Сучасні екологічні проблеми в лісовому господарстві
Зміст
Введення
1. Історія екологічного законодавства в Росії
2. Екологічні злочини
3. Екологічний злочин очима журналістів
Висновки
Література
Введення
«Розраховуєш на рік - саджай рис. Розраховуєш на десять років - саджай дерево. Розраховуєш на сто років - просвіщай людей ». (Китайський мислитель Х III в. Гуань - цзи.).
У ХХ столітті людство повною мірою відчуло глобальна екологічна криза, яка однозначно вказує на антропогенну токсикацію біосфери, на швидке скорочення біорізноманіття, деградацію на величезних просторах природних екосистем. Ці драматичні зміни навколишнього природного середовища змогли надавати негативні впливи на економіку і здоров'я людей. Очевидно, людина в своєму розвитку перейшов допустимі межі взаємодії з природою. Саме знання природних законів і закономірностей допоможуть людству надалі подолати екологічну кризу і зберегти сприятливе навколишнє середовище в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь. Глобальні екологічні проблеми - парниковий ефект, руйнування озонового шару, кислотні дощі, потепління клімату, пожежі, рубка лісу і т.д . - У сучасному мінливому світі придбали головне значення.
Для вирішення цих проблем необхідно робити наступні заходи:
1. Екологічне виховання населення, як одна з неодмінних умов, що дозволяють реалізувати право кожної людини, на життя в комфортній навколишньому середовищу.
2. Широке залучення громадських організацій та всіх верств населення до підготовки та ухвалення рішень, постанов урядом законів Державної Думи Федеральних зборів РФ.
3. Приймати участь в проведенні масових заходів, фестивалів, присвячених Дню Землі, Всесвітнього Дня Охорони навколишнього середовища і т.д.
4. Екологічна освіта - це оволодіння мінімум екологічних знань, необхідних для формування екологічної культури громадян і всіх учнів. Для цього необхідно, починаючи з дитячого саду, знайомити дітей з природою прищеплювати любов до природи. У школах створювати шкільні лісництва. Одним із завдань шкільних лісництв є пропаганда знання законів з охорони природи і поширення інформації про порушення законодавства у цій галузі.
Дана робота спрямована на виконання саме цього завдання.
Мета: Звернути увагу на проблему в нашій країні, пов'язану з екологічними злочинами у лісовому господарстві.
Актуальність роботи: В даний час відбувається нелегальний вивіз деревної сировини за кордон без документів; ліс продається без аукціонів, за зниженими цінами, що приносить спад державі; вирубуються ліси без виписки квитків.
1. Історія екологічного законодавства в Росії
Ознайомимося з історією розвитку та організацією охорони природи та прийнятих законодавчих актів.
Відомий Указ (1563 р) Івана Грозного про заборону рубки лісу на берегах Двіни з метою захисту від повеней, а також заповідання (1571 р) засічних лісів на південному кордоні Московського князівства, причому за відвідування їх без дозволу передбачалася смертна кара. Цар Олексій Михайлович Романов (1645 - 1676 рр..) Видав 67 природоохоронних указів, в тому числі ряд указів про державні заповідних лісах, які строго охоронялися для царських полювань, а також відомий указ про створення заповідника на Мурманськом узбережжі «Семіостровье», для збереження місць гніздів'я кречетів.
Особливо слід відзначити природоохоронну діяльність Петра I (1672-1725 рр..), При якому були видані численні природоохоронні укази. При цьому велика увага приділялася збереженню лісів, грунту, чистої води. Це був новий, більш високий рівень охорони природи. Особливо відомі укази про заборонних і водоохоронних лісах, чистоті водойм, про збереження грунтового покриву при рубці лісів, про охорону лісів від пожеж. Петром I була обмежена рубка лісів в околицях міст, по берегах багатьох річок, створена Вальдмейстерская канцелярія з управління використання лісу. Однак після смерті Петра багато його укази були скасовані.
До середини XIX століття в природоохоронній справі Росії було певне затишшя, якщо не рахувати декількох природоохоронних актів Катерини II, Павла I та інших імператорів. Втім, рівень цих актів не перевищував рівень актів петровських часів. Це закон про полювання (1763 р), указ про охорону нерестовищ (1835 р), деякі акти про регламентування лісокористування, про створення ботанічних садів та окремих заказників.
Істотні зрушення у справі охорони природи почалися при імператорі Олександрі III після скасування кріпосного права і початку індустріалізації Росії. У суспільстві виявляється розуміння необхідності громадянської ініціативи у природоохоронній діяльності. У 1865 р. було створено Російське товариство заступництва тварин, трохи пізніше в різних губерніях - товариства природознавців і любителів природи. У 1873р. Уральське товариство любителів природознавства початок роботи зі збереження унікального природного об'єкту біля м. Єкатеринбурга - гранітних скель «Шарташська кам'яні намети». Нині це пам'ятка природи. У 1882 р. з ініціативи Б.І. Дибовського в районі Кроноцкого вулкана на Камчатці був створений перший в Росії громадський заказник для розмноження та охорони соболя. У зв'язку з промисловим розвитком Росії почалася інтенсивна вирубка лісів. Тому в 1888 році імператор Олександр Ш «височайше затвердити зволив і повелів виконати» Положення про заощадження лісів, його простіше називали лесоохранітельним законом. Цим положенням було введено поняття про захисні лісах із суворим режимом користування. Це водоохоронні, берегозахисні і грунтозахисні гірські ліси як особливо - охоронювані території. У них заборонялися суцільні рубки лісу і пасіння худоби. За порушення стягувалися серйозні штрафи: за кожні сто квадратних сажнів вирубаної площі - 5 рублів, крім таксової вартості зрубаної деревини. За виконанням положення стежили губернські Лесоохранітельние комітети.
В кінці XIX ст. було створено кілька приватних заповідників: Асканія - Нова, ліс на Ворксле, реліктові гаї Піцунди та ін В.В. Докучаєв (1892 р.) сформував кілька принципів, покладених в основу становлення заповідної справи та охоронного родючості землі.
Природоохоронні заходи, укази, постанови застосовувалися і впроваджувалися в життя держави з 1917 р. і всі вони були спрямовані на збереження, примноження, охорону багатств Росії.
Найбільші зрушення у природоохоронній справі відбулися після створення у 1988 році Міністерства з охорони навколишнього середовища та мережі його комітетів у всіх суб'єктах Російської Федерації (пізніше і до 2000 р. Державний комітет РФ по охороні навколишнього середовища). З другої половини 2000 р. цей комітет перетворено в Державну службу охорони природи в складі Міністерства природних ресурсів Російської Федерації. Лісників скоротили або перевели на інші роботи з окладом не більше 1000 рублів. Багато заказники, заповідники, особливо охоронювані території теж пущені під сокиру реорганізації.
Це помилкові стратегічні рішення, втрати будуть величезні!
Дехто в уряді на російські лісу дивиться, як на дійну корову, яку можна нескінченно доїти. Наш ліс - це не тільки економічний, але і найважливіший для країни глобальний еколого-політичний ресурс.
2. Екологічні злочини
У Ф. З. п. 7 - Ф. З. від 10. 01. 2002 рік «Про охорону навколишнього середовища» говориться про «шкоду навколишньому середовищу», під ним розуміється негативна зміна навколишнього середовища в результаті її забруднення, що спричинило за собою деградацію природних екологічних систем і виснаження природних ресурсів. А також говоритися про екологічну безпеку, стан захищеності природного середовища і життєво важливих інтересів людини, від негативного впливу господарської та іншої діяльності, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, їх наслідків (ст. 1 Ф. З.). Відповідно до п. 1 ст. 14 КК РФ злочином визнається винне - досконале суспільно - небезпечне діяння, заборонене КК РФ під загрозою покарання.
Виходячи з цього, поняття екологічні злочини можна розкрити, як «суспільно-небезпечні діяння, що посягають на встановлений в Російській Федерації екологічний правопорядок, екологічну безпеку суспільства, які заподіюють шкоду навколишньому природному середовищу і здоров'ю людини» (Ст. 7 ФЗ ВІД 10. 01. 2002 року «Про охорону навколишнього природного середовища»). На відміну від предмета екологічного злочину - екологічного правопорядку і безпеки суспільства - об'єктом служать матеріальні блага природи (надра, земля, вода, атмосферне повітря, ліси, генофонд тощо)
КК РФ передбачає відповідальність за лісові правопорушення:
Стаття 260 «Незаконна порубка дерев і чагарників».
Стаття 261 «Знищення або пошкодження лісів».
Стаття 262 «Порушення режиму особливо охоронюваних природних територій та природних об'єктів».
Зупинимося для наочності на статті 260 «Незаконна порубка лісу».
Такі от справи до статті 260 в Манський лісгоспі Унгутского лісництва.
Протоколи за незаконну порубку лісу в Манський лісгоспі Унгутского лісництва.
Слід мати на увазі, що злочини у сфері лісових відносин за фактичним складом схожі з адміністративними правопорушеннями, однак являють більш підвищену небезпеку в силу значущості збитку, або посягання, на особливо лісові режимні об'єкти (ліси першої групи захищеності, заповідники, національні парки і т. п.). Наприклад, по об'єктивної боці ст. 260 КК РФ і ст. 8.28. КоАП РФ передбачають відповідальність за схоже правопорушення - незаконну порубку дерев і чагарників. Якщо внаслідок цих дій було завдано шкоди в значному розмірі, то настає кримінальна, а не адміністративна відповідальність.
Наприклад.
Так, 20.06.2003 року прокурорам Манського району було порушено адміністративне провадження за ст. 8.28 КоАП РФ. Згідно постанови, про порушення провадження про адміністративне правопорушення, 19.12.2002 року в кварталі № 74 Баджейского лісництва в лісах першої групи було скоєно лісопорушення - незаконна порубка дерев в обсязі 5,9 м 3. Збиток, нанесений лісовому фонду, склав 216 рублів 53 копійки. Проведеною перевіркою встановлено, що гр. До спільно з гр. Г. виробили незаконну вирубку зазначеного лісу, за попередньою змовою. Таким чином, в діях К. вбачається склад злочину, передбаченого частиною 2 ст. 260 КК РФ. Однак, враховуючи те, що заподіяний лісовому господарству шкоди, є незначним у діях К., відсутній склад зазначеного злочину.
Таким чином, К. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 8.28 КоАП РФ.
У принципі всі екологічні правопорушення прямо або побічно несуть загрозу екологічної шкоди і тільки законодавство відносить ті чи інші з них до екологічних злочинів (суспільно-небезпечне), або до екологічних проступкам (громадська шкідливість).
Розмежування складів злочину та екологічного проступку зазвичай наводяться не тільки за принципом повторності, тобто застосування умовного адміністративного покарання тільки після застосування заходів адміністративної відповідальності (адміністративна преюрідіція - ст. 4.3 п.2 КпАП), але і за наявністю реального екологічної шкоди. Значення цього обумовлено тим, що «... по багатьох, якщо не по більшості складів злочинів у сфері охорони навколишнього середовища ... правоприменитель змушений ставити і вирішувати питання про їх розмежування з адміністративними правопорушеннями». Як правило, екологічні злочини належать до матеріальних складів, необхідним елементом яких є наявність шкоди. Для більшості екологічних проступків необов'язкова наявність екологічної шкоди (ідеальний склад). Проте у ряді статей КпАП прямо передбачена адміністративна відповідальність за реальну загрозу заподіяння екологічної шкоди (ст. 8.3; 8.10 п.2; 8.38 та ін.)
Незважаючи на те, що в останні час гостро стоїть питання заготівлі та вивезення (експорту) ліси, практика ведення правоохоронними органами та розгляду суддями справ даної категорії мізерно.
У 2002 - 2003 році в Манський РВВС надійшло 18 заяв за фактами незаконних порубок. По 8 заяв прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. У 2004 році одна справа направлена до суду.
«У 2002 році інспекторами ГУ« Сільський лісгосп Манський »проведено 27 перевірок дотримання правил лісокористування та лісового законодавства. За результатами перевірок нараховано неустойки 10 тис. рублів. Реально стягнуто всі. У 2003 році складено 51 акт огляду, нараховано неустойки - 12,2 тис. рублів. Реально стягнуто - 5,1 тис. рублів.
З липня по листопад 2003 року виявлено 8 фактів незаконної порубки лісу, три фізичними особами, 5 - юридичними особами. Загальний збиток склав 12 тис. рублів, реально стягнуто 2,5 тис. рублів.
3. Екологічні злочини очима журналістів
Приступаючи до розгляду екологічних злочинів та прийнятих постанов, законів в останні роки, російські журналісти з'ясували, що наш уряд далеко від проблем збереження російських лісів, надр і т.д.
Журналіст Степан Дєньгін опублікував свою статтю «Стовпи під дачі?». У ній йдеться про улюбленому місці відпочинку красноярців - заповіднику «Стовпи», а також про понад 100 заповідниках і 35 національних парках нашої країни. Міністерство природних ресурсів Росії розіслало телеграми з висновками про недоцільність їх існування. Директор заповідника «Стовпи» у своєму коментарі підтвердив існування такої телеграми, але трохи пізніше прийшло спростування, а їм повідомили, що відправники даної телеграми покарані.
Все б нічого. Здавалося, тема вичерпана. Але є в цій справі одна цікава деталь. Три роки тому заповідники і національні парки, тобто охоронювані зони з лісами, корисними копалинами, великими привабливими площами перейшли в розпорядження Міністерства природних ресурсів, яке, крім всього іншого, займається видобутком тих самих корисних копалин, вирубкою лісів і т.д. Висновок напрошується сам собою ...
Є над чим замислитися. Нещодавно Державна дума з ініціативи уряду прийняла поправки до Лісового кодексу, що легалізували котеджну забудову особливо цінних лісів, так званих лісів першої групи. Рада Федерації поправки вже схвалив.
Стаття Олександра Острови «Не рубайте, мужики!» Продовжує цю тему. Пояснюю: ліси першої групи - це ліси особливо охоронюваних природних територій - береги річок, озер, водосховищ, заповідників, курортних і паркових зон. У зв'язку з такою поправкою можна буде здавати лісу в оренду хоч на 49 років, але не всім і не завжди.
Новий текст кодексу говорить: «Переклад лісових земель в нелісові землі здійснюється в лісах першої групи - Урядом РФ за поданням органів ... погодженим з органом ... у випадках неможливості їх подальшого використання за цільовим призначенням з втрати лісами їх корисних природних властивостей ... і розміщення об'єктів культурної , житлово-комунального, соціально-побутового призначення та в інших випадках ».
Так от, відповідно до такого трактування питання, хто буде визначати цю корисність? Хто буде вирішувати, що корисність втрачена?
У Підмосков'ї тисячі гектарів особливо охоронюваних лісів, де раніше бродили грибники й туристи, вже обгороджені колючим дротом. Мабуть, втратили корисні властивості. Тепер нова редакція лісового кодексу все узаконить. А таке економічний злочин, як незаконна порубка лісу, відображено в статті Юрія Звягіна в «Російській газеті» від 4 серпня 2003 року «Чорні лісоруби».
«Чорні лісоруби» в останні роки стали справжнім бичем віддалених районів Ленінградської області. Особливо тяжке становище склалося в Бокситогорську районі, 88% якого покрито лісом. «Чорні лісоруби» тут вже почали валити дерева посередь білого дня, машини вантажилися прямо на трасі, на Вологодському шосе. За оцінками місцевих лісопромисловців, обсяги незаконних рубок зрівнялися з обсягами законних. При цьому навколо лісу йшла справжня війна. Два роки тому в «розборках» кримінальних структур, які контролювали незаконні лісозаготівлі, тільки за рік загинули два десятки людей. Стріляли прямо на вулицях райцентру. Заготівельники - орендарі почали об'єднуватися для захисту своїх лісів і вимагати допомоги у держави. У серпні 2003 року Бокситогорськ районна адміністрація, Союз лісопромисловців і комітет природних ресурсів і охорони навколишнього середовища ініціювали прийняття урядом області постанову про введення в Бокситогорськ районі особливого режиму лісокористування. По ньому в ліс не можна було в'їжджати на тракторах і лісовозах, а також заходити з бензопилами, не маючи на це спеціального дозволу від лісгоспів. У районі був створений штаб по введенню особливого режиму, який почав організовувати патрулювання лісів та перевірки лісопилок. Були замінені директора лісгоспів, щодо яких стало відомо, що вони поступалися вимогам «чорних лісорубів». На їх місце поставили більш рішучих людей.
Ось тут-то все і почалося. Не буду вдаватися в подробиці, а скажу, що на директорів лісгоспів, а також лісників почалися замаху, їх били, вбивали, спалювали їх будинку.
Куди ж, вибачте, міліція дивиться? У ліс, звичайно, скільки вовка не годуй, йому ще хочеться. Коли почалася боротьба з незаконною вирубкою, штаб зіткнувся з тим, що всі їхні спроби добитися покарання для «чорних лісорубів» натикаються на незрозумілу пасивність органів внутрішніх справ і прокуратури. Близько 300 справ за фактами лісопорушень були передані в правоохоронні органи в 2002 році, близько 500 за останні півроку, і що? До суду дійшло близько 25 справ, а до засудження - жодного.
У статті йдеться про те, що міліція і прокуратура не робила нічого з приводу побиття і підпалів. А також по-своєму трактувала злочину з лісом. На їхню думку, поки дерево стоїть, воно - державна власність, а як тільки пила його від пня здійме, воно стає нічиїм, поки його не затаврує лісник. Виходить, що валяється на землі дерево можна брати будь-якому? Ну, спіймані з лісом «чорні лісоруби» так і кажуть: «я знайшов ці стовбури валяються в лісі і просто їх підібрав».
А органи дізнання заявляють лісникам: «Ви ж його не зловили в той момент, коли він пиляв? Значить, провини на ньому немає »і відмовляються заводити справу.
- Найцікавіше, потрібно щось для виправлення ситуації не так вже й багато, - вважає директор Бокситогорськ лісгоспу Микола Кондратенко. - Просто треба привести в норму статтю 260 Кримінального кодексу. Чомусь рибінспектор затримує браконьєра, він може відібрати човен, а охотінспектор - рушниця, а лісова охорона конфіскувати лісовоз та бензопилу не може. Не передбачено статтею.
І на закінчення своєї статті Юрій Звягін робить гарний висновок, і я з ним згодна, що потрібно розглядати незаконну вирубку лісу, як розкрадання державної власності. І відповідно карати.
Що говорити про Ленінградську область, коли у нас в Красноярському краї не менш трагічна обстановка з незаконним вивезенням деревини. Досить грати в боротьбу з лісопорушеннями і незаконним вивозом деревини з краю!
Такими словами можна охарактеризувати загальний настрій учасників координаційної наради правоохоронних органів краю, яке відбулося в 2003 р. Керівники прокуратури, міліції, ФСБ, податківці і судові пристави вели мову про виконання законодавства, що регламентує заготівлю і експорт лісу. Не секрет, що проблема нелегального вивезення деревини з краю останнім часом набула особливої гостроти. За півтора року державна лісова служба головного управління природних ресурсів та охорони навколишнього середовища по краю виявила 559 випадків незаконної рубки лісу, загальний збиток оцінений у 134 мільйони рублів. А скільки порушень не виявлено!
Прокурор краю В. Я. Гринь звернув увагу на відсутність належного контролю з боку служб лісового господарства і компетентних органів за відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рубками лісу. Діяльність Красноярської митниці визнана малоефективною - іноземці вивозять за кордон наш ліс у великих обсягах і без повернення його вартості. Створюються фіктивні фірми, які використовують заздалегідь продумані схеми ухилення від сплати податків при заготівлі та експорті лісу, намагаються незаконно відшкодувати з бюджету ПДВ по продукції, легальність придбання якої або не підтверджена, або «підтверджено» фальсифікованими документами.
Координаційна рада відзначила, що контрольні заходи в цій сфері наводяться епізодично і не носять системного характеру. Обнадіює, що з ініціативи крайової прокуратури Ген прокуратурою та Верховним судом визначена єдина судова практика у кримінальних справах даної категорії. На нараді прийнято рішення про створення відомчої робочої групи під керівництвом заступника прокурора краю, про формування єдиної інформаційної бази даних з вирубки та відпуску деревини. Для крайової адміністрації підготовлені конкретні пропозиції щодо попередження порушень законодавства у лісовій галузі та підвищенню ефективності спільних дій контролюючих та правоохоронних органів.
Висновки
У своїй роботі я торкнулася тільки малої частини екологічних злочинів у лісовому господарстві, а саме незаконної порубки лісу. Коли ми заводимо розмову про долю російського лісу, то чомусь вкрай рідко згадуємо про роль звичайних, незв'язаних професійно з лісом громадян. Напевно, тому, що роль ця, на жаль, в більшості своїй споживча.
Чому наш ліс крадуть? Які причини цього неподобства? Їх багато. Ну, наприклад: злидні населення, безробіття, відібране у лісової охорони право на реальне використання вогнепальної зброї, високий рівень корумпованості працівників державних структур, що має місце вилучення державою у лісгоспів 100% виручки від аукціонних продажів лісу на корені. А також негативне ставлення багатьох органів влади на місцях до лісових аукціонів, очевидна зацікавленість своїх та іноземних фірм в придбанні дешевшою, вкраденої у держави деревини, наявність у злодіїв високопродуктивних лісосічних машин. І так далі. І таке інше.
Названі причини крадіжок лісу реальні. У своїй сукупності, вони являють собою складний конгломерат причинно-наслідкових зв'язків. На мою думку, щоб розплутати цей клубок, необхідно знайти головну причину і вже потім братися за інші. Отже. На закінчення доводиться з прикрістю констатувати, що коріння масового злодійства ліси потрібно шукати в низькій якості законів, прийнятих Державною Думою. Недосконалість мають відношення до лісу законів таїть в собі небезпеку не тільки для лісового сектора економіки, а й для країни в цілому.
У зв'язку з вищезгаданими проблемами, в даний момент повинні бути прийняті найрадикальніші заходи щодо збереження лісів. І ці проблеми повинні вирішуватися як на державному рівні, так і кожним рядовим людиною, яка повинна виробити своє ставлення до лісу, до його збереження.
· В першу чергу необхідно перетин незаконної порубки лісу, притягнення порушників до кримінальної відповідальності.
· По-друге, раціональний розподіл квот на вирубку лісів у залежності від їх обсягів на територіях і цінності порід.
· По-третє, розробки і прийняття зведень законів щодо збереження лісів.
Тільки при комплексному підході до проблем по догляду, збереження, лісорозробках за лісовими масивами всіх лісових відомств, відповідальних працівників на місцях, а також виховання у підростаючого покоління дбайливого ставлення до лісу, можна домогтися збереження головного багатства нашої Росії - лісів.
БЕРЕЖІТЬ ЗЕМЛЮ
Бережіть Землю. Бережіть
Жайворонка в блакитному зеніті,
Метелика на листках березки,
На стежці сонячні відблиски ...
Яструба, що парить над полем,
Ясний місяць над річковим спокоєм,
Ластівку, що мелькає в житі.
Бережіть Землю. Бережіть,
Чудо пісень міст і сіл,
Морок глибин і волю піднебесся ...
Ніжності безпорадне спів
І любові залізне терпіння.
Бережіть молоді сходи
На зеленому святі Природи.
Небо в зірках, Океан і Сушу
Але в безсмертя вірять душу,
Всіх доль сполучні нитки.
Бережіть Землю. Бережіть
Часу круті повороти,
Радість натхнення і Роботи,
Стародавнього спорідненості живі властивості.
Одкровення Землі і Неба,
Солодкість Життя, Молока та Хліба,
Бережіть Доброту і Жалість,
Щоб вона за слабкого боролася,
Бережіть майбутнього заради
Це слово з мого зошита.
Всі дарую! Все добре сприймаю,
Тільки бережіть Землю!
Михайло Дудін
Використана література
1. В.А. Вронський. Екологія. Словник - довідник. Ростов-на - Дону, 2002р. 572 стор
2. Екологічне законодавство. М., 1998 р. 253 стор
3. Статті з періодичної преси.
Зміст
Введення
1. Історія екологічного законодавства в Росії
2. Екологічні злочини
3. Екологічний злочин очима журналістів
Висновки
Література
Введення
«Розраховуєш на рік - саджай рис. Розраховуєш на десять років - саджай дерево. Розраховуєш на сто років - просвіщай людей ». (Китайський мислитель Х III в. Гуань - цзи.).
У ХХ столітті людство повною мірою відчуло глобальна екологічна криза, яка однозначно вказує на антропогенну токсикацію біосфери, на швидке скорочення біорізноманіття, деградацію на величезних просторах природних екосистем. Ці драматичні зміни навколишнього природного середовища змогли надавати негативні впливи на економіку і здоров'я людей. Очевидно, людина в своєму розвитку перейшов допустимі межі взаємодії з природою. Саме знання природних законів і закономірностей допоможуть людству надалі подолати екологічну кризу і зберегти сприятливе навколишнє середовище в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь. Глобальні екологічні проблеми - парниковий ефект, руйнування озонового шару, кислотні дощі, потепління клімату, пожежі, рубка лісу і т.д . - У сучасному мінливому світі придбали головне значення.
Для вирішення цих проблем необхідно робити наступні заходи:
1. Екологічне виховання населення, як одна з неодмінних умов, що дозволяють реалізувати право кожної людини, на життя в комфортній навколишньому середовищу.
2. Широке залучення громадських організацій та всіх верств населення до підготовки та ухвалення рішень, постанов урядом законів Державної Думи Федеральних зборів РФ.
3. Приймати участь в проведенні масових заходів, фестивалів, присвячених Дню Землі, Всесвітнього Дня Охорони навколишнього середовища і т.д.
4. Екологічна освіта - це оволодіння мінімум екологічних знань, необхідних для формування екологічної культури громадян і всіх учнів. Для цього необхідно, починаючи з дитячого саду, знайомити дітей з природою прищеплювати любов до природи. У школах створювати шкільні лісництва. Одним із завдань шкільних лісництв є пропаганда знання законів з охорони природи і поширення інформації про порушення законодавства у цій галузі.
Дана робота спрямована на виконання саме цього завдання.
Мета: Звернути увагу на проблему в нашій країні, пов'язану з екологічними злочинами у лісовому господарстві.
Актуальність роботи: В даний час відбувається нелегальний вивіз деревної сировини за кордон без документів; ліс продається без аукціонів, за зниженими цінами, що приносить спад державі; вирубуються ліси без виписки квитків.
1. Історія екологічного законодавства в Росії
Ознайомимося з історією розвитку та організацією охорони природи та прийнятих законодавчих актів.
Відомий Указ (1563 р) Івана Грозного про заборону рубки лісу на берегах Двіни з метою захисту від повеней, а також заповідання (1571 р) засічних лісів на південному кордоні Московського князівства, причому за відвідування їх без дозволу передбачалася смертна кара. Цар Олексій Михайлович Романов (1645 - 1676 рр..) Видав 67 природоохоронних указів, в тому числі ряд указів про державні заповідних лісах, які строго охоронялися для царських полювань, а також відомий указ про створення заповідника на Мурманськом узбережжі «Семіостровье», для збереження місць гніздів'я кречетів.
Особливо слід відзначити природоохоронну діяльність Петра I (1672-1725 рр..), При якому були видані численні природоохоронні укази. При цьому велика увага приділялася збереженню лісів, грунту, чистої води. Це був новий, більш високий рівень охорони природи. Особливо відомі укази про заборонних і водоохоронних лісах, чистоті водойм, про збереження грунтового покриву при рубці лісів, про охорону лісів від пожеж. Петром I була обмежена рубка лісів в околицях міст, по берегах багатьох річок, створена Вальдмейстерская канцелярія з управління використання лісу. Однак після смерті Петра багато його укази були скасовані.
До середини XIX століття в природоохоронній справі Росії було певне затишшя, якщо не рахувати декількох природоохоронних актів Катерини II, Павла I та інших імператорів. Втім, рівень цих актів не перевищував рівень актів петровських часів. Це закон про полювання (1763 р), указ про охорону нерестовищ (1835 р), деякі акти про регламентування лісокористування, про створення ботанічних садів та окремих заказників.
Істотні зрушення у справі охорони природи почалися при імператорі Олександрі III після скасування кріпосного права і початку індустріалізації Росії. У суспільстві виявляється розуміння необхідності громадянської ініціативи у природоохоронній діяльності. У 1865 р. було створено Російське товариство заступництва тварин, трохи пізніше в різних губерніях - товариства природознавців і любителів природи. У 1873р. Уральське товариство любителів природознавства початок роботи зі збереження унікального природного об'єкту біля м. Єкатеринбурга - гранітних скель «Шарташська кам'яні намети». Нині це пам'ятка природи. У 1882 р. з ініціативи Б.І. Дибовського в районі Кроноцкого вулкана на Камчатці був створений перший в Росії громадський заказник для розмноження та охорони соболя. У зв'язку з промисловим розвитком Росії почалася інтенсивна вирубка лісів. Тому в 1888 році імператор Олександр Ш «височайше затвердити зволив і повелів виконати» Положення про заощадження лісів, його простіше називали лесоохранітельним законом. Цим положенням було введено поняття про захисні лісах із суворим режимом користування. Це водоохоронні, берегозахисні і грунтозахисні гірські ліси як особливо - охоронювані території. У них заборонялися суцільні рубки лісу і пасіння худоби. За порушення стягувалися серйозні штрафи: за кожні сто квадратних сажнів вирубаної площі - 5 рублів, крім таксової вартості зрубаної деревини. За виконанням положення стежили губернські Лесоохранітельние комітети.
В кінці XIX ст. було створено кілька приватних заповідників: Асканія - Нова, ліс на Ворксле, реліктові гаї Піцунди та ін В.В. Докучаєв (1892 р.) сформував кілька принципів, покладених в основу становлення заповідної справи та охоронного родючості землі.
Природоохоронні заходи, укази, постанови застосовувалися і впроваджувалися в життя держави з 1917 р. і всі вони були спрямовані на збереження, примноження, охорону багатств Росії.
Найбільші зрушення у природоохоронній справі відбулися після створення у 1988 році Міністерства з охорони навколишнього середовища та мережі його комітетів у всіх суб'єктах Російської Федерації (пізніше і до 2000 р. Державний комітет РФ по охороні навколишнього середовища). З другої половини 2000 р. цей комітет перетворено в Державну службу охорони природи в складі Міністерства природних ресурсів Російської Федерації. Лісників скоротили або перевели на інші роботи з окладом не більше 1000 рублів. Багато заказники, заповідники, особливо охоронювані території теж пущені під сокиру реорганізації.
Це помилкові стратегічні рішення, втрати будуть величезні!
Дехто в уряді на російські лісу дивиться, як на дійну корову, яку можна нескінченно доїти. Наш ліс - це не тільки економічний, але і найважливіший для країни глобальний еколого-політичний ресурс.
2. Екологічні злочини
У Ф. З. п. 7 - Ф. З. від 10. 01. 2002 рік «Про охорону навколишнього середовища» говориться про «шкоду навколишньому середовищу», під ним розуміється негативна зміна навколишнього середовища в результаті її забруднення, що спричинило за собою деградацію природних екологічних систем і виснаження природних ресурсів. А також говоритися про екологічну безпеку, стан захищеності природного середовища і життєво важливих інтересів людини, від негативного впливу господарської та іншої діяльності, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, їх наслідків (ст. 1 Ф. З.). Відповідно до п. 1 ст. 14 КК РФ злочином визнається винне - досконале суспільно - небезпечне діяння, заборонене КК РФ під загрозою покарання.
Виходячи з цього, поняття екологічні злочини можна розкрити, як «суспільно-небезпечні діяння, що посягають на встановлений в Російській Федерації екологічний правопорядок, екологічну безпеку суспільства, які заподіюють шкоду навколишньому природному середовищу і здоров'ю людини» (Ст. 7 ФЗ ВІД 10. 01. 2002 року «Про охорону навколишнього природного середовища»). На відміну від предмета екологічного злочину - екологічного правопорядку і безпеки суспільства - об'єктом служать матеріальні блага природи (надра, земля, вода, атмосферне повітря, ліси, генофонд тощо)
КК РФ передбачає відповідальність за лісові правопорушення:
Стаття 260 «Незаконна порубка дерев і чагарників».
Стаття 261 «Знищення або пошкодження лісів».
Стаття 262 «Порушення режиму особливо охоронюваних природних територій та природних об'єктів».
Зупинимося для наочності на статті 260 «Незаконна порубка лісу».
Такі от справи до статті 260 в Манський лісгоспі Унгутского лісництва.
Протоколи за незаконну порубку лісу в Манський лісгоспі Унгутского лісництва.
| Роки лісопорушень | Кількість лісопорушень | Виявлено лісопорушників | Знаходиться на розгляді |
| 1993 | 3 | 3 | 0 |
| 1994 | - | - | - |
| 1995 | 1 | 1 | 0 |
| 1996 | - | - | - |
| 1997 | 1 | 0 | 0 |
| 1998 | 4 | 2 | 0 |
| 1999 | 1 | 0 | 0 |
| 2000 | 4 | 4 | 4 |
| 2001 | 10 | 1 | 1 |
| 2002 | 5 | 0 | 0 |
| 2003 | 4 | 1 | 1 |
Слід мати на увазі, що злочини у сфері лісових відносин за фактичним складом схожі з адміністративними правопорушеннями, однак являють більш підвищену небезпеку в силу значущості збитку, або посягання, на особливо лісові режимні об'єкти (ліси першої групи захищеності, заповідники, національні парки і т. п.). Наприклад, по об'єктивної боці ст. 260 КК РФ і ст. 8.28. КоАП РФ передбачають відповідальність за схоже правопорушення - незаконну порубку дерев і чагарників. Якщо внаслідок цих дій було завдано шкоди в значному розмірі, то настає кримінальна, а не адміністративна відповідальність.
Наприклад.
Так, 20.06.2003 року прокурорам Манського району було порушено адміністративне провадження за ст. 8.28 КоАП РФ. Згідно постанови, про порушення провадження про адміністративне правопорушення, 19.12.2002 року в кварталі № 74 Баджейского лісництва в лісах першої групи було скоєно лісопорушення - незаконна порубка дерев в обсязі 5,9 м 3. Збиток, нанесений лісовому фонду, склав 216 рублів 53 копійки. Проведеною перевіркою встановлено, що гр. До спільно з гр. Г. виробили незаконну вирубку зазначеного лісу, за попередньою змовою. Таким чином, в діях К. вбачається склад злочину, передбаченого частиною 2 ст. 260 КК РФ. Однак, враховуючи те, що заподіяний лісовому господарству шкоди, є незначним у діях К., відсутній склад зазначеного злочину.
Таким чином, К. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 8.28 КоАП РФ.
У принципі всі екологічні правопорушення прямо або побічно несуть загрозу екологічної шкоди і тільки законодавство відносить ті чи інші з них до екологічних злочинів (суспільно-небезпечне), або до екологічних проступкам (громадська шкідливість).
Розмежування складів злочину та екологічного проступку зазвичай наводяться не тільки за принципом повторності, тобто застосування умовного адміністративного покарання тільки після застосування заходів адміністративної відповідальності (адміністративна преюрідіція - ст. 4.3 п.2 КпАП), але і за наявністю реального екологічної шкоди. Значення цього обумовлено тим, що «... по багатьох, якщо не по більшості складів злочинів у сфері охорони навколишнього середовища ... правоприменитель змушений ставити і вирішувати питання про їх розмежування з адміністративними правопорушеннями». Як правило, екологічні злочини належать до матеріальних складів, необхідним елементом яких є наявність шкоди. Для більшості екологічних проступків необов'язкова наявність екологічної шкоди (ідеальний склад). Проте у ряді статей КпАП прямо передбачена адміністративна відповідальність за реальну загрозу заподіяння екологічної шкоди (ст. 8.3; 8.10 п.2; 8.38 та ін.)
Незважаючи на те, що в останні час гостро стоїть питання заготівлі та вивезення (експорту) ліси, практика ведення правоохоронними органами та розгляду суддями справ даної категорії мізерно.
У 2002 - 2003 році в Манський РВВС надійшло 18 заяв за фактами незаконних порубок. По 8 заяв прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. У 2004 році одна справа направлена до суду.
«У 2002 році інспекторами ГУ« Сільський лісгосп Манський »проведено 27 перевірок дотримання правил лісокористування та лісового законодавства. За результатами перевірок нараховано неустойки 10 тис. рублів. Реально стягнуто всі. У 2003 році складено 51 акт огляду, нараховано неустойки - 12,2 тис. рублів. Реально стягнуто - 5,1 тис. рублів.
З липня по листопад 2003 року виявлено 8 фактів незаконної порубки лісу, три фізичними особами, 5 - юридичними особами. Загальний збиток склав 12 тис. рублів, реально стягнуто 2,5 тис. рублів.
Роки лісопорушень | Збиток від лісопорушень (тис. рублів) | |
| ФДМ Сільський лісгосп Манського району | Манський лісгосп | |
| 2002 | 114,859 | Немає даних |
| 2003 | 46,428 | 72 |
| 2004 | 46,428 | 107 |
Приступаючи до розгляду екологічних злочинів та прийнятих постанов, законів в останні роки, російські журналісти з'ясували, що наш уряд далеко від проблем збереження російських лісів, надр і т.д.
Журналіст Степан Дєньгін опублікував свою статтю «Стовпи під дачі?». У ній йдеться про улюбленому місці відпочинку красноярців - заповіднику «Стовпи», а також про понад 100 заповідниках і 35 національних парках нашої країни. Міністерство природних ресурсів Росії розіслало телеграми з висновками про недоцільність їх існування. Директор заповідника «Стовпи» у своєму коментарі підтвердив існування такої телеграми, але трохи пізніше прийшло спростування, а їм повідомили, що відправники даної телеграми покарані.
Все б нічого. Здавалося, тема вичерпана. Але є в цій справі одна цікава деталь. Три роки тому заповідники і національні парки, тобто охоронювані зони з лісами, корисними копалинами, великими привабливими площами перейшли в розпорядження Міністерства природних ресурсів, яке, крім всього іншого, займається видобутком тих самих корисних копалин, вирубкою лісів і т.д. Висновок напрошується сам собою ...
Є над чим замислитися. Нещодавно Державна дума з ініціативи уряду прийняла поправки до Лісового кодексу, що легалізували котеджну забудову особливо цінних лісів, так званих лісів першої групи. Рада Федерації поправки вже схвалив.
Стаття Олександра Острови «Не рубайте, мужики!» Продовжує цю тему. Пояснюю: ліси першої групи - це ліси особливо охоронюваних природних територій - береги річок, озер, водосховищ, заповідників, курортних і паркових зон. У зв'язку з такою поправкою можна буде здавати лісу в оренду хоч на 49 років, але не всім і не завжди.
Новий текст кодексу говорить: «Переклад лісових земель в нелісові землі здійснюється в лісах першої групи - Урядом РФ за поданням органів ... погодженим з органом ... у випадках неможливості їх подальшого використання за цільовим призначенням з втрати лісами їх корисних природних властивостей ... і розміщення об'єктів культурної , житлово-комунального, соціально-побутового призначення та в інших випадках ».
Так от, відповідно до такого трактування питання, хто буде визначати цю корисність? Хто буде вирішувати, що корисність втрачена?
У Підмосков'ї тисячі гектарів особливо охоронюваних лісів, де раніше бродили грибники й туристи, вже обгороджені колючим дротом. Мабуть, втратили корисні властивості. Тепер нова редакція лісового кодексу все узаконить. А таке економічний злочин, як незаконна порубка лісу, відображено в статті Юрія Звягіна в «Російській газеті» від 4 серпня 2003 року «Чорні лісоруби».
«Чорні лісоруби» в останні роки стали справжнім бичем віддалених районів Ленінградської області. Особливо тяжке становище склалося в Бокситогорську районі, 88% якого покрито лісом. «Чорні лісоруби» тут вже почали валити дерева посередь білого дня, машини вантажилися прямо на трасі, на Вологодському шосе. За оцінками місцевих лісопромисловців, обсяги незаконних рубок зрівнялися з обсягами законних. При цьому навколо лісу йшла справжня війна. Два роки тому в «розборках» кримінальних структур, які контролювали незаконні лісозаготівлі, тільки за рік загинули два десятки людей. Стріляли прямо на вулицях райцентру. Заготівельники - орендарі почали об'єднуватися для захисту своїх лісів і вимагати допомоги у держави. У серпні 2003 року Бокситогорськ районна адміністрація, Союз лісопромисловців і комітет природних ресурсів і охорони навколишнього середовища ініціювали прийняття урядом області постанову про введення в Бокситогорськ районі особливого режиму лісокористування. По ньому в ліс не можна було в'їжджати на тракторах і лісовозах, а також заходити з бензопилами, не маючи на це спеціального дозволу від лісгоспів. У районі був створений штаб по введенню особливого режиму, який почав організовувати патрулювання лісів та перевірки лісопилок. Були замінені директора лісгоспів, щодо яких стало відомо, що вони поступалися вимогам «чорних лісорубів». На їх місце поставили більш рішучих людей.
Ось тут-то все і почалося. Не буду вдаватися в подробиці, а скажу, що на директорів лісгоспів, а також лісників почалися замаху, їх били, вбивали, спалювали їх будинку.
Куди ж, вибачте, міліція дивиться? У ліс, звичайно, скільки вовка не годуй, йому ще хочеться. Коли почалася боротьба з незаконною вирубкою, штаб зіткнувся з тим, що всі їхні спроби добитися покарання для «чорних лісорубів» натикаються на незрозумілу пасивність органів внутрішніх справ і прокуратури. Близько 300 справ за фактами лісопорушень були передані в правоохоронні органи в 2002 році, близько 500 за останні півроку, і що? До суду дійшло близько 25 справ, а до засудження - жодного.
У статті йдеться про те, що міліція і прокуратура не робила нічого з приводу побиття і підпалів. А також по-своєму трактувала злочину з лісом. На їхню думку, поки дерево стоїть, воно - державна власність, а як тільки пила його від пня здійме, воно стає нічиїм, поки його не затаврує лісник. Виходить, що валяється на землі дерево можна брати будь-якому? Ну, спіймані з лісом «чорні лісоруби» так і кажуть: «я знайшов ці стовбури валяються в лісі і просто їх підібрав».
А органи дізнання заявляють лісникам: «Ви ж його не зловили в той момент, коли він пиляв? Значить, провини на ньому немає »і відмовляються заводити справу.
- Найцікавіше, потрібно щось для виправлення ситуації не так вже й багато, - вважає директор Бокситогорськ лісгоспу Микола Кондратенко. - Просто треба привести в норму статтю 260 Кримінального кодексу. Чомусь рибінспектор затримує браконьєра, він може відібрати човен, а охотінспектор - рушниця, а лісова охорона конфіскувати лісовоз та бензопилу не може. Не передбачено статтею.
І на закінчення своєї статті Юрій Звягін робить гарний висновок, і я з ним згодна, що потрібно розглядати незаконну вирубку лісу, як розкрадання державної власності. І відповідно карати.
Що говорити про Ленінградську область, коли у нас в Красноярському краї не менш трагічна обстановка з незаконним вивезенням деревини. Досить грати в боротьбу з лісопорушеннями і незаконним вивозом деревини з краю!
Такими словами можна охарактеризувати загальний настрій учасників координаційної наради правоохоронних органів краю, яке відбулося в 2003 р. Керівники прокуратури, міліції, ФСБ, податківці і судові пристави вели мову про виконання законодавства, що регламентує заготівлю і експорт лісу. Не секрет, що проблема нелегального вивезення деревини з краю останнім часом набула особливої гостроти. За півтора року державна лісова служба головного управління природних ресурсів та охорони навколишнього середовища по краю виявила 559 випадків незаконної рубки лісу, загальний збиток оцінений у 134 мільйони рублів. А скільки порушень не виявлено!
Прокурор краю В. Я. Гринь звернув увагу на відсутність належного контролю з боку служб лісового господарства і компетентних органів за відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рубками лісу. Діяльність Красноярської митниці визнана малоефективною - іноземці вивозять за кордон наш ліс у великих обсягах і без повернення його вартості. Створюються фіктивні фірми, які використовують заздалегідь продумані схеми ухилення від сплати податків при заготівлі та експорті лісу, намагаються незаконно відшкодувати з бюджету ПДВ по продукції, легальність придбання якої або не підтверджена, або «підтверджено» фальсифікованими документами.
Координаційна рада відзначила, що контрольні заходи в цій сфері наводяться епізодично і не носять системного характеру. Обнадіює, що з ініціативи крайової прокуратури Ген прокуратурою та Верховним судом визначена єдина судова практика у кримінальних справах даної категорії. На нараді прийнято рішення про створення відомчої робочої групи під керівництвом заступника прокурора краю, про формування єдиної інформаційної бази даних з вирубки та відпуску деревини. Для крайової адміністрації підготовлені конкретні пропозиції щодо попередження порушень законодавства у лісовій галузі та підвищенню ефективності спільних дій контролюючих та правоохоронних органів.
Висновки
У своїй роботі я торкнулася тільки малої частини екологічних злочинів у лісовому господарстві, а саме незаконної порубки лісу. Коли ми заводимо розмову про долю російського лісу, то чомусь вкрай рідко згадуємо про роль звичайних, незв'язаних професійно з лісом громадян. Напевно, тому, що роль ця, на жаль, в більшості своїй споживча.
Чому наш ліс крадуть? Які причини цього неподобства? Їх багато. Ну, наприклад: злидні населення, безробіття, відібране у лісової охорони право на реальне використання вогнепальної зброї, високий рівень корумпованості працівників державних структур, що має місце вилучення державою у лісгоспів 100% виручки від аукціонних продажів лісу на корені. А також негативне ставлення багатьох органів влади на місцях до лісових аукціонів, очевидна зацікавленість своїх та іноземних фірм в придбанні дешевшою, вкраденої у держави деревини, наявність у злодіїв високопродуктивних лісосічних машин. І так далі. І таке інше.
Названі причини крадіжок лісу реальні. У своїй сукупності, вони являють собою складний конгломерат причинно-наслідкових зв'язків. На мою думку, щоб розплутати цей клубок, необхідно знайти головну причину і вже потім братися за інші. Отже. На закінчення доводиться з прикрістю констатувати, що коріння масового злодійства ліси потрібно шукати в низькій якості законів, прийнятих Державною Думою. Недосконалість мають відношення до лісу законів таїть в собі небезпеку не тільки для лісового сектора економіки, а й для країни в цілому.
У зв'язку з вищезгаданими проблемами, в даний момент повинні бути прийняті найрадикальніші заходи щодо збереження лісів. І ці проблеми повинні вирішуватися як на державному рівні, так і кожним рядовим людиною, яка повинна виробити своє ставлення до лісу, до його збереження.
· В першу чергу необхідно перетин незаконної порубки лісу, притягнення порушників до кримінальної відповідальності.
· По-друге, раціональний розподіл квот на вирубку лісів у залежності від їх обсягів на територіях і цінності порід.
· По-третє, розробки і прийняття зведень законів щодо збереження лісів.
Тільки при комплексному підході до проблем по догляду, збереження, лісорозробках за лісовими масивами всіх лісових відомств, відповідальних працівників на місцях, а також виховання у підростаючого покоління дбайливого ставлення до лісу, можна домогтися збереження головного багатства нашої Росії - лісів.
БЕРЕЖІТЬ ЗЕМЛЮ
Бережіть Землю. Бережіть
Жайворонка в блакитному зеніті,
Метелика на листках березки,
На стежці сонячні відблиски ...
Яструба, що парить над полем,
Ясний місяць над річковим спокоєм,
Ластівку, що мелькає в житі.
Бережіть Землю. Бережіть,
Чудо пісень міст і сіл,
Морок глибин і волю піднебесся ...
Ніжності безпорадне спів
І любові залізне терпіння.
Бережіть молоді сходи
На зеленому святі Природи.
Небо в зірках, Океан і Сушу
Але в безсмертя вірять душу,
Всіх доль сполучні нитки.
Бережіть Землю. Бережіть
Часу круті повороти,
Радість натхнення і Роботи,
Стародавнього спорідненості живі властивості.
Одкровення Землі і Неба,
Солодкість Життя, Молока та Хліба,
Бережіть Доброту і Жалість,
Щоб вона за слабкого боролася,
Бережіть майбутнього заради
Це слово з мого зошита.
Всі дарую! Все добре сприймаю,
Тільки бережіть Землю!
Михайло Дудін
Використана література
1. В.А. Вронський. Екологія. Словник - довідник. Ростов-на - Дону, 2002р. 572 стор
2. Екологічне законодавство. М., 1998 р. 253 стор
3. Статті з періодичної преси.