Спілкування молодших школярів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Курганський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра соціології та соціальної роботи

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Реферат на тему:

Міжособистісні стосунки молодших школярів

Виконала: Бараніца К. 285 гр.

Перевірив: Шайдт Віктор Вікторович

2008

План

Особливості міжособистісних стосунків і спілкування молодших школярів

Вправи на розвиток умінь спілкування в молодших школярів

Список використаної літератури

Особливості міжособистісних стосунків і спілкування молодших школярів

Особливостями молодших школярів можна вважати високий рівень значущості для них гри та навчання; в колективі слабо виражене поділ відносин на ділові та міжособистісні, високий авторитет вчителя як носія колективних норм і цінностей. У початкових класах відбувається багато конфліктів, які виникають найчастіше на грунті порушення дисциплінарних вимог до ігор. Вони зазвичай відкриті для дорослих, і дорослі можуть втручатися в них.

Емоційно-смисловою домінантою спілкування дитячого типу є зміст основних сфер життєдіяльності молодших школярів, якими є пізнання, діяльність і гра. Домінанта визначає зміст і характер спілкування молодших школярів з усіма категоріями партнерів.

У старших групах дитячого саду між дітьми існує вже досить складна система спілкування. Але в першому навчальному півріччі в класі відбувається своєрідне згортання спілкування в порівнянні зі старшою групою дитячого саду. Це пояснюється появою нового виду діяльності - навчання, переходом дитини в нову соціальну ситуацію. Ці обставини вимагають певного періоду адаптації дитини, одним з аспектів якої є поступове освоєння нових соціальних відносин в умовах нового колективу. Дитині необхідно зрозуміти і засвоїти норми нового для нього виду спілкування - спілкування у процесі навчальної діяльності, які відрізняються від норм спілкування, освоєних ними в дитячому саду. Крім того, відбувається дуже суттєва зміна складу оточуючих його людей, що вимагає від дитини певних (і в багатьох дітей досить чималих) зусиль для того, щоб визначити своє ставлення до людей і встановити з ними контакти.

Потреба в емоційному контакті реалізується школярами у сферах відносин з дорослими, з однолітками, рідше з хлопцями старшого чи молодшого віку.

З дорослими учні 1-3 класів спілкуються переважно в сім'ї (з батьками, родичами) і в школі (з вчителем, провідним клас). Інтенсивність спілкування з дорослими у дітей цього віку різна в залежності від змісту та форм організації життєдіяльності, стилю спілкування дорослих з дітьми, ініціативності дорослих. У молодшому шкільному віці, на відміну від наступних віків, зміст спілкування з дорослими охоплює всі сфери життєдіяльності.

Можна виділити кілька аспектів спілкування молодших школярів з дорослими:

в процесі навчальної роботи в школі і вдома;

інформування дорослих про свої справи і справи в школі;

запрашіваніе інформації у дорослих з конкретних питань;

запрашіваніе у дорослих оцінки своєї поведінки та почутої інформації про себе і своїх однолітків.

Змісту спілкування з дорослими в сім'ї визначається також побутом сім'ї та організацією вільного часу її членів. Спілкування з дорослими виникає і в ситуаціях вирішення конфліктів з однолітками чи зі старшими хлопцями, в цьому випадку до дорослих вдаються як до арбітрів або захисникам. Ініціаторами спілкування з дорослими найчастіше бувають дівчинки.

Спілкування з дорослими надає великий вплив на те, як складається спілкування дітей з однолітками. Благополуччя в спілкуванні з дорослими створює сприятливу емоційну базу, впевненість дитини в успіху спілкування з однолітками. Як свідчать дані відомого українського педагога А.В. Киричука, оцінка дорослими тих чи інших однолітків робить прямий вплив на бажання дитини спілкуватися з тим або іншим товаришем (цей вплив стає менш ефективним по відношенню до хлопчиків раніше, ніж до дівчаток).

Контакти дітей один з одним виникають переважно з наступних причин:

попередній досвід спілкування;

просторова близькість (місце проживання, сусідство в класі);

спільна діяльність та ігри.

Молодші школярі вступають у спілкування тоді, коли для цього є конкретні предметно-практичні підстави, які обумовлюють зміст їх спілкування, його тривалість, інтенсивність і стійкість. Вікові відмінності всередині дитячого типу спілкування виявляються в тому, що в 1, частково в 2 класі зміст спілкування визначається головним чином навчальною діяльністю і грою, а по 2-3 класах у ньому в досить великій мірі присутній громадська діяльність. З другого півріччя 2 класу починає знижуватися роль навчальної діяльності як змістовної підстави спілкування. Розширюється тематика розмови дітей один з одним, головним чином, в них обговорюються: навчальна робота, ігри (у тому числі іграшки, наявні в будинку), кінофільми, телепередачі, колекції, домашні тварини, відносини між дітьми та сімейні події (переважно у дівчаток). Всі ці теми розкриваються у розмовах дітей суто подієво.

Словник молодших школярів досить багатий. Однак уміння вести діалог розвинене у них дуже слабо, типовим для них є тільки інформаційний діалог. Це особливо явно видно, коли у спілкуванні молодших школярів з'являється діалог дискусійного типу.

За ступенем емоційної залучення можна виділити товариське і приятельское спілкування. Перше з них властиво майже всім молодшим школярам і реалізується в рамках класного колективу та в процесі тієї життєдіяльності, яка організується вчителем або виникає спонтанно в середовищі самих дітей. Приятельское спілкування (яке самими дітьми, а слідом за ними часто й дорослими називається дружбою) реалізується головним чином у процесі ігор і пов'язано в основному з спілкуванням осіб однієї статі. Але до 8% хлопчиків і 11% дівчаток реалізують його періодично в спілкуванні з однолітками протилежної статі. Приятельское спілкування протікає як в організованій життєдіяльності класного колективу, так і поза нею.

Спілкування однолітків різних статей в молодшому шкільному віці має деяку специфіку. У цілому спілкування між хлопчиками і дівчатками в 1-3 класах неінтенсивному, протікає головним чином у сферах життєдіяльності, організованих учителем, і в іграх в дворi по мiсцю проживання хлопців. Серед молодших школярів виділяється група хлопчиків і дівчаток, спілкування між якими набагато інтенсивніше. При цьому явно виділяються два типи подібного спілкування. Перший - це спілкування між собою хлопчиків і дівчаток, які знаходяться в несприятливому становищі в системі спілкування однолітків своєї статі і для яких спілкування з однолітками протилежної статі є компенсацією цього неблагополуччя. Цей тип спілкування за своїми змістовним показниками і ступеня емоційної залучення до нього школярів аналогічно товариського або приятельському спілкуванню з однолітками своєї статі.

У другому типі спілкування між хлопчиками і дівчатками беруть участь як хлопці, що займають несприятливе положення в системі спілкування однолітків своєї статі, так і займають задовольняє їх становище в цій системі. Це спілкування найчастіше будується на основі наслідування зразкам, запозиченим у старших хлопців: прогулянки удвох, відвідування один одного вдома, спільні перегляди кіно, елементи залицяння і т.д. У зміст розмов звертають на себе увагу розповіді один одному про своїх рідних, знайомих сім'ї, про своїх товаришів і подруг.

Структура кола спілкування молодших школярів дуже нестійка і рухлива. У більшості хлопців виникають ситуативні контакти з однолітками з приводу конкретних занять, утворюються широкі ситуативні ігрові спільності і стабільніші приятельські групи. Кількісний склад приятельських груп невеликий: від 2-3 чоловік в першому до 4-5 чоловік у третьому класі. Персональний склад цих груп вельми рухливий, але до третього класу явно спостерігається зростання стійкості уподобань. Але при всій нестійкості спілкування, що виникло в початкових класах, триває іноді протягом 10-20 і більше років.

За вибором простору спілкування молодші школярі поділяються на 2 групи:

орієнтованих на спілкування вдома і в школі;

орієнтованих на спілкування на вулиці.

У школярів першої групи спілкування відбувається в школі, квартирі, у дворі. У школярів другої групи в простір спілкування входять також прилеглі двори і вулиці. Для них характерний більш широке коло спілкування. Вони більше орієнтовані на спілкування в процесі рухливих ігор і різних заходів (походів кіно, парк і т.д.), менше спілкуються з дорослими, саме для них характерно спілкування з хлопцями різного віку.

Для дітей, орієнтованих на спілкування вдома і в школі, властиве прагнення до усамітнення, найчастіше пов'язане з яким-небудь предметним заняттям. Вони читають, малюють, випилюють, випалюють, ліплять із пластиліну і т.д. У самоті молодші школярі фантазують і спілкуються з вигаданими партнерами. Це дає їм можливість компенсувати відсутність приятелів або яких-небудь можливостей, привабливих для них чи наявних у товаришів.

Вправи на розвиток умінь спілкування в молодших школярів

Тренінги.

Для розвитку вмінь спілкуватися у молодших школярів рекомендуються такі тренінги.

Об'єкт уваги.

Кожній дитині пропонується вибрати собі об'єкт уваги, спостерігати за яким потрібно непомітно. Спостерігає повинен запам'ятати:

настрій свого об'єкта;

послідовність дій об'єкта;

вгадати, за ким спостерігає об'єкт. Простежити, як він робить це і маскує стеження.

На спостереження дається 5 хвилин. Діти розходяться по кімнаті, їм надається повна свобода дій.

Після цього діти сідають у коло. Розповідають про свої враження: хто помітив спостерігають, відтворюють дії свого об'єкта і т.д.

У результаті даного тренінгу розвивається увага, можна простежити переваги дітей при виборі партнера в спілкуванні (вибере об'єктом того, хто цікавий) і т.д.

Вибери партнера

Дітям пропонується вибрати собі партнера і дати йому зрозуміти, що обрали саме його, але так, щоб більше про це ніхто не здогадався. Розмова рекомендується будувати за допомогою очей. Діти шукають очі чужі, вчаться спілкуватися за допомогою очей. Причому переважно не рухом очей, а зміною їх вираження. Діти вчаться передавати інформацію за допомогою цих прийомів невербального спілкування. Після діти діляться своїми враженнями і переживаннями.

Формування навичок невербального спілкування.

Груповий розповідь

Всі сидять у колі. Кожен вимовляє від однієї до п'яти фраз, щоб вийшов інтригуючий розповідь. Вигадується казка. Якщо вправа вдається, то половина групи складає розповідь, а інша половина програє його, по ходу розігруючи дії розповіді у безсловесних ролях.

Вправа на згуртування колективу, розвиток вміння слухати інших, будувати свої дії відповідно до їх поведінкою.

Комплімент

Комплімент - це люб'язні приємні слова, похвала, утішний відгук, схвалення зовнішності, вчинків, характеру, дій. Добре ставлення до людини, бачення в ньому кращого. Дітям рекомендується робити не менше трьох компліментів на день і намагатися не випускати з уваги ті компліменти, які вони отримують самі. Кращою відповіддю на зроблений комплімент вважається вираження власних позитивних почуттів.

Вправа на розвиток таких якостей як доброзичливість, ввічливість, уважність; формування значимості для дитини думки оточуючих і т.д.

Список використаної літератури

  1. "Комунікативна культура педагога" Неупокоєва Н.М. Курган, 2004 р.

  2. "Психотренінг. Ігри та вправи"

  3. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Москва, 1988 р.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат
26.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості спілкування молодших школярів 2
Психічні особливості спілкування молодших школярів
Психологічні особливості спілкування молодших школярів
Особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі
Культура спілкування молодших школярів в урочній діяльності
Формування емоційної сфери та міжособистісного спілкування в молодших школярів
Етнопедагогіческіе афористика у формуванні культури міжнаціонального спілкування молодших школярів
Самооцінка молодших школярів
Гігієнічне виховання молодших школярів
© Усі права захищені
написати до нас