Сільськогосподарське машинобудування України

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Сільськогосподарське машинобудування України

План
1. Принципи розміщення підприємств сільськогосподарського машинобудування
2. Сучасний стан розвитку галузі в Україні
3. Основні проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні

Введення
Високий економічний потенціал країни забезпечується великою часткою машинобудування в структурі обробних галузей. Рівень розвитку машинобудівної галузі характеризує розвиток сфер базових соціальних виробництв і послуг Сфера соціальних виробництв споживає машини для сільськогосподарського виробництва. Виробництво машин різноманітного призначення поглиблює поділ праці, спеціалізацію підприємств на виробництві окремих комплектуючих для конкретних машин. Поділ і спеціалізація праці зумовили формування тристадійному процесу виробництва машин:
1. Створення заготовок, з яких виробляють деталі і частини машин. Одна заготівля може містити металу на 30-50% більше, ніж необхідно на одну деталь або частину.
2. Механічна обробка металевих заготовок і виготовлення деталей і частин, внаслідок якої 30-50% металу потрапляє у відходи і знову переплавляється на металургійних підприємствах.
3. Складання деталей, частин, тобто створення комплектуючих агрегатів для випуску готових машин.
Кожну стадію забезпечують спеціалізовані підприємства, які виготовляють окремі деталі, вузли, агрегати.
У машинобудуванні виділяють такі види спеціалізації:
-Предметна;
-Технологічна
-Подетальная та вузлова
Спеціалізація, тобто поділ функцій, пов'язаних виробництвом окремих деталей, зумовлює потребу в кооперації - об'єднання зусиль для виготовлення кінцевого продукту. Кооперація проявляється у формуванні внутрішньогалузевих і міжгалузевих виробничих, а також міжгалузевих, та внутрішньогалузевих економічних зв'язків. Поглиблена спеціалізація і кооперації виробництва забезпечують зниження собівартості одиниці продукції, зростання продуктивності, тобто збільшення одиниці продукції в одиницю часу.
У результаті розвалу СРСР стався розрив встановлених зв'язків, і багато підприємств позбулися своїх замовників, таким чином, виявилося, що багато комплектуючі деталі вироблялися за межами України. В даний час стоїть питання перетворення галузі таким чином, щоб усередині країни виготовлялися і машини і їх комплектуючі.
Сільськогосподарське машинобудування прив'язане до споживчого фактору розміщення. Розвинені країни, що домоглися найвищого рівня механізації сільського господарства, скорочують виробництво сільськогосподарської техніки, приділяючи увагу підвищенню її якості і технологічних можливостей, поступово поступаються своє лідерство країнам, що розвиваються за абсолютними показниками виробництва.
У результаті розвитку агропромислової інтеграції, об'єднання і злиття порівняно самостійних ланок виробництва та переробки сільськогосподарської сировини, доставки її до споживача формується агропромисловий комплекс (АПК). Він є складною виробничою системою. Структуру АПК характеризують за сферами діяльності, інтеграції спеціалізованих ланок і територіальності.
Таким чином, в сучасних умовах все більшої актуальності набуває вдосконалення розміщення виробництва сільськогосподарської техніки. У даній роботі висвітлено принципи розміщення підприємств сільськогосподарського машинобудування, сучасний стан розвитку галузі в Україні, основні проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні.

1. Принципи розміщення підприємств сільськогосподарського машинобудування
Машинобудування в Україні розміщено майже в усіх великих і середніх містах. На розвиток і розміщення машинобудівних підприємств впливають такі фактори:
· Споживчий - наявність потенційного споживача сільськогосподарських машин;
· Трудовий, - наявність кваліфікованих працівників;
· Науковий, - наявність науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, здатних сприяти розвитку наукоємного машинобудування (нових технологій).
Кожний з факторів не має абсолютного впливу на розвиток і розміщення машинобудівного підприємства. Всі вони діють сукупно. [1, с.138]
Сучасне розміщення підприємств сільськогосподарського машинобудування в Україні:
· Виробництво тракторів - Харківський тракторний завод, який працює в кооперації з підприємствами в Харкові (тракторних двигунів, тракторних самохідних шасі і т.п.);
· Тракторні деталі - м. Київ;
· Тракторні гідроагрегати - Кіровоград і Мелітополь;
· Тракторні агрегати - м. Вінниця;
· Бурякозбиральні комбайни - Дніпропетровськ і Тернопіль;
· Кукурудзозбиральні, хлебоуборочние комбайни - Херсон;
· Землеоброблювальні машини - Одеса;
· Жниварки - Бердянськ;
· Хімсельхозмашіни - Львів;
· Сівалки - Кіровоград;
· Машини та обладнання для кормовиробництва - Ніжин, Бердянськ, Біла Церква, Коломия, Умань, Ковель, Рожище (Волинська область). [2, с.140]
Машинобудівний комплекс України був у глибокій кризі внаслідок розвалу радянської політичної і економічної системи. Він був сформований не як самодостатня виробнича система, а як виробництво комплектуючих для військової продукції і базових виробництв. Розпад радянської системи ліквідував і потенційних замовників військової продукції і базових виробництв. Розпад радянської системи ліквідував і потенційних замовників військової продукції на території колишнього СРСР, а продукція базових виробництв виявилася неконкурентоспроможною на ринках інших країн. У 90-хгг.ХХ століття обсяги виробництва продукції галузей машинобудування впали в десятки разів. Практично зупинилися і виведені з виробництва 80% потужностей національного машинобудівного комплексу. Зменшення кількості зайнятих у промисловості на 3,2 млн. чол. припадає саме на галузі машинобудування. Це призводить до стагнації в інших галузях національної економіки України.
В даний час сільськогосподарське машинобудування тісно пов'язане з розвитком вітчизняного АПК (агропромислового комплексу).
Таким чином, основним принципом розміщення сільськогосподарського машинобудування є наявність споживчого попиту при тому, що цей чинник тісно пов'язаний зі ступенем розвитку і функціонування вітчизняного АПК. [2, с. 142]
2. Сучасний стан розвитку галузі в Україні
Розвиток галузі сільськогосподарського машинобудування пов'язане з руйнуванням налагоджених зв'язків. У минулому потреби в комплектуючих на 70% задовольнялися за рахунок імпорту з Росії. Лише 30% необхідних деталей вироблялося на нашій території. Через нестачу коштів у сільськогосподарських підприємств впав попит на їхню продукцію на внутрішньому ринку. Так, за часів колишнього СРСР Україна закуповувала 12-15 тис. тракторів. До розпаду СРСР виробництво тракторів в Україні становило приблизно 100 тис. шт. на рік. Зменшилися обсяги виробництва міні-тракторів через високу собівартість їх виробництва і падіння попиту на внутрішньому ринку .. У порівнянні з 1990р. обсяги виробництва в галузі зменшилися на 87% при загальному рівні його падіння в машинобудуванні на 63%. (Табл.1)
Таблиця 1
Динаміка виробництва сільськогосподарських машин в Україну, шт.
Види продукції
1990
1995
1998, тис.шт.
Трактори
106210
10386
3,2
Плуги тракторні
89158
1522
4,0
Сівалки тракторні
57066
1453 (1994р.)
0,7
Машини для внесення добрив і вапняку
13850
148
...
Культиватори тракторні
13354
1831
...
Дощувальні машини
6392
12
...
Обприскувачі тракторні
28370
1025
...
Жниварки рядкові
58830
1043
0,8
Машини для збирання кукурудзи
9860
210
...
Комбайни кукурудзозбиральні
5452
138
...
Машини бурякоуборочние
8600
362
0,1
Комбайни кормозбиральні
9563
316
...
Граблі тракторні
7361
52
...
Навантажувачі універсальні сільськогосподарського призначення
19690
477
...
До основних виробникам сільськогосподарських машин в Україні належать Кіровоградське ВАТ «Червона зірка», Одеський завод сільськогосподарських машин, ВАТ «Херсонські комбайни», ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», ВАТ «Коломіясельмаш», Бердянське ВАТ «Першотравневий завод сільськогосподарських машин», Дніпропетровський комбайновий завод , ВАТ «Новоград-Волинський завод сільськогосподарського устаткування». Вінницький завод тракторних агрегатів. [3. с.190]
У січні-березні 2007р., Підприємства сільськогосподарського машинобудування, що входять до сфери впливу Мінпромполітики України збільшили обсяги виробництва сільськогосподарської техніки (з урахуванням ремонтних робіт) на 9.8% у порівнянні з аналогічним періодом 2006р. При цьому обсяги реалізації продукції цими підприємствами зросли на 610,8 млн.грн. У порівнянні з першим кварталом 2006р. випуск тракторів збільшився на 4,7% (до1120шт.), машин для захисту рослин - на 11% (292шт.), машин для внесення добрив на 28,8% (472шт.) Станом на 1.04 аграріям було реалізовано 1977 тракторів, 1343шт .- Харківського тракторного заводу, 485шт. - ТОВ «Укравтозапчастина», 149шт. - ВО «Південмаш». [4, с.52]
В даний час потреба аграріїв у техніці оцінюється в 7-10млрд.грн. щорічно, в той час як підприємства сільськогосподарського машинобудування мають можливість випускати техніку і запчастини на 6,5-7,5 млрд.грн. Обсяги виробництва сільськогосподарської техніки перш за все визначаються платоспроможністю аграріїв, а також обсягами і видами їх держпідтримки. Згідно даних 2006р. аграрії замовили техніку на 2,58 млрд.грн., а план поточного року склав 2,63 млрд.грн .. Відповідно до держпрограмою виробництва техніки і обладнання для АПК підприємствами Госсельскхозмаша в 2007р. планується випустити продукції на 2,75 млрд.грн., що на 12% перевищує обсяги 2006 року. [5, с.57]
Підприємствами сільськогосподарського машинобудування за 8 місяців 2007р. вироблено продукції на 2,02 млрд.грн. (у порівняльних цінах), що на 15,1% перевищує показник за аналогічний період 2006р. Продукція на 600 млн. грн. експортувалася перш за все до Росії. За 8 місяців 2007р. надано ремонтних робіт і послуг на 1,95 млрд. грн., що на 14,8% більше, ніж за такий же період 2006р. [6, с.56]
Відповідно до джерела [7, с.110] індекси обсягу продукції машинобудування за видами діяльності представлені в табл. 2
Таблиця 2
У відсотках до попереднього року
року
2001
2002
2003
2004
2005
Виробництво сільськогосподарських машин
107,5
91,1
103,3
123,6
110,8
У таблиці 3 представлені дані з виробництва продукції сільськогосподарського машинобудування [7. с.122]
Таблиця 3
Продукція с / г машинобудування
За 2003р.
За 2004р.
За 2005р.
Трактори для с / г, шт
4556
5806
5543
Сівалки. тис.шт.
8,0
9,9
11,3
Косарки тис.шт.
1,5
3,1
3,8
Зернозбиральні комбайни, шт.
101
305
308
Комбайни бурякоуборочние і машини для обрізання бадилля, шт.
398
109
88
Машини для приготування кормів, тис.шт.
47,2
66,3
107
Таким чином, якщо в 90-х роках спостерігався загальний спад виробництва сільськогосподарських машин і комплектуючих, то в даний час відбувається збільшення випуску продукції сільськогосподарського машинобудування. Проте в даний час не вистачає потужностей, щоб забезпечити запити аграріїв.

3. Основні проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні
Проблеми розвитку сільськогосподарського машинобудування тісно взаємопов'язані з розвитком АПК (агропромислового комплексу).
В АПК розрізняють три сфери діяльності:
-Перша - виробництво засобів виробництва для всіх інших областей, пов'язаних з сільським господарством (тракторне машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва, легкої і харчової промисловості тощо);
-Друга - сільське господарство: рослинництво і тваринництво;
-Третя - переробка сільськогосподарської сировини (харчова, м'ясомолочна, легка промисловість та ін.)
Щоб забезпечити взаємозв'язок, наприклад, між другою і третьою сферами, тобто передачу сільськогосподарської сировини переробної промисловості, потрібно мати транспорт, систему зв'язку. Тому виділяють четверту сферу - виробничу інфраструктуру (транспорт, зв'язок). Крім того, є ще соціальна інфраструктура, яку вважають п'яте сферою.
За інтеграції спеціалізованих ланок в АПК виділяють окремі комплекси. Наприклад, у м'ясо-молочний комплекс з першої сфери входять: машинобудування для тваринництва, комбікормові заводи тощо, з другої - кормовиробництво, з третьої - м'ясомолочна промисловість.
Для надання сприяння розвитку АПК в Україні прийнятий Верховною Радою цілий пакет законодавчих документів і нормативних актів. Зокрема, це Закони «Про підприємство», «Про підприємництво», «Про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України», «Про селянське (фермерське) господарство», «Земельний кодекс України», «Про кооперацію» та ін .
Ресурсний потенціал національного агропромислового комплексу-це сукупність ресурсних потенціалів трьох його головних сфер: областей, які випускають для сільського господарства та інших галузей АПК засоби виробництва і надають агротехносервісние послуги; власне сільськогосподарського виробництва; областей, які переробляють, зберігають і транспортують сільськогосподарську продукцію і торгують продовольчими товарами. Основою ресурсного потенціалу АПК є потенціал аграрної сфери. [8, с.12]
Таким чином, сільськогосподарське машинобудування має пристосовуватися до інтересів і потреб аграріїв у повній відповідності з планами розвитку АПК.
Для цього проводиться переоснащення діючих підприємств, використання нових конструкторських розробок. Існуючі потужності діючих підприємств в Україні дають можливість відновити виробництво сільськогосподарської техніки на високому рівні в умовах значних інвестицій для переведення галузі на нові технології. Кіровоградський завод може забезпечити потреби країни в посівної техніки, тоді як він завантажений лише на 10%. На деяких підприємствах галузі вже впроваджується виробництво нових видів продукції. Так, Калинівський завод (Вінницька область) за допомогою Німеччини почав випуск нових сівалок. Потужності цього підприємства дають можливість виробляти 3 тис. сівалок на рік (100%). Собівартість виробництва однієї сівалки становить 13,5 тис. доларів (зарубіжні аналоги набагато дорожче - до 20 тис. доларів).
Брянський завод раніше спеціалізувався на виробництві запчастин для російських зернозбиральних комбайнів «Нива». Необхідну продукцію він зможе виробляти і для власних комбайнових підприємств. У 1993р. в України була прийнята національна програма зі створення власного зернозбирального комбайна. У радянські часи на полях Україні працювало близько 112-115 тис. комбайнів, тепер - близько 70 тис. Із загальної посівної площі 30 млн. га під зернові та зернобобові відведено близько 14 млн.га. Щорічно комбайновий парк поповнювався 10 тис. російських машин. За програмою виробництво комбайнів складає 5-6 тис. на рік. Для цього держава має значний потенціал, оскільки традиційно 50% комплектуючих для Росії проектувалося і виготовлялося саме в Україну. Масове виробництво нових комбайнів «Славутич» було заплановано на 1998р. За розрахунками конструкторів собівартість одного комбайна становить 100-110 тис. доларів (ціна одного комбайна «Джон Дір» - 260 тис. доларів). Перші маркетингові зразки показали, що втрати врожаю при роботі цього комбайна становлять лише 1,5%. Він може пропускати 9 кг / с хлібної маси, використовуючи таку ж кількість палива, як і відповідні західні аналоги. Крім того, за допомогою спеціальних пристосувань він міг би збирати деякі круп'яні, зернобобові культури, кукурудзу, соняшник, сорго. У Херсоні були випущені три експериментальні зернових комбайна типу «Дон» (Росія). Однак через те, що ця марка морально застаріла, було прийнято рішення про те, щоб зняти її з виробництва.
В даний час ведуться роботи з розробки нового виду комбайнів. У Рівному спільної з датською фірмою створено СП з виробництва комбайнів. Ведуться переговори з США щодо створення підприємств з виробництва зернових, кукурудзозбиральних комбайнів, машин для збирання соняшника. Розглядається пропозицію Білорусії про участь України в спільному виробництві зернових комбайнів. Розробляється спільний з Польщею проект виробництва зернозбирального комбайна «Бізон» на заводі ім. Малишева (Харків). Запасні частини частково будуть привозитись з Польщі, а частково вироблятимуться на заводах України. Можливі поставки продукції в країни СНД. Вартість комбайна може бути в 2-3 рази нижче американської. Львівський завод з виробництва машин для внесення пестицидів і рідких добрив був унікальним у колишньому Союзі. Він виробляв близько 20 видів відповідних апаратів. Його потужності розраховані на випуск 60 тис. одиниць продукції. В даний час він виробляє не більше 10 тис. шт., 1 / 3 яких залишається в Україну, а решта експортується в Росію, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Казахстан. Тут налагоджується виробництво нової техніки, перш за все жаток. [3, с.194]
У цілому виведення машинобудівного комплексу з кризи вимагає розробки національної програми розвитку сільськогосподарського машинобудування, яка передбачає виробництво технологічних комплексів машин та обладнання для сільського господарства, харчової та переробної промисловості, доведення виробництва нових видів кінцевої продукції та деталей до рівня забезпечення внутрішніх потреб у них на 70% . Для цього необхідно впровадити 1,5 тис. нових видів продукції (існуюча номенклатура - 2 тис.) Вже освоєно виробництво 350 видів. Це дасть можливість задовольнити власні потреби України у відповідній техніці на 55%. Можливість розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування може дати програма інвестування цієї галузі із залученням іноземного капіталу. У цілому ж політика розвитку сільськогосподарського машинобудування повинна бути розгорнута в напрямку найбільшої самодостатності виробництва комплектуючих на території України.
Таким чином, в даний час підприємства сільськогосподарського машинобудування орієнтуються на використання передового технічного досвіду зарубіжних країн, перепрофілюють виробництво для випуску нових моделей сільськогосподарської техніки та комплектуючих до них, а також розширюють перелік випускаються запасних частин і комплектуючих

Висновки
Незважаючи на глибоку кризу, викликаний розпадом СРСР, галузь сільськогосподарського машинобудування поступово починає виходити з періоду тривалого застою. Про це говорять факти, представлені в періодиці, відбувається зростання потреби аграріїв як у сільськогосподарській техніці і техніці для переробної промисловості, так і в послугах і ремонтах. Причому вітчизняна промисловість не в силах поки задовольнити в повному обсязі вимоги сільгоспвиробників.
Таким чином, якщо в 90-х роках спостерігався загальний спад виробництва сільськогосподарських машин і комплектуючих, то в даний час відбувається збільшення випуску продукції сільськогосподарського машинобудування.
Сільськогосподарське машинобудування має пристосовуватися до інтересів і потреб аграріїв у повній відповідності з планами розвитку АПК. У цілому виведення машинобудівного комплексу з кризи вимагає розробки національної програми розвитку сільськогосподарського машинобудування, яка передбачає виробництво технологічних комплексів машин та обладнання для сільського господарства, харчової та переробної промисловості, доведення виробництва нових видів кінцевої продукції та деталей до рівня забезпечення внутрішніх потреб у них на 70% . Можливість розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування може дати програма інвестування цієї галузі із залученням іноземного капіталу.

Тести
1. Назвати складові розміщення наукового потенціалу:
а) територіальна локалізація мережі наукових закладів;
б) нарощування сукупного потенціалу існуючих закладів науки;
в) територіальне розміщення ресурсів;
г) всі відповіді правильні
Вірним є відповідь г). До факторів, які впливають на розміщення наукових центрів, відносяться культурне середовище; інтелектуальний потенціал; освітній потенціал; інформаційна інфраструктура. Наукові заклади тяжіють до великих міст. Найбільш сприятливими є шість найбільших міст: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Донецьк, Одеса.
2. Яка кількість електроенергії необхідно для виробництва алюмінію з бокситів, які добуваються за рік, з вмістом у них алюмінію 55%, якщо для виплавки 1т. цього металу витрачають 18 тис. кВт / год електроенергії? Зробіть висновок про принципи розміщення підприємств з виробництва алюмінію.
Згідно з даними джерела [9, с.254] у світі за рік добувається 73 млн. т. бокситів. Отже з 73 млн. т. бокситів отримують 40,15 млн. т. алюмінію. Кількість електроенергії, яка необхідна для виплавки даної кількості алюмінію дізнаємося, склавши пропорцію
1т. алюмінію - 18 тис. кВт / год електроенергії
40,15 млн.т. Алюмінію - х кВт / год
х = = 722,7 млрд.квт / год електроенергії

Отже, виробництво алюмінії є дуже енергоємним і розташовувати його слід в місцях розміщення виробництва дешевої електроенергії.
2. Центрами виробництва цементу є міста:
а) Амвросіївка;
б) Харків;
в) Кам'янець-Подільський;
г) Севастополь
Вірними є відповіді а) і в).
У Харківській області цемент виробляють в Балаклеї, в Криму - в Бахчисараї.
4. Як визначається технологічна оцінка природних ресурсів?
а) якісною характеристикою;
б) у балах-категоріях;
в) правильні відповіді а) і б);
г) вартісної характеристикою
При технологічній оцінці природних ресурсів упор робиться на визначення матеріальних витрат, пов'язаних з використанням ресурсів. Для цього слід використовувати дані про ресурси (якісні характеристики і оцінка в балах-категоріях). Вірним буде відповідь г).
4. Переробна металургія вимагає наявності:
а) джерел вторинної сировини;
б) місць споживання;
в) паливно-енергетичних ресурсів;
г) зручних транспортних шляхів;
д) всі відповіді вірні
У переробній металургії використовується переважно металобрухт. Вона тяжіє до місць споживання готової продукції. Застосування новітніх технологій у металургійних цехах машинобудівних підприємств робить їх незалежними від енергетичного фактора. Орієнтується виключно на великі машинобудівні центри, які спеціалізуються на виробництві металургійної продукції. Вірними є відповіді а) і б).

Перелік посилань
1. Сазонець І.Л., Джінджоян В.В.. Чубар О.О. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил. К.: ЦНЛ, 2006. - 320с.
2. Заблоцькій Б.Ф. РПС України. Національна мікроекономіка. К.: Академвидав, 2003. - 368с.
3. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил. За ред .. Ковалевського В.В. та ін. К.: Знання, 2001. - 351с.
4. Машинобудування Україні № 10 (100) 16-31 травня 2007р.
5. Машинобудування Україні № 6 (96) 16-31.03.2007г.
6. Машинобудування Україні № 19 (109) 1-15.10.2007р.
7. Статистичний щорічнік за 2005р. Державний комітет статистики України. К.: Консультант, 2006. - 576с.
8. Шпичак О.М. Економічні проблеми АПК України в умовах формування ринкових відносин / / Вісник аграрної науки. - 1997. - № 9
9. Гірська енциклопедія. Під ред .. Козловського Є.А. т.1 в 5-ти томах М.: Радянська енциклопедія, 1984. - 560с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
75.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Машинобудування України
Машинобудування України
Сільськогосподарське страхування
Сільськогосподарське водопостачання
Сільськогосподарське страхування від надзвичайних ситуацій
Машинобудування 5
Машинобудування 2
Машинобудування світу
Машинобудування в Україні
© Усі права захищені
написати до нас