Теоретичні основи фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів технічного вузу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

На правах рукопису
Єлісєєв Володимир Олександрович
 
Теоретичні основи фундаментальної
природничо-наукової підготовки Студентів
Технічного вузу в умовах використання інформаційних технологій
Спеціальність 13.00.08 - Теорія і методика
професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Єлець - 2007

Робота виконана у Воронезькому державному
технічному університеті.
Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор
Жуковська Зоя Дмитрівна
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук професор
Подаева Наталія Гергіевна
доктор педагогічних наук професор
Молотков Микола Якович
доктор фізико-математичних наук професор
Зеленін В'ячеслав Михайлович

Провідна установа:
Орловський державний технічний університет
Захист відбудеться 12 листопада 2007 р . о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 212.059.02 з присудження наукового ступеня доктора педагогічних наук у Єлецькому державному університеті ім. І.А. Буніна за адресою: 399770. г . Єлець Липецької області, вул. Комунарів, 28, ауд. № 301.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Єлецького державного університеті ім. І.А. Буніна за адресою: 399770. г . Єлець Липецької області, вул. Комунарів, 28.


Вчений секретар спеціалізованої вченої
ради професор Е. М. Герасимова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність дослідження. Одна з основних задач, що стоять перед сучасною освітою, формулюється як виховання і навчання різнобічно розвиненої особистості. У зв'язку з цим виникає невідповідність між реальними вимогами суспільства і потенційними можливостями студента, рівнем його спеціальної підготовки для здійснення творчої діяльності.

Ряд авторів відзначають, що процес засвоєння знань у традиційному навчанні фактично не пов'язаний з процесом пізнання в науці, що негативно позначається на організації процесу формування готовності учнів до професійної діяльності в сучасному інформаційному середовищі.
Тенденції розвитку технології, посилення невизначеності в прогнозуванні структури споживачів наукових і технічних фахівців визначають зростання значущості вдосконалення та оновлення знань, необхідності переходу до безперервного і дворівневому освіти з превалюванням фундаментального, загальнонаукового компонента.
При проектуванні змісту ГОС 3-го покоління поряд з компетентнісний підхід і завданнями з виконання Болонських угод закладені наступні принципи:
§ поєднання фундаментальності і професійної орієнтованості освіти;
§ підхід до навчання як до дослідницько-і практико-орієнтованого;
§ діяльнісний, в тому числі, задачний і контекстний підходи до навчання;
§ спрямованість предметного змісту на освоєння фізичних наук як основи інтеграції природничо-наукових знань.
Фундаментальна природничо-наукова підготовка студентів покликана сприяти формуванню однією з ключових груп компетенцій - дослідних і самоосвітній.
Для підвищення якості професійної освіти представляється необхідним: 1) перемістити фокус уваги викладачів і учнів з проблеми вивчення прагматичних знань на формування наукових форм системного мислення; 2) змінити зміст і методологію навчального процесу таким чином, щоб, крім вивчення процесу формування науки, значна частина часу приділялася виробленню сучасних уявлень про цілісний зміст системи наук, перспективи її подальшого розвитку і ролі кожної конкретної навчальної дисципліни в цьому процесі. Іншими словами, акцент повинен бути зроблений на вивчення найбільш фундаментальних законів природи і суспільства в їх сучасному розумінні з урахуванням можливостей і освітніх запитів особистості.
Під фундаменталізацією освіти слід розуміти, перш за все: а) виділення універсальних за своєю суттю, основоположних знань, виведення їх на пріоритетні позиції і надання їм значення основи для накопичення інших знань, формування вмінь і навичок, б) зближення освіти і науки. Сутність фундаменталізації освіти полягає в тому, що кожна область знання, яка вивчається в вузі, є частиною всього комплексу пов'язаних з нею наук. Для більш глибокого розуміння спеціальності необхідно вивчення всіх наук, що входять в її систему.
Конструктивним кроком на шляху модернізації освіти та приведення його у відповідність з перспективними інтересами розвитку людини і людства стала освітня парадигма, яка сформована колективом дослідників (О. М. Голубєва, О. Д. Суханов, Є. Н. Князєва, С. П. Курдюмов та ін.)
Концепція нової освітньої парадигми трактує фундаментальність як категорію якості освіти та освіченості особистості. Завдання фундаментальної освіти забезпечити оптимальні умови для виховання гнучкого і багатогранного наукового мислення, різних способів сприйняття дійсності, створити внутрішню потребу в саморозвитку і самоосвіті впродовж усього життя людини.
Проблемі формування і розвитку творчого мислення, особливостей організації навчально-творчої діяльності присвячені роботи В.І. Андрєєва, Л.Л. Гурова, В.В. Давидова, З. Д. Жуковської, В.Т. Кудрявцева, І.Я. Лернера, О.М. Цибуля, Я.А. Пономарьова, В.Г. Розумовського, В.Т. Титова, А.З. Рахімова та інших.,
У роботах П.Я. Гальперіна, В.Ф. Лисова, В.В. Майера, А.В. Машукова зі співробітниками, Н.Я. Молоткова, Б.М. Мухаметова, В.В. Свєтозарова, Ю.В. Свєтозарова, А. М. Толстіков, М.Ф. Щанова та інших вчених наведено результати формування дослідницьких умінь і навичок в умовах сучасного лабораторного практикуму з фізики.
В якості одного з головних напрямків реалізації нової освітньої парадигми в умовах початку XXI століття автори аналітичної доповіді Інституту інформатизації розглядають, крім фундаменталізації освіти на всіх рівнях, впровадження методів випереджаючого і розвиває освіти на основі використання перспективних інформаційних технологій і підвищення доступності якісної освіти шляхом розвитку системи дистанційного навчання і засобів інформаційної підтримки освітнього процесу сучасними інформаційними і телекомунікаційними технологіями.
Сучасний етап використання інформаційних технологій характеризується переходом від вирішення завдань виробництва і управління до вирішення соціальних завдань. Основна увага в області інформатизації соціальної сфери приділяється використанню нових інформаційних технологій в освіті. Проведений Б.І. Герасимовим і А.Л. Денисової аналіз показав, що використання інформаційно-обчислювальної техніки при дотриманні ряду певних умов сприяє підвищенню якості освітнього процесу та формування готовності до професійної діяльності, формуванню навичок інформаційного моделювання, потреби безперервної освіти.
Фізика є світоглядною наукою, що лежить в основі сучасного природознавства, тому формування саме фізичного знання, є актуальною проблемою в освіті. Ця проблема особливо важлива при навчанні студентів на молодших курсах, коли фізична картина світу сприймається на всіх щаблях організації матерії - від елементарних частинок до Всесвіту і розвивається фізичне мислення як інструмент пізнання.
У роботах П.І. Образцова, О.П. Околелова, А.В. Соловова обгрунтована технічна можливість проектування навчальної дисципліни як дидактичної системи, що дозволяє педагогу через інформаційну складову процесу навчання здійснювати цілісну технологію навчання. Однак у цих роботах не відображені питання методики формування наукового світогляду, розвитку мотивації самоосвіти, які є актуальними на початковій стадії навчання в технічному вузі.
Складність проблеми ефективної реалізації функціональних можливостей комп'ютера в процесі навчання визначається ще й тією обставиною, що, характеризуючись різноманіттям зв'язків, вона повинна вирішуватися в умовах ряду протиріч у системі професійної освіти. При цьому темпи вирішення проблеми повинні відповідати динаміці інформатизації. У публікаціях В.П. Беспалько, Є.І. Віштинецьке, А.Л. Денисової, А.О. Кривошеєва, Є.М. Машбиць, П. І. Образцова, О.П. Околелова, А.В. Соловова, А.Я. Савельєва, Н.Ф. Тализіної, М.С. Чванова і інших учених на цю тему представлений ряд суттєвих наукових результатів.
Тим не менш, аналіз публікацій показує, що цілеспрямованих досліджень з питань розробки нових концепцій, змісту, організаційних форм і методів комплексного використання всіх можливостей сучасних засобів інформаційних технологій у викладанні ще недостатньо.
У наведених дослідженнях розглядалися або загальні проблеми розвитку системи професійної освіти, або проблеми вдосконалення окремих компонентів системи в рамках освітньої парадигми, або в контексті інформатизації та індивідуалізації освіти. Дослідження ж проблеми розвитку самоосвіти в такому важливому контексті як мотивація фундаментального природничо-наукової освіти з використанням інформаційних технологій не проводилося. Таким чином, сучасний стан теоретичної розробки проблеми організації навчальної діяльності, що відбиває тенденції фундаменталізації та використання комп'ютерних технологій в освіті при підготовці майбутніх інженерів, здатних вирішувати весь комплекс завдань у складних умовах сучасного етапу розвитку суспільства, а також необхідність дозволу численних протиріч свідчать про актуальність дослідження методологічних принципів дидактичної системи фундаментальної природничо-наукової підготовки інженерів засобами комп'ютерних технологій.
Теоретичні дослідження та систематизація досвіду практичної роботи дозволили виявити наявність в існуючій системі природно-наукової підготовки у вищому технічному навчальному закладі цілого ряду суперечностей між:
§ потребою суспільства і фактичним якістю природничо-наукової підготовки у професійній освіті;
§ груповою формою організації процесу підготовки та індивідуальними потребами особистості у якісній освіті та розвитку творчих здібностей;
§ природним інтересом молоді до комп'ютера і відсутністю у викладанні навчальних курсів психолого-педагогічної бази для орієнтації цього інтересу на формування базового рівня підготовки з природничо-наукових дисциплін;
§ високим рівнем обчислювальної техніки та недостатнім усвідомленням ролі та можливостей ЕОМ у сучасної інженерної та наукової діяльності;
§ необхідністю формування усвідомлених дієвих знань учнів і переважанням вербальних методів навчання.
Проблема дослідження полягає в необхідності вирішення зазначених вище протиріч. Постановка проблеми дозволить підвищити якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів в контексті інформатизації та формування мотиваційного синдрому.
Тема дослідження «Теоретичні основи фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів технічного вузу в умовах використання інформаційних технологій» обумовлена ​​актуальністю вирішення та педагогічної значимістю цієї проблеми.
Об'єктом дослідження є процес професійної освіти в технічному вузі.
Предмет дослідження - фундаментальна природничо-наукова підготовка студентів технічного вузу в умовах системного використання інформаційних технологій.
Мета даного дослідження - розробка теоретико-методологічного обгрунтування концептуальної моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів технічного вузу в умовах використання інформаційних технологій.
Гіпотеза дослідження - якість природничо-наукової фундаментальної підготовки студентів технічного вузу в контексті їх професійної діяльності може бути підвищено, якщо:
§ на основі методологічних принципів буде розроблена концептуальна модель фундаментальної природничо-наукової підготовки в комп'ютерній освітньому середовищі, системоутворюючим елементом якої є розвиток особистості учня;
§ на етапі проектування комп'ютерних модулів супроводу навчального курсу враховано комплексне поєднання методологічних, дидактичних і психологічних вимог на основі сучасної парадигми освіти;
§ розроблена і впроваджена методика комп'ютерного супроводу різних видів навчальних занять;
§ в комп'ютерних навчальних модулях закладено механізм формування пізнавального мотиваційного синдрому, орієнтований на розвиток творчих здібностей учнів.
У відповідності з об'єктом, предметом, метою та гіпотезою дослідження сформульовані наступні завдання:
1. розробити і обгрунтувати концептуальну модель фундаментальної природничо-наукової підготовки в умовах системного використання інформаційних технологій;
2. розробити та впровадити в навчальний процес методику комплексного комп'ютерного супроводу навчальних занять, орієнтовану на підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів;
3. визначити психолого-педагогічні умови формування мотивації самоосвіти і самооцінки в процесі створення і реалізації комп'ютерних навчальних програм;
4. провести педагогічний експеримент і оцінити ефективність моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки в комп'ютерній освітньому середовищі.
Теоретико-методологічною основою для вирішення поставлених завдань послужили концептуальні положення філософії, теорії розвивального та діяльнісного підходу до підвищення якості навчання, роботи, що розкривають дидактичні принципи навчання, сучасні активні методи навчання, інтенсифікації та мотивації навчальної діяльності:
§ філософські положення теорії пізнання, теорії діяльності, формування особистості та становлення фахівця (Ю. К. Бабанський, П. Я. Гальперін, Б. С. Гершунский, З. Д. Жуковська, І. О. Зимня, Я. А. Коменський , О. М. Леонтьєв, І. Я. Лернер, А. Маслоу, Н. Ф. Тализіна та ін),
§ дослідження, що розкривають різні аспекти процесу інформатизації освіти (А. П. Єршов, А. Л. Денисова, Є. І. Машбиць, А. В. Могильов, А. О. Кривошеєв, П. І. Образцов, О.П. Околелов, І.В Роберт, А. В. Соловов, М. С. Чванова та ін),
§ дослідження цілеспрямованого та ефективного формування в учнів творчого мислення, як необхідного компоненту особистісної характеристики фахівця (Є. Л. Бєлкін, А. А. Бондарева, В. Д. Горський, А. Л. Денісова, Д. В. Кузнєцова, А. В. Романов),
§ конструктивні ідеї концепції фундаменталізації нової освітньої парадигми модернізації освіти (О. М. Голубєва, О. Д. Суханов, Є. Н. Князєва, С. П. Курдюмов та ін),
§ роботи з проблеми формування дослідницьких умінь і навичок в умовах сучасного лабораторного практикуму з фізики (В. М. Блінов, П. Я. Гальперін, В. Ф. Лисов, В. В. Майєр, А. В. Машуков зі співробітниками, Н . Я. Молотков, Є. Б. Петрова, В. В. Свєтозаров, Ю. В. Свєтозаров, А. М. Толстік, М. Ф. Щанов),
§ ціннісний підхід до змісту підготовки фахівців (З. Д. Жуковська),
§ загальні закономірності процесу формування професійно-особистісного саморозвитку (О. О. Вербицький, Т. І. Шамова).
З позицій кібернетики основоположними з'явилися роботи, що розкривають методи, засоби й алгоритми навчальної діяльності.
Важливим джерелом дослідження є матеріали автора, накопичені за 45-річну педагогічну і науково-дослідну діяльність в якості шкільного вчителя (9 років) та викладача фізики Воронезького державного технічного університету (36 років).
Для реалізації мети, перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження:
§ загальнонаукові методи: формальної логіки, системного, індуктивно-дедуктивного аналізу;
§ педагогічні спостереження за дослідницькою діяльністю студентів, бесіди з викладачами, студентами, анкетування, контрольні зрізи;
§ поетапні контрольні тести перевірки ефективності розробленої методики формування дослідницьких умінь і навичок у студентів при вивченні курсу фізики;
§ педагогічний експеримент, статистична обробка експериментальних даних, змістовна інтерпретація отриманих результатів.
Наукова новизна дослідження:
§ розроблена і теоретично обгрунтована концептуальна модель фундаментальної природничо-наукової підготовки, яка функціонує в умовах системного використання інформаційних технологій і сприяє формуванню професійно значущих якостей майбутнього інженера. На методологічному, теоретичному, дидактичному і концептуальному рівнях запропоновано вирішення проблеми підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів в умовах сучасної інформаційної середовища,
§ визначені освітня, виховна і розвиваюча функції комп'ютерної навчального середовища, що забезпечують її ефективне включення в систему навчального процесу технічного вузу,
§ розкритий і реалізований психолого-педагогічний механізм формування в комп'ютерному середовищі мотиваційного синдрому та досліджено можливості його корекції у процесі навчальної діяльності учнів,
§ визначено психолого-педагогічні умови організації дослідницької роботи студентів як доповнення до основного курсу, розраховані на сучасний рівень комп'ютерної грамотності. Інформаційні технології представлені як комплекс дієвих засобів інтеграції методологічних прийомів, математичних методів та дидактичних принципів,
§ розроблена і впроваджена у навчальний процес методику комп'ютерного супроводу різних видів занять курсу фізики в технічному вузі, що включає комплексне методичне, апаратне і програмне забезпечення фундаменталізації природничо-наукової підготовки студентів засобами комп'ютерних технологій,
§ сформульовані критерії оцінки якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів.
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що:
§ з урахуванням соціально-економічних, психолого-педагогічних факторів розкрито проблеми, виявлені педагогічні функції і особливості мотивації в комп'ютерній навчальній системі, спрямовані на підвищення якості та ролі фундаментальної природничо-наукової підготовки в системі професійної освіти;
§ конкретизовано шляхи підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів у викладанні курсу фізики в технічному вузі;
§ на основі системного аналізу структури фундаментальної підготовки студентів, де системоутворюючим фактором є розвиток творчих здібностей учнів, розроблено новий підхід до вирішення проблеми мотивації самоосвіти в комп'ютерній освітньому середовищі. Виявлено роль комп'ютерного супроводу викладання у зміні причинного схеми невдач при виконанні завдань;
§ запропоновано комплексний дидактичний інструментарій комп'ютерних технологій для освітнього процесу, що дозволяє реалізувати науковість, системність, наочність, індивідуальність, послідовність, наступність, єдність вимог, активний діалог, зворотний зв'язок;
Практична значимість дослідження полягає в тому, що на основі цілісної дидактичної системи комп'ютерного супроводу фундаментальної підготовки розроблена і впроваджена в навчальний процес методика проведення індивідуалізованих розрахунково-графічних завдань і лабораторного практикуму, що дозволяє оптимально адаптувати комп'ютерні модулі до індивідуальних характеристик учнів.
Результати роботи використані в навчальному процесі для істотного підвищення фундаментального природничо-наукової освіти та розвитку мотивації активної самостійної творчої діяльності студентів.
Розроблений автором пакет прикладних комп'ютерних програм інтенсивного навчання, набір яких спрямований на розвиток потенційних можливостей особистості, що навчається у відповідності з сучасною парадигмою фундаменталізації освіти, зареєстрований в ОФАП і може бути безпосередньо використаний в інших вузах і школах, в системі дистанційного навчання і для самопідготовки.
Апробація результатів дослідження та впровадження розробленої системи здійснюється протягом більше двадцяти років на кафедрі фізики Воронезького державного технічного університету та інших вузів Воронежа. Результати наукового дослідження були докладені і позитивно оцінені на міжнародних, республіканських конференціях «Сучасний фізичний практикум», «Фізика в системі сучасної освіти», «Сучасні технології навчання», «Проблеми інтелектуалізації освіти», науково-практичних та інших конференціях, симпозіумах, опубліковані в журналах «Фізична освіта у вузах», «Системний аналіз і управління у біомедичних системах». Колектив співробітників ВДТУ, керований автором, бере активну участь у виконанні Міжвузівської комплексної програми МО РФ «Високі технології освіти» з дня її створення. Матеріали досліджень (концептуальна модель фундаментальної природничо-наукової підготовки засобами комп'ютерних технологій, принципи організації комп'ютеризованих практичних занять з фізики) покладені в основу курсів лекцій, лабораторних і практичних занять і включені в графік навчального процесу.
Обгрунтованість і достовірність результатів, що містяться в дисертації, забезпечується методологічною основою дослідження, що дозволила визначити наукові підходи до дослідження проблеми та довести висунуту гіпотезу. Методологічні позиції адекватні меті, предмету та завданням дослідження. Надійність результатів обумовлена ​​і комплексним використанням методів різних наукових дисциплін, а також широкої апробацією отриманих даних в процесі особистої багаторічної викладацької діяльності, позитивним досвідом колег, які використовують матеріали автора, їх порівнянністю з масовою практикою.
Базою дослідження був Воронезький державний технічний університет. У дослідженні взяли участь більше тисячі студентів, з яких відібрано три групи: одна контрольну і дві експериментальні групи
Етапи дослідження:
Перший етап (1990-1995 рр..) - Визначення проблеми дослідження та обгрунтування її актуальності. У цей період аналізувався стан підготовки студентів до дослідницької роботи, вивчалася відповідна література, виявлялися суперечності в теорії та практичної діяльності, визначилася методологія і розроблялася методика дослідження. У результаті цієї роботи була сформульована гіпотеза, намічені цілі, завдання і методи дослідження, визначався зміст експериментальних занять зі студентами.
Другий етап (1995-1999 рр..) - Здійснювалася теоретична робота, спрямована на пошук шляхів, методів і прийомів формування дослідницьких умінь і навичок у студентів фізико-технічного факультету. Підготовка теоретичної бази для проведення дослідно-експериментального навчання; здійснення констатуючого та формуючого експериментів. Для здійснення поставлених цілей навчання створено комп'ютерний клас кафедри фізики, встановлено критерії та напрямки оцінки якості фундаментальної підготовки інженерів. Розроблено та здійснено апаратне і програмне забезпечення для комп'ютерного супроводу курсу фізики.
Третій етап (1999-2007 рр..) - Реалізація розробленої автором комплексної програми формування дослідницьких умінь і навичок у студентів (у двох вузах м. Воронежа); аналіз, систематизація та узагальнення результатів проведеної роботи. Результати її підтверджені документально багатьма актами впровадження в практику навчального процесу.
На захист виносяться наступні результати, які розкривають теоретичні положення та умови, які забезпечують і стимулюють розвиток відповідає тенденціям інформатизації освіти системи фундаментальної природничо-наукової підготовки в технічному вузі:
1. Концептуальна модель фундаментальної природничо-наукової підготовки в комп'ютерній освітньому середовищі, системно включає на відміну від традиційної методики:
§ евристичний підхід і доповнення компонентів теоретичного і образного мислення (експериментально-дослідницьку роботу з графіками);
§ формування системного мислення майбутнього фахівця за рахунок розвитку зв'язків між різними компонентами системи навчальних знань;
§ освоєння студентами наукових методів експериментальних досліджень.
2. Методика комп'ютерного супроводу навчальних занять, орієнтована на розвиток творчої активності студентів при проведенні лабораторного практикуму з елементами автоматизації фізичного експерименту та математичної обробки результатів. Крім мотиваційного фактора з урахуванням структури навчальних знань фундаменталізація інженерної освіти забезпечується:
§ вивченням закономірностей явищ і понять, теоретичних положень, яке здійснюється на базі фундаментальних ідей і принципів;
§ формуванням аналітико-синтетичних уявлень сутності розглянутих явищ при їх математичному та імітаційному моделюванні;
§ орієнтацією на безперервне та розвивальне навчання при переході від вивчення курсу загальної фізики до спеціалізованих курсів випускаючих кафедр;
§ формуванням стійких навичок володіння засобами і технологією інформаційної культури.
3. Методологічно й психологічно обгрунтована система контекстно залежної допомоги у діалогових комп'ютерних модулях, що забезпечує можливість формування в комп'ютерній освітньому середовищі мотивації самоосвіти і самооцінки.
4. Комплекс програмних, апаратних та методичних засобів комп'ютерного супроводу викладання курсу фізики.
Структура дисертації:
Зміст дослідження викладено на 316 сторінках і містить вступ, 4 розділи, бібліографію, 11 таблиць, 55 малюнків.

Основний зміст роботи
У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначені мета наукового пошуку, об'єкт, предмет, гіпотеза, ставляться завдання дослідження, визначаються етапи і методи дослідження; охарактеризовано наукова новизна і практична значущість дослідження; формулюються положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про апробацію роботи та впровадженні її результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз проблеми фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів технічного вузу в умовах використання інформаційних технологій» представлений теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми та психолого-педагогічних основ застосування комп'ютерних технологій у системі професійної освіти, що дозволяють реалізувати принципи сучасної педагогічної парадигми у викладанні фізики, розглянуто питання формування мотивації пізнавальної діяльності в комп'ютерній освітньому середовищі. На основі проведеного аналізу встановлені особливості проектування комп'ютерної підтримки навчання і функції комп'ютерної навчальної системи.
Для визначення принципів створення системи забезпечення фундаментальної підготовки з природничо-наукових дисциплін засобами комп'ютерних технологій, адекватної сучасному рівню інформатизації, автором розглянуті і проблеми валеологічного плану, пов'язані з фізичним, психічним і соціальним здоров'ям людини. Вплив електромагнітних випромінювань, високочастотне мелькання екрану, неприродний колорит квітів, підвищена напруга при роботі з комп'ютером - ось неповний перелік негативних впливів на людину.
Із загальної проблематики комунікативного спілкування випливають базові труднощі вирішення проблеми психологічного та ергономічного забезпечення процесів індивідуального комп'ютерного навчання. Це, по-перше, можливо неусвідомлене, нав'язування користувачеві свого способу бачення системи фактів і висновків у цій галузі знання. По-друге, як за рахунок відсутності, так і за рахунок достатку деталей пояснення може відбуватися неадекватний спосіб передачі інформації. Як приклад можна привести або погано складене меню, або погано опрацьовану систему підказки. Крім того, причини появи у учнів не тільки дискомфорту, але і стійких відчуттів своїй непридатності до роботи можуть бути пов'язані зі складністю визначення вихідного стану знань, здібностей і навичок учня.
У дослідженнях М.С. Чванова відзначається і деяке гальмування процесу оперативної корекції, яке породжується відсутністю ряду "фонових" компонент (інтонації, жестів, міміки тощо), супроводжуючих "традиційне" спілкування в процесі навчання. Облік цих та інших явищ вимагає, крім дотримання традиційних психолого-педагогічних принципів, виконання ряду специфічних вимог при організації комп'ютеризованого навчання. Наші дослідження показали, що вкрай важливим чинником для проектованих навчальних програм є наявність у них зрозумілої системи використання можливостей програми.
Проте, автор згоден з позицією А.В. Соловова, який відзначає, що відносна легкість отримання результату із застосуванням ЕОМ знижує інтерес до самого результату. Погану послугу інженерної підготовки іноді робить і скритність обчислювальних процесів, виконуваних на ЕОМ. Багато обчислення, які ми нерідко оголошуємо рутинною роботою, володіють великим навчальним ефектом, тому що дозволяють простежити і зрозуміти зв'язок значень варійованих змінних технічного об'єкта з його характеристиками. При цьому освоюються переважно формалізовані методи, а аналіз результатів розрахунків виявляється на другому плані.
Відомий фахівець в області синергетики професор А.А. Колесніков позначив ще й методологічну проблему, пов'язану з застосування комп'ютерних технологій. Справа в тому, що сучасний комп'ютер, оперуючи величезною кількістю даних, може створити у недосвідченого студента або молодого вченого ілюзію всеосяжність досліджуваної проблеми. У дійсності ж комп'ютер нерідко сприяє розмноженню деталей і подробиць даного явища, надаючи важливого значення саме окремих випадків.
Отже, психологічне забезпечення освітніх процесів, пов'язаних з комп'ютерним супроводом, повинно бути спрямоване на зближення процедур навчання з мотиваційними потребами і нахилами учнів. Це означає, що сучасна система автоматизованого навчання повинна вже на стадії розробки будуватися як мотиваційно обгрунтована структура.
Прийнята нами дидактична система комплексного комп'ютерного супроводу фундаментальної природничо-наукової підготовки інженерів заснована на використанні комп'ютерних технологій як функціонально пов'язаного набору підсистем навчально-методичного, інформаційного, математичного та інженерно-технічного забезпечення, призначеного для оптимізації процесу навчання і працює в діалоговому режимі. З цієї точки зору комп'ютерні технології розглядаються нами як дієві засоби інтеграції методологічних прийомів організації пізнавальної діяльності, математичних методів опису явищ і дидактичних принципів видачі інформації.
Застосування інформаційних технологій в процесі навчання, не скасовуючи його класичні принципи, генерує нові дидактичні принципи (індивідуалізації, багатоканальності, модульності та інші). Найбільшими можливостями, мабуть, має активний і дружній діалог в комп'ютерній освітньому середовищі. Як показали наші дослідження, методично пророблена контекстна допомогу, «спливаючі» підказки і доступна в будь-який момент довідка стимулюють прояв своєрідного «синдрому незавершеної дії», характерного для комп'ютерних ігор. При виконанні навчальних завдань на комп'ютері це дозволяє формувати мотиваційну складову процесу навчання.
Необхідність пошуку шляхів вдосконалення фундаментальної підготовки на основі інформаційних технологій обумовлює з одного боку постановку прикладної задачі розробки комп'ютерних засобів підтримки професійної освіти, орієнтованої на створення не окремих фрагментів, а комплексів, які забезпечують повноцінну опрацювання навчального матеріалу від теорії до рішення нетипових задач, а з іншого - розробку методичних основ функціонування таких комплексних систем. Вимагають свого рішення і питання розвитку системи широкого психологічного забезпечення процесу навчання з використанням комп'ютера. Під цим мається на увазі цілий спектр засобів, спрямованих на зближення мотиваційних потреб, інтелектуальних і творчих особливостей особистості учня зі структурою і змістовною організацією навчального матеріалу за результатами. В даний час психологічні дослідження ще не склали цілісної картини розвитку особистості та її професіоналізації в умовах комп'ютерного навчання та формування новоутворень когнітивної та мотиваційно-смислової сфер, кого навчають.
Наведений аналіз стану досліджуваної проблеми дозволяє зробити наступні висновки:
§ Інформатизація розглядається як необхідна умова і найважливіший етап, який стосується усі основні напрями реформування системи освіти в Росії, проте, якість інформаційних послуг, які використовуються в навчальному процесі, може бути підвищено за рахунок посилення методологічної компоненти,
§ У ході комп'ютеризації навчання у технічному вузі необхідно не тільки зберегти, але і за допомогою засобів обчислювальної техніки посилити інженерну підготовку, що спирається на знання і розуміння фундаментальних фізичних принципів побудови і функціонування технічних об'єктів і процесів.
§ Аналіз наявних робіт з використання в освіті комп'ютерної підтримки показує, що ще не вироблені чіткі критерії оцінки якості фундаментальної підготовки, які визначають цілі та напрямки модернізації процесу.
§ Існує досить багато робіт, присвячених комп'ютерним навчальним модулів, але в них не закладені основи і методи формування мотивації фундаментальної природничо-наукової підготовки, мотивації активного самоосвіти і становлення сучасного рівня комп'ютерної грамотності.
У другому розділі «Теоретико-методологічне обгрунтування концептуальної моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів технічного вузу» розглянута структура навчальних знань, її основні компоненти, нові відносини між ними при наявності комп'ютерної підтримки, що призводять до підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів. Описано умови формування наукового світогляду студентів у викладанні курсу фізики. Розкрито методи та прийоми, що сприяють найбільш ефективному формуванню навичок математичного моделювання і розвитку творчої активності студентів при проведенні комп'ютерного лабораторного практикуму з елементами автоматизації фізичного експерименту. Тут же наведено опис розроблених автором комп'ютерних лабораторних практикумів, що мають на меті розвиток мотивації пізнавальної діяльності студентів, формування у них навичок наукової роботи, інтенсифікацію самостійної роботи студентів.
При вивченні курсу фізики найбільш ефективним є розробка та реалізація моделі організації діяльності суб'єктів освітнього процесу в дидактичній комп'ютерному середовищі тільки на методологічній основі, що відображає діалектичну єдність безперервного і дискретного, цілісного та структурного. Необхідно, щоб ціннісні орієнтації в процесі навчання були зміщені на розвиток і саморозвиток духовно - моральних якостей особистості, її культури, інтелігентності. Оскільки культура протистоїть некультурності, варварству, дикості, то поняття «культура» характеризує і міру освіченості, і ступінь оволодіння діяльністю. Крім того, рівень культури людини визначається не тільки тим, що він є сьогодні, але і тим, до чого він прагне. Одна з унікальних характеристик людини з високою культурою - це здатність до безперервного самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.
Базовим у теорії відкритої освіти є синергетичний підхід, де головний акцент робиться на вивчення відкритих систем, які обмінюються енергією і речовиною з зовнішнім світом, де система розглядається з позицій самоврядування, самоорганізації, саморозвитку. Оскільки дидактична комп'ютерна система не існує без взаємодії і без обміну інформацією з середовищем, то вона по відношенню до суб'єктів освітнього процесу має розглядатися як система, що стоїть на нижчій ієрархічної щаблі.
Виділивши у цілісному педагогічному процесі використання комп'ютерної навчальної середовища систему навчальних знань, ми розглядали взаємодію елементів як усередині неї, так і з зовнішніми об'єктами (з середовищем). У концепції особистісно орієнтованої освіти як системоутворюючий фактор необхідно чітко виділити розвиток особистості учня. Це надає визначеність структурі системи підготовки фахівців у технічному вузі, конкретизує не тільки уявлення про центральний її елемент - фундаментальної природничо-наукової підготовки, але й визначає склад інших елементів системи, безпосередньо з ним пов'язаних.
У загальній системі навчальних знань підсистема фундаментального природничо-наукової освіти знаходиться на досить високому рівні. Однак проведений нами аналіз конкретизації структури, властивостей і особливостей цієї підсистеми, взаємодії її елементів дозволив визначити для студентів інженерних спеціальностей технічного вузу три основні напрями, за якими можливий перехід її на більш високий рівень цілісності: мотиваційно-орієнтовний напрям, виконавська та контрольно-оціночне. Як показують наші дослідження, такий перехід можна здійснити двома шляхами. Перший полягає в удосконаленні змістовної частини окремих компонентів і форми подання їх користувачеві, а другий - у встановленні додаткових нових зв'язків між окремими компонентами системи. Виділення фундаментальної природничо-наукової підготовки в якості центрального елемента системи навчальних знань зумовило напрямки практичної реалізації поставленого завдання і дозволило встановити не тільки функціональні зв'язки між окремими ми компонентами системи.
Підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки в загальній системі навчальних знань спричинило і його багатоплановий вплив на суб'єкти і об'єкти всієї педагогічної системи і на зовнішнє середовище. Базові функції педагогічної системи та функціональні зв'язки між окремими її компонентами наповнюються додатковим новим змістом (рис.1), внаслідок цього система переходить на більш високий рівень цілісності.
Рис.1. Додатковий зміст функціональних зв'язків між компонентами комп'ютеризованої педагогічної системи.
Індивідуалізація і диференціація навчання з одночасним підвищенням його ефективності, організація нових форм взаємодії в процесі навчання, зміна змісту навчання, удосконалення управління освітою - це лише невеликий перелік впливу, який чинить на об'єкти педагогічної системи передача функцій центрального елемента системи фундаментальним природно-наукових знань. Що стосується суб'єктів цієї системи - навчаються, то зміна за рахунок комп'ютеризації процесу пізнання в напрямку фундаментального природничо-наукової освіти обумовлює формування здатності до моделювання фізичних явищ, наукового стилю дослідження об'єктів, явищ і процесів, тобто формування здатної до самовдосконалення всебічно розвиненої особистості. При навчанні з використанням комп'ютера основні комунікації проходять при невербальному спілкуванні, тому актуалізуються вимоги герменевтичного принципу методології. Дотримання цього принципу повинно бути спрямоване на те, щоб учень розумів зміст досліджуваного матеріалу. Герменевтика і перекладається, як роз'яснюю, тлумачу.
Наші дослідження та практичний досвід роботи виявили основні напрями підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки сучасних студентів технічного вузу:
§ поглиблення теоретичної підготовки,
§ формування матеріалістичного світогляду,
§ формування аналітико-синтетичного підходу до дослідження закономірностей фізичних явищ,
§ формування навичок моделювання фізичних явищ,
§ використання методів математичної обробки результатів експерименту,
§ розвиток навичок автоматизації фізичного експерименту,
§ залучення студентів до активної участі в науковій роботі,
§ формування комп'ютерної грамотності.
У розробленій нами моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки інженерів у технічному вузі фундаменталізація інженерної освіти з використанням комп'ютерної підтримки викладання крім мотиваційного фактора з урахуванням наведеної структури навчальних знань забезпечується:
§ вивченням приватних чинників, окремих закономірностей явищ, понять, теоретичних положень, яке здійснюється на базі фундаментальних ідей і принципів.
§ орієнтацією на безперервне та розвивальне навчання при переході від загальної фізики до спеціальних курсів випускаючих кафедр. Чітко виражений когнітивний характер і спадкоємність показані на прикладі застосування теорії похибок до обробки результатів перших робіт лабораторного практикуму з фізики.
§ переходом від аналізу до синтезу розглядуваних явищ і їх математичного та імітаційного моделювання. Це сприяє більш глибокому розумінню сутності явищ. формуванням стійких навичок володіння засобами і технологією інформаційної культури, освоєнням студентами наукових методів експериментальних досліджень.
§ результати лабораторного практикуму інтерпретуються не тільки наочним поданням функціональних залежностей у вигляді гістограм і графіків, описом за допомогою аналітичних виразів, але і поясненням закономірностей із залученням модельних уявлень існуючих теорій. Наприклад, діодна модель pn-переходу дає можливість визначення кількісних співвідношень між параметрами приладу як за допомогою машинної обробки та методу найменших квадратів, так і за допомогою застосування графічних експрес-методів.

Враховуючи велику роль мотиваційно-орієнтовного напрямку на початковій стадії навчання фізики у вузі, треба визначити формування пізнавального інтересу як один з основних шляхів вдосконалення фундаментальної природничо-наукової підготовки і підвищення творчої активності студентів.
Рис. 2. Концептуальна модель фундаментальної природничо-наукової підготовки.
У запропонованій моделі (рис. 2) лабораторний експеримент є джерелом отримання знань і методом навчання, що поєднує наочність і діяльність Він зводиться не тільки до ілюстрації фізичних явищ, доведенню наукових положень, але й знайомить з методами вимірювань і застосовуваними приладами, дає можливість студенту самому оцінити внесок у похибка різних факторів. При проектуванні змісту лабораторного практикуму з фізики його методологічну основу склали ідеї системно-діяльнісного підходу - базою виховного та освітнього процесів є особиста діяльність учня, а функція викладача полягає в умінні направляти і регулювати цю діяльність у напрямі підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки. Визначені таким чином напрями підвищення якості фундаментальної підготовки реалізовані у Воронезькому державному технічному університеті на прикладі курсу фізики в комплексі комп'ютерних засобів супроводу навчального процесу
Наші дослідження показали, що лабораторний практикум як форма навчання представляє широкі можливості для реалізації діяльнісного підходу:
§ учні об'єднуються у відносно невеликі групи з близьким рівнем знань і умінь,
§ в цьому випадку найбільш природним чином створюється навчальна і що виховує середа, яка пов'язана зі специфікою даної форми навчання: певні правила навчання, методика, цілі і завдання,
§ виконання лабораторних робіт практикуму забезпечує більшу самостійність студентів, практично недоступну в інших видах діяльності. У той же час викладач у разі необхідності може втрутитися в процес навчання, здійснити індивідуальний підхід до кожного учня,
§ середовище навчання в такому практикумі відрізняється наявністю не тільки особливого психологічного клімату, в ній явно реалізується комплекс педагогічних, естетичних, технічних та інших компонентів.
На відміну від традиційної методики ми отримали позитивний результат при активізації самоосвіти студентів як за рахунок сучасного наукового підходу до експерименту і обробці його результатів, так і за рахунок тренінгу внутрішньої мотивації шляхом зміни причинних схем. Розширена можливість тренування і самоконтролю в даній предметній області є особливістю даної роботи.
Особистісно-орієнтований підхід у лабораторному практикумі здійснено на основі багатоваріантності завдань, системі контекстно залежної допомоги, дружньому інтерфейсі. Диференційований підхід у навчанні здійснюється на індивідуальному рівні, коли сам навчається, виходячи зі своїх особливостей і можливостей, визначає особисту "траєкторію" свого просування по темі.
Виробленню стійкого інтересу до навчально-дослідницької роботи сприяє багатий інформаційно-дидактичний інструментарій комп'ютерних технологій для подання навчального матеріалу. Управління пізнавальною діяльністю студентів та контроль процесу навчання проводиться за результатами оперативної діагностики і тестування.
Програми носять розгалужений характер і алгоритм їх проходження, темп навчання або тренування залежить від самого учня. У них передбачена реєстрація як кінцевих, так і проміжних результатів, тому слухач може виконувати роботу роздільно в часі. Такий підхід застосовується на фронтальних лабораторних заняттях для студентів всіх спеціальностей з початку навчання у вузі.
З метою підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки та розвитку творчих здібностей учнів нами розроблена методика формування навичок науково-дослідницької діяльності та розвитку творчої активності студентів у лабораторному фізичному практикумі з елементами автоматизації фізичного експерименту. Особливістю її є посилення компонентів репродуктивного і продуктивного типів мислення компонентами творчого мислення (експериментально-дослідної діяльності).
У процесі практичної реалізації цієї методики були вирішені і ергономічні проблеми для забезпечення органічності і зручності взаємодії людини і машини. Ці проблеми розглянуті на двох рівнях; прикладному і системному. У першому випадку мова йде про ергономічних характеристиках людино-машинного спілкування, а в другому - про основні ідеї та принципи побудови і функціонування системи в цілому.
Рішення проблеми фундаменталізації та підвищення якості природничо-наукової підготовки допомогою комп'ютеризованого лабораторного практикуму призвело нас до створення серії програм підвищеної складності, кожна з яких містить концентрований теоретичний розділ, що визначає базові поняття і пояснює суть задачі, що лежать в її основі закономірності. Потім слід демонстраційний розділ, що показує в динаміці в потрібному темпі всі фази процесу. Після цього учень отримує можливість експериментувати самостійно - комп'ютерна система перетворюється на робочий інструмент, причому не тільки інструмент математичного моделювання, але й у вимірювальну систему.
Як показали наші дослідження, застосування в даній методиці комп'ютерної метрології надає суб'єктам педагогічного процесу і додаткові дидактичні можливості, які:
§ створюють у студентів позитивну мотивацію, що активізує навчальну діяльність вже на етапі підготовки до лабораторної роботи;
§ стимулюють самостійне вивчення реально протікають фізичних явищ, і долучають студентів до експериментально-дослідної діяльності.
При вимірах вольтамперних характеристик нелінійних елементів виявляється можливим не тільки обчислити їх параметри, а й пояснити фізичні процеси, які призводять до нелінійності залежностей і застосувати для пояснення явищ останні досягнення квантової механіки.
Все це дозволяє закріпити закономірності та висновки зонної теорії, зв'язати особливості внутрішньої будови і властивостей кристалів з їх зовнішніми проявами, що значно підвищує як інтерес до самостійної роботи студентів з ЕОМ, так і якість фундаментальної підготовки фахівців.
Самостійна робота студентів в такому стилі не тільки знімає труднощі при сприйнятті нового матеріалу, а й сприяє аналізу різних проблемних ситуацій і формування самостійних висновків і узагальнень, що збільшує мотивацію пізнавальної діяльності при вивченні фізики.
Використаний автором підхід, що полягає у включенні експериментальне-дослідної роботи вже на початковій стадії навчання, добре вписується у вирішення питання про ранню спеціалізації при вивченні загальноосвітніх дисциплін, оскільки формує у студента ментальний досвід і такий рівень професійної компетентності, який забезпечує правильне поводження інженера в конкретних ситуаціях .
Методика реалізована в розроблених алгоритмах і пакетах програм автоматизованих інформаційних, навчальних та контролюючих модулів, які допускають і позааудиторну самостійну роботу студентів з наступних тем курсу фізики: «Вимірювання вольтамперной характеристики терморезистора», «Вивчення загасання люмінесценції», «Дослідження релаксаційних явищ» і в комп'ютерному супроводі теми «Основи зонної теорії».
Розроблена програма забезпечує можливість самопідготовки студентів без участі викладача. Статистична обробка зафіксованих результатів з виконання окремих частин програми дозволяє викладачеві коригувати самостійну діяльність студентів.
У третьому розділі «Методика комп'ютерного супроводу навчальних занять з елементами автоматизації фізичного експерименту та математичної обробки результатів» представлена ​​варіативна складова дидактичної системи вдосконалення фундаментальної природничо-наукової підготовки інженерів в технічному вузі на прикладі рішення розрахунково-графічних завдань з фізики. З урахуванням встановлених методологічних і психологічних положень формування пізнавальної мотивації в комп'ютерному середовищі в дисертації детально описана авторська методика підвищення якості фундаментальної підготовки при вирішенні розрахунково-графічних завдань на аудиторних практичних заняттях і при самопідготовки студентів, розкрито етапи формування дослідницьких умінь і навичок та управління цим процесом.
Запропонована методика чітко орієнтована на посилення базової підготовки з природничо-наукових дисциплін і розвиток творчої активності студентів і на відміну від традиційної методики практичних занять з фізики включає:
§ евристичний підхід і доповнення компонентів творчого мислення (експериментально-дослідницьку роботу з графіками),
§ виховання аналітико-синтетичного мислення фахівця за рахунок посилення зв'язків між різними досліджуваними темами навчального плану. При дослідженні процесів заряду-розряду конденсатора як окремого елемента системи, яких навчають, пізнають діалектику загального і приватного, узагальнюють отримані закономірності на процеси релаксації будь-якої системи при переході її в рівноважний стан, різні за природою, але мають загальну сутність і підкоряються одному математичному закону,
§ освоєння студентами наукових методів експериментальних досліджень.
Весь матеріал, що вивчається з урахуванням системи дидактичних показників, використовує третій рівень подання навчального матеріалу - рівень математичного опису явищ, що створює можливість кількісного прогнозування результатів фізичних явищ. Визначено дидактичні цілі й засоби для досягнення другого або третього рівня засвоєння навчального матеріалу. Елементи змісту навчального курсу представляють логічно цілісний фрагмент цього курсу і містять мультимедійні засоби представлення інформації, дидактичні засоби управління процесом пізнання, дидактичні засоби контролю і стимулювання пізнавальної діяльності.
Така методика вирішення дидактичних завдань охоплює закінчений фрагмент навчання, який включає виклад нового матеріалу, постановку навчальної задачі, контроль правильності її рішення і надання допомоги учням. Динаміка рішення розглянутих завдань описується на рівні способу дії, враховуються всі найбільш істотні для вирішення цього завдання моменти.
Подальший розвиток отримав евристичний метод отримання знань при використанні комп'ютерної навчальної середовища в процесі проведення практичних занять з фізики. Його особливість у самостійному пошуку та придбанні знань, умінь, способів діяльності. На відміну від традиційного процесу навчання, навчання з використанням комп'ютеризованої освітнього середовища передбачає значно активнішу діяльність з боку учня при вирішенні завдань.
Методика реалізована у вигляді пакета прикладних комп'ютерних програм інтенсивного навчання для вирішення розрахунково-графічних завдань за такими темами курсу фізики як «Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту», «затухаючих коливань», «Механічний резонанс», «Резонанс у коливальному контурі», «Цикл Карно». У всіх цих роботах досліджуваний графік може бути отриманий двома різними шляхами. Перший з них включає вимір конкретної залежності на реальній установці і машинне побудова графіка з використанням методу найменших квадратів. У другому випадку ЕОМ може видати для обробки студентом один з готових графіків.
Той факт, що найрізноманітніші явища описуються однаковими диференціальними рівняннями, дозволяє вивчати закони цих явищ на якому-небудь одному прикладі. Це особливо важливо, коли ми позбавлені можливості безпосереднього сприйняття того, що відбувається в цьому явищі. Використання аналогії дозволяє, наприклад, за допомогою простої електричної схеми для зарядки-розрядки конденсатора вивчати в курсі фізики студентами всіх технічних спеціальностей процеси дифузії, теплопровідності, радіоактивного розпаду речовин і т.д. При цьому поставлено завдання не тільки познайомитися з закономірностями процесу релаксації, але й на конкретному прикладі навчитися вимірювати параметри системи.
Цілий ряд законів фізичних явищ (закони Ньютона, Гука, Ома і ін) констатує лінійну залежність однієї фізичної величини від іншої. Постійний математичний коефіцієнт пропорційності свідчить як про сталість внутрішнього механізму протікання явищ, так і про наявність неизменяющиеся зовнішніх умов. Тому будь-які прояви нелінійності вимагають завжди додаткового вивчення та розуміння сутності досліджуваних явищ. Саме на розкриття глибинного механізму явищ на елементарному рівні спрямовані експериментально-дослідні роботи з вивчення вольтамперних характеристик діода і терморезистора. І якщо для дослідження напівпровідникового діода використовуються промислові прилади, то для вивчення терморезистора застосовані розроблені автором мініатюрні прилади на основі ниткоподібних кристалів кремнію. Це не тільки посилює інтерес до роботи, але і дозволяє показати значення і корисні якості нових технічних рішень.
Як встановлено в процесі цих досліджень, найбільш загальними критеріями підвищення якості фундаментальності освіти учнів та сформованості наукового світогляду є:
§ на приватнонауковому рівні - ступінь володіння основними сучасними методами експериментального дослідження, вміння ввести нові умови в експеримент, виокремити з графічних даних зв'язок фізичних величин і т.д. ;
§ у загальнонауковому сенсі - рівень експериментального обгрунтування загальних законів і перетворенням цих знань у вміння, знайомство з моделюванням, аналогією;
§ у філософському розумінні - рівень просування учня через всі етапи науково-пізнавального процесу, що дозволяє йому оволодіти методологічними знаннями і перетворити їх у світоглядні.
Результатом цієї роботи є підвищення якості навчального процесу. У групах, де викладачі використовують комп'ютерне супровід різних видів занять з фізики, студенти виявляють пізнавальний інтерес, активно беруть участь у дослідницькій діяльності та науковій роботі, а якість засвоєння навчального матеріалу за результатами екзаменаційної сесії не опускається нижче 75%. Комплекс засобів тестування зафіксував ефект підвищення в середньому на 15% .. 20% успішності студентів у групах, що використовують комп'ютерне супровід навчального процесу. Крім того, за темами "Похибки вимірювань", "Електромагнетизм" і "Основи теорії енергетичних зон", апробованим на всіх спеціальностях, на 25% .. 40% підвищилася успішність студентів. Дослідження ефективності застосовуваної методики показали впевнене використання отриманих знань при навчанні на спецкафедри, в аспірантурі.
У четвертому розділі «М етодіка і результати дослідно-експериментальної роботи з перевірки ефективності моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки» проаналізовано питання проектування навчально-дослідного вимірювального стенду та особливості його програмної оболонки. Докладно описані етапи планування педагогічного експерименту, призначення завдань (тренувальне, навчальне АОС і т.д.); наведений опис тим і цілей їх включення, визначення кількості питань в кожній темі і типів завдань.
Робочими гіпотезами дослідження послужили наступні положення:
§ передбачається, що природний інтерес до комп'ютера у учнів дозволить сформувати первинну мотивацію, а хороша методична проробка матеріалу забезпечить формування стійкого інтересу до підвищення рівня базової освіти,
§ якість фундаментальної підготовки можна підвищити, застосовуючи в лабораторному практикумі математичне моделювання для з'ясування суті явищ і методи обробки результатів, які дозволяють кількісне прогнозування явищ,
§ автоматизовані методи вимірювання фізичних величин з використанням аналого-цифрових перетворювачів повинні долучити студентів до науково-дослідної діяльності та стимулювати розвиток творчих здібностей,
§ створення проблемних ситуацій і умов для подолання інформаційних бар'єрів у процесі навчання із застосуванням комп'ютерного супроводу дозволить активізувати пізнавальну діяльність і поліпшить умови для самопідготовки та самоконтролю.
Для дослідження розвитку мотивації пізнавальної діяльності студентів автором розроблена оригінальна програмна оболонка автоматизованого лабораторного стенду, що включає кілька функціонально пов'язаних підсистем (мал.3).

Рис. 3. Програмна оболонка лабораторного стенду.
Комплекс автоматизованих навчальних модулів включає використання методів математичного моделювання, мультиплікацію, засоби активного та доброзичливого діалогу, а також повне методичний супровід.
Всі вони розроблені на високому методичному і програмному рівні і розраховані на сучасну обчислювальну техніку з широким використанням її можливостей. Програмні модулі та їх окремі частини можуть бути використані також і на факультативних заняттях з фізики в середній школі.
Розроблений навчально-лабораторний комплекс впроваджено в навчальний процес на кафедрі фізики Воронезького державного технічного університету і використовується для навчання студентів всіх технічних спеціальностей, а також у ВВШ МВС РФ.
2. В даний час у вітчизняній психології ще недостатньо експериментальних даних, що стосуються формування мотивації навчальної діяльності учнів в комп'ютерній навчальній системі. Студенти по-різному сприймають і пояснюють причини своїх невдач при виконанні завдань. Найбільш типовими поясненнями причин неуспішності є наступні: брак здібностей, недостатність зусиль, труднощі контрольного завдання, відсутність везіння. Проте зусилля - єдина причина, яка знаходиться під вольовим контролем випробуваних, і, отже, вона утворює єдину причинний схему, не формує в учнів невпевненості в собі, у своїх можливостях покращити власні результати. Посилення внутрішньої мотивації навчальної діяльності підлітків відбувається за рахунок приписування ними причин своїх неуспіхів внутрішньому, нестабільного, але контрольованому фактору - власним зусиллям. Тому в програмах тренінгу мотивації шляхом зміни причинних схем перевагу віддано «зусиллю» як найбільш оптимальної причини.
При дослідженні психолого-педагогічного механізму формування у комп'ютерному середовищі мотивації пізнавального інтересу і можливості її корекції в процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів мета експерименту була сформульована наступним чином: направити існуючий інтерес молоді до комп'ютера на підвищення базового рівня підготовки з природничо-наукових дисциплін у системі комп'ютерного супроводу викладання. Конструктивна гіпотеза експерименту полягає в припущенні, що за рахунок зміни змісту діалогу учня з комп'ютером можна очікувати формування стійкої внутрішньої мотивації і більш свідомого і міцного засвоєння знань.
Отже, в силу системності педагогічного процесу були визначені такі завдання експерименту:
1) розробити відповідно до зміненими вимогами розвинену підсистему контекстно залежної допомоги;
2) визначити її вплив на посилення внутрішньої мотивації навчальної діяльності та бажання покращити власні результати;
3) показати можливість розвитку внутрішньої мотивації.
У дослідженні взяли участь більше тисячі студентів, з яких відібрано три групи: одна контрольну і дві експериментальні групи. У контрольній групі навчання розрахунку похибок проводилося за традиційною схемою без застосування комп'ютерного супроводу. В основу було покладено традиційний метод викладання і використовувався набір фіксованих домашніх завдань, самостійних, контрольних робіт, при цьому на аудиторних заняттях студентам надавалася самостійність при розробці способів виконання тих чи інших видів робіт. В експериментальних групах Е1 і Е2 використовувалися автоматизовані модулі, але для другої групи Е2 з цих модулів були спеціально виключені все індивідуально орієнтовані фрагменти. У результаті проведення експерименту підтверджено конструктивна гіпотеза про можливість формування внутрішньої мотивації до досягнення результату за причинного схемою «немає результату - немає зусиль» (рис.4).

Позначення груп:
Е1 і Е2 - перша і друга експериментальні
К - контрольна група,
Причинні схеми:
1 - немає зусиль,
2 - немає везіння,
3 - важке завдання,
4 - немає здібностей.

Всі дані у відсотках.
Рис. 4. Результати експерименту з формування внутрішньої мотивації
Крім того, виявлено підвищення успішності в експериментальних групах на 0,5 бала (за п'ятибальною системою), яке стало можливим не тільки за рахунок більш ретельного опрацювання навчального матеріалу на комп'ютеризованих аудиторних заняттях, але і часто за рахунок підвищення первинно отриманої оцінки на додатково проведених студентами самостійних заняттях у позанавчальний час у комп'ютерному класі кафедри фізики. До проведення експерименту на практичних заняттях з використанням однакового набору методик були виявлені суб'єктивні причини невдач, висловлені учнями в усіх групах. Було відзначено також розвиток у учнів основних компонентів інформаційної культури.
3. Незважаючи на наявну останнім часом цілком справедливу гостру критику технології навчання, заснованої переважно на роботі пам'яті, забезпечення першого рівня засвоєння навчального матеріалу (відтворення термінів, конкретних процедур, основних понять і правил) залишається однією з основних проблем навчання.
На стадії тестування, що розглядається в контексті цілісної дидактичної структури, відбувається встановлення зв'язків між досліджуваними об'єктами (явищами, процесами), з'ясування їх будови, складу, причинно-наслідкових залежностей, тобто здійснюється операція осмислення, а паралельно з нею - і операція запам'ятовування.
Тому в ході експерименту була поставлена ​​і друге завдання - розробка шляхів покращення цього компонента навчального процесу на основі комп'ютерної підтримки викладання. У розрахунково-графічних завданнях студенти ставиться перед необхідністю виконання розумової дії, адекватного відповідного елементу запам'ятовувати інформацію, і вираження його у зовнішньому плані у вигляді передачі інформації комп'ютера, який порівнює її з еталоном і видає повідомлення про правильність відповіді.
Після виконання всього завдання підбиваються загальні підсумки, завершуються виставлянням оцінки. Хто вчиться надається можливість багаторазового повторного виконання дій, в яких були допущені помилки. Створюється ситуація, що забезпечує появу в студента прагнення відкоригувати неправильні дії (виправити помилки). Вона забезпечується необхідністю виконати те ж саме завдання в іншому режимі (контролю), при якому оцінка фіксується комп'ютером у протоколі роботи комп'ютерного класу кафедри фізики.
Експеримент показав, що комп'ютеризація суттєво покращує процес накопичення в пам'яті запасу формул і визначень і відповідно полегшує їх практичне використання при вирішенні практичних завдань. А.В. Машуков з співробітниками також відзначали швидке і більш глибоке засвоєння навчального матеріалу при активному позааудиторної використанні тренувальних програм.
Основні результати педагогічного експерименту:
§ Розроблена автором і впроваджена в навчальний процес методику формування навичок науково-дослідницької діяльності при проведенні лабораторного практикуму з елементами автоматизації фізичного експерименту та математичної обробки результатів стимулює розвиток творчої активності студентів і веде до підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки студентів інженерних спеціальностей.
§ Підтверджено припущення про можливість формування в комп'ютерній освітньому середовищі стійкої внутрішньої мотивації самопідготовки за рахунок ретельного опрацювання системи контекстно залежної допомоги.
§ Авторська методика проведення практичних занять з фізики з використанням розрахунково-графічних завдань в комп'ютерній освітньому середовищі активно розвиває аналітико-синтетичні подання сутності розглянутих явищ і формує стійкі навички володіння засобами і технологією інформаційної культури.
За результатами дисертаційного дослідження зроблені наступні висновки:
1. Практична реалізація в навчальному процесі висновків дослідження сформульованих в положеннях, що виносяться на захист, і заявлених методик свідчить про те, що висунуті нами гіпотези в цілому підтвердилися. Важливим результатом аналізу є висновок про те, що система комп'ютерного супроводу викладання навчального курсу, спрямована на формування мотивації до отримання фундаментальної освіти, може стати ефективною системою підтримки саморозвитку студентів технічного вузу, затвердження їх професійної гідності.
2. Підтверджено можливість формування в комп'ютерній освітньому середовищі додаткової мотивації до зміни причини невдач при виконанні завдань за схемою «немає результату - недостатньо зусиль» за рахунок ретельного опрацювання системи контекстно залежної допомоги.
3. Виділення фізики як фундаментальної основи всього циклу природничо-наукових дисциплін зумовило основний напрямок удосконалення системи комп'ютерної підтримки викладання фізики - єдність методологічного підходу протягом всього курсу з позиції внутрішньої цілісності фізичного знання і фізичного мислення.
4. На основі методологічного інтегративного підходу до проблеми конкретизовано напрямки та умови підвищення якості фундаментальної природничо-наукової підготовки та розвитку творчих здібностей учнів. Методологічне обгрунтування комп'ютерної підтримки стало платформою для реалізації в навчальному процесі пакетів комп'ютерних модулів для практичних занять та лабораторного практикуму з фізики.
5. Показано, що комп'ютерна метрологія розвиває творчі здібності учнів та готує їх до дослідницької діяльності. Комп'ютерне супровід навчального курсу передбачає активну самоосвіта студентів, як на аудиторних заняттях, так і в домашніх умовах і в режимі віддаленого доступу.
Основний зміст дисертації відображено в 75 наступних роботах, з яких 8 робіт автора опубліковано в наукових виданнях, рекомендованих ВАК, і, крім того, в дисертаційній роботі використані 3 авторських свідоцтва СРСР на винаходи.

Монографія, навчальні та методичні посібники, методичні вказівки для студентів і викладачів:
1. Єлісєєв, В.А. Фундаментальна природничо-наукова підготовка в курсі фізики засобами інформаційних технологій [Текст] / В.А. Єлісєєв / / монографія - Воронеж-Москва: ВЦ ПКПС, 2004. -176 С. (11 д.а.)
2. Єлісєєв, В.А. Основи теорії енергетичних зон, ч. 1 [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Методичні вказівки для самостійної роботи студентів інженерних спеціальностей усіх форм навчання. - Воронеж: вид. ВДТУ, 1996. - 37 с. (2,3 д.а.)
3. Єлісєєв, В.А. Розрахунок помилок вимірювань [Текст] / В. А. Єлісєєв / / Методичний посібник для студентів 1 курсу. - Воронеж: ВПІ, 1990. -16 С. (1,0 д.а.)
4. Єлісєєв, В.А. Початки теорії енергетичних зон. Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков, А.А. Долгачев / / Навчальний посібник - Воронеж: ВПІ, 2000. - 72с. (4,5 д.а., авт. Вкл. 30%)
5. Єлісєєв, В.А. Контрольні завдання для слухачів підготовчих курсів, що надходять у Воронезький державний технічний університет [Текст] / В.М. Федоров, П.І. Деркачова, С.А. Антипов, В.С. Залізний, В.А. Єлісєєв, В.В. Ломакін, А.П. Котов, Т.А. Михальова, А.В. Халявина / / Метод. посібник. - Воронеж: ВДТУ, 2002. - 71 с. (4,4 д.а., авт. Вкл. 20%)
6. Єлісєєв, В.А. Методичні вказівки по роботі студентів у класі програмованого контролю знань студентів. [Текст] / В.А. Єлісєєв, Г.Г. Акулова, Є.В. Ситникова / / Методичні вказівки для студентів - Воронеж: ВПІ, 1979. - 12 с. (0,8 д.а., авт. Вкл. 40%)
7. Єлісєєв, В.А. Методичні вказівки по застосуванню ЕОМ в лабораторному практикумі з фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков / / Методичні вказівки для студентів і викладачів - Воронеж: ВПІ, 1987. - 16 с. (1,0 д.а., авт. Вкл. 50%)
8. Єлісєєв, В.А. Опис алгоритмів машинної обробки результатів лабораторних робіт з фізики та деякі особливості програмування на мові BASIC [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков, Є.В. Шведів / / Навчальний посібник - Воронеж: ВПІ, 1987. - 16 с. (1,0 д.а., авт. Вкл. 60%)
9. Єлісєєв, В.А. Механіка, механічні коливання і хвилі, електростатика [Текст] / А.І. Дрожжин, А.Г. Москаленко, В.А. Єлісєєв, І.А. Сафонов, А.П. Єрмаков, А.А. Долгачев, / / ​​Методичні вказівки для студентів - Воронеж: ВПІ, 1995. - 93 с. (6, 0 д.а., авт. Вкл. 20%)
10. Єлісєєв, В.А. Лабораторний практикум з фізики, ч.2. Коливання і хвилі [Текст] / А.С. Соловйов, В.Д. Жуков, Н.К. Сєдих, Ю.В. Спічкін, В.А. Єлісєєв / / Методичні вказівки до лабораторних робіт - Воронеж: ВВШ МВС Росії, 1995. - 42 с. (2,7 д.а., авт. Вкл. 20%)
11. Єлісєєв, В.А. Методичний посібник для слухачів підготовчих курсів [Текст] / В.М. Федоров, В.П. Чумарна, В.А. Єлісєєв та ін / / Методичний посібник - Воронеж: ВДТУ, 2003 - 62 с. (3,9 д.а., авт. Вкл. 60%)
12. Єлісєєв, В.А. Посібник для підготовки до централізованого тестування та вступних іспитів до ВДТУ [Текст] / В.А. Єлісєєв, Б.Г. Суходолов, В.М. Федоров / / Фізика, методичний посібник - Воронеж: ВДТУ, 2005. - 116 с. (7,2 д.а., авт. Вкл. 50%)
13. Єлісєєв, В.А. Вступний курс фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Федоров, В.П. Чумарної / / Навчальний посібник - Воронеж: ВДТУ, 2006. - 94 с. (5,9 д.а., авт. Вкл. 60%)
Статті, матеріали конференцій:
14. Єлісєєв, В.А. Машина для контролю успішності [Текст] / В.А. Єлісєєв, С.А. Аммер, О.С. Єлісєєва / / Питання наукової організації навчального процесу у вищій школі - Воронеж: ВПІ, 1974. (2,0 д.а., авт. Вкл. 40%)
15. Єлісєєв, В.А. Датчик температури на основі ниткоподібних кристалів кремнію [Текст] / В.А. Єлісєєв, С.А. Аммер, В.М. Сарикалін / / Питання ФТТ - вип.3. - Воронеж: ВПІ, 1973. (0,3 д.а., авт. Вкл. 40%)
16. Єлісєєв, В.А. Особливості теплової релаксації в ниткоподібних кристалах [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Сарикалін / / Сб. докл. Всесоюзній конференції за механізмами релаксації - Воронеж: ВДТУ, 1980. (0,5 д.а., авт. Вкл. 50%)
17. Єлісєєв, В.А. Автоматизована система навчання за темою "Розрахунок помилок вимірювань на прикладі визначення обсягу циліндра" [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Каталог програмно-методичних засобів для персональних ЕОМ - Таганрог, 1988. (0,1 д.а.)
18. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерна складова технології навчання [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Праці республіканської науково-практичної конференції "Проблеми сучасних технологій навчання і розвитку розумової активності студентів і школярів" - Воронеж: ВПІ, 1994 .- з 44. (0,4 д.а.)
19. Єлісєєв, В.А. Застосування методів математичного моделювання та автоматизованих навчальних модулів для активізації самостійної роботи студентів при вивченні фізики [Текст] / / науково-методичний звіт ВорГТУ, рук .- В.А. Єлісєєв, інв. № МО-МКП НТО-КЦ-97-023 (262)-М. - 1997. - 13с. (0,7 д.а.)
20. Єлісєєв, В.А. Розробка методів посилення мотивації пізнавальної діяльності студентів та інтенсифікації їх підготовки за рахунок застосування комп'ютерних засобів у фізичному практикумі [Текст] / / науково-методичний звіт ВорГТУ, рук .- В.А. Єлісєєв, інв. № МО-МКП НТО-КЦ-97-022 (261) - М., 1997. - 14 с. (0,7 д.а.)
21. Єлісєєв, В.А. Автоматизація процедур організації навчального процесу на базі наукомістких технологій освіти [Текст] / В.М. Пітолін, В.А. Єлісєєв, Е.Д. Полікарпов / / Праці всеросійської конференції "Інтелектуальні інформаційні системи" - Воронеж,: ВПІ, 1999. - С.83-84. (0,2 д.а., авт. Вкл. 30%)
22. Єлісєєв, В.А. Особливості комп'ютерного фізичного практикуму в системі наукомістких технологій освіти [Текст] / В.А. Єлісєєв, Е.Д. Полікарпов, В.А. Євсюков, А.А. Долгачев / / Збірник наукових праць «Високі технології освіти»-М., 1999. (0,2 д.а., авт. Вкл. 30%)
23. Єлісєєв, В.А. Методологічні аспекти постановки курсу фізики для поліпшення якості фундаментальної підготовки в системі безперервної освіти [Текст] / С.А. Антипов, З.Д. Жуковська, О.В. Горбова, В.А. Єлісєєв, В.Р. Петренко, В.М. Федоров / / Матеріали 6 міжнародної конференції "Сучасні технології навчання"-СПБ, 2000. - С. 240-242. (0,2 д.а., авт. Вкл. 30%)
24. Єлісєєв, В.А. Сучасний комп'ютерний практикум в системі фундаментального природничо-наукової освіти [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков, А.А. Долгачев / / Матеріали 6 міжнародної конференції "Сучасні технології навчання" - Санкт-Петербург, 2000. (0,2 д.а., авт. Вкл. 40%)
25. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерні демонстрації з основ теорії енергетичних зон [Текст] / В.А. Єлісєєв, А.А. Долгачев / / Матеріали 2 всеросійської науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні та навчальному процесі ВНЗ» - Владивосток, 2001. - С. 76. (0,2 д.а., авт. Вкл. 50%)
26. Єлісєєв, В.А. Методологічні аспекти застосування комп'ютерних технологій при вивченні фізики у вузі [Текст] / В.А. Єлісєєв, Т.Л. Тураєва, Долгачев А.А., Н.В. Солодилова / / Матеріали 3 всеросійської науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні та навчальному процесі ВНЗ» - Владивосток, 2002. (0,2 д.а., авт. Вкл. 40%)
27. Єлісєєв, В.А. Організація комп'ютерного супроводу курсу фізики в системі фундаментальної освіти [Текст] / В.А. Єлісєєв, З.Д. Жуковська / / Дев'ятий симпозіум: кваліметрія людини та освіти. - М., 2000. - С.21-26. (0,4 д.а., авт. Вкл. 60%)
28. Єлісєєв, В.А. Фундаментальна компонента навчальних знань в комп'ютерній освітньому середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріали міжнародної конференції «Проблеми інтелектуалізації освіти». - Воронеж-Москва, 2002 - с. 60-64. (0,3 д.а.)
29. Єлісєєв, В.А. Дослідження релаксаційних процесів в курсі фізики технічних вузів [Текст] / В.А. Єлісєєв, Т.Л. Тураєва, А.А. Долгачев / / Матеріали міжнародної конференції «Проблеми інтелектуалізації освіти» - Воронеж-Москва, 2002. - С. 143. (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
30. Єлісєєв, В.А. Застосування комп'ютерних технологій при вивченні фізики в ВДТУ [Текст] / В.А. Єлісєєв, Т.Л. Тураєва, А.А. Долгачев, Н.В. Солодилова / / матеріали міжнародної конференції «Проблеми інтелектуалізації освіти». - Воронеж-Москва, 2002. - С. 144. (0,1 д.а., авт. Вкл. 40%)
31. Єлісєєв, В.А. Комплексна комп'ютерна навчальна система фундаментальної природничо-наукової підготовки сучасних інженерів [Текст] / В.А. Єлісєєв, З.Д. Жуковська / / тр. XI міжнародній науково-методичної конференції «Високі технології освіти». -Москва-Таганрог, 2003. - С. 40-43 (0,2 д.а., авт. Вкл. 50%)
32. Єлісєєв, В.А. Використання методу аналогії і моделювання у вимірювальних навчальних комплексах [Текст] / В.А. Єлісєєв, А.А. Долгачев, В.М. Федоров, О.В. Берлєва, В.К. Власов, С.Г. Меркулов / / Сб. праць XI міжнародній науково-методичної конференції «Високі технології освіти» - Москва-Таганрог, 2003. - С. 57-60 (0,2 д.а., авт. Вкл. 40%)
33. Єлісєєв, В.А. Функції комп'ютерної навчального середовища в системі безперервної освіти [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Сб праць міжнародної науково-практичної конференції «Система неперервної професійної освіти на базі університетських комплексів - СНТ 2004» - Воронеж, 2004. - С. 285-290 (0,3 д.а.)
34. Єлісєєв, В.А. Визначення швидкості кулі методом балістичного маятника [Текст] / В.А. Єлісєєв, О.А. Шестаков, Н.В. Солодилова / / Опис програми № 50200401005. / / Державний фонд алгоритмів і програм, Обласний центр нових інформаційних технологій при ВДТУ: Алгоритми і програми - ВНТІЦ, Інформаційний бюлетень № 3 - М., 2005. - С. 51. (0,05 д.а., авт. Вкл. 50%)
35. Єлісєєв, В.А. Визначення моменту інерції тіла методом тріфілярного підвісу [Текст] / В.А. Єлісєєв, О.А. Шестаков, Н.В. Солодилова / / Опис програми № 50200401006 - Державний фонд алгоритмів і програм, Алгоритми і програми - ВНТІЦ, Обласний центр нових інформаційних технологій при ВДТУ / / Інформаційний бюлетень № 3 - Москва, 2005. - С. 51. (0,05 д.а., авт. Вкл. 50%)
36. Єлісєєв, В.А. Квантова фізика. Вивчення зовнішнього фотоефекту [Текст] / В.А. Єлісєєв, О.В. Мячина, Л.В. Китаєва / / Опис програми № 50200500610 - Державний фонд алгоритмів і програм - М., 2006. (0,05 д.а., авт. Вкл. 50%)
37. Єлісєєв, В.А. Програмний комплекс довузівської тестування знань абітурієнтів в дистанційному навчанні [Текст] / В.М. Федоров, С.А. Карпушин, В.А Єлісєєв / / Сб тр. XI всеросійської науково-методичної конф. «ТЕЛЕМАТІКА'2004» - СПб, 2004. - С.232. (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
38. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерні засоби для фундаментальної природничо-наукової підготовки інженерів [Текст] / В.А Єлісєєв / / Матеріали п'ятої наук.-метод. конф. «Інформатика: проблеми, методологія, технології» - Воронеж: ВДУ, 2005. - С. 109-113. (0,3 д.а.)
39. Єлісєєв, В.А. Формування світоглядної культури особистості в комп'ютерному практикумі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Викладання філософії у вузі: проблеми, цілі, тенденції: Зб. статей Всеросійської науково-методичної конференції / За ред. А.М. Арзамасцева. - Магнітогорськ: МГТУ, 2005. - С. 267-272. (0,5 д.а.)
40. Єлісєєв, В.А. Фундаментальна природничо-наукова підготовка бакалаврів засобами комп'ютерних технологій [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріали міжнародної науково-практичної та звітно-виборної конференції «Інформатизація освіти - 2005» - Єлець, 2005. (0,5 д.а.)
41. Єлісєєв, В.А. Формування наукового світогляду в комп'ютерній освітньому середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріали восьмої міжнародної конференції "Фізика в системі сучасної освіти (ФССО-05)" - СПб, 2005. -З. 535-538. (0,2 д.а.)
42. Єлісєєв, В.А. Модель фундаментальної природничо-наукової підготовки бакалаврів і її реалізація засобами комп'ютерних технологій [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Федоров / / Матеріали XI Міжнародної науково-методичної конференції «Якість освіти: менеджмент, досягнення, проблеми» (EQ-2005) »-Новосибірськ: НГТУ, 2005. - З 430-433. (0,2 д.а., авт. Вкл. 60%)
43. Єлісєєв, В.А. Реалізація засобами комп'ютерних технологій моделі фундаментальної природничо-наукової підготовки в курсі фізики технічного ВНЗ [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Федоров / / матеріали всеросійської науково-методичної конференції «Відкрита освіта та інформаційні технології», додаток до журналу «Відкрита освіта» - Львів: ІВЦ ПГУ, 2005. - С. 86-90 (0,2 д.а., авт. Вкл. 60%)
44. Єлісєєв, В.А. Підвищення якості освіти за рахунок фундаменталізації фізичного практикуму [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Федоров / / Матеріали III всеросійського науково-практичного семінару «Автоматизовані системи управління навчальним процесом у ВНЗ: досвід, проблеми, можливості» - Шахти: ЮРГУЕС, 2005. - С. 15-17. (0,2 д.а., авт. Вкл. 60%)
45. Єлісєєв, В.А. Комп'ютер на практичних заняттях з фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріали VII регіональна науково-методична конференція «Управління освітнім процесом у сучасному вузі». - Красноярськ: КДПУ, 2006. -З. 185-186 (0,1 д.а.)
46. ​​Єлісєєв, В.А. Комплексна реалізація завдань інформаційних технологій безперервного навчання в технічному вузі [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Федоров, Л.В. Китаєва / / Освіта і віртуальність-2006. / / Сб наукових праць за матеріалами 10 міжнародній конференції української асоціації дистанційної освіти - Харків-Ялта: УАДО, 2006. - С. 173-177 (0,3 д.а., авт. Вкл. 50%)
47. Єлісєєв, В.А. Фундаментальна підготовка з природничо-наукових дисциплін та критерії її становлення в структурах довузівського навчання [Текст] / В.М. Федоров, В.А. Єлісєєв, А.А. Долгачев, О.В. Берлєва / / Матеріали IX Всеросійській науково-практичній конференції «Проблеми оцінки освітніх досягнення учнів 10-11 класів та контроль якості освіти в структурах довузівської підготовки. - Сочі-Москва: Унікум-Центр, 2006. - С. 67-71 (0,3 д.а., авт. Вкл. 50%)
48. Єлісєєв, В.А. Квантова фізика, Опис програми [Текст] / В.А. Єлісєєв, Л.В. Китаєва, О.В. Мячина / / Інформаційний бюлетень федерального агентства з науки та інновацій - № 2 - 2006. - С.58. (0,05 д.а., авт. Вкл. 50%)
49. Єлісєєв, В.А. Мотиваційна функція контекстної допомоги в комп'ютерній освітньому середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Збірник матеріалів четвертої міжнародної науково - методичної конференції «Нові освітні технології у ВНЗ» - Єкатеринбург: УрГПУ, 2007. - С. 185-189 (0,3 д.а.)
50. Єлісєєв, В.А. Фундаментальне природно-наукову освіту в комп'ютерному середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріалів міжнародної наукової конференції «Сучасне відкрите освітній простір: проблеми і перспективи» - Єкатеринбург: Уральське видавництво, 2007. - С. 106-109 (0,3 д.а.)
51. Єлісєєв, В.А. Формування внутрішньої мотивації навчальної діяльності в комп'ютерному фізичному практикумі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Матеріали дев'ятої міжнародної конференції "Фізика в системі сучасної освіти (ФССО-07)"-т.2-СПб, 2007. - С. 240-244. (0,3 д.а.)
52. Єлісєєв, В.А. Використання багатотермінальних BASICа при виконанні фронтальних лабораторних робіт [Текст] / В.А. Єлісєєв, Є.В. Ситникова, С.В. Коватев / / Тез. наук.-практ. конф. Психолого-педагогічні проблеми розвитку пізнавальної діяльності. -Воронеж: ВПІ, 1987. (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
53. Єлісєєв, В.А. Використання мікроЕОМ «Електроніка-60» під час вирішення завдань слухачами підготовчого відділення [Текст] / В.А. Єлісєєв, І.Д. Юріна / / Сб тез. докл. конф. «Організація самостійної роботи слухачів підготовчого відділення» - Воронеж: ВДТУ, 1989. - С. 52. (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
54. Єлісєєв, В.А. Комп'ютеризація навчального процесу в курсі фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв, А.Г. Москаленко / / Сб тез. докл. міжнародній конференції «Проблеми якості освіти» - Уфа, 1993. (0,2 д.а., авт. Вкл. 50%)
55. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерне супроводження курсу фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв, А.Г. Москаленко, М. Н. Гаршина / / Тез. докл. Міжнародній конференції «Сучасний фізичний практикум»-М: Видавничий дім МФО, 1993. - С. 109-110 (0,1 д.а., авт. Вкл. 40%)
56. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерний практикум з хвильовим властивостям мікрочастинок [Текст] / О.Г. Москаленко, В.А. Єлісєєв, Н.В Солодилова / / Тез. докл. Міжнародній конференції «Сучасний фізичний практикум»-М: Видавничий дім МФО, 1993. - С. 107-108. (0,1 д.а., авт. Вкл. 40%)
57. Єлісєєв, В.А. Робота з графіками на практичних заняттях з фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Тези доповідей 3 всеросійського (за участю країн СНД) наради-семінару "Застосування засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі кафедр фізики, вищої і прикладної математики"-ч.1 - Ульяновськ, 1995. - С. 60-61 (0,1 д.а.)
58. Єлісєєв, В.А. Розрахунково-графічні завдання в комп'ютерному практикумі з фізики [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Сб тез. докл. III конференції країн Співдружності "Сучасний фізичний практикум" - М.: Видавничий будинок МФО, 1995 р . - С.180-182. (0,1 д.а.)
59. Єлісєєв, В.А. Комп'ютерне супровід теми "Неравновесное випромінювання" [Текст] / В.А. Єлісєєв / / Сб тез. докл. IV навчально-методичної конференції країн Співдружності "Сучасний фізичний практикум" - Челябінськ-М. : Видавничий дім МФО, 1997. - С.184-186 (0,1 д.а.)
60. Єлісєєв, В.А. Базова освіта в комп'ютерному фізичному практикумі [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков, / / ​​Сб тез. докл. V навчально-методичної конференції країн СНД "Сучасний фізичний практикум"-Новоросійськ-М: Видавничий дім МФО, 1998 р . - С.175-176 (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
61. Єлісєєв, В.А. Фізичний практикум з основ теорії енергетичних зон [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Євсюков, А.А. Долгачев / / Сб. тез. докл. VI навчально-методичної конференції країн Співдружності, "Сучасний фізичний практикум" - Самара-М: Видавничий дім МФО, 2000. - С.87-88 (0,1 д.а., авт. Вкл. 50%)
62. Єлісєєв, В.А. Дослідження процесів релаксації у фізичному практикумі [Текст] / В.А. Єлісєєв, Т.Л. Тураєва / / Сб. тез. докл. VII навчально-методичної конференції країн Співдружності, "Сучасний фізичний практикум" - СПб-М: Видавничий дім МФО, 2002. - С.126-128 (0,2 д.а., авт. Вкл. 50%)
63. Єлісєєв, В.А. Сучасний комп'ютерний практикум в системі фундаментальної освіти [Текст] / В.А. Єлісєєв, А.А. Долгачев, В.М. Федоров / / Сб тез. конф. "Нові інформаційні технології в університетській освіті" - Новосибірськ, 2001. (0,1 д.а., авт. Вкл. 40%)
64. Єлісєєв, В.А. Дослідження процесів заряду і розряду конденсатора [Текст] / О.М. Чупеев, П.В. Грись, В.А. Єлісєєв / / Сб тез. регіональної конф. «Крок у майбутнє» - ч.1 - Воронеж: ВДТУ, 2002. - С. 41-42. (0,1 д.а., авт. Вкл. 40%)
Статті з переліку рецензованих наукових видання та журналів, рекомендованих ВАК, і авторські свідоцтва на винаходи:
65. Єлісєєв, В.А. Датчики температури на основі ниткоподібних кристалів кремнію [Текст] / С.А. Аммер, В.А. Єлісєєв, А.Ф. Татаренков, А.А. Щетинін / / ПТЕ -1974. - № 4. - С.202 (1,0 д.а., авт. Вкл. 30%)
66. Єлісєєв, В.А. Термоанемометр на основі НК кремнію [Текст] / В.А. Єлісєєв, С.А. Аммер, О.С. Єлісєєва, В.М. Сарикалін / / ПТЕ. -1976. - № 6. -З. 205 (0,7 д.а., авт. Вкл. 40%)
67. Єлісєєв, В.А. Ниткоподібні кристали в мікроелектроніці [Текст] / Постніков В.С., Аммер С.А., В.А. Єлісєєв / / Мікроелектроніка -1976. - Т.5 - вип.3 - с. 283 (2,5 д.а., авт. Вкл. 40%)
68. Єлісєєв, В.А. Перетворювач лінійних переміщень [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.М. Сарикалін, Н.В. Трещаліна / / Авторське свідоцтво СРСР № 1125466
69. Єлісєєв, В.А. Установка для вимірювання внутрішнього тертя [Текст] / В.А. Єлісєєв, В.А. Юр'єв / / Авторське свідоцтво СРСР № 896515
70. Єлісєєв, В.А. Термоанемометр [Текст] / В.С. Постніков, С.А. Аммер, В.А. Єлісєєв, О.С. Єлісєєва / / Авторське свідоцтво СРСР № 46821.
71. Єлісєєв, В.А. Комплексне комп'ютерне супровід вивчення основ теорії енергетичних зон в курсі фізики [Текст] / В.М. Ієвлєв, В.А. Єлісєєв, А.А. Долгачев / / Фізичне освіту у ВНЗ. - Т.7 - № 4 - М., 2001. - С.120-127. (0,5 д.а., авт. Вкл. 50%)
72. Єлісєєв, В.А. Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів в комп'ютерній освітньому середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / «Системний аналіз і управління у біомедичних системах»-М., 2002. - Т.1 - № 3 - с. 300. (0,2 д.а.)
73. Єлісєєв, В.А. Функції управління навчальною діяльністю в комп'ютерній навчальній системі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / «Системний аналіз і управління у біомедичних системах»-М., 2002. - Т.1 - № 3, - с. 303-305. (0,2 д.а.)
74. Єлісєєв, В.А. Педагогічна система фундаментального природничо-наукової освіти в комп'ютерному середовищі [Текст] / В.А. Єлісєєв / / «Системний аналіз і управління у біомедичних системах»-М., 2006. - Т.5 - № 4 - с. 897 - 900. (0,4 д.а.)
75. Єлісєєв, В. А. Формування внутрішньої мотивації навчальної діяльності в комп'ютерній навчальній системі [Текст]: / В.А. Єлісєєв / / «Системний аналіз і управління у біомедичних системах» -2006, - т.5, - № 4,-с. 901-904.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
175.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Теоретичні основи підготовки студентів православних духовних семінарій до педагогічної діяльності
Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів
Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів
Дослідження професійної мотивації студентів педагогічного вузу
Становлення ціннісних орієнтацій у студентів педагогічного ВУЗу
Еволюція наукового методу і природничо-наукової картини світу
Фундаментальні закони природи як основа формування природничо-наукової картини світу
Поняття цілі особливості наукової творчості студентів
Інформаційне забезпечення методичної підготовки студентів педвузу
© Усі права захищені
написати до нас