Цей файл узятий з колекції Medinfo
http://www.doktor.ru/medinfo
http://medinfo.home.ml.org
E-mail: medinfo@mail.admiral.ru
or medreferats@usa.net
or pazufu@altern.org
FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov
Пишемо реферати на замовлення - e-mail: medinfo@mail.admiral.ru
У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних
рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.
Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх!
Московська Медична Академія імені І. М. Сеченова
Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я
Курсова робота
часть2
Москва 1997 р.
Мета роботи: на основі вивчення здоров'я населення та організаціімедіцінской допомоги вміти розробити план заходу щодо становлення діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) міста.
У місті N проживає 100000 чоловік, з них у віці до 15 років - 24000, 15-49 років - 50000, 50 років і старше - 26000.
Висновок: вікова структура населення в досліджуваному місті стаціонарного типу з тенденцією до регресивному, тому що кількість осіб вікової угруповання старше 50 років на 2% більше кількості осіб, які належать до групи до 15 років.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика показників діяльності міської об'єднаної больціни міста і лікарень області за звітний період.
1. ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЦІОНАРУ.
Показник | Методика розрахунку | Міська лікарня | Область | Середній сформований показник |
1. Забезпеченість ліжками | всього ліжок х10000/чісло жителів | 140 | 130-140 | |
2. Середньорічна зайнятість ліжка а) т / о б) х / о | проведено хворими ліжко-днів / число середньорічних ліжок | 310 370 | 330 340 | |
3. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі а) т / о б) х / о | проведено хворим койко-дней/чісло вибулих хворих | 21 11 | 19-20 13 | |
4. Відсоток необгрунтованих надходжень до т / о | число хворих, які пройшли через відділення необгрунтовано / загальна кількість хворих, які пройшли через відділення х 100% | 250х100/3690 = 6,8% | 9.0 | |
5. Відсоток перекладу з т / о | 15 | 12 | ||
6.Процент повторних госпіталізацій протягом 1 року в т / о | 18 | 15 | ||
7. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту | число померлих від ГІМ ІСІ / всі випадки госпіталізації х 100% | 33 | 35 | |
8. Відсоток розбіжності клінічних і патологоанатомічних діагногов | число не збіглися діагнозів / число померлих | 13,3 | 10 | |
9. Оборот ліжка а) т / о б) х / о | число вибулих хворих / число середньорічних ліжок | а) 3690/250х100 = 14,76 б) 3700/110х = 33,64 | 13 | |
10. Потреба населення в ліжковому фонді а) т / о б) х / о | К = АRРхН/Dх100 А-рівень захворюваності Р-% відбору на ліжко R-середня тривалість предиванія на ліжку D-зреднегодовая зайнятість ліжка Н-чисельність населення | 600х7х20х100/330х100 = 254,5 380х10х13х100/340х100 = 145.3 | 250 110 |
Висновки: 1. Забезпеченість ліжками достатня.
2. а) Серед причин, що знижують середньорічну зайнятість ліжка в терапевтичному відділенні щодо середнього сформованого показника є в наявності наступні:
1) є недоліки в організації госпіталізації та виписки хворих, що призводило до значного простою ліжок
2) кілька разів за рік відділення закривався на карантин
3) недостатньо відпрацьована зв'язок поліклініки з лікарем стаціонару, відповідальним за госпіталізацію та, отже, відзначається поганий відсоток відбору на ліжко
4) виробництво поточного ремонту лікарні здійснюється будівельними організаціями в терміни, що перевищують встановлені
5) кількість ліжок перевищує необхідну
б) Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічному відділенні перевищує середній показник склався у зв'язку з наступними факторами: 1) збільшенням в структурі захворюваності питомої ваги травм, отруєнь та патології органів дихання
2) враховуючи значну перевагу хірургічної патології над іншими видами захворювань слід відзначити недостатність забезпечення ліжками 3) у зв'язку з необхідністю постійного функціонування хірургічного відділення в досліджуваному році, поточний ремонт не проводився, що дозволило забезпечити більшу середньорічну зайнятість ліжка, що перевищує середній показник склався
4) недостатня кількість хірургічних ліжок
3. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі
а) у терапевтичному відділенні перевищує середній показник, тому що:
1) відзначається різка несхватка лікарських препаратів
2) штат відділення не повністю укомплектований
3) погано здійснюється відбір хворих на ліжко в зв'язку з тим, що лікарі міської поліклініки мають низький рівень кваліфікації
4) поліклініка має великий відсоток сумісників (на 33 місця штатного розкладу припадає 4 фізичних особи)
5) при наявності большсго кількості. Хронічних хворих, які потребують регулярного стаціонарному підтримує лікуванні і безлічі осложнененій, потрібно тривале перебування хворих у відділенні
6) у структурі захворювань переважають важкі і клінічно складні випадки б) в хірургічному відділенні середня тривалість перебування хворого в стаціонарі нижче, ніж склався показник, тому що
1) має місце передчасна виписка недолікованих хворих під нагляд дільничного лікаря
2) серед хворих переважають пацієнти з захворюваннями легкої та середньої тяжкості
3) кваліфікація лікарів відділення нижче необхідного рівня
4. Відсоток необгрунтованих надходжень до терапевтичного відділення нижче середнього показника, що пов'язано з:
1) низьким рівнем роботи допоміжних служб і гіподіагностиці
5. Відсоток перекладу з терапевтичного в інші відділення вище в місті Н., ніж в області, що пов'язано з 1) низьким рівнем якості поліклінічної діагностики та лікування в стаціонарі
6. Відсоток повторних госпіталізацій у терапевтичне відділення пов'язаний з низькою якістю лікування в терапевтичному відділенні і великою кількістю хронічними захворювань
7. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту нижче в місті, що характеризує кращу організацію медичної допомоги таким хворим, ніж в області
8.Процент розбіжності клінічних і паталогоанатомій діагнозів вище в місті, ніж в області, що свідчить не тільки про низький рівень організації роботи паталогоанатомічного відділення, а й про рівень кваліфікації працівників служби.
9. Оборот ліжок у терапевтичному (15 при нормі 19) та хірургічному (34 при нормі 13) нижче середнього показника, що обумовлено перерахованими вище причинами.
Недостатньо кількість терапевтичних ліжок і надлишково хірургічних.
2.Діяльність ПОЛІКЛІНІКИ.
Показник | Методика розрахунку | Міська лікарня | Область | Середній сформований показник |
1. Укомплектованоость штатів у% | кількість фізичних осіб / число місць х 100% | 24:33 х100 = 72,7 | 98,0 | не менше 96 |
2. Коефіцієнт сумісництва | число місць / число осіб | 33:24 = 1,375 | 1.0-1.2 | |
3. Відсоток охоплення диспансерним наглядом | всі хворі, які перебували на обліку / всі хворі, які підлягали диспансерному обліку х 100% | 12000:18000 х100 = 67 | 100 | |
4. Відсоток розбіжності поліклінічного та клінічного діагногов у лікарів, а) не проходили удосконалення б) які підвищують кваліфікацію | число збіглися поліклінічних діагнозів / загальна кількість діагозов х 100% | 40 | 30 | |
5. Кількість людей на ділянці лікаря в порівнянні з нормативом | 2200 | 1800 | ||
6. Число диспансерних хворих, які спостерігаються регулярно | регулярно спостерігається / всього диспансерно спостерігається | 9000:12000 х100 = 75 |
Висновки: 1. Штати в міській поліклініці укомплектовані лише на 73% проти 98% необхідних, що явно відбивається на якості обслуговування населення досліджуваного міста.
2.При коефіцієнті сумісництва 1,375 (N <1.2) немає можливості забезпечити належний рівень допомоги.
3. Відсоток охоплення хронічних хворих диспансерним наглядом становить 67%. 75% з них регулярно спостерігається. Такі показники сильно нижче середніх (98%).
4. Відсоток paсхожденія поліклінічних і клінічних діагнозів складає 40 для лікарів, які не проходили удосконалення і 25 для лікарів, посещавщіх курси підвищення кваліфікації (норма-30). У середньому такі показники не перевищують середнього, але не є гарною характеристикою для рівня надається населенню допомоги.
5. Кількість людей на ділянці одного лікаря 2200, а середня норма становить I 800. Це відбивається і на якості і на швидкості допомоги, в т.ч. і нагальною.
Регулярно спостерігається лише 75% хворих, з які перебувають на диспансерному обліку, що ускладнює відбір пацієнтів для профілактичного і в момент загострення лікування в стаціонарі.
3. ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА
Показник | Методика розрахунку | Міська лікарня | Обласна лікарня | Середній сформований показник |
1. Ранній (у перші 3 дні) охоплення новонароджених дітей лікарським наглядом | число новородденних дітей відвіданих лікарем | 85% | 95% | |
2. Регулярність спостереження мед. Сестрою дітей першого року життя в% | число дітей першого року життя, які спостерігаються мед.сестру без тривалої перерви х 100/чісло дітей, що досягли 1 року | 68 | 75 | |
3. Регулярність спостереження лікарем дітей першого року життя | 56 | 60 | ||
4. Частота відвідування вдома з профілактичною метою а) лікарем б) мед.сестру | число відвіданий дітей до 1 року / число дітей до 1 року | 24 45 | 40 60 | |
5. Розподіл дітей за групами здоров'я 1) здорові 2) групи ризику 3) хронічні хворі | 20 74 6 | 44 52 4 | ||
6. Відсоток дітей до 4-х місяців, що знаходяться на грудному вигодовуванні | діти, які досягли 1 року і перебуваю на грудному вигодовуванні до 4-х місяців / загальна кількість дітей досягли 1 року | 400/1420х100 = 28.2% | 58 | |
7. Відсоток щеплених дітей | число щеплених проти окремих інфекцій / загальна кількість дітей | 35 | 50 | |
8. Охоплення передпологові патронажем жінок у 28,23 і 36 тижнів вагітності м / с дитячої п / к | 70 | 80 | ||
9. Охоплення педіатром патронажем жінок з несприятливим перебігом вагітності і поганими житлово-побутовими умовами | число дітей, матері яких були охоплені патронажем з 28, 32 і 36 тиж. х 100% число новонароджених, що спостерігалися в дитячій п / к | 50 | 60 |
Висновки: 1.Ранній охоплення новонароджених дітей лікарським наглядом в гір. Н. нижче, ніж середній показник, у зв'язку з тим, що: а) відчутна нестача лікарів б) більша кількість дітей на ділянці, ніж належить
2,3,4. Регулярність спостереження і відвідування з профілактичною метою мед. сестрою і лікарем дітей першого року життя нижче сформованого показника. що може спричинити за собою підвищення захворюваності серед дітей до 1 року та збільшення питомої ваги хронічних хвороб надалі. Це може бути і за рахунок причин, зазначених у п. 1.
5. Розподіл дітей за групами здоров'я показує, що здорових дітей у гір. Н. в два рази менше, ніж склався показник. Це викличе не тільки зниження народжуваності і підвищення числа хворих хронічними захворюваннями, а й інвалідизацію населення. У зв'язку з таким прогнозом є необхідність у постійному профілактичному спостереженні дітей з груп ризику і хронічних хворих. Така ситуація може розвинутися за рахунок а) нерегулярного спостереження і відвідування з профілактичною метою лікарем і мед.сестру б) браку лікарів та середнього мед.персонала в) більшого, ніж належить кількості дітей на ділянці
6. При настільки невеликій кількості дітей до 4-х місяців, Находяшійся на грудному вигодовуванні (приблизно в 2 рази менше, ніж середній показник), можливе збільшення числа дітей з порушеннями обміну надалі. Це пов'язано: а) з поганою санітарно-просвітницькою роботою жіночої консультації б) нерегулярними відвідинами женшина ЖК в) пізньої постановкою на облік г) нерозумінням жінками ролі грудного вигодовування для формування материнського почуття і розвитку здорової дитини д) велика кількість стресових ситуацій, що негативно впливають на продукцію молока е) зайнятість жінок у сфері виробництва і низький соціальний статус сім'ї (особливо самотніх матерів), які обумовлюють ранній вихід на роботу
7. Співвідношення між щепленими і нещепленими дітьми визначається на користь нещеплених, що обумовлено: а) поганою якістю вакцин і великим числом ускладнень б) низьким рівнем санітарно-просвітницької роботи в) підвищенням числа протипоказань проти щеплень г) алергізація населення д) падінням настороженості населення проти інфекційних хвороб е) досягненнями антибіотикотерапії ж) високої зайнятістю жінок у сфері виробництва
з) брак процедурних сестер у дитячих поліклініках і) відсутність обладнання для проведення обстеження дітей перед щепленнями і самих щеплень
8. Обхват передпологові патронажем жінок в 28, 32 і З6 тижнів вагітності м / с дитячої п / к недостатній увазі а) браку мед.сестер б) великої кількості вагітних жінок на ділянці в) зайнятості жінок на виробництві г) поганої роботи РК д) недостатньою санітарно -просвітницької роботи е) пізньої постановки на облік
9. Охоплення педіатром патронажем жінок з несприятливим перебігом вагітності і поганими житлово-побутовими умовами недостатній, т. к. відзначена а) брак лікарів, б) пізня постановка на облік, в) велика кількість вагітних жінок на ділянці, г) підвищена зайнятість женшин на виробництві.
4. ДІЯЛЬНІСТЬ жіночих консультацій і родильних БУДИНКИ
Показник | Методика розрахунку | Міська лікарня | Обласна лікарня | Середній сформований показник |
1. Своєчасне взяття під спостереження вагітних (у%) а) до 12 тижнів б) після 28 тижнів | число жінок встали своєчасно на облік / загальне число | 1000/1560х100 = 64.1 2.9 | 70 2.5 | |
2. Регулярне спостереження за вагітними в% | число вагітних, які спостерігаються регулярно / загальна кількість, які спостерігаються в поточному році | 900/1650х100 = 57.7 | 70 | |
3. Відсоток оглянутих терапевтом, окулістом, стоматологом | число вагітних жінок, обстежених фахівцями / загальна чіслор жінок спостерігаються в даному році | 890/1560х100 = 57.05 | 60 | |
4. Охоплення вагітних профілактичної підготовкою до пологів | 45 | 70 | ||
5. Співвідношення пологів та абортів | кількість пологів / число абортів | 1460/3000 = 1:2.1 | 1:2 | |
6. Відсоток недоношених дітей | 15 | 10 | ||
7. Частота застосування оперативних посібників в пологах | в минулому році 8; в поточному році 10 | 8 | ||
8. Частота ускладнень у післяпологовому періоді | в минулому році 11; у звітному 13 | 10 | ||
9. Середньорічна зайнятість ліжка | число койкодней / число середньорічних ліжок | в минулому році 290; про звітному 280 |