Страхування фінансових ризиків

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ Державного управління ПРИ ПРЕЗІДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ Регіональний ІНСТІТУТ
Кафедра економічної Теорії та фінансів
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Страхова справа
Тема:
"Страхування фінансових ризиків"
Студент 3 курсу МЗ-3-04
_______________
Керівник
Феодосія-2008

План
Введення
1. Сутність страхових операцій і поняття фінансового ризику
2. Зміст страхування фінансових ризиків в Україні
3. Напрями страхування фінансових ризиків у Далекому та Близькому Зарубіжжя, в Україну
Список використаних джерел

Введення

Предметом вивчення в контрольній роботі є страхування. Метою вивчення в роботі є висвітлення наступних теми страхування фінансових ризиків.
Предмет і тема роботи актуальні. Страхування як гарантія безперервного процесу суспільного відтворення, є необхідним важелем регулювання економічних процесів, їх стабільності.
Сьогодні в ринковій економіці Україні все активніше пробивають собі дорогу різні форми та методи страхування. Велика увага останнім часом у зв'язку з розвитком фінансового ринку та його насиченням приділяється проблемі страхування фінансових ризиків, причому ця проблема хвилює не тільки вітчизняних страховиків, але і страховиків Близького Зарубіжжя. Найбільшу частину страхових послуг в Україну становлять страхування фінансових ризиків. За даними експертів, в даний час в Україні 10 провідних компаній контролюють 24% ринку страхування фінансових ризиків.
У відповідності з метою дослідження належить вирішити такі завдання:
виділити сутність страхових операцій і поняття фінансового ризику;
визначити зміст страхування фінансових ризиків в Україні;
оцінити напрями страхування фінансових ризиків у Далекому та Близькому Зарубіжжя, в Україну.

1. Сутність страхових операцій і поняття фінансового ризику

Проводячи страхування, страховик прагне вирішити двояку завдання: при мінімальних тарифах, доступних для широкого кола страхувальників, забезпечити достатньо значний обсяг страхової відповідальності. За допомогою доступних тарифних ставок досягається найменше вилучення частини доходів страхувальників у вигляді страхових платежів з метою надання їм необхідної допомоги з страхового фонду.
Якщо тарифні ставки розраховані правильно, то забезпечується необхідна фінансова стійкість страхових операцій, тобто стійке збалансування доходів і витрат страховика, або перевищення доходів над витратами. Завищення тарифів призводить до перерозподілу через страховий фонд зайвих коштів, заниження, навпаки, до утворення дефіциту фінансових ресурсів у страховому фонді і до невиконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками.
Тарифна ставка, що лежить в основі страхового внеску, називається брутто-ставкою. Вона складається з нетто-ставки і навантаження до нетто-ставці. Нетто-ставка призначена для формування страхового фонду в його основній частині, яка використовується для виплат страхового відшкодування. Навантаження необхідна для покриття витрат на проведення страхування, тобто для накладних витрат страховика. Навантаження складає меншу частину брутто-ставки (в залежності від форми та виду страхування вона коливається від 9 до 40%).
Нетто-ставка, як ймовірність нанесення страхувальникам певного збитку, відображає кожен вид страхової відповідальності, яку взяв на себе страховик. Якщо умови страхування даної групи майна або інших ризиків містять кілька видів страхової відповідальності, то сукупна нетто-ставка може складатися з суми кількох, приватних нетто-ставок.
В даний час вже ні в кого не викликає сумнівів, що діяльність будь-якого фінансового інституту (банку, біржі, інвестиційної компанії, брокерської контори і т.д.) сполучена з певними ризиками.
Саме тому запорукою його успішного функціонування служить здатність керувати своїми ризиками в конкретних макроекономічних умовах. Відзначимо, що ринковий ризик з усіх типів ризиків найкращим чином піддається формальному імовірнісного опису, а методи його вимірювання вже набули широкого поширення у світовій практиці.
Ринковий ризик (market risk) - це ризик зміни значень параметрів ринку, таких як процентні ставки, курси валют, ціни акцій або товарів, кореляція між різними параметрами ринку і мінливість (волатильність) цих параметрів.
Ринковий ризик суб'єкта фінансового ринку - це ризик його втрат в умовах невизначених (випадкових) змін ринкових факторів, що впливають на його портфель. Виміряти ринковий ризик - означає визначити величину і вірогідність можливих втрат за заданий період часу (період підтримки позицій). Враховуючи, що ринковий ризик виникає практично завжди, завдання його коректного виміру набуває особливого значення. При інвестуванні коштів в долари США або іншу валюту існує ризик, що темпи зростання курсу долара знизяться або знизиться навіть сам курс долара. Таким чином, ризик - це невизначеність фінансових результатів у майбутньому, обумовлена ​​невизначеністю самого цього майбутнього.

2. Зміст страхування фінансових ризиків в Україні

Хоча в світі страхування фінансових ризиків є досить популярна і поширена послуга, в Україні у неї неоднозначна репутація, і серед страховиків, так і серед їхніх клієнтів.
Перші стверджують, що попит на цей вид страхування в Україні наразі дуже низький, і цей напрям лише починає розвиватися. Між тим, платежі по страхуванню фінризиків щорічно ростуть зі швидкістю, якій інші види страхування можуть лише позаздрити.
Реальна статистика зі страхування фінансових ризиків сьогодні просто відсутня, однак, згідно з офіційними даними, в останні кілька років цей вид стабільно займає трохи менше половини всього сегмента майнового страхування. А це - близько третини загального обсягу платежів, що збираються українськими страховими компаніями. Втім, як стверджують фахівці, настільки вагомих показників страхуванню фінризиків вдалося заробити аж ніяк не чесним шляхом.
Особливість цього моменту в тому, що левова частка цього сегмента складається з того, що страховики елегантно називають фінансовими схемами - податкової оптимізації, обналічки засобів і т.д. Неабиякою мірою такому стану речей сприяє той факт, що компанії часто класифікують таке страхування як комерційні ризики, а це дозволяє підприємствам відносити страхові платежі на витрати, а не платити їх з прибутку як за іншими видами.
Крім того, страхові суми зі страхування фінансових ризиків не регламентовані, а методика розрахунку платежів відсутня, що дозволяє компаніям непомірно завищувати тарифи. Причому в перестрахування відправляється близько 60% платежів, отриманих з цього виду. І це при тому, що перестрахувати фінансові ризики на твердих ринках сьогодні практично неможливо. У результаті левова частка фінансових платежів йде (щоб вже ніколи не повернутися) до країн Балтії, Росії, Молдови.
У цілому, страхування фінансових ризиків розвивається і з кожним роком стає все перспективнішим. Основним чинником зростання його популярності є збільшення обсягів споживчого кредитування. Іноді страховики чують, що страхування фінансових ризиків коштує чималих грошей, але в умовах нашого ринку і ризик невиконання зобов'язань за договорами аж ніяк не малий. Тому страхові тарифи, які сьогодні складають близько 2,5-3%, навряд чи будуть знижуватися найближчим часом.
Страхування фінансових ризиків практикується і у виробничому секторі економіці, а не тільки на фінансовому ринку. У цьому випадку передбачаються обов'язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів (додаткових витрат) особи, про страхування якої укладено договір, викликаних наступними причинами:
зупинка виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обумовлених подій;
банкрутство;
непередбачені витрати;
невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань контрагентом застрахованої особи, яка є кредитором по угоді;
понесені застрахованою особою судові витрати та ін
Нижче наводяться деякі висловлювання експертів страхового ринку України з приводу страхування фінансових ризиків.
"Ринок страхування фінансових ризиків буде розширюватися, що пов'язано з розвитком спеціалізації даного виду діяльності, підвищенням рівня фінансової культури підприємств і банків у сфері управління ризиками. У цьому сегменті можна також прогнозувати незабаром розширення пропонованого українськими страховиками спектру послуг. Наприклад, наша компанія планує в поточному році запропонувати страхування валютних ризиків і страхування збитків, пов'язаних із зупинкою виробництва "(Вадим Кравченко, андеррайтер за фінансовими ризиками СГ" ТАС ").
"Страхування фінансових ризиків досить часто використовується як інструмент обману страхової компанії і отримання незаконного страхового відшкодування", - вважає генеральний директор СК "АІГ-Україна" Ігор Коваленко.
"Страховики, які все ж таки надають послуги зі страхування фінризиків, приймають всі заходи для того, щоб убезпечити себе від недобросовісних клієнтів. Одні встановлюють з цього виду високі франшизи, змушуючи таким чином клієнта брати участь у відшкодуванні збитку і замислюватися про ризики підприємства. Інші створюють власні служби безпеки. Багато хто чув про таке страхування і хочуть застрахувати дорогі проекти, переклавши весь ризик на страхову компанію. Але перш ніж укласти договір, ми проводимо ретельний фінансовий аналіз контрагентів, для чого компанією розроблена спеціальна методика. І в результаті дуже багато прохань від підприємств ми відсіваємо "- також розповів Вадим Кравченко.

3. Напрями страхування фінансових ризиків у Далекому та Близькому Зарубіжжя, в Україну

Фінансові ризики хвилюють не тільки представників бізнесу (юридичні особи), але і вкладників різних комерційних банків (фізичні особи).
Перші державні гарантії для вкладників банків з'явилися в США в 1934 році. Їх величина не перевищувала 2,5 тисячі доларів. Зараз вона дорівнює 100 тисячам, і готується закон про її збільшення до 200. У країнах Євросоюзу гарантований повернення 20 тисяч євро, але з розрахунку 90% від суми вкладу.
Комерційний банк відповідає перед вкладником за зобов'язаннями, які випливають з депозитного договору, власними коштами, майном і всіма належними активами.
Тим не менше на сьогодні в Україні немає більш-менш надійних гарантій вкладів, розміщених у комерційних банках.
Відповідно до нормативних актів вклади Ощадного банку України гарантуються державою, оскільки цей банк є державним, однак кошти державного бюджету нині вкрай обмежені. Відповідно до Указу Президента України від 24 листопада 1994 р. проводилася компенсація грошових заощаджень за вкладами в Ощадному банку України. Грошові заощадження були збільшені відповідно індексу зростання споживчих цін у 1992-1993 рр.. в 2200 разів. На суму компенсації видавались так звані компенсаційні сертифікати.
З метою забезпечення захисту інтересів вкладників - фізичних осіб, створення фінансових можливостей відшкодування їм коштів у разі ліквідації комерційного банку постановами правління НБУ від 28 травня 1996 р. № 125 і від 24 червня 1996 р. № 152 затверджено тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб за рахунок придбання державних цінних паперів і передачі їх на збереження Національному банку. Тим не менше цей фонд страхування не відіграв позитивної ролі у справі гарантування повернення вкладів (депозитів).
Надійна та ефективна система гарантування вкладів повинна створити умови для захисту інтересів вкладників на випадок неплатоспроможності чи банкрутства банку, зменшення ризику крізісованія банківської системи внаслідок втрати ліквідності через масове зняття депозитів, підвищення ефективності управління грошово-кредитною сферою економіки внаслідок збільшення обсягу депозитів.
Указом Президента України від 10 вересня 1998 р. № 996/98 затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою, створюється і функціонує як державна, економічно самостійна, спеціалізована організація, яка не має на меті отримання прибутку. Платниками зборів для даного Фонду є комерційні банки - юридичні особи, розташовані на території Україні.
Система гарантування вкладів вступає в дію, якщо вклади стають недоступними, тобто у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів та призначення ліквідатора за рішенням арбітражного суду або Національного банку України. Джерелами формування коштів фонду повинні стати збори з комерційних банків, внески НБУ в сумі 20 млн. гривень і Міністерства фінансів України. Фондом відшкодовується загальна сума вкладів одного вкладника в одному комерційному банку, включаючи відсотки, незалежно від виду валюти станом на день, якщо вклади стають недоступними, але не більше 500 гривень - суми, яка перевищує розмір середнього вкладу в Україні. Розмір відшкодування за рахунок коштів фонду може у подальшому бути збільшено.
У 2004 році проведена аудиторська перевірка роботи даного фонду.
В результаті цієї перевірки встановлено наступні факти.
Використання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів на виконання свого головного завдання - відшкодування гарантованих сум вкладникам здійснювалось неефективно та з порушеннями, - такий висновок зробила Колегія Рахункової палати.
Як встановили аудитори, нормативно-правова база діяльності цієї державної установи дуже недосконала. Вона суттєво обмежує сферу повноважень Фонду у порівнянні з існуючою міжнародною практикою діяльності систем страхування вкладів. Це призводить до звуження можливостей такого формування та втрати доходів.
Перевіркою, проведеною Рахунковою палатою, встановлено, що вже більше шести років на законодавчому рівні не вирішується питання участі у Фонді Ощадбанку, який не тільки суттєво зменшує розміри надходжень до Фонду, а й створює нерівні умови страхування депозитів вкладників у різних банках.
Залишається нормативно не врегульованою і проблема інвестування коштів Фонду в умовах відсутності аукціонів з продажу державних цінних паперів, що призвело у 2004 році до втрати доходів у сумі понад 2 мільйонів гривень. У цій ситуації Національний банк України не вирішив питання щодо розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитах, як це передбачено чинним законодавством, або плати за користування цими коштами.
За час своєї діяльності Фондом було акумульовано з різних джерел понад 400 мільйонів гривень, тим не менш керування цим засобом здійснювалося неефективно. У своїй діяльності Фонд не дотримувався встановлених законом граничних термінів гарантованих виплат. Незважаючи на перевищення цих термінів у декілька разів, виплати гарантованих відшкодувань і досі не завершений по жодному з ліквідованих банків, а шість мільйонів гривень, із передбачених на ці виплати коштів, так і не знайшли своїх власників.
Розміри гарантованих відшкодувань населенню істотно занижені і не відповідали тенденціям зростання ресурсів, залучених банками від вкладників та динаміці акумулювання коштів фондом. Виходячи з фактичних тенденцій на цьому ринку, розмір гарантованих відшкодувань вкладів у 2004 році мав би складати 5000 гривень, а не 3000 гривень, що є на сьогодні.
У процесі діяльності Фонд, як державна установа, не створив рівних умов забезпечення соціальних прав вкладників на отримання гарантованих вкладів у збанкрутілих банках.
Необгрунтована і суб'єктивний підхід допускався керівництвом Фонду і при визначенні розміру комісійної винагороди банкам-агентам при залученні їх до виплат гарантованих вкладів.
Фактично, запроваджена у Фонді система оплати праці є неадекватною також і рівню його відповідальності та обсягам виконуваної роботи, оскільки при реалізації багатьох основних своїх функцій Фонд виступає, здебільшого, організаційним посередником. У результаті, середньомісячна заробітна плата у Фонді перевищує цей показник по Україні у 7 разів, в тому числі в керівників структурних підрозділів Фонду вона у 10 разів більше, а у керівників Фонду в 30 разів.
Колегія Рахункової палати поінформувала про зроблені висновки та рекомендації з цієї проблеми Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України і Національний банк Україна.
Однак слід констатувати і те, що в сьогоднішній України вклади населення і юросіб не захищені (особливо в умовах фінансової кризи).
У Росії в липні 2004 прийнято аналогічний закон. Президент РФ Володимир Путін підписав Федеральний закон "Про внесення зміни до статті 49 Федерального закону" Про страхування вкладів фізичних осіб у банках Російської Федерації ", прийнятий Державною Думою 31 липня 2004 і схвалений Радою Федерації 8 серпня 2004 року. Згідно законопроекту, до 1 січня 2007 вкладники "Ощадбанку" будуть захищені гарантією держави. Після цього терміну страхування вкладів "Ощадбанку" буде здійснюватися на загальних підставах. До цього часу, вважає Дворкович, частка вкладників "Ощадбанку" знизитися з 65 до 50 відс.
"Повинні бути забезпечені рівні умови конкуренції, перш за все в регіонах, і вкладники всіх банків повинні бути однаково захищені".
Фонд страхування вкладів буде знаходиться у власності уповноваженого агентства - Агентства з реструктуризації кредитних організацій / АРКО /, відраховуються банками в цей фонд кошти будуть зберігається на рахунках в Банку Росії і інвестуватися в надійні цінні папери. Такими паперами, за словами Дворковича, є держоблігації і "цінні папери іноземних держав з високим рейтингом".
При виникненні неплатоспроможності будь-якого банку АРКО буде повертати кошти вкладникам зі страхового фонду. У разі нестачі коштів фонду АРКО має право звернутися до уряду за відсутніми грошима.
На вступ до системи страхування вкладів можуть претендувати від половини до двох третин банків, які пройдуть спеціальну перевірку.
Відповідно до закону це буде комплексна перевірка, що включає як перевірку фінансової стійкості банків, так і перевірку стану системи управління, внутрішнього контролю, системи бізнес-планування, стратегічного планування перевірки банків будуть проводитися протягом двох років з моменту вступу в силу закону про страхування банківських вкладів.
Законом передбачено механізм компенсації втрат вкладників у результаті банкрутства кредитної організації в розмірі 100% від суми визнаного вимоги, але не більше 100 тис. рублів (за вирахуванням проведених конкурсним керуючим попередніх виплат). У результаті на вкладників комерційних банків, що не увійшли до системи страхування, будуть розповсюджуватися норми про відшкодування, аналогічні передбачених федеральним законом про страхування внесків. Передбачається, що виплати будуть здійснюватися Центробанком РФ через уповноважені банки-агенти (визначені на конкурсній основі) у період від 3 до 6 місяців після визнання кредитної організації банкрутом.

Список використаних джерел

1. Заруба О.Д., Страхова справа - К: Знання, 2006, - 320с.;
2. Усоскин В.М., Сучасний комерційний банк, М Антидор, 2006;
3. Медведєва Т., Розвиток вітчизняного ринку страхових послуг / / Економіст, № 11, 2004;
4. Мельников А.В., Стохастичний аналіз ризиків в економіці фінансів і страхування, - М: Анкіл, 2002;
5. Плиса В.І., Інтеграція страхового ринку України в світовий страховий простір / / Фінанси України № 7, 2004;
6. Словник страхових термінів / За ред. Є.В. Коломіна, В.В. Шахова. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 331 с.;
7. Степанов Д., Перспективи розвитку страхування / / Економіка України № 11, 2005;
8. Страховий ринок / / Україна-бізнес, № 47, 2005;
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Контрольна робота
41.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Страхування фінансових ризиків банків
Пряме страхування фінансових ризиків підприємств у Росії - оцінка та розвиток
Основні види фінансових ризиків
Механізми нейтралізації фінансових ризиків
Страхування ризиків
Поняття та методи контролю фінансових ризиків
Страхування кредитних ризиків
Страхування банківських ризиків
Страхування кредитних ризиків
© Усі права захищені
написати до нас