Сутність і характеристика адміністративної відповідальності

Зміст

1. Адміністративна відповідальність і її відмінності від інших видів відповідальності

2. Особи, які підлягають адміністративної відповідальності

3. Зобов'язання, що виключають адміністративну відповідальність

4. Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність

5. Обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність

6. Адміністративні стягнення

Практичне завдання

Список літератури

1. Адміністративна відповідальність і її відмінності від інших видів відповідальності

Щоб норми права могли бути реалізовані, необхідно їх підкріпити загрозою застосування державного примусу. Адміністративно-правові норми в цьому сенсі не є винятком. Ключове значення в системі заходів адміністративного примусу належить заходів адміністративної відповідальності. Проте адміністративний примус не зводиться до заходів адміністративної відповідальності. Виділяють також адміністративно-примусові заходи. Основною їх метою є попередження можливих правопорушень, які носять попереджувально-профілактичний характер (перевірка, огляд речей, особистий огляд, перевірка документів, введення карантину та ін.) крім того, виділяють адміністративно-пресекательние заходи, які спрямовані на припинення протиправних діянь, запобігання їх наслідків (вимога припинити протиправну поведінку, застосування фізичної сили, спеціальних засобів, зброї, адміністративне затримання та ін.)

Під адміністративною відповідальністю розуміється такий різновид юридичної відповідальності (поряд з кримінальною, дисциплінарної і матеріальної), яка виражається в застосуванні повноважним органів або посадовою особою адміністративного стягнення особі, яка вчинила адміністративне правопорушення ..

Підставою для адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення або, що те ж саме, адміністративного проступку (замість «адміністративного правопорушення» або «адміністративного проступку» вживається термін «адміністративний делікт»). При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо це порушення за своїм характером не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправне, винна дію (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за яке КоАП РФ чи законами суб'єктів РФ про адміністративні правопорушення встановлена ​​адміністративна відповідальність.

Протиправна дія або протиправну бездіяльність є двома можливими варіантами протиправного діяння, тобто протиправної поведінки фізичної чи юридичної особи. Дія - це активне невиконання обов'язки, законного вимоги, порушення встановленого заборони. Бездіяльність - це пасивна невиконання обов'язки, покладеної на фізичну чи юридичну особу.

Аналіз поняття адміністративного правопорушення дозволяє виділити властиві йому три ознаки: протиправність, винність і караність діяння.

Протиправність означає, що вчинення даного діяння (дії або бездіяльності) обов'язково порушені норма права. Ніяке діяння не може бути визнано адміністративним правопорушенням і за його вчинення не може наступити адміністративна відповідальність, якщо при цьому не були порушені норми права.

Винність діяння означає, що воно вчинене за наявності вини. Відсутність вини ні в якому разі не дозволяє вважати дане діяння (нехай навіть і протиправне) адміністративним правопорушенням. Вина буває в двох формах: у формі умислу і у формі необережності. Винність діяння свідчить, що він вчинений або навмисно, або з необережності.

Караність діяння означає, що за вчинення даної дії (бездіяльності) фізичної або юридичної особи повинна бути або КоАП РФ, або законами суб'єктів РФ про адміністративні правопорушення обов'язково встановлена ​​адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність характеризується, в першу чергу, множинністю правових норм, що регулюють різноманітні аспекти діяльності органів державного управління в різних галузях і сферах державного управління. Ще однією характерною рисою є те, що адміністративна відповідальність носить загальний характер, тобто норми і правила обов'язкові для всіх без винятку

Принципами адміністративної відповідальності є: законність, доцільність відповідальності, відповідальність за провину, невідворотність покарання у випадку притягнення до відповідальності, індивідуалізація заходів відповідальності, гуманізм, гласність.

Підставами адміністративної відповідальності є:

• нормативне підгрунтя - порушення адміністративно-правової заборони;

• фактична підстава - вчинення адміністративного правопорушення;

• процесуальна підстава - видання правозастосовчого акта.

Адміністративна відповідальність має загальними ознаками, властивими юридичної відповідальності взагалі. У той же час їй притаманні такі специфічні риси, характерні тільки для цього виду юридичної відповідальності.

1. Адміністративна відповідальність в більшості випадків є позасудової відповідальністю. Адміністративні покарання призначаються посадовими особами великого числа державних органів (в основному системи виконавчої влади) у позасудовому порядку, хоча і суди розглядають певну кількість таких правопорушень. Всі ці органи відносяться до суб'єктів адміністративної юрисдикції.

2. Призначення адміністративних покарань здійснюється посадовими особами на не підпорядкованих їм правопорушників. За цією ознакою адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної відповідальності, коли заходи стягнення застосовуються в основному в порядку підлеглості вищим органом або посадовою особою.

3. Оскільки адміністративна відповідальність настає за діяння менш небезпечні, ніж злочини, то й адміністративні покарання, як правило, менш суворі, ніж кримінальні покарання. Вживання тут слів «як правило» обумовлено тією обставиною, що передбачений у ряді випадків адміністративний штраф становить більшу, ніж максимально можливий штраф в якості кримінального покарання (більше однієї тисячі мінімальних розмірів оплати праці).

4. Застосування адміністративної відповідальності не тягне судимості особи, яка вчинила правопорушення, і його звільнення з роботи. Ця особа вважається підданим адміністративному покаранню протягом одного року з дня закінчення виконання покарання.

5. Суттєвою особливістю інституту адміністративної відповідальності є та обставина, що суб'єктом відповідальності можуть бути не тільки фізичні, але і юридичні особи.

6. На відміну від кримінальної відповідальності, яка встановлюється тільки федеральним законом (Кримінальним кодексом РФ), адміністративна відповідальність встановлюється КоАП РФ та прийнятими відповідно до нього законами суб'єктів РФ про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим вкрай важливим є питання про розподіл предметів ведення Російської Федерації і суб'єктів РФ у сфері законодавства про адміністративні правопорушення.

Відмінності адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності можна представити в таблиці 1.

Таблиця 1

2. Особи, які підлягають адміністративної відповідальності

Відповідно до ч.1 ст. 2.3 КоАП адміністративної відповідальності підлягає особа, яка досягла в момент вчинення правопорушення віку 16 років. До неповнолітніх відносяться особи до 18 років - вік, з якого пов'язане настання повноліття. Проте суб'єктами адміністративного правопорушення, за КпАП, можуть бути тільки неповнолітні громадяни, які досягли на момент вчинення проступку 16 років.

До осіб, що підлягають відповідальності відповідно до ст. 2.3 КпАП, відносяться тільки фізичні особи. Адміністративна відповідальність посадових осіб за КпАП можлива тільки у разі невиконання або неналежного виконання ними покладених на них службових обов'язків.

Адміністративна відповідальність за проступки посадових осіб передбачена також окремими федеральними законами. До правопорушникам - посадовим особам, як правило, відносять державні та муніципальні посадові особи. Санкції за податкові правопорушення найчастіше застосовуються до посадових осіб комерційних організацій. Адміністративна відповідальність посадових осіб відповідно до КпАП, як правило, є наслідком протиправного бездіяльності: порушник не дотримується своїх посадових обов'язків або ухиляється від їх виконання, допускаючи тим самим настання суспільно небезпечних наслідків.

Відповідно сост. 2.5 КпАП військовослужбовці і призвані на військові збори громадяни несуть відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до дисциплінарних статутів. Співробітники органів внутрішніх справ, органів кримінально-виконавчої системи та митних органів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до нормативними правовими актами, що регламентують порядок проходження служби в зазначених органах.

Військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія статутів про дисципліну, несуть відповідальність на загальних підставах тільки при здійсненні ними порушень, зазначених у ст. 2.5КоАП, Однак до зазначених осіб не можуть бути застосовані адміністративні покарання у вигляді адміністративного арешту, а до військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, також у вигляді адміністративного штрафу.

У залежності від приналежності до громадянства або підданства зарубіжної держави ст. 2.6 КпАП визначає особливий різновид фізичних осіб - іноземних громадян та осіб без громадянства. Згідно зі ст. 2.6 КпАП іноземні фізичні та юридичні особи, які вчинили на території РФ адміністративні правопорушення, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Під «іноземним громадянином» розуміється фізична особа, яка не є громадянином РФ і має докази наявності громадянства (підданства) іноземної держави; під «особою без громадянства» мається на увазі фізична особа, яка не є громадянином РФ і не має докази наявності підданства іноземної держави.

3. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Законодавець виділяє ряд обставин, які можуть виключити адміністративну відповідальність або звільнити від неї. До обставин, що виключають адміністративну відповідальність, відносяться:

• недосягнення встановленого законом віку;

• неосудність особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ст. 2.8. КпАП не підлягає адміністративній відповідальності фізична особа, яка під час вчинення протиправних дій (бездіяльності) перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати фактичний характер і протиправність своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хронічного психічного розладу, тимчасового психічного розладу, слабоумства чи іншого хворобливого стану психіки.

• крайня необхідність - протиправне діяння, вчинене для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значним, ніж відвернена шкоду. Особа в стані крайньої необхідності попереджає суспільно небезпечні наслідки посягань на публічні інтереси чи припиняє триває протиправне діяння в тих випадках, коли збитки (шкода) вже заподіяна;

• необхідна оборона - протиправне діяння, вчинене при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління від протиправних посягань шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Відповідно до ст.2.9 КоАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя, посадова особа, уповноважені вирішити справу про адміністративне правопорушення, можуть звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Обставиною, що перешкоджає залученню винного до адміністративної відповідальності, може бути закінчення строків накладення адміністративного стягнення. За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення правопорушення.

4. Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність

До обставин, що обтяжує відповідальність за адміністративні правопорушення, законодавець у ст. 4.3. Кодексу про адміністративні правопорушення відносить:

• продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимоги уповноважених на це осіб припинити його

• повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню;

• втягнення неповнолітнього у вчинення адміністративного правопорушення

• вчинення правопорушення групою осіб;

• вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або інших надзвичайних обставинах;

• вчинення порушення у стані сп'яніння. Проте в даному випадку необхідно враховувати, що орган або посадова особа, оскільки воно пов'язане адміністративне стягнення, залежно від характеру правопорушення можуть не визнати дану обставину обтяжуючою.

Перелік обставин, що обтяжують відповідальність, є закритим і може бути змінений тільки законом Російської Федерації.

А також необхідно враховувати, що перераховані в п. 1 ст. 4.3. КоАП РФ обставини не можуть враховуватися як обтяжуючих, якщо вони передбачені в якості кваліфікуючої ознаки адміністративного правопорушення відповідними нормами про адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення.

5. Обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність

Обставинами, що пом'якшують адміністративну відповідальність, визнаються:

• розкаяння винного;

• відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення;

• добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

• совершение правонарушения под влиянием сильного душевного волнения либо при стечении тяжелых личных или семейных обстоятельств;

• несовершеннолетний возраст;

• совершение правонарушения беременной женщиной или женщиной, имеющей малолетнего ребенка.

Этот перечень является открытым – законодателем и правоприменителями могут быть признаны смягчающими и другие обстоятельства.

6. Административные взыскания

Под административным взыскания понимается мера государственного принуждения (мера ответственности), применяемая в установленном порядке судьей, мировым судьей, полномочным органом (должностным лицом) к виновному лицу, совершившему административное правонарушение, но также для предупреждения совершения новых правонарушений как самим правонарушителем, так и другими лицами.

Административное взыскание может выражаться в моральном или материальном воздействии на правонарушителя, либо во временном лишении его специального права. Отдельные административные взыскания могут сочетать в себе все названные элементы.

Административное взыскание не может иметь своей целью унижение достоинства лица, совершившего административное правонарушение, или причинение ему физических страданий, а также нанесение вреда деловой репутации юридического лица.

Административная ответственность осуществляется на основе законодательства об административных правонарушениях. Производство по делу начинается с составления протокола об административном правонарушении. В случаях, когда в соответствии с законодательством штраф налагается, а предупреждение фиксируется на месте правонарушения, протокол не составляется, если нарушитель не оспаривает налагаемое не него взыскание. В предусмотренных законом случаях к лицу, привлеченному к административной ответственности, могут применяться меры обеспечения производства по делу.

Дела об административных правонарушениях рассматривают открыто в присутствии лица, привлекаемого к административной ответственности. Привлеченный к ответственности вправе знакомиться с материалами дела, давать объяснения, представлять доказательства, заявлять ходатайства, пользоваться юридической помощью адвоката, обжаловать постановление по делу, имеет ряд других прав.

За совершение административного правонарушений могут применяться следующие административные взыскания:

• попередження;

• штраф;

• возмездное изъятие предмета или орудия административного правонарушения;

• конфискация предмета или орудия административного правонарушения;

• лишение специального права, предоставленного данному гражданину (права управления транспортом, права охоты и др.);

• дисквалификация;

• административный арест;

• административное выдворение за пределы Российской Федерации иностранных граждан или лица без гражданства.

Перечень административных взысканий составлен по принципу перечисления от менее тяжкого к более тяжкому. Законами Российской Федерации могут быть установлены и другие виды административных взысканий.

Практичне завдання

Предприниматель Краснов заключил с Лукьяновым договор на выполнение работ по ремонту квартиры. Договором предусматривалось, что Краснов к 20 августа обязан облицевать сиены ванной комнаты кафелем, перестелить и отциклевать паркет, окрасить потолки и оклеить стены обоями. Все работы выполнялись из материала заказчика.

Краснов поручил выполнение всех этих работ ООО «Строитель». По договору субподряда. При сдаче работ 20 августа выяснилось, что паркет настелен некачественно, имеются вздутия, щели, а кафельная плитка частично заменена на несоответствующую по цвету. Лукьянов потребовал устранить недостатки в недельный срок, а также выплатить неустойку. За некачественно выполненную работу. Краснов возражал против уплаты неустойки, поскольку в заключенном между ними договоре она не предусматривалась. По поводу устранения недостатков Краснов рекомендовал обратиться непосредственно к обществу «Строитель».

1. Что принимается под договором подряда?

2. Какие виды договора подряда вы знаете?

3. какие сроки обнаружения строительных работ ненадлежащего качества предусматривается законодательством?

4. Какой орган будет рассматривать спор?

5. Какое решение будет верным в данной ситуации?

6. Напишите исковое заявление от имени Лукьянова.

Ответы.

1. В соответствии со статьей 702 Гражданского кодекса Российской Федерации по договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется выполнить по заданию другой стороны (заказчика) определенную работу и сдать ее результат заказчику, а заказчик обязуется принять результат работы и оплатить его.

2. В качестве отдельных видов договора подряда законодатель указывает следующие виды договоров подряда.

а) Бытовой подряд:

По договору бытового подряда подрядчик, осуществляющий соответствующую предпринимательскую деятельность, обязуется выполнить по заданию гражданина (заказчика) определенную работу, предназначенную удовлетворять бытовые или другие личные потребности заказчика, а заказчик обязуется принять и оплатить работу.

б) строительный подряд:

По договору строительного подряда подрядчик обязуется в установленный договором срок построить по заданию заказчика определенный объект либо выполнить иные строительные работы, а заказчик обязуется создать подрядчику необходимые условия для выполнения работ, принять их результат и уплатить обусловленную цену.

в) подряд на выполнение проектных и изыскательских работ:

По договору подряда на выполнение проектных и изыскательских работ подрядчик (проектировщик, изыскатель) обязуется по заданию заказчика разработать техническую документацию и (или) выполнить изыскательские работы, а заказчик обязуется принять и оплатить их результат.

По договору подряда на выполнение проектных и изыскательских работ заказчик обязан передать подрядчику задание на проектирование, а также иные исходные данные, необходимые для составления технической документации. Задание на выполнение проектных работ может быть по поручению заказчика подготовлено подрядчиком. В этом случае задание становится обязательным для сторон с момента его утверждения заказчиком.

Подрядчик обязан соблюдать требования, содержащиеся в задании и других исходных данных для выполнения проектных и изыскательских работ, и вправе отступить от них только с согласия заказчика.

г) Подрядные работы для государственных и муниципальных нужд:

Подрядные строительные работы, проектные и изыскательские работы, предназначенные для удовлетворения государственных или муниципальных нужд, осуществляются на основе государственного или муниципального контракта на выполнение подрядных работ для государственных или муниципальных нужд.

По государственному или муниципальному контракту на выполнение подрядных работ для государственных или муниципальных нужд (далее - государственный или муниципальный контракт) подрядчик обязуется выполнить строительные, проектные и другие связанные со строительством и ремонтом объектов производственного и непроизводственного характера работы и передать их государственному или муниципальному заказчику, а государственный или муниципальный заказчик обязуется принять выполненные работы и оплатить их или обеспечить их оплату.

3. Сроки обнаружения строительных работ ненадлежащего качества.

А) Сроки в соответствии с требованиями закона

Б) Сроки в соответствии с условиями договора

В) В течение установленного гарантийного срока

Г) В случае, когда на результат работы не установлен гарантийный срок, требования, связанные с недостатками результата работы, могут быть предъявлены заказчиком при условии, что они были обнаружены в разумный срок, но в пределах двух лет со дня передачи результата работы, если иные сроки не установлены законом, договором или обычаями делового оборота.

В случае, когда предусмотренный договором гарантийный срок составляет менее двух лет и недостатки результата работы обнаружены заказчиком по истечении гарантийного срока, но в пределах двух лет с момента, когда результат выполненной работы был принят или должен был быть принят заказчиком, подрядчик несет ответственность, если заказчик докажет, что недостатки возникли до передачи результата работы заказчику или по причинам, возникшим до этого момента.

4. Орган, рассматривающий данный спор.

В данной ситуации возник спор между предпринимателем Красновым и гражданином Лукьяновым. Краснов поручил выполнение работ ООО «Строитель» по договору субподряда и выступает в качестве генерального подрядчика и несет ответственность перед заказчиком за последствия неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательств субподрядчиком согласно ст. 706 Гражданского кодекса РФ.

Спор предпринимателем Красновым и гражданином Лукьяновым будет рассматриваться судом общей юрисдикции и мировым судом в зависимости от суммы иска.

Відповідно до ст. 22 Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации суды рассматривают и разрешают исковые дела с участием граждан, организаций, органов государственной власти, органов местного самоуправления о защите нарушенных или оспариваемых прав, свобод и законных интересов, по спорам, возникающим из гражданских, семейных, трудовых, жилищных, земельных, экологических и иных правоотношений.

Мировой судья рассматривает в качестве суда первой инстанции:

дела по имущественным спорам при цене иска, не превышающей пятисот минимальных размеров оплаты труда, установленных федеральным законом на день подачи заявления.

Если цена иска будет превышать пятисот минимальных размеров оплаты труда, установленных федеральным законом на день подачи заявления, то спор будет рассмотрен в суде общей юрисдикции.

5. Верное решение в данной ситуации.

В данной ситуации имеет место бытовой подряд как разновидность договора подряда, так как отношения возникли между предпринимателем Красновым и гражданином Лукьяновым на выполнение работ по ремонту квартиры.

Краснов поручил выполнение работ ООО «Строитель» по договору субподряда и выступает в качестве генерального подрядчика и несет ответственность перед заказчиком за последствия неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательств субподрядчиком согласно ст. 706 Гражданского кодекса РФ.

В случае обнаружения недостатков во время приемки результата работы Лукьянов вправе, если иное не установлено договором, по своему выбору потребовать в соответствии со ст. 737 Гражданского кодекса РФ:

- безвозмездного устранения недостатков в разумный срок;

- соразмерного уменьшения установленной за работу цены;

- возмещение своих расходов на устранение недостатков, когда право заказчика устранять их предусмотрено в договоре подряда;

- потребовать безвозмездного повторного выполнения работы;

- возмещения понесенных им расходов на исправление недостатков своими средствами или третьими лицами.

Лукьянов вправе требовать уплаты неустойки, которая предусматривается законом или договоров. По условиям договора оплата неустойки за нарушение его условий отсутствовала. В соответствии со ч.3. ст. 730 Гражданского кодекса РФ к отношениям бытового подряда, не урегулированным настоящим кодексом, применяются законы о защите прав потребителей и иные правовые акты, принятые в соответствии с ними.

Следовательно, к отношениям по договору строительного подряда для бытовых нужд, не урегулированным ГК РФ, в частности по определению размера ответственности подрядчика, применяются Закон о защите прав потребителей и иные правовые акты, принятые в соответствии с этим Законом.

По условиям договора между Красновым и Лукьяновым в случае обнаружения недостатков при приеме работ, Заказчик вправе предъявить требование об их устранении в недельный срок. Лукьянов предъявил Краснову претензию об устранении недостатков в недельный срок по договору подряда и вручил ее под роспись Краснову. Недостатки в установленный срок не были устранены.

Відповідно до ст. 30 Закона «О защите прав потребителей» за нарушение сроков устранения недостатков выполненной работы исполнитель уплачивает потребителю за каждый день просрочки неустойку (пеню), размер и порядок исчисления которой определяется в соответствии с п.5 ст. 28 Закона.

ДОГОВОР № 25

подряда на выполнение работ по ремонту квартиры

г. Абакан 01 августа 2007г.

Индивидуальный предприниматель Краснов Сергей Иванович, именуемый в дальнейшем "Подрядчик", действующий на основании свидетельства 19 № 000661383 от 25.10.2006г., с одной стороны, и

Лукьянов Игорь Петрович, именуемый в дальнейшем "Заказчик", с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА

1.1. Подрядчик обязуется выполнить из материалов Заказчика на свой риск работы по ремонту 1 комнатной квартиры, расположенной по адресу: г. Абакан, ул. Некрасова, 23-12, а именно: облицевать стены ванной комнаты кафелем, перестелить и отциклевать паркет, окрасить потолки и оклеить стены обоями, в срок, установленный настоящим договором, а Заказчик обязуется принять и оплатить выполненные работы Подрядчика.

1.2. Заказчик обязуется создать Подрядчику необходимые условия для выполнения работ, принять их результат и оплатить выполненную Подрядчиком работу, указанную в п. 1.1 настоящего договора.

1.3. Работа по настоящему договору выполняется Подрядчиком из материалов Заказчика, Подрядчик несет ответственность за ненадлежащее качество предоставленных им материалов, а также за предоставление материалов и оборудования, обремененных правами третьих лиц.

2. ЦЕНА РАБОТЫ. ПОРЯДОК РАСЧЕТОВ ПО ДОГОВОРУ

2.1. Стоимость работ по настоящему договору определена в размере 20 000 рублей.

2. Заказчик производит оплату выполненных работ после подписания сторонами акта-приемки выполненных работ в течение 7 дней.

3. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Подрядчик вправе самостоятельно определять способы выполнения задания Заказчика.

3.2. Подрядчик обязан немедленно предупредить Заказчика о не зависящих от Подрядчика обстоятельствах, которые могут повлиять на качество результатов выполняемой работы либо создают невозможность ее завершения в срок.

3.3. Подрядчик обязан немедленно предупредить Заказчика и до получения от него указаний приостановить выполнение работы (оказание услуги) при обнаружении:

- непригодности или недоброкачественности переданных Заказчиком материала;

- возможных неблагоприятных для Заказчика последствий выполнения его указаний о способе выполнения работы;

- иных независящих от Подрядчика обстоятельств, которые грозят годности или прочности результатов выполняемой работы либо создают невозможность ее завершения в срок.

Подрядчик, не предупредивший Заказчика об указанных обстоятельствах либо продолживший выполнение работы, не дожидаясь истечения предусмотренного в договоре срока (а при его отсутствии - разумного срока для ответа на предупреждение) или несмотря на своевременное указание Заказчика о прекращении выполнения работы, не вправе при предъявлении к нему или им к Заказчику соответствующих требований ссылаться на указанные обстоятельства.

Если Заказчик, несмотря на своевременное и обоснованное предупреждение Подрядчиком, в разумный срок не заменит непригодный или недоброкачественный материал, оборудование, техническую документацию или переданную Подрядчику вещь, не изменит указаний о способе выполнения работы (оказания услуги) либо не примет других необходимых мер для устранения обстоятельств, грозящих ее годности, Подрядчик вправе расторгнуть договор о выполнении работы (оказании услуги) и потребовать возмещения причиненных его прекращением убытков.

После окончания работы Подрядчик обязан представить Заказчику отчет об израсходовании материала и возвратить его остаток либо с согласия Заказчика уменьшить цену работы с учетом стоимости остающегося у Подрядчика неиспользованного материала.

В случае полной или частичной утраты (повреждения) материала, принятого от Заказчика, Подрядчик обязан в 7-дневный срок заменить его однородным материалом (вещью) аналогичного качества и по желанию Заказчика изготовить изделие из однородного материала в разумный срок, а при отсутствии однородного материала аналогичного качества возместить Заказчику двукратную цену утраченного (поврежденного) материала, а также расходы, понесенные Заказчиком.

Подрядчик освобождается от ответственности за полную или частичную утрату (повреждение) материала, принятого им от Заказчика, если Заказчик предупрежден Подрядчиком об особых свойствах материала, которые могут повлечь за собой его полную или частичную утрату (повреждение). Незнание Подрядчиком особых свойств материала не освобождает его от ответственности.

Заказчик вправе отказаться от исполнения договора об оказании услуги при условии оплаты Подрядчику фактически понесенных расходов.

3.4. При сдаче работы Подрядчик обязан сообщить Заказчику о требованиях, которые необходимо соблюдать для эффективного и безопасного использования Строения, а также о возможных для Заказчика и других лиц последствиях несоблюдения этих требований.

3.5. Заказчик вправе:

- во всякое время проверять ход и качество работы, выполняемой Подрядчиком, не вмешиваясь в его деятельность;

- отказаться в любое время до сдачи работы от исполнения настоящего договора и потребовать возмещения убытков, если Подрядчик не приступает своевременно к исполнению настоящего договора или выполняет работу настолько медленно, что окончание ее к сроку, указанному в договоре, становится явно невозможным.

При этом Заказчик обязан оплатить Подрядчику работу, выполненную им до отказа Заказчика от исполнения договора.

4. КАЧЕСТВО РАБОТ

4.1. Качество работ, выполняемых по настоящему договору, должно соответствовать требованиям действующих СНиПов, технических условий для данного вида работ.

4.2. Гарантийный срок на Строение устанавливается Подрядчиком в 24 месяца.

5. ПРИЕМКА ЗАКАЗЧИКОМ РАБОТЫ, ВЫПОЛНЕННОЙ ПОДРЯДЧИКОМ

5.1. По окончании строительных работ Подрядчик обязан направить Заказчику письменное извещение.

5.2. В 2-дневный срок с даты получения извещения Заказчик обязан приступить к приемке завершенного строительством объекта.

5.3 Сдача результата работ Подрядчиком и приемка его Заказчиком оформляются актом-приемки, подписанным обеими сторонами. При отказе одной из сторон от подписания акта в нем делается отметка об этом и акт подписывается другой стороной.

Односторонний акт сдачи или приемки результата работ может быть признан судом недействительным лишь в случае, если мотивы отказа от подписания акта признаны им обоснованными.

5.4 Если Заказчик при приемке выполненной работы обнаружит в ней недостатки, он немедленно должен заявить об этом Подрядчику.

5.5 Заказчик вправе отказаться от приемки результата работ в случае обнаружения недостатков, которые исключают возможность его использования для указанной в договоре строительного подряда цели и не могут быть устранены подрядчиком или заказчиком.

6. ОБСТОЯТЕЛЬСТВА НЕПРЕОДОЛИМОЙ СИЛЫ

6.1. Ни одна из сторон настоящего договора не несет ответственности перед другой стороной за невыполнение обязательств, обусловленное обстоятельствами, возникшими помимо воли и желания сторон, которые нельзя предвидеть или избежать, включая объявленную или фактическую войну, гражданские волнения, эпидемии, блокаду, землетрясения, наводнения, пожары и другие стихийные бедствия.

6.2. Документ, выданный соответствующим компетентным органом, является достаточным подтверждением наличия и продолжительности действия непреодолимой силы.

6.3. Сторона, которая не может исполнить своего обязательства вследствие действия непреодолимой силы, должна немедленно известить другую сторону о препятствии и его влиянии на исполнение обязательств по договору.

7. СРОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ

7.1. Срок выполнения работ по настоящему договору:

- начальный срок: 01 августа 2007 года;

- срок окончания работ: 20 августа 2007 года.

Действие настоящего договора прекращается при условии выполнения Подрядчиком и Заказчиком всех условий настоящего договора.

8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

8.1. Во всем остальном, что не урегулировано в настоящем договоре, применяются нормы действующего гражданского законодательства РФ.

8.2. Договор вступает в силу с момента его подписания и действует до окончательного исполнения обязательств обеими сторонами.

8.3. Настоящий договор составлен в 2-х экземплярах, имеющих одинаковую юридическую силу, по одному для каждой из сторон.

Приложение: количество, цвет и стоимость материалов заказчика.

9. РЕКВИЗИТЫ СТОРОН

Заказчик: Подрядчик:

655 017 г. Абакан ул. Пушкина, 165 655000 г. Абакан ул. Итыгина, 5

ИНН 190158383273

пенс. св-во 05142301398 Регистр. свидет. 19 № 000661383

паспорт 95 01 №142879 от 25.10.2006г.

выдан 01.11.2001г.УВД г. Абакана р/сч 40802810300011100026

В АКБ «Банк Хакасии» ОАО г. Абакан

БИК 049514760

ПОДПИСИ СТОРОН

Заказчик: Подрядчик:

______________ И. П. Лукьянов ____________С. И. Краснов

Мировой суд г. Абакана

Судебный участок № 5

Судья Иванов О. М.

Истец: Лукьянов Игорь Петрович

Абакан, ул. Пушкина, 165

Ответчик: ИП Краснов Сергей Иванович

Абакан, ул. Итыгина,5

Третье лицо: ООО «Строитель»

г. Абакан, ул. Жукова,3

Цена иска: 18 600 руб.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

о взыскании стоимости работ по Договору подряда

В соответствии с Договором подряда № 25 от 01 августа 2007г. между мной и подрядчиком ИП Красновым заключен договор подряда на выполнение работ по ремонту квартиры. В соответствии с условиями договора подрядчик обязан из материалов заказчика облицевать стены ванной комнаты кафелем, перестелить и отциклевать паркет, окрасить потолки и оклеить стены обоями, а заказчик оплатить стоимость работ в размере 20 000 (двадцать тысяч) рублей. Срок окончания работ установлен 20 августа 2007 года.

Подрядчик поручил выполнение работ ООО «Строитель» по договору субподряда.

При приемки работ 20 августа 2007 года я установил следующие недостатки в работе: паркет настелен некачественно, имеются вздутия, щели, а кафельная плитка частично заменена на несоответствующую по цвету.

Ответчику мной была заявлена претензия от 20 августа 2007 г., об устранении недостатков до 28.08.2007г. в соответствии с условиями договора, и вручена под роспись Краснову, в ответе на которую он указал, что по поводу исправления недостатков необходимо обратиться к ООО «Строитель».

До настоящего времени недостатки в работе по договору подряда не устранены.

Считаю отказ об устранении недостатков работы по договору необоснованным по следующим основаниям:

Краснов поручил выполнение работ ООО «Строитель» по договору субподряда и несет ответственность за последствия неисполнения или ненадлежащего исполнения обязательств субподрядчиком согласно ст. 706 Гражданского кодекса РФ.

В соответствии со ч.3. ст. 730 Гражданского кодекса РФ к отношениям бытового подряда, не урегулированным настоящим кодексом, применяются законы о защите прав потребителей и иные правовые акты, принятые в соответствии с ними.

Следовательно, к отношениям по договору строительного подряда для бытовых нужд, не урегулированным ГК РФ, в частности по определению размера ответственности подрядчика, применяются Закон о защите прав потребителей и иные правовые акты, принятые в соответствии с этим Законом.

Відповідно до ст. 30 Закона «О защите прав потребителей» за нарушение сроков устранения недостатков выполненной работы исполнитель уплачивает потребителю за каждый день просрочки неустойку (пеню), размер и порядок исчисления которой определяется в соответствии с п.5 ст. 28 Закона.

Пункт 5 статьи 28 Закона предусмотрено: в случае нарушения установленных сроков выполнения работы (оказания услуги) или назначенных потребителем новых сроков исполнитель уплачивает потребителю за каждый день (час, если срок определен в часах) просрочки неустойку (пеню) в размере трех процентов цены выполнения работы (оказания услуги).

В соответствии с подп.4 пункта 2 ст. 333.36 Налогового кодекса РФ от уплаты государственной пошлины по делам, рассматриваемым в судах общей юрисдикции, а также мировыми судьями истцы - по искам, связанным с нарушением прав потребителей освобождаются.

На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.330, 730, 737 ГК РФ, ст. ст. 22,23, 131 ГПК РФ,

ПРОШУ:

1. Обязать ответчика безвозмездно устранить по договору подряда в 10-дневный срок следующие недостатки:

А) перестелить паркет,

Б) устранить на паркете вздутия и щели,

В) заменить плитку на соответствующую по цвету.

2. Взыскать с ответчика пеню в размере18 600 рублей.

Додатки:

1. Копия искового заявления – в двух экземплярах.

2. Копия договора подряда № 25 от 01 августа 2007г.

3. Копия претензии.

4. Копия ответа на претензию.

5. Расчет неустойки – 2 экз.

30.09.2007г. Лукьянов Игорь Петрович

Расчет неустойки

В соответствии с условиями договора подряда стоимость работ определена в размере 20 000 (двадцать тысяч) рублей.

Неустойка в соответствии с п.5 ст. 28 Закона «О защите прав потребителей» составила 600 рублей в день (3% цены выполнения работ за каждый день нарушения установленных сроков выполнения работ).

С 29.08.2007г. по 28.09.2007г. пеня составила 18 600 рублей (600 рублей Х 31 день).

30.09.2007г. Лукьянов Игорь Петрович

Список літератури

1. Агапов А.Б. Адміністративне право. Підручник. - 4-е вид., Перераб. і доп. – М., издательско-торговая корпорация «Дашков и К ⁰ », 2006 г. – с. 387-462.

2. Адміністративне право Росії. Підручник. Частина III. Административная юрисдикция/ под ред. доктора юридических наук, профессора А.П. Коренева, доктора юридических наук, профессора В.Я. Кикотя. – Изд-во Московского Университета МВД России, ЦЮЛ «ЩИТ», 2002 г. – с. 16-26.

3. Богданов А.В., Богородицкий И.Б., Россинский Б.В. административное право. Учебник/ под ред. доктора юридических наук, профессора Россинского Б.В. – М., «Норма», 2003 г. – с. 212-235.

4. Конін Н.М. Адміністративне право Росії. Загальна і особлива частини. Курс лекцій. – М., «Юристъ», 2002 г. – с. 308-315.

5. Леонова Л.Л,, Чупина А.М. Правоведение. Навчально-методичний комплекс. – Новосибирск: НГУЭУ, 2007 г.

6. Общая теория права. Учебник для юридических вузов / Ю.А. Дмитрієв, І.Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина – 2-е изд., испр. і доп. – М., Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996 г. – 319-329.

7. Петров К.М. Адміністративне право для студентів вузів. – Ростов-на Дону, «Феникс», 2004 г. – с. 104-120.