Зміст
Введення
1. Роль підприємства в інноваційній стратегії республіки
2. Аналіз управління фінансовими ресурсами в умовах індустріально-інноваційної стратегії (на прикладі ТОВ «Тенгіз-Шевройл»)
3. Удосконалення процесу управління фінансами на підприємстві при інноваційної політики в Казахстані
ВСТУП
Важливість правильної інноваційної політики на підприємствах визначається рядом факторів. Перш за все, оскільки ефект прийняття інвестиційних рішень може позначатися протягом кількох років, це призводить до певних обмежень. З одного боку, підприємство має обмежені інвестиційними ресурсами. Це штовхає підприємство на інвестиції в недорогі малопродуктивні технології. Інший аспект інвестування - це своєчасність, тобто основні засоби повинні бути в повній готовності саме тоді, коли вони потрібні.
Процес інноваційного розвитку грає важливу роль в економіці будь-якої країни. Інвестування в значній мірі визначає економічне зростання держави, зайнятість населення і складає істотний елемент бази, на якій грунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, пов'язана з ефективним здійсненням інвестування, заслуговує серйозної уваги.
Мета реферату полягає в обгрунтуванні сутності та ролі підприємницької діяльності в умовах інноваційного розвитку країни.
Об'єкт дослідження - підприємство, яке здійснює інвестиційну діяльність.
Предметом дослідження є вивчення інноваційної політики підприємства.
Структура реферату: вступ, три пункти, висновок, список використаних джерел.
1. Роль підприємства в інноваційній стратегії республіки
Однією з основних характеристик сучасного економічного розвитку є його нерівномірний характер, обумовлений процесом періодичного заміщення технологій, створених на основі передових на певному етапі часу науково-технічних розробок. У момент зміни технологічних укладів країни, що лідирували в попередній період, стикаються зі знеціненням капіталу та втратою кваліфікації працівників, зайнятих в колишніх виробництвах. У той час як країни, що встигли створити заділи у формуванні нової виробничо-технологічної системи, стають центрами тяжіння капіталу, що минає з традиційних сфер застосування.
Стратегія спрямована на нарощування науково-технічного, інноваційного та виробничого потенціалу в перспективних напрямках постіндустріального розвитку, що має сприяти отриманню в майбутньому принципових конкурентних переваг.
Основними напрямками повинні стати:
1. Сприяння у формуванні високотехнологічних виробництв, в тому числі у створенні ефективної системи трансферту технологій як зарубіжного, так і міжгалузевого.
2. Створення та підтримка діяльності сучасних елементів наукової та інноваційної інфраструктури (технопарків, національних наукових центрів, науково-технологічних зон тощо) у містах, де є мережа науково-технічних і промислових організацій та підприємств з високим науково-технологічним потенціалом.
3. Використання існуючого науково-технічного потенціалу в розвитку передових, з точки зору постіндустріальної економіки, галузей.
Казахстан вже сьогодні має науковою базою, що дозволяє розвивати наукоємні виробництва на основі вітчизняних розробок з ряду напрямків, в тому числі:
біотехнології (нові сорти і генотипи сільськогосподарських культур і тварин, штами бактерій та ін);
ядерні технології;
космічні технології;
створення нових матеріалів, хімічних продуктів та ін
4. Створення необхідних умов для проведення досліджень у галузі сучасних науково-технічних напрямів, таких, як:
нові матеріали і хімічні технології;
інформаційні технології.
5. Удосконалення законодавчої бази, спрямоване на стимулювання інноваційної діяльності науково-технічних та виробничих організацій і підприємств, залучення інвестицій у сферу науки і інновацій, якомога швидше входження інновацій у промисловість та сферу послуг [1].
Однією з важливих завдань Стратегії є реалізація цільових інвестиційних і науково-технічних програм, регулювання інвестиційної та стимулювання інноваційної активності, що потребують перегляду і певної перебудови діючої системи державного управління індустріально-інноваційним розвитком.
Для досягнення цілей, визначених Стратегією, необхідне створення нових і зміцнення існуючих державних інститутів розвитку, а саме: Казахстанського інвестиційного фонду, Банку Розвитку Казахстану, Інноваційного фонду, Корпорації зі страхування експорту.
У цілому інститути розвитку повинні сформувати єдину систему, стійке функціонування якої буде засновано на принципах децентралізації, спеціалізації, конкуренції та прозорості.
Метою Казахстанського інвестиційного фонду (КІФ) є надання фінансової підтримки ініціативам приватного сектора в несировинного сектора економіки шляхом пайової і неконтрольного участі в статутному капіталі підприємств як в Казахстані, так і за кордоном.
Основним завданням Банку Розвитку Казахстану буде фінансова підтримка ініціатив приватного сектора і держави (в частині інфраструктурних проектів) шляхом надання довгострокових і середньострокових низьковідсоткових кредитів, у тому числі експортних, а також шляхом видачі гарантійних зобов'язань за позиками і кредитами, що надаються іншими кредитними інститутами.
Інноваційний фонд покликаний стимулювати венчурну функцію ринкової економіки, яка в повній мірі присутній навіть не в усіх розвинених країнах. Ця функція особливо важлива для створення і розвитку високотехнологічних галузей економіки, таких, як інформаційний сектор, електроніка, біотехнологія та інші. Таким чином, головною метою діяльності фонду повинно стати сприяння зростанню інноваційної активності, розвитку високотехнологічних та наукоємних виробництв в Республіці Казахстан.
Зарубіжний досвід показує, що в системі генерації нових знань всі види наукових досліджень мають однакове значення, і віддавати спеціальний пріоритет тільки прикладним науковим дослідженням недоцільно. Крім того, підвищення продуктивності праці і капіталу, а значить, і конкурентоспроможності економіки, неможливо без створення і зміцнення власного науково-технічного потенціалу.
2. Аналіз управління фінансовими ресурсами в умовах
індустріально-інноваційної стратегії
(На прикладі ТОВ «Тенгіз-Шевройл»)
Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки передбачає проведення активної державної наукової та інноваційної політики, спрямованої на стимулювання науки та інноваційної діяльності в країні. Для досягнення поставлених цілей передбачається подальший розвиток фінансового ринку та вдосконалення фіскальної, освітньої, антимонопольної, інфраструктурної політики. У рамках політики стандартизації передбачається перехід на світові стандарти у всіх галузях економіки і управління [2].
Успішна реалізація Стратегії повинна сприяти проведенню якісних змін в структурі економіки, які призведуть до її стійкого зростання, заснованого на ефективному використанні людського, виготовленого та природного капіталу, виходу Казахстану на новий рівень соціального розвитку та устрою суспільства.
Для обгрунтування окремих пропозицій щодо вдосконалення методів і механізмів державного регулювання економіки у відповідних розділах Стратегії наводиться досвід зарубіжних країн щодо реалізації імпортозамінної і експортоорієнтованої політики, включаючи різні види та стадії експортної політики, а також фактори, які сприяють досягненню конкурентної переваги на світових ринках.
У цілому в результаті реалізації Стратегії до 2015 року економіка країни повинна бути підготовлена до переходу до сервісно-технологічного розвитку.
Стратегія індустріально-інноваційного розвитку повинна забезпечити досягнення цілей, визначених у Стратегічному плані розвитку Республіки Казахстан на період до 2010 року, а також створити основи формування в наступні роки казахстанської економіки сервісно-технологічної спрямованості.
Головною метою Стратегії є досягнення сталого розвитку країни шляхом диверсифікації галузей економіки, що сприяє відходу від сировинної спрямованості, підготовка умов для переходу в довгостроковому плані до сервісно-технологічної економіці.
Пріоритетами індустріально-інноваційної політики є розвиток та створення потенційно конкурентоспроможних, в тому числі експортоорієнтованих, виробництв, які працюють в галузях економіки несировинної спрямованості. З метою вирішення довгострокових стратегічних завдань особливу увагу необхідно приділяти створенню умов для розвитку наукомістких і високотехнологічних виробництв.
Найбільшим нафтовим підприємством у Казахстані є «Тенгіз-Шевройл», спільне підприємство за участю Shevron Texaco (50 відсотків), Exxon-Mobil (25 відсотків), «Казахойл» (20 відсотків) і «Лук-Арко» (5 відсотків), які вклали в казахстанську нафту 20 млрд. доларів і в даний час, що добуває близько 290000 барелів на день.
ТШО неухильно дотримується курсу збільшення використання казахстанських товарів і послуг. Щоб скоординувати зусилля в цьому напрямку, компанія створила єдину організацію з регулювання робіт з постачальниками, централізувавши тим самим всі свої дії з придбання матеріалів. Одним із завдань цієї групи є збільшення використання ТШО казахстанських товарів і послуг, з одночасним забезпеченням максимально ефективної роботи компанії з усіма постачальниками.
На стадії оцінки контрактів ТШО також розглядає плани західних потенційних підрядників на предмет підготовки та залучення казахстанських фахівців, субпідрядників і постачальників.
Навколо ТШО сформувався цілий ряд місцевих компаній, які виконують роботи на окремих проектах.
Так, за 2004 рік казахстанські компанії виконали підрядних робіт на 22% більше, ніж у 1999 році. У 2001 році «Тенгіз-Шевройл» задіяв 504 казахстанських підрядника, які поставили товарів і виконали послуг для ТШО на загальну суму 280 млн. доларів США.
У 2004 році внесок в економіку Казахстану від діяльності ТШО склав більше 1 мільярда доларів США. Дані Казахстанського Інституту економічних досліджень кажуть: кожен долар прямих інвестицій ТШО приносить 0,52 долара надбавки ВВП Республіки Казахстан.
Фінансовий внесок ТШО в розвиток економіки країни в 2001 році включає:
· Платежі до державного бюджету (ПДВ, роялті, податки на прибуток і на майно, а також прибуткові податки, утримувані і сплачуються від імені партнерів);
· Виплати працівникам і приватним підприємствам (заробітна плата і платежі місцевим постачальникам).
Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам треба вести цю роботу, дає можливість виявлення найбільш важливих аспектів і найбільш слабких позиції у фінансовому стані саме на даному підприємстві. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.
Діяльність ТОВ «Тенгіз-Шевройл» пов'язана насамперед з отриманням прибутку, що є перевищення доходів над витратами. Компанія в умовах конкурентного середовища управляє частково доходами і вже більш управляє витратами шляхом вибору ресурсозберігаючих технологій, більш економічного обладнання, кращої організації праці та підвищення організації праці. Отже, результат на лице - підвищення ефективності виробництва компанії.
При прийнятті рішення про вибір тих чи інших шляхів залучення іноземного капіталу ТОВ «Тенгіз-Шевройл» враховує всі можливості їх використання.
Таким чином, поліпшення інвестиційного потенціалу, розширення шляхів залучення іноземного капіталу залишаються для ТОВ «Тенгіз-Шевройл» актуальнейшей завданням.
3. Удосконалення процесу управління фінансами на
підприємстві при інноваційної політики в Казахстані
Найбільш актуальне питання діяльності ТОВ «Тенгіз-Шевройл» на сьогодні - це питання збільшення капіталізації, так як, на даний момент, темпи зростання активів значно перевищують темпи росту власного капіталу. Недостатня капіталізація обмежує можливості підприємств по можливому зростанню ризикових активів і збільшує потенційні ризики для підприємницького сектора в цілому.
ТОВ «Тенгіз-Шевройл» активно проводиться робота по розширенню діяльності підприємства, тому що пріоритетом стратегії розвитку підприємницького сектора є розширення послуг, що надаються населенню, особливо нафтового сектора.
Аналізуючи подальший розвиток сформованих і формуються тенденцій в зовнішніх умовах діяльності, можна припустити, що, при збереженні в цілому сприятливого для розвитку бізнесу характеру ситуації, ТОО «Тенгіз-Шевройл» може в найближчому майбутньому зіткнутися з проблемами:
• підтримки необхідного розміру маржі внаслідок очікуваного подальшого зниження ставок по розміщенню коштів на внутрішньому ринку, внаслідок зростаючої конкуренції;
• погіршення умов зовнішніх запозичень внаслідок очікуваного подальшого підвищення базових ставок у США і Європі і триваючого зростання ставок LIBOR;
• жорсткість вимог з боку регулюючих органів в частині пруденційних нормативів, резервних вимог, класифікації активів і створення провизий.
• посилення конкуренції найбільших казахстанських підприємств на зовнішніх ринках [3].
Стратегія ТОО «Тенгіз-Шевройл» з управління портфелем цінних паперів є консервативною, орієнтованої на забезпечення ліквідності і стабільного потоку доходів від фінансових інструментів.
Створення та успішний розвиток підприємства з великим західним інвестором в перші роки незалежності Казахстану стало доказом правильності стратегії керівництва молодої держави щодо розвитку енергетичних ресурсів, хоча перші два роки можливості транспортування видобутого вуглеводневої сировини не відповідали перспективам проекту і стримували виробництво. Усього лише один мільйон нафти виробляв ТШО в 1993 році. За два роки була виконана перша стадія удосконалення технологічного процесу, яка передбачала монтаж усього нафтогазопереробного заводу. Було закінчено будівництво другої комплексної технологічної лінії, що підвищило виробничі потужності «Тенгіз-Шевройла» до шести мільйонів тонн нафти на рік.
Понад 100 мільйонів доларів було витрачено на виготовлення установки демеркаптанізаціі нафти, пущеним в експлуатацію в 1996 році і призначеної для очищення сирої нафти від сірковмісних сполук перед її транспортуванням. Установка стала прикладом колективної творчості розробників і конструкторів різних організацій і форм з 12 країн світу. Сьогодні діють дві установки, кожна з яких обробляє за 4 мільйони тонн нафти на рік.
В даний час на стадії робочого проектування в ТШО ведуться роботи по проектах значного розширення основних потужностей, що включає проект заводу нового покоління і проект зворотного закачування сірчистого (сирого) нафтового газу в пласт Тенгізського колектора.
Вирішуючи загальну задачу максимального підвищення ефективності системи матеріально-технічного постачання, «Тенгіз-Шевройл» ставить перед собою мету нарощувати зусилля щодо використання потенціалу казахстанських підприємств. Постійною практикою в «Тенгіз-Шевройле» став розгляд контрактних планів західних потенційних підрядників з точки зору їх зобов'язань по навчанню та найму казахстанців і місцевих компаній-субпідрядників.
У числі заходів, що вживаються компанією в цьому напрямку, слід зазначити наступні:
· Компанія всіляко заохочує висновок іноземними фірмами-постачальниками договорів субпідряду з казахстанськими підприємствами;
· При оформленні заявок на матеріали враховуються альтернативні можливості закупівель в Казахстані;
· Пріоритет віддається компаніям-постачальникам, у яких високий відсоток казахстанських громадян загалом, числі зайнятих. Роботі з ними приділяється першочергова увага;
· Компанія вітає створення західними компаніями - потенційними підрядниками, спільних підприємств з участю казахстанських фірм;
· «Тенгіз-Шевройл» закликає інвестувати капітал в розвиток інфраструктури в Казахстані з метою підвищення технічних можливостей та потужності місцевих підприємств та підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції;
· Компанія заохочує і підтримує зусилля місцевих виробників товарів і послуг, спрямовані на впровадження систем контролю якості та сертифікацію продукції за міжнародними або аналогічних їм стандартам;
· Компанія виступила ініціатором проведення Форуму постачальників «Тенгіз-Шевройл» в Атирау з метою надати допомогу західним компаніям-постачальникам в пошуку потенційних партнерів на казахстанському ринку товарів і послуг;
· В «Тенгіз-Шевройле» активно підтримують реалізовану в масштабах країни програму з імпортозаміщення. Результати роботи в даному напрямку позитивні. Частка казахстанських товарів і послуг у загальному обсязі закупівель «Тенгіз-Шевройле», згідно з даними Національного Банку, в 2002 році склала 39% (без урахування транспортних витрат), за підсумками 2004 голи цей показник склав 44%.
Ø розширення власної підприємницької діяльності за рахунок накопичення фінансових і матеріальних ресурсів;
Ø придбання нових підприємств;
Ø диверсифікація (освоєння нових областей бізнесу, стратегічна орієнтація на створення багатопрофільного виробництва).
Для планування і здійснення інноваційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.
У роботі продемонстровано вся гострота проблеми, яку представляє собою інвестиційний механізм та інноваційна діяльність в сучасній економіці Казахстану і яку роль вони відіграють у світовій економіці. Забезпечивши належний захист іноземних інвесторів від ризиків, а також прийнявши ряд заходів, частина з яких вказані в даній роботі, спрямованих на стимулювання залучення іноземних інвестицій в Казахстан, країна забезпечить собі не тільки загальноекономічний зростання, ефективну інноваційну діяльність підприємств, але і зміцнить позиції Казахстану на міжнародній арені, повернувши їй частково втрачені позиції світової держави, в першу чергу високотехнологічних сегментів національної економіки.
Список використаних джерел
1. Закон Республіки Казахстан від 2 липня 2003 року № 461-II «Про ринок цінних паперів» (зі змінами та доповненнями) станом на 22.06.2006 р.)
2. Указ Президента Республіки Казахстан Про подальші заходи щодо реалізації Стратегії розвитку Казахстану до 2030 року (зі змінами та доповненнями станом на 01.02.2006 р.)
3. Указ Президента Республіки Казахстан від 17 травня 2003 року № 1096 Про Стратегію індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки
4. Указ Президента РК від 5.04.1997 року № 3444 «Про затвердження переліку пріоритетних секторів економіки РК для залучення прямих вітчизняних та іноземних інвестицій».
5. Ашімбаева А.Т. Структура економіки: закономірності формування, тенденції та пріоритети розвитку. Алмати. 1995.
6. Іванов А.П. Фінансові інвестиції на ринку цінних паперів. М.: Видавничий будинок Дашков і К, 2006
7. Колтинюк Б.А. Інвестиційні проекти: конспект лекцій. - СПб.: Вид-во Михайлова В.А., 2005.
8. Мельников В.Д., Ільясов К.К. Фінанси: Підручник. - Алмати, 2005
9. Інвестиційний меморандум ТОО «Тенгіз-Шевройл», Алмати, 2006 р .
Введення
1. Роль підприємства в інноваційній стратегії республіки
2. Аналіз управління фінансовими ресурсами в умовах індустріально-інноваційної стратегії (на прикладі ТОВ «Тенгіз-Шевройл»)
3. Удосконалення процесу управління фінансами на підприємстві при інноваційної політики в Казахстані
Висновок
Список використаних джерелВСТУП
Важливість правильної інноваційної політики на підприємствах визначається рядом факторів. Перш за все, оскільки ефект прийняття інвестиційних рішень може позначатися протягом кількох років, це призводить до певних обмежень. З одного боку, підприємство має обмежені інвестиційними ресурсами. Це штовхає підприємство на інвестиції в недорогі малопродуктивні технології. Інший аспект інвестування - це своєчасність, тобто основні засоби повинні бути в повній готовності саме тоді, коли вони потрібні.
Процес інноваційного розвитку грає важливу роль в економіці будь-якої країни. Інвестування в значній мірі визначає економічне зростання держави, зайнятість населення і складає істотний елемент бази, на якій грунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, пов'язана з ефективним здійсненням інвестування, заслуговує серйозної уваги.
Мета реферату полягає в обгрунтуванні сутності та ролі підприємницької діяльності в умовах інноваційного розвитку країни.
Об'єкт дослідження - підприємство, яке здійснює інвестиційну діяльність.
Предметом дослідження є вивчення інноваційної політики підприємства.
Структура реферату: вступ, три пункти, висновок, список використаних джерел.
1. Роль підприємства в інноваційній стратегії республіки
Однією з основних характеристик сучасного економічного розвитку є його нерівномірний характер, обумовлений процесом періодичного заміщення технологій, створених на основі передових на певному етапі часу науково-технічних розробок. У момент зміни технологічних укладів країни, що лідирували в попередній період, стикаються зі знеціненням капіталу та втратою кваліфікації працівників, зайнятих в колишніх виробництвах. У той час як країни, що встигли створити заділи у формуванні нової виробничо-технологічної системи, стають центрами тяжіння капіталу, що минає з традиційних сфер застосування.
Стратегія спрямована на нарощування науково-технічного, інноваційного та виробничого потенціалу в перспективних напрямках постіндустріального розвитку, що має сприяти отриманню в майбутньому принципових конкурентних переваг.
Основними напрямками повинні стати:
1. Сприяння у формуванні високотехнологічних виробництв, в тому числі у створенні ефективної системи трансферту технологій як зарубіжного, так і міжгалузевого.
2. Створення та підтримка діяльності сучасних елементів наукової та інноваційної інфраструктури (технопарків, національних наукових центрів, науково-технологічних зон тощо) у містах, де є мережа науково-технічних і промислових організацій та підприємств з високим науково-технологічним потенціалом.
3. Використання існуючого науково-технічного потенціалу в розвитку передових, з точки зору постіндустріальної економіки, галузей.
Казахстан вже сьогодні має науковою базою, що дозволяє розвивати наукоємні виробництва на основі вітчизняних розробок з ряду напрямків, в тому числі:
біотехнології (нові сорти і генотипи сільськогосподарських культур і тварин, штами бактерій та ін);
ядерні технології;
космічні технології;
створення нових матеріалів, хімічних продуктів та ін
4. Створення необхідних умов для проведення досліджень у галузі сучасних науково-технічних напрямів, таких, як:
нові матеріали і хімічні технології;
інформаційні технології.
5. Удосконалення законодавчої бази, спрямоване на стимулювання інноваційної діяльності науково-технічних та виробничих організацій і підприємств, залучення інвестицій у сферу науки і інновацій, якомога швидше входження інновацій у промисловість та сферу послуг [1].
Однією з важливих завдань Стратегії є реалізація цільових інвестиційних і науково-технічних програм, регулювання інвестиційної та стимулювання інноваційної активності, що потребують перегляду і певної перебудови діючої системи державного управління індустріально-інноваційним розвитком.
Для досягнення цілей, визначених Стратегією, необхідне створення нових і зміцнення існуючих державних інститутів розвитку, а саме: Казахстанського інвестиційного фонду, Банку Розвитку Казахстану, Інноваційного фонду, Корпорації зі страхування експорту.
У цілому інститути розвитку повинні сформувати єдину систему, стійке функціонування якої буде засновано на принципах децентралізації, спеціалізації, конкуренції та прозорості.
Метою Казахстанського інвестиційного фонду (КІФ) є надання фінансової підтримки ініціативам приватного сектора в несировинного сектора економіки шляхом пайової і неконтрольного участі в статутному капіталі підприємств як в Казахстані, так і за кордоном.
Основним завданням Банку Розвитку Казахстану буде фінансова підтримка ініціатив приватного сектора і держави (в частині інфраструктурних проектів) шляхом надання довгострокових і середньострокових низьковідсоткових кредитів, у тому числі експортних, а також шляхом видачі гарантійних зобов'язань за позиками і кредитами, що надаються іншими кредитними інститутами.
Інноваційний фонд покликаний стимулювати венчурну функцію ринкової економіки, яка в повній мірі присутній навіть не в усіх розвинених країнах. Ця функція особливо важлива для створення і розвитку високотехнологічних галузей економіки, таких, як інформаційний сектор, електроніка, біотехнологія та інші. Таким чином, головною метою діяльності фонду повинно стати сприяння зростанню інноваційної активності, розвитку високотехнологічних та наукоємних виробництв в Республіці Казахстан.
Зарубіжний досвід показує, що в системі генерації нових знань всі види наукових досліджень мають однакове значення, і віддавати спеціальний пріоритет тільки прикладним науковим дослідженням недоцільно. Крім того, підвищення продуктивності праці і капіталу, а значить, і конкурентоспроможності економіки, неможливо без створення і зміцнення власного науково-технічного потенціалу.
2. Аналіз управління фінансовими ресурсами в умовах
індустріально-інноваційної стратегії
(На прикладі ТОВ «Тенгіз-Шевройл»)
Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки передбачає проведення активної державної наукової та інноваційної політики, спрямованої на стимулювання науки та інноваційної діяльності в країні. Для досягнення поставлених цілей передбачається подальший розвиток фінансового ринку та вдосконалення фіскальної, освітньої, антимонопольної, інфраструктурної політики. У рамках політики стандартизації передбачається перехід на світові стандарти у всіх галузях економіки і управління [2].
Успішна реалізація Стратегії повинна сприяти проведенню якісних змін в структурі економіки, які призведуть до її стійкого зростання, заснованого на ефективному використанні людського, виготовленого та природного капіталу, виходу Казахстану на новий рівень соціального розвитку та устрою суспільства.
Для обгрунтування окремих пропозицій щодо вдосконалення методів і механізмів державного регулювання економіки у відповідних розділах Стратегії наводиться досвід зарубіжних країн щодо реалізації імпортозамінної і експортоорієнтованої політики, включаючи різні види та стадії експортної політики, а також фактори, які сприяють досягненню конкурентної переваги на світових ринках.
У цілому в результаті реалізації Стратегії до 2015 року економіка країни повинна бути підготовлена до переходу до сервісно-технологічного розвитку.
Стратегія індустріально-інноваційного розвитку повинна забезпечити досягнення цілей, визначених у Стратегічному плані розвитку Республіки Казахстан на період до 2010 року, а також створити основи формування в наступні роки казахстанської економіки сервісно-технологічної спрямованості.
Головною метою Стратегії є досягнення сталого розвитку країни шляхом диверсифікації галузей економіки, що сприяє відходу від сировинної спрямованості, підготовка умов для переходу в довгостроковому плані до сервісно-технологічної економіці.
Пріоритетами індустріально-інноваційної політики є розвиток та створення потенційно конкурентоспроможних, в тому числі експортоорієнтованих, виробництв, які працюють в галузях економіки несировинної спрямованості. З метою вирішення довгострокових стратегічних завдань особливу увагу необхідно приділяти створенню умов для розвитку наукомістких і високотехнологічних виробництв.
Найбільшим нафтовим підприємством у Казахстані є «Тенгіз-Шевройл», спільне підприємство за участю Shevron Texaco (50 відсотків), Exxon-Mobil (25 відсотків), «Казахойл» (20 відсотків) і «Лук-Арко» (5 відсотків), які вклали в казахстанську нафту 20 млрд. доларів і в даний час, що добуває близько 290000 барелів на день.
ТШО неухильно дотримується курсу збільшення використання казахстанських товарів і послуг. Щоб скоординувати зусилля в цьому напрямку, компанія створила єдину організацію з регулювання робіт з постачальниками, централізувавши тим самим всі свої дії з придбання матеріалів. Одним із завдань цієї групи є збільшення використання ТШО казахстанських товарів і послуг, з одночасним забезпеченням максимально ефективної роботи компанії з усіма постачальниками.
На стадії оцінки контрактів ТШО також розглядає плани західних потенційних підрядників на предмет підготовки та залучення казахстанських фахівців, субпідрядників і постачальників.
Навколо ТШО сформувався цілий ряд місцевих компаній, які виконують роботи на окремих проектах.
Так, за 2004 рік казахстанські компанії виконали підрядних робіт на 22% більше, ніж у 1999 році. У 2001 році «Тенгіз-Шевройл» задіяв 504 казахстанських підрядника, які поставили товарів і виконали послуг для ТШО на загальну суму 280 млн. доларів США.
У 2004 році внесок в економіку Казахстану від діяльності ТШО склав більше 1 мільярда доларів США. Дані Казахстанського Інституту економічних досліджень кажуть: кожен долар прямих інвестицій ТШО приносить 0,52 долара надбавки ВВП Республіки Казахстан.
Фінансовий внесок ТШО в розвиток економіки країни в 2001 році включає:
· Платежі до державного бюджету (ПДВ, роялті, податки на прибуток і на майно, а також прибуткові податки, утримувані і сплачуються від імені партнерів);
· Виплати працівникам і приватним підприємствам (заробітна плата і платежі місцевим постачальникам).
Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам треба вести цю роботу, дає можливість виявлення найбільш важливих аспектів і найбільш слабких позиції у фінансовому стані саме на даному підприємстві. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.
Діяльність ТОВ «Тенгіз-Шевройл» пов'язана насамперед з отриманням прибутку, що є перевищення доходів над витратами. Компанія в умовах конкурентного середовища управляє частково доходами і вже більш управляє витратами шляхом вибору ресурсозберігаючих технологій, більш економічного обладнання, кращої організації праці та підвищення організації праці. Отже, результат на лице - підвищення ефективності виробництва компанії.
При прийнятті рішення про вибір тих чи інших шляхів залучення іноземного капіталу ТОВ «Тенгіз-Шевройл» враховує всі можливості їх використання.
Таким чином, поліпшення інвестиційного потенціалу, розширення шляхів залучення іноземного капіталу залишаються для ТОВ «Тенгіз-Шевройл» актуальнейшей завданням.
3. Удосконалення процесу управління фінансами на
підприємстві при інноваційної політики в Казахстані
Найбільш актуальне питання діяльності ТОВ «Тенгіз-Шевройл» на сьогодні - це питання збільшення капіталізації, так як, на даний момент, темпи зростання активів значно перевищують темпи росту власного капіталу. Недостатня капіталізація обмежує можливості підприємств по можливому зростанню ризикових активів і збільшує потенційні ризики для підприємницького сектора в цілому.
ТОВ «Тенгіз-Шевройл» активно проводиться робота по розширенню діяльності підприємства, тому що пріоритетом стратегії розвитку підприємницького сектора є розширення послуг, що надаються населенню, особливо нафтового сектора.
Аналізуючи подальший розвиток сформованих і формуються тенденцій в зовнішніх умовах діяльності, можна припустити, що, при збереженні в цілому сприятливого для розвитку бізнесу характеру ситуації, ТОО «Тенгіз-Шевройл» може в найближчому майбутньому зіткнутися з проблемами:
• підтримки необхідного розміру маржі внаслідок очікуваного подальшого зниження ставок по розміщенню коштів на внутрішньому ринку, внаслідок зростаючої конкуренції;
• погіршення умов зовнішніх запозичень внаслідок очікуваного подальшого підвищення базових ставок у США і Європі і триваючого зростання ставок LIBOR;
• жорсткість вимог з боку регулюючих органів в частині пруденційних нормативів, резервних вимог, класифікації активів і створення провизий.
• посилення конкуренції найбільших казахстанських підприємств на зовнішніх ринках [3].
Стратегія ТОО «Тенгіз-Шевройл» з управління портфелем цінних паперів є консервативною, орієнтованої на забезпечення ліквідності і стабільного потоку доходів від фінансових інструментів.
Створення та успішний розвиток підприємства з великим західним інвестором в перші роки незалежності Казахстану стало доказом правильності стратегії керівництва молодої держави щодо розвитку енергетичних ресурсів, хоча перші два роки можливості транспортування видобутого вуглеводневої сировини не відповідали перспективам проекту і стримували виробництво. Усього лише один мільйон нафти виробляв ТШО в 1993 році. За два роки була виконана перша стадія удосконалення технологічного процесу, яка передбачала монтаж усього нафтогазопереробного заводу. Було закінчено будівництво другої комплексної технологічної лінії, що підвищило виробничі потужності «Тенгіз-Шевройла» до шести мільйонів тонн нафти на рік.
Понад 100 мільйонів доларів було витрачено на виготовлення установки демеркаптанізаціі нафти, пущеним в експлуатацію в 1996 році і призначеної для очищення сирої нафти від сірковмісних сполук перед її транспортуванням. Установка стала прикладом колективної творчості розробників і конструкторів різних організацій і форм з 12 країн світу. Сьогодні діють дві установки, кожна з яких обробляє за 4 мільйони тонн нафти на рік.
В даний час на стадії робочого проектування в ТШО ведуться роботи по проектах значного розширення основних потужностей, що включає проект заводу нового покоління і проект зворотного закачування сірчистого (сирого) нафтового газу в пласт Тенгізського колектора.
Вирішуючи загальну задачу максимального підвищення ефективності системи матеріально-технічного постачання, «Тенгіз-Шевройл» ставить перед собою мету нарощувати зусилля щодо використання потенціалу казахстанських підприємств. Постійною практикою в «Тенгіз-Шевройле» став розгляд контрактних планів західних потенційних підрядників з точки зору їх зобов'язань по навчанню та найму казахстанців і місцевих компаній-субпідрядників.
У числі заходів, що вживаються компанією в цьому напрямку, слід зазначити наступні:
· Компанія всіляко заохочує висновок іноземними фірмами-постачальниками договорів субпідряду з казахстанськими підприємствами;
· При оформленні заявок на матеріали враховуються альтернативні можливості закупівель в Казахстані;
· Пріоритет віддається компаніям-постачальникам, у яких високий відсоток казахстанських громадян загалом, числі зайнятих. Роботі з ними приділяється першочергова увага;
· Компанія вітає створення західними компаніями - потенційними підрядниками, спільних підприємств з участю казахстанських фірм;
· «Тенгіз-Шевройл» закликає інвестувати капітал в розвиток інфраструктури в Казахстані з метою підвищення технічних можливостей та потужності місцевих підприємств та підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції;
· Компанія заохочує і підтримує зусилля місцевих виробників товарів і послуг, спрямовані на впровадження систем контролю якості та сертифікацію продукції за міжнародними або аналогічних їм стандартам;
· Компанія виступила ініціатором проведення Форуму постачальників «Тенгіз-Шевройл» в Атирау з метою надати допомогу західним компаніям-постачальникам в пошуку потенційних партнерів на казахстанському ринку товарів і послуг;
· В «Тенгіз-Шевройле» активно підтримують реалізовану в масштабах країни програму з імпортозаміщення. Результати роботи в даному напрямку позитивні. Частка казахстанських товарів і послуг у загальному обсязі закупівель «Тенгіз-Шевройле», згідно з даними Національного Банку, в 2002 році склала 39% (без урахування транспортних витрат), за підсумками 2004 голи цей показник склав 44%.
Висновок
У роботі ми визначили, що інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі завдання:Ø розширення власної підприємницької діяльності за рахунок накопичення фінансових і матеріальних ресурсів;
Ø придбання нових підприємств;
Ø диверсифікація (освоєння нових областей бізнесу, стратегічна орієнтація на створення багатопрофільного виробництва).
Для планування і здійснення інноваційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.
У роботі продемонстровано вся гострота проблеми, яку представляє собою інвестиційний механізм та інноваційна діяльність в сучасній економіці Казахстану і яку роль вони відіграють у світовій економіці. Забезпечивши належний захист іноземних інвесторів від ризиків, а також прийнявши ряд заходів, частина з яких вказані в даній роботі, спрямованих на стимулювання залучення іноземних інвестицій в Казахстан, країна забезпечить собі не тільки загальноекономічний зростання, ефективну інноваційну діяльність підприємств, але і зміцнить позиції Казахстану на міжнародній арені, повернувши їй частково втрачені позиції світової держави, в першу чергу високотехнологічних сегментів національної економіки.
Список використаних джерел
1. Закон Республіки Казахстан від 2 липня 2003 року № 461-II «Про ринок цінних паперів» (зі змінами та доповненнями) станом на 22.06.2006 р.)
2. Указ Президента Республіки Казахстан Про подальші заходи щодо реалізації Стратегії розвитку Казахстану до 2030 року (зі змінами та доповненнями станом на 01.02.2006 р.)
3. Указ Президента Республіки Казахстан від 17 травня 2003 року № 1096 Про Стратегію індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки
4. Указ Президента РК від 5.04.1997 року № 3444 «Про затвердження переліку пріоритетних секторів економіки РК для залучення прямих вітчизняних та іноземних інвестицій».
5. Ашімбаева А.Т. Структура економіки: закономірності формування, тенденції та пріоритети розвитку. Алмати. 1995.
6. Іванов А.П. Фінансові інвестиції на ринку цінних паперів. М.: Видавничий будинок Дашков і К, 2006
7. Колтинюк Б.А. Інвестиційні проекти: конспект лекцій. - СПб.: Вид-во Михайлова В.А., 2005.
8. Мельников В.Д., Ільясов К.К. Фінанси: Підручник. - Алмати, 2005
9. Інвестиційний меморандум ТОО «Тенгіз-Шевройл», Алмати,
[1] Ільясов К.К. Фінансово-кредитні проблеми розвитку економіки Казахстану. - Алмати: Бiлiм, 2004
[2] Указ Президента Республіки Казахстан від 17 травня 2003 року № 1096 Про Стратегію індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки