Суперечка Понтія Пілата з Га-Ноцрі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ПЛАН:


  1. Вступ;

  2. Історія створення роману;

  3. Роман; Майстер і Маргарита »

  4. «Понтій Пілат»


Вступ.

«З усіх письменників 20-х - 30-х рр.. нашого, що йде сьогодні до кінця, століття, напевно, Михайло Булгаков у найбільшій мірі зберігається в російській громадській свідомості. Зберігається не стільки своєю біографією, з якої згадують зазвичай його листи Сталіну і єдиний телефонну розмову з тираном, скільки своїми геніальними творами, головне з яких - «Майстер і Маргарита». Кожному наступному поколінню читачів роман відкривається новими гранями. Згадаймо хоча б «осетрину другої свіжості», і прийде на розум сумна думка, що вічно в Росії все другої свіжості, всі, крім літератури. Булгаков це як раз блискуче довів ». - Ось так, у кількох словах, Борис Соколов, відомий дослідник творчості Булгакова, зумів показати, який відчутний внесок зробив письменник у російську і світову літературу. Видатні творчі уми визнають роман «Майстер і Маргарита» одним з найвидатніших творінь двадцятого століття. У радянські часи Чингіз Айтматов поставив цей роман поруч з «Тихим Доном» М. Шолохова, розрізнивши їх за ступенем доступності широкому читачеві. Далеко не всі здатні осмислити «Майстра і Маргариту» в тому ідеологічному філософському ключі, який пропонує автор. Звичайно, щоб вникнути, зрозуміти всі подробиці роману, людина повинна володіти високою культурної підготовленістю та історичної обізнаністю з багатьох питань, але феномен сприйняття твору в тому, що «Майстра ...» перечитують і юні, знаходячи в ньому щось казкове і таємниче для себе , що допомагає працювати їх ніжної дитячої фантазії.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РОМАНА.

Роман Михайла Опанасовича Булгакова «Майстер і Маргарита» не був завершений і за життя автора не публікувався. Вперше він був опублікований тільки в 1966 році, через 26 років після смерті Булгакова, і те в скороченому журнальному варіанті. Тим, що це найбільше літературний твір дійшло до читача, ми зобов'язані дружині письменника Олені Сергіївні Булгакової, яка у важкі сталінські часи зуміла зберегти рукопис роману.

Час початку роботи над «Майстром і Маргаритою» Булгаков у різних рукописах датував то 1928, то 1929 р. У першій редакції роман мав варіанти назв «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В.», «Гастроль». Перша редакція «Майстра і Маргарити» була знищена автором 18 березня 1930 р. після отримання звістки про заборону п'єси «Кабала святенників». Про це Булгаков повідомив в листі до влади: «І особисто я, своїми руками, кинув в піч чернетку романа про диявола ...»

Робота над «Майстром і Маргаритою» поновилася в 1931 р. До роману були зроблені чорнові начерки, причому тут вже фігурували Маргарита і її безіменний супутник - майбутній Майстер, а Воланд обзавівся своєю буйною свитою. Друга редакція писалася до 1936 р. і мала підзаголовок «Фантастичний роман» та варіанти назв «Великий канцлер», «Сатана», «Ось і я», «Чорний маг», «Копито консультанта».

Третя редакція, почата в другій половині 1936 р., спочатку називалася «Князь тьми», але вже в 1937 р. з'явилося добре відоме тепер заголовок «Майстер і Маргарита». У травні - червні 1938 р. повний текст вперше був передрукований. Авторська правка тривала майже до самої смерті письменника, Булгаков припинив її на фразі Маргарити: «Так це, отже, літератори за труною йдуть?» ...

Булгаков писав «Майстра і Маргариту» у цілому більше 10 років. Одночасно з написанням роману йшла робота над п'єсами, інсценівками, лібрето, але цей роман був книгою, з якої він не в силах був розлучитися, - роман-доля, роман-заповіт. Роман увібрав в себе майже всі з написаних Булгаковим творів: московський побут, відображений в нарисах «Напередодні», сатирична фантастика і містика, випробувана в повістях 20-х років, мотиви лицарської честі і неспокійної совісті в романі «Біла гвардія», драматична тема долі гнаного художника, розгорнута в «Мольєрі», п'єсі про Пушкіна і «Театральному романі» ... До того ж картина життя незнайомого східного міста, зображеного у «Бігу», готувала опис Єршалаїма. А сам спосіб переміщення в часі назад - до першого століття історії християнства і вперед - до утопічної мрію «спокою» нагадував про сюжет «Івана Васильовича».

З історії створення роману ми бачимо, що він був задуманий і створювався як «роман про диявола». Деякі дослідники вбачають у ньому апологію диявола, милування похмурої силою, капітуляцію перед світом зла. Справді, Булгаков називав себе «містичним письменником», але містика ця не гасили розум і не залякувала читача ...

Роман «Майстер і Маргарита»

Треба сказати, що при написанні роману Булгаков користувався декількома філософськими теоріями: на них були засновані деякі композиційні моменти, а так само містичні епізоди і епізоди єршалаїмських глав. Так, у романі відбувається взаємодія трьох світів: людського (все в романі), біблійного (біблійні персонажі) і космічного (Воланд і його свита). Найголовніший світ - космічний, Всесвіт, всеосяжний макрокосм. Два інші світу - приватні. Один з них - людський, мікрокосм, другий - символічний, тобто світ біблійний. Кожен з трьох світів має дві «натури»: видиму й невидиму. Всі три світи зіткані з добра і зла, і світ біблійний виступає, як у ролі сполучної ланки між видимими і невидимими натурами макрокосму і мікрокосму. У людини є два тіла, і два серця: тлінне і вічне, земне і духовне, і це означає, що людина є «зовнішній» і «внутрішній». І останній ніколи не гине: вмираючи, він тільки позбавляється свого земного тіла. У романі «Майстер і Маргарита» двоїстість виявляється в діалектичній взаємодії і боротьби добра і зла (це є головною проблемою роману). Добро не може існувати без зла, просто не будуть знати, що це дозвіл. Як сказав Воланд Левию Матвію: «Що б робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, якби з неї зникли всі тіні?». Повинно бути своєрідну рівновагу між добром і злом, яке у Москві порушено: хоч і різко схилилася в бік і Воланд прийшов, як головний каратель, щоб відновити його.

Глава 2 - «Понтій Пілат»

Більшість персонажів єршалаїмських глав роману «Майстер і Маргарита» сягають Євангельським. Але цього не можна стверджувати повною мірою про Понтія Пілата, п'ятому прокуратора Іудеї. Він мав репутацію «зухвалого чудовиська». Але, тим не менш, булгаковський Понтій Пілат сильно облагороджений в порівнянні з прототипом. У його образі письменником відображений людина, терзающийся муками совісті за те, що відправив на смерть невинного, і у фіналі роману Понтія Пілата дарується прощення.

Пилат стоїть перед дилемою: зберегти свою кар'єру, а може бути, і життя, над якими нависла тінь старіючої імперії Тиверія, або врятувати філософа Ієшуа Га-Ноцрі. Булгаков наполегливо (п'ять разів!) Іменує прокуратора вершником, мабуть, внаслідок його приналежності до певного стану.

Га-Ноцрі жодного разу не відступив від Істини, від ідеалу, і тому заслужив світло. Він сам є ідеал - уособлена совість людства. Трагедія героя в його фізичної загибелі, але морально він здобуває перемогу. Пилат же, що послав його на смерть, мучиться майже дві тисячі років, «дванадцять тисяч місяців». Совість не дає прокуратору спокою ...

Важкого рішенням Пілата, макровибору, здійсненого їм на рівні свідомості, передує мікровибор на рівні підсвідомості. Цей несвідомий вибір передбачає дії прокуратора, що вплинули не тільки на його подальше життя, але і на долю всіх героїв роману.

Вийшовши в колонаду палацу, прокуратор відчуває, що до «запаху шкіри конвою домішується проклята рожева струмінь», запах, який прокуратор «ненавидів найбільше на світі». Ні запах коней, ні запах гіркого диму, що доносився з кентурій, не дратують Пілата, не викликають у нього таких страждань, як «жирний рожевий дух», до того ж передвіщає «нехороший день». Що за цим? Чому прокуратору ненависний аромат квітів, запах яких більшість людства знаходить приємним?

Можна припустити, що справа полягає в наступному. Троянди з давніх часів вважаються одним з символів Христа і Християнства. Для покоління Булгакова троянди асоціювалися з вченням Христа. І у Блоку в «Дванадцяти» є подібна символіка:


У білому віночку з троянд -

Попереду - Ісус Христос.

Приємний чи ні певний запах, людина вирішує не на свідомому рівні, а на рівні підсвідомості. Що вибере він? Послідує за напрямом кінських запахів або попрямує у бік, звідки долинає аромат троянд? Віддавши перевагу запах «шкіри конвою», язичник Пилат передбачає той фатальний вибір, який буде їм зроблений на рівні свідомості.

Так само багато разів М. Булгаков згадує про те, що суд над Ієшуа відбувається поблизу «ершалаимского гіпподрома», «ристалища». Близькість коней відчувається постійно. Порівняємо два уривки:

«... Прокуратор подивився на арештованого, потім на сонці, неухильно піднімається нагору над кінними статуями гіпподрома, раптом в якійсь нудно борошні подумав про те, що найпростіше було б вигнати з балкона цього дивного розбійника, вимовивши лише два слова:« Повісити його ».

«... Всі присутні рушили вниз по широких мармурових сходах між стінами троянд, що виділяло дурманний аромат, спускаючись, усе нижче і нижче до палацової стіни, до воріт, що виводить на велику, гладко вимощену площа, в кінці якої виднілися колони і статуї ершалаимского ристалища».

Одночасно з думкою про страту Ієшуа у Пілата перед очима виникають кінні статуї; члени Синедріону, винісши смертний вирок, рухаються повз кущів троянд у бік тих же коней. Символічні коні кожен раз підкреслюють, той вибір, який здійснюють герої. Причому, можливого вирішення прокуратора відповідає тільки погляд у бік того місця, де вирують пристрасті, а дійсному рішенню Синедріону, щойно виніс смертний вирок, - фізичне переміщення його членів у тому ж напрямку.

У євангельських розділах роману відбувається якийсь бій добра і зла, світла і темряви. Дванадцять тисяч місяців триває Пілатова борошно, важко йому з хворою совістю, і у фіналі, прощений, він стрімко біжить по місячній дорозі, щоб «розмовляти з арештантом Га-Ноцрі». І на цей раз він вибирає шлях правильний - праведний.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
21.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Літературний герой Ієшуа Га-Ноцрі
Булгаков м. а. - Розмова Пілата з Афранієм ..
Розмова Пілата з Афранієм М А Булгаков Майстер і Маргарита
Суперечка
Суперечка в ділових відносинах
Цивільний суперечка чи кримінальну справу
Філософський суперечка Платона і Аристотеля
Горький м. - Суперечка про людину
Булгаков м. а. - Вічна суперечка Ієшуа з Пілатом
© Усі права захищені
написати до нас