Сирійський мову

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Б. Гранде

Сирійський мова - нині мертвий літературна мова говорили по-арамейському християн Східного Середземномор'я. У російській востоковедной літературі С. з. іноді називається сирским. В основі С. з. - Арамейська діалект р. Едесси, який був важливим торговельним і політичним центром, починаючи з кінця II ст. до н. е.. до середини III ст. н. е.. Найбільшого поширення і розробленість С. з. отримав починаючи з II ст., коли на нього було перекладено Біблію - так зв. переклад «пешітта», що став канонічним у християн-сирійців. С. з. був протягом кількох століть мовою писемності від Середземного моря до Персії, у Східно-Римській імперії він був найважливішим мовою після грецької, а в перській державі Сассанідів ця мова займав чільне місце в якості письмового. Торговцями-сирійцями С. з. був занесений далеко на схід, до самого Китаю і Монголії. У III-VII ст. на С. з. існувала багата література, гл. обр. церковна, як оригінальна, так і перекладна з грецької, а також з пехлевійського яз. Пізніше, з утворенням арабського халіфату С. з. зіграв роль передавача між античної грецької наукою і арабської, тому що твори грецьких авторів в перший період переводилися Сирійські письмена та їх джерела на арабський не з оригіналу, а з сирійського.

Сирійський мову

С. з. в період свого літературного розквіту не була розмовною масовим мовою, якщо не вважати церковних і монастирських кіл, але він був дуже близький до деяких арамейським діалектам і в цьому сенсі він може на даному етапі вважатися живим. Починаючи з VII ст., Арамейські діалекти, в тому числі і сирійські, починають поступово витіснятися і заміщатися арабськими. Так. обр. з кінця IX ст. С. з. був вже мертвим мовою; сірійські церковні автори X і XI ст. часто вже пишуть свої твори в супроводі арабського перекладу, або прямо на арабською мовою. Однак і пізніше, до кінця XIII в., На С. з. писалося досить багато оригінальних творів. Та обставина, що С. з. був мовою гол. обр. церковних кіл і що на нього багато переводилося з грецької, викликало його збагачення численними грец. термінами та словами. Вплив грецької мов. на сирійських авторів помічається також у сфері синтаксису і фразеології: іноді нагромадження періодів за зразком грецького з. стає настільки значним, що самі сирійці скаржилися на незрозумілість. Едеське наріччя, лягли в основу С. з., Належить до східної групи арамейських діалектів, до якої так. обр. повинен бути віднесений і С. з. Розбіжності між С. з. та мовою єврейсько-арамейською літератури досить численні і стосуються як лексики, так і граматики й фонетики. У самому літературному С. з. можна відзначити вплив двох говірок - західного, власне Сирії, і східного - месопотамського. Цей вплив отримало своє вираження у двох традиційних способах читання голосних: західному - у християн-якобитов - і східному - у несторіан.

ГРАФІКА. - Сирійське лист складається з 22 літер, вироблених з відповідних знаків древніх арамейських написів.

Напрямок письма - справа наліво; характер листа курсивний, причому більшість літер пов'язано між собою всередині слова. Той вигляд листа, яким написані більш давні рукописи (до кінця V ст.), Відомий під назвою естрангело. Після поділу сирійської церкви на несторіан і якобитов у кожної з цих двох груп виробився свій тип шрифту. На листі позначалися лише приголосні. В кінці VII або на початку VIII ст. були складені дві системи значків для голосних. На сході вживалася система точок почасти над буквами почасти під ними для позначення 8 голосних - 4 довгих і 4 коротких. На заході ж (у якобитов) для цієї мети уживалися кілька видозмінені малі грецькі літери, які ставилися байдуже або над літерами, або під ними; позначалося 5 голосних.

Список літератури

Граматики: Duval R., Traité de grammaire siriaque, P., 1881; Nestle E., Brevis linguae siriacae grammatica, Карльсруе, 1881; Його ж Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomatie und Glossar, Berlin, 1888 (у серії «Porta linguarum orientalium »); Nöldecke Th., Kurzgefasste syrische Grammatik, Lpz., 1898; Brockelmann C., Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomatie und Glossar, Berlin, 1905 (« Porta linguarum orientalium »), 2 Aufl., Berlin, 1925; Gismondi H ., Linguae syriacae grammatica et chrestomatia cum glossario, Бейрут, 1900; Ungand A., Syrische Grammatik mit Uebungsbuch, у серії «Clavis linguarum semiticarum», 1932, № 7. Словники: Payne Smith R., Thesaurus Syriacus, Oxford, 1868 і сл. Его ж, Compendions Syriac dictionary founded upon the Thesaurus Syriacus, I, II, Oxford, 1896-1899; Brun J., Dictionarium syriaco-latinum, Бейрут, 1895; Brockelmann C., Lexikon syriacum, Berlin, 1892, 2 ed., 1928.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://feb-web.ru/


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Доповідь
8.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Невербальний мову або мову тіла
Гренландський мову
Братковський мову
Хаттскій протохеттского мову
Цікавий російську мову
Чи хороший російську мову
Перекласти на латинську мову
Жести як мову спілкування
Діалектологія наука про мову
© Усі права захищені
написати до нас