МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
АЛТАЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
Соціально-економічне становище Барнаула
Виконали:
студенти гр. 11Мт092
Кочутіна Євгена
Сундеева Ольга
Торгашова Анастасія
Чернова Валентина
Чернова Любов
м. Барнаул
2010
Розділ I. Аналіз соціально-економічного становища міста Барнаула
1.1 Загальна характеристика міста Барнаула
1.1.1 Історико-географічна характеристика
Барнаул - адміністративна столиця Алтайського краю з 1937 року, один з найбільших міст Західного Сибіру.
Офіційним роком заснування міста Барнаула вважається 1730. Протягом свого більш ніж 270-річного існування місто виконував адміністративні функції, що дозволило йому стати не тільки промисловим, але й культурним, науково-освітнім центром усієї Західної Сибіру.
Економічний розвиток Барнаула відбувалося поетапно. На першому етапі протягом XVIII століття і до середини XIX століття місто розвивалося як центр гірничо-заводської промисловості на Алтаї, що мав найбільший сереброплавільний завод Росії. З середини XIX століття місто поступово втрачає значення гірничо-промислового центру. У 1893 році Барнаульський сереброплавільний завод, який проіснував близько півтора століття, був закритий.
На другому етапі розвитку наприкінці XIX століття в місті активно розвивається промисловість: борошномельна, миловарна, пивоварна, маслоробна, винно-горілчана, шкіряна, овчинно-хутряна, пімокатними, а також маслоробство. Слідом за промисловістю зростає торгово-ділова активність. Вже до початку XX ст. Барнаул перетворився у великий торговий центр. Великого обсягу досяг вивіз пшениці і олії в інші райони Сибіру, в європейську частину Росії і за кордон (Англія, Данія). Важливими етапами для подальшого економічного розвитку Барнаула стали відкриття повідомлення в 1915 році по залізниці Новоніколаєвськ (Новосибірськ) - Барнаул, поліпшеного транспортні зв'язки міста з європейською частиною Росії, і будівництво залізничного мосту через р.Обь.
Третій етап відноситься до середини 30-х років, періоду індустріалізації, коли відбувалося нарощування промислового потенціалу міста (побудований перший великий завод - меланжевий комбінат, ТЕЦ, більш дрібні фабрики і заводи), розвиток комунального господарства (будівництво водопроводів, мощених доріг, пуск автобусних ліній ), з'явилися перші вищі навчальні заклади (робочий факультет Томського університету, учительський інститут, інститут удосконалення вчителів).
З Великою Вітчизняною війною пов'язаний четвертий етап розвитку міста - етап формування потужного оборонно-промислового комплексу, коли в початковий період війни з європейської частини країни були евакуйовані найбільші підприємства ("Трансмаш", "Радіозавод", "Завод механічних пресів"). У повоєнні роки Барнаул бурхливо розвивався. Зростало населення, в основному за рахунок припливу жителів з сільської місцевості. Так, за 20 років, з 1956 по 1975 рік, чисельність населення збільшилася більш ніж у два рази, склавши 552 тис. осіб. Були побудовані десятки великих заводів: машинобудівних ("Моторний завод", "Ротор"), хімічних ("Хімволокно", "Шинний"), текстильний "ХБК", дві ТЕЦ, підприємства харчової промисловості, будіндустрії. Дані підприємства сформували виробничу базу міста. У цей же час було створено комунальне господарство: прокладено сотні кілометрів водопровідної, теплофікаційної та каналізаційної мереж, побудовані два водозабори з Обі і кілька водозаборів з підземних вод. Проведено асфальтування вулиць, здані в експлуатацію лінії автобусного, трамвайного та тролейбусного руху. Відкрито вищі та середні спеціальні навчальні заклади, створений телецентр, побудовані палаци культури, кінотеатри, поліклініки, лікарні і велика кількість житлових будинків.
В даний час територія міста включає 5 адміністративних районів: Залізничний, Індустріальний, Ленінський, Жовтневий, Центральний. На території міста знаходяться 23 населених пункти, які не є муніципальними утвореннями: села Власіха, гонитви, Леб'яже, селища Лісовий, Новомихайлівка, Приміський, Березівка, Землянуха, Казенна Заімка, Центральний, Бельмесево, Конюхи, Мохнатушка, Черницький, Ягідне, Борзова Заімка, Плодорозсадник , Садівників, станції Власіха, Ползунова, Залізнична казарма 242 км, Залізнична казарма 250 км, Залізнична казарма 253 км.
1.1.2 Природно-кліматичні умови
Місто розташоване на лівому березі р.Обь, в гирлі р.Барнаулка. Площа водозбору в створі міста 169 км 2, протяжність ділянки Обі в межах міста становить 47 км. По території міста протікають притоки р.Обь - річки Барнаулки, Лосиця, Таловая, Пивоварки, Власіха, струмок Сухий Лог. Крім рік на території міста є "Лісовий ставок" на р.Барнаулка площею 28 га, ряд озер в заплаві р.Обь. Найбільшим є оз.Лебяжье площею 40 га. У зоні відпочинку на правому березі р.Обь схід автомобільного мосту створено два штучних озера.
Інженерно-геологічні умови на території міста мають свої специфічні особливості. Водотривкі властивості суглинкових грунтів і річкова ерозія створюють умови для розвитку зсувних процесів на лівому схилі Обі. Під антропогенним впливом (витік техногенних вод, привантаження схилів) зсуви активізуються і наносять значний соціально-економічний збиток місту. Швидкість руйнування схилу становить у середньому 0,6-5 м / рік. У зсувній зоні функціонує понад 20 великих і середніх підприємств, розташовані сотні приватних житлових будинків.
Площа земель міста в межах міської межі складає 32,0 тис.га (0,2% всієї площі Алтайського краю). За функціональному використанню розподіл земель виглядає наступним чином: 9,6 га (29%) складають землі сільськогосподарського використання в заплаві р.Обь; 8,0 га (25%) - землі житлової забудови, дачних і садівничих об'єднань громадян, гаражів і льохів, організацій торгівлі та побутового обслуговування, установ освіти та охорони здоров'я, промисловості, землі під адміністративними і громадськими об'єктами; 5,0 га (16%) земель зайнято лісами; 4,4 га (14%) - землі під відокремленими водними об'єктами; 5,0 га (16%) - землі загального користування та інші землі поселень.
Зелені насадження загального користування займають площу 193,0 га, забезпеченість ними складає 3,2 м 2 / чол. Основні природно-територіальні комплекси природного походження міста представлені рослинністю правобережних заплавних територій р.Обь. У забудованій частині міста найбільшу цінність представляють великі парки загальноміського значення (78 га) і міські лісопарки (547 га). Протяжність міських лісів з півночі на південь - 35 км, із заходу на схід - 14 км. Рекреаційні території міста використовуються населенням для прогулянкового відпочинку, туризму, аматорського промислу, пікнікового відпочинку.
Клімат різко континентальний з помірно суворою і малосніжною зимою і теплим літом. За кількістю випадаючих атмосферних опадів Барнаул відноситься до зони недостатнього зволоження. Повітря сухою протягом усього року, а особливо навесні та на початку літа. Вітровий режим характеризується підвищеними швидкостями вітру, переважають у всі сезони вітри південно-західного напрямку.
Екологічна обстановка в г.Барнаула оцінюється як складна. Основними джерелами забруднення повітряного басейну є об'єкти теплоенергетики (ТЕЦ - 1,2,3, котельні), що працюють на вугіллі, автотранспорт, промислові підприємства. Ускладнюють ситуацію несприятливі метеорологічні умови регіону для розсіювання домішок, нераціональне розміщення підприємств, житлових районів і магістралей, незадовільний санітарний стан багатьох дворових територій. Стан водного басейну також незадовільний. Якість води у всіх річках, що протікають в межах міста, оцінюється 3-4 класом (дуже забруднена, брудна). Причини високого забруднення: недостатні потужності міських каналізаційних очисних споруд, скидання неочищених промислових стоків, недостатня розвинена система дощової каналізації, захаращення русел малих річок.
За даними науково-виробничого центру зі збереження історико-культурної спадщини Алтайського краю "Спадщина" на 01.01.2006 на державній охороні в г.Барнаула знаходився 351 пам'ятник історії, містобудування та архітектури, культури XVIII-XX ст., З них 316 - місцевого значення , 27 - федерального.
1.1.3 Територіально-економічні умови
Барнаул є великим транспортним вузлом Сибіру. Автомобільні магістралі міста мають вихід на дороги федерального і територіального значення: проспект Красноармійський має вихід до федеральній дорозі "Чуйський тракт" (Новосибірськ - Бійськ - Ташанта - кордон з Казахстаном); Павловський тракт пов'язує головні територіальні дороги (Барнаул - Камінь-на-Обі - Новосибірськ і Павловськ - Ребриха - Буканское); Змеіногорскій тракт (Барнаул - Рубцовськ - кордон з Казахстаном (г.Семіпалатінск). Стратегічно важлива залізнична магістраль Новосибірськ - Барнаул - Алма-Ата - Ташкент забезпечує взаємодію Сибіру з Казахстаном і Середньою Азією. Завдяки вигідному географічному положенню Барнаульський транспортний вузол має великі внутрішній і зовнішній потенціали розвитку щодо забезпечення потреб не тільки міста і краю, але і всього регіону.
Сьогодні Барнаул - багатофункціональний регіональний центр, який виконує адміністративно-управлінські, промислові, науково-освітні, транспортно-рапределітельние, торговельні, збутові та інші функції. Тут сконцентровані значні трудові ресурси - 27% працездатного населення краю, на частку міста припадає 29,4% крайового обсягу промислового виробництва, високий рівень розвитку споживчого ринку (міський товарообіг становить 53% краєвого обсягу товарообігу).
1.2 Демографія
За результатами Всеросійського перепису населення 2002 року чисельність населення міста склала 667,6 тис. осіб (чверть населення Алтайського краю і близько 50% міського населення краю), у г.Барнаула проживають представники понад 100 національностей - 95% населення складають росіяни, друга за чисельністю національність - німці, третя - українці. У структурі населення за даними 2006 року переважають жінки - 55,5%, чоловіки становлять 44,5%. Щільність населення - 691,9 осіб / км 2.
За підсумками 2006 року чисельність населення склала 649,7 тис. чоловік. Природний спад населення, що почалася в 1992 році, триває до теперішнього часу. Темп зниження чисельності 1,8 - 2,2 тис. осіб на рік (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 Демографія
Найменування показників
2004
2005
2006
1
2
3
4
Чисельність постійного населення (на кінець року), всього, тис. осіб
658,0
653,4
649,7
чоловіків
294,5
291,9
289,32
жінок
363,5
361,5
360,4
Кількість народжених, тис. осіб
7,1
6,9
6,6
Число померлих, тис. осіб
8,9
9,2
8,4
Загальний коефіцієнт народжуваності, на 1000 населення
10,7
10,6
10,1
Загальний коефіцієнт смертності,
на 1000 населення
13,5
14,0
13,0
Природний приріст (спад) населення, тис. осіб
-1,9
-2,2
-1,8
Чисельність прибулих, тис.осіб
8,6
8,4
8,5
Чисельність вибулих, тис. осіб
11,0
10,9
10,4
Міграційний приріст (спад) населення, тис. осіб
-2,5
-2,5
-1,9
Питома вага осіб старше 60 років - 15,4% (на 100 працездатних громадян припадає 29,3 осіб старше працездатного віку), показник свідчить про демографічної старості населення, що призводить до зниження народжуваності, збільшення смертності, зміни структури захворюваності.
Низька народжуваність вплинула на значне зниження у структурі населення осіб молодше працездатного віку, їх питома вага в 2006 році склав 14,3%. У наступні п'ять років зниження чисельності дівчат - підлітків може ще більш негативно відбитися на процесах народжуваності.
Вжиті заходи щодо збереження здоров'я та збільшенню тривалості життя городян, у тому числі в рамках заходів пріоритетного національного проекту "Здоров'я", змогу уповільнити показники природного зменшення населення (2004 рік - 1,9 тис. осіб, 2005 рік - 2,2 тис. осіб , 2006 рік - 1,8 тис. осіб).
Структура загальної смертності протягом багатьох років залишається незмінною. Причиною кожної другої смерті є захворювання системи кровообігу (у 2006 році - 54,9%). Іншими головними причинами є онкозахворювання (2006 рік - 15,6%), а також нещасні випадки, отруєння і травми (2006 рік - 13,9%).
Показник смертності у працездатному віці в 2006 році знизився на 9,4% і склав 6,4%. Особливу тривогу викликає високий рівень передчасної смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку. Показник смертності чоловіків у працездатному віці в 4 рази перевищує відповідний показник у жінок. Основними причинами смертності у працездатному віці залишаються нещасні випадки, отруєння і травми - 33,1%.
Чисельність трудових ресурсів у місті знижується, в 2006 році вона склала 430,5 тис. осіб (66,3% від загальної чисельності населення) (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 Вікова структура населення г.Барнаула
Найменування показників
2004
2005
2006
тис.
людина
%
тис.
людина
%
тис.
людина
%
Чисельність населення, всього, у тому числі:
658,0
100
653,4
100
649,7
100
молодше працездатного віку
95,3
14,5
94,6
14,5
93,2
14,3
у працездатному віці
441,5
67,1
434,5
66,5
430,4
66,3
старше працездатного віку
121,2
18,4
124,2
19,0
126,0
19,4
Загалом у місті спостерігається несприятлива ситуація з трудовими ресурсами в даний час і на перспективу.
1.3 Рівень життя населення
Загальне зниження чисельності трудових ресурсів вплинуло на зменшення чисельності зайнятих в економіці. Серед зайнятих 30% складають особи, які займаються індивідуальною діяльністю і здійснюють найм працівників, більше 25% працівників міста зайняті в бюджетній сфері.
За видами економічної діяльності у структурі зайнятих в економіці основну частку складають обробні виробництва (23,9%), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, мотоциклів, побутових виробів та предметів особистого користування (12,8%), освіта (11,7 %), (таблиця 1.3).
Таблиця 1.3 Ринок праці (тис. чоловік)
Найменування показників
2005
2006
Темп зростання чисельності зайнятих в економіці,%
100,2
99,6
Чисельність зайнятих в економіці, в тому числі:
294,3
293,2
сільське господарство, полювання та надання послуг у цих областях
1,9
3,5
видобуток корисних копалин
1,1
0,6
обробні виробництва
63,3
70,0
виробництво і розподіл електроенергії, газу та води
11,1
10,8
будівництво
12,8
15,5
транспорт
20,1
17,9
зв'язок
6,5
4,9
оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, мотоциклів, побутових виробів та предметів особистого користування
32,0
37,5
освіта
33,4
34,4
охорона здоров'я та надання соціальних послуг
28,5
29,9
надання інших комунальних, соціальних та персональних послуг
9,2
7,4
У місті протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка зростання заробітної плати (таблиця 1.4).
Таблиця 1.4 Середньомісячна заробітна плата
Найменування показників
2004
2005
2006
Середньомісячна нарахована заробітна плата одного працівника (по колу великих і середніх підприємств), рублів
5872
7325
8874
Середньомісячна нарахована заробітна плата одного працівника (по повному колу організацій, включаючи суб'єкти малого бізнесу), рублів
5211
6311
7696
Темп зростання заробітної плати працівників у порівнянні з відповідним періодом минулого року,%
128,1
121,1
121,9
Індекс споживчих цін,%
113,0
114,8
107,8
Прожитковий мінімум, рублів
1989
2310
2733
Темп зростання прожиткового мінімуму,%
113,7
116,1
118,3
Купівельна спроможність середньої заробітної плати,%
262,0
247,7
259,7
За 2004-2006 рр.. середня заробітна плата в місті зросла наполовину і за підсумками 2006 року склала 7696 рублів. Випереджаюче зростання заробітної плати порівняно із зростанням споживчих цін забезпечує збільшення реальної заробітної плати. У 2006 році в порівнянні з 2004 роком реальна зарплата зросла на 47,4%.
Зростання заробітної плати в 2006 році в порівнянні з 2005 роком, в основному, забезпечувався за рахунок прискореного зростання заробітної плати в організаціях рибальства, рибництва на 88%, сільського господарства, мисливства та лісового господарства - на 35%, оптової і роздрібної торгівлі, з ремонту автотранспортних засобів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - на 34%, будівництва - на 31%, обробних виробництв - на 23%.
Протягом 2004-2006 рр.. спостерігається динаміка скорочення простроченої заборгованості по заробітній платі на території міста. Кількість підприємств-боржників зменшилася з 50 до 3 одиниць, а сума заборгованості скоротилася на 83%.
Розмір простроченої заборгованості по заробітній платі за підсумками 2006 року склав 6,2 млн. рублів. Питома вага заборгованості промислових підприємств у загальній сумі боргу на звітну дату - 79%.
З метою поліпшення ситуації з виплатою заробітної плати у місті діє Програма підвищення заробітної плати працівників у різних секторах економіки міста, проводяться засідання робочої групи з регулювання виплати заробітної плати.
У число найбільш актуальних соціально-економічних питань входить зайнятість населення міста (таблиця 1.5).
Таблиця 1.5 Зайнятість і безробіття
Найменування показників
2004
2005
2006
Чисельність безробітних, тис. осіб
48,3
47,5
46,5
Чисельність безробітних, зареєстрованих в органах державної служби зайнятості на кінець року, тис. осіб
3,9
5,5
4,5
Рівень безробіття до працездатного населення на кінець року,%
0,9
1,2