Страхові послуги 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти України
Донбаська Державна Машинобудівна Академія
Контрольна робота
з дисципліни «Страхові послуги»
2008 р .

Зміст
Місце страхування в системі економічних категорій. Страхування як частина фінансової системи (питання № 1);
Збитковість страхової суми як основа для визначення величини нетто-ставки та її елементи (питання № 31);
Категорії: агент страховий, Аквізиція, маркетинг страховій, система продажу страхових послуг, страхова послуга (№ 1);
Тестові завдання: № 1; 55; 5;
Завдання № 1, 11, 5

Теоретичний питання № 1. Місце страхування в системі економічних категорій. Страхування як частина фінансової системи
Страхування - особливий вид договірних цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб на випадок настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових премій, внесків).
Страхування не створює національного доходу, проте перерозподіляє грошові кошти в ті галузі народного господарства, які найбільше потребують коштів в результаті настання негативних подій.
Страхування - це фінансовий інструмент, що виконує в суспільстві ряд соціально-економічних функцій.
Функції страхування:
Захисна. Страхуванням забезпечується матеріально-фінансовий захист фізичних і юридичних осіб від збитків у результаті настання страхових випадків, крім того, страхуванням забезпечується безперервність процесу суспільного відтворення шляхом скорочення часу некомпенсованого збитку, що, у свою чергу, знижує загальні збитки в соціально-економічній сфері.
Розподільна. Для страхування характерна замкнута розкладка величини збитку від настання страхових випадків на всіх учасників процесу страхування. Причому, чим ширше коло учасників страхування, тим менше може бути розмір страхового платежу, тим більший збиток буде можливо покрити.
Інвестиційна. У ринковій економіці зростає роль страхування як одного зі способів концентрації грошових накопичень фізичних і юридичних осіб, а також способу ефективного використання даних накопичень (поповнення ринку вільного капіталу).
Попереджувальна. Полягає у фінансуванні з коштів страхового фонду запобіжних заходів, спрямованих на зменшення ризику настання негативних подій, що, у свою чергу, надає стабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток суспільства в цілому.
Міжнародна. Шляхом здійснення міжнародних страхових відносин (страхування зовнішньоекономічних операцій, розміщення фінансових коштів страховика в міжнародній банківській системі, перестрахування ризиків) здійснюється міжнародний експорт та імпорт капіталу.
Якщо розташувати основні способи здійснення страхового захисту в порядку хронології їх виникнення, отримаємо наступну послідовність:
Самострахування - система індивідуального накопичення і використання коштів страхового фонду самим господарюючим суб'єктом. Накопичення коштів здійснюється шляхом відрахування частини доходу чи прибутку. Фонд може створюватися у матеріальній або грошовій формі.
Взаємне страхування - колективне накопичення страхового фонду особами, які мають спільні економічні інтереси (участь на паях). При цьому внесок кожного учасника залишається його власністю. Утворений фонд не використовується в комерційних цілях, а тільки для страхового захисту його учасників.
Комерційне (акціонерне) страхування - дана форма страхового захисту з'явилася в епоху становлення капіталістичних відносин, які характеризуються появою великої кількості суб'єктів господарської діяльності з індивідуальними економічними інтересами. Страхова послуга набуває рис товару, індивідуалізованого під конкретного споживача. На цьому етапі з'являється суб'єкт господарської діяльності (страховик), який ставить за мету отримання прибутку шляхом використання коштів страхувальників. Розпорядження коштами страхового фонду і отриманим прибутком залишається в компетенції страховика.
Державні соціальні страхові гарантії являють собою соціальне, пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття. Захист здійснюється шляхом створення державою цільових бюджетних та позабюджетних фондів за рахунок обов'язкових зборів і відрахувань, управління та розпорядження якими належить до компетенції спеціального уповноваженого державного органу.
Всі перераховані вище способи здійснення страхового захисту характеризуються повною незалежністю виплат, тобто виплати, що сплачуються особам по одній системі, не залежать від виплат, на які ця особа має право в будь-якій іншій системі.
Теоретичний питання № 2. Збитковість страхової суми як основа для визначення величини нетто-ставки та її елементи
Страховий тариф - грошова ставка з одиниці страхової суми за певний період страхування. За одиницю страхової суми приймається 100 грн.
На підставі страхового тарифу і страхової суми відбувається формування страхового платежу. Величина страхового платежу визначається як добуток страхового тарифу на число сотень страхової суми.
Тарифна ставка носить назву «брутто». Вона складається з двох частин: нетто-ставки, яка відповідає за формування страхового фонду в частині, яка буде йти на виплату страхових сум і відшкодувань, і навантаження до нетто-ставки, яка відповідає за покриття накладних витрат страховика.
В основі визначення величини нетто-ставки лежить ймовірність настання страхового випадку (Р), яка може бути визначена як відношення числа страхових випадків до загальної кількості застрахованих об'єктів (при цьому приймається допущення, що від одного страхового випадку страждає один застрахований об'єкт):

Чисельник даного виразу буде означати для страховика сумарну величину відшкодування, виплаченого за подією страхових випадках (f), а знаменник - сукупну страхову суму застрахованих об'єктів (b).
Дане відношення називається показником збитковості страхової суми (q) і виражає частку сукупної страхової суми, яка вибуває зі страхового портфеля за певний період у зв'язку з настанням страхових випадків:

Ця частка з кожних 100 грн. страхової суми становить основу для побудови нетто-ставки з поправкою на величину ризикової надбавки, яка характеризує ступінь стійкості динамічного ряду показників збитковості.
Збитковість страхової суми є величиною синтетичної. Її величина залежить від дії різних факторів. Їх можна звести до наступних показниках:
а - число застрахованих об'єктів;
b - сукупна страхова сума застрахованих об'єктів;
с - число страхових випадків;
d - число постраждалих об'єктів;
f - сукупна величина страхового відшкодування.
За допомогою зазначених позначень можна вивести три основні показники, що впливають на величину збитковості, які називають елементами збитковості:
с / а - частота страхових випадків;
d / c - спустошливі одного страхового випадку;
(Fa) / (db) - тяжкість ризику (відношення середнього страхового відшкодування по одному потерпілому об'єкту до середньої страхової суми одного застрахованого об'єкта);
Твір трьох елементів збитковості дає показник збитковості страхової суми:

Аналізуючи щорічні дані про елементи збитковості, страховик має можливість виявляти позитивні і негативні фактори, що впливають на величину показника збитковості.
Категорії № 1
Агент страховий - фізична або юридична особа, що дiють від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності (складання та укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Діє в інтересах страховика за комісійну винагороду на підставі агентської угоди;
Аквізиція - укладення нових договорів страхування. Вважається, що аквізиційна дiяльнiсть нормальна, коли кількість нових договорів страхування перевищує число договорів, термін дії яких закінчився;
Маркетинг страховий - філософія страховика, що визначає стратегію і тактику його діяльності в умовах конкуренції. Виступає одночасно як сукупність методів управління страховою діяльністю компанії і дослідження ринку страхових послуг, як комплексний підхід до питань організації та управління страховою діяльністю і як набір функцій страхової компанії, які направлені на надання страхових послуг;
Система продажу страхових послуг - діяльність страховика, що включає ряд елементів, до яких, перш за все, відносять маркетингові дослідження, вибір асортименту страхових послуг і планування збутової діяльності, збут і реалізацію, рекламу і стимулювання збуту.
Сюрвейєр - експерт, Той, Хто транспортні засоби, вантажі, що дає висновок про їх стан і експлуатаційних характеристиках. Оформляє аварійний сертифікат про завдані збитки як основний документ для встановлення точної величини збитку.
Тест 1
Страхування є ...
а) частиною державних фінансів;
б) частиною фінансової системи;
в) частиною фінансів підприємств;
Тест 5
Страховий агент діє на страховому ринку ...
а) від свого імені;
б) за дорученням цивільних організацій;
в) від імені та за дорученням багатьох страхових компаній;
г) від імені та за дорученням однієї страхової компанії.
Тест 55
Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті передбачає страхування ...
а) пасажирів таксі;
б) пасажирів міжміських автобусів;
в) машиністів поїздів метрополітену;
г) пасажирів морського транспорту на прогулянкових лініях.
Задача 1
Господарюючий суб'єкт застрахував своє майно строком на один рік на суму 25 тис. грн. Ставка страхового тарифу становить 0,5% страхової суми. За договором страхування передбачена безумовна франшиза в розмірі 1,5 тис грн, при якій передбачається знижка до тарифу 4%. Розрахувати розмір страхового платежу та страхового відшкодування, якщо фактичний збиток страхувальника склав 16 тис. грн.
Рішення:
Страховий платіж = [(0,5 * 25000) / 100] * (100 - 4) / 100 = 120 грн.
Страхове відшкодування = 16000 - 1500 = 14500 грн.
Задача 11
Використовуючи дані таблиці, зробити висновки щодо платоспроможності страховика, якщо ФЗП на кінець року складає 3000 тис. д. од.; Оцінити поточну ефективність страхової діяльності за допомогою коефіцієнта витрат; зробити висновки щодо співвідношення джерел доходів страхової компанії на кінець поточного року.
Показники
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
Разом
1 Отримано страхових премій
1500
1200
1300
900
2 Виплачено відшкодувань
1100
-
800
-
3 Сплачено премій перестраховикам
200
200
200
200
4. Отримано від перестрахувальників
800
-
500
-
5 аквізиційна витрати
200
-
300
-
6 Управлінські витрати
100
80
70
100
7 Дохід від інвестиційної діяльності
-
100
150
-
Рішення:
1) Умова платоспроможності на будь-яку дату: ФЗП> НЗП
НЗВ приймається рівним більшою з двох величин:
НЗП1 = 0,25 (отримано страхових премій - 0,9 * сплачено премій перестраховикам)
НЗП2 = 0,3 (вироблено виплат відшкодувань - 0,9 * отримано від перестрахувальників)
НЗП1 = 0,25 (4900 - 0,9 * 800) = 1 045 тис.. Д.ед.
НЗП2 = 0,3 (1900 - 0,9 * 1300) = 219 тис. д.ед.
3000> 1045 - дотримується умова платоспроможності страховика;
2) Коефіцієнт витрат = (аквізиційна витрати + Управлінські витрати) / Отримано страхових премій;
Кз = (500 +350) / 4900 = 0,17 (17%) - в межах норми;
4) Коефіцієнт, який характеризує співвідношення джерел доходів страхової компанії за звітний період, визначається:
К = Дохід від інвестицій / Зароблені премії;
Він повинен бути в межах від 5% - 20%.
Зароблені премії (метод "плаваючих кварталів") = 1500 тис.д.ед.
До 1999 = 250 / 1500 = 0,166 (16,6%)
співвідношення джерел доходів знаходиться в дозволених меж.
Задача 5
Визначити власну участь цедента в покритті ризику, використовуючи наступні показники. Портфель цедента складається з 3 однорідних груп страхових ризиків, страхові суми за якими становлять 500, 750 і 1200 тис. грн. Максимальний рівень власної участі цедента-600 тис. грн. Квота у розмірі 20% страхового портфеля передана в перестрахування. Зробити висновок про доцільність даної квоти перестрахування.
Групи однорідних ризиків
Страхова сума по групі, тис. грн.
Квота перестрахування (20%)
Власне утримання
Власна участь цедента
Відхилення власного утримання від участі (+ \ -)
1
500
100
600
400
+200
2
750
144
600
576
+24
3
1200
240
600
960
- 360
Підсумок по страховому портфелю
2450
484
1800
1936
- 136
Рішення:
Участь перестрахувальника в покритті ризиків (30% від страхової суми):
500 * 0,2 = 100 д.ед.;
720 * 0,2 = 144 д.ед.;
1200 * 0,2 = 240 д.ед.;
Участь цедента (страхова сума за вирахуванням участі перестрахувальника):
500 -100 = 400 д.ед.;
720 - 144 = 576 д.ед.;
1200 - 240 = 960 д.ед.;
Відхилення участі цедента в покритті ризиків від ліміту власного утримання:
600 - 400 = 200 д.ед;
600 - 576 = 24 д.ед;
600 - 960 = -360 д.ед;
Сумарне відхилення по групі ризиків = - 136 д.ед
Висновок: дана квота не є доцільною для даної групи рисова, оскільки не забезпечує достатньої вирівнювання ризиків. Відхилення участі цедента в покритті ризиків від ліміту власного утримання передавальної компанії склало -136 д.ед. Це означає, що цедент бере участь у покритті ризиків більше, ніж дозволяють його фінансові можливості, тобто дану квоту (20%) необхідно збільшити, або зменшити величину ризиків, прийнятих на страхування.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Контрольна робота
49.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Страхові послуги
Страхові послуги в майновому страхуванні
Страхові послуги в Російській Федерації
Страхові посередники
Страхові правовідносини 2
Страхові посередники 2
Страхові правовідносини
Страхові ринки
Страхування та страхові тарифи
© Усі права захищені
написати до нас