Зміст:
1. Характеристика споживачів електроенергії
1.1 Категорії надійності споживачів електроенергії
1.2 Режими роботи електроприймачів
1.2.1 Тривалий режим роботи
1.2.2 Повторно-короткочасний режим роботи
1.2.3 Короткочасний режим роботи
2. Розрахунок електричних навантажень
2.1 Розрахунок силових навантажень
2.1.1 Розрахунок силового навантаження трифазних споживачів механічного цеху
2.1.2 Розрахунок силового навантаження термічного цеху
2.1.3 Розрахунок силового навантаження зварного цеху
2.2 Розрахунок освітлювальної навантаження
2.2.1 Розрахунок освітлювальної навантаження механічного цеху
2.2.2 Розрахунок освітлювальної навантаження термічного цеху
2.2.3 Розрахунок освітлювальної навантаження зварювального цеху
4. Проектування освітлення виробничої будівлі
4.1. Вибір джерел світла
4.2 Визначення розташування світильників
4.2.1 Визначаємо розрахункову висоту підвісу світильників
4.3 Проектування освітлювальних установок

1. Характеристика споживачів електроенергії

1.1 Категорії надійності споживачів електроенергії

Безперебійність (надійність) електропостачання електроприймачів (споживачів) електроенергії в будь-який момент часу визначається режимами їх роботи. У відношення забезпечення надійності електропостачання, характеру та тяжкості наслідків від перерви харчування приймачі електричної енергії, згідно з ПУЕ поділяються на такі категорії:
Електроприймачі першої категорії - електроприймачі, перерва електропостачання яких може спричинити за собою небезпеку для життя людей, значної шкоди народному господарству, пошкодження дорогого обладнання, масовий брак продукції, розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. Питома вага навантажень споживачів першої категорії в більшості галузей промисловості невеликий, за винятком хімічних і металургійних виробництв. На нафтохімічних заводах навантаження споживачів першої категорії становить від сумарної розрахункового навантаження. На металургійних заводах, що мають у своєму складі тільки коксохімічні, доменні і конверторні цеху навантаження першої категорії дорівнює .
Зі складу електроприймачів першої категорії виділена так звана особлива група електроприймачів, безперебійна робота яких необхідна для безаварійного зупинки виробництва з метою запобігання загрози життю людей, вибухів, пожеж і пошкодження дорогого обладнання. До них відносяться електродвигуни засувок, приводи компресорів, вентиляторів, насосів підйомних машин на підземних рудниках.
Електроприймачі: першої категорії мають бути забезпечені харчуванням від двох незалежних взаємно резервують джерел живлення, перерва їх електропостачання при аварії на одному з джерел живлення може бути допущено лише на час автоматичного відновлення живлення.
Електроприймачі другої категорії - це такі електроприймачі, перерва електропостачання яких призводить до масового недоотпуск продукції, до масового простою робочих, механізмів, промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів. Електроприймачі другої категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних джерел живлення.
Для даної категорії при порушенні електропостачання одного джерела живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного харчуванні діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригадою.
Електроприймачами третьої категорії називаються всі інші електроприймачі, що не підходять під визначення вищевикладених. До них можна віднести електроприймачі в допоміжних цехах, на невідповідальних складах. Для їх електропостачання достатньо одного їх джерел живлення, за умови, що перерви в електропостачанні достатньо одного з джерел живлення за умови, що перерви в електропостачанні, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого апарату, не перевищують доби.

1.2 Режими роботи електроприймачів

Відповідно до ГОСТ 183-74 розрізняють вісім номінальних режимів роботи електроприймачів:
o тривалий;
o короткочасний;
o повторно-короткочасний;
o повторно-короткочасний з частковими пусками;
o повторно-короткочасний з частковими пусками і електричним гальмуванням;
o перемежовується;
o перемежовується з частими реверсами;
o перемежовується з двома або більше частотами обертання.
Розглянемо три основні режиму роботи, характерних для більшості електроприймачів промислових підприємств, - тривалий, короткочасний і повторно-короткочасний:

1.2.1 Тривалий режим роботи

У цьому режимі електричні машини та апарати можуть працювати тривалий час без перевищення температури окремих частин машини або апарата вище допустимої; при цьому умови забезпечується безаварійна робота електроустановок. Тому в паспорті електроприймачів, трансформаторів і генераторів електричних станцій вказується значення номінальної (встановленої) потужності, яка гарантує збереження ізоляції від перегріву.
У тривалому режимі працюють електроприводи більшості насосів, компресорів, вентиляторів, механізми безперервного транспорту, нагрівальні печі.
Для силової (рухової) навантаження та навантаження електропечей номінальна потужність електроприймачів приймається за паспортними даними:
Р _{ном.е.д.} = Р _{паспор.}
Р _{ном.нег.} = Р _{паспор.} (1.1)
Для випрямних установок:
Р _{ном.в.у.} = S _паспр. · Cos _пасп. (1.2)
Як правило, для випрямних установок cos = 0,57.
Номінальна потужність трансформаторів визначається:
Р _ном.тр. = S _ном. * Cos _памп. (1.3)

1.2.2 Повторно-короткочасний режим роботи

У цьому режимі короткочасні періоди роботи механізму чергуються з паузами. При це робочі періоди не настільки тривалі, щоб перевищенні температури нагріву електроустановок над температурою навколишнього середовища t могло швидко досягти сталого значення t _вуст., А під час пауз електроустановка не встигає охолоджуватися до температури навколишнього середовища. У результаті багаторазових прийомів температура електроустановки досягає деякої середньої усталеною величини t _СР
У повторно-короткочасному режимі працюють електроприводи механізмів підйомно-транспортних машин, приводи прокатних станів, електрозварювальні апарати для точкового зварювання.
Для даних механізмів зазначена в паспорті потужність повторно-короткочасного режиму повинна бути приведена до номінальної потужності тривалого режиму Р _ном., При ПВ = 100%
Р _ном. = Р _пасп. · _пасп. (1.4)
Для зварювальних машин і трансформаторів електропечей:
Р _{ном ..} = S _пасп. · _пасп. · cos _пасп. (1.5)

1.2.3 Короткочасний режим роботи

Він характеризується невеликими за часом періодами роботи і тривалими паузами з відключенням електроприймача від мережі. Інакше кажучи, період роботи має настільки обмежену тривалість, що перевищення температури навколишнього середовища не встигає досягти граничних значень, а тривалість пауз між періодами роботи настільки велика, що електрообладнання встигає охолонути до температури навколишнього середовища.
У короткочасному режимі працюють допоміжні механізми металорізальних верстатів, електроприводи різних заслінок, засувок, де пауза значно перевищує тривалість періоду роботи
За ГОСТ 189-74-74 приймається тривалість періоду роботи ЕП з незмінною номінальним навантаженням у короткочасному режимі 10, 30, 60 і 90 хвилин.

2. Розрахунок електричних навантажень

2.1 Розрахунок силових навантажень

2.1.1 Розрахунок силового навантаження трифазних споживачів механічного цеху

Вихідні дані для розрахунку:
1. Токарні верстати - Р _н. = 12 (квт), n = 8 шт.
- Р _н. = 5 (квт), n = 5 шт.
2. Стругальні верстати - Р _н. = 5 (квт), n = 8 шт.
- Р _н. = 9 (квт), n = 8 шт.
3. Довбальні верстати - Р _н. = 2,7 (квт), n = 3 шт.
- Р _н. = 5,4 (квт), n = 2 шт.
4. Фрезерні верстати - Р _н. = 6 (квт), n = 5 шт.
- Р _н. = 12 (квт), n = 8 шт.
5. Свердлильні верстати - Р _н. = 5 (квт), n = 10 шт.
- Р _н. = 10 (квт), n = 6 шт.
6. Карусельні верстати - Р _н. = 30 (квт), n = 3 шт.
7. Точильні верстати - Р _н. = 11 (квт), n = 2 шт.
8. Шліфувальні верстати - Р _н. = 15 (квт), n = 4 шт.
- Р _н. = 26 (квт), n = 3 шт.
- Р _н. = 31 (квт), n = 1 шт.
9. Шліфувальні автомати: - Р _н. = 10 (квт), n = 5 шт.
- Р _н. = 13,6 (кВт), n = 4 шт.
- Р _н. = 19,5 (квт), n = 6 шт.
10. Вентилятори: - Р _н. = 7 (квт), n = 2 шт.
- Р _н. = 10 (квт), n = 2 шт.
11. Кран-балка: ПВ = 40% - Р _пасп. = 10 (квт), n = 2 шт.
- Р _пасп. = 22 (квт), n = 4 шт.
12. Мостовий кран: ПВ = 25% - Р _пасп. = 5,5 (квт), n = 2 шт.
Рішення
1. За формулою:

Р див. = u, i · P H, i

(2.1)

де P _{H, i -} активна номінальна потужність i-го приймача (кВт), K _{u, i} - Коефіцієнт використання активної потужності, визначаємо середньозмінні навантаження (Р _см.) групи споживачів, підключених до вузла живлення напругою до 1 кв з допомогою коефіцієнта використання.
1. група - токарні, стругальні, довбальні, фрезерні, свердлувальні, карусельні, точильні верстати (До _u = 0,14; cos = 0,5; tg = 1,73);
2. група - шліфувальні верстати, шліфувальні автомати (До _u = 0,25; cos = 0,65; tg = 1,17);
3. група - вентилятори (До _u = 0,7; cos = 0,8; tg = 0,75);
4. група - кран-балки (ПВ = 40%), (К _u = 0,1; cos = 0,5; tg = 1,73);
5. група - мостовий кран (ПВ = 25%), (К _u = 0,06; cos = 0,5; tg = 1,73);
1группа: Р _СМ1. = 0,14 · (12.8 +5 · 5 +5 · 8 +9 · 8 +2,7 · 3 +5,4 · 2 +6 · 5 +12 · 8 +5 · 10 +10 · 6 +30 · 3 +11 · 2) =
= 0,14 · 599,9 = 83,986 (кВт);
2 група: Р _см2. = 0,25 · (15.4 +26 · 3 +31 · 1 +10 · 5 +13,6 · 4 +19,5 · 6) = 0,25 · 390,4 = 97 , 6 (кВт);
3 група: Р _см.3. = Р _р = 0,7 · (7.2 +10 · 2) = 23,8 (кВт);
4 група: Р _СМ4. = 0,1 · · (10.2 +22 · 4) = 6,83 (кВт);
5 група: Р _СМ4. = 0,06 · · 5,5 · 2 = 0,33 (кВт).
2 Визначаємо ефективна кількість електроприймачів за групами, за наступною формулою:

n еф. =

(2.2)

де Р _{н. max} - номінальна потужність найбільш потужного приймача в групі.
1 група: n _{еф. = =} 40 (шт.);
2 група: тому Р _{н. Max} / Р _{н. Min} = 3, то n _еф. = 23 (шт.);
3 група: тому Р _см.3. = Р _р, то n _еф. Не визначаємо;
4 група: тому Р _{н. Max} / Р _{н. Min} = 2,2, то n _еф. = 6 (шт.);
5 група: тому Р _{н. Max} / Р _{н. Min} = 1, то n _еф. = 2 (шт.);
3. Визначаємо розрахунковий коефіцієнт К _р (за додатком 7).
1 група: n _еф. = 40 (шт.): К _р = 1,13;
2 група: n _еф. = 23 (шт.): К _р = 1,12;
4 група: n _еф. = 6 (шт.): К _р = 2,64;
5 група: n _еф. = 2 (шт.): К _р = 6,22.
За формулою

Р р = К р ∙ Р див.

(2.3)

визначаємо розрахункову активну потужність:
1 група: Р _р1 = 1,13 · 83,986 = 94,9 (кВт);
2 група: Р _р2 = 1,12 · 97,6 = 109,312 (кВт);
4 група: Р _р4 = 2,64 · 6,83 = 18,03 (кВт);
5 група: Р _Р5 = 6,22 · 0,33 = 2,05 (кВт).
5. Визначаємо сумарну активну потужність по механічному цеху:
Р _{р Σ. мех.цех.} = 94,9 +109,31 +23,8 +18,03 +2,05 = 248,09 (кВт).
6. Визначаємо розрахункову реактивну потужність Q _р за такими формулами

при n еф.> 10: Q р = 1,1 Р див. tg 1,	(2.4)
при n еф.> 10: Q р = Р див. tg 1.	(2.5)

1 група: Q _р1 = 83,986 · 1,73 = 145,296 (квар.);
2 група: Q _р2 = 97,6 · 1,17 = 114,192 (квар.);
3 група: Q _р3 = 1,1 · 23,8 · 0,75 = 19,635 (квар.);
4 група: Q _р4 = 1,1 · 6,83 · 1,73 = 12,997 (квар.);
5 група: Q _Р5 = 1,1 · 0,33 · 1,73 = 0,628 (квар.).
7. Реактивна сумарне навантаження по механічному цеху складає:
Q _{pΣ. Мех.цеха.} = 145,296 +114,192 +19,635 +12,997 +0,628 = 292,748 (квар.)
8. Визначаємо повну потужність механічного цеху.
S _{pΣ мех.цеха.} = = = 383,732 (кВа)

2.1.2 Розрахунок силового навантаження термічного цеху

Розрахувати силове навантаження термічного цеху:
Вихідні дані:
1. Електропіч опору (трифазна)
U _н = 380 (В); Р _н = 24 (кВт), n = 3
2. Електропіч опору (однофазна) -
U _н = 380 (В); Р _н = 60 (кВт), n = 2
3. Електропіч опору (однофазна) -
U _н = 220 (В); Р _н = 40 (кВт), n = 2
4. Двокамерна піч опору (однофазна) -
U _н = 380 (В); Р _н = 19 (кВт), n = 4
5. Муфельна піч опору (однофазна) -
U _н = 220 (В); Р _н = 2,2 (кВт), n = 1
6. Камерна піч опору (однофазна) -
U _н = 220 (В); Р _н = 6 (кВт), n = 4
7. Індукаціонная піч опору (однофазна) -
U _н = 380 (В); Р _н = 10 (кВт), n = 3
8. Вентилятори:
Р _н = 3 (кВт); n = 4;
Р _н = 7 (кВт); n = 0
9. Кран-балки - ПВ = 40%
Р _н = 10 (кВт); n = 3
Рішення
1. За додатком 6 знаходимо K _u і cos ;
· Електропечі опір: K _u = 0,75; cos = 0,95; tg = 0,33
· Муфельна піч: K _u = 0,75; cos = 0,95; tg = 0,33
· Камерна піч опору: K _u = 0,5; cos = 0,95; tg = 0,33
· Індукційна піч: K _u = 0,7; cos = 0,4; tg = 2,29
· Вентилятори: K _u = 0,7; cos = 0,8; tg = 0,75

· Кран-балка: K _u = 0,06; cos = 0,5; tg = 1,73
2. Розподіляємо рівномірно однофазні електроприймачі за фазами:

Малюнок 1. Рівномірний розподіл однофазних електроприймачів по фазах.
Визначаємо найбільш завантажену фазу за виразами (2.1-2.3):

Р см. А =

(2.1)

Р см. В =

(2.2)

Р см. С =

(2.3)

Найбільш завантаженою є фаза С.
Знайти реактивне навантаження по найбільш завантаженій фазі С.


3. Знаходимо умовну трифазну активну і реактивну навантаження для натболее завантаженої фази:
Р _см.у. = 3 · Р _см.с = 3.80, 57 = 241,71 (кВт)
Q _см.у. = 3 · Q _см.с = 3.32, 07 = 96,21 (кВт)
4. Визначаємо Р _см. для трифазних електроприймачів:
- Трифазна електропіч опору: Р _см.1. = Р _р1 = 0,75 · 24.3 = 54 (кВт)
- Вентилятори: Р _див.2. = Р _р2 = 0,7 · 4.3 = 8,4 (кВт)
-Кран-балка: Р _см.3. = 0,06 · · 3.10 = 1,14 (кВт)
Q _см.1 .= 54 · 0,33 = 17,82 (квар)
Q _див.2 .= 8,4 · 0,75 = 6,3 (квар)
Q _см.3 .= 1,14 · 1,73 = 2,44 (квар)
Р _см.Σ. = 241,76 +54 +8,4 +1,14 = 305,3 (кВт)
Q _см.Σ .= 96,21 +17,82 +6,3 +2,44 = 122,77 (кВАр)
5. Визначаємо умовну активну номінальне навантаження найбільш завантаженої фази:
Р _{см. С} =

Р _н.у. = 3 · Р _см.с = 3.126, 03 = 378,09 (кВт)
6. Визначаємо середньозважений коефіцієнт використання: (ф-ла 2.4.)

К і =

(2.4)

К _і =
7. Визначаємо ефективна кількість електроприймачів та реактивний коефіцієнт - К _р.
n _еф. = = 15,82, К _р = 1,0
8. Визначаємо для термічного цеху:
Р _р; Q _р; S _Р
Р _р.т.ц. = 1,0 · 305,3 = 305,3 (кВт)
Q _р.т.ц. = 122,77 · 1,0 = 122,77 (квар)
S _р.т.ц. = = 329,1 (кВА)

2.1.3 Розрахунок силового навантаження зварного цеху

Вихідні дані для розрахунку: таблиця 2.1.
Рішення:
1. Визначаємо середню і ефективну потужності за формулами (2.5) і (2.6).
Для машин одноточкового, шовного та реальної зварок і дугові аварійні апарати:

S СР = К з · ПВ ф · S пасп.

(2.5)

S еф. = К з · · S пасп.

(2.6)

Для машин стикового зварювання оплавленням з підігрівом: S СР = S пасп. · (К з.под. · ПВ ф.под. + К з.опл. · ПВ ф.опл + К з.ос. · ПВ Ф.ОС) S еф. = S пасп. · (К з 2. Под. · ПВ ф.под. + К з 2. Опл. · ПВ ф.опл + К з. 2 ос. · ПВ Ф.ОС) Дані розрахунку заносимо в таблицю 2.1.

(2.7)

Таблиця 2.1. Вихідні та розрахункові дані

Тип лінії	V HB	S нагр., Ква	N шт.	K з	ПВ ф. О. С.	S ср,	S еф,
1. Точкові машини -МТ - 810;	220	20	3	2,2	0,2	8,8	19,68
-МТ - 810;	380	20	1	2,2	0,2	8,8	19,68
-МТ - 1214;	220	50	4	0,9	0,05	2,25	10,06
-МТ - 1220;	380	44	2	0,9	0,05	1,98	8,85
-МТ - 1614;	220	90	3	0,9	0,05	4,05	18,11
-МТ - 2507;	380	170	5	0,9	0,05	7,65	34,21
2. Роликові машини: -МР - 4002;	380	310	4	0,8	0,56	138,88	185,59
3. Стикові машини: -МС - 1602	220	96,5	5	0,75	0,2	19,3	14,33
-МС - 1602	380	96,5	2	0,75	0,2	19,3	14,33
-МСО - 0801	380	310	3	0,75	0,05	62	46,04
4. Шовні машини - МШ-1601;	380	75	2	0,7	0,50	26,25	37,12
- МШ-1001;	220	27	4	0,7	0,50	9,45	13,36
- МШ-1202;	380	80	2	0,7	0,20	11,2	25,04
6.Сварочние трансформатори - Однофазні: - ТДП-502У2;	220	26,6	4	0,6	0,5	7,98	11,29
- Трифазні ТДП-500;	380	32	3	0,6	0,6	11,52	14,87

2. Рівномірно розподіляємо зварювальні машини по фазах. Так як К _з і ПМ _ф сильно відрізняються один від одного, то оцінку навантажень будемо виробляти по S _еф.

Рис.2. Рівномірний розподіл однофазних ЕП, що працюють у ПКР.
3. Згідно ілюстрації маємо:
= 19,68 +8,85 +2 ∙ 185,59 +14,33 +46,04 = 460,08 (кВА)
= 8,85 +2 ∙ 34,21 +185,59 +2 ∙ 46,04 +25,04 = 379,98 (кВА)
= 3 ∙ 34,21 +185,59 +14,33 +2 ∙ 37,12 +25,04 = 401,83 (кВА)
4. Так як небаланс навантаження більше 15%, то S ⁽³⁾ _еф визначаємо за формулою:
S ⁽³⁾ _еф =
S ⁽³⁾ _еф = = 1293,85 (кВА)
5. Далі знаходимо навантаження на 220 (В) і трифазному навантаженні на 380 (В)
S ⁽³⁾ _еф.у = 3 · (10,06 +18,11 +14,33 ∙ 2 +13,36 +11,24 ∙ 4) = 345,45 (кВА)
6. Сумарна розрахункове навантаження зварювального ділянки з урахуванням трифазних зварювальних трансформаторів:
S _еф.Σ = S ⁽³⁾ _еф + S ⁽³⁾ _еф.у + S _{еф.трех.} = 1293,85 +345,45 +14,87 · 3 = 1683,91 (кВА)

2.2 Розрахунок освітлювальної навантаження

2.2.1 Розрахунок освітлювальної навантаження механічного цеху

Розрахунок освітлювальних навантажень виконуємо методом питомих потужностей.
За довідковими матеріалами в залежності від розряду зорових робіт, контрасту об'єкта і фону, характеристики фону, типу джерела світла і прийнятої системи освітлення визначається норма освітленості Е _н.
Визначаємо встановлену потужність джерела світла у відповідності з методом питомих потужностей за формулою:

Р вуст. = Р уд. F

(2.8)

де: Р _уд. - питома потужність освітлювальних установок (Вт / м ^2),
F - площа освітленого приміщення цеху (м ^2).

У свою чергу F = : (М 2)

(2.9)

де: Sp - повна розрахункове навантаження (кВА).
- Питома потужність силової навантаження на 1 м ² площі (Вт / м ^2).
З додатку 10 для механічного цеху:
_мех.ц. = 250 (Вт / м ^2).
F = = 1534,928 (м ²⁾
Далі визначаємо Р _вуст.
Р _вуст. = 4,9 · 1534,928 = 7,52 (кВт);
Далі визначаємо Р _{р.осв.мех.ц.;} Q _{р.осв.мех.ц.:}

Р р.осв.мех.ц. = Р вуст. К з До ПРА

(2.10)

де: К _с - коефіцієнт сировини, До _ПРА - коефіцієнт, що враховує втрати в пускорегулювальної апаратури
Р _{р.ав.мех.ц.} = 0,9 · 1,1 · 7,52 = 7,44 (Вт)

Q р.ав.мех.ц. = Р р.ав.мех.ц. tg

(2.11)

де: tg відповідає:
- Для ЛЛ - (0,92 ч0, 98)
- Для ДРЛ - (0,5 ч0, 68)
Q _{осв.мех.ц.} = 7,44 · 0,60 = 4,464 (квар.)

2.2.2 Розрахунок освітлювальної навантаження термічного цеху

1. Визначаємо площу освітленого приміщення.
F _т.ц. = = = 822,75 (м ^2);
2. Визначаємо встановлену потужність джерел світла.
Р _{уст.т.ц.} = Р _уд. F _т.т. = 4,5 · 822,75 = 3702,4 (Вт)
Р _{уст.т.ц.} = 3,7 (кВт)
3. Визначаємо розрахункові активну Р _р.осв. Та реактивну Q _р.осв. Навантажень освітлених установок.
Р _{р.осв.т.ц.} = Р _{уст.т.ц.} К _з К _ПРА. = 3,7 · 0,922 · 1,1 = 3,753 (кВт).
Q _{р. осв.т.ц.} = Р _{р.ав.т.ц.} tg = 3,753 · 0,60 = 2,252 (квар.);

2.2.3 Розрахунок освітлювальної навантаження зварювального цеху

1. Визначаємо площу освітлюваного приміщення.
F _св.ц. = = = 3367,82 (м ²⁾
2. Визначаємо встановлену потужність джерел світла.
Р _{уст.св.ц.} = Р _уд. F _св.ц. = 4,75 · 3367,82 = 15997,145 (Вт) = 15,997 (кВт).
3. Визначаємо розрахункову активну Р _р.осв. Та реактивну Q _р.осв. Навантаження освітлювальних установок.
Р _{р.осв. св.ц.} = Р _{уст.св.ц.} К _з К _ПРА = 15,997 · 0,91 · 1,1 = 16,013 (кВт);
Q _{р.осв.св.ц.} = Р _{р.осв.св.ц.} tg = 16,013 · 0,60 = 9,608 (квар.);
Далі розраховуємо річний графік навантаження.

Р-навантаження 95% - Т = 365.4 = 1460 (годину) 90% - Т = 365.4 = 1460 (годину) 85% - Т = 365.2 = 730 (год) 80% - Т = 365.3 = 1095 (годину) 75% - Т = 365.2 = 730 (год) 70% - Т = 365.2 = 730 (год) 65% - Т = 365.1 = 365 (год) 60% - Т = 365.6 = 2190 (годину)

Q - навантаження 90% - Q = 365.2 = 730 (год) 85% - Q = 365.3 = 1095 (годину) 80% - Q = 365.6 = 2190 (годину) 75% - Q = 365.7 = 2555 (годину) 70% - Q = 365.4 = 1460 (годину) 65% - Q = 365.2 = 730 (год)

За даним добового графіку навантаження (рис.3.1) будуємо річний графік навантажень, який представлений на рис.3.2.

Рис. 3.1. Графік добового навантаження підприємства	Рис. 3.2. Графік річний навантаження підприємства

Для характеристики режимів роботи ЕП застосовуються ряд коефіцієнтів.
3.1 Коефіцієнт використання До _U по основній потужності:

До U =

(3.1.)

де: Р _сер - середня потужність, Р _н - номінальна потужність
До _U = = 0,777
3.2 Коефіцієнт максимуму
До _М = = 0,957
3.3 Коефіцієнт попиту
К _з = = 0,903
3.4 Коефіцієнт заповнення графіка
До _зг = = 0,86

4. Проектування освітлення виробничої будівлі

4.1. Вибір джерел світла

В якості джерел світла вибираємо лампи ртутні високого тиску типу ДРЛ. Для них маємо: cos φ = (0.5ч0.65)
До _пра = 1,1

4.2 Визначення розташування світильників

За заданими розмірами виробничого приміщення:
- Довжина (А) - 55 (м)
- Ширина (В) - 35 (м)
- Висота (С) - 14 (м)
Висвітлення виконано лампами ДРЛ в світильниках РСП - 05/Г03;

4.2.1 Визначаємо розрахункову висоту підвісу світильників

h = H - h p - h c (м)

(4.1.)

де: h _p = 0,8 (м) розрахункова висота поверхні над підлогою
h _c = 1,2 (м) - відстань світильника від перекриття.
h = 14 - 0,8 - 1,2 = 12 (м)
Для світильника, що має глибоку криву сили світла (літера Г в позначенні світильника), знаходимо значення = = 1; (L _a = _е. · h = 1.12 = 12 (м)).

4.2.2

При L _А = 12 (м) у ряді можна помістити 5 світильників, тоді
2 ℓ = 55 - 12.4 = 7 (м)
ℓ = 3,5 (м)

 

4.2.3

Застосовуємо число світильників рівне n = 5, тоді
L _В = = = 8 (м).
Ставлення К = = = 1,5

4.2.4

Знаходимо число світильників в цеху N = 5.5 = 25 (шт.)
На малюнку 4.1. показана схема розміщення світильників у розрізі.

Рис. 4.1. Схема розміщення світильників в розрізі (розміри вказані в метрах).

4.3 Проектування освітлювальних установок

Розрахунок проводимо методом коефіцієнта використання. Суть методу полягає в тому, що або визначається освітленість в контрольних точках, або - світловий потік для вибраного джерела світла. Для характеристики використання світлового потоку вводиться коефіцієнт використання η.

4.3.1

З довідника [1] визначаємо коефіцієнти відображення - p _п; p _ст; p _р;
p _п = 0,7 p _ст = 0,5 p _р = 0,1

4.3.2

Знаходимо приміщення:

i = = 1,782

(4.2)

де: h = h - h _c - h _р = 14-1.2-0.8 = 12 (м)

4.3.3

За додатком 15 визначаємо для i = 1,782; р _н = 0,7; p _c = 0,5; р _p = 0,1 коефіцієнт використання: η = 0,73

4.3.4

З додатка 12 визначаємо освітленість і К _зап:
Е = 300 (лк); До _зап = 1,5
Кількість світильників визначено раніше:
N = 25 (шт.) L _А = 12 (м); L _В = 8 (м); ℓ _А = 3,5 (м);
ℓ _В = 1,5 (м)

4.3.5

Визначаємо світловий потік A

Ф =

(4.3)

де: Е _н - нормована освітленість;
До _зап - коефіцієнт запасу;
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (для ДЛЛ Z = 1,15);
N - число світильників.
Ф = = 54585,6 (лм)
За значенням Ф _р у додатку 13 підбираємо лампу ДРЛ, потужністю Р = 1000 (Вт) зі світловим потоком Ф _ном = 50000 (лм)
Ф> Ф _ном на 9,17%