Система рахунків бухгалтерського обліку Подвійний запис

РЕФЕРАТ
по курсу Бухгалтерський облік і аудит
по темі: Система рахунків бухгалтерського обліку. Подвійна запис

1. Зміст і будова бухгалтерських рахунків
Для відображення суми у складі майна власного капіталу і зобов'язань використовуються рахунки бухгалтерського обліку. У кожному рахунку на підставі первинної документації відображаються лише однорідні господарські операції, для яких цей рахунок призначений. При цьому, такі операції збільшують або зменшують враховуються показники. Таким чином, рахунок бухгалтерського обліку - це спеціальний спосіб поточного відображення, економічного угруповання та оперативного контролю за змінами окремих однорідних об'єктів бухгалтерського обліку.
На кожному рахунку враховується один об'єкт або група однорідних економічних об'єктів. Зміни об'єктів, які обліковуються на рахунках, відбувається у двох напрямках: у бік збільшення і зменшення.
Розглянемо схему побудови бухгалтерського рахунку.
Дебет і кредит є термінами для позначення взаімопротівоположних сторін у розподілі майна, власного капіталу та зобов'язань відображаються на рахунках. Для обліку майна, яке відображається в активі балансу, призначені активні рахунки.
Будова активного рахунки
Сальдо кінцеве активного рахунку = Сальдо початкове + Оборот за дебетом - Оборот по кредиту
Для обліку власного капіталу і зобов'язань організації призначені пасивні рахунки.
Будова пасивного рахунку

Дебет	Кредит
Господарські операції	Сальдо початкове
	Господарські операції
Оборот (-зменшення)	Оборот (+ збільшення)
	Сальдо кінцеве

Сальдо кінцеве пасивного рахунку = Сальдо початкове + Оборот по кредиту - Оборот за дебетом
С.к. пасивного рахунку = С.М. + Про _кт - Про _дт
При відкритті рахунків запис залишку в активних рахунках проводиться за дебетом рахунка (схема 2), в пасивних - за кредитом рахунку (схема 3). Для відображення залишку використовується сальдо, яке може бути початковим чи кінцевим. Сума записів збільшення та зменшення майна і його джерел називається оборотом.
Оборот - це сума поточних записів по кожній стороні рахунка. Оборот за дебетом називається дебетовим, за кредитом - кредитовим. В активних рахунках оборот за дебетом означає збільшення, а по кредиту зменшення. У пасивних рахунках оборот по кредиту означає збільшення, а по дебіту - зменшення. У теорії бухгалтерського обліку застосовується можливість ведення активно-пасивних рахунків.
Наприклад: рахунок 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»
Будова активно-пасивного рахунку
Активно-пасивні рахунки застосовуються для обліку розрахунків.
У них можуть одночасно відображатися суми як дебіторської, так і кредиторської заборгованості. Сальдо за цим рахунком визначається за даними аналітичного обліку.
Висновок: вся сукупність записів на рахунках бухгалтерського обліку представляє собою специфічну процедуру, що підрозділяється на 4 складові:
1. Відкриття рахунків, тобто присвоєння певного виду майна або джерела його утворення відповідного його економічного змісту рахунки бухгалтерського обліку з записом сальдо початкового.
2. Записи на рахунках, тобто ідентифікація об'єкта, що підлягає обліку з визначенням у залежності від цього відповідних сторін кореспондуючих рахунків для здійснення запису господарських операцій.
3. Підрахунок оборотів на рахунках, тобто визначення суми записів за відповідними операціями на рахунках.
4. Визначення сальдо кінцевого - формалізація та підрахунок показників з метою визначення точного стану майна та джерел за його формування.

2. Сутність подвійного запису
Кожна господарська операція викликає зміни одночасно двох об'єктів. Об'єкти господарських засобів і їх джерел враховуються на бухгалтерських рахунках. Взаємозв'язок між рахунками, обумовлена ​​господарською операцією, називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки - кореспондуючими. Вказівка ​​рахунків, які взаємодіють у господарській операції, називається бухгалтерським проведенням або бухгалтерським записом. Щоб правильно скласти бухгалтерську проводку необхідно чітко уявляти економічну сутність господарської операції і визначити кореспонденцію рахунку. Запис на рахунках проводиться за правилом подвійного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку (правило подвійного запису). Подвійний запис - це спосіб фіксування господарської операції, за допомогою яких два економічних явища відбиваються на двох рахунках в однаковій сумі. Причому обов'язково на дебеті одного і кредиті іншого рахунку. Розглянемо взаємодії та функціонування активного рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» і рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" на прикладі здійснення господарських операцій.
Операція перша:
Підприємство отримало в кредит суму 4000,0 рублів. У результаті на розрахунковий рахунок підприємства надійшли грошові кошти в сумі 4000,0 рублів. Збільшення коштів відображається за дебетом рахунка 51. Але також в організації з'явилися зобов'язання за короткостроковими кредитами на рахунку 66, в сумі 4000,0 рублів. Збільшення зобов'язань відображається за кредитом рахунка 66.
Операція друга:
Підприємство з розрахункового рахунку частково погасило короткостроковий кредит у сумі 2000,0 рублів. У результаті на розрахунковому рахунку зменшилася сума грошових коштів на 2000,0 рублів. Зменшення коштів відображається за кредитом рахунку 51 «Розрахунковий рахунок». Одночасно відбулося зменшення короткострокових зобов'язань підприємства на суму 2000,0 рублів. Зменшення зобов'язань, тобто їх погашення відображається за дебетом рахунка 66.
Даний приклад представлений на схемах 5 і 6.
Активний рахунок 51 «Розрахунковий рахунок»

№	Дебет	№	Кредит
	Сальдо початкове 1000	2)	2000
1)	4000
	Оборот 4000		Оборот 2000
	Сальдо кінцеве 3000

Пасивний рахунок 66 «Короткострокові кредити»

№	Дебет	№	Кредит
2)	2000	1)	Сальдо початкове 5000
			4000
	Оборот 2000		Оборот 4000
			Сальдо кінцеве 7000

Можна чітко виділити 3 критерії, властивих подвійного запису:
1) Сума господарської операції відбивається на рахунках двічі
2) Бухгалтерська запис відображається за дебетом одного рахунку і по кредиту іншого рахунку
3) Запис на обох взаємопов'язаних рахунках відображається в одній і тій же сумі.
Бухгалтерські записи у вигляді кореспондуючих рахунків, тобто бухгалтерського проведення поділяються на: прості і складні. Прості - в яких один рахунок дебетується, а другий кредитується. Складні - відображення сум по дебіт декількох рахунків, а по кредиту одного рахунку або навпаки.
3. Хронологічна і систематична запис
Кореспонденції рахунків складаються в момент здійснення господарської операції в хронологічному порядку.
Хронологічна запис здійснюється у спеціальних регістрах, які називаються журналами реєстрації господарських операцій, який наведено в таблиці 3
Таблиця 3. Журнал реєстрації господарських операцій
На підставі кореспондуючих рахунків, записаних у журналі робляться записи на рахунках бухгалтерського обліку, чим досягається систематизація операцій відповідно до їх економічного змісту.
Таким чином, систематизація записів на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється за певною системою, якої характерна певна послідовність дій. Значення запису полягає в тому, що вона дозволяє контролювати повноту запису на рахунках бухгалтерського обліку. При систематизації запису контролюється правильність економічного змісту записів, але не перевіряється її повнота. Хронологічна запис дозволяє заповнити цю прогалину. Для цього проводиться звірка підсумків журналу реєстрації господарських операцій з підсумками оборотів по дебету і кредиту всіх рахунків, на яких було скоєно бухгалтерські записи.
Висновок: Реєстрація господарських операцій в бухгалтерському обліку фіксується і відображається перший раз в системі хронологічних записів (журналами реєстрації господарських операцій), другий раз в системі рахунків у вигляді бухгалтерських проводок по рахунках.
4. Синтетичні та аналітичні рахунки. Субрахунки
У залежності від ступеня деталізації інформація поділяється на зведену, що характеризує групи об'єктів обліку (загальна кількість матеріалів, загальна кредиторська заборгованість, загальна сума кредитів і т.п.), і індивідуальну, що характеризує окремі об'єкти обліку (номенклатурні номери певного матеріалу, конкретні боржники і т . п.). Згідно з таким поділом інформації розрізняють синтетичний і аналітичний облік, який ведеться на відповідних рахунках. Синтетичні та аналітичні рахунки. Між двома видами рахунків існує тісний взаємозв'язок. До одного синтетичному рахунку може відкриватися кілька аналітичних рахунків.
Синтетичні рахунки (грец. syntetikos - зведений, збагачений, об'єднаний) містять інформацію про господарські засоби, джерела їх утворення і господарських процесах за економічно однорідними групами об'єктів тільки в грошовому вимірнику. Аналітичні рахунки (грец. analytikos - розкладання, розчленування, розбір) містять більш детальну інформацію, що розкриває зміст синтетичних рахунків.
Розглянемо приклад: на рахунку 10 «Матеріали» ведеться облік всіх матеріалів організації, тому до нього відкривається велика кількість аналітичних рахунків за видами матеріалів.
В організації використовуються два види матеріалів: матеріал А і матеріал Б. На початок облікового періоду матеріалу А - 900 штук, ціна за 1 штуку - 5 рублів, матеріалу Б - 400 штук, ціна за 1 штуку - 10 рублів. За обліковий період відбулися наступні господарські операції по руху матеріалів:
1) надійшли матеріали: А - 600 штук, Б - 500 штук;
2) витрачено на виробництво продукції в першу половину облікового періоду: матеріал А - 500 штук, матеріал Б - 300 штук;
3) витрачено на виробництво продукції за другу половину облікового періоду: матеріал А - 700 штук, матеріал Б - 250 штук
Будова аналітичних рахунків відрізняється від будови синтетичних. Аналітичний рахунок має більше колонок по дебету і кредиту, так як він відображає більший обсяг інформації, ніж синтетичний рахунок.
Таблиця 1. Матеріал А (ціна 5 рублів за 1 штуку)

Дебет			Кредит
№ операції	Кількість,	Сума	№ операції	Кількість,	Сума
	шт.			шт.
Сальдо початкове	900	4500
1)	600	3000	2)	500	2500
			3)	700	3500
Оборот	600	3000	Оборот	1200	6000
Сальдо кінцеве	300	1500

Таблиця 2. Матеріал Б (ціна 10 рублів за 1 штуку)

Дебет			Кредит
№ операції	Кількість,	Сума	№ операції	Кількість,	Сума
	шт.			шт.
Сальдо початкове	400	4000
1)	500	5000	2)	300	3000
			3)	250	2500
Оборот	500	5000	Оборот	550	5500
Сальдо кінцеве	350	3500

Загальна початкова наявність матеріалів є сумою початкових залишків всіх видів матеріалів. Початковий залишок матеріалу А, як видно з аналітичного рахунку «Матеріал А», становить 4500 рублів, матеріалу Б - 4000 рублів.
Таким чином, загальна вартість різних видів матеріалів на початок облікового періоду становить 8500 рублів (4500 рублів + 4000 рублів). Ця інформація відображається на синтетичному рахунку 10 «Матеріали» (Таблиця 3)
Таблиця 3. Активний рахунок 10 «Матеріали»
Далі визначається загальна сума надходження матеріалів по першій господарської операції. Для цього підсумовується вартість матеріалів, що надійшли А і Б, відображена на аналітичних рахунках:
3000 рублів + 5000 рублів = 8000 рублів
Висновки:
- Початковий залишок на синтетичному рахунку повинен дорівнювати сумі початкових залишків на його аналітичних рахунках;
- Оборот за дебетом синтетичного рахунка має дорівнювати сумі дебетових оборотів на аналітичних рахунках;
- Оборот за кредитом синтетичного рахунка має дорівнювати сумі кредитових оборотів на аналітичних рахунках;
- Кінцевий залишок на синтетичному рахунку повинен дорівнювати сумі кінцевих залишків на аналітичних рахунках.
Аналітичні рахунки відкриваються не до всіх синтетичних рахунках. Вони необхідні в тих випадках, коли об'єкт обліку є різнорідним, має велику номенклатуру, що дозволяє контролювати і вести облік руху кожного конкретного матеріалу. До рахунків, на яких відображається стан розрахунків (заборгованостей підприємства або підприємству), також відкривають аналітичні рахунки, щоб вести докладний облік за видами боржників.
Облік на аналітичних рахунках ведеться, як правило, в двох вимірниках: у натуральному і грошовому. Тоді як на синтетичних рахунках, тільки в грошовому вимірнику. Субрахунки. Призначення субрахунків - додаткова угруповання і узагальнення інформації економічно однорідних аналітичних рахунків. По відношенню до аналітичних рахунках субрахунки виступають як зведені, тобто вони є проміжною (допоміжним) ланкою між аналітичними і синтетичними рахунками. Наприклад, субрахунки відкриваються до тих синтетичними рахунками, на яких обліковуються об'єкти з великою номенклатурою: активні рахунки - рахунок 10 «Матеріали», рахунок 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства» та інші; активно-пасивні рахунки - рахунок 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами », рахунок 99« Прибутки та збитки »; пасивні рахунки - рахунок 98« Доходи майбутніх періодів », рахунок 96« Резерви майбутніх витрат »та інші рахунки. Облік на субрахунках ведеться тільки в грошовому вираженні, так як вони збирають і укрупнюють інформацію аналітичних рахунків, на яких можуть враховуватися об'єкти в різних вимірниках. Частина синтетичних рахунків - рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», рахунок 71 «Розрахунки з підзвітними особами», не має субрахунків, інформація на них формується на основі аналітичних рахунків.

Між синтетичними рахунками, які належать до них субрахунками і аналітичними рахунками існує певна єдність:
- Пов'язані з активного синтетичному рахунку аналітичні рахунки та субрахунки є активними;
- Пов'язані з пасивному синтетичному рахунку аналітичні рахунки та субрахунки є пасивними;
- Аналітичні рахунки, субрахунки, синтетичні рахунки мають однакову основу побудови: вони складаються з двох частин - дебету і кредиту, оборотів і залишків;
- Підсумки оборотів аналітичних рахунків рівні оборотами субрахунки, а підсумки оборотів субрахунків рівні оборотам синтетичного рахунку. Аналогічне рівність спостерігається і по залишках на рахунках.
Приклад взаємодії синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків, представлений на малюнку.
Взаємозв'язок синтетичного рахунку, субрахунків та аналітичних рахунків

Синтетичний рахунок «Матеріали»

Субрахунок «Паливо»

Субрахунок «Сировина»

Сировина - А Сировина-Б Аналітичні рахунки

Бензин АІ-76 Бензин АИ-92 Бензин АИ-95 Аналітичні рахунки

Субрахунки мають таку ж будову, як і синтетичні рахунки, на них не може вестися кількісний облік, а ведеться облік тільки в грошовому вираженні. Всі взаємодіючі рахунки можуть бути розділені на три групи: синтетичні рахунки - рахунки першого порядку, субрахунки - рахунки другого порядку, аналітичні рахунки - рахунки третього порядку. Три групи рахунків представлені на малюнку.

Рахунки

рахунки першого порядку

Аналітичні рахунки

Субрахунки

Синтетичні рахунки

рахунки третього порядку

рахунки другого порядку

Рис. 1. Три групи рахунків
Кожна організація самостійно вирішує, які субрахунка використовувати для бухгалтерського обліку. На розсуд головного бухгалтера до синтетичного рахунку можуть відкриватися додаткові субрахунки, яких немає в плані рахунків, або змінюватися їх назви.
Кількість і найменування аналітичних рахунків підприємство також встановлює самостійно, що має бути відображено в його обліковій політиці.
5. Узагальнення даних поточного обліку
Узагальнення даних бухгалтерського обліку по рахунках дає можливість спостерігати за рухами активів і пасивів. Але цього не достатньо для того, щоб простежити за зміною складу активу та пасиву і отримати зведену інформацію.
Таке узагальнення даних поточного обліку можна зробити в процесі складання оборотної відомості, представленої в таблиці 4.
Таблиця 4. Оборотна відомість за синтетичними рахунками за період з 1.01.2009р. по 31.01.2009р., в тис. руб.
Для кожного синтетичного рахунка в оборотній відомості присутній окремий рядок.
У зворотному відомості записується:
1. Найменування рахунку
2. Сальдо на початок місяця
3. Оборот за місяць
4. Сальдо на кінець місяця
У підсумковому рядку даних оборотної відомості є 3 пари рівних підсумків:
1. За дебетом і кредитом - на початок місяця.
2. За дебетом і кредитом - оборотів за місяць.
3. За дебетом і кредитом - сальдо на кінець місяця.
Рівність підсумків 1-ї пари визначається рівністю підсумків Активу і Пасиву балансу.
Рівність підсумків 2-ї пари випливає із сутності подвійного запису, коли оборот за дебетом усіх рахунків дорівнює обороту по кредиту всіх рахунків.
Рівність підсумками 3-ї пари визначається рівністю попередніх підсумків.
На підставі сальдо кінцевого формується бухгалтерський баланс. При цьому на підставі показників дебетової частини відомості - актив балансу, а кредитової - пасив балансу. Іноді оборотна відомість називається динамічним балансом.
Контрольне значення оборотно-сальдової відомості полягає в тому, що її складання дозволяє перевірити повноту і правильність записів на синтетичних рахунках. Про правильність свідчить рівність підсумків по дебету і кредиту всіх частин оборотної відомості.
Повнота записів визначається шляхом звірки показників сальдо початкового в оборотній відомості з показниками початкового балансу.
Оборот по дебету і кредиту порівнюється з підсумком журналу реєстрації господарських операцій. Нерівність зазначених підсумків свідчить про допущені помилки.

Література
1. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - М: ИНФРА-М, 2006.
2. Куттер М.І. Теорія бухгалтерського обліку, 3-е вид., Пререраб. і доп. Підручник. Вид-во Фінанси і статистика. 2008.
3. Лабинцев М.Т. Бухгалтерський облік: теорія. Кн. 1 Підручник. Вид-во Фінанси і статистика. 2008. - 192 с.
4. Лабинцев М.Т. Бухгалтерський облік: фінансовий і управлінський. Кн. 2 Підручник. Вид-во Фінанси і статистика. 2008. - 800С.