Слова пережили час

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Словниковий склад будь-якого живого мови (мертвими мовами називають ті, на яких зараз вже не говорять, наприклад санскрит, латинська та ін) знаходиться в безперервному зміну і оновлення. Вмирають і забуваються одні слова, з'являються інші, що відображають розвиток суспільного життя, науки і культури. Недарма французький філософ-просвітитель XVIII ст. Д. Дідро зауважував: "Одне лише порівняння словника мови в різні епохи дає можливість уявити характер поступу народу". Вчені вже нерідко вдавалися до зіставлення словників, виданих у різний час. Встановлено, наприклад, що в чотиритомному "Тлумачному словнику російської мови" під ред. Д. Н. Ушакова (1935-1940) представлено більше десяти тисяч слів, які або взагалі відсутні в чотиритомному "Словнику церковно-слов'янської і російської мови", складеного другим відділенням Академії наук (1847), або не мають тих значень, які притаманні їм у сучасній мові. Однак при всіх зіставленнях якась частина лексики виявлялася загальної, найбільш стійкою, що переходить зі словника в словник.

Що ж перейшло до нас з лексики давньоруської мови? Скільки слів збереглося? Які саме слова пережили час і стали сполучним мостом між минулим і сьогоденням?

Спробуємо зробити такий аналіз, зіставляючи два словники, приблизно рівних за кількістю слів. З одного боку, візьмемо однотомний "Словник російської мови" С. І. Ожегова (1972), що включає близько 57 тисяч уживаних слів сучасної літературної мови. З іншого боку - "Словник російської мови XI-XVII ст.", В якому, як сказано в анотації, буде представлено близько 60 тисяч слів, уживаних в російській мові того часу. Поклавши їх поруч, випишемо слова на літери "А" і "Б", розділивши їх на три колонки: а) збігаються, тобто представлені в обох словниках, б) наявні тільки в "Словнику російської мови XI-XVII ст." і в) наявні тільки в "Словнику:" Ожегова.

Тут слід застерегти і попередити читача, що якщо, як кажуть, кожне порівняння "кульгає" і не може служити суворо логічним доказом чого-небудь, то пропоноване порівняння "кульгає" дуже помітно. Словник XI-XVII ст. складений за письмовими джерелами тривалого (сім століть!) історичного періоду і тому, природно, не може бути відображенням реального мови ні Київської, ні Московської Русі. У ньому представлена ​​і чисто книжна (церковнослов'янська) лексика, яка далеко не в повному обсязі була відома простому люду, і діалектизми (тобто слова, відомі лише територіальним говорам), і просторіччя, і терміни того часу. Деякі слова, уживані в XI-XII ст., Стали вже забуватися в XVI-XVII ст.; Інші, що з'явилися в чолобитних XVII ст. (Людці, деревенішко, лошадішка, лоскутішко і т. п.), могли бути неупотребітельнимі раніше або навіть відсутнім в словнику (атаманішко, жівотішка). Зі свого боку і "Словник:" Ожегова далеко не вичерпує всю лексику, пасивно відому нашим сучасникам.

До цього треба ще додати, що з природних причин результати підрахунків на літери "А" і "Б" досить значно різняться між собою. Справа в тому, що якщо і в сучасній мові споконвічно російських слів, що починаються з літери а (не зі звуку, а саме з букви!), Порівняно небагато (авось, авоська, ага, ай, гайда, Айка, недоладний, архаровец, ась , ах, ахінея), то для споконвічних давньоруських слів літера а в початковій позиції була зовсім не характерна. У російській мові основна маса слів з початковою а - це запозичена лексика (у давнину з грецької, арабської, тюркської мов, з XVII ст. - З латинського і західноєвропейського мов). Правда, у ХХ ст. кілька слів з початковою а (анальгін, ацидофілін та ін) були утворені на базі російської мови (за аналогією або іншим способом), проте це не змінює загального положення про "іноземному" характер таких слів.

Які ж виявилися результати підрахунку? На букву "А" в "Словнику російської мови XI-XVII ст." наведено 557 слів. З них збереглося і представлено в "Словнику:" Ожегова - 130 слів (близько 25%), вийшло ж з ужитку набагато більше - 427 слів (близько 75%). Пішли в минуле багато грецьких і церковнослов'янські слова з культовим змістом (артос - "хліб, який освячували на пасхальному тижні", ангелообразний, ангелоподібні і т. п.), багато тюркізми, арабізмів і інші запозичені слова, що позначають екзотичні предмети торгівлі, побуту інших народів. Наприклад: алафа (нагорода, дар, частування), артагаз (назва шовкової тканини), аксаміт (дорогоцінна тканина з золотими і срібними нитками в основі, щільна і ворсиста, як оксамит), алачуга (житло у кочівників - намет з тканини або повсті) . Не витримали змагання різні словотворчі варіанти (алхіміст, анархійние і т. п.)

Але ці "втрати" були з лишком відшкодовані припливом запозичених слів із західноєвропейських мов. У "Словнику:" Ожегова на букву "А" вже 970 слів, з них не згаданих у "Словнику російської мови XI-XVII ст." - 840 (87%). Серед "новоприбулих": абажур, абзац, абітурієнт, абсолютний, абстрактний, авангард, аванс, авантюра, авіація, автобіографія, автомат, авторитет, агонія, агресія, агроном, адреса, азот, айсберг, академік, акомпанемент, акт, альбом, алюміній, амністія, аналіз, апарат, артист, аеродром, аеропорт та інші. Як ми бачимо, словниковий склад особливо значно поповнився за рахунок інтернаціоналізмів, що виникли на базі грецько-латинських основ.

Ще більш цікавим виявилося розподіл по словниках лексики на букву "Б". У "Словнику російської мови XI-XVII ст." представлено 2910 слів з початковою б; збереглося з них - 650 слів (близько 22%), втрачено - 2260 слів (близько 78%). Серед застарілих слів тут переважають вже не тюркізми і арабізмів, а церковнослов'янська, культова лексика, особливо з початковими частинами біс-, благо-, бого-. Пішло з мови, наприклад, 370 складних слів на благо-: благобоязненний, благобоязнівий, благобоязнь, благобоязньство, благовір'я, благовероваті, благовістя, благовісник, благожітельство, благозрачіе, благокрасний, благолюбівий, благомудріе, благомужество, благоповіновеніе, благопокорний, благопослушнік, благопрібиток, благопрілежний , благоспасітельний, благосудіті, благоувещаніе, благоугоднік, благоумний, благоязичний та ін Багато архаїзмів виявилося і серед слів з приставками без / біс: безверство, безвернік, бездомнік, бездомок, безлепіе, беззлепіца, безлепотство, бесстрашнік, бессупружество, бессчастье та інші. У ряді випадків вийшли з ужитку непродуктивні словотворчі варіанти: безопасство, безопаствіе (з'явилося - безпека), безтурботний, безмятежство (з'явилося - безтурботність) і т. п.

У "Словнику:" Ожегова на букву "Б" виявилося 1920 слів: 650 слів (близько 34%) із старого фонду і 1270 слів (близько 66%), що прийшли в мову пізніше XVII ст.; Серед них такі: багаж, балкон, бездоріжжі, бензин, бетон, бібліотекар, квиток, довколишній, блокада, блондин, жвавість, бокс, ботаніка, черевики, брошура, брюки, пляшка та ін

Що ж у підсумку сталося? У "Словнику:" Ожегова, що відбиває сучасний стан мови, на літери "А" і "Б" у сумі 2890 слів. З них - 780 слів (близько 27%) виявилися загальними, тобто представленими і в "Словнику російської мови XI-XVII ст.". Грубо кажучи, майже одна третина. На дві третини ж словниковий склад російської мови оновився.

Якщо в основу подальших міркувань покласти ці, звичайно, досить приблизні цифри (адже на інші літери алфавіту розподіл старих і нових слів може виявитися трохи іншим), то ми станемо перед таким питанням: а чи багато це чи мало - одна третина збігається лексичного фонду? Чи достатньо цієї кількості навіть для самого загального розуміння давньоруських текстів?

Така постановка питання неминуче веде нас від суто кількісного до якісного аналізу збігається і неспівпадаючого лексичного фонду. І ось якісний-то аналіз показує, що збігаються слова (наприклад, на "А": а (союз), серпень, автор, академія, ангел, аптека, арешт, арифметика, архітектор, ах (вигук) та інші; на "Б ": баба, бабуся, біг, бігати, бідний, без (прийменник), білий, берег, бесіда, бити, битися, дякувати, близький, багатий, більше, великий, боротися, боротьба, брат, братський, брати, кинути, ніби , майбутній, буря, б (частка), швидкий, бути і ін) - не тільки найбільш значущі, але високочастотні і середньочастотні, тобто такі, які досить часто зустрічаються в потоці мовлення. А ця обставина надає справі зовсім інший поворот.

Адже, за даними лінгвістичної статистики, одна тисяча найбільш частотних слів в середньому покриває 65-70% всіх слововживань. Таким чином, 780 (1 / 3 від загального коліческтво) високочастотних і середньочастотних слів, які збігаються в обох словниках, покриють не одну третину тексту, а, мабуть, значно більше. А це, звичайно, збільшує наші можливості поніманіястарінной мови.

Крім того, багато російські слова, які пішли з употребеленія (правда, і серед них були досить частотні у свій час), мали вельми прозорою глуздом. Ну хто, наприклад, не пізнає в старому слові бездорожіца сучасне бездоріжжі, в безсонні - безсоння і т. п.? Знаючи слова алебарда і бердиш, неважко зрозуміти значення таких історизмів, як алебарднік або алебардників (воїн, озброєний алебардорй) і бердишнік (воїн, озброєний бердишів).

Виходячи з цих підрахунків, ми маємо право тепер зробити два важливих висновки:

1. Літературна мова Стародавньої Русі - це багатий, високорозвинений мову, що володіє значним лексичним запасом.

2. Стійкий лексичний фонд (близько 30% від общнго числа слів) складається переважно з високочастотних і середньочастотних слів, що позначають життєвоважливі поняття, що в значній мірі і забезпечує спадкоємність культури та літературної мови.

Горбачевич К.С.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
19.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Однозначні і багатозначні слова Пряме і переносне значення слова
Проблеми корекції психіки дітей які пережили розлучення батьків
Соціально-психологічна адаптація дітей які пережили сексуальне насильство та роль соціально-психологічного
Правовідносини у сфері праці Робочий час і час відпочинку
Робочий час і час відпочинку 2
Робочий час і час відпочинку 3
Робочий час і час відпочинку
Шолохов м. а. - Доля людини м. а. Шолохов під час миру сини ховають батьків під час війни
Структура слова
© Усі права захищені
написати до нас