КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра фінансів і банківської справи
Страховий ринок України та його характеристика
Курсова робота
з дисципліни "Страхові послуги"
студента групи № 42
спеціальності "Фінанси та кредит"
Смельчука В.Г.
Науковий
керівник -
Землячов С.В.
СІМФЕРОПОЛЬ
ЗМІСТ
Введення ................................................. ....................................... 3
1. Показники діяльності страхових компаній .................. 7
2. Учасники страхового ринку ............................................... 12
3. Іноземний капітал ................................................ ........... 14
4. Податкові проблеми ................................................ ............ 16
5. Діяльність на фінансовому ринкне ................................. 17
6. Страхові посередники ................................................ ......... 18
7. Фонди страхових гарантій ............................................... .. 20
8. Перестрахування ................................................. .................. 22
9. Характеристика складу страхових послуг ......................... 23
10. Перспективи ................................................. ........................ 26
Висновок ................................................. ................................. 29
Список використаної літератури ....................................... 31
Введення
Діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів господарюючих суб'єктів, виробників товарів і послуг, а також громадян.
Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах, забезпечуючи підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших лих. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в його справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи - приватного підприємництва і самостійності господарюючих суб'єктів.
Види страхування, характерні для країн з розвиненою ринковою економікою, не мали можливості одержати розвиток в Україні. Громадяни були змушені задовольнятися страхуванням будівель, домашнього майна, засобів транспорту і деяких інших об'єктів, а також певним набором різновидів особистого страхування, проведеного на умовах, диктованих єдиним страховиком-монополістом в особі системи органів державного страхування.
Існуючі умови господарської діяльності не сприяли використанню страхового методу охорони майна підприємств і організацій, збиток відшкодовувався в основному за допомогою використання дотацій із загальнодержавних бюджетних резервів.
Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості господарюючих суб'єктів. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів і засобів, кредито-і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та інших мінливостей ринку повинні мати надійний і гарантований фінансове джерело покриття.
Розвиток підприємницької діяльності громадян приводить до появи у товаровиробників засобів і предметів виробництва, які також вимагають страхового захисту. Починаючи підприємницьку діяльність, громадяни включаються в такі відносини, при яких їх фінансова чи господарська неспроможність або неспроможність їхніх партнерів можуть призвести до зростання збитків.
Відповідно виникає ще одна область, що розширює сферу застосування страхування (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку та ін.) Кризові явища в економіці, зростання безробіття, що супроводжують становлення ринкових відносин, підсилюють необхідність соціального захисту працівників. У перехідний до ринку період число соціальних груп нужденних у страхових послугах (працівники з низькою кваліфікацією, люди похилого віку та ін) збільшується. У цю категорію потрапляють і працівники нерентабельних підприємств, знову створюваних товариств і т. д.
В умовах повної господарської самостійності підприємств, розширення їхньої волі і підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Тому йому необхідно вивчити й оцінити весь спектр можливих ризиків, яким він піддається, у тому числі ризик одержання недостовірної інформації про прийняті на роботу фахівців; ризик втрат через трудовий конфлікт на виробництві, ризик, пов'язаний з недостатньо оптимальним набором працівників як по кількості, так і з професійно-кваліфікаційній структурі.
Як свідчать фахівці, ризик відноситься до факторів, що обмежують капіталовкладення і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а значить, і робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сьогочасні інтереси, що призводить до скорочення пошукових робіт, розробок довгострокових програм. Вкрай нестійким стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням нових технологій, продукції, товарів, що супроводжуються ризиком для роботодавця.
Страхування науково-технічних, впроваджувальних ризиків підприємців (роботодавців) при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але і дозволить реалізувати їхні спільні інтереси.
Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються всі нові суб'єкти як з боку осіб, що пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів, користувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України "Про страхування".
У цій роботі я поставив на меті висвітлити розвиток і стан страхового ринку України за останні кілька років, переважно за 1997-1998 роки (що стосується розвитку страхування в Україну до 1917 року і під час існування СРСР, то це може бути темою окремої курсової роботи) .
Характеристика буде проведена в наступному ключі:
- Показники страхового ринку;
- Учасники страхового ринку;
- Участь і вплив іноземного капіталу;
- Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку;
- Характеристика складу наданих страхових послуг.
Будуть також розглянуті питання щодо страхових посередників, Фондів страхових гарантій та перспектив розвитку українського страхового ринку.
1. Показники діяльності страхових компаній.
На сьогоднішній день страхові компанії не досягли того рівня розвитку, коли вони могли б на рівних конкурувати з іноземним страховим капіталом. І наш, ще малорозвинений страховий ринок зможе вмістити велику кількість іноземних страхових компаній. А їм буде де "розвернутися". Адже потреба у страхуванні в Україну така висока, що навіть за нинішньої, невеликої потужності українських страховиків, на тлі зменшення ВВП, скорочення обсягу промислового виробництва, ринок страхових послуг розвивається. Темпи росту страхових платежів збільшуються починаючи з 1994 року. Наприклад, за 1996 рік він становив 130%, а за 1997 рік - 129%. Але якщо співвіднести ці дані з темпами інфляції, то побачимо, що реальне зростання страхових премій почався лише в 1997 році (117%), так як вперше темп зростання перевищив темпи інфляції. А в 1996 році - навпаки, тому відзначався спад. Реальний обсяг страхових премій знаходився на рівні 93%, тобто зменшився на 7% в порівнянні з 1995 роком. Необхідно зазначити, що питома вага страхових платежів у ВВП в останні роки залишається майже незмінним і складає всього частки 1%.
У 1997 році також у перші за останні роки зменшилися страхові виплати - в основному за рахунок особистого страхування, страхування відповідальності, недержавного обов'язкового страхування.
Багато показників, у тому числі і такий важливий, як збільшення в 1997 році страхових резервів страховиків на 72% (у 1996 році - на 42%), говорять про позитивні тенденції розвитку страхового ринку. Але все ж він залишається "малоосвоєним", зберігаючи тим самим велику нішу як для приходу іноземних, так і появи вітчизняних страховиків. І резерв для збільшення обсягу ринку страхових послуг як і раніше величезний. У розвинених країнах суми, спрямовані на страхування, перевищують 7% ВВП. У нас же цей показник дорівнює 0,06%. [13, с.72]
Страховий ринок України наприкінці 1997 року налічував 224 страховика. Ними отримано 408 401 000 грн. страхових платежів по добровільних та обов'язкових видах страхування, в тому числі з добровільних видів - 319 515 000 грн. (78%) та за обов'язковими видами страхування - 88886 тисяч грн. (22%). Надходження страхових платежів по особистому страхуванню в 1997 році склали 74% від надходжень 1996 року, в тому числі по страхуванню життя - 55%.
По інших видах страхування відзначено збільшення страхових платежів:
по майновому страхуванню - в 1,89 рази;
по державному обов'язковому страхуванню - в 1,24 рази;
з недержавного обов'язкового страхування - в 1,1 рази;
зі страхування відповідальності - в 1,05 рази.
Виплати страхових відшкодувань досягли 129 246 000 грн, з них по добровільних видах страхування - 113,808 млн.грн (88%); з обов'язкових видів - 15438 тисяч грн. (12%). Серед них збільшилися виплати страхових сум і страхового вохмещенія:
по майновому страхуванню - в 1,46 рази;
по державному обов'язковому страхуванню - в 1,17 рази.
В інших видах відзначено зменшення виплат:
з особистого страхування - 69% виплат 1996 року, в тому числі по страхуванню життя - 50%;
зі страхування відповідальності - 54%;
з недержавного обов'язкового страхування - 8%.
Всього надходження страхових платежів збільшилися в порівнянні з 1996 роком в 1,29 рази, в той же час виплати страхових сум і страхового розміщення вперше за останні роки зменшилися на 18129 тисяч грн., Або в 1,12 рази. Темпи росту страхових платежів перевищували темпи росту страхових виплат в 1,5 рази (у 1996 році - в 1,3 рази).
Кількість діючих договорів страхування зменшилася на 17%, що пояснюється в першу чергу зменшенням видів недержавного обов'язкового страхування. Проте спостерігається зростання кількості договорів майнового страхування і страхування відповідальності. [8, с.29].
Нижче наведено рейтинг перших п'ятдесяти страховиків з надходження страхових платежів (Таблиця 1) і рейтинг перших п'ятдесяти страховиків з виплат страхових відшкодувань (Таблиця 2).
Таблиця 1. Перші 50 страховиків з надходження страхових платежів за всіма видами страхування в 1997 році (крім державного страхування) [12, с.30]
Таблиця 2. Перші 50 страховиків з виплат страхових відшкодувань за всіма видами страхування в 1997 році (крім державного страхування). [12, с.31]
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра фінансів і банківської справи
Страховий ринок України та його характеристика
Курсова робота
з дисципліни "Страхові послуги"
студента групи № 42
спеціальності "Фінанси та кредит"
Смельчука В.Г.
Науковий
керівник -
Землячов С.В.
СІМФЕРОПОЛЬ
ЗМІСТ
Введення ................................................. ....................................... 3
1. Показники діяльності страхових компаній .................. 7
2. Учасники страхового ринку ............................................... 12
3. Іноземний капітал ................................................ ........... 14
4. Податкові проблеми ................................................ ............ 16
5. Діяльність на фінансовому ринкне ................................. 17
6. Страхові посередники ................................................ ......... 18
7. Фонди страхових гарантій ............................................... .. 20
8. Перестрахування ................................................. .................. 22
9. Характеристика складу страхових послуг ......................... 23
10. Перспективи ................................................. ........................ 26
Висновок ................................................. ................................. 29
Список використаної літератури ....................................... 31
Введення
Діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів господарюючих суб'єктів, виробників товарів і послуг, а також громадян.
Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах, забезпечуючи підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших лих. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в його справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи - приватного підприємництва і самостійності господарюючих суб'єктів.
Види страхування, характерні для країн з розвиненою ринковою економікою, не мали можливості одержати розвиток в Україні. Громадяни були змушені задовольнятися страхуванням будівель, домашнього майна, засобів транспорту і деяких інших об'єктів, а також певним набором різновидів особистого страхування, проведеного на умовах, диктованих єдиним страховиком-монополістом в особі системи органів державного страхування.
Існуючі умови господарської діяльності не сприяли використанню страхового методу охорони майна підприємств і організацій, збиток відшкодовувався в основному за допомогою використання дотацій із загальнодержавних бюджетних резервів.
Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості господарюючих суб'єктів. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів і засобів, кредито-і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та інших мінливостей ринку повинні мати надійний і гарантований фінансове джерело покриття.
Розвиток підприємницької діяльності громадян приводить до появи у товаровиробників засобів і предметів виробництва, які також вимагають страхового захисту. Починаючи підприємницьку діяльність, громадяни включаються в такі відносини, при яких їх фінансова чи господарська неспроможність або неспроможність їхніх партнерів можуть призвести до зростання збитків.
Відповідно виникає ще одна область, що розширює сферу застосування страхування (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку та ін.) Кризові явища в економіці, зростання безробіття, що супроводжують становлення ринкових відносин, підсилюють необхідність соціального захисту працівників. У перехідний до ринку період число соціальних груп нужденних у страхових послугах (працівники з низькою кваліфікацією, люди похилого віку та ін) збільшується. У цю категорію потрапляють і працівники нерентабельних підприємств, знову створюваних товариств і т. д.
В умовах повної господарської самостійності підприємств, розширення їхньої волі і підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Тому йому необхідно вивчити й оцінити весь спектр можливих ризиків, яким він піддається, у тому числі ризик одержання недостовірної інформації про прийняті на роботу фахівців; ризик втрат через трудовий конфлікт на виробництві, ризик, пов'язаний з недостатньо оптимальним набором працівників як по кількості, так і з професійно-кваліфікаційній структурі.
Як свідчать фахівці, ризик відноситься до факторів, що обмежують капіталовкладення і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а значить, і робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сьогочасні інтереси, що призводить до скорочення пошукових робіт, розробок довгострокових програм. Вкрай нестійким стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням нових технологій, продукції, товарів, що супроводжуються ризиком для роботодавця.
Страхування науково-технічних, впроваджувальних ризиків підприємців (роботодавців) при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але і дозволить реалізувати їхні спільні інтереси.
Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються всі нові суб'єкти як з боку осіб, що пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів, користувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України "Про страхування".
У цій роботі я поставив на меті висвітлити розвиток і стан страхового ринку України за останні кілька років, переважно за 1997-1998 роки (що стосується розвитку страхування в Україну до 1917 року і під час існування СРСР, то це може бути темою окремої курсової роботи) .
Характеристика буде проведена в наступному ключі:
- Показники страхового ринку;
- Учасники страхового ринку;
- Участь і вплив іноземного капіталу;
- Діяльність страхових компаній на фінансовому ринку;
- Характеристика складу наданих страхових послуг.
Будуть також розглянуті питання щодо страхових посередників, Фондів страхових гарантій та перспектив розвитку українського страхового ринку.
1. Показники діяльності страхових компаній.
На сьогоднішній день страхові компанії не досягли того рівня розвитку, коли вони могли б на рівних конкурувати з іноземним страховим капіталом. І наш, ще малорозвинений страховий ринок зможе вмістити велику кількість іноземних страхових компаній. А їм буде де "розвернутися". Адже потреба у страхуванні в Україну така висока, що навіть за нинішньої, невеликої потужності українських страховиків, на тлі зменшення ВВП, скорочення обсягу промислового виробництва, ринок страхових послуг розвивається. Темпи росту страхових платежів збільшуються починаючи з 1994 року. Наприклад, за 1996 рік він становив 130%, а за 1997 рік - 129%. Але якщо співвіднести ці дані з темпами інфляції, то побачимо, що реальне зростання страхових премій почався лише в 1997 році (117%), так як вперше темп зростання перевищив темпи інфляції. А в 1996 році - навпаки, тому відзначався спад. Реальний обсяг страхових премій знаходився на рівні 93%, тобто зменшився на 7% в порівнянні з 1995 роком. Необхідно зазначити, що питома вага страхових платежів у ВВП в останні роки залишається майже незмінним і складає всього частки 1%.
У 1997 році також у перші за останні роки зменшилися страхові виплати - в основному за рахунок особистого страхування, страхування відповідальності, недержавного обов'язкового страхування.
Багато показників, у тому числі і такий важливий, як збільшення в 1997 році страхових резервів страховиків на 72% (у 1996 році - на 42%), говорять про позитивні тенденції розвитку страхового ринку. Але все ж він залишається "малоосвоєним", зберігаючи тим самим велику нішу як для приходу іноземних, так і появи вітчизняних страховиків. І резерв для збільшення обсягу ринку страхових послуг як і раніше величезний. У розвинених країнах суми, спрямовані на страхування, перевищують 7% ВВП. У нас же цей показник дорівнює 0,06%. [13, с.72]
Страховий ринок України наприкінці 1997 року налічував 224 страховика. Ними отримано 408 401 000 грн. страхових платежів по добровільних та обов'язкових видах страхування, в тому числі з добровільних видів - 319 515 000 грн. (78%) та за обов'язковими видами страхування - 88886 тисяч грн. (22%). Надходження страхових платежів по особистому страхуванню в 1997 році склали 74% від надходжень 1996 року, в тому числі по страхуванню життя - 55%.
По інших видах страхування відзначено збільшення страхових платежів:
по майновому страхуванню - в 1,89 рази;
по державному обов'язковому страхуванню - в 1,24 рази;
з недержавного обов'язкового страхування - в 1,1 рази;
зі страхування відповідальності - в 1,05 рази.
Виплати страхових відшкодувань досягли 129 246 000 грн, з них по добровільних видах страхування - 113,808 млн.грн (88%); з обов'язкових видів - 15438 тисяч грн. (12%). Серед них збільшилися виплати страхових сум і страхового вохмещенія:
по майновому страхуванню - в 1,46 рази;
по державному обов'язковому страхуванню - в 1,17 рази.
В інших видах відзначено зменшення виплат:
з особистого страхування - 69% виплат 1996 року, в тому числі по страхуванню життя - 50%;
зі страхування відповідальності - 54%;
з недержавного обов'язкового страхування - 8%.
Всього надходження страхових платежів збільшилися в порівнянні з 1996 роком в 1,29 рази, в той же час виплати страхових сум і страхового розміщення вперше за останні роки зменшилися на 18129 тисяч грн., Або в 1,12 рази. Темпи росту страхових платежів перевищували темпи росту страхових виплат в 1,5 рази (у 1996 році - в 1,3 рази).
Кількість діючих договорів страхування зменшилася на 17%, що пояснюється в першу чергу зменшенням видів недержавного обов'язкового страхування. Проте спостерігається зростання кількості договорів майнового страхування і страхування відповідальності. [8, с.29].
Нижче наведено рейтинг перших п'ятдесяти страховиків з надходження страхових платежів (Таблиця 1) і рейтинг перших п'ятдесяти страховиків з виплат страхових відшкодувань (Таблиця 2).
Таблиця 1. Перші 50 страховиків з надходження страхових платежів за всіма видами страхування в 1997 році (крім державного страхування) [12, с.30]
| № п / п | Страховик | Частка загальної суми надходжень по Україні,% |
| 1 | Оранта (Київ) | 21,3 |
| 2 | Гарант-АВТО (Київ) | 6,29 |
| 3 | АСКА (Донецьк) | 4,43 |
| 4 | INTO (Одеса) | 3,75 |
| 5 | Кредо-Класик (Київ) | 3,21 |
| 6 | АКВ Гарант (Київ) | 3,1 |
| 7 | Алькона (Київ) | 2,69 |
| 8 | ОСТРА-Київ (Київ) | 2,66 |
| 9 | Миколаїв (Миколаїв) | 2,36 |
| 10 | Українська Пожежна СК (Київська обл.) | 2,13 |
| 11 | Запоріжжя-Вексель (Запоріжжя) | 1,8 |
| 12 | Оранта-Дніпро (Дніпропетровськ) | 1,71 |
| 13 | Оранта-Донбас (Донецьк) | 1,7 |
| 14 | Інтер-Поліс (Київ) | 1,67 |
| 15 | Захід-Резерв (Івано-Франківська обл.) | 1,58 |
| 16 | Укргазпромполіс (Київ) | 1,36 |
| 17 | Велта (Київ) | 1,26 |
| 18 | АВАНТЕ (Харків) | 1,07 |
| 19 | Тала (Дніпропетровськ) | 1,0 |
| 20 | АСТРА-ДНІПРО (Запоріжжя) | 0,94 |
| 21 | Авіагарант (Київ) | 0,91 |
| 22 | Оранта-Сiч (Запоріжжя) | 0,89 |
| 23 | Галінстрах (Львів) | 0,87 |
| 24 | Оранта-Лугань (Луганськ) | 0,82 |
| 25 | Мономах (Одеса) | 0,78 |
| 26 | Надра (Київ) | 0,76 |
| 27 | Європейська (Харків) | 0,74 |
| 28 | Диско (Дніпропетровськ) | 0,74 |
| 29 | ДАСК (Дніпропетровськ) | 0,74 |
| 30 | Народна СК (Київ) | 0,73 |
| 31 | ЛЕММА (Харків) | 0,69 |
| 32 | Росток (Київ) | 0,65 |
| 33 | Укргаз (Київ) | 0,61 |
| 34 | Скіф (Київ) | 0,6 |
| 35 | Весна-Поліс (Дніпропетровськ) | 0,59 |
| 36 | Українська транспортна СК (Київ) | 0,58 |
| 37 | Олександрія (Одеса) | 0,57 |
| 38 | ОМЕТА-Південь-Схід (Запоріжжя) | 0,57 |
| 39 | Нафтагазстрах (Одеса) | 0,56 |
| 40 | Українська нафтогазова СК (Тернопільська обл.) | 0,55 |
| 41 | Бусін (Київ) | 0,54 |
| 42 | Крим-Оранта (Сімферополь) | 0,53 |
| 43 | Тасп-Гарантія (Одеса) | 0,53 |
| 44 | Українська охоронно-страхова компанія (Київ) | 0,52 |
| 45 | Династія (Маріуполь) | 0,48 |
| 46 | Енергополіс (Київ) | 0,48 |
| 47 | Поступ (Київ) | 0,45 |
| 48 | Форму-страхування (Київ) | 0,44 |
| 49 | СКАЙД (Київ) | 0,44 |
| 50 | АСКО-Донбас-Північний (Донецька обл.) | 0,43 |
| Частка перших 50 СК | 84,77 | |
| Всього по Україні | 100,00 | |
| № п / п | Страховик | Частка загальної суми по Україні,% |
| 1 | Оранта (Київ) | 20,40 |
| 2 | INTO (Одеса) | 10,85 |
| 3 | Алькона (Київ) | 7,42 |
| 4 | Миколаїв (Миколаїв) | 6,56 |
| 5 | АСКА (Донецьк) | 5,37 |
| 6 | Примор'ї (Одеса) | 3,38 |
| 7 | Запоріжжя-Вексель (Запоріжжя) | 3,30 |
| 8 | Оранта-Донбас (Донецьк) | 2,89 |
| 9 | Європейська (Харків) | 2,70 |
| 10 | АСТРА-ДНІПРО (Запоріжжя) | 2,27 |
| 11 | Гарант-АВТО (Київ) | 2,15 |
| 12 | Тала (Дніпропетровськ) | 1,91 |
| 13 | Весна-Поліс (Дніпропетровськ) | 1,69 |
| 14 | АУРА (Дніпропетровськ) | 1,69 |
| 15 | Росток (Київ) | 1,64 |
| 16 | Олександрія (Одеса) | 1,62 |
| 17 | ОСТРА-Київ (Київ) | 1,56 |
| 18 | Оранта-Лугань (Луганськ) | 1,36 |
| 19 | Новий Дніпро (Запоріжжя) | 1,30 |
| 20 | Династія (Маріуполь) | 1,22 |
| 21 | АСКО-Донбас-Північний (Донецька обл.) | 0,87 |
| 22 | ОМЕТА Південь-Схід (Запоріжжя) | 0,82 |
| 23 | Саламандра (Харків) | 0,78 |
| 24 | Крим-Оранта (Сімферополь) | 0,76 |
| 25 | Галінстрах (Львів) | 0,74 |
| 26 | Надiя (Харків) | 0,71 |
| 27 | Оранта-Дніпро (Дніпропетровськ) | 0,64 |
| 28 | Зручнiсть (Донецька обл.) | 0,63 |
| 29 | Скіф (Київ) | 0,61 |
| 30 | Оранта-Сiч (Запоріжжя) | 0,60 |
| 31 | Фініст (Черкаси) | 0,58 |
| 32 | Дніпроінмед (Дніпропетровськ) | 0,57 |
| 33 | Українська охоронно-страхова компанія (Київ) | 0,57 |
| 34 | Мономах (Одеса) | 0,53 |
| 35 | Форміка (Київ) | 0,49 |
| 36 | Дисконт (Одеса) | 0,43 |
| 37 | Грантсервіс (Харків) | 0,40 |
| 38 | Юніон-Інсур (Сімферополь) | 0,39 |
| 39 | Біополіс (АР Крим) | 0,34 |
| 40 | Авіоніка (Київ) | 0,33 |
| 41 | АКВ Гарант (Київ) | 0,32 |
| 42 | Сан Лайф (Київ) | 0,28 |
| 43 | Сатіс (Київ) | 0,26 |
| 44 | Надра (Київ) | 0,25 |
| 45 | Европоліс (Київ) | 0,24 |
| 46 | Форум-страхування (Київ) | 0,21 |
| 47 | Цессія (Дніпропетровськ) | 0,21 |
| 48 | Евклаз (Київ) | 0,21 |
| 49 | ОЛВІ (Луганськ) | 0,20 |
| 50 | СКАЙД (Київ) | 0,19 |
| Усього по 50 СК | 95,42 | |
| Всього по Україні | 100,00 |
2. Учасники страхового ринку.
Поряд з правонаступницею Держстраху - національною акціонерною компанією "Оранта" - виникла велика кількість нових страховиків. До 1996 року їх число досягло 800. І більшість з них вели діяльність, навіть віддалено не нагадувала страхову. Зареєструвати страхову компанію не складало особливих труднощів. Потрібно було зробити внесок до статутного фонду в розмірі $ 5000, що для страхової діяльності мізерно мало. Цих грошей не вистачило б навіть на те, щоб взяти на себе ризик по страхуванню одного автомобіля. [12, с.72]
Прийняття в 1996 році закону "Про страхування" зробило наш страховий ринок більш цивілізованим. За цим Законом, статутний фонд страхової компаніідолжен складати 100000 ECU. Після перереєстрації, у відповідності з цією вимогою, кількість страхових компаній різко скоротилася. Деякі із страховиків припинили існування, а багатьом довелося об'єднатися, щоб збільшити свої фінансові можливості.
Сьогодні в Україні налічується 244 страхових компанії. Але, на думку фахівців, реально в цій галузі працює не більше 50 страховиків. Час, коли статутний фонд становив $ 5000, - втрачено для нашого страхового ринку. За цей період виникло дуже багато компаній, що підірвали імідж страховиків.
Незважаючи на існування у нас понад двохсот страхових компаній, справжня конкуренція між ними немає. Це обумовлено слабким розвитком вітчизняного ринку. З одного боку, наші страховики не в змозі сьогодні задовольнити всю потребу в страхуванні. Їх коштів недостатньо, щоб хоча б на половину покрити всі існуючі на ринку ризики. І таке страхування проводиться лише при участі іноземних брокерів. З іншого - багато хто страховики відзначають наявність нецевілізованной конкуренції. Характерна ситуація, коли страхова компанія отримує гарантований ринок, працюючи "під крилом" великої структури - міністерства, відомства і т.п. Страхувальники приходять в неї "по приписів", тобто за розпорядженням застрахуватися саме там. Природно, що в цю сферу вже немає доступу навіть тим, хто може запропонувати якісніший і дешевий страховий продукт. Така "ведомственность" не тільки заважає розвитку здорової конкуренції, але і здатна завдати шкоди самим страховикам. Адже вони, як правило, займаються переважно продажем дуже обмеженої кількості страхових послуг, для яких не мають поки ринок збуту. У той же час стійкість страхової компанії обумовлює наявність широкого кола клієнтів з багатьох видів пропонованих послуг. Тільки тоді діє механізм перерозподілу коштів всередині фірми. При ньому збитки по одному виду страхування покриваються за рахунок відсутності страхових випадків по іншому.
Подібна ситуація ймовірна і в тих страхових компаній, які створені певною фірмою і страхують виключно її ризики. Звичайно, за допомогою створення власної компанії фірмі вдається не випустити з обігу грошові кошти. Але великомасштабні страхові події одночасно можуть завдати великої шкоди як фірмі, так і її страхової компанії. Адже фактично ніякої страховки немає. [13, с.73]
3. Іноземний капітал.
14 вересня 1998 Кабінетом Міністрів була затверджена Програма розвитку страхового ринку. У ній передбачалося дозволити пряму присутність іноземного страховика в Україні в середині 2000 року. А поки, відповідно до Закону "Про страхування", іноземні страхові компанії можуть створювати тут лише СП з 49%-вою часткою власної участі.
Вітчизняні страховики тільки почали звикати до того, що їх іноземний колега (читай - конкурент) з'явиться тут вже через два роки. Але хтось напоумив наших чиновників заглянути в Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і країнами Європейського Союзу, яка була підписана ще в червні 1994 року, і виявилося, що судний день наступить набагато раніш: 16 червня 1999 року.
По справжньому великі можливості перед іноземними страховими компаніями відкриваються в тих нішах страхового ринку, де ще не ступала нога вітчизняного страховика. Це, насамперед, страхування життя, майна громадян, страхування виробничих ризиків. Одним словом, капіталомісткі сектора страхового ринку.
Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом містить ряд досить жорстких законоположень, які вимагають виконання ряду зобов'язань, в тому числі і зобов'язань по страхуванню. У галузі страхування встановлюється п'ятирічний перехідний період, протягом якого Україна повинна "адаптувати своє страхове законодавство або умови здійснення страхової діяльності страховиками, їх дочірніми підприємствами, а також філіями країн Європейського Союзу". Іншими словами, ці умови повинні бути не гірше, ніж Україні надає третім країнам або своїм національним страховикам.
Для європейського страховика встановлюється або режим найбільшого сприяння, або національний режим. Це говорить про те, що з 17 червня 1999 року повинні бути зняті всі обмеження, з тим щоб страховики країн-членів Європейського Союзу могли тут засновуватися і здійснювати свою діяльність.
Реорганізація страхового ринку необоротна. Компаній знову стане менше. З'являться й нові обличчя, і нові голоси з акцентом. Правда, не слід думати, що станеться це швидко. Іноземний інвестор страхової розважливий і консервативний. І по-серйозному він прийде сюди тільки тоді, коли йому тут будуть "загрожувати" реальні гроші. [7, с.9]
Страховики, утворені за участю іноземного капіталу, отримали в 1997 році 52993000 грн. страхових платежів, або 13% загальної суми надходжень. Ними виплачено 17949 тисяч грн. страхових відшкодувань, або 13,9% загальної суми виплат. Частка страховиків, утворених за участю іноземного капіталу, в загальному обсязі сплачених статутних фондів дещо вища і складає 15,4%, або 18319,7 тис грн., Їх середній оплачений статутний фонд на 1.01.98 р. складає 705 тис грн. і перевищує середній загальноукраїнський в 1,3 рази.
У цілому страховики, утворені за участю іноземного капіталу, істотно не впливали в 1997 році на стан і розвиток страхового ринку України. [8, с.29]
4. Податкові проблеми
Всі види страхування мають загальну проблему - існуючий порядок оподаткування вітчизняних страховиків. Особливо він відбивається на морському і авіаційному страхуванні. Тут не можна обійтися без перестрахування ризиків за кордоном. За чинним законодавством, суми, які відправляються іноземним компаніям у вигляді перестрахувальних премій, обкладаються 15-відсотковим податком. Введення цього податку завдало шкоду зовнішньому іміджу нашого страхового ринку, крім того, різко обмежило можливості розподілу ризиків за кордоном, використання міжнародного досвіду і традицій страхування. У кінцевому підсумку вся сума лягає на страхувальника і підвищується вартість послуги.
Податок на перестрахувальні премії ставить наші перестрахувальні компанії в невигідне положення в порівнянні зі страховиками інших країн колишнього Радянського Союзу. У Росії, наприклад, він становить 2,5% .15-відсотковий податок на перестрахувальні премії може обернутися несвоєчасними і неповними виплатами страхового відшкодування вітчизняним клієнтам. [13, с.75]
5. Діяльність на фінансовому ринку.
Щоб помножити і зберегти свої страхові резерви, страховики можуть використовувати їх на фінансовому ринку: купувати ОВДП, розміщувати грошові кошти на депозитах. На сьогодні таку деятелдьность не можна назвати активною. Розміщення страхових резервів регламентується Положенням Кабінету Міністрів. Однак, вказані шляхи розміщення малопривабливі для страховиків. І зараз ніхто із страхових компаній повною мірою не дотримується вищевказаного Положення. Жодне з його вимог до розміщення страхових резервів - забезпечення прибутковості, прибутковості і ліквідності - не спрацьовує.
Наприклад, НАСК "Оранта" розміщає свої кошти в основному на депозитах, придбаває державні цінні папери і вкладає гроші в нерухомість, виробництво. На нерухоме майно використовують свої резерви багато страхових компаній (це не передбачено в Положенні, однак і не заборонено). Створюються також дочірні структури, які вносять гроші в статутні фонди інших підприємств.
До речі, з доходу страховиків від інвестиційної діяльності також стягується 30% податку.
Однак перспективи проглядаються й тут. Адже, наприклад, у США 25% інвестицій у власну економіку припадає саме на страхові компанії. [13, с.75]
6. Страхові посередники.
Положення "Про особливі умови діяльності страхових брокерів" вже розроблено і найближчим часом буде завізовано Кабміном. Воно доповнить попереднє Положення "Про порядок провадження діяльності страховими посередниками" в частині реєстрації брокерських контор. Наступним, третім, етапом законодавчого регулювання посередницької страхової діяльності в Україні стане внесення змін до Закону "Про страхування" (майже 1 квартал 1999 року).
Нагадаємо, що крім брокерів до страховим посередникам ставляться також агенти страхових компаній. Вже зараз Укрстрахнагляд вимагає, щоб в областях регіональним представникам Укрстрахнагляду страхові компанії подавали копії агентських угод.
Згідно з проектом Положення "Про особливі умови діяльності страхових брокерів":
* Право на проведення діяльності страховими брокерами мають лише ті суб'єкти підприємницької діяльності, які пройшли сертифікацію та включені до Державного реєстру страхових брокерів;
* Надання послуг страховими брокерами-нерезидентами "через кордон" в термінології Всесвітньої організації торгівлі забороняється;
* Страхові брокери зобов'язані щокварталу подавати до Укрстрахнагляд балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки та інші звітні дані за формою, встановленою Укрстрахнаглядом, зокрема, інформацію, що стосується укладених договорів ...
Основна функція брокера - допомогти будь-якому охочому застрахуватися знайти відповідну страхову компанію. При цьому завдання брокерської контори - захищати інтереси не страхової компанії, а її клієнта. Хороший брокер - це перш за все консультант. Він володіє великою, часом унікальною, базою статистичних даних і допомагає своєму клієнтові вибрати з величезного переліку страхових послуг оптимальну. При цьому платить за його послуги страхова компанія, оскільки брокер знаходить їй клієнта. Як правило, це відсоток від вартості страховки.
У наших умови, коли інформації про страхові компанії вкрай мало, брокер міг би бути незамінним, але чомусь не став ним. Чому?
Причин кілька.
По-перше, страховий ринок не прозорий, і правила на ньому поки диктує зовсім не споживач страхових послуг.
По-друге, наші страхові компанії не зацікавлені в брокерів. Вони, скоріше, потребують агентської мережі, оскільки комісійні, які вимагає брокер, більше, ніж ті, які можна заплатити агенту, як правило, штатному співробітникові страхової компанії.
По-третє, сьогодні, всупереч світовій практиці, в більшості випадків брокерські послуги збільшують страховий тариф, тобто вартість страховки.
Незважаючи на те, що українські брокерські контори далекі від ідеалу і, як правило, "складаються при" який-небудь страхової компанії, вони необхідні ... І перш за все споживачам страхових послуг. Часом - це єдиний і цілком достовірний (особливо про рівень тарифів) джерело інформації для тих, хто вирішив придбати страховку. Більше того, Державний реєстр страхових брокерів - це додаткова гарантія держави, яку можна отримати, якщо купувати страховий поліс через брокерську контору.
З середини 1999 року іноземні страховики отримають можливість прямої присутності в Україну. Можливо, багато хто з них прийдуть сюди як брокери. Можливо, тоді брокерські послуги стануть доступнішими і популярнішими. [3, с.16]
7. Фонди страхових гарантій.
Активи страховиків вже достаточновелікі. І настільки самодостатні, що дозволяють створювати структури, основним завданням яких є внутрішні інвестиції і відповідна їм прибуток. Питання тільки в тому, скільки їх має бути, які проекти вони будуть підтримувати і як це буде відбуватися.
9-10 грудня 1998 року в Харкові під проводом Укрстрахнагляду намагалися під час спеціального "круглого столу" з'ясувати, чи потрібні їм Фонди страхових гарантій, а якщо потрібні, то в якій кількості.
Законодавчі основи існування такої структури, як Фонд страхових гарантій, були обумовлені ще в Декреті Кабміну України "Про страхування" (ст.31), а потім - у Законі України "Про страхування" (ст.32). Проте протягом всього часу дії Декрету Кабміну "Про страхування" (1993-1996 роки), даний Фонд так і не був створений, оскільки тому не сприяла існуюча система оподаткування прибутку страховиків. Всі відрахування із страхових резервів, крім виплат страхового відшкодування, підпадали під відповідний податок.
Так навіщо ж потрібен подібний Фонд? З метою додаткового забезпечення страхових зобов'язань страховики можуть на добровільній основі створити Фонд страхових гарантій, який є юридичною особою. Він реєструється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. У десятиденний термін про це покладається повідомити в Укрстрахнагляд.
Фінансовими джерелами створення Фонду страхових гарантій є добровільні відрахування із страхових резервів, сформованих страховиками, а також доходи від розміщення цих коштів.
Технологія роботи даної структури передбачає кілька напрвлений - роботу з фондовими інструментами, активна співпраця з банками, в тому числі використання операцій РЕПО. Фонд дозволив акціонерам зайнятися реалізацією проектів, що збільшують прибутковість і розширюють страхове поле, а також розвивають інфраструктуру страхового ринку.
Перший такий фонд - АТ "Фонд страхових гарантій" - був створений з статутним фондом 200 тис.грн. в жовтні 1997 року двома засновниками: АТЗТ СК "Лемма" і АОСК "Аванте". В даний час статутний фонд становить вже 12 млн грн. Акціонерами є 16 страхових компаній (їм належить 62% акцій Фонду), банки (33%), торговці цінними паперами (10,3%) і ряд інших акціонерів.
Яке ж кількість Фондів є достатнім для українського страхового ринку. Згідно зі ст.32 Закону України "Про страхування", Фонд можна розглядати як певний вид об'єднань страхових резервів, а тому фондів може бути і декілька. Однак, що стосується числа Фондів, то на цьому думки фахівців розходяться. [2, с.24]
8. Перестрахування
Частка страхових платежів, сплачена перестраховикам в 1997 році, становить 63,060 млн грн, або 16% надходжень страхових платежів. У порівнянні з 1996 роком частка платежів, сплачених перестраховикам, зменшилася на 2,2% при збільшенні суми платежів на 7,610 млн грн., Або в 1,14 рази.
Частка страхових відшкодувань, сплачена перестраховиками, складає 3,160 млн грн. Рівень виплат становить 5% платежів, сплачених перестраховиками.
За добровільним майновим страхуванням 68,5% платежів (43 222 тис.грн.) Сплачено перестраховикам. У свою чергу, перестрахувальниками відшкодовано з добровільного майнового страхування 2199 тисяч грн., Або 5%.
Частка страхових платежів в структурі платежів, сплачених перестраховикам по добровільному страхованиюответственности та обов'язкового страхування, зменшилася відповідно до 13,3% і 12,1%. За добровільним особистим страхуванням було передано в перестрахування лише 3864 тисячі грн., Що становить 6,1% проти 12906 тисяч грн., Або 23% 1997 року. [8, с.29]
9. Характеристика складу страхових послуг.
У 1997 році лідерство за темпами росту страхових платежів належало майновому страхуванню. Цей показник склав 83%. Зростанню збору страхових премій не перешкодила навіть відміна обов'язкового страхування майна у сільській місцевості і переведення цього виду страхування на добровільну основу. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали реальне право власності на майно, а також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування. Тепер такі платежі можна здійснювати за рахунок собівартості. Цей вид страхування є одним з найбільш перспективних. Однією ж з головних факторів, що заважають цьому виду страхування розвиватися на повну силу, є низька платоспроможність і юридичних, і фізичних осіб. На сьогоднішній день у "Оранти" міститься чимало договорів на страхування майна підприємств, які вважаються недійсними, - по них до цих пір не внесені страхові платежі.
У число швидкозростаючих увійшло також і медичне страхування. Але збільшення темпів зростання страхових премій за цим видом страхування можна вважати лише хорошим стартом, оскільки за 1997 рік бурхливого розвитку воно не отримало. На сьогоднішній день медичне страхування розвивається тільки на рівні окремих компаній. До об'єктивних факторів, що гальмують розвиток даного виду страхування, - слаборозвиненою медичну базу, неплатоспроможність населення - приєднуються і суб'єктивні, пов'язані з недосконалою нормативною базою. Існуючий закон "Про обов'язкове медичне страхування" фактично призводить медичне страхування до рівня обов'язкової соціального захисту населення, не викликаючи зацікавленості ні у страховиків, ні у медичних працівників.
За 1997 рік спостерігалося зростання страхових премій та зі страхування відповідальності - в основному за невиконання умов договору, професійної відповідальності. Перспективою цього виду страхування є розвиток страхування працівників небезпечних професій, великих техногенних (екологічних) ризиків.
Майбутнє страхового ринку також у розвитку страхування від несчатсних випадків і страхування життя. Але зростання останнього не сприяє чинне законодавство. У Законі "Про страхування" існує положення, за яким компанія, що отримала ліцензію на страхування життя, не може займатися ризиковими, тобто всіма іншими, видами страхування. Це практика, що діє у всьому світі. Але вітчизняні компанії не можуть займатися тільки страхуванням життя. Вони не накопичили достатньо потужних страхових резервів, необхідних для цього виду послуг. Крім недосконалості законодавства, розвиток страхування життя в нашій країні гальмує недовіру до нього страхувальників. Воно було закладено в 1992-1995 роках, коли в результаті інфляції знецінилися гроші як в ощадбанках, так і за договорами довгострокового страхування життя.
Найближчими перспективами є робота страховиків на полі фінансових ризиків. Це - страхування приватизаційних процесів та інвестицій, в тому числі й іноземних. Проте необхідна, з одного боку, потужна превентивна база, яка дозволила б зменшити прийняті на себе ризики (апарат інформаційного забезпечення, контролю за станом ризику і т.д.). З іншого - достатня власна ємність страховика і можливість перестраховувати ці ризики. [13, с.74]
На початку 90-х років рідко яка страхова компанія не страхувала кредити. Зараз цим займаються одиниці. Змінився підхід і самих страховиків до страхування фінансових ризиків. Він став більш обережним і виборчим. Якщо 6 років тому компанія з 10 звернень про страхування фінансової відповідальності брала 1, то зараз це співвідношення - 100:1.
Багатьом страховикам здається перспективним страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту, яке у нас поки розвинене слабо, але незабаром набере чинності. Для цього доведеться багато чого доробити в законодавчих актах і перш за все створити орган, який контролював би наявність "зеленої карти" у водіїв.
Кроком до повноцінного ринку стане також розвиток морського, авіаційного страхування. [13, с.75]
Таблиця 3. Структура страхових виплат [8, с.29]
Вид страхування Частка в загальному обсязі виплат
1996 1997
Майнове
26% 43,1%
Відповідальності
13% 8%
Державне обов'язкове
8,5% 11,4%
Особисте
46,8% 37%
Недержавне обов'язкове
5,7% 0,5%
10. Перспективи.
Важко повірити, що підготовка до вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) так кардинально позначиться на страхуванні. Але факт залишається фактом: 14 вересня Кабмін затвердив Програму розвитку вітчизняного страхового ринку на 1998-2000 роки. Цей документ передбачає не тільки підвищення фінансових вимог до страхових компаній, але і терміни, а також механізми відкриття страхового ринку для іноземного капіталу.
Статутний фонд. У Програмі названі точні терміни збільшення страховиками статутних фондів:
* З 1 липня 2000 року - до ECU500 тис.;
* З 1 січня 2003 року - до ECU1 млн.
За оцінками експертів, ця вимога переполовинити страховий ринок: добра частина його операторів змушена буде відійти від страхування. З 230 компаній, які зараз мають ліцензію на страхову діяльність, в кращому випадку залишаться 80-100 страховиків. Втім, таке "нарощування м'язів" для страхових компаній не в новинку. Півтора роки тому їм довелося збільшувати "статутник" до ECU100 тис. При цьому їх чисельність скоротилася в два рази.
Інвестиції. Особливість нинішніх перетрубацій в тому, що від страховиків не тільки вимагають, їм, нарешті, щось вирішують. Відмінна риса страхової галузі серед інших фінансових секторів - страхові резерви, грошові резервуари, які компанії накопичують з року в рік для виплати своїм клієнтам. Згідно з Програмою, їх височайше дозволено інвестувати "у високорентабельні проекти з урахуванням їх пріоритетності за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України".
Потрібно сказати, що у світлі останніх потрясінь - це дуже своєчасне рішення. Раніше страхові компанії могли вкладати тимчасово вільні кошти тільки в банківські депозити, ОВДП і купувати акції. Тепер сфера застосування вільних "страхових грошей" вельми розширена і, по суті, може охоплювати всі галузі, де держава буде відчувати потребу у внутрішніх інвестиціях.
Самоорганізація. Документ передбачає створення страховиками об'єднань, з яких половина вже створено: Моторне, Морське та Авіаційне бюро. Очевидно, найближчим часом будуть утворені Ядерне бюро, медичний пул і "Ексімстрах".
Нові форми. Підвищенню платоспроможності страховиків має сприяти і вимога Програми щодо створення галузевих товариств взаємного страхування, на випадок, коли підприємства стають самі собі страховиками. Передбачається також створити Єдиний фонд страхових гарантій.
Інфраструктура. У документі велика увага приділяється розвитку інфраструктури страхового ринку; створення перестрахувальних компаній, інституту аварійних комісарів, функціонуванню страхових брокерів. Не дивно! При тому природному кількісному відборі та укрупнення, який страховикам доведеться пережити в найближчі рік-два, багато їх функції повинні будуть взяти на себе більш дрібні і мобільні структури, "обслуговуючий персонал" страхової галузі.
Самим цікавим вимогою Програми в цій частині є "введення ліцензування страхової діяльності брокерів, у тому числі іноземних". Іноземні брокери сьогодні присутні на нашому ринку незримо, але дуже відчутно. По суті, вони вже давно займаються страховою діяльністю в Україні і платять агентську комісію нашим страховикам, які нібито здійснюють пряме страхування. Коли є можливість самим вийти на клієнта, вони обходяться без наших компаній, і ті не отримують нічого. При цьому і законодавство, яке сьогодні забороняє дію іноземного страховика на території Україні, нітрохи не страждає. Договір просто оформляється не на території Україні.
Види страхування. Згідно з програмою, в 1998-1999 роках будуть розроблені закони України, що вводять нові загальнообов'язкові державні види страхування:
* Соціальне страхування на випадок безробіття;
* Пенсійне страхування;
* Соціальне медичне страхування.
Як відомо, єдиною компанією, що здійснює в Україну державне страхування, є НАСК "Оранта". Але навряд чи вона одна "потягне" такий вантаж. Цілком можливо, що під ці види ризиків будуть створюватися нові спеціалізовані компанії або притягуватимуться вже існуючі, найбільш гідні страховики.
Передбачається також створити систему медичного страхування "Асістанс - Україна". У Укрстрахнагляд вже надійшли пропозиції щодо створення СП від кілька всесвітньо відомих компаній, що спеціалізуються на послугах assistance.
Пункт 5 Програми зобов'язує "переглянути существоующіе види обов'язкового страхування, з огляду на необхідність забезпечення обов'язковості страхування для страховиків і страхувальників". Очевидно буде змінено перелік обов'язкових видів страхування та введені нові важелі контролю за обов'язковістю платежів і виплат.
Програма містить масу інших корисних і вражаючих норм. Наприклад, створення маркетингової системи в Інтернеті або створення аналітичних центрів з розробки прогнозів і стратегії страхової справи. Було б непогано, якби весь цей "парад" планів закінчився хоча б пристойним рейтингуванням страхових компаній з боку Ліги страхових організацій, статус якої, згідно з тією ж Програмі, має бути підвищений.
Залишається лише додати, що Укрстрахнагляд 15 вересня і 15 липня кожного року повинен інформувати Кабінет Міністрів про результати реалізації цієї Програми. [11, с.21]
Висновок.
Зараз страховий ринок України стоїть на порозі великих змін і вимагає пильної уваги державних відомств для вирішення багатьох проблем.
На основі вищевикладеного матеріалу можна зробити висновок, що майбутнє украінскогострахового ринку залежить від правильної розробки законодавчої бази, як податкової, так і правовий, і її наближення до міжнародних стандартів.
На мою думку, вже сьогодні можна вирішити такі проблеми:
* Необхідна скасування 15% податку на перестрахувальні премії, що йдуть за кордон. Цим побором порушуються угоди про уникнення подвійного оподаткування, підривається імідж України. Багатьма цей податок розцінюється як міра по розчищенню страхового ринку для приходу більш сильного західного конкурента.
* Проблема пов'язаності вітчизняного страхового ринку з нестрахових бізнесом (Про що можна судити навіть за назвами українських страхових компаній). На ринку можна виділити тільки дві компанії, які абсолютно незалежні: НАСК "Оранта" і УАСК "АСКА". За всіма іншими великими компаніями стоять галузі, міністерства, відомства, фінансово-промислові групи. На думку Укрстрахнагляду, це питання може бути відрегульований законодавчо. Проблеми недобросовісної конкуренції вже вирішуються шляхом створення авіаційного, морського, ядерної бюро.
* Страхування життя має розвиватися як можна швидше, що здійснимо тільки при наявності великого початкового капіталу, оскільки окупати воно себе починає мінімум через три роки, а створення агентської мережі, потужне просування незнайомих нашому населенню продуктів на ринок вимагають колосальних витрат уже зараз. До того ж, оподаткування страховиків не дозволяє їм активно розвивати страхування життя. Сьогодні пасивні доходи страхувальника не відносяться на витрати страховика, а беруться з його прибутку. Таким чином, страхові компанії, отримавши інвестиційний дохід, обкладають його податком і лише потім виконують свої зобов'язання по накопичувальному страхуванню, що ставить їх у нерівне становище з банками та інвестиційними фондами. Крім того, інвестиційні можливості страховиків дуже обмежені. Ні банківські депозити, ні нерухомість, ні ОВДП не можуть гарантувати необхідні прибутковість, надійність і ліквідність. Очевидно, виходом могли б стати державні цінні папери, емітовані спеціально для страховиків.
* Вступ України в міжнародну систему "Зелена карта" дає можливість нашим страховикам продавати власні поліси міжнародного зразка. Проте до цих пір не введена система контролю за наявністю полісів ні з боку ДАІ, ні, тим більше, з боку митниці. А це в свою чергу, не дозволяє страховикам повністю охопити ринок, зробити процедуру страхування масової і звичною.
Будемо сподіватися, що ці та багато інших проблем будуть вирішені при здійсненні Програми розвитку страхового ринку в найближчому майбутньому.
Список використаної літератури.
1). Афанасьєв М., Зуєва А. Таємниці містера SI / / Бізнес.-1998 .- № 46 (305) .- с.24.
2). Внукова В. Страховиків нагодують засіки фондів страхових гарантій / / Бізнес.-1998 .- № 51 (310) .- с.24.
3). Зуєва А. Шукайте брокера / / Бізнес.-1999 .- № 6 (317) .- с.16.
4). Зуєва А. Як не потрапити в пащу / / Бізнес.-1998 .- № 42 (301) .- с.22.
5). Зуєва А. Кептен - НІ? / / Бізнес.-1998 .- № 13 (272) .- с.26.
6). Зуєва А. На карті - зелень / / Бізнес.-1998 .- № 50 (309) .- с.22.
7). Зуєва А. Відкритий і беззбройний / / Бізнес.-1998 .- № 52 (311) .- с.9.
8). Зуєва А. Ріст доречний і невідворотний / / Бізнес.-1998 .- № 18 (277) .- с.29.
9). Зуєва А. З почином / / Бізнес.-1998 .- № 8 (267) .- с.21.
10). Зуєва А. Страхуємо, садимо, сумуємо / / Бізнес.-1998 .- № 31 (290) .- с.25.
11). Зуєва А. Слони йдуть / / Бізнес.-1998 .- № 39 (298) .- с.21.
12). Рейтинг Укрстрахнагляду. Перші 50 страховиків / / Бізнес.-1998 .- № 18 (277) .- с.30-31.
13). Редька Н. Бізнес особливого ризику / / Капітал.-1998 .- № 7-8.-с.72-76.
14). Романенко К. Бережи своє / / Бізнес.-1998 .- № 18 (277) .- с.31.