Книга, яку мені хочеться перечитувати знову і знову, - роман М. Булгакова "Майстер і Маргарита". Ця книга приваблює мене незвичайним сюжетом. Одним з головних героїв твору є сатана. Мені здається, що витоки цього сюжету перегукуються з поемою М. Ю. Лермонтова "Демон". Ці твори дещо подібні: диявол намагається реабілітувати себе, зробивши добру справу, але у своїй суті він завжди залишиться дияволом, які б справи він не здійснював.
Роман від початку до кінця пронизаний тонким гумором, а подекуди навіть зустрічається булгаковський "чорний гумор". Булгаков показує звичайних радянських людей, що потрапляють в найнеймовірніші ситуації. Водночас автор оголює всю духовну примітивність і дріб'язковість цих людей, а разом з тим Булгаков висміює і радянську систему, пов'язану по руках і ногах бюрократією. Тому, напевно, роман був заборонений, а Булгаков - підданий гонінням.
Інший полюс в романі "Майстер і Маргарита" - люди, які дуже сильно люблять один одного, вони духовно багаті і кристально чисті. Ці люди, як мені здається, знаходяться під охороною самого Бога. Навіть сатана розуміє це і прагне всіляко їм допомогти. Він захоплюється ними й розуміє, що ніяка сила в світі не зможе розлучити закоханих людей. Закохані сильні в своїй любові. Це "ідеальні люди" в інтерпретації М. Булгакова.
Роман "Майстер і Маргарита" змушує задуматися про питання шляхетності, честі, добра і зла. До того ж чудовий мову цього твору доставляє читачеві таке величезне задоволення, - що неможливо відмовитися перечитати роман у черговий раз.