Соціальна медицина соціальна медицина

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Цей файл узятий з колекції Medinfo

http://www.doktor.ru/medinfo

http://medinfo.home.ml.org

E-mail: medinfo@mail.admiral.ru

or medreferats@usa.net

or pazufu@altern.org

FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov

Пишемо реферати на замовлення - e-mail: medinfo@mail.admiral.ru


У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних

рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.


Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх!


Московська Медична Академія імені І. М. Сеченова

Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров'я


Курсова робота

часть2


Москва 1997 р.


Мета роботи: на основі вивчення здоров'я населення та організаціімедіцінской допомоги вміти розробити план заходу щодо становлення діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) міста.

У місті N проживає 100000 чоловік, з них у віці до 15 років - 24000, 15-49 років - 50000, 50 років і старше - 26000.



Висновок: вікова структура населення в досліджуваному місті стаціонарного типу з тенденцією до регресивному, тому що кількість осіб вікової угруповання старше 50 років на 2% більше кількості осіб, які належать до групи до 15 років.


Таблиця 1

Порівняльна характеристика показників діяльності міської об'єднаної больціни міста і лікарень області за звітний період.

1. ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЦІОНАРУ.

Показник

Методика розрахунку

Міська лікарня

Область

Середній сформований показник

1. Забезпеченість ліжками

всього ліжок х10000/чісло жителів

140


130-140

2. Середньорічна зайнятість ліжка

а) т / о

б) х / о

проведено хворими ліжко-днів / число середньорічних ліжок


310

370



330

340

3. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

а) т / о

б) х / о

проведено хворим койко-дней/чісло вибулих хворих


21

11



19-20

13

4. Відсоток необгрунтованих надходжень до т / о

число хворих, які пройшли через відділення необгрунтовано / загальна кількість хворих, які пройшли через відділення х 100%


250х100/3690 = 6,8%

9.0


5. Відсоток перекладу з т / о


15

12


6.Процент повторних госпіталізацій протягом 1 року в т / о


18

15


7. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту

число померлих від ГІМ ІСІ / всі випадки госпіталізації х 100%

33

35


8. Відсоток розбіжності клінічних і патологоанатомічних діагногов

число не збіглися діагнозів / число померлих

13,3

10


9. Оборот ліжка

а) т / о

б) х / о

число вибулих хворих / число середньорічних ліжок

а) 3690/250х100 = 14,76

б) 3700/110х = 33,64


13

10. Потреба населення в ліжковому фонді

а) т / о


б) х / о

К = АRРхН/Dх100

А-рівень захворюваності

Р-% відбору на ліжко

R-середня тривалість предиванія на ліжку

D-зреднегодовая зайнятість ліжка

Н-чисельність населення

600х7х20х100/330х100 = 254,5

380х10х13х100/340х100 = 145.3



250


110


Висновки: 1. Забезпеченість ліжками достатня.

2. а) Серед причин, що знижують середньорічну зайнятість ліжка в терапевтичному відділенні щодо середнього сформованого показника є в наявності наступні:

1) є недоліки в організації госпіталізації та виписки хворих, що призводило до значного простою ліжок

2) кілька разів за рік відділення закривався на карантин

3) недостатньо відпрацьована зв'язок поліклініки з лікарем стаціонару, відповідальним за госпіталізацію та, отже, відзначається поганий відсоток відбору на ліжко

4) виробництво поточного ремонту лікарні здійснюється будівельними організаціями в терміни, що перевищують встановлені

5) кількість ліжок перевищує необхідну

б) Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічному відділенні перевищує середній показник склався у зв'язку з наступними факторами: 1) збільшенням в структурі захворюваності питомої ваги травм, отруєнь та патології органів дихання

2) враховуючи значну перевагу хірургічної патології над іншими видами захворювань слід відзначити недостатність забезпечення ліжками 3) у зв'язку з необхідністю постійного функціонування хірургічного відділення в досліджуваному році, поточний ремонт не проводився, що дозволило забезпечити більшу середньорічну зайнятість ліжка, що перевищує середній показник склався

4) недостатня кількість хірургічних ліжок

3. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі

а) у терапевтичному відділенні перевищує середній показник, тому що:

1) відзначається різка несхватка лікарських препаратів

2) штат відділення не повністю укомплектований

3) погано здійснюється відбір хворих на ліжко в зв'язку з тим, що лікарі міської поліклініки мають низький рівень кваліфікації

4) поліклініка має великий відсоток сумісників (на 33 місця штатного розкладу припадає 4 фізичних особи)

5) при наявності большсго кількості. Хронічних хворих, які потребують регулярного стаціонарному підтримує лікуванні і безлічі осложнененій, потрібно тривале перебування хворих у відділенні

6) у структурі захворювань переважають важкі і клінічно складні випадки б) в хірургічному відділенні середня тривалість перебування хворого в стаціонарі нижче, ніж склався показник, тому що

1) має місце передчасна виписка недолікованих хворих під нагляд дільничного лікаря

2) серед хворих переважають пацієнти з захворюваннями легкої та середньої тяжкості

3) кваліфікація лікарів відділення нижче необхідного рівня

4. Відсоток необгрунтованих надходжень до терапевтичного відділення нижче середнього показника, що пов'язано з:

1) низьким рівнем роботи допоміжних служб і гіподіагностиці

5. Відсоток перекладу з терапевтичного в інші відділення вище в місті Н., ніж в області, що пов'язано з 1) низьким рівнем якості поліклінічної діагностики та лікування в стаціонарі

6. Відсоток повторних госпіталізацій у терапевтичне відділення пов'язаний з низькою якістю лікування в терапевтичному відділенні і великою кількістю хронічними захворювань

7. Летальність від гострого інфаркту міокарда та інсульту нижче в місті, що характеризує кращу організацію медичної допомоги таким хворим, ніж в області

8.Процент розбіжності клінічних і паталогоанатомій діагнозів вище в місті, ніж в області, що свідчить не тільки про низький рівень організації роботи паталогоанатомічного відділення, а й про рівень кваліфікації працівників служби.

9. Оборот ліжок у терапевтичному (15 при нормі 19) та хірургічному (34 при нормі 13) нижче середнього показника, що обумовлено перерахованими вище причинами.

  1. Недостатньо кількість терапевтичних ліжок і надлишково хірургічних.


2.Діяльність ПОЛІКЛІНІКИ.

Показник

Методика розрахунку

Міська лікарня

Область

Середній сформований показник

1. Укомплектованоость штатів у%

кількість фізичних осіб / число місць х 100%

24:33 х100 = 72,7

98,0

не менше 96

2. Коефіцієнт сумісництва

число місць / число осіб

33:24 = 1,375


1.0-1.2

3. Відсоток охоплення диспансерним наглядом

всі хворі, які перебували на обліку / всі хворі, які підлягали диспансерному обліку х 100%

12000:18000 х100 = 67


100

4. Відсоток розбіжності поліклінічного та клінічного діагногов у лікарів,

а) не проходили удосконалення

б) які підвищують кваліфікацію

число збіглися поліклінічних діагнозів / загальна кількість діагозов х 100%


40


30


5. Кількість людей на ділянці лікаря в порівнянні з нормативом


2200


1800

6. Число диспансерних хворих, які спостерігаються регулярно

регулярно спостерігається / всього диспансерно спостерігається

9000:12000 х100 = 75



Висновки: 1. Штати в міській поліклініці укомплектовані лише на 73% проти 98% необхідних, що явно відбивається на якості обслуговування населення досліджуваного міста.

2.При коефіцієнті сумісництва 1,375 (N <1.2) немає можливості забезпечити належний рівень допомоги.

3. Відсоток охоплення хронічних хворих диспансерним наглядом становить 67%. 75% з них регулярно спостерігається. Такі показники сильно нижче середніх (98%).

4. Відсоток paсхожденія поліклінічних і клінічних діагнозів складає 40 для лікарів, які не проходили удосконалення і 25 для лікарів, посещавщіх курси підвищення кваліфікації (норма-30). У середньому такі показники не перевищують середнього, але не є гарною характеристикою для рівня надається населенню допомоги.

5. Кількість людей на ділянці одного лікаря 2200, а середня норма становить I 800. Це відбивається і на якості і на швидкості допомоги, в т.ч. і нагальною.

  1. Регулярно спостерігається лише 75% хворих, з які перебувають на диспансерному обліку, що ускладнює відбір пацієнтів для профілактичного і в момент загострення лікування в стаціонарі.


3. ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА

Показник

Методика розрахунку

Міська лікарня

Обласна лікарня

Середній сформований показник

1. Ранній (у перші 3 дні) охоплення новонароджених дітей лікарським наглядом

число новородденних дітей відвіданих лікарем

85%

95%


2. Регулярність спостереження мед. Сестрою дітей першого року життя в%

число дітей першого року життя, які спостерігаються мед.сестру без тривалої перерви х 100/чісло дітей, що досягли 1 року

68

75


3. Регулярність спостереження лікарем дітей першого року життя


56

60


4. Частота відвідування вдома з профілактичною метою

а) лікарем

б) мед.сестру

число відвіданий дітей до 1 року / число дітей до 1 року


24

45


40

60


5. Розподіл дітей за групами здоров'я

1) здорові

2) групи ризику

3) хронічні хворі



20

74

6


44

52

4


6. Відсоток дітей до 4-х місяців, що знаходяться на грудному вигодовуванні

діти, які досягли 1 року і перебуваю на грудному вигодовуванні до 4-х місяців / загальна кількість дітей досягли 1 року

400/1420х100 = 28.2%

58


7. Відсоток щеплених дітей

число щеплених проти окремих інфекцій / загальна кількість дітей

35

50


8. Охоплення передпологові патронажем жінок у 28,23 і 36 тижнів вагітності м / с дитячої п / к


70

80


9. Охоплення педіатром патронажем жінок з несприятливим перебігом вагітності і поганими житлово-побутовими умовами

число дітей, матері яких були охоплені патронажем з 28, 32 і 36 тиж. х 100% число новонароджених, що спостерігалися в дитячій п / к

50

60



Висновки: 1.Ранній охоплення новонароджених дітей лікарським наглядом в гір. Н. нижче, ніж середній показник, у зв'язку з тим, що: а) відчутна нестача лікарів б) більша кількість дітей на ділянці, ніж належить

2,3,4. Регулярність спостереження і відвідування з профілактичною метою мед. сестрою і лікарем дітей першого року життя нижче сформованого показника. що може спричинити за собою підвищення захворюваності серед дітей до 1 року та збільшення питомої ваги хронічних хвороб надалі. Це може бути і за рахунок причин, зазначених у п. 1.

5. Розподіл дітей за групами здоров'я показує, що здорових дітей у гір. Н. в два рази менше, ніж склався показник. Це викличе не тільки зниження народжуваності і підвищення числа хворих хронічними захворюваннями, а й інвалідизацію населення. У зв'язку з таким прогнозом є необхідність у постійному профілактичному спостереженні дітей з груп ризику і хронічних хворих. Така ситуація може розвинутися за рахунок а) нерегулярного спостереження і відвідування з профілактичною метою лікарем і мед.сестру б) браку лікарів та середнього мед.персонала в) більшого, ніж належить кількості дітей на ділянці

6. При настільки невеликій кількості дітей до 4-х місяців, Находяшійся на грудному вигодовуванні (приблизно в 2 рази менше, ніж середній показник), можливе збільшення числа дітей з порушеннями обміну надалі. Це пов'язано: а) з поганою санітарно-просвітницькою роботою жіночої консультації б) нерегулярними відвідинами женшина ЖК в) пізньої постановкою на облік г) нерозумінням жінками ролі грудного вигодовування для формування материнського почуття і розвитку здорової дитини д) велика кількість стресових ситуацій, що негативно впливають на продукцію молока е) зайнятість жінок у сфері виробництва і низький соціальний статус сім'ї (особливо самотніх матерів), які обумовлюють ранній вихід на роботу

7. Співвідношення між щепленими і нещепленими дітьми визначається на користь нещеплених, що обумовлено: а) поганою якістю вакцин і великим числом ускладнень б) низьким рівнем санітарно-просвітницької роботи в) підвищенням числа протипоказань проти щеплень г) алергізація населення д) падінням настороженості населення проти інфекційних хвороб е) досягненнями антибіотикотерапії ж) високої зайнятістю жінок у сфері виробництва

з) брак процедурних сестер у дитячих поліклініках і) відсутність обладнання для проведення обстеження дітей перед щепленнями і самих щеплень

8. Обхват передпологові патронажем жінок в 28, 32 і З6 тижнів вагітності м / с дитячої п / к недостатній увазі а) браку мед.сестер б) великої кількості вагітних жінок на ділянці в) зайнятості жінок на виробництві г) поганої роботи РК д) недостатньою санітарно -просвітницької роботи е) пізньої постановки на облік

9. Охоплення педіатром патронажем жінок з несприятливим перебігом вагітності і поганими житлово-побутовими умовами недостатній, т. к. відзначена а) брак лікарів, б) пізня постановка на облік, в) велика кількість вагітних жінок на ділянці, г) підвищена зайнятість женшин на виробництві.


4. ДІЯЛЬНІСТЬ жіночих консультацій і родильних БУДИНКИ

Показник

Методика розрахунку

Міська лікарня

Обласна лікарня

Середній сформований показник

1. Своєчасне взяття під спостереження вагітних (у%)

а) до 12 тижнів

б) після 28 тижнів

число жінок встали своєчасно на облік / загальне число


1000/1560х100 =

64.1

2.9


70

2.5



2. Регулярне спостереження за вагітними в%

число вагітних, які спостерігаються регулярно / загальна кількість, які спостерігаються в поточному році

900/1650х100 = 57.7

70


3. Відсоток оглянутих терапевтом, окулістом, стоматологом

число вагітних жінок, обстежених фахівцями / загальна чіслор жінок спостерігаються в даному році

890/1560х100 = 57.05

60


4. Охоплення вагітних профілактичної підготовкою до пологів


45

70


5. Співвідношення пологів та абортів

кількість пологів / число абортів


1460/3000 = 1:2.1

1:2


6. Відсоток недоношених дітей


15

10


7. Частота застосування оперативних посібників в пологах


в минулому році 8; в поточному році 10

8


8. Частота ускладнень у післяпологовому періоді


в минулому році 11; у звітному 13

10


9. Середньорічна зайнятість ліжка

число койкодней / число середньорічних ліжок

в минулому році 290; про звітному 280


300-310

10. Середня тривалість перебування породіллі на ліжку


в минулому році 7; у звітному 8


8-9 днів

11. Потреба в ліжковому фонді

K = ARP/D100xH

A-рівень народжуваності

Р-% відбору на ліжко

R-середня тривалість перебування жінки на ліжку

D-середньорічна зайнятість ліжка

Н-чисельність населення

12х100х9х100/300х100 = 75


50


Висновки: l.2 Недостатнім є охоплення вагітних раннім спостереженням. що пов'язано з пізньою обертаність жінок у жіночу консультацію (погана санітарно-просвітницька робота, зайнятість жінок у сфері виробництва, відсутність економічних важелів, матеріальних стимулів, погана організація роботи жіночої консультації, низький рівень підготовки фахівців). Ці фактори призводять до патології вагітності, а отже- і до патології пологів, знижує показник здоров'я.

3. Неповне обстеження призводить до підвищення частоти ускладнень вагітності, захворювань жінок і плодів, а значить і до перинатальної та материнської смертності.

4. Недолік у профілактичній роботі медперсоналу жіночої консультації призводить до низького-охопленню вагітних психопрофілактичної роботою і, відповідно, 0 підвищення числа ускладнень у пологах.

5. До високого відсотку абортів при регресивному типі вікової структури населення міста Н. призводять следуюшіе упущення міської адміністрації та керівників медичних установ: 1) погані соціально-побутові умови, 2) висока зайнятість жінок у сфері виробництва 3) велика кількість самотніх жінок, 4) безграмотність жінок в oтношеніі сучасних засобів контрацепції, 5) відсутність контрацептивних засобів в аптеках міста, 6) не досліджується стан здоров'я подружжя

6. Збільшення відсотка недоношених дітей пов'язаний з низькою якістю спостереження за здоров'ям вагітних. Найбільш висока частота недоношування у жінок до 20 і старше 35 років. У матерів-одиначок відсоток недоношеності склав 20.

7. Зниження якості допомоги при пологах та зростання частоти оперативних втручань пов'язані зі зниженням кваліфікації медичного персоналу. 8. Частота післяпологових ускладнень підвищилася за рахунок зниження якості допомоги породіллі і численними порушень санітарно-епідемічного режиму.

9. Середньорічна зайнятість ліжка нижче середнього показника сформованого у зв'язку з: 1) постійними карантинами по внутрішньолікарняних інфекцій,

2) тривалим ремонтом,

3) зниженням народжуваності зважаючи різко знизився економічного і соціального статусу жінок.

10. При обліку всього перерахованого вище необхідно, однак, відзначити, що тривалість перебування породіллі на ліжку в середньому відповідає середньому показнику.

11. Ліжковий фонд недостатній, тому що потрібну кількість становить 75, а

фактичне-50.


5. ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ текстильний комбінат

Показник

Методика розрахунку

Міська лікарня

Обласна лікарня

Середній сформований показник

1. Відсоток виконання плану профілактичних оглядів

число оглянутих / Найбільше робочих

80

92


2. Своєчасне взяття під диспансерне спостереження нововиявлених хворих

а) ІХС

б) ЯБЖ і 12-п. к-ки

в) СД



60

70


80


75

80


90


3. Відсоток переведених на легшу роботу

переведено / необхідно перевести

40

50


4. Первинний вихід на інвалідність на 1000 працюючих

а) з хвороб системи кровообігу

б) по б-ням кістково-м'язової системи

в) по б-ням НС і органів чуття



17.5


5


3.8


13


3


3


5. Кількість робітників на цеховому ділянці


2000


2000


Висновки: 1.План профілактичних оглядів не не відповідає середньому показнику, тому що 1) на ділянці більше пацієнтів, ніж може обійти врач2) небажання проходити мед.-проф. огляди з боку працівників комбінату,

3) брак лікарів.

2.Вновь виявлені хворі не можуть бути взяті під нагляд своєчасно, тому що: а) немає налагодженої зв'язку між МСЧ і лікарнею, б) велика зайнятість у виробництві жінок в) несхватка лікарів

3.Переведенних на більш легку АДВОКАТУРИ менше, ніж мав би бути у зв'язку з тим, що: а) немає достатньої кількості місць, б) немає повного охоплення регулярним спостереженням тільки виявлених хворих і хронічно хворих, в) є розбіжність у рівні заробітної плати і небажання працівників переходити на низькооплачувані посади.

4.Первічний вихід на інвалідність вище, ніж середній показник, у зв'язку з несприятливою обстановкою на комбінаті: а) нестача лікарів, б) низький рівень кваліфікації медиків, в) високий відсоток розбіжності діагнозів, г) відсутність сан-просвіт роботи, д) незадовільно організовані мед. огляди, е) низьке охоплення диспансерним наглядом, ж) поганим санітарним станом цехів.

  1. Кількість робітників на цеховому ділянці відповідає верхній межі норми.


Таблиця2

Взаємозв'язок показників здоров'я населення з рівнем організації медичної допомоги та іншими факторами.



Демографічні показники

Показники здоров'я

Фактори

народжуваність

смертність

млад.смертность

матер.смертность

захворюваність

інвалідність

фізичний розвиток

1. Умови і спосіб життя

а) погане харчування (незначну питому вагу рослинно-молочної їжі)

б) недостатність спортивних споруд, басейнів, спортивних секцій

в) шкідливі звички

г) погана організація умов праці (неефф.вентіляція, високий рівень шуму, висока запиленість, протяги, мікрокліматичні невідповідності)

д) умови навколишнього середовища (ГДК, місто розташоване в епіцентрі виникнення геомагнітних бурь)

е) генетичні чинники


+


+ + +

+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +

+


+ +


+


+ + +


+ + +


+ +


+ + +


+ +


+ + +

+ + +


+ +


+ + +


+ + +


+ + +

+ + +


+ + +


+


+


+


+ + +

+ + +


+



+ + +


+ + +


+ + +

+ +


+


+

2. Організація медичної допомоги

а) 2200 чоловік на ділянці замість 1800

б) нерегулярне диспансерне спостереження

в) розбіжність діагнозів п / к і стаціонару

г) низька кваліфікованість спеціалістів

д) нерегулярні мед.проф.осмотри і несистематичністю спостереження дітей до 1 року

е) регулярність спостереження за жінками під час вагітності

ж) своєчасність постановки на облік в ЖК

з) спостереження за жінками з екстрагенітальною патологією

ж) застосування оперативних посібників в пологах


+


+ + +


+ + +


+ + +


+


+


+


+ +


+ + +


+ + +


+ +


+ +


+


+


+ +


+ + +


+ + +


+ + +


+


+ + +


+


+


+ +


+


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ +


+


+ +


+ + +


+


+ + +


+ +


+ +


+ + +


+ + +


+ +


+ +


+ + +


+ + +


+ +


+


+


+

3. Санітарно-гігієнічний стан текстильного комбінату

а) задежка госпіталізації

б) погане забезпечення МНС інструментарієм

в) помилки в діагностики

г) нерегулярність відвідин цехів лікарями МНС

д) відсутність роботи санітарного активу цеху

е) неорганізовані проф.осмотри і диспансерне спостереження

ж) виконання рекомендацій фахівців (переклад на більш легку роботу)

з) дотримання санітарних норм виробництва

і) дотримання плану оздоровчих заходів


+


+ + +


+ +


+ +


+ +


+ + +


+

+


+ +

+ +


+ +


+ + +


+ +


+ + +


+ + +



+


+

+


+

+


+ +


+ +


+ + +


+ + +


+ +


+ + +

+ + +


+ + +

+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +



+ +

+ +


+ +

+ +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +


+ + +



+


+


+


+


+


Висновки: Відділом охорони здоров'я міської ради народних депутатів було прийнято рішення вивчити состояніездоровья населення та охорони здоров'я міста Н за останні роки.

З цією метою була розроблена спеціальна програма і створена робоча група, до складу якої увійшли представники міської охорони здоров'я і лікарі організаційно-методичного відділу обласної лікарні. У процесі роботи були отримані дані про демографічну ситуацію в місті, рівень і характер захворюваності, в т.ч на виробництві, фізичному розвитку дітей.

Зокрема, було встановлено, що широке поширення мають хвороби

органів дихання, нервової системи та органів чуття, системи кровообігу,

а також травми.

Місто знаходиться в дуже несприятливих екологічних умовах,

оскільки в 5 кілометрах на північний захід розташований великий вугільний

розріз. Видобуток вугілля ведеться відкритим способом. Вміст шкідливих речовин

в атмосферному повітрі в північно-західному районі міста перевищують ГДК в lо-

15 разів. Крім того, місто розташоване в епіцентрі виникнення геомагнітних

бypь.

У раціоні харчування населення незначну питому вагу рослинно-

молочної їжі.

У місті мало спортивних споруд, басейнів, спортивних секцій, що

негативним чином позначається на фізичному розвитку як дорослого, так і

дитячого населення.

Аналіз діяльності медичних установ міста дозволив отримати

наступні дані:

- Погана організація госпіталізації та виписки хворих

- Низький рівень кваліфікації фахівців

- Немає регулярного диспансерного спостереження

- Високий відсоток розбіжності поліклінічного та клінічного діагнозів

- Немає достатнього охоплення профілактичними заходами населення при

зверненні в поліклініку

- Немає чіткої організації в реєстрації хворих, численні випадки втрати

карт амбулаторних хворих

- Лабораторія не має постійного забезпечення реактивами

- Обмежені діагностнческіе можливості дитячої поліклініки

- Відчутна нестача боксованих приміщень

- Більше, ніж підлогою <сно кількість хворих на ділянках

- Незадовільні показники по групах здоров'я

- Відзначені недоліки в проведенні профілактичних щеплень

- Немає достатньої наступності між РК і дитячою поліклінікою

- Недбалість у веденні медичної документації

- Немає повного охоплення вагітних жінок консультаціями фахівців

- Пізня постановка на облік вагітних

- Психопрофілактична підготовка до пологів проводиться недостатньо

- Відсутнє необхідне обладнання для проведення ЕКГ та УЗД плоду

- Проводиться велика кількість абортів

- Немає спеціальних ліжок для породіль з екстрагенітальною патологією-

підвищився відсоток оперативних посібників в poдaх

- Велика кількість дітей, які народилися недоношеними

- Довга черга на госпіталізацію при напрямку з МСЧ

- Кабінетів ЛФК, лікувального масажу, а також водолікарні на комбінаті немає

- MCЧ погано забезпечена медичним обладнанням

- Відзначається значна плинність кадрів цехових терапевтів і мед.сестер

- Завищується тривалість перебування на лікарняному листі

- Високий відсоток розбіжності діагнозів п / к МСЧ та стаціонару

- Цехові лікарі нерегулярно відвідують свої цехи

- Санітарний актив цеху погано працює

- Недостатньо добре реорганізовані періодичні

- Немає повного охоплення диспансерним наглядом співробітників комбінату

- Співробітники їдальні комбінату нерегулярно походять мед.осмотр і здають бак.аналізи

- Погані умови праці на комбінаті

                  • - Відсутність механізації деяких технологічних процесів, передбачених планом оздоровчих заходів.


ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Відділення

Виконавець

Відповідальний

Терапевтичне відділення

1. Зменшити кількість ліжок до потрібного числа

2. Розробити заходи щодо поліпшення організації госпіталізації та виписки хворих з метою ліквідації простою ліжок

3. Підвищити кваліфікацію мед.персонала, організувати регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації


зав


зав


зав


гл.врач


гл.врач


гл.врач

Хірургічне відділення

1. Поставити питання перед мерією про виділення додаткових фінансових коштів і площ для розширення ліжкового фонду відділення


гл.врач лікарні


міськздороввідділі

Поліклініка

1. Укомплектувати шташное розклад за чсет нових кадрів з метою ліквідації сумісництва

2. Підвищити кваліфікацію лікарів, організувати регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації

3. Розробити заходи щодо поліпшення якості мед.осмотров з метою раннього виявлення патології

4. Організувати відділення профілактики. Поставити питання про дотації перед мерією

5. Відкрити кабінет долікарського прийому

6. Забезпечити необхідним обладнанням кабінет відновного лікування

7. Організувати регулярне постачання клінічної лабораторії реактивами

8. Боротися з плинністю кадрів шляхом поліпшення організації праці і підвищення заробітної плати


гл.врач


зав


заст.головного лікаря і дільничні терапевти


гл.врач поліклініки


зам.гл.врача


зам.гл.врача по хоз.часті


зам.гл.врача і зав.лабораторією


зам.гл.врача



міськздороввідділі


гл.врач


гл.врач


міськздороввідділі


гл.врач


гл.врач


гл.врач


гл.врач; міськздороввідділі


Дитяча поліклініка

1. Поставити питання перед мерією про завершення будівництва додаткових площ для поліклініки

2. Засшіріть клініко-біологічну лабораторію

3. Заккупіть нове обладнання для рентгенівських кабінету

4. Організувати регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації мед.персоналом

5. Закінчити ремонт кабінету здрового дитини, провести роботу по реорганізації з метою виділення додаткових приміщень під бокси і молочно-роздавальний пункт

6. Регулярно і повно проводити передпологовій патронаж вагітних мед.персоналом

7. Правильно вести й зберігати мед.документацію.


гл.врач


зам.гл.врача і зав.лаб


гл.врач


зав


зам.гл.врача по хоз.часті


уч.педіатри


уч.педіатри



міськздороввідділі


гл.врач


міськздороввідділі


гл.врач


гл.врач


гл.врач


гл.врач

Жіноча консультація та пологовий будинок

1. Посилити контроль за станом здоров'я під час вагітності (сост.на обліку в ЖК)

2. Охопити психопрофілактичної підготовкою до пологів жінок, які перебували на обліку в ЖК

3. Організувати роботу кабінету ЕКГ та УЗД

4. Забезпечити спостереження за жінками після виписки з род.дома

5. Посилити нагляд за жінка з токсикозом

6. Правильно вести й зберігати мед. Документацію


уч.гінеколог


уч.гінеколог


гл.врач


уч.гінеколог


уч.гінеколог


уч.гінеколог


гл.врач, зав.гінекологіческім відділенням


гл.врач, зав.гінекологіческім відділенням


міськздороввідділі


гл.врач, зав.гінекологіческім відділенням


гл.врач, зав.гінек.отделеніем

гл.врач


МСЧ

1. Організовувати своєчасну госпіталізацію планових хворих в гор.больніцу

2. Організувати роботу кабінетів ЛФК, леч.массажа, водолікарні

3. Відкрити кабінети гігієни жінок у ткацькому і ситценабивное цехах

4. Виділити додаткові кошти на придбання мед.оборудованія, медикаментів, перев'язувального матеріалу

5. Підвищити кваліфікацію мед.персонала МНС, організувати регулярне проходження курсів удосконалення


гл.врач МСЧ, гл.врач гор.больніци


гл.врач МСЧ, адміністрація комбінату


адміністрація комбінату


адміністрація комбінату


зам.гл.врача МСЧ


гл.врач гор.больніци


профком комбінату


гл.врач МСЧ


гл.врач МСЧ


гл.врач


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В

МІСТІ Н.


Необхідно поліпшити медико-технічну базу первинних медико-санітарних установ з метою підвищення їх лікувально-діагностичного значення і стимулювання профілактичної роботи:

1. Розширити існуючі і ввести в експлуатацію нові площі мед.чрежденій

2. Оснастити мед.учрежденія сучасним обладнанням

3. Підвищити кваліфікацію мед.персонала

4. Укомплектувати штати мед.-проф. установ

5. Ліквідувати сумісництво

6. Поліпшити соціально-побутові умови життя мед.работников, усунувши тим самим плинність кадрів

7. Регулярно проводити диспансеризацію населення і профогляди, своєчасно проводити лікувально-профілактичні заходи

8, Забезпечити контроль за станом навколишнього середовища в місті та на робочих місцях. Розробити заходи щодо поліпшення умов праці

9. Рекомендувати адміністрації промислових підприємств вжити заходів щодо поліпшення екологічної обстановки

10. Настійно рекомендувати адміністрації міста налагодити постачання міста продуктами харчування з підвищеним вмістом цінних вешеств

11. Поліпшити постачання аптек міста лікарськими препаратами і протизаплідними засобами, проводячи при цьому роз'яснювальну роботу серед жінок дітородного віку і серед школярів

l2. Організувати забезпечення соціальною допомогою матерів-одиначок, малозабезпечених сімей, сімей, які втратили годувальника, та інвалідів

13. Рекомендувати адміністрації комбінату створити додаткові робочі місця для переведених на легшу роботу за станом здоров'я

14.Создать на баземед.учрежденій генетичні консультації та репродуктивні центри для підвищення народжуваності та лікування патології вагітності.

15.Проводіть регулярні перевірки стану обладнання та умов побуту мед.учрежденій.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
69.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Література - Соціальна медицина СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА
Реферат - Соціальна медицина ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Соціальна медицина ЛПУ
Література - Соціальна медицина основи соціальної медицини та управління
Література - Соціальна медицина проблеми закордонного охорони здоров`я
Література - Соціальна медицина організація первинної медико-соціальної
Література - Соціальна медицина Найважливіші масові неепідемічні хвороби і
Література - Соціальна медицина організація охорони материнства та дитинства
Література - Соціальна медицина поняття і основні критерії способу життя
© Усі права захищені
написати до нас