Терміни технічного редагування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Терміни технічного редагування

1. ВСТУП. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

Основні поняття і терміни технічного редагування, такі як видання, видавець, видавництво, видавнича організація, видавнича продукція, виготовлювач видавничої продукції та ін

Видання - твір (документ), який пройшов редакційно-видавничу обробку, виготовлений друкуванням, тисненням або іншими способами, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.

Видавець - фізична або юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання.

Видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск видавничої продукції.

Видавнича організація - підприємство, установа чи організація, статутом якої, поряд з іншими видами діяльності, передбачено підготовку та випуск видавничої продукції.

Видавнича продукція - сукупність видань, підготовлених до випуску або випущених видавцем (видавцями).

Виробник видавничої продукції - фізична або юридична особа, яка здійснює виготовлення замовленого тиражу видання.

Видання можна розділити на види за такими ознаками:

цільове призначення;

матеріальна конструкція;

знакова природа інформації;

обсяг;

склад основного тексту;

періодичність;

структура;

ступінь аналітико-синтетичного перетворення інформації.

Види видань мають різновиди. Наприклад, довідкові видання діляться на словники, довідники, енциклопедії, навчальні видання - на підручники, навчальні посібники, задачники тощо.

Видавнича справа спрямована на:

задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;

створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового статусу, місця проживання, мовних чи інших ознак;

забезпечення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;

сприяння національно-культурному розвитку українського народу збільшенням загальної кількості тиражів, обсягів та розширенням тематичного спрямування українського книговидання;

забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей перекладом державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладанням відповідних міжнародних угод;

збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у світі знання про Україну;

зміцнення матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу і мережі розповсюдження видавничої продукції.

Вивчаючи тему, слід визначити також такі поняття, як книжкове видання, книга, брошура, текстове видання, текст, формат видання, його архітектоніка тощо.

Книжкове видання - це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу визначеного формату в обкладинці або оправі.

Книга - книжкове видання обсягом понад 48 с.

Брошура - книжкове видання обсягом від 4 до 48 с.

Текстове видання - це видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) або змішаний текст.

Текст - частина видання, що містить інформацію, зображену за допомогою певного набору знаків.

Формат видання - розміри готового видання, які визначаються шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах або шириною і довжиною аркуша паперу в сантиметрах із зазначенням частки, яку займає на ньому сторінка видання.

Архітектоніка видання - мистецтво його побудови, гармонійне і продумане компонування всіх елементів видання: тексту, ілюстрацій, прикрас і т.п., складова його художнього конструювання. Вона висловлює будова, архітектоніку вміщеного в ньому твори (творів) і всього видання.

Поліграфічна продукція вкрай необхідна в нашому житті, в тому числі науці, культурі, освіті, медицині і в інших сферах. Вона використовується для особистих, суспільних і виробничих потреб.

Значний асортимент продукції обумовлений різноманіттям її тиражів, форматів, призначень, оформлень.

Всю поліграфічну продукцію можна розділити на п'ять основних видів:

видавнича продукція, яка випускається видавництвами або організаціями, які продають (поширюють) її. Основним завданням цієї продукції є інформативна функція;

етикеткової-пакувальна продукція, від якої значною мірою залежать конкурентоспроможність і купівельна спроможність в ринкових умовах;

ділова поліграфічна продукція, яка виконує організаційні функції, яку ще називають акцидентна-бланкової продукцією (звітність, бланки і т.д.);

спеціальна продукція міністерств і відомств (цінні папери, марки, бланки документів суворої звітності);

вироби та напівфабрикати для інших галузей промисловості (шпалери, текстурні матеріали, декалькоманія).

Основний тут вважається видавнича продукція, яка є одним із засобів (поряд з такими, як телебачення, радіо, мережі Internet) поширення інформації, наукових знань, політичної громадської думки, збереження духовних цінностей поколінь і народів.

До видавничої продукції пред'являється ряд вимог, основними з яких є максимальна інформативність і відносно невисока вартість, щоб її можна було придбати, а також оновлення, значний термін зберігання.

Видавництва і поліграфічні підприємства повинні тісно співпрацювати, оскільки від їх спільної і ефективної роботи залежать як якість випущеної продукції, так і створення друкованої продукції, яка відповідає найвищим, естетичним і художнім вимогам. Це стосується також літературного, наукового, інформаційного рівнів матеріалів, які публікуються на сторінках видань, форми їх подання, технічного та художнього оформлення. Видавництва забезпечують підготовку, редагування та оформлення видань, а поліграфічні підприємства повинні належним чином забезпечити технічне та естетичне виконання видання визначеним тиражем у встановлені терміни.

Художньо-технічне оформлення видання - це перший етап створення видавничої продукції; наступним етапом є її поліграфічне виконання, яке врешті-решт визначає обличчя видання. Якість поліграфічного оформлення видання визначається цілою низкою чинників: якістю виконання художником оригіналів його оформлення, правильністю вибору поліграфічної техніки і технології, якістю поліграфічних робіт.

Краса видання полягає не тільки в його ілюстративності. Використовуючи лише поліграфічні засоби оформлення (шрифти, орнаменти, сорт паперу), можна добре оформити видання. Слід враховувати також категорію майбутнього читача. Важливий вплив на якість поліграфічного оформлення видання має вибір способу друку.

Метою випуску як друкованих, так і електронних видань є задоволення потреб у друкованій продукції як засобів інформації. Оформлення сучасного видання має цілеспрямований характер, який проявляється у відшуканні найкращого варіанту подачі текстового повідомлення читачеві. У практиці оформлення видань видавництва прагнуть до розкриття художнього образу видання та його архітектоніки (побудови), забезпечення зручності читання тексту, використання видання, доцільності вибору матеріалів, технологічних процесів. Не слід забувати важливий принцип - економічність видання, яке забезпечується правильним вибором шрифтів, формату видання, а також виконанням технічних умов при виготовленні друкарських форм.

Редакційно-технічна підготовка інформації та розробка проекту поліграфічного оформлення видання здійснюються у видавництві згідно з галузевими та державним стандартам. У разі відхилень від норм цих стандартів оформлення видання необхідно узгодити з поліграфічним підприємством, яке буде випускати його.

Напевно, ні в одній зі сфер суспільної діяльності не співпрацює одночасно стільки різноманітних фахівців з різних сфер виробництва і надання послуг, як у видавничо-поліграфічній справі. До випуску друковане видання готують автор твору, літературний чи науковий редактор, художник-оформлювач, технічний редактор, технологи поліграфічного виробництва, наукові працівники, які працюють над розробкою нових технологій і матеріалів. Досконале зміст і високу якість виконання видання залежать від рівня їх кваліфікації, а також співробітництва. Кожен з вищезазначених фахівців повинен мати як комплексну підготовку з загальноосвітніх та прикладних дисциплін за своєю спеціальністю, так і певні знання про специфіку роботи інших фахівців, причетних до народження друкованого видання. Серед вищеназваних фахівців значну роль у створенні друкованої продукції грає технічний редактор, який проектує образ майбутнього видання і переводить його в систему умовних позначень, макетів, зрозумілих працівникам друкарні, які втілюють цей проект. Він стежить за поліграфічним виконанням видання на кожному етапі технологічного процесу, він повинен не тільки правильно оцінити якість роботи, але зрозуміло і грамотно висловити свої зауваження та дати вказівки щодо виправлення виявлених помилок.

2. АВТОРСЬКІ І ВИДАВНИЧІ ТЕКСТОВІ ОРИГІНАЛИ

2.1 Оригінали для поліграфічних видань

Оригінал для поліграфічних видань - це текстовий або графічний матеріал, який пройшов редакційно-видавничу обробку і який є основою для створення друкованого видання засобами поліграфічного виконання: відтворення набором, репродукування фотохімічним або електронним способом, тиражування на друкарській машині і перетворення після брошуровально-палітурні та оздоблювальних процесів в тираж готового видання.

Основні вимоги до авторських текстовим і образотворчим оригіналам, що передаються автором (колективом авторів) у видавництво (видавничої організації) для видання згідно з укладеним договором, а також до видавничим текстовим оригіналам, що передаються видавництвами (видавничими організаціями) поліграфічним підприємством регламентовано державним стандартом.

Вищезгаданий стандарт не поширюється на текстові оригінали для деяких видів видань, які потребують спеціальних способах виготовлення друкованих форм: унікальних, факсимільних, експериментальних, нотних (без тексту), картографічних. Стандарт не поширюється також на оригінали для виготовлення поліграфічної продукції (етикеток, наклейок, білових товарів і т.п.), мікрокопій, ксерокопій.

Стандарт призначений для авторів (зокрема перекладачів, укладачів, відповідальних за видання та ін), працівників видавництв (видавничих організацій) і поліграфічних підприємств незалежно від відомчого підпорядкування.

Розрізняються три основних види оригіналу, авторський, видавничий і оригінал-макет (репродуковані оригінал-макет).

Авторський оригінал - це оригінал, підготовлений автором (колективом авторів) твору, який включає всі необхідні компоненти (основний, додатковий і допоміжний тексти, оригінали ілюстрацій, підписи до них тощо) для передачі у видавництво з подальшою видавничо-редакційної обробкою і випуску.

Видавничий оригінал - це авторський оригінал після його редакційно-видавничої обробки, доповнений оригіналами зовнішнього оформлення і розмічений для поліграфічного виконання; він має видавничу специфікацію, в якій вказані техніко-технологічні параметри майбутнього видання. Узагальнюючи, можна сказати: видавничий оригінал - це повний проект видання, який служить керівництвом для поліграфічного виконання.

Оригінал-макет - це видавничий оригінал, кожна сторінка якого збігається з сторінкою майбутнього видання. Оригінал-макет може бути машинописним (надрукованим на звичайній друкарській машині) або складеним на КІС, він підписується до друку і передається в друкарню для верстки та друку.

Репродуковані оригінал-макет - це оригінал, підготовлений для виготовлення фотоформи або друкованої форми фотомеханічним способом або скануванням, як зображення. Зараз, у зв'язку з поширенням комп'ютерного набору і КІС цей вид оригіналу широко застосовується для друкування оперативних одноколірних видань з невеликим тиражем (авторефератів, матеріалів конференцій, листівок тощо). При класифікації оригіналів виходять з чотирьох основних критеріїв:

напівтонової чи штриховою оригінал визначає характер сигналу, який створює двійкове (бінарне) зображення. (До штриховим належать всі текстові оригінали);

непрозорий або прозорий оригінал визначає засади утворення і передачі сигналу, коли зображення сприймається у відбитому або прохідному світлі;

чорно - білий або кольоровий оригінал визначає особливості спектру сигналу, який створює зображення;

образотворчий або текстовий оригінал визначає зображення або логічну (текстову) інформацію.

Оригінали розрізняються також за способом їх виготовлення: малюнки, картини, фотографії, відображення.

Електронні зображення як оригінали для поліграфії. Останнім часом широко використовуються оригінали у вигляді растрового зображення як одно-, так і багатоколірні на відбитках, роздруківках або на копіях копіювальних машин. З впровадженням в поліграфію КІС широке поширення, як оригінали, придбали електронні зображення, створені в комп'ютерних системах (комп'ютерна графіка), цифрових фотокамерах, записані на CD-ROM, а також зображення, отримані через Internet.

Зображення на CD-ROM. Розвиток цифрової техніки дало можливість фірмам, які пропонують архіви зображень, виготовляти свої електронні каталоги. Ідея одноразового якісного сканування з наступним продажем у цифровій формі за порівняно невисоку ціну виявилася вдалою. З'явився CD-ROM з відцифрованого зображеннями.

Цифрова фотографія. Період з 1991 до 1994 рр.. став переломним. Поліграфісти і видавці перестали шарахатися від настільних видавничих систем (DТР). Технології DТР створили новий шлях підготовки оригіналу до видання.

У 1997 -1999 рр.. подібну трансформацію пережив світ фотографії. Після швидкого перетворення цифрових фотоапаратів з дорогої іграшки на професійний інструмент змінилася традиційна роль фотографа. Більше йому не доводиться чекати знімки з фотолабораторії. Фотограф і замовник можуть побачити знімок на моніторі практично відразу після зйомки.

Цифрова фотографія дає можливість експериментувати фотографу. Раніше його робота завершувалася, коли він бачив, що знімки чіткі, з гарною композицією і правильно передають колір. Зараз фотограф відповідає не тільки за якість зображення, а й за придатність електронного файлу до подальшого використання. До цього звикають не тільки фотографи, а й художні редактори, які змінюють звичайні критерії оцінювання роботи фотографа. І хоча квіткоділенням поки займаються інші фахівці, фотографи все ж змушені ознайомитися з особливостями перетворення в колірних моделях RGB і СМУК.

2.2 Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів

Авторським текстовим оригіналом називається текстова частина твору. підготовлена ​​автором (колективом авторів) для передачі його у видавництво з подальшою видавничо-редакційної обробкою і випуском.

Авторський текстовий оригінал є початковим матеріалом для виготовлення видавничої текстового оригіналу.

Видавничим текстовим оригіналом називається текстова частина твору, яка пройшла редакційно-видавничу обробку, підписана до набору або друку відповідальними особами видавництва (видавничої організації) та підготовлена ​​до передачі на поліграфічне підприємство.

Авторські текстові оригінали в залежності від виготовлення поділяються на:

машинописні;

друковані для перевидання без змін (повторні);

друковані для перевидання зі змінами;

роздруківки, підготовлені на персональних комп'ютерах;

рукописні.

Видавничі текстові оригінали в залежності від характеру їх обробки у видавництві діляться на:

машинописні;

друковані для перевидання без змін (повторні);

друковані для перевидання зі змінами;

роздруківки, підготовлені на персональних комп'ютерах;

репродуковані оригінал-макети;

рукописні.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Журналістика, видавнича справа та ЗМІ | Реферат
44.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація технічного обслуговування та матеріально-технічного забезпечення машинно-тракторного
Редагування спецдокументації
Редагування та фрагментація файлів
Основи редагування перекладів
Word 70 Редагування тексту
Редагування дитячої літератури
Редагування формул у WORD
Теорія і методика редагування
Редагування науково-технічних видань
© Усі права захищені
написати до нас