Для більшості людей метафора - це поетичне і риторичне виразне засіб, що належить швидше до незвичайного мови, ніж до сфери повсякденного повсякденного спілкування. Для того, щоб розбити цю оману наочно уявімо, що таке метафоричне поняття і як воно впорядковує повсякденну діяльність людини, ми розглянемо поняття ARGUMENT 'СУПЕРЕЧКА' і понятійну метафору ARGUMENT IS WAR 'СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА'. (Також Див. Додаток 1)
Вкрай важливо мати на увазі, що ми не просто говоримо про суперечки в термінах війни. Ми можемо реально перемагати або програвати в суперечці. Особа, з яким сперечаємося, ми сприймаємо як противника. Ми атакуємо його позиції і захищаємо власні. Ми захоплюємо територію, просуваючись вперед, або втрачаємо територію, відступаючи. Ми плануємо наші дії і використовуємо певну стратегію. Переконавшись у тому, що позиція не защітіма, ми можемо її залишити і прийняти новий план наступу. Багато чого з того, що ми реально робимо в суперечках, частково осмислюється в понятійних термінах війни. У суперечці немає фізичного бою, зате відбувається словесна битва, і це відбивається в структурі спору: атака, захист, контратака і т.п. Саме в цьому сенсі метафора СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА належить до числа тих метафор, якими ми "живемо" в нашій культурі: вона впорядковує ті дії, які ми здійснюємо в суперечці.
Постараємося уявити іншу культуру, в якій суперечки не трактуються в термінах війни, в суперечці ніхто не виграє і не програє, ніхто не говорить про настання або захисту, про захоплення або втрати територій. У такій культурі люди будуть розглядати спори інакше, вести їх інакше і говорити про них інакше. Ми ж, мабуть, відповідні дії представників цієї культури взагалі не будемо вважати спорами: на наш погляд, вони будуть робити щось зовсім інше. Нам здасться навіть дивним називати їх "танцювальні" руху суперечкою. Можливо, найбільш неупереджено описати відмінність між даною уявної і нашої культурами можна так: у нашій культурі якась форма мовного спілкування трактується в термінах битви, а в тій іншій культурі - в термінах танцю.
Розібраний приклад показує, яким чином метафоричне поняття, а саме метафора СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА, впорядковує наші дії і сприяє їх осмисленню в ході суперечки. Сутність метафори полягає в осмисленні і переживанні явищ одного роду в термінах явищ іншого роду. Справа зовсім не в тому, що суперечка є різновид війни. Спори і війни являють собою явище різного порядку - словесний обмін репліками і озброєний конфлікт, і в кожному випадку виконуються дії різного порядку. Справа в тому, що СУПЕРЕЧКА частково впорядковується, розуміється, здійснюється як війна, і про нього говорять у термінах війни. Тим самим поняття упорядковується метафорично, відповідна діяльність упорядковується метафорично, і, отже, мова також упорядковується метафорично.
Більше того, мова йде про повсякденній способі ведення суперечки і його вираження у мові. Для нас абсолютно нормально позначати критику в суперечці як атаку: attack a position 'атакувати позицію'. В основі того, що і як ми говоримо про суперечки, лежить метафора, яку ми навряд чи усвідомлюємо. Ця метафора проявляється не тільки в тому, як ми говоримо про суперечку, а й у тому, як ми його розуміємо. Мова спору не є ні поетичним, ні фантастичним, ні риторичним: це мова буквальних сенсів. Ми говоримо про суперечки так, а не інакше тому, що саме таке наше поняття спору, і ми діємо відповідно до нашого осмисленням відповідних явищ.
Найбільш важливий висновок з усього сказаного вище полягає в тому, що метафора не обмежується лише сферою мови, тобто сферою слів: сама процеси мислення людини значною мірою метафорично. Саме це ми маємо на увазі, коли говоримо, що понятійна система людини упорядковується і визначається метафорично. Метафори як мовні вирази стають можливі саме тому, що існують метафори в понятійної системі людини. Таким чином, кожного разу, коли ми говоримо про метафори типу СУПЕРЕЧКА - ЦЕ ВІЙНА, відповідні метафори слід розуміти як метафоричні поняття (концепти).
Метафора користується на додаток до звичайних мовним механізмам несемантіческімі ресурсами. Для створення метафор не існує інструкцій, немає довідників для визначення того, що вона "означає" або "про що повідомляє" (див Додаток № 1). Метафора розпізнається тільки завдяки присутності в ній художнього початку. Вона з необхідністю передбачає ту чи іншу ступінь артистизму. Не може бути метафор, позбавлених артистизму, як не буває жартів, позбавлених гумору. Звичайно, зустрічаються несмачні метафори, але і в них є артистизм, навіть якщо його і не варто було виявляти або можна було краще висловити.
Порівняння
Коли дві мови існують незалежно в індивіда, він має можливість, кажучи на одному, черпати з словника іншої мови слова, які здаються йому потрібними; але з усього попереднього випливає, що тоді він запозичує з іншої мови, перш ніж слова, ті поняття або їх відтінки, ту їх забарвлення, нарешті, які здаються йому необхідними за будь-якої причини. Це дуже частий випадок запозичення [11]. Воно необхідне, коли мова йде про абсолютно новий понятті - який-небудь предмет, винахід, думку і т. д., - і воно може мати місце навіть там, де знання мови, з якого запозичують, мінімально. Або перекладач має можливість використовувати такий художній прийом, як порівняння.
Але іноді прийом порівняння може заважати перекладачеві, адекватно доносити зміст висловлення. І тим не менш він допомагає зіставити і встановити риси подібності чи відмінності.
Необхідно зазначити, що порівняння ПЯ, завдяки своїй семантичній структурі, практично завжди є результатом калькування і, отже, абсолютними мовними варіантами:
"The lawn started at the beach and ran toward the front door for a quarter of a mile, jumping over sundials and brick walks and burning gardens - finally when it reached the house drifting up the side in bright vines as though from the momentum of its run "[12].
"Зелений газон починався майже біля самої води, добру чверть милі біг до дому між клумб і доріжок, посипаних цегляної крихтою, і, нарешті, перестрибнувши через сонячні годинники, немов би з розгону злітав по стіні кучерявими виноградними лозами".
Прийом порівняння нерідко викликає труднощі, оскільки, що прийнятно на одній мові, може бути не сприйнята належним чином на іншій мові. Найчастіше перекладачі стикаються з перекладом порівняння при перекладі ідіом. Наприклад, "as plain as the noise on your face" (дослівно: «ясно як ніс на твоєму обличчі») перекладається «як двічі два». Якщо російськомовному людині перевести як «ясно як ніс на твоєму обличчі», адже він не зрозуміє причому тут ніс. І ще додасть, що по-російськи так не говорять.
Метонімія
Метонімія (від грец. Metōnymia - перейменування) - троп або механізм мови, що складається в регулярному або окказиональном перенесення імені з одного класу об'єктів або одиничного об'єкта на інший клас або окремий предмет, асоційований з даним за залученості в одну ситуацію.
Основою метонімії можуть служити просторові, подієві, понятійні, синтагматичні та логічні відношення між різними категоріями, що належать дійсності та її відображення в людській свідомості, закріпленому значеннями слів, - між предметами, особами, діями, процесами, явищами, соціальними інститутами та подіями, місцем, часом і т. п. Існує 3 способи перекладу метонімії:
1. Дослівний переклад. Підбирається еквівалент на своїй мові, якщо такий існує, або перекладається сам образ. Буквальне збіг сенсу необов'язково.
2. Якщо дослівний переклад неможливий, або підшукується аналог, або конструюється нова, вписується в рідну мову, одиниця.
3. При відсутності аналога метонімія передається іншими засобами, що вже залежить від перекладача [13].
Переходячи безпосередньо до аналізу твору мовою оригіналу, важливо вказати деяку екстралінгвістичну інформацію, необхідну для більш повного розуміння тексту.
Вірш адресовано повстання декабристів 14 грудня 1825года, засланим на каторжні роботи і поселення в Сибір. Вірш було заборонено царською цензурою і поширювалося в списках (Див. Додаток № 2)
У глибині сибірських руд
Зберігайте горде терпіння,
Перша строфа несе в собі метонімію - далеко не всі заслані та репресовані працювали в рудниках. Сибірські руди - частина Сибіру. Тут також прихована і метафора - копальні зіставлені з чимось, в чому що-небудь, наприклад, горде терпіння, можна зберігати досить довго. У рудниках під землею холодно, отже, горде терпець (саме по собі персоніфікація - терпець наділяється людською якістю - горде) збережеться там досить довго і не зіпсується.
Не пропаде ваш скорботний труд
І дум високе поривання.
Продовження метафори Дум високу стремленье - думи зіставляються з самостійно рухаються, а саме, що летять (висока стремленье) об'єктом.
Нещастя вірна сестра,
Надія ...
Розбудить ... - метафора, заснована на перенесенні родинних відносин, що існують між людьми, на абстрактні поняття, стану людського настрою, і метонімія - перенесення цих відносин на людину, в ролі якого виступає надія, що є причиною пробудження бадьорості і веселості.
Прийде бажана пора - первісне значення слова "йти" - рухатися, переступаючи ногами [14]. Бажана пора сама по собі, будучи абстрактним поняттям, прийти не може. Аналогічні метафори: Любов і дружба ...
Чи дійдуть ...
Доходить мій вільний голос.
Крізь похмурі затвори - метонімія - затвори як частина простору, що розділяє носія вільного голосу і його адресатів і як частина каторжних нір.
Остання строфа несе в собі метонімію кайдани тяжкі, темниці, у яких є вхід як частина оточення, меч як знаряддя боротьби, зброя взагалі і символ повернення в соціальне середовище.
Метафора свобода візьме може також бути розглянута і як метонімія, якщо вважати свободу частиною того, що чекає в'язнів біля входу.
Таким чином, метонімію можна спостерігати в кожній строфі: У глибині сибірських руд ...
Нещастю вірна сестра,
Надія ...
... Крізь похмурі затвори ...
... Вільний голос.
Кайдани тяжкі ...
Темниці ...
... Біля входу
... Меч ..., кожна з яких являє собою перенесення імені або якості з цілого на частину в тій чи іншій мірі.
Оскільки всі метонімії Пушкіна здебільшого авторські, в переводящем мові немає ні аналогів, ні еквівалентів, як немає аналогів і еквівалентів самому Пушкіну в жодній культурі світу. Перекладачеві доводиться створювати метонімію на переводящем мовою.
Незважаючи на те, що ритміка і розмір дотримані ідеально, можна відзначити ряд невідповідностей чисто змістовного характеру, так, в англійському варіанті Пушкін закликає не зберігати горде мовчання, а упокорити ваш гордий і терплячий дух. Скорботний працю перетворений на крушить, а дум високе поривання - в високу думку, до того ж, засланців просять не боятися, що їх високі думки пропадуть. Можна розвивати цю ідею, наше завдання - звернути увагу на те, як здійснено переклад метонімії в даному творі.
Отже: У глибині сибірських руд - Deep in Siberia's mines (глибоко в шахтах Сибіру) метонімія утворена за допомогою дослівного перекладу, крім слова руда - його замінено на більш нейтральне і конкретне mine - рудник, шахта, шахта, що пояснює заховану Пушкіним ідею - у глибині сибірських руд не означає, що зберігати терпіння слід глибоко в гірській породі.
Нещастя вірна сестра Misfortune's sister, hope sublime,
Надія ... From sombre dungeon pain will banish;
Розбудить радість і веселощі ... Joy will awake and sorrow vanish ...
Сестра нещастя (вірна випадає, зате надія стає гордої), горда надія, вижене біль з похмурого підземелля. Радість і веселощі замінені англійським словом joy, що позначає і те і інше, звідкись з'являється і зникає печаль (sorrow vanish), яка відсутня в оригіналі, як і біль (pain). Можливо, це - спроба надати вірша англійська колорит.
Метонімія в третій строфі змазана - похмурі затвори (heavy locks, до ​​речі, неясно затвори це або ж кайдани тяжкі) виділено в самостійне пропозицію. Дійдуть і доходить оригіналу замінені більш нейтральним дієсловом досягати (reach), що істотно згладжує метонімію.
Метонімія четвертої строфи розміщена в перших рядках останніх двох строф - паралельні конструкції: кайдани тяжкі heavy locks, темниці - prison walls (в оригіналі про в'язницю мови не йде, хоча такий варіант перекладу скажімо), вхід - door (у в'язниці, навіть образною, повинна бути двері). Сенс трохи спотворений - все-таки, поселення і каторга - не зовсім в'язниця.
Меч «sword» - дослівний переклад, мабуть, єдиний еквівалент, обумовлений схожим сприйняттям носіїв мов меча як символу боротьби в поетичному вжитку. Меч, привілейоване зброю, яке здавна мали право носити лише представники військового стану, заборонялося носити простолюду. Холодна зброя віднімали у офіцерів за серйозну провину, при взятті їх під варту і позбавлення їх звання. Зброя поверталося разом з прощенням або помилуванням.
А.С. Пушкін, сам неабиякого таланту перекладач, стверджував, що "кожна мова має свої домовлені риторичні фігури, свої засвоєні вирази, які не можуть бути переведені на іншу мову відповідними словами [15]".
Таким чином, при перекладі метонімії як результату роботи механізму мови, важливо враховувати її вживання в контексті, її екстралінгвістичну підгрунтя, якщо така є присутнім, інакше метонімія піддасться спотворення, а разом з нею і твір втратить свій початковий вигляд.
Прислів'я та приказки
Прислів'я і приказки належать до усної народної творчості. З давніх часів у них люди формували своє ставлення до оточуючого їх світу. Для перекладу прислів'їв та приказок перекладачеві необхідний хоча б мінімальні знання й ерудиція. Не завжди прислів'я мовою оригіналу звучить також, як і на мові перекладу (An attempt is no sin - if you try you may win. - Спроба не катування.) [16]. Далі дані прислів'я та приказки на прикладі яких можна визначити відмінність в розумінні світу.
It's a small world. - Світ тісний
The early bird catches the worm. - Той хто рано встає, тому Бог дає
Another man's mind is a closed book. - Чужа душа - темний ліс.
Affection blinds reason. - Любов зла - полюбиш і козла.
A grey beard, but a lusty heart. - Сивина в бороду, а біс у ребро.
A good marksman may miss. - І на бабу буває хиба.
A cracked bell can never sound well. - Старість не радість.
No two times are ever the same. - Раз на раз не доводиться.
Curiosity killed a cat. - Цікавість згубила кішку.
A bargain is a bargain. - Угода дорожча за гроші [17]. (См Додаток № 3)
Алюзії
Алюзії, наявність у тексті елементів, функція яких полягає у вказівці на зв'язок даного тексту з іншими текстами або ж відсилання до певних історичних, культурних і біографічним фактами. Такі елементи називаються маркерами, або репрезентантами алюзії, а тексти і факти дійсності, до яких здійснюється відсилання, називаються денотатами алюзії. Алюзію, денотатом якої є «позатекстові» елементи, тобто події та факти дійсного світу, іноді називають ремінісценцією [18].
З цієї точки зору показово вірш П. Вяземського простоволоса головка, де грайлива дівчина і її «голівка» аллюзівно порівнюються з поезією О. Пушкіна та її музою:
Все в ній так молодо, так жваво,
Так не схоже на інших,
Так поетично грайливо,
Як Пушкіна веселий вірш.
<...>
Вона дитя, пустунка, хлопчик,
Але хлопчик, всім знайомий нам,
Якого лукавий пальчик
Загрожує і смертним, і богам.
У цих рядках очевидно співвідношення з текстом Євгенія Онєгіна, де міститься фрагмент пустун вже заморозив пальчик. Проте в пушкінському тексті розстановка актантів (учасників ситуації) зовсім інша: Шалун вже заморозив пальчик: / Йому і боляче і смішно, / А мати загрожує йому у вікно ..., а слово хлопчик, що з'являється у Вяземського і римується зі словом пальчик, містить відсилання вже до іншого тексту Пушкіна - поемі Будиночок в Коломні, де мова йде про чотиристопним ямбе (Хлопчикам забаву / Пора б його залишити) - тому віршованому розмірі, якою написаний Євгеній Онєгін. Таким чином, Вяземський на основі розрізнених елементів пушкінських текстів створює деяке нове віршові єдність, граючи на перестановці актантов вихідного тексту і висуваючи на перший план семантику «дитячості» і «веселості» Пушкіна. У свою чергу, ці рядки Вяземського, знову з заміною суб'єкта описуваного дії, стали імпульсом для вже нових алюзій у романі Дар В. Набокова:
Можна сперечатися про те, що є чи кров у жилах нашого славного четирехстопніка (якому ще Пушкін, сам пустив його гуляти, погрожував у вікно, кричачи, що школярам віддасть його в забаву), але ніяк не можна заперечувати, що в межах, собі поставлених, свою віршовану завдання Годунов-Чердинцев правильно дозволив.
Аллюзівнимі елементами, що з'єднують факти життя і тексти про них, можуть ставати і географічні назви (топоніми). Так, Є. Євтушенко, відгукуючись на смерть Ахматової, дуже точно грає на протиставленні Ленінград - Петербург, заданому у вірші Ленінград Мандельштама (у тексті Петербург, я ще не хочу вмирати ...): Вона пішла, як ніби-то навіки / Повернулася до Петербург з Ленінграда. Образний потенціал рядків Євтушенко розкривається через сполучну функцію заголовків, яка утворює «петербурзький інтертекст», що проходить через всю російську літературу. У 20 ст. серед численних «Петербургів» початку століття, в тому числі роману А. Білого (1914), виділяється Остання петербурзька казка (1916) В. Маяковського. Визначення «петербурзький», на думку В. Н. Топорова, задає єдність численних текстів російської літератури поверх їх жанрової приналежності. Назва ж Мандельштама Ленінград несе в собі семантику «перерви традиції [19]», втрату пам'яті поетичного слова. Тому І. Бродський, осмислюючи в 1990-х роках образ Петербурга в Нью-Йорку, вже однозначно називає своє есе Ленінград (або перейменовані міста).
Для правильної передачі в перекладі алюзій також потрібні фонові знання і хоча б мінімальна ерудиція. Щоб знайти правильний еквівалент для заголовка статті "Much Ado About Nothing" або для фрази з журнальної замітки: "What's in a name, you might ask?", Потрібно принаймні розпізнати їх як цитати і звернутися до класичних перекладам першоджерел. І тоді еквіваленти з'являться "самі собою". Зрозуміло, бувають випадки набагато більш складні, ніж наведені тут шекспірівські фрази, і не завжди навіть найдосвідченіший перекладач може розпізнати завуальовану ("розлапковані") цитату в тексті-джерелі. Там, де інтуїція чи контекст підказують, що в тексті захована цитата, перекладачеві з англійської мови можуть допомогти англомовні словники цитат (наприклад, знаменитий Oxford Dictionary of Quotations і Penguin Dictionary of Modern Quotations). Ніхто не може знати напам'ять усі тексти всієї світової літератури, назв всіх фільмів і т.п., однак перекладач повинен компенсувати недолік подібних знань інтуїцією, мовним чуттям і постійним зверненням до словників та іншої довідкової літератури (і, звичайно, розширенням своєї ерудиції).
Цитати
Перекладати цитати - складний трудомісткий процес, що вимагає від перекладача великого словникового запасу і неординарного мислення.
На перший час за всяким новим текстом, що надходять на прокрустове ложе такої експертизи, має бути фіксовано деякий безліч створюваних даним текстом його власних висловів та зворотів, тобто унікальних одиниць (цеглинок), потенційно підлягають цитування іншими авторами. Окремо слід виділити випадки самоцитування і самоповторів. Це безліч надалі буде скорочуватися або поповнюватися, якщо "пальма першості" за якусь нововводімое слово (неологізм-словосполучення) буде відібрана у тексту (у автора) якимось ще більш раннім тексто-автором, або якщо в результаті стане ясно, що даний авторський неологізм як цитата ніким, крім нього самого, більше не використовується, чи то пак цитування у нього нульовий. Можливий і такий варіант: для кожного автора виділяється особливе підмножина неологізмів-унікумів, виразів тупикових з точки зору цитат, не породжують за собою хвилі цитування, яких, очевидно, буде багато у Хлєбнікова, Білого, Северяніна, Платонова, Радищева, Ломоносова. Тут можна, напевно, розрізняти "внутрішній" і "зовнішній" авторські стилі: з чого складався його стиль для нього самого, а з чого - для сучасників і нащадків. (См Додаток № 4)
Найбільш нестандартна при цьому завдання: визначити зміст конфлікту нового контексту цитати зі старим і результуючий дію такого конфлікту, що дозволило б простежити розвиток мови через еволюцію сенсу цитати, а саме цього еволюційного моменту в існуючих словниках цитат немає. Подібний підхід дозволить виявити зв'язок і розмежувати ролі, які грають старий і новий контекст, а також їх протиставлення всередині интертекста даного автора і цитували його в подальшому, що йдуть так чи інакше услід за ним авторів.
Стійкі цитати-словосполучення [20] можуть становити контекст і одне для одного, причому часто стилістично контрастний, і саме в контрасті буде міститися інформативна частина повідомлення, той "доважок" або та ассерція, яку вони несуть читачеві. Тому важливо визначити стилістичну однорідність і взаімоналоженія різних стилів. Прикладом може бути вторгнення очевидною агресії та іронічно-стебовой стилістичної струменя при цитуванні з перевертанням сенсу багатостраждального тютчевского "Умом Россию не понять, аршином загальним не виміряти ...". Від контексту ж залежить і, наприклад, як звучить канцеляризм "культурна програма": з одного боку, в мові партійних діячів (цілком органічно і однорідне) а, з іншого боку, у розмові двох приятелів - як відгомін саме чужої мови, з пародійним відштовхуванням від стилістики перших. (Тут, мабуть, треба починати аналіз з позицій теорії "трьох штилів" Ломоносова і, пародії Ю. Тинянова, оповіді Б. Ейхенбаум, а також "чужого слова" М. Бахтіна, виробляючи критерії взаімоналоженія різних цитатний верств всередині голоси автора. )
Крилаті вирази
Для кожного перекладача абсолютно необхідні широкі, енциклопедичні знання культурологічного та країнознавчого характеру, що дозволяють адекватно передавати при перекладі реалії тієї картини світу. яка історично склалася у мовного колективу мови оригіналу. У процесі навчання перекладу, як усного, так і письмовою, представляється важливим особливу увагу приділяти перекладу так званих крилатих слів і виразів. Останні є одним із засобів образної літературної мови освіченої людини, і надають їй виразність і авторську неповторність. Труднощі перекладу крилатих слів полягає насамперед у тому, що для адекватного перекладу більшості крилатих слів необхідні фонові знання, які допомогли б правильно сприйняти і адекватно передати ті культурологічні, літературні, історичні алюзії та емоційні асоціації, які викликають у носія мови оригіналу перекладні рядка.
Звичайно, на жаль, дуже нерідкі неминучі "втрати" при перекладі і аж ніяк не завжди вдається навіть високоосвіченому перекладачеві зберегти і передати в перекладі всі конотації, однак необхідно прагнути до того, щоб у максимальному обсязі опанувати тими фоновими знаннями культурологічного та країнознавчого плану, які допомогли б досягти максимально можливої ​​перекладацької еквівалентності.
Як відомо основним джерелом крилатих слів і виразів є стародавня міфологія, історія, біблія, література, театр, кіно, а в сучасному світі - телебачення (у тому числі - мультфільми) та інші засоби масової інформації.
До крилатим словами також відносять популярні цитати діячів науки, історичних особистостей. політиків. Частина з них стали свого роду кліше: The die is cast! 'Жереб кинуто!' Honesty is the best policy 'чесність - найкраща політика';; Knowledge itself is power 'Знання - сила "(Фр. Бекон); Time is money' Час - гроші" (Б. Франклін); To err is human .. 'Помилятися властиво людині "та інших
Прогнозувати довговічність крилатих слів важко, але частина з них входить до анналів мови. Так, наприклад, за висловлюванням в 1958 р. тодішнього Прем'єр-міністра Великобританії про складну політичну обстановку, коли він фактично усунув від посади всіх членів кабінету міністрів, (і яке саме по собі є яскравим прикладом британського мистецтва "understatement"), в якому він визначив цю ситуацію як "a little local difficulty", закріпилося значення "катастрофа, криза, масштаби якого применшується". Знамените визначення Мао-Дзе-дуна уявно небезпечного супротивника, який силкується здаватися грізним, - "паперовий тигр" (paper tiger)-увійшло в усі мови світу. Напис в кабінеті президента Трумена "the buck stops here" стала крилатим висловом у значенні "беру всю відповідальність на себе" (пор. в російській "я відповідаю за все"), вираз взято з карткової гри в покер: buck-марка, яка вказує на перехід ходу до іншого гравця (to pass the buck-передати хід іншому гравцеві); killing fields - газетне крилатий вислів, вперше вжите для позначення місць масових поховань жертв червоних кхмерів під Пном Пенем, після виходу на екрани фільму з такою ж назвою (1984 р .), закріпилося в англійській мові і стало позначати будь-які масові поховання або місця масової загибелі людей.
Історичні фрази, що стали крилатими словами, що мають відношення до всесвітньої історії людства, порівняно легко відтворюються при перекладі [21], оскільки в мові перекладу, як правило, закріплюються свого роду "перекладацькі кліше", набір яких необхідно засвоїти кожному грамотному перекладачеві. Наприклад, вираз to cross the Rubicon "перейти Рубікон" у значенні "зробити рішучий крок" - запозичене з розповідей Плутарха та інших стародавніх авторів про прехода Юлія Цезаря Рубікон, коли він не підкорився наказу розпустити легіони і вступив у відкритий конфлікт з сенатом. Слова, пріпісиваеми мадам Помпадур, фаврорітке Людовіка XV, Adivs nous, le deluge увійшли і в англійську мову "after us, the deluge", і в російський - "після нас хоч потоп!"; Крилата фраза Know thyself! 'Пізнай самого себе' - це напис на давньогрецькому храмі Аполлона в Дельфах. Вона часто приписується Хілон зі Спарти, а також іншим давньогрецьким мудрецям.
Деякі історичні фрази [22] такого роду невідомі носіям російської мови, а історичні факти, пов'язані з ними мало їм знайомі, або не знайомі зовсім, в той час як в англійській вони досить уживані. Такі фрази, які не мають готових перекладацьких кліше, закріпилися в мові перекладу, викликають труднощі при перекладі. Наприклад, висловлювання вождя англійської буржуазної революції XVII століття Олівера Кромвеля, звернене до своїх військ перед переходом через річку, щоб атакувати королівську армію, "keep your powder dry" 'тримайте порох сухим', в сучасній мові вживається метафорично у значенні "бути готовим до несподіванок , бути готовим до необхідності термінових дій "тощо Вдалим видається російський еквівалент, запропонований Т. А. Казакової "на бога надійся, а сам не зівай [23]", проте такий переклад може виявитися адекватним не у всіх контекстах і конситуації. У деяких більш доречними будуть наступні варіанти (хоча і з втратою емоційної експресивності); бути напоготові, бути напоготові, вживати заходів обережності. Можливо, в тому випадку, коли необхідно підкреслити якраз історичні та емоційно-експресивні конотації в перекладі, доречною могла б бути фраза з радянської пісні "ми мирні люди, але наш бронепоїзд стоїть на запасній колії" (особливо, в ситуації, коли автор висловлювання намагається пожартувати або зіронізувати).
Особливу складність представляють випадки, коли з часом історична крилата фраза піддається якомусь переосмислення, і змінюється її стилістична забарвленість. Так, фраза-повчання матерів вікторіанської епохи своїм дочкам перед першою шлюбною ніччю "Lie back and think of England!" У сучасній мові вживається жартівливо в ситуації, коли заради досягнення високої мети, потрібно поступитися власними зручностями, піти на певні жертви, проявити терпіння і т.п. Дана крилата фраза в деяких контекстах цілком адекватно (правда, з втратою "постільній" конотації) може бути переведена російською приказкою "Терпи, козаче, - отаманом будеш". Фраза Наполеона "Not tonight, Josephine", яку він виголосив, відмовляючи Жозефіні в подружній ласці напередодні вирішального бою, вживається жартівливо в якості відмови в будь-якій ситуації (наприклад, жартівливий відмова від запрошення в гості). У цьому випадку важко підібрати еквівалентну вираз, і перекладачеві просто залишається лише передати саму ідею відмови ("Тільки не сьогодні", "тільки не завтра" і т.п. / Eg "Care for a drink?" - "Not today, Josephine ."/).
Іноді особливою популярністю користуються не тільки серйозні історичні крилаті фрази і фрази, які зазнали жартівливому переосмислення, але також "ляпи" політичних діячів та історичних осіб, деякі з яких стали не тільки надбанням засобів масової інформації, але і вживаються в розмовній мові ("Before I start speaking, I'd like to say something "). Звичайно, така лексика в першу чергу схильна "старіння", але потребує вивчення, особливо тими, хто займається перекладом у сфері суспільної та політичної діяльності. Це так звані malapropisms (по імені персонажа п'єси Шерідана "Суперники" Місіс Мелепроп, яка славилася тим, що плутала "схожі" слова, ніж досягався комічний ефект у її мови - наприклад, вона могла вжити слово allegory замість alligator і т.п.) . У сучасній мові до malapropisms відносять не тільки такого роду застереження, а й смислові "ляпи". Так, наприклад фраза Дж. Буша 'Read my lips. No new taxes. ' вже стала політичним і комерційним гаслом.
Великий пласт крилатих слів становлять так звані біблеїзми. У разі збігу закріплення певних біблійних персонажів і сюжетів в метафоричному вживанні в мові оригіналу і мові перекладу, завдання перекладача спрощується - в цьому випадку лише слід знати відповідні еквіваленти: Peace be to this house! 'Світ цього будинку!'; Prodigal son 'Блудний син'; to kill the fatted calf 'заколоти жирного тільця' і т.д. Проте, одна з труднощів перекладу біблеїзмів полягає в різному ступені употребительности тих чи інших біблеїзмів у різних мовах. Так, завдяки епіграфу до роману Л. Толстого "Анна Кареніна", який "проходять" за шкільною програмою, більшості носіїв російської мови відома цитата з біблії "Мені помста належить, і аз воздам", в той час як в англійській еквівалентна фраза "Vengeance is mine, I will repay "не стала крилатою. І, навпаки, вираз by the rivers of Babylon / we sat down and wept / (про тугу іудеїв у вавилонському полоні) вживається метафорично про сумне стані душі (можливо, "оновившись" в англійській мові завдяки популярному хіту 70-х рр.); в той час, як у російській біблійний вислів "на ріках вавілонських тамо седохом і плакохом ..." є неупотребітельним архаїзмом. Біблеїзм 'No peace for the wicked' широко вживається в сучасному розмовному мовою, як правило, жартівливо - про дуже зайнятих людей, а в російській відповідний еквівалент 'безбожних спокою немає' неупотребітелен. Іншим ускладненням може бути різне переосмислення одного і того ж біблійного сюжету та актуалізація різних моментів у ньому. різне "розставлені" акцентів у російській та англійській мовах. Так, із сюжету про Каїна й Авеля, в російській мові закріпилася в якості "крилатої" фраза "Де твій брат, Каїн?", А в англійському - I am not my brother's keeper 'я не сторож брата мого ".
Світова художня література - невичерпне джерело крилатих слів і виразів - від тих, що стали "інтернаціональними": лицар сумного образу - the knight of the rueful countenance ("Дон Кіхот" Сервантеса), з Росії з любов'ю - From Russia with love (назва одного з романів Флемінга про суперагента 007 Джеймса Бонда); лицар без страху і докору - knight without fear and reproach (Байард); "Елементарно, мій дорогий Ватсон" - "Elementary, my dear Watson" (Конан Дойль) до "суто англійських": Ask Jeeves! (Популярна фраза з серії повістей Вудхауза про Вустері і його розважливому і метку слузі Джівз, який знає відповіді на всі питання); What will Mrs Grundy say? (Місіс Гранді - персонаж комедії Т. Мортона 'Speed ​​the plough' - втілення ходячою моралі) - що люди скажуть? (Деякі словники як варіанти перекладу пропонують в цьому випадку фразу "Що стане говорити княгиня Марія Олексіївна?", Однак не у всіх контекстах і конситуації представляється адекватної цитата з грибоєдовського "Лиха з розуму"); For your eyes only - назва одного з численних романів Флемінга про Джеймса Бонда - вживається метафорично у значенні "суто таємно; тільки між нами"; "Dr. Livingstone, I divsume? "- Фраза, яку виголосив журналіст Генрі Стенлі, зустрівши в нетрях Африки Д-ра Лівінгстона - місіонера і мандрівника, на пошуки якого і відправилася експедиція Стенлі, - вживається жартівливо при несподіваній зустрічі двох знайомих людей, або при першій зустрічі людей, які багато чули один про одного.