26822,6 | 10% від суми п.1 ... 12 | Всього за кошторисом: | 295048,6 |
|
Калькуляція собівартості виробу та ціни
Таблиця 26 - Калькуляція Статті витрат | Сума | Пояснення і розрахунки |
| На од., руб. | На N, УРАХУВАННЯМ |
| 1. Сировина і матеріал | 14000 | 1400000 | Таблиця 22 | 2. Зворотні відходи | 300 | 30000 | Таблиця 22 | 3. Енерговитрати на технологічні цілі | 1135,8 | 113581,1 | Таблиця 24 | 4. Податок на використання матеріальних ресурсів | 420 | 42000 | 3% п.1 = 0,03 · 14000 | Разом витрати на матеріал: | 15255,8 | 1525580 | п.1-п.2 + п.3 + п.4 | 5. ЗП основних робочих | 858,9 | 85892 | Таблиця 20 | 6. Відрахування до фонду соціального захисту | 292 | 29203,3 | 34% ЗП = 0,34 · 858,9 | 7. Обов'язкове страхування | 8,6 | 858,9 | 1% ЗП = 0,01 · 858,9 | 8. Загальновиробничі витрати | 2950,5 | 295048,6 | Таблиця 25 | Цехова собівартість | 19365,8 | 1936580 |
| 9. Загальнозаводські (загальногосподарські) витрати | 2317,8 | 231780 | 270% ЗПосн .= = 2,7 · 858,9 | Фабрично-заводська собівартість (ФЗС) | 21683,6 | 2168364 |
| 10. Позавиробничі витрати | 650,5 | 65050,9 | 3% ФЗС = 0,03 · 21683,6 | 11. Відрахування в інноваційний фонд | 54,2 | 5420,9 | 0,25% ФЗС = = 0,0025 · 21683,6 | Повна собівартість | 22388,4 | 2238835,8 |
| 12. Прибуток | 4477,7 | 447767,2 | 20% від полнойС = = 0,2 · 22388,4 | Розрахункова (чинна) ціна без ПДВ | 26866 | 2686603 |
| 13. ПДВ | 5373,2 | 537320,6 | 20% Цпр.без.ндс = = 0,2 · 26866 | Відпускна ціна з ПДВ | 32239,2 | 3223923,6 |
|
6.5 Розрахунок техніко-економічних показників проекту Таблиця 27 - Розрахунок чистого прибутку Показники | Розрахункові формули | Розрахунок, УРАХУВАННЯМ | Сума, УРАХУВАННЯМ | 1. Прибуток планова від реалізації | Пп = ВПр.ц.-С | 2686603-2238835,8 | 447767,2 | 2. Податок на нерухомість | Ннедв .= (ОФ- -ΣА) · h недв. (0,01) | (1391983,5 - -131593,4) · 0,01 | 12603,9 | 3. Прибуток оподатковуваний | Пн.о. = Пб.-Ннедв. | 447767,2-12603,9 | 435163,3 | 4. Сума податку на прибуток | Нпр .= Пн.о. · h пр. h пр. = 0,24 | 435163,3 · 0,24 | 104439,2 | 5. Прибуток залишається у розпорядженні підприємства | Пр.п. = Пн.о.-Нпр. | 435163,3-104439,2 | 330724,1 | 6. Сума місцевого податку | Нм = 4% Пр.п. | 330724,1 · 0,04 | 13229 | 7. Прибуток чистий | Пч .= Пр.п.-Нм | 330724,1-13229 | 317495,1 |
Розрахуємо загальну рентабельність: R заг .= · 100% (68) де ОСнорм. - Сума нормованих оборотних коштів, УРАХУВАННЯМ ОСнорм .= (таблиці 22, 24, 25) ОСнорм .= 1400000 +113581,1 +1225 +24500 = 1539306,1 УРАХУВАННЯМ R заг .= · 100% = 15,3% Розраховуємо розрахункову рентабельність: R розр .= · 100% (69) R розр .= · 100% = 10,8% Розраховуємо рентабельність вироби: R видавництва .= · 100% (70) R видавництва .= · 100% = 14,2% Визначаємо рівень витрат на 1 грн. товарної продукції:
УЗ = , Руб. (71) УЗ = = 0,8 руб. Визначаємо фондовіддачу і фондомісткість: Фо = , Руб. (72) Фо = = 1,9 руб. Фе = , Руб. (73) Фе = = 0,52 руб. Знімання з 1 м 2 = , УРАХУВАННЯМ (74) Знімання з 1м 2 = = 7744,6 УРАХУВАННЯМ Визначаємо трудомісткість вироби: Ті = , Ч. (75) Ті = = 0,2 ч. Визначаємо витрату ЗП на 1 крб. (Зарплатоемкость): РЗП .= , Руб. (76) РЗП .= = 0,04 руб. Визначаємо середню вироблення одного робітника в рік: ВСР .= , Руб. (77) ВСР .= = 208587,2 руб. Визначаємо термін окупності капітальних вкладень: Струм .= , Рік (78) Струм .= = 4,4 року Визначаємо коефіцієнт змінності: Ксм .= , (79) де m 1см. - Кількість верстатів, що працюють в першу зміну, шт. m 2см. - Кількість верстатів, що працюють у другу зміну, шт. Ксм .= = 1,8 Визначаємо середню ЗП працюючих на дільниці (в середньому): ЗПср .= , УРАХУВАННЯМ (80) ЗПср .= = 664,6 УРАХУВАННЯМ
6.6 Техніко-економічне зіставлення базового і проектованого варіантів Таблиця 28 - Аналіз базового і проектованого варіанта Показники | Базовий варіант | Проектований варіант | Тшт. m з. Кім | 19,858 6,4 0,52 | 10,18 5,01 0,67 |
Визначаємо ріст продуктивності праці: ПТ = · 100%, (81) ПТ = · 100% = 48,7% Визначаємо відсоток зниження металоємності продукції: Ссн.мет .= · 100% (82) Ссн.мет .= · 100% = 21,7% Визначаємо річну економію металу в тоннах: Ет .= · N, УРАХУВАННЯМ (83) Ет .= · 100000 = 139т. Визначаємо економію матеріалу в рублях: Еруб .= Ет. · Ц1т., УРАХУВАННЯМ (84) Еруб .= 139.2800 = 389,2 УРАХУВАННЯМ Визначаємо економію робочих годин на рік за рахунок зниження трудомісткості: ЕЧ .= · N, ч. (85) ЕЧ .= · 100000 = 16130ч. Визначаємо економію чисельності основних робітників за рахунок зниження трудомісткості: Ерабі .= , Чол. (86) Ерабі .= = 9,1 чол. Визначаємо економію в рублях за рахунок умовного скорочення чисельності: Еруб.чісл .= Ерабі. · 12 · ЗПср., УРАХУВАННЯМ (87) Еруб.чісл .= 9,1 · 12.664, 6 = 72574,3 УРАХУВАННЯМ Визначаємо сумарну економію від впровадження ТП: Σ Е = Еруб.мет. + Еруб.чісл., УРАХУВАННЯМ (88) Σ Е = 389,2 +72574,3 = 72963,5 УРАХУВАННЯМ
Таблиця 29 - Основні економічні показники проекту Показники | Одиниця виміру | Величина показника | 1. Ціна виробу | руб. | 3223923 | 2. Річний випуск продукції: а) натуральне вираження б) грошове вираження: без ПДВ повна відпускна ціна |
шт. УРАХУВАННЯМ УРАХУВАННЯМ |
100000 2686603 3223923 | 3. Собівартість вироби а) річний випуск б) одиниця |
УРАХУВАННЯМ руб. |
2238835,8 22388,4 | 4. Чисельність основних робочих | чол. | 11 | 5. Трудомісткість вироби | ч. | 0,2 | 6. Середня ЗП: а) основних робітників б) допоміжних робітників |
УРАХУВАННЯМ УРАХУВАННЯМ |
650,7 746,1 | 7. Витрата ЗП на 1грн. товарної продукції | руб. | 0,04 | 8. Балансова прибуток | УРАХУВАННЯМ | 447767,2 | 9. Чистий прибуток | УРАХУВАННЯМ | 317495,1 | 10. Рентабельність а) загальна |
б) вироби |
% % |
15,3 14,2 | 11. Витрати на 1 руб. товарної продукції | руб. | 0,8 | 12. Фондовіддача | руб. | 1,9 | 13. Фондомісткість | руб. | 0,52 | 14. Знімання з 1м 2 | УРАХУВАННЯМ | 7744,6 | 15. Термін окупності КВ | рік | 4,4 | 16. Середній виробіток 1 робітника в рік | УРАХУВАННЯМ | 208587,2 | 17. Коефіцієнт змінності |
| 1,8 | 18. Коефіцієнт використання металу |
| 0,67 |
Таблиця 30 - Основні загальні та порівняльні техніко-економічні показники Показники | Одиниця виміру | Величина показника |
1
| Маса заготівлі базова | кг | 6,4 |
| Маса заготівлі проектована | кг | 5,01 |
| Економія металу на рік У натуральному вираженні У грошовому вираженні |
т. УРАХУВАННЯМ |
139 389,2 |
2 | Зростання продуктивності праці за рахунок скорочення часу обробки: - Тшт.баз. - Тшт.пр. |
хв хв |
19,858 10,18 |
| Вивільнення робітників | чол. | 9,1 |
| Економія робочих годин | ч. | 16130 |
| Економія в грошовому вираженні | УРАХУВАННЯМ | 72963,5 |
3 | Собівартість вироби (од.) | руб. | 22388,4 |
| Ціна розрахункова | руб. | 26866 |
| Ціна відпускна | руб. | 32239,2 |
| Середня ЗП робітників: Основних Допоміжних |
УРАХУВАННЯМ УРАХУВАННЯМ |
650,7 746,1 |
| Прибуток: - Від реалізації - Чиста |
УРАХУВАННЯМ УРАХУВАННЯМ |
447767,2 317495,1 |
| Рентабельність: - Загальна - Вироби |
% % |
15,3 14,2 |
| Витрати на 1рубль ТП | руб. | 0,8 |
| Фондовіддача | руб. | 1,9 |
| Термін окупності КВ | років | 4,4 |
ВИСНОВКИ по дипломному проекту Проектований технологічний процес розроблений з урахуванням вимог сучасного великосерійного машинобудівного виробництва. Матеріал для виготовлення деталі сталь 45Л ГОСТ 977-88. Маса деталі 3,35 кг. На вибір способу вплинули вищевказані фактори, а також конфігурація деталі "Водило" 70-4202065. Для вибору доцільного способу отримання заготовки в дипломному проекті проведено аналіз - порівняння двох способів отримання заготовки. Розрахунки показали, що проектований спосіб отримання заготовки - лиття в кокіль в порівнянні з литтям в піщано-глинисті форми ручної формуванням має ряд переваг. Підвищився Кім: Кім баз .= 0,52; Кім пр. = 0,67. Це дозволило знизити металоємність штучної заготовки на 1,39 кг. З урахуванням річної програми випуску це дозволило знизити металоємність, при цьому отримати значну економію. Вартість однієї тонни 2800 УРАХУВАННЯМ У дипломному проекті проведено аналіз конструкції деталі на технологічність двома методами. Кількісний аналіз показав, що деталь технологічна по всіх видах показників: Ку.е., Кт., Кш., Кім. Якісний аналіз показав, що деталь "Водило" технологічна по ряду ознак. Технологічний процес розроблений з урахуванням заданого типу виробництва. Аналіз базового технологічного процесу показав, що існуюча базова технологія не відповідає ряду вимог. Тому в курсовому проекті запропоновано механічна обробка на високопродуктивних восьмішпіндельних напівавтоматах та спеціальному обладнанні. У конструкторському проекті дипломного проекту відповідно до завдання була розроблена карта наладки на токарний напівавтомат 1К282. Відповідно до завдання спроектована фреза дискова тристороння для обробки паза деталі з напайнимі пластинами з твердого сплаву. Складальне креслення виконаний на форматі А2 відповідно до вимог ЕСКД. Спроектовано міряльний інструмент - калібр-пробка. Конструкція і виконавчі розміри виконані відповідно до вимог за ГОСТ 18362-93. У графічній частині виконаний складальне креслення калібр-пробки на форматі А2 відповідно до вимог ЕСКД. Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що дипломний проект виконаний у повному обсязі відповідно до завдання і проектний технологічний процес деталі "Водило" можна вважати прогресивним.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Виробництво і технології | Курсова 374.9кб. | скачати
Схожі роботи: Технологічний процес виготовлення деталі Технологічний процес виготовлення деталі шток Технологічний процес виготовлення деталі Валік терморегулятора Технологічний процес виготовлення деталі стаканчик з фланцем з латуні Технологічний процес виготовлення деталі стаканчик з фланцем з латуні 2 Технологічний процес обробки деталі Технологічний процес створення деталі Плашка Технологічний процес механічної обробки деталі типу вал Технологічний процес виготовлення шківа
|