Зміст
Поняття і значення перевірки показань на місці
Тактичні особливості перевірки показань на місці
Особливості фіксації перевірки показань на місці
1. Поняття і значення перевірки показань на місці
Перевірка показань на місці має багато спільного за зовнішніми ознаками з іншими слідчими діями (допитом, оглядом, обшуком, слідчим експериментом та ін), однак, не збігаючись повністю ні з одним з них, має цілком самостійне значення. Це слідча дія проводиться у разі виникнення необхідності зіставлення наявних у матеріалах кримінальної справи показань свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених з реальною обстановкою або її особливостями на місцевості (в приміщеннях), якщо в цих показаннях є дані про ту чи іншу подію, развивавшемся в певному місці, що вимагають деталізації або уточнення, або є підстави вважати, що ці свідчення є помилковими, з метою отримання нових доказів.
Суть перевірки показань на місці полягає в показі раніше допитаним особою місця, де розвивалися будь-які події, його особливостей і знаходяться на ньому об'єктів, пов'язаних з розслідуваною подією злочину, а також в отриманні додаткових свідчень з приводу цієї події з демонстрацією в необхідних випадках своїх дій або дій інших осіб на перевіряється місці.
Як правило, проведення перевірки показань на місці передує первинний (попередній) огляд передбачуваного місця (ділянки місцевості або приміщення), де будуть проводитися перевірочні дії.
Проводячи перевірку показань на місці, слідчий лише складає власне уявлення про місце, де, можливо, розвивалося ту чи іншу подію, але і вирішує кілька завдань: 1) переконується, чи існує в дійсності те місце, про яке йшла мова в показаннях; 2) перевіряє, чи відповідає опис ознак обстановки на місці в показаннях конкретної особи дійсної обстановці на вказаному місці; 3) встановлює, чи є на місці будь-які сліди або предмети, які можуть стати додатковими речовими доказами, що підтверджують зміст раніше даних показань; 4) визначає напрямку руху, маршрути проходження учасників досліджуваної події, а також їх взаємне розташування в той чи інший момент розвитку події злочину; 5) зіставляє, чи відповідають опису обстановки та її особливостей на місці в показаннях співучасників, свідків, потерпілих, підозрюваного (обвинуваченого). Іншими словами, він отримує нову інформацію, що свідчить більшою чи меншою мірою про достовірність показань.
Від допиту це слідча дія відрізняється тим, що проводиться воно за участю понятих, а відтворення раніше даних свідчень здійснюється в реальній обстановці розвитку події і іноді супроводжується показом окремих об'єктів і дій. Перевірка показань на місці відрізняється процесуально і тактично від обшуку і виїмки, від пред'явлення для впізнання та від огляду місця події, так як зіставлення показань допитаного особи з реальною обстановкою на місці і підсумками первинного огляду цього місця характерно тільки для цієї слідчої дії.
Творче поєднання окремих елементів, використовуваних при проведенні допиту, обшуку, виїмки, огляду місця події, слідчого експерименту та інших слідчих дій, по суті, і утворює нове самостійне ефективне слідча дія - перевірку показань на місці.
2. Тактичні особливості перевірки показань на місці
Структура перевірки показань на місці включає комплекси тактичних прийомів, які реалізуються на наступних стадіях:
1) прийняття рішення про необхідність і доцільність перевірки показань на місці;
2) підготовки до виробництва перевірки показань на місці;
3) проведення перевірки показань на місці;
4) фіксації отриманих результатів.
Досягнення ефективних результатів можливе в тих випадках, коли слідчий враховує процесуальне становище особи, показання якого перевіряються на місці (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого), і дотримується при цьому процесуальні вимоги і тактичні рекомендації.
Під процесуальними вимогами, перш за все, мається на увазі добровільно висловлену згоду допитуваного особи на участь у цій слідчій дії. В іншому випадку перевірка показань на місці не допускається.
Необхідною умовою перевірки показань на місці є попереднє ознайомлення з місцем, де буде проводитися перевірка показань. Це дозволить надалі правильно спланувати слідча дія, в тому числі провести підбір і розстановку сил на місці під час проведення перевірки показань, а також вирішити деякі питання, пов'язані із забезпеченням ефективної фіксації ходу дії і проведених у своїй демонстраційних і пошукових дій. Крім того, знання специфіки місця перевірки показань, особливо підозрюваного або обвинуваченого, може допомогти слідчому вирішити питання про необхідність прийняття певних запобіжних заходів, на випадок можливої спроби особи, чиї показання перевіряються, зробити втечу, або спробувати встановити контакт з співучасниками, або знищити на місці перевірки показань сліди злочину, або переконатися, що ті чи інші сліди ще не виявлені слідством.
Виробництво перевірки показань на місці допускається тільки в тому випадку, якщо забезпечені заходи, що гарантують безпеку для життя і здоров'я, як учасників слідчих дій, так і інших осіб. При перевірці показань повинні відтворюватися тільки такі дії, повторення яких не спричинить суспільно небезпечних наслідків чи заподіяння матеріальної шкоди майну державних, муніципальних та приватних підприємств та установ, громадських організацій або майну громадян.
На стадії ухвалення рішення про необхідність проведення перевірки показань на місці слідчий повинен враховувати, які конкретно показання (повністю або частково) підлягають перевірці і які особливості місця (ділянка місцевості або приміщення). З метою підготовки до слідчому дії в необхідних випадках слідчий може провести додаткові допити особи, чиї свідчення будуть перевірятися, і інших осіб, які можуть дати відомості про місце перевірки і розгорнулися на ньому подій або дій.
Плануючи перевірку показань на місці, слідчий повинен:
1) визначити найбільш доцільне час її проведення з таким розрахунком, щоб забезпечити своєчасне прибуття на місце всіх учасників дій і провести його в найбільш сприятливих умовах освітлення та погоди;
2) визначити склад учасників слідчої дії. Поряд з включенням до групи оперативних працівників міліції, здатних забезпечити допомогу слідчому, останній може вдатися до допомоги фахівця-криміналіста, судового медика, кінолога зі службово-розшукової собакою та інших осіб, чиї спеціальні знання можуть знадобитися в процесі проведення перевірки показань на місці. Крім того, у проведенні цієї слідчої дії беруть участь поняті та особи, в обов'язок яких входить надання допомоги у фіксації результатів перевірки показань (кінооператор, фотограф);
3) провести інструктаж всіх учасників перевірки показань. При цьому їм пояснюються сутність і порядок проведеного дії, права та обов'язки його учасників. У ході інструктажу слідчий повинен звернути увагу учасників на дві суттєві обставини. По-перше, особа, чиї показання перевіряються, має йти попереду інших учасників і саме визначати напрямок руху і вказувати на особливості, які відрізняють дане місце від інших, показувати, де і які об'єкти знаходилися під час розвитку тих подій, про який воно давало свідчення , а в необхідних випадках з дозволу слідчого проводити і досвідчені дії. По-друге, всі виникаючі у процесі проведення перевірки показань на місці організаційні питання має право вирішувати тільки слідчий. У випадках, коли по ходу дії в його учасників виникають питання до особи, чиї показання перевіряються, задавати їх можна тільки з дозволу слідчого. Дозвіл або вказівка на проведення будь-яких досвідчених дій може дати також лише слідчий;
4) підготувати необхідні науково-технічні й допоміжні засоби, транспорт.
У ході перевірки свідчень слідчий вправі ставити уточнюючі питання, пропонувати зробити самостійно ті чи інші дії, звертаючи увагу понятих на зміст і характер проведених дослідів, і зміст пояснень. У ряді випадків місце проведення перевірки показань може бути розділене на декілька умовних секторів, в яких проводилися підготовчі дії, відбувалося злочин і ховалися знаряддя чи об'єкти злочину. При цьому по можливості перевірку показань на місці, потрібно виробляти в послідовності, найбільш наближеною до тієї, в якій розвивалося проверяемое подія. Всі дії особи, чиї показання перевіряються, і його пояснення повинні ретельно фіксуватися і заноситися в протокол.
Слідчий, що виробляє перевірку показань, не повинен допускати у своїх діях, висловлюваннях і питаннях навідних вказівок і слів. У разі порушення цієї вимоги перевірка показань втрачає свій сенс і може бути зведена до спроби слідчого зайвий раз підтвердити свою, вже "доведену" версію і отримати ще одне "закріплене" доказ її вірності.
3. Особливості фіксації перевірки показань на місці
Головним засобом фіксації перевірки показань на місці є протокол, який оформляється в рамках слідчого експерименту і складається з дотриманням вимог ст. КПК України.
Обов'язкове складання протоколу, обов'язкова участь понятих, можливість застосування вимірювальної, фото-, кіно-, фоно-та відеотехніки, складання схем і планів, обов'язкове добровільне присутність осіб, чиї показання перевіряються, гарантії проти приниження честі та гідності учасників слідчої дії та забезпечення їх безпеки є загальними процесуальними вимогами, що пред'являються до проведення і фіксації перевірки показань на місці.
Протокол цієї слідчої дії зазвичай містить такі відомості, які відрізняють його від протоколів інших слідчих дій: а) пояснення мети перевірки показань на місці; б) вказівка на добровільність участі особи, чиї показання перевіряються, в) вказівка на точку початку і закінчення руху і маршрут прямування, фіксовані точки проміжних зупинок при перевірці показань на місці; г) вказівка на послідовність і характер проміжних дій; д) вказівку на наявність, характер і результати досвідчених дій; е) вказівка на місця і характер виявлених додаткових доказів; ж) зазначення про застосовані засоби й методи криміналістичної техніки; з) дані про вилучені речові докази, і) вказівку на те, що особа, чиї свідчення перевірялися, саме визначало маршрут прямування і показувало місця розташування вилучаються слідів та інших речових доказів; к) відомості про наявність чи відсутність заяв і зауважень учасників слідчої дії.
Повнота і точність відображення результатів перевірки показань на місці підвищуються при застосуванні додаткових засобів фіксації. Найбільш ефективним є застосування відеомагнітофона або кінозйомки і магнітофона. Ці методи доцільно застосовувати для фіксації епізодів пересування учасників слідчої дії за маршрутом, процесу пошуку і виявлення слідів та інших доказів. У ряді випадків рекомендується застосовувати фотографію, а також графічні способи (плани, схеми). На планах і схемах бажано позначати маршрут прямування із зазначенням точок початку і закінчення руху, проміжні зупинки, місця проведення дослідних дій або місця виявлення речових доказів.