Системний підхід у менеджменті страхової діяльності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Системний підхід у менеджменті страхової діяльності
2. Технологія складання і практичної реалізації планів страхових компаній
3. Принципи управління перестрахової діяльності
Список використаної літератури

1. Системний підхід у менеджменті страхової діяльності
Сучасні страхові компанії сьогодні потребують менеджерів - фахівцях з професійними знаннями по конкретних спеціальностях, що володіють базовими поняттями предметної області «Страховий менеджмент». У той же час галузеві напрями повинні бути забезпечені страховим менеджментом, що безумовно в повній мірі відноситься до туристської діяльності, пов'язаної з поняттями «страховий ризик», «страховий випадок», «страхова подія». Разом з цим практична вузівська підготовка студентів туристського вузу ще досить віддалена від вимог галузі. Тільки цілеспрямована підготовка студентів у ВНЗ та їх навчання професійним завданням туристично-страхової діяльності зможуть викликати інтерес роботодавців до підбору своїх майбутніх співробітників через спеціалізовані кафедри навчальних закладів, що забезпечить молодим фахівцям працевлаштування після закінчення вузу.
Аналіз навчальних планів дисциплін по страховому менеджменту в туристському вузі показує, що на професійне навчання студентів припадає не більше 7% навчального часу, а до процесу викладання спеціальних дисциплін недостатньо залучаються діючі фахівці туристичної галузі. Подібна побудова професійної освіти не відповідає в повному обсязі сучасним вимогам туристського ринку. Значний розрив між завданнями туристської галузі і змістом професійного туристського освіти студентів у вузі настійно вимагає введення в навчальний план спеціальної дисципліни з основ практичного страхового менеджменту при страхуванні в туристських підприємствах та застосування цілеспрямованих методів при підготовці страхових менеджерів з туризму, що дозволить вирішити реально існуючі суперечності між нагальною потребою туристської сфери у фахівцях, що володіють професійними знаннями в області страхового менеджменту в туризмі і неготовністю випускників туристських вузів, силу недостатності їх професійної підготовки, здійснювати страхування в туризмі.
Страхування є однією з найбільш динамічно розвиваються сфер сучасного бізнесу, яка вбудована в систему ринкових економічних відносин. Обсяги операцій на ринку страхових послуг продовжують рости.
Все це свідчить про переосмислення ролі і місця страхування в обслуговуванні праці і капіталу, в процесі управління ризиком. Активно йде процес внутрішньої перебудови системи управління передових вітчизняних страхових компаній, які прагнуть будувати свою роботу з урахуванням реально існуючих страхових інтересів усіх господарюючих суб'єктів. Діяльність у сфері страхування будується на специфічних знаннях, уміннях і навичках, успішна реалізація яких вимагає координації праці окремих страхових працівників. Ключова роль у вирішенні цього завдання належить страховому менеджменту, систематизації та узагальнення передової вітчизняної і зарубіжної практики управління страховою справою. Конкурентне середовище вітчизняного страхового ринку об'єктивно ставить завдання організації та ефективної роботи страхової компанії. Небажання визнати цей факт практично не залишає страхової компанії шансів на успіх. Страховий менеджмент дозволяє оптимальним чином поєднати різні аспекти діяльності страхової компанії в єдине ціле і направити її на досягнення спільної мети. Якість менеджменту визначає, наскільки ефективним може бути таке об'єднання.
Страхові компанії, реформують свої системи управління, опиняються у більш вигідному становищі, стимулюючи тим самим проведення перетворень у своїх конкурентів. Знання в області загального менеджменту та способи застосування загальної теорії до управління страховими компаніями стають все більш затребуваними [1].
Ефективна система управління потребує цілісного, системного підходу до організації роботи страхової компанії. Найважливіший важіль підвищення ефективності управління лежить в області управління персоналом. Значущість цього ресурсу важко переоцінити. Використання сучасних підходів до організації управління дозволяє сконцентрувати ресурси страховика на пріоритетних напрямах страхової діяльності. У залежності від завдань компанії менеджмент вибирає різні організаційні структури. Реструктуризація та оптимізація процесів управління стають невід'ємними частинами в управлінні розвиваються компаніями на розвиваються страхових ринках. Наприклад, управління компанією може забезпечуватися через формування і управління стратегічними бізнес-одиницями або через управління центрами прибутку. Залежно від етапу розвитку компанії може застосовуватися горизонтальна, вертикальна, гнучка, пориста системи управління. Розробляються страхові технології управління ризиками і розробляються нові форми пропозиції послуг страхових компаній. Створюються нові і розвиваються традиційні канали просування страхових продуктів для споживчого ринку. Формується активна позиція страховика, який виступає з конкретними пропозиціями на ринку. Розвивається кадровий потенціал страхової компанії.
Термін «менеджмент» означає «управляти, раціонально вести господарство». Він об'єднує поняття «система управління», «умова управління», «теорія управління», «завідування», «організація». Інакше кажучи, менеджмент - це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, страховій, туристської та іншою діяльністю з метою підвищення ефективності їх роботи і збільшення прибутку.
Це поняття виникло від фігури менеджера як найманого керуючого, фахівця з управління, основними рисами якого є компетентність, почуття правди, відповідальності та вміння ризикувати, енергійність і комунікабельність, висока працездатність і гідність.
Менеджер - це організатор бізнесу, який володіє навичками ефективного управління підприємством, фірмою, туристської та страховою організацією в умовах ринкової економіки.
Слід зазначити, що хоча менеджмент являє собою неодмінна умова раціонального управління діяльністю страхових, туристичних, банківських, комерційних, виробничих та інших структур і організацій, в цілому його не можна ототожнювати лише з управлінською діяльністю. Він включає більш широку систему заходів з вивчення, аналізу, планування, прогнозування і формування економічного, а також страхового ринку. Менеджмент відіграє ключову роль у створенні атмосфери ділового партнерства, колективної відповідальності за прийняття важливих рішень і ризиків [2].
2. Технологія складання і практичної реалізації планів страхових компаній
При розробці плану створення і розвитку страхової компанії найбільш важливим є вибір оптимальної стратегії розвитку страхової компанії. Розробка основних напрямів розвитку страхової компанії здійснюється за допомогою розгорнутого SWOT-аналізу.
Застосування методу SWOT-аналізу в процесі підготовки бізнес-плану розвитку страхової компанії припускає дослідження ринку страхових послуг і аналіз поточного положення даної компанії з метою визначення сильних і слабких сторін компанії, а також можливостей і загроз з боку зовнішнього середовища. Слабкі та сильні сторони компанії виявляються шляхом аналізу поточного стану розглянутої страхової компанії. Можливості та загрози з боку зовнішнього середовища визначаються на основі даних, отриманих у результаті моніторингу страхового ринку, в ході якого проводиться сегментація ринку і даються характеристики кожного сегмента ринку.
Далі, при підготовці плану страхової компанії проводиться розробка стратегії розвитку компанії, що дозволяє максимально розвинути сильні сторони фірми і використовувати можливості зовнішнього середовища. Початковим етапом у процесі вироблення стратегії є визначення стратегічної мети розвитку страхової компанії. Визначення стратегічної мети компанії - завжди інтерактивний процес, в якому задіяні зовнішні консультанти і топ-менеджери страхової компанії.
Після визначення стратегічної мети необхідно провести аналіз страхового ринку, дати обгрунтовані прогнози розвитку основних сегментів ринку страхових послуг, структурувати і оцінити перспективність можливих напрямків розвитку компанії. Серед можливих напрямків розвитку страхової компанії можна розглянути такі варіанти, як створення компанії, що спеціалізується на перестрахової діяльності, орієнтація на обслуговування фізичних чи юридичних осіб, ряд інших можливих напрямків.
На основі аналізу можливих напрямків розвитку страхової компанії в процесі підготовки плану відбувається вибір найбільш ефективних варіантів розвитку з урахуванням можливостей компанії. У рамках обраного напрямку розвитку опрацьовуються способи просування страхових послуг, і розробляється план заходів, необхідних для реалізації розробленої стратегії.
Відповідно до вибраного напрямком розвитку страхової компанії при підготовці плану готується маркетингова стратегія, яка включає в себе постановку маркетингових цілей компанії і розробку плану заходів, реалізація яких необхідна для досягнення поставлених цілей. При цьому для кожного заходу проводиться оцінка його доцільності з точки зору його відповідності стратегічного плану розвитку страхової компанії.
Найважливішою частиною плану розвитку страхової компанії є обгрунтування та прогноз надходжень і виплат по страховій діяльності при реалізації розробленого стратегічного плану. Оцінка проводиться з урахуванням накопиченого досвіду консультантів і страховиків, які беруть участь у проекті, галузевих стандартів збитковості, частки ризиків, переданих у перестрахування і величини перестрахувальної комісії.
У процесі підготовки та реалізації плану розвитку страхової компанії виявляються і описуються зміни, які необхідно внести в існуючу організаційну структуру і кадрову політику, що проводиться в компанії. При цьому якщо у компанії є які-небудь підрозділу або філії в інших містах, доцільним є розгляд даних питань окремо для головного офісу і для філій. При розрахунку витрат на оплату праці враховується не тільки заробітна плата співробітників страхової компанії, але також витрати на надання компенсаційних пакетів та інші виплати персоналу (насамперед комісії), передбачені системою винагороди [3].
Оцінка матеріальних витрат проводиться на підставі аналізу витрат, які необхідно здійснити для забезпечення реалізації стратегії розвитку страхової компанії. Матеріальні витрати, так само як і витрати на оплату праці, розраховуються окремо для головного офісу і філій за наявності останніх.
Відповідно до розробленого стратегічним планом розвитку компанії складається графік реалізації проекту, який включає в себе всі основні плановані заходи протягом терміну реалізації проекту.
При підготовці плану розвитку страхової компанії ключовим моментом є визначення ефективності обраного напрямку розвитку шляхом порівняння фінансових показників, заявлених при постановці стратегічної мети та досягнутих в результаті реалізації розробленого стратегічного плану.
Завершальною стадією розробки плану розвитку страхової компанії є аналіз ризиків проекту. Метою даного аналізу є визначення ступеня чутливості ключових фінансових показників страхової компанії до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. У процесі своєї діяльності страхова компанія може зіткнутися з такими ризиками, пов'язаними зі зміною умов навколишнього середовища, як ризик збільшення збитковості по пропонованих компанією видів страхових послуг, ризик введення додаткових регуляцій і обмежень і т.п. Що стосується змін у внутрішньому середовищі, існує ризик зменшення різних статей доходів і збільшення витрат страхової компанії. Як показує більшість наших досліджень, найбільш значимими є ризики можливого збільшення витрат на оплату праці та падіння обсягів страхової премії, зібраної ключовими фахівцями премії. Разом з тим, слід особливо відзначити, що для кожного проекту існують специфічні ризики і специфічні методи, що дозволяють не допустити в процесі реалізації проекту виникнення кризових ситуацій [4].
3. Принципи управління перестрахової діяльності
Перестрахування є особливим видом економічних страхових відносин між страховими організаціями (страховиками) з приводу укладених зі страхувальниками договорів страхування. Перестрахування називають також «вторинним» страхуванням або страхуванням страховиків. Перестрахування відбувається не тільки на рівні національної економіки, воно вже стало міжнародним видом страхової діяльності. У зв'язку з цим поглиблення спеціалізації у страховій справі призвело до формування особливої ​​групи страхових компаній - перестраховиків, що спеціалізуються на операціях перестрахування.
Перестрахування є самостійною послугою, має свою самостійну ціну в результаті попиту і пропозиції на певні види перестрахувальних послуг.
Перестрахувальник згладжує коливання збитковості страховика в часі, а також у деяких випадках знижує вплив кон'юнктурних змін на характер збитковості. Альтернативою перестрахуванню для страховика є створення фондів для компенсації великих збитків, однак у такому випадку страховик може не встигнути накопичити достатньо коштів для відшкодування великого збитку або серії з таких збитків, особливо на початку діяльності. Таким чином, перестрахування дозволяє приймати на страхування великі ризики без обов'язкового збільшення власних коштів і фондів при збереженні незмінного рівня надійності та платоспроможності.
Перестрахування також дозволяє страховикові створити однорідний страховий портфель. Це означає укладання як можна більшої кількості договорів з оптимальною для нього відповідальністю по кожному прийнятому ризику. Виплата по кожному або навіть декільком таких ризиків не повинна впливати на фінансовий стан страховика.
З точки зору вітчизняного законодавства страховик має право залишати на власному утриманні відповідальність по одному ризику не більше 10% від власних коштів (капітал + резерви). Дана норма змушує страховика або перестраховувати прийняті на себе зобов'язання, або не приймати на страхування великі об'єкти, або збільшувати статутний капітал. Ми бачимо, що тут перестрахування є найбільш логічним способом забезпечення надійності страхової діяльності.
Торкаючись принципів перестрахової діяльності, можна дати її більш універсальне визначення. Перестрахувальник зменшує невизначеність страхової діяльності. Страховик завжди ризикує, але ступінь ризику буває різною. Приміром, страхова компанія має вірогідність закінчити рік з позитивним результатом в 100 одиниць у 85%, з околонулевой результатом - 10%, і з негативним результатом в 40
Співвідношення виплачених збитків до отриманої премії за період. Основні два види збитковості - на базі календарного року і на базі андеррайтерських року (розрахунок за заробленої премії). Другий вид є більш коректним при розрахунку збитковості для зростаючого портфеля.
Зрозуміло, що для страховика і його акціонерів негативний результат з такою ймовірністю є неприйнятним. За допомогою перестрахування страховик зменшує ймовірність негативного результату до 0,5%, околонулевой результату - до 5%, позитивний результат також зменшується до 80 одиниць (це плата за перестрахування), проте його ймовірність підвищується до 94,5%, що є розумним компромісом між прибутковістю і надійністю. Ясна річ, цей приклад є умовним і його конкретні параметри залежать від портфеля страховика, обраної перестрахувального захисту, професійності перестрахувальника, цілей, переслідуваних страховиком і інших чинників.
Крім основної діяльності, перестрахувальник надає ряд безкоштовних супутніх послуг. Серед них можна назвати наступні:
- Консультативна допомога. Перестрахувальні компанії володіють величезним інтелектуальним потенціалом і мають можливість на прохання страховика провести експертизу і котирування об'єкта страхування, визначення ключових умов договору, надавати юридичну та експертну допомогу при настанні страхового випадку та ін Як правило, провідні перестрахувальники організовують навчальні семінари для співробітників своїх клієнтів.
- Забезпечення повної конфіденційності. Страховик може бути впевнений, що відомості про страхувальника, умови договору та про становище самого страховика не «розповзуться» по ринку. Це особливо важливо в умовах жорсткої конкуренції між страховими компаніями.
- Допомога у розробці нових страхових продуктів. Іноді перестрахувальник пропонує страховику запустити на ринок готовий страховий продукт з обумовленою часткою перестрахування.
- Можливість отримання ексклюзивних послуг. Прикладом таких послуг може служити депо збитків. Це сума заздалегідь оцінюваних збитків за часткою перестрахувальника, що перераховується страховикові на початку дії (облігаторного) договору. Сума премій за часткою перестрахувальника і перераховувалися сума збитків перераховується страховиком під час дії або після закінчення договору перестрахування. Така послуга дозволяє уникнути касового розриву між виплатою страхового відшкодування та отриманням частки перестраховика.
Вище коротко описані принципи традиційної перестрахової діяльності. Однак існують нові способи перестрахування і форми організації страхової та перестрахової захисту, наприклад альтернативне перестрахування і секиорітізація страхових і перестрахувальних зобов'язань. За деякими оцінками, частка альтернативного перестрахування складає в даний час 35-40% світової перестрахувальної премії [5]. В даний час великі страховики зацікавлені не тільки в захисті результатів прямого страхування, але і фінансових результатів діяльності в цілому. Таким чином, перестрахувальник покриває в тому числі і нестрахуемая ризики (зміни у законодавстві, політика акціонерів, потрясіння фінансових ринків і т.д.), ймовірність настання яких розрахувати на основі статистики неможливо.
Існує два трактування альтернативного перестрахування. Згідно з першою - більш широкою - воно являє собою альтернативне управління ризиком (фінансовим і страховим), пов'язаних з діяльність страховика, що не є традиційним перестрахуванням. Під таке визначення підпадає і кептивне перестрахування, і секиорітізацію, і класичне фінансове перестрахування. Друге трактування дає більш вузьке поняття - це фінансове перестрахування, яке забезпечує захист страховикові на довгостроковій основі з приводу перерозподілу як страхового, так і фінансового ризику страхової діяльності. Таким чином, якщо традиційне перестрахування дозволяє керувати тільки пасивами (зобов'язаннями страховика перед страхувальниками), то альтернативне перестрахування, крім пасивів - ще й активами [6].
Зростання попиту на перестрахування катастрофічних ризиків породив секиорітізацію - випуск страховими (перестраховими) компаніями цінних паперів з метою залучення додаткового капіталу для передачі ризиків катастрофічних і інших непередбачених збитків за укладеними договорами страхування.
Порівняльний аналіз умов перестрахування та сек'юритизації як двох конкурентних способів залучення додаткового капіталу, необхідних страховикові для забезпечення страхових зобов'язань за договорами прямого страхування, показує, що, по-перше, секюьрітізація не може бути заміною перестрахування, по-друге, вартість угод сек'юритизації поки досить висока і може бути ефективною тільки в тому випадку, якщо розмір капіталу, що залучається досить великий.

Список використаної літератури
1. Введення в страхування. Навчальний посібник для вузів за фахом «Облік і аудит», «Фінанси і кредит», «Комерція». 2-е вид. перераб. і доп. -М.: Фінанси і статистика, 2000.
2. Гвозденко О.А. Страхування: Підручник. - М.: ТК Велбі. Вид-во. «Проспект», 2006.
3. Кургін Є. Страховий менеджмент. Управління діяльністю страхової компанії. - М., РКонсульт, 2005.
4. Основи страхової діяльності: Підручник / Відп. ред. проф. Т.А. Федорова. - М.: Видавництво БЕК, 2001.
5. Сплетухов Ю.А., Дюжіков Є.Ф. Страхування: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007.
6. Страхова справа. Підручник. / Под ред. проф. Рейтмана Л.І. Банківський і біржовий науково-консульський центр. - 1992.


[1] Кургін Є. Страховий менеджмент. Управління діяльністю страхової компанії. - М., РКонсульт, 2005. С. 18.
[2] Сплетухов Ю.А., Дюжіков Є.Ф. Страхування: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007. С. 67.
[3] Сплетухов Ю.А., Дюжіков Є.Ф. Страхування: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007. С. 94.
[4] Основи страхової діяльності: Підручник / Відп. ред. проф. Т.А. Федорова. - М.: Видавництво БЕК, 2001. С. 154.
[5] Гвозденко О.А. Страхування: Підручник. - М.: ТК Велбі. Вид-во. «Проспект», 2006. С. 34.
[6] Кургін Є. Страховий менеджмент. Управління діяльністю страхової компанії. - М., РКонсульт, 2005. С. 272.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Контрольна робота
45.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Системний підхід у менеджменті
Системний підхід в управлінні
Системний підхід до проектування
Системний підхід у культурології
Системний підхід в навчанні
Процесний підхід в менеджменті
Системний підхід в організації виробництва
Системний підхід до економічного аналізу
Політична культура і системний підхід
© Усі права захищені
написати до нас