Способи утворення самостійних частин мови

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Літневская Є. І.

Іменник

При утворенні іменників у російській мові використовуються всі з перерахованих вище способів словотворення: освіта слів за допомогою приєднання афіксів, скорочення, складання, субстантивація, з'єднання складання з аффіксаціей.

Афіксальні способи утворення іменників

1. Префіксальним способом іменники можуть бути утворені тільки від іменників, оскільки приєднання однієї тільки приставки не може змінити частеречной приналежність слова.

Для утворення іменників використовуються наступні приставки: не-(удача <невдача), при-(місто <передмістя), під-клас <підклас), над-(прибуток <надприбуток), супер-(гра <супергру), ультра-(звук <ультразвук), анти-(частка <античастинка), контр-(удар <контрудар), противо-(дію <протидія) і деякі інші.

2. Найбільш активна при утворенні іменників суфіксація. За допомогою суфіксів іменники можуть утворені від іменників, прикметників, дієслів, числівників, прислівників.

Освіта іменників від іменників відбувається за допомогою суфіксів-ик (ключ <ключик),-ек (замок <замочок),-к (книга <книжка), -чік/-щік (барабан <барабанчик, газета <газетяр),-ник ( школа <школяр, чай <чайник),-ин (горох <горошина),-Онок (тигр <тигреня),-иц (тигр <тигриця) та багатьох інших.

Від прикметників іменники утворюються за допомогою суфіксів-ость (строгий <строгість),-ізн (білий <білість),-ин (глибокий <глибина),-от (добрий <доброта), - # (тихий <тиша),-ець ( побіжний <утікач),-ик (розумний <розумник),-ак (бідний <бідняк) і деяких інших.

Для суфіксального словотворення іменників від дієслів характерні такі суфікси:-ніj (співати <спів),-к (будувати <будова),-нізацією (будувати <будівництво), - # (входити <вхід),-тель (читати <читач, включати <вмикач),-чик /-щик (перевозити <перевізник, вигадати <вигадник),-ець (боротися <борець),-ун (брехати <брехун) та інші.

При утворенні іменників від числівників використовуються, наприклад, суфікс-н (сто <сотня).

Від прислівників іменники утворюються за допомогою суфіксів-ник (спільно <спільник) і-чк (чому <чомучка).

3. Багато іменники утворені префіксально-суфіксальним способом.

При утворенні таких іменників від інших іменників використовуються такі поєднання приставки і суфікса: під-...- ник (сніг <пролісок), на-...- ник (коліно <наколінник), при-...- j (море < примор'я), за-...- j (річка <заріччя), між-...- j (гора <міжгір'ї), без-...- j (гроші <безгрошів'я), без-...- иц ( робота <безробіття).

При утворенні іменників від прикметників використовуються поєднання афіксів за-...- j (полярний <Заполяр'ї), про-...-# (сивий <проседь).

Іноді префіксально-суфіксальним способом іменники утворюються і від дієслів, наприклад: з-...-( в) ець (служити <товариш по службі).

Неаффіксальние способи утворення іменників

1. Багато іменники утворені складанням, в тому числі зі скороченням: ліс + степ <лісостеп, ощадний банк <ощадбанк, Московський державний університет <МГУ.

2. Іменники можуть бути утворені скороченням: спеціаліст <спец, заступник <заст.

3. При утворенні іменників активна субстантивація, при якій відбувається перехід у іменники прикметників і дієприкметників: морозиво, завідувач, чайові (мова йде про ті слова, які усвідомлюються носіями як іменники в мові, а не тільки в конкретному тексті - порівн. З причастям, вжитим в функції іменника: Усі подивилися на увійшов).

Змішані способи

Іменники утворюються складанням з суфіксація. Найбільш часто при цьому використовуються суфікси-ець (земля + робити <землеробство-ець),-ник (тепло + обмінювати <теплообмінник),-тель (море + плавати <мореплавець), - # (вино + робити <винороб).

Прикметник

Прикметники в російській мові утворені префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами, складанням, в тому числі зрощенням.

Афіксальні способи утворення прикметників

1. Префіксальним способом прикметники утворюються від прикметників; цей спосіб є одним з найпродуктивніших при утворенні слів цієї частини мови. При це використовуються наступні приставки: не-(веселий <невеселий), пре-(величезний <преогромное), раз-(веселий <розвеселий), анти-(науковий <антинауковий), противо-(природний <протиприродний), над-(швидкий <надшвидкий), архі-(складний <архіскладний), супер-(модний <супермодний).

2. Суфіксальний спосіб використовується для утворення прикметників від прикметників, іменників, дієслів, числівників і прислівників.

При утворенні прикметників від прикметників використовуються суфікси -оньк-/-еньк- (синій <сін-еньк-ий, поганий <поганенький),-ущ-(великий <величезний),-Енн-(високий <височенний),-оват-/ -еват-(білий <білуватий, синій <синюватий).

При утворенні прикметників від іменників використовуються суфікси-н-(осінь <осінній),-ан-(пісок <піщаний),-ін-(тополя <тополиний, мама <мамин),-ий (лисиця <лисячий),-ів (батько <батьків),-ськ-(море <морської),-ист-(ліс <лісистий),-чат-(міхур <пузирчастий),-лив-(дощ <дощовий).

Від дієслів прикметники утворюються за допомогою суфіксів-н-(різати <різьблений),-чив-(посміхатися <усміхнений),-лив-(в'їдатися <в'їдливий),-ист-(підсмажити <підсмажений),-к-(палати <палкий ),-л-(гнити <гнилої).

При утворенні прикметників від числівників і прислівників використовуються суфікси-н-і-Енн-(двоє <подвійний, вчора <вчорашній, всередині <внутрішній).

3. Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменників і дієслів.

При утворенні прикметників від іменників використовуються такі поєднання приставки і суфікса: без-...- н-(квиток <безквитковий), внутрішньо-...- н-(школа <внутрішньошкільний), поза-...- н-(клас <позакласний), на-...- н-(стіл <настільний), після-...- н-(війна <післявоєнний), до-...- н-(війна <довоєнний), проти-.. .- н-(удар <протиударний), без-...-(- (вуса <безвусий).

Ці ж приставки можуть поєднуватися з суфіксами-Енн-(листя <безлистий),-ов-(мережа <внутрішньомережний),-ськ-(завод <внутрішньозаводський).

При утворенні від дієслів використовуються переважно поєднання не-...- н-(розірвати <нерозривний), без-...- н-(повернути <безповоротний), не-...- м-(зцілити <неісцелімих).

Неаффіксальние способи словотворення

1. З неаффіксальних способів утворення прикметника особливо продуктивно складання, наприклад: ліричний + епічний <лір (о)-епічний, посуха + стійкий <посух (о) стійкий. При утворенні прикметників складанням обов'язково використовується Інтерфікси.

2. Тільки при утворенні прикметників використовується такий спосіб словотворення, як зрощення: швидко + розчинна <швидкорозчинний, з розуму зійшов <божевільний. Відмінність зрощення від складання полягає в тому, що словосполучення при об'єднанні в одне слово не зазнає ніяких змін, за винятком того, що в похідному прикметнику може бути встановлено єдине наголос (про можливу інтерпретації цього способу див. примітку в розділі "Засоби і способи словотворення" ).

Змішані способи

При утворенні прикметників можливо додавання з суфіксація, при цьому частіше за інших використовуються суфікси-н-і - (-: залізна дорога <залізн (о) дорож-н-ий, кривий + пліч <кривий (о) Бокий.

Числівник

Числівники утворюються від числівників наступними способами:

1) суфіксальний: два <дв-адцать, п'ять <п'ят-надцять, три <тр-оj-е,

2) складання: три + сто <триста, двісті + п'ятьдесят <двісті п'ятдесят.

Займенник

Займенники утворюються від займенників приставками ні-, не-, де-не-і постфіксом-то,-небудь,-небудь: хто <ніхто, хтось, дехто, хто-то, хто-небудь, хто-небудь.

Дієслово

Дієслова утворюються переважно афіксальними способами (найбільш продуктивні префіксальних і префіксально-суфіксальний); складання для дієслів малохарактерні.

Афіксальні способи творення дієслів

1. Префіксальним способом дієслова утворюються від дієслів. Число дієслівних приставок дуже велике, що пов'язано з виразом значень результату (видове значення), напрями, кількісно-часових модифікацій та характеру протікання дії. Перелічимо основні дієслівні приставки: з-(робити <зробити), на-(писати <написати), про-(читати <прочитати), про-(зліпити <засліпити), в-(нести <внести), ви-(бігти < вибігти), від-(стрибнути <відстрибнути), у-(летіти <полетіти), за-(співати <заспівати), до-(є <доїсти), про-(жити <прожити), при-(бігти <прибігти) , недо-(виконати <недовиконати).

2. Суфіксальним способом дієслова утворюються від дієслів, іменників, прикметників, числівників, займенників, вигуків, звуконаслідувальних слів.

Від дієслів доконаного виду утворюються дієслова недоконаного виду за допомогою суфіксів -іва/-ива,-ва і-а: перечитати <перечитувати, підгодувати <підгодовувати, наспівати <наспівувати, вирішити <вирішувати.

При утворенні дієслів від іменників використовуються суфікси-і-(сіль <солити),-а-(тесляр <теслярувати),-е-(піт <потіти),-Нича-(ледар <ледарювати),-ова-(форма <формувати ),-ствова-(адвокат <вокатствовать).

Для утворення дієслів від прикметників використовуються суфікси-і-(білий <білити),-е-(білий <біліти),-ова-(порожній <пустувати),-іча-(підлий <падлючити).

Від числівників дієслова утворюються за допомогою суфікса-і-(двоє <двоіть 'розділяти надвоє').

Від займенників, вигуків та звуконаслідувань дієслова утворюються суфіксом-а-, причому, якщо виробляє основа закінчується на голосний, використовується інтерфікc-приголосний: ви <ви (к) ати, ах <ахати, няв <няв (к) ати.

3. Постфіксальні способом від дієслів утворюються дієслова зі значенням зворотності: мити <митися, зустрічати <зустрічатися.

4. Префіксально-суфіксальний спосіб використовується при утворенні дієслів від дієслів, іменників, прикметників і числівників.

Дієслова, утворені від дієслів, отримують значення недоконаного виду разом з позначенням інтенсивності вчинення дії. Для цього використовуються такі комбінація видового суфікса -іва-/-ива- з приставками по-(тріщати <потріскувати), при-(співати <приспівувати), на-(свистіти <насвистувати), під-(співати <підспівувати), недо- (любити <недолюблювати).

Від іменників дієслова утворюються суфіксом і в поєднанні з приставками за-(тінь <затінити), про-(ліс <облесени), при-(земля <приземлити). Приставка обез-вживається в поєднанні з суфіксами-і-(риба <обезрибіть 'позбавити риби') і-е-(риба <обезрибеть 'позбутися риби').

Від прикметників дієслова утворюються за допомогою суфікса-і-і приставок-у-(щільний <ущільнити), про-(благородний <облагородити), ви-(прямий <випрямити) і деяких інших.

Від числівників дієслова утворюються за допомогою суфікса-і-і приставок у-(троє <потроїти), з-(двоє <здвоїла).

5. Дієслова можуть бути утворені префіксально-постфіксальні способом від дієслів. Постфікс -ся/-сь при цьому поєднується з приставками в-(думати <вдуматися), за-(думати <замислитися), на-(гуляти <нагулятися), рас-(стрибати <распригался), до-(телефонувати <додзвонитися) і деякими іншими.

6. Суфіксально-постфіксальні способом дієслова утворюються від іменників і прикметників за допомогою суфіксів-і-(натовп <товпитися) і-е-(видатний <виднітися).

7. Дієслова можуть бути утворені префіксально-суфіксально-постфіксальні способом: банкрут <о-банкрут-і-ть-ся, телефонувати <пере-кликаний-верба-ть-ся.

Неаффіксальние способи при утворенні дієслів використовуються вкрай рідко. Так, наприклад, складанням утворені такі слова: праця + влаштувати <працю (о) влаштувати, сам + спалахнути <сам (о) спалахнути.

Змішані способи при обрезованіі дієслова також не дуже поширені і представлені складанням з аффіксаціей, наприклад: світ + творити <у-світ (о) творити.

Прислівник

Прислівник утворюється переважно афіксальними способами, серед яких найбільш продуктивний префіксально-суфіксальний.

Афіксальні способи творення прислівників

1. Префіксальним способом прислівники утворюються від прислівників. Найбільш часто при цьому використовуються приставки не-(довго <недовго), во-(поза <зовні), за-(темно <затемна), до-(нині <донині), на-(завжди <назавжди), по-(нині <понині), від-(нині <відтепер), дещо (як <сяк-так), ні-(де <ніде).

2. Суфіксальним способом прислівники утворюються від іменників, прикметників, числівників, дієслів, прислівників.

Прислівники, утворені від іменників, містять суфікси, омонімічние закінчень іменника (див. про це в розділі "Освіта слів переходом з однієї частини мови в іншу"). Це суфікси-му (вечір <ввечері, -ой/-ою (весна <навесні / весною),-ами (часи <часом).

Від прикметників регулярно утворюються прислівники із суфіксами -о/-е (веселий <весело, незграбний <незграбно),-і (дружній <дружньо),-кому (піший <пішки).

Для утворення прислівників від числівників використовується суфікс-Жди і його модифікації (два <двічі, три <тричі).

При утворенні прислівників від дієслів використовуються суфікси-ма (стояти <сторч),-ом (волочити <волоком),-ю (обмацати <навпомацки).

Прислівники можуть бути утворені суфіксація і від прислівників, при цьому використовуються суфікси:-овато (рано <зарано), -енько/-онько (часто <частенько) і деякі інші.

3. При утворенні невизначених займенникових прислівників використовується постфіксальний спосіб, при якому до займенниковим прислівникам додаються постфікси-то (де <десь),-небудь (куди <куди-небудь),-небудь (навіщо <навіщо-небудь).

4. Префіксально-суфіксальний спосіб найбільш активно використовується при утворенні прислівників від іменників та прикметників.

При утворенні прислівники від іменника бувають представлені наступні комбінації приставок і суфіксів: по-...- у (сухомятка <всухом'ятку), по-...-( (далечінь <вдалину), на-...- у (встеча <назустріч ), на-...- (показ <напоказ), по-...- у (верх <угорі), по-...- е (початок <спочатку), по-...- і (далечінь < далеко), на-...- у (верх <нагорі), з-...- у (пліч <збоку) та інші.

Найбільша кількість комбінацій представлена ​​при утворенні прислівників від прикметників. Це такі поєднання афіксів: по-...-ому/-ему (новий <по-новому, колишній <і раніше), по-...- і (мисливський <по-мисливські), з-...- а (давній <здавна), до-...- а (білий <дочиста), з-...- а (новий <знову), по-...- о (правий <вправо), на-.. .- о (білий <набіло), по-...- у (порожній <даремно), по-...- ую (порожній <даремно), по-...- і (близький <поблизу), з- ...- у (молодий <молоду).

Прислівники можуть бути утворені префіксально-суфіксальним способом від числівників, при цьому використовуються наступні приставки і суфікси: в-/во-...-их/-іх (третій <по-третє, другий <по-друге), по-.. .-ом/-ем (двоє <удвох, п'ятеро <вп'ятьох), в-...-о/-е (десятеро <вдесятеро), на-...-о/-е (двоє <надвоє).

Від дієслів прислівники утворюються аффіксамів-...-( (скакати <вскач), по-...- ку (наздоганяти <навздогін). Від прислівників прислівники утворюються за допомогою по-...- у (довго <подовгу), по -...- ку (навмисне <понарошку).

Неаффіксальние способи утворення у прислівників не представлені.

Змішані способи представлені незначно. Так, деякі прислівники утворені складанням з суфіксація, наприклад: повз + ходити <мимохідь.

Освіта слів шляхом переходу з однієї частини мови в іншу

Слова деяких частин мови історично утворилися шляхом переходу слів з однієї частини мови в іншу.

Ми вже називали освіта іменників шляхом переходу в них прикметників і дієприкметників (морозиво, завідувач) - субстантивацію. Якщо іменник, утворене субстантивації прикметника, не мають ніяких відмінностей у морфемній структурі від цих прикметників, то іменник, утворене субстантивації причастя, з точки зору свого морфемного складу відрізняються від відповідного причастя: в іменнику суфікс -ущ/-ющ, -ащ/-ящ не є формотворчими (іменник не є формою дієслова) і входить в основу. Тому в лінгвістиці утворення подібних слів розглядається як суфіксація: заведу-ющ-ий (завідувати, завідувач - 'той, хто завідує').

Переходом з інших частин мови були утворені багато прислівники. Так, можна відзначити прислівники, утворені переосмисленням

- Іменників (будинки, навесні),

- Прикметників (даремно, у відкриту),

- Дієприслівників (сидячи, лежачи),

- Числівників (удвічі).

Перехід слова з однієї частини мови в іншу - процес історичний. З точки зору сучасному стану мови всі ці слова утворені за допомогою суфікса або приставки і суфікса, омонімічной закінчення іменника, прикметника або числівника, а також формотворчих суфікси дієприслівникових форм дієслова, наприклад: зим-ої / зима, леж-а / лежати, по- порожній-у / порожній. Процес переходу активний при утворенні службових слів. Так, наприклад, можна назвати такі групи прийменників, утворені переходом з інших частин мови:

- Отименние: з огляду на, у вигляді, протягом, за рахунок, з приводу,

- Віддієслівні: завдяки, включаючи, виключаючи, починаючи, по тому,

- Прислівникові: поблизу, навколо, навпаки, в далечінь.

При цьому розмежування прийменника і прислівника можливо тільки в контексті і залежить від реальної наявності або відсутності стоїть слідом іменника: Я озирнувся навколо (прислівник) - Я обійшов навколо будинку (прийменник). Розмежування похідного прийменника і дієприслівники спирається на відмінність у їх значенні - похідний віддієслівні привід виражає значення відносини, а не дії, наприклад: Завдяки господарям вечір вдався на славу (привід) - Ми йшли, завдяки господарів за гостинність (дієприслівник).

Що стосується отименние прийменників, то ступінь їх відходу від самостійних слів різна. У ряді випадків прийменники абсолютно відокремилися і втратили значеннєвий зв'язок з базовим іменником, наприклад: з огляду на, протягом, шляхом, щодо, по мірі; в сучасній мові ці приводи слід вважати непохідними. В інших випадках смислові зв'язку живі: в якості, в сфері, за допомогою, на користь. Такі приводи називають прийменниковими поєднаннями, оскільки вони зберігають деякі синтаксичні властивості іменника: виборчу сполучуваність (в ролі кого-то - у функції чого-то), можливість приймати визначення (виступити в сумнівній ролі миротворця). У цих випадках ми маємо справу з живим процесом "опредложіванія" іменних сполучень.

З точки зору сучасного стану мови можна виділити наступні способи утворення прийменників:

1) суфіксальний - від дієслів: виключа-я> виключати,

2) префіксально-суфіксальний - від іменників: по-брешемо-я> час,

3) складання - від прийменників: з-за> з + за.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Література | Твір
34.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Принципи класифікації частин мови в німецькій мові Спірні питання в теорії частин мови
Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
Причастя і дієприслівника в системі частин мови російської мови
Система частин мови в російській мові
Наступність і перспективність у вивченні частин мови в початкових к
Наступність і перспективність у вивченні частин мови в початкових класах дослідження
Розвиток комунікативно мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
Способи утворення нових слів у молодіжному сленгу
© Усі права захищені
написати до нас